Продуктивність та деякі біологічні особливості свиней великої білої породи Автономної Республіки Крим

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАIНСЬКА АКАДЕМIЯ АГРАРНИХ НАУК IНСТИТУТ СВИНАРСТВА ім. О.В. КВАСНИЦЬКОГО УААН

УДК 636. 4. 082. 43

06. 02. 01 - розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Продуктивність та деякі біологічні особливості свиней великої білої породи Автономної Республіки Крим

Філонов Роман Олександрович

Полтава - 2009



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Південному філіалі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет»

Науковий керівник - доктор с.-г. наук, професор Войналович Сергій Антонович, Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет», завідувач кафедри технології виробництва, зберігання та переробки продукції тваринництва.

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор Заслужений працівник сільського господарства України

Топіха Віра Сергіївна, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва.

кандидат сільськогосподарських наук Гришина Людмила Павлівна, Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН, провідний науковий співробітник відділу розведення та генетики

Захист дисертації відбудеться 23 жовтня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради (К.44.351.01) при Інституті свинарства імені О.В. Квасницького УААН 36013, м. Полтава, вул. Шведська Могила, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту свинарства імені О.В. Квасницького УААН, за адресою м. Полтава, вул. Шведська Могила, 1.

Автореферат розісланий 14 вересня 2009 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук О.I. Підтереба



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На початку 90-х років минулого століття Автономна Республіка Крим займала одне із провідних місць в Україні, по виробництву м'яса на душу населення. У сучасних умовах ринкової економіки особливо актуальним є одержання дешевої, якісної й конкурентноздатної свинини. У значній мірі це залежить від широкого використання і якісного поліпшення вітчизняних порід свиней. Останнім часом селекційно-племінна робота проводиться у напрямі створення спеціалізованих порід, типів, ліній та родин, як шляхом внутріпородної селекції, так і з використанням свиней імпортної селекції (В.П. Рибалко, С.В. Акімов, С.Ю. Смислов, 2002; М.Д. Березовський, 2006; В.П. Рибалко, С.В. Акімов, В.М. Нагаєвич і ін., 2006; В.С. Топіха і ін., 2006)

Сучасні перетворення у свинарстві України торкнулися й підприємств АР Крим. Цим і обумовлюється необхідність періодичного вивчення у регіонах України відтворювальних, відгодівельних та м'ясних якостей свиней різного напряму продуктивності, основних закономірностей обміну речовин та м'ясо-сальної продуктивності.

У зв'язку з вищевикладеним, актуальність теми досліджень обумовлена вивченням продуктивності й біологічних особливостей тварин великої білої породи планової для Автономної Республіки Крим.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася згідно плану науково-дослідної роботи кафедри технології виробництва, зберігання та переробки продукції тваринництва Південної філії Кримський агротехнологічний університет Національного аграрного університету: «Наукове забезпечення галузей агропромислового комплексу Криму, розробка нових й адаптація існуючих технологій виробництва, збереження та переробки сільськогосподарської продукції в умовах становлення ринкової економіки» (№ державної реєстрації 0107U001317).

Мета й завдання досліджень. Мета досліджень полягала у вивченні відтворювальних, відгодівельних, м'ясних якостей та біологічних особливостей свиней великої білої породи, що розводять в АР Крим. Для реалізації зазначеної мети були поставлені такі завдання:

- вивчити відтворювальні якості свиноматок;

- дослідити гематологічні показники молодняку свиней різних генотипів; м'ясний свиня генотип порода

- вивчити перетравність основних поживних речовин корму та баланс азоту і мінеральних речовин у досліджуваних груп тварин;

- дослідити типи нервової системи піддослідних свиней;

- визначити відгодівельні якості молодняку свиней при поєднанні свиноматок вітчизняної селекції із кнурами англійської селекції;

- оцінити м'ясні якості туш піддослідних свиней;

- вивчити економічну ефективність відгодівлі отриманого молодняку.

Об'єкт досліджень. Свиноматки великої білої породи, ремонтний та відгодівельний молодняк, отриманий від поєднань великої білої породи вітчизняної та англійської селекції.

Предмет досліджень. Відтворювальні якості свиноматок, ріст і розвиток молодняку, відгодівельні та м'ясні якості, перетравність корму, баланс азотистих і мінеральних речовин, біохімічні та гематологічні показники крові, визначення типів вищої нервової діяльності підсвинків, якісна характеристика туш підсвинків.

Методи досліджень. Основний метод - експериментальний. У роботі використані зоотехнічні, фізіологічні та біохімічні методи досліджень. При обробці одержаних результатів використовували генетико-статистичні, біометричні та економічні методи із застосуванням обчислювальної техніки.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в АР Крим в аналогічних умовах племінного репродуктора проведене порівняльне вивчення відтворювальних, відгодівельних, м'ясних якостей та окремих біологічних особливостей свиней великої білої породи при поєднанні генотипів вітчизняної та англійської селекції. Встановлено, що за відтворювальними якостями найбільші показники були отримані при поєднанні свиноматок і кнурів вітчизняної селекції. Підтверджено, що селекцію свиней на поліпшення відгодівельних і м'ясних якостей бажано проводити з урахуванням типу вищої нервової діяльності. Підсвинки з сангвінічним і флегматичним типом вищої нервової діяльності мали вищі середньодобові прирости (при Р>0,95) порівняно з холеричним і меланхолічним. Фізіологічними дослідами встановлено, що засвоєння азоту корму у нащадків одержаних від поєднань вітчизняної та імпортної селекції перевищило (при Р<0,95) аналогів вітчизняної селекції.

