Обґрунтування елементів технології вирощування салату посівного у Правобережному Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.01.06 - овочівництво

ОБҐРУНТУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ САЛАТУ ПОСІВНОГО У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

КЕЦКАЛО ВІКТОРІЯ ВАЛЕРІЇВНА

Київ - 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Характерною особливістю клімату Правобережного Лісостепу України є нестійке зволоження ґрунту, що вимагає вдосконалення елементів технології вирощування салату посівного без зрошування. Зважаючи на це, виникла необхідність впровадження нових підходів до елементів технології, за якої сорти максимально віддаватимуть врожай. У науковій літературі питання оптимізації заходів, спрямованих на отримання високого врожаю салату посівного недостатньо висвітлені, тому виникла потреба у вивченні господарсько-цінних ознак нових сортів і підборі максимально урожайних. Важливим елементом технології є вирощування розсади касетним способом, за якого відсутні критерії відносно схеми розміщення рослин, строків сівби насіння та висаджування рослин у відкритий ґрунт. Невизначено, які з цих факторів найбільшою мірою впливають на формування врожаю. Особливе місце в технології вирощування салату посівного в умовах відкритого ґрунту без зрошування посідає питання оптимальних схем розміщення рослин з різною площею живлення. Отже, саме ці фактори надають актуальності науковим дослідженням і результати дисертаційної роботи набувають значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота з питань обґрунтування елементів технології вирощування салату посівного виконана у відповідності з темою досліджень кафедри овочівництва, яка входить до загальної наукової тематики досліджень Уманського державного аграрного університету „Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України“ (номер державної реєстрації 0101U004495, підрозділ „Удосконалення існуючих і розробка нових ефективних технологій в овочівництві“).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень стало обґрунтування та вдосконалення окремих елементів технології вирощування салату посівного без зрошування з метою підвищення врожайності, отримання біологічно цінної та якісної продукції в умовах Правобережного Лісостепу України. На основі підбору сортименту, способу вирощування та строку висаджування розсади, схем розміщення рослин у відкритому ґрунті було поставлено ряд завдань:

- оцінити рівень врожаю сортів салату головчастого та листкового в грунтово-кліматичних умовах Правобережного Лісостепу України;

- вивчити вплив способів вирощування розсади на ріст, розвиток і врожайність салату головчастого;

- встановити оптимальні строки сівби насіння і висаджування розсади у відкритий ґрунт;

- виявити раціональну схему розміщення та оптимальну густоту рослин салату посівного головчастої та листкової різновидностей і визначити їхній вплив на врожайність в умовах відкритого ґрунту;

- оцінити вплив окремих елементів технології вирощування салату посівного на біохімічний склад одержаної продукції;

- розрахувати економічну ефективність та зробити біоенергетичну оцінку вирощування салату посівного залежно від елементів технології, які вивчалися.

Об'єкт дослідження - фізіологічні процеси росту, розвитку і формування врожаю салату посівного головчастої і листкової різновидностей за різних елементів технології вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України.

Предмет дослідження - фенологічні зміни, біометричні показники та врожайність рослин, біохімічний склад продукції залежно від різновидностей, сорту, способу вирощування розсади та строку її висаджування; схеми розміщення рослин у відкритому ґрунті; економічна ефективність та біоенергетична оцінка елементів технології.

Методи дослідження - польові досліди, лабораторні дослідження, статистичні методи обробки результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах нестійкого зволоження зони Правобережного Лісостепу України без зрошування було досліджено й обґрунтовано ефективність вирощування розсади салату головчастого в касетах і визначено оптимальний об'єм чарунок та строк висаджування її у відкритий ґрунт; підібрано найефективніші схеми розміщення та оптимальне загущення рослин; встановлено особливості росту і розвитку рослин залежно від елементів технології.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментально доведено доцільність вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України без зрошування салату посівного головчастої різновидності сорту Дивограй (41,7 т/га) та листкової - Золотий шар (29,4 т/га). Доведено, що вирощування салату головчастого розсадним способом у касетах з розміром чарунок 4х4 см, висівом насіння у ІІ декаді березня та висаджуванням рослин у відкритий ґрунт у ІІІ декаді квітня забезпечує одержання врожайності на рівні 41,9-72,2 т/га, залежно від сорту. За безрозсадного вирощування салату посівного у відкритому ґрунті доведено, що оптимальним є стрічковий спосіб сівби за схемами розміщення рослин (40+40+60)х20 см і (20+50)х20 см з густотою відповідно 111 і 143 тис. шт./га та широкорядковий за схемою розміщення рослин 45х20 см (111 тис. шт./га).

