Особливості вихідного матеріалу та ефективність використання його на підвищення олійності насіння сої Glycine max(L.) Merr.
Характер спадковості й мінливості олійності насіння сої та її кореляції з іншими ознаками рослин і вивчення ефективності створення нового високоолійного вихідного матеріалу для селекції сої. Аналіз особливостей накопичення олії в сортозразках сої.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 25.08.2015 |
Размер файла | 54,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ІМ. В.Я. ЮР'ЄВА
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
УДК 633.853:631.52
06.01.05 - селекція рослин
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
ОСОБЛИВОСТІ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО НА ПІДВИЩЕННЯ ОЛІЙНОСТІ НАСІННЯ СОЇ GLYCINE MAX(L.) MERR.
ГРИГОРЧУК НАТАЛІЯ ФЕДОРІВНА
Харків - 2009
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті олійних культур УААН Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Січкар В'ячеслав Іванович, Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН, завідувач відділу генетики, селекції і насінництва зернобобових культур
Офіційні опоненти:
доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Шевченко Анатолій Михайлович, Луганський інститут агропромислового виробництва УААН, головний науковий співробітник лабораторії селекції і насінництва зернобобових і зернових культур
кандидат сільськогосподарських наук, доцент Білявська Людмила Григорівна, Полтавська державна аграрна академія Мінагрополітики України, доцент кафедри селекції, насінництва і генетики
Захист відбудеться "20" жовтня 2009р о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 при Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, м. Харків, проспект Московський, 142.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, м. Харків, проспект Московський, 142.
Автореферат розісланий "16" вересня 2009р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.П. Петренкова
Анотації
Григорчук Н.Ф. Особливості вихідного матеріалу та ефективність використання його на підвищення олійності насіння сої Glycine max(L.) Merr. - Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. - Харків. - 2009р.
Робота присвячена визначенню особливостей існуючого і нового вихідного матеріалу та ефективності його використання у селекції сої на підвищений вміст олії.
Викладені результати досліджень за 1993-2005рр., якими встановлено характер спадковості й мінливості олійності насіння сої та її кореляції з іншими ознаками рослин і вивчення ефективності створення нового високоолійного вихідного матеріалу для селекції сої.
Виявлені особливості накопичення олії в сортозразках сої й успадкування цієї ознаки гібридами різних поколінь. Визначено рівень мінливості олійності в існуючому генофонді сої залежно від генотипу, умов вирощування і груп стиглості, а також в залежності від розташування бобів на рослині сої. Показано можливість зменшення шляхом селекції негативної кореляції між вмістом олії і білка в насінні сої. Встановлено можливості й ефективність індивідуального добору високоолійних рослин у сортах та гібридних популяціях. Визначено характер успадкування рівня олійності у насінні гібридів сої і встановлено наявність гетерозису незалежно від рівня ознаки у батьківських форм. Виділено джерела високої олійності. Методом штучної гібридизації створено цінний вихідний матеріал для селекції сої. Виведено нові сорти сої з підвищеним вмістом олії (Офелія та Шарм), які занесені до Реєстру сортів рослин України. селекція олія соя
Ключові слова: селекція, соя, сорт, гібрид, вихідний матеріал, олійність, індивідуальний добір.
Григорчук Н.Ф. Особенности исходного материала и эффективность использования его на повышение масличности семян сои Glycine max(L.) Merr. - Рукопись
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция растений - Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева. - Харьков. - 2009р.
Работа посвящена определению особенностей существующего и характеристике нового исходного материала, а также эффективности его использования в селекции сои на повышенное содержание масла в семенах.
В диссертации изложены результаты научных исследований за 1993-2005гг. по установлению характера наследования, изменчивости и корреляции масличности семян, изучению эффективности создания нового высокомасличного исходного материала для селекции.
Установлены особенности накопления масла в сортообразцах сои и характер наследования этого признака у гибридов разных поколений. Определен уровень изменчивости масличности у существующего генофонда в зависимости от генотипа, условий выращивания и групп спелости. Масличность сорта сои определяется в первую очередь его генотипом. Сила влияния данного фактора составляет 42 % от общего влияния всех определяющих данный признак показателей. Условия года выращивания (среда) и взаимодействие генотипа со средой в сумме оказывают примерно такое же влияние на формирование масличности сои, как и генотип.
Не выявлено четко выраженной зависимости содержания масла в семенах сортов от продолжительности вегетационного периода (r=0,407). Однако средние значения масличности в группах спелости свидетельствуют о тенденции к увеличению содержания масла в сторону позднеспелости.
Определена масличность семян в зависимости от размещения бобов на растении. Уровень масличности семян в пределах растения уменьшается от нижнего яруса (23,6-24,9%) к верхнему (22,7-23,6%). Это обусловлено генотипическими особенностями, временем формирования бобов и погодными условиями. Различия данного признака по ярусам растения у одних генотипов проявляется более четко, у других в меньшей степени. Однако у всех сортов семена нижнего яруса накапливают масла больше, чем верхних ярусов.
Показана возможность снижения отрицательной корреляции между содержанием масла и белка в семенах сои путем селекции. У сортообразца № 568/89 коэффициент корреляции между этими показателями составил 0,0490,398, тогда как у сортов-стандартов Аркадия одесская и Солнечная он был на уровне -0,475 и -0,585 соответственно.
Установлены возможности и эффективность индивидуального отбора высокомасличных растений у сортов и гибридных популяций. Определен характер наследования уровня масличности в семенах сои. Наследование масличности у сои носит характер полного доминирования независимо от набора родительских форм. Выделены источники высокой масличности
№№ 568/89, 357/89, 597/89, 847/89, 398/89, 304/89, 752/89 с уровнем масличности от 23,0 до 24,6%. Методом гибридизации создан ценный исходный материал для селекции сои, на основе которого созданы новые сорта сои с повышенным содержанием масла в семенах 24,4 - 25,0 % (Офелия и Шарм), которые внесены в Реестр сортов растений Украины.
Ключевые слова: селекция, соя, сорт, гибрид, исходный материал, масличность, индивидуальный отбор.
Grygorchuk N.F. The features of the initial material and its usage efficiency to inerease of soybean oil content Glycine max (L.) Merr. - Manuscript
Thesis for the candidate of Agricultural sciences degree in specialty 06.01.05 - Plant Breeding. - Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuriev of UAAS, Kharkiv, - 2009.
Thesis devoted to the study of existing and characteristic of the new initial material and efficiency of its use in the breeding for oil content increase of soybean seed.
The results of scientific researches for the period of 1993-2005 on establishment of the inheritance nature, variability and correlation of seed oil content, the efficiency study of creation new initial material for breeding with high oil content of seed are expounded.
The features of oil accumulation in soybean varieties and inheritance of this trait by hybrids of different generations are established. The level of oil content variability on the existing gene pool, depending on a genotype, cultivation conditions and ripeness groups is determined.
The level of oil content variability in the existing geno pool was determined in dependence on the beans location on the plant. The possibility of reduction of negative correlation betwen oil content and protein content in the seed was shown by breeding. The possibility and efficiency of individual selection of plants with the high oil content in the seed in the varieties and hybrid populations was determined.
The inheritance nature of the oil content level was determined in the soybean seed. The sources of high oil content were produced. The valuable initial material for soybean breeding was created with hybridization. The new soybean varieties with increased oil content in the seed (Opheliya, Sharm) are created. These varieties were introduced into the Plant Variety List of Ukraine.
