Удосконалення елементів технології вирощування дині в плівкових теплицях на сонячному обігріві

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 635.611:635.918

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

УДОСКОНАЛЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ДИНІ В ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ НА СОНЯЧНОМУ ОБІГРІВІ

06.01.06 - овочівництво

КУБРАК СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Сич Зеновій Деонизович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри овочівництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Чернецький Василь Михайлович, Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри плодівництва, овочівництва, технології зберігання і переробки сільськогосподарської продукції

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Книш Володимир Іванович, Інститут південного овочівництва і баштанництва УААН, завідувач сектору агротехніки баштанних культур

Захист відбудеться “09” жовтня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою : 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий “8” вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Присташ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В овочівництві закритого ґрунту України нині гостро постала проблема ранньостиглості та підвищення врожайності рослин дині, смакових якостей плодів, стійкості проти основних хвороб і стресових умов вирощування. Тому актуальним залишається пошук нових високоефективних шляхів вирішення цих завдань.

Одним із них є підбір сортів і гібридів дині, оскільки її сортимент, занесений до ”Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні” для плівкових теплиць на сонячному обігріві обмежений. Перенесення його у споруди закритого ґрунту не завжди забезпечує позитивний результат. Недостатньо вивченим залишається питання підбору схем розміщення рослин, за яких врожайність буде максимальною.

Вирішення цих проблем стає можливим за рахунок впровадження у виробництво нових підщеп. Закономірності їх росту та розвитку вивчені недостатньо. Щеплення овочевих культур з родини гарбузові в наш час широко використовують у країнах Європи і Азії. В Україні подібні дослідження не проводились. Виходячи з цього є актуальним і потребує додаткового вивчення питання удосконалення елементів технології вирощування дині в плівкових теплицях на сонячному обігріві, через підбір сортів та гібридів, визначення оптимальних схем розміщення рослин і перспективних підщеп.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом комплексних досліджень, що проводяться кафедрою овочівництва Національного аграрного університету в межах науково-дослідної програми “Розробка та удосконалення технологій вирощування овочевих культур у відкритому і закритому ґрунті” (0103U008113) та Київською дослідною станцією Інституту овочівництва і баштанництва УААН за темою: “Підібрати сортимент дині для плівкових теплиць і удосконалити технологію її вирощування шляхом використання підщеп” (номер державної реєстрації 0106U005462). Мета і завдання дослідження. Мета досліджень - удосконалення елементів технології вирощування дині у плівкових теплицях на сонячному обігріві. Для її досягнення було поставлено такі завдання:

- дослідити особливості формування врожаю, хімічний склад та смакові якості продукції різних за скоростиглістю сортів і гібридів дині;

- визначити придатні для вирощування сорти і гібриди з урахуванням рівня врожайності, тривалості вегетаційного періоду, стійкості рослин проти ураження хворобами та якості плодів досліджуваної рослини;

- встановити, як впливає схема розміщення рослин на площі на їх ріст, розвиток, стійкість проти хвороб і врожайність;

- визначити оптимальні строки щеплення дині на підщепи рослин з родини гарбузові;

- виділити кращі сортопідщепні комбінування за скоростиглістю, врожайністю, стійкістю проти хвороб та смаковими якостями;

- провести оцінку економічної і енергетичної ефективності елементів вирощування дині в плівкових теплицях залежно від сорту, схеми розміщення рослин на площі та підщепи.

Об'єкт дослідження - зміни росту, розвитку та формування врожаю дині за різних сортів чи гібридів, схем розміщення рослин, підщеп в плівкових теплицях на сонячному обігріві.

Предмет дослідження є урожайність, фенологічні, біометричні та продукційні параметри рослин, хімічний склад і смакові якості плодів залежно від сорту, схеми розміщення рослин, сортопідщепних комбінувань.

Методи дослідження - вегетаційні досліди, лабораторні дослідження хімічного складу плодів, статистичні методи встановлення кореляції та дисперсії.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах Лісостепу України для плівкових теплиць на сонячному обігріві проведено удосконалення елементів технології вирощування дині через підбір сортів та гібридів, оцінку їх на ранньостиглість, врожайність, стійкість проти аскохітозу, хімічний склад та смакові якості плодів; визначено оптимальні схеми розміщення рослин на площі; встановлено найкращі строки щеплення гібрида Рада F₁ на підщепи гарбуза крупноплідного, фіголистого, лагенарії, циклантери, бенінкази, люфи, ехіноциста; виділено перспективні підщепи за скоростиглістю, рівнем формування врожаю, стійкістю проти аскохітозу, хімічним складом та дегустаційною оцінкою плодів.

Практичне значення одержаних результатів. Оптимізовано нові технологічні підходи (виділено потенціал сортів та гібридів дині, придатних для вирощування в плівкових теплицях на сонячному обігріві; встановлено оптимальні схеми розміщення рослин; визначено найкращі строки щеплення та сортопідщепні комбінування). Підібрані високоврожайні сорти для вирощування дині в плівкових теплицях на сонячному обігріві (Дністровська, Дідона, Гібрид 21, Лада, Злата, Киянка), що забезпечують урожайність від 4,6 до 5,8 кг/м². На Київській дослідній станції ІОБ УААН було проведено виробниче випробування цих сортів у плівковій теплиці на площі 0,5 га, що дало змогу отримати прибуток 2,3-5,7 грн/м². Тут же впроваджено у виробництво оптимальну схему розміщення рослин (70х60 см) на площі 0,5 га. Умовно чистий дохід становив 9,2 грн/м².

