Підвищення посівних та продуктивно–якісних властивостей маточників і насіннєвих рослин моркви в умовах лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Результати досягнень сучасної селекції можливі лише за умови добре налагодженої системи насінництва, основна роль якої зводиться до прискореного розмноження й поширення в сільськогосподарському виробництві нових сортів і гібридів, збереження їх цінних господарських ознак і властивостей. Сучасне сільськогосподарське виробництво потребує ефективних і разом з тим дешевих заходів збільшення як товарної, так і насіннєвої врожайності овочевих рослин. Останнім часом в Україні широкого освоєння набуло застосування регуляторів росту, мікроелементів, ЕМ-технологій, яке передбачає передпосівне намочування насіння і обприскування рослин протягом вегетаційного періоду. Такі агроприйоми дозволяють направити основні фізіологічні процеси в рослинних організмах на більш повну реалізацію потенційних можливостей сортів і гібридів овочевих рослин.

Актуальність теми. Реалізація біологічного потенціалу будь-якої рослини в значній мірі визначається повноцінним посівним матеріалом, на проростання і схожість якого позитивно впливають різні способи передпосівної його підготовки. Не дивлячись на досягнуті успіхи в галузі розвитку насінництва овочевих рослин, регулятори росту та мікроелементи ще не отримали достатнього практичного застосування та широкого розповсюдження при вирощуванні товарної продукції і виробництві насіння моркви. Саме тому в овочівництві є актуальним вивчення агробіологічних аспектів застосування регуляторів росту, мікроелементів, ЕМ-технологій, термообробок при вирощуванні маточників і насіннєвих рослин моркви.

Мета і завдання досліджень - науково обґрунтувати дії регуляторів росту, мікроелементів, ЕМ-технологій, температур на підвищення посівних та продуктивно-якісних властивостей маточних і насіннєвих рослин моркви.

Для реалізації поставленої мети передбачалось вирішення таких завдань:

- вивчити вплив регуляторів росту, мікроелементів, ЕМ-технологій та температур на:

- лабораторну та польову схожість насіння моркви;

- формування маточних рослин моркви;

- урожайність та якість маточних коренеплодів моркви;

- активність каталази та поліфенолоксидази;

- придатність маточних коренеплодів моркви до тривалого зберігання;

- формування насіннєвих рослин моркви;

- вихід продуктивно-якісної насіннєвої продукції;

- сортові ознаки в потомстві (ґрунтовий контроль);

- визначити економічну та енергетичну ефективність вирощування маточних рослин та насіння моркви за досліджуваних факторів.

1. Морфо-біологічні особливості рослин моркви та застосування рістрегулюючих речовин

Висвітлено питання щодо морфо-біологічних особливостей моркви, проаналізовано стан досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів стосовно передпосівної обробки насіння та вегетуючих рослин рістрегулюючими препаратами, мікроелементами та термообробками, виявлено недостатньо вивчені елементи технології вирощування маточників та насіння рослин моркви, обґрунтовано необхідність проведення і розроблено програму досліджень за темою дисертації.

2. Умови та методика досліджень

Ґрунтово-кліматичні умови. Роботу виконано в Інституті овочівництва і баштанництва УААН (2004-2007 pp.), який знаходиться в східній частині Лівобережного Лісостепу України на території Харківського району Харківської області. Ґрунт дослідної ділянки представлений чорноземом типовим малогумусним важкосуглинковим на лесовидному суглинку. Погодні умови років досліджень в цілому сприяли отриманню високого рівня врожайності маточних рослин і насіння, однак менш сприятливим для маточних рослин моркви за метеорологічними умовами був 2005 р.

Методика проведення досліджень. У дослідах вивчали: вплив регуляторів росту, мікроелементів, ЕМ-технологій, високих і низьких температур на посівні та продуктивно-якісні властивості моркви шляхом обробки насіння та обприскування посівів у фазу 5-7 справжніх листків; післядію обробок на зберігання маточників моркви та їх якість; вплив регуляторів росту та мікроелементів на урожайність та якість насіння шляхом обприскування насіннєвих рослин моркви у фазу наростання центрального пагона і у фазу початку цвітіння. Повторність досліду чотирикратна, розміщення ділянок систематичне. Площа облікової ділянки під рослинами першого року - 5,6 м2, рослинами другого року - 12,6 м2.