Key words: soybean, breeding, variety samples, initial material, oil content, individual selection, hybrids.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Останнім часом площі під посівами сої в Україні значно розширилися. Якщо в 1997 році вони становили 14 тис. га, то в 2006 році досягли 748 тис. га, тобто збільшилися більше ніж в 50 разів. На жаль, у сортів, що висіваються, урожайність невисока, а тому сучасне сільськогосподарське виробництво потребує принципово нових сортів, особливістю яких є висока й стабільна врожайність, а також більш якісний хімічний склад насіння.
Проблема підвищення збору олії з одиниці площі нині набуває особливої актуальності.
Для вирішення цього завдання необхідне визначення характеру успадкування вмісту олії в насінні у ряді гібридних поколінь, що є основною передумовою успішної селекційної роботи для створення принципово нових сортів. Актуальним і перспективним є аналіз мінливості морфологічних і фенологічних ознак при поступовій зміні шляхом добору вмісту олії в насінні. Особливого значення набуває виявлення цих закономірностей за умов недостатнього зволоження, що характерно для степової зони України. Спробі вирішення цих, недостатньо ще досліджених питань у Степу України, й присвячена дана дисертаційна робота.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження з теми дисертаційної роботи виконані відповідно до тематичних планів Інституту олійних культур Української академії аграрних наук (ІОК УААН) за завданням 1996-2000 рр. 04.02.09 "Створити й передати в Державну комісію з випробування й охорони сортів рослин зерновий високоолійний сорт сої з урожайністю 1,5-2,0 т/га, на зрошенні 2,5-3,0 т/га, вмістом білка 36-39 %, олії - 23-24 %" (номер державної реєстрації 0196U014414), за завданням 2001-2005 рр. 03.02.06 "Створити й передати в Державну комісію з випробування й охорони сортів рослин високоолійний сорт сої з олійністю насіння до 24-26 %, урожайністю 1,6-2,1 т/га, на зрошенні 2,7-3,2 т/га, стійкий до вилягання рослин і розтріскування бобів" (номер державної реєстрації 0101U003981), НТП "Зернові й олійні культури".
Мета й завдання досліджень. Метою роботи є встановлення характеру спадковості, мінливості й кореляції олійності насіння сортозразків сої шляхом міжсортової гібридизації й визначення ефективності створення нового високоолійного вихідного матеріалу для селекції.
Для досягнення цієї мети треба було вирішити такі завдання:
- установити особливості накопичення олії в сортозразках сої й успадкування цієї ознаки гібридами різних поколінь;
- визначити рівень мінливості олійності в існуючому генофонді сої;
- установити можливості й ефективність індивідуального добору високоолійних рослин у константних сортах і гібридних популяціях;
- створити методом міжсортової гібридизації й багаторазового добору високоолійні форми сої.
Об'єкт дослідження - накопичення олії в насінні рослин сої залежно від гідротермічних умов регіону, тривалості вегетаційного періоду рослин сої і конкретних умов вирощування, мінливість і успадкування вмісту олії в насінні, ефективність індивідуального добору рослин на підвищений рівень олії.
Предмет дослідження - особливості використання сортів, селекційних форм й гібридних популяцій у селекції на олійність сої.
Методи досліджень: польовий - візуальний і ваговий для встановлення фенологічних фаз росту, розвитку й продуктивності рослин сої; лабораторний - біохімічний для визначення хімічного складу насіння сої; статистичний - дисперсійний, кореляційний, регресійний аналізи для визначення вірогідності даних і кореляційних залежностей.
Наукова новизна досліджень полягає в тому, що вперше в умовах півдня Степу України встановлений ступінь мінливості вмісту олії в насінні сої під впливом агрокліматичних умов року й різноякісність індивідуальних рослин за цим показником. У степовій зоні, посушливій і дуже спекотній, визначена роль екологічних факторів у мінливості вмісту олії в насінні сої; виявлений зв'язок вмісту олії в насінні з іншими цінними господарськими ознаками; обґрунтовані можливості індивідуального добору високоолійних рослин з гібридних популяцій; виділені джерела й донори олійності сої, показана можливість істотного зниження кореляційних залежностей між вмістом білка й олії в насінні селекційного матеріалу сої. Створено селекційний матеріал, що вирізняється підвищеним вмістом і збором олії з гектара.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що встановлені закономірності успадкування та мінливості ознаки й відібрані форми за рівнем олійності забезпечили створення цінного вихідного матеріалу сої. На цій основі створені й занесені до Реєстру сортів рослин України сорти сої Офелія, Спринт, Срібна, Лара, Седмиця, Маша, Шарм. Вони вирізняються підвищеною насіннєвою продуктивністю, доброю адаптивністю до посушливих умов півдня України, підвищеним вмістом олії в насінні. Шляхом міжсортової гібридизації створений ще більш високоолійний вихідний матеріал сої. Кращі форми проходять вивчення в контрольному розсаднику, попередньому і конкурсному сортовипробуваннях. Передані в НЦГРРУ 3 форми, на які отримані свідоцтва про їхню реєстрацію в генофонді рослин України.
Особистий внесок здобувача полягає в аналізі спеціальної літератури про стан вивченості завдання, у самостійному проведенні польових досліджень, в узагальненні результатів і в написанні дисертаційної роботи. Сформульовані висновки й пропозиції виробництву, проведена їхня виробнича перевірка, розробки впроваджені у виробництво.
Авторство в спільних публікаціях становить 35-50 %, у створенні сорту Офелія - 40 %, сортів Спринт, Срібна, Лара, Седмиця, Маша, Шарм - 30, 30, 25, 25, 40, 40%, відповідно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати досліджень висвітлено та обговорено на Міжнародних конференціях молодих учених "Проблеми генетики, селекції й вирощування олійних культур" в Інституті олійних культур УААН (м. Запоріжжя, 1994 р.); "Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їхнього вирощування" в Інституті зернового господарства УААН (м. Дніпропетровськ, 2000 р.); на Міжнародній конференції "Сучасні питання створення й використання сортів і гібридів олійних культур" в Інституті олійних культур УААН (м. Запоріжжя, 2002 р.); на засіданнях секції зернобобових культур Селекційно-генетичного інституту УААН (м. Одеса, 1999 р.); на координаційній нараді по виробництву сої в Буковинському інституті агропромислового виробництва (м. Чернівці, 2001 р.).
Публікації. За матеріалами дисертаційних досліджень опубліковано: наукових праць - 21, з яких 11 статей, у тому числі 7 - у спеціалізованих виданнях, 3 тези наукових конференцій, 6 авторських свідоцтв на сорти сої, 1 патент на сорт рослин. Отримано також 3 свідоцтва про реєстрацію зразків генофонду в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України.
Структура й обсяг роботи. Дисертація викладена на 198 сторінках текстової комп'ютерної верстки, у тому числі 145 - основного тексту, і містить вступ, 5 розділів, таблиці, рисунки, висновки і пропозиції для селекційної практики, список літературних джерел і додатки.
Список літератури включає 247 джерел, у тому числі 72 - іноземні. Додатки містять матеріали, що підтверджують практичне використання результатів досліджень.
