Формування продуктивності аґрусу в умовах Північного Лісостепу України

2,18^с

7,3

657,68 ^{а с}

3. Органо-мінеральна система

4,3^а

2,79^а

9,3^а

886,94 ^{а в}

4. Мінеральна система

4,4^а

2,45^а

8,2^а

741,24 ^{а с}

Середнє

4,1

2,28

7,5

699,85

НІР₀₅

0,22

0,60

2,16

136,84

Сорт Неслухівський

1. Контроль - без добрив

4,5

2,55

6,7

724,98

2. Органічна система

4,8

3,95^а

10,4^а

1183,88 ^а

3. Органо-мінеральна система

4,9

3,35^а

9,9^а

1193,13 ^а

4. Мінеральна система

5,1^а

3,82^а

9,3^а

1071,35 ^а

Середнє

4,8

3,42

9,1

1043,34

НІР₀₅

0, 64

0,69

2,26

153,05

^а різниця істотна порівняно з варіантом 1

^в з варіантом 4

^с з варіантом 3

В середньому за варіантами у структурі фітомаси рослин сорту Красень найбільша частка припадає на плоди - 49,5, потім гілки - 35, далі корені - 11,5 і найменше на листки - 4%. У Неслухівського відповідно - 63,5; 24; 9 і 3,5% (рис. 2). Оскільки частка сухої речовини плодів у сорту Неслухівський більша, ніж у Красеня, можна припустити, що сорт Неслухівський, маючи велику площу листкової поверхні (див. табл. 2) ефективно спрямовує свої фотосинтетичні асиміляти на формування господарського врожаю.

На контролі частка сухої речовини плодів була дещо більшою порівняно з іншими варіантами. Частка сухої речовини гілок і листків збільшувалася за органо-мінеральної системи удобрення, хоча за ростовими характеристиками вони були більшими за мінеральної (див. табл. 2). Це можна пояснити ефектом розбавлення концентрації речовин у більшій кількості гілок і поверхні листків за мінеральної системи удобрення. Частка сухої речовини коренів менша в контрольному варіанті, так як нестача елементів живлення в ґрунті обмежує ріст кореневої системи.

Співвідношення надземної частини до підземної у п'ятирічних рослин аґрусу обох сортів за фітомасою більше на контролі (у Красеня - 16,3, Неслухівського - 24,5), ніж на усіх варіантах з удобренням (у Красеня - 6,8, Неслухівського - 8,9). Ймовірно, що значна кількість асимілятів, які синтезують рослини, накопичується у надземній її частині, і у рослин сорту Неслухівський цей процес більш інтенсивний.

Пропорційне відношення загальної довжини коренів до сумарної довжини пагонів у чотирирічних рослин аґрусу більше на усіх варіантах з удобренням (у Красеня - 7,5, Неслухівського - 17,7), ніж на контролі (у Красеня - 3,2, Неслухівського - 5,3). Це вказує на те, що на контролі коренева система менш розгалужена порівняно з іншими варіантами. При цьому у сорту Неслухівський вона була більш розгалуженою, ніж у Красеня.

Отже, розрахункова продуктивність сорту Красень за масою врожаю на однорічному прирості попереднього року на варіанті з органо-мінеральною системою удобрення у 1,9 рази, а сорту Неслухівський при застосуванні мінеральної системи удобрення у 2,1 рази вища за контроль. Проте у сорту Неслухівський вище навантаження крони врожаєм, що збільшує його врожайність порівняно з Красенем. Урожайність обох сортів аґрусу збільшується порівняно з контролем у 1,5 рази за органічної і мінеральної систем удобрення, у 1,6 - за органо-мінеральної. В обох сортів аґрусу маса ягід порівняно з контролем збільшується на 8% за органічної системи удобрення, на 14% - за органо-мінеральної, на 18% - за мінеральної. Підвищенню врожайності на варіанті з органо-мінеральною системою сприяло збільшення кількості плодів, а з мінеральною - збільшення їх розмірів. Характерно, що в сорту Неслухівський середня маса плодів, а також середня врожайність у 1,2 рази вища, ніж у сорту Красень. Істотне збільшення загальної фітомаси за органо-мінеральної системи (порівняно з контролем та іншими системами удобрення) свідчить, що тут створюються сприятливі умови для більш продуктивної роботи асиміляційного апарату рослин.

