Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

УДК 636.4.082.087

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Спеціальність 06.02.01 - Розведення та селекція тварин

Ефективність використання свиней великої білої породи за різних методів розведення

Томін Євген Фролович

Київ-2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України, м. Полтава.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Рибалко Валентин Павлович, Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН, головний науковий співробітник відділу розведення та генетики.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Угнівенко Анатолій Миколайович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри технології виробництва молока та яловичини кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Костенко Олександр Іванович, Українська академія аграрних наук, начальник відділу зоотехнії і ветеринарної медицини

Захист відбудеться “14” квітня 2009 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий “ 13 ” березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.І. Чигрин.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Використання міжпородного схрещування та гібридизації для поєднання генотипів свиней, що відселекціоновані за рядом господарсько-корисних ознак, є одним із основних методів підвищення продуктивності тварин та збільшення виробництва свинини.

Найвищий ефект гетерозису досягається при використанні створених нових генотипів свиней, які володіють високим ступенем комбінаційної мінливості. З цією метою використовують свиней полтавської та української м'ясних порід і червоно-поясної спеціалізованої лінії, які характеризуються високими м'ясними якостями, скоростиглістю та резистентністю. Однак, при цьому часто спостерігається велика мінливість ефекту гетерозису, який змінюється від справжнього гетерозису до гетерозиготної депресії. Доведено, що значного ефекту гетерозису вдається досягати лише за використання у схрещуванні спеціально відселекціонованих та перевірених на комбінаційну здатність материнських і батьківських форм свиней (Акімов С.В., Оксинюк А.Р., 1994; Баньковський Б.В., 1996; Березовський Н.Д., Гиря В.Н., 1992; Остапчук П.П., Романюк А.І., 1974; Свечин Ю.К., Голкина Л.О., 1990).

Такий підхід до вибору материнської і батьківської форм свиней дає можливість виявити найбільш оптимальні породні поєднання, застосування яких при промисловому схрещуванні та гібридизації дає можливість суттєво підвищити продуктивність тварин (Березовський Н.Д., Гиря В.Н., 1992; Свечин Ю.К., Голкина Л.О., 1990).

У зв'язку з цим дослідження, спрямовані на виявлення найбільш ефективних поєднань генотипів існуючих та створених нових спеціалізованих порід і ліній свиней, є актуальними та мають важливе наукове й практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною комплексних наукових досліджень Полтавської державної аграрної академії за темою “Удосконалення рівня селекційно-племінної роботи по підвищенню продуктивних якостей тварин полтавської м'ясної породи, центрального типу української м'ясної породи та червоно-поясного типу м'ясних свиней” (номер державної реєстрації 0101U003256).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи - встановити найбільш ефективні поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами миргородської і полтавської м'ясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней.

Поставлена мета досягалась за рахунок наступних завдань:

- вивчити відтворні та продуктивні якості свиноматок великої білої породи при чистопородному розведенні, схрещуванні та породно-лінійній гібридизації;

- дослідити ріст, розвиток та поведінку поросят, одержаних від свиноматок за різних породних поєднань;

- вивчити стресостійкість та резистентність молодняку свиней за різних породних поєднань;

- дослідити відгодівельні, забійні та м'ясо-сальні якості чистопородного, помісного та гібридного молодняку свиней;

- визначити показники якості м'яса і сала, одержаного від чистопородного, помісного та гібридного молодняку свиней;

- вивчити показники інтер'єру молодняку свиней за різних породних поєднань;

- розрахувати економічну ефективність виробництва свинини за різних породних поєднань;

- встановити найбільш ефективні поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами м'ясних порід для одержання найвищого ефекту гетерозису і розробити пропозиції по використанню цих порід свиней у схрещуванні та породно-лінійній гібридизації.

Об'єкт дослідження. Ефект гетерозису за відтворною і адаптаційною здатністю і м'ясною продуктивністю у помісного і гібридного молодняку, одержаного від поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами миргородської, полтавської м'ясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней.

Предмет дослідження. Відтворна здатність свиноматок, ваговий і лінійний ріст поросят, відгодівельні та забійні якості молодняку, хімічний склад м'яса і сала, морфологічні та біохімічні показники крові, стрес-чутливість та резистентність тварин.

Методи дослідження. Поставлені в роботі завдання вирішували з використанням зоотехнічних (контрольний забій тварин, відтворна здатність свиноматок, ріст молодняку), хімічних (хімічний аналіз м'яса й сала), фізіолого-біохімічних (морфологічний склад і біохімічні показники крові) та біометричних (визначення генотипних параметрів) методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Доведено доцільність застосування схрещування та породно-лінійної гібридизації в підвищенні продуктивності, покращенні відгодівельних та м'ясо-сальних якостей молодняка свиней, одержаного від поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами різних генотипів.

Підтверджено високу комбінаційну здатність свиноматок великої білої породи при використанні її в якості материнської форми у двопородному схрещуванні та породно-лінійній гібридизації із кнурами полтавської м'ясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней.

Встановлено особливості впливу промислового схрещування та породно-лінійної гібридизації на великоплідність свиноматок великої білої породи Схрещування м'ясо-сальних свиноматок великої білої породи з кнурами м'ясних порід і ліній призводить до збільшення великоплідності і середньої маси поросяти у 2 місяці, ніж промислове схрещування з кнурами миргородської породи. Підвищена резистентність молодняку свиней не впливає на інтер'єрні показники та покращує якість м'яса і сала.

