Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"Херсонський державний аграрний університет"

АВТОРЕФЕРАТ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

УДОСКОНАЛЕННЯ СЕЛЕКЦІЙНО-ЕТОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ПІДВИЩЕННЯ ВІДТВОРЮВАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ

ГОВТВЯН АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ

Херсон - 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

мікроеволюція тварина генотип голштин

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку тваринництва вирішальне значення надається необхідності підвищення плідності великої рогатої худоби. Дослідження у вибраному напрямку проводило багато вчених Т.А.Бакер, Б.М.Рансом, 1932; Н.Л.Ван Демарк, Г.В.Солсбері, 1955; В.К.Мілованов, 1962; І.Фулка, 1962; М.Крамаренко, Л.К.Ернст, 1971; Д.Т.Вінничук, 1974; Ф.І.Осташко, В.Б.Чирков, А.Д.Бугров, 1982; М.В.Зубець, Ю.М.Карасик, В.П.Буркат, 1991; І.З.Сірацький, 1992; В.С.Козирь, В.Г.Зайцев, 1992; В.І.Барабаш, 1995; В.П.Коваленко, Т.І.Нежлукченко, С.Я.Плоткін, 2001; С.Ю.Рубан, 2001; М.В.Зубець, В.П.Буркат, Ефіменко та ін., 2002; Ю.Ф.Мельник, 2008), які зробили вагомий внесок у вивченні цієї проблеми.

Наші дослідження були направлені на вивчення мікроеволюції і удосконалення селекційно-етологічних прийомів підвищення відтворювальних якостей бугаїв-плідників за допомогою етологічно обґрунтованих способів використання і електростимуляції складових статевої функції, зокрема лібідо і показників сперми, через ерогенні зони і простату.

На цей час ще мало досліджено ефективність впливу чинників мікроеволюції на статеву функцію і спермопродукцію бугаїв та на продуктивність і плодючість корів. Залишається не з'ясованим вплив класу нормованого розподілу великої рогатої худоби за типом конституції, на життєздатність, плідність та продуктивність тварин у зв'язку з дією чинників стабілізуючого і статевого добору. Ще не розроблені способи стимуляції статевої системи бугаїв з такими її порушеннями, коли, за не з'ясованими причинами, у клінічно здорових плідників згасають складові лібідо і погіршуються показники сперми.

Недостатньо також вивчена реакція дорослих бугаїв на різку зміну попереднього способу утримання і моціону на індивідуально боксове безприв'язне утримання і груповий безприв'язний моціон в кільцевих коридорах. Не з'ясована можливість відновлення стійкості складових статевої функції бугаїв для поліпшення показників їх сперми за допомогою електростимуляції, а також її ефективність при навчанні молодих бугайців, що вирощуються в умовах групового безприв'язного утримання, віддачі сперми на підставну тварину і механічну установку. Назріла необхідність у розробці способу електростимуляції складових статевої функції бугаїв, з найпоширенішими серед них, нейрорецепторними порушеннями статевої системи.

Обраний напрямок досліджень є актуальним і має наукове і народногосподарське значення, для подальшого удосконалення прийомів раціонального використання великої рогатої худоби.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук за темами: «Розробити способи підвищення відтворювальної здатності великої рогатої худоби» (номер державної реєстрації 0104U004342) та «Науково обґрунтувати властивості статевої функції як фіксованої фізіологічної багатофакторної установки, що є складовою природного статевого добору великої рогатої худоби» (номер державної реєстрації 0107U004507).

Мета і завдання досліджень. Мета наших досліджень полягала: у розробці нового напряму застосування генних комплексів у селекційному процесі в умовах адаптації голштинів та у розробці досконалих способів переводу на новий спосіб утримання і моціону, навчання і стимуляції складових статевої функції бугаїв за допомогою електростимуляції СМС. Для виконання цієї мети були поставлені наступні завдання:

­ дослідити особливості мікроеволюції у бугаїв і корів залежно від класу нормованого розподілу за типами конституції і можливість їх використання при розведенні тварин;

­ обґрунтувати етологічну доцільність переводу дорослих бугаїв на новий індивідуальний безприв'язно-боксовий спосіб утримання і групового безприв'язного моціону в кільцевих коридорах;

­ встановити вплив простатотестикулярної взаємодії при зміні стереотипу використання бугаїв з різною стійкістю до стресу і можливість відновлення статевої функції за допомогою електростимуляції;

­ розробити спосіб групового опосередкованого навчання молодих бугайців віддачі сперми на підставну тварину і механічну установку з використанням електростимуляції СМС (синусоїдальними модульованими струмами) статевої системи тварин;

­ розробити новий спосіб електростимуляції СМС для поліпшення складових статевої функції і показників сперми у бугаїв, з нейрорецепторними порушеннями статевої системи.