Результати досліджень із вирощування щеплених рослин дині в плівкових теплицях на сонячному обігріві впроваджено у селянсько-фермерському господарстві “Барин”, Красногвардійського району АР Крим на площі 0,2 га. Умовно чистий прибуток від вирощування щепленого гібрида Рада F₁ на лагенарію становив 18,5 грн/м².

Частину результатів досліджень реалізовано у вигляді авторського свідоцтва та двох деклараційних патентів: 1) А.с.247. Циклантера інтродукована форма Незнайомка / З.Д. Сич, С.М. Кубрак (Україна). - № 000532; заявл. 18.12.04; опубл. 23.03.06; 2) Пат. 17408 Україна, MПК AO1G 1/06. Спосіб вирощування розсади / Кубрак С.М., Сич З.Д., Бобось І.М.; заявник і патентовласник Національний аграрний університет. - № u200604164; заявл. 14.04.2006; опубл.15.09.2006, Бюл. №9; 3) Пат.22639 Україна, MПК AO1G 1/06. Спосіб вирощування розсади / Сич З.Д., Кубрак С.М.; заявник і патентовласник Національний аграрний університет та Київська дослідна станція Інституту овочівництва та баштанництва УААН. - № 200612915; заявл. 07.12.06; опубл.25.04.07, Бюл. №5.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проаналізовано стан проблеми за публікаціями вітчизняних і зарубіжних вчених, проведено експериментальні дослідження, зроблено теоретичні узагальнення, статистичну обробку та аналіз результатів досліджень, отримано два патенти та авторське свідоцтво. Наукові розробки впроваджено у виробництво.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень обговорювались на засіданнях кафедри овочівництва, наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету (м. Київ, 2004 р., 2006 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції ІІІ Симеренківських читань (м. Київ, 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції за участі делегації овочівників Китайської народної республіки “Досягнення та пріоритетні напрями в технології і селекції рослин родини гарбузових” в Інституті овочівництва і баштанництва УААН (м. Мерефа, 2004 р); конференції молодих вчених “Сучасні методи досліджень в овочівництві відкритого та закритого ґрунту” (м. Київ, 2007р.) та науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів “Інноваційний розвиток системи землеробства та агротехнологій в Україні” (смт. Чабани, 2007 р.). Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт: з них 6 статей у фахових виданнях, матеріали конференції, авторське свідоцтво та 2 деклараційні патенти. Структура та обсяг роботи. Основний текст дисертації розміщено на 127 сторінках комп'ютерного набору. Дисертація складається із вступу, шести розділів, висновків та рекомендацій виробництву, 6 додатків, включає 32 таблиці та 15 рисунків. Список використаної літератури включає 252 джерела, з який 24 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ВИРОЩУВАННЯ ДИНІ В УМОВАХ ЗАКРИТОГО ГРУНТУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Наводиться аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань біологічних особливостей сортів та гібридів дині, підщеп з родини гарбузові (Cucurbitaceae) та прийомів вирощування. Зроблено висновок, що існують суперечливі думки з приводу сортів, схем розміщення, оптимальних строків щеплення та підбору підщеп (Лебедева С.П., 1942; Буркин И.А., 1982; Федоров А.В., Тутова Т.Н., 2005). Виходячи з цього, постало питання щодо дослідження основних технологічних прийомів вирощування дині в плівкових теплицях на сонячному обігріві, яке дозволяє підвищити її урожайність.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну роботу проведено в 2005-2007 рр. на кафедрі овочівництва Національного аграрного університету та Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН шляхом вегетаційних дослідів у плівковій теплиці на сонячному обігріві. Досліди було закладено на чорноземі вилугуваному малогумусному середньосуглинковому на лесовидному суглинку.

Протягом вегетації рослин дині найбільш сприятливим був мікроклімат упродовж 2007 р. Критичним він виявився у травні та червні 2006 р. Пониження нічної температури до +6 °С спостерігали ще і в 3-й декаді травня, чого не виявлено у 2005 та 2007 р. Відносна вологість повітря становила 80 %. Холодна затяжна весна в період формування 4-5 листків і перших жіночих квіток негативно вплинула на ріст і розвиток рослин. Все це сприяло подовженню періоду достигання перших плодів.

Для господарсько-біологічної оцінки дині використовували 26 ранньостиглих та середньостиглих сортів і гібридів. Їх вивчали згідно з “Методикой по изучению коллекции бахчевых культур ” (1976). За контроль брали гібрид Рада F₁ і сорт Тітовка (для скоростиглих та середньоранніх), Самарська (для середньостиглих).

У досліді з вивчення впливу схем розміщення рослин на ріст і розвиток та врожайність гібрида дині Рада F₁ варіантами були стрічковий дворядковий ((70+100)х80, (70+100)х70 (контроль), (70+100)х60 см та широкорядний спосіб висаджування розсади - 70х80, 70х70 (контроль), 70х60 см. Облікова кількість рослин становила відповідно: для стрічкових схем - 14, 12, 10, та широкорядних - 14, 12, 10. Облікова площа ділянки за стрічкових схем - 13,6, а широкорядних - 5,6 м².

