Ознаки тварин симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

06.02.01 - розведення та селекція тварин

ОЗНАКИ ТВАРИН СИМЕНТАЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ ВІТЧИЗНЯНОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ СЕЛЕКЦІЇ

Виконала Чуприна Оксана Василівна

Чубинське - 2008



АНОТАЦІЯ

порода корова молочний селекція

Чуприна О.В. Ознаки тварин симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин.- Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське Київської області, 2008.

Жива маса тварин - об'єктивний показник росту організму в цілому, яка зумовлена відповідними генетичними особливостями тварин піддослідних груп. Найвища маса новонароджених телиць у тварин австрійської селекції - 39,5 кг, яка перевищує за цим показником телиць з 50% часткою спадковості австрійських сименталів на 3,6 кг (10,0%, Р > 0,999) та українських ровесниць - на 5,0 кг(14,4%, Р>0,999). В подальші вікові періоди різниця між піддослідними телицями була статистично вірогідна (Р > 0,999). Телиці за живою масою в усі вікові періоди відповідали стандарту породи.

Нами встановлена зміна надою корів симентальської породи різної селекції з віком. Надій корів австрійської селекції за першу лактацію складає 90,8% від надою корів за другу лактацію, 85,7% - від надою за третю лактацію; у корів з 50% часткою спадковості австрійських сименталів відносні зміни склали 90,9% і 83,2%; у корів української селекції - 89,8% і 81,9%. За кількістю молочного жиру отримані слідуючі дані: австрійські симентали - 90,8% і 86,1%; тварини з 50% часткою спадковості австрійських сименталів - 91,2% і 83,6%; українська селекція - 89,8% і 81,7%.

Частка впливу селекційної належності склала за надоєм - 60,7%, за вмістом жиру в молоці - 87,6%, кількістю молочного жиру - 64,6% при високому ступені вірогідності (Р>0,999), а фактору отелення була дещо меншою: за надоєм молока - 39,1 % (Р>0,999), вмістом жиру в молоці - 5,0 % і кількістю молочного жиру - 35,3 % (Р>0,999).

За першу лактацію корови з 50% часткою спадковості австрійських сименталів перевищують за кількістю молока базисної жирності первісток української селекції на 506 кг, за другу лактацію - 486 кг і за третю і старше - 494 кг молока.

Ключові слова: жива маса, симентальська порода, лактація, отелення, економічний ефект.



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Якісне удосконалення наявних масивів молочної, молочно-м'ясної худоби України спрямоване на суттєве підвищення їх генетичного потенціалу через застосування кращого світового генофонду. Племінна база симентальської породи, яка була широко розповсюджена в минулому, в даний час значно звужена. Ця порода зазнала значного впливу голштинської породи. Однак в окремих областях вона ще збереглася і є базою для підтримки симентальської породи і її можливого розвитку.

Для покращення племінних і продуктивних якостей симентальської породи української селекції інтенсивно використовується генетичний потенціал симентальської породи із Австрії, Канади, Німеччини, Угорщини (А.І. Самусенко, 1986; М.В. Зубець, В.П. Буркат, 2002; Г.Т. Шкурин, 1998; Ю.Д. Рубан, 2002).

У зв'язку з цим актуальним є вивчення господарсько-селекційних ознак симентальської породи австрійської селекції в умовах Лісостепу України, продуктивних і технологічних, екстер'єрних і відтворювальних якостей тварин австрійської і української селекції. Актуальним також є визначення морфологічного та біохімічного складу крові, гістологічної структури шкірно-волосяного покриву.

Вивчення продуктивних, екстер'єрних, технологічних і біологічних особливостей симентальської породи австрійської селекції в Україні дозволить розробити методи її ефективного використання при якісному вдосконаленні сименталів української селекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані у відповідності з тематичним планом науково-дослідних робіт Національного аграрного університету. Робота є одним із підрозділів наукової тематики кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин ім. М.А. Кравченка "Збереження та раціональне використання генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин" (номер державної реєстрації 0107U011545, 2005-2008 рр.).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення ефективності використання генетичного потенціалу симентальської породи австрійської селекції для поліпшення продуктивних та технологічних якостей тварин симентальської породи української селекції в умовах Лісостепу України.

Для реалізації цієї мети необхідно було вивчити:

· особливості росту і розвитку телиць симентальської породи різної селекції;

· молочну продуктивність та живу масу корів симентальської породи різної селекції у розрізі лактацій та їх генетико-екологічних генерацій;

· відтворна здатність піддослідних корів;

· адаптаційну здатність тварин симентальської породи австрійської селекції за продуктивними якостями;

· лінійний ріст та екстер'єрні особливості корів симентальської породи різної селекції;

· морфологічні та біохімічні показники крові корів симентальської породи різної селекції;

· придатність корів симентальської породи різної селекції до технології машинного доїння відповідно мінімальних вимог;

· гістологічну структуру шкірно-волосяного покриву корів симентальської породи різної селекції та їх генетико-екологічних генерацій;

· вплив бугаїв-плідників симентальської породи на продуктивність їх дочок у зв'язку з походженням та лінійною належністю;

· економічну ефективність результатів досліджень.

