Розробка енергоощадних прийомів оптимізації стану ампелофітоценозу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Бур'яни серед виноградників завжди присутні і представлені певною сукупністю видів, різних за розвитком, що суттєво ускладнює вибір оптимальних прийомів впливу на них. Рівень же їх шкодочинності залежить в першу чергу, від адаптації до умов ампелофітоценозу, часу сумісної вегетації, біологічних особливостей розвитку. Все це зумовлює необхідність розробки різних технологічних прийомів контролю забур'яненості. Найкраще вивчені, розроблені та найбільш поширені прийоми механічного видалення бур'янів, застосування яких передбачає щорічно 21-33 мДж/га енергії живої праці та 3,9-4,5 ГДж/га техногенної енергії, матеріалізованих в технічних засобах виробництва, паливно-мастильних матеріалах. Проте ці прийоми не забезпечують ефективного видалення бур'янів, особливо в межах осі ряду кущів, в зв'язку з недосконалістю знарядь, часто травмують рослини, ущільнюють грунт, сприяють розповсюдженню інфекційних хвороб, скорочуючи як продуктивність насадження так і строки їх експлуатації. Перспективним напрямком удосконалення технології контролю забур'яненості виноградників, скорочення витрат на догляд за насадженнями є поєднання механічного видалення з широким застосуванням гербіцидів, про високу ефективність дії яких, свідчить практика недалекого минулого. Проте грунтові гербіциди сімтриазинової групи, що широко застосовувалися на виноградниках в минулому, виявилися екологічно небезпечними, що стало причиною заборони їх виробництва та застосування. Для контролю чисельності та розвитку бур'янів серед виноградників рекомендовані системні гербіциди на основі ізопропіламінної солі гліфосату, а також контактні баста, базагран та деякі інші. Всі вони досить ефективно знищують бур'яни, швидко інактивуються до цілком безпечних сполук, проте мають і ряд суттєвих недоліків та обмежень, які викликають сумніви щодо широкого застосування їх у практиці. Найбільшу перспективу для контролю забур'яненості виноградників, мають сучасні грунтові гербіциди, які сьогодні широко застосовуються в технології вирощування овочевих, просапних технічних культур. Незважаючи на високий інтерес практиків-виноградарів до застосування нової, для галузі, групи хімічних сполук, впровадження їх у виноградарство стримується відсутністю відповідної теоретичної і експериментальної бази, рекомендацій з режиму та особливостей застосування, тощо. Відсутність такої інформації, та гостра потреба в ній і зумовила вибір теми роботи та основні напрями досліджень. Мета і завдання досліджень полягали у вивченні біолого-екологічних особливостей застосування нових ґрунтових гербіцидів для контролю присутності бур'янів в умовах ампелофітоценозу, обґрунтуванні раціональної схеми та режиму застосування нових ґрунтових гербіцидів у промисловому виноградарстві з метою скорочення енергетичних витрат, забезпеченні сталого виробництва ягід. Виходячи із мети роботи, були визначені наступні завдання:

- визначити видовий склад та домінуючі угрупування бур'янів, особливості їх розвитку серед промислових насаджень винограду різних строків експлуатації;

- визначити економічний поріг шкодочинності бур'янів, залежно від фази розвитку кущів, рівня засміченості та строків сумісної вегетації;

- визначити перспективні ґрунтові гербіциди для ефективного контролю забур'яненості насаджень;

- вивчити вплив нових, ґрунтових гербіцидів на урожайність винограду та його якість;

- розробити та вивчити режими застосування сучасних гербіцидів для контролю забур'яненості промислових виноградників та перевірити їх в умовах виробництва;

- визначити енерго-економічну ефективність застосування сучасних ґрунтових гербіцидів для контролю забур'яненості промислових насаджень винограду;

1. Критичний аналіз стану вивченості питання

У розділі розглянуто результати вітчизняних та іноземних досліджень з особливостей формування забур'яненості виноградників, адаптації рослин-засмічувачів до існуючих технологій догляду. Зазначено, що бур'яни серед насаджень винограду не відрізняються специфічністю і загалом формують постійно діючий ампелофітоценоз. Показано, що у розповсюдженні бур'янів більший вплив мають умови середовища ніж характер агрокомплексу.

Шкодочинність бур'янів у промисловому виноградарстві проявляється по різному і зумовлюється багатьма факторами, зокрема рівнем забур'яненості, строками сумісної вегетації, видовим складом, фазами розвитку кущів, біологічними особливостями рослин-засмічувачів та винограду. Наприкінці розділу приведено огляд теорії та сучасної практики контролю присутності бур'янів у ампелофітоценозах. Зазначено, що не дивлячись на найбільш досконалі засоби, механізми і прийоми які нині застосовуються в процесі догляду за насадженнями, до повної перемоги над бур'янами так же далеко як і тисячі років тому. На основі проведеного аналізу літератури за темою досліджень висловлена гіпотеза, що вирішення проблеми захисту виноградників від бур'янів не може бути досягнуте шляхом застосування одного прийому, навіть найбільш ефективного. Пошуки необхідно вести в різних напрямках, впроваджуючи нові технології внесення гербіцидів, нові препарати, які можуть забезпечити високу біологічну ефективність при значно меншому негативному впливу на навколишнє середовище, менших витратах енергії.

2. Умови, об'єкти та методи проведення досліджень

Польові дослідження, впродовж 2005-2007 років, проводились на промислових насадженнях винограду ВАТ ім. Покришева (с. Таврійське, Голопристанського району, Херсонської області).