Наукові розробки пройшли виробничу перевірку в Уманському державному аграрному університеті, фірмі „Ді-Сер“ м. Черкаси (2006 р.), в державному підприємстві „Оникіївський лісгосп“ (2006 р.) та СФГ „Кондор“ (2007 р.) Кіровоградської області на площі 0,5 га. Результати досліджень підтвердили високу ефективність вирощування різних сортів салату посівного розсадним та безрозсадним способами.

Особистий внесок здобувача полягає у вивченні, узагальненні та систематизації друкованих видань вітчизняних та зарубіжних авторів з питань вирощування салату посівного, безпосередній участі в закладанні та проведенні лабораторно-польових досліджень, теоретичному узагальненні результатів, їх систематизації, обґрунтуванні висновків та підготовці наукових статей до друку.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри овочівництва Уманського державного аграрного університету (2005-2007 рр.), Всеукраїнських наукових конференціях молодих учених (Умань, 2006-2007 рр.), на конференції, присвяченій 120-річчю від дня народження І. М. Єрємєєва (Умань, 2007 р.), Міжнародній науковій конференції „Аграрна наука і освіта ХХІ століття“ (Умань, 2006 р.), науково-практичній конференції „Аграрна наука - виробництву“ (Біла Церква, 2006 р.). Результати роботи демонструвалися на міських (м. Умань, 2005-2007 рр.) і загальнодержавних (м. Київ, 2006-2007 рр.) виставках.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 друкованих праць: 9 статей, 4 з яких - у фахових виданнях, та 4 - матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Обсяг дисертації становить 149 сторінок основного тексту. Дисертаційна робота складається з вступу, 6 розділів, висновків та рекомендацій виробництву, 14 додатків, включає 42 таблиці та 8 рисунків. Список нараховує 247 джерел літератури, 19 з яких надруковано латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В огляді літератури висвітлено питання харчової цінності та господарське значення салату посівного, його походження, поширення та біологічні особливості рослин. Проаналізовано огляд публікацій щодо досліджень способів вирощування розсади та строків її висаджування у відкритий ґрунт, впливу схеми розміщення рослин та їх густоти на врожайність салату посівного.

На основі аналізу джерел літератури встановлено, що деякі елементи технології вирощування салату посівного в умовах Правобережного Лісостепу України за нестійкого зволоження не підлягали вивченню та науковому обґрунтуванню (спосіб вирощування розсади, строк її висаджування у відкритий ґрунт, схеми розміщення та густота рослин за безрозсадного вирощування). Це обумовило напрям і програму досліджень. Зважаючи на це, виникла необхідність дослідити елементи технології вирощування салату посівного та придатність окремих його сортів до вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну частину досліджень з вивчення елементів технології вирощування салату посівного проводили протягом 2005-2007 рр. на дослідному полі навчально-наукового виробничого відділку Уманського державного аграрного університету (ННВВ УДАУ), розташованого в зоні центральної частини Правобережного Лісостепу України.

Експозиція і рельєф дослідного поля - плато зі схилами 1-2° південно-східного та північно-західного напрямку. Ґрунтовий покрив дослідного поля - чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на лесі. За профілем характеризується відносною однорідністю гранулометричного і валового хімічного складу, вилугованістю та ілювіальним характером розподілу карбонатів із значним вмістом елементів живлення у гумусовому горизонті. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту 3,2-3,5 %, ступінь насиченості основами за профілем 91,0-91,8 %, реакція ґрунтового розчину слабокисла (рН 6,0-6,1), гідролітична кислотність 2,46 мг-екв./100 г ґрунту, вміст рухомих сполук фосфору 119 мг/кг і обмінного калію 101 мг/кг ґрунту (за Чириковим - забезпеченість підвищена), азоту лужногідролізованих сполук 64 мг/кг ґрунту (за Корнфілдом - забезпеченість середня). Тому потреби у внесенні добрив не було.

Клімат природно-господарського району, де проводили дослідження, помірно-континентальний, досить теплий. За нерівномірністю випадання опадів і коливанням температур повітря цей район відносять до зони нестійкого зволоження.

Погодні умови району під час проведення досліджень були типовими для зони, але з деякими відмінностями за окремі періоди. Нерівномірний розподіл опадів та погіршення погодних умов в окремі періоди вирощування салату посівного призводили до значного зниження врожайності та якості одержаної продукції. Тому, за забезпеченістю рослин салату атмосферною вологою вегетаційні періоди 2007 р. і частково 2005 і 2006 рр. характеризувались як посушливі. Салат - скоростиглий вид рослин і добре використовує весняну вологу для свого росту і розвитку, тому не дуже потерпав від її нестачі та забезпечував достатньо високу врожайність.

Дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих методик і стандартів методом закладання трьох польових дослідів в овочевій сівозміні рендомізованими блоками у трикратному повторенні. Попередником салату посівного була капуста білоголова. Елементи технології вирощування застосовували відповідно до „Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві” [Бондаренко Г. Л., Яковенко К. І., 2001]; „Методів біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів” [Грицаєнко З. М., Грицаєнко А. О., Карпенко В. П., 2003]; „Основ наукових досліджень в агрономії” [Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В., 2005]. Технологічні прийоми застосовували відповідно до вимог рослин салату у загальноприйняті для Лісостепу України строки.

Фенологічні спостереження за рослинами проводили за методикою, викладеною у працях В. Ф. Бєліка [1992], В. Ф. Мойсейченка та ін. [1996]. Відзначали дати сівби, настання фенофаз розвитку рослин: з'явлення поодиноких (10 %) та повних сходів (75-80 %); утворення першого справжнього листка; початок утворення розетки; початок зав'язування головки; настання технічної стиглості та збирання врожаю.

Розмір посівних ділянок 30 м², облікових - 15 м². Біометричні вимірювання проводили на десяти типових визначених рослинах салату у всіх повтореннях кожного варіанту досліду, а площу листка та величину асиміляційної поверхні визначали розрахунковим методом, описаним у роботах З. М. Грицаєнко та ін. [2003]. Врожай обліковували методом зважування.

Біохімічні та органолептичні показники якості салату посівного визначали перед збиранням урожаю у свіжих зразках лабораторними методами: суху нерозчинну речовину - термогравіометричним (ГОСТ 13586.5-93); вміст сухої розчинної речовини - за допомогою рефрактометра РПЛ-3М (ГОСТ 28562-90); масову частку цукрів (сума) - фериціанідним методом Бертрана (ГОСТ 8756.13-87); вміст вітаміну С - йодометричним методом І. К. Муррі (ГОСТ 24556-89); вміст нітратів - за показниками іонселективного електроду за допомогою приладу ЕВ-74 (ГОСТ 5048-89); концентрацію хлорофілу „а“ і „в“ у листках - фотоколориметричним методом у спиртовій витяжці на ФЕК-56.

Одержані в дослідах дані опрацьовували статистичними методами кореляційного і дисперсійного аналізу (Мойсейченко В. Ф., 1996) та з використанням комп'ютерної програми „Agrostat“. Економічну оцінку елементів технології вирощування салату посівного надавали за технологічними картами, складеними за матеріально-грошовими витратами на вирощування салату та методичними рекомендаціями кафедри менеджменту Уманського ДАУ. Біоенергетичну оцінку визначали за методикою О. С. Болотських, М. М. Довгаль (1999).

Дослід 1. Оцінка продуктивності сортів салату посівного в умовах Правобережного Лісостепу України.

Дослідження проводили з метою добору кращих сортів салату посівного головчастої і листкової різновидностей для вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України. Досліджували сорти салату головчастого: Королева літа, Думка і Дивограй, а також сорти салату листкового: Кучерявець одеський, Лоло Росса та Золотий шар. Схема розміщення рослин після дворазових проріджень становила 45х20 см, що відповідає густоті 111 тис. рослин/га.

Дослід 2. Вплив способу вирощування розсади та строку її висаджування на врожайність салату головчастого у відкритому ґрунті.

У досліді вивчали безкасетний та касетний способи вирощування розсади сортів салату головчастого Евеліна, Юстина, Гренада ожаровська і Модесто та строк висаджування її у відкритий ґрунт (ІІ, ІІІ декада квітня і І декада травня). Використовували касети з розмірами чарунок 2,5х2,5, 4х4 та 6х6 см. Розсаду висаджували у відкритий ґрунт у віці 35 діб.

Дослід 3. Способи сівби і схеми розміщення рослин та їхній вплив на врожайність сортів салату посівного.

Використовували сорти салату головчастого: Годар, Гренада ожаровська, Евеліна, Модесто та листкового: Вагомий, Вклад, Кучерявець одеський, Слободжанин, Сніжинка.

Дослідженнями передбачалося вивчення таких способів сівби та схем розміщення рослин:

- широкорядковий з міжряддям 45 см і відстанню між рослинами в рядку 20 см, що забезпечує 111 тис. шт./га;

- широкорядковий з міжряддям 45 см і відстанню між рослинами в рядку 30 см, що забезпечує 74 тис. шт./га;

- стрічковий трирядковий з міжряддями 55+55+70 см і відстанню між рослинами в рядку 20 см за густоти рослин 83 тис. шт./га;

- стрічковий трирядковий з міжряддями 40+40+60 см і відстанню між рослинами в рядку 20 см за густоти рослин 111 тис. шт./га;

- стрічковий дворядковий з міжряддям 20+50 см і відстанню між рослинами в рядку 20 см за густоти рослин на одиницю площі 143 тис. шт./га.