Практичне значення одержаних результатів. Використання двопородного схрещування і породно-лінійної гібридизації свиноматок великої білої породи з кнурами спеціалізованих м'ясних порід (полтавської м'ясної) та ліній (червоно-поясної м'ясної) підвищує живу масу поросят у віці 2 місяці на 2,6-6,2 %, скорочує вік досягнення тваринами живої маси 100 кг на 9-16 днів, збільшує вихід м'яса в туші на 3,7-7,4 % та знижує витрати корму на одиницю приросту живої маси на 5,6-8,7 %.

Запропонований метод підвищення ефективності використання свиноматок великої білої породи при схрещуванні та породно-лінійній гібридизації з кнурами полтавської м'ясної породи та червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней підтверджено проведеними виробничими випробуваннями у СТВК “Батьківщина” Котелевського району Полтавської області. Результати досліджень можуть бути використані також під час підготовки фахівців аграрного профілю у вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації з напряму “Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”.

Особистий внесок здобувача. Полягає в самостійній підготовці і проведенні експериментальних досліджень за темою дисертаційної роботи, опрацюванні наукової літератури, статистичному опрацюванні і узагальненні результатів досліджень, написанні дисертації та підготовці матеріалів для опублікування, впровадження їх у виробництво.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідалися на ХІІ Міжнародній науково-виробничій конференції “Актуальні проблеми розвитку галузі свинарства” (м. Одеса, 2005), Всеукраїнській конференції “Стан і перспективи розведення свиней червоно-поясної популяції” (м. Миколаїв, 2005), науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю професора Д.Я. Василенка (м. Київ, 2005).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у 4 статтях у наукових фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 229 сторінках комп'ютерного тексту і складається з вступу, основної частини, висновків та пропозицій виробництву. Робота містить 53 таблиці та 2 додатки, а список літератури включає 435 найменувань, у тому числі 40 - іноземною мовою.

Матеріал та методика досліджень.

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили упродовж 2003-2005 років в умовах СТВК “Батьківщина” Котелевського району Полтавської області та в Інституті свинарства ім. О.В. Квасницького УААН. Піддослідні тварини (повновікові свині та молодняк) були отримані від поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами миргородської, полтавської м'ясної порід і червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней згідно з наведеною схемою (табл. 1).

Для досліджень відібрали 52 свиноматки великої білої породи (ВБ) з двома і більше опоросами, які за комплексним оцінюванням відповідали вимогам І класу. З піддослідних свиноматок за принципом аналогів сформували чотири групи по 13 голів у кожній. Свиноматок контрольної групи осіменяли спермою кнурів (n=3) великої білої породи, а свиноматок 2, 3 та 4-ї дослідних груп - відповідно миргородської (n=3), полтавської м'ясної порід (n=3) та червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней (n=3).

Таблиця 1 - Схема досліду

Група	Поєднання	Ознаки
	свиноматки	кнурі	відгодівельні якості, гол.	м'ясні якості, гол.
1-к	ВБ	ВБ	36	18
2	ВБ	М	36	18
3	ВБ	ПМ	36	18
4	ВБ	ЧПСЛ	36	18

Годівлю свиноматок і кнурів здійснювали відповідно до норм Всеросійського інституту тваринництва (2003) та Полтавського НДІ свинарства (1972). Умови утримання для всіх тварин були подібними і відповідали встановленим гігієнічним нормам.

Відтворну здатність свиноматок оцінювали за багатоплідністю, великоплідністю, кількістю поросят та їх збереженістю на час відлучення.

Ваговий ріст тварин піддослідних груп визначали шляхом індивідуального їх зважування новонароджених поросят, а також у віці 21 і 30 діб та під час відлучення. Комплексний показник відтворних якостей свиноматок (КПВЯ) визначали за методикою В.П. Коваленка (1987). Поведінку поросят-сисунів вивчали шляхом хронометражу її окремих елементів за методикою В. Великжанина (1975), стресчутливість поросят - за галотановим тестом (1980).

Клінічний стан тварин контролювали шляхом вимірювання пульсу, дихання і температури тіла.

Після відлучення у 2-місячному віці усіх поросят (за винятком вибракуваних) переводили у приміщення для дорощування, де їх утримували групами по 10 голів у станку, з розрахунку 0,5 м² площі підлоги на одну голову. За досягнення ними віку 90-95 днів (зняття з дорощування) усіх тварин індивідуально зважували. З метою вивчення відгодівельних і м'ясних якостей молодняку, проводили контрольну відгодівлю тварин до живої маси 100 кг.

На контрольну відгодівлю ставили по 36 тварин-аналогів з кожної групи живою масою 30 кг. Піддослідні групи формували з урахуванням віку, живої маси, статі, вгодованості та стану здоров'я. Умови годівлі та утримання для свиней всіх груп були однаковими. Молодняк утримували групами по 6-8 голів у станку. Годували тварин 2 рази на добу комбікормами, виготовленими за рецептом К-55-25, за вільного доступу до води. свиноматка м'ясо порода схрещування

У літній період свиням згодовували зелену масу багаторічних бобових трав і однорічних злаково-бобових сумішок відповідно раціону.

