Формування регіонального м’ясопродуктового підкомплексу агропромислового комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.43:636

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування регіонального м'ясопродуктового підкомплексу АПК

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Гарасим Микола Петрович

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Мікула Надія Анатоліївна, Інститут регіональних досліджень НАН України завідувач відділу проблем ринкової інфраструктури та транскордонного співробітництва.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Васильчак Світлана Василівна Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького, доцент кафедри економіки підприємства, інновацій та дорадництва в АПК ім. проф. В.І. Поповича;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Мазуренко Олена Василівна, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН, провідний науковий співробітник відділу форм господарювання.

Захист відбудеться 16 грудня 2008 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.А. Біттер

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема забезпечення населення України м'ясом і м'ясопродуктами досі залишається невирішеною. З підвищенням купівельної спроможності населення попит на цю продукцію швидко зростає, однак задовольнити його в сучасних умовах буде досить проблематично, враховуючи різке скорочення поголів'я худоби, насамперед у сільськогосподарських підприємствах.

Сучасний обсяг споживання м'яса і м'ясопродуктів населенням України далекий від рекомендованого. Причинами цього є невідповідність існуючого рівня купівельної спроможності населення рівню цін та кількості й асортименту м'ясної продукції на ринку. А це у свою чергу є наслідком значного скорочення обсягів виробництва продукції у м'ясному скотарстві та свинарстві і невідрегульованості системи економічних взаємовідносин між виробниками м'яса та його переробниками. За цих умов вирішення проблеми ефективного розвитку м'ясопродуктового підкомплексу АПК і всього народного господарства, формування в ньому технологічно досконалого, екологічно безпечного та високопродуктивного виробничого потенціалу та зміцнення на цій основі продовольчої безпеки України неможливе без радикального вдосконалення взаємозв'язків між промисловістю, яка забезпечує аграрний сектор необхідними засобами й предметами праці та переробляє сільськогосподарську продукцію (сировину), і безпосередньо сільським господарством, зокрема м'ясним скотарством, як специфічною з усіх поглядів галуззю економіки. Завдання полягає у визначенні основних шляхів удосконалення системи економічних взаємовідносин між усіма учасниками технологічного ланцюга виготовлення кінцевої продукції м'ясопродуктового підкомплексу АПК. Запорукою ефективності економічних взаємовідносин між учасниками агропромислової інтеграції у м'ясопродуктовому підкомплексі повинна бути відповідна справедлива система економічних взаєморозрахунків між її учасниками на всіх етапах виробництва кінцевого продукту і доведення його до споживача.

Проблемою вдосконалення економічних взаємовідносин між підприємствами АПК займалося багато вчених-економістів, серед яких: В. Андрійчук, О. Бугуцький, С. Васильчак, П. Гайдуцький, М. Долішній, О. Крисальний, В. Липчук, О. Мазуренко, М. Малік, П. Саблук, Г. Черевко, І.Яців та ін. Теоретико-методологічні аспекти агропромислової інтеграції як напряму розвитку економічних взаємовідносин в агропромисловому комплексі стали предметом досліджень В. Андрійчука, П. Березівського, В. Валентинова, Ф.Горбоноса, В. Зіновчука, С. Кваші, О. Крисального, П. Макаренка, В. Месель-Веселяка, В. Юрчишина та інших науковців. Достатньо уваги приділено й питанням вивчення чинників сприяння створенню умов для ефективної інтеграції України до ЄС на основі вдосконалення системи економічних взаємовідносин в АПК. Ці питання вивчали В. Власов, В. Губенко, Ю .Губені, С. Дем'яненко, М. Долішній, І. ириленко, О. Могильний, Н. Мікула, А. Фесина, та ін. Однак залишаються недостатньо дослідженими важливі практичні аспекти подальшого розвитку агропромислової інтеграції, зокрема, її організаційних форм як основи підвищення ефективності функціонування АПК України з тим, щоб на цій основі сформувати комплекс якісних і кількісних умов, необхідних для її входження до ЄС. Недостатньо вивченими залишаються кількісні аспекти визначення ефективності агропромислової інтеграції в АПК на різних її рівнях і у різних сферах. Велике практичне значення окресленої проблеми, а також недостатня її вивченість у Львівській області визначили вибір і зумовили актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі висвітлено результати досліджень, виконаних автором, які є складовою частиною комплексних тем наукових досліджень відділу проблем ринкової інфраструктури та транскордонного співробітництва Інституту регіональних досліджень НАН України «Розвиток ринкової інфраструктури в умовах глобалізації та регіоналізації економіки» (номер державної реєстрації 0102U000426) та «Розробка регіональної стратегії формування та підтримки розвитку транскордонних кластерів» (номер державної реєстрації 0102U000426).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка рекомендацій щодо розвитку регіонального м'ясопродуктового підкомплексу АПК на основі вдосконалення й підвищення ефективності економічних взаємовідносин між його учасниками та оптимізації організаційно-правових форм цих взаємовідносин.

Досягнення зазначеної мети зумовило визначення та виконання наступних завдань:

- розкрити зміст економічних взаємовідносин у системі регіонального м'ясопродуктового підкомплексу АПК в умовах його прикордонного розміщення;

- систематизувати види і порядок формування економічних взаємовідносин у регіональному АПК та їх організаційно-правові форми;

- узагальнити закордонний досвід оптимізації і врегулювання економічних взаємовідносин в АПК;

- вдосконалити методику визначення ефективності економічних взаємовідносин у системі регіонального м'ясопродуктового підкомплексу АПК;

- визначити особливості функціонування м'ясопродуктового підкомплексу АПК Львівської області на основі вивчення процесів формування ринку м'яса і м'ясної продукції в регіоні;

- систематизувати складові соціально-економічної оцінки рівня та чинників ефективності економічних взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК Львівської області;

- розробити рекомендації щодо вдосконалення договірних відносин у агропромислових м'ясопродуктових формуваннях;

- обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення формування цінового механізму в інтегрованому м'ясопродуктовому виробництві і методики розрахунку оптимального рівня ціни на продукцію;

- розробити рекомендації щодо подальшого розвитку процесів кооперації та агропромислової інтеграції у м'ясопродуктовому підкомплексі регіонального АПК.