Об'єкт досліджень: бугаї-плідники голштинської, червоної степової, англерської і сірої української порід та корови-первістки голштинської породи.

Предмет досліджень: Закономірності прояву рівня відтворювальних якостей в умовах адаптації і проведення добору і підбору з метою підвищення продуктивності і плодючості тварин, а також нових способів використання, навчання і стимуляції складових статевої функції бугаїв.

Методи досліджень. Загальноприйняті: зоотехнічні - оцінка екстер'єру, конституції, продуктивності і плодючості тварин; лабораторні - оцінка поживності кормів, показників крові, сперми; алометричні - оцінка метаболізму і біоенергетики у тварин різних класів нормованого розподілу за типами конституції за допомогою алометричних рівнянь; біометричні - статистична обробка одержаних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше: досліджена спрямованість мікроеволюції у бугаїв і корів голштинської породи різних класів нормованого розподілу за типами конституції; оцінено їх життєздатність, терміни продуктивного використання, метаболізм, біоенергетика та показники сперми; досліджена етологічна доцільність переводу дорослих бугаїв на новий, індивідуальний безприв'язно-боксовий спосіб утримання і групового безприв'язного моціону в кільцевому коридорі; розроблені нові способи: діагностики стресу; оцінки і підвищення стійкості бугаїв до стресу та відновлення статевої функції і простатотестикулярної взаємодії за допомогою електростимуляції; групового опосередкованого навчання бугайців віддачі сперми на підставну тварину і механічну установку із застосуванням електростимуляції; розроблено новий спосіб електростимуляції складових статевої функції бугаїв з нейрорецепторними порушеннями.

Практичне значення одержаних результатів. Практиці пропонується: підвищення відтворювальних якостей плідників в умовах адаптації і проведення добору і підбору з метою підвищення продуктивності і плодючості тварин, з урахуванням мікроеволюції гено- і фенотипів в різних класах нормованого розподілу за типами конституції; етологічне обґрунтування доцільності переводу дорослих бугаїв на новий спосіб утримання; новий принцип комплектації комплексів бугаями із застосуванням індивідуального безприв'язно-боксового утримання і групового безприв'язного моціону в кільцевих коридорах; новий спосіб електростимуляції складових статевої функції і відновлення простатотестикулярної взаємодії в період продуктивного використання бугаїв і перед їх навчанням до взяття сперми на підставну тварину і механічну установку.

Особистий внесок здобувача полягає в самостійному проведенні науково-виробничих дослідів на бугаях-плідниках голштинської, червоної степової, англерської і сірої української порід та на коровах-первістках голштинської породи; дослідженні крові, розробці і оцінці ефективності електростимуляції, підборі і аналізі джерел літератури за темою дисертації, статистичної обробки і теоретичного обґрунтування одержаних результатів, їх опис та аналізи. Програма і методика досліджень розроблялася сумісно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення дисертації обговорювалися і одержали позитивну оцінку на вчених радах і конференціях Інституту тваринництва центральних районів УААН (2004-2007 рр.), на міжнародних науково-практичних конференціях Інституту тваринництва УААН «Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин» та на координаційних радах Інституту тваринництва (м. Харків, 2005 р.), Інституту землеробства і тваринництва західного регіону, Буковинського інституту АПВ і Інституту біології тварин «Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні» (м. Чернівці, 7-9 червня 2007 р.) і на трьох семінарах з питань відтворення стада (м. Дніпропетровськ, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 статей, монографія, зокрема 9 статей в спеціальних виданнях, передбачених переліком ВАК України, з них самостійно оприлюднено 4 статті і одержано в співавторстві 3 деклараційних патенти України на корисну модель.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація виконана згідно з вимогами ВАК України. Вона складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методів досліджень, результатів і їх узагальнення, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних джерел і додатків. Об'єм дисертації - 131 сторінка комп'ютерного тексту, ілюстрована 28 таблицями, 8 рисунками. Список використаних джерел налічує 178 найменувань, з них 22 іноземних.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Власні дослідження мікроеволюції і удосконалення селекційно-етологічних прийомів підвищення відтворювальних якостей бугаїв-плідників були проведені нами на Дніпропетровському державному обласному підприємстві з племінної справи в тваринництві та відділі відтворення сільськогосподарських тварин Інституту тваринництва центральних районів УААН в період 2004…2007 рр. Дослідження проводили за наступною схемою.