Ґрунтовий покрив дослідної ділянки відносно однорідний і представлений чорноземами осолоділими супіщаними. Особливістю цих грунтів є значна товща гумусового профілю (до 0,6м) при незначному вмісті гумусу - 0,8-1,2%. Середній вміст елементів живлення: нітратів - 2,4; рухомого фосфору - 3,1; обмінного калію - 19,7мг/100г грунту. Основною грунтоутворюючою породою дослідної ділянки є лесовидні суглинки легкого механічного складу від супіщаного до піщано-легко-суглинистого з домінуванням фракції піску від 39,7% до 80,3%. Вміст мулу незначний і коливається в межах 6,6-24,4%.

За механічним складом грунт відноситься до супіщаних відмінностей, має незначну ємність поглинання 5,03-6,08мг - екв. В основі поглинутих лугів переважає кальцій, сліди натрію, вміст магнію коливається в межах 15-17% до суми поглинутих лугів.

Реакція ґрунтового розчину нейтральна і з глибиною майже не змінюється.

За час проведення дослідів метеорологічні умови зимівлі та наступної вегетації кущів складалися під впливом різних природних явищ і змінювалися в часовому вимірі, від помірних температур до екстремальних, від перевищення багаторічної норми опадів для району до гострого дефіциту зволоження. Такий перебіг метеорологічних факторів дав змогу прослідкувати за розвитком бур'янів та винограду, їх взаємного впливу, ефективністю дії досліджуваних гербіцидів для контролю присутності рослин-засмічувачів.

Досліди були закладені згідно «Методики польового досліду» (Б.А. Доспехов, 1986) та «Методическим рекомендациям по агротехническим исследованиям в виноградарстве Украины». - (Ялта.-2004.-264с) і включали:

1. Визначення ботанічного складу та домінуючих угрупувань бур'янів, їх порогову чисельність і вплив на ріст, розвиток і продуктивність винограду, залежно від строків сумісної вегетації;

2. Визначення ефективності контролю присутності бур'янів серед промислових насаджень винограду, сучасними ґрунтовими гербіцидами;

3. Розробку та вивчення режиму застосування сучасних ґрунтових гербіцидів для контролю чисельності і розвитку бур'янів серед промислових насаджень винограду.

Досліди проводили на промислових насадженнях винограду сортів Аліготе, 1981 року садіння за схемою 3,0х1,5м і Біанка, 2001 року закладки за схемою 3,0х1,2м. Формування кущів - штамбовий двоплечий кордон з висотою штамбів 1,2м. Навантаження кущів пагонами, в межах кожного сорту, було однаковим, з коливанням, залежно від морозних пошкоджень та умов вегетації.

Робочий розчин гербіцидів, з розрахунку 400 л/га вносили на поверхню грунту, локально в межах захисної смуги шириною 0,6м, вільної від бур'янів. На ділянці де застосували гербіцид раундап бур'яни перед внесенням розчину препарату не видалялися. Після внесення робочий розчин гербіцидів дуал голд, харнес перемішували з верхнім шаром грунту. Інші гербіциди, фронтьєр, півот, мерлін, люмакс та гроділ ультра, стійких до випаровування, з грунтом не перемішували. Вносили робочі розчини гербіцидів ранцевим оприскувачем ОПР -2 «Універсал».

Повторність дослідів - чотирикратна. Розмішення повторностей за латинським прямокутником. Площа кожної елементарної ділянки 0,02 га. Облікових кущів - 60 по 15 в повторенні.

В процесі досліджень застосовували методи, що прийняті у виноградарстві, загальному землеробстві які включали: метеорологічні та фенологічні спостереження, обліки елементів розвитку та врожайності винограду (покустно).

Площу листя та обсяги однорічного приросту пагонів, їх визрівання визначали за методами С.О. Мельника і В.І. Щигловської (1953, 1957).

Визначення коефіцієнтів ембріонального плодоношення бруньок винограду проводили методом швидкого мікроскопування (О.П. Дикань, 1996).

Визначення видового та ботанічного складу бур'янів, щільності популяції, маси рослин - засмічувачів проводили до і після внесення гербіцидів, а також через кожні 15 діб вегетації кількісно-ваговим методом в 10 кратному повторенні (Марков М.В., Куликова, 1964, Туликов А.М., 1974, Ялта, 2004).

Біологічну ефективність дії гербіцидів визначали за зниженням питомої забур'яненості (шт.м2, г/м2) в досліді, порівняно з контролем на час проведення обліків (Методические указания по полевому испытанию гербицидов в растениеводстве. М.: ВИЗР.-1981.-46с., Методики випробовування і застосування пестицидів.-Київ.-2001.-448с.). Визначення залишків гербіцидів та продуктів їх метаболізму в грунті, проводили по закінченню дослідів у Одеській пограничній державній контрольно-токсикологічній лабораторії та акредитованій контрольно-токсикологічній лабораторії АР Крим.

Економічну ефективність застосування ґрунтових гербіцидів розраховували за методикою В.А. Захаренко «Методика оцінки економічної ефективності гербіцидів», 1978, 1998 та «Визначення витрат виробництва та формування цін на продукцію сільського господарства і переробної промисловості в умовах ринкової економіки. - Київ.-1995.-УААН.

Енергетичну оцінку ефективності застосування гербіцидів у виноградарстві проводили за «Методическими указаниями по энергетической оценке агротехнических приемов и технологий в виноградарстве», Одеса - 1994,-37с та «Енергетична оцінка систем землеробства і технологій вирощування с.г. культур (рекомендації). Київ.-Нора-принт.-2001.-60с.

Математичну обробку експериментальних даних здійснювали за загальноприйнятими методами дисертаційного аналізу, програми «Agrostar» і пакету даних електронної таблиці Exsel.

3. Результати досліджень та їх обговорення

Видовий склад бур'янів та його зміна, залежно від часу та умов експлуатації промислових насаджень винограду.

