Особливості формування насіння цукрових буряків при вирощуванні його безвисадковим способом залежно від норм висіву і строків сівби

Особливості росту, розвитку та формування врожайності і посівних якостей гібридного насіння цукрових буряків залежно від норм висіву і строків сівби. Вирощування його безвисадковим способом в зрошувальних умовах південно-західної частини Одеської області.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.08.2015
Размер файла 129,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Особливості формування насіння цукрових буряків при вирощуванні його безвисадковим способом залежно від норм висіву і строків сівби

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

буряк цукровий сівба вирощування

Вітчизняний та закордонний досвіт показує, що географічно спеціалізація і концентрація виробництва насіння сільськогосподарських культур в районах, найбільш сприятливих для вирощування, дозволяє отримати високі їх врожаї з високими посівними і продуктивними якостями. Саме тому великого значення набуває організація і широке впровадження безвисадкового способу вирощування насіння цукрових буряків, яке можливе в районах з м'якими і теплими зимами.

Сучасна технологія вирощування цукрових буряків вимагає підготовки до сівби насіння зі схожістю, одноростковістю і вирівняністю 90% і вище; згідно з чинним державним стандартом ці показники для недражованого насіння мають бути не нижчими, ніж 80, 85 і 85% - відповідно. Як показує багаторічна практика і закордонний досвід, ця проблема кращим чином вирішується за вирощування насіння цукрових буряків безвисадковим способом, насамперед у зрошувальних умовах півдня.

Актуальність теми. Сутність безвисадкового способу вирощування насіння цукрових буряків полягає в тому, що в зонах з м'якою зимою, на зрошенні, цукрові буряки висівають наприкінці літа (третя декада серпня) і восени не викопують. Коренеплоди, що перезимували, рано навесні відновлюють вегетацію, утворюють квітконосні пагони і дають у першій половині літа врожай насіння. Безвисадкові насінники максимально використовують осінньо-зимові запаси вологи в ґрунті і елементи живлення, тому в них значно більші можливості для підвищення своєї продуктивності, ніж у висадкових насінників.

Головною перевагою безвисадкового способу вирощування насінників у порівнянні з висадковим є одержання високоякісного насіння. Це зумовлено тим, що в південних зонах країни в період цвітіння, плодоутворення і збирання врожаю створюються найсприятливіші умови за сумою ефективних температур і сонячної інсоляції, що в поєднанні зі зрошенням забезпечує одержання насіння з високою схожістю. При безвисадковому способі вирощування насіння в 2-3 рази зменшується кількість технологічних операцій, витрати праці і собівартість насіння у порівнянні з висадковим, тобто цей спосіб дозволяє перейти на ресурсоенергозберігаючу технологію виробництва насіння цукрових буряків.

Недоліками цього способу вирощування насіння є низький коефіцієнт розмноження насіння та ризик вимерзання рослин в зимовий період. Багаторічний досвід показує, що збереження рослин в зимовий період є головною умовою вирощування насіння цукрових буряків безвисадковим способом.

Згідно з рекомендаціями Інституту цукрових буряків (ІЦБ) оптимальними строками сівби безвисадкових насінників є 15 - 25 серпня з нормою висіву 50 штук на погонний метр рядка. В зрошувальних умовах Одеської області за такої норми висіву густота безвисадкових насінників восени становить 600 - 800 тис/га, а після перезимівлі, як правило, 420-560 тис/га. За такої густоти врожай і якість гібридного насіння знижується порівняно з оптимальною густотою, яка становить 250-280 тис./га. Щоб цього запобігти насінники навесні необхідно проріджувати, що потребує додаткових витрат коштів і праці. Крім того, базисне насіння компонентів схрещування стало значно дорожчим порівняно з цінами 80-х років. Вартість гектарної норми базисного насіння становить 4500 - 4950 грн. Тому вивчення норм висіву базисного насіння в різні строки сівби, які в свою чергу впливають на збереженість насінників в зимовий період, підвищення врожайності і якості гібридного насіння та зменшення його собівартості на одиницю площі є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з Науково-технічною програмою УААН „Цукрові буряки” “Вивчити закономірності формування гібридного насіння цукрових буряків у різних екологічних умовах, розробити методи управління процесом і технології обробки насіння, що забезпечують урожайність 15-20 ц/га і якості на рівні світових вимог” на 2001-2005 роки (номер державної реєстрації 02 Б 0104U002620) та Науково-технічною програмою УААН „Цукрові буряки” «Розробити теоретичні основи і практичні способи передпосівної підготовки насіння цукрових буряків з метою підвищення його польової схожості та надійності» на 2006-2010 роки (номер державної реєстрації 12.03.05 - 051 0105U007153).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у встановленні особливостей росту, розвитку та формування врожаю і якості гібридного насіння цукрових буряків залежно від норм висіву і строків сівби при безвисадковому способі вирощування насіння в зрошувальних умовах південно-західної частини Одеської області.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити наступні завдання:

· обґрунтувати на основі експериментально встановлених закономірностей оптимальні норми висіву і строки сівби при безвисадковому способі вирощування насіння, що забезпечать високу їх збереженість в зимовий період та високу продуктивність насінників;

· встановити особливості росту і розвитку безвисадкових насінників перед зимівлею та їх збереженість залежно від норм висіву і строків сівби;

· виявити різноякісність насіння цукрових буряків залежно від його розміщення на насінниках за різних норм висіву і строків сівби;

· встановити закономірності формування гібридного насіння залежно від норм висіву і строків сівби при безвисадковому способі вирощування насіння;

· визначити економічну ефективність вирощування насіння безвисадковим способом за впровадження розроблених прийомів.

Об'єкт дослідження. Процеси росту і розвитку безвисадкових насінників цукрових буряків залежно від норм висіву і строків сівби.

Предмет дослідження. Гібридне насіння, цукрові буряки, норми висіву, строки сівби.

