Використання інбредних ліній та тестерів різної генетичної структури в селекції кукурудзи на гетерозис

Добір самозапилених ліній на основі особливостей формування тривалості вегетаційного періоду та індивідуальної продуктивності рослин. Особливості формування комбінаційної здатності тестерів залежно від використаних ліній та умов навколишнього середовища.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2015
Размер файла 48,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання інбредних ліній та тестерів різної генетичної структури в селекції кукурудзи на гетерозис

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Важливим резервом підвищення продуктивності кукурудзи і збільшення валових зборів зерна є широке впровадження у виробництво нових гібридів, які відносяться до різних груп стиглості і відзначаються високим ефектом гетерозису, пристосованістю до конкретних умов вирощування та потенціалом врожайності. Серед створених гібридів існує ряд форм, які відрізняються інтенсивністю розвитку при зміні умов вирощування та агротехнічних заходів, спрямованих на економію енергоресурсів і матеріальних витрат.

Актуальність теми. Проблемі раціонального використання самозапилених ліній кукурудзи із світової колекції при детальному вивченні їх пристосованості до умов вирощування, прояву гетерозисного ефекту та належності до гетерозисних груп і плазм приділено багато уваги науковцями: Б.В. Дзюбецьким, С.П. Заїкою, В.В. Моргуном, О.С. Хроменко, С.І. Мустяца, С.І. Мистрец та ін.

Оцінка вихідного матеріалу на комбінаційну здатність завдяки правильному підбору тестерів досить точно прогнозує цілеспрямованість його використання. В той же час, як свідчать праці Л.В. Хотильової, В.З. Пакудіна, В.І. Костюченко, М.О. Федіна та ін., не існує єдиного показника або системи критеріїв добору тестерів в селекції гетерозисних гібридів, що й визначає актуальність теми дисертаційного дослідження.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень кафедри селекції та насінництва НАУ і виконана згідно з державною комплексною науково-технічною програмою «Зернові та олійні культури» за темою: «Удосконалити генетико-селекційні методи створення адаптивних, високопродуктивних сортів і гібридів зернових культур та розробити технології їх насінництва (№ державної реєстрації 0101U003458).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - ідентифікувати та використати нові самозапилені лінії в умовах Центрального Лісостепу України, встановити критерії добору тестерів для визначення комбінаційної здатності ліній при створенні гетерозисних гібридів кукурудзи.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

провести добір самозапилених ліній на основі особливостей формування тривалості вегетаційного періоду та індивідуальної продуктивності рослин;

диференціювати лінії за проявом гетерозисного ефекту та особливостями формування продуктивності при використанні тестерів різної генетичної структури;

встановити особливості формування комбінаційної здатності тестерів залежно від використаних ліній та умов навколишнього середовища;

виявити гетерозисні комбінації, здатні забезпечувати високі і стабільні урожаї зерна;

розробити оптимальні шляхи використання селекційних зразків з метою створення гетерозисних гібридів.

Обєкт дослідження: закономірності формування господарсько-цінних ознак у самозапилених ліній та гібридів кукурудзи.

Предмет дослідження: самозапилені лінії та гібриди кукурудзи створені на їх основі.

Методи дослідження: візуальний - для визначення ознак фенотипової мінливості рослин кукурудзи; вимірювально-ваговий - для обліку врожаю; біометричний - для обліку морфологічних ознак рослин; математично-статистичний - для виявлення показників комбінаційної здатності, рівня гетерозисного ефекту, оцінки істотності отриманих результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах центральної частини Лісостепу України проведено класифікацію вихідного матеріалу за продуктивністю зерна з рослини. Визначено тенденції формування кореляційних зв'язків тривалості вегетаційного періоду та продуктивності для самозапилених ліній та тест-кросних гібридів, а також між показниками у гібридів та їх батьківськими лініями. Диференційовано самозапилені лінії за проявом гетерозисного ефекту та формуванням продуктивності, встановлено особливості прояву комбінаційної здатності в результаті використання тестерів різної генетичної структури. Виділені найбільш ефективні тестери, які створені на основі різних зародкових плазм.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені генетичні джерела, які відрізняються особливостями формування продуктивності зерна з рослини; Ак 135-1, Дунай 2, ИКК 26-1, F 2-1, 3412, O54K, F 161, FC 1138, IG 1998, IG 1999, B 37, Дунай 1, S 38, RA 72, 4P51, Ак 135-2 та П 140-1.

Для селекційної практики запропоновані нові продуктивні, пластичні та стабільні лінії кукурудзи, які занесені до Національного каталогу самозапилених ліній НЦГРРУ - АК 143 (П 140-І) та АК 135 (Ак 135-2) та впроваджені в селекційну роботу Вінницького та Уманського державних аграрних університетів - П-140-1, П 140-2, Дунай 1, Дунай 2, Дунай 3, Дунай 4, Дунай 5, Ак 135-3, Ак 135-4, 054К, 3412, Од 18.

Створено скоростиглі продуктивні гібриди з різними системами формування урожаю - Од18 / F2-2, Ух52 / 4Р51, КС100 / FС1138, Од18 / F2-1, ЛВ18 / ХЛГ44, В37 / МА61А37, RA72 / В37 та Дунай 2 / FС 1138, FС1138 / Kl 14, Ак 135 / Дунай 2, Ак 135 / Ус 249, FС 1138 /Дунай 2.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем визначено мету та завдання дослідження, проведено польові і лабораторні дослідження, опрацьовано джерела наукової літератури з питань, що стосуються предмета дослідження, здійснено узагальнення, аналіз та статистико-математичну обробку результатів. Автором сформульовано основні положення, висновки та пропозиції, підготовлено до друку статті за темою дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень були представлені на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (Інститут зернового господарства, Дніпропетровськ, 2002 р.), на Міжнародній конференції «Адаптивная селекция растений. Теория и практика» (Інститут рослинництва ім. В.Я. Юрєва УААН, Харків, 2002 р.), на третій міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів «Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи» (Вінницький державний аграрний університет, Вінниця, 2003 р.), на другій міжнародній конференції молодих вчених «Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений» (Інститут рослинництва ім. В.Я. Юрєва УААН, Харків, 2003 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми степового землеробства і рослинництва та їх вирішення в реформованих сільськогосподарських підприємствах» (Миколаївський ДАУ, Миколаїв, 2003 р.), на Міжнародній науковій конференції «Біологічні науки і проблеми рослинництва» (Уманська ДАА, Умань, 2003 р.), на Міжнародній науковій конференції «Проблеми та перспективи розвитку адаптивного землеробства в ХХІ столітті» (Херсонський ДАУ, Херсон, 2004 р.), на Міжнародній науковій конференції присвяченій 70-річчю з дня народження професора І.П. Чучмія (Уманський ДАУ, Умань, 2004 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції «Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання» (ІЗТЗР, Оброшино-Львів, 2005 р.), на ІІ Вавіловській міжнародній конференції «Генетические ресурсы культурных растений в ХХІ веке: состояние, проблемы, перспективы» (ВИР, Санкт-Петербург, 26-30 ноября 2007 г.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, 7 з них у фахових наукових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 235 сторінках машинописного тексту, містить 43 таблиці, 3 рисунки, 54 додатки. Складається із вступу, 6 розділів, висновків, пропозицій виробництву та селекційній практиці, додатків. Список використаних джерел містить 195 найменувань, у т.ч. 33 латиницею.

