Агроекологічні основи вирощування коріандру в північній підзоні Степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

АГРОЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИРОЩУВАННЯ КОРІАНДРУ В ПІВНІЧНІЙ ПІДЗОНІ СТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Конопльов Олексій Володимирович

УДК 633.819:635.75:631.5:631.95(477.52/.6)

Дніпропетровськ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті протягом 2002-2005 рр.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук

ХРАМЦОВ ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ,

Дніпропетровський державний аграрний університет,

професор кафедри рослинництва

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор

ТКАЛІЧ ІГОР ДМИТРОВИЧ,

Інститут зернового господарства УААН,

завідувач лабораторії олійних культур

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

ПОКРИЩЕНКО ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ,

Інститут ефіроолійних та лікарських рослин, провідний співробітник відділу селекції та насінництва

Захист відбудеться 24.10.2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 08.353.01 в Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14, тел. 745-02-36.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зернового господарства УААН за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14.

Автореферат розісланий 23.09. 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мусатов А.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний розвиток медичної, харчової і парфумерно-косметичної промисловості потребують значного збільшення виробництва сировини і олії ефіроолійних культур.

На сьогодні виробництво сировини ефіроолійних культур не повною мірою забезпечує потреби підприємств-споживачів ефіроолійної продукції. Тільки в Криму з 1991 р. по 2001 р. площі під ефіроносами скоротилися з 10,3 до 5 тис. га. Однією з причин такого стану ефіроолійної галузі є недостатня розробленість елементів технології вирощування ефіроолійних культур. Для збільшення об'ємів виробництва ефіроолійної продукції важливим є також визначення можливості вирощування цієї культури в інших регіонах.

Північна підзона Степу України за кліматичними та ґрунтовими умовами відповідає необхідним вимогам для вирощування коріандру. Однак проблема вирощування цієї культури в даній підзоні не досліджувалась, тому розробка елементів технології вирощування коріандру є дуже актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною досліджень кафедри рослинництва Дніпропетровського державного аграрного університету «Розробити агроекологічні основи технологій вирощування зернових і ефіроолійних культур, забезпечуючи одержання врожаю зерна тритикале 35-40 ц/га, кукурудзи - 45-50 ц/га, пивоварного ячменю - 30-35 ц/га, коріандру - 15-20 ц/га при зниженні витрат на 5-10 % в порівнянні з досягнутим рівнем», номер державної реєстрації 0103U007619.

Мета і завдання досліджень. Розробити в умовах північної підзони Степу України основні елементи технології вирощування коріандру: способи сівби, норми висіву, рівень мінерального живлення, застосування гербіцидів, підбір сортів, встановлення можливості озимих та підзимових посівів.

Для реалізації мети необхідно було вирішити такі завдання:

- дослідити адаптивність сортів коріандру до екологічних умов підзони;

- виявити вплив густоти стояння на проходження фаз росту і розвитку рослин, накопичення сухої речовини;

- встановити оптимальні дози мінеральних добрив під коріандр;

- визначити вплив внесення гербіциду Гезагард на забур'яненість посівів та врожайність плодів коріандру;

- виявити можливість вирощування коріандру в озимих та підзимових посівах;

- встановити економічну та біоенергетичну ефективність вирощування коріандру залежно від досліджуваних агрозаходів.

Об'єкт дослідження - агротехнологічні основи вирощування коріандру залежно від досліджуваних елементів технології в умовах північної підзони Степу України.

Предмет дослідження - посіви коріандру на різних фонах мінерального живлення, з різною густотою стояння та площею живлення; терміни сівби коріандру (ярий, підзимовий, озимий); гербіцид гезагард в різних дозах; сорти коріандру Янтар (національний стандарт) та Нектар.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети користувались польовими, лабораторними, статистичними і розрахунково-порівняльними методами. В польовому досліді вивчали вплив способів сівби і норми висіву, рівня мінерального живлення, вплив гербіциду на забур'яненість посівів, ріст, розвиток, фенологічні і біометричні параметри коріандру; порівняльну врожайність сортів, озимі і підзимові посіви коріандру. Лабораторними методами досліджували зразки ґрунту і рослин на вміст поживних речовин, якість продукції. Статистичним методом визначили економічну і біоенергетичну ефективність досліджуваних елементів технології.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в північній підзоні Степу України визначені особливості росту, розвитку, формування врожайності і якості плодів коріандру сортів Янтар та Нектар, встановлені оптимальні способи сівби, норми висіву та дози мінеральних добрив, можливість вирощування коріандру в озимих і підзимових посівах.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені та рекомендовані для умов північної підзони Степу України елементи технології вирощування коріандру, впровадження яких у виробництво забезпечить одержання урожайності плодів 1,56-1,89 т/га і збір ефірної олії 0,34-0,42 т/га при рівні рентабельності 150-180 %.

