Вивчити ефективність використання свиней української м’ясної породи в якості материнської форми при чистопородному розведенні і схрещуванні

Размещено на http://allbest.ru

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ СВИНАРСТВА ІМ. О.В. КВАСНИЦЬКОГО УААН

УДК 636.4.082.43

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ВИВЧИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СВИНЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ М'ЯСНОЇ ПОРОДИ В ЯКОСТІ МАТЕРИНСЬКОЇ ФОРМИ ПРИ ЧИСТОПОРОДНОМУ РОЗВЕДЕННІ І СХРЕЩУВАННІ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

ОНИЩЕНКО АНДРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

Полтава - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті свинарства ім. О.В. Квасницького Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН

Березовський Микола Давидович, Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН, завідувач відділу розведення та генетики.

Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук, професор Войналович Сергій Антонович, Південний філіал „Кримський агротехнологічний університет“ Національного аграрного університету, завідувач кафедри технології виробництва зберігання та переробки продукції тваринництва;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Вацький Віктор Федорович, Полтавська державна аграрна академія, завідувач кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин.

Захист дисертації відбудеться „_21_” _листопада___ 2008 р. о _10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради К 44.351.01 в Інституті свинарства ім. О.В. Квасницького УААН за адресою: 36013 м. Полтава, вул. Шведська Могила, 1.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН за адресою: 36013 м. Полтава, вул. Шведська Могила, 1.

Автореферат розісланий „_17__” ___жовтня__2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук О. І. Підтереба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вченими селекціонерами і практиками племінних господарств України за останні десятиріччя створено перспективний генофонд свиней з підвищеними репродуктивними і м'ясними якостями. Створені генотипи в оптимальних умовах годівлі і утримання забезпечують високі показники середньодобових приростів, віку досягнення живої маси 100 кг та зниження витрати кормів на одиницю приросту. Але до останнього часу їх оцінка та випробування здійснювались переважно при чистопородному розведенні, тому актуальним є вивчення ефективності їх використання як батьківських, так і материнських форм в різних варіантах схрещування і гібридизації. Поряд з цим недостатньо вивчені їх біологічні відмінності за енергією росту, виходом м'ясної продукції, фізико-хімічними властивостями м'яса і сала. На даний час залишаються актуальними дослідження закономірності індивідуального росту тварин в онтогенезі та можливості використання інтер'єрних тестів для прогнозування основних показників продуктивності.

На даному етапі розвитку галузі свинарства, як і раніше, в якості основної материнської форми в системах схрещування і гібридизації використовують свиней великої білої породи, які відрізняються високими репродуктивними, але дещо відстають за відгодівельними і м'ясними якостями. Тому дуже важливо знайти кращі варіанти поєднань з використанням інших порід, які б поєднували в собі досить високі репродуктивні, відгодівельні і м'ясні ознаки з високою якістю свинини у помісних тварин.

Виходячи з цього, слід вважати актуальними дослідження, які спрямовані на порівняльне вивчення репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей нових заводських типів свиней, встановлення ефективності використання маток спеціалізованих м'ясних порід у різних варіантах схрещування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно плану науково-дослідних робіт Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН і була складовою частиною теми „Удосконалити рівень селекційно-племінної роботи по підвищенню продуктивних якостей тварин полтавської м'ясної породи, центрального типу української м'ясної породи та червоно-поясного спеціалізованого типу м'ясних свиней“ (№ державної реєстрації 0101U003256).

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було вивчення репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей свиней української м'ясної породи при чистопородному розведенні та схрещуванні при використанні плідників великої білої породи і спеціалізованих м'ясних порід.

Для досягнення наміченої мети були поставлені наступні завдання:

- оцінити репродуктивні якості свиней української м'ясної породи;

- вивчити вплив поєднань маток української м'ясної породи з плідниками порід великої білої української і французької селекції, дюрок, ландрас і п'єтрен на репродуктивні якості свиноматок;

- вивчити відгодівельні та м'ясні якості чистопородного і помісного молодняку;

- оцінити якість м'яса та сала піддослідних свиней;

- дослідити закономірності росту і розвитку чистопородних і помісних тварин з використанням індексів інтенсивності росту;

- визначити інтер'єрні показники свиней різних породних поєднань;

- визначити економічну ефективність відгодівлі чистопородного і помісного молодняку.

Предмет досліджень: Варіанти поєднань свиноматок української м'ясної породи з кнурами різних генотипів м'ясного напрямку продуктивності.

Об'єкт досліджень: Репродуктивна здатність, динаміка росту та розвитку, відгодівельні, забійні та м'ясо-сальні якості, гематологічні показники, оціночні індекси різних поєднань генотипів свиней.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах промислової технології виробництва свинини комплексно вивчені репродуктивні якості свиноматок української м'ясної породи при чистопородному розведенні і схрещуванні із кнурами порід - українська м'ясна, велика біла української і французької селекції, ландрас, дюрок, п'єтрен. Доведено доцільність використання свиней української м'ясної породи в якості материнської форми в схрещуваннях з кнурами породи дюрок і великої білої французької селекції. Отримані нові дані щодо репродуктивних якостей свиноматок, інтенсивності росту, відгодівельних та забійних якостей молодняку, деяких біохімічних показників крові, морфологічних та фізико-хімічних показників м'язової і жирової тканини напівтуш свиней. Визначені показники рівномірності і напруги росту, та їх відмінності у чистопородних і помісних свиней, а також обґрунтовано доцільність їх використання як додаткових критеріїв селекції на підвищення відгодівельних та репродуктивних якостей свиней.