Щеплення проводили згідно з рекомендаціями С.П. Лебедєвої (1942). За контроль брали кореневласний гібрид дині Рада F₁. Площа облікової ділянки 5 м². Використовували такі підщепи з родини Cucurbitaceae: лагенарію (Lagenaria siceraria (Мolino) Stand.), гарбуз крупноплідний (Cucurbita maxima Duch.), гарбуз фіголистий (Cucurbita ficifolia Bouche), люфу або мочалку (Luffa acutangula Roxb.), циклантеру (Cyclantera pedata Schrader), ехіноцист (Echinocystis lobata Тorr. et Gray.), зимовий восковий або гарбуз індійський (Benincasa hispida Cogn. var. clavata.). Вивчення приживлювальності гібрида дині Рада F₁, щепленого на підщепи з родини гарбузові здійснювали впродовж 2004 - 2006 рр. За контроль брали цей гібрид на підщепі гарбуза крупноплідного. Кількість зразків для кожного варіанта становила 30 рослин. Оцінювали результати приживлення рослин гібрида дині Рада F₁, щеплених на 3- 4 та 9- 10 добу після появи сходів.

Повторність дослідів чотириразова, розміщення варіантів -систематичне. Висаджували розсаду дині в теплицю (окрім варіантів з вивчення схем) за схемою 70х70 см, рослини формували частково на шпалері (Шульгіна Л.М., 1974; Борисова Р.Л., 1976). У всіх дослідах здійснювали фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, облік врожаю. Хімічні аналізи проводили за загальноприйнятими методиками: вміст сухої розчинної речовини - рефрактометричним способом (ГОСТ 28562-90); цукрів - за Бертраном ціанідним методом (ГОСТ 8756.13-87); аскорбінової кислоти - за Муррі (ГОСТ 24556-89); нітратів - потенціометрично іонселективним електродом (ГОСТ 29270-95). Дегустаційну оцінку здійснювала комісія в складі 10 чоловік.

Досліди закладали згідно з загальноприйнятими методиками для закритого грунту (Моисейченко В.Ф., 1996), “Методикою дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (за ред. Бондаренка Г.Л., Яковенка К.І. та ін., 2001) та “Методикой опытного дела в овощеводстве и бахчеводстве” (под ред. В.Ф. Белика, 1992). Статистичну обробку отриманих даних проводили методом дисперсійного, кореляційного і кластерного аналізу, викладених у працях Б.А. Доспєхова (1985), З.Д. Сича (1993) та з використанням комп'ютерної програми “Statisticа-6”. Економічну ефективність визначали, виходячи з фактичних витрат, середньої реалізаційної ціни, і виробничих витрат. Енергетичну оцінку обчислювали за “Методикой биоэнергетической оценки технологии в овощеводстве с учетом пищевой ценности продукции” (Болотских А.С., Довгаль Н.Н., 1998).

Технологія вирощування відповідала методичним рекомендаціям, які розроблені С.А. Бондаренко (1971), Л.М. Шульгіною (1984; 1990) та Р.Л. Борисовою (1976). Спосіб - вирощування розсадний. Висівали насіння на початку другої декади квітня, а у досліді із щепленням - у першій п'ятиденці квітня. Розсаду одержували в зимовій теплиці в пластмасових горщечках з поліетиленовими вкладишами розміром 10х10 см.

На постійне місце розсаду висаджували у віці 25-30 діб, коли утворювалось 3-4 справжніх листки. Густота рослин - 2 шт/м ². Поливали в хмарну погоду через 5-6 діб, а у сонячну через 3-4 доби з розрахунку 10 л/м². Систематично, один раз в два тижні рослини підживлювали розчином мінеральних добрив, згідно з рекомендаціями Л.М. Шульгіної (1990). Для цього в 10 л розчиняли 25 г аміачної селітри (3,6 г/м²), 40-50 г суперфосфату (5,7-7,1 г/м²), 10-15 г сірчанокислого калію (1,4-2,1 г/м²), витрачаючи на рослину 1 л розчину.

СКОРОСТИГЛІСТЬ, ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПЛОДІВ СОРТІВ І ГІБРИДІВ ДИНІ У ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

Одним із важливих елементів вирощування дині є підбір ранньостиглих, високоврожайних, стійких проти шкідників та хвороб сортів і гібридів. За тривалістю періоду від сходів до достигання першого плоду все вивчене різноманіття сортозразків розподілено на середньоранні (70-80 діб) та середньостиглі (80-90 діб). До першої групи віднесено всі гетерозисні гібриди, окрім Орландо F₁. Серед сортів середньоранніми виявилися такі: Тітовка (контроль), Киянка, Рання 133, Злата, Забавка, Гібрид 21, Криничана, Насолода, Дністровська, Алушта, Лада і Дідона. Середньостиглими були сорти: Самарська (контроль), Amarillo oro, Дана, Козачка 244 та Дубівка.

В середньому за три роки досліджень тривалість періоду від сходів до цвітіння чоловічих та жіночих квіток подовжувалася через несприятливі погодні умови. Чоловічі квітки зацвітали першими у гібридів Злато Скіфів F₁ та Super star F₁ на 39 добу після появи сходів. Останніми вони з'являлися в гібрида Amal F₁ та сортів Злата, Amarillo oro. Настання фази цвітіння жіночих квіток у середньоранніх сортів та гібридів спостерігали через 44-47 діб після появи сходів. Істотної різниці між варіантами не спостерігали, тому що холодна затяжна весна 2005 і особливо 2006 рр. подовжила цей період у більш ранніх сортозразків.