Рис. 1. Схема проведення досліджень

Фізіологічний стан плідників оцінювали за показниками крові. Поживну цінність їх раціонів розраховували за аналізами кормів. Годівлю піддослідних бугаїв здійснювали згідно з прийнятими нормами, за раціонами, які були розраховані на середнє статеве навантаження. Взимку тварин утримували в типових приміщеннях, а літом - у літніх таборах.

Ряд дослідів проводили методом періодів на одних і тих же групах бугаїв-аналогів за породою, віком і живою масою. При постановці на досліди враховували стан здоров'я та вгодованість тварин.

Здійснили нормований розподіл 16 бугаїв, які належать Дніпропетровському обласному державному підприємству з племінної справи в тваринництві і 253 корів-первісток голштинської породи, що належать агрофірмі ім. Горького, Новомосковського району, Дніпропетровській області.

Особини модальних класів (адаптивна і репродуктивна норма), були прийняті нами від -0,67 до +0,67 сігми. Аналогічні межі модальних класів використовували раніше В.П.Коваленко, Ю.В.Бондаренко (1979). За їх даними особини модальних класів відображають майже весь її сукупний генофонд. Класи нормованого розподілу корів залежно від типу конституції, визначали за методикою Барабаша В.І. (1995), використовуючи інтегровані вимірювальні ознаки екстер'єру і конституції: «вузькотілості-широкотілості»; «щільності-крихкості» та «ніжності-грубості», яку оцінювали за індексом Н.Н.Колесника (1960).

Враховували також вміст жиру в молоці, загальну кількість молочного жиру і надоєного молока у корів. Особливості метаболізму піддослідних бугаїв і корів-первісток голштинської породи, розраховували за допомогою алометричних рівнянь (Барабаш В.І. та ін., 2003). Спермопродукцію бугаїв досліджували (зокрема ретроспективно) за загальноприйнятими методиками в лабораторії облплемоб'єднання.

Дослідження етологічної доцільності переводу 47 бугаїв англерської і червоної степової породи з прив'язного способу утримання і моціону на довгих ланцюгах в умовах змінюваних ділянок пасовища, на індивідуальне безприв'язно-боксове утримання і груповий безприв'язний моціон в кільцевих коридорах, проводили на Дніпропетровському облплемоб'єднанні.

Наявність стресу і рівень стійкості до нього досліджували у 9 повновікових бугаїв голштинської породи за вмістом в їх крові гормону наднирків - кортізолу, чоловічого статевого гормону тестостерона і відсотка бракованих еякулятів за активністю сперми за будь-який проміжок часу. Діагностику стресу і рівня стійкості до нього у виробничих умовах, визначали у бугаїв з низькою (понад 10% браку), середньою (від 5 до 10%) і високою (до 5% браку). Вміст гормонів в крові бугаїв досліджували в лабораторії обласної лікарні їм. Мєчнікова м. Дніпропетровськ.

Виходячи із сучасної зооандрології стрес і стійкості до нього досліджували у 13 бугаїв з порушеннями простатотестикулярної взаємодії. Для підвищення стійкості до стресу, поліпшення статевої функції і показників сперми, піддослідним бугаям надали відпочинок від узяття сперми. Після відпочинку досліджували реакцію статевої системи бугаїв, зокрема, простатотестикулярної взаємодії і лібідо, на зміну стереотипу їх використовування.

Навчання до взяття сперми на підставну тварину і механічну установку проводили на 7 бугайцях сірої української породи. Перед груповим опосередкованим навчанням піддослідних бугайців 30 днів утримували на прив'язі. Перед навчанням бугайців на підставну тварину і механічну установку, їм проводили електростимуляцію статевої системи синусоїдальними модульованими струмами, що відводили від апарату «Ампліпульс».

Розробку нового способу електростимуляції статевої системи (СМС) проводили на 9 і 7 бугаях голштинської породи. При цьому було вперше здійснено одномоментне відновлення і стимуляція складових статевого потягу (лібідо), зокрема: ерекції, копуляції, еякуляції і оптимізації простатотестикулярної взаємодії у бугаїв, з найпоширенішими серед них нейрорецепторними порушеннями статевої системи.

Величину порогу больової чутливості вимірювали у бугаїв в мА за допомогою апарату «Ампліпульс».

Результати досліджень обробляли загальноприйнятими математичними і біометричними методами за Плохинским (1961; 1969) і Лакиным (1973), а також за допомогою варіаційної статистики Microsoft Excel (1998).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ АНАЛІЗ

Мікроеволюція голштинів. Мікроеволюцію голштинів досліджували після визначення адаптивної та репродуктивної норми, що дозволило виявити у піддослідних тварин найбільш бажану їх частку для подальшої селекції. Про достовірність різниці між показниками, що вивчалися, судили за кількістю відхилень в долях сигм, що вкладаються між тваринами різних класів нормованого розподілу за типами конституції, які за М^о варіантах складала 1,37у; довірчими інтервалами 3,92у і за крайніми типами 6,0у. Дослідженнями встановлено, що екстер'єр, конституція і жива маса бугаїв і корів суттєво залежала від класів нормованого розподілу тварин (табл. 1).

