Оптимізація прийомів формування врожайності сої різних груп стиглості в умовах північної частини Степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ОПТИМІЗАЦІЯ ПРИЙОМІВ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СОЇ РІЗНИХ ГРУП СТИГЛОСТІ В УМОВАХ ПІВНІЧНОЇ ЧАСТИНИ СТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ІЛЬЄНКО Олександр Вікторович

Дніпропетровськ - 2008

Анотація

Ільєнко О.В. Оптимізація прийомів формування врожайності сої різних груп стиглості в умовах північної частини Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2008.

У дисертаційній роботі представлені результати досліджень, які розкривають шляхи вдосконалення технології вирощування сої нових сортів різних груп стиглості на зерно.

Визначено параметри накопичення вегетативної та кореневої маси, використання ґрунтової вологи посівами, фотосинтетичної діяльності рослин у посівах. Виявлено вплив їх на морфо-фізіологічний процес реалізації генетичного потенціалу різних по скоростиглості сортів, рівень врожайності та якості зерна сої.

Встановлено особливості росту і розвитку рослин сої різних груп стиглості при застосуванні різних способів сівби та норм висіву насіння, які при вирощуванні сої на зерно в умовах північної частини Степу України є найбільш важливими прийомами технології вирощування.

Ключові слова: соя, сорти Оріана, Фаетон, способи сівби, норми висіву насіння.

Аннотация

Ильенко А.В. Оптимизация приемов формирования урожайности сои разных групп спелости в условиях северной части Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 2008.

В диссертационной работе представлены результаты исследований, которые раскрывают пути усовершенствования технологии выращивания сои разных групп спелости на зерно.

Определены параметры формирования густоты, накопления вегетативной и корневой массы, фотосинтетической деятельности растений в посевах, использования почвенной влаги посевами.

Установлено, что выпадение растений сои разных групп спелости за период вегетации существенно не зависело от способов посева и норм высева. В посевах сои изучаемых сортов (Ориана и Фаэтон) на протяжении периода вегетации наблюдалась незначительная гибель растений на уровне 2,9-5,5% и 2,5-5,3% в зависимости от приемов выращивания.

Накопление надземной массы растениями сои изучаемых сортов в период «цветение - формирование бобов» составляло у сорта Ориана 0,9-3,1 г/сутки, а сорта Фаэтон - 1,6-2,9 г/сутки.

Площадь листовой поверхности растений сорта Ориана в фазу налива семян колебалась от 35,0 до 42,2 тыс. мІ/га, а сорта Фаэтон от 34,0 до 41,0 тыс. мІ/га.

Чистая продуктивность фотосинтеза в период «цветение - формирование бобов» в посевах изучаемых сортов составляла 0,65-1,45 и 1,03-1,52 г/мІ за сутки.

Наиболее экономичное использование продуктивной влаги было в широкорядных посевах сои с междурядьями 45 и 70 см при норме высева 400-500 тыс./га всхожих семян. На формирование 1 т семян растения сорта Ориана использовали 1196-1431 мі, а сорта Фаэтон 1391-1632 мі воды.

Исследованиями определены закономерности реализации генетического потенциала, урожайности семян сои разных по скороспелости сортов. Сорт Ориана за годы проведения исследований обеспечил 19,0-22,1 ц/га кондиционных семян, у сорта Фаэтон - 18,2-21,7 ц/га.

Применение разработанных способов посева и норм высева семян, какие при выращивании сои в условиях северной части Степи Украины являются наиболее важными и обеспечивают 2094,1-2278,6 грн чистой прибыли при уровне рентабельности производства 62,9-68,4%.

Ключевые слова: соя, сорта разных групп спелости, способы посева, нормы высева семян.

Annotation

Il'enko O.V. Optimization of adopting forming of the productivity of soy of different groups of ripeness in the conditions of northern part of Steppe of Ukraine. Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of agricultural sciences on speciality 06. 01. 09 is a plant-grower. The Institute of grain economy of UAAS, Dnіpropetrovsk, 2008.

The results of researches which expose the ways of perfection of technology of growing of soy of new varieties of different groups of ripeness on a corn are presented in dissertation work.

It is discovered that at growing of soy of variety Oriana on a corn in the conditions of northern Steppe of Ukraine, most economic expedient at the use of methods of sowing with spaces between rows at 15, 45 70 cm, to apply the norm of sowing of seed 500-600 on 1 hectare and to the variety Phaeton - 400-500 on 1 hectare.

Key words: soy, sorts of Oriana, Phaeton, methods of sowing, norm of sowing of seed.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Отримання високих і сталих врожаїв сої вимагає від товаровиробників глибокого знання сортових особливостей її вирощування і особливо в умовах недостатнього зволоження зони північної частини Степу України.

Ряд питань вирощування сої в в цьому регіоні вже достатньо вивчено, проте, прийоми агротехніки районованих останнім часом сортів сої потребують більш детального дослідження з врахуванням особливостей їх росту, розвитку та реакції рослин на окремі елементи технології.

Серед факторів, що визначають рівень врожайності сої, важливе місце займають способи сівби та норми висіву насіння, які забезпечують рослинам оптимальну площу живлення і сприяють кращому росту, розвитку та формуванню високого урожаю насіння з одиниці площі. Тому удосконалення технологічних прийомів вирощування цієї культури потребує подальшого вивчення впливу кожного технологічного прийому на збільшення урожайності і поліпшення якості зерна. Це і зумовило актуальність та необхідність проведення наших досліджень в умовах північної частини Степу України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по темі дисертаційної роботи виконувались відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту зернового господарства УААН згідно з державною науково-технічною програмою “Кормовиробництво” № д.р. 0101U012496 та “Зернові і олійні культури”, по підпрограмі “Розробити та науково обґрунтувати природоохоронні ресурсозберігаючі технології вирощування сої на зерно” № д. р. 0101U002201.