Встановлено зв'язок між гематологічними, відгодівельні, м'ясними показниками та балансом азотистих речовин у свиней, що розводять і використовують в АР Крим. Отримані результати дозволять поглибити й розширити зоотехнічну та біологічну характеристику генотипів свиней.

Практична цінність отриманих результатів. Проведені дослідження дають можливість охарактеризувати свиней великої білої породи вітчизняної та імпортної селекції в сучасних умовах АР Крим за відтворювальними якостями, ростом та розвитком молодняку, скоростиглості, перетравності кормів, гематологічними показниками, обміну азотистих і мінеральних речовин, типами вищої нервової діяльності, м'ясними якостями, що будуть використані при розробці планів селекційно-племінної роботи з породою. Використання кнурів великої білої породи англійської селекції рекомендовано для підвищення відгодівельних та м'ясних якостей відгодівельного молодняку. Додатковий прибуток отримано від нащадків кнурів великої білої породи англійської селекції у розрахунку на 18 голів відгодівельного молодняку, порівняно із нащадками вітчизняної селекції становить 580,9-2517,0 грн. Одержані результати досліджень запропоновані та впроваджені у виробництво в умовах племінного репродуктора ВАТ «Широке» Сімферопольського району АР Крим, та ЧП «Сезам-Агро» Чорноморського району АР Крим, що підтверджено актами впроваджень. Результати досліджень можуть бути використані в навчальних процесах вищих навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача. Автором розроблена методика дослідів, проведені науково-господарські й лабораторні дослідження, біометрична обробка отриманих результатів. Висновки й пропозиції по роботі виконані особисто здобувачем. Від загального обсягу виконаних робіт частка автора становить 95%. Уточнення методичних підходів і теоретичних положень, аналіз та узагальнення результатів досліджень проведено разом з науковим керівником.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на науковій конференції «Наукове забезпечення агропромислового комплексу Криму» ПФ «КАТУ» НАУ (м.Сімферополь 2007 г), на Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва», ВДАУ (м.Вінниця 2008 р), на внутрівузівській конференції присвяченій «Дню науки» ПФ «КАТУ» НАУ (м.Сімферополь, 2008 г), на засіданнях рад технологічного та ветеринарного факультетів і засіданнях кафедри технології виробництва, зберігання й переробки продукції тваринництва ПФ «КАТУ» НАУ 2006-2008 р, на розширеному засіданні відділу розведення Інституту свинарства ім. О.В. Квасницкого УААН (м. Полтава 2009 р);

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у 8 друкованих статтях спеціальних видань, що відповідають вимогам ВАК України, у них викладений основний зміст наукових досліджень по темі дисертації. Представлено патент на корисну модель.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 160 сторінках комп'ютерного тексту і містить: вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел, 31 таблицю, 6 малюнків, 2 схеми, 4 фотографії, 3 акти впровадження, ксерокопію авторського посвідчення, додатки. Список використаної літератури нараховує 289 джерел, з них 61 іноземною мовою.

Основний зміст дисертації

Матеріал і методики досліджень. Науково-виробничі досліди за темою дисертаційної роботи проводились впродовж 2006-2008 років в умовах племінного репродуктора з розведення свиней великої білої породи ВАТ «Широке» Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, в лабораторіях кафедри технології виробництва, зберігання і переробки продукції тваринництва, кафедри терапії і клінічної діагностики Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет», в лабораторії зоотехнічного аналізу кормів ВАТ «Бахчисарайський комбікормовий завод». Загальна схема досліджень наведена на рис.1. Схема досліду з вивчення відтворювальних якостей наведена в табл. 1.

Таблиця 1 - Схема досліду з вивчення відтворювальних якостей маток

Група	Свиноматки великої білої породи	Кнури, належність до лінії
	Вік	Кількість, гол.
I контрольна	Основні свиноматки вітчизняної селекції	6	Вітчизняної селекції, лінія Голосного 1423
	Свиноматки вітчизняної селекції, що перевіряються	6
II дослідна	Основні свиноматки вітчизняної селекції	6	Англійської селекції, лінія Чингіз 1397
	Свиноматки вітчизняної селекції, що перевіряються	6
III дослідна	Основні свиноматки вітчизняної селекції	6	Англійської селекції, лінія Чингіз 1397
	Свиноматки вітчизняної селекції, що перевіряються	6
IV дослідна	Основні свиноматки вітчизняної селекції	6	Англійської селекції, лінія Шеффілд 97781 Е
	Свиноматки вітчизняної селекції, що перевіряються	6

Репродуктивні якості визначали як в основних свиноматок, так й у тих, що перевіряються, відповідно загально прийнятих методик.

Вивчення відгодівельних і м'ясних якостей, росту і розвитку молодняку проводили за загальноприйнятими у свинарстві методиками [Сучасні методики досліджень у свинарстві, Інститут свинарства УААН, Полтава 2005р]. Після досягнення підсвинками 25 - 30 кг живої маси, було сформовано чотири групи тварин по 24 гол. у кожній, які були розділені на дві підгрупи по 12 голів. Свині всіх піддослідних груп впродовж всього досвіду перебували в аналогічних умовах годівлі та утримання.

Годівля здійснювалася двічі на добу. Раціони для годівлі були складені, ґрунтуючись на нормах, розроблених Інститутом свинарства УААН.



Відгодівельні якості вивчали за показниками скоростиглості (вік досягнення живої маси 100 кг, дн.), середньодобовими приростами (г), витратами корму на 1 кг приросту живої маси (корм. од.).

Контрольний забій свиней проводили в забійному цеху ВАТ «Широке» по 6 голів з кожної групи. При цьому визначали довжину напівтуші, см; товщину шпику по 4-х вимірюваннях (на холці, над 6-7 грудними хребцями, на попереку та на крижах), мм; площа «м'язового вічка», см2; масу передньої, середньої та задньої частин напівтуші, кг.