Таблиця 1. Нормований розподіл бугаїв різних класів за типами конституції і живою масою (голштинська порода (n=16))

У порівнянні з ідеальним співвідношенням (табл. 1) плідників крайніх, вузькотілих, щільних, ніжних типів елімінувало 6,5%, а число вузькотілих щільних ніжних типів М- варіант, навпаки, підвищилося на 6,5%. За модальними класами з деякою вузькотілістю, щільністю, ніжністю частки бугаїв не змінилася і складала 12,5%. Водночас число бугаїв з деякою широкотілістю, грубістю, рихлістю підвищилося на 6,5%. Кількість бугаїв М⁺ варіант широкотілих, грубих, рихлих типів також не змінилась і становила 12,5%, а за крайніми, широкотілими, грубими, рихлими типами вона зменшилася на 6,5%.

Відмічена також різниця між класами нормованого розподілу плідників за конституцією, вимірювальними ознаками екстер'єру і живою масою.

Конституціональна мікроеволюція голштинів (табл. 2), супроводжувалася посиленням вузькотілості, щільності і ніжності, що було обумовлено особливостями годівлі, утримання і використання тварин. Бугаї різних типів конституції М- і М⁺ варіант, відхилялися від адаптивної і репродуктивної норми (М^о) і відрізнялися не тільки конституцією, але і метаболізмом, обмінною масою, чистою енергією підтримки (ЧЕП), доступною обмінною енергією підтримки (ДОЕ), коефіцієнтом теплового балансу, споживанням кисню, вентиляцією і об'ємом легень.

Таблиця 2. Метаболізм бугаїв різних класів нормованого розподілу за типами конституції (голштинська порода (n=16))

Плодючість бугаїв-плідників наведена у таблиці 3.

Найбільший термін продуктивного використання мав бугай крайнього вузькотілого, щільного, ніжного типу (М- варіант). Потім ішли плідники адаптивної і репродуктивної норми (М^о) і, нарешті - широкотілого, крихкого, грубого типу (М⁺ варіант). Найбільша кількість глибоко заморожених гранул була одержана від плідників М^о (14,4 і 10,7 тис. гранул). Друге місце посідали бугаї М- варіант (11,6 тис.) і третє - М⁺ варіант - 8,4 тис. гранул.

Таблиця 3. Плодючість бугаїв-плідників різних класів нормованого розподілу за типами конституції (голштинська порода (n=16))

Із 253 (100%) первісток голштинської породи, за крайнім типом М- варіант елімінувало зі стада 10,92% і М⁺ варіант - 29,5%. Крім того, 12,5% корів широкотілих, крихких, грубих типів (М⁺ варіант) елімінувало повністю. На 10,8% зросла кількість корів вузькотілого, щільного, ніжного типу (М- варіант) і на 29,5% - з деякою вузькотілістю, щільністю, ніжністю (М^о варіант). Знизилась на 7,6% кількість корів з деякою широкотілістю, крихкістю, грубістю (М^о варіанти).

Різниця за вузькотілістю-широкотілістю, метаболічною та живою масою між коровами різних класів нормованого розподілу за типами конституції зумовила їх відмінності за екстер'єром, інтенсивністю метаболізму і продуктивності. Найвищий надій за 305 днів лактації (7147 кг) було одержано від корів крайніх широкотілих, крихких, грубих типів конституції (М⁺ варіант, табл. 5). Проте вони гірше виживали. Тому після першого отелення їх залишилося в стаді всього 3,4%. Первістки М^о і М- варіант поступались за величиною надою.

Особливості екстер'єру і конституції корів-первісток наведені в таблиці 4.

Таблиця 4. Ознаки екстер'єру і конституції корів-первісток (голштинська порода (n=253))

Примітка: Близьким до ідеального було співвідношення корів різних типів конституції відразу після завезення з країн Західної Європи.

За вмістом жиру корови модальних класів займали проміжне місце (4,03%). Найнижчою жирномолочністю (3,69%) відрізнялися корови крайніх типів М- варіант, а найвищою - М⁺ варіант (4,2%). Валовий надій за 305 днів лактації склав 1238,8 т. Корови модальних класів займали при ньому перше місце в стаді - 1125,6 т або 90,85%. В той же час від первісток, що збереглися в ході мікроеволюції, по М- варіант було одержано 56,0 (4,51%) і М⁺ варіант - 57,1 т (4,6%). За показниками теплового балансу, споживання кисню, вентиляції і об'єму легенів корови М^о варіант посідали проміжне місце в стаді.