Об'єктом дослідження є процеси формування і розвитку економічних взаємовідносин в АПК, реалізація яких розглядається на прикладі формування і функціонування регіонального прикордонного м'ясопродуктового підкомплексу АПК Львівської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти вдосконалення економічних взаємовідносин між виробниками і переробниками продукції у регіональному прикордонному м'ясопродуктовому підкомплексі АПК.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є відомі і вже апробовані положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань удосконалення економічних взаємовідносин як основи оптимального формування регіональних продуктових підкомплексів АПК. Основою методології досліджень став діалектичний підхід до явищ, що вивчалися. У процесі дослідження використано сформований комплекс методів наукового пошуку: аналіз і синтез, порівняння, метод єдності історичного і логічного в економічних дослідженнях - для вивчення наявного досвіду підвищення ефективності економічних взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК різних країн та виявлення можливостей застосування окремих позитивних його елементів в Україні; метод експертних оцінок, системно-діагностичного, структурно-логічного аналізу - для дослідження процесів формування пропозиції на регіональному м'ясопродуктовому ринку, розвитку процесів кооперації та агропромислової інтеграції; монографічний - для детального вивчення окремих елементів досліджуваного явища на прикладі конкретних об'єктів; графічний - для наочної ілюстрації досліджуваних явищ, процесів і закономірностей; статистико-економічні - для ефективного опрацювання масиву емпіричних і статистичних даних; економіко-математичні і розрахунково-конструктивний - для вивчення можливостей і напрямів удосконалення методики визначення оптимального рівня розрахункової ціни між учасниками м'ясопродуктового підкомплексу в умовах їх інтеграції як організаційної форми реалізації взаємовідносин між ними.

Наукова новизна одержаних результатів, які виносяться на захист, полягає в тому, що на основі широкого і всебічного аналізу існуючих поглядів, опрацювання фактичного матеріалу та узагальнення одержаних результатів

вперше:

- обґрунтовано концептуальні засади та практичні рекомендації щодо формування інтеграційної стратегії розвитку і підвищення ефективності функціонування м'ясопродуктового підкомплексу прикордонного регіону, основою якої є поєднання економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників, підприємств промислової переробки м'ясосировини, торговельних підприємств;

удосконалено:

- методику визначення ефективності економічних взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК, яка, на відміну від існуючих, ґрунтується на засадах фінансово-витратного аналізу ефективності функціонування партнерів у підкомплексі та порівняння можливих і реально досягнутих результатів відповідно до розробленого дерева чинників;

- існуючі підходи до розуміння змісту економічних взаємовідносин у системі м'ясопродуктового підкомплексу АПК як економічної категорії, що виражає виробничі відносини між пов'язаними у технологічному ланцюгу підприємствами різних галузей, які забезпечують послідовну реалізацію технологічного процесу виготовлення кінцевого споживчого продукту, створюючи при цьому високий синергетичний ефект від свого функціонування як системи і опосередковуються та виражаються через функціонування цінового механізму, оптимальність якого і є визначальним чинником їх ефективності;

- методичні основи розробки блочної системи показників впливу зовнішніх чинників на ефективність переробки м'яса як складової комплексної системи управління якістю та ефективністю переробки м'яса в рамках регіонального м'ясопродуктового підкомплексу АПК;

набули подальшого розвитку:

- алгоритм визначення розрахункової ціни на різних етапах створення кінцевої продукції в рамках підкомплексу, яка різниться від існуючої вищим рівнем комплексності охоплення витрат кожного виробника на різних етапах єдиного процесу та вищим рівнем економічної справедливості;

- наукові основи вдосконалення системи державного регулювання економічних взаємовідносин у регіональному м'ясопродуктовому підкомплексі АПК та відповідного продуктового ринку з урахуванням особливостей його прикордонного розташування.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження формують наукову основу для вирішення проблеми вдосконалення економічних відносин і розвитку агропромислової інтеграції у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК Львівської області через поширення запропонованого типу контрактної системи, вдосконалення договірних взаємовідносин, цінового механізму їх реалізації, державного регулювання м'ясопродуктового регіонального ринку, створення агропромислово-фінансових груп у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК. Рекомендації автора щодо подальшого розвитку і підвищення ефективності агропромислової інтеграції у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК Львівської області прийняті до використання Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської обласної адміністрації (довідка № 10-01/7-432 від 05.11.2007 р.), Жовківською та Яворівською районними державними адміністраціями (довідки № 02-34/1392 від 22.10.07 та № 431 від 10.10.07). Основні положення дисертаційного дослідження використовуються також у навчальному процесі для викладання курсу «Економічний аналіз» (довідка № 01-13/1716 від 18.12.07).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблеми розуміння суті, значення і необхідності та напрямів удосконалення економічних взаємовідносин у регіональному м'ясопродуктовому підкомплексі АПК, збільшення масштабів агропромислової інтеграції та підвищення її ефективності, формування регіональної інтеграційної стратегії в розвитку м'ясопродуктового підкомплексу АПК.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і результати проведених досліджень доповідались і одержали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях «Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання» (Луцьк, 2005) та «Економічна система України - минуле, сучасне, майбутнє» (Львів, 2005); міжнародному форумі молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн» (Харків, 2005); міжнародних наукових конференціях молодих вчених, аспірантів та студентів «Економічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель» (Харків, 2005) та «Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва» (Харків, 2006); Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток фінансової системи України в умовах ринкової трансформації» (Вінниця, 2006); Міжнародному науковому семінарі «Альтернативні джерела доходів мешканців села» (Ропчице, Польща, 2006).