Основний зміст роботи

вегетаційний рослина інбредний

Розділ 1. Селекція гетерозисних гібридів кукурудзи

(Огляд наукової літератури)

У розділі представлено особливості селекції гетерозисних гібридів кукурудзи, яка базується на використанні самозапилених ліній різних зародкових плазм.

Точність визначення комбінаційної здатності в значній мірі залежить від правильного вибору тестера, який обумовлений особливостями генетичної детермінації їх урожайності і сукупності ліній. В той же час, не існує єдиного або системи критеріїв добору тестерів для оцінки самозапилених ліній в селекції гетерозисних гібридів, що й визначає актуальність досліджень.

Розділ 2. Умови, матеріал та методика досліджень

Дослідження проводилися протягом 2001-2006 років в лабораторії кафедри селекції та насінництва і стаціонарних сівозмінах Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету (с. Пшеничне, Васильківського району Київської області).

Грунт - чорнозем типовий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий за гранулометричним складом. Вміст гумусу в орному шарі становить 4,34-4,68%, рН - 6,8-7,3, ємність вбирання - 30,7-32,5 мг. екв./100 г. грунту. Щільність грунту у рівноважному стані - 1,16-1,25 г./см3, вологість стійкого в'янення - 10,8%. Глибина залягання грунтових вод 2-4 м. Грунти станції характеризуються великим вмістом валових і рухомих форм поживних речовин: легкогідролізованого азоту 10,6-11,4 мг/100 г. грунту, рухомого фосфору 6,2-6,5, обмінного калію 8,9-10,6 мг/100 г. грунту.

Для вивчення і добору вихідного матеріалу в селекції скоростиглих гібридів кукурудзи на зерно висівали інбредні лінії із колекції Національного центру генетичних ресурсів культурних рослин, Всеросійського інституту рослинництва ім. М.І. Вавилова, кафедри селекції та насінництва НАУ. Щорічно у вивченні знаходилась 51 константна лінії, що відрізняються між собою за генеалогічним та еколого-географічним походженням, проявом селекційно важливих ознак.

Спостереження та обліки проводились у відповідності до «Методичних рекомендацій польового та лабораторного вивчення генетичних ресурсів кукурудзи» (1993, 2003), а градаційне та бальне оцінювання всіх морфологічних ознак за Класифікатором-довідником виду Zea mays L (1994).

Стандартами для ліній приймали ранньостиглі лінії F2 та F7 (Франція) і середньоранню лінію Ух 52 (Україна).

Тестерами були використані батьківські форми районованих і перспективних гібридів, до складу яких входять лінії різних зародкових плазм (Айодент, Лакауне, Ланкастер), що дозволяє використати їх для визначення комбінаційної здатності та ідентифікації ліній, що вивчались:

- + Прип'яті - 50% Айодент;

- + ТОСС 231СВ - 50% Айодент;

- + Пролісок - міксерна плазма;

- + Бершаді - 50% Ланкастер;

- + ТОСС 156МВ - 50% Лакауне.

Стандартами за врожайністю зерна для гібридів використали рекомендовані для Лісостепу України гібриди вітчизняної селекції: ранньостиглий - Планета 180 і середньоранній - Дніпровський 193 МВ.

Математичну обробку результатів проводили за методикою Доспєхова Б.О. (1985). Прояв гетерозисного ефекту визначали за методикою Омарова Д.С. (1975), Ступінь домінування кількісних ознак визначали за формулою Г.М. Бейла, Р.І. Аткінса (1965), Peter, Frey (1966), Зенищева (1968).

Генетична цінність самозапилених ліній встановлювалась шляхом визначення загальної та специфічної комбінаційної здатності методом повних та неповних тестерних схрещувань (Літун П.П., Проскурнін М.В., 1992).

Розділ 3. Біологічні особливості росту та розвитку самозапилених ліній кукурудзи

В результаті досліджень виявлено особливості формування тривалості вегетаційного періоду колекції самозапилених ліній різного походження.

Враховуючи основні елементи добору батьківських пар на основі фенотипового прояву ознак, було проведено добір самозапилених ліній з бажаними ознаками. Перш за все, були відібрані лінії, які характеризуються стабільністю проходження фенологічних фаз вегетаційного періоду та формуванням продуктивності зерна з рослини.

В цілому, формування тривалості вегетації має свої особливості для кожної із розглянутих ліній. Проте, можна зазначити, що незначна мінливість загальної тривалості вегетації ліній формувалась за рахунок стабільного або мінливого проходження вегетативної та генеративної фаз розвитку. В першому випадку спостерігається стабільний прояв ознак, а в іншому специфічна реакція генотипів на умови зовнішнього середовища. Лімітуючі або оптимальні умови якого в залежності від фаз розвитку сприяли подовженню чи скороченню тривалості вегетації, в результаті такої взаємодії отримувалась стабільність загального періоду вегетації.

За мінливістю продуктивності зерна з рослини досліджувані лінії поділяються на три групи: із незначною мінливістю - Ак 135-1, Дунай 2, ИКК 26-1; із середньою мінливістю - F 2/1, 3412, O54K, F 161, FC 1138, IG 1998, IG 1999, B 37, Дунай 1; із значною мінливістю - S 38, RA 72, 4P51, Ак 135-2, П 40-1. Однак, рівень мінливості результуючої ознаки приблизно рівний для групи ліній, а варіювання складових елементів може різко відрізнятись.