7. Економічна ефективність виробництва ягід аґрусу залежно від системи удобрення насаджень. Показники економічної ефективності вирощування аґрусу на ясно-сірому опідзоленому ґрунті кращі на варіанті з органо-мінеральною системою удобрення (табл. 6). Цей варіант забезпечує високу врожайність за роки досліджень, яка у 1,6 рази більша за контроль, найвищі вартість урожаю, розмір прибутків і рівень рентабельності, хоча показник окупності додаткових витрат є дещо менший порівняно з мінеральною системою удобрення. Виробничі витрати найбільші за органічної системи удобрення і перевищують контроль у 1,2 рази, що викликано зростанням як вартості всієї кількості внесеного гною (двічі по 120т/га), так і затрат на його доставку і внесення. Це призвело до збільшення виробничої собівартості 1ц продукції, тому окупність додаткових витрат була тут найменшою. Проте за мінеральної системи удобрення знижуються виробничі витрати на внесення мінеральних форм добрив, що зменшує собівартість реалізованої ягідної продукції (на 36,5грн./ц), і підвищується їх окупність, так як вартість отриманої додаткової продукції перекриває витрати на її отримання.

Таблиця 6. Економічна ефективність вирощування аґрусу (середнє за двома сортами) залежно від системи удобрення (2002-2006 рр.)

Варіант	Урожайність, ц/га	Виробничі витрати на 1га, тис. грн.	Собівартість реалізованої продукції, грн./ц	Вартість урожаю за реалізаційними цінами, тис. грн.	Прибуток на 1га, тис. грн.	Рівень рентабельності, %	Окупність додаткових витрат, %
1. Контроль - без добрив	60,2	9,1	157,80	27,09	14,1	155,0	-
2. Органічна система	88,4	11,2	133,75	39,78	22,4	199,6	390,5
3. Органо-мінеральна система	95,9	10,6	117,84	43,16	25,5	239,7	735,5
4. Мінеральна система	87,5	10,0	121,30	39,38	23,0	230,0	965,3

Таким чином, аналіз економічної ефективності вирощування аґрусу показує, що органо-мінеральна система удобрення за умов дотримання регламенту внесення визначених норм мінеральних та органічних добрив є високоприбутковою і високорентабельною. При порівнянні економічної ефективності вирощування різних сортів аґрусу встановлено, що насадження сорту Неслухівський є більш рентабельними і прибутковими порівняно з Красенем.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у виявленні біологічних особливостей росту, розвитку, продуктивності та якості врожаю аґрусу за різних систем удобрення (органічна, органо-мінеральна, мінеральна). У рамках виконання цього завдання визначено елементи родючості ясно-сірого опідзоленого ґрунту, морфометричні характеристики рослин, їх біологічну продуктивність та особливості формування врожаю; фотосинтетичну активність листкового апарату; біохімічні складові плодів аґрусу; вперше проведено порівняльний аналіз сортових відмінностей; удосконалено систему удобрення аґрусу. Подано аналіз економічних показників виробництва ягід аґрусу за різних систем удобрення.

1. Запропоновані системи удобрення покращують агрохімічні властивості ясно-сірого опідзоленого ґрунту. Застосування органічної системи (120 т/га, гній) підвищує вміст азоту на 43 і калію - на 47% порівняно з контролем та забезпечує стабільний вміст гумусу. Під дією органо-мінеральної системи удобрення (60 т/га, гній + N₃₀₀Р₁₅₀К₃₆₀) підвищується вміст сполук азоту на 32, рухомих фосфатів - на 56 і обмінних форм калію - на 48% порівняно з контролем. Показано, що запропонована мінеральна система удобрення ґрунту (N₆₀₀Р₃₀₀К₅₀₀) не знижує показники його родючості, оскільки вміст азоту і гумусу змінюється не істотно, рухомого фосфору підвищується на 61, обмінного калію - на 49% порівняно з контролем. Внесення органічних добрив впливає на рівень азотного, а рівень фосфорно-калійного живлення визначають мінеральні форми добрив.

