Вплив агротехнічних прийомів на урожайність зерна і насіння нових гібридів кукурудзи в умовах зрошення південного Степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"Херсонський державний аграрний університет"

УДК 633.15:631.03:631.6(833)

06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Вплив агротехнічних прийомів на урожайність зерна і насіння нових гібридів кукурудзи в умовах зрошення південного Степу України

Найдьонов

Віктор Григорович

Херсон

2008



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано в Інституті землеробства південного регіону УААН протягом 2004-2006 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший

науковий співробітник, член-кореспондент УААН

Лавриненко Юрій Олександрович,

Інститут землеробства південного регіону УААН,

завідувач лабораторії селекції кукурудзи

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, доцент

Ізотов Анатолій Михайлович,

Південний філіал "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету,

завідувач кафедри рослинництва, селекції, насінництва,

агроінформаційних технологій і систем

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Пащенко Юрій Михайлович,

Інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії технології вирощування кукурудзи

Захист відбудеться "7" листопада 2008 р. о "12" годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 67.830.01 у Державному вищому навчальному закладі "Херсонський державний аграрний університет"

за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, ауд. 92.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці університету за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, головний корпус.

Автореферат розісланий "2" жовтня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Шепель

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розробка елементів сортової агротехніки нових генотипів стала важливим фактором стабілізації виробництва продукції рослинництва і є основною складовою частиною загальної концепції високоінтенсивного типу розвитку зернового господарства, що зображується алгоритмом "сорт - технологія - організація".

До Державного реєстру сортів рослин України щорічно заносяться декілька десятків нових гібридів кукурудзи. Кожен гібрид має свої морфофізіологічні особливості та адаптованість до грунтово-кліматичних умов і технологічного забезпечення. Умови південного Степу дозволяють використовувати повний спектр гібридного ресурсу за показниками групи стиглості та урожайного потенціалу. Невизначеними залишаються особливості генотип-середовищної реакції нових гібридів в конкретних агрокліматичних умовах, що є надзвичайно актуальним для розкриття потенційних можливостей генотипу та оптимальних економічних показників господарювання.

Досить слабкою ланкою в системі стабілізації виробництва і конкурентоспроможності вітчизняних селекційних розробок є недостатній рівень технологічного забезпечення виробництва високоякісного насіння нових гібридів. Розвиток насінництва кукурудзи в умовах південного Степу при зрошенні стримується відсутністю науково- і економіко-енергетично обґрунтованої технології вирощування на ділянках гібридизації, бо дослідження в цьому напряму до останнього часу майже не проводилися.

Розробка і впровадження основних прийомів сортової технології нових гібридів кукурудзи є головним чинником практичного використання їх генетичного потенціалу і представляє актуальну проблему для сучасного рослинництва.

У зв'язку з цим виникла необхідність проведення досліджень щодо визначення впливу основних агротехнічних заходів (зрошення, доз азотного добрива, густоти стояння рослин) на ріст, розвиток, продукційні процеси, насіннєву продуктивність рослин, економічну та енергетичну ефективність виробництва зерна нових генотипів кукурудзи та насіння перспективного гібриду Сиваш.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота виконана протягом 2004-2006 рр. відповідно до тематичного плану Інституту землеробства південного регіону УААН за державною НТП "Зернові і олійні культури", підпрограмою "Селекція, насінництво і технологія вирощування кукурудзи і сорго", номер державної реєстрації № 0101U003004 (2004-2005 рр.), а також НТП "Зернові культури", підпрограмою "Біологічні та технологічні основи виробництва зерна кукурудзи і сорго", номер державної реєстрації 0106U006155 (2006 р.).

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було теоретичне обґрунтування та практичне визначення оптимального типу гібриду кукурудзи для умов південного Степу та вивчити вплив агротехнічних заходів (дози добрив, густоти стояння) на продуктивність нового гібриду кукурудзи Сиваш та його батьківських форм на ділянках гібридизації.

До задач досліджень входило:

- визначити оптимальний тип гібриду кукурудзи для сучасних агрокліматичних умов південного Степу;

- розрахувати та проаналізувати економічні показники вирощування певного типу гібриду кукурудзи при різних режимах зрошення;

- вивчити реакцію нового гібриду Сиваш на основні агротехнічні заходи, визначити показники мінливості господарсько цінних ознак та економічну ефективність агро прийомів;

- вивчити особливості розвитку батьківських форм гібриду кукурудзи Сиваш на ділянці гібридизації залежно від агротехнічних заходів, що вивчалися в досліді;

- визначити зернову продуктивність рослин батьківських форм гібриду Сиваш залежно від доз добрив та густоти стояння рослин, а також мінливість врожаю, потенційну урожайність, вихід насіння;

- визначити економіко-енергетичну ефективність елементів технології вирощування гібридного насіння;

Об'єкт дослідження. Процеси росту і розвитку рослин кукурудзи на ділянках гібридизації та першого покоління гібридів.

Предмет досліджень. Гібриди кукурудзи різних груп стиглості та прийоми сортової технології вирощування: режим зрошення, густота стояння рослин, рівень мінерального живлення.

Методи досліджень. польовий - для вивчення взаємозв'язку об'єкта з предметом досліджень; вимірювально-ваговий для визначення біометричних показників та продуктивності гібридів і ліній; математично-статистичний для обґрунтування достовірності отриманих результатів; розрахунково-порівняльний для визначення економічної та біоенергетичної ефективності досліджуваних факторів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для умов південної зони Степу України проведені багатофакторні дослідження, спрямовані на комплексну розробку елементів сортової агротехніки нових гібридів кукурудзи, розроблено елементи агротехніки середньораннього гібриду інтенсивного типу Сиваш та його батьківських форм. Отримано авторські свідоцтва на гібриди Сиваш та Азов (№ 0530, № 0761).

Визначені особливості росту, розвитку та рівень продуктивності рослин кукурудзи на товарних посівах та ділянці гібридизації залежно від рівня зволоження, доз азотного добрива та густоти рослин. Вивчення основних агротехнічних заходів дозволило економічно й енергетично обгрунтувати доцільність вирощування зерна та насіння гібриду кукурудзи Сиваш.