Основний зміст роботи
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ НАСІННЯ СОЇ ПІД ВПЛИВОМ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇЇ УСПАДКУВАННЯ (огляд літератури)
На основі аналізу сучасного стану і результатів попередніх досліджень з питань селекції на підвищену олійність сої визначені напрями, які ще недостатньо вивчені. Обґрунтована необхідність одержання нової інформації щодо різноманітності вихідного матеріалу за вмістом олії у насінні сої при створенні ліній і нових високоолійних сортів, які поєднують основні цінні господарські ознаки та адаптовані до широких агроекологічних умов вирощування у Степу України. Наведені дані свідчать про актуальність теми досліджень і необхідність вирішення цих питань.
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальні дані отримані у лабораторії селекції сої Інституту олійних культур УААН в період 1993-2005рр. Польові дослідження виконували на селекційних полях сівозміни інституту.
Клімат зони помірно-теплий з недостатнім зволоженням і частими посухами. Метеорологічні умови років досліджень вирізнялися нестабільністю режимів температур і опадів, що відображало регіональні особливості й дозволило отримати об'єктивні результати за всіма розділами.
Як матеріал для досліджень були використані колекційні сортозразки, сорти та лінії селекційних розсадників сої Інституту олійних культур. Для подальших досліджень за рівнем олійності всі форми поділено на три групи:
1) високоолійні - 22,1-25,0% і вище; 2) середньоолійні - 19,1-22,0%; 3) низькоолійні - 17,1-19,1%. У сортозразків, які входили у ці групи, вивчали варіабельність олійності насіння окремих рослин, з них добирали батьківські форми для одержання гібридів при вивченні успадкування олійності. При доборі форм для схрещування враховували господарсько цінні ознаки - тривалість вегетаційного періоду, стійкість до посухи, стабільність урожайності, висоту прикріплення нижніх бобів та інші. Для вивчення залежності накопичення олії у насінні сої від розташування бобів на рослині використовували сорти Аркадія одеська, Сонячна та Ера 2.
Закладання дослідів, фенологічні спостереження, облік урожаю та інших господарсько цінних ознак проводили у відповідності до методики, прийнятої до кожного розсадника, розробленої ВНДІОК та Державною комісією по сортовипробуванню сільськогосподарських культур. Біохімічні аналізи, а саме вміст олії та білка, виконували в біохімічній лабораторії ІОК. Статистичний аналіз експериментальних даних, визначення лінійних коефіцієнтів кореляції, а також визначення коефіцієнтів варіації здійснювали за загальноприйнятими методами (за Б.О. Доспєховим) із застосуванням комп'ютерних програм "STATISTIKA 5" та "MIKROSOFT OFFISE EXCEL 97".
ВИВЧЕННЯ ОЛІЙНОСТІ НАСІННЯ СОЇ
Олійність насіння сортозразків сої в селекційних розсадниках. За роки вивчення проаналізували 22666 сортозразків, серед яких виділили 2072 - з олійністю 23,1-24,0 %, 768 - з 24,1-25,0 %, 187 - з 25,1-26,0 % і 34 - з олійністю понад 26,0 %.
Значна кількість сортозразків мала олійність понад 24,0 % щорічно. У сприятливі для накопичення олії роки (1995, 1996, 1998) форми №№ 14, 9 і 10 містили олії понад 26,0 %. У цей же період були вищі й середні значення олійності. Це спостерігається в максимальних і мінімальних значеннях даного показника у сортів, що вивчали, а також у середній величині олійності насіння сої (по всіх вивчених сортах) за роки досліджень.
Найвищою середня олійність була в 1995 р. У цьому ж році найбільшою була й кількість олії, накопичена формою сої № 121, що склало 26,7 %.
Рівень мінімального значення олійності змінювався за роками від 14,8 % в 1994 до 18,8 % в 1996 р. Однак різниця між максимальним і мінімальним значеннями цього показника була найбільшою в 1995 р. (11,5 %), а найменшою вона виявилася в 1996 р. - 8,2 %.
Таким чином, розмах мінливості вмісту олії у сортах за роками вивчення змінювався незначно й становив у середньому близько 10 % з відхиленням ±1,5 % у сприятливі роки. Під впливом добору підвищувалася середня олійність сортозразків, при цьому діапазон мінливості зменшувався (1996 і 1997 роки).
Олійність насіння районованих сортів. Упродовж декількох років (1995- 2005 рр.) були проведені дослідження з вивчення накопичення олії в насінні вирощуваних сортів сої. Результати досліджень показали, що рівень олійності сортів, що вивчали, по-різному відрізнявся від даного показника, зазначеного в авторському описі.
Сорт Аркадія одеська впродовж усіх років вивчення показав олійність нижче зазначеної авторами на 0,30-2,45 %. У більшості вивчених сортів олійність насіння була стабільно вище рівня, зазначеного автором в описі сорту. Так, використані в даній роботі сорти Білосніжка, Кіровоградська 5,
Юг 40, Київська 27, Прикарпатська 81, Букурія в усі роки вивчення накопичили олії в насінні на 0,20-4,33 % більше, ніж зазначали автори в описі цих сортів.
Таким чином, у наших кліматичних умовах сорти, створені в різних зонах вирощування, проявляють себе неоднаково. Орієнтуючись при доборі пар для схрещування по авторському опису олійності, необхідно пам'ятати, що тільки вивчення сорту в конкретних умовах, де буде проводитися з ним селекційна робота, дозволить зробити остаточний висновок про доцільність його використання в схрещуваннях.
Олійність насіння сортів сої залежно від групи стиглості. За даними таблиці 1, у скоростиглих сортів з вегетаційним періодом 95-105 діб середня величина олійності коливалася в межах 20,3-22,0 % за середнього значення за весь період 21,2 %. У сортів Юг 30 і Прикарпатська 81 із тривалістю вегетаційного періоду 95 діб олійність склала 22,0 і 21,5 % відповідно. У сортів Київська 27 і Білосніжка, тривалість вегетаційного періоду яких 100 діб, вміст олії дорівнював 22,0 і 20,3 %. У сорту Веселка із тривалістю вегетаційного періоду 105 діб даний показник досяг 20,4%.
У групі середньостиглих сортів із тривалістю вегетаційного періоду 111-115 діб середня олійність становила 21,3 %, що перебуває на рівні скоростиглих сортів з вегетаційним періодом 95-105 діб. Олійність сортів у цій групі варіювала від 20,6 до 21,7 %, за винятком сорту Букурія, у насінні якого вона склала 23,0 %, що вище, ніж у середньостиглого американського сорту Ходсон на 0,24 %.
Середньостиглі сорти із тривалістю вегетаційного періоду 121-125 діб - Кіровоградська 4 і Юг 40 - у наших кліматичних умовах містили в середньому 20,8 і 22,4 % олії відповідно.
Середньопізньостиглі сорти із тривалістю вегетаційного періоду 145-150 діб у наших кліматичних умовах мали олійність 22,0-22,7 %.
Статистична обробка цих даних дала рівняння регресії y = 19,145 +0,0209X.
Кореляційна залежність між факторами склала r = 0,407 при його довірчій імовірності 85,1 % зі стандартною помилкою 0,264, тобто залежність є, але вона не дуже велика. Це підтверджується й величиною довірчої апроксимації (коефіцієнт детермінації) dyx=r2=0,165, що вказує на цю взаємодію. Однак зміна рівня олійності залежить від тривалості вегетаційного періоду лише на 16,5 %, тоді як на 83,5 % визначається іншими причинами.
Олійність насіння сортів сої залежно від температури повітря й кількості опадів. Упродовж 1995-2005 рр. проводили вивчення олійності насіння сої залежно від температури повітря й кількості опадів.