Виробнича перевірка проводилась в господарствах Дніпропетровської області: у фермерському господарстві «Вперед-Агро» Дніпропетровського району в 2003 р. на площі 21 га, в ЗАТ «Дніпро» Дніпропетровського району в 2004 р. на площі 46 га, ФГ «Прерія» Криничанського району в 2004 р. на площі 32 га. Результати виробничої перевірки підтвердили високу ефективність запропонованих елементів технології вирощування коріандру.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено польові та лабораторні дослідження, аналіз і теоретичне обґрунтування одержаної наукової інформації, узагальнення її в наукових звітах і статтях, статистичний аналіз експериментальних даних, розрахунки економічної і енергетичної ефективності, а також перевірку результатів досліджень у виробничих умовах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень щорічно (2002-2005 рр.) доповідались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Дніпропетровського державного аграрного університету, Інституту ефіроолійних та лікарських рослин УААН, науково - практичній конференції молодих вчених «Проблеми сучасного землекористування» (Київ - Чабани, 2002 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 5 наукових праць, в тому числі 3 статті у виданнях, що затверджені ВАК України, як фахові, 1 стаття у збірнику наукових праць Інституту ефіроолійних та лікарських рослин УААН та тези доповіді.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 139 сторінках машинописного тексту комп'ютерної верстки, складається з вступу, семи розділів, висновків, рекомендацій виробництву, включає 35 таблиць, 11 рисунків, 14 додатків. В списку літератури 207 використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивченості питання і обґрунтування напрямку досліджень

Наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та закордонних вчених щодо особливостей формування продуктивності коріандру. Визначено невирішені питання технології вирощування, відповідність екологічних умов та морфологічних особливостей коріандру в північні підзоні Степу України та обґрунтовано напрями досліджень.

Умови проведення досліджень

Експериментальна робота з даної теми виконана на дослідному полі навчгоспу «Самарський» Дніпропетровського державного аграрного університету протягом 2002-2005 рр., шляхом постановки польових, лабораторно-польових і лабораторних дослідів.

Ґрунтовий покрив навчально-дослідного господарства «Самарський» представлений чорноземом звичайним малогумусним середньопотужним повнопрофільним середньосуглинковим.

Вміст гумусу у верхній частині гумусо-аккумулятивного горизонту складає 4,2-4,8 %, в нижній - 3,6-4,2 %, в першому перехідному горизонті - 2,5-3,0 %. Вміст у верхньому 0-20 см шарі ґрунту легкогідролізованого азоту (за Тюріним і Кононовою) складає 8,0-8,5 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору (за Чириковим) і обмінного калію (за Масловою) - 14,0-15,0 мг/100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину нейтральна (рН близько 7,0).

Метеорологічні умови в роки проведення досліджень відзначались контрастністю, що дозволило зробити більш достовірну оцінку адаптивної здатності сортів коріандру до ґрунтово-кліматичних умов північної підзони Степу України. Так, 2003 р. відзначався екстремальними умовами через велику посуху, 2004 р. був сприятливим за вологозабезпеченістю для вирощування коріандру, 2002 і 2005 рр. займали проміжне положення.

Методика досліджень

В одному двофакторному і чотирьох однофакторних дослідах вивчали ріст, розвиток і врожайність коріандру залежно від рівня мінерального живлення, способів сівби та норм висіву, сортових особливостей, дози гербіциду гезагард, а також можливість вирощування коріандру в озимих та підзимових посівах.

Повторність в дослідах - чотириразова. Облікова площа ділянки - 50 м2. Схеми дослідів складені згідно з методичними рекомендаціями Інституту ефіроолійних та лікарських рослин УААН.

Попередник - озима пшениця, для озимих та підзимових посівів - чорний пар. Основний та передпосівний обробітки ґрунту проводили відповідно до загальноприйнятих рекомендацій. Мінеральні добрива вносили згідно зі схемою досліду під передпосівну культивацію, яку проводили на глибину 6-8 см. Сівбу проводили в першій половині квітня селекційною сівалкою СН-16. Одразу після сівби посіви прикочували кільчасто-голчастими котками. У фазу сім'ядолі - перший справжній листочок проводили посходове боронування легкими райборонками. На широкорядних посівах робили 2 міжрядні обробітки.

Збирання врожаю здійснювали в першій декаді серпня однофазним способом комбайном «Сампо-500». З кожної ділянки плоди зважували, відбирали зразки для визначення маси 1000 плодів, вологості, вмісту ефірної олії.

При закладці та проведенні дослідів користувались загальноприйнятою методикою польового досліду Б.А. Доспєхова, методикою польових дослідів з агротехніки ефіроолійних культур ІЕРЛ та ін.

Протягом всього терміну вегетації проводили наступні спостереження і дослідження в дослідах:

1. Фенологічні спостереження. Відзначали дату сівби, початок і повні сходи коріандру, настання його фенологічних фаз росту і розвитку: гілкування; цвітіння, утворення та дозрівання плодів.

2. Опис особливостей росту і розвитку рослин. Зверталась увага на загальний стан рослин коріандру в посіві, відмічались ушкодження їх шкідниками та ураження хворобами, враховувались інші фактори, що впливали на рослини протягом всього періоду вегетації.

3. Густота рослин. Підрахунок рослин коріандру проводили у період повних сходів, цвітіння і дозрівання насіння на кожній ділянці досліду в двох несуміжних повтореннях на постійно закріплених ділянках 0,25 м2 у чотирьох місцях, загальною площею 1 м2.

4. Виміри висоти рослин проводили в динаміці у період цвітіння, плодоутворення і перед збиранням врожаю коріандру на 30 постійно закріплених рослинах у всіх ділянках у двох несуміжних повтореннях.