Ваговий ріст тварин визначали за абсолютними, середньодобовими і відносними приростами живої маси.

Проміри тіла молодняку свиней брали у віці 4 та 6 місяців за методикою А.І. Овсянникова та ін. (1980). На їх основі розраховували індекси будови тіла: розтягнутості, масивності, збитості, глибокогрудості, костистості і м'ясності.

Відгодівельні, забійні та м'ясо-сальні якості піддослідних тварин вивчали відповідно до методичних рекомендацій Полтавського НДІ свинарства (1977) за результатами контрольного забою тварин. Показники якості м'яса визначали після обвалювання та охолодження напівтуш протягом 24-годинної витримки за температури від -4 до +2єС. Фізико-хімічні показники м'язової і жирової тканин визначали у зразках найдовшого м'яза спини та шпику, відібраних між 9-12-м грудними хребцями. Якість продуктів забою та гематологічні, морфологічні і біохімічні показники крові свиней оцінювали за загальноприйнятими методиками.

Імуногенетичні показники досліджували за еритроцитарними антигенами, що контролюються 9-ма генетичними системами груп крові (А, В, С, F, G, H, K, L, M). Обробку даних імуногенетичного аналізу проводили за допомогою програми BVOSIS - 1.

Біометричну обробку даних проводили за М.О. Плохінським (1961) з використанням персонального комп'ютера і спеціальних програм.

Результати досліджень.

Репродуктивні якості свиноматок. Свиноматки великої білої породи, яких використовували як материнську форму, характеризувалися високою репродуктивною здатністю як за чистопородного розведення, так і під час схрещування та гібридизації (табл. 2).

Таблиця 2 - Відтворна здатність й молочність свиноматок, М±m

Показник	Група
	1-к	2	3	4
Багатоплідність, голів	10,77±0,36	10,00±0,31*	10,38±0,34	10,23±0,29
У тому числі живих поросят, голів	10,46±0,18	9,85±0,22*	10,08±0,17	9,92±0,23*
Великоплідність, кг	1,07±0,02	1,11±0,03	1,15±0,01**	1,17±0,02***
Маса гнізда новонароджених, кг	11,23±0,23	10,92±0,31	11,62±0,24	11,69±0,32
Маса гнізда на час відлучення у 2 місяці, кг	149,18±3,39	144,33±4,96	154,27±3,18	158,53±3,41**
Кількість поросят у гнізді на час відлучення у 2 місяці, голів	9,08±0,22	8,92±0,14	9,15±0,22	9,09±0,22
Збереженість, %	86	90	91	91
КПВЯ, балів	118	104	122	125

Примітка: тут і в наступних таблицях * р? 0,05; ** р? 0,01; *** р? 0,001 порівняно з контролем.

Кращу багатоплідність свиноматки великої білої породи проявили за чистопородного розведення. Від них у середньому за опорос отримали по 10,77 поросяти, що на 0,77 голови (р? 0,05) більше порівняно з показниками 2-ї дослідної групи, в тому числі 10,46 живих, що вище на 0,61 і 0,54 голови (р? 0,05) порівняно з даними 2 і 4-ї дослідної групи. Найнижчою багатоплідністю характеризувалися свиноматки 2-ї дослідної групи, яких осіменяли спермою кнурів миргородської породи.

Схрещування і гібридизація підвищує великоплідність свиноматок великої білої породи. Середня жива маса новонароджених поросят, одержаних від свиноматок 3 та 4-ї дослідних груп, була вище порівняно з контролем відповідно на 7,48 (р? 0,01) і 9,34% (р? 0,01). Найвища великоплідність виявлена у свиноматок 4-ї групи, яких осіменяли спермою кнурів червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней.

Жива маса поросят при відлученні у 60 діб також була найвищою у свиноматок 4-ї дослідної групи порівняно з контролем. На час відлучення кількість поросят у гнізді в контрольній та дослідних групах суттєво не відрізнялась і коливалася в межах від 8,92 до 9,15 голови.

Найвищу збереженість приплоду зареєстровано у свиноматок 2, 3 та 4-ї дослідних груп порівняно з аналогами контрольної групи.

Таким чином, одержані дані щодо відтворних якостей свиноматок великої білої породи свідчать про те, що найкращим є поєднання їх з кнурами полтавської м'ясної породи та спеціалізованої червоно-поясної лінії м'ясних свиней.

Жива маса та лінійні проміри молодняку свиней. Найвищу живу масу у 21-добовому віці мали поросята 3-ї групи порівняно з контролем (табл. 3). Жива маса поросят у 1-місячному віці не змінювалась, а у тварин 3 та 4-ї дослідної груп у 2 місяці була вища за аналогічні показники в контролі відповідно на 2,6 і 6,14 %. Це вказує на добру поєднуваність свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської м'ясної породи та червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней.

Таблиця 3 - Жива маса свиней у різні вікові періоди, кг

Період досліджень, міс.	Група
	1-к	2	3	4
21 доба	4,230,26	4,440,12	4,760,27*	4,710,25
1	6,950,15	6,670,23	7,020,21	7,180,15
2	16,430,13	16,180,15	16,860,11**	17,440,13***
3	28,650,25	29,750,23*	31,200,19***	32,830,24***
4	43,580,22	44,920,43*	46,830,21***	49,160,45***
5	60,050,21	61,710,46*	64,310,48***	67,750,65***
6	78,840,40	80,670,75*	84,330,50***	88,340,57**

Про це свідчать дослідження живої маси поросят та молодняка свиней у віці 3, 4, 5 та 6 місяців.