Дослідження проводили з сортом моркви Яскрава (сортотип Нантська) згідно з «Методикой полевого опыта» (1985), «Методикою дослідної справи в овочівництві і баштанництві» (2001) та іншими загальноприйнятими методиками і стандартами.

В дослідах визначали лабораторну та польову схожості насіння, проводили фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, сортові прочистки. На посівах першого року апробацію посівів здійснювали за вимогами «Інструкції з апробації насінницьких посівів...» (2002). Облік урожаю - з кожної ділянки окремо ваговим методом і розподілом коренеплодів за фракціями. Маточники зберігали у поліетиленових мішках. Хімічний аналіз коренеплодів визначали перед закладанням на зберігання. Визначали вміст сухої речовини за ГОСТ 28561-90, аскорбінової кислоти - за ГОСТ 24556-89, цукрів та в-каротину - за методикою М03-2001, нітратів - за ГОСТ 29270-95. Дослідження щодо зберігання проводили згідно з «Методическими рекомендациями по хранению плодов, овощей и винограда» (1998). Насіння моркви збирали з кожної ділянки окремо, його посівні якості визначали згідно з ДСТУ 4138-2002. Статистичну обробку одержаних результатів виконували методом дисперсійного аналізу за Б. А. Доспеховим (1985). Ґрунтовий контроль насіння проводили за вимогами «Методических указаний по проведению грунтового контроля...» (1977). Визначали економічну (Ручкін О.В., Гризенкова З.І., 2001) та енергетичну ефективності (Медведовський О.К., Іваненко П.І.) досліджуваних елементів технології. Технологія вирощування маточників і насіння моркви була загальноприйнятою для зони.

3. Вплив регуляторів росту, мікроелементів і термообробок на проростання насіння та продуктивність маточників моркви

В дослідах із синтетичними регуляторами росту (аналогами фітогормонів) використовували гіберелову кислоту (ГК3), яка слугувала еталоном, кінетин, гіберелову кислоту (ГК3) + кінетин та індолілоцтову кислоту. За контроль взято сівбу моркви сухим насінням. При цьому для замочування насіння витрачали 25 мг/л гіберелової кислоти (ГК3), 5 мг/л кінетину, 25 мг/л гіберелової кислоти (ГК3) + 5 мг/л кінетину та 10 мг/л індолілоцтової кислоти. Експозиція обробки становила 12 год. Рослини у фазі 5-7 справжніх листків обробляли препаратами в означених кількостях, витрачаючи їх на 10 л води.

Підтверджено, що всі синтетичні регулятори росту (аналоги фітогормонів) чинили істотний позитивний вплив на енергію проростання та схожість насіння моркви. Так, варіант з гібереловою кислотою (ГК3) сприяв підвищенню енергії проростання порівняно з контролем на 8,5 %, лабораторної схожості - на 10,8 % та польової схожості - на 10,5 %; застосування кінетину - відповідно на 7,4 %, 7,5 та 7,6 %; гіберелової кислоти (ГК3) + кінетину - на 8,7 %, 10,1 та 9,7 %; індолілоцтової кислоти - на 11,9 %, 12,3 та 12,7 %.

Серед досліджуваних регуляторів росту за посівними показниками кращим виявився варіант з обробкою насіння моркви індолілоцтовою кислотою. Енергія проростання при цьому становила 44,1 % проти еталону - 40,7 %; лабораторна схожість - 74,8 % проти 73,3 %, польова схожість - 64,9 % проти 62,7 % відповідно.

Застосування синтетичних регуляторів росту позитивно вплинуло і на наступний розвиток рослин моркви, прискорюючи з'явлення масових сходів (2-4 доби), початок утворення коренеплодів (5-7 діб) та на біометричні і морфологічні показники.

Результатом дії синтетичних регуляторів росту (аналогів фітогормонів) виявились високі показники продуктивності маточників моркви.

При урожайності коренеплодів у контрольному варіанті 38,7 т/га гіберелова кислота (ГК3) забезпечила 42,1 т/га, індолілоцтова кислота - 43,5 т/га, кінетин та гіберелова кислота (ГК3) + кінетин мали проміжні значення - 41,2 і 41,9 т/га відповідно.

Таким чином, серед синтетичних регуляторів росту варіант із застосуванням індолілоцтової кислоти мав істотні переваги над контролем і еталоном за посівними та продуктивними показниками моркви.