Проведеними дослідженнями встановлено, що забур'яненість промислових виноградників, які культивуються на малопродуктивних землях лівобережного Нижньодніпров'я, має свою специфіку, що зумовлено особливостями технології догляду за насадженнями, формуванням та віком рослин, зрідженістю, наявністю та відстанню до джерела постійного надходження насінневого матеріалу бур'янів та іншими факторами.

Зокрема на виноградниках старшого віку (Аліготе, 1981 р. садіння), та молодих, що тільки вступили в плодоношення (Біанка 2001 р. садіння) забур'яненість різниться як за складом рослин-засмічувачів, так і за щільністю домінуючих видів бур'янів. У сорту Аліготе, що експлуатується 22 роки, засміченість, сформована 68 видами бур'янів, які відносяться до 19 родів. Крім цього серед кущів сорту вегетує і берест листовий (Uemus campestus), що доповнює склад забур'яненості. Серед ботанічного різноманіття бур'янів родина айстрових найбільша і займає 17,8% загальної чисельності видів. Другу сходинку займають хрестоцвітні (капустні) - 13,4%. Частка бур'янів родини злакових сягає 10,4%, а лободових та амарантових - 7,4% і 6% відповідно. Угрупування бур'янів родини бобових також займає сегмент в 6%. (рис. 3.1). Із загального складу бур'янів серед промислових виноградників старшого віку ярові та озимі складають 40,5%, зимуючі - 12,4%, дійсні дворічники - 12,2%, а факультативні, тобто не справжні 16,7%. Частка багаторічних бур'янів у загальному складі засміченості становить 18,3%.

У загальному складі забур'яненості промислових виноградників домінують угрупування дводольних бур'янів, частка яких сягає 86,6%. Частка однодольних складає 13,4%, проте за щільністю популяції окремі види бур'янів значно випереджають всі інші як серед дводольних, так і серед однодольних. У першу чергу це свинорий пальчастий (Cynodon dactylon), щільність популяції якого в середньому складає більше 100 рослин на 1 м2, з коливанням від 60-80 шт/м2 до 320-350 шт/м2. Меншу, проте досить велику щільність мають і деякі інші види бур'янів родини тонконогових: бромуc житній - 11,5 шт./м2, вівсюг звичайний - 18,2 шт./м2 мишій сизий - 14,7 шт./м2 та просо курине - 15,7 шт./м2. Ці види бур'янів найбільш поширені і формують сталі домінуючі угрупування. Однодольні мають і найбільшу зустрічаємість, особливо на початку вегетації та впродовж першої її половини. Щільність популяції дводольних бур'янів значно менша і коливається від 15,2 шт./м2 - щириці звичайної (Amaranthus retrofleхus) до 0,3-0,8 шт./м2 - лопух справжній (Arctium lappa), спориш звичайний (Poligonum aviculare), проте, формуючи змішаний тип забур'яненості виноградників, вони ускладнюють вибір оптимального методу контролю їх присутності та суттєво зменшують ефективність прийому.

За структурою кореневої системи серед бур'янів домінують коренестержневі - 48,5% і кореневідприскові - 13,4%. Шкодочинні та важковидаляємі кореневищні та повзучі займають відповідно 6% і 4,5%. Чисельність стеблових паразитів не перевищує 3% - повитиця європейська (Cuscuta europaea) та повитиця одностовпкова (Cuscuta monogynаs). Розвиваються бур'яни на промислових виноградниках старшого віку нерівномірно, формуючи найбільшу чисельність в межах осі ряду кущів та захисної смуги, шириною до 60 см. У міжряддях чисельність бур'янів значно менша, а видовий склад бідніший. Майже повністю відсутні бур'яни, або розвиваються з малою чисельністю, в межах технологічної колії, де складуються малосприятливі грунтові умови в зв'язку з його ущільненям.

Рівень забур'яненості молодих виноградників (на прикладі ділянки сорту Біанка), значно менший, а видовий склад суттєво бідніший. Загалом у складі бур'янів ділянки сорту Біанка ідентифіковано 25 видів, які відносяться до 12 родів, серед яких присутні як багаторічники, так і малорічники, одно-та дводольні. Не дивлячись на зменшення кількості родів, представлених в складі бур'янового ценозу молодих насаджень, співвідношення між домінуючими угрупуваннями рослин - засмічувачів майже не змінилося. Менша чисельність бур'янів серед молодих виноградників, пов'язана з перевальною оранкою ґрунту, внаслідок якої основна маса насіння бур'янів була переміщена в глибокі шари, а запаси насінневого матеріалу верхніх горизонтів недостатні для формування високого рівня забур'яненості, притаманного виноградникам старшого віку.

Із багаторічних бур'янів найбільш поширені в насадженнях винограду свинорий пальчастий, пирій повзучий, берізка польова, латук компасний. Зберігаючи постійно присутність та високу щільність, багаторічники найбільше впливають на стан кущів винограду старшого віку, колонізуючи в першу чергу, місця вільні від основної культури (кущів винограду), утворюють локальні вогнища, які з часом поступово з'єднуються між собою. Якщо на плодоносних виноградниках, що довго експлуатуються, ценози багаторічних бур'янів не порушуються технічними засобами обробітку грунту, то з часом свинорий пальчастий витісняє всіх інших, створюючи монодомінантне середовище.

