Умови та ефективність відтворення основних промислових видів риб Кременчуцького водосховища

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УААН

Умови та ефективність відтворення основних промислових видів риб Кременчуцького водосховища

03.00.10 - іхтіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Котовська Ганна Олександрівна

УДК 639.2.03 (282.247.325.8)

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на базі відділу вивчення водних біоресурсів водосховищ Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук

Науковий керівник: старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук ОЗІНКОВСЬКА Світлана Петрівна, Інститут рибного господарства Української академії аграрних наук, провідний науковий співробітник відділу вивчення водних біоресурсів водосховищ

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Дворецький Анатолій Іванович, Дніпропетровський Національний університет, професор кафедри іхтіології, гідробіології та екології; Інститут рибного господарства УААН, провідний науковий співробітник

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник ГОНЧАРЕНКО Наталія Іванівна, Інститут гідробіології НАН України, старший науковий співробітник відділу екологічної фізіології водяних тварин та іхтіології.

Захист відбудеться 11 січня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.364.01 в Інституті рибного господарства УААН за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту рибного господарства УААН 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

Автореферат розісланий 28 грудня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук ______________ С.А. Кражан

Підписано до друку 05.12. 2008 р.

Формат 60х84 /16. Папір офсетний. Друк різографія.

Тираж 100 примірників

Інститут рибного господарства УААН,

лабораторія наукового маркетингу,

м.Київ-164, вул.Обухівська, 135

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Для промислової іхтіофауни Кременчуцького водосховища основним джерелом поповнення популяцій слугує природне відтворення, яке включає такі основні етапи: статеве дозрівання плідників, нерест, розвиток ікри, личинковий, мальковий та ювенальний періоди.

Одним з найбільш значущих показників ефективності відтворення є врожайність молоді риб, оскільки вона впливає не тільки на величину поповнення популяцій, а також є інтегральною характеристикою умов нересту. В свою чергу виживання молоді та подальше поповнення промислових стад значною мірою залежить від природних чинників та інтенсивності антропогенного навантаження (Євтушенко М.Ю., 1999; Шевченко П.Г., 2004; Марченко Т.А., Протасов А.А., Ляшенко А.В. и др., 2005; Гриб Й.В., Гончаренко Н.И., Сондак В.В. и др., 2005).

Сучасні тенденції розвитку екосистем великих водосховищ характеризуються помітними змінами гідрологічних і гідрохімічних факторів, які є визначальними для умов формування кількісних та якісних показників іхтіопопуляцій (Шевченко П.Г., Мальцев В.І., 2005). Унаслідок цього змінюються строки дозрівання та нересту, що найчастіше пов'язано з погіршенням стану нерестовищ і зміною традиційних місць нересту, а це значно знижує виживання молоді та її роль у поповненні репродуктивного і промислового ядер популяції.

Кременчуцьке водосховище забезпечує основний (понад 50 %) вилов риби на дніпровському каскаді, з яких 70-77 % припадає на частку фітофільних видів риб (лящ та плітка). Разом з тим, валова рибопродуктивність водосховища в останні роки стабілізувалася на відносно низькому рівні: в середньому 20,5 кг/га, що набагато нижче порівняно з попередніми роками (1989), коли вона сягала 46 кг/га (Озинковская С.П., 2000).

Проблема зниження рибопродуктивності зумовлює необхідність аналізу сучасної інформації щодо видового складу молоді та ефективності відтворення основних промислових видів риб (Дворецький А.І., 2006). Обґрунтованість та адекватність такої оцінки дають змогу вчасно та оперативно розробляти заходи щодо запровадження раціональної схеми рибогосподарського використання водних об'єктів, що створить передумови для сталого формування та експлуатації їх промислового запасу.

Зв'язок роботи з науковими планами. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводилися в Інституті рибного господарства УААН протягом 2005-2007 рр. у рамках таких наукових тематик:

“Вивчити і визначити основні механізми функціонування біогеоценозів великих рівнинних водних об'єктів (дніпровських водосховищ) з урахуванням їхнього екологічного стану" (2001-2005 рр.), № держреєстрації 0102 U 002050.

“Науково обґрунтовані методи підвищення ефективності експлуатації сировинних ресурсів різних типів водосховищ із використанням спрямованої реконструкції іхтіоценозів” (2006-2010 рр.), № держреєстрації 0196 U 023118.

“Наукове забезпечення здійснення промислу на внутрішніх водоймах” (2006 р.), № держреєстрації 0106 U 002872.

“Визначити оптимальні параметри промислового навантаження та стандартизації знарядь лову на внутрішніх водоймах” (2006 р.), № держреєстрації 0106 U 002875.

Мета і завдання дослідження. Метою проведених досліджень була сучасна оцінка ефективності природного відтворення основних промислових видів риб в умовах, що склалися в останні роки, та розробка рекомендацій щодо його поліпшення. Для досягнення цієї мети необхідно було розв'язати такі завдання:

- дати характеристику сучасного стану нерестовищ;

- проаналізувати температурний, гідрологічний і гідрохімічний режими у водосховищі;

- оцінити стан кормової бази молоді риб;

- охарактеризувати структуру нерестового стада та особливості нересту основних промислових видів риб на прикладі ляща та плітки;

- дослідити динаміку врожайності молоді основних промислових видів риб в залежності від умов природного відтворення;

- охарактеризувати розподіл молоді риб за різними екологічними групами та промисловими категоріями впродовж усіх років існування водосховища й виявити основні тенденції, притаманні цим групам;

- обґрунтувати заходи, спрямовані на підвищення ефективності відтворення риб Кременчуцького водосховища.

Об'єкт дослідження - плідники і молодь основних промислових видів риб Кременчуцького водосховища.

Предмет дослідження - особливості умов нересту, якісні та кількісні показники стану плідників і молоді як характеристика ефективності відтворення основних промислових видів риб у Кременчуцькому водосховищі.

Методи дослідження. Поставлені в роботі завдання розв'язували відповідно до загальновизнаних та уніфікованих іхтіологічних, гідробіологічних методик, розрахунки й статистичне опрацювання проводили за допомогою електронних таблиць редактора Microsoft Office Excel 2003.

Наукова новизна одержаних результатів. Проаналізовано сучасні умови природного відтворення основних промислових видів риб Кременчуцького водосховища. У роботі вперше дано характеристику нерестовищ за сучасним екологічним станом водосховища й проведено оцінку розподілу молоді риб на різних ділянках водойми з використанням індексу біологічного різноманіття і здійснено фауністичний аналіз для визначення подібності її видового складу.

Показано значення граничних екотонних зон, якими є гирлові ділянки приток Кременчуцького водосховища, у формуванні рибопродуктивності водойми.