Ефективність регуляторів росту загальностимулюючої дії на посівні якості та врожайність коренеплодів моркви. В досліді були задіяні: Марс-EL (еталон) з використанням 0,2 мл/л при 12-годинній експозиції замочування насіння і 0,3 мл/л - при обприскуванні посіві у фазі 5-7 справжніх листків; Івін - відповідно 1 мл/20 мл, 24 год. і 1 мл/л; Емістим С - 1 мл/л, 12 год. і 1 мл/10 л; Фумар - 1 мл/л, 6 год. і 1 мл/10 л; Байкал ЕМ -1-У- 1:1000, 2 год. і 1:1000; бурштинова кислота - 0,02 г/л, 12 год. і 0,02 г/10 л. За контроль брали сівбу сухим насінням.

Всі застосовані препарати мали істотні переваги над показниками контрольного варіанта. Перевищення над еталоном за посівними показниками насіння мали варіанти з обробкою препаратами Емістим С, Байкал ЕМ-1-У та бурштинової кислоти.

Енергія проростання становила відповідно 42,0 %, 44,6 і 42,2 %, лабораторна схожість - 76,7 %, 78,9 і 74,8 % та польова схожість - 62,9 %, 66,5 і 63,9 %.

Означені варіанти позитивно впливали на ріст і розвиток моркви та на продуктивність маточників. Так, урожайність коренеплодів у кращих варіантах становила 43,2 - 44,3 т/га і істотно перевищувала еталон Марс - EL - 42,6 т/га.

Про результативність дії мікроелементів на посівні якості та врожайність маточників моркви свідчать досліди з передпосівної обробки насіння (витрата препаратів 5 мг/л, експозиція 12 год.) та обприскування посівів у фазі 5-7 листків (5 мг/10 л) розчинами сірчанокислого марганцю (MnSO4), сірчанокислого цинку (ZnSO4), сірчанокислої міді (CuSO4), борної кислоти (H3BO3), молібденовокислого амонію (NН4)2MoO4. За контроль І брали сівбу моркви сухим насінням, за контроль ІІ - замочування його у воді протягом 12 год.

Кращі результати забезпечили марганець, мідь і молібден з показниками енергії проростання 43,2 %, 44,2 і 44,2 % відповідно, які перевищили контроль І на 11,7 %, 12,7 і 12,7 %; лабораторна схожість насіння в цих варіантах становила 73,2 %, 77,4, і 76,8 % (перевищення на 10,4, 14,6 і 14,0 %); польова схожість - 63,4 %, 65,7 і 63,7 % (більше від контролю І на 11,7 %, 13,9 і 11,9 %).

Збільшення продуктивності при застосуванні мікроелементів є наслідком підсилення процесів росту та розвитку рослин: покращується розвиток кореневої системи, збільшуються біометричні показники та маса коренеплодів. При контрольній урожайності (без обробки) 38,2 т/га обробка розчинами марганцю забезпечила одержання 43,9 т/га коренеплодів (приріст 5,7 т/га або 13,0 %), міді - 44,3 т/га (приріст 6,1 т/га або 13,8 %), молібдену - 44,2 т/га (приріст 6,1 т/га або 13,7 %).

Наступними в дослідженнях були проморожування та прогрівання насіння. Вплив на схожість насіння моркви вивчали за умови проморожування насіння в термостаті при температурі - 10 0С протягом 10, 20 та 30 хв. з наступним відтаюванням при температурі 10, 20, 35 0С. Контролем був варіант без обробки.

На посівні якості насіння моркви проморожування за різних експозицій впливало позитивно, підвищуючи, порівняно з контролем, енергію проростання на 25,3 %, лабораторну схожість - на 21,5 %, польову схожість насіння - на 19,7 %. Однак проморожування протягом 30 хв. виявилось найбільш ефективним при всіх експозиціях з відтаюванням. Енергія проростання при цьому складала 52,9 %, 57,0 та 58,2 % відповідно; лабораторна схожість - 85,3 %, 86,2 і 86,1 %; польова схожість - 71,7 %, 74,1 і 74,0 %.

Маючи потенційний «забіг» посівних показників, рослини моркви формували якісні маточники, які забезпечили урожайність 45,6 - 45,7 т/га при 39,2 т/га в контрольному варіанті (приріст 6,5 т/га або 14,3 % був суттєвим).