Публікації. Результати проведеного дисертаційного дослідження опубліковані у 19 працях, з яких 10 - у наукових статтях у фахових виданнях та 7 - у матеріалах міжнародних наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 9,65 друк. арк., в т.ч. у фахових виданнях - 6,6 друк. арк.; особисто автора - 7,15 друк. арк. всього, в т.ч. у фахових виданнях - 5,1 друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, виконана на 200 сторінках комп'ютерного тексту, з них: 174 с. основного тексту, 19 с. - список використаних джерел з 202 позицій; містить 37 таблиць, 12 рисунків; 4 додатків на 7 сторінках.

агропромисловий комплекс м'ясопродуктовий ціна

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання. Відображено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробацію та можливості практичного застосування.

У першому розділі - «Теоретичні і методологічні основи розвитку економічних взаємовідносин в АПК» - досліджено суть і значення економічних взаємовідносин в АПК як основи формування підкомплексу, виявлено і систематизовано особливості економічних взаємовідносин у регіональному м'ясопродуктовому підкомплексі АПК в умовах його прикордонного розміщення, викладено методологію й методику дослідження, аналізу та визначення економічної ефективності економічних взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК.

Встановлено, що суть економічних взаємовідносин полягає у конкретному прояві виробничих та економічних зв'язків учасників, які виникають у процесі здійснення ними різних видів обміну результатами праці, створення матеріально-технічної бази, функціонування спільного виробництва і розподілу одержаних результатів. Основою ефективного функціонування цих зв'язків є оптимальність складу і діяльності економічного механізму.

Результати проведених досліджень дають підставу розглядати економічний механізм як певну підсистему економічної системи і виділити структурні елементи, що впливають на економічні процеси. Основою функціонування цієї підсистеми як економічного механізму є саме економічні відносини між усіма суб'єктами діяльності цього механізму. Тобто економічний механізм можна визначити як підсистему, в якій відбувається трансформація первісних економічних процесів, спричинених певними економічними відносинами, у необхідні (або бажані) економічні явища. Механізмом реалізації цієї трансформації і є опосередковуюча дія економічних взаємовідносин.

За результатами проведеного аналізу логічно можна дійти висновку, що залежно від того, яку частину економічного механізму ми розглядаємо, матимемо справу і з відповідним типом економічних взаємовідносин. Кожному типу чи частині економічного механізму відповідає адекватна форма економічних взаємовідносин між суб'єктами сфер дії такого механізму.

Уся сукупність прояву взаємовідносин господарств з причин виникнення, змісту і мети їх зв'язків має характерні відмінності і складається з багатьох важливих елементів. За цими ознаками взаємовідносини можна об'єднати в три групи: організаційно-управлінські, виробничо-технологічні і фінансово-економічні. Вони охоплюють усі етапи формування і функціонування спільного виробництва - від прийняття рішень до завершення розподілу одержаних результатів.

М'ясопродуктовий підкомплекс АПК - це неформальне об'єднання сфер вирощування, переробки й реалізації готової продукції в єдиному циклі виробництва сировини, переробки останньої та доведення до споживачів готової продукції. Виходячи з існуючої ситуації, незважаючи на повну формальну незалежність партнерів у м'ясопродуктовому підкомплексі з погляду власності, в організаційному та економічному аспектах вони залежать один від одного. Економічні взаємовідносини у м'ясопродуктовому підкомплексі можуть формуватись за напрямами, показаними на рис.1.

Специфіка економічних взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК зумовлюється насамперед специфікою самих галузей м'ясного напряму: висока капіталомісткість та енергомісткість продукції, ритмічність виробництва протягом року, високий рівень трансформації поживних речовин кормів у продукцію, особливості у структурі витрат та їх обліку і калькуляції собівартості, відносно низька цінова доступність для населення. Водночас окремі м'ясні галузі мають свої специфічні особливості, зокрема щодо рівня їх ефективності, що яскраво видно на прикладі м'ясного скотарства, свинарства і птахівництва, а це у свою чергу накладає певну специфіку і на характер економічних взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК стосовно різних м'ясопродукуючих галузей. М'ясне скотарство характеризується як значною важливістю свого розвитку для формування збалансованого раціону харчування людей, так і високою потенційною ефективністю. Птахівництво як м'ясна галузь характеризується найшвидшою окупністю капіталу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.Схема напрямів здійснення економічних взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК.

Крім того, досліджуваний регіон є прикордонним, що також накладає певну специфіку як на систему матеріально-продуктових потоків у цьому підкомплексі, так і на економічні взаємовідносини в ньому, впливаючи на кон'юнктуру регіонального ринку та на формування ціни на різних етапах виробництва і реалізації кінцевої продукції.

У результаті складання дерева чинників одержано його схему стосовно ефективності економічних взаємовідносин у системі м'ясопродуктового підкомплексу АПК, яка відповідає напрямам їх здійснення відповідно до схеми на рис. 1 (рис. 2).

При цьому представлено лише фрагмент цілого дерева чинників, в якому не враховано дії зовнішніх чинників рівня ефективності економічних взаємовідносин у системі м'ясопродуктового підкомплексу АПК, таких як рівень державної підтримки, рівень розвитку відповідної інфраструктури ринку певної продукції і самого м'ясопродуктового підкомплексу, відповідність потребам і можливостям підприємств м'ясопродуктового підкомплексу системи надання кредитів та оподаткування результатів діяльності, наближеність до державного кордону конкретного м'ясопродуктового підкомплексу і, зрештою, рівень та якість суспільних потреб, що в сукупності формує характеристику зовнішнього середовища функціонування м'ясопродуктового підкомплексу АПК.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Фрагмент дерева чинників ефективності системи економічних взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК.