Аналіз морфологічних ознак не виявив суттєвих відмінностей у гібридів, порівняно із контролем Рада F₁ за товщиною стебла біля кореневої шийки та кількістю листків на рослині. Однак, гібриди Super star F₁, Орландо F₁, Amal F₁, Dunna F₁ істотно перевищували контроль за площею листків.

Деякі середньоранні сорти перевищували контроль Тітовка за площею листків та висотою рослин. Суттєвої різниці, порівняно із контролем, не спостерігали в цих сортозразків за товщиною стебла біля кореневої шийки та кількістю листків. Більшою площею листків характеризувалися сорти Киянка, Насолода і Алушта. Вищими за контроль Тітовка були рослини у сортів Насолода та Дідона.

Встановлено істотну перевагу за площею листків середньостиглого сорту Amarillo oro над контролем Самарська. Відносно інших показників, що характеризували морфологічні ознаки цієї групи стиглості сортів, суттєвої різниці не виявлено.

Важливим фактором формування максимальної врожайності сортів та гібридів дині в плівковій теплиці на сонячному обігріві є стійкість проти хвороб. Упродовж 2005-2007 рр. спостерігали фузаріозне в'янення, аскохітоз листків та борошнисту росу. Найбільше зниження врожайності та виходу стандартної продукції мали в період вегетації рослин за поширення аскохітозу.

Фузаріозне в'янення відмічали в період вирощування розсади. Борошнистою росою всі сорти і гібриди уражувалися під кінець вегетаційного періоду, коли мікроклімат в теплиці був сприятливий для її розвитку та поширення.

Найвищу стійкість проти аскохітозу в плівкових теплицях на сонячному обігріві виявлено в другій декаді липня у гібридів Рада F₁ (контроль) та Галілей F₁ (19,8-22,8 %). Серед середньоранніх сортів менше хвороба розвивалася на листках у сорту Насолода та Лада (22,8-24,1%), середньостиглих - в сорту Дана (28,4 %).

Однією з основних вимог до сортименту дині в плівкових теплицях на сонячному обігріві є висока врожайність та якість плодів. Середньоранні сорти та гібриди, які менше уражувалися аскохітозом, встигали до кінця вегетації ще раз зацвісти та сформувати повноцінні плоди. Серед гібридів, в середньому за три роки проведення досліджень, не виявлено таких, які перевищували контроль Рада F₁ за кількістю надходження продукції до 15 липня та врожайністю. Ці показники становили в нього відповідно 0,8 кг/м² та 6,6 кг/м². Однак, серед гібридів найбільші плоди формувалися у гібрида Amal F₁ - 2 кг. За кількістю надходження продукції до 15 липня середньоранні сорти були майже на одному рівні з контролем. У цій групі стиглості сортів високоврожайними виявилися Киянка та Злата. Вони переважали контроль Тітовка за врожайністю на 1,8 та 1,4 кг/м². Великі плоди формувалися у сорту Киянка. Їх маса складала 1,9 кг.

Врожайність плодів дині середньостиглих сортів становила впродовж 2005-2006 рр. 4,3-6,6 кг/м². Найвищою вона була для контролю (Самарська - 6,6 кг/м²), що пов'язано з великою масою плодів - до 2,1 кг, а найменшою - у Дубівки і складала 4,3 кг/м² за маси плоду 1,2 кг.

За роки досліджень у гібрида Amal F₁ урожайність виявилася найстабільнішою (SF=1,1) порівняно з іншими сортами. Менш стабільною вона була у гібрида Злато Скіфів F₁, Золушка F₁, в яких коефіцієнт стабільності становив 1,3 та 1,6.

Краще пристосувалися до умов вирощування в теплиці у групі середньоранніх сортів Криничанка та Дністровська. Коефіцієнт стабільності у них дорівнював 1,1. Найгірше протистояли зміні зовнішніх факторів (температура та відносна вологість повітря) сорт Гібрид 21 та Amarillo oro (SF=1,8). Це можна пояснити низькою стійкістю проти аскохітозу. Найкраще із групи середньостиглих пристосувалися до умов зовнішнього середовища сорти Дана та Дубівка (відповідно SF=1,1 та SF=1,2).

Результати хімічного аналізу засвідчили високий вміст сухої розчинної речовини та цукрів (сума) у гібрида Злато Скіфів F₁ та сортів Криничанка, Дністровська, Дідона, Козачка 244, Amarillo oro, Дана. Найвищу дегустаційну оцінку (6,9-7,1 бала) отримали Криничанка, Дідона і Дана. Встановлено, що плоди у середньостиглих сортів накопичували вміст нітратів дещо вищий максимально допустимого рівня (90 мг/кг). Найменший цей показник у сорту Дністровська (51,2 мг/кг), а найбільший - в Дани (113,0 мг/кг).

ВПЛИВ СХЕМ РОЗМІЩЕННЯ НА РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН ТА ВРОЖАЙНІСТЬ ДИНІ

Важливим фактором, що впливає на врожайність і якість плодів дині, є схеми розміщення рослин. Залежно від густоти рослин змінювалася інтенсивність освітлення, площа листків, ступінь ураження аскохітозом.