Практичне значення одержаних результатів. На основі досліджень, що проведені в умовах півдня України, одержані дані про формування продуктивності рослин кукурудзи різних генотипів, які мають важливе практичне значення для виробників товарного зерна і насінницьких господарств України.

Розроблені елементи технології вирощування зерна та насіння нового гібриду кукурудзи Сиваш впроваджені в господарствах Каховського району на площі 3,5 тис. га та в Дослідному господарстві УААН "Асканійське" на площі 120 га.

Апробація результатів дисертації.

Результати досліджень доповідалися на наукових конференціях в Інституті землеробства південного регіону УААН (2005 та 2006 рр.), на засіданнях вченої ради Інституту землеробства південного регіону протягом 2006-2007 рр.; Міжнародній науково-практичної конференції (27-29 листопада 2006 р., Чабани); Міжнародній науковій конференції "Стан, проблеми та перспективи адаптивного землеробства в геоінформаційному просторі" (Херсон, 14-16 червня 2007 р.); Науково-практичній конференції (Кіровоград, 14-16 березня 2007 р.); Міжнародній науковій конференції "Основи формування продуктивності с.-г. культур за інтенсивних технологій вирощування" (Умань, 3-5 липня 2008 р.).

Публікації. За матеріалами результатів досліджень опубліковано 20 наукових праць, серед яких одна монографія, підручник, 13 статей у фахових журналах, 3 - матеріали конференцій, 2 авторські свідоцтва на гібриди кукурудзи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 175 сторінках, у тому числі - 143 сторінки основного тексту. Робота містить вступ, шість розділів, висновки, практичні рекомендації, список використаних літературних джерел, додатки. У роботі наведено 45 таблиць, 14 рисунків, 4 додатки, список використаної літератури включає 257 джерела, у т. ч. 21 - латиницею.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Обґрунтування напрямів досліджень

Наведено аналіз експериментальних досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених щодо розробки агротехнічних та генетичних заходів підвищення врожайності зерна кукурудзи. Показано, що визначення оптимального поєднання генотипових особливостей гібриду та його адаптивних здатностей, режиму зрошення, дози добрива та густоти стояння рослин на товарних і насінницьких посівах потребує проведення спеціальних дослідів у визначеній грунтово-кліматичній зоні. Зроблено висновок, що розробка елементів сортової агротехніки нових гібридів зернового використання, науково обґрунтованої технології вирощування гібридного насіння в умовах південної зони Степу України дозволить отримувати максимальний врожай зерна та гібридного насіння при мінімальних витратах мінеральних добрив, насіння, енергетичних та трудових ресурсів.

Умови і матеріал досліджень

Польові досліди проводилися на полях Державного підприємства дослідного господарства Української академії аграрних наук „Асканійське" Каховського району Херсонської області, яке за існуючим агрокліматичним районуванням відноситься до південного Степу України.

Дослід № 1. Визначення адаптивної здатності різних генотипів кукурудзи в умовах південного Степу (2004-2006 рр.). Двофакторний дослід. Вивчалось вісім гібридів кукурудзи при трьох варіантах вологозабезпечення: без зрошення; помірний полив - 70% НВ; оптимальний полив - 80% НВ.

Дослід 2. Визначення впливу густоти стояння рослин та доз мінеральних добрив на продуктивність гібриду Сиваш (2004-2006 рр.). Двофакторний дослід. Вивчалось чотири густоти стояння рослин (40, 60, 80 та 100 тис. рослин на 1 га) на трьох варіантах удобрення (без внесення добрив, N₆₀P₆₀ та N₁₂₀P₁₂₀).

Дослід 3. Визначення впливу густоти стояння рослин та доз мінеральних добрив на продуктивність насіння гібриду Сиваш на ділянках гібридизації (2004-2006 рр.). Трифакторний дослід. Вивчали дві батьківські форми (материнська Крос 221М, батьківська Х 466МВ) на трьох варіантах удобрення (без внесення добрив, N₆₀P₆₀ та N₁₂₀P₁₂₀) та при густоті стояння рослин 40, 60, 80, 100 тис. рослин на 1 га.

Результати обліку врожаю піддавали дисперсійному аналізу та статистичній обробці за допомогою комп'ютерної техніки. Дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих методичних рекомендацій (Б.А.Доспехов, 1985; В.О.Ушкаренко, В.Л.Нікішенко, С.П.Голобородько, 2007; Інститут кукурудзи, 1980). Облікова площа ділянки становила 50 м², в чотирьох повтореннях.

Для визначення економічної ефективності вирощування насіння гібридів використовували "Методику определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, новой техники, изобретений и рационализаторских предложений,"1986.

Біоенергетичну оцінку досліджуваних агрозаходів проводили використовуючи "Методические рекомендации по биоэнергетической оценке технологий возделывания кукурузы" (В.Ф.Кивер, С.С.Бакай, В.С.Рыбка и др., 1988).

Ділянки по сортовипробуванню гібридів та ділянки гібридизації кукурудзи розміщувалися у зрошуваній сівозміні після озимої пшениці.

Технологія вирощування кукурудзи була загальноприйнята, крім агроприйомів, що були предметом вивчення.

Вплив рівня вологозабезпеченості на урожайність та показники адаптивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості

В умовах південного регіону України головним фактором ліміту врожайності є волога. Проте, використання оптимальних режимів зрошення, у зв'язку з високими енергетичними витратами, стало економічно недосяжним для багатьох господарств. Саме тому, розробка водозберіаючих технологій вирощування кукурудзи стала прерогативою досліджень наукових установ південного регіону.

Вивчення реакції окремих генотипів кукурудзи на водозабезпеченість показало, що спостерігається сильна генотип-середовищна реакція, яка може істотно змінювати ранжирування гібридів за рівнем врожайності (табл.1). Так, найбільш високим потенціалом врожайності за оптимального режиму зрошення характеризувались гібриди з ФАО понад 400 (12,07-13,33 т/га). Проте, вже при водозберігаючому режимі зрошення спостерігалось різке зменшення врожайності гібридів з ФАО понад 500, а перші місця за врожайністю посідають середньоранні та середньостиглі гібриди.