ОЦІНКА ПРОДУКТИВНОСТІ СОРТІВ САЛАТУ ПОСІВНОГО В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Сорт - один із вирішальних елементів у технології виробництва продукції. Найважливішою оцінкою сортів є врожайність. Для умов нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України добір нових перспективних сортів салату посівного дозволить підвищити врожайність, поліпшити якість продукції та подовжити строки її надходження споживачам.

Оцінюючи сорти салату головчастого за проходженням фенофаз можна відзначити скоростиглість сортів Думка і Дивограй порівняно з сортом Королева літа. На період збирання врожаю за діаметром розетки переважали рослини сорту Думка (32,3 см), а найменший показник відмічено у рослин сорту Дивограй - 31,4 см. Облистненість при цьому, в середньому за роки досліджень, була майже однаковою і знаходилась у межах 13,3-13,5 листків на рослину.

Найбільшу площу листків перед збиранням сформували рослини сорту Думка - 40,2 тис. м²/га, а найменшу - сорт Дивограй (26,5 тис. м²/га). У сорту Королева літа приріст площі листків, порівняно з її розмірами у фазу чотирьох листків, значно зріс і становив 32,1 тис. м²/га. Подібно зросла площа листків і у сорту Думка - на 38,9 тис. м²/га і у сорту Дивограй - на 24,7 тис. м²/га.

Оцінюючи сорти салату листкового можна відзначити, що, в середньому за три роки досліджень, початок фенофаз у більш ранні строки і більшу їх тривалість спостерігали у сорту Лолло Росса, а в пізні строки - у сорту Золотий шар. Біометричні показники рослин сортів салату листкового у фазі 4 листків більшими були у сорту Кучерявець одеський, діаметр розетки якого досягав 12,2 см, а площа листків - 0,79 тис. м²/га, тоді як сорт Лолло Росса мав найменші показники - 10,0 см та 0,55 тис. м²/га відповідно.

Перед збиранням урожаю салату листкового найбільшу вегетативну масу мали рослини сорту Золотий шар. Сорт Кучерявець одеський, що був обраний за контроль, значно поступався за цим показником. Площа листків при цьому відповідно становила 23,3 і 14,1 тис. м²/га, хоч на початкових етапах формування розетки вона була найбільшою у контролі. Це досить характерно для сортів салату листкового, коли площа листків у більшій мірі, порівняно з салатом головчастим, залежить не стільки від кількості листків, скільки від їхньої форми та ступеня розсіченості листкової пластинки.

Облистненість рослин сортів, що досліджували, перед збиранням урожаю, залежно від сорту, коливалась в межах 9,9-13,1 шт./росл., відповідно у сортів Кучерявець одеський і Золотий шар. За результатами дисперсійного аналізу вплив чинника „сорт“ на облистненість рослин і розміри поверхні листків салату листкового на кінець вегетаційного періоду становив 100 %. Найвищий загальний рівень урожайності салату головчастого отримано у сортів Думка та Дивограй - 41,3 і 41,7 т/га, що перевищувало контроль (Королева літа) на 2,1 і 2,5 т/га відповідно (табл. 1).

Таблиця 1 - Урожайність сортів салату посівного у відкритому ґрунті, т/га

* (К) - контроль

В структурі врожаю найбільші за масою і діаметром головки сформував сорт Думка - 379 г та 17,2 см, а найменші - у сорту Королева літа (контроль) - 353 і 15,5 см відповідно. Найвищу врожайність салату листкового отримано у сорту Золотий шар, де відзначено істотний приріст, порівняно з контролем - 7,9 т/га. Дещо менший приріст мав сорт Лолло Росса, врожайність якого порівняно з контролем (Кучерявець одеський), була вищою на 5,2 т/га. Маса і діаметр надземної товарної частини рослин салату листкового коливалися в межах 194-265 г за масою і 25,7-33,3 см за діаметром. Високі показники в структурі врожаю зафіксовано у салату листкового сорту Золотий шар, а найнижчі - у контролю (Кучерявець одеський).