Практична цінність одержаних результатів. На основі проведених досліджень встановлено доцільність використання в схрещуваннях свиней української м'ясної породи в якості материнської форми. Одержані результати можуть бути використані для підвищення відгодівельних та м'ясних якостей свиней в різних типах господарств.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи викладені, обговорені та схвалені на науково-практичній конференції молодих вчених з проблеми: „Актуальні питання розвитку галузі свинарства та шляхи її реалізації“, присвяченій 100-річчю від дня народження вченого-селекціонера М.І. Матійця (м. Полтава, 2003); на всеукраїнській науково-практичній конференції „Миргородська порода свиней: історія та сучасність“, присвяченій 65-річчю створення миргородської породи (м. Полтава, 2005); на розширеному засіданні Вченої ради Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН (м. Полтава 2005); на Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми сучасної генетики та селекції сільськогосподарських тварин“, присвяченій 100-річчю від дня народження видатного вченого, заслуженого зоотехніка України, професора М.О. Селеха (м. Дніпропетровськ, 2006); на всеукраїнському семінарі-навчанні по роботі з м'ясними генотипами свиней (м. Харків, 2007). Дисертаційна робота розглянута і схвалена на розширеному засіданні відділу розведення та генетики Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького УААН ( 2008 ).

Особистий внесок здобувача. Методична схема досліджень, організація експерименту і проведення науково-господарських дослідів були здійснені спільно з науковим керівником. Значна частина лабораторних досліджень, аналіз і статистична обробка експериментальних даних, формування висновків та пропозицій виконані особисто автором. Проведенню досліджень сприяли працівники лабораторій генетики, зоохіманалізу, та сектору оцінки якості м'яса Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН.

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у 5 друкованих працях в фахових виданнях, де викладено основний зміст наукових досліджень за темою дисертації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 165 сторінках комп'ютерного тексту, містить 35 таблиць, 8 рисунків, складається зі вступу, огляду літератури (розділ 1); загальної методики і основних методів досліджень (розділ 2); результатів власних досліджень (розділ 3); висновків, пропозицій виробництву та списку використаних літературних джерел, який налічує 330 найменувань, в тому числі 30 на іноземних мовах.

свиноматка генотип селекція репродуктивний

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-виробничі і лабораторні дослідження проведені протягом 2002-2005 років в умовах товарного репродуктора ТОВ „Агро-Овен“ Дніпропетровської області, а також в Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН.

Для експериментальної частини запланованих досліджень було використано 5 порід свиней різного напряму продуктивності:

I - українська м'ясна (УМ);

II - велика біла української селекції (ВБУ);

III - велика біла французької селекції (ВБФ);

IV - дюрок (Д);

V - п'єтрен (П);

VІ - ландрас (Л);

Науково-господарські дослідження було проведено за методичною схемою, наведеною в таблиці 1.

Таблиця 1

Схема поєднань різних пород свиней.

Групи	Призначення груп	Поєднання	Кількість в групі, голів
		свиноматки	кнури	свиноматки	кнури
I	контрольна	УМ	УМ	10	2
II	дослідна	УМ	ВБУ	10	2
III	дослідна	УМ	ВБФ	10	2
IV	дослідна	УМ	Д	10	2
V	дослідна	УМ	П	10	2
VI	дослідна	УМ	Л	10	2

Тварин відбирали за принципом аналогів з урахуванням походження, віку та розвитку. Свині були добре розвинені та мали показники продуктивності на рівні вимог І-го класу і еліта згідно інструкції з бонітування свиней (2003).

Свині всіх піддослідних груп в період досліджень знаходились в аналогічних умовах годівлі та утримання, відповідно до технології, прийнятої в господарстві.

Продуктивні якості свиноматок оцінювали за багатоплідністю, масою гнізда при народженні, великоплідністю, середньою масою поросят в 21 день, кількістю поросят при відлученні, масою гнізда при відлученні (з коригуванням на 60-денний вік ), середньою масою 1 поросяти при відлученні, збереженістю поросят до відлучення, вирівняністю гнізд.

Відтворювальну здатність свиноматок визначали за оціночними індексами репродуктивних якостей (L. Lush 1961; Б Тайлер 1996; М. Березовського, Д. Ломако, 1999).

Після відлучення усі поросята, за винятком браку, були поставлені на дорощування. У віці не старше 85 днів згідно вимог методики було відібрано з кожного гнізда по дві свинки і два кастрати, яких поставлено на відгодівлю. Під час відгодівлі тварин щомісячно зважували, визначали середньодобові, абсолютні і відносні прирости живої маси. Для визначення динаміки росту проводили вимірювання статей тіла тварин з метою визначення індексів тілобудови.

Для вибору критеріїв оцінки закономірностей росту свиней, в ранньому онтогенезі вивчались показники інтенсивності формування, напруги і рівномірності росту за відповідними формулами (Ю.К. Свєчин, 1995, В.П. Коваленко,1998):

При досягненні тваринами живої маси 100 кг, у 10 голів з кожного поєднання було проведено прижиттєве визначення товщини шпику над 6-7 грудними хребцями за допомогою приладу „Рig Log-105“, а потім забій на Магдалинівському м'ясокомбінаті по 5 голів з кожної піддослідної групи.

Морфологічний склад туш вивчали шляхом обвалування правої напівтуші. Площу „м'язового вічка“ визначали на поперечному розрізі найдовшого м'яза спини, між останнім грудним і першим поперековим хребцями.

Оцінка якості продуктів забою проводилась за методикою А.М. Поливоди, Р.В. Стробикіної, М.Д. Любецького (1956).

Хімічний склад (загальну вологу, протеїн, жир, золу) м'язової тканини визначали за загальноприйнятими методиками.

Фізичні властивості м'яса вивчали за допомогою таких методик: вологоутримуючу здатність - методом Р. Грау і Р. Гамм в модифікації В. Воловинської і Б. Кельман (1961); активну кислотність - за допомогою універсального іонометра ЕВ-74, а ніжність м'яса - шляхом розрізання на приладі Уорнера-Брацлера в модифікації В.Я. Максакова (1967).