Сформована в межах дослідження проблеми методика аналізу ефективності функціонування м'ясопродуктового підкомплексу АПК залежно від ступеня ефективності економічних взаємовідносин у ньому, що базується на використанні функціонально-витратного аналізу, визначає послідовність аналітичного дослідження відповідно до розроблених етапів (підготовчого, аналітичного та завершального), забезпечуючи при цьому діагностичну і пошукову функції аналізу.

У другому розділі - «Оцінка стану економічних взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК Львівської області» - здійснено економічну оцінку результативності процесу формування структури пропозиції м'ясопродуктового підкоплексу АПК на регіональному ринку м'ясопродуктів, організації виробничо-економічних зв'язків у регіональному прикордонному м'ясопродуктовому підкомплексі АПК в умовах транскордонної співпраці, досліджено ефективність економічних взаємовідносин та визначено чинники, що її формують.

Дослідження показали, що формування пропозиції м'яса та птиці на ринку продукції тваринництва у Львівській області характеризується наступними тенденціями: в структурі м'яса, що виробляється у вигляді живої ваги тварин у сільському господарстві області загалом, основну питому вагу складають яловичина і свинина (72%), а у сільськогосподарських підприємствах - м'ясо птиці (75%); обсяги виробництва живої ваги тварин у регіоні значно зменшились, особливо у сільськогосподарських підприємствах; у господарствах населення має місце зменшення обсягів виробництва зазначеної продукції за останні 5 років (на 30%), проте за цей самий період можна спостерігати деяке збільшення обсягів її реалізації (на 20%). За досліджуваний період структура м'ясної продукції у цьому секторі кардинально змінилася, питома вага яловичини зросла більш, як у 4 рази, свинини - зменшилась у 2,5 раза, птиці - майже у 2 рази. Із результатів розрахунків, поданих у табл. 1, видно, що обсяги виробництва і реалізації м'яса у сільському господарстві Львівської області за досліджуваний період скоротилися майже у два рази, особливо свинини.

Таблиця 1. Виробництво м'яса в господарствах усіх категорій Львівської області, тис. т

Показник	1990 р.	1995 р.	2000 р.	2005 р.	2006 р.	2006 р. до 1990 р., %
Вироблено худоби і птиці - в живій вазі	262,5	107,4	104,5	125,4	133,5	50,8
Вироблено м'яса (реалізовано худоби і птиці на забій у живій вазі)	261,3	134,8	105,3	124,0	135,0	51,7
у т.ч.: яловичина	148,4	94,0	58,5	68,5	68,5	46,1
свинина	67,2	26,0	32,6	28,7	29,4	43,7
баранина	0,9	0,5	0,3	0,5	0,5	55,5
птиця	42,7	12,7	11,5	21,6	32,0	74,9
кролятина	1,1	1,4	1,4	1,5	1,5	136,4
конина	1,0	0,2	1,0	3,2	3,1	310,0

Організація економічних зв'язків у прикордонному регіональному м'ясопродуктовому підкомплексі АПК Львівської області має свою специфіку, яка зумовлюється значною мірою прикордонним розташуванням й специфікою формування сировинної бази для м'ясопереробних підприємств регіону, що є наслідком загальної розпорошеності місцевих виробників м'ясосировини; основна маса сировини (55%) постачається на м'ясопереробні підприємства регіону з господарств населення; у структурі реалізації м'яса сільськогосподарськими підприємствами остаточно зросла питома вага продукції, реалізованої на переробку відповідним підприємствам, що є зараз основним каналом реалізації продукції в цьому секторі (77%); на регіональному ринку м'яса і м'ясопродукції мають місце потоки досить значної кількості такої продукції, завезеної практично повністю нелегальним шляхом із сусідньої Польщі (8% яловичини, 23% свинини, 68% м'яса птиці).

Порівнявши тенденції у виробництві і реалізації м'ясної продукції сільськогосподарського походження, її споживання і переробки, та використовуючи деякі доступні дані регіональної митниці й державної податкової адміністрації у Львівській області, можна, хоча й наближено, кількісно визначити місце завезеної з Польщі аналогічної продукції на локальному регіональному ринку та виявити її структуру (табл. 2). Результати проведених розрахунків свідчать про зростання обсягів польської продукції на локальному ринку м'яса - за 2000-2006 рр. більш як у 2,5 раза. В основному це відбувається за рахунок м'яса птиці.

Таблиця 2. Питома вага польської продукції в загальному локальному м'ясному балансі Львівської області

Показник	2000 р.	2006 р.	2006 р. до 2000р., %, +-
	т, %	% за видами	т, %	% за видами
Обсяг м'ясосировини, завезеної з Польщі в регіон, т	1447	100,0	3864	100,0	267,0
до реалізованої в регіоні, %	4,6	х	28,9	х	24,3 п.
у тому числі яловичини, т	231	16,0	317	8,2	137,3
до реалізованої в регіоні, %	3,9	х	11,3	х	7,4 п.
свинини	451	31,2	896	23,2	198,7
до реалізованої в регіоні, %	2,9	х	17,7	х	14,8 п.
птиці	764	52,8	2651	68,6	347,0
до реалізованої в регіоні, %	5,0	х	29,8	х	24,8п.
Ковбаса і ковбасні вироби, т	492	х	1888	х	384,0
до реалізованих в регіоні, %	8,2	х	24,3	х	16,1п.