Мета дослідження полягає в необхідності розробки для виробництва більш досконалих прийомів агротехніки вирощування районованих сортів сої різних груп стиглості, зокрема визначення оптимальних способів сівби та норм висіву насіння, які забезпечать високу зернову продуктивність культури в умовах північної частини Степу України.

Для обґрунтування і реалізації робочої гіпотези передбачалось вирішення наступних завдань:

– встановити реакцію сортів сої різних груп стиглості на густоту стояння рослин та площу їх живлення;

– вивчити вплив агротехнічних прийомів вирощування рослин сої на рівень вологозабезпеченості та водоспоживання;

– дослідити особливості росту та розвитку рослин сої і формування їх зернової продуктивності залежно від густоти стояння та площі живлення;

– визначити оптимальні співвідношення способів сівби та норм висіву сортів сої різних груп стиглості;

– дати економічну оцінку ефективності розроблених прийомів вирощування сої та рекомендувати виробництву більш досконалі з них.

Об'єкт дослідження. Процес формування урожайності та якості зерна сортів сої різних груп стиглості під впливом неоднакової щільності та площі живлення рослин.

Предмет дослідження. Сорти сої: Оріана і Фаетон, способи сівби та норми висіву насіння.

Методи дослідження. Основними методами досліджень були польові та лабораторно-польові досліди. Використовували також загальнонаукові методи: діалектичний, синтезу, аналізу, індукції, дедукції, метод гіпотез, математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для умов північної частини Степу України розроблені основні прийоми технології вирощування сучасних сортів сої різних груп стиглості. Для конкретних грунтово-кліматичних умов зони виявлена реакція рослин на площу живлення та густоту стояння, з'ясовані їх біологічні вимоги до агротехнічних прийомів та розроблені оптимальні прийоми технології вирощування сої на зерно. Окремо наукову новизну представляє також комплексна оцінка впливу досліджуваних прийомів технології на виявлення адаптивних функцій рослин сортів сої різних груп стиглості.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені прийоми агротехніки сортів сої Оріана і Фаетон дозволяють в умовах північного Степу України найбільш повно реалізувати свій генетичний потенціал, забезпечують урожайність насіння від 21,3 до 23,0 ц/га при зниженні енергетичних та виробничих витрат на їх вирощування. Основні матеріали досліджень використані при розробці зональних наукових основ агропромислового виробництва в зоні Степу України (Київ, 2004 р.), та регіональної (Дніпропетровськ, 2005 р.) системи ведення сільського господарства Дніпропетровської області. Результати досліджень перевірені у виробничих умовах дослідного господарства “Дніпро” Інституту зернового господарства УААН і впроваджуються в господарствах Дніпропетровської області.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто провів аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури за темою дисертаційної роботи, приймав безпосередню участь у розробці програми досліджень, особисто проводив закладання польових дослідів, спостереження і дослідження в них, аналізував і узагальнював одержані дані в звітах, наукових статтях та дисертаційній роботі.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались та отримали позитивну оцінку на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених „Проблеми землекористування” (Київ - Чабани, 2002 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Наукові основи сталого розвитку кормовиробництва в Україні” (Інститут кормів УААН, Вінниця, 2003-2004 рр.), координаційних нарадах науково-методичного Центру з проблем зернового господарства України (Дніпропетровськ, 2002-2005 рр.), засіданнях науково-методичної ради Інституту зернового господарства УААН (2002-2005 рр).

2. Основний зміст роботи

Стан вивчення питання і обґрунтування обраного напряму досліджень. У розділі аналізуються результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань впливу різних технологічних прийомів вирощування на реалізацію потенційної урожайності культури. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що недостатньо вивченим на час проведення досліджень, є механізм комплексної взаємодії способів сівби та норм висіву сортів сої різних груп стиглості в грунтово-кліматичних умовах північної частини Степу України. Розроблена робоча гіпотеза та визначено ряд питань, вивчення яких необхідно продовжити, а також обґрунтована стратегія і тактика проведення експериментальних досліджень згідно обраної теми дисертації.

Умови, програма та методика проведення досліджень. Польові досліди проводили протягом 2002, 2004, 2005 рр. на Ерастівській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН, яка розташована у північній частині Степу України. Але, так як у 2003 р. в результаті несприятливих погодних умов, які склалися у передпосівний період, недостатньою кількістю продуктивної вологи у шарі ґрунту 0-10 см (4,6 мм), посіви в дослідах були зрідженими на 65-70% від запланованої густоти і не мали наукової цінності при проведенні досліджень. Тому у дисертаційній роботі представлені результати досліджень за 2002, 2004, 2005 рр. а 2003 рік виключено з програми досліджень.

Ґрунти дослідних ділянок - чорнозем звичайний малогумусний важкосуглинковий із вмістом гумусу в орному шарі 4,0-4,5 %, валові запаси поживних речовин складають: загального азоту - 0,23-0,26 % (за К'єльдалем); рухомого фосфору - 0,11-0,16 % (за Чириковим), обмінного калію - майже 2 % (за Чириковим). Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН водяної витяжки - 6,5-7,0). Клімат - помірно-континентальний. За гідротермічним режимом періоду вегетації 2004 р. був сприятливим, а 2002 та 2005 рр. - в різній мірі посушливими.

Дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих методичних рекомендацій у польовому трифакторному досліді.