Проаналізовано динаміку відносної чисельності молоді риб за весь час існування Кременчуцького водосховища і здійснено її розподіл за різними екологічними групами й показано значення окремих промислових категорій у формуванні рибопродуктивності.

Теоретично доведено можливість використання даних відносної чисельності молоді плітки в розрахунках величини сировинної бази промислу, що необхідно при складанні та уточненні прогнозів вилову риби у Кременчуцькому водосховищі.

Практичне значення одержаних результатів. Створено базу даних екологічного стану (паспортизація) нерестових ділянок на сучасному етапі існування Кременчуцького водосховища. Запропоновано порядок довгострокового прогнозування загально допустимого вилову плітки з використанням даних обліку молоді. Практична реалізація результатів роботи здійснюється шляхом використання одержаних дисертаційних даних при розробці заходів щодо оптимальної експлуатації сировинних ресурсів водосховища.

Окремі результати дисертації були використані при підготовці біологічних обґрунтувань стосовно проведення меліоративних заходів із метою підвищення рибопродуктивності досліджуваного водосховища, а також при розрахунках збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок антропогенного впливу.

Особистий внесок здобувача. Відповідно до мети дисертації та поставлених завдань автор проводила дослідження умов відтворення (температурного й рівневого режимів, обстеження нерестових ділянок) та опрацьовувала одержані дані щодо структури нерестових популяцій основних промислових видів риб (розмірний, віковий і статевий склад плідників). Брала безпосередню участь у мальковій зйомці, під час якої було зібрано дані щодо відносної чисельності молоді риб, її кількісного та якісного складу, кормової бази водосховища, хімічного складу води. Самостійно проаналізувала наукову літературу за темою дисертаційної роботи, освоїла необхідні методики польових і лабораторних досліджень. Статистично опрацювала одержаний матеріал, написала дисертаційну роботу.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були представлені на п'яти міжнародних науково-практичних конференціях:

1. III Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів “Молодь та поступ біології” (23-27 квітня 2007 року, м. Львів ).

2. Міжнародній конференції “Сучасні проблеми біології, екології та хімії”, присвяченій 20-річчю біологічного факультету ЗНУ (28.03-01.04 2007 року, м. Запоріжжя).

3. III Міжнародній конференції молодих вчених “Розмаїття живого. Екологія. Адаптація. Еволюція” (15-18 травня 2007 року, м. Одеса).

4. V Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених з проблем водних екосистем “Pontus Euxinus - 2007” (24-27 вересня 2007 року, м. Севастополь).

5. IV Международной научной конференции “Биоразнообразие и роль животных в экосистемах” (9-12 октября 2007 года, г. Днепропетровск).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових робіт, із них: шість статей у наукових фахових виданнях, внесених до реєстру ВАК України, з яких - чотири без співавторів, і п'ять тез на міжнародних науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, восьми розділів, обговорення отриманих результатів, висновків, рекомендацій, списку використаних літературних джерел, що налічує 217 найменувань. Основну частину викладено на 121 сторінці машинописного тексту, робота має 28 таблиць і 35 рисунків. Загальний обсяг рукопису становить 160 сторінок і містить сім додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

промисловий риба молодь водосховище

Стан вивченості умов та ефективності відтворення основних промислових видів риб у Кременчуцькому водосховищі (огляд літератури). Розглянуто і проаналізовано результати робіт з вивчення структури іхтіофауни й основних чинників, які впливають на відтворення основних промислових видів риб Кременчуцького водосховища за весь період його існування, і визначено пріоритетні напрями досліджень (Владимиров В.И., 1963; Мельничук Г.Л., 1970; Корелякова І.Л., 1970, 1975; Сухойван П.Г., 1970, 1981; Зеров К.К., 1972; Озинковская С.П., 1972, 1993; Коваль Н.В., 1979; Владимирова К.С., 1979; Волков А.Н., 1965, 1967, 1969, 1973, 1975, 1978; Демченко М.Ф., 1973, 1986; Вятчанина Л.И., 1976; Медына Т.В., 1995; Жукинский В.Н. и др., 1995, 2001, 2006; Головко В.Ц., 1999; Гордієнко Л.П., 2003; Шевченко П.Г., 2004).

Протягом усього періоду існування Кременчуцького водосховища внаслідок впливу як природних, так і антропогенних факторів суттєво змінилися умови існування іхтіофауни. Насамперед, це стосується рівневого й температурного режимів, заростання мілководних ділянок, що є основними місцями нересту і нагулу молоді риб, та постійного впливу промислових стоків. Узагальнені дані про видовий склад, чисельність та розподіл цьоголіток риб у цій водоймі в літературних джерелах останнім часом відсутні або мають локальний характер і недостатні для одержання цілісної картини по водосховищу в цілому. Все це зумовлює необхідність проведення узагальнюючих досліджень щодо ефективності відтворення основних промислових видів риб з урахуванням особливостей сучасних умов, які склалися у водосховищі.

Матеріали та методи дослідження. В основу дисертаційної роботи покладено результати власних досліджень за 2005-2007 рр., архівні матеріали відділу вивчення біоресурсів водосховищ Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук за весь час існування водосховища (1961-2004 рр.) і дані іхтіологічної служби Черкаської державної інспекції з охорони та раціонального використання водних живих ресурсів і регулювання рибальства (Річний звіт…, 2005, 2006, 2007).

Іхтіологічний матеріал збирали у весняний період на базі КСП ІРГ УААН в нижній частині Кременчуцького водосховища, а також улітку - на всій акваторії водойми. Для обстеження мілководних ділянок під час експедиційного рейсу використовували науково-дослідне судно ІРГ УААН (ЯЯ-0252) і моторний човен. Обстеження та підрахунок площ нерестовищ проводили шляхом безпосередніх вимірів на місцевості: для невеликих ділянок - прямим обмірюванням, для великих мілководних масивів - за допомогою навігаційного приладу GPS (Cuda 2000).

Молодь риб відловлювали у кінці липня - на початку серпня на мілководдях водосховища за стандартною мережею станцій. Знаряддям лову була малькова тканка - волокуша з млинового газу № 7, завдовжки 10 м й заввишки 1 м. Проби молоді фіксували 4 % - м розчином формаліну (Пахоруков, 1980; Исследование размножения…, 1981, Кузнецов, 1985).

Для відлову дорослих особин і молоді використовували дозволи, видані Державним комітетом рибного господарства: № ГЛ 012 від 31.01.2005р.; № ДР 009, № ДР 012 від 23.03.2006; № ДР 010 від 27.03.2006; № ДР 0012, № ДР 014, № ДР 015 від 30.03.2007 р., які пройшли узгодження в екологічних інспекціях та органах рибоохорони на місцях.