Найбільш значна зміна рангів відбувається при технологіях вирощування без зрошення. Слід відмітити, що 2004 рік був за погодними умовами виключно сприятливим і це дещо покращило показники середньопізніх та пізніх гібридів. Взагалі ж, без поливу у підзоні південного Степу доцільно вирощувати гібриди, що не перевищують ФАО 300. Найбільш універсальними є середньоранні гібриди, які досить ефективно використовують осіннє-зимові запаси вологи, прискорено дозрівають наприкінці серпня і мають низьку збиральну вологість зерна. До таких гібридів належать Борисфен 250 МВ та Сиваш. Гібриди більш скоростиглі слід використовувати тільки при водозберігаючих технологіях та без зрошення. Гібриди з ФАО понад 350 необхідно використовувати при оптимальному режимі зрошення та мінерального живлення, оскільки врожайність їх не має істотних переваг над більш ранніми генотипами, а вологість зерна має гірші показники.

Гібриди з ФАО понад 500 мають досить високий потенціал врожайності, проте, сильна негативна реакція цих генотипів на флуктуації середовища призводить до падіння врожайності нижче рівня більш ранніх гібридів і ставить їх поза межі групи гібридів, придатних для ефективного використання в умовах зрошення південного Степу на даному етапі розвитку сільського господарства.

Таблиця 1

Реакція генотипів кукурудзи різних груп ФАО на водозабезпеченість у роки проведення досліджень

Гібрид (фактор А)	ФАО	Врожайність зерна при режимі зрошення, т/га (фактор В)	Сере-днє по фак-тору А
		оптимальний режим	помірний полив	без зрошення
		2004 р.	2005 р.	2006 р.	середнє	2004 р.	2005 р.	2006 р.	середнє	2004 р.	2005 р.	2006 р.	середнє
Тендра	190	9,94	9,06	8,69	9,23	9,79	8,33	8,23	8,78	5,57	3,83	3,49	4,30	7,44
Борисфен 191МВ	190	9,61	7,31	6,70	7,87	9,52	5,86	5,87	7,08	4,44	3,48	3,04	3,65	6,20
Борисфен 250МВ	280	10,98	10,69	10,30	10,66	10,43	9,69	9,52	9,88	4,89	3,75	3,40	4,01	8,18
Сиваш	280	11,18	10,82	10,74	10,91	10,04	9,86	9,69	9,86	5,74	4,11	3,40	4,56	8,45
Борисфен 380МВ	320	11,09	10,64	10,85	10,86	9,92	9,75	9,49	9,72	3,96	3,28	3,07	3,43	8,00
Азов	360	12,06	11,75	10,08	11,80	10,08	9,73	9,68	9,83	3,63	2,62	2,50	2,92	8,18
Борисфен 433МВ	430	12,11	11,92	12,19	12,07	9,59	9,49	9,71	9,59	3,51	2,48	2,36	2,78	8,15
Борисфен 600СВ	550	13,66	13,17	13,15	13,33	8,25	7,72	7,05	7,67	3,61	1,38	1,35	2,11	7,70
Середнє по фактору В	11,33	10,67	10,34	10,84	9,70	8,80	8,66	9,05	4,42	3,12	2,83	3,47	-
НІР05 , ц/га : 2004 р. фактор А = 0,194; В = 0,119; АВ = 0,337 2005 р. фактор А = 0,184; В = 0,113; АВ = 0,319 2006 р. фактор А = 0,180; В = 0,110; АВ = 0,311

Біоенергетична оцінка та економічні показники технології вирощування

кукурудзи на зерно залежно від гібридного складу та режиму зрошення кукурудза сиваш гібридизація продуктивність

Ведення землеробства на зрошуваних землях передбачає одержання максимальної кількості сільськогосподарської продукції з найменшими енергетичними затратами на їх виробництво. Особливого значення ці питання постають на фоні глобальної енергетичної кризи, неухильного підвищення цін на енергоносії та необхідності взаємокоригування витрат енергії на виробництво рослинницької продукції із її прибутком.

Біоенергетична оцінка технології вирощування різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи у неполивних умовах довела доцільність використання ранньостиглих та середньоранньостиглих генотипів. Причому, найвищу перевагу мали гібриди Тендра і Сиваш, які забезпечили на суходолі приріст валової енергії на рівні 37,8-41,7 ГДж/га або відповідно на 58,1-60,5% й показники енергетичної ефективності дорівнювали 2,4-2,5.

Застосування зрошення сприяло суттєвому зростанню енергетичної ефективності. Приріст валової енергії у зрошуваних варіантах збільшився порівняно з суходолом на 62,0-78,7 ГДж/га або у 2,4-3,0 рази.

Аналіз експериментальних даних показує, що собівартість 1 центнера зерна при оптимальному режимі зрошення має тренд зростання від ранньостиглих до пізніх гібридів (табл. 2). Найменша собівартість спостерігається у гібридів ранньостиглих та середньоранніх (Тендра, Борисфен 250МВ, Сиваш). Собівартість зерна гібридів середньопізньої та пізньої групи зростає у 1,5-2 рази, і в основному, за рахунок збільшення витрат на досушування. Додаткові витрати на досушування можуть суттєво скорегувати розмір чистого прибутку і звести його внівець у пізньостиглих гібридів. Так, при закупівельній ціні на зерно кукурудзи 80 грн. за 1 ц (закупівельна ціна, яка склалась на 01.06.2007 р.), рівень рентабельності навіть за оптимального вологозабезпечення у гібрида Борисфен 600СВ становив -2,3%, а збитки становили 249 грн. на 1 га, незважаючи на те, що була отримана найвища врожайність - 133,3 ц/га. Ще більших збитків приносило використання пізньостиглого гібриду при помірному режимі та без поливу (1150-788 грн).