З метою з'ясування клінічного стану тварин, у сироватці крові, визначали кількість альбумінів, %; б, г, в - глобулінів, %; загального білку, г/л; кількість еритроцитів Т/л, лейкоцитів Г/л, гемоглобіну, г/л за загальноприйнятими методиками (I.П. Кондрахін й ін., 1985).

Активність ферментів АсАТ та АлАТ сироватки крові визначали за допомогою реактивів Райтмана - Френкеля у модифікації Пасхіної.

Для оцінки генотипів за перетравністю поживних речовин та засвоєння азоту корму проводили фізіологічні досліди за методикою М.А. Коваленко (1977).

Економічну ефективність відгодівлі свиней різних поєднань визначали за валовими приростами живої маси, кг; собівартості 1 ц приросту, грн; прибуток на 1 реалізовану голову, грн; рівню рентабельності, %.

Експериментальний цифровий матеріал обробляли за допомогою методів варіаційної статистики (М.А. Плохінський, 1969) з використанням мікрокалькулятора, моделі CITEZEN і на персональному комп'ютері АСЕR Aspire 5715 Z, з набором програм по статистичній обробці.

Результати досліджень.

Відтворювальні якості. Виробництво свинини визначається не тільки скороченням термінів відгодівлі тварин, але й високою відтворною здатністю свиноматок (табл. 2).

Таблиця 2 - Відтворювальні якості свиноматок

Групи	Групи свиноматок	Кількість, гол	Багатоплідність, гол.	Жива вага гнізда при народженні, кг	Жива маса 1 поросяти при народженні, кг	Кількість поросят у 2міс. віці	Жива маса гнізда у 2 міс., кг	Жива маса 1 поросяти при відлученні, кг Х±Sх	Збереженість, %
I	Основні	6	11,0	13,0	1,16	9,0	144,2	15,9±0,25	81,9
	Перевіряємі	6	9,9	11,7	1,17	8,5	134,7	15,7±0,26	89,2
II	Основні	6	10,9	13,2	1,21	9,8	167,0	17,0*±0,27	89,9
	Перевіряємі	6	9,5	11,3	1,19	9,0	147,7	16,4±0,32	94,7
III	Основні	6	11,1	13,1	1,18	9,2	157,2	17,1*±0,39	82,9
	Перевіряємі	6	10,5	12,2	1,16	9,8	145,5	16,5±0,34	83,8
IV	Основні	6	11,1	13,3	1,20	9,5	163,3	17,2**±0,26	85,6
	Перевіряємі	6	10,3	12,1	1,18	8,7	151,0	17,4**±0,31	84,5

За відтворювальними якостями, свиноматки місцевої селекції при паруванні їх із кнурами закордонної селекції перевершували контрольну групу за живою масою у двомісячному віці (при Р > 0.95 та при Р > 0.99). Крім цього, підсвинки II-й дослідної групи мали найкращі показники за збереженістю приплоду до відлучення у двомісячному віці (89.9 й 94.7 %).

Морфологічні показники крові піддослідних свиней. Вивчення й узагальнення морфологічного складу крові піддослідних підсвинків по кількості гемоглобіну показує високий його вміст у крові тварин всіх груп одержаних від свиноматок, що перевіряються. Аналогічні результати отримані за кількістю еритроцитів і лейкоцитів у крові (табл. 3).

Таблиця 3 -Біохімічні показники сироватки крові

Групи	Походження	n	Загальний білок, г/л	Альбуміни, %	Глобулінові фракції, %
					б	в	г
I	Від основних	3	77,5	39,1	20,7	27,4	12,8
	Від перевіряємих	3	78,0	37,4	21,3	28,2	13,1
II	Від основних	3	67.6	30.1	26.8	20.8	22.3
	Від перевіряємих	3	64.2	36.2	26.1	28.4	9.3
III	Від основних	3	68.2	35.3	27.0	26.2	11.5
	Від перевіряємих	3	68.0	36.2	21.7	25.6	16.5
IV	Від основних	3	66.3	46.4	14.6	23.2	15.8
	Від перевіряємих	3	70.0	42.6	16.4	27.9	13.1

Кількість загального білку у сироватці крові була значно вище в контрольній групі, однак різниця невірогідна (при Р < 0.95), але відсоток альбумінових фракцій сироватки крові мав значну перевагу у IV дослідній групі, як у підсвинків від перевіряємих, так і від основних свиноматок (при Р > 0.95).

Аналізуючи дані відсотку вмісту глобулінових фракцій крові, спостерігається їх підвищений вміст у підсвинків від свиноматок, що перевіряються, однак різниця невірогідна (при Р < 0.95).

Ферменти сироватки крові. Заслуговує на увагу активність ферментів переамінування АсАТ та АлАТ, їх активність при перенесенні аміногрупп (NH2) для синтезу білка (табл. 4).

На основі показників табл. 4, відмічено що перевагу за ферментом АсАТ у підсвинків II та III дослідних груп (49.5 - 51.7 Од./л проти 46.3 - 49.7 Од./л) одержаних від свиноматок першого опоросу, у контрольній групі IV перевага була у підсвинків одержаних від свиноматок за другим опоросом (47.2 Од/л проти 51.7 Од./л відповідно). Показники активності ферменту переамінування АлАТ у всіх групах сильно варіюють й зробити за цими показниками певні висновки, не має можливості.