Методи дослідження. В роботі використані такі методи: польовий, який у поєднанні зі спостереженнями за ростом і розвитком безвисадкових насінників та агрокліматичними умовами кількісно оцінює агротехнічний та економічний ефект прийомів вирощування насіння (за методикою Інституту цукрових буряків, 1986), лабораторний (визначення якості гібридного насіння за чинними стандартами). Достовірність одержаних результатів визначали за методикою Доспєхова Б.О., 1979. Економічну ефективність - за рекомендаціями “Методичні вказівки по визначенню економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями - 1988 р.

Наукова новизна одержаних результатів. Для умов південно-західної частини Одеської області вперше встановлені закономірності формування врожайності та якості гібридного насіння при безвисадковому способі його вирощування залежно від комплексу факторів - норм висіву і строків сівби базисного насіння.

Експериментально обґрунтовано оптимальні норми висіву базисного насіння та строки сівби, що в поєднанні забезпечують високу збереженість та продуктивність безвисадкових насінників.

Вперше виявлено різноякісність гібридного насіння залежно від його розміщення на пагонах насінника за різних норм висіву і строків сівби при безвисадковому способі його вирощування. Встановлено, що за сівби з нормою висіву 45-50 та 12-15 шт. на погонний метр рядка основні посівні фракції (більше 90%), в межах одного насінника, формувалися на пагонах першого та другого порядків. За сівби з меншою нормою висіву підвищується кількість насіння більш крупних фракцій як на пагонах першого і другого порядків, так і на пагонах третього порядку.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментально обґрунтовано доцільність сівби базисного насіння цукрових буряків із зменшеними нормами в пізніші строки, за безвисадкового способу вирощування насіння, що забезпечує оптимальний розвиток рослин, добру їх збереженість у зимовий період та високу продуктивність. На основі результатів досліджень розроблено рекомендації з вирощування безвисадкових насінників в умовах південно-західної частини Одеської області та впроваджено їх на загальній площі понад 430 га.

Особистий внесок здобувача. Здобувач провів інформаційний пошук, розробив програму проведення досліджень та визначив мету і завдання. Провів лабораторні та польові досліди у відповідності з існуючими методиками. Самостійно узагальнив одержані результати досліджень, визначив економічну ефективність і виконав математичну обробку даних. Щорічно готував наукові звіти. За результатами досліджень самостійно та у співавторстві готував публікації за темою дисертації. Частка творчого внеску здобувача в опублікованих у співавторстві працях становить 75 - 80% і включає проведення досліджень, узагальнення одержаних результатів та підготовку наукових праць до друку.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень оприлюднені на методичних комісіях з селекції та насінництва Інституту цукрових буряків УААН (Київ, 2004 - 2008 рр.) науково-практичній конференції молодих учених та спеціалістів (Київ, 2004), обласній нараді - семінарі з буряківництва (Приватне сільськогосподарське підприємство „Дружба” Полтавська обл., 2005 р.), обласній нараді-семінарі з буряківництва (Черкаський інститут агропромислового виробництва, 2006).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 5 наукових працях в т.ч. 4 - у фахових виданнях, 2 з них написано одноосібно.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 141 сторінці машинописного тексту (комп'ютерний варіант), містить 30 таблиць, 28 рисунків, складається зі вступу, 5 розділів, висновків, рекомендацій виробництву та додатків (7 стор.). Список використаних джерел включає 178 найменувань, у т.ч. 16 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Особливості безвисадкового способу вирощування насінників, їх продуктивність залежно від агротехнічних прийомів” на підставі опрацьованих джерел визначено, що сівбу за такого способу проводять літом, як правило в II - III декадах серпня. Рослини ростуть і розвиваються в інших погодних умовах, ніж маточні буряки за висадкового способу вирощування насіння, сівбу яких проводять навесні. Якщо при висадковому способі всі прийоми обробітку спрямовані на одержання в першому році соковитих крупнокліткових коренеплодів, то за безвисадкового -- на отримання дрібних коренеплодів (діаметром 0,5-2,5 см) із ксероморфною структурою, тобто рослин дрібноклітинної будови з добре розвинутою провідною судинною системою, які найхолодостійкіші. Ефективність безвисадкового способу вирощування насіння залежить, головним чином, від збереженості рослин в період перезимівлі. Тому, основною метою в першому році вегетації є отримання до зими коренеплодів оптимальної величини і структури, які найхолодостійкіші, а в другому році вегетації - високопродуктивних насінників.

На підставі проведеного аналізу встановлено, що в насінницьких господарствах сівбу безвисадкових насінників проводять в різні строки, переважно в третій декаді серпня з рекомендованими нормами висіву. Проте, як показує аналіз джерел літератури, ці питання вивчено недостатньо, особливо в умовах Одеської області. Щодо сівби із зменшеними нормами висіву, то такі дослідження були проведені лише в АР Крим, але в комплексі норми висіву і строки сівби не вивчалися. Ці обставини й зумовили необхідність проведення дослідів з вивчення особливостей формування гібридного насіння залежно від норм висіву та строків сівби.

У другому розділі „Програма, методика та умови проведення досліджень” наведено програму досліджень, якою було передбачено встановити закономірності формування гібридного насіння залежно від норм висіву і строків сівби за безвисадкового способу його вирощування та вивчити різноякісність насіння залежно від умов його формування і розміщення на насіннику. Досліди проводили в Інституті цукрових буряків та насінницькому господарстві Сільськогосподарський виробничий кооператив „Росія” Кілійського району Одеської області в 2003/04 - 2006/07 роках на безвисадкових насінниках. Сівбу здійснювали 25 серпня (рекомендований строк ІЦБ) - контроль та в більш пізні строки - 30 серпня та 5 вересня (не рекомендований строк). В кожний строк сівби проводили нормами висіву: 45-50 (рекомендована норма ІЦБ) - контроль та із зменшеними нормами - 30-35, 20-25 і 12-15 шт. на погонний метр рядка. Передбачалося, що при більш пізніх строках сівби зменшені норми висіву забезпечать більш інтенсивний ріст і розвиток рослин та високу їх збереженість без зниження продуктивності безвисадкових насінників.