Дещо вищою у цей період дослідження залишалась і жива маса тварин, одержаних від поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами миргородської породи (див. табл. 3).

Середньодобовий приріст живої маси поросят 3 і 4-ї груп на 21 добу був вищим порівняно з контролем відповідно на 13,9 і 11,9 %, тварин 4-ї групи у 2 місяці - на 5,8 %, а у 3-місячних поросят 2, 3 та 4-ї груп відповідно на 11,0; 17,4 і 26,0 % (табл. 4).

Таблиця 4 - Середньодобові прирости живої маси свиней у різні вікові періоди, г

Період досліджень, міс.	Група
	1-к	2	3	4
21 доба	151,00,02	159,03,11	172,06,05***	169,04,15**
1	196,03,31	185,04,05*	196,05,16	200,02,83
2	256,07,53	251,08,72	261,04,60	271,05,14***
3	407,015,0	452,016,0**	478,022,0***	513,017,0***
4	498,018,0	506,022,0	521,025,0	544,022,0*
5	549,020,0	560,013,0	583,019,0	620,016,0**
6	626,021,0	632,019,0	667,023,0	686,021,0**

У віці 4-6 місяців середньодобовий приріст живої маси поросят 2 і 3-ї дослідних груп не змінювався, а у тварин 4-ї дослідної групи зріс в середньому на 9,2-12,9 %.

Відносний приріст живої маси поросят дослідних груп протягом досліду порівняно з контролем не змінювався, за винятком 3-місячного віку, коли його показник у тварин 2, 3 та 4-ї дослідної групи був відповідно на 4,9; 5,5 і 7,0 % вищим (табл. 5).

Таблиця 5 - Відносний приріст живої маси свиней у різні вікові періоди, %

Період досліджень, міс.	Група
	1-к	2	3	4
21 доба	119,252,75	120,343,11	122,174,02	120,413,55
1	146,632,33	143,933,13	143,702,52	143,953,41
2	175,545,17	174,326,12	174,463,47	174,854,82
3	54,201,08	59,101,22**	59,701,51**	61,201,89**
4	41,341,11	40,631,08	40,061,33	39,821,26
5	31,790,97	31,490,75	31,380,38	31,821,08
6	27,061,15	26,631,32	26,921,20	27,261,17

Отже за показниками живої маси, середньодобових та відносних приростів живої маси найбільш ефективними виявилися поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської м'ясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней.

Найвищою інтенсивністю формування, найбільшою напругою росту та найкращим індексом рівномірності характеризувалися тварини 4-ї дослідної групи, які за цим показником переважали тварин контрольної, 2 та 3-ї дослідних груп (табл. 6).

У 4- та 6-місячному віці за більшістю промірів, крім обхвату грудей за лопатками, глибини та ширини грудей, підсвинки поєднання +ВБЧ>ЧПСЛ (4-а група) переважали своїх ровесників із контрольної, 2 та 3-ї дослідних груп. Так, у 4-місячному віці за довжиною тулуба, шириною та напівобхватом заду вони переважали контрольних аналогів на 6,5-18,1%, а у 6-місячному - на 2,1-10,8 %.

Таблиця 6 -Інтенсивність формування та індекси напруги і рівномірності росту свиней

Група	Інтенсивність формування, ? t	Індекси
		напруги росту	рівномірності росту
1-к	0,329±0,016	0,131±0,007	0,391±0,08
2	0,369±0,020*	0,150±0,008*	0,392±0,011
3	0,371±0,017**	0,156±0,006***	0,411±0,019
4	0,382±0,022***	0,168±0,008***	0,428±0,110

Найкращою вираженістю м'ясних формам характеризувалися тварини 3 та 4-ї дослідних груп, про що свідчать найвищі у цих груп значення індексів м'ясності та розтягненості. Індекс збитості у 6-місячному віці виявився найвищим у тварин 2-ї дослідної групи.

Поведінка поросят-сисунів. Рухова активність поросят-сисунів різних генотипів впродовж дня з віком зростає з 19,2-20,4 до 35,8-38,7%, в першу чергу, за рахунок скорочення часу на відпочинок і сон.

Поросята, одержані від свиноматок великої білої породи і кнурів полтавської м'ясної породи та червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней, виявились більш активними, ніж їх чистопородні аналоги. Тварини, одержані від вищевказаних поєднань, були 20,0-38,7% від загального часу спостережень в активному стані. При цьому поросята 3 та 4-ї дослідних груп витрачали більше часу на поїдання молока порівняно з контролем.