Для гематологічних досліджень від 6 підсвинків кожної піддослідної групи брали кров з вушної вени (у віці 6 місяців через 3-4 години після ранкової годівлі). У сироватці крові визначали: загальний білок - за допомогою рефрактометру ІРФ-454 Б; білкові фракції - за методом Слуцького Л.Н. (1977); холестерин і ліпіди - використанням стандартних тест-наборів.

Економічну ефективність свиней на відгодівлі при різних методах розведення вираховували шляхом визначення собівартості 1 кг приросту, а також чистого прибутку від реалізації 1 ц свинини і рівня рентабельності.

Матеріал, одержаний в дослідах, оброблений методами варіаційної статистики з використанням комп'ютерної техніки.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Репродуктивні якості піддослідних тварин. Аналіз даних відтворювальних якостей свиноматок української м'ясної породи показував, що репродуктивні якості змінювалися по різному, в залежності від поєднання вихідних генотипів. Так, за багатоплідністю (табл. 2) тварини II і III дослідних груп перевершували I контрольну групу на 0,9 і 0,7 поросяти. Найвищу великоплідність зафіксовано у поєднанні тварин IV і V груп - 1,27 кг. Це на 8,5% більше порівняно з контрольною групою. Максимальне значення показника молочності спостерігалось у свиноматок ІІ групи (УМЧВБУ) - 59,06 кг, що на 14,5% більше у порівнянні з контрольною (Р<0,05). На другому місці за цим показником знаходились свині ІV групи (УМЧД) - 57,47 кг, що на 11,5% більше порівняно з контролем (Р<0,05).

Щодо кореляційної залежності між молочністю і масою гнізда при відлученні, то вона в межах цих двох груп становила r = +0,44 і r = +0,69

Таблиця 2

Продуктивність свиноматок при різних методах розведення, М±m.

Групи порід	Багатоплідність, гол	Великоплідність, кг	Молочність, кг	Кількість поросят 2 місяці, гол	Маса гнізда 2-міс. віці, кг	Збереженість поросят до 2-міс. віку, %	Індекс відтворювальної здатності (Р)
І	10,5± 0,37	1,17± 0,01	51,54± 1,72	9,62± 0,37	163,92± 5,54	91,59± 2,14	104,97± 1,54
ІІ	11,4± 0,22	1,23± 0,01	59,06± 1,98*	10,40± 0,16	193,31± 4,92	91,35± 1,84	114,85± 2,60**
ІІІ	11,2± 0,24	1,26± 0,01	55,62± 1,35	9,61± 0,22	178,87± 4,72	85,78± 1,37*	110,90± 1,31*
ІV	10,5± 0,30	1,27± 0,002	57,47± 2,15*	9,41± 0,30	178,56± 6,18	89,64± 2,08	120,02± 2,62***
V	9,0± 0,31	1,27± 0,01	51,36± 1,81	8,42± 0,24	162,56± 2,30	93,55± 2,64	110,71± 1,57*
VІ	10,4± 0,37	1,25± 0,01	53,26± 0,91	9,30± 0,26	187,74± 5,11	89,00± 2,95	110,99± 2,42*

Примітка: * - Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р<0,001.

Найбільша кількість поросят при відлученні була зафіксована у свиноматок поєднання УМЧВБУ (ІІ група) - 10,40 голів, що на 8% більше проти контролю, хоча різниця між цими групами не вірогідна. У п'ятій групі було відлучено тільки 8,42 поросяти з гнізда, що на 13,7% менше порівняно з контрольною і на 23% менше ніж в другій групі. У третій, четвертій і шостій групах показник кількості поросят при відлученні коливався в межах 9,30-9,61 голів, що на 0,1-3,0% менше порівняно з чистопородним поєднанням. Найбільша маса гнізда при відлученні була у свиноматок II і VI груп (193,31 і 187,74 кг.).

Вивчення кореляційних зв'язків показало, що маса гнізда при відлученні тісно пов'язана не тільки з молочністю (r = +0,69), а й з багатоплідністю (r = +0,71), тоді, як висока великоплідність має низький рівень кореляції з масою гнізда (r = +0,04).

Комплексний оціночний індекс (Р), який характеризує материнські якості, був найвищий в IV і II групах і склав 120,02; 114,85 одиниць, що на 15,05 і 9,88 одиниці більше порівняно з I групою (Р<0,001; Р<0,01).

У четвертій групі також зафіксовано тісний кореляційний зв'язок з індексом (Р) таких репродуктивних показників як багатоплідність, маса гнізда при народженні, молочність, кількість поросят у 2-місячному віці і маса гнізда при відлученні.

Порівняльна оцінка росту і розвитку піддослідного молодняку свиней. Результати матеріалів щодо лінійних промірів і індексів тілобудови, дозволили зробити висновок про те, що тварини вивчених нами генотипів мали не однакову будову тіла в різні вікові періоди. Найбільша інтенсивність росту спостерігалась за промірами довжини тулуба, обхвату грудей, ширини заду, напівобхвату заду. Менш інтенсивно змінювались показники росту у висоту і за обхватом п'ясті. Найкращими виявились поєднання, де були використані кнури великої білої породи французької селекції (ІІІ група), п'єтрен (V група), дюрок (IV група), ландрас (VI група), в нащадків яких істотно збільшились проміри ширини і напівобхвату заду, а також показник індексу м'ясності.

Найбільшою живою масою в усі вікові періоди характеризувались тварини ІІІ, IV і VI груп. Різниця, отримана між ними, несуттєва. З самого початку їм поступалися підсвинки поєднання УМ Ч УМ (І група) та УМ Ч П (V група). Тварини ІІ групи зайняли проміжне положення між I, V та III, IV, VI групами (табл. 3).