Досліди з вивчення різноякісності насіння залежно від його розміщення на насінниках вивчали за норм висіву 45-50 та 12-15 шт. на погонний метр рядка в два строки сівби - 25 серпня - (рекомендований ІЦБ) і 5 вересня - найпізніший строк, що вивчали. Виробничу перевірку проводили в СВК «Росія» Кілійського району Одеської області в 2006/07 р.

Площа облікової ділянки становила 42 м2, повторність - чотириразова. Дослідження проводили з компонентами схрещування гібрида, створеного на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності Український ЧС 70. Технологія вирощування насінників загальноприйнята, відповідно з рекомендаціями ІЦБ (1984).

В польових дослідах визначали густоту насінників перед зимівлею, після зимівлі та перед збиранням врожаю згідно з методикою досліджень по цукрових буряках (1986), стан розвитку рослин перед зимівлею (висоту рослин, кількість листків, діаметр коренеплодів, масу коренеплодів) та вміст цукру в коренеплодах згідно з методикою ІЦБ (1986), вміст сухої речовини в листках і коренеплодах згідно з методикою Іванова М.І. (1946), площу листової поверхні за методикою Орловського М.І. (1948). Стан розвитку рослин в період цвітіння та перед збиранням (висоту рослин, тип насінника, кількість стебел і пагонів, ступінь зав'язування насіння та щільність розміщення плодів) за методикою ІЦБ (1986). Врожайність насіння бункерну та після очистки визначали зважуванням його по ділянках з кожного повторення. В лабораторних дослідах визначали фракційний склад насіння та однонасінність - згідно з ГОСТ 22617.1-77, масу 1000 насінин - згідно з ДСТУ 4232-2003, енергію проростання, схожість, одноростковість та доброякісність - згідно з ДСТУ 2292-93. Відбір середніх проб насіння для визначення його посівних якостей проводили згідно з чинним ДСТУ 4328-2004.

Математичну обробку даних проводили методом дисперсійного аналізу за Доспеєховим Б.О. (1979). Економічну ефективність вирощування насінників безвисадковим способом визначали за рекомендаціями - «Методичні вказівки по визначенню економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями» (1988).

Південно-західна частина Одеської області, де розміщений сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) „Росія” Кілійського району є сприятливою зоною для вирощування насіння цукрових буряків безвисадкових способом.

Ґрунти на дослідних ділянках - чорноземи південні на лесових породах, представлені важкосуглинковими різновидами. Гумусова частина профілю досягає 60-65 см, безпосередньо гумусовий горизонт 30-35 см, що не лімітує глибину оранки. Гідролітична кислотність становить 1,2-1,5 мл-екв на 100 г ґрунту, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної, рН сольової витяжки - 6,5. У горизонті 0-30 см вміст гумусу становить 6,0%, азоту, що легко гідролізується (за Корнфіллом) - 10,0-15,0, рухомих форм фосфору і обмінного калію (за Чириковим), відповідно, 10,0-12,0 і 6,5-7,5 мг на 100 ґрунту.

Метеорологічні умови вегетаційного періоду 2003 - 2007 рр. в цілому були сприятливими для росту і розвитку безвисадкових. М'які зими, як правило, забезпечували добру збереженість рослин до весни, а значна кількість опадів в період вегетації другого року разом з поливами і високим рівнем агротехніки забезпечили одержання високого врожаю кондиційного насіння. Проте 2003/04 р. характеризувався надмірним випаданням опадів в період збирання насінників, 2006/07 р. - сильною ґрунтовою і повітряною посухою, що призвело до зниження врожайності гібридного насіння. Зимовий період 2005/06 р. характеризувався несприятливими погодними умовами, що призвело до вимерзання безвисадкових насінників в усіх насінницьких господарствах півдня України. В цілому ж, аналізований період слід віднести до типового за всіма показниками погоди для даних районів.

У третьому розділі „Біологічні особливості росту і розвитку рослин та формування врожаю і якості насіння” в підрозділі 3.1 „Ріст і розвиток безвисадкових насінників в осінній період та їх збереженість” викладений матеріал проведених досліджень. Густота безвисадкових насінників та строки їх сівби суттєво впливають на стан розвитку рослин перед зимівлею та збереженість в зимовий період. Встановлено, що найменш інтенсивно ріст та розвиток рослин восени спостерігався за сівби безвисадкових насінників в пізній строк - 5 вересня при всіх нормах висіву без істотної різниці за варіантами. Так, висота рослин була в межах 18,1 - 19,0 см, маса коренеплоду 2,1 - 3,2 г, площа асиміляційної поверхні 232,9 - 296,7 см2, діаметр голівки коренеплоду 7,5 - 8,6 мм. За сівби безвисадкових насінників в рекомендований ІЦБ строк - 25.08 спостерігалося закономірне збільшення основних біометричних показників рослин із зменшенням норм висіву, особливо, за норм висіву 20…25 та 12…15 шт. на погонний метр рядка. За сівби безвисадкових насінників 30.08 не відмічалося істотної зміни біометричних параметрів рослин порівняно з оптимальним строком.. Лише із зменшенням норм висіву до 20…25 та 12…15 насінин на погонний метр рядка спостерігалася тенденція їх підвищення. Тобто за сівби насінників в цей строк і зменшення норм висіву з 45…50 до 20…25 та 12…15 шт. на погонний метр рядка істотної різниці за розвитком рослин не було, що свідчить про доцільність можливого зниження норм висіву за вказаного строку сівби.