Таблиця 2

Показники економічної ефективності вирощування різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи залежно від режиму зрошення

Гібрид (фактор А)	Режим зрошення (фактор В)
	оптимальний	помірний полив	без зрошення
	СБ, грн./ц	ЧП, грн./га	Р, %	СБ, грн./ц	ЧП, грн./га	Р, %	СБ, грн./ц	ЧП, грн./га	Р, %
Тендра	37,2	3945,9	114,8	33,3	4098,7	140,1	39,6	1739,1	102,2
Борисфен 191МВ	43,3	2891,2	84,9	40,7	2780,3	96,4	46,2	1235,0	73,3
Борисфен 250МВ	37,9	4485,2	110,9	34,9	4454,8	129,2	46,3	1350,3	72,7
Сиваш	32,8	5145,8	143,7	30,6	4874,2	161,7	46,3	1350,3	72,7
Борисфен 380МВ	42,7	4049,2	87,3	40,4	3849,9	98,1	58,1	751,7	37,7
Азов	46,3	3972,9	72,7	46,4	3306,1	72,5	75,0	145,7	6,7
Борисфен 433МВ	53,9	3150,8	48,4	53,7	2526,1	49,1	80,3	-7,7	-0,3
Борисфен 600СВ	81,9	-249,6	-2,3	95,0	-1150,4	-15,8	117,4	-788,4	-31,8

Примітка. СБ - собівартість 1 ц; ЧП - чистий прибуток з 1 га; Р - рівень рентабельності

В цілому ж, найбільш універсальними є гібриди ФАО 190-280, які забезпечують високий рівень рентабельності та чистого прибутку в умовах зрошення, а без зрошення показують досить високий рівень окупності затрат, що підтверджує перспективність їх використання і в умовах богари.

Агроекономічні показники вирощування гібриду кукурудзи Сиваш залежно від технології вирощування

Рівень мінерального живлення та густота стояння рослин є головними чинниками формування врожайності в умовах зрошення. Тому, до розробки елементів сортової агротехніки було залучено найбільш перспективний та адаптований до агроекономічних умов гібрид кукурудзи Сиваш, з метою надання виробництву оперативних рекомендацій щодо оптимальних технологічних параметрів вирощування.

Визначення впливу густоти стояння рослин та доз мінеральних добрив на врожайність зерна гібриду Сиваш показало, що ці чинники мають істотну дію (табл. 3).

Найбільший вплив здійснювали дози добрив (в середньому по фактору А різниця склала 4,45 т/га). Проте, якщо при густоті стояння 40 тис./га різниця між оптимальною дозою і варіантом без добрив дорівнювала 2,54 т/га, то при загущенні до 100 тис./га різниця збільшилась до 6,82 т/га, а у 2006 р. - понад 7,0 т/га.

Таблиця 3

Вплив доз мінеральних добрив та густоти стояння рослин на врожайність зерна гібрида кукурудзи Сиваш, т/га

Дози добрив (фактор А)	Густота стояння рослин, тис./га (фактор В)	Роки	Середнє по А	Середнє по В
		2004	2005	2006	Середнє за 2004-2006 рр.
Без добрив	40	7,32	6,34	6,53	6,73	6,20	8,20
	60	7,75	7,19	6,70	7,21		9,29
	80	7,08	6,21	6,00	6,43		9,42
	100	4,72	4,45	4,17	4,45		8,58
	середнє	6,718	6,048	5,850
N60P60	40	9,11	7,88	8,80	8,60	9,73
	60	10,30	9,94	9,86	10,03
	80	10,52	10,12	10,54	10,40
	100	10,02	9,80	10,28	10,03
	середнє	9,988	9,435	9,875
N120P120	40	9,49	9,19	9,14	9,27	10,65
	60	10,82	10,62	10,47	10,64
	80	11,75	11,14	11,32	11,42
	100	11,27	11,02	11,51	11,27
	середнє	10,833	10,493	10,61
Середнє		9,180	8,659	8,778	8,872
НІР05, т/га	А=0,350; В=0,404; АВ=0,699	А=0,302; В=0,349; АВ=0,604	А=0,321; В=0,370; АВ=0,641

В середньому за роки досліджень найвищий рівень урожайності (11,42 т/га) було зафіксовано при густоті стояння 80 тис./га та внесенні N₁₂₀P₁₂₀. Збільшення густоти стояння до 100 тис. знизило врожайність на 0,15 т/га. Проте, в окремі роки (2006 р.), при достатньому рівні зволоження, найвища урожайність була зафіксована при густоті 100 тис./га, що вказує на високий ступінь пристосованості цього генотипу до загущення та покращення умов вирощування. Проте, загущення посіву повинне обов'язково супроводжуватись збільшенням доз добрив.

При погіршенні мінерального живлення необхідно зменшувати густоту стояння рослин до 40-60 тис./га, інакше можливі суттєві втрати врожаю зерна від 0,78 до 2,76 т/га.

Погодні умови року найбільший вплив здійснювали за умов дефіциту мінерального живлення. Оптимізація поживного режиму сприяла зниженню впливу негативних наслідків та стресових дій екстремальних погодних умов.

Біоенергетична оцінка та економічні показники технології вирощування гібриду кукурудзи Сиваш на зерно залежно від густоти стояння та дози добрив

Розробка сортової агротехніки передбачає не тільки розкриття потенціалу врожайності, а й глибокий аналіз енергетичної ефективності вирощування та рівня рентабельності. При визначенні показників енергетичної ефективності елементів технології вирощування гібриду кукурудзи Сиваш було встановлено, що найбільш високий приріст валової енергії з 1 га спостерігався при густоті 80 тис. рослин на 1 га. Коефіцієнт енергетичної ефективності також був найбільш високим за такої щільності рослин (табл. 4).

Таблиця 4

Показники енергетичної ефективності вирощування зерна гібриду кукурудзи Сиваш залежно від густоти стояння рослин та фону мінерального живлення (2004-2006 рр.)

Варіант	Вміст енергії в урожаї, МДж/га	Затрати сукупної енергії, МДж/га	Приріст валової енергії з 1 га	Коефіцієнт енергетичної ефективності
			МДж	%
Густота стояння рослин, тис./га (середнє за фонами)
40	144320	43611	100709	69,8	3,3
60	163563	43765	119798	73,2	3,7
80	165733	43777	121956	73,6	3,8
100	151067	44084	106983	70,8	3,4
Фон мінерального живлення (середнє за густотою)
Без добрив	109208	35541	73667	67,5	3,1
N60P60	171864	41919	129945	75,6	4,1
N120P120	187440	48182	139258	74,3	3,9

Зменшення густоти стояння рослин до 60 тис./га несуттєво позначалось на прирості валової енергії, і тільки коливання до 40 та 100 тис. рослин на 1 га призводило до втрати 15-19 МДж з 1 га.