Найбільш високою інтенсивністю формування росту характеризувались тварини контрольної групи які перевершували дослідні за цим показником на 5-29%. Також підсвинки з цієї групи відзначались і найбільшою напругою росту, хоча такою ж вона була в ІІ, IV і VI групах. Тварини ІІІ і Vгрупи поступались їм відповідно на 4 і 19%. За показником рівномірності росту свині всіх дослідних груп перевершували ровесників контрольної групи, при цьому найкращим цей показник виявився у тварин ІІІ групи, де було використано поєднання УМЧВБФ. Різниця в порівнянні з

Таблиця 3

Динаміка живої маси та інтенсивність росту свиней.

Групи	Жива маса, кг	Інтенсивність формування, ?t	Індекси
	3 міс.	4 міс.	5 міс.	6 міс		напруги росту, In	рівномірності росту, Iр
І	32,9	46,3	61,4	78,6	0,372	0,149	0,369
ІІ	33,6	48,4	65,1*	83,5**	0,355	0,149	0,400
ІІІ	33,5	48,8*	66,4***	85,8***	0,328	0,143	0,419***
ІV	33,6	49,3	66,6***	85,4	0,352	0,149	0,410***
V	32,7	47,5	64,4	81,6	0,295	0,125	0,398***
VІ	33,5	48,9**	65,9***	84,4**	0,288	0,149	0,414***

Примітка: * - Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р<0,001. контрольною групою склала 5%, (Р<0,001).

Встановлено, що у тварин дослідних груп прослідковується низька негативна кореляційна залежність між показниками інтенсивності формування і репродуктивними ознаками (r = -0,079). На противагу репродуктивним показникам, жива маса підсвинків в 3, 4, 5 та 6 місяців мала низький позитивний зв'язок щодо інтенсивності формування і була на рівні (r = +0,039). Аналогічна картина спостерігалась і при визначенні зв'язків між індексом напруги росту та репродуктивними (r = -0,001) і ваговими показниками в 3, 4, 5 та 6 місяців (r = +0,315).

Відгодівельні якості чистопородних і помісних свиней. При відгодівлі до живої маси 100кг найменше корму витрачали підсвинки III і IV груп (4,41корм. од. в обох групах), а тварини II, VІ та V груп дещо поступалися за цим показником відповідно на 0,05, 0,01, 0,09 кормової одиниці (табл. 4).

Таблиця 4

Відгодівельні якості піддослідного молодняку (M±m).

Групи	Середньодобовий приріст, г	Вік досягнення живої маси 100 кг, дні	Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.
I	593±5,81	202±0,76	4,53±0,03
II	607±3,97	198±0,77	4,46±0,02
III	618±4,49	196±0,86	4,41±0,02
IV	621±3,29	196±0,86	4,41±0,02
V	599±4,52	201±0,50	4,50±0,02
VI	604±4,42	199±0,75	4,47±0,02

В результаті проведеного аналізу відгодівельних якостей виявлено негативний кореляційний зв'язок (r = -0,221...-0,525) між віком досягнення живої маси 100 кг і середньодобовим приростом за період відгодівлі в усіх групах, а також залежність між середньодобовим приростом і витратами кормів на одиницю приросту у тварин IV та VI груп (r = - 0,029 та r = - 0,003). Це свідчить, що використання, кореляційної залежності дозволяє за однією ознакою, наприклад, за середньодобовим приростом, покращувати й інші показники відгодівельних якостей.

Забійні якості свиней різних генотипів. В результаті досліджень виявлено (табл.5), що максимальний забійний вихід спостерігався у підсвинків ІІІ і V груп (73,73 і 73,50%), що на 4,97-5,29% більше, ніж у тварин контрольної групи. Показник довжини напівтуші повністю залежав від поєднаності генотипів свиней і коливавався в межах 90,38-99,46 см. Найменша товщина шпику над 6-7 грудними хребцями була у свиней V і IV піддослідних груп і становила 24,0 і 24,6 мм, що на 19,0 і 15,9% менше ніж у підсвинків контрольної групи. Маса задньої третини півтуші у свиней дослідних груп коливалась в межах 11,33-12,77 кг. Найбільша маса окосту була у підсвинків ІІІ і V піддослідних груп, що на 1,20 і на 0,95 кг більше, ніж у контрольній групі.

Таблиця 5

Забійні і м'ясо-сальні якості свиней (M±m).

Групи	Забійний вихід, %	Довжина півтуші, см	Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм	Маса задньої третини півтуші, кг
I	70,02±0,82	95,06±0,40	28,5±0,04	11,57 ±0,15
II	71,28±1,42	93,47±0,85	28,2 ±0,22	11,40±0,24
III	73,73±1,05*	94,47±0,56	25,8 ±0,02	12,77 ±0,20
IV	71,54±0,80	91,2±0,59	24,6 ±0,13	12,51±0,14
V	73,50±0,76*	90,38±0,82	24,0±0,10	12,52±0,15
VI	69,43±1,32	99,46±0,88**	24,8±0,25	11,33±0,20

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01.

Дані таблиці 6 свідчать про те, що тварини всіх груп характеризувалися досить високими непрямими показниками м'ясності.

Таблиця 6

Непрямі показники м'ясності туш (M±m).

Групи	Довжина, см	Площа „м'язового вічка“, см2
	півтуші	беконної половинки
I	95,06±0,40	79,16±0,46	32,32±0,58
II	93,47±0,85	76,77±0,93	28,73±0,46
III	94,47±0,56	77,19±0,44	36,20±1,24
IV	91,2±0,59	74,90±0,98	32,76±0,78
V	90,38±0,82	73,82±0,90	37,92±0,89*
VI	99,46±0,88**	81,96±0,88	34,60±0,51

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01.

