Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

Херсонський державний аграрний університет

УДК 636.22./28. 082.2.

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Селекційні та біологічні особливості тварин центрального типу української червоної молочної породи

06.02.01- розведення та селекція тварин

Карлова Ліна Валентинівна

Херсон - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в ДВНЗ "Дніпропетровський державний аграрний університет" Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Панасюк Іван Митрофанович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Барабаш Віктор Іванович, Інститут тваринництва центральних районів УААН, провідний науковий співробітник відділу відтворення тварин

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Грінкевич Людмила Зигмундівна, ДВНЗ „Херсонський державний аграрний університет”, доцент кафедри технології виробництва продуктів тваринництва

Захист відбудеться „22” січня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" (73006 Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд. 64).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" за адресою: 73006 Херсон, вул. Рози Люксембург 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий „11” грудня 2008 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.

корова продуктивний конституціональний молоко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення продуктивності і збільшення виробництва тваринницької продукції зумовлено умовами годівлі, утримання і використання тварин, генетичними факторами, удосконаленням племінних і продуктивних якостей та створенням нових високопродуктивних ліній, типів і порід, придатних до інтенсивного використання. З цією метою широко використовують сучасні методи селекції для поліпшення місцевих порід, перебудови спадковості худоби із застосуванням кращого світового генофонду молочних порід (Сірацький Й.З., Федорович Є.І., 2004).

У 2005 році затверджено центральний тип у створеній червоній молочній породі з використанням голштинської, англерської і червоної датської порід. Виникає необхідність поглибленого вивчення результатів породоутворюючого процесу, дати оцінку селекційно-генетичним параметрам за основними господарсько-корисними та технологічними ознаками. Тим більше це важливо, оскільки створений новий тип є неоднорідним за генетичною структурою.

Практично не вивченими залишаються біологічні особливості тварин, вплив на них факторів зовнішнього середовища. Важливими залишаються питання зв'язку типів вищої нервової діяльності тварин з продуктивними якостями, виявлення найбільш доцільного їх поєднання з урахуванням впливу екстремальних факторів, при яких зростає роль міцності їх конституції. Регулююча роль нервової системи в молочних корів найбільш чітко сконцентрована в протіканні ведучої функції якою є лактаційна діяльність. Усі особливості цієї діяльності, що визначаються типом нервової системи, найбільш яскраво проявляються у ділянці рефлекторної регуляції саме цієї функції (Гончаренко І.В., 2000; Огородний Ю.М., 1957; Синещеков А.Д., 1965; Хом'як О.А., 2000). Тому виявлення вказаних зв'язків, розробка конкретних параметрів добору є актуальним і має теоретичне і практичне значення, що й послужило основою для виконання даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною науково-дослідних робіт Дніпропетровського державного аграрного університету і виконана згідно з темою „Селекційні та біологічні особливості тварин центрального типу української червоної молочної породи” (№ державної реєстрації 0107U002026).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було визначення результативності використання худоби затвердженого центрального зонального типу в українській червоній молочній породі як нового перспективного селекційного елементу для підвищення молочної продуктивності, жирномолочності, покращення технологічних ознак, пристосованості до умов сухого жаркого клімату степової зони України. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:

- дати характеристику продуктивних, технологічних якостей корів центрального типу та деяких їх біологічних особливостей;

- виділити конституціональні типи тварин, дати характеристику за рівнем розвитку, продуктивністю та відтворювальною здатністю;

- виділити та дати характеристику основних властивостей і типів нервової системи тварин, оцінити їх продуктивні та інші біологічні ознаки;

- визначити гематологічні та біохімічні показники крові корів залежно від типу вищої нервової діяльності та продуктивних якостей;

- виявити взаємозв'язки між конституціональними типами та нервовою діяльністю;

- встановити вплив зміни умов утримання на адаптаційні здібності тварин;

- визначити якісний склад молока протягом лактації корів;

- встановити рівень екологічної безпеки кормів і молока;

- дати економічну оцінку отриманих результатів.

Об'єкт досліджень. Тварини центрального зонального типу української червоної молочної породи.

Предмет досліджень. Продуктивні якості, технологічні ознаки, тип нервової діяльності, тип конституції, показники інтер'єру, селекційно-генетичні та біологічні характеристики корів української червоної молочної породи.

Методи досліджень. Для досліджень використані загальноприйняті методи: зоотехнічні - визначення показників молочної продуктивності, лінійних промірів тіла, типів конституції, індексів будови тіла, відтворювальної здатності корів; морфологічні - проміри товщини шкіри; фізіологічні - показники ректальної температури тіла, частоти пульсу та дихальних рухів корів; лабораторні - визначення гематологічних та біохімічних показників крові; біометричні - визначення середніх величин, їх похибки, мінливості ознак та взаємозв'язків між ними; економічні - ефективність використання тварин різних типів конституції та нервової діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах центральної степової зони України вивчено та проведено оцінку молочної продуктивності корів затвердженого центрального зонального типу української червоної молочної породи. Вперше виділені типи вищої нервової діяльності корів у нещодавно створеній породі, проведена всебічна оцінка їх за гематологічними, біохімічними, гормональними показниками крові та за адаптаційною здатністю і установлені відмінності між ними. Доказано, що корови сильного типу в порівнянні з тваринами слабкого типу відзначаються більш високим рівнем обмінних процесів і кращою адаптаційною здатністю.

Вперше визначено якісний склад молока корів центрального зонального типу протягом лактації та по сезонам року. Одержані результати дозволять більш ефективно вести добір тварин за бажаними ознаками з метою створення високопродуктивних стад, стійких до несприятливих умов зовнішнього середовища та стресових навантажень.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень підтверджена можливість використання спрощеної методики визначення типологічних особливостей вищої нервової діяльності корів у виробничих умовах.