Стресостійкість тварин. Галотановий тест, проведений на тваринах у 40-45 денному віці, свідчить про існування особливостей стресостійкості у підсвинків. Найбільш стресостійкими виявилися поросята великої білої породи, одержані від чистопородного розведення. Так, поросята контрольної групи на 5,56-16,67% більш негативно реагували на фторотан, ніж їх аналоги з дослідних груп. Найвищий показник сумнівно реагуючих поросят на фторотан (22,22%) спостерігається в поєднаннях +ВБ Ч >ПМ та +ВБ Ч >ЧПСЛ. У стресочутливих тварин підвищується частота пульсу, дихання та температура тіла. При відгодівлі стресостійкі тварини мають кращу продуктивність, ніж стресочутливі. Підсвинки з меншим періодом повернення до норми на 6-9 днів раніше досягали живої маси 100 кг. Середньодобові прирости живої маси сприйнятливих до стресу свиней були на 5,84-10,26% нижчі, а затрати корму на 1 кг приросту - на 11,53-24,28% вищі порівняно з аналогами, стійкими до стресу.

Відгодівельні якості свиней. Підсвинки усіх груп на контрольній відгодівлі досягали живої маси 100 кг за 196-212 днів при середньодобових приростах 585,0-634,0 г та витратах корму 4,10-4,51 к.од. на 1 кг приросту (табл. 7).

Найкращими відгодівельними якостями характеризувалися підсвинки, одержані від поєднання +ВБЧ>ПМ та +ВБЧ>ЧПСМ. Порівняно з контролем вони досягали живої маси 100 кг відповідно на 9 та 16 днів раніше. За середньодобовими приростами вони переважали тварин контрольної групи на 24 і 49 г. Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси у них були менші, ніж у контролі на 0,25-0,39 к.од.

Таблиця 7 - Відгодівельні якості свиней, Мm

Група	Тривалість відгодівлі, днів	Абсолютний приріст, кг	Вік досягнення живої маси 100 кг, днів	Середньодобовий приріст, г	Витрати кормів на 1 кг приросту, к. од.
1-к	122±1,89	71,351,74	212±1,89	585±10,29	4,49±0,07
2	119±2,12	70,251,32	209±2,12	590±14,89	4,51±0,08
3	113±1,74***	68,801,44	203±1,74***	609±15,06	4,24±0,05***
4	106±2,05***	67,171,47	196±2,05***	634±10,40***	4,10±0,07***

Вплив генотипу тварин на рівень відгодівельних ознак складає від 44,22 до 51,50% і є високовірогідним.

Забійні та м'ясо-сальні якості свиней. Застосування міжпородного схрещування та породно-лінійної гібридизації позитивно впливає на забійні і м'ясні якості помісних тварин. Найбільшу довжину півтуші виявлено у гібридів поєднання +ВБ Ч >ЧПСЛ. Порівняно з свинями 1, 2 та 3-ї дослідних груп вона була більшою відповідно на 2,94; 2,59 та 1,29 см. Площа “м'язового вічка” у тварин дослідних груп порівняно з контрольною групою була на 0,92 та 4,72 см² більшою. Але найбільша площа “м'язового вічка” зареєстрована у гібридів 4-ї дослідної групи. За цим показником вони перевершували чистопородних і помісних тварин 2 та 3-ї дослідних груп відповідно на 17,16; 13,37 та 5,95%.

У гібридів 4-ї дослідної групи товщина шпику на рівні 6-7-го грудного хребця була на 9,36 % меншою порівняно з чистопородними тваринами. Маса задньої третини півтуші у чистопородних тварин порівняно з свиньми дослідних груп менша на 0,65 та 2,11 кг. Найбільшу масу задньої третини півтуші мали підсвинки поєднання +ВБ Ч >ЧПСЛ. Гібридизація свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської м'ясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней підвищує забійний вихід молодняку відповідно на 4,34 та 5,52%. У тушах молодняку 3 та 4-ї дослідних груп площа сала, що прилягає до “м'язового вічка” є меншою порівняно з чистопородними підсвинками, а індекс м'ясності - вищим.

Морфологічний склад туш. Тварини всіх піддослідних груп мають добрі м'ясні якості і характеризуються високим вмістом у тушах м'яса і низьким - сала. За часткою в тілі м'яса, помісні, гібридні і чистопородні тварини вірогідно різняться. Так, за вмістом м'язової тканини свині 4-ї дослідної групи переважали на 7,40; 12,70 і 3,70 % молодняк контрольної, 2 та 3-ї дослідних груп, а підсвинки 3-ї дослідної групи - на 3,70 і 9,00% аналогів контрольної та 2-ї дослідної групи (табл. 8).

Таблиця 8 - Морфологічний склад туш

Група	Вміст у туші, %	Співвідношення м'ясо:сало
	м'ясо	сало	кістки
1-к	55,701,12	34,102,61	10,201,32	1:0,61
2	50,400,93*	38,801,31**	10,800,98	1:0,76
3	59,400,78**	29,401,60**	11,200,48	1:0,49
4	63,101,07***	28,301,09***	8,600,76	1:0,45

Збільшення виходу м'яса в тушах тварин 3 та 4-ї дослідних груп спостерігалось виключно за рахунок зниження виходу сала. Встановлено, що у середньому відносний вміст сала в туші молодняку контрольної групи становив 34,10%, а у дослідних групах коливався в межах від 28,30 (4-а група) до 38,80 (2-а група). Вихід кісток в тушах коливався в межах 8,60-11,20%.