Таблиця 5. Продуктивність і фізіологічні показники корів-первісток (голштинська порода (n=253))

Найбільш збалансованим надоєм 4%-го молока, синтезом молочного жиру і білку на 1 кг метаболічної маси, енергії підтримуючого і сумарного метаболізму, його питомої інтенсивності, енергетичної цінності добового надою, величини енергетичного і продуктивного індексів та витрат енергії на 1 МДж молока, відрізнялися корови модальних класів (М^о).

Найвища питома інтенсивність метаболізму спостерігалася у корів М- варіант (88,2 КДж/добу/кг живої маси тіла). Порівняно з первістками (М^о) цей показник у корів крайнього типу конституції М- варіант виявився на 3,7 менше, а по М⁺ варіант - на 2,8 КДж/добу/кг живої маси більше. При цьому енергетичний індекс, що визначає біологічну ефективність молочних корів, склав по первістках М- варіант крайнього вузькотілого, щільного, ніжного типу конституції 67,5%, тобто він наблизився до критичної його величини - 70%. Це і зумовило найінтенсивнішу елімінацію тварин М- варіант зі стада. В той же час різниця за цим показником між коровами М^о і М- та М⁺ варіант складала 2,9%, що свідчило про зниження (до 60,8%) біологічної ефективності первісток крайнього широкотілого, крихкого, грубого типу конституції. Витрати енергії на 1 кг 4%-го молока складали у корів модальних класів в середньому 4,85 МДж. Різниця між коровами М^о і М- та М⁺ варіант також виявилася незначною і коливалася від 0,22 до 0,23 МДж. Незначна різниця відмічена також і між коровами М- і М^о варіант по продукції 4%-го молока на 1 МДж (продуктивний індекс), і по витратах енергії на 1 МДж молока, на користь тварин модальних класів, які мали більш досконалу біологічну і біоенергетичну ефективність.

Отже, конституціональна мікроеволюція голштинів була спрямована на розвиток біоенергетичної досконалості популяції за рахунок тварин адаптивної і репродуктивної норми, яка є найбільш цінною для подальшої селекції.

Разом з тим її напрямок призвів до підвищення вузькотілості, щільності та ніжності конституції голштинів, а також збільшення числа гено- і фенотипів в модальних класах нормованого розподілу стада за типами конституції (фенотипами), підсилення у 2,5 рази елімінації голштинів з 25 до 10 генотипів при суттєвому зниженні надою від 670 до 1275 кг молока за 305 днів лактації у корів одних і тих же генотипів, що збереглися.

Для відновлення втраченого в ході мікроеволюції надою, розроблено новий напрямок оптимізуючої селекції, пов'язаний з визначенням, добору та підбору кращих пар для одержання фено- і генотипів, які відносяться до адаптивної і репродуктивної норми, шляхом компромісного поєднання помірного генетичного прогресу у межах, як це прийнято в закордонних селекційних програмах 2-3% (200-240 кг молока на покоління), що не дестабілізує пристосованість нащадків до середовища, зі стабілізуючим добором.

Етологічне обґрунтування доцільності переводу бугаїв на новий спосіб утримання та моціону. З прив'язного утримання і моціону на пасовищі на довгих ланцюгах було переведено 47 бугаїв на новий спосіб індивідуального безприв'язно-боксового утримання і безприв'язного моціону в кільцевих коридорах. Це призвело до непоправних втрат 13 (27%) цінних, в племінному відношенні, плідників та 1,2 млн. гранул або 34,7% нативної сперми. У зв'язку з тривалим зоосоціальним стресом у 34 бугаїв, що залишилися, через 4 місяця після переводу, показники сперми так і не відновилися до початкової величини.

Не обґрунтована зміна способу моціону бугаїв завдала істотного збитку і непоправних втрат виробництву. Тому дорослих бугаїв не можна переводити на новий спосіб утримання. Нові комплекси слід комплектувати тільки молодими бугайцями і методично правильно навчати їх до нової технології.