За сівби 25 і 30 серпня з нормами висіву 45-50, 30-35 та 20-25 шт. на погонний метр рядка сформувалося найбільше холодостійких рослин з діаметром коренеплодів 0,5-2,5 см (рис.1). Таких коренеплодів було в межах від 80 до 86,3% залежно від норм висіву. За сівби з високими нормами базисного насіння - 45-50 та 30-35 шт. на погонний метр рядка не холодостійкі коренеплоди були представлені переважно дрібними - з діаметром менше 0,5 см, а за сівби з меншими нормами висіву - 20-25 та 12-15 шт. на погонний метр рядка - переважно були представлені коренеплодами з діаметром більше 2,5 см. За сівби 5 вересня було сформовано найменше холодостійких коренеплодів при всіх нормах висіву.

Отже, на формування найбільш холодостійких коренеплодів впливали як строки сівби, так і норми висіву базисного насіння. Частка впливу строків сівби становила 4,7%. Норми висіву більше впливали на формування таких коренеплодів, їх частка становила 8,3%.. Істотно на формування холодостійких коренеплодів впливали неконтрольовані чинники, частка їх впливу становила 79,9%.

Рис.1. Кількість коренеплодів діаметром 0,5-2,5 см, що сформувалися залежно від норм висіву і строків сівби (середнє 2003/04 - 2004/05, 2006/07 рр.)

Важливим фактором зимостійкості безвисадкових насінників є вміст сухої речовини і цукрів в рослинах перед зимівлею. Із збільшенням їх підвищується збереженість рослин (Бузанов І.Ф., 1944; Левит Дж.,1983).

Встановлено, що вміст сухої речовини як в коренеплодах, так і в листках прямопропорційно корелює з строками сівби. Коефіцієнт кореляції становить 0,83. Так, за сівби насінників в рекомендований ІЦБ строк - 25 серпня, за норми висіву 45-50 шт. на погонний метр рядка вміст сухої речовини в листках і коренеплодах в середньому за три роки був найвищим - відповідно 12,7 і 21,8%. За сівби в найпізніший строк - 5 вересня ці показники були істотно нижчими, ніж за рекомендованого строку сівби і становили 10,9 (НІР05 = 0,9%) і 17,4% (НІР05 = 2%). За сівби насінників 30 серпня вміст сухої речовини в листках і коренеплодах був нижчим, ніж за рекомендованого строку сівби і вищим, ніж за сівби в найпізніший строк (рис.2). Аналогічна закономірність спостерігається за сівби в ці строки при інших нормах висіву.

Рис. 2. Вміст сухої речовини в рослинах цукрових буряків перед зимівлею за норми висіву 45-50 шт. на погонний метр рядка (середнє 2003/04-2004/05, 2006/07 рр.)

Аналіз цукристості коренеплодів показав, що за сівби насінників в більш пізні строки, цукристість в них істотно знижувалася (рис. 3).

В середньому за три роки найвища цукристість в межах 10,9 - 11,3% була в коренеплодах за сівби насінників 25 серпня, найнижча - 6,6 та 5,7% за сівби 5 вересня при нормах висіву - відповідно 20…25 та 12…15 насінин на погонний метр рядка. За сівби насінників 30 серпня цукристість коренеплодів за всіма варіантами була меншою, ніж за сівби в більш ранній строк (25. 08) і вищою порівняно з пізнім строком сівби (05.09). Аналогічні результати по накопиченню цукру в коренеплодах одержані по всіх роках досліджень.

Рис.3. Цукристість коренеплодів перед зимівлею залежно від норм висіву і строків сівби (середнє 2003/04 - 2004/05 і 2006/07рр.)

Важливою умовою високої збереженості безвисадкових насінників є одержання дружних і рівномірних сходів, що забезпечує оптимальний ріст, розвиток і добру підготовку рослин до умов перезимівлі. При формуванні густоти безвисадкових насінників регулюванням норм висіву базисного насіння встановлено, що із зменшенням норм висіву закономірно знижується густота рослини при всіх строках сівби. Причому, при одній і тій же нормі висіву в різні строки сівби істотної різниці по густоті рослин не було, що свідчить про практично однакову польову схожість насіння в різні строки сівби.

Задовільний розвиток рослин перед зимівлею разом з м'якою зимою забезпечили відносно високу збереженість безвисадкових насінників за всіх строків сівби в усіх варіантах. Найменша збереженість рослин після зимівлі була при сівбі насінників 5 вересня за всіх норм висіву (рис.4).

Рис. 4. Збереженість безвисадкових насінників в зимовий період залежно від норм висіву і строків сівби (середнє 2003/04 - 2004/05 і 2006/07рр.)

За сівби безвисадкових насінників 25 та 30 серпня при всіх нормах висіву збереженість рослин була істотно вищою, ніж за сівби в пізній строк - 5 вересня. Так, якщо за норми висіву 30-35 шт. на погонний метр рядка за сівби 25.08. збереженість рослин становила 65,0, за сівби 30.08 - 66,2, то за сівби 05.09. - 45,9% (НІР05 = 15,6%). Аналогічні результати одержано за сівби в ці строки за інших норм висіву. Дослідженнями не встановлено істотної різниці по збереженості рослин за сівби базисного насіння 25 і 30 серпня. Вона була майже однаковою по варіантах і, як результат, після перезимівлі істотної різниці за густотою рослин при однакових нормах висіву не спостерігалося, що при нормі 20-25 шт. на погонний метр рядка забезпечило одержання найвищого врожаю кондиційного гібридного насіння. Доцільно зазначити, що із зменшенням норми висіву базисного насіння до 20-25 і 12-15 шт. на погонний метр рядка за всіх строків сівби спостерігається тенденція підвищення кількості рослин, які збереглися до весни.