На основі проведених комплексних досліджень визначені бажані типи нервової системи (сильний) та конституції (широкотілий), найбільш перспективні для подальшого якісного покращення і формування високопродуктивних стад. Отримані результати впроваджені у ВАТ „Племзавод Любомирівка” Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (акт впровадження від 25 жовтня 2007 року). Вони дають можливість підвищити ефективність селекційного процесу шляхом добору та підбору тварин, які поєднують широкотілий тип конституції з сильним типом нервової діяльності, що дозволяє отримувати тварин з широким адаптаційним діапазоном до умов навколишнього середовища та сприяє на 8-9 % підвищенню молочної продуктивності.

Особистий внесок здобувача. Особисто дисертантом проведено аналіз і узагальнення даних зоотехнічного обліку. Здобувач визначив типи вищої нервової діяльності, конституції тварин з методичною допомогою наукового керівника. Самостійно визначенні гематологічні показники крові корів різних типів вищої нервової діяльності. Якісний склад молока визначено особисто на базі лабораторії кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, що включено до дисертаційної роботи, доповідались, обговорювались та одержали позитивну оцінку на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження професора М.О.Селеха „Проблеми сучасної генетики та селекції сільськогосподарських тварин” (Дніпропетровськ, 2006); на XVIII (XXXIX) міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю інституту тваринництва центральних районів УААН „Кроки науки назустріч виробництву” (Дніпропетровськ, 2006); на міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2007); на регіональній науково-практичній конференції вчених-аграріїв, присвяченій 85-річниці заснування Дніпропетровського державного аграрного університету „Здобутки вчених-аграріїв у вирішенні проблем виробництва тваринницької продукції” (Дніпропетровськ, 2007); на міжнародній науково-практичній конференції республіканського унітарного підприємства „Науково-практичний центр Національної академії наук Білорусі по тваринництву” „Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции” (Республіка Білорусь, м. Жодіно, 2007); на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 75-й річниці утворення кафедри розведення тварин та мисливського господарства Харківської державної зооветеринарної академії „Розведення тварин - актуальні проблеми та шляхи їх вирішення” (Харків, 2007); на науковій конференції викладачів, аспірантів та здобувачів біотехнологічного факультету

Дніпропетровського державного аграрного університету за результатами науково-дослідної роботи у 2007 році (Дніпропетровськ, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, статей - 7, з яких у збірниках наукових праць що входять до переліку ВАК України - 6, в тому числі 3 одноосібно та 1 тези доповідей.

Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота викладена на 178 сторінках комп'ютерного тексту, містить 59 таблиць, 9 рисунків. Вона складається із вступу, огляду літератури, матеріалу та методик досліджень, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву. Список літератури включає 265 джерел, в тому числі 40 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методика досліджень

Науково-дослідна робота за темою дисертації проведена в період з 2004 по 2008 роки в племінному господарстві ВАТ „Племзавод Любомирівка” Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на поголів'ї корів центрального типу української червоної молочної породи (n = 406). Загальна схема досліджень наведена на рис. 1.

Молочну продуктивність вивчали за перші чотири лактації з використанням первинної племінної документації зоотехнічного обліку господарства. Форму вимені визначали візуально у тварин на 3 місяці лактації за 1-1,5 години до доїння.

Якісний склад молока корів визначали за другу лактацію (n = 100) на ультразвуковому аналізаторі „MILK ANALYZER EKOMILK MILKANA KAM 98-2A”.

Токсикологічні дослідження кормів та збірного молока проводили посезонно в період з липня 2006 по березень 2007 року на базі Дніпропетровської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини.

Плодючість повновікових корів з урахуванням їх продуктивності оцінювали за формулою Бурката В.П. (1982).

Визначення гематологічних показників крові здійснювалось за загальноприйнятими методиками (Науменко В.В., Федий Е.М., Дячинский А.С., 1990). Біохімічний склад крові (рівень загального білка та його фракцій, лужна фосфатаза, вміст глюкози, тимолова проба, сечовина, креатинін, альфа-амілаза, загальний білірубін, рівень кальцію, фосфору, калію, натрію, хлору) виконаний за загальноприйнятими методиками (Зайцев С.Ю., Конопатов Ю.В., 2004; Кондрахин И.П., 2004). Активність ферментів аспартатамінотрансферази (АСТ) і аланінамінотрансферази (АЛТ) визначали за методикою Рейтмана-Френкеля (Меншикова В.В., 1982). Концентрацію гормонів у крові (пролактин, кортизол, АКТГ, адреналін) визначали радіоімунологічним методом (Левченко В.І., Соколик В.М., Безух В.М. та ін., 2002).

Тип нервової системи (сильний, слабкий) визначався за розробленим Панасюком І.М. (1987) індексом нервової системи (ІНС), який оснований на відношенні мінливості вмісту жиру в ранковому надої після зміни умов утримання корів до показника мінливості до зміни умов їх утримання:

ІНС = Сv₂ : Cv₁, (2.1)

де Сv₂ - коефіцієнт мінливості вмісту жиру в разовому ранковому надої в перші 5 днів у змінених умовах утримання; Cv₁ - коефіцієнт мінливості вмісту жиру в разовому ранковому надої в останні 5 днів тривалого способу утримання (фоновий показник). При значенні індексу менше 2, корів відносили до сильного типу, при значенні більше 2 - до слабкого типу. При розподілі тварин за силою нервових процесів враховували також показники мінливості надою.

Типи конституції тварин устанавлювались візуально та з використанням методики модельних відхилень (Колесник Н.Н., 1966).

Рис. 1 Загальна схема проведених досліджень

Відносний спад росту до річного віку обчислювався за формулою Свєчина Ю.К., Дунаєва Л.І. (1989).