Так, за довжиною півтуші та довжиною беконної половинки, поряд з іншими, вирізнялись тварини VI групи, що на 4,4 і 2,6 см більше порівняно з контролем (Р<0,01). Свині усіх інших груп поступалися контрольній на 0,62-5,17% (за довжиною півтуші) і 2,55-7,23% ( за довжиною беконної половинки). Однак, ця різниця була статистично не вірогідною.

Той факт, що туші, одержані від свиней поєднання УМхД (IV група) і УМхП (V група) виявилися помітно коротшими, є цілком закономірним і пояснюється впливом породи кнурів.

Найбільша площа „м'язового вічка“ в наших дослідженнях була у тварин V групи і перевершувала контрольну на 17,32 %. Дещо нижчий показник площі „м'язового вічка“ (36,20см²) зафіксовано у тварин поєднання УМхВБФ (IІІ група). Однак різниця порівняно з ровесниками контрольної групи виявилась не вірогідною.

Морфологічний склад туш. Для встановлення різниці між тваринами піддослідних груп за виходом окремих частин, робили розруб напівтуш. Характеристика показників маси та процентного виходу окремих частин півтуші наведена в табл. 7

Таблиця 7

Вихід окремих частин півтуші у піддослідного молодняку при забої у 100 кг, М±m.

Група	Маса півтуші, кг	Частини півтуші, % від загальної маси півтуші
		передня	середня	задня
І	34,22±0,49	34,27±0,70	31,95±0,27	33,78±0,56
II	34,83±0,72	35,39±0,81	31,92±0,28	32,70±0,66
III	36,25±0,58	33,54±0,71	31,26±0,30	35,20±0,44
IV	34,88±0,38	33,52±0,62	30,63±0,24	35,85±0,68
V	36,16±0,42	35,58±0,50	29,79±0,14	34,62±0,39
VI	33,84±0,59	34,84±0,69	31,72±0,17	33,45±0,59

Дані таблиці вказують на те, що важчу задню частину напівтуші мали підсвинки IV групи і перевищували за цим показником тварин контрольної групи на 2,1%, хоча достовірної різниці виявлено не було.

Також високий відсоток окосту в туші спостерігався у поєднань УМЧВБФ (III група) і УМЧП (Vгрупа), відповідно 35,20 і 34,62%. Щодо вмісту в напівтуші середньої частини, то найбільшою вона була у підсвинків контрольної (31,95%) і найменшою у тварин V дослідної групи (29,79%). Найвищий відсоток передньої частини зафіксовано у свиней V дослідної групи - 35,58%, що на 1,3% більше порівняно з аналогами контрольної групи.

Аналіз морфологічного складу туш піддослідного молодняку (табл. 8) дає підставу зробити висновок, що схрещування позитивно вплинуло на підвищення м'ясних якостей. Так, найбільший вихід м'яса був у тушах забитих свиней V групи (УМЧП) - 61,59 %, а найнижчий у ІІ групи (УМЧВБУ) - 55,63%. В свою чергу показники вмісту сала в тушах свиней цих груп розмістилися в обернено пропорційному порядку. Досить високий вихід м'яса спостерігався у чистопородного поєднання УМЧУМ (58,69%), що свідчить про високі м'ясні якості свиней української м'ясної породи.

Таблиця 8

Морфологічний склад туш піддослідного молодняку, % (M±m).

Групи	М'ясо	Сало	Кістки	Співвідношення м'ясо : сало.
I	58,69±0,21	28,95±0,70	12,36±0,49	2,03
II	55,63±0,58	32,77±0,40	11,61±0,18	1,69
III	57,74±0,47	29,16±0,71	13,10±0,24	1,98
IV	58,36±0,17	29,10±0,78	12,55±0,60	2,00
V	61,59±0,29	27,51±0,64	10,90±0,35	2,23
VI	58,87±0,86	28,71±1,16	12,43±0,31	2,05

Дослідженнями встановлено, що майже всі непрямі показники м'ясності позитивно корелюють з виходом м'яса в туші, особливо тісний кореляційний зв'язок спостерігається у чистопородних тварин і помісей VI групи.

Матеріал, представлений в табл. 9, характеризує рівень кореляційних залежностей між показниками м'ясної продуктивності піддослідних тварин. Як бачимо товщина шпику негативно корелює з площею „м'язового вічка“ ( r = -0,17) і виходом передьої частини туші (r = -0,45). В свою чергу забійний вихід має позитивну залежність між площею „м'язового вічка“ (r = +0,36) і долею задньої частини напівтуші (r = +0,86). Площа „м'язового вічка“ тісно корелює з виходом м'яса у туші (r = +0,77) і виходом задньої частини туші (r = +0,51) і негативно - з виходом сала (r = -0,81). Довжина півтуші позитивно пов'язана з виходом середньої частини туші (r = +0,69) і негативно з виходом передньої (r = -0,23) і задньої частин туші (r = -0,39).

Фізико-хімічні показники якості м'яса піддослідних тварин. В наших дослідженнях активна кислотність найдовшого м'язу спини через 48 годин після забою у свиней різних поєднань коливалась в межах 5,44-5,55 од. рН, тобто, в усіх групах цей показник знаходився в межах норми. Найвища кислотність зафіксована у м'ясі свиней V групи, що на 2,2% вище порівняно з контролем. В свою чергу найнижчою кислотністю характеризувалась м'язова тканина тварин ІV групи - 5,40 од. рH. Показник ніжності м'яса в середньому у тварин всіх груп становив 6,79 с. Більш ніжне м'ясо було у підсвинків І і ІV групи, тоді як, в інших групах тривалість перерізання м'язових волокон була дещо вища (різниця не вірогідна), а показники ніжності м'яса знаходились в межах норми. Кращі показники вологоутримуючої здатності м'яса мали свині І і V груп (62,15 і 59,65%). Їх м'ясо мало і найменші втрати при термічній обробці. Підсвинки решти груп відзначались дещо іншими показниками гідратаційної здатності м'яса, які коливались в межах

Таблиця 9

Кореляційна залежність між показниками м'ясної продуктивності піддослідних тварин.