Відповідно до отриманих даних для найпродуктивніших ліній характерна середня мінливість результуючої ознаки з одночасним сильним варіюванням складових, що вказує на компенсаторні механізми формування продуктивності і пристосованість до мінливості погодних умов впродовж розвитку рослин кукурудзи.

Взаємозв'язок між показниками тривалості вегетації перспективних ліній зберігає тенденцію розвитку характерну для загальної кількості самозапилених ліній. Однак, із збереженням особливостей прояву зв'язку залежно від років вивчення для основних періодів розвитку рослин спостерігається певна особливість залежності тривалості міжфазних періодів генеративного розвитку рослин.

Кореляційні зв'язки для середніх показників тривалості періодів вегетації доводять підвищення оберненого зв'язку між тривалістю періоду від посіву до появи сходів і періодів від появи сходів до появи r =-0,66 та квітування волоті r =-0,54, появи приймочок r =-0,59 і молочної стиглості зерна r = -0,58.

Для періоду від появи волоті до квітування волоті та до появи приймочок характерний середньої сили зв'язок із періодом від появи сходів до молочної стиглості зерна r= -0,60 та r= -0,57 відповідно. Для періода від появи приймочок до воскової стиглості характерний середньої сили зв'язок r= 0,52 із періодом від появи сходів до воскової стиглості зерна. Для періода від воскової стиглості до повної стиглості зерна характерні обернені середньої сили зв'язки із періодом від появи сходів до воскової r= -0,63, молочної стиглості зерна r= -0,53 та до появи волоті - r= -0,53.

За середніми показниками за роки дослідження для перспективних ліній встановлені середньої сили зв'язки продуктивності із діаметром початка r=0,50, кількістю рядів зерен r=0,47 та масою 1000 зерен r=0,39.

Довжина початку характеризується оберненим середньої сили зв'язком із кількістю рядів зерен r=-0,63 і зерен на початку r=-0,49 та позитивною залежністю із масою 1000 зерен r=0,55. Діаметр початка характеризується прямою залежністю із кількістю рядів зерен r=0,84 та зерен на початку r=0,72. Кількість рядів зерен і зерен в ряду характеризуються середньою r=0,69 та сильною r=0,74 залежністю із кількістю зерен на початку. Маса 1000 зерен характеризується середньої сили зв'язком із довжиною початка та оберненим зв'язком із іншими показниками r=-0,27… - 0,64.

Таким чином, можна стверджувати, що прояв кореляційних зв'язків в значній мірі визначається умовами навколишнього середовища та особливостями досліджуваного набору ліній. Залежно від умов змінюються сила та направленість зв'язків не лише між результуючою та складовими ознаками, але і між ознаками, які визначають складові.

В той же час, незалежно від самозапилених ліній для маси 1000 зерен характерний середній зв'язок із продуктивністю зерна з рослини r=0,39…0,45 та обернений зв'язок із діаметром початка r=-0,10… - 0,27, з кількістю рядів зерен на початку r=-0,39… - 0,49, з кількістю зерен в ряду r=-0,50… - 0,59 та кількістю зерен на початку r=-0,51… - 0,64. Кількість зерен на початку характеризується сильним зв'язком із діаметром початка r= 0,72, кількістю рядів зерен на початку r= 0,69…0,72 та кількістю зерен в ряду r=0,74…0,85. Кількість рядів зерен на початку характеризується сильним зв'язком із діаметром початка r=0,84…0,84.

Розділ 4. Ефективність добору тестерів у селекції гетерозисних гібридів кукурудзи

Визначення комбінаційної здатності проводиться шляхом діалельних або аналізуючих схрещувань. Метод топкросних схрещувань серед інших відомих методів оцінки КЗ являється найбільш поширеним. В зв'язку з тим, що КЗ являється з однієї сторони, функцією складної взаємодії вивчаємого генотипа і генотипа аналізатора, а з іншої - взаємодії їх з умовами навколишнього середовища, точність оцінки вивчаємих форм в значній мірі визначається як вибраним для цієї цілі аналізатором, так і грунтово-кліматичними умовами експеримента.

Дослідженнями встановлено, що формування урожайності тестерами під час досліджень має певні особливості. Так, в 2001 р. урожайність істотно вище середнього рівня формував гібрид +Пролісок, гібриди +ТОСС 231 СВ, +Бершадь та +ТОСС 156 МВ - в межах середнього значення, а гібрид +Припять - істотно нижче середнього рівня.

В 2002 р. за формуванням урожайності відбувся чіткий розподіл досліджуваних тестерів на дві групи: істотно нижче середнього рівня урожайності - +Припять та +ТОСС 231 СВ; істотно вище середнього рівня урожайності - +Пролісок, +Бершадь та +ТОСС 156 МВ.

В 2003 р. формування урожайності відбувалось в межах середнього значення по досліду, і лише для гібриду +Бершадь характерне істотне його перевищення (табл. 1).

За формуванням урожайності в експерименті досліджувані тестери можна охарактеризувати як: із стабільно низьким рівнем урожайності - +Припять; із балансуючим від низького до середнього - +ТОСС 231 СВ; із стабільно середнім рівнем - +ТОСС 156 МВ; із середнім та вище середнього рівня - +Пролісок та +Бершадь.

Таблиця 1. Урожайність тестерів, 2001-2003 рр., т/га

Тестери

2001

2002

2003

2001-2003

+Припґять

2,19

2,50

3,34

2,68

+ТОСС 231СВ

2,37

3,84

3,26

3,16

+Пролісок

4,23

4,84

3,64

4,23

+Бершадь

3,89

4,82

6,23

4,98

+ТОСС 156МВ

3,21

4,80

4,04

4,02

Середнє значення, т/га.

3,18

4,16

4,10

3,81

НСР, т/га.

0,85

0,15

1,11

0,78

Дослідження тривалості вегетаційного періоду топ-кросних гібридів доводить специфічність формування кореляції складових періодів залежно від використаного тестера та умов року. Проте, слід відмітити, що спостерігається стабільно сильна або середня кореляція між періодами сходи - викидання волоті та сходи - цвітіння волоті; для топ-кросів +Прип'ять - r= 0,927…0,722; +Пролісок - r=0,880…0,557; +Бершадь - r=0,878…0,455; +ТОСС 156 МВ - r=0,893…0,714; та між періодами сходи - молочна стиглість і сходи - воскова стиглість для топ-кросів - +Прип'ять - r=0,583…0,701; +Пролісок - r=0,874…0,500; +Бершадь - r=0,885…0,545; +ТОСС 156 МВ - r=0,699…0,458.