Особливості екстер'єру визначали на основі аналізу промірів та індексів будови тіла. Товщину шкіри визначали прижиттєво на правому боці тулуба з допомогою штангенциркуля (Арзуманян Е.А., 1957). Товщину вушної раковини правого вуха визначали за методикою Цапенко Г.В. (1959), її вимірювали за допомогою штангенциркуля в місті вигину вверх задньої сторони раковини на відстані 2 см від її краю.

Адаптаційні здібності тварин до умов навколишнього середовища встановлювали шляхом визначення загальних клінічних показників температури тіла (ректально), частоти пульсу шляхом пальпації хвостової артерії та дихання (за рухами черевних м'язів) по сезонам року. На основі цих даних розраховували коефіцієнт адаптації за формулою Benezra M.V. (1954):

I =(Т₂ :38,3)+(RR:23), (2.2)

де T₂ - температура тіла в ⁰С при температурному навантаженні; RR - частота

дихальних рухів за хвилину при температурному навантаженні; 38,3 і 23 - середні величини температури тіла та частоти дихальних рухів в оптимальних умовах.

Ступінь теплостійкості корів оцінювали літом (у липні) та в зимовий період (у грудні) за допомогою „іберійської проби”, запропонованої Rhoad A.О. (1944):

НТ=100-10Ч(ВТ-101), (2.3)

де ВТ - температура тіла даної тварини при температурному навантаженні, в градусах Фаренгейта (⁰F); 101 - середня температура тіла в умовах термонейтральної зони в ⁰F; 10 - коефіцієнт, який враховує різницю в реакції температури тіла в цілих числах; 100 - відносна величина, яка виражає властивість тварини зберігати температуру тіла незмінною.

З урахуванням показників відтворювальної здатності та лінійних промірів корів, визначали індекс адаптації за Сірацьким Й.З., Меркушиним В.В., Костенком А.І. та ін. (1994):

i = (365 - МОП): МЖЧ27,40 (2.4)

де i - індекс адаптації; МОП - міжотельний період; 365 - кількість днів у році; МЖ - молочна продуктивність у кг молочного жиру та індекс продуктивності.

iп = (МЖЧ365ЧШМ): (МОПЧШГ), (2.5)

де iп - індекс продуктивності; М - молочна продуктивність за 305 днів лактації, т; Ж - вміст жиру в молоці, %; ШМ - ширина в маклоках; ШГ - ширина грудей за лопатками.

Економічну ефективність проведених досліджень розраховували згідно „Методики определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских работ, новой техники и рационализаторских предложений ” (1980) за формулою:

Є=ЦЧ[(СЧП) : 100]ЧЛЧК, (2.6)

де Є - вартість додаткового молока на 1 голову, грн.; Ц - закупівельна ціна 1 кг молока, грн.; С - середня молочна продуктивність корів української червоної молочної породи, кг; П - середня надбавка молока на 1 корову, виражена у відсотках; Л - постійний коефіцієнт, пов'язаний із додатковими витратами на продукцію, що дорівнює 0,75; К - чисельність поліпшеного поголів'я.

Обчислення результатів досліджень проведено методом варіаційної статистики за методиками Плохинського М.О. (1969), Меркур'євої К.К. (1970). Розрахунки середніх арифметичних значень, коефіцієнтів кореляції та мінливості проводились з використанням біометричного аналізу в програмі Microsoft Excel.

Результати досліджень

Молочна продуктивність корів центрального типу української червоної молочної породи. Встановлено, що в цілому по стаду надій з першої по четверту лактацію знаходився в межах 3556-4411 кг, а вміст жиру в молоці - 3,81-3,77 %. Зростання надою з першої по четверту лактацію складало 855 кг (19,4 %), а виходу молочного жиру ? 30,5 кг (18,5 %). Вміст жиру в молоці залишився фактично на одному рівні. За наведеними показниками тварини перевищують стандарт породи за послідовні чотири лактації за надоєм на 456, 634, 399, 411 кг і вмістом жиру в молоці на 0,11; 0,08; 0,08; 0,07 %.

У стаді спостерігається від'ємний корелятивний зв'язок між надоєм та вмістом жиру в молоці, який знаходиться в межах від ? 0,27±0,065 (P>0,999) до ? 0,48±0,043 (Р>0,999). Ці значення відповідають середній силі зв'язку між цими ознаками і свідчать про необхідність посилення добору за жирномолочністю.

У піддослідному стаді худоба неоднорідна за умовною часткою кровності порід, що приймали участь у її створенні. Найбільше тварин поєднують в собі умовну кровність 37,5 ЧРГЧ62,5 % ЧС (21 %), найменшу кількість з кровністю 87,5 ЧРГЧ12,5 % ЧС (10 %); між іншими породними поєднаннями значної різниці не виявлено, їх кількість знаходиться в межах від 15 до 19 %. Серед виділених шести генотипів дещо вищими показниками молочної продуктивності виділяються тварини генотипу 87,5 % ЧРГЧ12,5 % ЧС. За молочною продуктивністю тварини усіх генотипів перевершують стандарт для української червоної молочної породи.