Таблиця 4 - Активність ферментів крові

Група	Лінія кнура	n	Нащадки від свиноматок по першому опоросу	Нащадки від свиноматок по другому опоросу
			АсАТ, Од. /л	АлАТ, Од. /л	АсАТ, Од. /л	АлАТ, Од. /л
I	Голосний 1423	6	46.6±1.17	14.5**±0.93	49.5±1.16	14.4±0.86
II	Чингиз 1397	6	49.5±1.12	15.3±0.72	46.3±1.18	15.5±0.50
III	Чингиз 1397	6	51.7**±1.11	10.8±0.83	49.7±1.19	13.6±0.61
IV	Шеффілд 97781 Е	6	47.2±1.14	14.7±0.52	51.7±1.11	13.8±0.63

Перетравність і використання основних поживних речовин корму. Одним з основних показників ефективності використання кормів та його витрат на 1 кг приросту, є перетравність поживних речовин. Результати дослідів (табл. 5), свідчать про високий рівень перетравності органічних речовин корму підсвинками всіх груп, однак найкращі показники були у тварин одержані від свиноматок та кнурів великої білої породи місцевої селекції, що становить 82.6%, тоді як у дослідних групах перетравність не перевищувала 81.0%. Підсвинки контрольної групи перевершували дослідні групи на 1.6 - 4.6% відповідно. Аналогічна перевага у тварин контрольної групи спостерігалася за перетравністю клітковини (за винятком II дослідної групи) протеїну, золи, кальцію й БЕР.

Таблиця 5 - Перетравність поживних речовин

Група	Нащадки	Коефіцієнт перетравності, %
		Суха речовина	Органічна речовина	Клітковина	Жир	Протеїн	Зола	Са	Р	БЕР
I	Від перевіряємих	82.6	82.6	51.3	85.3	78.0	81.3	62.5	80.6	87.4
	Від основних	73.4	74.1	34.7	74.3	70.2	54.4	49.6	79.9	76.2
II	Від перевіряємих	81.0	81.0	60.4	82.0	73.8	81.0	55.5	83.6	85.6
	Від основних	72.8	73.0	31.4	73.1	68.6	69.1	51.2	83.1	78.3
III	Від перевіряємих	77.8	78.0	37.0	80.0	77.8	74.8	46.8	81.5	82.5
	Від основних	74.5	75.1	30.3	65.4	67.1	61.7	52.8	84.9	80.4
IV	Від перевіряємих	80.5	80.5	48.6	84.5	72.5	80.4	49.1	84.1	86.6
	Від основних	71.5	71.0	25.4	71.6	68.6	72.6	41.9	75.7	76.4

Обмін азоту, кальцію та фосфору. Істотним показником, що характеризує інтенсивність обміну речовин в організмі молодняку є обмін азотистих речовин, зокрема, засвоєння азоту корму в тілі, а також обмін мінеральних речовин - кальцію та фосфору (табл. 6).

Таблиця 6 - Використання азоту, кальцію та фосфору тваринами піддослідних груп

Групи	n	Азот	Кальцій	Фосфор
		Засвоєно, г Х±Sх	Від прийнятого,%	Від пере травленого, %	Засвоєно, г Х±Sх	Від прийнятого, %	Від засвоєного, %	Засвоєно, г Х±Sх	Від прийнято-го, %	Від засвоєно-го, %
I	6	31.7±0.21	54.3	73.3	8.85±0.91	40.5	55.7	6.67±0.59	52.9	80.5
II	6	32.2±0.47	53.3	74.8	10.11±0.83	38.2	53.7	8.16±0.47	62.6	83.6
III	6	32.6±0.72	55.0	76.0	9.05±0.87	34.7	50.1	7.70±0.51	60.1	83.6
IV	6	32.2±0.73	51.7	73.7	8.11±0.92	29.9	45.9	7.36±0.53	55.0	80.1



На основі проведених дослідів щодо обміну азоту, кальцію та фосфору встановлено, що підсвинки дослідних груп II, III, IV краще засвоювали азот і фосфор корму, однак гірше кальцій порівняно з контрольною групою. Так найкращі показники по засвоєнню азоту корму за добу мали підсвинки III дослідної групи 32.6 г проти 31.7 г у контрольній. Заслуговують уваги високі показники засвоєння фосфору в тілі всіх дослідних груп порівняно з контролем (6.67 г - 7.36 - 7.70 - 8.16 г), що вказує на більш напружені процеси в організмі підсвинків дослідних груп при синтезі білкових речовин.

Типи вищої нервової діяльності підсвинків. Під час проведення фізіологічних дослідів у підсвинків визначали тип вищої нервової діяльності за методикою академіка I.П. Павлова.

До найкращого, сангвінічного типу, було віднесено 37.5% підсвинків, до флегматичного - 29.2%, до холеричного - 16.7% і до меланхолічного - 16.7%. Підсвинки сангвінічного типу показали найбільш високу продуктивність за добовим засвоєнням азоту корму в тілі (33.9 г). Дещо їм поступались підсвинки флегматичного типу (31.8 г). Проте тварини холеричного й меланхолічного типу вищої нервової діяльності показували більш низький рівень засвоєння азоту корму (31.4 - 31.1г).

Відгодівельні якості підсвинків. Важливими показниками галузі, що впливають на економіку, є відгодівельні якості підсвинків. Відгодівельні якості оцінювали за віком досягнення тваринами передзабійної живої маси 100 кг, середньодобовим приростом живої маси, а також витратами корму (у кормових одиницях) на одиницю приросту.

На сучасному етапі ведення галузі свинарства, в АР Крим фермерські господарства та підприємства різних форм власності мають значний масив тварин вітчизняних і іноземних порід, які дуже відрізняються між собою за результатами контрольної відгодівлі, що пов'язано з генотипами тварин.