У формуванні взаємозвязку складових періодів вегетації у тест-гібридів значну роль відіграє тривалість аналогічних періодів у материнської форми і слабкий або відсутній звязок із тривалістю у батьківських ліній.

Для тест-кросних гібридів характерні спільні тенденції прояву зв'язку ознак продуктивності. Така залежність притаманна довжині початку та кількості зерен на початку - r=0,512…0,532 для тест-кросів +Прип'ять; r=0,384…0,852 для тест-кросів +Пролісок; r=0,724…0,711 для тест-кросів +ТОСС 156 МВ та r=0,240…0,807 для тест-кросів +Бершадь; кількості рядів зерен та кількості зерен на початку - r=0,671…0,906 для тест-кросів +Припять; r=0,708…0,728 для тест-кросів +Пролісок; r=0,592…0,637 для тест-кросів +ТОСС 156МВ та r=0,771…0,725 для тест-кросів +Бершадь; кількості зерен в ряду та кількості зерен на початку - r=0,755…0,430 для тест-кросів +Припять; r=0,718…0,928 для тест-кросів +Пролісок; r=0,883…0,912 для тест-кросів +ТОСС 156; r=0,318…0,913 для тест-кросів +Бершадь; масі 1000 зерен та продуктивності рослин - r=0,713…0,844 для тест - кросів +Припять; r=0,605…0,838 для тест-кросів +Пролісок; r=0,565…0,453 для тест-кросів +ТОСС 156МВ та r=0,716…0,723 для тест-кросів +Бершадь.

Для формування зв'язків між тест-кросам та їх батьківськими лініями спостерігаються певні тенденції; для довжини початка та діаметра початка характерний обернений зв'язок r=-0,510… - 0,182 для тест-кросів +ТОСС 156 МВ; для кількості зерен в ряду та діаметра початка r= -0,496… - 0,168 для тест-кросів+ ТОСС 156 МВ, r= -0,185… - 0,349 для тест-кросів +Прип'ять; для кількості зерен на початку та діаметра початка r=0,440… - 0,059 для тест-кросів +ТОСС 156 МВ, r= -0,078… - 0,35 для тест-кросів +Прип'ять; для маси 1000 зерен та діаметра початка r=0,440… - 0,059 для тест-кросів +ТОСС 156 МВ та r=-0,046… - 0,551 для тест-кросів +Бершадь. В той же час необхідно зазначити специфічність зв'язку для тест-кросів +Пролісок у яких спостерігається зміна зв'язку від його відсутності в умовах 2002 р. до середнього для діаметра початка у гібридів та довжини початка r=-0,076…0,587, діаметра початка r=-0,011…0,484, кількості рядів зерен r=-0,009…0,574, кількості зерен в ряду r=0,104…0,728 та кількості зерен на початку у батьківських ліній r=0,630…0,704.

Для зв'язку між показниками тест-кросів та їх материнськими формами характерний обернений середньої сили зв'язок кількості рядів зерен та маси 1000 зерен r= -0,375… - 0,447; зміна напрямку зв'язку між продуктивністю тест-кросів та кількістю рядів зерен r= 0,304… - 0,563, кількістю зерен на початку r= 0,288… - 0,570 та масою 1000 зерен материнських форм r= -0,498…0,274.

Розділ 5. Оцінка комбінаційної здатності самозапилених ліній та їх тестерів

В дослідженнях розглядався ефект гетерозису залежно від умов вирощування і батьківських форм (гетерозис істинний, гіпотетичний) та в порівнянні із кращими гібридами кукурудзи (гетерозис конкурсний) та визначався коефіцієнт домінування.

Оцінку ефектів ЗКЗ ліній та тестерів, ефектів СКЗ у гетерозисних гібридів розглядали залежно від умов вирощування (табл. 2,3.).

Таблиця 2. Комбінаційна здатність самозапилених ліній та тестерів в умовах 2002 р.

Лінія

Константи СКЗ, т/га

Ефекти ЗКЗ,

т/га

+Припґять

+Бершадь

+Пролісок

+ТОСС 156МВ

Чернівецька 21

-0,31

0,40

0,25

F2-2

-0,01

-0,09

-0,03

Ом 198

0,20

-0,11

-0,52

Дунай 2

0,56

-0,66

0,48

Бг 251-3

0,73

-0,64

0,56

П 140

-0,60

0,51

-0,12

Косл 17

-1,23

1,32

-1,18

F2

-0,22

0,13

0,10

Ак 135

0,18

-0,08

0,51

Kl 14

-0,06

-0,03

-0,28

Од 18

0,75

-0,65

0,55

Бг 251-1

-0,04

-0,06

0,88

Бг 251-2

0,004

0,09

-0,49

П 140

0,04

-0,14

-0,69

Ефекти ЗКЗ, т/га

1,07

-0,06

0,15

-1,16

Примітка: для ліній НІР05 =0,347 т/га;

для тестерів НІР05 =0,455 т/га.

Порівняння із середньою ЗКЗ; для ліній НІР05 = 0,335 т/га;

для тестерів НІР05 = 0,161 т/га.

В умовах 2002 р. достовірно більшим значенням ЗКЗ характеризуються лінії Дунай 2, Бг 252-3, Ак 135, Од 18, Бг 251-1; достовірно низьким ефектом характеризуються лінії Ом 198, Косл.17, Бг 251-2, П-140; а для інших ліній притаманний ефект в межах помилки.

Серед досліджуваних тестерів достовірно високим показником ЗКЗ характеризується гібрид +Прип'ять, достовірно низьким ефектом - гібрид +ТОСС 156МВ, а для гібридів +Пролісок та +Бершадь притаманні ефекти в межах помилки.

Високий рівень СКЗ характерний для ліній Дунай 2, П-140, Бг 251-3, Косл.17, Од 18. Таким чином, на основі знання ефектів ЗКЗ і СКЗ досліджуваних ліній, можна рекомендувати лінії із високим ефектом ЗКЗ і високою варіансою СКЗ - Дунай 2, Бг 252-3, Од 18, як вихідні форми для конкретних комбінацій; із високою ЗКЗ і малою варіансою СКЗ - Ак 135, Бг 251-1, як вихідні форми конкретних комбінацій і компоненти синтетичних популяцій; лінії із високою варіансою СКЗ і низькою ЗКЗ - П-140 та Косл.17, доцільно використати як форми конкретних комбінацій.