В схему досліду були включені три способи сівби: суцільний з міжряддями 15 см, та широкорядні з шириною міжрядь 45 і 70 см.

Вивчали сорти сої: ранньостиглий - Фаетон та Оріана - середньоранній.

Дослід закладали за наступною схемою:

ділянки першого порядку - сорти: Фаетон і Оріана;

ділянки другого порядку - способи сівби: суцільний (15 см); широкорядний (45 і 70 см);

ділянки третього порядку - норми висіву насіння: 300; 400; 500 і 600 тис. шт./га схожих насінин.

Площа ділянок першого порядку складала - 847,2 мІ, другого та третього 252,0; 259,2; 336,0 мІ і 63,0; 64,8; 84,0 мІ відповідно до кожного із способів сівби.

Повторність в досліді 4-х кратна. Розміщення ділянок - систематичне.

З метою всебічної оцінки явищ і процесів в дослідах проводили: фенологічні спостереження протягом всього вегетаційного періоду; візуальну оцінку стану посівів; облік густоти рослин по фазах розвитку сої; досліджували у динаміці ваговий та лінійний приріст рослин, площу листової поверхні, освітленість, запаси продуктивної вологи в шарах ґрунту 0-100 см перед сівбою, в період цвітіння і перед збиранням урожаю. Вивчали чисту продуктивність фотосинтезу, розміщення кореневої системи сої по шарах ґрунту, вимірювали висоту прикріплення бобів у нижньому ярусі. Структуру врожаю визначали по наступних показниках: кількість продуктивних гілок, бобів на рослині, насінин у бобах, масі 1000 насінин. Збирання урожаю проводили методом суцільного обмолочування всієї площі ділянки комбайном Сампо-500. Хімічний склад зерна досліджували за такими показниками: вміст білка, клітковини, жиру, азоту, фосфору, калію та золи. Визначали посівні якості насіння. Економічну ефективність розроблених прийомів вирощування сої розраховували виходячи із сукупних затрат на отриману продукцію. Статистичну обробку, узагальнення і аналіз експериментальних даних у польових дослідах, дисперсійний і кореляційний аналіз проводили за допомогою комп'ютера.

Польова схожість насіння та динаміка густоти стояння рослин сої різних груп стиглості.

Дослідженнями встановлено, що польова схожість насіння коливалась від 72,7 до 86,0% у сорту Оріана та від 74,7 до 89,0% у сорту Фаетон (табл.1).

Формування густоти стояння рослин сої залежно від факторів, що вивчали, відбувалося неоднаково.

Густота стояння рослин сої сорту Оріана в період повних сходів при сівбі нормою 300 тис./га з міжряддями 15; 45; 70 см коливалась від 23,5 до 25,2 шт./мІ, при висіві 600 тис./га вона становила 44,9-48,0 шт./мІ, а у сорту Фаетон - 24,0-25,8 та 46,1-50,2 шт./мІ відповідно.

У фазу цвітіння цей показник у сорту Оріана при висіві 300 тис./га залежно від способу сівби становила 23,3-24,6 шт./мІ, 600 тис./га - 42,9-46,4 шт./мІ, а сорту Фаетон - відповідно 23,3-25,5 шт./мІ і 45,1-48,4 шт./мІ.

У фазу повної стиглості насіння, кількість рослин дещо зменшувалась і варіювала у сорту Оріана в межах від 22,5 до 46,0 шт./мІ, а у сорту Фаетон - від 23,1 до 48,4 шт./мІ залежно від способу сівби та норми висіву.

Таблиця 1 Польова схожість насіння та динаміка варіювання густоти рослин сої за різних умов вирощування, в середньому за 2002, 2004, 2005 рр.

Сорт	Ширина міжряддя, см	Норма висіву, тис./га	Польова схожість, %	Густота рослин, шт./мІ	Зрідження рослин за вегетацію, %
				повні сходи	цвітіння	повна стиглість насіння
Оріана	15	300	84,0	25,2	24,6	24,5	2,9
		400	83,1	33,3	32,6	32,1	3,4
		500	81,8	40,9	40,6	39,4	3,8
		600	80,0	48,0	46,4	46,0	4,2
	45	300	80,3	24,1	23,6	23,3	3,5
		400	79,4	31,8	31,3	30,5	3,9
		500	78,2	39,1	37,4	37,4	4,5
		600	77,0	46,2	45,3	43,9	5,1
	70	300	78,3	23,5	23,3	22,5	4,1
		400	77,4	30,9	29,9	29,6	4,3
		500	76,4	38,2	37,0	36,2	5,1
		600	74,8	44,9	42,9	42,4	5,5
Фаетон	15	300	85,9	25,8	25,5	25,1	2,5
		400	85,1	34,0	33,5	33,1	2,7
		500	84,3	42,2	41,3	40,8	3,2
		600	83,6	50,2	48,4	48,4	3,5
	45	300	82,8	24,8	24,3	24,1	2,8
		400	81,6	32,7	31,8	31,5	3,5
		500	80,4	40,2	38,9	38,5	4,1
		600	78,8	47,3	45,9	45,1	4,7
	70	300	79,9	24,0	23,3	23,1	3,5
		400	79,0	31,6	30,6	30,3	4,1
		500	77,8	38,9	37,8	37,1	4,8
		600	76,9	46,1	45,1	43,7	5,3

У сорту Оріана на ділянках з нормою висіву 300 тис./га при сівбі з міжряддями 15, 45 і 70 см протягом вегетації випадало із посіву від 2,9 до 4,1% рослин відповідно; а при нормі 600 тис./га - від 4,2 до 5,5% рослин. Посіви сої сорту Фаетон залежно від способу сівби і норм висіву втрачали від 2,5 до 5,3% рослин. Встановлено, що кількість рослин, яка випадала за період вегетації, практично не залежала від сортових особливостей культури.