Відновлення стійкості до стресу складових лібідо та простатотестикулярної взаємодії у бугаїв. Дослідженнями встановлено, що вміст в крові 3-х бугаїв кортизолу знаходився в межах нижньої границі норми і у 4-х - він був близьким до неї. Вміст тестостерону в крові 5 бугаїв також знаходився в нижній границі норми і у 2-х плідників він виявився нижчим за неї. Це обумовило суттєве зниження активності сперми у бугаїв. Браковані еякуляти за активністю сперми складали по 7 плідниках від 28 до 100%, що свідчило про зниження їх стійкості до стресу. Отже, показник бракованих еякулятів за активністю сперми, за будь-який проміжок часу, доцільно використовувати для діагностики стресу та рівня стійкості до нього бугаїв в умовах виробництва, не використовуючи складних та дорогих досліджень гормонів. Проведене нами обстеження 13 бугаїв голштинської породи на стресостійкість, дозволило виявити високу стресостійкість у 2-х плідників (до 5% браку), середню - у 1-го (з 5,1% до 10% браку) і низьку - у 10-ти плідників, з браком сперми більше 10%.

Згідно з уявленнями сучасної зооандрології, погіршення складових лібідо, а також простатотестикулярної взаємодії і активності сперми у бугаїв є віддзеркаленням їх стресової реакції на особливості їх годівлі, утримання і використання. Для підвищення стресостійкості, складових статевої функції і поліпшення показників сперми цим бугаям було надано відпочинок від її узяття. Проте після відпочинку, який супроводжувався зміною стереотипу використання, активність сперми у бугаїв, істотно знизилася і порушився стан простатотестикулярної взаємодії. Це, було пов'язане з тим, що передміхурова залоза, будучи м'язово-залозовим органом зовнішньої секреції, в період відпочинку, перетворилася на факультативну залозу внутрішньої секреції, що негативно вплинуло на активність сперми плідників. Тому в умовах племпідприємств надавати бугаям відпочинок від віддачі сперми є не доцільним.

Бугаям з низькою і середньою стресостійкістю, обтяженою нейрорецепторними порушеннями статевої функції і простатотестикулярної взаємодії, була проведена електростимуляція складових статевої функції СМС, що дозволило одномоментно та істотно підвищити у них складові статевого потягу і поліпшити показники сперми.

Навчання молодих бугайців віддачі сперми на підставну тварину. Вирощування бугайців в умовах групового безприв'язного утримання веде до згасання їх статевих реакцій на особин своєї групи (Барабаш В.І., 1967). Тому бугайців сірої української породи було важко навчати віддачі сперми. Для подолання цього негативного явища піддослідних бугайців, почали навчати віддачі сперми через місяць після переводу з безприв'язного на прив'язне утримання. Це дозволило підвищити їх статеву збудливість і статевий потяг. Перед груповим опосередкованим навчанням бугайцям провели електростимуляцію статевої системи. У якості підставної тварини використовували бугайця, який не входив до групи, що навчалася. Вжитий захід дозволив подолати негативні наслідки групового безприв'язного утримання, які були пов'язані зі згасанням енергетичної і селективної складової статевого потягу бугайців, і швидко навчити їх віддачі сперми на підставну тварину, істотно поліпшити показники і виробити у них стійкий статевий динамічний стереотип на основі імпринтінгу.

Ефективність електростимуляції статевої системи при навчанні молодих бугайців узяттю сперми на механічну установку. Через місяць приступили до вироблення статевого динамічного стереотипу на механічну установку у бугайців. Індивідуальне і групове (по 3-4 бугайця) навчання здійснювали шляхом «наштовхування» тварин на виконання навику, що вироблявся. З цією метою бугайцям провели електростимуляцію статевої системи, швидко підводили до механічної установки і злегка підтягали до неї. В результаті бугаєць скоював садку в штучну вагіну, вставлену в механічну установку. Навчання бугайців також закінчувалося формуванням статевого динамічного стереотипу після отримання першого еякулята. За 10 місяців узяття сперми на механічну установку у піддослідних бугайців сірої української породи було одержано 40,95 тис. придатних для запліднення корів і телиць, глибоко заморожених гранул (доз) сперми або по 6176 гранул в середньому на кожного навченого бугайця.

За 10 місяців використання, після навчання на механічну установку від бугайців було одержано на 44,8% більший об'єм еякулята (P > 0,99) і на 53,9% більшу кількість глибоко заморожених гранул сперми (P > 0,99).

Електростимуляція статевої системи бугаїв з нейрорецепторними порушеннями. Електростимуляція складових статевої функції бугаїв включала в себе одночасно усунення стресу, відновлення статевого потягу, зокрема: ерекції, копуляції, еякуляції і стану простатотестикулярної взаємодії (табл. 6).

Таблиця 6. Ефективність електростимуляції бугаїв (голштинська порода (n=7))

Примітка: Жирним шрифтом вказаний плідник, який не відреагував на електростимуляцію.