Останнім часом з метою інтенсифікації галузі свинарства і отримання якісного м'яса, підприємства різних форм власності намагаються вирішити дане питання шляхом завозу на підприємства чистопородних тварин, переважно батьківських форм, з метою прилиття крові закордонних генотипів, оскільки вони тривалий час вдосконалювались методами селекції в бік покращання відгодівельних костей. За період відгодівлі молодняк піддослідних груп мав різну інтенсивність росту (табл. 7).

Таблиця 7 - Відгодівельні якості молодняку (Х±Sх)

Групи	n	Вік досягнення живої маси 100 кг, дні	Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	Середньодобовий приріст живої маси, г
I	18	187.0±4.21	3.52±0.15	768.0±36.5
II	18	184.0±3.78	3.39±0.10	779.5±37.5
III	18	183.0±4.36	3.50±0.11	776±38.9
IV	18	191.0±3.76	3.25±0.12	720.0±26.3

Із таблиці 7 видно, що живої маси 100 кг підсвинки досягали в середньому за 186.3 доби, кращі результати за відгодівельними якостями казало потомство лінії Чінгіза. Так тварини, отримані від кнура-плідника Чінгіза 95, досягали живої маси 100 кг за 183 дні, при середньодобових приростах 776 г. Потомство кнура Чінгіза 97 (брат Чінгіза 95), також відрізнялось високими показними за відгодівельними якостями (вік досягнення 100 кг 184,0±3,78 дн, з середньодобовими приростами живої маси 779,5±37,5 г). Підсвинки, отримані від кнура-пплідника Шеффілда 5 показали дещо гірші результати (вік досягнення живої маси 100 кг - 191,0±3,76 дн, середньодобовий приріст 720,0±26,3 г). Необхідно відмітити, що кнури-плідники англійської селекції виявили незначний вплив на покращання відгодівельних якостей молодняку, підсвинки контрольної групи також мають гарні показники.

Таким чином, кнури-плідники, нащадки свиней англійської селекції, виявляють незначний вплив на відгодівельні якості потомства, порівняно з контрольною групою, відмінності між ними незначні і невірогідні, що можна пояснити впливом генотипу матерів.

М'ясні якості підсвинків. Важливими показниками в характеристиці підсвинків є м'ясні якості. Ми не змогли провести обвалку напівтуш і тому обмежилися ваговими показниками та промірами найцінніших її частин (табл. 8).

Таблиця 8 - М'ясні якості піддослідних підсвинків (Х±Sх)

Групи	n	Довжина напівтуші, см.	Товщина шпику над 6 - 7 грудними хребцями, мм	Задня частина напівту-ші, кг	Площа «м'язового вічка». смІ
I	18	94.6±1.17	40.5±0.89	10.2±1.22	26.6±0.71
II	18	97.3±1.10	35.0**±1.22	10.9±0.97	28.8*±0.63
III	18	98.3*±1.19	34.0***±1.20	10.9±0.78	29.7*±0.78
IV	18	98.2*±1.20	35.0**±1.26	10.8±1.24	28.7±0.88

Аналізуючи таблицю 8, відмічаємо більш кращі показники м'ясних якостей у дослідних групах порівняно з контролем. Так довжина напівтуші у контрольної групи становила 94.6 см, а у дослідних 97.3 - 98.3 см, різниця статистично вірогідна Р > 0.95. Товщина шпику над 6 - 7 грудними хребцями в контрольній групі була на рівні 40.5 мм, у дослідних 34.0 - 35.0 мм, різниця вірогідна Р > 0.99 - 0.999. Дослідні групи підсвинків мали більш важку задню частину (10.8 - 10.9 кг проти 10.2 кг у контролі). Однак, різниця не відрізнялася вірогідністю (Р < 0.95). Площа м'язового вічка також була вище у підсвинків дослідних груп (28.7 - 29.7 см2) проти 26.6 см2 у контрольній групі, різниця статистично вірогідна Р > 0.95.

Отже за м'ясними якостями спостерігається істотна перевага підсвинків дослідних груп над контрольною.

В табл. 9 наведені результати досліджень щодо відповідності туш свиней для беконної свинини згідно датського стандарту.



Таблиця 9 - Розподіл туш підсвинків по датському стандарту залежно від товщини шпику на спині

Класи	Максимально допустима товщина шпику, мм	Відповідність піддослідних підсвинків стандарту
	На холці	Над 6-7 грудним хребцем	На попереку	На крижах	голів	%
А'	40,0	20,0	20,0	25,0	-	-
А	46,0	28,0	26,0	28,0	1	1.4
В	52,0	34,0	32,0	32,0	14	19.4
С	Більше, ніж у класу В	57	79.2

У результаті розподілу туш підсвинків за датським стандартом встановлено, що до класу А була віднесена одна туша (1.4 %), до класу В чотирнадцять туш (19,4 %) і до класу С п'ятдесят сім туш (79.2 %). Таким чином, якісна характеристика туш підсвинків, навіть при «прилитті крові» кнурів відселекційованих на м'ясні якості не відповідає європейським стандартам.

Кореляційний аналіз між показниками продуктивності підсвинків піддослідних груп. Кореляційні зв'язки між показниками за відгодівельними та м'ясними якостями показує рівень зв'язку між селекційними ознаками.

Таблиця 10 - Коефіцієнти кореляції (r) між показниками.