В підрозділі 3.2. „Особливості росту і розвитку насінників після перезимівлі та формування врожаю насіння” доведено, що продуктивність безвисадкових насінників в значній мірі залежить від стану розвитку рослин в період вегетації другого року. Агробіологічна оцінка стану розвитку безвисадкових насінників в період їх цвітіння, залежно від норм висіву і строків сівби показала, що більше 90% всіх насінників були першого типу, які мали лише по одному, явно вираженому стеблу, яке відходило безпосередньо з голівки коренеплоду. Решта насінників були другого типу. Насінників третього типу не було взагалі. Доцільно відзначити, що не спостерігалося закономірного розподілу насінників другого типу залежно від їх густоти за різних строків сівби. При підрахунку кількості пагонів першого, другого та третього порядків встановлено прямопропорційне зниження кількості пагонів першого порядку за більш пізніх строків сівби та збільшення кількості пагонів третього порядку. Зменшення кількості пагонів першого і збільшення пагонів третього порядків призвело до зменшення загальної кількості пагонів рослини на яких формується основна маса врожаю насіння і, як результат, до зниження врожайності гібридного насіння.

В середньому за три роки ступінь зав'язування гібридного насіння був високим в усіх варіантах. Істотної різниці за ступенем зав'язування залежно від норм висіву і строків сівби не спостерігалося (табл.1).

Таблиця 1. Ступінь зав'язування гібридного насіння цукрових буряків у фазі дозрівання залежно від норм висіву і строків сівби (середнє 2004-2005, 2007 рр.)

Строк сівби

Норма висіву, шт./м

Зав'язалося плодів, %, на пагонах

центральному

I порядку

II порядку

в середньому на рослині

25.08

45…50

97,2

95,1

89,8

94,0

30…35

96,8

95,1

92,1

94,7

20…25

93,0

92,7

87,4

91,0

12…15

96,6

95,4

92,3

94,8

30.08

45…50

94,1

92,4

89,7

92,1

30…35

94,1

93,1

90,5

92,6

20…25

92,1

90,7

86,1

89,7

12…15

92,7

91,5

87,1

90,4

05.09

45…50

94,3

92,9

87,3

91,5

30…35

92,8

93,1

91,2

92,4

20…25

94,1

94,7

92,1

93,6

12…15

95,9

94,3

92,3

94,2

НІР05 4,0 3,3 6,0 3,2

Зав'язування плодів в середньому на насіннику залежно від норм висіву і строків сівби було в межах від 89,7 до 94,8%. Спостерігається тенденція зниження ступеня зав'язування плодів залежно від місця розміщення їх на різних пагонах насінників. Так, на центральному пагоні зав'язування плодів залежно від норм і строків сівби становило 92,3 - 97,2%, на пагонах першого порядку - 90,7 - 95,4% і на пагонах другого порядку - 86,1 - 92,3%.

Важливим показником, який впливає на рівень врожайності насіння є щільність розміщення плодів на пагонах насінників. Встановлена висока щільність розміщення плодів на насінниках, за всіх норм висіву і строків сівби (табл.2).

Таблиця 2. Щільність розміщення плодів на пагонах безвисадкових насінників залежно від норм висіву і строків сівби (середнє 2004-2005, 2007 рр.)

Строк сівби

Норма висіву, шт./м

Кількість плодів на 10 см відрізку пагона, шт.

центральному

I порядку

II порядку

в середньому на рослині

25.08

45...50

29,7

26,3

21,6

25,9

30...35

28,5

25,5

19,8

24,6

20...25

27,5

25,8

22,7

25,3

12...15

29,3

26,7

23,0

26,3

30.08

45...50

26,7

23,0

19,2

23,0

30...35

27,6

25,0

21,1

24,6

20...25

28,4

24,7

21,7

24,9

12...15

28,4

24,1

20,4

24,3

05.09

45...50

29,5

26,6

22,8

26,3

30...35

27,5

25,9

21,6

25,0

20...25

30,4

26,7

22,2

26,4

12...15

29,2

26,8

22,5

26,2

НІР05 2,9 3,0 3,0 2,8

В середньому за три роки щільність розміщення плодів на насіннику по варіантах була в межах від 23,0 до 26,4 шт. на 10 см відрізку пагона.

Як за ступенем зав'язування, так і за щільністю розміщення плодів, спостерігається закономірне зниження цього показника, залежно від місця розміщення плодів на насіннику. Найвища щільність розміщення плодів була на центральному пагоні, нижча - на пагонах першого порядку і ще нижча - на пагонах другого порядку.

Врожайність насіння зумовлена багатьма факторами, одним з яких є густота продуктивних рослин перед дозріванням. В наших дослідах густота рослин після сівби і перед збиранням безвисадкових насінників зумовлена нормами висіву базисного насіння. При зменшенні норм висіву базисного насіння відповідно була меншою, як загальна густота рослин, так і густота продуктивних рослин.

Дослідженнями не встановлено закономірних змін з урожайності гібридного насіння при зниженні норми висіву з 45…50 до 30…35 шт. на погонний метр рядка, а відповідно і густоти рослин, за всіх строків сівби, що вивчали (табл..3). В середньому за три роки за сівби 25 серпня з нормою висіву 45…50 насінин на погонний метр рядка врожайність насіння становила 2,18 т/га, з нормою висіву 30…35 шт. на погонний метр рядка - 2,22 т/га, за сівби 30 серпня ці показники були відповідно - 2,09 та 2,19 т/га. За сівби 05 вересня, урожайність була істотно нижчою і становила відповідно 1,62 т/га та 1,57 т/га.

Таблиця 3. Врожайність і посівні якості насіння цукрових буряків залежно від норм висіву і строків сівби (середнє 2004-2005, 2007 рр.)

Варіант

Густота рослин при дозрів, тис. шт./га

Врожайн,т/га

Енергія проростання, %

Схожість, %

Одноростковість, %

Доброякісність, %

строк сівби

норма висіву, шт./м

25.08.