Об'єкт досліджень. Об'єктом досліджень є вивчення господарсько-селекційних ознак симентальської породи австрійської, української селекції та тварини з 50% часткою спадковості австрійських сименталів, у провідних племінних господарствах Лісостепу України.

Предмет досліджень. Продуктивні, технологічні та біологічні ознаки тварин симентальської породи різної селекції, їхні генетико-екологічних генерацій в сучасних умовах виробництва та адаптивні можливості.

Методи досліджень. Зоотехнічні - визначення молочної продуктив-ності, живої маси телиць і корів, взяття лінійних промірів тіла і розрахунок індексів будови тіла, відтворні здатності корів; морфологічні - проміри вим'я та дійок корів симентальської породи різної селекції; технологічні - швидкість молоковіддачі; біохімічні - морфологічні та біохімічні показники крові; методи математичної статистики - визначення середніх величин та їхніх похибок, показники вірогідності результатів досліджень, коефіцієнти кореляції й дисперсійний аналіз за методиками М.О. Плохинського [1969] та К.К. Меркур'євої [1970].

Наукова новизна отриманих результатів. В умовах Лісостепу України вперше всебічно вивчено ефективність використання генетичного потенціалу симентальської породи австрійської селекції для підвищення продуктивних (ріст та розвиток молодняку, молочна продуктивність, конверсія поживних речовин корму в молоко, жива маса корів та їх екстер'єр) і технологічних якостей (відтворна здатність, придатність корів до машинного доїння) популяції корів симентальської породи української селекції та їх потомків, отриманих від бугаїв-плідників австрійської селекції.

Вивчена адаптаційна здатність симентальської породи австрійської селекції різних генетико-екологічних генерацій (мати - дочка - онучка) в нових екологічних та технологічних умовах Лісостепу України за ростом і розвитком молодняку, молочною продуктивністю та відтворною здатністю.

Визначена племінна цінність бугаїв-плідників симентальської породи різної селекції за відтворною здатністю і молочною продуктивністю дочок в залежності від походження та лінійної належності.

Отримані нові дані інтер'єрних особливостей та гістологічної структури шкірно-волосяного покриву тварин симентальської породи різної селекції, їх генетико-екологічних генерацій.

Практичне значення отриманих результатів. Використання бугаїв-плідників австрійської селекції на сименталах української селекції сприяє підвищенню молочної продуктивності корів І покоління у порівнянні із тваринами української селекції за першу лактацію - на 418 кг, за другу лактацію - на 409 кг і за третю лактацію і старше - на 437 кг (Р>0,95; Р>0,99; Р>0,999).

Одержані результати можуть бути використані для створення високопродуктивних стад в умовах інтенсивної технології виробництва молока та застосовані при розробці програм і перспективних планів племінної роботи зі стадами симентальської породи різної селекції.

Результати проведених досліджень свідчать, що тварини австрійської селекції різних генетико-екологічних генерацій здатні проявляти високий генетичний потенціал продуктивності при адаптації і повноцінній годівлі в оптимальних умовах навколишнього середовища.

Результати досліджень впроваджені у племзаводі „Сигма” і племрепро-дукторах „Мрія”, „Вітчизна” Конотопського району, племрепродукторах „Коровинці” Недригайлівського, „Котово” і „Надія” Роменського та „Жуківське” Буринського районів Сумської області.

Економічні показники в розрахунку на одну голову у фактичних цінах 2007 року за лактацію в порівнянні тварин з 50% часткою спадковості австрійських сименталів до корів української селекції склали за першу лактацію - 910,8 грн. (112,6%), другу лактацію - 874,8 грн. (110,9%) і третю лактацію і старше - 889,2 (110,3%) відповідно.

Матеріали досліджень використовуються в навчальному процесі при підготовці фахівців у Національному аграрному університеті, Сумському та Луганському національних аграрних університетах.

Особистий внесок здобувача. Автором роботи самостійно зібрані первинні дані зоотехнічного та племінного обліку дослідних тварин, створено базу даних на ПЕОМ та проведено аналіз росту і розвитку телиць, молочної продуктивності та відтворної здатності корів (в тому числі трьох генетико-екологічних генерацій), здійснена оцінка морфологічних ознак та функціональних властивостей вим'я корів симентальської породи австрійської, української селекцій та тварин з 50% часткою спадковості австрійських сименталів.

Хімічний склад молока, морфологічні та біохімічні показники крові проведені здобувачем в Інституті тваринництва УААН. Гістологічні аналізи шкіри та волосяного покриву зроблені з допомогою завідувача кафедри біології тварин Луганського НАУ професора Г.Д. Каци.

Здобувачем самостійно опрацьовані, проаналізовані і узагальнені одержані результати, що подані у вигляді дисертації з висновками та пропозиціями виробництву.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались і отримали позитивну оцінку на:

· наукових конференціях Національного аграрного університету (Київ, 2005-2008);

· міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв (Дніпропетровськ, 2006);

· міжнародній науково-практичній конференції "Роль вчення про онтогенез у розв'язанні проблем тваринництва України", присвяченої 100-річчю від дня народження професора К.Б. Свєчіна (Київ, 2007);

· міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва", присвячена 140-річчю від дня народження Вацлава Морачевського (Львів, 2007);

· міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва” (Вінниця, 2008).