Фізико-хімічні властивості м'язів та жиру у свиней. Величина рН м'язової тканини у тварин різних генотипів у більшій мірі відповідала значенням цього показника свинини високої якості. М'язова тканина у тварин контрольної і дослідних груп за вологоємністю не різнилася між собою. Ця ознака змінювалась у межах величин, характерних для тварин даного виду. Найвищою інтенсивністю забарвлення м'язової тканини характеризувалися помісі поєднання +ВБ Ч >ПМ і +ВБ Ч >ЧПСЛ. М'ясо свиней цих поєднань більш ніжне порівняно з тваринами контрольної групи, що свідчить про низький вміст у м'язах сполучної тканини. За вмістом загальної вологи у найдовшому м'язі спини тварин дослідних груп не відрізнялися від контрольних. Найменший вміст жиру є у м'ясі гібридів генотипу +ВБ Ч >ЧПСЛ. За фізико-хімічними властивостями жиру між тваринами різних генотипів вірогідної різниці не встановлено.

Гематологічні показники молодняку. У крові свиней всіх піддослідних груп із збільшенням віку підвищується кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну, загального білку та білків альбумінової фракції, при одночасному зменшенні лейкоцитів. Найвищі кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну і загального білку у 4- та 6-місячному віці відмічено у крові свиней генотипів +ВБ Ч >ПМ та +ВБ Ч >ЧПСЛ. Концентрація гемоглобіну в крові гібридів 4-ї групи порівняно з контролем була вищою на 14,65 і 16,25%, кількість еритроцитів - на 21,25 і 25,00 %, вміст загального білка - на 5,58 і 15,99 %, а у помісного молодняку 3-ї групи - відповідно на 6,84 і 10,44; 11,76 і 16,20 та 11,37 і 3,14 %.

У тварин 3 та 4-ї дослідних груп у вказані вікові періоди в сироватці крові відмічався вищий вміст білків альбумінової та г-глобулінової фракції, а рівень в-глобулінів був нижчий порівняно з контролем.

Помісний молодняк, одержаний від поєднання +ВБ Ч >ПМ та +ВБ Ч >ЧПСЛ, за каталазним індексом, переважав тварин контрольної групи відповідно на 18,99 і 16,69 та 43,47 і 33,00%.

Резервна лужність крові свиней найвищою виявилася у гібридів 4-ї дослідної групи. Вміст глюкози у крові гібридного молодняку був на 8,33-32,63% нижчим, ніж в контролі.

Активність АЛТ та АСТ найвищою була у свиней поєднання +ВБ Ч >ПМ та +ВБ Ч >ЧПСЛ. Концентрація холестерину у сироватці крові найменша у тварин поєднання +ВБ Ч >ЧПСЛ та +ВБ Ч >ПМ. Встановлено також зміни вмісту ліпідів в крові помісних тварин у віці 4- та 6-місяців порівняно з чистопородними ровесниками. У помісних тварин та гібридів порівняно з контролем була вища бактерицидна, фагоцитарна та лізоцимна активність сироватки крові

Кореляційні зв'язки між ознаками продуктивності у свиней різних генотипів. Доведено позитивний кореляційний зв'язок між інтенсивністю формування та індексом напруги росту молодняку свиней з одного боку та багатоплідністю, живою масою свиноматок у різні вікові періоди та їх лінійними промірами - з другого. Від'ємний зв'язок встановлено між великоплідністю свиноматок та масою поросят у віці 21 день. Коефіцієнти кореляції між індексом рівномірності та приростом маси тіла за період відгодівлі, витратами кормів, товщиною шпику склали відповідно 0,84; - 0,84 та - 0,45.

Встановлено зворотній кореляційний зв'язок між багатоплідністю і великоплідністю, багатоплідністю і масою однієї голови при відлученні, прямий - між багатоплідністю та молочністю, молочністю і масою гнізда при відлученні.

Значний від'ємний зв'язок встановлено між середньодобовими приростами тварин на відгодівлі та витратами корму на 1 кг приросту, середній від'ємний зв'язок - між віком досягнення молодняком живої маси 100 кг та витратами кормів на 1 кг приросту, між співвідношенням м'яса в туші і площею “м'язового вічка”, середній від'ємний зв'язок - між забійним виходом та товщиною шпику над 6-7 грудним хребцем.

Вивчення взаємозв'язку між показниками інтер'єру та репродуктивними якостями тварин вказує на відсутність кореляційної залежності між даними ознаками і генотипом. Встановлено високу кореляційну залежність між середньодобовим приростом живої маси поросят та вмістом білків г-глобулінової фракції в крові, віком досягнення тваринами живої маси 100 кг та вмістом білків г-глобулінової фракції. Слабкий зворотній зв'язок спостерігався між середньодобовим приростом живої маси поросят і вмістом глюкози в крові та прямий середньої сили зв'язок - між середньодобовими приростами живої маси тварин і вмістом загального білка в сироватці крові.

Зоотехнічне оцінювання ефективності використання свиней великої білої породи за різних методів розведення. Аналіз економічної ефективності застосування породно-лінійної гібридизації під час використання свиноматок великої білої породи показав, що їх гібридизація з кнурами червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней підвищує інтенсивність росту молодняку, зменшує вік досягнення живої маси 100 кг та скорочує витрати корму на одиницю приросту. За рівної ціни реалізації і різної собівартості 1 ц приросту живої маси порівняно з контролем, чистий прибуток при відгодівлі молодняку тварин 4-ї групи до живої маси 100 кг становить 425,0 грн. (у цінах 2005 року) на 1 голову, а рентабельність відгодівлі породно-лінійних гібридів на 14,4% вища, ніж чистопородних тварин.