ВПЛИВ СПОСОБУ ВИРОЩУВАННЯ РОЗСАДИ ТА СТРОКУ ЇЇ ВИСАДЖУВАННЯ НА ВРОЖАЙНІСТЬ САЛАТУ ГОЛОВЧАСТОГО У ВІДКРИТОМУ ГРУНТІ

Вплив розміру чарунок касет та строку сівби насіння на біометричні показники розсади салату головчастого найбільше проявився на початку формування рослинами листків. Розсада, вирощена у касетах, на період висаджування мала гірші показники якості, порівняно з безкасетною. Найнижчими показниками якості відзначалася розсада, одержана за сівби насіння у І декаді березня в касети з розміром чарунок 2,5х2,5 см.

Позитивний вплив касетного способу вирощування на приживлюваність (95,8-99,6 %) і подальший розвиток рослин забезпечився повним збереженням кореневої системи за пересаджування розсади у відкритий ґрунт. Краще приживались рослини, які були вирощені на більшій площі живлення і висаджені весною у більш ранні строки, тому що салат головчастий негативно реагує на високі температури повітря. Краще приживалася розсада сортів салату головчастого з маслянистим типом листків, ніж з хрумким.

Проведені нами дослідження показали, що строки сівби насіння та способи вирощування розсади впливають на величину врожаю (табл. 2).

Таблиця 2 - Урожайність салату головчастого залежно від сорту, способу вирощування розсади та строку її висаджування, т/га (середнє за 2005-2007 рр.)

* (К) - контроль

У салату головчастого з маслянистим типом листка сорту Евеліна в середньому за роки досліджень урожайність становила 30,9-43,9 т/га, у сорту Юстина - 32,7-41,9 т/га, залежно від строку сівби насіння та способу вирощування розсади. У салату головчастого з хрумким типом листка (Гренада ожаровська та Модесто) врожайність досягала 47,0-65,3 та 46,6-72,2 т/га відповідно. Нижчу врожайність отримали у рослин третього строку висаджування, не залежно від способу вирощування. Врожайність сортів салату головчастого з хрумким типом листків була вищою, порівняно з салатом маслянистого типу. Отже, використання касет забезпечує можливість отримати додатково 6,8 т/га продукції сорту Евеліна, 5,3 т/га сорту Юстина, до 11,7 т/га сорту Гренада ожаровська та 20,2 т/га сорту Модесто.

СПОСОБИ СІВБИ І СХЕМИ РОЗМІЩЕННЯ РОСЛИН ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ СОРТІВ САЛАТУ ПОСІВНОГО

Отримання високої врожайності з належною якістю продукції за вирощування салату посівного у промислових умовах потребує диференційованого підходу до вибору способу сівби та схеми розміщення рослин. В умовах ранньовесняного вирощування салату надходження тепла відбувається повільно, внаслідок чого процеси росту та розвитку рослин уповільнюються.

Спостереження показали, що на початкових стадіях проходження фенологічних фаз у сортів салату посівного відбувалися майже однаково незалежно від схеми розміщення рослин, а різниця в їх настанні не перевищувала 2-5 діб і раніше відзначено у варіантах за вирощування салату стрічковим трирядковим способом сівби і відповідними схемами розміщення рослин - (55+55+70)х20 см та (40+40+60)х20 см.

Аналіз даних переконливо вказує на таку тенденцію: із збільшенням густоти рослин на одиниці площі кількість листків, діаметр розетки та площа листків однієї рослини зменшуються. Це явище пояснюється погіршенням умов освітлення та ґрунтового живлення рослин. Проте, загальна площа листків рослин за рахунок збільшення їхньої густоти зростає. Найбільш облистненими рослини салату головчастого були за густоти 74 тис. росл./га, а найменшу кількість листків мали за густоти 143 тис. росл./га, що відповідає схемам розміщення 45х30 см та (20+50)х20 см. На момент збирання врожаю площа листків рослин салату головчастого була у сорту Годар на рівні 16,4-24,9 тис. м²/га, у сорту Гренада ожаровська 52,0-64,3, у сорту Евеліна 26,9-53,4, у сорту Юстина 27,1-53,6 тис. м²/га. Найменшою площа листків була у контролі, а найбільшою - за схеми розміщення рослин (20+50)х20 см.

Така ж тенденція спостерігалася і за вирощування салату листкового, у рослин якого площа листків, залежно від схеми розміщення рослин, коливалася у сорту Вагомий в межах 11,2-14,6 тис. м²/га, Вклад - 14,9-18,4, у рослин сорту Кучерявець одеський цей показник був на рівні 11,3-16,7 тис. м²/га, у сорту Слобожанин - 11,2-20,1 і у сорту Сніжинка відповідно 11,3-20,7 тис. м²/га.

На зростання врожайності салату посівного найбільше впливала „схема розміщення рослин“. Для салату головчастого частка цього чинника становила 41 %, а листкового - 70 %. Чинник „сорт“ впливав на зміну аналізованого показника на 19 % у сортів головчастого типу і на 20 % у салату листкового. Взаємодія цих чинників позитивно впливала на приріст урожайності - 40 % та 10 % відповідно для салату головчастого та листкового.