Показники	Товщина шпику	Забійний вихід	Площа м'язового вічка“	Вихід у туші	Довжина півтуші	Вихід частин туші
				м'яса	сала	кісток		передньої	середньої	задньої
Товщина шпику	1	-0,02	-0,17	-0,10	-0,14	0,54	0,34	-0,45	0,42	-0,14
Забійний вихід	-0,02	1	0,36	0,28	-0,28	-0,04	-0,21	-0,57	-0,21	0,86
Площа „м'язового вічка“	-0,17	0,36	1	0,77	-0,81	-0,02	-0,08	-0,07	-0,49	0,51
Вихід у туші	м'яса	-0,10	0,28	0,77	1	-0,90	-0,37	-0,16	-0,10	-0,61	0,47
	сала	-0,14	-0,28	-0,81	-0,90	1	-0,07	0,01	0,28	0,42	-0,49
	кісток	0,54	-0,04	-0,02	-0,37	-0,07	1	0,36	-0,38	0,50	-0,02
Довжина півтуші	0,34	-0,21	-0,08	-0,16	0,01	0,36	1	-0,23	0,69	-0,39
Вихід частин туші	передньої	-0,45	-0,57	-0,07	-0,10	0,28	-0,38	-0,23	1	-0,32	-0,56
	середньої	0,42	-0,21	-0,49	-0,61	0,42	0,50	0,69	-0,32	1	-0,45
	задньої	-0,14	0,86	0,51	0,47	-0,49	-0,02	-0,39	-0,56	-0,45	1

53,90-59,15%. Враховуючи все вище зазначене, можна зробити висновок, що використання кнурів різних генотипів не спричинило негативного впливу на якість продуктів забою у помісних тварин.

Хімічний аналіз м'язової тканини. Результати наших досліджень свідчать, що хімічний склад найдовшого м'яза спини залежить від генотипу кожного з поєднань. Так, за вмістом протеїну в м'ясі, кращими були тварини I, IIІ і VI груп, що склало відповідно 21,1; 20,4 і 19,8%.

Дещо підвищена кількість жиру в м'ясі спостерігалась у поєднаннях, де були використані кнури порід велика біла української і французької селекції та породи дюрок.

Вони перевершували контрольну групу на 1,79; 1,41; 1,03%. Особливе значення має вміст у м'язовій тканині кальцію і фосфору. Отриманні результати свідчать, що співвідношення кальцію і фосфору в м'ясі свиней різних генотипів відповідало фізіологічній нормі і було на рівні 1:1,9 і 1:3,0.

Гематологічні дослідження. Концентрація загального білку в сироватці крові підсвинків усіх досліджуваних груп була практично однаковою і коливалась в межах 69,41-75,52 г/л.

Дещо більша його концентрація відмічена у контрольній групі, що на 4,8-8,7% вище ніж у дослідних групах, але ця різниця статистично невірогідна. Концентрація альбумінів знаходилась в межах фізіологічної норми - 40-55 %, що свідчить про практично однаковий перебіг обмінних процесів в організмі всіх порівнюваних груп тварин.

Аналізуючи складові компоненти глобулінів, слід відмітити, що за вмістом б-глобулінів перевагу мала IV дослідна група, що на 14,8% більше, ніж у контрольній групі.

Щодо вмісту в-глобулінів, то найвища їх концентрація містилась у свиней ІІ дослідної групи і була на рівні 17,46% (Р<0,01). За вмістом в сироватці крові г-глобулінів всі дослідні групи, крім IV і V, переважали за цим показником контрольну, що характеризує підвищену резистентність тварин цих поєднань.

Показник вмісту загальних ліпідів у сироватці крові в VI і II групах був найвищий, відповідно 4,56 і 4,88 ммоль/л, в свою чергу підвищений вміст холестерину спостерігався в сироватці крові молодняку свиней, одержаного від поєднання УМЧВБУ (ІІ група), УМЧВБФ (ІІІ група) і УМЧД (IV група). В цілому ж вивчені нами біохімічні показники крові свиней різних генотипів знаходилися у межах фізіологічної норми і не мали суттєвого впливу на формування господарсько-корисних ознак свиней.

Економічна ефективність відгодівлі чистопородних і помісних свиней. На підставі отриманих результатів контрольної відгодівлі та вирощування піддослідних тварин, були проведені розрахунки деяких економічних показників.

Найбільшу кількість чистого прибутку на одну тварину отримано від поєднання свиноматок української м'ясної породи з кнурами породи дюрок, відповідно, 13,21 грн.; дещо нижчим цей показник був у помісей з кнурами великої білої породи французької селекції - 12,55 грн. Фактично в ході вирощування та відгодівлі тварин було додатково отримано 1641,10 грн. прибутку.

Одним з основних економічних показників ефективності відгодівлі є рівень рентабельності виробництва. Якщо при чистопородному розведенні він складав 34,33%, то при використанні схрещування цей рівень збільшився до 37,27%.

ВИСНОВКИ

Результати проведених науково-господарських досліджень з вивчення ефективності використання свиноматок української м'ясної породи в якості материнської форми дають підставу зробити наступні висновки:

1. Встановлено ефективність використання свиноматок української м'ясної породи в якості материнської форми при схрещуванні з кнурами різних порід: велика біла української і французької селекції, дюрок, п'єтрен і ландрас.

2. Найкращими репродуктивними якостями відзначались свиноматки, спаровані з кнурами великої білої породи української селекції, дещо нижчими дюрок і ландрас. Так, за багатоплідністю і молочністю, свиноматки поєднання УМхВБУ і УМхД перевершували тварин контрольної групи на 0,9 і 0,7 поросяти і за молочністю на 14,5 і 11,5% (Р<0,05). За масою гнізда при відлученні, найкращими виявились матки УМ породи, покриті кнурами ВБУ і Л, відповідно 191,31 і 187,74 кг.