45...50

193,44

2,18

83

85

93

95,8

30...35

142,25

2,22

86

87

93

97,5

20...25

146,42

2,22

83

85

94

97,0

12...15

119,64

2,02

83

84

93

97,4

30.08.

45...50

206,54

2,09

82

84

92

96,3

30...35

165,47

2,19

83

85

92

98,3

20...25

146,42

2,29

83

84

91

96,6

12...15

126,78

1,96

85

86

92

96,5

05.09.

45...50

145,23

1,62

78

80

92

93,9

30...35

122,02

1,57

86

88

93

98,4

20...25

120,23

1,69

81

83

90

97,1

12...15

75,59

1,55

83

84

92

96,4

НІР05 0,64 4,1 3,7 2,1 4,7

НІР05 по строках сівби 0,32

по нормах висіву 0,37

В середньому за три роки найвища врожайність була за норми висіву 20…25 шт. на погонний метр рядка при всіх строках сівби, порівняно з іншими нормами в межах кожного строку сівби. Доцільно зазначити, що при сівбі 25 і 30 серпня істотної різниці врожайності насіння за вказаної норми висіву не було. Але за сівби цією нормою 5 вересня, врожайність насіння істотно зменшилася - на 0,53- 0,60 т/га і становила - 1,69 т/га порівняно з більш ранніми строками сівби. Найнижча врожайність насіння була за сівби з найменшою нормою висіву 12…15 шт. на погонний метр рядка за всіх строків. Аналогічна закономірність спостерігалася і по роках проведення дослідження.

Аналіз якості насіння показав, що істотної різниці з енергії проростання, схожості, одноростковості та доброякісності насіння не спостерігалося, залежно від норм висіву і строків сівби. Так, за норми висіву 20…25 шт. на погонний метр рядка, яка забезпечила найвищу врожайність, за сівби 25 серпня енергія проростання становила 83%, схожість 85%, за сівби 30 серпня ці показники були, відповідно - 83 і 84%, а за сівби 5 вересня відповідно - 81 та 83%. Аналогічні показники з енергії проростання та схожості одержані за інших норм висіву і строків сівби.

Головний технологічний показник - доброякісність насіння, що зумовлює потенційноможливу схожість насіння, яку можна одержати в процесі його передпосівної підготовки на насіннєвому заводі була, залежно від норм висіву і строків сівби, в межах від 93,9 до 98,4%. Все насіння, вирощене безвисадковим способом було високотехнологічним, тобто забезпечувало одержання інкрустованого і дражованого насіння з показниками якості на рівні сучасних вимог з мінімальними втратами кондиційного насіння. Суттєвої ж різниці за цими показниками залежно від норм висіву і строків сівби не спостерігалося.

Дослідженнями встановлено підвищення вмісту насіння фракції діаметром 4,5 - 5,5 мм та більше 5,5 мм за сівби безвисадкових насінників при зменшених нормах висіву базисного насіння і, особливо за сівби в більш пізні строки. Загальний вміст насіння посівних фракцій 4,5 - 5,5 мм і 3,5 - 4,5 мм істотно не змінювався залежно від строків сівби і норм висіву базисного насіння, змінювалося лише співвідношення вказаних фракцій насіння.

В четвертому розділі „Різноякісність насіння, вирощеного безвисадковим способом залежно від його розміщення на насінниках” розкрито особливості формування врожаю і якості насіння в межах одного насінника на різних його пагонах. Встановлено, що в середньому за три роки за сівби в рекомендований строк 25.08 з нормами висіву 45-50 та 12-15 шт. на погонний метр рядка біля 94% врожаю насіння формувалося на пагонах першого та другого порядків, на пагонах же третього порядку формувалося лише 0,5-1,5% насіння і на центральному пагоні - 4,5-5,4% (рис.5).

а) норма висіву 45-50 шт./м б) норма висіву 12-15 шт./м

Рис.5. Формування врожаю насіння на різних пагонах насінника за сівби 25.08. (середнє 2004-2005, 2007 рр., %)

Доцільно зазначити, що при зменшенні норми висіву з 45-50 до 12-15 шт. на погонний метр рядка, як за рекомендованого так і занадто пізнього строку сівби спостерігалася тенденція підвищення кількості насіння на пагонах третього порядку при зменшенні його кількості на пагонах інших порядків. Так, за сівби в рекомендований строк - 25 серпня, при нормі висіву 45-50 шт. на погонний метр рядка на пагонах першого і другого порядків в середньому за три роки формувалося 94,1% насіння. На пагонах третього порядку за норми висіву 12-15 формувалося на 1% більше насіння, ніж за сівби з нормою висіву 45-50 шт. на погонний метр рядка.

Аналогічні результати одержані за сівби безвисадкових насінників в пізній строк - 5.09., з вказаними нормами висіву. При сівбі в цей строк основний врожай насіння - 94,1% (при нормі висіву 45-50) та 92,5% (при нормі висіву 12-15 шт. на погонний метр рядка) формувався на пагонах першого і другого порядків. Кількість насіння, що формувалося на центральному пагоні за різних норми висіву майже не змінювалася і становила 4,1-4,3%. На пагонах же третього порядку із зменшенням норми висіву формувалося в 1,3% більше насіння.

Визначенням фракційного складу насіння, одержаного з різних пагонів безвисадкових насінників встановлено, що за сівби в оптимальний строк - 25 серпня, незалежно від норми висіву базисного насіння на пагонах першого і другого порядку формувалося переважно насіння посівних фракцій - 3,5-4,5 мм та 4,5-5,5 мм (табл.4).

Таблиця 4. Фракційний склад насіння залежно від його розміщення на насінниках (середнє 2004-2005, 2007 рр.)

Варіант

Порядок пагонів

насінника

Вміст фракцій, %, мм

строк

сівби

норма висіву, шт./м

5,5-6,0

4,5-5,5

3,5-4,5

2,5-3,5

25.08.