Посіви сої при суцільному способі сівби менше зріджувалися при висіві 300 тис./га схожих насінин, а збільшення норми висіву до 600 тис./га посилювало їх зрідження.

Залежно від ширини міжрядь у посівах сої, при однаковій нормі висіву насіння, кількість загиблих рослин у період вегетації змінювалась несуттєво.

Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин сої свідчать, що в середньому тривалість періодів від сходів до фаз гілкування, бутонізації, цвітіння і формування бобів складала у сорту Оріана відповідно 31; 36; 42; та 54 доби, а у сорту Фаетон тривалість цих періодів була більшою і становила відповідно 31; 45; 53; 66 діб.

Період вегетації рослин сої сорту Фаетон в середньому тривав 120 діб, а сорту Оріана - 103 доби.

Динаміка формування лінійного та вагового приросту рослин сої.

Отримані експериментальні дані свідчать, що за роки проведення досліджень, лінійні параметри рослин сої сорту Оріана у фазу цвітіння по способах сівби (15; 45; 70 см) залежно від норм висіву (300-600 тис./га) становили відповідно 36,4-41,5; 40,0-45,9 і 45,6-52,0 см, а сорту Фаетон 41,6-47,5; 44,8-51,8 і 49,3-57,5 см. При повній стиглості насіння цей показник підвищувався і становив у рослин сорту Оріана 60,5-67,2; 65,2-73,8 і 70,4-81,1 см, а сорту Фаетон - 75,5-85,3; 80,5-91,9 і 86,7-99,8 см відповідно.

Найвищі темпи середньодобового лінійного приросту спостерігалися у рослин сої в міжфазний період “цвітіння - формування бобів” при нормі висіву насіння 600 тис./га, і становили відповідно при сівбі з міжряддями 15; 45 і 70 см у сорту Оріана - 1,44; 1,60 і 1,67 см/добу та у сорту Фаетон - 2,22; 2,30 і 2,36 см/добу (табл. 2).

Під час цвітіння рослини сої досліджуваних сортів, формували максимальну надземну вегетативну масу на ділянках з нормою висіву насіння 300 тис./га, яка у 10 рослин сорту Оріана при сівбі з міжряддями 15, 45, 70 см, складала 319,2; 365,8; 374,6 г, а у сорту Фаетон 381,3; 398,7; 412,3 г відповідно.

При збільшенні норми висіву до 600 тис./га, надземна маса рослин сої суттєво знижувалась.

Середньодобовий приріст надземної маси у рослин сої у міжфазний період “цвітіння - формування бобів” мав більшу інтенсивність, порівняно з періодом “формування бобів - достигання насіння”. Зокрема, приріст сирої маси 10 рослин за добу, в період від цвітіння до формування бобів, у суцільних посівах сорту Оріана залежно від норми висіву становив від 0,9 до 2,1 г/добу, а в широкорядних (45 та 70 см) - 1,7-3,1 і 1,7-2,8 г/добу. Рослини сорту Фаетон за аналогічний період при тих же способах сівби накопичували вегетативну масу теж більш інтенсивно - 1,6-2,4; 1,7-2,9; 2,0-2,9 г/добу відповідно. Збільшення норми висіву від 300 до 600 тис./га призводило до зниження інтенсивності ростових процесів у рослин сої незалежно від сорту.

Площа листової поверхні та фотосинтетична діяльність посівів сої.

Дослідженнями встановлено, що приріст листової поверхні на початку вегетації рослин сої різних груп стиглості відбувається дуже повільно. Після появи сходів упродовж 20-25 днів утворюється близько 5% листової поверхні у посівах, тоді як протягом другого місяця вегетації близько 90%.

Максимальна листова поверхня, за роки проведення досліджень, формувалась при нормі висіву насіння 500-600 тис./га, а стосовно способів сівби цей показник був більшим у посівах сої з шириною міжрядь 45 см.

Таблиця 2. Особливості росту та розвитку рослин сої залежно від прийомів, що вивчали, в середньому за 2002, 2004, 2005 рр.

Сорт	Ширина міжряддя, см	Норма висіву, тис./га	Середньодобовий приріст у період “цвітіння-формуваання бобів”	Площа листя у період формування бобів, тис. мІ/га	Чиста продуктивність фотосинтезу у період “цвітіння-формування бобів”, г/мІ добу
			лінійний, см	ваговий, г
Оріана	15	300	1,3	2,1	29,7	1,23
		400	1,4	1,5	31,0	0,86
		500	1,4	1,0	31,4	0,68
		600	1,4	0,9	32,1	0,65
	45	300	1,4	3,1	31,7	1,67
		400	1,5	2,4	32,5	1,45
		500	1,6	2,0	33,4	1,14
		600	1,6	1,7	34,9	1,02
	70	300	1,4	2,8	31,0	1,40
		400	1,5	2,4	32,1	1,17
		500	1,6	1,9	33,1	0,99
		600	1,7	1,7	34,4	0,93
Фаетон	15	300	2,0	2,4	22,1	1,45
		400	2,1	2,1	22,7	1,29
		500	2,2	2,0	23,5	1,03
		600	2,2	1,6	24,7	1,04
	45	300	2,1	2,9	23,3	1,52
		400	2,1	2,5	24,5	1,43
		500	2,2	2,2	25,5	1,34
		600	2,3	1,7	26,1	1,14
	70	300	2,1	2,9	23,2	1,33
		400	2,1	2,7	24,8	1,32
		500	2,2	2,2	25,8	1,26
		600	2,4	2,0	26,6	1,07