3. Найбільш високою інтенсивністю формування характеризувались свині контрольної групи, які перевершували тварин дослідних груп за цим показником на 5 - 29%. Підсвинки з цієї ж групи на рівні з помісями УМЧВБУ, УМЧД, УМЧЛ мали найбільшу напругу росту, при цьому їм поступались тільки тварини поєднань УМЧВБФ і УМЧП , відповідно на 4 і 19%. За рівномірністю росту всі свині дослідних груп перевершували контрольну, при цьому найкращим цей показник виявився у підсвинків поєднання УМЧВБФ, що на 5% вище контрольної групи (Р<0,001).

4. Поєднання свиноматок УМ з кнурами ВБФ, Д, П та Л сприяло зміні пропорцій тілобудови їх нащадків в напрямку покращення м'ясних форм, з помітним збільшенням довжини тулубу і розвитку його задньої третини (напівобхват і ширина заду), а також збільшенню індексів розтягнутості та м'ясності.

5. Найкращими відгодівельними якостями і зокрема, найвищим середньодобовим приростом, характеризувались тварини поєднання УМхВБФ та УМхД (618 і 621 г). Вони досягли живої маси 100 кг на 6 днів раніше підсвинків контрольної групи. Тварини поєднань УМхЛ та УМхВБУ мали середньодобові прирости відповідно 604 і 607 г і на 3-4 дні коротший період відгодівлі - порівняно з контрольною групою. Поєднання, де були використані кнури породи п`єтрен, не відрізнялись високими відгодівельними якостями і знаходились на рівні чистопородних тварин УМ породи.

6. Максимальний забійний вихід спостерігався у помісей поєднань УМхВБФ і УМхП (73,73 і 73,50%), що на 4,97-5,29% більше, ніж у тварин контрольної групи. В цих же групах тварин відмічалася і найбільша маса задньої третини напівтуші (12,47 і 12,52 кг). Щодо площі „м'язового вічка“, то найбільшою вона була у ровесників УМхП - 37,92 см.

7. За більшістю ознак, які характеризують м'ясність тварин, перевага була на боці свиней поєднань УМхВБФ і УМхП. Найвищим виходом м'яса характеризувалися помісні тварини від поєднання УМхП - 61,59%, вони перевершували контрольну групу на 2,90%. Для цієї групи характерне оптимальне співвідношення м'яса і сала. Найбільший вихід сала зафіксовано у поєднання УМхВБУ - 32,77%

8. Вивчення фізико-хімічних властивостей м'яса і сала показало, що поєднання кнурів різних генотипів із свиноматками УМ породи суттєво не вплинуло на якість продуктів забою помісних тварин. При цьому показники рH, ніжності та вологоутримуючої здатності м'яса відповідали вимогам продукції високої якості.

9. Дані гематологічних досліджень, з урахуванням належності тварин до того чи іншого поєднання, знаходились у межах фізіологічної норми і тільки в окремих випадках спостерігались незначні коливання. За вмістом б-глобулінів у сироватці крові перевагу мали свині поєднання УМхД, які на 14,8% переважали представників контрольної групи. Найвища концентрація в-глобулінів містилась у тварин поєднання УМхВБУ і була на рівні 17,46%, (Р<0,01). Підвищений рівень холестерину відмічено у молодняку свиней, одержаного від поєднання УМЧВБУ, УМЧВБФ і УМЧД.

10. При поєднанні свиноматок УМ з кнурами Д і ВБФ, за рахунок покращення відгодівельних якостей, можна додатково отримати 13,21 і 12,55 грн. чистого прибутку на одну голову. Фактично в ході вирощування та відгодівлі піддослідних тварин було додатково отримано 1641,10 грн. прибутку, при чому рівень рентабельності коливався в межах 34,33 і 37,27%.

Пропозиції виробництву:

1. Використовувати свиноматок української м'ясної породи в якості материнської форми в поєднаннях з кнурами різних генотипів.

2. Для одержання помісного молодняку з підвищеними м'ясними якостями доцільно використовувати поєднання свиноматок української м'ясної породи з кнурами великої білої французької селекції, дюрок та п'єтрен.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Онищенко А. О. Відтворні якості свиноматок української м'ясної породи при чистопорідному розведенні та схрещуванні / А. О. Онищенко // Тваринництво України. - 2006. - № 3 - С.15 - 16.

2. Онищенко А. О. Фізико-хімічний склад м'яса у свиней різних генотипів / А. О. Онищенко // Тваринництво України - 2006. - № 7. - С. 17-19.

3. Онищенко А. О. Лінійні показники чистопородного і помісного молодняку / А. О. Онищенко // Вісник Полтавської Державної аграрної академії. - 2006. - № 1. - С.154 - 156.

4. Онищенко А. О. Порівняльне вивчення відгодівельних та м'ясних якостей свиней різних генотипів / А. О. Онищенко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2006. - № 3. (35) - С.103.

5. Онищенко А. А. Интерьерные показатели продуктивности чистопородных и гибридных свиней / А. А. Онищенко, А. А. Манько // Современные проблемы интенсификации производства свинины: междунар. науч.-прак. конф... по 2007 г. : сборник научных трудов ТОМ 1. - Ульяновск, 2007. - С. 313.

АНОТАЦІЯ

Онищенко А. О. Вивчити ефективність використання свиней української м'ясної породи в якості материнської форми при чистопородному розведенні і схрещуванні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут свинарства ім. О.В.Квасницького УААН, Полтава, 2008.

Дисертацію присвячено порівняльному вивченню репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей свиноматок української м'ясної породи при чистопородному розведенні і схрещуванні з використанням плідників великої білої породи і спеціалізованих м'ясних порід.