Установлено, що олійність насіння сортів сої залежно від умов року варіювала незначно. Коефіцієнт варіації у всіх сортів склав 1,39-6,94 %. Найбільш стабільними за даним показником виявилися сорти Юг 30, Прикарпатська 81, Білосніжка, коефіцієнт варіації яких був менше 3 %. Більш високим цей показник був у сортів Веселка й Сонячна (6,94-6,72 %). У таких відомих сортів, як Аркадія одеська, Київська 27, Юг 40, Витязь 50, Ходсон й інших, він перебував у межах 3,31-6,14 %. Високу стабільність олійності показав сорт Букурія, коефіцієнт варіації якого склав 1,39 %.
Дисперсійний аналіз даних по накопиченню олії у 10 сортів (фактор В) упродовж 10 років (фактор А) (табл.1) свідчить про те, що рівень олійності визначається в першу чергу генотипом (42 %), тоді як вплив умов вирощування за роками був істотно меншим (23 %). Майже такою ж виявилася й взаємодія (генотип х рік) - 22 %. Вплив інших, неврахованих факторів, на накопичення олії у сортів, що вивчалися, за роки досліджень становив 13 %.
З наведеного аналізу видно, що за умов півдня Степу України температура повітря й кількість опадів впливають на олійність насіння сої. У більш вологозабезпечені роки при відносно високій температурі повітря накопичується більша кількість олії.
Таблиця 1 |
|||||||
Дисперсійний аналіз накопичення олії 10-ма сортами за 10 років (1995-2004 рр.) |
|||||||
Дисперсія |
Сума квадратів |
Ступінь свободи |
Середній квадрат |
F факт. |
F теор. |
Сила впливу фактора, % |
|
Загальна |
806,04 |
499 |
- |
- |
- |
- |
|
Повторень |
1,19 |
4 |
0,29 |
- |
- |
- |
|
Фактор А |
186,67 |
9 |
20,74 |
79,09 |
- |
23 |
|
Фактор В |
337,55 |
9 |
37,51 |
143,01 |
- |
42 |
|
Взаємодія факторів АВ |
176,76 |
81 |
2,18 |
8,32 |
1,39 |
22 |
|
Залишок |
103,86 |
396 |
0,26 |
- |
- |
13* |
* - невраховані в досліді фактори.
Олійність насіння сої залежно від розташування його на рослині. Насіння нижніх ярусів у всіх сортів в роки досліджень містило олії більше, ніж насіння верхніх ярусів. Різниця ця найбільш вірогідною виявилася в 1997 р., вологішому, ніж два попередні роки вивчення (таблиця 2).
Таблиця 2 |
|||||||||
Вміст олії в насінні сої на різних ярусах рослини, % (1995-1997 рр.) |
|||||||||
Найменування сорту |
Ярус |
Олійність за роками, % |
Серед., % |
Відхилення за роками від нижнього ярусу, % |
|||||
1995 |
1996 |
1997 |
1995 |
1996 |
1997 |
||||
Бінарна |
Верхній |
21,6 |
22,8 |
23,7 |
22,7 |
-0,4 |
-0,7 |
-1,7*** |
|
Середній |
21,7 |
23,2 |
24,0 |
23,0 |
-0,3* |
-0,3 |
-1,4** |
||
Нижній |
22,0 |
23,5 |
25,4 |
23,6 |
- |
- |
- |
||
Сонячна |
Верхній |
22,8 |
23,5 |
22,6 |
23,0 |
-0,8* |
-0,3 |
-1,4*** |
|
Середній |
22,7 |
23,7 |
23,5 |
23,3 |
-0,9 |
-0,1 |
-0,5** |
||
Нижній |
23,6 |
23,8 |
24,0 |
23,8 |
- |
- |
- |
||
Ера 2 |
Верхній |
22,9 |
23,8 |
24,0 |
23,6 |
-1,7** |
-1,3* |
-1,0*** |
|
Середній |
23,8 |
24,6 |
24,8 |
24,4 |
-0,8** |
-0,5 |
-0,2* |
||
Нижній |
24,6 |
25,1 |
25,0 |
24,9 |
- |
- |
- |
* Р 0,05; ** Р 0,01; *** Р 0,001.
Якщо у вологішому 1997 р. розходження між всіма ярусами були чітко виражені й високо вірогідними, а різниця в олійності насіння за ярусами у різних сортів склала від 1,1 до 1,7 %, то в 1995 і 1996 р. ці розходження були істотно меншими.
Оцінка вірогідності олійності за допомогою критерію Ст'юдента показала, що за три роки вивчення вірогідними були розходження між всіма ярусами тільки у сорту Бінарна.
Таким чином, рівень олійності насіння у всіх вивчених сортів знижується від нижнього ярусу до верхнього. Найбільш високоолійне насіння знаходиться у нижній частині рослини. Розходження даного показника за ярусами рослини в одних генотипів проявляється більш чітко, а в інших значно менше. Однак у всіх випадках насіння нижнього ярусу накопичує олії більше, ніж насіння верхніх ярусів, що обумовлено атрактивною здатністю бобів, що формуються, і погодними умовами.
Зв'язок вмісту білка й олії в насінні сортозразків сої. За роки досліджень (1995- 2005 рр.) вміст білка у вивчених сортозразків варіював від 30,2 до 39,7 %, олії - від 19,2 до 28,8 %. Таким чином, різниця вмісту білка склала 9,5 %, олії - 9,6 %.
Нами проведені дослідження зв'язку цих показників за умов південного Степу України на сортозразках, створених за останні 20 років. Вони розташовані в порядку збільшення олійності від 20,6 до 24,6 %, при цьому процентний показник вмісту білка знижувався від 36,2 до 33,2.
Різниця за вмістом білка склала 3,0 %, олії - 4,0 %. У сорту Аркадія одеська за мінімальної кількості олії в насінні (20,6 %) був досягнутий максимальний процент вмісту білка - 36,20,79.
Високоолійні лінії №847/89 і №752/89 (23,9-24,6%) характеризувалися трохи зниженою білковістю насіння (33-34%).
Установлено, що у вологі роки (253-362 мм опадів за вегетаційний період) мало місце збільшення вмісту білка до 35,7 % при одночасному зменшенні олії до 20,8 %.
Нам вдалося створити генотипи, у яких при відносно великій кількості білка спостерігається й підвищений вміст олії в насінні. Серед них селекційні форми № 568/89, № 357/89. У вологі роки їхнє насіння містило 34,3 % білка й 24,0-24,3 % олії.
У більш посушливі роки (135-190 мм опадів за вегетаційний період) при збільшенні вмісту білка з 35,1 до 37,9 % кількість олії в насінні варіювала від 20,4 до 23,7 %.
Коефіцієнт кореляції між цими компонентами насіння у сорту-стандарту Аркадія одеська склав r = - 0,458±0,363, у сорту Сонячна r = - 0,475±0,359, а у нового сортозразка № 568/89 подібного зв'язку не виявили r = 0,0490,398.
Таким чином, результати наших досліджень свідчать про те, що накопичення олії залежить як від погодних умов, так і від генотипу. Шляхом селекції можливе створення генотипів сої, у яких негативний зв'язок між вмістом білка й олії істотно послаблений.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ДОБОРУ НА ЗБІЛЬШЕННЯ ОЛІЙНОСТІ НАСІННЯ ІЗ СОРТІВ І ГІБРИДНИХ ПОПУЛЯЦІЙ СОЇ
Динаміка олійності у сортових популяціях. Упродовж 1993-1995 рр. вивчали 6 сортозразків сої: по 2 сортозразки з низьким вмістом олії (17-19 %) - Л-765, К-417; із середнім вмістом олії (20-21 %) - Згода, Білосніжка; з високим вмістом олії (23-25 %) - Л-4443, К-3126.