5. Морфологічна структура рослин перед збиранням визначалась на кожній ділянці двох несуміжних повторень на 30 типових рослинах. Елементи структури (листя, стебла, репродуктивні органи) визначались кількісно-ваговим методом.

6. Облік врожаю зеленої маси проводили ваговим методом у фази розетки листя, стеблування, цвітіння, утворення плодів шляхом поділяночного скошування рослин з усієї облікової площі. Вихід абсолютно сухої речовини визначали методом пробного снопа шляхом зважування рослин в сирому стані і після висушування до постійної ваги термостатно-ваговим методом.

7. Облік врожаю плодів коріандру здійснювали шляхом скошування і обмолоту всієї облікової площі ділянки, комбайном «Sampo-500» та подальшого його зважування. Структуру врожаю встановлювали шляхом урахування кількості продуктивних гілок першого порядку на рослині, маси і кількості плодів у зонтику та маси 1000 плодів.

8. Структуру насіннєвого куща і біологічний врожай плодів визначали за методом «пробного снопа» при цьому враховувались: маса снопа, кількість гілок першого порядку, кількість суцвіть з плодами та без нього на одну продуктивну гілку (середнє з двох проб по 30 стебел в кожному); кількість плодів у суцвітті та з рослини (середнє з двох проб по 50 суцвіть у кожному); вихід кондиційних плодів.

9. Визначення посівних якостей плодів коріандру (маса 1000 плодів, енергія проростання, схожість) проводили згідно існуючих методик Держстандарту ДСТУ 3484-96 (ГОСТ 17081-97).

10.Визначення вмісту ефірної олії та її якість в плодах коріандру визначали згідно ДСТУ 4654-2006 .

11.Динаміка вмісту нітратного азоту, рухомого фосфору та обмінного калію в ґрунті. Проби відбиралися в шарі 0-30 см у фазі утворення розетки листя, цвітіння та дозрівання плодів (дослід №1) на неудобреному фоні і з внесенням N45P45K45 та N60P60K60. Вміст нітратного азоту визначали фонометричним методом (ГОСТ 26951-86), нітрифікаційну здатність грунту - за Кравковим, а рухомого фосфору і обмінного калію - методом Чирикова (ГОСТ 26204-94).

12.Математичний обробіток урожайних даних проводили методом дисперсійного аналізу на ЕОМ за методикою Б.А. Доспєхова та методом статистичного аналізу в середовищі програми Microsoft office Exel.

13.Енергетичні витрати і економічну ефективність вирощування плодів коріандру визначали за методиками Інституту зернового господарства УААН.

Супутні спостереження проводили за сучасними, загальноприйнятими методиками. Технологія вирощування коріандру відповідала рекомендаціям ІЕЛР.

При написанні дисертаційної роботи користувались сучасними методичними рекомендаціями ВАК України.

Вплив добрив на врожайність і якість коріандру сорту Янтар

Внесення мінеральних добрив під коріандр сприятливо впливало на ростові процеси рослин. В середньому за роки досліджень при дозах добрив N45P45K45 і N60P60K60 висота рослин складала 83,3 см (без добрив 80,7 см), під дією добрив на 13,7-23,3 % збільшувалась кількість гілок першого порядку. Залежно від рівня мінерального живлення змінювались структурні показники та врожайність коріандру (табл. 1).

В середньому за три роки під впливом мінеральних добрив врожайність коріандру підвищувалась на 0,11-0,16 т/га. Ефективність добрив у роки досліджень була неоднаковою. Так, у 2004 р. приріст врожайності складав 0,18-0,4 т/га (при НІР0,05 0,12 т/га). В 2002 р. вплив добрив виявився суттєвим лише при дозі N45P45K45, у 2003 р. - N60P60K60.

Таблиця 1

Врожайність коріандру, її структурні показники та збір ефірної олії залежно від дози добрив (середнє за 2002-2004 рр.)

Варіанти досліду	Кількість плодів з 1 рослини, шт.	Маса 1000 плодів, г	Маса плодів з рослини, г	Врожай-ність, т/га	Вміст ефірної олії в плодах, %	Збір ефірної олії, кг/га
Без добрив - контроль	266,0	8,0	2,3	1,21	1,97	23,86
N45P45K45	291,3	8,1	2,5	1,32	2,33	30,70
N60P60K60	305,7	8,2	2,7	1,37	2,33	31,86
НІР0,05, т/га				0,07-0,12	0,02-0,03	0,9-1,1

З наведених в табл. 1 даних також видно, що на варіантах з внесенням мінеральних добрив в середньому за три роки підвищувався вміст ефірної олії в плодах, а з 1 гектару збільшувався на 28,7-33,5 % порівняно з контролем (без внесення добрив).

Ріст, розвиток рослин і врожайність коріандру залежно від способу сівби та норми висіву, порівняльна врожайність сортів

В умовах недостатнього зволоження північної підзони Степу України важливе значення має встановлення оптимальної передзбиральної густоти стояння рослин, за якої складаються сприятливі співвідношення між кількістю рослин та їх індивідуальною продуктивністю. Норму висіву встановлювали залежно від показників оптимальної передзбиральної густоти рослин, польової схожості насіння та зниження густоти рослин за період вегетації.