Дослідженнями встановлено, що тривалість фенологічних фаз гібрида дині Рада F₁ впродовж 2005-2007 рр. залежала від різних схем розміщення рослин, але в цілому істотного впливу не спостерігали. Збір врожаю розпочинали через 76-77 діб після з'явлення сходів.

Інтенсивність освітлення рослин дині змінювалася в сонячну погоду за різних схем розміщення рослин гібрида дині Рада F₁ впродовж дня та на різній висоті від поверхні ґрунту. В середньому впродовж трьох років досліджень встановлено, що найкраще були освітлені рослини ранком з 12 до 13 години на рівні 150 см від поверхні ґрунту, розміщені за схемою (70+100)х80 см. Інтенсивність освітлення тут становила 64 тис. лк.

У другій половині дня спостерігали зменшення кількості світла уже о 17-18 годині. Цей показник за широкорядної схеми 70х60 см на рівні15-20 см від поверхні ґрунту становив в середньому за три роки 22 тис. лк.

У хмарну погоду освітленість рослин гібрида дині Рада F₁, висадженого за різними схемами, не змінювалася впродовж дня. Вона коливалась залежно від схеми розміщення та відстані від поверхні ґрунту. Найбільше її значення (18-19 тис. лк) спостерігали за розріджених схем (70+100)х80 та 70х80 см на рівні 150 см від поверхні ґрунту.

Різна кількість рослин на 1м² впливала на площу листків. Так, за широкорядного способу висаджування розсади дині гібрида Рада F₁ найбільшою вона була у варіанта із розрідженою схемою 70х80 (табл.1).

Таблиця 1 - Площа листків гібрида дині Рада F₁ залежно від способу та схеми розміщення рослин

Протягом трьох років площа поверхні листків за схеми розміщення рослин дині 70х80 см коливалася від 5734 до 6950 см², що на 242-1445 см² більше ніж у контролю. Найменша вона була в 2005 році для широкорядного способу за схеми 70х60 см і становила 5083 см².

Серед стрічкового способу висаджування розсади гібрида дині Рада F₁, на відміну від широкорядного, збільшення площі листкової поверхні спостерігали у схеми розміщення рослин (70+100)х60 см. Так, в середньому за три роки цей показник становив 6601 см², що на 176 см² більше від контролю.

Суттєву різницю, більшу від контролю, спостерігали за визначення висоти рослини та кількості листків у варіанта схеми розміщення рослин 70х80 см. Однак, товщина стебла біля кореневої шийки у всіх варіантів майже однакова. Дослідження стрічкових схем показало істотну різницю за кількістю листків у схеми (70+100)х60 см.

За три роки досліджень встановлено незначну різницю ступеню розвитку аскохітозу на листках за різних схем розміщення рослин дині гібрида Рада F₁. Так, у варіантів із загущеними схемами ((70+100)х60 та 70х60 см) спостерігали збільшення цього показника порівняно з контролем на 2-3 %.

Виявлено залежність врожайності дині та маси плоду від схем розміщення рослин у плівковій теплиці (табл. 2). У 2005 р. найбільшу врожайність 4,9 кг/м² у гібрида дині Рада F₁ отримали за схеми розміщення 70х60 см. Низькою вона була у варіанті 70х80 см і становила 3,6 кг/м², що пов'язано з збільшенням кількості рослин на 1 м².

Таблиця 2 - Урожайність та маса плодів гібрида дині Рада F₁ залежно від способу вирощування

Упродовж 2006 р. спостерігали подібну тенденцію. Врожайність підвищувалася за загущених схем розміщення рослин і знижувалася за розріджених. Так, цей показник у гібрида Рада F₁ для схеми 70х60 см істотно перевищував контроль і становив 6,5 кг/м², а у варіанта (70+100)х60 см - на 4,4 кг/м². Найменше значення 3,6 і 5,0 кг/ м² спостерігали за схем розміщення (70+100)х80 та 70х80 см, відповідно в 2007 р. істотної різниці між варіантами не виявлено. В середньому варіанти вирощування рослин дині за схемами (70+100)х60 та 70х60 см характеризувалися найвищою врожайністю відповідно 4,3 і 5,5 кг/м². Маса плоду була найбільшою за розріджених схем (70+100)х80 см, 70х80 см і становила 1,5 кг.

Широкорядні схеми розміщенні рослин вплинули на вихід стандартних плодів. Найбільше його значення (98 %) спостерігали у варіанті 70х70 см (контроль).

ВПЛИВ СТРОКІВ ЩЕПЛЕННЯ НА ВИХІД ПРИЖИВЛЕНИХ РОСЛИН

У літературі відсутні точні наукові дані щодо стану розвитку рослин, коли потрібно розпочинати щеплення. Тому виникла потреба більш детально вивчити встановлення строків щеплення та його вплив на приживлення рослин.

Проведені дослідження свідчать, що ріст прищепи гібрида дині Рада F₁ на підщепах різних видів з родини Cucurbitaceae починався через 7-10 діб після щеплення, але відсоток приживлених рослин був різний (табл.3).

Таблиця 3 - Приживлюваність рослин гібрида дині Рада F₁ після щеплення на різні підщепи з родини Cucurbitaceae, %

Найкращою підщепою для дині протягом 2004-2005 р. виявлено гарбуз фіголистий, за умови виконання щеплення на 3-4 добу після появи сходів. Середній ступінь приживання становив 95% і наближався до контролю. Дещо нижчим цей показник був після щеплення на лагенарію, бенінказу і люфу (від 84 до 88%). Найгірше зростались рослини гібрида Рада F₁ із циклантерою - 78%.