Рівень мінерального живлення більш вагомо впливав на приріст валової енергії та енергетичну ефективність. Найбільш високим приріст валової енергії був при режимі живлення N₁₂₀P₁₂₀, проте коефіцієнт енергетичної ефективності максимальним був при варіанті живлення N₆₀P₆₀.

Вплив доз мінеральних добрив та густоти стояння рослин на господарсько важливі показники батьківських форм гібриду Сиваш

Прискорене поширення у виробництві гібридів забезпечується, на сам перед, високою врожайністю зерна та насіння на ділянках гібридизації. Саме тому, поряд з вивченням основних господарських показників нових гібридів, нами було закладено дослід по визначенню реакції батьківських форм гібриду Сиваш на густоту стояння рослин та норми мінеральних добрив. Максимальна врожайність зерна материнської форми (Крос 221М) була зафіксована у 2004 році при густотах 80 і 100 тис./га та дозі добрив N₁₂₀ P₁₂₀ (9,14-9,24 т/га). Для батьківської форми (лінія Х 466МВ) оптимальною густотою є 60 тис./га при дозі добрив N₁₂₀ P₁₂₀ (3,02 т/га). В середньому за батьківськими формами оптимальними, статистично доказовими густотами є 60 та 80 тис./га (для запилювача та материнської форми відповідно), що вказує на неприпустимість надання однакових рекомендацій по усім батьківським формам гібриду, і необхідність визначення особливостей реакції кожної батьківської форми на агротехнічні заходи.

Заключним результатом виробництва насіння гібриду кукурудзи на ділянках гібридизації є отримання прибутку від його реалізації. Від показників прибутку та рентабельності насінництва в значній мірі залежить привабливість нового гібриду для виробництва і його розповсюдження. Собівартість центнеру гібридного насіння була найвищою на варіантах без добрив (табл. 5).

Таблиця5

Показники економічної ефективності вирощування насіння F₁ гібриду кукурудзи Сиваш залежно від доз мінеральних добрив та густоти стояння рослин (2004-20006 рр.)

Дози добрив (фактор А)	Густота стояння рослин, тис./га (фактор В)	Вихід насіння з 1 га, ц	Економічні показники
			собівартість, грн./ц	чистий прибуток, грн./га	рентабельність, %
Без добрив	40	19,87	261,8	758,8	14,6
	60	19,89	257,9	837,1	16,3
	80	18,68	274,9	468,5	9,1
	100	8,02	605,8	-2452,1	-50,5
N60P60	40	27,68	198,6	2807,3	51,1
	60	31,87	170,6	4124,7	75,9
	80	36,97	149,0	5582,8	101,4
	100	34,35	162,7	4717,7	84,4
N120P120	40	32,25	178,3	3925,8	68,3
	60	36,83	158,1	5227,3	89,8
	80	47,10	120,2	8469,5	149,6
	100	46,60	130,3	7906,2	130,2

Особливо різко збільшило витратність виробництва насіння загущення до 100 тис. рослин на 1 га без застосування добрив. Варіант такої технології вирощування призвів до великих втрат - до 2500 грн. на 1 га і до падіння рентабельності виробництва до -50%. При інших густотах, без застосування добрив, рівень рентабельності і чистий прибуток були на межі ризику, тому сезонні коливання вартості насіння, енергоносіїв тощо, можуть також підводити економіку виробництва насіння до межі втрат. Дотримання технології вирощування може забезпечити значні прибутки, які можуть сягати 7-8 тис. грн. /га чистого прибутку. Такі надходження у нашому досліді, за відповідних розрахунків, можна отримати при внесенні мінеральних добрив дозою N₁₂₀P₁₂₀ та при густоті стояння 80-100 тис. рослин материнської форми (Крос 221М) на 1 га. Мається на увазі також і те, що інші технологічні заходи (режим зрошення, засоби захисту, обробіток грунту) також повинні бути виконані з оптимальними параметрами застосування.



Висновки

У дисертаційній роботі подано теоретичне та наведено експериментальні результати обґрунтування проблеми розробки сортової агротехніки нових гібридів кукурудзи і їх батьківських форм з урахуванням біоенергетичних та економічних показників. Отримані результати дозволили зробити наступні висновки:

1. При енергозберігаючих технологіях та без поливу у підзоні південного Степу доцільно вирощувати гібриди, що не перевищують ФАО 300. Найбільш універсальними є середньоранні гібриди, які досить ефективно використовують осіннє-зимові запаси вологи. До таких гібридів належать Борисфен 250 МВ та Сиваш (середня врожайність зерна 8,1-8,4 т/га, та потенційна - 11,7 т/га). Гібриди більш скоростиглі слід використовувати при водозберігаючих технологіях та без зрошення як попередники під озимі культури (врожайність 6,2-7,4 т/га).

2. Гібриди з ФАО понад 350 необхідно вирощувати при оптимальному режимі зрошення та мінерального живлення, оскільки врожайність їх має істотні переваги над більш ранніми генотипами тільки за таких технологій (врожайність 12,07-13,33 т/га).

3. У сухі за погодними умовами роки рівень врожайності пізніх гібридів може знижуватись не адекватно генотиповому потенціалу. Це призводить до того, що ідентифікація та розкриття потенції високоврожайних гібридів ФАО понад 400 в сухі за погодними умовами роки може бути не ефективними. Найбільш сприятливими фонами для добору кращих гібридів кукурудзи різних груп стиглості та прогнозованістю реакції на технологічне забезпечення є умови оптимального режиму зрошення у роки, що характеризуються середніми (типовими) показниками кількості опадів та температури повітря у період вегетації.

4. Біоенергетична оцінка технології вирощування різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи у неполивних умовах довела доцільність застосування ранньостиглих та середньоранньостиглих генотипів. Причому, найвищу перевагу мали гібриди Тендра і Сиваш, які забезпечили приріст валової енергії 58,1-60,5% й показники енергетичної ефективності 2,4-2,5. Застосування зрошення збільшує приріст валової енергії на 62,0-78,7 ГДж/га або у 2,4-3,0 рази. На поливних ділянках виділився гібрид Сиваш, який мав максимальний коефіцієнт енергетичної ефективності (3,9-4,0).