В середньому за 2002-2004 рр. при досліджуваних нормах висіву - 1,5 млн. плодів на 1 га, 2,0 (контроль), 2,5 і 3,0 млн. плодів/га, а також способах сівби - з міжряддями 60 см, 45 (контроль), 30 і 15 см польова схожість насіння варіювала в межах 69,5-71,0 %, тобто була практично однаковою.

При збільшенні норми висіву з 1,5 до 3,0 млн/га і ширині міжрядь з 15 до 60 см змінювалась площа живлення однієї рослини, підсилювалась конкуренція між рослинами за умови життєдіяльності, тому перед збиранням врожаю кількість рослин була неоднаковою. Максимальні показники виживання рослин спостерігались при нормі висіву 1,5 млн. плодів/га і ширині міжрядь 15 см - в середньому за три роки 94,8 %. Рівень виживання зменшувався до 74,4 % при збільшенні норми висіву до 3,0 млн./га і ширини міжрядь до 60 см. За сприятливих умов вирощування на конкуренцію між рослинами, в першу чергу, впливає норма висіву плодів, і меншою мірою спосіб сівби.

Залежно від способу сівби та норми висіву змінювались біометричні показники та врожайність рослин коріандру (табл. 2).

Таблиця 2

Біометричні показники та врожайність коріандру залежно від норми висіву і способу сівби (середнє за 2002-2004 рр.)

Норма висіву, кг плодів/га, фактор Б	Ширина міжрядь, см, фактор А	Висота рослин, см	Кількість гілок першого порядку, шт.	Кількість плодів з рослини, шт.	Маса 1000 плодів, г	Врожай-ність плодів, т/га
1,5	15	83,3	5,7	284,0	7,5	1,21
	30	78,3	6,0	296,0	7,4	1,23
	45	74,3	9,0	298,0	7,3	1,26
	60	71,7	9,0	387,0	7,4	1,35
2,0	15	84,0	6,3	292,0	7,3	1,33
	30	78,7	6,0	327,0	7,3	1,29
	45	77,0	9,3	365,0	7,3	1,29
	60	72,3	8,7	392,0	7,3	1,44
2,5	15	84,7	5,8	266,0	7,2	1,41
	30	80,0	6,0	277,0	7,1	1,43
	45	76,7	7,0	324,0	6,8	1,47
	60	72,7	8,7	325,0	7,0	1,58
3,0	15	85,3	5,0	270,0	7,3	1,42
	30	81,3	6,5	308,0	7,2	1,40
	45	78,7	7,0	315,0	6,9	1,58
	60	74,0	7,7	316,0	6,9	1,67
НІР0,05 для способу сівби А				0,06-0,09
норми висіву Б				0,07-0,11
Взаємодії АЧБ				0,10-0,15

При збільшенні ширини міжрядь з 15 см до 60 см за кожної норми висіву спостерігалось поступове зменшення висоти рослин на 10-15 см, але при цьому збільшувалась кількість гілок першого порядку на 3-4 шт., що відзначалось на врожайності рослин коріандру. При збільшенні норми висіву з 1,5 до 3,0 млн. плодів /га висота коріандру збільшувалась на 2-3 см, а кількість гілок першого порядку зменшувалась на 1-2 шт.

З даних наведених в табл. 2 також видно, що при міжряддях 15 і 30 см врожайність плодів коріандру в середньому за три роки була практично однаковою (різниця складала 0,02 т/га) і дещо підвищувалась - на 0,03-0,04 т/га при сівбі з шириною міжрядь 45 см. Найвища врожайність сформувалась при ширині міжрядь 60 см - 1,58-1,67 т/га. При всіх досліджуваних способах сівби збільшення норми висіву забезпечувало підвищення врожайності. Найвищою вона була при широкорядному способі сівби і нормі висіву плодів 3,0 млн./га - 1,67 т/га. Дещо меншою врожайність коріандру була при зменшенні норми висіву до 2,5 млн./га і ширини міжрядь до 45 см - 1,57 т/га.

Таким чином, найвищу врожайність плодів коріандру забезпечує широкорядний спосіб сівби з шириною міжрядь 60 см і нормою висіву плодів 3 млн./га.

Порівняльна врожайність сортів коріандру

На тривалість міжфазних періодів впливали погодні умови і меншою мірою цей показник залежав від сортових особливостей. Період сівба - сходи в 2003 р. за тривалістю був меншим на 2 доби у сорту Нектар порівняно з сортом Янтар (національний стандарт). В інші роки цей період у обох сортів був однаковим. У тривалості інших міжфазних періодів, як правило, різниця складала 1-2 доби. В середньому за 2002-2004 рр. вегетаційний період у сорту Янтар склав 93 дні, у сорту Нектар - 90 діб.

Таблиця 3

Біометричні показники і врожайність сортів коріандру

(середнє за 2002-2004 рр.)

Сорти	Кількість, штук	Маса 1000 плодів, г	Врожайність плодів, т/га
	гілок першого порядку	плодів з однієї рослини
Янтар (контроль)	9,3	388	7,3	1,17
Нектар	11,0	418	8,0	1,41
НІР0,05, т/га				0,08-0,12

Висота рослин у досліджуваних сортів була однаковою, однак за індивідуальною продуктивністю плодів перевага за сортом Нектар.