2. Встановлено, що за мінеральної системи удобрення сумарна довжина гілок та пагонів у сорту Красень збільшується у 2,1, а в сорту Неслухівський - у 2,9 рази порівняно з контролем. За кількісними показниками росту структурних елементів кущів обох сортів аґрусу органічна і органо-мінеральна системи дещо поступаються мінеральній.

3. Мінеральні та органічні добрива сприяють формуванню високопродуктивного листкового апарату кущів аґрусу. За органо-мінеральної системи удобрення площа листкової поверхні збільшується: у сорту Красень - у 2,2, у Неслухівського - у 2,8 рази порівняно з контролем без удобрення. У разі застосування окремо як органічної, так і мінеральної систем цей показник у Красеня більший за контроль у 1,6, а у Неслухівського - у 2,7 рази. Площа листкової поверхні прямо пропорційна кількості листків та розміру листкової пластинки і більша у сорту Неслухівський порівняно з Красенем. Аналіз кількості зелених пігментів в листках та змін індукції флуоресценції хлорофілу підтвердив, що фотосинтетичний потенціал Неслухівського є вищим, ніж у Красеня.

4. Застосування органо-мінеральної та мінеральної систем удобрення сприяє значному збільшенню довжини як скелетних, так і обростаючих коренів рослин аґрусу обох сортів. Загальна довжина коренів у варіантах з мінеральною - у 4,3, а органо-мінеральною - у 3,8 рази перевищує контроль. При тому цей показник у всіх варіантах у середньому на 20% вищий у сорту Неслухівський порівняно з Красенем.

5. В ґрунтово-кліматичних умовах Північного Лісостепу України досліджувані сорти нормально розвиваються і забезпечують високу продуктивність за усіх запропонованих систем удобрення (Красень - 8,3, Неслухівський - 9,9т/га). Лише в 2003 р., який відзначився сухим і спекотним літом, за жодної системи удобрення не було отримано істотного підвищення урожайності порівняно з контролем у сорту Красень, а Неслухівський виявився більш витривалим до посушливих умов.

6. Під впливом органічних та мінеральних добрив збільшується кількість запилених квіток, відсоток зав'язування та кількість ягід у кущі. Навантаження крони урожаєм у сорту Красень за органічної та органо-мінеральної систем удобрення було на 23% більшим, ніж у сорту Неслухівський. Загалом продуктивність обох сортів майже вдвічі вища порівняно з контрольними варіантами.

7. Маса ягід обох сортів за органічної системи удобрення збільшується на 8%, за органо-мінеральної - на 14%, за мінеральної - на 18% порівняно з контролем без удобрення. Середня врожайність сортів зростає за органічної і мінеральної систем удобрення у 1,5, за органо-мінеральної у 1,6 рази порівняно з контролем. Підвищенню врожайності у варіанті з органо-мінеральною системою сприяло збільшення кількості плодів, а з мінеральною - збільшення їх розмірів.

8. На варіантах з органічною та органо-мінеральною системами удобрення виявлено тенденцію до підвищення вмісту біохімічних складових у плодах аґрусу обох сортів. Незалежно від системи удобрення показники споживчої якості плодів кращі у сорту Неслухівський порівняно з Красенем.

9. Біологічна продуктивність аґрусу за усіх систем удобрення збільшується у 1,6 раза порівняно з контролем. У структурі фітомаси рослин у сорту Красень на плоди припадає 49,5, на гілки - 35, на корені - 11,5 і на листки - 4%; у сорту Неслухівський - відповідно 63,5; 24; 9 та 3,5%. Вище відношення фітомаси надземної до підземної частини рослин у Неслухівського свідчить про високий фотосинтетичний потенціал цього сорту.

10. Найвищі показники економічної ефективності виробництва ягід отримано у разі застосування органо-мінеральної системи удобрення: значне підвищення врожайності призводить до зниження собівартості продукції на 26,5% і зростання прибутку в 1,8 рази порівняно з контролем. Рівень рентабельності становить 239,7%, тобто в 1,5 рази перевищує контроль.