Урожайність салату головчастого зростала за рахунок збільшення кількості рослин на гектарі і найвищі показники одержано за густоти 143 тис. шт./га за схемою розміщення рослин (20+50)х20 см, а найнижчі - за сівби 45х30 см і густоті рослин 74 тис. шт./га (табл. 3).

Таблиця 3 - Урожайність салату головчастого за вирощування у відкритому ґрунті за різних схем розміщення рослин, т/га

* (К) - контроль

Подібну тенденцію спостерігали і за вирощування салату листкового, де найвищу врожайність, як і у головчастих сортів, одержано за густоти 143 тис. шт./га за схемою розміщення рослин (20+50)х20 см, а найнижчу - за сівби 45х30 см і густоті рослин 74 тис. шт./га (табл. 4).

Таблиця 4 - Урожайність салату листкового за вирощування у відкритому ґрунті за різних схем розміщення рослин, т/га

* (К) - контроль

Отже, за зріджених посівів продуктивність кожної окремої рослини зростає, але врожайність з 1 га знижується. На загущених посівах продуктивність рослини зменшується, а загальна врожайність з одиниці площі зростає. Зменшення і збільшення цих показників допустиме лише до певної межі, перехід через яку може призвести до погіршення якості продукції.

ЕКОНОМІЧНА ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ САЛАТУ ПОСІВНОГО

Розрахунок економічної та біоенергетичної ефективності вирощування сортів салату посівного головчастої та листкової різновидностей дозволяє зробити висновок про доцільність їхнього використання в умовах Правобережного Лісостепу України. Дослідження показали, що рівень рентабельності вирощування салату головчастого був високим і коливався в межах 135-149 %, а коефіцієнт біоенергетичної ефективності становив 3,53-3,75 і найнижче значення відмічено у контролю (Королева літа). Сорти Думка і Дивограй забезпечили коефіцієнт біоенергетичної ефективності 3,72 і 3,75 відповідно.

Вирощування салату листкового сортів Золотий шар і Лолло Росса за рівнем рентабельності було вище за контроль (Кучерявець одеський) на 41 і 27 % відповідно. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності вирощування салату листкового коливався в межах 1,94-2,65 і найнижче значення відзначено у контролі, а найвище забезпечили сорти Золотий шар і Лолло Росса.

Розрахунок економічної та біоенергетичної ефективності в дослідах з різним способом вирощування розсади та строком її висаджування дозволяє зробити висновок про ступінь їхньої ефективності за вирощування різних сортів. За вирощування салату головчастого сорту Евеліна чистий дохід і рівень рентабельності найвищими були у варіанті, де використовували касети з розміром чарунок 4х4 см, а розсаду у відкритий ґрунт висаджували у ІІІ декаді квітня - 17,77 грн./га та 68 % відповідно.

Ефективність вирощування салату головчастого сорту Юстина різними способами та за різних строків сівби показала, що рентабельнішим був варіант, де салат вирощували у касетах з розміром чарунок 4х4 см за сівби насіння у ІІ декаді березня, садінням розсади у ІІІ декаді квітня. Рівень рентабельності при цьому становив 63 %, а коефіцієнт біоенергетичної ефективності - 1,10, що також є найвищим показником у порівнянні з іншими варіантами. Найнижчі значення цих показників (28 % та 0,86 відповідно) відзначено на варіанті, де розсаду вирощували безкасетним способом і насіння висівали у ІІІ декаді березня, а розсаду у відкритий ґрунт висаджували у І декаді травня. Як свідчать розрахунки, більш ефективним елементом у технології вирощування салату головчастого сортів Гренада ожаровська і Модесто, як і у попередніх сортів салату головчастого, є використання касет з розміром чарунок 4х4 см та сівба насіння у ІІ декаді березня, що дає змогу висадити розсаду у відкритий ґрунт у ІІІ декаді квітня. Отже, рентабельність вирощування салату головчастого сорту Гренада ожаровська у цьому варіанті знаходилася на рівні 73 %. Вищу рентабельність мав салат головчастий сорту Модесто (96 %).

Енергетичний аналіз дозволяє оцінити ефективність ресурсо- та енергозберігаючих технологій. Збільшення коефіцієнту біоенергетичної ефективності (Кбе) вказує про підвищення ефективності технології вирощування. Найнижчі значення Кбе відзначено у варіанті, де рослини висаджували у І декаді травня, а найвищі - за висаджування розсади у відкритий ґрунт у ІІІ декаді квітня незалежно від способу її вирощування.