Усього за період досліджень було зібрано й опрацьовано таку кількість матеріалу (табл. 1).

Таблиця 1

Матеріал, зібраний у Кременчуцькому водосховищі в 2005-2007 рр.

Показники	Усього
Проаналізовано улови з контрольних сіток, сіткодіб	6152
Відібрано на повний біологічний аналіз, екз.	2152
Зібрано проб на плодючість	410
Площа нерестовищ яку обловили, м2	15 027
Зібрано проб цьоголіток риб	486
Проміряно та зважено цьоголіток риб, екз.	8234
Відібрано проб: зоопланктону	109
гідрохімії	37

За відносну чисельність молоді було прийнято кількість цьоголіток на 100 м2 площі облову. Видову приналежність цьоголіток визначали за А.Ф. Коблицькою (Коблицька А.Ф., 1981) та Н.Г. Богуцькою (Богуцкая Н.Г., Насека А.М., 2004).

Видові списки іхтіофауни водосховища складали як за результатами власних спостережень, так і за літературними даними (Волков А.Н., 1969; Ляшенко О.Ф, 1970; Сухойван П.Г., Вятчанина Л.И., 1989). Склад іхтіофауни на різних ділянках водосховища порівнювали за допомогою таксономічного аналізу (Смирнов Е.С., 1969, Щербуха А.Я., 1978).

Латинські назви й систематичне розташування визначених видів риб подано за (Пятизначный словарь…”, 1989; Татарко К., 2005).

Зміни в структурі “врожайності” молоді риб аналізували за належністю молоді риб до екологічних груп, фауністичних комплексів та промислових категорій (Крыжановский С.Г., 1948; Никольский Г.В., 1974; Жукинський В.Н., Вятчанина Л.И., Щербуха А.Я., 1995).

У весняний період на контрольно-спостережному пункті здійснювали спостереження за погодними й гідрологічними умовами року, біологічним станом риби, її підходами до нерестових угідь, концентрацією та строками нересту.

Для одержання достовірних даних щодо інтенсивності підходу плідників різних видів риб до нерестовищ, строків початку, найбільш масового нересту і його закінчення, а також вікового складу та стадії статевого дозрівання плідників щоденно впродовж квітня-травня проводили контрольні лови набором сіток із розміром вічка 30, 36, 40, 45, 50, 60, 70, 75, 80, 90, 100, 110, 120, 130, 150 мм (Методика збору і обробки іхтіологічних…..,1998 ; Методи гідроекологічних…, 2006) та візуальні спостереження.

Місця нересту риб визначали, орієнтуючись на щільність скупчень самок V стадії зрілості в уловах контрольних сіток (Методика збору і обробки іхтіологічних…., 1998 ; Методи гідроекологічних…, 2006). Високі концентрації риб (лящ, плітка, синець, плоскирка, карась, окунь, щука) виявляли за допомогою сучасних ехолокаційних пристроїв (Cuda 2000).

Строки та інтенсивність нересту того чи іншого виду риб вивчали за кількістю й співвідношенням самок на V та VI стадіях зрілості. Так, поява в уловах перших текучих самок свідчила про початок нересту, їхня максимальна кількість в уловах вказувала на те, що відбувається масовий нерест, а переважання в уловах плідників на стадії вибою - скоре його закінчення.

Вік риб установлювали за стандартними іхтіологічними методиками В.Л. Брюзгіна та І.Ф. Правдіна (Брюзгин В.Л., 1969; Правдин И.Ф., 1966).

Для визначення плодючості (ляща та плітки) брали ікру наважкою 1 г з різних частин ястика на ІV стадії зрілості плідників. Ікру зважували на аптечних терезах, фіксували розчином спирту з 2% - м формальдегідом (1:1) (Методика збору і обробки іхтіологічних…, 1998; Методи гідроекологічних…, 2006 ; Науково-методичні рекомендації…, 2006).

Популяційну плодючість обчислювали за формулою, запропонованою В.Д. Спановською і В.А. Григораш (Методи гідроекологічних…, 2006):

; (1)

де ПП - популяційна плодючість; t', t” - вікові групи в нерестовій популяції; f - питома вага самок у кожній віковій групі, %; АП - середня кількість ікринок у самок кожної вікової групи, тис. шт.

Проби зоопланктону відбирали одночасно з відловом молоді, паралельно визначали температуру води та її прозорість. На глибинних ділянках водойми (завглибшки понад 3 м) відбирали тотальну пробу зоопланктону кількісною планктонною сіткою Апштейна (сито № 77) з діаметром вхідного отвору 20 см. На мілководдях (завглибшки 3,5 м) проби відбирали фільтруванням 100 л води (10 відер) через високоякісну планктонну сітку із сита № 77 (Киселев И.А., 1956). Індивідуальну масу організмів установлювали за таблицями індивідуальних мас (Мордухай-Болтовской Ф.Д., Ривьер И.К., 1987).

Гідрохімічні проби відбирали під час проведення малькової зйомки, а результати опрацьовували в лабораторії гідрохімії в Інституті рибного господарства УААН. У пробах води визначали водневий показник (рН); вміст вільного аміаку (NH3); концентрації біогенних елементів (нітрити, нітрати, амонійний азот, залізо та мінеральний фосфор); кількість розчиненої органічної речовини за показниками перманганатної та біхроматної окислюваності; концентрації основних іонів (Са2+; Mg2+; Na+; K+; SO42+; Cl-; NH3-); величини мінералізації й загальної твердості води. Дослідження проводили за загальноприйнятими в гідрохімії методами (Методи гідроекологічних досліджень…, 2006).

Для опису чисельності видів риб та їхньої кількості використовували індекс біологічного різномаїття (Н), який ґрунтується на функції Шенона (Одум Ю., 1986; Биоразнообразие и качество среды…, 2005):

(2)

де р(i) - частка i-го виду; N - чисельність видів в улові.

Наведений індекс відображає різноманіття видів риб і ступінь складності структури. Більш організоване угруповання має вищий показник індексу. Навпаки, чим простіше за структурою угруповання, тим вищий ступінь домінування видів і тим менше значення індексу.

Для характеристики відносного розподілу цьоголіток риб серед видів використовували індекс вирівняності за Пієлом (е) (Одум Ю., 1986):

, (3)

де - індекс Шенона, S - кількість видів.

За однаковим співвідношенням усіх видів у складі іхтіофауни згаданий показник дорівнює одиниці, а за наявності супердомінанту і видів, які представлені одиничними екземплярами, він наближається до нуля.