Досліджуючи вплив прогрівання, насіння в термостаті витримували при температурі 40С, 50С, 60С та 70С протягом 1 год. Встановлено, що істотне підвищення енергії проростання (на 11,6 %), лабораторної схожості (на 14,5 %), польової схожості (на 13,0 %) забезпечила температура 60С. Показник урожайності маточних коренеплодів у цьому варіанті становив 42,1 т/га і був достовірно вищим за контроль (38,7 т/га).

Кореляційно-регресійний аналіз основних показників формування маточників моркви залежно від застосування рістрегулюючих препаратів та термообробок показав, що вплив регуляторів росту, мікроелементів, високих та низьких температур мали значний позитивний вплив на енергію проростання, лабораторну та польову схожість насіння, що й забезпечило високу врожайність коренеплодів. Між енергією проростання насіння і врожайністю маточників (r = 0,84), між лабораторною схожістю насіння і врожайністю (r = 0,93), між польовою схожістю насіння і врожайністю (r = 0,94) існував тісний кореляційний зв'язок. Висока урожайність коренеплодів моркви формувалась завдяки високій польовій схожості насіння (r = 0,94), середній масі коренеплоду (r = 0,69) та кількості листків (r = 0,69).

Каталазі та поліфенолоксидазі належить провідна роль в окислювально-відновлювальних процесах та диханні рослин. Найбільша активність каталази спостерігалася у проростках моркви всіх досліджуваних варіантів на сьому добу пророщування, поліфенолоксидази - в листках моркви на п'яту добу після обприскування посівів, потім відбувалася інактивація даних ферментів. На кращих варіантах за посівними і продуктивними показниками теж спостерігалось підвищення активності цих ферментів.

4. Післядія обробок на зберігання та хімічні показники коренеплодів моркви

Термообробки та рістрегулюючі препарати не чинили негативного впливу на збереженість коренеплодів. Всі досліджувані варіанти були на рівні контролю 76,0 %. І все ж, серед інших слід виділити варіанти з індолілоцтовою кислотою, де вихід здорових коренеплодів становив 76,3 %, Емістимом С - 76,4 %, Байкалом ЕМ-1-У - 76,4 %, міддю - 76,4 %.

Хімічні показники та вміст нітратів у коренеплодах моркви. При вмісті сухої речовини в коренеплодах контрольного варіанта 14,2 %, загального цукру - 7,2 %, в-каротину - 12,2 мг/100 г, аскорбінової кислоти - 6,5 мг/100 г, нітратів - 152 мг/кг сирої речовини рістрегулюючі препарати, мікроелементи та термообробки сприяли збільшенню кількості сухої речовини на 0,5-1,2 %, загального цукру - на 0,4-1,1 %, аскорбінової кислоти - на 0,3-0,7 мг/100 г, в-каротину - на 0,2-0,9 мг/100 г, зниженню рівня нітратів, що сприяло покращенню хімічного складу коренеплодів моркви та харчової цінності вирощуваної продукції.

5. Дія регуляторів росту та мікроелементів на насіннєву продуктивність та якість насіння моркви

Окрім регуляторів росту, які вивчали на рослинах моркви першого року, на насінниках випробовували нові - Дорсай та Юпітер, створені в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАНУ, в дозах 0,5 мл/л, 2 та 5 мл/л.

При застосуванні синтетичних регуляторів (аналогів фітогормонів) середня урожайність насіння моркви на ділянках без обробки (контроль) становила 551 кг/га, в еталонному варіанті - 564 кг/га. Найвищу урожайність порівняно с контролем і еталоном забезпечив варіант із застосуванням індолілоцтової кислоти - 571 кг/га.

Середня урожайність насіння моркви у випадку застосування регуляторів росту загальностимулюючої дії на ділянках без обробки (контроль) становила 551 кг/га, у варіанті-еталоні Марс-ЕL - 561 кг/га. Обробка насінників регуляторами Емістим С, Байкал ЕМ-1-У сприяла одержанню найвищих показників урожайності насіння - 574 та 581 кг/га.

Серед препаратів з дозованим застосуванням речовини кращими виявились Дорсай (2 мл/л) - 571 кг/га та Юпітер (2 мл/л) - 580 кг/га. Зазначені показники урожайності також були достовірними.

Обробка рослин моркви мікроелементами цинком, міддю та молібденом дозволило одержати урожайності насіння - 568 кг/га, 565 та 574 кг/га відповідно.