Дещо інші закономірності спостерігали під час щеплення рослин старшого віку. Щеплення на бенінказу, люфу на 9-10 добу після сходів дає вищий відсоток приживання, ніж на 3-4 добу. Це пояснюється тим, що стебло в цей час має більше механічних тканин, грубішає, потовщується, що значно полегшує процес вставляння прищепи дині в нього та фіксацію фольгою. За таких умов зразки менше травмуються, а кількість приживлених рослин зростає.

Кількість приживлених зразків дині на бенінказі і люфі в середньому за 2004-2006 рр., щеплених на 9-10 добу після появи сходів, становила 94 і 93 %, що перевищувало на 6 та 9 % аналогічний варіант досліду, коли щеплення виконували на 3-4 добу. Фаза сім'ядолей для цих рослин триває 10-12 діб, тобто клітини тривалий період залишаються молодими, а сам процес зростання проходить краще. Найменшим цей показник був для циклантери та ехіноциста і становив від 77 до 79 %. Середня кількість рослин, що прижилися на 9-10 добу після щеплення у лагенарії 85 %. Цей показник менший у всіх варіантів (окрім бенінкази і люфи) на 1-5 %, порівняно із щепленням на 3-4 добу після появи сходів. У гарбуза фіголистого та крупноплідного він нижчий відповідно на 3 та 5 %, що свідчить про процес швидшого старіння клітин.

РІСТ, РОЗВИТОК, ВРОЖАЙНІСТЬ, СМАКОВІ ЯКОСТІ ПЛОДІВ ЩЕПЛЕНИХ РОСЛИН ДИНІ

диня плівковий теплиця сонячний

Аналіз тривалості фенофаз щеплених рослин дині гібрида Рада F₁ впродовж 2005-2007 рр. показав помітний вплив підщепи на прищепу. Так, у 2005 р. цвітіння чоловічих та жіночих квіток для щеплених рослин (окрім варіанта з підщепою циклантери) розпочинався на 5-6 діб раніше за кореневласні. Першими з'являлися чоловічі квітки у дині щепленої на гарбуз крупноплідний та бенінказу, а останніми - на циклантеру.

Найкоротший вегетаційний період у дині, щепленої на гарбуз крупноплідний. Він становить у середньому 80 діб, тобто плоди достигали на чотири доби раніше за контроль. Друге місце займає варіант з підщепою гарбуза фіголистого та лагенарії (81 доба). У дині, щепленої на ехіноцист, люфу та бенінказу збір перших плодів проводили на 1-2 доби раніше за кореневласні рослини (82-83 доба). Найдовший вегетаційний період був за використання підщепи циклантери - 95 діб.

Вивчення морфологічних ознак щеплених і кореневласних рослин дині гібрида Рада F₁ дало змогу встановити значні відмінності між ними (табл. 4).

Краще розвинені рослини дині за всіма ознаками були за щеплення на гарбуз крупноплідний. Так, у цих рослин найбільший діаметр стебла біля кореневої шийки прищепи 14,7 мм, а підщепи досягав до 21,9 мм. Площа листків збільшилася на 28 см². Висота рослин була більшою за кореневласні на 39 см. У варіанта з цією підщепою кількість листків сягала до 47 шт.

Таблиця 4 - Морфологічні ознаки гетерозисного гібрида дині Рада F₁, залежно від підщепи (середнє за 2005-2007 рр.)

Істотно перевищував контроль за площею та кількістю листків гібрид дині Рада F₁, щеплений на підщепу лагенарії та ехіноциста. Ці варіанти виділялися також за висотою рослин, яка становила відповідно 224±6,6 та 225±8,1 см. Проте, товщина стебла біля кореневої шийки прищепи у них не більша за кореневласні. Висота та кількість листків у дині з підщепами гарбуза фіголистого та бенінкази перевищувала контроль.

У 2007р. високим рівнем надходження продукції до 15 липня характеризувався варіант із щеплення на лагенарію та гарбуз крупноплідний. В інші роки істотної різниці не було щодо цього показника. В середньому за три роки він перевищував контроль відповідно на 0,5 та 0,3 кг/м² (табл. 5). На цих підщепах врожайність дині була найбільшою і становила відповідно 7,3 і 6,4 кг/м ². Окрім того, маса плодів у гібрида Рада F₁ з підщепою гарбуза крупноплідного збільшувались до 1,7 кг, тоді, як у кореневласних вона становила 1,3 кг.

Вихід стандартних плодів у щеплених рослин був найвищим для варіанта з підщепою бенінкази (98 %), оскільки вони менше уражувалися аскохітозом. Ступінь ураження цією хворобою є найнижчим у дині на циклантері (7 %), але відсоток стандартних плодів найменший через утворення дрібних та виродливих.

Таблиця 5 - Урожайність і маса плоду гібрида дині Рада F₁ залежно від підщепи (середнє за 2005-2007 рр.)

Пристосованість до умов в плівкових теплицях на сонячному обігріві була високою у всіх варіантів (SF=1,1). Винятком є диня з підщепами ехіноциста та циклантери. Циклантера краще росте і розвивається в умовах затінення, а ехіноцист - похолодань.