Серед молодих насаджень винограду (сорт Біанка) багаторічні бур'яни не мають великого поширення, утворюючи окремі локальні купини, діаметр яких не перевищує 0,5-0,7м. У межах кожного вогнища щільність домінуючих угрупувань багаторічних бур'янів коливалася в межах 0,6-2,9 шт/м2 і суттєвого впливу в цей час на стан виноградників не мають. Нижнього порогу шкодочинності, за нашими спостереженнями, багаторічні бур'яни досягають на 3-5 рік плодоношення молодих насаджень. За цей час площа колонізована свинориєм пальчастим в купі з пирієм повзучим, латуком компасним, берізкою польовою та іншими досягає 10-15% площі живлення кущів. Проте ці строки можуть бути і значно меншими, залежно від видового складу асоціації бур'янів. Широкий видовий склад, велика насіннєва продуктивність та розтягнутий час появи сходів бур'янів зумовлює їх присутність, за різних рівнів, впродовж всієї вегетації винограду. Щорічне формування забур'яненості виноградників різних строків експлуатації суттєво не відрізняється.

Найбільша кількість рослин-засмічувачів, до 59-65% загальної чисельності за вегетацію, з'являється в період з квітня до другої декади червня і співпадає з проходженням у винограду надзвичайно важливих фаз - ріст пагонів і квітування.

При рівній потребі винограду та рослин - засмічувачів в основних факторах для росту і розвитку, більшість бур'янів, порівняно з виноградними кущами, починають свій розвиток при переході температур через 50С. За таких умов, щорічно середній рівень забур'яненості насаджень винограду на початку фази ріст пагонів в середньому складав 55-60 шт./ м2 з коливаннями в межах 10-115 шт/м2. Забур'яненість виноградників, в першу чергу зумовлює великі втрати вологи, створюючи острий дефіцит її впродовж сумісної вегетації, за фази ріст пагонів та квітування.

Оцінюючи вплив забур'яненості на розвиток кущів, їх врожайність слід зазначити, що прояви негативного впливу бур'янів на домінантну культуру, за час проходження фази ріст пагонів та квітування, не зворотні, якщо навіть в наступні фази бур'яни видалити з виноградників і до кінця поточної вегетації утримувати насадження у чистому вигляді. Високий рівень забур'яненості та довгий час присутності бур'янів серед виноградників, передусим у фази ріст пагонів та квітування, зумовлює втрату врожаю до 0,25-0,34 т на кожну одиницю приросту (т) сирої маси бур'янів. В гостро посушливих умовах питомі втрати врожаю ягід суттєво підвищуються.

Кореляційна залежність урожайності винограду від рівня забур'яненості та часу присутності бур'янів серед насаджень описується рівнянням у=а±вх, де х - маса бур'янів, г/м2.

4. Вплив різних гербіцидів на розвиток бур'янів, рівень забур'яненості виноградників

Існуюча технологія вирощування винограду, основи якої розроблені переважно в минулому столітті, передбачає щорічну витрату 90 - 95 ГДж/га техногенної енергії, з якої 8,0 - 8,8% витрачається на виконання прийомів з обробітку ґрунту, переважно на видалення бур'янів. Крім обробітку ґрунту технічними засобами, щорічно на виноградниках передбачається проведення 3 - 4 ручних прополювання по осі ряду кущів для чого щорічно витрачається 22 - 35 чол. - години/га. Така практика цілком себе виправдовувала при низькій вартості енергоносіїв, достатній кількості робочих рук, інше. Проте за ринкових умов виявилася малоефективною.

Перспективним напрямком удосконалення технології контролю забур'яненості насаджень, скорочення витрат енергії, покращення фітосанітарного стану виноградників, запобігання або зменшення рівня травмування рослин є поєднання механічного обробітку ґрунту з широким застосуванням гербіцидів. Широка практика застосування гербіцидів симтриазинової групи в недалекому минулому тому свідчення.

Переваги застосування ґрунтових гербіцидів полягають в тому, що вони діють на бур'яни, коли останні найбільш чутливі, так як проростки більш вразливі, ніж вегетуючі рослини. Загальним недоліком ґрунтових гербіцидів, включаючи і ті, що вивчалися в дослідах, є залежність їх ефективності від вологості та температури ґрунту, його родючості, механічного складу, якості підготовки ділянки до внесення розчину препаратів, тощо. Менше залежить від ґрунтових умов застосування системних гербіцидів, проте згубно діючи на вегетуючі бур'яни, вони однаково вражають і кущі винограду, у випадку попадання робочого розчину на листя основного сорту або підщепну поросль. Крім того системні гербіциди знищують бур'яни після того як останні досягли повного розвитку, споживши велику кількість дефіцитної ґрунтової вологи. З метою підвищення ефективності контролю чисельності бур'янів на виноградниках, кращого використання обмежених запасів вологи, виявлення особливостей застосування нових ґрунтових гербіцидів у виноградарстві і було розпочато вивчення ряду препаратів, різних норм їх внесення за схемою:

Досліди з застосування гербіциду раундап для контролю чисельності та розвитку бур'янів серед насаджень винограду сорту Біанка та Аліготе показали, що оптимальні строки першого обробітку в середньому наступають в кінці третьої декади квітня - на початку першої декади травня з коливанням до 5-7 діб, залежно від метеорологічних умов року. Найбільш ефективно гербіцид раундап з нормою внесення 4 л/га діяв проти бур'янів з родин складноцвітних, капустних, злакових, макових, конопльових та портулакових, чисельність яких зменшувалася на 95 - 100 %. Менш чутливими до дії раундапу виявились рослини з родин бобових, губоцвітних, гвоздичних та гречкових, загибель яких коливалася в межах 75 - 88 %. У першій групі рослин після обробітку їх гербіцидом, гинули всі бур'яни, незалежно від віку, фази розвитку, сили росту. Добре розвинуті рослини з великою вегетативною масою виявили певну стійкість до токсичної дії гербіциду раундап, що зовні проявлялось в частковій зміні забарвлення листя, деякому, тимчасовому пригніченні росту рослин. Згодом ці бур'яни відновлювали свій розвиток і навіть формували врожай насіння. Вважаємо, що ця стійкість зумовлена наявністю у добре розвинутих бур'янів епітикутикулярних восків, які в цьому випадку діють як хемопротектори і захищають рослинні організми від несприятливих факторів впливу,в т. ч. і гербіцидів. Біологічна ефективність дії раундапу проти багаторічних бур'янів менша і не перевищує 60 - 70 %, а на добре розвинутих рослинах свинорою пальчастого, латука татарського, пирію повзучого не перевищує 50 - 55 %.