Всі досліджувані рістрегулюючі препарати та мікроелементи не погіршували посівні якості насіння, а в деяких випадках підвищували їх. Так, за показниками енергії проростання насіння, лабораторної схожості та масою 1000 насінин кращими були: індолілоцтова кислота, Емістим С, Байкал ЕМ-1-У, бурштинова кислота, Дорсай (2 мл/л), Юпітер (2 мл/л), цинк, мідь і молібден. Насіння з цих варіантів відповідало вимогам ДСТУ 4138-2002.

Кореляційно-регресійний аналіз урожайності насіння та основних показників формування насіннєвих рослин моркви в залежності від застосування регуляторів росту та мікроелементів дозволив встановити середній кореляційний зв'язок між діаметром центрального зонтика з урожайністю насіння (r = 0,58), кількістю пагонів першого порядку з урожайністю насіння (r = 0,51), масою однієї рослини та урожайністю (r = 0,47). Тобто, застосування рістрегулюючих препаратів і мікроелементів при обробці насінників моркви призвело до поліпшення морфологічної структури рослини, що, в кінцевому результаті, сприяло суттєвому підвищенню врожайності насіння.

Збереження сортової чистоти (ґрунтовий контроль).

У насінництві, особливо при розробці та впровадженні нових технологічних заходів, поряд зі збільшенням показників урожайності важливим є визначення їх впливу на сортові та посівні якості насіння. Для вивчення післядії препаратів насіння з оброблених рослин висівали наступного року. За еталон брали оригінальне насіння врожаю 2002 року.

Результати ґрунтового контролю свідчать, що урожайність моркви за роками суттєво не відрізнялась і була близькою до еталонного зразка, типовість та товарність на дослідних варіантах були практично однаковими з еталоном. В досліджуваних варіантах показник типовості був у межах 96-97 %, в еталоні - 99 %. Товарність коренеплодів у 2006 р. становила 88-93 %, в 2007 р. - 82-85 % (еталон - 92 і 85 % відповідно). При урожайності коренеплодів з оригінального насіння 43,8 т/га в 2006 р. та 45,7 т/га в 2007 р. урожайність досліджуваних зразків становила відповідно 42,7-43,6 т/га та 42,9-45,3 т/га.

6. Економічна ефективність та енергетична оцінка дії регуляторів росту, мікроелементів та термообробок

Впровадження регуляторів росту, мікроелементів є одним з найдешевших та легкодоступних заходів підвищення урожайності овочевих рослин. Відомо, що за впливом на продуктивність і якість насіння ці препарати не поступаються оптимальним дозам мінеральних добрив, а витрати на придбання і внесення їх окупаються додатковим врожаєм.

Застосування регуляторів росту, мікроелементів і проморожування на насінні і рослинах маточників моркви дозволило одержати товарну урожайність коренеплодів 41,4-42,0 т/га проти 35,6 т/га в контролі (табл. 10). Собівартість маточників склала 608,16-631,52 грн./т, забезпечивши прибуток 14,30-16,45 тис. грн./га при аналогічних показниках контрольного варіанта - 653,53 грн./т і 12,33 тис. грн./га. Рентабельність кращих варіантів становила 58,4-64,4 %, на контрольному варіанті - 53,0 %. При вирощувані маточників моркви без обробки коефіцієнт енергетичної ефективності становив 0,90, у досліджуваних варіантах - 0,96-1,03.

Урожайність насіння моркви, вирощеного без обробітку, становила 551 кг/га, при застосуванні розглянутих заходів - 574-581 кг/га. Кращі досліджені варіанти дозволили одержати прибуток 17,68-18,11 тис. грн./га (в контролі - 16,43 тис. грн./га) при собівартості 1 кг насіння 28,86-29,19 грн. (в контролі - 35,2 грн.), рентабельність - 105,5-108,2 % проти 96,9 % у варіанті без обробітку, коефіцієнт енергетичної ефективності дорівнював 1,16-1,18 і 1,13 відповідно. Тобто, енергія, накопичена господарсько-цінною часткою врожаю, перевищувала енергію, витрачену на його формування.