Якісний склад молока корів. Якісний склад молока одновікових корів-аналогів за другу лактацію наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Якісний склад молока корів центрального типу за лактацію, (n = 100)

Показники	± S	Cv, %
Суха речовина, г	12,36±0,012	2,2
Вміст жиру,%	3,79±0,006	3,6
СЗМЗ, %	8,57±0,008	2,1
Вміст загального білка, %	3,38±0,004	2,8
Лактоза, %	4,24±0,005	2,6
Мінеральні речовини, %	0,96±0,007	14,0
Зола, %	0,70±0,018	2,3
Щільність, 0А	27,64±0,030	2,5
Кислотність, 0Т	17,14±0,014	1,8
Активна кислотність, рН	6,72±0,006	2,0
Калорійність 1 кг молока, ккал	664,85±0,793	2,7
Надій за другу лактацію, кг	3983±45,9	11,5
Молочний жир, кг	151,0±1,80	11,7

Корови піддослідного поголів'я за вмістом жиру та загального білка перевищують стандартні вимоги для породи на 0,09 (2,4 %) і на 0,08 (2,4 %). За рівнем молочної продуктивності по другій лактації корови перевищують стандарти породи за надоєм, вмістом жиру в молоці та кількістю молочного жиру відповідно на 483 кг (12,1 %), 0,09 % та 21 кг (13,9 %). Виявлено невисокий позитивний корелятивний зв'язок між надоєм та вмістом жиру в молоці r = + 0,14; між надоєм та кількістю молочного жиру r = + 0,99; між вмістом жиру в молоці та кількістю молочного жиру r = +0,26. Ці дані свідчать про наявність можливості селекційним шляхом покращувати молочну продуктивність корів.

У стаді 74,7 % корів мають бажану форму молочної залози (ванноподібну, чашоподібну) при добрій швидкості молоковиведення - 1,83±0,010 кг/хв.

Основні інтер'єрні ознаки корів. Кров представляє значний інтерес як об'єкт інтер'єрного дослідження, так як гематологічні показники певною мірою відображають інтенсивність і направленість обмінних процесів, які відбуваються в організмі (табл. 2).

Таблиця 2. Гематологічні показники крові корів (n = 40) української червоної молочної породи

Показники	Фізіологічна норма	Результати досліджень
		± S	Cv, %
Гемоглобін, г/л	85-140	139,2±1,72	7,8
Еритроцити, 1012л	5,5-8,0	6,3±0,10	10,5
Кольоровий показник, од.	0,7-0,99	0,96±0,005	3,5
Лейкоцити, 109л	6,6-9,5	8,4±0,18	13,9
ШОЕ, мм/год	0,5-5,0	3,4±0,20	37,1
Еозинофіли, %	3-10	5,9±0,33	34,8
Паличкоядерні нейтрофіли, %	6,0	4,0±0,23	36,2
Сегментоядерні нейтрофіли, %	10-30	30,8±0,76	15,6
Лімфоцити, %	40-77	52,5±0,66	7,9
Моноцити, %	4-10	7,0±0,24	22,1

Наведені показники свідчать, що вони відповідають фізіологічній нормі. Визначений склад крові є закономірним і характеризує зміни в організмі корів відповідно після перших трьох місяців лактації. Отриманий гематологічний профіль є базовою характеристикою стану здоров'я тварин в дослідному господарстві.

Типи конституції корів. За сукупністю даних серед піддослідних корів (n=90) нами виділено два найбільш характерні конституціональні типи - широкотілий та вузькотілий. Серед піддослідних тварин перевершував вузькотілий конституціональний тип (62,2 %) над широкотілим (37,8 %).

Корови широкотілого типу вірогідно перевершують одновікових аналогів вузькотілого типу за індексами широкогрудості та широкозадості відповідно на 2,31 (9,2 %; Р>0,999) і 1,24 (4,7 %; Р>0,99). За середніми даними основних лінійних промірів (висота в холці, глибина, ширина, обхват грудей і п'ястка, ширина в маклоках, коса довжина тулуба) високовірогідна перевага була на боці корів широкотілого над тваринами вузькотілого типу .

Корови широкотілого типу вірогідно (Р>0,95) перевершують тварин вузькотілого типу за надоєм на 228±89,1 кг та кількістю молочного жиру - на

8,6±3,18 кг (Р>0,99), що відповідно складає 5,5 і 5,4 %.

Характеристика типів нервової системи корів. Серед піддослідних одновікових аналогів (n = 40) виділено 30 голів сильного (75 %) і 10 корів (25 %) слабкого типів. Результати мінливості ранкового разового надою і вмісту жиру в молоці корів при зміні способу їх утримання (з зимово-стійлового на літньо-табірне) наведені в таблиці 3.

Таблиця 3. Середні показники ранкового надою, вмісту жиру в молоці та їх мінливість у корів різних типів вищої нервової діяльності

Ранковий надій, кг	Cv, %	Вміст жиру в молоці, %	Cv, %
Останні 5 днів зимово-стійлового утримання
Сильний тип, n = 30
7,7±0,32	6,6±0,85	3,64±0,037	3,2±0,42
Слабкий тип, n = 10
7,1±0,78	5,6±1,25	3,74±0,054	2,1±0,46
Перші 5 днів літньо-табірного утримання
Сильний тип, n = 30
8,4±0,32	6,9±0,89	3,56±0,028	3,3±0,43
Слабкий тип, n = 10
7,8±0,76	8,6±1,94	3,62±0,063	5,6±1,26

В змінених умовах утримання (літньо-табірне) у корів сильного типу коефіцієнти мінливості як ранкового надою, так і вмісту жиру в молоці практично залишились на рівні зимово-стійлового періоду (фонові показники). Їх зростання було незначним і відповідно дорівнювало 4,2 і 3,4 % . Для корів слабкого типу в змінених умовах утримання характерним є значне зростання мінливості надою (на 53,6 % ) та, особливо, вмісту жиру в молоці (на 266,7 %) у порівнянні з фоновими величинами. Різниця за цим показником склала 3,5±1,34 % (Р> 0,95 ).

Тип нервової системи корів визначає загальну пристосувальну здатність організму, що позначається і на біохімічних показниках крові (табл. 4).