Як видно з табл. 3, сорт Нектар за всіма показниками структури врожайності перевищує контроль - сорт Янтар. Кількість гілок першого порядку на 1,7 більша у нового сорту, також значно більша (на 30 шт.) кількість плодів з однієї рослини. У нього на 0,7 г більша маса тисячі плодів та на 0,24 т/га врожайність.

Таким чином, кращим для умов північної підзони Степу України можна вважати сорт Нектар, який за багатьма ознаками перевищив контроль - сорт Янтар.

Застосування гербіциду Гезагард і забур'яненість посівів коріандру

Сіяли коріандр з шириною міжрядь 45 см та нормою висіву 2,0 млн. В дослідах застосовувався страховий гербіцид Гезагард 50 % к.е. (д.р. пропанід) в дозах 2,0; 3,0; 4,0 л/га у фазі 2-4 справжніх листочків коріандру.

Протягом всіх років досліджень на дослідних ділянках переважав малорічно-коренепаростковий тип забур'яненості. Встановлено, що при внесенні гербіциду в дозах 3 і 4 л/га на 92-100 % знищувались бур'яни (які були у фазі 2-3 справжніх листочків): амброзія полинолиста, щириця загнута, гірчак березковидний, гірчиця польова, лобода біла. Значно менше гербіцид знищував злакові бур'яни: плоскуху звичайну, мишій сизий та зелений (67-88 %), осот польовий (31-53 %). На бур'яни, що знаходились у фазах 4-7 і більше листочків, гербіцидна дія помітно знижувалась. Гербіцид Гезагард практично не впливав на чорнощир нетреболистий. Залежно від дози Гезагарду змінювалась забур'яненість посівів коріандру. В середньому за 2002-2004 рр. у фазу зав'язування плодів коріандру на безгербіцидному фоні кількість бур'янів складала 278 шт./м2, при внесенні Гезагарду в дозі 2 л/га - 165 шт./м2, а при підвищенні дози до 3 і 4 л/га - відповідно 9 і 4 шт./м2.

Однак, при дозі 4 л/га Гезагард негативно впливав на рослини коріандру. Вони відставали в рості та розвитку, формували меншу врожайність плодів (табл. 4).

Таблиця 4

Біометричні показники та врожайність коріандру залежно від дози Гезагарду (середнє за 2002-2004 рр.)

Доза гезагарду, л/га	Висота рослин, см	Маса рослин на 1 м2 у фазі наливу плодів, кг	Кількість, шт.	Маса 1000 плодів, г	Врожай-ність плодів, т/га
			гілок першого порядку	плодів з рослини
Без гербіциду (контроль)	67,0	1,97	3,0	89	5,2	0,83
2,0	74,0	2,36	4,5	105	6,7	1,03
3,0	88,0	3,0	6,0	154	7,2	1,37
4,0	83,0	2,67	5,4	127	6,9	1,23
НІР0,05, т/га					0,07-0,10

Висота рослин та їх маса в розрахунку на 1 м2, кількість гілок першого порядку найбільшими були на ділянках, де гербіцид Гезагард вносили в дозі 3 л/га, при цьому також отримано найкращі елементи структури врожайності плодів коріандру. При зменшенні дози гербіциду до 2 л/га, як і збільшення до 4 л/га негативно вплинуло на ростові процеси та формування врожаю коріандру.

Наведені в табл. 4 дані свідчать, що в середньому за три роки найвищу врожайність плодів коріандру (1,37 т/га) одержано при внесенні гербіциду гезагард у дозі 3 л/га. Подальше підвищення дози виявилось неефективним, а при зниженні її з трьох до двох літрів на 1 га врожайність зменшувалась на 0,34 т/га. На ділянках де гербіцид не вносився, врожайність була найнижчою, і склала лише 0,83 т/га.

Отже, оптимальна доза гербіциду гезагард для боротьби з бур'янами в посівах коріандру - 3 л/га при внесенні у фазу 2-4 справжніх листочки у культури. Це забезпечує ефективне знищення бур'янів і одержання високого врожаю плодів цієї культури.

Вирощування коріандру в озимих та підзимових посівах в північній підзоні Степу України

Вивчення озимих та підзимових строків сівби коріандру обумовлене властивістю цієї культури у фазі 6-8 справжніх листочків перезимовувати при температурі - 16 - - 20 ОС. Відомо, що восени при короткому дні у рослин коріандру затримується світлова стадія, через що формується потужна розетка з добре розвиненою кореневою системою. Озимі посіви переходять до гілкування рано весною і пригнічують сходи бур'янів.

Сівбу проводили в чотири строки, які підбиралися згідно морфолого-біологічних властивостей коріандру, з урахуванням температури повітря та грунту для того, щоб можна було до припинення осінньої вегетації отримати рослини з розеткою 6-8 листків, а строк підзимової сівби був обраний з урахуванням того, що насіння коріандру не буде проростати.