Таким чином, ефективність функціонування м'ясопродуктового підкомплексу АПК у Львівській області можна визнати низькою за всіма її аспектами. Недосконалість економічних взаємовідносин у цьому підкомплексі спричинила низьку ефективність виробництва як м'ясосировини, так і продукції її переробки. Соціальна ефективність цього підкомплексу також є низькою, співвідношення між рівнем споживання м'яса і м'ясопродукції і рівнем виробництва цієї продукції за досліджуваний період значно погіршилось - різниця між ними з 4,1 пункта знизилась до -13,3 пункта.

Основними причинами кризового стану сировинно-виробничої сфери м'ясопродуктового підкомплексу АПК є: занедбаний стан кормовиробництва; відсутність зацікавленості товаровиробників займатись виробництвом м'яса через низькі реалізаційні ціни; відсутність м'ясної спеціалізації у скотарстві; застаріле технічне обладнання тваринницьких приміщень, які потребують капітального ремонту; відсутність кваліфікованих кадрів та системи їх підготовки; погіршення генетичних якостей худоби; відсутність належного обліку продуктивності та походження тварин, що зводить нанівець можливість проведення племінного відбору та добору в стадах.

Вагомим чинником незадовільного стану у підкомплексі є також незбалансованість економічних взаємовідносин між усіма учасниками м'ясопродуктового харчового ланцюга - від кормовиробництва і постачання матеріальних ресурсів до реалізації м'яса і м'ясопродуктів безпосереднім споживачам. Проблему вирівнювання умов господарювання всіх учасників згаданого процесу можна вирішити за рахунок справедливого розподілу прибутку між ними на основі розвитку кооперації та агропромислової інтеграції, для чого необхідно вдосконалювати економічні відносини між учасниками такої кооперації за рахунок створення економічних умов для вирівнювання доходів усіх учасників виробництва та реалізації продукції з тим, щоб вони мали рівновеликий прибуток на рівновеликий авансований у виробництво капітал. Цю проблему можна вирішити за рахунок підвищення ціни на закупівлю живої маси тварин у сільськогосподарських підприємствах і за рахунок державної підтримки цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників.

У третьому розділі - «Основні напрями удосконалення економічних взаємо відносин у регіональному м'ясопродуктовому підкомплексі АПК» - обґрунтовано і викладено основні способи і напрями вдосконалення системи договірних відносин і взаєморозрахунків в умовах функціонування підкомплексу, розроблено рекомендації щодо створення аграрно-промислово-фінансових груп і розвитку акціонерних відносин, вдосконалення механізму формування цін на продукцію у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК.

В умовах ринкових відносин особлива увага повинна приділятися взаємній економічній зацікавленості і відповідальності у виконанні замовлень і договірних зобов'язань. Отже, система договірних відносин повинна пройти якісні зміни, оскільки договори контрактації стають провідною формою вираження економічних зв'язків. Контракт повинен забезпечувати рівноправність сторін, що домовляються, в поєднанні з автоматичною дією економічних стимулів виконання умов договору, з одного боку, і невідворотністю передбачених санкцій у разі їх порушення, з іншого.

Реальним способом вдосконалення економічних взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК є кооперація й агропромислова інтеграція на базі концентрації і спеціалізації у виробництві м'ясосировини та її переробки. Зміст і характер процесу агропромислової інтеграції дозволяють здійснювати процес виробництва на інтенсивнішій основі за рахунок використання переваг крупного спеціалізованого виробництва над дрібним і налагодженості міжгалузевих взаємовідносин через підвищення рівня їх еквівалентності та справедливості розподілу кінцевого результату. На жаль, як свідчать результати проведеного соціологічного дослідження, економічні взаємовідносини сільськогосподарських підприємств з м'ясопереробними можна оцінити як „дуже слабкі» (45% ) і «слабкі» (37% респондентів). Водночас слід мати на увазі, що після певного етапу розвитку вертикальної кооперації граничні витрати на залучення до неї кожного додаткового суб'єкта зростатимуть.

Інтеграторами у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК об'єктивно повинні бути м'ясопереробні підприємства, оскільки вони переусім зацікавлені у створенні цивілізованого ринку м'ясної продукції, заготівлі необхідної кількості і належної якості м'ясосировини і мають відповідні фінансові можливості. На органи державного управління лягає обов'язок створення належного нормативно-правового регулювання ринку аграрної продукції і підтримання ініціатив інтегрування на обласному і загальнонаціональному рівні.

Економічні відносини учасників агропромислової інтеграції на всіх етапах процесу - від виробництва до реалізації кінцевої продукції - мають бути взаємовигідними і забезпечувати дотримання закону вартості у визначенні цін на продукцію. В умовах ринку, коли ціну формують попит і пропозиція, орієнтиром є роздрібна ціна. Знаючи її, можна загальний прибуток розподілити у цінах на продукцію за стадіями: виробництво -- переробка -- реалізація так, щоб забезпечити умови для одержання рівновеликих прибутків на авансований у виробництво капітал з урахуванням терміну його обороту, що характеризується показником норми прибутку.

Виручка від реалізації готової до споживання продукції за мінусом сукупних витрат становитиме суму прибутку від інтегрованого виробництва. Його розподіл може здійснюватись не тільки пропорційно до прямих витрат виробництва, оскільки характер витрат у господарських структурах з виробництва сировини і підприємствах з її промислової переробки має свої особливості, які полягають насамперед у різній швидкості оборотності коштів.

Економічно найефективнішою, а тому перспективною, організаційно-правовою формою господарювання в аграрному секторі економіки видається кооператив, оскільки тут найкраще проявляється зв'язок виробника із приватною власністю, що обумовлює високий рівень матеріальної і моральної зацікавленості у підвищенні ефективності виробництва, чого не забезпечує наймана форма праці у, наприклад, господарських товариствах. Проведені на прикладі м'ясного скотарства розрахунки засвідчують очевидні економічні переваги кооперативного типу виробництва за використання різних варіантів цін для розрахунків між усіма учасниками загального технологічного процесу виробництва кінцевої продукції (табл. 3).