2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені шляхом науково-господарських дослідів, статистично і популяційно-генетичного аналізу матеріалів первинного зоотехнічного і племінного обліків, ретроспективного аналізу у процесі генезису симентальської породи зарубіжної та української селекції згідно схеми на рис. 1.

Основні науково-господарські дослідження були проведені в період 2005-2008 років у виробничих умовах племзаводу „Сигма” Конотопського, племрепродукторі „Коровинці” Недригайлівського району Сумської області та кафедрі розведення і генетики сільськогосподарських тварин М.А. Кравченка Національного аграрного університету.

Об'єктом досліджень були чистопородні тварини симентальської породи австрійської селекції (n=412), української селекції (n=577) та тварини з 50% часткою спадковості австрійських сименталів (n=458).

Для вивчення адаптації тварин симентальської породи австрійської селекції в умовах Лісостепу України було передбачено розподіл їх за поколіннями: тварини із Австрії віднесені до першої генетико-екологічної генерації (ГЕГ, матері, n=89); їх потомство, яке народилось і було вирощено в умовах племзаводу - до другої ГЕГ (дочки австрійських матерів, n=79); нащадки від дочок австрійських матерів - до третьої ГЕГ (онучки австрійських сименталів, n=110).

Годівлю піддослідних тварин здійснювали згідно довідника „Норми годівлі, раціони і поживність кормів для різних видів сільськогосподарських тварин” (2007), що забезпечувало їх продуктивність відповідно запланованим параметрам за живою масою молодняку, надоєм, вмістом жиру і білка в молоці корів.

За період вирощування телиць австрійської селекції від народження до 6-місячного віку витрачалося 793,5 кг кормових одиниць і 91,9 кг перетравного протеїну. Для телиць української селекції і тварин з 50% часткою спадковості австрійських сименталів - 785,3 кг кормових одиниць і 90,0 кг перетравного протеїну. Лактуючим коровам симентальської породи австрійської селекції за рік згодовувалися корми, в яких містилося 6097 кг кормових одиниць і 672,5 кг перетравного протеїну. В одній кормовій одиниці містилося 110,3 г перетравного протеїну. Коровам української селекції та тваринам з 50% часткою за рік згодовувалися корми, в яких містилося 5852 кг кормових одиниць і 634,4 кг перетравного протеїну. В одній кормовій одиниці містилось 108,4 г перетравного протеїну.

Контроль за ростом і розвитком телиць проводили за живою масою, яку визначали методом зважування у наступні вікові періоди: при народженні, 6, 9, 12 і 18 місяців. На підставі цих даних розраховували добові і відносні (за формулою С. Броді) прирости живої маси.

На підставі отриманих даних проведено визначення параметрів моделі Т. Бріджеса (1986). Поряд з визначенням параметрів моделі були розраховані показники інтенсивності формування тварин за методикою Ю.К. Свєчина (1985). Індекс рівномірності та напруги росту визначали за методикою В.П. Коваленко та ін. (1997).

Кратність збільшення живої маси та промірів статей тіла - шляхом ділення живої маси або проміру в 6-, 12- і 18-місячному віці на живу масу або промір новонароджених тварин. Живу масу корів дослідних груп визначали через контрольні зважування на 2-3 місяцях лактації.

В ці строки для оцінки лінійного росту, екстер'єру та загального розвитку тварин за допомогою мірної палиці, циркуля та мірної стрічки брали наступні проміри: висота в холці, глибина і ширина грудей, ширина в маклоках, обхват грудей та п'ястка, коса довжина тулуба. Взяття промірів здійснювалися у точках, описаних у практичних посібниках по зоотехнії.

Аналіз абсолютних показників окремо взятих промірів не повністю характеризує розвиток тварин. Тому, шляхом співвідношення відповідних промірів вираховували індекси будови тіла тварин (Й.З. Сірацький та ін., 2001).

Молочну продуктивність визначали раз в декаду шляхом добового контролю надоєного молока з наступним перерахуванням його за перші 305 днів лактації, або скорочену (не менше 240 днів), вміст жиру, білка, лактози та сухої речовини визначали за методикою інфрачервоної спектрофотометрії на апараті „Bentley-150”, соматичні клітини - на апараті „Bentley somacount-150” на п'ятому-шостому місяцях отелення (Л.С. Жебрівський, 1973).

Витрати поживних речовин корму на молоко встановлювали, використовуючи отримані показники надоїв молока і вмісту жиру у корів симентальської породи різної селекції за методикою Ж.В. Буткалюк (2005).

Відтворну здатність оцінювали за віком першого отелення, кількості осіменінь на одне запліднення, за відсотком запліднення після першого осіменіння, тривалістю сервіс-, сухостійного та міжотельного періодів, кількості абортів та мертвонароджених телят, а також за співвідношенням бугайців і теличок. Для цього використовували картки племінних тварин.

Індекс адаптації тварин дає змогу вести оцінку рівнів розвитку специфічних особливостей однієї особини (Й.З. Сірацький та ін., 2005):

(1)

де: І - індекс адаптації; МОП - міжотельний період, днів; 365 - кількість днів у році; МЖ - кг молочного жиру за закінчену лактацію; 27,40 - коефіцієнт.

Втрати молока за лактацію у зв'язку з днями неплідності визначали за формулою О.І. Ескелевої, А.С. Митюкова (1985).