Різниця економічних показників між варіантами дослідження способів сівби і схем розміщення рослин салату головчастого і листкового різних сортів була обумовлена різною густотою рослин та рівнем їхньої врожайності. Необхідно відзначити, що в умовах зони проведення досліджень вирощування салату посівного є економічно вигідним та енергетично ефективним незалежно від схеми сівби та густоти розміщення рослин. Проте, ефективніше вирощувати його за стрічковими схемами (40+40+60)х20 см і (20+50)х20 см, а також широкорядковим способом за схемою розміщення рослин 45х20 см, що забезпечує високу рентабельність. Вирощування салату головчастого, у порівнянні з листковим, є більш рентабельним. Рівень рентабельності вирощування салату головчастого коливався в межах 19-162 %, листкового - 18-102 %, залежно від сорту та схеми розміщення рослин у відкритому ґрунті.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичні обґрунтування і подано практичну оцінку окремих елементів технології вирощування салату посівного в умовах Правобережного Лісостепу України з використанням різновидностей і сортів, касетної та безкасетної розсади різних строків сівби, визначення оптимальних схем розміщення рослин у відкритому ґрунті. Це дозволило зробити такі висновки:

1. Інтенсивність наростання вегетативної маси рослин салату залежала від різновидності, сорту та фази росту і розвитку в період її визначення. Діаметр рослин салату головчастого у фазу технічної стиглості найменшим був у сорту Дивограй (31,4 см), а найбільший сформували рослини сорту Думка (32,3 см). У салату листкового найменшим діаметр рослин був у сорту Кучерявець одеський (31,3 см), а найбільшим - у сорту Золотий шар (33,3 см).

2. Площа листків салату листкової різновидності в більшій мірі залежала від форми та ступеня розсіченості листкової пластинки, ніж від їх кількості. У салату листкового у фазу технічної стиглості найбільша площа листків була у сорту Золотий шар (23,3 тис. м²/га), а у салату посівного головчастої різновидності - сорту Думка (40,2 тис. м²/га).

3. Сорти салату головчастого Думка та Дивограй забезпечили урожайність на рівні 41,3 т/га та 41,7 т/га відповідно, що достовірно перевищувало показники контролю (сорт Королева літа) на 2,1 і 2,5 т/га. За вирощування салату листкового найвищою урожайність була у сорту Золотий шар (29,4 т/га), що істотно переважало показники контролю (на 7,9 т/га). Найбільші за масою та діаметром головки сформував сорт Думка - 379 г та 17,2 см, а найменшими вони були у сорту Королева літа - 353 г і 15,5 см відповідно. За масою надземної частини і діаметром рослини салату листкового переважав сорт Золотий шар - 265 г і 33,3 см, що більше за контроль (Кучерявець одеський) на 71,4 г та 7,6 см.

4. Рівень рентабельності вирощування сортів салату головчастого коливався в межах 135-149 %, а листкового - 46-60 %. Економічна оцінка вирощування салату листкового показала, що в зоні Правобережного Лісостепу без зрошування доцільно вирощувати сорти Золотий шар і Лолло Росса.

5. За використання касет відсоток приживання рослин салату головчастого у відкритому ґрунті становив 95,8-99,6 %. Перевагу мали рослини, які були висаджені у більш ранні строки та сорти салату з маслянистим типом листків.

6. Оптимальним строком для сівби насіння за використання касетного способу вирощування розсади салату головчастого є І і ІІ декада березня.

7. Використання касет з розміром чарунок 4х4 см і сівба насіння у ІІ декаді березня дає змогу висадити розсаду салату головчастого у ІІІ декаді квітня і одержати додатково 6,8 т/га сорту Евеліна, 5,3 т/га сорту Юстина, до 11,7 т/га сорту Гренада ожаровська та 20,2 т/га сорту Модесто. Рівень рентабельності склав 63-96 % залежно від сорту.

8. За вирощування салату головчастого безрозсадним способом найбільш урожайним був сорт Гренада ожаровська (38,4-59,7 т/га), а найнижчий показник отримали у сорту Годар - 17,8-26,1 т/га. У сортів салату листкового врожайність була майже на одному рівні, залежно від схеми розміщення рослин, проте, вищі показники отримали у сорту Сніжинка (26,6-47,0 т/га), а найнижчі - у сорту Вклад (22,6-37,1 т/га).

9. Для салату посівного головчастої і листкової різновидностей більш ефективними схемами розміщення рослин були (40+40+60)х20 см і (20+50)х20 см за густоти розміщення рослин відповідно 111 і 143 тис. шт./га та 45х20 см (111 тис. шт./га).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

За нестійкого зволоження в умовах Правобережного Лісостепу України доцільно вирощувати салат посівний головчастої різновидності сорту Дивограй та листкової - Золотий шар.