Встановлено, що підвищення площі листової поверхні спостерігалося при збільшенні норми висіву насіння від 300 до 600 тис./га. У посівах сорту Оріана з міжряддями 15; 45; 70 см у фазу цвітіння, вона зростала залежно від норм висіву відповідно на 9,5; 11,1; 12,0%, формування бобів на 7,5; 9,2; 9,9%, на час наливу насіння - 5,1; 7,1; 8,5%, а на ділянках сорту Фаетон відповідно - у фазу цвітіння - 10,4; 14,0; 14,3%, при формуванні бобів - 10,2; 10,7; 12,8; у фазу наливу насіння - 6,0; 8,6; 10,9%.

Збільшення площі листкової поверхні за період від цвітіння до формування бобів сої сорту Оріана залежно від способів сівби, становило - 5,7; 7,6; 8,5%, а сорту Фаетон - 5,6; 4,9; 6,5%. Від формування бобів до наливу насіння відповідно: 13,9; 18,3; 19,9 та 33,8; 34,6; 35,7%.

Найбільша площа листової поверхні формувалась у посівах сорту Оріана і становила при суцільному (15 см) способі сівби - 31,4-32,1 тис. мІ/га; а при широкорядному (45 і 70 см) - 33,4-34,9 та 33,1-34,4 тис. мІ/га відповідно. Посіви сорту Фаетон мали значно меншу площу листя у період утворення бобів при всіх способах сівби у порівнянні з посівами сорту Оріана. Максимальні її показники в цей період складали - у суцільних (15 см) посівах - 23,5-24,7 тис. мІ/га, широкорядних (45 і 70 см) - 25,5-26,1 і 25,8-26,6 тис.мІ/га відповідно.

Дослідженнями встановлено, що чиста продуктивність фотосинтезу у посівах сої була неоднаковою і залежала від способу сівби і норми висіву насіння. Максимальною, вона була на ділянках з нормою висіву 300 тис./га. Відмічено, що накопичення біомаси у період від цвітіння до формування бобів рослинами сої незалежно від сорту було більш інтенсивним, ніж в інші міжфазні періоди вегетації.

Зокрема, суцільні посіви сорту Оріана залежно від норм висіву за добу накопичували від 0,65 до 1,23 г/мІ сухої речовини, широкорядні (45 і 70 см) - 1,02-1,67 і 0,93-1,40 г/мІ відповідно. Накопичення сухої речовини у посівах сорту Фаетон було більш інтенсивним і становило у посівах з міжряддями 15 см - 1,04-1,45 г/мІ, 45 см - 1,14-1,52 г/мІ, 70 см - 1,07-1,33 г/мІ за добу.

Вологозабезпеченість рослин та накопичення кореневої маси сортами сої.

Встановлено, що за роки проведення досліджень запаси продуктивної вологи у шарі ґрунту 0-100 см були більшими у широкорядних посівах ніж у суцільних незалежно від сорту.

Загальна витрата води посівами сої різних груп стиглості протягом вегетаційного періоду залежала як від погодних умов, які складались в роки досліджень, так і від способів сівби та норм висіву насіння. Сумарне водоспоживання рослинами сої сорту Оріана складало від 2696 до 2790 мі/га, а сорту Фаетон - від 2928 до 3061 мі/га (табл. 3).

На формування 1 т насіння сої сорт Оріана при суцільному (15 см) способі сівби споживав від 1301 до 1431 мі води, а сорт Фаетон - від 1453 до 1632 мі залежно від норми висіву насіння. При широкорядних способах сівби (45 і 70 см) ці показники становили відповідно 1245-1355 і 1196-1317 мі для сорту Оріана, і 1448-1599 і 1391-1593 мі для сорту Фаетон.

Встановлено, що маса коренів рослин сорту Оріана у шарі грунту 0-100 см, при суцільному способі сівби (15 см) з нормою висіву насіння 500 тис./га складала 14,40 ц/га, при широкорядному способі з міжряддями 45 см - 14,97 ц/га; 70 см - 14,25 ц/га. Рослини сорту Фаетон накопичували у цьому шарі грунту відповідно 14,89; 14,83; 14,18 ц/га абсолютно сухої кореневої маси.

Основна маса коренів сої незалежно від способів сівби, розповсюджувалась у шарі ґрунту 0-60 см.

В суцільних посівах сортів Оріана і Фаетон у шарі ґрунту 0-60 см розміщувалося відповідно 77,1 та 77,3% кореневої маси, при широкорядному з міжряддями 45 см - 70,7 та 70,9%, 70 см - 79,1 та 81,6% від загальної маси коренів у метровому шарі грунту.

Таблиця 3 Використання вологи рослинами сої різних груп стиглості залежно від прийомів вирощування, в середньому за 2002, 2004, 2005 рр.