5. Погодні умови року найбільший вплив на врожайність зерна гібриду кукурудзи Сиваш здійснювали за умов дефіциту мінерального живлення. Оптимізація поживного режиму сприяла зниженню впливу негативних наслідків та стресових дій екстремальних погодних умов. Реалізація потенціалу врожайності (11,75 т/га) нового гібриду кукурудзи Сиваш можлива при високій густоті стояння рослин (понад 80 тис./га) та дозі внесення мінеральних добрив N₁₂₀P₁₂₀.

6. Густота стояння рослин більш дієво змінювала збиральну вологість зерна у порівнянні з добривами. Для гібриду Сиваш ця ознака була мінімальною і статистично доказовою за густоти 80 тис./га та норми добрива N₆₀P₆₀ і N₁₂₀P₁₂₀.

7. Зміна параметрів технологічних вимог до густоти стояння рослин гібридів кукурудзи усього на 20 тис. рослин на 1 га може призводити до різниці в прибутках понад 1300 грн. на 1га. Найбільш високі чисті прибутки отримували при застосування добрив (N₆₀P₆₀, N₁₂₀P₁₂₀) і густоті 80 тис. рослин на 1га (4000-4710 грн.).

8. Максимальна врожайність зерна материнської форми (Крос 221М) була зафіксована у 2004 році при густотах 80 і 100 тис./га та дозі добрив N₁₂₀ P₁₂₀ (9,14-9,24 т/га). Різниця між варіантами була не істотною, тому ми можемо припустити, що біологічний оптимум за густотою стояння для материнської форми гібриду Сиваш розташований у межах 80-100 тис. рослин/га та дозі добрив N₁₂₀ P₁₂₀ .

9. Для батьківської форми (лінія Х 466МВ) оптимальною густотою є 60 тис./га при дозі добрив N₁₂₀ P₁₂₀ . В середньому за батьківськими формами оптимальними, статистично доказовими густотами, є 60 та 80 тис./га, що вказує на неприпустимість надання загальних рекомендацій по усім батьківським формам гібриду, і необхідність визначення особливостей реакції кожної батьківської форми на агротехнічні заходи.

10. Погодні умови року мали обмежений вплив на врожайність насіння при оптимальних густотах та дозах добрив. Максимальна врожайність насіння знаходилась у межах 6,1-6,4 т/га (2004 р.). Жорсткі погодні умови 2005 та 2006 років при загущенні посівів без добрив призводили до втрати 25% врожайності.

11. Жіночі суцвіття були більш чутливими до мінеральних добрив. Підвищення дози добрив прискорювало строки появи приймочок і сприяло синхронізації цвітіння материнської (Крос 221 М) та батьківської форми (Х 466 МВ) на ділянках гібридизації. Особливо чутливою до дефіциту живлення була лінія Х 466МВ, у якої розрив у цвітінні волоті та качана складав майже 7 діб у варіанті без добрив. Материнська форма (Крос 221М) збільшувала тривалість періоду "сходи-цвітіння качана" зі збільшенням густоти стояння рослин від 40 до 100 тис./га на 3,1 доби. Запилювач (Х 466МВ) майже не реагував на густоту стояння за показником "сходи-цвітіння волоті". За густоти 40 тис./га материнська форма (Крос 221 М) заквітувала раніш за запилювача, що може бути потенційним чинником зниження показнику гібридності насіння. Густота стояння від 60 до 100 тис./га не призводила до погіршення синхронізації цвітіння батьківських форм на ділянках гібридизації.

12. Запропонована технологія вирощування насіння на ділянці гібридизації забезпечує вихід насіння з 1 га у межах 46,6-47,1 ц/га та чистий прибуток у розмірі 7-8 тис. грн. /га. Такі надходження можливо отримати при внесенні мінеральних добрив дозою N₁₂₀P₁₂₀, при густоті стояння 80-100 тис. рослин материнської форми (Крос 221М) та батьківської форми 60 тис. на 1 га. Собівартість центнеру гібридного насіння була найвищою на варіантах без добрив. Особливо різко збільшило витратність виробництва насіння загущення до 100 тис. рослин на 1 га без застосування добрив. Варіант такої технології вирощування призвів до збитків у розмірі 2500 грн. на 1 га і до падіння рентабельності виробництва до - 50%.



Пропозиції виробництву

1. В сучасних умовах господарювання для отримання максимального прибутку доцільно вирощувати середньоранні гібриди кукурудзи ФАО 250-300. Гібрид Сиваш в найбільшій мірі відповідає вимогам виробництва і може ефективно використовуватись рослинницькою галуззю.

2. Ранньостиглий гібрид Тендра доцільно використовувати в умовах зрошення та без зрошення для отримання максимального прибутку та використання в якості попередника під озимі культури.

3. Технологія вирощування середньораннього гібриду Сиваш повинна включати внесення добрив дозою N₁₂₀ P₁₂₀, оптимальний режим зрошення та густоту стояння рослин у межах 80-100 тис. рослин /га, що гарантує реалізацію потенціалу урожайності 11,02-11,75 т/га.

4. Для отримання насіння гібриду Сиваш на ділянках гібридизації і отримання чистого прибутку в розмірі 7-8 тис. грн. з одного га необхідно вносити мінеральні добрива дозою N₁₂₀P₁₂₀, при густоті стояння 80-100 тис. рослин материнської форми (Крос 221М) та батьківської форми (Х 466МВ) - 60 тис. на 1 га.



СПИСОК опублікованих робіт ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Наукові основи насінництва кукурудзи на зрошуваних землях півдня України / Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В., Найдьонов В.Г., Михаленко І.В. - Херсон: Айлант, 2007. - 256 с. (Частка авторства 25%, отримання експериментальних даних та їх трактування).

2. Найдьонов В.Г. Технологічні заходи вирощування гібрида кукурудзи Сиваш / В.Г. Найдьонов // Зрошуване землеробство. - 2007. - Вип. 47. - С. 58-62.