№ з/п	Кореляційні ознаки	1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Середньодобовий приріст живої маси, г.	-	0.35	-0.78	0.25	0.17	0.24	0.29	0.51
2.	Витрати корму на одиницю приросту живої маси, к. од.	0.35	-	-0.20	0.13	0. 008	-0.22	0.50	0.02
3.	Вік досягнення живої ваги 100 кг, дні.	-0.78	-0.20	-	0.26	-0.32	0.12	-0.39	-0.69
4.	Добове відкладення азоту корму, г.	0.25	0.13	0.26	-	0.28	-0.12	0.48	0.51
5.	Довжина туші, см.	0.17	0. 008	-0.32	0.28	-	0.36	0.22	-0.49
6.	Товщина шпику над 6 - 7 грудними хребцями, мм.	0.24	-0.22	0.12	-0.12	0.36	-	0.37	0.17
7.	Площа «м'язового вічка», смІ.	0.29	0.50	-0.39	0.48	0.22	0.37	-	0.25
8.	Маса задньої частини туші, кг.	0.51	0.02	-0.69	0.51	-0.49	0.17	0.25	-

Кореляційним аналізом встановлено, що показник відгодівельних якостей, таких як вік досягнення живої маси 100 кг, має високий негативний взаємозв'язок із середньодобовим приростом, r = - 0.78 (при Р>0.99), і доводить, що із збільшенням середньодобових приростів живої маси, скорочується термін досягнення передзабійної живої маси. Зв'язок з витратами корму на одиницю продукції становить r = - 0.35, при Р < 0.95.

Відмічено позитивну кореляцію на залежність між добовим відкладенням азоту корму в тілі тварин та м'ясними якостями: із площею «м'язового вічка» - r = 0.48 ( Р < 0.95), з масою задньої частини - r = 0.51 ( Р < 0.95). Таким чином, чим вища кількість засвоєного азоту корму в тілі, тим більша маса задньої частини туші та більша площа «м'язового вічка».

Якості, які характеризують м'ясність, такі як довжина напівтуші і маса задньої частини туші, перебувають у зворотному кореляційному зв'язку, r = - 0.49, чим довша туша, тим легше задня частина у підсвинків (при Р < 0.95).

Відгодівельні якості такі, як витрати корму на одиницю приросту, мають середню позитивну кореляцію із площею «м'язового вічка» - r = 0.50 ( Р < 0.95).

Установлений взаємозв'язок між м'ясними, відгодівельними якостями та рівнем засвоєння азоту корму, необхідно враховувати в селекційно-племінній роботі з великою білою породою свиней.

Економічна оцінка результатів досліджень. Розрахунки показали, що за фінансовими результатами всіх піддослідних груп, найменша собівартість 1 ц приросту живої маси була у підсвинків дослідних груп, де були використані кнури-плідники англійської селекції становила в дослідних групах 380.9 - 409.5 грн., у контрольній групі 412.1 грн. Відповідно у цих групах були більш високі середньодобові прирости 795.4 - 886.0 г проти 680.2 г. Прибуток від додатково отриманої продукції становив 580.9 - 2517.0 грн.



ВИСНОВКИ

В результаті проведення науково - господарських досліджень з вивчення продуктивності і деяких біологічних особливостей свиней великої білої породи в АР Крим, дозволили зробити наступні висновки:

Дослідженнями встановлено, що поголів'я свиней великої білої породи в умовах АР Крим має середні показники продуктивності характерні для тварин даної породи і відповідає згідно інструкцій по бонітуванню свиней класу еліта, I, II;

За відтворювальними якостями найвищі показники були отримані при поєднанні свиноматок і кнурів вітчизняної селекції. Так, показники багатоплідності, живої маси одного поросяти в 60 днів і маси гнізда до відлучення у цій групі перевищували такі у тварин від поєднання свиноматок з кнуром лінії Шеффілд англійської селекції відповідно на 0.3 голів, 0.8 кг і на 23.9 кг; з лінією Чінгіза відповідно: 0.5 голів, 1.3 кг, і на 28.9 кг;

Істотних відмінностей між групами за вмістом загального білку в сироватці крові не виявлено. За вмістом альбуміну у сироватці крові незначна перевага була у молодняку отриманого від основних свиноматок становили 38.7±0.79% і 36.8±0.83% відповідно, за вмістом глобулінових фракцій також переважали тварини першого балансового досліду (б - глобуліни 21.7±0.39% і 21.3±0.35% відповідно; г - глобуліни 16.4±0.41% і 13.3±0.20% відповідно). Аналогічна ситуація спостерігалася і за змістом в - глобулінів. У обох випадках відмінності між групами високовірогідні (при Р > 0.999), чим вищі показники б - і в - глобулінових фракцій у сироватці крові підсвинків, тим менш виражені у них м'ясні якості туш. Про що свідчить зворотна кореляція між ними (r = - 0.49; - 0.55);

В показниках активності трансаміназ (АлАТ і АсАТ) особливих відмінностей не виявлено, проте активність АлАТ була вища у підсвинків отриманих від основних свиноматок всіх піддослідних груп (при Р < 0.95);

Аналіз результатів фізіологічних дослідів показує, що підсвинки піддослідних груп по перетравності поживних речовин корму мають низькі відхилення. Підсвинки контрольної групи поступалися за рівнем засвоєння азоту корму в тілі підсвинками дослідних груп, що є нащадками кнурів-плідників англійської селекції (при Р < 0.95). Це забезпечує вплив на активність синтезу м'язової тканини при вирощуванні і розвитку молодого організму, оскільки коефіцієнт кореляції з показниками м'ясних якостей є позитивним і становить r = 0.48 - 0.51;

Селекцію свиней на поліпшення відгодівельних і м'ясних якостей бажано проводити з урахуванням врахуванням типу вищої нервової діяльності. Підсвинки з сангвінічним (середньодобовий приріст на балансовому досліді склав 1166.6г±68.2) і флегматичним (середньодобовий приріст живої маси на балансовому досліді склав 1129.5г±49.1) типом вищої нервової діяльності показували вищу продуктивність порівняно з холеричним (1000г±111.4) і меланхолійним (916.5г±55.7) типами вищої нервової діяльності, різниця вірогідна (при Р > 0.95) ;