Таблиця 4. Біохімічні показники крові корів різних типів вищої нервової діяльності

Показники	Фізіологічна норма	Сильний тип, n = 30	Слабкий тип, n = 10
		± S	Cv, %	± S	Cv, %
Глюкоза, ммоль/л	2,3-4,4	1,29±0,052 ***	12,5	2,98± 0,162	16,3
Тимол.проба, од. мут. ( S­H)	1,5-4	2,05±0,121 **	32,3	1,52±0,167	33,0
Сечовина, ммоль/л	3,1-5,0	3,19±0,042***	7,2	4,07±0,241	17,8
Креатинін, мкмоль/л	55,8-162,4	66,4±4,00**	33,1	64,5±4,00	18,6
Альфа­амілаза, (мг/ ч·мл)	12-30	14,81±0,208***	7,7	11,32±0,352	9,3
Загальний білірубін, мкмоль/л	3-26,5	11,56±0,602	28,5	10,83±0,905	25,1
АЛТ, ммоль/(ч·л)	0,25-0,65	0,590±0,107***	10,0	0,365±0,0279	23,0
АСТ, ммоль/(ч·л)	0,3-0,75	0,657±0,0144***	12,0	0,461±0,0287	18,6
		Сильний тип, n = 10	Слабкий тип, n = 5
Заг.білок, г/л	75-95	75,6±1,65	6,9	70,3±3,89	7,8
Альбумін, г/л	28-37	29,5±1,30	13,9	32,4±0,53	2,3
Глобулін, г/л	47-58	46,1±2,75	18,8	37,9±3,49	13,0
Білковий коефіцієнт, од	0,5-0,8	0,64	0,85
Лужна фосфатаза, нмоль/(л·с)	462-1540	1436,0±194,48	42,9	1051±122,17	16,4

Встановлено, що всі біохімічні показники відповідали фізіологічній нормі, але корови сильного типу відрізнялися більш інтенсивним перебігом обмінних процесів у порівнянні з тваринами слабкого типу. Вони швидше адаптуються до мінливих умов зовнішнього середовища.

Молочна продуктивність значною мірою залежить від активності та фізіологічних резервів залоз внутрішньої секреції. Нервова система має властивість змінювати реакцію тканин на дію гормонів, а її центральний відділ - кора головного мозку в тварин має велике значення в пристосуванні (адаптації) функціональної активності ендокринних залоз і всього організму до постійних змін умов навколишнього середовища. Дані про вміст гормонів в корів різних типів вищої нервової діяльності наведено в табл. 5.

Таблиця 5. Вміст гормонів у крові корів різних типів вищої нервової діяльності

Показники	Фізіологічна норма	Сильний тип, n = 10	Слабкий тип, n = 5
		± S	Cv, %	± S	Cv, %
Зимово-стійлове утримання
Кортизол, нмоль/л	27,04-48,02	14,14 ± 2,475*	51,6	5,94 ± 0,697	16,6
Пролактин, нг/мл	до 200	0,56 ± 0,077	41,2	0,58 ± 0,364	88,8
Літньо-табірне утримання
Кортизол, нмоль/л	27,04-48,02	127,46 ± 7,844	42,1	120,38 ± 30,709	36,1
Пролактин, нг/мл	до 200	3,75 ± 0,197	15,8	3,56 ± 0,369	14,7
Літньо-табірне утримання
АКТГ, пмоль/л	11,22-17,16	12,11±0,126	5,7	17,04±0,131***	2,3
Адреналін, нмоль/л	1228,5-6879,6	2274,87±69,561	16,7	3150,68±192,992**	18,3
Кортизол, нмоль/л	27,04-48,92	31,04±0,416	7,3	31,00±1,043	10,1
Зимово-стійлове утримання
АКТГ, пмоль/л	11,22-17,16	21,52±0,285	7,3	51,61±0,567***	3,3
Адреналін, нмоль/л	1228,5-6879,6	3239,01±107,972	18,3	10193,16±441,369	13,0
Кортизол, нмоль/л	27,04-48,9227,04-48,	43,35±0,678	8,6	80,07±3,442***	12,9

Дослідження показали, що зміна умов утримання (з зимово-стійлового на літньо-табірне) у корів з різним типом нервової системи діяла як стресовий фактор. До дії стресора вміст кортизолу у крові корів з сильним типом нервової діяльності, в порівнянні зі слабким, був вищим на 8,2±2,57 нмоль/л, що становить 58 % (Р>0,95), а концентрація пролактину у корів обох типів знаходилась приблизно на одному рівні (0,56±0,077 і 0,58±0,364 нг/мл). Дія стресора зумовила підвищення рівня кортизолу в крові корів зі слабким типом нервової діяльності в 20 разів у порівнянні з коровами сильного типу, в яких цей показник збільшився тільки в 9 разів. При цьому вміст пролактину у корів сильного типу був вищим у порівнянні зі слабким на 0,19 нг/мл (5,1 %).

У змінених умовах утримання корови слабкого типу мали вищий рівень АКТГ, адреналіну та кортизолу відповідно на 30,09±0,201 пмоль/л (Р?0,999; 58,3 %), 6954,15±454,384 нмоль/л (Р?0,999; 68,2 %) і на 36,72±3,508 нмоль/л (Р?0,999; 45,9 %). Нижчий рівень цих гормонів у тварини з сильною нервовою системою до та після зміни умов їх утримання вказує на збереженість гомеостазу й більш посилений рівень обміну речовин, а саме підвищений рівень гематологічних (гемоглобіну, еритроцитів та лейкоцитів) та біохімічних показників крові. Таким чином, отримані результати вказують на високовірогідну залежність кількості гормонів у крові від функціональних властивостей нервової діяльності, які необхідно враховувати в комплексі показників при доборі тварин і формуванні високорезистентних, стресостійких та технологічних стад.