Вертикальна інтеграція є закономірною тенденцією, яка формується на основі подальшого поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва й безпосередньо стосується характеру міжгалузевого обміну, тому її можна розглядати як стратегічний напрям вирішення проблеми нееквівалентності міжгалузевого обміну. Це тим більше важливо й потрібно в умовах обмеження державного втручання і впливу на господарську діяльність господарств та їх незадовільного фінансового стану, оскільки цей напрям не потребує активної участі держави щодо фінансової підтримки товаровиробників - регулювання доходів здійснюється автоматично через міжгалузевий перерозподіл коштів.

Найприйнятнішою й універсальною формою здійснення інтеграційних зв'язків у АПК, зокрема у м'ясопродуктовому його підкомплексі, є контрактна. Оптимальною організаційно-правовою формою інтегрованого підприємства в цій сфері слід вважати асоціацію як найм'якшу форму інтеграції, що ґрунтується на розвитку внутрішніх договірних відносин, при цьому вона є найшвидшим і найдешевшим способом апробації можливостей спільної діяльності.

Таблиця 3. Ефективність міжгосподарської фермерської кооперації у виробництві яловичини (за цінами відтворення), на одну голову, грн.

Показник	Стадія виробничого (технологічного) процесу
	репродукція і постачання телят	вирощування молодняку	відгодівля худоби
Базовий варіант
Початкова вартість	175,34	483,72	1359,32
Повна собівартість	348,71	1061,16	1482,68
Виторг від реалізації	470,32	1404,00	1889,11
Прибуток	121,61	342,84	406,43
Рівень рентабельності, %	34,41	31,42	27,41
Оптимальний варіант
Початкова вартість	196,18	456,21	1361,73
Повна собівартість	315,52	1042,32	1464,52
Виторг від реалізації	427,56	1379,09	1894,35
Прибуток	112,04	336,77	429,83
Рівень рентабельності, %	35,51	32,31	29,35

У м'ясопродуктовому регіональному підкомплексі АПК формування таких структур, як агропромислово-фінансові групи, видається особливо доцільним. А в умовах прикор.донного розміщення цього підкомплексу та перспектив розвитку місцевої транскордонної співпраці, враховуючи наявність у регіоні вільних економічних зон «Яворів» та «Трускавець», створення таких структур виглядає особливо привабливим щодо можливості залучення до їх складу іноземних інвесторів та їх капіталу, як фінансового, так і промислового.

Проблема забезпечення достатнього рівня продовольчої безпеки потребує постійної уваги з боку держави. Без державного регулювання розвитку м'ясопродуктового підкомплексу в ринкових умовах Україні не обійтись. Воно повинно здійснюватись за наступними напрямами: підтримка цін і доходів; бюджетне фінансування; пільгове кредитування; сприятливе митне регулювання і держаний протекціонізм вітчизняного виробника; стабілізація ринку продукції.

Висновки

У дисертації теоретично узагальнено й по-новому вирішено проблему підвищення ефективності економічних взаємовідносин у регіональному м'ясопродуктовому підкомплексі АПК в умовах його прикордонного розміщення. Результати дослідження дають підстави для таких висновків:

1. Необхідність розвитку і вдосконалення економічних взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК є об'єктивною, оскільки існуючий рівень їх ефективності і загальний стан не забезпечують ні економічної, ні соціальної, ні екологічної ефективності функціонування як цього кластера загалом, так і практично всіх його учасників.

2. Прикордонне розташування досліджуваного регіону накладає певну специфіку як на систему матеріально-продуктових потоків у м'ясопродуктовому підкомплексі, так і на економічні взаємовідносини в ньому, впливаючи на кон'юнктуру регіонального ринку та на формування ціни на різних фазах виробництва і реалізації кінцевої продукції. Організація економічних зв'язків у прикордонному регіональному м'ясопродуктовому підкомплексі АПК Львівської області визначається також специфікою формування сировинної бази для м'ясопереробних підприємств, що є наслідком загальної розпорошеності місцевих виробників м'ясосировини. Основна маса сировини постачається на м'ясопереробні підприємства регіону з господарств населення, у структурі реалізації м'яса сільськогосподарськими підприємствами зросла питома вага продукції, реалізованої на переробку відповідним підприємствам, що є зараз основним каналом реалізації продукції в цьому секторі; на регіональному ринку м'яса і м'ясопродукції зростають потоки досить значної кількості такої продукції, завезеної нелегальним шляхом із сусідньої Польщі.

3. Основним показником рівня економічної ефективності економічних взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі слід вважати рівень рентабельності функціонування кожного з учасників цих відносин, який відображає ефективність останніх з погляду якраз їх відповідності потребам реалізації і задоволення інтересів усіх учасників цих взаємовідносин.

4. Основою зростання ефективності м'ясопродуктового підкомплексу АПК є підвищення ефективності функціонування всіх його учасників - виробників приросту живої маси тварин і переробників цієї сировини, постачальників матеріалів і продавців готової продукції, - якого можна досягти на основі концентрації в них виробничих ресурсів і обсягів виробництва, поглиблення спеціалізації на виконанні окремих технологічних процесів, забезпеченні раціонального і взаємовигідного розподілу одержаного кінцевого ефекту - прибутку між усіма учасниками інтегрованого формування як основи вдосконалення економічних взаємовідносин між ними.

5. Перспектива м'ясопродуктового підкомплексу АПК тісно пов'язана з розвитком крупних відгодівельних комплексів і кооперацією дрібніших виробників на різних етапах процесу одержання продукції залежно від рівня спеціалізації кожного з учасників цього процесу. Вищою формою такого типу організації економічних взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК буде контрактна агропромислова інтеграція. Вирішальну роль у реалізації такої перспективи повинна відіграти держава, створивши для розвитку аналізованого явища відповідні умови.