Таблиця 3. Комбінаційна здатність самозапилених ліній та тестерів в умовах 2003 р.

Лінія

Константи СКЗ, т/га

Ефекти ЗКЗ, т/га

+Припґять

+Бершадь

+Пролісок

+ТОСС 156МВ

Чернівецька 21

-0,05

-0,04

-0,31

F2-2

0,42

-0,33

0,15

Ом 198

0,97

-1,07

-0,34

Дунай 2

0,65

-0,56

0,40

Бг 251-3

-1,04

0,94

0,93

П 140-І

-0,75

0,84

-0,75

Косл 17

0,06

-0,15

-0,76

F2

0,22

-0,13

0,21

Ак 135

0,41

-0,51

-0,43

Kl 14

-0,29

0,38

-0,45

Од 18

-0,74

0,65

0,32

Бг 251-1

0,33

-0,23

0,14

Бг 251-2

0,07

-0,16

0,92

П 140-ІІ

-0,26

0,36

-0,02

Ефекти ЗКЗ, т/га

-1,01

-0,08

-0,01

1,11

Примітка: для ліній НІР05 =0,638 т/га;

для тестерів НІР05 =0,836 т/га.

Порівняння із середньою ЗКЗ; для ліній НІР05 = 0,615 т/га;

для тестерів НІР05 = 0,295 т/га

Порівнюючи ефекти СКЗ в межах однієї лінії, необхідно зазначити, що для ліній F2-2, F2, KL 14, Ом 198, Ак 135, Бг 251-1, Бг 251-2, П-140 ефекти СКЗ знаходяться в межах помилки. Для лінії Чернівецька 21-1 гібрид із тестером +ТОСС 156 МВ має достовірно високий ефект СКЗ, а із гібридом +Прип'ять - в межах помилки; для лінії Бг 251-3 характерне формування достовірно високої СКЗ із тестером +Прип'ять і достовірно низької із тестером +ТОСС 156МВ; лінія П-140-ІІ характеризується достовірно високим ефектом СКЗ із тестером +Пролісок і достовірно низьким із тестером +Бершадь; лінія Косл.17 має достовірно низький ефект СКЗ із тестером +Прип'ять і достовірно високий із тестером +ТОСС 156МВ; лінія Од 18 має достовірно високий ефект СКЗ із тестером +Прип'ять та достовірно низький із +ТОСС 156МВ.

В межах досліджуваних тестерів спостерігається певна специфічність прояву ефектів СКЗ. Так, в межах гібридів із тестером +Пролісок характерний достовірно низький ефект СКЗ із лінією Дунай 2 і достовірно високий із лінією П-140, а в межах гібридів із тестером +Бершадь - характерний достовірно низький ефект із лініями П-140 і достовірно високий із Дунай 2. В межах гібридів із тестером +Прип'ять для ліній Бг 251-3 та Од 18 характерні достовірно високі ефекти СКЗ та достовірно низькі ефекти із тестером +ТОСС 156МВ, а для ліній Косл.17 характерний достовірно низький ефект із тестером +Прип'ять і достовірно високий із тестером +ТОСС 156МВ.

В умовах 2003 р. достовірно високими ефектами ЗКЗ характеризуються лінії Бг 251-3 та Бг 251-2; достовірно низькими ефектами ЗКЗ - лінії П-140 та Косл.17. Серед досліджуваних тестерів високим ефектом ЗКЗ характеризується гібрид +ТОСС 156МВ, достовірно низьким - +Прип'ять, а для тестерів +Пролісок та +Бершадь притаманні ефекти в межах помилки.

Високий рівень СКЗ характерний для ліній - Ом 198, Дунай 2, Бг 251-3, П-140, Од 18. Високими ефектами ЗКЗ і високою варіансою СКЗ характеризується лінія Бг 251-1, яку можна рекомендувати як форму для конкретних комбінацій; високими ефектами ЗКЗ і низькою варіансою СКЗ характеризується лінія Бг 251-2, яка може рекомендуватись як компонент конкретних схрещувань та синтетичної популяції; високими варіансами СКЗ і низькими ефектами ЗКЗ характеризуються лінії Ом 198, Дунай 2, П-140-ІІ, Од 18, які слід використовувати як вихідні форми конкретних комбінацій.

В межах окремої лінії ефекти СКЗ знаходяться в межах помилки для гібридів, які отримані із лініями Чернівецька 21-1, F2-2, F2, KL 14, Косл.17, Ак 135, Бг 251-1, Бг 251-2, П-140. Лінія Ом 198 має достовірно високий ефект СКЗ із тестером +Прип'ять і достовірно низький із +ТОСС 156МВ, а лінії Бг 251-3 та Од 18 - достовірно низький із тестером +Прип'ять і достовірно високий із +ТОСС 156МВ. Лінія П-140 характеризується достовірно високим ефектом СКЗ із тестером +Пролісок і достовірно низьким із +Бершадь.

В межах досліджуваних тестерів достовірно високим ефектом СКЗ характеризується лінія П-140 із тестером +Пролісок, лінія Ом 198 із тестером +Прип'ять, лінії Бг 251-3 та Од 18 із тестером +ТОСС 156 МВ, лінія Дунай 2 із тестером +Бершадь.

Таким чином, на основі динаміки формування ефектів ЗКЗ та СКЗ можна виділити лінії: Бг 251-3 - із стабільно достовірними ефектами ЗКЗ та високою варіансою СКЗ; Дунай 2 та Од 18 - із стабільно високою варіансою СКЗ та стабільно позитивними ефектами ЗКЗ.

Для досліджуваних тестерів властива специфічність прояву ефектів ЗКЗ, яка полягає в зміні сили ефекту від достовірно високого до достовірно низького або, навпаки, залежно від умов року для гібридів +Прип'ять та +ТОСС 156 МВ, та стабільність ефектів ЗКЗ для тестерів +Пролісок та +Бершадь.

Аналіз комбінаційної здатності кращих самозапилених ліній показав, що достовірно позитивні ефекти ЗКЗ - 0,38, 0,59 та 0,35 формували лінії АК 135-1, АК 135-2 та Дунай 2, для яких притаманна максимальна урожайність. Лінії О54К та F2-1 характеризуються мінімальним значенням ЗКЗ та урожайністю в досліді (табл. 4).