Таким чином, при змішаному типі забур'яненості, який найчастіше складається на виноградниках, дія гербіциду раундап не однозначна і зумовлюється біологічними особливостями рослин - засмічувачів, їх фізіологічним станом, умовами вегетації. Найбільшу біологічну ефективність гербіцид проявляє при застосуванні на молодих рослинах, що знаходяться у стані активного росту та не мають добре розвинутого епітикутикулярного воскового покриття.

Біологічна ефективність контролю чисельності та розвитку бур'янів з допомогою ґрунтових гербіцидів також зумовлена рядом факторів, головними з яких є препаративна форма, механічний склад ґрунту та вміст органічної речовини в ньому, реакція ґрунтового розчину, тип забур'яненості, фізіологічний стан рослин - засмічувачів, метеорологічні умови, режим вологості ґрунту, тощо.

На відміну від раундапу, ґрунтові гербіциди діють переважно у фазу проростків насіння бур'янів і утворення первинної кореневої системи. Остання, поглинаючи діючу речовину гербіцидів попереджує синтез певних амінокислот, яке і приводить до відмирання проростків насіння бур'янів до виходу їх на поверхню грунту. В літературі з цього приводу є і інші твердження. Вважається, що грунтові гербіциди проникають в насіння бур'янів, за рахунок дифузії, до його проростання, блокуючи подальші фізіологічні процеси (Г. Скотт, Р. Філіпс, 1971).

Ґрунтовий гербіцид дуал голд, незалежно від норми внесення ефективно діяв проти одно-та дводольних бур'янів, зменшуючи їх чисельність до 10-12 шт/м2 проти 92 шт/м2 на контрольній ділянці. Біологічна ефективність гербіциду дуал голд в задовільних умовах зволоження (2004р) склала 86,9% за чисельністю бур'янів і 83,1% за їх масою, зберігаючи фітотоксичність впродовж 7 тижнів. В посушливих умовах 2007 року строки дії гербіциду не перевищували 4-5 тижнів, а ефективність виявилася меншою і склала відповідно 73,2% та 72,2%.

Суттєво зменшувалася біологічна ефективність і в разі внесення меншої норми (0,5 л/га). Підвищення норми внесення гербіциду дуал голд до 2 л/га незалежно від умов зволоження, сприяло деякому зростанню біологічної ефективності в межах 3 - 4 %, що знаходилося в межах помилки досліду.

Біологічна ефективність інших ґрунтових гербіцидів також залежала від низки біотичних та абіотичних факторів. Зокрема, гербіцид фронтьєр, внесений нормою 1,5 кг/га зменшував чисельність бур'янів до 21 шт/м2 проти 92 шт/м2 на контролі. Подальше збільшення норми внесення до 2 кг/га виявилося ефективним в умовах задовільної вологості ґрунту і малоефективними за гострої посухи або типової динаміки вологості ґрунту. Найбільш ефективно гербіцид фронтьєр стримував розвиток дводольних бур'янів, при середній біологічній ефективності в межах 68 - 71 %. Фітотоксичність гербіциду зберігалася протягом 4 - 6 тижнів за умов оптимального зволоження і не більше 3 тижнів в умовах посухи. Залишкова кількість гербіциду в ґрунті в кінці вегетації була в кілька разів меншою ГДК.

Ґрунтовий гербіцид півот при внесенні його нормою 1 кг/га досить активно діяв проти одно - та дводольних бур'янів, зменшуючи їх чисельність з 41 - 92 шт/м2 на контрольній ділянці до 7 - 12 шт/м2. Висока ефективність дії півоту простежувалася як за першої хвилі розвитку бур'янів, так і за наступних, що спостерігалося в умовах вегетації 2004 року. В умовах задовільного та помірного зволоження, а також за гострої посухи (2007 р.) середня чисельність бур'янів за вегетацію на фоні внесення гербіциду півот коливалася в межах нижнього порогу забур'яненості і не перевищувала 2 - 9 шт/м2. Біологічна ефективність дії гербіциду півот за весь час досліджень склала 85 - 95 % за зниженням чисельності бур'янів та 72 - 82,5 % за їх масою. Збільшення норми внесення гербіциду до 1,25 кг/га істотного підвищення біологічної ефективності не викликало, а навпаки короткочасні прояви дії гербіциду спостерігалися на молодій, трав'янистій частині пагонів винограду, яке полягало в зміні забарвлення листя, його специфічній деформації, скороченні відстані між вузлами (вічками), призупинці росту пагонів. Пошкодження кущів гербіцидом півот спостерігалися тільки в умовах вегетації 2004 року. У наступні роки така реакція кущів на внесення підвищеної норми гербіциду півот не спостерігалася. Очевидно, негативні наслідки дії підвищеної норми внесення гербіциду півот пов'язані з його недостатньою позиційною стійкістю і здатністю в умовах задовільного вологозабезпечення пересуватися в ґрунті разом з дренажним стіканням вологи. Досягнувши коренів винограду, він і зумовив появу зовнішніх ознак пошкоджень.