(2)

де: П - втрати молока за лактацію, кг; У - кількість надоєного молока за оцінену лактацію, кг; МОП - міжотельний період, днів; 365 - кількість днів у році.

Оцінку морфофункціональних властивостей вим'я піддослідних корів проводили на 30-40 день після отелення за методичними рекомендаціями по „Оцінці і відбору корів за придатністю до промислової технології виробництва молока” (1985).

Клінічний стан корів (три групи в кожній n=20 голів) вивчали шляхом дослідження частоти дихання, пульсу та температури тіла в липні місяці о 6 та 12 годині. Морфологічний і біохімічний склад крові (три групи в кожній n=20 голів) досліджували на другому місяці лактації.

Вивчали концентрацію гемоглобіну, кількість еритроцитів в 1мм³ - фотоелектричним еритрогемометром, вміст кальцію - за Де Ваардом, фосфору - за Брігсом в модифікації А.Т.Усовича (1969). Кількість лейкоцитів і лейкоцитарну формулу - за загальноприйнятими методиками.

Дослідження гістологічної структури шкіри та волосу піддослідних тварин (три групи в кожній n=10 голів) проводили за методикою Г.Д. Каци (1999).

Визначення вартості додаткового надою молока на корову, отриманого за рахунок використання сименталів австрійської селекції проводили за перерахуванням фактичного надою до молока базисної жирності.

Величина і направлення взаємозв'язку між кількісними ознаками розраховувалась через коефіцієнт кореляції (r). Успадковуваність молочної продуктивності визначали як подвоєний коефіцієнт кореляції за шляхом „мати - дочка” і обчисленням показника сили впливу на мінливість досліджуваної ознаки однофакторним дисперсійним аналізом.

Визначення селекційного індексу бугаїв проводили за методикою М.М. Майбороди, С.Г. Германчука, (2000), оцінку бугаїв-плідників за походженням проводили за методикою М.А. Кравченка (1954).

Величину критерію достовірності встановлювали при таких рівнях теоретичної ймовірності: Р>0,95; Р>0,99; Р>0,999. Біометричну обробку всіх отриманих даних досліджень проведено методом варіаційної статистики за методиками К.К. Меркур'євої (1970), М.О. Плохинського (1969). Математичне опрацьовування даних проводили на ЕОМ ІВМ з використанням програмного забезпечення фірми „Microsoft”.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ріст і розвиток телиць. Результати наших досліджень показують, що телиці симентальської породи австрійської селекції мають високі показники живої маси (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка живої маси телиць симентальської породи різної селекції, М±m (кг)

Вік, міс	Австрійська селекція (n=412)	Австрійська х українська селекція (n=458)	Українська селекція (n=577)	Стандарт породи, кг
Новонароджені	39,5±0,12	35,9±0,16	34,5±0,14	-
6	187,9±0,72	175,1±0,37	171,6±0,26	170
9	256,0±0,96	239,4±0,35	233,5±0,36	229
12	320,4±1,03	299,9±0,33	291,4±0,38	284
15	381,1±1,13	356,9±0,41	347,2±0,50	334
18	437,6±1,32	412,8±0,6	402,8±0,72	380

Найвища маса новонароджених телиць у тварин австрійської селекції - 39,5 кг, яка перевищує за цим показником напівкровних телиць на 3,6 кг (10,0%, Р>0,999) та українських ровесниць - на 5,0 кг (14,4%, Р>0,999). В подальші вікові періоди різниця між тваринами австрійської селекції, напівкровними та ровесницями української селекції була статистично вірогідна (Р>0,999). Телиці піддослідних груп за живою масою в усі вікові періоди відповідали стандарту породи. У період від народження до 18 місяців середньодобовий приріст в середньому становив у телиць австрійської селекції - 737 г, у тварин з 50% часткою спадковості австрійських сименталів - 698 г, у ровесниць української селекції - 682 г. В процесі адаптації корів австрійської селекції до існуючих умов утримання жива маса тварин дещо зменшилась - від 463,6 кг (матері) до 430,6 кг (онучки). Процес адаптації в подальшому приведе до стабілізації живої маси в популяції худоби австрійської селекції. Жива маса корів симентальської породи. Приріст живої маси корів австрійської селекції від першої до третьої і старше лактації складає 84,9 кг, у тварин з 50% часткою спадковості австрійських сименталів - 112,1 кг і у ровесниць української селекції - 114,9 кг. Фенотипова кореляція живої маси з молочною продуктивністю, з вмістом жиру в молоці та його кількості невисока, але у більшості статистично вірогідна. Дисперсійний аналіз вказує на те, що сила впливу фактору селекційної належності симентальської породи на живу масу складає 28,5%, фактору отелення - 70,5% (Р>0,999). Молочна продуктивність корів. Використання світового генетичного потенціалу австрійських сименталів дало можливість підвищити молочну продуктивність корів української селекції (табл. 2).