3. Лавриненко Ю.О. Агроекологічні моделі гібридів кукурудзи ФАО 200-300 для умов південного регіону України / Ю.О. Лавриненко, В.Г. Найдьонов, О.О. Нетреба // Таврійський науковий вісник. - 2006. - Вип. 47. - С. 71-76. (Частка авторства 60%, отримання даних та їх трактування).

4. Лавриненко Ю.О. Агроекологічна мінливість висоти кріплення качана у ліній та гібридів кукурудзи в умовах зрошення / Ю.О. Лавриненко, С.В. Коковіхін, В.Г. Найдьонов, О.О. Нетреба // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2006. - Вип. 43. - С. 81-84. (Частка авторства 60%, отримання даних та їх трактування).

5. Лавриненко Ю.О. Селекційно-технологічні аспекти підвищення стійкості виробництва зерна кукурудзи в умовах південного Степу / Ю.О. Лавриненко, С.В. Коковіхін, В.Г. Найдьонов, О.О. Нетреба // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2006. - № 28-29. - С. 136-143. (Частка авторства 60%, отримання даних та їх трактування).

6. Лавриненко Ю.О. Успадкування та мінливість збиральної вологості зерна кукурудзи в умовах зрошення / Ю.О. Лавриненко, С.В. Коковіхін, В.Г. Найдьонов, О.О. Нетреба // Таврійський науковий вісник. - 2007. - Вип. 48. - С. 25-33. (Частка авторства 60%, отримання даних та їх трактування).

7. Лавриненко Ю.О. Вплив агротехнічних прийомів на врожайність та збиральну вологість зерна гібриду кукурудзи Сиваш / Ю.О. Лавриненко, С.В. Коковіхін, В.Г. Найдьонов // Таврійський науковий вісник. - 2007. - Вип. 50. - С. 9-16. (Частка авторства 60%, отримання даних та їх трактування).

8. Лавриненко Ю.О. Адаптивна характеристика нових гібридів кукурудзи/ Ю.О. Лавриненко, С.В. Коковіхін, С.Я. Плоткін, В.Г. Найдьонов // Таврійський науковий вісник. - 2007. - Вип. 52. - С. 76-82. (Частка авторства 60%, отримання даних та їх трактування).

9. Найдьонов В.Г. Еколого-генетична мінливість врожайності зерна кукурудзи в умовах південного Степу / В.Г. Найдьонов, М.О. Іванів, О.О. Нетреба, Ю.О. Лавриненко // Вісник Степу. Науковий вісник. - Випуск 4. - Кіровоград: Кіровоградський інститут АПВ, 2007. - С. 72-75. (Частка авторства 70%, отримання даних та їх трактування).

10. Лавриненко Ю. Успадкування та мінливість тривалості періоду "сходи-цвітіння" кукурудзи в умовах зрошення / Ю.О. Лавриненко, С.В. Коковіхін, В.Г. Найдьонов, О.О. Нетреба // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - Львів: Львів. ДАУ, 2007. - № 11. - С. 88-95. (Частка авторства 60%, отримання даних та їх трактування).

11. Лавриненко Ю.О. Агрокліматичне обґрунтування вибору гібридного складу кукурудзи для регіональних та локальних умов / Ю.О. Лавриненко, С.В. Коковіхін, В.Г. Найдьонов, І.В. Михаленко // Зрошуване землеробство. - 2008. - Вип. 49. - С.99-109. (Частка авторства 60%, отримання даних та їх трактування).

12. Лавриненко Ю.О. Біоенергетична оцінка технології вирощування кукурудзи на зерно залежно від гібридного складу та режиму зрошення / Ю.О. Лавриненко, С.В. Коковіхін, В.Г. Найдьонов // Таврійський науковий вісник. - 2008. - Вип. 56. - С. 11-20. (Частка авторства 60%, отримання даних та їх трактування).

13. Лавриненко Ю.О., Методичні вказівки з насінництва кукурудзи в умовах зрошення. / Ю.О.Лавриненко, С.В.Коковіхін, В.Г.Найдьонов, І.В.Михаленко. - Херсон: Айлант, 2008. -212 с.

14. Лавриненко Ю.О. Варіювання врожайності кукурудзи в умовах зрошення / Ю.О. Лавриненко, В.Г. Найдьонов // Збірник наукових праць Селекційно-генетичного інституту, Вип. 10 (50). - Одеса, 2007. - С. 166-175. (Частка авторства 60%, отримання даних та їх трактування).

15. Лавриненко Ю.О. Адаптивна здатність гібридів кукурудзи в умовах південного Степу України / Ю.О. Лавриненко, С.В. Коковіхін, В.Г. Найдьонов // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету "Основи формування продуктивності с.-г. культур за інтенсивних технологій вирощування". - Київ, 2008. - С. 381-389. (Частка авторства 60%, отримання даних та їх трактування).

16. Коковіхін С.В. Регламенти післязбиральної доробки насіннєвого матеріалу кукурудзи / С.В. Коковіхін, В.Г. Найдьонов, І.В. Михаленко // Зрошуване землеробство. - 2008. - Вип. 50. - С.188-194. (Частка авторства 60%, отримання даних та їх трактування).

17. Найдьонов В.Г. Агроекологічні моделі гібридів кукурудзи ФАО 190-300 для південного Степу / В.Г. Найдьонов, М.О.Іванів, О.О. Нетреба, Ю.О. Лавриненко // Енергозберігаючі технології в землеробстві за ринкових умов господарювання: Матеріали науково-практичної конференції (27-29 лист. 2006 р., Чабани). - К.:ЕКМО, 2006. -С.55-57. (Частка авторства 70%, отримання даних та їх трактування).

18. Лавриненко Ю.О. Моделювання густоти стояння рослин батьківських форм та гібридів кукурудзи залежно від режимів вологозабезпечення та удобрення / Ю.О. Лавриненко, С.В. Коковіхін, В.Г. Найдьонов // Матеріали Міжнародної наукової конференції "Стан, проблеми та перспективи адаптивного землеробства в геоінформаційному просторі" (Херсон, 14-16 червня 2007 р.). - Херсон, 2007. - С.257-263. (Частка авторства 60%, отримання даних та їх трактування).