Для оцінки подібності чи різниці фауністичних комплексів застосовували таксономічний аналіз Є.С. Смирнова (Смирнов Е.С., 1969), який дає змогу порівнювати необмежену кількість місць заселення. Згідно з цим методом ступінь подібності між таксонами визначали за формулами:

(4)

де s - кількість порівнюваних фауністичних комплексів; n - загальна кількість ознак, за яким проводиться попарне порівняння фауни x та y; f - кількість однакових видів у порівнюваних їхніх комплексах, вi - фреквенція виду, кількість комплексів, до складу яких входить даний вид; txy - показник міжфауністичної подібності, позитивне значення якого свідчить про подібність фауністичних комплексів, негативне значення - про їхню різницю, абсолютні величини - про ступінь подібності чи різниці; txx - показники ступеня оригінальності (своєрідності) цього фауністичного комплексу.

Статистичне опрацювання здійснювали згідно із загальноприйнятими в біометрії методиками (Правдин И.Ф., 1966; Ивантер Э.В., 1979; Лакин Г.Ф., 1990; Лапач С.Н., 2002). Суттєві відмінності при порівнянні двох незалежних вибірок оцінювали за допомогою М.Diff. Вірогідність різниці визначали за критерієм Стьюдента. Рівень варіабельності ознак відображали за допомогою коефіцієнта варіації. Розрахунки проводили за допомогою комп'ютерної системи аналізу даних MS Excel 2003.

Фізико-географічна характеристика Кременчуцького водосховища. У розділі наводяться загальні фізико-географічні особливості водосховища: рівневий, температурний, гідрохімічний режими, первинна продуктивність водойми, склад іхтіофауни та зміни в ній за період існування. Кременчуцьке водосховище заповнено у 1960 р. Загальна площа його при нормальному підпірному рівні - 2250 км2, причому 18,7 % становлять мілководдя з глибинами до 2 м. Середня глибина водойми - 6 м, середня ширина - 15,1 км, довжина по осі - 149 км (Филь С.А., 1969; Гидрология и гидрохимия Днепра…, 1989; Тимченко В.М., 2006).

Вплив умов відтворення основних промислових видів риб Кременчуцького водосховища. Відтворення риб знаходиться в нерозривному зв'язку з різними факторами середовища, дія яких може суттєво впливати на стан і напрям розвитку водної екосистеми. В умовах великих рівнинних водосховищ такими факторами найчастіше є температурний, гідрологічний і гідрохімічний режими, а також стан нерестових ділянок та кормової бази риб.

Температурний, гідрологічний і гідрохімічний режими. При порівнянні показників температурного режиму за 2005-2007 рр. з даними попередніх дослідників (Денисова А.И., 1971, 1979, 1985; Гидрология и гидрохимия Днепра…, 1989) можна стверджувати, що значних та різких змін температурного режиму не спостерігалося. В період досліджень (2005-2007 рр.) найсприятливіші температурні умови були у 2006 р., коли під час нересту температура різко не змінювалася, що дало змогу плідникам різних видів почергово підходити на нерестовища у свій температурний діапазон. Несприятливі умови відмічено в 2005 р., коли у третій декаді квітня різко підвищилася температура від 10 до 18 о С, що призвело до одночасного підходу плідників різних видів. У 2007 р. штормові вітри та зниження температури вплинули на підхід плідників і строки нересту риб.

У Кременчуцькому водосховищі постійно існують стокові види течій. Загалом слід зазначити, що на основному плесі водойми їх роль у формуванні умов існування іхтіофауни є другорядною, проте вона може значно посилитися в річковій частині та пригирлових ділянках великих приток.

За період існування водойми (у тому числі за даними 2005-2007 рр.) оптимального з погляду відтворення рибних запасів весняного наповнення водосховища до відмітки НПР (81 м) до 1 травня не спостерігалося. Досягання НПР в 2005 р. було зафіксовано 10 липня, 2006 - 31 травня, а у 2007 р. - 6 червня.

Вода в Кременчуцькому водосховищі належить до гідрокарбонатного класу групи кальцію другого класу, що співпадає з даними інших дослідників (Гідрологія і гідрохімія …, 1989). Мінералізація води коливалася від 285 до 475 мг/л, що в середньому відповідає рівню останніх років і не перевищує встановлених норм для рибогосподарських потреб, показники рН (7,1-8,3) знаходяться в межах фізіологічної толерантності риб. Установлено невисокі показники загальної твердості води (3,0-4,5 мг·екв/л) при гранично допустимих концентраціях (4-7 мг·екв/л). Підвищений вміст водорозчинної речовини за показниками перманганатної (14,7-45,0 мгО/л при нормі 15,0 мгО/л) та біхроматної окислюваності (36,7-112,2 мг О при нормі 50,0 мг О/л) може бути наслідком забруднення органічними речовинами навколишніх міст, а також спекотним літом, значним випаровування води та її непроточністю.

Зоопланктонні угруповання нерестових ділянок. Улітку 2007 р. біомаса зоопланктону в середньому по водосховищу становила 0,14 г/м3. Домінуючою систематичною групою за біомасою були гіллястовусі ракоподібні. Тенденція збільшення кількості зоопланктону від верхів'я до пониззя залишилася і найпродуктивнішою за біомасою є нижня частина - 0,34 г/м3. У середній частині водосховища показник біомаси становить 0,22 г/м3, а у верхній ще менше - 0,05 г/м3. Найпродуктивнішими ділянками за біомасою у верхній частині є Завадівський уступ (0,13 г/м3), середній район Червоної Слободи (0,25) та район Лесьок - Худяків (0,29), а в нижній частині Цибульницька (2,28), Сулинська (0,64) затоки, Московська гора (0,88) і район островів “Вереміївський”і“Жовнине“ (0,23 г/м3) (рис.1).

Продукційні можливості водосховища за рахунок зоопланктону можуть забезпечувати потенційний приріст іхтіомаси від 1,25 кг/га у його вершині до 56,75 кг/га в Цибульницькій затоці. Можливий промисловий вилов риб зоопланктонофагів за рахунок споживання літнього зоопланктону сягає від 0,22 до 10,09 кг/га.

За кількісними показниками зоопланктону Кременчуцьке водосховище останніми роками можна вважати середньо- і малокормним. Найкраще розвивався зоопланктон в нижній частині (біомаса 0,34 г/м3), а найгірше - у верхній (біомаса 0,05 г/м3). Основу зоопланктонних угруповань становлять гіллястовусі ракоподібні та коловертки.