При відгодівлі підсвинків до живої маси 100 кг найменшу кількість корму (3.39 і 3.25 кормових одиниць) витрачали підсвинки II і IV дослідних груп, в той час, як тварини контрольної і III дослідної групи поступалися їм за даними показниками (3.52 і 3.50 кормових одиниць) відповідно на 0.13 і 0.16 кормових одиниць;

За м'ясними якостями відмічена перевага дослідних груп над контрольною (при Р > 0.95 - 0.999). Довжина туші в контрольній групі складала 94.6 см, а в дослідних вона варіює на рівні 97.3 - 98.3 см, товщина шпика над 6 - 7 грудними хребцями в контрольній групі була 40.5 мм, тоді як в дослідних знаходилася в межах 34.0 - 35.0 мм;

Використання кнурів-плідників англійської селекції при поєднанні зі свиноматками вітчизняної селекції в умовах АР Крим мало позитивний вплив на поліпшення м'ясних і відгодівельних якостей потомства. Дану роботу слід продовжувати з нащадками даних поєднань і інтенсивною селекцією за даними показниками.

Пропозиції виробництву

Для поліпшення м'ясних якостей свиней великої білої породи що розводиться в АР Крим слід використовувати кнурів-плідників зарубіжної (англійської) селекції аналогічної породи.

Для ефективнішої селекції у галузі свинарства на м'ясні якості пропонується додаткова оцінка підсвинків на інтенсивність обміну азотистих речовин корму. Це дозволить чіткіше контролювати і покращувати використання найбільш дорогої білкової частини корму і трансформувати її у високоякісні продукти тваринного походження.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Войналович С.А. Відтворювальні якості великої білої породи свиней, що розводять в Автономній Республіці Крим / С. А. Войналович, Р. О. Філонов // Таврійський науковий вісник. - зб. наук. праць ХДАУ. - Херсон, 2007. - Вип. 50. - С. 83-86. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

2. Філонов Р.О. Взаємозв'язок між показниками крові і м'ясними якостями у підсвинків великої білої породи / Р. О. Філонов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. - Херсон, 2007. - Вип. 53. - С. 161 - 165. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

3. Войналович С.А. Взаимосвязь активности сывороточных ферментов крови типа трансаминаз с мясными качествами свиней крупной белой породы АР Крым / С. А. Войналович, Р. А. Филонов // Аграрний вісник причорномор'я: зб. наук. праць ОДАУ. - Одесса, 2007. - Вип. 39. - С. 170 - 172. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

4. Войналович С. А. Репродуктивные качества племенных свиней крупной белой породы в АР Крым / С. А. Войналович, Р. А. Филонов, В. Т. Галимский // Вісник ПФ «КАТУ» НАУ. - Сімферополь, 2007. - Вип. 101. - Серія «Ветеринарні науки». - С. 150 - 153.(Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

5. Войналович С. А. Соотносительная изменчивость между показателями крови и мясными качествами у подсвинков крупной белой породы АР Крым / С. А. Войналович, Р. А. Филонов // Вісник ПФ «КАТУ» НАУ. - Сімферополь, 2007. - Вип. 101. - Серія «Ветеринарні науки». - С. 154 - 158. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

6. Войналович С. А. Відгодівельні та м'ясні якості підсвинків АР Крим / С. А. Войналович, Р. О. Філонов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. - Херсон, 2008. - Вип. 58. - С. 67 - 71. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

7. Войналович С. А. Переваримость и отложение азота корма у отстающих в росте подсвинков при последующем кормлении рационами с высоким уровнем протеина / С. А. Войналович, Р. А. Филонов // Вісник ВДАУ. - Вінниця, 2008. - Т. 3. - Вип. 34. - С. 52 - 56. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

8. Філонов Р. О. Етологічний аспект у продуктивності свиней / Р. О. Філонов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. - Херсон, 2008. - Вип. 59. - С. 91 - 95. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

9. Патент на корисну модель № 37909 «Станок для фіксації дорослих тварин». Номер заявки: u 2008 09705, дата подання заявки: 24.07.2008, дата, з якої є чинним права на корисну модель: 10.12.2008, дата публікації відомостей про видачу патенту та номер бюлетеня: 10.12.2008, Бюл. № 23, винахідники: Войналович Сергій Антонович (UA), Філонов Роман Олександрович (UA), власник: Національний аграрний університет, вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, 03041.



Филонов Р.А. Продуктивность и некоторые биологические особенности свиней крупной белой породы Автономной Республики Крым. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06. 02. 01. - разведение и селекция животных. - Институт свиноводства имени А.В. Квасницкого УААН, Полтава, 2009.

Диссертация посвящена изучению массива крупных белых свиней, разводимых в ведущих племенных хозяйствах АР Крым, а также уровню влияния на качество потомства хряков - производителей иностранной селекции, ввозимых на территорию Крымского полуострова в последнее время. Особое внимание было уделено воспроизводительным качествам свиноматок и хряков, откормочным и мясным качествам потомства, морфологическому и биохимическому составу крови и сыворотки крови подопытных животных (включая ферменты АсАТ и АлАТ ). Изучалась переваримость питательных и минеральных веществ корма, а также количество отложения азота корма в теле животных. Во время проведения физиологических опытов были определены типы высшей нервной деятельности у подсвинков.

Свиноматки местной селекции имеют консолидированный генотип, поэтому для улучшения мясных качеств требуется не только «прилитие крови» иностранных генотипов отселекционированных на мясность, но и проведение внутрипородной селекции на этот признак.