Перший озимий посів проводили 18-20 серпня, що на 5 днів раніше оптимального строку сівби в умовах південної підзони Степу України та Криму. Другий строк - 24-26 серпня, що являється оптимальним для південної частини Степу та Криму, третій строк озимої сівби коріандру - 30 серпня - 2 вересня, який є допустимо пізнім. Сівба у дані строки дозволила порівняти ріст і розвиток рослин коріандру в умовах північної підзони Степу України з умовами південної частини Степу України та Кримом.

Виживання рослин коріандру озимого строку сівби складала в середньому 83 %, крім 2002 р., коли посіви загинули.

Слід відзначити, що за темпами росту і розвитку озимі посіви коріандру значно випереджали ярі. На час утворення розетки листя у коріандру весняного строку сівби, рослини озимого вже стеблувалися. Коли на рослинах ярого посіву тільки розпочиналося масове цвітіння, у озимого вже зав'язався центральний зонтик. Кількість гілок першого порядку у коріандру озимого строку сівби складала 12-14 шт./рослину, що вдвічі більше, ніж у ярого (5-7 шт.). Підзимові ж посіви за цим показником займали середню сходинку між озимими та ярими - 8-9 шт. (табл. 5).

Таблиця 5

Структура урожайності коріандру підзимового, озимого та ярого строків сівби

Показник	Роки та строки сівби
	2003	2004	2005	2006	2007
	підз.	ярий	озим.	ярий	підз.	озим.	ярий	підз.	озим.	ярий	озим.	ярий
Кількість рослин на 1 м погонному, шт.	76	72	73	78	76	74	76	78	73	76	74	77
Висота рослин, см	78	56	102	88	94	101	90	96	100	90	94	58
Кількість гілок першого порядку, шт.	8	5	14	7	9	12	6	9	14	7	14	6
Кількість плодів з рослини, шт.	376	287	567	267	382	582	251	381	578	262	568	237
Маса 1000 плодів, г	7,8	6,1	8,6	6,8	7,3	8,4	6,9	7,5	8,6	6,9	8,8	5,9

Спостерігалось значне коливання врожайності коріандру залежно від погодних умов у роки досліджень і строків сівби (табл. 6). Не дивлячись на те, що посіви в 2003 р. при озимій сівбі загинули, все ж середня врожайність за 2003-2005 рр. була на 0,66 т/га вищою порівняно з ярим посівом.

Таблиця 6

Врожайність коріандру різних строків сівби, т/га

Строки сівби	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Середнє за роки, коли був отриманий врожай
Озимий	0	3,17	3,05	3,22	3,10	3,14
Підзимовий	2,49	0	2,45	2,46	0	2,47
Ярий	0,88	1,67	1,47	1,41	1,44	1,37
НІР0,05, т/га	0,25	0,31	0,30	0,31	0,30

З даних табл. 6 видно, що врожайність коріандру озимих посівів вища за ярі на 1,5 - 1,66 т/га (в середньому за 2004 та 2007 рр.), а підзимових на 1,0 - 1,61 т/га (в середньому за 2003 та 2005-2006 рр.). Найвищу врожайність плодів коріандру було отримано на ділянках озимого строку сівби - 3,14 т/га в середньому за 2004-2007 рр., тоді як при підзимовому строкові сівби вона була на рівні 2,47 т/га.

Отримані дані свідчать про доцільність вирощування коріандру в умовах північної підзони Степу України в озимих посівах.

Економічна і біоенергетична оцінка вирощування коріандру

добриво коріандр озимий степ

Аналіз економічної і біоенергетичної оцінки вирощування коріандру показав, що на контрольному варіанті норми висіву (2,0 млн плодів/га) чистий прибуток на 1 га збільшувався від 3028 грн./га при ширині міжрядь 15 см до 3424 грн./га при широкорядному способі сівби з міжряддями 60 см. Показники чистого прибутку збільшувались при нормах висіву 2,5 і 3,0 млн./га (табл. 7).

Таблиця 7

Економічна і біоенергетична ефективність вирощування коріандру залежно від норм висіву та ширини міжрядь коріандру

(середнє за 2002-2004 рр.)

Показники	Норма висіву, млн./га	Ширина міжрядь, см
		15	30	45 (контроль)	60
1	2	3	4	5	6
Урожайність, т/га	1,5	1,21	1,23	1,26	1,35
	2,0	1,33	1,29	1,34	1,44
	2,5	1,41	1,43	1,47	1,58
	3,0	1,42	1,40	1,58	1,67
Вартість продукції, грн.	1,5	4356,0	4428,0	4536,0	4860,0
	2,0	4788,0	4644,0	4824,0	5184,0
	2,5	5076,0	5148,0	5292,0	5688,0
	3,0	5112,0	5040,0	5688,0	6012,0
Виробничі витрати, грн./га	1,5	1745	1745	1745	1745
	2,0	1760	1760	1760	1760
	2,5	1776	1776	1776	1776
	3,0	1792	1792	1792	1792
Чистий прибуток, грн./га	1,5	2611	2683	2791	3115
	2,0 (контроль)	3028	2884	3064	3424
	2,5	3300	3372	3516	3912
	3,0	3320	3248	3896	4220
Рівень рентабельності, %	1,5	149,7	153,8	160,0	178,6
	2,0	172,0	163,9	174,1	194,5
	2,5	185,8	189,9	198,0	220,3
	3,0	185,3	181,2	217,4	235,5
Коефіцієнт енергетичної ефективності	1,5	1,05	1,08	1,13	1,22
	2,0	1,14	1,11	1,18	1,28
	2,5	1,18	1,21	1,27	1,37
	3,0	1,16	1,16	1,35	1,44

Найвищий чистий прибуток - 4220 грн./га та рівень рентабельності - 235,5 % отримано при вирощуванні коріандру з нормою висіву 3,0 млн. плодів/га і широкорядному способі сівби з міжряддями 60 см. Відносно високими показниками економічної ефективності були при нормі висіву 2,5 млн. плодів/га і ширині міжрядь 45 см.