Таблиця 2. Молочна продуктивність піддослідних корів

Показник	Австрійська селекція (n = 412)	Австрійська х українська селекції (n = 458)	Українська селекція (n = 577)
	M±m	СV%	M±m	СV%	M±m	СV%
Перша лактація
Надій за 305 дн., кг	454435,3	15,8	398942,7	22,9	357127,6	18,6
Вміст жиру в молоці, %	3,900,008	4,3	3,860,008	4,5	3,830,006	3,8
Кількість молочного жиру, кг	177,21,47	16,8	153,90,66	23,1	136,81,10	19,3
Друга лактація
Надій за 305 дн., кг	500343,5	17,6	438536,5	17,8	397633,6	20,3
Вміст жиру в молоці, %	3,900,009	4,9	3,850,009	5,1	3,830,006	4,0
Кількість молочного жиру, кг	195,11,85	19,3	168,81,50	18,9	152,31,31	20,7
Третя лактація і старше
Надій за 305 дн., кг	530646,2	17,7	479633,3	14,8	435925,7	14,2
Вміст жиру в молоці, %	3,870,007	4,1	3,840,008	4,6	3,840,006	4,0
Кількість молочного жиру, кг	205,91,94	19,2	184,21,31	15,3	167,41,04	14,9
Найвища лактація
Надій за 305 дн., кг	578346,5	16,3	529843,3	16,3	481633,6	14,9
Вміст жиру в молоці, %	3,930,010	5,3	3,860,009	5,4	3,840,008	4,9
Кількість молочного жиру, кг	227,31,98	17,7	204,51,83	17,5	184,01,51	17,1

Встановлено, що надої корів австрійської селекції статистично вірогідно перевищують за всіма лактаціями як тварин з 50% часткою спадковості австрійських сименталів, так і корів української селекції від 482 кг до 1027 кг.

Використання австрійських плідників сприяло підвищенню молочної продуктивності корів української селекції за першу лактацію - на 418 кг (11,7%, Р>0,999), за другу - 409 кг (10,3%, Р>0,999), за третю і стр. - 437 кг (10,0%, Р>0,999) і найвищу - 482 кг (10,0%, Р>0,999).

Встановлена статистично вірогідна різниця за кількістю молочного жиру у корів симентальської породи різної селекції.

Вміст жиру за лактаціями був в межах від 3,83% до 3,93%. За кількістю молочного жиру встановлена статистично вірогідна різниця між коровами симентальської породи різної селекції в межах Р>0,95; Р>0,99; Р>0,999.

Дисперсійний аналіз визначив вплив факторів селекційної належності та отелення на молочну продуктивність, вміст жиру в молоці та кількість молочного жиру. Вплив фактору селекційної належності на надій склав - 60,7%, на вміст жиру в молоці - 87,6%, на кількість молочного жиру - 64,6% при високій ступені вірогідності (Р>0,999). Частка впливу фактору отелення була значно меншою: на надій - 39,1% (Р>0,999), вміст жиру в молоці - 5,0% і на кількість молочного жиру - 35,3% (Р>0,999).

У корів симентальської породи різної селекції встановлено взаємозв'язок між ознаками молочної продуктивності: надій - вміст жиру в молоці (+0,175...+0,261), надій - кількість молочного жиру (+0,658...+0,851).

Відтворна здатність корів симентальської породи різної селекції. Аналіз відтворної здатності корів симентальської породи різної селекції показав, що при подовженому сервіс-періоді від корів австрійської селекції за три перші лактації недоотримано 1353 кг молока, тварин з 50% часткою спадковості австрійських сименталів - 579 кг молока і корів української селекції - 332 кг молока.

Показником адаптації тварин до технологічних умов є їх відтворна здатність. За методикою Й.З. Сірацького та ін. (2007) ми підрахували індекс адаптації корів симентальської породи австрійської селекції різних генерацій (табл.3).

Таблиця 3. Відтворна здатність корів симентальської породи австрійської селекції різних генерацій, М±m

Показник	Матері (n=89)	Дочки (n=79)	Онучки (n=110)
І лактація
Тривалість сервіс-періоду, днів	126,5±1,97	98,0±0,76	86,9±2,35
Міжотельний період, днів	426,8±2,42	380,1±1,37	363,4±2,06
Індекс адаптації	-9,58	-2,30	+0,23
ІІ лактація
Тривалість сухостійного періоду, днів	84,1±0,75	72,3±1,24	60,3±0,92
Тривалість сервіс-періоду, днів	120,1±1,65	96,1±0,78	84,2±2,18
Міжотельний період, днів	416,9±1,76	364,6±1,27	358,4±1,78
Індекс адаптації	-7,06	+0,05	+0,74
ІІІ лактація і старше
Тривалість сухостійного періоду, днів	80,3±0,80	68,2±1,38	59,0±0,86
Тривалість сервіс-періоду, днів	111,9±1,83	91,4±0,63	80,4±2,13
Міжотельний період, днів	404,9±2,70	362,0±1,05	350,9±2,06
Індекс адаптації	-5,25	+0,38	+1,83



Дані таблиці 3 свідчать, що використання в селекції тварин зарубіжного походження методу оцінки адаптивної здатності корів дозволяє визначати рівень взаємодії різних генерацій з умовами зовнішнього середовища.

Морфологічні і біохімічні показники крові симентальської породи різної селекції. Аналіз лейкограми корів-первісток симентальської породи різної селекції свідчить, що морфологічний склад крові знаходиться в межах фізіологічної норми.

Кореляційний аналіз взаємозвязків морфологічних і біологічних показників крові з молочною продуктивністю симентальської породи різної селекції показав суттєвий позитивний звязок (табл. 4).