Показники екологічної безпеки. Всі досліджувані речовини екологічної безпеки знаходились у межах допустимого рівня, але вміст окремих з них був не однаковим залежно від пори року. Максимальна концентрація солей свинцю та цинку спостерігалась у сіні у зимовий період і становила (0,250 та 28,550 мг/кг відповідно), міді - в осінній (15,25 мг/кг). Підвищений рівень кадмію (0,147 мг/кг) у соняшниковому шроті в літній період свідчить про посилене накопичення його в цей період. Відмінностей між вмістом арсену, ртуті та пестицидів залежно від пори року не виявлено. При дослідженні молока встановлено, що протягом року в молоці не було виявлено вмісту пестицидів, нітратів, нітритів. Концентрація солей важких металів знаходилась у межах референтного рівня. Але дещо підвищений рівень кадмію, міді та цинку був у літній період (відповідно 0,02; 0,280; та 1,213 мг/кг). Очевидно, це пов'язано з технологією виробництва соняшникового шроту у зв'язку зі зміною агрохімічного стану навколишнього середовища.

Таким чином, для попередження можливого заподіяння шкоди від застосування солей важких металів, пестицидів необхідно посезонно визначати їх вміст у кормах та здійснювати відповідний контроль молока.

Економічна ефективність проведених досліджень. Найбільш вигідним є утримання корів широкотілого типу конституції та сильного типу нервової системи, вартість додатково отриманого молока яких становить 250,78 грн. (на 100 голів - 25078 грн.) і 335,95 грн. (на 100 голів - 33595 грн.).

ВИСНОВКИ

1. Характерними ознаками, що відображають господарсько-біологічні особливості корів центрального типу української червоної молочної породи є порівняно високі показники надою, хімічного складу молока, добра відтворювальна здатність, технологічність і пристосованість до місцевих умов розведення.

2. За перші чотири лактації корови (n = 325) перевершують стандарт породи відповідно за надоєм - на 456, 634, 399, 411 кг, вмістом жиру в молоці - на 0,11; 0,08; 0,08; 0,07 %. У молоці корів другого отелення (n = 100), аналогів за фізіологічним станом, у середньому міститься, (%): жиру 3,79; білка 3,38; лактози 4,24; мінеральних речовин 0,96; СЗМЗ 8,57; сухих речовин 12,36; а поживність 1 кг молока складає 664,85 ккал. Успадкування основних показників молочної продуктивності знаходиться в межах: за надоєм - 0,14-0,42; вмістом жиру - 0,33-0,60; кількістю молочного жиру - 0,29-0,39, що дає підстави для ефективної селекції за цими ознаками.

3. У стаді з бажаною (ванноподібне, чашоподібне) формою молочної залози виявлено відповідно 24,2 % та 50,5 % тварин, при відсутності корів з козиною формою вимені. Швидкість молоковиведення добра і складає 1,83±0,010 кг/хв.

4. Серед піддослідних корів (n = 90) одновікових аналогів виділяються найбільш характерні широкотілий (37,8 %) і вузькотілий (62,2 %) конституціональні типи. За лінійними промірами, індексами будови тіла, інтенсивністю спаду росту до річного віку корови широкотілого типу переважають одновікових аналогів вузькотілого типу. У них менші показники товщини вушної раковини, шкіри (за виключенням бокової поверхні шиї), вища частота пульсу та дихальних рухів, при меншій ректальній температурі тіла.

5. Корови широкотілого типу перевершують тварин вузькотілого за надоєм на 228±89,1 кг (Р>0,95), кількістю молочного жиру - на 8,6±3,18 кг (Р>0,99), що відповідно складає 5,5 і 5,4 %. Серед них на 8,8 % менше особин другого типу зв'язку надою з вмістом жиру в молоці (з підвищенням надою вміст жиру в молоці зменшується).

6. Використання індексної оцінки дозволило виділити серед піддослідного поголів'я (n = 40) корів з сильною (n = 30) і слабкою (n = 10) нервовою діяльністю у співвідношенні 75:25 %. Величини ІНС відповідно склали 1,18±0,080 і 2,71±0,151 (Р>0,999).

7. Корови сильного типу нервової діяльності переважають особин слабкого типу за надоєм (середнє за перші три лактації) на 348±171,9 кг (9 %; Р>0,95), молочним жиром на 8,0±5,21 кг (8 %). Між показником ІНС і надоєм установлено від'ємну корелятивну залежність (r = -0,48±0,135; Р>0,999). Регресія надою на одиницю індексу складає - 390 кг.

8. У змінених умовах утримання вміст кортизолу в крові корів сильного типу підвищився в 9 разів, а в слабкого - в 20 разів у порівнянні з фоном. Водночас корови слабкого типу мали вищий рівень АКТГ, адреналіну та кортизолу відповідно на 30,09±0,201 пмоль/л (Р>0,999; 58,3 %), 6954,15±454,384 нмоль/л (Р>0,999; 68,2 %) і на 36,72±3,508 нмоль/л (Р>0,999; 45,9 %). Нижчий їх рівень у тварин з сильною нервовою системою до та після зміни умов їх утримання вказує на збереженість гомеостазу й більш інтенсивний рівень обміну речовин, а саме підвищений рівень гематологічних (гемоглобіну, еритроцитів та лейкоцитів та інших) та біохімічних (загального білка, його фракцій, АЛТ, АСТ та інших) показників крові. Їх слід враховувати в селекційній роботі.

9. Встановлена залежність між типом нервової діяльності та індексом їх теплостійкості. Тварини сильного типу відзначаються підвищеною теплостійкістю. За цим показником у літній та зимовий періоди року вони переважали особин слабкого типу відповідно на 17,7 (20,8 %; Р>0,999) і на 17,3 (18,1 %; Р>0,999). В усі періоди року корови сильного типу мали на 1-1,7 % вищий індекс адаптації.