Досліджувані фактори впливали на біоенергетичну ефективність вирощування коріандру. При нормах висіву 2,5-3,0 млн. плодів/га і ширині міжрядь 45 і 60 см коефіцієнт енергетичної ефективності складав 1,27-1,44. Зменшення ширини міжрядь до 30 і 15 см та норми висіву до 2,0 і 1,5 млн./га забезпечувало отримання меншого коефіцієнту енергетичної ефективності.

Таким чином, встановлена висока економічна та енергетична ефективність вирощування коріандру з нормою висіву 2,5-3,0 млн. плодів/га і шириною міжрядь 45 та 60 см.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо підвищення врожайності коріандру на основі оптимізації рівня мінерального живлення, строків сівби та норм висіву, догляду за посівами, з врахуванням екологічних умов північної підзони Степу України.

1. Встановлено, що внесення мінеральних добрив позитивно впливало на ростові процеси, врожайність рослин. При дозах N45P45K45 і N60P60K60 врожайність плодів коріандру підвищувалась на 0,11 і 0,16 т/га відповідно, збір ефірної олії - на 6,84 і 8,0 кг/га.

2. Максимальне виживання рослин (94,8 %) спостерігались при нормі висіву 1,5 млн. плодів на 1 га і ширині міжрядь 15 см, а найменше (74,4 %) - при нормі висіву 3,0 млн./га і ширині міжрядь 60 см. Збільшення ширини міжрядь з 15 до 60 см призводило до зменшення висоти рослин, однак при цьому спостерігалось зростання на 3-4 шт. кількості гілок першого порядку.

3. Високу врожайність плодів коріандру - 1,58-1,67 т/га одержано при висіві 3,0 млн. схожих плодів/га і широкорядному способі сівби з міжряддями 45 і 60 см, а також при висіві 2,5 млн./га і ширині міжрядь 60 см.

4. Максимальний ефект гербіцид Гезагард забезпечував при внесенні дозою 3 л/га у фазі 2-4 справжніх листочків коріандру і 2-3 листочків у бур'янів, при цьому на 92-100 % знищувались більшість дводольних бур'янів, 67-88 % - тонконогових. При пізніших фазах розвитку бур'янів ефективність гербіциду помітно знижувалась.

5. Внесення гербіциду гезагард дозою 3 л/га в оптимальний строк забезпечувало найкращі показники висоти рослин коріандру - 88 см, кількості плодів з рослини - 154 шт., маси 1000 плодів - 7,2 г, урожайності плодів - 1,37 т/га.

6. Період сівба - сходи, інші міжфазні періоди, як правило, були на 1-2 доби коротші у сорту Нектар порівняно з сортом Янтар (національний стандарт). У першого сорту тривалість вегетаційного періоду складав 90 діб, другого - 93 доби.

7. У сорту Нектар на 1,7 шт. гілок першого порядку було більше, ніж у сорту Янтар, на 30 - плодів з однієї рослини і на 0,24 т/га - вища врожайність плодів коріандру.

8. При сівбі плодів сорту Нектар 18-30 серпня в озимому посіві та 11-17 листопада в підзимовому в два роки з трьох отримані врожаї плодів коріандру, які в середньому за ці два перевищували врожайність в ярому посіві відповідно на 1,44 і 1,19 т/га.

9. Найвищий чистий прибуток - 4220 грн./га та рівень рентабельності - 235,5 % отримано при сівбі коріандру з міжряддями 60 см та нормою висіву 3,0 млн. схожих плодів на 1 га. Дещо нижчі показники було отримано за такого ж способу сівби та при нормі висіву 2,5 млн./га і 3,0 млн./га з міжряддями 45 см - 848,0 і 832,0 грн./га та 220,3 і 217,4 % відповідно.

10. Коефіцієнт енергетичної ефективності свідчить про доцільність посіву коріандру широкорядним способом з міжряддями 60 см та нормою сівби 3,0 млн. плодів/га - даний показник має найбільше значення - 1,44. Зменшення ширини міжрядь до 30 і 15 см та норми висіву до 2,0 і 1,5 млн. схожих плодів/га призводило до зменшення коефіцієнту енергетичної ефективності.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На основі проведених досліджень в умовах північної підзони Степу України для одержання 1,5-1,8 т/га у весняних посівах рекомендується:

- Висівати сорт Нектар з міжряддями 60 або 45 см, нормою висіву 2,5-3,0 млн. плодів/га з внесенням мінеральних добрив N60P60K60. Для боротьби з бур'янами використовувати гербіцид гезагард 3,0 л/га у фазу 2-4 справжні листочки у культури.