Таблиця 4. Зв'язок морфологічних і біохімічних показників крові з молочною продуктивністю корів симентальської породи різної селекції, r±mr

Показник	Австрійська селекція (n=20)	Австрійська х українська селекція (n=20)	Українська селекція (n=20)
Кількість: еритроцитів	0,548±0,24	0,551±0,22	0,497±0,20
лейкоцитів	0,511±0,17	0,497±0,19	0,470±0,21
гемоглобіну	0,745±0,11	0,763±0,15	0,653±0,19
Загальний білок	0,801±0,19	0,810±0,11	0,777±0,20
в т.ч. альбуміни	0,847±0,23	0,835±0,15	0,803±0,17
глобуліни	0,710±0,20	0,790±0,13	0,745±0,22
із них:	0,799±0,12	0,777±0,15	0,718±0,15
	0,488±0,15	0,551±0,18	0,540±0,17
	0,395±0,17	0,405±0,12	0,388±0,16
Фосфор	0,693±0,25	0,701±0,17	0,658±0,23
Кальцій	0,512±0,21	0,588±0,20	0,594±0,25

Позитивний кореляційний зв'язок показників крові з молочною продуктивністю корів симентальської породи різної селекції може бути використаний як показник біохімічних тестів у селекційному процесі.

Оцінка придатності корів до машинного доїння. Проміри вим'я і дійок корів симентальської породи різної селекції забезпечують об'єктивність оцінки морфологічних ознак як одного з критеріїв добору.

Однак, при оцінці промірів вим'я і дійок встановлено, що за обхватом вим'я - 0,3-8,3%, за довжиною - 0,9-1,2%, за шириною вим'я - 0,8% корів симентальської породи різної селекції не відповідають мінімальним вимогам машинного доїння.

Статистично вірогідний зв'язок між добовим надоєм і морфологічними ознаками вим'я і дійок (+0,431...+0,591, Р > 0,99...0,999) дає підставу для селекції корів симентальської породи за конкретними ознаками вим'я і дійок. Оцінкою функціональних властивостей вим'я корів симентальської породи різної селекції встановлено, що за добовим надоєм - 7,3-13,9%, за швидкістю молоковіддачі - 6,0-6,9% і за індексом вим'я - 1,4-11,1% не відповідають мінімальним вимогам машинного доїння.

Коефіцієнти кореляції підтверджують, що селекція худоби за морфофункціональними властивостями вим'я і дійок корів симентальської породи різної селекції буде сприяти удосконаленню технологічності тварин.

Бісеріальний показник, який відображає зв'язок кількісних (надій) і якісних ознак (форма вим'я) склав +0,679 (Р > 0,999). Тому, при доборі первісток треба враховувати форму вим'я.

Таблиця 5. Структура шкіри корів симентальської породи австрійської селекції, М±m

Генетико-екологічні генерації	Епідерміс, мкм	Глибина залягання ВФ	Товщина шкіри, мкм	Густота ВФ, шт./см2	Площа залози, мм2
		мкм	до шкіри			потової	сальної
І-матері (n=10)	56,3±0,6	1739±97	25,3	6879±95	1106±70	0,439±0,02	0,052±0,007
ІІ-дочки (n=10)	54,5±0,7	1724±98	25,0	6894±101	1117±65	0,301±0,03	0,060±0,009
ІІІ-онучки (n=10)	55,5±0,5	1912±94	26,7	7197±98	1081±75	0,437±0,02	0,058±0,006



Гістологічна структура шкіри та волосу сименталів різної селекції. За показниками гістологічної структури шкірно-волосяного покриву визначено адаптацію організму корів різних генетико-екологічних генерацій (табл. 5).

Епідерміс добре розвинений в усіх групах тварин. Волосяні фолікули залягають достатньо глибоко. У онучок цей показник на 9,9-10,9% вище, ніж у перших двох генерацій. Сітчастий прошарок складає 73,3-75,0% від загальної товщини шкіри, що забезпечує її щільність. Площа потових залоз у матерів та онучок східна. Сальні залози більш розвинені у дочок, що відображається на товщі ліпідного прошарку епідермісу.

Кератогенна система виконує важливу роль у терморегуляції. За нашими даними густота та довжина волосу у всіх трьох поколінь схожа. Основу у структурі волосяного покриву складає груба ость (43,1-59,5%). Співвідношення пуху в покриві від матерів до онучок зменшується з 16,6 до 5,1%. За даними досліджень процес адаптації сименталів австрійської селекції в умовах Сумщини за показниками гістологічної структури шкіри та волосу проходить без різких змін, які знаходяться в рамках морфофізіологічної норми.

Використання в селекційній практиці бугаїв-лідерів сприяє високим показникам підвищення продуктивності великої рогатої худоби. Враховуючи показники продуктивності, які досягнуті у племзаводі за минулий час, розроблені параметри подальшого селекційного вдосконалення стада щодо продуктивних і племінних якостей (табл. 6).

Селекційною програмою передбачено щорічне збільшення поголів'я корів (3,8...5,0). Ріст поголів'я передбачено за рахунок власного відтворення бажаного молочно-м'ясного типу тварин. Розроблено основні параметри розрахунку ефекту селекції у стаді.