Як видно з таблиці 6, на електростимуляцію СМС позитивно реагувало шість (85,7%) бугаїв з нейрорецепторними порушеннями складових статевої функції із семи плідників. Встановлено статистично достовірну різницю до і після електростимуляції одних і тих же бугаїв за об'ємом, загальною кількістю сперми і числом глибоко заморожених гранул (доз) відповідно на 88,6 мл (P > 0,999), 74,4 мл (P > 0,99) і на 1801,1 гранул (доз) сперми (P > 0,99).

Економічну ефективність проведених досліджень щодо електростимуляції статевої системи бугаїв (СМС) розраховували по «Методике определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских и исследовательско-конструкторских работ, новой техники, изобретений и рационализаторских предложений» // М.: ВНИИПИ, 1983. Економічна ефективність використання нового способу електростимуляції бугаїв (СМС), із розрахунку на одного плідника, складає 1108 гривень.

ВИСНОВКИ

1. Вперше встановлено, що мікроеволюція голштинів направлена на посилення їх вузькотілості, щільності і ніжності конституції, збільшення числа гено- і фенотипів в модальних класах нормованого розподілу стада за типами конституції, посилення елімінації генотипів в 2,5 рази при істотному зниженні від 670 до 1275 кг молока у корів одних і тих же генотипів.

2. Вперше встановлено, що нормований розподіл великої рогатої худоби за типами конституції, дозволяє оптимізувати селекцію, пов'язану з виявленням, добором і підбором кращих пар для отримання фено- і генотипів, що відносяться до адаптивної і репродуктивної норми, шляхом компромісного поєднання помірного направленого добору пар за надоєм у межах 2-3% генетичного прогресу, що не дестабілізує пристосованість потомства до середовища, зі стабілізуючим відбором.

3. Встановлено, що різке переведення 47 дорослих бугаїв на індивідуально-боксовий спосіб утримання і моціону в кільцевих коридорах, веде до непоправних втрат близько 27% цінних, в племінному відношенні, плідників і 1,2 млн. гранул або 34,7% нативної сперми. У зв'язку з тривалим зоосоціальним стресом у 34 бугаїв, що залишилися, через 4-і місяця після переводу, показники сперми так і не відновилися до початкової величини. Тому нові комплекси слід комплектувати тільки молодими бугайцями.

4. Погіршення складових лібідо, а також простатотестикулярної взаємодії і активності сперми у бугаїв є віддзеркаленням їх стресової реакції: високої - до 5% браку по активності, середньої - від 5 до 10% і низкою - понад 10% браку, на особливості їх годівлі, утримання і використання. У виробничих умовах стрес-реакцію у бугаїв доцільно оцінювати за індивідуальною кількістю еякулятів та об'ємом бракованої сперми по активності за будь-який проміжок часу.

5. Різка зміна стереотипу використання одних і тих же бугаїв веде до зміни функціонування їх передміхурової залози, що обумовлює збільшення браку сперми за активністю до 48,8% і зниження виходу повноцінних гранул - на 30%.

6. Усунення стресу і відновлення лібідо у бугайців, вирощуваних в умовах групового безприв'язного утримання, перед навчанням віддачі сперми, вимагає комплексу спеціальних заходів: 30-денного утримання на прив'язі без надання моціону, електростимуляції статевої системи, демонстрації групового узяття сперми з використовуванням «чужої», що не входить до їх групи, підставної тварини.

Після електростимуляції і навчання до узяття сперми на механічну установку від бугайців за 10 місяців використання було одержано на 44,8% більший об'єм еякулята (P > 0,99) і на 53,9% більшу кількість гранул глибоко замороженої сперми (P > 0,99).

7. Вперше розроблений пріоритетний 2-етапний спосіб електростимуляції СМТ статевої системи бугаїв з нейрорецепторними порушеннями і браком сперми за активністю - 5% і вище, заснований на індивідуальному підході до дозування електроподразників. Після усунення стресу відновлення складових статевої функції і простатотестикулярної взаємодії у бугаїв покращились індивідуальні показники активності сперми, придатної для глибокого заморожування на 18-86%, при позитивній реакції на електростимуляцію 82,85% плідників.

8. Статистично достовірну різницю встановлено після порівняння цих показників сперми до електростимуляції СМС у одних і тих же бугаїв за об'ємом, загальною кількістю сперми і числом глибоко заморожених гранул (доз) відповідно на 88,6 мл (P > 0,999), 74,4 мл (P > 0,99) і на 1801,1 гранул (доз) сперми (P > 0,99).

9. Економічна ефективність використання нового способу електростимуляції бугаїв СМС, з розрахунку на одного плідника складає 1108 гривень.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Виробництву пропонується для впровадження:

1. Новий напрям оптимізуючої селекції високопродуктивних голштинів, пов'язаний з виявленням, добором і підбором кращих пар фено- і генотипів, що відносяться до адаптивної і репродуктивної норми, шляхом компромісного поєднання помірного направленого добору за надоєм, що не дестабілізує пристосованість нащадків до середовища, зі стабілізуючим добором у межах рівня молочної продуктивності генотипів, що збереглися.