6. Синергетичний ефект в агропромисловому інтегрованому формуванні зумовлюється істотним зменшенням втрат продукції за рахунок мінімізації розриву в часі між її одержанням і промисловою переробкою, збільшенням обсягу виробництва кінцевої продукції за рахунок утилізації відходів та поглибленого використання нестандартної (вторинної) продукції, скороченням витрат на транспортування продукції до місць переробки і на зустрічне завезення продовольчих товарів, раціональнішим розподілом одержуваних прибутків, зменшенням витрат на маркетингові послуги і придбання матеріалів, полегшенням режиму оподаткування. Синергетичний ефект від функціонування інтегрованого формування охоплює як збільшення прибутку від реалізації продукції на одиницю затрат по всьому технологічному ланцюгу, так і економію коштів на придбання необхідних ресурсів.

7. Рекомендовані організаційно-економічні форми вертикальної виробничої інтеграції: повна на базі єдиного власника; кооперативна для дрібних власників; об'єднання (асоціації, концерни); контрактна для юридичних осіб. Рекомендовані організаційно-економічні форми виробничої горизонтальної інтеграції - співробітництво партнерів, розмежованих внутрішньогалузевим технологічним поділом праці, та придбання й використання потужної сільськогосподарської техніки.

8. Проблему вирівнювання умов господарювання всіх учасників процесу виробництва кінцевої продукції м'ясопродуктового підкомплексу АПК можна вирішити за рахунок справедливого розподілу прибутку між ними на основі розвитку кооперації та агропромислової інтеграції навіть хоча б у контрактній її формі, для чого доцільно вдосконалювати економічні відносини між учасниками такої кооперації за рахунок створення економічних умов для вирівнювання доходів трьох учасників виробництва та реалізації продукції з тим, щоб вони мали рівновеликий прибуток на рівновеликий авансований у виробництво капітал. Цю проблему можна вирішувати за рахунок підвищення ціни на закупівлю живої маси тварин у сільськогосподарських підприємствах і за рахунок державної підтримки цін та доходів сільськогосподарських товаровиробників.

9. Розподіл прибутку між учасниками спільної діяльності економічно доцільно здійснювати пропорційно сукупній вартості основних виробничих фондів та обігових коштів, що забезпечує повнішу економічну обґрунтованість і більшу достовірність процесу формування цінового механізму регулювання внутрішніх відносин учасників інтегрованих систем, ніж розподіл прибутку між суб'єктами інтегрованої системи пропорційно до прямих витрат виробництва, тобто до собівартості виробленої продукції, оскільки характер витрат у господарських структурах з виробництва сировини і підприємствах з її промислової переробки має свої особливості, пов'язані насамперед з різною швидкістю оборотності коштів.

10. Подальший ефективний розвиток регіонального прикордонного м'ясопродуктового підкомплексу на основі вдосконалення в ньому економічних взаємовідносин неможливий без посилення державного регулювання матеріальних і фінансових потоків у регіоні та створення режиму державного протекціонізму вітчизняного виробника. Розвиток системи державного регулювання повинен органічно поєднуватись зі створенням сприятливих умов для розвитку кооперації та інтеграції в рамках зазначеного продуктового підкомплексу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях

1. Гарасим М.П. Вдосконалення економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК / М.П. Гарасим, П.М. Гарасим // Вісник ЛДАУ : економіка АПК. - 2003. - №10(2). - С. 3-7. (Автором розкрито суть економічних взаємовідносин та їх особливості у твариннопродуктових підкомплексах АПК).

2. Гарасим М.П. Особливості й шляхи вдосконалення економічних взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК / М.П. Гарасим // Вісник ЛДАУ : економіка АПК. - 2004. - №11(1). - С. 133-141.

3. Гарасим М.П. Економічні взаємовідносини в м'ясопродуктовому підкомплексі АПК / М.П. Гарасим // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми управління ефективністю інновацій у регіоні : зб. наук. пр. ІРД НАН України. - Вип. 1. - Львів : ІРД НАН України, 2005. - С. 366-371

4. Гарасим М.П. Агропромислова інтеграція як шлях ефективного розвитку м'ясопродуктового підкомплексу АПК / М.П. Гарасим // Вісник ЛДАУ : економіка АПК. - 2005. - № 12. - С. 379-388.

5. Гарасим М.П. Прогнозування перспектив розвитку м'ясопродуктового підкомплексу АПК / М.П. Гарасим // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Програмування і прогнозування соціально-економічного розвитку регіону : зб. наук. пр. ІРД НАН України. - Вип. 4. - Львів : ІРД НАН України, 2005. - С. 229-236.

6. Гарасим М.П. Транскордонне співробітництво в аграрній сфері в процесі інтеграції України до ЄС / М.П. Гарасим, Г.В. Черевко, П.М. Гарасим // Вісник Хмельницького НУ : економічні науки. - 2006. - № 3. - С. 36-40. (Автором проаналізовано місце і роль м'ясопродуктового підкомплексу АПК у розвитку транскордонної співпраці в процесі інтеграції України до ЄС).

7. Гарасим М.П. Агропромисловий комплекс України в контексті Євроінтеграції / М.П. Гарасим, Г.В. Черевко // Вісник ЛДАУ : економіка АПК. - 2006. - № 3. - С. 3-15. (Автором представлено результати дослідження стану і динаміки м'ясопродуктового підкомплексу АПК в контексті підготовки України до євроінтеграції).