19. Авторське свідоцтво № 05230 Кукурудза Сиваш / Найдьонов В.Г., Лавриненко Ю.О., Ушкаренко В.О., Богунов О.В., Дзюбецький Б.В., Антонюк С.П., Черчель В.Ю., Касаткін Ю.О., Польський В.Я., Маслова Л.Г., Михаленко І.В., Нетреба О.О., Лазер П.Н. - Заявка №02004062. - Реєстрація 1 січня 2005 р. (Частка авторства 8%)

20. Свідоцтво про авторство на сорт рослин № 0761 Кукурудза Азов / Лавриненко Ю.О., Дзюбецький Б.В., Антонюк С.П., Черчель В.Ю., Найдьонов В.Г. та ін. - Заявка № 04004050 / Патент № 07131 на сорт рослин Азов. - Дата пріоритету: 26 листопада 2004 р. - Дата державної реєстрації: 11 січня 2007 р. (Частка авторства 8%).



АНОТАЦІЯ

Найдьонов В.Г. Вплив агротехнічних прийомів на урожайність зерна і насіння нових гібридів кукурудзи в умовах зрошення південного Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Державний вищий навчальний заклад "Херсонський державний аграрний університет", Херсон, 2008.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та практичному визначенню оптимального типу гібриду кукурудзи для умов південного Степу та вивченню впливу агротехнічних заходів (дози добрив, густоти стояння) на продуктивність нового гібриду кукурудзи Сиваш та його батьківських форм на ділянках гібридизації.

В умовах південної зони Степу України проведені багатофакторні дослідження, спрямовані на комплексну розробку елементів сортової агротехніки нових гібридів кукурудзи, розроблено елементи агротехніки середньораннього гібриду інтенсивного типу Сиваш та його батьківських форм. Визначені особливості росту, розвитку та рівень продуктивності рослин кукурудзи на товарних посівах та ділянці гібридизації залежно від рівня зволоження, доз азотного добрива та густоти рослин. Вивчення основних агротехнічних заходів дозволило економічно й енергетично обґрунтувати доцільність вирощування зерна та насіння гібриду кукурудзи Сиваш. На основі досліджень, що проведені в умовах півдня України, одержані дані про формування продуктивності рослин кукурудзи різних генотипів, які мають важливе практичне значення для виробників товарного зерна і насінницьких господарств України. Розроблені елементи технології вирощування зерна та насіння нового гібриду кукурудзи Сиваш впроваджені в господарствах Каховського району на площі 3,5 тис. га та в Дослідному господарстві УААН "Асканійське" на площі 120 га.

Ключові слова: кукурудза, зрошення, гібриди, добрива, ресурсозбереження, сортова технологія.



Аннотация

Найденов В.Г. Влияние агротехнических приемов на урожайность зерна и семян новых гибридов кукурузы в условиях орошения южной Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09. - растениеводство. Государственное высшее учебное заведение "Херсонский государственный аграрный университет", Херсон, 2008.

Диссертация посвящена решению проблемы определения влияния основных агротехнических мероприятий (орошения, доз азотного удобрения, густоты стояния растений) на рост, развитие, продукционные процессы, семенную продуктивность, экономическую и энергетическую эффективность производства зерна и семян новых генотипов кукурузы. В условиях южной зоны Степи Украины проведены многофакторные исследования, направленные на комплексную разработку элементов сортовой агротехники новых гибридов кукурузы, разработаны элементы агротехники среднераннего гибрида интенсивного типа Сиваш и его родительских форм. Определенные особенности роста, развития и уровень продуктивности растений кукурузы на товарных посевах и участке гибридизации в зависимости от уровня увлажнения, доз азотного удобрения и плотности стеблестоя. Изучение основных агротехнических мероприятий позволило экономически и энергетически обосновать целесообразность выращивания зерна и семян среднеранних гибридов кукурузы. Разработана модель оптимального типа гибриду кукурузы для условий южной Степи Украины.

Установлено, что при энергосберегающих технологиях и без полива в подзоне южной Степи целесообразно выращивать гибриды, которые не превышают ФАО 300. Наиболее универсальными являются среднеранние гибриды, которые достаточно эффективно используют осеннее-зимние запасы влаги. К таким гибридам принадлежат Борисфен 250 МВ и Сиваш (средняя урожайность зерна 8,1-8,4 т/га, потенциальная - 11,7 т/га). Гибриды более скороспелые следует использовать при водосберегающих технологиях и на богаре в качестве предшественников под озимые культуры (урожайность 6,2-7,4 т/га). Гибрида с ФАО свыше 350 необходимо использовать при оптимальном режиме орошения и минерального питания, поскольку урожайность их имеет существенные преимущества над более ранними генотипами только при таких технологиях (урожайность 12,07-13,33 т/га).

В сухие по погодными условиями годы уровень урожайности поздних гибридов может снижаться не адекватно генотипическому потенциалу. Это приводит к тому, что идентификация и раскрытие потенции высокоурожайных гибридов ФАО свыше 400 в сухие по погодным условиями годы может быть не эффективными. Наиболее благоприятными фонами для отбора лучших гибридов кукурузы определенных групп спелости и прогнозируемостью реакции на технологическое обеспечение являются условия оптимального режима орошения в годы, которые характеризуются средними (типичными) показателями количества осадков и температуры воздуха в период вегетации.

Биоэнергетическая оценка технологии выращивания различных по группам спелости гибридов кукурузы в неполивных условиях показала целесообразность применения раннеспелых и среднеранних генотипов. Преимущество имели гибриды Тендра и Сиваш, которые обеспечили прирост валовой энергии 58,1-60,5% и показатели энергетической эффективности 2,4-2,5. Применение орошения увеличивает прирост валовой энергии на 62,0-78,7 ГДж/га или в 2,4-3,0 раза. На поливных участках выделился гибрид Сиваш, который имел максимальный коэффициент энергетической эффективности (3,9-4,0).

Густота стояния растений более действенно изменяла уборочную влажность зерна в сравнении с удобрениями. Для гибрида Сиваш этот признак был минимальным и статистически значимым при густоте 80 тыс./га и дозе удобрений N₆₀P₆₀ и N₁₂₀P₁₂₀. Изменение параметров технологических требований к густоте стоян...