Для одержання врожайності салату головчастого до рівня 72,2 т/га рекомендуємо сорти з хрумким типом листків (Гренада ожаровська і Модесто). Розсаду доцільно вирощувати у касетах з розміром чарунок 4х4 см і висівом насіння у ІІ декаді березня та висаджуванням рослин у відкритий ґрунт у ІІІ декаді квітня.

За безрозсадного вирощування салату посівного у відкритому ґрунті рекомендуємо застосовувати стрічковий спосіб сівби за такими схемами розміщення рослин: (40+40+60)х20 см і (20+50)х20 см з густотою рослин відповідно 111 і 143 тис. шт./га та широкорядковий за схемою розміщення рослин 45х20 см (111 тис. шт./га).

салат посівний врожайність зрошування

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Улянич О. І. Ріст та врожайність салату головчастого за безрозсадного способу вирощування за різними схемами сівби / О. І. Улянич, В. В. Кецкало // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. - 2007. - Вип. 64. Ч.1. - С. 78-86 (польові дослідження, узагальнення та аналіз результатів, статистична обробка даних, підготовка матеріалів до друку, оформлення).

2. Кецкало В. В. Придатність нових сортів салату листкового до вирощування в умовах Правобережного Лісостепу / В. В. Кецкало // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. - 2007. - Вип. 65. Ч.1. - С. 234-238.

3. Лихацький В. І. Біолого-виробнича оцінка сортів салату в умовах Правобережного Лісостепу України / В. І. Лихацький, О. І. Улянич, В. В. Кецкало // Овочівництво і баштанництво. - 2007. - Вип. 53. - С. 76-83 (закладання досліду, польові дослідження, обробка даних, підготовка матеріалів до друку).

4. Улянич О. І. Вирощування розсади - запорука одержання високих врожаїв салатних та пряних рослин / О. І. Улянич, В. В. Кецкало, О. В. Рогова // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 2007. - Вип. 46. - С. 90-93 (узагальнення та аналіз результатів, статистична обробка даних, оформлення).

5. Ульянич Е. Выращивание кочанного салата по интенсивной технологи / Е. Ульянич, В. Кецкало // Овощеводство. - 2006. - № 2. - С. 22-25 (закладання досліду, польові дослідження, обробка даних, підготовка матеріалів до друку).

6. Улянич О. І. Салат посівний рятує від авітамінозу / О. І. Улянич, В. В. Кецкало // Дім, сад, город. - 2006. - № 3. - С. 8-10 (проведення польових досліджень, узагальнення та обґрунтування результатів, статистична обробка даних).

7. Улянич О. Вирощування розсади салату посівного / О. Улянич, В. Кецкало // Агроогляд. - 2006. - № 13. - С. 5-7 (проведення польових досліджень, узагальнення та обґрунтування результатів, статистична обробка даних).

8. Ульянич Е. И. Высококачественная рассада - гарантия получения раннего урожая / Е. И. Ульянич, В. В. Кецкало, О. В. Рогова // Настоящий хозяин. - 2007. - № 2. - С. 26-28 (проведення польових досліджень, узагальнення та обґрунтування результатів, статистична обробка даних).

9. Лихацкий В. Ценность салата - в его сортовом разнообразии / В. Лихацкий, Е. Ульянич, В. Кецкало, И. Завадский // Овощеводство. - 2008. - № 3. - С. 56-62 (закладання досліду, польові дослідження, обробка даних, підготовка матеріалів до друку).

10. Кецкало В. В. Продуктивність сортів салату головчастого в умовах Правобережного Лісостепу України / В. В. Кецкало // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених. - 2006. - С. 106-107.

11. Улянич О. І. Продуктивність салату посівного залежно від площі живлення / О. І. Улянич, В. В. Кецкало // Матеріали Міжнародної наукової конференції „Аграрна наука і освіта ХХІ століття“ (Умань, 4-6 липня, 2006). - Умань, ДАУ. - С. 66-68.

12. Улянич О. І. Застосування сортової технології - необхідна умова підвищення урожайності салату / О. І. Улянич, В. В. Кецкало // Матеріали наукової конференції „Сучасні інтенсивні сорти і сортові технології у виробництво“ (присвячено 120-річчю з Дня народження І. М. Єрємєєва). - Умань, ДАУ. - 2007. - С. 76-78.

13. Кецкало В. В. Високопродуктивні сорти салату листкового / В. В. Кецкало // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених. - Умань, ДАУ. - 2007. - С. 180-182.

Размещено на Allbest.ru