Таблиця 4. Комбінаційна здатність кращих самозапилених ліній

Лінія

Константи СКЗ, т/га

Ефекти ЗКЗ, т/га

+Припґять

+Бершадь

+Пролісок

+ТОСС 156 МВ

F2-1

0,54

-0,05

0,19

-0,64

-0,44

АК 135-1

-0,10

-0,53

0,54

0,10

0,38

АК 135-2

-0,18

-0,34

-0,04

0,58

0,59

054К

0,49

0,47

-0,14

-0,79

-0,68

Дунай 1

0,22

0,14

-0,04

-0,31

0,08

Дунай 2

-0,23

-0,04

-0,07

0,35

0,35

П -140-1

-0,05

-0,16

-0,19

0,41

-0,24

В 37

-0,65

0,53

-0,22

0,35

-0,04

Ефекти ЗКЗ, т/га

-0,21

0,58

-0,47

0,097

Примітка: для ліній НІР 05 = 0,210 т/га;

для тестерів НІР 05 = 0,227 т/га.

Порівняння із середньою ЗКЗ; для ліній НІР 05 = 0,113 т/га;

для тестерів НІР 05 = 0,145 т/га.

Тестер +Бершадь характеризується достовірно високим ефектом ЗКЗ - 0,58, а тестери +Прип'ять та +Пролісок достовірно низькими ефектами -0,21 та -0,47 відповідно.

В наших дослідженнях достовірно висока СКЗ була у лінії F2-1 в комбінації із тестером +Прип'ять - 0,54; лінія Ак 135-1 із тестером +Пролісок - 0,54; лінія Ак 135-2 із тестером +ТОСС 156 МВ; лінія О54К із тестерами +Прип'ять та +Бершадь - 0,49 та 0,47 відповідно; лінія Дунай 1 із тестером +Прип'ять; лінія Дунай 2 із тестером +ТОСС 156 МВ; лінія П 140-І із тестером +ТОСС 156 МВ - 0,41, та лінія В 37 із тестерами +Бершадь та +ТОСС 156 МВ - 0,53 та 0,35 відповідно.

Оскільки СКЗ є основним критерієм визначення спорідненості ліній, то можна констатувати, що найбільшої ефективності можна досягти при гібридизації ліній F2-1 із Дунай 2 та В 37; Ак 135-1 із лініями О54К, П 140-І та В 37; Ак 135-2 із лініями О54К та Дунай 1.

Динаміка впливу самозапилених ліній та тестерів та їх взаємодія на формування урожайності гібридних нащадків розглядалась в залежності від умов року та використаних тестерів.

Дослідженнями встановлено, що на формування урожайності гібридними нащадками в умовах 2002 р. вирішальний вплив мали тестери - 41,42%, самозапилені лінії - 28,28%, а їх взаємодія спостерігалась в межах - 22,11%. В системі схрещувань самозапилених ліній із двома тестерами спостерігається певна особливість формування взаємозв'язків.

Встановлено, що на формування урожайності гібридів в найменшій мірі впливали тестери +Прип'ять, +Пролісок та їх поєднання в схемі із тестером +Бершадь, а найбільший вплив тестерів виявлено при використанні тестера +ТОСС 156МВ в будь-яких поєднаннях із іншими тестерами.

В умовах 2003 р. в системі схрещувань самозапилених ліній та усіх тестерів спостерігається переважання впливу тестерів (47,74%) на формування урожайності гібридних нащадків. В той же час, вплив ліній становив 7,93%, а взаємодія факторів -13,08%.

Стабільно достовірний вплив факторів на формування урожайності гібридними нащадками незалежно від умов встановлено для тестерів +Пролісок та +ТОСС 156МВ.

Вивчалась динаміка формування урожайності гібридів самозапилених ліній із усіма досліджуваними тестерами в залежності від умов вирощування (Рис. 1.). Встановлено, що вплив умов року становить 13, 44%, самозапилених ліній - 7,10%, а вплив тестерів не достовірний - 0,86%. Взаємодія умов року та ліній становить -7,74%, умов року та тестерів - 36,93%, ліній та тестерів - 7,97% та взаємодія всіх досліджуваних факторів - 8,18%.

Таким чином, хоча тестери безпосередньо не впливають, проте, в поєднанні із умовами вирощування, залишаються визначальним фактором формування урожайності гібридів.

Виходячи із динаміки формування урожайності досліджуваних простих гібридів вдалось виділити комбінації, які характеризуються стабільно вищим рівнем урожайності в порівнянні із стандартами, це - Од18/F2-2, Ух52/4Р51, КС100/FС1138. Дані комбінації слід рекомендувати для подальшого дослідження з метою прямого їх використання як гібридів F1. Інші гібридні комбінації: Од18/F2-1, ЛВ18/ХЛГ44, В37/МА61А37, RA72/В37 характеризуються мінливістю урожайності в порівнянні із стандартами.

Проте, загальний рівень формування урожайності дозволяє використати їх як материнські форми більш складних гібридних комбінацій, а поєднання в гібридах самозапилених ліній різного походження та стабільність ознаки дозволяє використати як тестери для визначення ЗКЗ інших ліній міксерної плазми.

Розділ 6. Біоенергетична оцінка вирощування самозапилених ліній та гібридів кукурудзи

В наших дослідженнях розглядається ефективність вирощування вихідних форм залежно від походження, оскільки в селекції високоврожайних скоростиглих гібридів кукурудзи використовувались тестери та самозапилені лінії. Так, серед тестерів найкращим показником коефіцієнта енергетичної ефективності характеризується використання гібриду +Бершадь.

Провівши біоенергетичну оцінку вирощування гібриди можна розділити на дві групи: показник КЕЕ на рівні стандартів Од18/F2-1, В37/МА61А37, RA72/В37, +Бершадь / Дунай 2, +ТОСС156МВ/КС100; показник КЕЕ вище рівня стандартів Од18/F2-2, ЛВ18/ХЛГ44, Ух52/4Р51, КС100/FC1138, +Прип'ять /F161.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в ідентифікації та використанні нових самозапилених ліній кукурудзи за показниками адаптивності до умов Центрального Лісостепу. Завдання вирішувалось шляхом добору тестерів для визначення комбінаційної здатності ліній та комплексної оцінки самозапилених ліній і гібридних комбінацій кукурудзи за ознаками формування тривалості вегетаційного періоду та індивідуальної продуктивності рослин.