При відгодівлі помісей, одержаних від поєднання +ВБ Ч >ПМ (3-я дослідна група), рівень рентабельності вище на 5,20% порівняно з контролем.

Таким чином, двопородне схрещування та породно-лінійна гібридизація є економічно вигідним способом підвищення ефективності використання свиней великої білої породи.

Висновки

1. Застосування міжпородного схрещування та породно-лінійної гібридизації свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської м'ясної породи та червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней є ефективним прийомом підвищення продуктивності молодняку свиней.

2. Схрещування та породно-лінійна гібридизація великої білої породи з полтавською м'ясною і червоно-поясної спеціалізованою лінією м'ясних свиней підвищують великоплідність свиноматок на 7,47 і 9,34 %, живу масу одного поросяти при відлученні - на 2,62 і 6,15 %, масу гнізда при відлученні - на 3,41 і 6,27 % та покращують збереженість поголів'я на 4,40 і 5,10 %.

3. Схрещування та породно-лінійна гібридизація свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської м'ясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней покращує м'ясні форми приплоду, збільшує довжину і розвиток задньої третини (напівобхват ширина заду) тулуба, та підвищує індекси розтягненості та м'ясності.

4. Поросята, одержані від поєднання свиноматок великої білої породи і кнурів полтавської м'ясної і червоно-поясної м'ясної лінії, витрачають більше часу на рух і споживання корму (молока), мають вищу стресостійкість порівняно з чистопородними аналогами.

5. Стресостійкі підсвинки різних генотипів, порівняно з стресочутливими аналогами досягають живої маси 100 кг на 6-9 днів раніше, мають на 5,84-10,26 % вищі середньодобові прирости живої маси та на 11,53-24,28 % менші витрати корму на 1 кг приросту живої маси.

6. Тварини поєднань +ВБЧ>ПМ та +ВБЧ>ЧПСЛ порівняно з чистопородними досягають живої маси 100 кг на 9-16 днів раніше, мають середньодобові прирости маси тіла на 4,10-8,38 % більші, а витрати кормів на 1 кг приросту живої маси на 5,57-8,69 % нижчі.

7. Схрещування свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської м'ясної та породно-лінійна гібридизація з червоно-поясною м'ясною лінією сприяють одержанню молодняку, який переважає ровесників великої білої породи за забійним виходом відповідно на 4,3 і 5,5 %, довжиною туші - на 1,7 і 2,9 см, площею “м'язового вічка” - на 2,9 і 4,7 см², масою задньої третини півтуші - на 1,75 і 2,11 кг, виходом м'яса - на 3,70 і 7,40 % і має меншу товщину шпику на 7,52 і 9,06 %.

8. Після відгодівлі у м'ясі молодняку, одержаного від свиноматок великої білої породи і кнурів полтавської м'ясної породи та червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней, підвищується вмісту жиру в шпику на 0,34 і 0,41 %, зменшується вміст води на 0,30 і 0,41 %, зростає температура плавлення на 0,62 і 0,90 °С, йодне число жиру - на 3,70 і 5,60 г йоду та коефіцієнт рефракції - відповідно на 0,00028-0,00031.

9. Помісний молодняк (+ВБЧ>ПМ) та породно-лінійні гібриди (+ВБЧ>ЧПСЛ) порівняно з чистопородними тваринами великої білої породи характеризуються вищим рівнем обмінних процесів в організмі і мають в крові більший вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, загального білка, альбумінів, б- та в-глобулінів, вищу активністю АЛТ і АСТ.

10. Застосування міжпородного схрещування (+ВБЧ>ПМ) та породно-лінійної гібридизації (+ВБЧ>ЧПСЛ) порівняно з чистопородним розведенням (+ВБЧ>ВБ) підвищує рентабельність та знижує собівартість 1 ц приросту живої маси під час відгодівлі свиней відповідно на 5,20 та 14,4%.

Пропозиції виробництву

Для збільшення виробництва високоякісної свинини та зниження собівартості її виробництва у господарствах слід застосовувати міжпородне схрещування та породно-лінійну гібридизацію свиноматок великої білої породи з кнурами полтавської м'ясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней.

Список опублікованих праць

1. Томін Є.Ф. Особливості росту та розвитку поросят різних генотипів у підсисний період / Є.Ф. Томін // Аграрна наука і освіта. - 2007. - Т. 8. - № 3-4. - С. 82-88.

2. Томін Є.Ф. Відгодівельні якості свиней великої білої породи за різних методів розведення / Є.Ф. Томін // Вісн. аграрної науки. - 2007. - № 10. - С. 80-82.

3. Томін Є.Ф. Відтворні якості свиноматок великої білої породи за різних методів розведення / Є.Ф. Томін // Електронний журнал Наукові доповіді НАУ. - 2007. - №2(7). http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2007-2/07tyfmoc.pdf

4. Томін Є.Ф. Вікова динаміка росту та розвитку молодняку свиней різних генотипів на відгодівлі / Є.Ф. Томін // Вісник аграрної науки. - 2007. - № 11. - С.82-85.