Насіння кожної форми висівали в польових умовах для оцінки рівня мінливості та виділення високоолійних рослин за допомогою багаторазового індивідуального добору. Кожну рослину обмолочували індивідуально, олійність насіння оцінювали на ядерно-магнітному аналізаторі АМВ-1006. У 1993 р. вивчили від 59 до 618, у 1994 р. - від 320 до 493, у 1995р. - від 97 до 537 рослин кожного сортозразка.
З огляду на отримані дані можна стверджувати, що середня олійність у 6 сортозразків сої за 3 роки вивчення змінювалася несуттєво. При цьому рівень цієї ознаки зберігався характерним для кожного генотипу, що свідчить про стабільність його генетичної природи. Варіабельність даного показника у окремих рослин за роками була досить широкою і відхилялася від середнього значення на 3,4-8,3 %. Якоїсь закономірності тут не спостерігали, хоча виявили тенденцію до збільшення мінливості у окремих форм у більш забезпечені вологою роки. Отримані дані свідчать про те, що основна частина мінливості вмісту олії носить модифікаційний характер, тобто суттєво залежить від факторів оточуючого середовища.
Характеристика перспективних ліній, відібраних із сортових популяцій. У результаті індивідуального добору із 6 сортозразків виділили рослини з максимальним вмістом олії, які висівали в польових умовах окремими родинами.
У групі низькоолійних генотипів (Л-765) у рік добору вміст олії в насінні відібраних рослин становив 23,7 і 23,1 %, у К-417 - 20,3 %. У дібраних з першого генотипу родопочаткових рослин № 178 і №50 в усі роки вивчення вміст олії не перевищував 20 % і варіював в межах 17,3-19,7 %, за винятком 1996 року, коли олійність цих ліній склала 20,4 і 21,5 % відповідно. Коефіцієнт варіації ознаки у них становив 10,09 і 8,77 %. У сортозразка № 329, відібраного з К-417, максимальний вміст олії в рік добору склав 20,3 %. За роки вивчення вміст олії варіював від 18,8 до 21,8 %, коефіцієнт варіації дорівнював 5,52 %. Усі сортозразки із групи низькоолійних не перевищували стандартний сорт Сонячна за ознакою олійності.
У групі середньоолійних генотипів із сортів Білосніжка й Згода відібрали по одній рослині з максимальною олійністю. Вміст олії в насінні родопочаткової рослини № 58 із сорту Білосніжка становив 21,9 %, № 438, із сорту Згода - 22,8 %. Середній вміст олії за 10 років у №58 досяг 20,7 %, коефіцієнт варіації - 3,82 %.
У форми № 438 із сорту Згода вміст олії варіював в межах 20,2-23,9 %. Три роки поспіль (1996-1998) у цієї лінії зафіксована олійність вище 23 %, в інший період цей показник варіював від 20,2 до 22,7 %. Середня олійність його склала 22,1 %, що на 0,4 % вище стандарту, коефіцієнт варіації - 6,05 % порівняно з 6,72 % у стандарту.
У групі сортозразків з високою олійністю відібрали найбільшу кількість рослин з максимальною олійністю, яка у них варіювала від 22,1 до 26,0 %. У шести дібраних рослин Л-4443 цей показник перевищив 25 %. Середня олійність у відібраних номерів склала 23,0-24,1 %, що на 2,0-2,4 % вище стандарту. Високу стабільність олійності показали всі відібрані номери, коефіцієнт варіації перебував у межах 3,42-4,69 %.
У рослин №№ 337, 440, 133, дібраних з К-3126, вміст олії в рік відбору склав 24,7- 25,5 %, що на 1,9 - 2,7 % вище стандарту. Надалі вміст олії в них варіював від 21,7 до 25,6 %. Середня олійність в № 337 і №133 склала 23,4-23,3 %, що на 1,5-1,7 % вище стандарту, у № 440 вона дорівнювала 22,9 %. Коефіцієнт варіації у №№ 337, 133 досяг 4,08 і 4,44 % відповідно, у № 440 - 6,21 %.
Таким чином, у процесі індивідуального добору із сортозразків, що характеризуються різним рівнем олійності, вдалося виділити високоолійні лінії тільки у вихідних генотипів з підвищеним вмістом олії.
Ефективність добору високоолійних форм із гібридних популяцій, що розщеплюються. У групі з високою олійністю батьківських форм реципрокні комбінації F2 мали подібні показники. У прямому схрещуванні рівень олійності склав 25,7 % і перевищив рівень батьківської форми на 1,2 %, а другої батьківської форми - на 2,6 %.
У зворотній комбінації середній рівень олійності склав 25,8 %, що на 2,6 % вище олійності материнської форми й на 1,3 % вище батьківської.
Максимальні й мінімальні значення олійності F2 високоолійної групи перевищують рівень вмісту олії батьківських форм. Материнську форму максимальне значення F2 перевищило на 3,0 %, мінімальне - на 1,9%; стосовно батьківської форми ці показники склали 1,6 і 0,5%.
У групі схрещувань "високий / середній" вміст олії, видно, що рівень олійності перевищував рівень материнської форми на 2,2-0,4%, виключенням є комбінація К-3126/Л-4443, у якої у другому поколінні рівень олійності склав 22,4%.
У групі схрещувань "високий / низький" вміст олії тільки у двох комбінаціях схрещувань (Л-2114/Л-765 і К-3126/Л-765) середнє значення олійності перевищувало рівень вмісту олії кращої батьківської форми на 1,83-1,13%.
У групі схрещувань "середній / високий" вміст олії середнє значення рівня олійності F2 перевищувало рівень кращої батьківської форми і становило 24,0-25,8%. Виключенням була гібридна комбінація Білосніжка/К-3126, середній рівень олійності якої склав 19,65%.
У групі із середньою олійністю рівень ознаки в реципрокних комбінаціях істотно різнився. При зворотному схрещуванні середнє значення в F2 виявилося значно вищим, ніж у материнської й батьківської форм. Максимальне значення олійності склало 24,6 %, що на 3,1 % вище, ніж у материнської форми. Мінімальне значення також перевищило материнську форму на 2,1 %.
У групі з низькою олійністю також спостерігали істотну різницю між рівнем ознаки батьківських форм і гібридних популяцій. У прямому схрещуванні середнє значення F2 істотно перевищило значення батьківських форм. Максимальне значення олійності в F2 склало 23,9 %, що на 4 % вище материнської форми. У зворотній комбінації середнє значення олійності F2 було на рівні кращої батьківської форми. Різниця між середнім значенням олійності F2 і материнською формою була 2 %.
Середній вміст олії в насінні третього покоління гібридів групи з високим рівнем олійності батьківських форм у прямих і зворотних схрещуваннях практично не змінювався. Максимальні значення ознаки були приблизно однаковими й склали 25,1 %. Різниця між батьківськими формами й максимальними значеннями в F3 несуттєва. У цій групі олійності в F3 збереглася та ж закономірність, що й в F2. Максимальне значення при прямому схрещуванні становило 21,1 %, при зворотному - 24,3 %.
У групі з мінімальними значеннями олійності середнє значення F3 істотно перевищило материнську форму в комбінації К-417/Л-765. У зворотному схрещуванні вміст олії батьківських форм і F3 був приблизно однаковим.