10. У тварин зі слабкими нервовими процесами переважаючим є поєднання з вузькотілістю (80 % тварин), а з сильними нервовими процесами - з широкотілістю (56,7 % тварин). Між типом нервової діяльності і типом конституції встановлено вірогідний корелятивний зв'язок (r = 0,32±0,142; Р>0,95).

11. За індексом адаптації тварини поєднання сильний-широкотілий типи переважають особин поєднання слабкий-вузькотілий на 25,97 (99,3 %; Р?0,999) і 0,49 (3,7 %). Перевага за індексом продуктивності складала за першу лактацію 0,49 (3,7 %; Р?0,999) і 0,34 (3,1 %), за другу лактації 0,95 (6,7 %) і 0,56 (4 %).

12. Всі досліджені токсичні речовини в кормах і молоці (важкі метали, пестициди, нітрати, нітрити) знаходились у межах допустимого рівня, але вміст окремих з них був не однаковим залежно від пори року. Максимальна концентрація солей свинцю та цинку спостерігалась у сіні в зимовий період, міді - в осінній, а кадмію у соняшниковому шроті - в літній період. У решти кормів (солома, силос, зелена маса люцерни, зелена маса кукурудзи) концентрація цих речовин в усі сезони року практично не відрізнялася.

13. Використання корів центрального типу української червоної молочної породи економічно доцільне. Найбільш вигідним є використання корів широкотілого типу конституції та сильного типу нервової системи, вартість додатково отриманого молока яких становить 250,78 грн. (на 100 голів - 25078грн.) і 335,95 грн. (на 100 голів - 33595 грн.).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для прискорення процесу створення високопродуктивних стад необхідно добирати тварин з сильною нервовою системою в поєднанні з широкотілим типом конституції. Це сприяє зростанню молочної продуктивності на 8-9 %.

2. Для попередження можливого впливу техногенних факторів на якість молочної продукції необхідно використовувати в господарстві екологічно чисті технології вирощування культур, нормувати застосування азотних і органічних добрив та не вносити їх без обліку біологічних вимог рослин; удосконалювати техніку внесення азотних добрив у ґрунт. Для уникнення можливого заподіяння шкоди від застосування солей важких металів, пестицидів, нітратів, нітритів необхідно посезонно визначати їх вміст у кормах та здійснювати відповідний контроль молока.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Карлова Л.В. Продуктивні якості корів новоствореної української червоної молочної породи та ступінь зв'язку між ними / Л.В. Карлова // Вісник ДДАУ. - Дніпропетровськ, 2006. - №2. - С.101-104. (Експериментальна частина, обробка і аналіз даних).

2. Панасюк І.М. Інтер'єрні показники та молочна продуктивність корів із різними типами нервової системи / І.М. Панасюк, Л.В. Карлова // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. - Херсон, 2007. - Вип. 50. - С.87-92. (Експериментальна частина, обробка і аналіз даних).

3. Панасюк І.М. Біохімічні показники крові корів різних типів вищої нервової діяльності до і після зміни способу їх утримання / І.М. Панасюк, Л.В. Карлова // Вісник Сумського нац. аграр. ун-ту. - Суми, 2007. - Вип. 3(12). - Серія „Тваринництво”. - С. 68-72. (Експериментальна частина, обробка і аналіз даних).

4. Карлова Л.В. Біохімічні показники крові та мінеральний обмін у корів різних типів вищої нервової діяльності до і після зміни способу їх утримання / Л.В. Карлова // Наук. вісник Львівської нац. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького. ? Львів, 2007. ? т.9 (№2). ? ч.2.? С.52-57. (Експериментальна частина, обробка і аналіз даних).

5. Карлова Л.В. Вміст нітратів, нітритів, пестицидів у кормах і молоці корів залежно від пори року / Л.В. Карлова // Вісник ДДАУ. - Дніпропетровськ, 2007. - №2. - С. 132-134. (Експериментальна частина, обробка і аналіз даних).

6. Панасюк І.М. Біологічні особливості та молочна продуктивність корів різних типів нервової діяльності / І.М. Панасюк, Л.В. Карлова // Кроки науки назустріч виробництву: матеріали XVIII (XXXIX) міжнар. наук.-практич. конф. - Дніпропетровськ, 2006. - С.109-115. (Експериментальна частина, обробка і аналіз даних).

7. Панасюк І.М. Екстер'єрно-біологічні особливості корів новоствореної української червоної молочної породи залежно від типів конституції та нервової діяльності / І.М. Панасюк, Л.В. Карлова // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: зб. наук. праць. - Вип. 15(40); ч.1: Сільськогосподарські науки; т.2: Новітні технології в свинарстві - сучасний стан і перспективи: матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Х.: Золоті сторінки, 2007. - С. 61- 67. (Експериментальна частина, обробка і аналіз даних).

8. Карлова Л.В. Биологические особенности и продуктивные качества коров новосозданной украинской красной молочной породы / Л.В. Карлова // Проблемы повышения еффективности производства животноводческой продукции: тез. докл. междунар. науч.-практ. конф. - Жодино: Науч.-практ. центр НАН Беларуси по животноводству, 2007. - С. 66-68. (Експериментальная часть, обработка и анализ данных).

АНОТАЦІЯ

Карлова Л.В. Селекційні та біологічні особливості тварин центрального типу української червоної молочної породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - ДВНЗ „Херсонський державний аграрний університет”. Херсон, 2008.

Дисертація присвячена вивченню екстер'єру і конституції, вищої нервової діяльності, молочної продуктивності, морфологічних і функціональних властивостей вимені, якісного складу молока, показників відтворювальної здатності, адаптаційних здібностей, гематологічних і біохімічних (в тому числі гормонів) показників крові корів центрального типу української червоної молочної породи, що дозволило оцінити результативність породотворного процесу в одному із базових господарств.