8. Гарасим М.П. Облікове забезпечення оподаткування торговельної діяльності / М.П. Гарасим, Л. Б. Гнатишин, П.М. Гарасим // Вісник Львівської державної фінансової академії : економічні науки. - 2006. - № 10. - С. 7-16. (Автором показано особливості обліку оподаткування доходів від реалізації тваринницької продукції).

9. Гарасим М.П. Особливості регулювання цін агропромислового ринку // М. П. Гарасим, З. С. Артемяк, О.Д. Клебан, Р.П.Флисник // Вісник Львівської державної фінансової академії : економічні науки. - 2006. - № 11. - С. 166-172. (Автором досліджено можливості регулювання цін на продукцію м'ясопродуктового підкомплексу АПК).

10. Гарасим М.П. Малий бізнес у сільських прикордонних регіонах / М.П. Гарасим // Вісник ЛДАУ : економіка АПК. - 2007.- № 14 (1). - С. 171-179.

В інших наукових виданнях

11.Гарасим М.П. Економіко-математичне забезпечення прогнозування економічних показників у м'ясному скотарстві / М.П. Гарасим // Економічна система України - минуле, сучасне, майбутнє : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Львів : Львівський НУ ім. Івана Франка, 2005. - С. 72-73.

12.Гарасим М.П. М'ясопродуктовий підкомплекс АПК Львівської області: стан і перспективи / М.П. Гарасим // Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання : матеріали міжнародної наук.-практ. конф. 3-5 червня 2005 року. - Луцьк : Вежа, ВДУ, 2005. - С. 384-386.

13.Гарасим М.П. Інтеграція як основа розвитку АПК / М.П. Гарасим // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн : матеріали міжнар. форуму молодих вчених. - Т. 1. - Харків : Харківський НТУСГ ім. П. Василенка, 2005. - С.45.

14.Гарасим М.П. Ефективність інтеграції у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК / М.П. Гарасим // Економічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель : матеріали міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів. - Харків : Харківський НАУ ім. В.В.Докучаєва, 2005. - С. 263-269.

15.Гарасим М.П. Контрактні відносини в АПК як основа інтенсифікації виробництва / М.П. Гарасим // Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених аспірантів, магістрів та студентів. - Харків : Харківський НАУ ім. В.В. Докучаєва, 2006.- С.50-52.

16.Гарасим М.П. Агропромислова інтеграція у м'ясопродуктовому підкомплексі як чинник його фінансової стабільності / М.П. Гарасим // Розвиток фінансової системи України в умовах ринкової трансформації : зб. матер. ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. - Вінниця : Книга, Вега, 2006. - С.141-144.

17.Гарасим М.П. Вдосконалення фінансової інфраструктури села / М.П. Гарасим, Г.В. Черевко, Н.В. Нечепурний // Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євро інтеграції : тези доповідей ІV Міжнар. наук.-практ. конф. - Львів, 2007. - С. 381-384. (Автору належить обгрунтування ролі вдосконалення економічних взаємовідносин між учасниками інтегрованих формувань у покращанні фінансового стану виробників сільськогосподарської продукції та оптимізації джерел їх фінансування).

18.Harasym M. Dywersyfikacija kierunkуw rozwoju przedsiкbiorczoњci na wsi / M.Harasym, G.Czerewko, N.Kudіa, O.Dadak // Artykuіy Miкdzynarodowego Seminarium Naukowego «Alternatywne їrуdіa dochodуw ludnosci rolniczej. - Ropczyce : WSIE, 2006. - S. 36-47. (Диверсифікація напрямів розвитку підприємництва на селі // Матеріали міжнародного наукового семінару «альтернативні джерела доходів сільського населення»).(Автору належить визначення ролі розвитку підприємств з місцевої переробки м'яса у розвитку підприємництва на селі).

19.Harasym M. Konkurencyjnoњж w warunkach gospodarki rynkowej: rola jakoњci / M.Harasym, G.Czerewkо, D.Czerewko, P.Harasym // Studia i materialy. Wydziaі Zarz№dzania i Administracji. Akademia Swiкtokrzyska im. Jana Kochanowskiego w Kielcach «Miscellanea Oeconomicae». - №2. - Kielce, 2007. - S. 373-379. (Конкурентоспроможність в умовах ринкової економіки: роль якості.// Наукові праці факультету менеджменту і адміністрування Свєнтокшиської академії ім. Яна Кохановського в Кєльцах).(Автором досліджено роль врахування якості продукції у взаєморозрахунках між учасниками інтегрованих агропромислових формувань).

Анотація

Гарасим М.П. Формування регіонального м'ясопродуктового підкомплексу АПК. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, м. Дубляни, 2008.

В дисертації досліджено суть і значення економічних взаємовідносин в АПК як основи формування підкомплексу, виявлено і систематизовано особливості економічних взаємовідносин у регіональному м'ясопродуктовому підкомплексі АПК в умовах його прикордонного розташування. Викладено методологію і методику дослідження, аналізу та визначення економічної ефективності економічних взаємовідносин у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК. Здійснено економічну оцінку динаміки формування структури пропозиції м'ясопродуктового підкомплексу АПК на регіональному ринку м'ясосировини, організації виробничо-економічних зв'язків у регіональному прикордонному м'ясопродуктовому підкомплексі АПК в умовах транскордонної співпраці, досліджено ефективність економічних взаємовідносин у регіональному прикордонному м'ясопродуктовому підкоплексі АПК та чинники, що її формують. Обґрунтовано і викладено основні раціональні способи і напрями вдосконалення системи договірних відносин і взаєморозрахунків в умовах функціонування підкомплексу, механізмів формування і розвитку регіонального м'ясопродуктового підкомплексу АПК, створення аграрно-промислово-фінансових груп і розвитку акціонерних відносин, вдосконалення механізму формування цін на продукцію в системі м'ясопродуктового регіонального підкомплексу АПК.

...