У четвертому поколінні у всіх групах олійності ранг батьківських форм зберігся. Середнє значення F4 у групах з високою й середньою олійністю було нижче в порівнянні із кращою батьківською формою у всіх комбінаціях схрещування, хоча в комбінаціях з низькоолійними батьківськими формами середні значення перевищували кращу батьківську форму.
На основі отриманих даних логічно зробити висновок про використання вихідного матеріалу з різною олійністю в селекційних програмах. Якщо необхідно створити форми з більш високою олійністю, то в схрещування краще залучати генотипи з вмістом олії в насінні понад 23 %. Від схрещувань між ними можна отримати трансгресивні форми з олійністю вище 26 %.
Успадкування рівня олійності у сої. Успадкування ознаки олійності насіння сої досліджували у системі діалельних схрещувань. Досліди проводили у 1997 році, в умовах якого високоолійні форми (група І) Л-2114, К-3126 сформували олійність на рівні 23,4-23,2%, середньоолійні форми (ІІ) Л-4443 і Білосніжка мали олійність 21,5-20,5% та низькоолійні (ІІІ) Л-765, К-417 - 17,9-19,9%. Для оцінки генотипних ефектів у гібридів F2 по відношенню до батьківських форм розраховували ступінь домінування за формулою
У групі І рівень олійності гібридів F2 становив 25,74 і 25,79% по відношенню до батьківських форм (23,43 і 23,20), що свідчить про наявність наддомінування (гетерозису). Таку ж картину спостерігали і в групах ІІ і ІІІ, за виключенням комбінації Білосніжка/Л-4443. У гібридів, де рослини І групи схрещували з формами ІІ і ІІІ груп в якості материнської форми, спостерігалося повне домінування показника високої олії (D = від 0,74 до 0,97) і навіть гетерозис (D = від 1,76 до 2,53). Виключенням стала комбінація Білосніжка/К-3126 та гібриди з материнською лінією Л-765, олійність яких вірогідно не відрізнялася від рівня олійності материнських форм.
У гібридів ІІ і ІІІ груп спостерігався ще більший гетерозис, ніж у попередніх комбінаціях. Ступінь домінування D варіював від 1,8 до 5,24.
Таким чином, отримані нами дані свідчать про повне домінування високої олійності та про регулярні ефекти гетерозису, незалежно від набору батьківських форм. Виключенням є випадки, коли рівень олійності F2 і материнських форм не відрізняється.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ОДЕРЖАННЯ ВИСОКООЛІЙНИХ ФОРМ СОЇ З КОМПЛЕКСОМ ГОСПОДАРСЬКО ЦІННИХ ОЗНАК
Ефективність селекційної роботи з підвищення олійності насіння сої. Селекційну роботу на підвищення олійності насіння сої почали з індивідуального добору елітних рослин з гібридних популяцій другого-третього поколінь, отриманих від схрещування батьківських форм, що виділяються більшим вмістом олії.
У процесі селекційної роботи до конкурсного сортовипробування число ліній скоротилося з 600 до 7, а їхня середня олійність збільшилася від 20,9 до 24,4 %. Це свідчить про ефективність індивідуального добору в бік підвищення олійності насіння.
Характеристика ліній і сортів сої з підвищеною олійністю. У результаті проведених досліджень виділили лінії, які мають високу олійність й комплекс господарсько цінних ознак, а деякі з них переважають за врожайністю сорт-стандарт Аркадія одеська (табл.3).
Таблиця 3 |
||||||||
Характеристика високоолійних ліній сої (1997-2002 рр.) |
||||||||
Номер лінії, сорт |
Походження |
Вегетаційний період, діб |
Висота, см |
Урожайність, т/га |
Вміст у насінні, % |
|||
рослин |
прикріплення нижніх бобів |
олії |
білка |
|||||
129 |
К-3126 |
125 |
771,35 |
100,99 |
1,46 |
23,44 |
31,23 |
|
134 |
Л-2718 |
130 |
851,58 |
141,00 |
1,38 |
24,52 |
31,39 |
|
151 |
Л-304 |
129 |
751,58 |
141,24 |
1,53 |
24,59 |
29,79 |
|
224 |
Л-407 |
118 |
892,31 |
111,36 |
1,55 |
24,96 |
31,38 |
|
236 |
Л-398 |
120 |
902,19 |
151,56 |
1,37 |
23,79 |
34,79 |
|
Аркадія одеська |
Стандарт |
110 |
702,71 |
111,71 |
1,16 |
21,70 |
34,20 |
|
НІР 05 0,18 |
Наведені в таблиці 3 лінії дозрівають пізніше стандарту на 8-20 діб, однак більша частина їх належить до тієї ж групи стиглості, що й стандарт (середньоскоростиглі), а лінії №№ 134 і 151 - до середньостиглої групи. При сівбі в оптимальний строк всі нові високоолійні лінії дозрівають у вересні, їхнє насіння добре висихає у полі й не потребує додаткового досушування.
У всіх ліній, що вивчали, урожайність на 0,2-0,4 т/га вища, ніж у стандарту. Основною ознакою, що відрізняє ці лінії, є підвищений вміст олії в насінні. Вони також стійкі до вилягання рослин і розтріскування бобів.
Створені в процесі селекційної роботи високоолійні лінії сої використовуються як батьківські форми для одержання нових сортів сої з підвищеним вмістом олії в насінні.
Лінія № 224, отримана на основі високоолійних форм, мала середню врожайність 1,6 т/га за олійності насіння 24,96 %. У 2000 р. її передали в державне сортовипробування як сорт під назвою Офелія. У 2003 р. на сорт Офелія одержали авторське свідоцтво № 03111.
Характеристика сорту сої Офелія. Сорт відноситься до середньоскоростиглого типу (вегетаційний період 118 діб). Висота рослин 89 см, прикріплення нижніх бобів 11 см, маса 1000 насінин 139,4 г. Перевага сорту ? підвищений вміст олії в насінні (24,56 %). За виходом олії з гектара переважає сорт-стандарт Аркадія одеська на 0,083 т. Вміст білка в насінні 33,4 %. Стійкий до вилягання рослин і розтріскування бобів, мало уражується вірусними й бактеріальними захворюваннями і ушкоджується шкідниками.
Сорт зареєстрований як зразок генофонду під номером UD0201000 Національного каталогу за високі біохімічні властивості. Поєднання високого вмісту білка і олії робить цей сорт унікальним.
Характеристика сорту сої Шарм. Сорт відноситься до середньоскоростиглого типу (вегетаційний період 115 діб). Висота рослин 96,7 см, прикріплення нижніх бобів 11 см, маса 1000 насінин 136,9 г. Основною перевагою сорту є підвищений вміст олії в насінні (24,4 %). За виходом олії з гектара переважає сорт-стандарт Аркадія одеська на 0,169 т. Вміст білка в насінні 36,7 %. Стійкий до вилягання рослин й розтріскування бобів, мало уражується вірусними й бактеріальними захворюваннями і ушкоджується шкідниками.
Занесений до Реєстру сортів рослин України з 2007 року й рекомендується для вирощування в південних областях України для одержання олії й високоякісного шроту.
У процесі селекційної роботи були створені такі сорти сої: Спринт, Срібна, Лара, Седмиця, Маша.