Вміст сухої розчинної речовини в плодах гібрида Рада F₁ перевищував контроль за використання підщеп ехіноциста, циклантери, люфи, бенінкази відповідно на 1,9; 1,1; 0,9 та 0,7 %. Найменший цей показник для варіантів з гарбузом фіголистим і крупноплідним (відповідно 7,0 та 7,3 %).

Диня на підщепах ехіноциста та бенінкази накопичувала в плодах цукри, рівень яких є більшим за кореневласні рослини на 0,4-1,2 %. Найменший цей показник 4,0 % у випадку щеплення дині на гарбуз крупноплідний та фіголистий. Збільшення в плодах аскорбінової кислоти спостерігали за використання усіх підщеп (окрім гарбуза крупноплідного), але найвищий вміст її був за щеплення на люфу - 35,2 мг/100 г. Високу дегустаційну оцінку отримали плоди на підщепах гарбуза крупноплідного, лагенарії та люфи (6,2-6,4 балів). Низькі смакові якості були за використання підщеп циклантери і бенінкази (5,3 бали).

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ДИНІ

Вирішальною умовою удосконалення окремих елементів технології вирощування дині в умовах теплиць є економічна ефективність (табл. 6). Важливим показником є кількість продукції, зібраної до 15 липня з 1м², врожайність та її якість.

Таблиця 6 - Економічна оцінка вирощування різних сортів та гібридів дині (середнє за 2005-2007 рр.)

У плівкових теплицях на сонячному обігріві економічно вигідно вирощувати середньоранні гібриди: Пасспорт F₁, Amal F₁, Золушка F₁, Рада F₁. За врожайності цих гібридів від 6,2 до 6,6 кг/м² отримували умовно чистий дохід від 7,6 до 14,4 грн/м².

Економічна оцінка середньостиглих сортів показала, що найбільший умовно чистий дохід мали сорти Киянка та Гібрид 21. Він знаходився на рівні 7-9 грн/м², врожайність яких складала 5,1-5,8 кг/м².

В групі середньостиглих найбільший прибуток отримали за вирощування в теплиці сортів Дніпропетровської дослідної станції (Україна) Самарська (контроль), Дана та Бірючекутської дослідної станції (Росія) Козачка 244. За врожайності 5,4-6,6 кг/м² умовно чистий дохід становив від 4 до 7 грн/м². Підвищення економічної ефективності вирощування дині за різними схемами розміщення спостерігалося тоді, коли вони були висаджені в теплицю за схемами 70х60 та 70х70 см. Гібрид дині Рада F₁ у варіанті зі схемою 70х60 см мав найменшу собівартість продукції 2,2 грн/м². Окрім того, він за врожайності 5,5 кг/м² давав змогу отримати до 9 грн/м² умовно чистого прибутку. Рівень рентабельності тут сягав 75 %.

У процесі дослідження економічної ефективності вирощування гібрида дині Рада F₁, щепленого на різні підщепи з родини гарбузові, визначено найбільш перспективні підщепи (табл. 7).

Таблиця 7 - Економічна оцінка вирощування гібрида дині Рада F₁ на різних підщепах (середнє за 2005-2007 рр.)

Так, варіанти з підщепами лагенарії та гарбуза крупноплідного відзначалися високою урожайністю, умовно чистим доходом і рівнем рентабельності. За їх вирощування врожайність підвищилася від 0,8 кг/м² (підщепа лагенарії) до 1,7 кг/м² (підщепа гарбуза крупноплідного). Продукція дині на цих підщепах достигала раніше, тому їх ціна була трохи вищою. Це дало змогу отримати умовно чистий дохід 18-25грн/м². Рівень рентабельності у них більший за контроль у 1,9-2,7 раза.

ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ДОСЛІДЖУВАНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХ-НОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ДИНІ В ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ НА СОНЯЧНОМУ ОБІГРІВІ

Енергетична оцінка технології вирощування дині в плівкових теплицях на сонячному обігріві свідчить, що кількість накопиченої енергії з врахуванням споживчої цінності плодів, яка покривала сукупні енерговитрати залежала від сорту або гібрида. Так, досить високий енергетичний коефіцієнт мали гібрид Рада F₁ - 1,5 та середньостиглі сорти Самарська (контроль) - 1,5, Козачка 244 - 1,4, Amarillo orо - 1,3 і Дана - 1,5.

Коефіцієнт енергетичної ефективності вирощування середньоранніх гібридів (окрім Ради F₁) невисокий - 0,9-1,2. Це можна пояснити їх низькою врожайністю (Dunna F₁ - 3,6 і Злато Скіфів F₁ - 4,3 кг/м ²) та низьким вмістом сухої розчинної речовини (Пасспорт F₁ - 8,1 %).

У групі середньоранніх сортів коефіцієнт енергетичної ефективності коливається від 0,9 (Алушта) до 1,2 (Гібрид-21, Лада, Дідона). Сорт Алушта має невисоку урожайність - 3,8 кг/м² та найнижчий вміст в плодах сухої розчинної речовини - 9,3 %. Тому і кількість накопиченої енергії - 56561 МДж/га не покриває затрат, витрачених на вирощування - 276824.