Сорт	Ширина міжряддя, см	Норма висіву, тис./га	Баланс вологи (0-100 см), мі/га	Сумарне водоспоживання за вегетацію, мі/га	Коефіцієнт водоспоживання, мі/т насіння
			вихідні запаси	опади за вегетацію	залишок
Оріана	15	300	1022	2084	399	2707	1431
		400			373	2733	1391
		500			347	2759	1301
		600			316	2790	1428
	45	300	1022	2084	397	2709	1351
		400			369	2737	1336
		500			347	2759	1245
		600			324	2782	1355
	70	300	1022	2084	410	2696	1315
		400			387	2719	1289
		500			359	2747	1196
		600			330	2776	1316
Фаетон	15	300	1022	2305	361	2966	1632
		400			326	3001	1588
		500			302	3025	1453
		600			266	3061	1620
	45	300	1022	2305	382	2945	1542
		400			355	2972	1514
		500			316	3011	1448
		600			285	3042	1599
	70	300	1022	2305	399	2928	1513
		400			371	2956	1488
		500			334	2993	1391
		600			311	3016	1593

У шарі ґрунту 60-100 см, зосереджувалось 22,9 та 22,7% кореневої маси при суцільних посівах, а при широкорядних (45 см) - 29,3 та 29,1% відповідно по сортах (Оріана та Фаетон), 70 см - 20,9 та 18,4% від загальної кількості їх у метровому шарі.

Продуктивність рослин сої залежно від площі живлення та густоти стояння рослин.

Норми висіву насіння і різні способи сівби впливали на продуктивність рослин сої різних груп стиглості (табл. 4).

Таблиця 4 Формування зернової продуктивності рослинами сої при різних способах сівби та нормах висіву, в середньому за 2002, 2004, 2005 рр.

Сорт	Ширина міжряддя, см	Норма висіву тис./га	Маса насіння, г	Врожайність насіння, т/га	Лабораторна схожість, %
			з рослини	1000 шт.
Оріана	15	300	8,3	129,1	1,90	88,9
		400	6,8	127,7	1,97	89,2
		500	5,9	126,5	2,12	89,9
		600	4,8	124,1	1,96	90,0
	45	300	9,2	127,9	2,01	88,6
		400	7,1	126,2	2,06	89,3
		500	6,2	125,5	2,21	89,4
		600	5,0	124,1	2,06	89,4
	70	300	9,8	129,4	2,06	88,6
		400	7,7	127,4	2,12	88,7
		500	6,8	125,9	2,29	88,8
		600	5,4	124,7	2,12	89,4
Фаетон	15	300	7,9	126,9	1,82	89,9
		400	6,2	125,4	1,90	90,3
		500	5,5	124,6	2,10	90,4
		600	4,3	122,7	1,90	90,5
	45	300	8,6	127,1	1,92	89,8
		400	6,7	126,2	1,97	89,9
		500	5,8	124,7	2,09	90,0
		600	4,6	123,5	1,91	90,1
	70	300	9,1	128,1	1,94	89,6
		400	7,2	126,6	2,00	89,6
		500	6,3	125,1	2,17	89,7
		600	4,7	123,2	1,92	89,9
НІР0,05, т/га	А (сорт)	0,079-0,084	-
	В (спосіб сівби)	0,084-0,110	-
	С (норма висіву)	0,097-0,115	-
	АВС (взаємодія факторів)	0,103-0,125	-

Визначено, що на одній рослині сої формувалась неоднакова маса насіння. В суцільних (15 см) посівах сорту Оріана вона становила 8,3-4,8 г, а маса 1000 насінин 129,1-124,1 г у широкорядних з міжряддям 45 см відповідно 9,2-5,0 г і 127,9-124,1 г; а 70 см - 9,8-5,4 г та 129,4-124,7 г. Рослини сорту Фаетон формували дещо меншу масу насіння, яка становила в суцільних (15 см) посівах - 7,9-4,3 і 126,9-122,7 г; широкорядних (45 і 70 см) - 8,6-4,6 і 127,1-123,5 г та 9,1-4,7 і 128,1-123,2 г відповідно.

Максимальна кількість бобів - (25,1-31,3); насінин (56,3-75,3) на рослини у сорту Оріана формувалось при широкорядних (45 і 70 см) посівах з нормою висіву 300-400 тис./га. У сорту Фаетон при цих же нормах висіву дані показники були меншими і становили 21,2-29,2; 53,3-71,1 шт./рослину відповідно. При сівбі суцільним (15 см) способом кількість бобів та насінин на рослині зменшувалася і складала 23,3-27,3; 52,9-64,5 та 18,8-21,7 і 49,6-61,8 шт. залежно від сорту.

За роки проведення досліджень найвищу врожайність насіння сої сортів різних груп стиглості отриманий при нормі висіву 500 тис./га схожих насінин незалежно від способу сівби. Зокрема при суцільному посіві сої сорту Оріана вона становила 2,12 т/га, а при широкорядних (45 і 70 см) - 2,21-2,29 т/га, а сорту Фаетон - 2,10; 2,09 і 2,17 т/га відповідно.

Спосіб сівби та норми висіву сої істотно не впливали на посівні якості насіння (маса 1000 насінин, енергія проростання, лабораторна схожість). Після проведення збиральної доробки ці показники відповідали вимогам Державного стандарту України і становили залежно від способу сівби та норм висіву по масі 1000 насінин у сорту Оріана - 129,4г, енергії проростання та схожості 81,9 і 90,0%, а у сорту Фаетон - 127,1г, 84,7 і 90,5% відповідно.

Економічна ефективність вирощування сої залежно від способів сівби та норм висіву.

Економічна оцінка розроблених агротехнічних прийомів показала, що вони відрізнялися рівнем урожайності та фінансовими витратами на догляд за посівами.

Найменшими затрати були при вирощуванні сої суцільним способом з міжряддями 15 см і становили 3148,2 грн/га у сорту Оріана, та 3124,8 грн/га у сорту Фаетон, що пояснюється, як правило, економією коштів, які витрачаються на догляд за посівами. Собівартість вирощування зерна різних сортів при цьому становила 148,5-148,8 грн/ц, рівень рентабельності був 68,0-68,4%.