45-50

центральний

31,6

35,9

27,6

4,8

першого порядку

5,4

28,8

45,4

20,4

другого порядку

0,5

10,2

49,9

39,4

третього порядку

0,00

2,7

15,0

82,3

25.08.

12-15

центральний

34,6

40,7

20,6

4,1

першого порядку

13,0

36,0

39,9

11,1

другого порядку

1,8

18,5

48, 1

31,6

третього порядку

0,4

3,7

25,3

70,7

Крім того, на пагонах першого порядку було ще 5,4% насіння діаметром більше 5,5 мм і дещо більше 20% - меншого за 3,5 мм; водночас, як на пагонах другого порядку, крупного насіння майже не було, але кількість насіння діаметром менше 3,5 мм збільшилося майже на 19%, порівняно з пагонами першого порядку. За меншої норми висіву базисного насіння - 12-15 шт. на погонний метр рядка в цей же строк сівби базисного насіння формувалося більше насіння крупніших фракцій і менше - дрібного насіння менше 3,5 мм. За сівби безвисадкових насінників в найпізніший строк - 5 вересня з нормою висіву 45-50 та 12-15 шт. на погонний метр рядка спостерігається аналогічна закономірність формування гібридного насіння на різних пагонах насінників.

Головними показниками якості посівного матеріалу є його схожість, однонасінність і доброякісність. Встановлено, що за сівби безвисадкових насінників в рекомендований строк - 25 серпня з нормою висіву 45-50 та 12-15 шт. на погонний метр рядка в середньому за три роки найвищу схожість мало насіння діаметром більше 5,5 мм, яке розміщене на центральному пагоні і пагонах першого і другого порядків. На пагонах третього порядку такого насіння не було. Насіння посівної фракції діаметром 4,5 - 5,5 мм також мало високу схожість. Меншу схожість мало насіння посівної фракції діаметром 3,5 - 4,5 мм та насіння фракції діаметром менше 3,5 мм, яке сформувалося на різних пагонах (табл.5).

Таблиця 5. Схожість насіння залежно від умов його формування за сівби 25.08. (середнє 2004-2005, 2007 рр.)

Норма висіву, шт/м

Порядок пагона

Схожість насіння, % по фракціях, мм

5,5 - 6,0

5,0 - 5,5

4,75 - 5,0

4,5 - 4,75

4,25 - 4,5

4,0 - 4,25

3,75 - 4,0

3,5 - 3,75

3,25 - 3,5

3,0 - 3,25

2,5 - 3,0

< 2,5

45-50

центральний

97

91

89

89

91

87

88

78

77

77

56

44

I-й

98

97

95

93

93

92

90

90

85

74

64

46

II-й

-

-

97

95

95

93

91

89

87

81

73

60

III-й

-

-

-

-

-

-

-

-

59

59

73

60

12-15

центральний

96

93

86

90

87

90

90

86

89

80

75

47

I-й

98

98

95

94

93

93

93

89

84

79

67

47

II-й

-

99

98

74

73

97

97

96

92

87

79

64

III-й

-

-

-

100

100

100

99

93

95

93

90

76

Аналогічні результати по схожості насіння залежно від норм висіву базисного насіння одержані при сівбі в пізній строк - 5 вересня. Встановлено закономірне зниження схожості насіння зі зменшенням його розміру фракції від 6,0 до 2,5 мм. За сівби в цей строк з нормами висіву 45-50 та 12-15 шт. на погонний метр рядка, на відміну від сівби в рекомендований строк - 25 серпня, на пагонах третього порядку було сформовано кондиційне насіння фракції діаметром більше 3,0 мм, що, можливо, зумовлено більш сприятливими умовами проходження процесів цвітіння і плодоутворення. Лише насіння діаметром менше 3,0 мм, яке згідно з чинним стандартом є відходом основної культури, було некондиційним на всіх пагонах. Схожість цього насіння була низькою і становила в межах від 35 до 67%.

Виявлення залежності між діаметром насіння цукрових буряків та його однонасінністю показало, що насіння крупних фракцій (5,5 - 6,0 мм) мало низьку однонасінність від 3 до 44%, а дрібних фракцій (2,5 - 3,25 мм) - високу в межах 96-100% за всіх норм висіву і строків сівби (табл.6). Це є свідченням того, що багатонасінні клубочки розміщені локально на рослині і знаходяться в певних фракціях насіння, переважно в крупних. Таке розміщення багатонасінних клубочків сприятиме виділенню їх з партій в процесі передпосівної підготовки насіння, що обробляється і таким чином підвищенню однонасінності до необхідних параметрів.

Встановлено, що між розміром насінини і однонасінністю існує зворотна кореляція. Чим крупніше насіння, тим менша його однонасінність.

Таблиця 6. Однонасінність насіння залежно від його розміщення на пагонах насінника за сівби 25.08. (середнє 2004-2005, 2007 рр.)

Норма висіву, шт/м

Порядок пагона

Однонасінність насіння, % по фракціях, мм

5,5 - 6,0

5,0 - 5,5

4,75 - 5,0

4,5 - 4,75

4,25 - 4,5

4,0 - 4,25

3,75 - 4,0

3,5 - 3,75

3,25 - 3,5

3,0 - 3,25

2,5 - 3,0

< 2,5

45-50

центра-льний

11

41

64

68

89

86

90

93

96

96

99

97

I-й

23

44

69

66

77

87

94

96

97

98

99

99

II-й

-

-

76

92

95

97

95

98

99

100

100

100

III-й

-

-

-

-

-

-

-

-

100

100

100

100

12-15

центра-льний

3

16

48

69

76

82

90

94

92

96

100

100

I-й

3

12

40

69

80

85

86

89

92

96

98

99

II-й

-

8

13

30

56

74

85

92

94

96

96

98

III-й

-

-

-

92

92

84

74

79

84

86

91

93

За сівби безвисадкових насінників в рекомендований строк - 25 серпня з нормами висіву 45-50 та 12-15 шт. на погонний метр рядка не встановлено залежності між доброякісністю насіння та його місцем формування на насіннику (табл.7).