Висновки
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення важливого наукового завдання з визначення особливостей вихідного матеріалу та ефективності його використання у селекції сої на підвищений вміст олії на основі встановлення характеру спадковості й мінливості олійності насіння сої та її кореляції з іншими ознаками рослин та створення нових сортів з підвищеним вмістом олії, яке має важливе значення в селекції сої та агропромисловому розвитку України.
1. Уперше в умовах півдня Степу України встановлений ступінь мінливості олійності залежно від генотипу й умов вирощування. Олійність сорту сої визначається в першу чергу його генотипом. Сила впливу даного фактору складає 42% від загального впливу всіх показників, що визначають дану ознаку.
2. Температура повітря й кількість опадів в період росту й розвитку сої істотно впливають на накопичення олії в насінні сої (до 24-25%). У більш вологозабезпечені роки за відносно високої температури повітря накопичується більша кількість олії. Умови року вирощування (середовище) та взаємодія генотипу із середовищем загалом чинять приблизно такий самий вплив на формування олійності сої, як і генотип.
3. Не виявлено чітко вираженої залежності вмісту олії в насінні сортів від тривалості вегетаційного періоду (r = 0,407). Однак середнє значення олійності в групах стиглості свідчить про тенденцію до збільшення вмісту олії в бік пізньостиглості.
4. Рівень олійності насіння в межах рослини зменшується від нижнього (23,6-24,9%) ярусу до верхнього (22,7-23,6%). Це обумовлюється генотипними особливостями, періодом формування бобів та погодними умовами. Відмінності даної ознаки за ярусами рослини в одних генотипів проявляються більш чітко, у інших - в меншій мірі. Однак у всіх сортів насіння нижнього ярусу накопичує олії більше, ніж верхніх ярусів.
5. Показано роль екологічних факторів у мінливості вмісту олії в насінні сої. За конкретних кліматичних умов сорти, створені в різних зонах, не завжди накопичують ту кількість олії, яка вказана в авторському описі.
6. У процесі індивідуального добору із сортозразків, що характеризуються різним рівнем олійності, вдалося виділити високоолійні лінії тільки у вихідних генотипів з підвищеним вмістом олії.
7. Успадкування олійності у сої має характер повного домінування незалежно від набору батьківських форм. Виключенням є випадки, коли рівень олійності F2 і материнських форм не відрізняється.
8. Обґрунтовано ефективність індивідуального добору високоолійних рослин з гібридних популяцій сої. Залучення в гібридизацію форм з вмістом олії вище 23 % сприяє появі трансгресивних форм з олійністю вище 26 %.
9. Виявлено генотипи сої, в яких від'ємна кореляція між вмістом білка та олії істотно послаблена. У сортозразка № 568/89 коефіцієнт кореляції між цими показниками склав 0,0490,398, тоді як у сортів-стандартів Аркадія одеська та Сонячна він був на рівні -0,475 та -0,585 відповідно.
10. У результаті практичної селекційної роботи шляхом внутрішньовидової гібридизації спеціально підібраних сортів створено новий вихідний матеріал сої, з якого виділено 7 високоолійних форм (№№ 568/89, 357/89, 597/89, 847/89, 398/89, 304/89, 752/89) з рівнем олійності від 23,0 до 24,6 %. Одна з яких (№ 224) з урожайністю 1,6 т/га та олійністю насіння 25,0 % у 2000 р. передана в державне сортовипробування як сорт під назвою Офелія, а з 2003 р. занесена в Реєстр сортів рослин України (авт.свідоцтво № 03111). Лінія № 134 з урожайністю 1,4 т/га та олійністю насіння 24,4 % у 2000 р. передана в державне сортовипробування як сорт під назвою Шарм, а з 2008 р. занесена в Реєстр сортів рослин України.
11. Амплітуда внутрішньосортової мінливості вмісту олії обумовлена в основному генетичними факторами. Індивідуальний добір у сортів та стабільних селекційних ліній по даному показнику виявився малоефективним.
12. Шляхом гібридизації можливе комбінування в одному генотипі підвищеної олійності насіння (23-25%), оптимальної тривалості вегетаційного періоду (118-125 діб), поліпшеної технологічності, підвищеної врожайності (1,4-1,6 т/га).
13. Створені нові сорти сої, а саме: Спринт (занесений до Реєстру з 2003 р.), Срібна (занесений до Реєстру з 2003р.), Лара (занесений до Реєстру з 2005р.), Седмиця (занесена до Реєстру з 2005р.), Маша (занесена до Реєстру з 2006р.).
Пропозиції селекційній практиці й виробництву
1. Залучати у селекційний процес для одержання високоолійних форм сортозразки № № 568/89, 357/89, 597/89, 847/89, 398/89, 304/89, 752/89, вміст олії в насінні яких становить 25-26%.
2. Включати у програми схрещувань для отримання нових форм сої харчового використання сорт сої Срібна як джерело з високими технологічними якостями зерна.
3. Впроваджувати у виробництво нові сорти сої з підвищеним вмістом олії в насінні - Офелія й Шарм та Лара, Седмиця, Маша, які характеризуються ранньостиглістю, високою продуктивністю та високим прикріпленням нижніх бобів.
4. Використовувати у основних та повторних посівах скоростиглий сорт сої Спринт, після якого рано звільняються поля, що сприяє своєчасній підготовці їх під посів озимих колосових культур.
Список праць, опублікованих за темою дисертації
1. Григорчук Н.Ф. Масличность семян сои в популяциях / Н.Ф. Григорчук // Збірник наукових праць Інституту олійних культур УААН. - Запоріжжя: ІОК, - 1999. - № 4. - С.51-54
2. Григорчук Н.Ф. Изучение масличности сортов сои / Н.Ф. Григорчук // Збірник наукових праць Інституту олійних культур УААН. - Запоріжжя: ІОК, 2000. - № 5. - С. 53-60.
3. Григорчук Н.Ф. Сорт сої Сонячна / Н.Ф. Григорчук, Н. Д Лунін // Збірник наукових праць Інституту олійних культур УААН. - Запоріжжя: ІОК, 2000. - № 5. - С. 61-62 (авторство складає 70%, включає проведення досліджень, аналіз і узагальнення одержаних результатів).
4. Григорчук Н.Ф. Селекція сої на підвищену олійність / Н.Ф. Григорчук // Збірник наукових праць Інституту олійних культур УААН. - Запоріжжя: ІОК, 2001. - № 6. - C. 65-68.
5. Григорчук Н.Ф. Содержание белка и масла в семенах сортов сои / Н.Ф. Григорчук // Збірник наукових праць Інституту олійних культур УААН. - Запоріжжя: ІОК, 2002. - № 7. - С. 68-74.
6. Григорчук Н.Ф. Сорт сои Офелия / Н.Ф. Григорчук // Збірник наукових праць Інституту олійних культур УААН. - Запоріжжя: ІОК, 2003. - № 8. - С. 103-107.
7. Григорчук Н.Ф. Скоростиглий сорт сої Спринт / Н.Ф. Григорчук, О.В. Якубенко // Збірник наукових праць Інституту олійних культур УААН. - Запоріжжя: ІОК, 2003. - № 8. - С. 108-111 (авторство складає 50%, включає проведення досліджень, аналіз і узагальнення одержаних результатів).
8. Григорчук Н.Ф. Содержание масла у сои при внутривидовой гибридизации / Н.Ф. Григорчук // Збірник наукових праць Інституту олійних культур УААН. - Запоріжжя: ІОК, 2004. - №9. - С. 128-133.