Висновки

маточний насіннєвий сортовий морква

В дисертації представлено теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукової проблеми щодо підвищення посівних та продуктивно-якісних властивостей маточників і насіннєвих рослин моркви за рахунок застосування нових регуляторів росту, мікроелементів та термообробок, які забезпечать високу врожайність та якість насіння й дозволять удосконалити технологію їх вирощування. На основі одержаних експериментальних даних та виробничої перевірки можна сформулювати наступні основні висновки:

1. Серед досліджених синтетичних регуляторів росту (аналогів фітогормонів) при вирощуванні маточних рослин моркви істотні переваги над контролем і еталоном за посівними та продуктивними показниками мала індолілоцтова кислота: енергія проростання становила 44,1 %, лабораторна і польова схожості насіння - 74,8 і 64,9 % відповідно, урожайність маточних коренеплодів - 43,5 т/га.

2. Серед регуляторів росту загальностимулюючої дії кращі посівні показники насіння забезпечили Емістим С, Байкал ЕМ-1-У та бурштинова кислота. Енергія проростання при їх застосуванні становила відповідно 42,0 %, 44,6 і 42,0 %, лабораторна схожість - 76,7 %, 78,9 і 74,8 % та польова схожість - 62,9 %, 66,5 і 63,9 %. Урожайність коренеплодів на цих варіантах становила 43,2 - 44,3 т/га і була істотно вищою за еталон Марс-ЕL (42,6 т/га).

3. Марганець, мідь і молібден були кращими серед мікроелементів за показниками енергії проростання насіння - 43,2 - 44,2 %, лабораторної схожості насіння - 73,2-77,4 %, польової схожості - 63,4 - 65,7 % та урожайності - 43,9 - 44,3 т/га.

4. Проморожування насіння моркви позитивно впливало на енергію проростання, лабораторну та польову схожість. Найбільш ефективним був варіант з проморожуванням за температури -10 0С протягом 30 хв. при всіх експозиціях з відтаюванням: енергія проростання складала 52,9 - 58,2 %, лабораторна схожість - 85,3 - 86,2 %, польова схожість насіння - 71,4 - 74,1 %, урожайність маточників - 45,6 - 45,7 т/га при 39,2 т/га в контрольному варіанті.

Прогрівання насіння при температурі 60 0С сприяло істотному підвищенню енергії проростання (на 11,6 %), лабораторної схожості насіння (на 14,5 %), польової схожості (на 13,0 %) %; урожайність маточників становила 42,1 т/га, в контролі - 38,7 т/га.

5. Проведені заходи та кращі з досліджених препаратів забезпечували більш раннє (на 2-4 доби) з'явлення сходів та наступний ріст і розвиток рослин.

6. Встановлено тісний кореляційний зв'язок між урожайністю коренеплодів моркви та лабораторною (r = 0,93) і польовою (r = 0,94) схожістю насіння, середній кореляційний зв'язок - між урожайністю та масою коренеплоду (r = 0,69), між урожайністю та кількістю листків (r = 0,69).

7. Встановлено істотне підвищення активності ферментів каталази на сьому добу пророщування насіння та поліфенолоксидази - на п'яту добу після обприскування листків моркви.

8. Найвищу достовірну насіннєву продуктивність моркви серед всіх досліджених варіантів забезпечили: індолілоцтова кислота - 571 кг/га, Емістим С - 574 кг/га, Байкал ЕМ-1-У - 581 кг/га, Дорсай (2 мл/л) - 571 кг/га, Юпітер (2 мл/л) - 580 кг/га, цинк - 568 кг/га, мідь - 565 кг/га та молібден - 574 кг/га.

9. Рістрегулюючі препарати та мікроелементи не погіршували посівні якості насіння, а в деяких випадках сприяли їх підвищенню. За показниками енергії проростання насіння, лабораторної схожості та маси 1000 насінин, кращими були індолілоцтова кислота, Емістим С, Байкал ЕМ-1-У, бурштинова кислота, Дорсай (2 мл/л), Юпітер (2 мл/л), цинк, мідь і молібден. Насіння з цих варіантів відповідало вимогам ДСТУ 2240.

10. Вихід здорових маточників після зберігання становив 75,9-76,4 %. Тобто, обробка моркви рістрегулюючими препаратами не чинила негативного впливу на збереженість коренеплодів.

11. Рістрегулюючі препарати, мікроелементи та термообробки сприяли істотному збільшенню кількості сухої речовини на 0,5-1,2 %, загального цукру - на 0,4-1,1 %, аскорбінової кислоти - на 0,3-0,7 мг/100 г, в-каротину - на 0,2-0,9 мг/ 100 г. Вміст нітратів при цьому зменшувався.