Аналіз технології вирощування гібрида Рада F₁, залежно від схем розміщення рослин показав їх вплив на енергетичну ефективність. Найвищою вона була за схем 70х70 (контроль) та 70х60 см. Коефіцієнт енергетичної ефективності становив відповідно 1,1 та 1,2. Великі затрати сукупної енергії спостерігали у випадку вирощування рослин за схемою 70х60 см - 286800 МДж/га. Це пов'язано з більшими витратами, порівняно з іншими варіантами досліду, на догляд та збирання урожаю. Кількість накопиченої енергії при цьому є на рівні 80555 МДж/га.

Коефіцієнт енергетичної ефективності за стрічкових схем висаджування коливався від 0,9 ((70+100)х70 та (70+100)х80 см) до 1,0 (70+100)х60 см)). Кількість накопиченої енергії (з врахуванням споживчої цінності плодів) не покривала витрат сукупної енергії.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено обґрунтування основних технологічних елементів вирощування дині в плівкових теплицях на сонячному обігріві, проведено оцінку підібраним сортам і гібридам, встановлено оптимальну схему розміщення рослин, строки щеплення та кращі підщепи для гібрида Рада F₁. На основі отриманих результатів досліджень можна зробити такі висновки:

1. Найбільш скоростиглими є такі гетерозисні гібриди і сорти, як Рада F₁, Злато Скіфів F₁, Золушка F₁, Пасспорт F₁, Amal F₁, Dunna F₁, Тітовка, Киянка, Рання 133, Злата, Забавка, Гібрид 21, Криничана, Насолода, Дністровська, Алушта, Лада, Дідона, плоди яких достигали на 76-78 добу після сходів.

2. Найвищою урожайністю характеризувалися гібриди Рада F₁ (6,6кг/м²), Пасспорт F₁ (6,4 кг/м²), Amal F₁ (6,2 кг/м²) та сорти Дідона (4,9 кг/м²), Лада (5,0 кг/м²), Злата (5,4 кг/м²), Киянка 5,8 (кг/м²), Самарська (6,6 кг/м²). Суттєво більшу масу стандартного плоду мали сорт Киянка - 1,9 та гібрид Amal F₁ - 2,0 кг.

3. Кращими за хімічним складом та дегустаційною оцінкою були гібрид Dunna F₁ та сорти Криничанка, Дністровська, Дідона, Дана. Вміст сухої розчинної речовини у них був на рівні 9,6-11,5 %, а цукрів -5,2-6,4 %.

4. Високий рівень рентабельності 62-120 % отримали від вирощування середньоранніх гібридів Рада F₁, Пасспорт F₁, Amal F₁, який становив відповідно 120; 78; 63 %. Умовно чистий дохід, більший за контроль на 4,7 та 5,7 грн/м² був у сортів Злата і Киянка.

5. Оптимальною схемою розміщення рослин дині гібрида Рада F₁, за якої одержано урожайність 5,5 кг/м², що на 0,7 кг/м² перевищувала контроль, є 70х60 см. Найнижча урожайність 3,8 кг/м² була за схеми (70+100)х80 см. Найбільший умовно чистий дохід отримали від вирощування рослин гібрида дині Рада F₁ за схеми розміщення 70х70 (контроль) та 70х60 см. Він становив відповідно 7,2 і 9,2 грн/м². Найвищий відсоток приживлених рослин на 3-4 добу після з'явлення сходів 93 і 95 % мали за щеплення гібрида Рада F₁ на підщепи гарбуза фіголистого та крупноплідного. У бенінкази та люфи цей показник більший після його виконання на 9-10 добу після сходів і становив 93 і 94 %.

6. Швидше за кореневласні на 4 доби достигають плоди в рослин гібрида Рада F₁ з підщепою гарбуза крупноплідного, де тривалість вегетаційного періоду складала 80 діб. Діаметр стебла біля кореневої шийки в них збільшувався на 1,7 см, висота - 39 см, кількість листків - 12 шт, площа листків - 28 см ².

7. Найвищим вмістом сухої розчинної речовини характеризувалися плоди гібрида Рада F₁ на підщепах бенінкази (9,4 %), люфи (9,6 %), циклантери (9,8 %) та ехіноциста (10,6 %), який перевищував кореневласні на 0,7-1,9 %. Рівень цукрів у підщеп з бенінказою та люфою більший від контролю на 0,4-1,2 %.

8. Гібрид дині Рада F₁, щеплений на гарбуз крупноплідний, фіголистий та лагенарію відзначається високою економічною ефективністю. Використання цих підщеп дає змогу отримати від 24,94 до 17,17 грн/м² прибутку за рентабельності 164 і 113 %.

9. Високу енергетичну ефективність (1,3-1,5) мали гібрид Рада F₁ та сорти Самарська, Козачка 244, Amarillo oro, Дана. Оптимальна схема розміщення рослин гібрида Рада F₁, за якої отримано найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності 1,2 була 70х60 см. Щеплення цього гібрида на лагенарію, гарбуз крупноплідний, бенінказу та ехіноцист дає змогу отримати максимальне (1,2) співвідношення акумульованої в продукції та витраченої на її виробництво енергії.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. У плівкових теплицях для одержання продукції 0,2-0,8 кг/м² до 15 липня рекомендуємо вирощувати такі сорти та гібриди дині, з вегетаційним періодом 76-78 діб:

- гібриди - Рада F₁, Amal F₁;

- сорти - Дідона, Лада, Алушта, Криничана, Гібрид 21, За...