Таблиця 7. Доброякісність насіння залежно від його розміщення на насінниках за сівби 25.08. (в середньому за 2004-2005, 2007 рр.)

Норма висіву, шт/м

Порядок пагона

Доброякісність насіння, % по фракціях, мм

5,5 - 6,0

5,0 - 5,5

4,75 - 5,0

4,5 - 4,75

4,25 - 4,5

4,0 - 4,25

3,75 - 4,0

3,5 - 3,75

3,25 - 3,5

3,0 - 3,25

2,5 - 3,0

< 2,5

45-50

центральний

97,9

96,6

95,1

93,6

97,9

95,6

96,7

97,2

96,1

96,7

93,9

100

I-й

98,3

98,0

97,6

96,8

97,6

96,6

95,9

96,7

96,7

95,7

96,1

96,5

II-й

-

-

99,3

97,1

99,1

98,4

96,8

97,2

97,0

97,7

97,0

98,0

III-й

-

-

-

-

-

-

-

-

100

100

100

96,2

12-15

центральний

98,1

95,0

92,2

93,2

93,9

93,8

95,5

93,8

97,1

97,1

96,8

95,0

I-й

98,5

98,6

96,3

96,2

96,7

97,1

97,1

96,4

96,2

95,9

97,6

95,8

II-й

-

98,8

98,7

99,5

99,2

99,2

99,0

98,1

98,3

96,9

97,0

96,9

III-й

-

-

-

100

100

100

99,0

97,9

97,4

99,5

99,4

97,9

Так, при нормі висіву 45-50 плодів на один погонний метр рядка доброякісність насіння, що сформувалося на центральному пагоні становила 93,6 - 100%, на пагонах першого порядку - 95,7 - 98,3%, другого порядку - 97 - 98,4%.

Аналогічні результати по доброякісності насіння залежно від норм висіву базисного насіння одержані при сівбі в пізній строк - 5 вересня.

Вегетаційні періоди 2004 - 2005, 2007 рр. за кліматичними умовами в Одеській області були сприятливі, щоб одержати високий врожай якісного насіння. Тому все насіння, яке сформувалося на пагонах різних порядків мало високу - понад 93% доброякісність. Навіть насіння на пагонах третього порядку мало дуже високу доброякісність - 97,4 - 100%. Насіння крупних фракцій мало дещо вищу доброякісність, ніж насіння дрібніших фракцій.

В п'ятому розділі „Економічна ефективність результатів досліджень” наводяться основні економічні показники вирощування насіння цукрових буряків безвисадковим способом. За сівби насінників 25 серпня зменшення норм висіву до 20-25 шт. на погонний метр рядка забезпечувало підвищення врожайності гібридного насіння, зменшення гектарної вартості базисного насіння, а відповідно і підвищення економічної ефективності вирощування насіння. Це забезпечило зменшення собівартості 1 т насіння на 1001,1 грн., або на 25%, підвищення прибутку від реалізації насіння з 1 га на 2395,9 грн. та рентабельності на 69,7%, порівняно з базовою технологією, де сівбу проводили з нормою висіву 45-50 шт. на погонний метр рядка. За сівби безвисадкових насінників з нормою висіву 20-25 шт. на погонний метр рядка в пізніший строк - 30 серпня одержано аналогічні економічні показники. Одержано додатковий прибуток, який становив 3 729,10 грн/га., собівартість однієї тони насіння зменшилася на 1264,8 грн., або на 30,3%, а рентабельність підвищилася на 87,1%, порівняно з базовою технологією, де сівбу проводили з нормою висіву 45-50 шт. на погонний метр рядка. Аналізуючи економічні показники вирощування насіння безвисадковим способом при сівбі 25 і 30 серпня не встановлено істотної різниці між ними.

ВИСНОВКИ

1. В результаті проведених дослідів за темою дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - підвищення врожайності та посівних якостей гібридного насіння при вирощуванні його безвисадковим способом в умовах Одеської області, яке полягає в оптимізації строків сівби та норм висіву базисного насіння на основі встановлених закономірностей формування врожаю і різноякісності насіння залежно від розміщення його на пагонах насінника.

2. Виявлено, що за сівби базисного насіння 25 і 30 серпня немає істотної різниці з цукристості коренеплодів перед зимівлею за всіх норм висіву, яка становила - 11,9 ... 12,7% . За сівби 5 вересня цукристість коренеплодів була істотно нижчою і становила 5,7 - 7,7%. При зменшенні норми висіву з 45-50 до 12-15 штук на погонний метр рядка за одних і тих же строків сівби не встановлено істотного підвищення цукристості коренеплодів.

3. Встановлено прямопропорційну кореляцію вмісту сухої речовини в коренеплодах і листках зі строками сівби і нормами висіву базисного насіння. Відмічено істотне його зниження за сівби в найпізніший строк - 5.09 за всіх норм висіву, порівняно із рекомендованим строком сівби - 25.08.

4. Не відмічено істотного підвищення біометричних параметрів рослин (висоти рослин, діаметра голівки коренеплоду, кількості листків, площі листової поверхні) за сівби базисного насіння 30.08. порівняно з сівбою 25 серпня за всіх норм висіву.

5. Доведено, що за сівби безвисадкових насінників 25 та 30 серпня за всіх норм висіву збереженість рослин була високою - біля 70%, це свідчить про доцільність сівби зниженими нормами висіву в ці строки. За сівби в пізній строк - 5 вересня, збереженість рослин була істотно нижчою і становила 40-50% за всіх норм висіву, навіть при найменшій нормі висіву - 12…15 штук на погонний метр рядка.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.