12. За результатами ґрунтового контролю урожайність моркви в потомстві в межах сортової популяції, типовість та товарність за роками суттєво не відрізнялись і були близькими до еталонного зразка.

13. Згідно показників економічної ефективності вирощування маточників моркви доцільне за умови обробки насіння і рослин індолілоцтовою кислотою, Емістимом С, Байкалом ЕМ-1-У, бурштиновою кислотою, марганцем, міддю, молібденом і проморожування, які забезпечували рентабельність 58,4-64,4 % при собівартості нижчій за контроль. Коефіцієнт енергетичної ефективності в контролі дорівнював 0,90, за варіантами - 0,96-1,03.

Вирощування насіння ефективно при обробці насінників моркви індолілоцтовою кислотою, Емістимом С, Байкалом ЕМ-1-У, бурштиновою кислотою, Дорсаєм (2 мл/л), Юпітером (2 мл/л), цинком, міддю, молібденом. Рентабельність при цьому становила 105,5-108,2 %. Собівартість 1 кг насіння зменшувалась з 35,2 грн. на контролі до 28,86-29,19 грн. Коефіцієнт енергетичної ефективності підвищувався відповідно з 1,13 до 1,16-1,18.

Рекомендації виробництву.

З метою підвищення посівних та продуктивно-якісних властивостей маточників і насіннєвих рослин моркви в умовах Лівобережної частини Лісостепу України необхідно:

1. При вирощуванні маточників моркви насіння перед посівом замочувати в розчині індолілоцтовою кислоти (10 мг/л) з експозицією 12 год. і наступним обприскуванням посівів у фазі 5-7 листків (10 мг/10 л) або в розчині Емістиму С (1 мл/ л), 12 год. + 1мл/10л, або Байкалу ЕМ-1-У (1 : 1000), 2 год. + 1 : 1000, або бурштинової кислоти (0,02 г/л), 12 год. + 0,02 г/10 л, або в розчині марганцю чи міді, чи молібдену (5 мг/л), 12 год. + 5 мг/10 л, або ж проморожувати насіння в холодильній камері при температурі -10 0С протягом 30 хв.

2. При вирощуванні насіння моркви насіннєві рослини обробляти розчинами індолілоцтової кислоти (10 мг/10 л), або Емістимом С (1 мл/10 л), або Байкалом ЕМ-1-У (1:1000), або бурштиновою кислотою (0,02 г/10л), або Дорсаєм (2 мл/л), або Юпітером (2 мл/л), або цинком чи міддю, чи молібденом (5 мг/10 л).

Література

1. Терьохіна Л.А. Використання мікроелементів та їх вплив на продуктивність та якість рослин моркви / Л.А. Терьохіна // Овочівництво і баштанництво. - Харків : Плеяда, 2007. - № 53. - С. 601-607.

2. Терьохіна Л.А. Дія регуляторів росту на насіннєву продуктивність та якість насіння рослин моркви / Л.А. Терьохіна // Овочівництво і баштанництво. - Харків : Плеяда, 2008. - № 54. - С. 186-191.

3. Терьохіна Л.А. Особливості продуктивності рослин моркви при застосуванні стимуляторів росту / Л.А. Терьохіна // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2008. - № 2. - С. 200-201.

4. Пат. на корисну модель 35199 Україна, МПК (2006), А01С 1/06. Спосіб вирощування рослин моркви / Л.А. Терьохіна, В.Ю. Гончаренко; заявник та патентовласник Інститут овочівництва і баштанництва УААН. - № u 2008 03346; заявл. 17.03.2008; опубл. 10.09.2008, Бюл. № 17.

5. Терьохіна Л.А. Вплив регуляторів росту на схожість та продуктивність моркви / Л.А. Терьохіна, В.Ю. Гончаренко // Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва : збірник тез ІІІ-ої Міжнародної наукової конференції молодих вчених (20-22 червня 2006 р.). - Харків : Магда ЛТД, 2006. - С. 187-188.

6. Терьохіна Л.А. Ефективність дії мікроелементів на схожість та врожайність рослин моркви / Л.А. Терьохіна // Збірник тез наукових доповідей молодих вчених (до 60-річчя з дня заснування інституту). - Харків : Плеяда, 2007. - С. 71-72.

Размещено на Allbest.ru