Найкращі показники племінної цінності встановлені у бугаїв-плідників Долфі (+440 М, +20 МЖ, 16 МБ) і Дисконта (+442 М, +14 МЖ, 14 МБ).



Таблиця 6. Основні параметри відтворення і відбору тварин у племзаводі „Сигма” (австрійська селекція)

Показник	Рік
	2008	2009	2010
Частка корів у структурі стада, %	45	45	45
Вибракування і виранжирування корів, %	22	26	30
Середній вік штучного запліднення телиць, міс	17	17	17
Жива маса телиці при 1-му осіменінні, кг	385	390	390
Частка первісток, яких уводять для ремонту стада, %	27	31	34
Тривалість продуктивного використання корів, років	4,6	3,9	3,4
Середня тривалість сервіс-періоду, днів	110	105	100
Середня тривалість періоду сухостою, днів	60	60	60
Середня тривалість міжотельного періоду, днів	395	390	385

Оцінка корів симентальської породи різної селекції за показниками продуктивності матерів свідчить, що кращими за генетичними можливостями материнських предків є тварини симентальської породи австрійської селекції. Індекс племінної цінності (за методикою М.М. Майбороди, С.Г. Германчука, 2000) їх становить 6659 кг молока, 292,3 кг молочного жиру та 229,1 кг білка. Українські симентали мають індекс племінної цінності відповідно - 5010 кг, 201,4 кг і 165,1 кг. Тому родовід необхідно свідомо формувати шляхом цілеспрямованого підбору в ряді поколінь найцінніших плідників і корів.

Економічна оцінка результатів досліджень. За першу лактацію тварини з 50% часткою спадковості австрійських сименталів перевищують за кількістю молока базисної жирності первісток української селекції на 506 кг, за другу лактацію - 486 кг і за третю і старше - 494 кг молока. Економічні показники в розрахунку на одну голову у фактичних цінах 2007 року склали відповідно - 910,8 грн., 874,8 грн. і 889,2 грн.



ВИСНОВКИ

1. Комплексними дослідженнями продуктивних, технологічних, екстер'єрних та інтер'єрних ознак тварин симентальської породи різної селекції обґрунтована доцільність використання бугаїв-плідників австрійської селекції для формування високопродуктивних стад молочної худоби. Їх використання забезпечує значне підвищення молочної продуктивності й відтворної та адаптивної здатності до сучасних інтенсивних технологій виробництва продукції.

2. Найвища маса новонароджених телиць у тварин австрійської селекції - 39,5 кг, яка перевищує за цим показником напівкровних телиць на 3,6 кг (10,0%, Р>0,999) та українських ровесниць - на 5,0 кг (14,4%, Р>0,999). В подальші вікові періоди різниця між тваринами австрійської селекції, напівкровними та ровесницями української селекції була статистично вірогідна (Р>0,999). Телиці піддослідних груп за живою масою в усі вікові періоди відповідали стандарту породи.

Частка впливу селекційної належності та фактора отелення на живу масу корів симентальської породи становила відповідно 28,5 і 70,5% й була високодостовірною (Р>0,999).

3. Рівень молочної продуктивності корів з 50% часткою спадковості австрійських сименталів за І лактацію підвищився за надоєм порівняно з ровесницями української селекції на 418 кг (Р>0,999), за другу - на 409 кг (Р>0,999), за третю і старше - на 437 кг (Р>0,999). Встановлена статистично вірогідна різниця за кількістю молочного жиру у корів симентальської породи різної селекції.

Частка впливу селекційної належності сягала за надоєм 60,7%, вмістом жиру в молоці - 87,6, кількістю молочного жиру - 64,6% при високій вірогідності (Р>0,999), а фактора отелення була дещо меншою: за надоєм - 39,1% (Р>0,999), вмістом жиру в молоці - 5,0 % і кількістю молочного жиру - 35,3 % (Р>0,999).

4. При адаптації тварин симентальської породи австрійської селекції протягом першої-третьої лактацій зменшилася тривалість сервіс- і міжотельного періодів відповідно на 19,5 та 21,8 дня.

Установлено, що індекс адаптації у матерів (перша генетико-екологічна генерація) становив -9,58 за першу лактацію і -5,25 за третю й старші. У дочок (друга генетико-екологічна генерація) він знизився відповідно від -2,30 до +0,38, а в онучок - від +0,23 до +1,83. Це свідчить про значну взаємодію різних генерацій з умовами навколишнього середовища.

5. Тварини симентальської породи різної селекції в періоди вирощування й використання мали гармонійний розвиток і пропорційну будову тіла. Виявлено високий кореляційний зв'язок надою корів з такими ознаками, як висота в холці, - +0,360 - +0,420 (Р>0,999), коса довжина тулуба - +0,410 - +0,469 (Р>0.999) та обхват грудей за лопатками - +0,302 - +0,410 (Р>0,999).

Наявність статистично вірогідної кореляції між основними промірами тіла й надоєм вказує на те, що під впливом технологічних факторів у тварин симентальської породи різної селекції формується молочний тип.

6. Морфологічний та біохімічний склад крові корів свідчить про фізіологічний стан організму, так і зумовлює інтенсивність обмінних процесів, які відбуваються в організмі. Позитивний кореляційний зв'язок біохімічних показників крові (+0,388 - +0,847, Р>0,99-0,999) з молочною продуктивністю корів симентальської породи різної селекції може бути використаний як показник біологічних тестів у селекційному процесі.