До групи досліджуваних ґрунтових гербіцидів, що не потребують при застосуванні загортання в ґрунт, відноситься мерлін. Внесена його норма, 0,15 кг/га, ефективно діяла проти амброзії полинолистої, гірчиці польової, грициків звичайних, зірочника, лободи білої, та деяких інших, тобто проти значної частини складу бур'янів, що розвиваються в першій хвилі.

Під дією гербіциду мерлін бур'яни гинуть не виходячи на поверхню ґрунту, або через деякий час після появи сходів, які майже знебарвлені, анемічні, внаслідок чого швидко втрачають вологу і гинуть не досягнувши висоти і 5 см.

Згідно обліків гербіцид мерлін в нормі 0,15 кг/га зменшує забур'яненість з 41-89,5 шт/м2 на контролі до 7-12 шт/м2 з середньою біологічною ефективністю 74-78% . В умовах недостатньої вологості грунту гербіцид мерлін скорочує строки дії, або взагалі не діє.

Селективний, досходовий ґрунтовий гербіцид харнес проявляв фітотоксичність уже при температурі грунту 50С, а тому ефективно контролює розвиток дуже ранніх ярових бур'янів першої хвилі зменшуючи їх чисельність до 15 шт/м2 в середньому за 2005-2006 роки та до 8 шт/м2 у2007 році проти відповідно 89,5 та 41 шт/м2 на контрольній ділянці. Максимальну ефективність забезпечував при нормі внесення 3 кг/га з наступним загортанням в грунт, при цьому строк дії подовжувався до 14 тижнів.

Ґрунтовий гербіцид люмакс за нашими даними, в нормі 3,5-4 кг/га зменшував чисельність бур'янів з 72,3 шт/м2 в середньому за вегетацію на контрольній ділянці до 21,6 шт/м2 за еквівалентний проміжок часу. Найбільш висока біологічна ефективність гербіциду люмакс в умовах 2005 - 2006 рр. спостерігалася протягом 35 - 40 діб після внесення і сягала 84 % за чисельністю бур'янів і 91,6 % - за їх масою. Поступово зменшуючи біологічну ефективність в умовах задовільного вологозабезпечення, гербіцид люмакс стримував наростання чисельності бур'янів і особливо їх маси, протягом 80 - 85 діб. У гостро посушливих умовах 2007 року, застосування гербіциду люмакс сприяло зменшенню чисельності бур'янів першої хвилі розвитку з 41 шт/м2 на контрольній ділянці до 9 шт/м2 на дослідній, при біологічній ефективності 78 % за чисельністю бур'янів і 68% - за їх масою.

Гербіцид гроділ ультра, що вивчалися в дослідах, відзначається високою фітотоксичністю до бур'янів, не залежно від температури середовища. Ці властивості гербіциду дозволили ефективно контролювати розвиток озимих, зимуючих, справжніх та факультативних дворічників, ранніх ярових. Згідно одержаних даних гербіцид гроділ ультра в умовах вегетації 2005 - 2006 років на початковому етапі після внесення зменшив рівень засміченості насаджень більше, ніж у 7 разів, з 89,5 шт/м2 на контролі до 12 шт/м2 на гербіцидному фоні. Біологічна ефективність дії гербіциду на початковому періоді після внесення склала 85,6 % за чисельністю бур'янів і 92,2 % за їх масою.

У гостро посушливих умовах вегетації 2007 року найбільшу біологічну ефективність в межах 89% гербіцид гроділ ультра також виявив на початковому етапі дії і зменшив чисельність бур'янів з 41 шт./м2 на контрольній ділянці до 5 шт/м2 на гербіцидному фоні.

Узагальнюючи зроблений вище аналіз ефективності контролю забур'яненості виноградників різними гербіцидними препаратами слід зазначити, що дія всіх досліджуваних гербіцидів обмежена за часом і в середньому не перевищує 60 - 80 діб. Найбільш ефективно діють ґрунтові гербіциди на першому етапі після внесення, зменшуючи чисельність бур'янів в кілька разів. Біологічна ефективність ґрунтових гербіцидів зумовлена рядом факторів: хімічним складом препаратів, типом забур'яненості, фізіологічним станом бур'янів, температурою та вологістю ґрунту, підготовкою поверхні його до внесення розчину гербіцидів.

Розробка та вивчення режиму застосування гербіцидів нового покоління для ефективного контролю забур'яненості промислових насаджень винограду.

Вибір ефективного прийому контролю чисельності та розвитку бур'янів серед виноградників - завдання досить складне так як зумовлене різним складом рослин-засмічувачів, метеорологічними умовами, механічним складом та родючістю грунту, особливостями агротехніки вирощування винограду, фізіологічним станом кущів і бур'янів.

Механічне видалення бур'янів, крім високих витрат енергії, має низку інших недоліків, які обмежують його широке застосування в майбутньому. Найбільшу перспективу в боротьбі з забур'яненістю виноградників мають гербіциди і, в першу чергу грунтові. Проте наші досліди виявили і певні складноші і неузгодженості застосування препаратів, зумовлених різним хімічним складом гербіцидів, умовами їх ефективної дії, біологічними особливостями розвитку бур'янів.

Проведені досліди показали, що залежно від особливостей дії гербіцидів, часу та схеми їх застосування вихідна забур'яненість істотно змінювалася від 51-55 шт/м2 на контролі та ділянці, де згодом застосували гербіцид раундап до 5-11 шт/м2 на фоні внесених ґрунтових гербіцидів (табл. Середня сукупна вегетативна маса бур'янів цих ділянок складала 3,1-3,4 т/га.