- Доцільний є також озимий посів коріандру 15-25 серпня, що забезпечує формування значно вищої врожайності, ніж на ярих посівах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Конопльов О.В. Вплив мінерального живлення на продуктивність коріандру сортів Янтар та Нектар / О.В. Конопльов // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2004. - №1. - с.53-55.

2. Конопльов О.В. Елементи продуктивності сортів коріандру // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету: статті / Олексій Конопльов. - Кам'янець-Подільський, 2007. - №15. - С. 79-81.

3. Конопльов О.В. Вплив способів сівби та норми висіву на врожайністьність коріандру сорту Янтар в умовах північної підзони Степу України / О.В. Конопльов // Бюлетень Інституту зернового господарства. - № 34-35. - 2008. - С. 278-281.

4. Конопльов О.В. Вплив ширини міжрядь на врожайність коріандру / О.В. Конопльов // Эфиромасличные и лекарственные растения: (научные труды Института эфиромасличных и лекарственных растений УААН): статті / Олексій Конопльов. - Сімферополь, 2006. - С. 100-102.

5. Конопльов О.В. Агроекологічні основи вирощування коріандру в північній підзоні Степу України / О.В. Конопльов // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених «Проблеми сучасного землекористування». - Київ-Чабани, 2002. - С. 85-86.

АНОТАЦІЯ

Конопльов О.В. Агроекологічні основи вирощування коріандру в північній підзоні Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2008 р.

В дисертаційній роботі наведено результати досліджень щодо росту, розвитку, формування індивідуальної врожайності коріандру залежно від рівня мінерального живлення, способу сівби і норми висіву, догляду за посівами, сортових особливостей, вирощування коріандру в озимих та підзимових посівах.

Проведені дослідження, узагальнення їх результатів дозволили рекомендувати виробництву модель технології вирощування коріандру в умовах північної підзони Степу України, яка забезпечує формування врожайністьності плодів коріандру в ярих посівах 1,37-1,41 т/га, збір ефірної олії 31,86 кг/га. Озимі посіви коріандру дозволили одержувати врожайність 2,07 т/га і більше.

Ключові слова: коріандр, добрива, сівба, норма висіву, гербіцид, сорт, озимий і підзимовий посів, урожайність.

АННОТАЦИЯ

Коноплёв А.В. Агроэкологические основы выращивания кориандра в северной подзоне Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2008 г.

В диссертационной работе приведены результаты исследований о росте, развитии, формировании индивидуальной продуктивности и урожайности кориандра в зависимости от уровня минерального питания, способа посева и нормы высева, ухода за посевами, сортовых особенностей, о выращивании кориандра в озимых и подзимних посевах.

Установлено, что внесение минеральных удобрений в дозах N45P45K45 и N60P60K60 обеспечивало прибавку урожайности соответственно 0,11 и 0,16 т/га, увеличение сбора эфирного масла на 6,84 и 8,0 кг/га.

Высокую урожайность плодов кориандра - 1,58-1,67 т/га получили при широкорядном способе сева с междурядьями 45 и 60 см и нормой высева 3,0 млн./га плодов, а также при ширине междурядий 60 см и норме высева 2,5 млн./га.

Максимальный эффект гербицид гезагард обеспечивал при внесении в дозе 3 л/га в фазе 2-4 настоящих листочков у кориандра. При этом на 92-100 % уничтожались большинство двудольных сорняков, на 67-88 % - злаковые.

Продолжительность межфазных периодов, как правило, на 1-2 дня была короче у сорта Нектар по сравнению с сортом Янтарь (национальный стандарт). У первого сорта продолжительность вегетационного периода составляла 90 дней, а у другого - 93 дня.

У сорта Нектар на 1,7 больше, чем у сорта Янтарь формировалось ветвей первого порядка, на 30 - плодов на одном растении, на 0,24 т/га выше урожайность плодов кориандра.

При высеве семян сорта Нектар 18-30 августа в озимом посеве и 11-17 ноября в подзимнем в 2 года из трех получены высокие урожаи плодов кориандра, которые за эти два года превышали урожай в яровом посеве соответственно на 1,44 и 1,19 т/га.

Ключевые слова: кориандр, удобрения, посев, норма высева, гербицид, сорт, озимый и подзимний посев, урожайность.

ANNOTATION

Konoplyov O.V. Agroecological Principles of Coriander Cultivation in the Northern Subzone of the Steppe of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate of Agricultural Sciences Degree with the major in Plant Cultivation 06.01.09. Dnipropetrovsk State Agrarian University, Dnipropetrovsk, 2008.

The dissertation contains the results of research into growth, development and formation of the individual crop capacity of coriander depending on the level of mineral nutrition, sowing method and seeding rate, care the crops, varietal peculiarities and coriander cultivation in winter and prewinter crops.

The carried out research and generalization of its results made it possible to recommend the farming industry a model of coriander cultivation technology in conditions of the northern subzone of the Steppe of Ukraine which provides for the formation of the level of coriander crop yield in winter crops as much as 1,37-1,41 t/ha and gathering of essential oil up to 31,86 kg/ha. Coriander winter crops made it possible to achieve the productivity of 2,07 t/ha and more.

Key words: coriander, fertilizers, seeding rate, herbicide, variety, winter and prewinter crops, crop capacity.

Размещено на Allbest.ru

...