Рис. 1. Поширення біомаси зоопланктону в Кременчуцькому водосховищі влітку 2007 р., г/м3 * * - обробку відібраних автором проб здійснювала Кружиліна С.В.

Стан нерестових угідь Кременчуцького водосховища. Мілководдя, які мали глибину до 2 м (при НПР) становили 415,2 км2, або близько 18,5 % акваторії водойми (Корелякова, 1975). З початку 70-х років XX ст. у водосховищі скорочуються площі мілководних зон унаслідок відторгнення їх для різних цілей (будівництво лиманних господарств, віддамбування в інтересах сільського господарства, будівництво ставкових рибних господарств). З урахуванням відторгнутих акваторій площа Кременчуцького водосховища нині сягає 208,2 тис. га, площа мілководної зони - 30,6 тис. га (14,3 %) (Гордієнко, 2003). Проте 10,2 тис. га мілководь у вершині водосховища та Сулинській затоці “випали” з нерестового фонду через суцільне заростання водяною рослинністю (Медына Т.В., 1995). Таким чином, фактична площа мілководь Кременчуцького водосховища становить 20,4 тис. га (9,5 %). У верхній частині вона сягає 6,1 тис. га (2,8 %), середній 0,1 (0,05%) і в нижній частині 14,2 тис. га (6,63 %).

Найбільше біологічне різноманіття видів риб (за індексом Шенона) спостерігається на нерестових ділянках р. Росі (2,58), в районі Вільшанки (2,65), Дахнівки (2,09), районі Сокирного (1,94), р. Дніпро (2,52) у верхній частині, районі Червоної Слободи (2,23), районі Лесьок -Худяків (2,33) у середній частині, Сулинській (1,98) та Цибульницькій (3,24) затоках в нижній частині (рис 2).

Рис.2. Видове різноманіття молоді риб на нерестових ділянках Кременчуцького водосховища

Найменше біологічне різноманіття (за індексом Шенона) у нерестовищах в районі Адамівки (1,08), біля островів “Вереміївський” і “Жовнине“ (0,92) та у районі Нагорного - Андрусівки (1,26). Можливо, це пов'язано із сильним цвітінням синьо-зелених водоростей на вказаних ділянках.

Таким чином, найбільшу кількість видів і чисельність молоді у Кременчуцькому водосховищі нами у більшості випадків виявлено для граничних екотонів - пригирлових ділянок великих приток, зокрема річок Рось, Вільшанка, Сула і Цибульник.

З метою поліпшення умов для нересту, нагулу молоді й запобігання подальшому замуленню мілководь потрібно у Кременчуцькому водосховищі здійснювати комплекс меліоративних заходів, а саме (рис. 3):

а) розчищати для плідників проходи до нерестовищ із відмежованих ділянок при спрацюванні рівня води: у верхній частині на правому березі - в районі Тубільців, Лозівка, Сокирного, Свидівка, Дахнівки, а на лівому - в районі Бубнівської Слобідки, Чапаєвки, у середній частині на правому березі - в районі Лесьок, Худяків, а на лівому - в районі островів “Вереміївський” і “Жовнине” й у нижній частині на правому березі - у районі Андрусівки, а на лівому - в районі Кагамлика;

Рис. 3. Мілководдя Кременчуцького водосховища, які потребують проведення меліоративних заходів* * - комплекс заходів щодо розчищення проходів для плідників на нерестовища розроблено спільно з Черкаською державною інспекцією з охорони та раціонального використання водних живих ресурсів і регулювання рибальства та Державним управлінням екології в Полтавській області

б) укріплювати береги, що осипаються під дією хвиль, за допомогою насадження вологолюбної рослинності (верба, очерет звичайний, лепешняк водяний та ін.): у середній частині водосховища - в районі островів “Вереміївський” і “Жовнине”, у нижній на правому березі - в районі с. Нагірного й Андрусівки, а на лівому - в районі с. Мозоліївки, Пронозівки, Градизька і Максимівки;

в) проводити меліоративне викошування вищої водяної рослинності: у верхній частині водосховища на лівому березі - в районі Супою, Довгуна та Ревучого, с. Домантового і Чапаєвки, на правому - в районі річок Росі та Вільшанки і с. Сокирного й Дахнівки, а у нижній частині - в Сулинській і Цибульницькій затоках.

Структура нерестового стада та особливості нересту основних промислових видів риб. Нерестове стадо ляща Кременчуцького водосховища в 2005-2007 рр. складалося з 17 вікових груп - від чотирьох до 20 років. Перші статевозрілі самці траплялися у віці чотирьох, а самки - п'яти років, але масове статеве дозрівання самців установлено під час досягнення ними довжини 30-32 см у п'ятирічному віці, а самок - 32-34 см у шість років. Ядро нерестового стада становили особини від п'яти до восьми років (рис. 4)



Рис. 4. Віковий склад нерестового стада ляща Кременчуцького водосховища

Нерестове стадо плітки водосховища за досліджуваний період складалося з 18 вікових груп - від 2 до 19 років. Статевозрілі самиці траплялися в віці 3-4 років з довжиною тіла 18-20 см, масою 150 г, самці - відповідно в 2-3 роки, 15-18 см і 65-109 г. Ядро нерестового стада складають особини від двох до п'яти років (рис. 5)

Рис. 5. Віковий склад нерестового стада плітки Кременчуцького водосховища

Нами було встановлено, що інтенсивність нересту основних промислових видів риб у Кременчуцькому водосховищі може знижуватися внаслідок різких коливань рівня і температури води. Залежність від температури води виявлено у всіх досліджуваних видів (ляща та плітки). Якщо відтворення відбувалося під час поступового прогрівання й без різких коливань температури води, то риба нерестилася масово і в стислі терміни (2006 р.). У роки із холодною весною та змінними температурами ефективність нересту знижувалася (2005 р.) і спостерігалося кілька підходів плідників на нерестовища.

Причинами низької ефективності природного відтворення можуть бути й різкі коливання рівня води в нерестовий період. Таку залежність установлено для плітки. Низький рівень води призводить до зменшення нерестових площ. Через це плідники йдуть у більш глибоководні зони, що значно знижує ефективність відтворення. Під час нересту ляща рівень води практично досягає відмітки НПР і не спостерігалося його різких коливань, які б могли вплинути на відтворення цього виду.

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити такі висновки. Терміни початку нересту розглянутих промислових видів риб залежать, насамперед, від температури води. Рівень води найбільшою мірою впливає на плідників плітки. У видів було виявлено зміщення строків початку нересту на 5?10 днів пізніше порівняно з попередніми дослідженнями (1998-2004 рр.). Інтенсивність підходу плідників на нерестовища для плітки знизилася, а для ляща, навпаки, підвищилася.