7. Основні проміри вим'я і дійок корів симентальської породи різної селекції визначають розвиток молочної залози й підвищують точність її оцінки. Проміри вим'я позитивно корелюють між собою (r = +0,288-+0,767, Р>0,99-0,999) і добовим надоєм (r = +0,431-+0,591, Р>0,99-0,999). Бісеріальний показник, що відображає зв'язок надою й форми вим'я, становив +0,679 при Р>0,999.

Одержані дані підтверджують ефективність відбору корів симентальської породи різної селекції з метою підвищення морфофункціональних властивостей вим'я на основі обмеженої кількості показників.

8. Гістологічна структура шкірно-волосяного покриву корів симентальської породи зумовлена їхньою належністю до різних селекцій. Найбільшого розвитку досягла товщина шкіри у тварин австрійської селекції.

9. Використання австрійських сименталів для поліпшення сименталів української селекції підвищує економічну ефективність виробництва молока. Перевага тварин із 50%-ю часткою спадковості австрійських сименталів над ровесницями української селекції за кількістю молока базисної жирності за першу лактацію становила відповідно 506 кг, другу - 486 і за третю й старші лактації - 494 кг.

З розрахунку на одну голову в фактичних цінах 2007 року грошові надходження були більшими відповідно на 910,8 грн від корів першої лактацієї, 874,8 - другої й 889,2 грн - третьої й старших лактацій.

1. Для реалізації генетичного потенціалу імпортованих тварин і одержаних від них нащадків забезпечити рівень годівлі тварин 58 - 60 ц кормових одиниць з вмістом 108 - 110 г перетравного протеїну в одній кормовій одиниці.

2. При поглибленій селекції симентальської породи різної селекції використовувати оцінку та відбір корів за морфофункціональними властивостями вим'я в умовах інтенсивної технології виробництва молока.

3. Доцільно розводити тварин ліній Долфі АТ502992733, Дисконта АТ508250233, Мальфа АТ40568233 і Хаксілана АТ3965238332.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чуприна О.В. Оцінка морфофункціональних ознак вим'я корів симентальської породи різної селекції / Чуприна О.В. // Таврійський науковий вісник.- Херсон: Айлант, 2007.- Вип. 54.- С.134-139.

2. Чуприна О.В. Ефективність використання симентальської породи зарубіжної селекції в умовах Лісостепу України / Чуприна О.В. // Вісник Сумського НАУ, серія „Тваринництво”.- Суми:ВДТ „Університетська книга”, 2007.- Вип.3 (12).- С.135-142.

3. Чуприна О.В. Оцінка корів симентальської породи різної селекції за екстер'єром / Чуприна О.В. // Вісник Сумського НАУ, серія „Тваринництво”.- Суми: ВДТ „Університетська книга”, 2007.- Вип.9 (13). - С.105-112.

4. Чуприна О.В. Добір сименталів за молочною продуктивністю матерів / Чуприна О.В. // Тваринництво України.- 2007.- № 7.- С. 16-17.

5. Чуприна О.В. Адаптація симентальської худоби в умовах Лісостепу України/ ЧупринаО.В. // Тваринництво України.- 2007.- № 10.- С. 17-19.

6. Чуприна О.В. Лінійний ріст та екстер'єрні властивості тварин симентальської породи різних генотипів / Чуприна О.В. // „Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва”, Міжнародна науково-практична конференція присвячена 140-річчю від дня народження Вацлава Морачевського / Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького.- Львів, 2007.- Т.9.- № 3 (34). - Ч.3.- С.153-159.

7. Каци Г.Д., Чуприна О.В. Мінливість гістологічної структури шкіри у корів симентальської породи різної селекції в умовах Сумщини / Г.Д. Каци, О.В. Чуприна // Біологія тварин.- Львів, 2007.- Т.9.№ 1-2.- С. 263-268 (Дисертант обгрунтував одержані дані досліджень та зробив висновки).

8. Чуприна О.В. Оцінка корів-первісток симентальської породи різних генотипів за формою вим'я / Чуприна О.В. // Технологія ХХІ віку / Міжнародна науково-практична конференція. - Алушта, 2007.- С. 37-40.

9. Чуприна О.В. Динаміка молочної продуктивності корів за закінчену лактацію в 2001- 2005 роки у сучасних умовах виробництва / Чуприна О.В. // Аграрна наука - виробництву. - Біла Церква, 2006.- Ч. 1.- С. 93.

10. Чуприна О.В. Продуктивні якості корів симентальської породи австрійської селекції в умовах Сумщини / Чуприна О.В. // Зб. наук. праць Вінницького ДАУ.- Вінниця, 2008.- Вип. 34.- Т.3.- С. 94-97.

11. Чуприна О.В. Відтворні якості корів симентальської породи різної селекції / ЧупринаО.В.// Матеріали VI конфереції молодих вчених та аспірантів. - К.: Аграрна наука, 2008. - С. 95-97.

12. Чуприна О.В. Використання математичних моделей для прогнозування живої маси телиць симентальської породи різної селекції / Чуприна О.В.// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Новітні технології скотарства у ХХІ столітті". - Миколаїв - 2008. - С. 204-210.

Размещено на Allbest.ru

...