Одержані дані щодо доцільності використання свиней української м'ясної породи в якості материнської форми в схрещуваннях з кнурами породи дюрок і великої білої французької селекції. Отримані дані репродуктивних якостей свиноматок, інтенсивності росту, відгодівельних, забійних якостей, деяких біохімічних показників крові молодняку свиней, морфологічних та фізико-хімічних показників м'язової та жирової тканин напівтуш свиней. Визначенні показники рівномірності і напруги росту та їх відмінності у чистопородних і помісних свиней. Обґрунтовано доцільність їх використання як додаткових критеріїв селекції на підвищення відгодівельних та репродуктивних якостей свиней.

Ключові слова: генотип, материнська форма, м'ясна продуктивність, м'ясні генотипи, чистопородне розведення, схрещування.

АННОТАЦИЯ

Онищенко А.А. Изучить эффективность использования свиноматок украинской мясной породы в качестве материнской формы при чистопородном разведении и скрещивании. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт свиноводства им. А.В.Квасницкого УААН, Полтава, 2008.

Диссертация посвящена сравнительному изучению репродуктивных, откормочных и мясных качеств свиноматок украинской мясной породы при чистопородном разведении и скрещивании с использованием хряков крупной белой породы и специализированных мясных пород.

Получены данные репродуктивных качеств свиноматок, определены показатели откормочной продуктивности, равномерности и интенсивности роста, убойных и мясных качеств, изучены интерьерные особенности чистопородного и помесного молодняка.

Исследованиями установлено, что лучшими репродуктивными качествами отличались сочетания свиноматок украинской мясной породы с хряками крупной белой украинской селекции и дюрок. Комплексный оценочный индекс репродуктивных качеств (Р) в этих группах составил 114,85; 120,02 единиц, что на 9,88 и 15,05 единиц больше в сравнении с животными контрольной группы (Р<0,01; Р<0,001).

Анализ основных промеров чистопородных и помесных свиней, проведенный в 4 и 6 месяцев имел определенную разницу по длине туловища, глубине груди и ширине задней части. Наилучшими оказались сочетания животных УМЧКБФ, УМЧП, УМЧД, УМЧЛ, в потомков которых существенно увеличились показатели промеров ширины и полуобхвата зада, а также показатель индексу мясности.

Наибольшей живой массой во все возрастные периоды характеризовались животные сочетаний УМЧКБФ, УМЧД, УМЧЛ, но разница полученная между ними не достоверная.

Исследования показали целесообразность использования индексов напряженности и интенсивности роста и существующее различие по ним чистопородных и помесных свиней.

Помесный молодняк от сочетания маток украинской мясной породы с хряками разных генотипов, в целом характеризуется большим среднесуточным приростом по сравнению со своими чистопородными сверстниками на 1,01-4,72%. Лучшими являются сочетания маток украинской мясной породы с хряками крупная белая французской селекции и дюрок.

Результаты оценки толщины шпика определили, что низкий его показатель был у помесных свиней, полученных в результате сочетания маток украинской мясной породы с хряками породи пьетрен (23,4 мм - прижизненно и 24,0 мм - при убое), наилучшее равномерное отложение сала по всей длине туловища отмечено у животных сочетаний УМЧУМ и УМЧКБФ.

Результаты убойных и мясо-сальных качеств показали, что скрещивание позволило увеличить мясную продуктивность опытных животных. Наибольшим убойным выходом характеризовались подсвинки сочетаний УМхКБФ и УМхП, который на 4,97 и 5,29% выше чем у чистопородных аналогов украинской мясной породы свиней.

Наибольший показатель выхода мяса в туше был у сочетания УМЧП - 61,59%. Относительно хороший результат выхода мяса прослеживался и у контрольной группы, что свидетельствует о высоких мясных качествах украинской мясной породы.

Анализ корреляционной зависимости между показателями мясной продуктивности показал, что толщина шпика, убойный выход, площадь „мышечного глазка“, длинна полутуши в той или иной степени зависят друг от друга и по них можно прогнозировать выход из полутуши мяса, сала и костей.

Физико-химические и химические показатели мяса всех исследуемых групп отвечали требованиям для свинины высокого качества. Сочетания различных генотипов существенно не влияли на качественные показатели мяса.

Гематологические исследования подтвердили что изученные показатели крови свиней разных генотипов находились в параметрах физиологической нормы и не имели существенного влияния на формирования хозяйственно полезных признаков свиней.

Использование свиней украинской мясной породи в качестве материнской формы позволяет не только увеличить продуктивные

качества помесного молодняка но и экономическую эффективность отрасли свиноводства.

Ключевые слова: генотип, мясная продуктивность, мясные генотипы, чистопородное разведение, скрещивание, материнская форма.

ANNOTATION

Onyshchenko A.O. Study of effectiveness using of pigs of Ukrainian Meat breed of qualities maternal form at pure breeding and crossing. - Manuscript.

The thesis for a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.02.01 - breeding and selection of animals. - O.V.Kvasnitsky pig-breeding Institute of the VAAS, Poltava, 2008.

The thesis is devoted to comparative study of reproductive, feeding and meat qualities of dams of Ukrainian Meat breed at pure breeding and crossing with using sires of Big White breed and specialized meat breeds.

Data on using of pigs of Ukrainian Meat breed of qualities maternal form in crossing with boar-sire of breed Duroc and Big White French selection. The reproductive qualities sows, grows intensity, feeding, slaughter qualities, someone blood biochemical performances of young pigs, morphological, physical and chemical performances meat and fat pigs. Determined proportions of growth intensity and uniformity and differences of pure breeding and cross-bred pigs. Understand of their using as criteria selection on promote feeding and reproductive qualities of pigs.

Key words: genotype, maternal form, meaty productivity, meaty genotypes, crossing, pure breeding.

Размещено на Allbest.ru

...