Ключевые слова: порода, генотип, продуктивность, мясные качества, ферменты крови, физиологические опыты, баланс азота, нервные типы, корреляционные связи, экономическая эффективность.



Філонов Р.О. Продуктивність і деякі біологічні особливості свиней великої білої породи Автономної Республіки Крим. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - розведення та селекція тварин. - Інститут свинарства імені О.В. Квасницького УААН, Полтава, 2009.

Дисертація присвячена вивченню маси великих білих свиней, що розводять у провідних племінних господарствах АР Крим, а також впливу на якість потомства кнурів - плідників іноземної селекції. Особлива увага була приділена відтворним якостям свиноматок і кнурів, відгодівельним і м'ясним якостям нащадків, морфологічному та біохімічному складу крові й сироватки крові піддослідних тварин ( включаючи ферменти АсАТ та АлАТ ), а також питанням перетравності поживних і мінеральних речовин, рівню відкладання азоту корму в тілі тварин. Під час проведення фізіологічних дослідів були вивчені типи вищої нервової діяльності підсвинків. Встановлено перевага кнурів - плідників англійської селекції при паруванні зі свиноматками місцевої селекції в порівнянні з контрольною групою місцевої селекції на відгодівельні та м'ясні якості. Свиноматки місцевої селекції мають консолідований генотип, тому для покращення м'ясних якостей потрібно не лише «приливати кров» іноземних генотипів, які мають кращі м'ясні якості, але і проведення внутрішньопородної селекції на цей показник. За відтворювальними якостями, свиноматки місцевої селекції при паруванні їх із кнурами закордонної селекції перевершували контрольну групу за живою масою у двомісячному віці (при Р > 0.95 и при Р > 0.99). Крім цього, підсвинки II-й дослідної групи мали найкращі показники за збереженістю приплоду до відлученні у двомісячному віці (89.9 й 94.7 %%). Кількість загального білка у сироватці крові було значно вище в контрольній групі, однак різниця недостовірна (при Р < 0.95), однак відсоток альбумінових фракцій сироватки крові мав значну перевагу в IV дослідної групі, як у підсвинків від перевіряемих, так і від основних свиноматок (при Р > 0.95). Перевагу за ферментом АсАТ у підсвинків II та III дослідних груп (49.5 - 51.7 Од./л проти 46.3 - 49.7 Од./л) одержаних від свиноматок першого опоросу, у контрольній групі IV перевага була у підсвинків одержаних від свиноматок за другим опоросом (47.2 Од/л проти 51.7 Од./л відповідно). Результати фізіологічних дослідів, свідчать про високий рівень перетравності органічних речовин корму підсвинками всіх груп, однак найкращі показники мали тварини одержані від свиноматок та кнурів великої білої породи місцевої селекції, що становить 82.6%, тоді як у дослідних групах перетравність не перевищувала 81.0%. Підсвинки контрольної групи перевершували дослідні групи на 1.6 - 4.6% відповідно. Аналогічна перевага у тварин контрольної групи спостерігалася за перетравністю клітковини (за винятком II дослідної групи) протеїну, золи, кальцію й БЕР. Аналізуючи м'ясні якості, відмічаємо більш кращі показники у дослідних групах у порівнянні з контролем. Так довжина напівтуші в контрольної групи становила 94.6 см, а в дослідних 97.3 - 98.3 см, різниця статистично вірогідна Р > 0.95. Товщина шпику над 6 - 7 грудними хребцями в контрольній групі була на рівні 40.5 мм, у дослідних 34.0 - 35.0 мм, різниця вірогідна Р > 0.99 - 0.999. Дослідні групи підсвинків мали більш важку задню частину (10.8 - 10.9 кг проти 10.2 кг у контролі). Однак, різниця не відрізнялася вірогідністю (Р < 0.95). Площа м'язового вічка також була вище у підсвинків дослідних груп (28.7 - 29.7 см2) проти 26.6 см2 у контрольній групі, різниця статистично вірогідна Р > 0.95.

Ключові слова: порода, генотип, продуктивність, м'ясні якості, ферменти крові, фізіологічні досліди, баланс азоту, нервові типи, кореляційні зв'язки, економічна ефективність.



Filonov R.A. Efficiency and some biological features of large white breed pigs Autonomous Republic Crimea. - Manuscript.

The thesis on competition of the candidate of agricultural sciences scientific degree on speciality 06. 02. 01. - animal breeding and selection. - The UAAS Pig Breeding Institute named after O.V. Kvasnitsky, Poltava, 2009

The thesis is dedicated to studying of the great number of the large white pigs bred in the leading cattle breeding farms of the Autonomous Republic Crimea, and also to the level of influence on the quality of boar offsprings - the sires of foreign selection, which have been imported on the territory of the Crimean peninsula recently. The special attention has been paid to reproductive qualities of sows and boars, feeding and meat qualities of offspring, morphological and biochemical structure of blood and whey of blood of experimental animals (including enzymes aspartate aminotransferase and alanine aminotransferase). Nutrient and forage inorganic substances digestibility, and also quantity of the forage nitrogen deposit in animal bodies have been studied. During the physiological experiments types of the higher nervous activity at gilts have been defined.

Sows of aboriginal selection have the consolidated genotype, therefore for enriching of meat qualities they demand not only «blood inflow» of foreign genotypes selected on meat, but also intrapedigree selection on this feature.

Keywords: breed, a genotype, efficiency, meat qualities, blood enzymes, physiological experiments, balance of nitrogen, the nervous types, correlation links, economic efficiency.

Размещено на Allbest.ru

...