По іншому формувалася забур'яненість ділянок на фоні ґрунтових гербіцидів. Застосування гербіциду гроділ ультра, безпосередньо після переходу температури повітря через 50С, попередило появу сходів ярових малорічників, зменшивши чисельність бур'янів майже в 6,5 разів порівняно з контролем, а сукупну вегетативну масу їх до 0,5-0,75 т/га. Серед ґрунтових гербіцидів найменша чисельність бур'янів протягом всієї вегетації складалась на фоні дії гербіциду півот. Що стосується ефективності дії гербіциду люмакс, то кращі результати забезпечило застосування його за схемою гроділ ультра+люмакс з результативністю за вегетацію 66,0 % за чисельністю і 78,0% за масою бур'янів.

Біологічна ефективність інших гербіцидів, в середньому за вегетацію 2006-2007 років, склала на фоні застосування гербіцидів гроділ ультра + мерлін - 45%, гроділ ультра + фронтьєр - 64%. Досліджувана схема застосування різних гербіцидів стримувала розвиток бур'янів впродовж 80-90 діб і залежала переважно від режиму вологості грунту. Зменшення запасів продуктивної вологи до нижнього порогу зволоження призупиняє фітотоксичність ґрунтових гербіцидів, проте і більшість малорічних бур'янів за таких умов не розвивається.

Морозні пошкодження кущів взимку 2006 року та гострий дефіцит волого забезпечення 2007 року безумовно негативно вплинули на розвиток та урожайність винограду, проте і за екстремальних умов зменшення забур'яненості за допомогою гербіцидів виявилося неоднозначним і мало істотні відмінності, переважно в середній масі грона та урожайності з куща.

Стосовно урожайності винограду кущів, які культивуються частково або постійно на фоні інших гербіцидів, то їх показники істотно вищі за еквівалентні значення контрольної ділянки. В межах варіантів з різними схемами застосування гербіцидів, достовірної різниці в урожайності з куща не виявлено, так як остання рівна або не перевищує розрахованих значень найменшої імовірної різниці (НІР05). Вміст цукрів у ягодах винограду загалом був високим і серед досліджуваних варіантів суттєвої різниці не мав.

Ефективність кращих варіантів розробленої схеми застосування ґрунтових гербіцидів перевіряли на промислових виноградниках ВАТ ім. Покришева і ЗАТ «Цюрупинський», що підтвердило результати досліджень.

Крім прямого впливу на рівень забур'яненості, а опосередковано і на урожайність винограду, застосування різних прийомів контролю чисельності і розвитку бур'янів, суттєво змінює енергоємність технології догляду за кущами, собівартість продукції, прибутковість ведення культури (табл.5).

Закономірно найбільші витрати на догляд за насадженнями складалися на контрольній ділянці та при застосуванні гербіцидів за схемою раундап + люмакс. На інших ділянках досліду, де механічний обробіток грунту був виключений, а норма витрати переважної більшості гербіцидів знаходилася в межах 0,2-2,0 кг/га, вартість їх виявилася значно меншою і не перевищувала 236-269 грн/га, що сприяло зменшенню сукупних витрат на 1 га. Вартість валового врожаю ягід змінювалася від 13,7 тис. грн. на контрольній ділянці до 17,5 тис. грн. при застосуванні гербіцидів гроділ + люмакс. На ділянках інших варіантів вартість врожаю ягід не перевищувала зазначені показники і забезпечило одержання прибутку, найбільші суми якого склалися на ділянці де застосовували гербіциди за схемою гроділ ультра+люмакс і півот, відповідно 3,8 та 3,6 тис. грн. На ділянках згаданих вище варіантів досліду склалися і найменші витрати антропогенної енергії та її краще, більш ефективне використання. Найменшими виявилися і питомі витрати енергії на вирощування 1 т ягід, відповідно 9,9 і 10,2 ГДж/т проти 12,8ГДж/т на контролі.

Висновки

забур'яненість виноградник гербіцид

У дисертаційній роботі досліджено та узагальнено особливості впливу бур'янів на ріст, розвиток і урожайність винограду, залежно від рівнів забур'яненості насаджень, часу присутності небажаної рослинності. Вивчено та обґрунтовані елементи технології застосування нових ґрунтових гербіцидів для контролю чисельності та розвитку бур'янів серед виноградників, які культивуються в районі малопродуктивних земель лівобережного Нижньодніпров'я. Одержані результати дають можливість зробити наступні висновки.

1. Промислових насадження винограду різного строку експлуатації суттєво відрізняються як за рівнем забур'яненості, так і за видовим складом бур'янів. На виноградниках старшого віку забур'яненість формується 68 видами бур'янів, що представляють 19 родів. Серед молодих виноградників склад бур'янового компоненту представлений 25 видами з 12 родів. Незалежно від віку насаджень у загальному складі забур'яненості домінують угрупування дводольних бур'янів, частка яких сягає більше 86%.

2. Найбільша чисельність бур'янів, за оптимальних умов зволоження, складається у першій половині вегетації, яку формують переважно малорічники. Рівні забур'яненості та строки сумісної вегетації впродовж фази розвиток пагонів і квітування визначають силу росту кущів, їх урожайність та якість ягід.

3. Починаючи значно раніше свій розвиток, бур'яни за оптимальних умов вегетації впродовж фаз сокорух - ріст пагонів формують більше 1т/га сухої органічної речовини, для чого споживають до 700-900 м3/га з 1850-2100 м3/га загальних обсягів вологи в грунті. Дефіцит вологоспоживання, що виникає при цьому, літніми опадами не усувається і зберігає свій негативний вплив до кінця вегетації кущів.