2. За особливостями формування тривалості вегетаційного періоду та продуктивності зерна з рослини виділені лінії - Ак 135-1, Дунай 2, ИКК 26-1, F 2/1, 3412, O54K, F 161, FC 1138, IG 1998, IG 1999, B 37, Дунай 1, S 38, RA 72, 4P51, Ак 135-2 та П 140-1, для яких встановлені особливості систем формування результуючих ознак.

3. Визначені загальні тенденції формування зв'язків тривалості вегетації для самозапилених ліній. Для періода від появи приймочок до воскової стиглості характерний середньої сили зв'язок від r= 0,578 до 0,521 із періодом від появи сходів до воскової стиглості зерна. Для періоду від воскової стиглості до повної стиглості зерна характерний обернений середньої сили зв'язок r= -0,484 … - 0,627 із періодом від появи сходів до воскової стиглості зерна, від r= -0,380 до r= -0,526 із періодом від появи сходів до молочної стиглості зерна та від r= -0,371 до r= -0,532 із періодом від появи сходів до квітування волоті.

4. Самозапиленим лініям характерний середній зв'язок маси 1000 зерен із продуктивністю зерна з рослини r=0,388…0,449 та обернений зв'язок із діаметром початка r=-0,096… - 0,272, з кількістю рядів зерен на початку r=-0,393… - 0,493, з кількістю зерен в ряду r=-0,501… - 0,594 та кількістю зерен на початку r=-0,571… - 0,639. Кількість зерен на початку характеризується сильним зв'язком із діаметром початка r=0,718…0,722, кількістю рядів зерен на початку r=0,692…0,721 та кількістю зерен в ряду r=0,735…0,848. Кількість рядів зерен на початку характеризується сильним зв'язком із діаметром початка r=0,841…0,838.

5. За формуванням урожайності в експерименті досліджувані тестери можна охарактеризувати як: із стабільно низьким рівнем урожайності - +Припять; із балансуючим від низького до середнього - +ТОСС 231 СВ; із стабільно середнім рівнем - +ТОСС 156 МВ; із середнім та вище середнього рівня - +Пролісок та +Бершадь.

6. Дослідження тривалості вегетаційного періоду топ-кросних гібридів доводить специфічність формування кореляції складових періодів залежно від використаного тестера та умов року. Проте, слід відмітити, що спостерігається стабільно сильна або середня кореляція між періодами сходи - викидання волоті та сходи - цвітіння волоті; для топ-кросів +Прип'ять - r= 0,927…0,722; +Пролісок - r=0,880…0,557; +Бершадь - r=0,878…0,455; +ТОСС 156 МВ - r=0,893…0,714; та між періодами сходи - молочна стиглість і сходи - воскова стиглість для топ-кросів - +Прип'ять - r=0,583…0,701; +Пролісок - r=0,874…0,500; +Бершадь - r=0,885…0,545; +ТОСС 156 МВ - r=0,699…0,458.

7. Для тест-кросних гібридів характерні спільні тенденції прояву зв'язку ознак продуктивності. Така залежність притаманна: довжині початку та кількості зерен на початку - r=0,512…0,532 для тест-кросів +Прип'ять; r=0,384…0,852 для тест-кросів +Пролісок; r=0,724…0,711 для тест-кросів +ТОСС 156МВ та r=0,240…0,807 для тест-кросів +Бершадь; кількості рядів зерен та кількості зерен на початку - r=0,671…0,906 для тест-кросів +Прип'ять; r=0,708…0,728 для тест-кросів +Пролісок; r=0,592…0,637 для тест-кросів +ТОСС 156МВ та r=0,771…0,725 для тест-кросів +Бершадь; кількості зерен в ряду та кількості зерен на початку - r=0,755…0,430 для тест-кросів +Прип'ять; r=0,718…0,928 для тест-кросів +Пролісок; r=0,883…0,912 для тест-кросів +ТОСС 156МВ; r=0,318…0,913 для тест-кросів +Бершадь; масі 1000 зерен та продуктивності рослин - r=0,713…0,844 для тест - кросів +Прип'ять; r=0,605…0,838 для тест-кросів +Пролісок; r=0,565…0,453 для тест-кросів +ТОСС 156МВ та r=0,716…0,723 для тест-кросів +Бершадь.

8. Для формування звязків між елементами продуктивності у тест-гібридів та їх батьківських форм характерним є відсутність або слабкий зв'язок із зміною напрямку в залежності від умов року, а для зв'язку із материнськими формами характерний обернений середньої сили зв'язок кількості рядів зерен та маси 1000 зерен r= -0,375… - 0,447; зміна напрямку зв'язку між продуктивністю тест-кросів та кількістю рядів зерен r= 0,304… - 0,563, кількістю зерен на початку r= 0,288… - 0,570 та масою 1000 зерен материнських форм r= -0,498…0,274.

9. Для формування зв'язків між тест-кросам та їх батьківськими лініями спостерігаються певні тенденції; для довжини початка та діаметра початка характерний обернений зв'язок r=-0,510… - 0,182 для тест-кросів +ТОСС 156 МВ; для кількості зерен в ряду та діаметра початка r= -0,496… - 0,168 для тест-кросів +ТОСС 156 МВ, r= -0,185… - 0,349 для тест-кросів +Прип'ять; для кількості зерен на початку та діаметра початка r=0,440… - 0,059 для тест-кросів +ТОСС 156 МВ, r= -0,078… - 0,35 для тест-кросів +Прип'ять; для маси 1000 зерен та діаметра початка r=0,440… - 0,059 для тест-кросів +ТОСС 156 МВ та r=-0,046… - 0,551 для тест-кросів +Бершадь.

10. На основі динаміки формування ефектів ЗКЗ та СКЗ можна виділити лінії: Бг 251-3 - із стабільно достовірними ефектами ЗКЗ та високою варіансою СКЗ; Дунай 2 та Од 18 - із стабільно високою варіансою СКЗ та стабільно позитивними ефектами ЗКЗ.

11. Для досліджуваних тестерів властива специфічність прояву ефектів ЗКЗ, яка полягає в зміні сили ефекту від достовірно високого до достовірно низького або, навпаки, залежно від умов року для гібридів +Прип'ять та +ТОСС 156 МВ, та стабільність ефектів ЗКЗ для тестерів +Пролісок та +Бершадь.