Видовий і кількісний склад угруповань молоді риб та її розподіл по водосховищу. Видовий склад молоді риб та її приналежність до різних угруповань. У 2005-2007 рр. в уловах малькової тканки зафіксовано 30 видів риб, які належать до дев'яти родин, у тому числі: до коропових - 18, бичкових - чотири, окуневих - два, в'юнових, іглицевих, оселедцевих, колючкових, щукових, сомових - по одному.

За видовим складом молодь риб Кременчуцького водосховища об'єднана у вісім фауністичних комплексів, з яких п'ять мають промислове значення.

Згідно з класифікацією екологічних груп С.Г. Крижановського за типом нерестового субстрату (Крыжановский С.Г., 1948) протягом усіх років дослідження найчисленнішою була фітофільна група - від 73 до 91 %. Динаміка чисельності молоді риб цієї групи характеризується двома піками: перший спостерігався одразу після заповнення водосховища, другий із початку 80-х років минулого століття й продовжується дотепер.

Коливанням чисельності всіх інших груп властивий один пік зростання чисельності. При цьому з першим піком чисельності фітофілів збігаються піки чисельності псамофілів, проміжної та індиферентної груп; а з другим піки літофілів і остракофілів.

У літофільній групі виявлено заміну домінуючих видів: підуст і білизна поступилися місцем представникам родини бичкових. З 90-х років з'явився представник виношуючої групи - іглиця чорноморська.

При класифікації цьоголіток риб за промисловим значенням (Жукинський В.П., 1995) найчисленнішою групою після заповнення водосховища і до нинішнього часу є представники промислових видів риб (лящ, щука, сом, плітка, судак, сазан, синець, чехонь, плоскирка).

Залежно від харчової цінності згідно з класифікацією, запропонованою Інститутом гідробіології (Жукинський В.П., 1995), усю молодь риб поділили на високоцінну, середньоцінну, малоцінну та нехарчову (рис. 6).



Рис. 6. Динаміка відносної чисельності молоді риб залежно від їхньої харчової цінності

Високоцінних видів риб (щука, сом, судак, сазан, лящ, плітка, синець, чехоня, плоскирка) до заповнення водосховища було найменше. Потім ця група характеризувалася збільшенням кількості її видів у два етапи: перший одразу після заповнення водосховища, а другий - на початку 80-х років, але в подальшому після 80 - х років спостерігалося зменшення чисельності таких високоцінних видів, як щука, сом, судак, сазан, чехонь, чого не скажеш про ляща, плітку та плоскирку, яких, навпаки, стало більше.

За даними Інституту рибного господарства УААН відносна чисельність молоді середньої цінності (в'язь, білизна, головень, підуст, ялець, рибець, краснопірка, окунь, линь, карась) була найбільшою (1353 екз./100 м2) у перші роки після заповнення водосховища. Протягом 1965-2000 рр. їхня кількість продовжувала зменшуватися, але останніми роками (2005-2007) за рахунок карася вона знову збільшилася (381 екз./100 м2).

Молодь нехарчових видів риб (вівсянка, пічкур, гірчак, колючка триголкова, щипавка, голець, в'юн, іглиця чорноморська) порівняно з іншими групами риб нечисленна, дала спалах чисельності в перші роки після заповнення водосховища - 273 екз./100 м2, другий пік цієї групи був у 90-х роках і дотепер її кількість збільшується за рахунок гірчака.

Багаторічна динаміка цьоголіток риб за типом переважного живлення в дорослому стані впродовж усіх років дослідження характеризується домінуванням молоді бентофагів (50-80 % кількісного складу молоді риб).

Таким чином, за харчовою цінністю молодь риб здебільшого належить до категорії високо- та середьоцінні, що є сприятливим для підтримання високої рибопродуктивності Кременчуцького водосховища.

Відносна чисельність молоді риб та її розподіл по водосховищу. Відносна чисельність цьоголіток риб у водосховищі за 1954-2007 рр. була неоднаковою й значно коливалася в окремі роки. Найбільша кількість цьоголіток спостерігалася у 1960 р. - 3898 екз./100 м2. Це пов'язано із сприятливими природними умовами для відтворення риб, які склалися в перші роки після заповнення водосховища. Протягом 60-70-х років відносна чисельність цьоголіток зменшилася у 3,0-3,5 рази і в 1971 р. досягла мінімальної позначки - 773 екз./100 м2. Це пояснюється, насамперед, різким коливанням рівня води під час нересту риб, що призвело до масової загибелі відкладеної ікри та личинок і зменшення кількості місць для нагулу молоді.

На початку 80-х років минулого століття зросла відносна чисельність молоді риб майже у два рази - від 800 до 1800 екз./100 м2. У 1983 р. встановлено найбільший показник її кількості - 1850 екз./100 м2. Це пояснюється, передусім, дотриманням оптимального рівневого режиму під час весняного заповнення водосховища. Сприяли зростанню чисельності молоді риб тепла погода у період нересту та відсутність різких похолодань.

На початку 90-х і в 2000-х роках відносна чисельність цьоголіток риб стабілізувалася у межах 1558-1805 екз./100 м2. Останнім часом значних коливань її кількості не виявлено і вона знаходиться на високому рівні - близько 1600 екз./ 100 м2.

Кількісний розподіл молоді риб значною мірою залежить від частини водосховища. В рік його заповнення (1960) відносна чисельність молоді була більшою у нижній частині, а в наступні роки й у подальшому - найбільша її кількість у верхній частині водосховища, де розташовані найбільші за площею та найпродуктивніші нерестові угіддя.

Найменш сприятливі умови склалися в середній частині водосховища. Мілководдя тут становлять усього 5,8 % і розташовані вони, головним чином, на лівому березі. Правий берег в основному піщаний, рівчастий і сприятливих місць для нересту дуже мало.

В уловах малькової тканки практично на всіх досліджуваних частинах протягом усього часу існування водосховища домінуючим видом серед промислових риб була плітка (від 76 до 93 %). Серед непромислових видів у верхів'ї й пониззі водосховища переважала верховодка (від 77 до 92 %), а в середній частині - гірчак (53 %).

Розмірно-вагова характеристика цьоголіток риб. Розмірно-вагові показники цьоголіток ляща, плітки та плоскирки зростають від вершини до пониззя водосховища.

Найбільші довжину і масу цьоголітки риб мали в пониззі: лящ - 54 мм, 3,23 г (2005 р.), 54 мм, 3,30 г (2006 р.); плітка - 53 мм, 2,70 г (2005 р.), 49 мм, 2,22 г (2006 р.).