9. Григорчук Н.Ф. Олійність насіння сої в залежності від груп стиглості / Н.Ф. Григорчук, О.В. Якубенко, В.В. Кравченко // Збірник наукових праць Інституту олійних культур УААН. - Запоріжжя: ІОК, 2005. - №10. - С. 60-70 (авторство складає 40%, включає проведення досліджень, аналіз і узагальнення одержаних результатів).
10. Григорчук Н.Ф. Разнокачественность семян сои по масличности в пределах растения / Н.Ф. Григорчук, Н.Д. Лунін // Збірник наукових праць Інституту олійних культур УААН. - Запоріжжя: ІОК, - 1997. - № 2 (ювілейний випуск). - С. 90-92 (авторство складає 70%, включає проведення досліджень, аналіз і узагальнення одержаних результатів).
11. Григорчук Н.Ф. Создание высокомасличного исходного материала для селекции сои / Н.Ф. Григорчук // Научно-технический бюллетень ВНИИМК. - Краснодар, 2001 - №124. - С. 95-96.
12. Григорчук Н.Ф. Создание высокомасличного исходного материала сои / Н.Ф. Григорчук // Проблемы генетики, селекции и возделывания масличных культур: науч.-теорет. конф. молодых ученых, 5-6 апреля 1994г. - Запорожье, 1995. - С. 3.
13. Григорчук Н.Ф. Создание и характеристика высокомасличных линий сои / Н.Ф. Григорчук // Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи його вирощування: всеукр. наук.-практ. конф., 10-11 лютого 2000р.: тези доповідей - Дніпропетровськ, 2000. - С.90-91.
14. Григорчук Н.Ф. Содержание белка и масла в семенах сортов сои / Н.Ф. Григорчук // Современные вопросы создания и использования сортов и гибридов масличных культур: междунар. конф., 23-24 жовтня 2002 р. - Запорожье: ИМК, 2002. - С. 24. 11.
...Подобные документы
Ботаніко-морфологічна характеристика біологічних особливостей культури. Аналіз методів створення вихідного матеріалу для селекції: гібридизації, мутагенезу, генної інженерії. Вивчення народногосподарського значення озимої пшениці та виробництва насіння.
курсовая работа [54,2 K], добавлен 02.05.2011Збагачення генофонду вихідного матеріалу, який використовується при створенні нових високоврожайних гібридів із заданими ознаками. Комбінаційна здатність ліній і вплив на її прояв генотипів різних зародкових плазм.
автореферат [38,3 K], добавлен 00.00.0000Строки та способи збирання насіння подорожника блошиного, чорнушки посівної і дурману фіолетового з позиції особливостей розвитку рослин і формування насіння. Характер накопичення сухої речовини в насінні при його формуванні, його урожайні властивості.
автореферат [35,5 K], добавлен 12.04.2009Новий вихідний матеріал, самозапилені лінії, стерильні аналоги, сорти й гібриди сорго різного напряму використання. Грунтово-кліматичні умови. Гібридний та селекційний розсадники. Розплідник самозапилених ліній. Використання селекційних зразків сорго.
научная работа [419,8 K], добавлен 20.08.2010Значення сорту та якості насіння в сільськогосподарському виробництві. Районовані сорти сої та їх господарсько-біологічна характеристика. Причини погіршення сортового насіння та способи його попередження. Технологія вирощування репродукційного насіння.
курсовая работа [681,9 K], добавлен 15.11.2011Технологічна оцінка зерна. Фосфорні і калійні добрива. Сівба, догляд за посівами. Головні особливості виробництва олії. Сутність сухого та вологого підсмажування. Екстракційний спосіб добування олії. Переробки, очищення, сушіння і зберігання насіння.
курсовая работа [614,7 K], добавлен 14.09.2013Класифікація газонів, еколого-біологічна характеристика родів (костриця, мітлиця, тонконіг, пажитниця, житняк). Створення газонів за допомогою висіву насіння рослин, розбризкування розчину з насінням і добривами, висадки вегетативних частин рослин.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 21.04.2012Господарсько-біологічна характеристика жита. Вивчення біологічних особливостей культури. Необхідні фактори формування високоякісного насіння. Організація насінництва культур в Україні. Планові і фактичні строки проведення сортозаміни та сортооновлення.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 26.08.2014Головні методи захисту рослин. Вплив протруювання насіння на врожайність. Огляд конструкцій машин для навантаження та протруювання насіння. Методи знезаражування насіння сільськогосподарських культур. Охорона праці при роботі з комбінованою машиною.
дипломная работа [4,4 M], добавлен 26.04.2014Народногосподарське значення соняшнику. Перспективи розвитку соняшнику, його вплив на економіку підприємства. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва насіння соняшнику в господарстві "Кодимський" Первомайського району Миколаївської області.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 11.02.2012Особливості формотворчого процесу віддаленої гібридизації. Сучасні досягнення та подальші перспективи гетерозисної селекції. Класифікація методів добору. Сортові якості та врожайні властивості насіння. Вплив умов вирощування на строки сортооновлення.
контрольная работа [24,6 K], добавлен 26.07.2011Розробка проекту створення лінії по переробці насіння соняшника в господарстві. Вибір та обґрунтування методу виробництва, схеми технологічного процесу та обладнання. Характеристика компонентів, що отримуються в процесі переробки насіння соняшника.
дипломная работа [378,8 K], добавлен 23.01.2015Технологічний процес післязбиральної обробки і передпосівної підготовки насіння. Затарювання та складування, протруювання, очищення і сортування. Боротьба з хворобами, шкідниками та бур’янами. Відпуск готової продукції. Документування сортового насіння.
реферат [30,9 K], добавлен 16.06.2014Загальна характеристика та методика вирощування цукрового буряку, підвищення його урожайності. Основний та весняний обробіток ґрунту. Порядок підготовки насіння та його сорти. Шкідники та хвороби цукрового буряку, найпоширеніші шляхи боротьби з ними.
реферат [34,1 K], добавлен 07.10.2009Технології довгострокового зберігання пилка і насіння за азотних температур. Відновлення повноцінних рослин після довготривалого зберігання. Визначення впливу стимуляторів росту на активність коренеутворення та подальшого розвитку деконсервованих живців.
курсовая работа [5,6 M], добавлен 02.04.2014Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.
статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017Ґрунтово-кліматичні умови господарства. План виробництва та врожайність овочевих рослин. Система обробітку ґрунту та удобрення в сівозміні. Сорти і гібриди овочевих рослин. Потреба в насінні та садівному матеріалі. Підготовка й обробка насіння до сівби.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 25.04.2012Екологічні та географічні характеристики умов проростання пшениці. Селективна характеристика районованих сортів. Методика аналізу схожості насіння пшениці. Дослідження якості посівного матеріалу сортів Triticum Бродівського району та аналіз результатів.
дипломная работа [834,5 K], добавлен 21.12.2010Оцінка товарного асортименту засобів захисту рослин та методів їх продажу на ринку України. Підвищення ефективності використання засобів захисту рослин з урахуванням позиціонування та маркетингу. Вивчення рекомендованих норм внесення кожного пестициду.
дипломная работа [962,2 K], добавлен 18.01.2013Клімат району Жовтневого лісгоспу та його особливості. Фактори, що негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності. Особливості рослинництва, критерії відбору посадкового матеріалу. Шляхи та напрямки підвищення життєздатності рослин в місті.
контрольная работа [31,8 K], добавлен 16.02.2011