При застосуванні широкорядного способу сівби з міжряддями 70 см затрати на вирощування сої, порівняно з варіантами суцільного посіву, зростали на 8,7% у сорту Оріана та на 4,5% у сорту Фаетон і становили відповідно по сортах 3446,5 та 3331,0 грн/га. Собівартість одиниці отриманої продукції становила 150,5-153,5 грн/ц, а рівень рентабельності складав 62,9-66,1%.

За рівнем зернової продуктивності сої, а також показників економічної ефективності, найбільш економічно доцільною для сівби є норма висіву 500 тис./га схожого насіння незалежно від способу. Широкорядні (45 і 70 см) посіви сої суттєво не підвищують врожайність культури, а економічні показники при цьому, навпаки, зменшуються.

соя стиглість сівба зерновий

Висновки

З метою оптимізації технологічних прийомів вирощування сої та стабілізації виробництва продукції рослинництва для умов північного Степу України на основі проведених досліджень, виявлені біологічні особливості росту та розвитку рослин сої різних груп стиглості під впливом умов оточуючого середовища, які зумовлюються основними прийомами сортової агротехніки та загальним гідротермічним режимом. Експериментально визначені оптимальні норми висіву насіння для різних способів сівби відносно сортів, які відрізняються за групами стиглості.

1. Встановлено, що зниження польової схожості насіння рослин сої різних груп стиглості спостерігається при збільшенні ширини міжрядь та норми висіву. Польова схожість насіння сої сорту Оріана при суцільній (15 см) сівбі нормою 300 тис./га становила 84,0%, а при широкорядному способі, з міжряддями 45 і 70 см - 80,3 та 78,3% відповідно. Збільшення норми висіву до 600 тис./га схожих насінин, зумовлювало схожість насіння на рівні 80,0; 77,0; 74,8% залежно від способу сівби. Аналогічна закономірність спостерігалась і у сорту Фаетон, схожість насіння якого становила при висіві 300 тис./га 85,9-79,9%, а при 600 тис./га - 83,6-76,9%.

2. Способи сівби і норми висіву суттєво не впливали на випадіння рослин сої різних груп стиглості впродовж вегетації. При суцільному (15 см) способі сівби у сорту Оріана за період “повні сходи - стиглість насіння” густота стояння рослин знижувалась від 2,9 до 4,2% рослин залежно від норм висіву, а при широкорядних (45 і 70 см) - від 3,5 до 5,1% та від 4,1 до 5,5%. Зрідження рослин у посівах сорту Фаетон за вказаний період становило 2,5-3,5 та 3,5-5,3% відповідно.

3. Рослини сої різних груп стиглості залежно від густоти та площі їх живлення мали неоднакові темпи середньодобового лінійного приросту. Максимальним він був у міжфазний період “цвітіння - формування бобів” і становив у сорту Оріана в суцільних (15 см) посівах - 1,44 см/добу, в широкорядних з міжряддями 45 і 70 см - 1,60-1,67 см/добу, а у сорту Фаетон - 2,22; 2,30 і 2,36 см/добу відповідно.

4. Середньодобовий приріст надземної маси в міжфазний період “цвітіння - формування бобів” також суттєво залежав від норм висіву і становив у сорту Оріана від 0,9 до 3,1 г/добу залежно від норми висіву і способу сівби, а у сорту Фаетон - від 1,6 до 2,9 г/добу відповідно. Більш інтенсивно накопичували надземну масу рослини сорту Фаетон ніж сорту Оріана.

5. Накопичення сухої речовини рослинами сої більше залежало від норми висіву, ніж від способу сівби. Так, абсолютно суха маса 10 рослин у фазі цвітіння становила у сорту Оріана при суцільному способі сівби залежно від норми висіву 107,1-237,1, при широкорядному (45 і 70 см) - 127,3-277,0 і 117,1-288,7 г, а у сорту Фаетон відповідно: 160,3-284,5; 175,6-304,5 і 195,9-319,0 г.

6. Рослини сої різних сортів характеризувалися неоднаковими біометричними показниками залежно від їх густоти та площі живлення. Площа листкової поверхні у період наливу насіння в широкорядних посівах 45 і 70 см коливалась у сорту Оріана від 42,2 до 39,2 та від 42,5 до 38,9 тис. мІ/га, а сорту Фаетон - 39,8-36,4; 41,0-36,5 тис. мІ/га відповідно. При суцільному способі сівби ці показники зменшувались і складали для сорту Оріана - 36,9-35,0 тис. мІ/га, сорту Фаетон - 36,4-34,0 тис. мІ/га.

7. Чиста продуктивність фотосинтезу становила у широкорядних (45 і 70 см) посівах залежно від норм висіву у сорту Оріана від 0,93 до 1,67 г/мІ на добу, сорту Фаетон - 1,07-1,52 г/мІ на добу. При суцільному способі сівби ці показники зменшувались і складали 0,65-1,23 г/мІ на добу у сорту Оріана і 0,65-1,23 г/мІ на добу - у сорту Фаетон.

8. Використання запасів продуктивної вологи залежно від способів сівби, норм висіву та сорту рослинами сої протягом вегетації було різним. Найекономнішим водоспоживанням відрізнялися посіви з міжряддями 45 і 70 см при нормі висіву 400-500 тис/га схожих насінин, які на формування 1 т насіння витрачали у сорту Оріана 1208-1270 та 1169-1249 мі води, залежно від способу сівби, а у сорту Фаетон - 1447-1514 та 1390-1487 мі. Збільшення або зменшення норми висіву призводило до підвищення водоспоживання рослин сої незалежно від сорту.