4. Рівень забур'яненості та строки присутності бур'янів серед виноградників визначає і питомі втрати урожаю ягід, які коливаються від 55-93 кг/т приросту сирої маси бур'янів до 320-380 кг/т при максимальній забур'яненості протягом фаз розвитку кущів ріст пагонів - дозрівання ягід. Епізодичне зменшення рівня забур'яненості в межах певної фази загального стану насаджень не покращує. Високий рівень забур'яненості, довгий час присутності бур'янів у фази ріст пагонів - квітування має незворотну дію і зумовлює найбільші втрати урожаю ягід.

5. Попадання, навіть випадкове, розчину гербіциду раундап на кущі винограду призупиняє ріст пагонів, викликає характерну зміну форми та забарвлення листя, зменшує їх діаметр. Ознаки токсикації рослин за оптимальних умов вегетації проявляються на 12-15 день після попадання розчину гербіциду. В умовах посухи, особливо гострої, зовнішні прояви ушкодження з'являються раніше.

6. Дія досліджуваних ґрунтових гербіцидів обмежена за часом і в середньому за оптимальних умов зволоження не перевищує 60-80 діб. Найбільша біологічна ефективність ґрунтових гербіцидів складається на першому етапі після внесення і зумовлюється складом препаратів, типом потенційної забур'яненості, температурою, вологістю та рівнем підготовки грунту до внесення гербіцидів. Застосування сучасних ґрунтових гербіцидів зменшує потенційну чисельність сходів бур'янів в середньому у 5-8 разів порівняно з контролем, збільшують плодоносність пагонів на 2,8-11,3%, середню масу грона на 8,4%, урожайність на 26%.

Залишкова кількість ґрунтових гербіцидів у грунті, в кінці вегетації кущів, не перевищує або менша ГДК.

7. Ґрунтові гербіциди за розробленим режимом їх застосування скорочує сукупні фінансові витрати на догляд за насадженнями, на 5,4% в тому числі на паливно-мастильні матеріали - 8,5%, собівартість ягід в середньому на 17,7%. Крім цього застосування ґрунтових гербіцидів зменшує сукупні витрати енергії на вирощування винограду з 87,4 ГДж/га за існуючої технології до 86,4 ГДж/га на ділянках, що утримувалися під гербіцидами, в тому числі на контроль присутності бур'янів з 2,4 ГДж/га до 2,1 ГДж/га - 12,6%.

Рекомендації виробництву.

1. Для скорочення чисельності бур'янів серед промислових насаджень винограду, утримання рівня забур'яненості нижче порогу шкодочинності в гербокритичний період розвитку кущів, доцільно застосувати гербіцид люмакс нормою 4 л/га, який дозволено для використання (внесено до Переліку пестицидів…..) з 2008 року. З метою підвищення біологічної ефективності дії гербіциду, попередження переносу його на сусідні ділянки, при пилових бурях, після внесення робочого розчину препарату слід обов'язково перемішати з його верхнім 0-3 см шаром грунту.

2. Норма витрати робочого розчину гербіциду люмакс 400 л/га. Застосовувати гербіцид люмакс на виноградниках доцільно після стійкого переходу середньодобової температури через +5С.

3. Високоефективний контроль розвитку та часу присутності бур'янів серед виноградників може бути досягнутий шляхом застосування гербіцидів за схемою люмакс, 4 л/га + раундап, 4 л/га у випадку розвитку наступної хвилі бур'янів та досягнення ними рівня нижнього порогу шкодочинності.

4. Перед внесенням розчину гербіциду люмакс грунт повинен бути добре підготовленим і мати дрібно грудкувату структуру. Наявність на поверхні грунту великих грудок, рослинних решток суттєво зменшує рівномірність розподілу робочого розчину гербіциду та його біологічну ефективність.

5. Для визначення доцільності застосування гербіциду люмакс заздалегідь необхідно визначити потенційно можливий рівень та тип забур'яненості кожної конкретної ділянки насаджень, видовий склад домінуючих угрупувань бур'янів.

Література

1. Шевченко І.В., Лисиця О.О. Агроекологічні аспекти удосконалення технології контролю розвитку бур'янів на промислових насадженнях винограду // Таврійський науковий збірник. Вип. 40.-Херсон.-2005.-С.40-46.

2. Шевченко І.В., Лисиця О.О. Грунтові гербіциди нового покоління на промислових виноградниках // Збірник Виноградарство і виноробство. Вип. 43.- Одеса.-2006. С.176-185.

3. Шевченко І.В., Лисиця О.О. Продуктивність винограду залежно від рівня забур'яненості та строків сумісної вегетації // Таврійський науковий збірник. Вип. 54.-Херсон-2007.-С.28-33.

4. Шевченко І.В., Лисиця О.О. Особливості формування забур'яненості промислових насаджень виноградників // Вісник аграрної науки Південного регіону. Випуск 8 Одеса - 2007. С.206-210.

5. Шевченко І.В., Лисиця О.О. Ефективність застосування ґрунтових гербіцидів нового покоління на промислових насадженнях винограду // Сад, виноград і вино України.-2006.-№1-1.-С.26-28.

6. Шевченко І.В., Лисиця О.О., Гонтар В.Т. Вплив забур'яненості на врожайність насаджень винограду за умов різного волого забезпечення // ВиноГрад.-2008.-№4.-С.24-28.

7. Лисица А.А. Эффективность контроля засоренности промышленных виноградников различными гербицидами // Материалы научно-практической конференции, посвященной 70-летию ВНИИВиВ им. Я.И. Потапенко «Новые технологии производства и переработки винограда для интенсификации отечественной виноградно-винодельческой отрасли» Новочеркасск.-2006.-С.90-95.

8. Шевченко І.В., Лисиця О.О. Взаємодія винограду і бур'янів за різних умов вегетації // Магарач, Виноградарство и виноделие.-2008.-№1.-С.19-22.

Размещено на Allbest.ru