12. Дослідженням комбінаційної здатності кращих самозапилених ліній встановлено, що найбільшої ефективності можна досягти при гібридизації ліній F2-1 із Дунай 2 та В 37; Ак 135-1 із лініями О54К, П 140-І та В 37; Ак 135-2 із лініями О54К та Дунай 1.

13. Динаміка формування урожайності гібридів із усіма досліджуваними тестерами залежить від умов року - 13, 44%, самозапилених ліній - 7,10%, а вплив тестерів не достовірний - 0,86%, при взаємодії умов року та ліній -7,74%, умов року та тестерів - 36,93%, ліній та тестерів - 7,97% та взаємодії всіх досліджуваних факторів - 8,18%.

14. За коефіцієнтом енергетичної ефективності гібриди можна розділити на дві групи: показник КЕЕ на рівні стандартів - Од18/F2-1, В37/МА61А37, RA72/В37, +Бершадь / Дунай 2, +ТОСС156МВ/КС100; показник КЕЕ вище рівня стандартів Од18/F2-2, ЛВ18/ХЛГ44, Ух52/4Р51, КС100/FC1138, +Прип'ять/F161.

Перелік друкованих робіт за темою дисертації

1. Макарчук О.С. Ідентифікація самозапилених ліній кукурудзи за показниками скоростиглості та комбінаційної здатності / Макарчук О.С. // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 48. - С. 142-146.

2. Жемойда В.Л. Особливості формування вегетаційного періоду самозапиленими лініями кукурудзи / Жемойда В.Л., Макарчук О.С. // Біологічні науки і проблеми рослинництва. Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. - 2003. - Спецвипуск. - С. 551-555.

3. Макарчук О.С. Елементи добору батьківських пар в гетерозисній селекції кукурудзи / Макарчук О.С., Жемойда В.Л. // Вісник аграрної науки Причорноморя. «Проблеми степового землеробства і рослинництва та їх вирішення в реформованих сільськогосподарських підприємствах». - 2003. - Вип. 3 (23). - Т. 2. - С. 176 - 181.

4. Макарчук О. Вивчення колекції самозапилених ліній кукурудзи за показниками скоростиглості в умовах північного Лісостепу України / Макарчук О. // Вісник Львівського ДАУ. - 2004. - №8. - С. 322-326.

5. Макарчук О.С. Мінливість і взаємозвязок продуктивності та її складових елементів рослин самозапилених ліній кукурудзи в умовах північного Лісостепу України / Макарчук О.С., Жемойда В.Л. // Таврійський науковий вісник. - 2004. - Вип. 34. - С. 64-69.

6. Макарчук О.С. Критерії добору самозапилених ліній кукурудзи в умовах північної частини Лісостепу України / Макарчук О.С. // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. - 2005. - Вип. 60. - С. 143-152.

7. Жемойда В.Л. Взаємозв'язок міжфазних періодів вегетації та складових структури врожаю у гібридів кукурудзи та їх вихідних форм / Жемойда В.Л., Макарчук О.С. // Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології. - 2007. - Т.2. - С. 73-74.

8. Жемойда В.Л. Особливості добору батьківських форм в селекції гетерозисних гібридів кукурудзи для умов північного Лісостепу України / Жемойда В.Л., Макарчук О.С. // Корми і кормовиробництво. - 2003. - №51. - С. 212-214.

9. Жемойда В.Л. Результати розширення генофонду кукурудзи в НАУ за рахунок інтродукції / Жемойда В.Л, Макарчук О.С. // Інтродукція рослин на початку ХХІ століття: досягнення і перспективи (до 120 річчя з дня народження акад. М.І. Вавилова): матеріали міжнародної наукової конференції. - К.: Фітосоціоцентр, 2007. - С. 94 - 98.

10. Макарчук О.С. Підбір тестерів для оцінки вихідного матеріалу кукурудзи / Макарчук О.С., Жемойда В.Л. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (Дніпопетровськ, 5-6 березня 2002 р.). - Дніпропетровськ: ІЗГ УААН. - 2002. - С. 66.

11. Макарчук О.С. Добір вихідних форм для створення скоростиглих гібридів кукурудзи в умовах північного Лісостепу України / Макарчук О.С., Жемойда В.Л. // Адаптивная селекция растений. Теория и практика: сборник тезисов международной конференции 11-14 ноября 2002 года. - Харьков, 2002. - С. 56-57.

12. Макарчук О.С. Добір батьківських пар в гетерозисній селекції кукурудзи / Макарчук О.С., Жемойда В.Л. // Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи: збірник матеріалів третьої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів (Вінниця, 17-19 березня 2003 р.). - Вінниця: Вінницький держ. аграр. ун-т, 2003. - С. 117-118.

13. Макарчук О.С. Добір батьківських пар в гетерозисній селекції кукурудзи / Макарчук О.С., Парій М.Ф. // Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений: Сборник тезисов ІІ международной конференции молодых ученых (19-23 мая 2003 г.). - Харьков, 2003. - С. 186-187.

14. Макарчук О.С. Критерії добору самозапилених ліній кукурудзи в умовах північного Лісостепу України / Макарчук О.С. // Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація. Інвентаризація, збереження, використання: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції (29 червня-1 липня 2005 р.). - Оброшино: Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, 2005. - С. 45

15. Макарчук А.С. Изучение и использование генетического разнообразия вида Zea mays L. / Макарчук А.С., Жемойда В.Л. // Генетические ресурсы культурных растений в ХХІ веке: состояние, проблемы, перспективы: тезисы докладов ІІ Вавиловской международной конференции (Санкт-Петербург, 26-30 ноября 2007 г.). - СПб.: ВИР, 2007. - С. 535-537.

16. Свідоцтво про реєстрацію зразка генофонду рослин в Україні. Кукурудза. Інцухт-лінія Ак 143. Номер Національного каталогу UB 0105928 / О.С. Макарчук, В.Л. Жемойда, А.К. Пархоменко (Україна). - №297; Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, НЦГРРУ, 28 листопада 2006.

17. Свідоцтво про реєстрацію зразка генофонду рослин в Україні. Кукурудза. Інцухт-лінія Ак 135. Номер Національного каталогу UB 0105927 / В.Л. Жемойда, А.К. Пархоменко, О.С. Макарчук (Україна). - №296; Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, НЦГРРУ, 28 листопада 2006.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.