2. Діагностику стресу і стійкості до нього бугаїв з високою (до 5% браку), середньою (від 5,1 до 10%) і низькою (понад 10% браку) за активністю сперми, для своєчасного усунення стресорів в умовах виробництва, доцільно здійснювати за показником бракованих еякулятів по активності сперми, за будь-який проміжок часу. При браку сперми понад 5% необхідно проводити електростимуляцію статевої системи плідників СМТ, що дозволить своєчасно відновити їх статеву функцію і поліпшити спермопродукцію.

3. Для раціонального використання бугаїв і поліпшення їх сперми рекомендується до впровадження розроблені нами селекційно-етологічні та екологічні прийоми електростимуляції статевої системи синусоїдальними модульованими струмами, для усунення наслідків стресу, відновлення стресостійкості, складових статевого потягу, простатотестикулярної взаємодії і показників їх сперми, на сучасних племпідприємствах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Барабаш В. І., Говтвян В. А., Говтвян А. В. Етологія утримання моціону та стресостійкості бугаїв // НТБ № 90. - Харків. - 2005. - С. 47-51. (Дисертант виконав експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів дослідження та їх аналіз, формування висновків).

2. Барабаш В. І., Говтвян В. А., Говтвян А. В. Спосіб визначення стресу та стресостійкості у бугаїв-плідників / Декларац. патент 10208 бюл. № 11. - 2005. (Патентний пошук, розробка способу, проведення досліджень, підготовка патенту).

3. Говтвян А. В. Метаболічні процеси в організмі та плодючість бугаїв і корів голштинської породи залежно від класу нормованого розподілу за типами конституції // Інститут біології тварин УААН НТБ-7 № 1, 2. - Львів. - 2006. - С. 231-237.

4. Говтвян А.В. Придатність до селекційного вдосконалення визначали за типами конституції голштинської худоби // Тваринництво України. - 2006. - № 8. - С. 15-18.

5. Барабаш В. І., Говтвян В. А., Говтвян А. В. Без порушення репродуктивної здатності // Тваринництво України. - 2006. - № 10. - С. 10-12. (Експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів дослідження та їх аналіз, формування висновків).

6. Барабаш В. І., Говтвян А. В. Етологічні аспекти утримання, використання і стимуляції бугаїв / Інститут тваринництва центральних районів УААН. Монографія. Дніпропетровськ. - 2006. - С. 1-120. (Збір матеріалів, статистична обробка, написання монографії).

7. Барабаш В. І., Говтвян А. В. Мікроеволюція голштинів // Тваринництво України. - 2007. - № 9. - С. 34-36. (Експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів дослідження та їх аналіз, формування висновків).

8. Барабаш В. І., Говтвян В. А., Говтвян А. В. Спосіб стимуляції бугаїв-плідників з нейрорецепторними порушеннями статевої системи / Деклараційний патент на корисну модель 20429 бюл. № 11. - 2007. (Патентний пошук, розробка способу, проведення досліджень, підготовка патенту).

9. Говтвян А. В. Опосередковане навчання молодих бугайців віддачі сперми / Мат. міжнародної наук.-практ. конф. // Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні. Інститут землеробства і тваринництва Західного регіону, Інститут біології тварин УААН. Чернівці. - 2007. - С. 223-228.

10. Барабаш В. І., Говтвян В. А., Говтвян А. В. Спосіб утримання і моціону бугаїв-плідників / Патент на корисну модель 23669 бюл. № 8. - 2007. (Патентний пошук, розробка способу, проведення досліджень, підготовка патенту).

11. Барабаш В. І., Говтвян В. А., Говтвян А. В. Продуктивність голштинів, метаболізм і біоенергетика голштинів різних класів нормованого розподілу / Міжнародна науково-практична конференція. Білорусія. Жодіно. - 2007. - С. 27-31. (Експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів дослідження та їх аналіз, формування висновків).

12. Говтвян А. В. Конституціональна мікроеволюція голштинів в залежності від адаптивної і репродуктивної норми, а також шляхи її корекції // Наук.-техн. бюл. - № 96. - Харків. - 2008. - С. 103-109.

13. Барабаш В. І., Говтвян А. В. Мікроеволюція голштинів, імпортованих у Придніпров'я / Таврійський науковий вісник. - Вип. 56. - Херсон. - 2008. - С. 76-85.

Размещено на Allbest.ru