Найменші довжину й масу цьоголіток риб установлено у верхній частині водосховища: для плітки - 17 мм, 0,07 г у 2005 р. і 22 мм й 0,11 г у 2006; ляща - відповідно 28 мм, 0,63 г і 30 мм, 0,61 г.

Використання даних відносної чисельності молоді риб для прогнозування вилову основних промислових видів риб. У зв'язку з тим, що нам необхідно було не лише встановити наявність зв'язків між відносною чисельністю молоді та показниками вилову, але й охарактеризувати ці зв'язки і дослідити можливість прогнозування вилову за допомогою відносної чисельності цьоголіток, ми провели регресійний аналіз.

Для визначення майбутнього промислового вилову основних видів риб у Кременчуцькому водосховищі були вибрані лящ та плітка, на які в середньому припадає 70-77 % річного вилову. Зважаючи на те, що основний вік вступу плітки в промисел у водоймі становить три роки, а ляща - п'ять, то масиви даних відносної чисельності молоді зміщено на відповідну кількість років.

За результатами регресійного аналізу, проведеного за допомогою статистичної програми SPSS 13.0 for Windows, залежність між відносною чисельністю цьоголіток і промисловим виловом плітки описується таким лінійним рівнянням:

уі+3 = 1,721•хі + 1216,011, (5)

де хі - відносна чисельність цьоголіток плітки в і-тий рік; уі+3 - прогнозований промисловий вилов через три роки.

Перевірка коефіцієнта множинної кореляції (R) за критерієм Фішера показала, що за встановленим рівнем значимості для біологічних досліджень (р = 0,05) модель достатньо інформативна і придатна для розрахунків.

Для наочності змодельовано промисловий вилов плітки й порівняно його з даними офіційної промислової статистики (рис. 7).

Коефіцієнт кореляції між цими двома масивами даних сягає 0,65. Це свідчить про наявність залежності між фактичним і змодельованим виловами плітки та придатність цієї моделі для застосування її в сучасних умовах у Кременчуцькому водосховищі.

Рис. 7. Фактичний і змодельований промисловий вилови плітки у Кременчуцькому водосховищі

Для плітки Кременчуцького водосховища визначення відносної чисельності цьоголіток дає змогу орієнтовано спрогнозувати промисловий вилов через три роки. Для цього лише потрібно підставити значення відносної чисельності молоді в рівняння уі+3 = 1,721•хі + 1216,011.

Залежність між відносною чисельністю цьоголіток і промисловим виловом ляща описується іншим рівнянням:

уі+5 = 0,750•хі + 844,423, (6)

де хі - відносна чисельність цьоголіток ляща в і-тий рік; уі+5 - прогнозований промисловий вилов через п`ять років.

Перевірка коефіцієнта множинної кореляції (R) за критерієм Фішера показала, що за встановленим рівнем значимості для біологічних досліджень (р = 0,05) модель недостатньо інформативна для розрахунків. Для перевірки її адекватності нами змодельовано промисловий вилов ляща і порівняно його з даними офіційної промислової статистики (рис. 8).

Рис. 8. Фактичний і змодельований промисловий вилови ляща в Кременчуцькому водосховищі

Коефіцієнт кореляції між фактичним і змодельованим виловами ляща становить 0,52, що свідчить про слабкий зв'язок між досліджуваними показниками, тому на нашу думку, за допомогою рівняння 6 по лящу можна прогнозувати загальні тенденції виловів, які будуть носити орієнтовний характер.

ВИСНОВКИ

1. Умови та ефективність відтворення риб у Кременчуцькому водосховищі задовільні й дають змогу підтримувати стабільне поповнення популяцій основних промислових видів риб (ляща і плітки).

2. Фактична площа нерестовищ Кременчуцького водосховища нині становить 20,4 тис. га, або 9,5 % загальної його площі. Найбільші за площею нерестовища розташовані в нижній (14,2 тис. га) та у верхній (6,1 тис. га) частинах водосховища. В середній частині площа мілководь - усього 0,1 тис. га.

3. Найбільшу чисельність молоді та найвищі показники біорізноманіття в досліджуваному водосховищі нами виявлено на нерестовищах граничних екотонів - пригирлових ділянках великих приток, зокрема річок Рось, Вільшанка, Сула і Цибульник.

4. Установлено, що оптимальні умови для відтворення основних промислових видів риб створюються при поступовому підвищенні температури і відсутності різких коливань рівня води. Це підтверджує достовірна кореляційна залежність між відносною чисельністю молоді основних промислових видів риб і температурою води (для ляща ф=0,45, плітки ф=0,48). Найбільшою мірою рівень води впливає на ефективність нересту плітки (ф=0,45).

5. Кількісні показники зоопланктону Кременчуцького водосховища характеризують його як мало- та середньокормне. Основу зоопланктонних угруповань становлять гіллястовусі ракоподібні й коловертки. Найкраще зоопланктон розвивається в нижній частині (біомаса 0,34 г/м3), а найгірше - у верхній (біомаса 0,05 г/м3). Це позначається на розмірно-вагових показниках цьоголіток ляща та плітки, які зростають від верхів`я до пониззя водойми.

6. Сучасний видовий склад молоді риб Кременчуцького водосховища налічує 30 видів, що належать до дев'яти родин, у тому числі: коропових - 18, бичкових - чотири, окуневих - два, в'юнових, іглицевих, оселедцевих, колючкових, щукових, сомових - по одному виду. За класифікацією екологічних груп за типом нерестового субстрату найчисленніша фітофільна група, на яку припадає від 73 до 91 %. Чисельність молоді фітофільної, літофільної, остракофільної та виношуючої груп збільшується, а псамофільної й проміжної, навпаки, зменшується. Багаторічна динаміка чисельності цьоголіток риб за типом переважного живлення в дорослому віці протягом усіх років дослідження характеризується домінуванням молоді бентофагів (50-80 % кількісного складу молоді риб), на другому місці знаходяться планктофаги - 11-34, на третьому фітофаги - 4-18 і на останньому місці хижаки - 1-5 %. За класифікацією цьоголіток риб за промисловим значенням найчисленнішою групою після заповнення водосховища й донині є представники промислових видів риб, які за харчовою цінністю здебільшого високо - та середньоцінні, що сприяє підтриманню високої рибопродуктивності Кременчуцького водосховища.

7. Відносна чисельність цьоголіток риб у водоймі за 1954-2007 рр. була неоднаковою й значно коливалася в окремі роки - від 773 до 3898 екз./100 м2. За даними останніх років, вона знаходилася на рівні 1558-1805 екз./100 м2. Найбільшу кількість молоді основних промислових видів риб виявлено у верхній і нижній частинах водосховища. В уловах малькової тканки практично на всіх досліджуваних частинах протягом усього періоду існування водойми домінуючим видом серед промислових риб є плітка (від 76 до 93 %). Серед непромислових видів у верхів'ї та пониззі водосховища переважала верховодка (77-92 %), а в середній частині - гірчак (53 %).