Анотації

Томін Є.Ф. Ефективність використання свиней великої білої породи за різних методів розведення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

У дисертації викладено експериментальний матеріал з вивчення відтворних якостей свиноматок великої білої породи та забійних якостей молодняку свиней за різних методів розведення. Встановлено ефективні варіанти схрещування і породно-лінійної гібридизації великої білої породи та миргородської, полтавської м'ясної і червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней.

Наведено результати оцінювання чистопородного, помісного та гібридного молодняку за ростом, відгодівельними та м'ясо-сальними якостями, а також інтер'єрними показниками крові.

Рекомендовано для збільшення виробництва свинини в господарствах лісостепової зони України застосовувати міжпородне схрещування та породно-лінійну гібридизацію, де за материнську форму доцільно використовувати велику білу породу, за батьківську - полтавську м'ясну та червоно-поясну спеціалізовану лінію м'ясних свиней.

Ключові слова: чистопородне розведення, схрещування, гібридизація, спеціалізовані лінії м'ясних свиней.

Томин Е.Ф. Эффективность использования свиней крупной белой породы при различных методах разведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

В диссертации изложен экспериментальный материал по изучению воспроизводительных качеств свиноматок крупной белой породы и забойных качеств молодняка при различных методах разведения. Установлены эффективные варианты скрещивания и породно-линейной гибридизации свиноматок крупной белой породы и миргородской, полтавской мясной а также красно-поясной специализированной линии мясных свиней.

Представлены результаты оценки чистопородного, помесного и гибридного молодняка за ростом, откормочными и мясо-сальными качествами, а также интерьерными показателями крови.

Рекомендуется для увеличения производства свинины в хозяйствах лесостепной зоны Украины применять межпородное скрещивание и породно-линейную гибридизацию, где в качестве материнской формы лучше использовать крупную белую породу, а в качестве отцовской - полтавскую мясную и красно-поясную специализированную линиию мясных свиней.

Ключевые слова: чистопородное разведение, скрещивание, гибридизация, специализированные линии мясных свиней.

Тоmin E.F. Efficiency of use pigs large white breed at various methods of breeding. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.02.01 - breeding and selection of animals. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev, 2009.

The application of breed crossing and breed-native hybridization of big white breed sows with boars of Poltava meat breed and red-zone specialized line of meat pigs is an effective method of young pigs productivity increase.

Crossing and breed-native hybridization of big white breed with Poltava meat and red-zone specialized line of meat pigs raise large increase of sows on 7,47 and 9,34 %, an alive mass of one piglet on 2,62 and 6,15 % at weaning, mass of a lair at weaning on 3,41 and 6,27 % and improve a total number of pigs safety on 4,40 and 5,10 %.

Crossing and breed-native hybridization of big white breed sows with boars of Poltava meat and red-zone specialized line of meat pigs improve meat forms of an increase, increase length and development of the back third part of carcass and raise pigs meat and length indices.

Pigs received from the crossing of big white breed sows and boars of Poltava meat and red-zone meat line spend more time for movement and consumption of fodder (milk), have a higher stress stability in comparison with thoroughbred analogues.

Stress stable gilts of different genotypes in comparison with stress sensitive analogues achieve a higher alive mass of 100 kg 6-9 days earlier, have higher daily average increases of alive mass on 5,84-10,26 % and lower fodder consumption per 1 kg of alive mass increase on 11,53-24,28 %.

Animal combinations +BW>PМ and +BW>RZSL compared with thoroughbred achieved an alive mass of 100 kg 9-16 days earlier, had a lower average daily body increase on 4,10-8,38 % and had lower fodder consumption per 1 kg of alive mass increase on 5,57-8,69 %.

Crossing of big white breed with Poltava meat and breed-native hybridization with red-zone meat line influence young animals increase, that prevails big white breed coevals by slaughtering percentage accordingly on 4,3 and 5,5 %, by carcass length on 1,7 and 2,9 sm², by the area of “musculas eye” on 2,9 and 4,7 sm², by mass of back third part of carcass on 1,75 and 2,11 kg, by meat output on 3,70 and 7,40 % and has less suet thickness on 7,52 and 9,06 %.

After fattening up in the meat of young pigs received from sows of big white breed and boars of Poltava meat breed and red-zone specialized line of meat pigs the fat contents in suet increases by 0,34 and 0,41 % water contents decreases by 0,30 and 0,41, the fusion temperature increases by 0,62 and 0,90, the iodic number of fat - by 3,70 and 5,60 and refraction coefficient accordingly on 0,00028-0,00031.

Crossed young +BW>PМ and breed-native hybrids +BW>RZSL compared with thoroughbred animals of big white breed are characterized by a higher level of metabolism in an organism anв have a higher contents of hemoglobin, quantity of erythrocytes, common albumen, - б- and в- globulins, the higher activity of alanine aminotransferase and aspartate aminotransferase in blood.

Application of breed crossing (+BW>PМ) and breed-native hybridization (+BW>RZSL) in comprasion with breed coevals(+BW>BW) increases the profitability and reduces the cost prices 1 q alive mass increase during fattening of pigs accordingly by 5,20 and 14,4 %.

Keywords: pure breeding, cross, hybridization, specialized line meat pigs.

Размещено на Allbest.ru

...