Встановлено, що худоба відзначається порівняно високими показниками надою, хімічного складу молока, відтворювальною здатністю, технологічністю, пристосованістю до умов Степової зони України.

Найбільш бажаними для відбору є корови сильного типу вищої нервової діяльності, широкотілого типу конституції та їх поєднання. Це сприяє прискоренню процесу створення більш високопродуктивних стад і росту молочної продуктивності корів на 8-9 %.

Оцінка вмісту токсичних речовин в кормах і молоці дозволила встановити, що вони знаходились у межах допустимого рівня, але вміст окремих з них був неоднаковим залежно від пори року. Виникає необхідність посезонно визначати їх вміст у кормах та здійснювати відповідний контроль молока.

Ключові слова: порода, генотип, екстер'єр, конституція, нервова система, молочна продуктивність, адаптація, молоко, вим'я, кров, гормони, нітрати, нітрити, важкі метали, пестициди.

АННОТАЦИЯ

Карлова Л.В. Селекционные и биологические особенности животных центрального типа украинской красной молочной породы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 разведение и селекция животных. - ГВУЗ „Херсонский государственный аграрный университет”. Херсон, 2008.

Диссертация посвящена изучению экстерьера и конституции, высшей нервной деятельности, молочной продуктивности, морфологических и функциональных свойств вымени, качественного состава молока, показателей воспроизводительной способности, адаптационных возможностей, гематологических и биохимических (в том числе гормонов) показателей крови коров центрального типа красной молочной породы, что позволило оценить результативность породообразовательного процесса в одном из базовых хозяйств.

Так, удой у коров с первой по четвертую лактацию увеличился на 855 кг (19,4 %) и составил 4411 кг, а выход молочного жира - на 30,5 кг (18,5 %), что составляет 166,3 кг. Эти показатели превышают стандарт породы за первые четыре лактации по надою на 456, 636, 399, 411 кг и содержанию жира в молоке на 0,11; 0,08; 0,08 и 0,07 %. При одинаковых условиях кормления и содержания несколько большую молочную продуктивность за ряд лактаций имели коровы генотипа 87,5 ЧРГЧ12,5 % ЧС. Между остальными генотипами по молочной продуктивности существенной разницы не установлено.

Желательную форму молочной железы имели 74,7 % коров с хорошей скоростью молоковыведения (1,83±0,010 кг/мин).

По химическому составу молоко коров превышало требования ГОСТа по содержанию жира на 0,09 % и белка на 0,08 %.

Гематологические показатели крови коров находятся в пределах нормы.

По конституции коровы преимущественно принадлежали к узкотелому типу - 62,2 %, а к широкотелому отнесено - 37,8 %. Коровы широкотелого типа конституции достоверно превосходили животных узкотелого типа по основным линейным промерам, индексам телосложения и молочной продуктивности.

По удою и количеству молочного жира разница составила соответственно 228±89,1 кг (5,5 %; Р>0,95) и 8,6±3,18 кг (5,4 %; Р>0,99).

Среди подопытного поголовья коров выделены особи сильного и слабого типов высшей нервной деятельности в соотношении 75:25 %. Коровы сильного типа по сравнению со слабым имеют более высокие биохимические показатели крови, что свидетельствует об активном и интенсивном течении обменных процесов. Они обладают лучшими приспособительными качествами в меняющихся условиях окружающей среды о чем свидетельствует больший на 0,19 нг/мл (5,1 %) уровень пролактина и в 9 раз меньший кортизола в крови. Они превосходили коров слабого типа по удою на 349±171,9 кг (9 %; Р>0,95), количеству молочного жира на 8,0±5,21 кг (8 %).

Наиболее желательны для отбора коровы, которые сочетают сильный тип высшей нервной деятельности с широкотелым типом конституции.

Количество токсических веществ в кормах и молоке не превышало допустимых норм. Содержание отдельных из них было не одинаковым и изменялось в зависимости от сезона года. Возникает необходимость посезонного их определения в кормах и соответствующего контроля в молоке.

Ключевые слова: порода, генотип, экстерьер, конституция, нервная система, молочная продуктивность, адаптация, молоко, вымя, кровь, гормоны, нитраты, нитриты, тяжелые металлы, пестициды.

SUMMARY

Karlova l.V. Selective and biological features of Ukrainian Red Milk Breed Central Type animals. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of candidate of agricultural science on the speciality 06.02.01 - animals breeding and selection. Іt is the Kherson state agrarian university. Kherson, 2008.

It is devoted to the study of exterior and constitution, higher nervous activity, suckling productivity, morphological and functional properties of udder, high-quality composition of milk, indexes of reproductive ability, adaptation capabilities, haematological and biochemical (in a that number hormones) indexes of blood of cows of central type of the accrued Ukrainian red suckling breed, that allowed to estimate effectiveness of breedmaking process in one of base farms.

It is establishen that a cattle is marked comparatively by the high indexes of yield, chemical composition of milk, reproductive ability, technology, adjusted to the conditions of the Steppe area of Ukraine.

The most desired for a selection are cows of strong type of higher nervous activity, wide body as a constitution and their combination. It is instrumental in the acceleration of process of creation of more highly productive herds and growth of the suckling productivity of cows on 8-9 %.

The estimation of maintenance of toxic matters in sterns and milk allowed to set that they were within the limits of possible level, but maintenance of separate from them was different depending on time of year. There is a necessity seusonaly to determine their maintenance in sterns and carry out the proper control of milk.

Keywords: breed, genotype, exterior, constitution, nervous system, suckling productivity, adaptation, milk, udder, blood, hormones, nitrates, nitrites, heavy metals, pesticides.

Размещено на Allbest.ru

...