8. Виявлено залежність між відносною чисельністю цьоголіток плітки і промисловим виловом. Коефіцієнт кореляції між змодельованим і фактичним виловами плітки становить 0,65, що дає змогу використовувати дані відносної чисельності цього виду для прогнозування її вилову в сучасних умовах у Кременчуцькому водосховищі.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для поліпшення умов відтворення риб потрібно підтримувати рівень води в Кременчуцькому водосховищі на оптимальній відмітці. Навесні водосховище наповнювати до 1 травня до позначки 81 м НПР, а з травня до середини літа рівень води не змінювати й утримувати на однакових позначках (80,55-81,06 м), до початку льодоставу рівень повинен спрацювати до 2 м нижче НПР, тобто до відмітки 79 м, а під час льодоставу - не нижче 77 м.

2. З метою поліпшення умов для нересту, нагулу молоді й запобігання подальшому замуленню мілководь необхідно здійснювати у водосховищі комплекс меліоративних заходів, а саме:

а) розчищати для плідників проходи до нерестовищ із відмежованих ділянок при спрацюванні рівня води: у верхній частині на правому березі - в районіТубільців, Лозівка, Сокирного, Свидівка, Дахнівки, а на лівому - в районі Бубнівської Слобідки, Чапаєвки, у середній частині на правому березі - в районі Лесьок, Худяків, а на лівому - в районі островів “Вереміївський” і “Жовнине” й у нижній частині на правому березі - у районі Андрусівки, а на лівому - в районі Кагамлика;

б) укріплювати береги, що осипаються під дією хвиль, за допомогою насадження вологолюбної рослинності (верба, очерет звичайний, лепешняк водяний та ін.): у середній частині водосховища - в районі островів “Вереміївський” і “Жовнине”, у нижній на правому березі - в районі с. Нагірного й Андрусівки, а на лівому - в районі с. Мозоліївки, Пронозівки, Градизька і Максимівки;

в) проводити меліоративне викошування вищої водяної рослинності: у верхній частині водосховища на лівому березі - в районі Супою, Довгуна та Ревучого, с. Домантового і Чапаєвки, на правому - в районі річок Росі та Вільшанки і с. Сокирного й Дахнівки, а у нижній частині - в Сулинській і Цибульницькій затоках.

3. Для промислового прогнозування вилову основних промислових видів риб доцільно використовувати дані відносної чисельності молоді риб. Враховуючи, що основний вік вступу плітки в промисел у Кременчуцькому водосховищі становить три роки, а ляща - п'ять, масиви даних відносної чисельності молоді риб потрібно зміщувати на відповідну кількість років. Для промислового вилову плітки (через три роки) рекомендуємо використовувати таке рівняння уі+3 = 1,721•хі + 1216,011, а виявлення загальних тенденцій з вилову ляща (через п`ять років) - уі+5 = 0,750•хі + 844,423.

Список друкованих праць за темою дисертації

1. Озінковська С.П. Динаміка структури та величини "врожайності" молоді риб Кременчуцького водосховища за період його існування / С.П. Озінковська, В.І. Полторацька, Г.О. Котовська // Рибне господарство. - 2006. Вип. 65. С. 101-108 (збір матеріалу, участь в опрацюванні та написанні статті).

2. Озінковська С.П. Динаміка вилову основних промислових видів риб на Кременчуцькому та Каховському водосховищі / С.П. Озінковська, Д.С. Христенко, Г.О. Котовська // Науковий вісник Національного аґрарного університету. - 2007. - № 102. - С. 61-67 (участь в опрацюванні даних).

3. Котовська Г.О. Довжина та маса цьоголіток плоскирки (Blicca bjoerkna) на різних ділянках Кременчуцького водосховища / Г.О. Котовська // Питання біоіндикації та екології. - 2007. - Вип.12, №1. - С.153-160.

4. Котовська Г.О. Значення різних ділянок Кременчуцького водосховища у формуванні іхтіофауни /Г.О. Котовська // Науковий вісник Національного аґрарного університету. - 2007. - № 105. - С.82-87.

5. Котовська Г.О. Сукцесії в угрупованнях цьоголіток риб Кременчуцького водосховища різних біоекологічних груп і промислових категорій / Г.О. Котовська // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Біологія. Екологія. - 2007. - Вип. 15, Т. 1. - С. 70-77.

6. Котовська Г.О. Розмірно-вагова характеристика цьоголіток плітки (Rutilus rutilus L.) та ляща (Abramis brama L.) на різних ділянках Кременчуцького водосховища / Г.О. Котовська // Науковий вісник Національного аґрарного університету. - 2007. - № 109. - С. 37-44.

7. Котовська Г.О. Антропогенний вплив на відтворення риб Кременчуцького водосховища / Г.О. Котовська // Зб. матеріалів Міжнар. конф. “Сучасні проблеми біології, екології та хімії”, присвяченої 20-річчю біол. ф-ту ЗНУ (28.03 - 01.04 2007 року, м. Запоріжжя). - 2007. - Ч. 1. - С. 233-235.

8. Котовська Г.О. Строки нересту основних промислових видів риб у Кременчуцькому водосховищі / Г.О. Котовська // III Міжнар. наук. конф. студ. та асп. “Молодь та поступ біології” (23-27 квітня 2007 року, м. Львів ). - 2007. - С. 286-287.

9. Котовська Г.О. Залежність відносної врожайності молоді риб Кременчуцького водосховища від температури води та рівневого режиму / Г.О. Котовська // Матеріали III Міжнар. конф. молодих вчен. “Розмаїття живого. Екологія. Адаптація. Еволюція” (15-18 травня 2007 року, м. Одеса). - 2007. - С. 120-121.

10. Котовська Г.О. Видовий склад цьоголіток риб Цибульницької затоки Кременчуцького водосховища / Г.О. Котовська // Тези V Міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених з проблем водних екосистем “Pontus Euxinus - 2007” (24-27 вересня 2007 року, м. Севастополь). - 2007. - С. 130-131.

11. Котовская А.А. Биологическое разнообразие молоди рыб в районе Адамовки и Веремеевки-Жовнино Кременчугского водохранилища / Г.О. Котовська // Материалы IV Междунар. науч. конф. “Биоразнообразие и роль животных в экосистемах” (9-12 октября 2007 года, г. Днепропетровск). - 2007. С. 159-160.

...