Практичні рекомендації

Для забезпечення високої врожайності і якості ягід в умовах північного Лісостепу України на ясно-сірому опідзоленому середньосуглинковому ґрунті з середнім рівнем забезпеченості рослин основними елементами живлення у підживлення плодоносних насаджень аґрусу вносити гній у кількості 60 т/га і повні мінеральні добрива N₃₀₀Р₁₅₀К₃₆₀ та протягом наступних двох років по N₅₀ тричі за вегетацію.

Для швидкої окупності витрат при створенні насаджень використовувати високопродуктивні сорти аґрусу, зокрема Неслухівський, який характеризується низькою пагоноутворювальною здатністю, компактним габітусом куща, розвиненою кореневою системою, крупними плодами універсального призначення з високим вмістом біохімічних складових, високою екологічною толерантністю.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Лагутенко О.Т. Особливості розвитку та будови кореневої системи аґрусу залежно від умов поживного режиму ґрунту / О.Т. Лагутенко // Науковий вісник НАУ. - К., 2006. - Вип. 100.- С. 57-63.

2. Лагутенко О.Т. Особливості формування врожаю та якість плодів аґрусу в перші роки плодоношення залежно від передпосадкового удобрення ґрунту / О.Т.Лагутенко // Науковий вісник НАУ. - К., 2005. - Вип. 86. - С. 84-89.

3. Лагутенко О.Т. Формування врожаю та якості плодів аґрусу залежно від удобрення ґрунту / О.Т. Лагутенко // Садівництво. - К., 2006. - Вип. 59. - С. 134-142.

4. Лагутенко О.Т. Активність фотосинтетичного апарату та біологічна продуктивність агрусу залежно від системи удобрення / О.Т. Лагутенко, О.І. Китаєв // Науковий вісник НАУ. -- К., 2007. - Вип. 109. - С. 114-123 (Визначення фітомаси сухої речовини рослин агрусу, аналіз отриманих результатів, підготовка до друку).

5. Лагутенко О.Т. Культура та господарське значення агрусу // Наука та практика: інновація - 2007 / О.Т. Лагутенко, В.С. Марковський // Зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. - Полтава: Громадська асоціація «Аграрна наука і практика», 2007. - С. 64-68 (Опрацювання наукової літератури, підготовка до друку).

6. Марковський В.С. Особливості морфологічної будови кущів аґрусу залежно від поживного режиму світло-сірого опідзоленого ґрунту / В.С. Марковський, О.Т. Лагутенко // Зб. наук. праць Подільського аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський, 2007. - Вип. № 15. - С. 3-8 (Визначення морфометричних показників кущів аґрусу, підготовка до друку).

7. Кузнєцова Т.В. Польова практика з основ сільського господарства як засіб підготовки студентів до дослідницької роботи з біологічних та екологічних дисциплін / Т.В. Кузнєцова, О.Т. Лагутенко // Проблеми екології та екологічної освіти / Матер. IV Міжнар. наук.-практ. конф. - Кривий Ріг: Вид-тво ТОВ «Етюд-Сервіс», 2005. - С. 97-98 (Опис методики визначення фітомаси рослин аґрусу, підготовка до друку).

8. Лагутенко О.Т. Результати розмноження аґрусу здерев'янілими живцями із застосуванням регулятора росту / О.Т. Лагутенко, Т.В. Кузнєцова // Молодь і поступ біології: [зб. тез ІІ Міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів]. - Львів, 2006. - С. 386-367 (Польові дослідження, узагальнення результатів, підготовка до друку).

9. Скиба Ю.А. Організація науково-дослідної роботи студентів з вирощування ягідних культур під час польової практики з основ сільського господарства / Ю.А. Скиба, Т.В. Кузнєцова, О.Т. Лагутенко // Наукові та методичні основи викладання біологічних дисциплін у педагогічних вищих закладах України: [матер. Всеукр. наук.-практ. конф.]. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - С. 100-102 (Опрацювання методичної та наукової літератури, підготовка до друку).

Размещено на Allbest.ru

...