9. Виявлено, що за однакових умов вирощування у широкорядних (45 і 70 см) посівах залежно від норм висіву, рослини сої різних груп стиглості, максимальну масу (14,83-14,97 ц/га) абсолютно-сухої речовини коріння накопичували у шарі ґрунту 0-100 см на ділянках широкорядних посівів з міжряддями 45 см при висіві 500 тис./га схожих насінин незалежно від сорту.

10. Структурні показники врожайності насіння сої різних сортів суттєво залежали від густоти рослин і способу сівби. Максимальна кількість бобів - (25,1-31,3); насінин (56,3-75,3) на рослині у сорту Оріана формувалось при широкорядних (45 і 70 см) посівах з нормою висіву 300-400 тис./га. У сорту Фаетон при цих же нормах висіву дані показники були меншими і становили 21,2-29,2; 53,3-71,1 шт./рослину відповідно. При сівбі суцільним (15 см) способом кількість бобів та насінин на рослині зменшувалася і складала 23,3-27,3; 52,9-64,5 та 18,8-21,7 і 49,6-61,8 шт. залежно від сорту.

Найвищу масу насіння з рослини забезпечували широкорядні посіви сої, яка становила 7,1-9,8 г у сорту Оріана при сівбі нормою 300-400 тис./га схожих насінин. Аналогічна закономірність спостерігалася і у сорту Фаетон.

11. Досліджувані способи сівби та норми висіву сої різних груп стиглості формували різний рівень врожайності насіння. Який становив в широкорядних посівах (45 і 70 см) - 2,12-2,21 т/га для сорту Оріана та 2,09-2,17 т/га - для сорту Фаетон, а в суцільних посівах (15 см) - 2,10 і 2,12 т/га відповідно. Вказану врожайність насіння забезпечували посіви сої з нормою висіву 500 тис./га схожих насінин.

12. Результатами досліджень встановлено, що найбільший збір сирого протеїну та жиру з одиниці площі забезпечували сорти сої, що вивчали, у широкорядних (45 і 70 см) посівах. Так, у сорту Оріана ці показники складали 0,69-0,74 і 0,50-0,54 т/га, а сорту Фаетон - 0,73-0,77 і 0,41-0,45 т/га. Слід відмітити, що більший збір протеїну з одиниці площі був у сорту Фаетон практично при всіх нормах висіву.

13. Посівні якості насіння сої різних груп стиглості (маса 1000 насінин, енергія проростання та лабораторна схожість) відповідали вимогам державного стандарту України і становили залежно від способу сівби та норми висіву у сорту Оріана відповідно - 124,1-129,4 г; 74,5-81,9 і 88,6-90,0 %, а у сорту Фаетон - 123,2-127,1 г; 73,8-84,7 і 89,6-90,5 % відповідно.

14. Дослідженнями встановлено, що вирощування сої різних груп стиглості на зерно в умовах північної частини Степу України є економічно вигідним та доцільним. Розроблені прийоми технології вирощування на момент проведення досліджень потребують на гектар 3124,8-3446,5 грн витрат, що забезпечує 2094,1-2278,6 грн. чистого прибутку при рівні рентабельності виробництва 62,9-68,4%.

Рекомендації виробництву

В умовах північної частини Степу України, вирощування різних за скоростиглістю сортів сої на зерно, слід проводити за технологією, що передбачає сівбу суцільним з міжряддями 15 см, або широкорядними (45 і 70 см) способами з нормою висіву 500 тис./га схожих насінин, що забезпечує врожайність насіння 2,10-2,30 т/га і отримання чистого прибутку 2094,1-2278,6 грн, при рентабельності 62,9-68,4%. Більш високу зернову продуктивність забезпечує середньоранній сорт сої Оріана.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Черенков А.В. Вплив способів основного та до- і післяпосівного обробітку ґрунту на продуктивність сої / А.В. Черенков, С.Ф. Артеменко, О.В. Ільєнко // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ. - 2003. - № 21-22. - С. 41-45 (авторство складає 60%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

2. Черенков А.В. Сортова реакція сої різних груп стиглості на способи сівби і норми висіву при різних погодних умовах / А.В. Черенков, С.Ф. Артеменко, О.В. Ільєнко // Корми і кормовиробництво. - Вінниця, 2003. - № 51. - С. 114-116 (авторство складає 60%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

3. Черенков А.В. Прийоми вирощування сої і кукурудзи у сівозмінах короткої ротації / А.В.Черенков, С.В. Краснєнков, І.І. Кулик, С.Ф. Артеменко, О.В. Ільєнко // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. - 2005. - № 26-27. - С. 139-142 (авторство складає 30%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

4. Лебідь Є.М. Способи сівби і норми висіву сої різних груп стиглості в умовах північної підзони Степу України / Є.М. Лебідь, А.В. Черенков, М.І. Дудка, О.В. Ільєнко // Корми і кормовиробництво. - Вінниця, 2006. - Вип. 58. - С. 241-249 (авторство складає 60%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

5. Черенков А.В. Інокуляція сої перспективними штамами / А.В. Черенков, С.Ф. Артеменко, М.І. Дудка, О.В. Ільєнко, М.З. Толкачов // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ. - 2007. - 30. - С. 39-41 (авторство складає 30%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

6. Черенков А.В. Водоспоживання рослин сої залежно від способів основного обробітку ґрунту та рівня мінерального живлення в північній частині Степу України / А.В. Черенков, О.І. Пащенко, О.В. Ільєнко // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ. - 2008. - № 33-34. - С. 264-268 (авторство складає 60%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

7. Лебідь Є.М. Технічні та олійні культури / Є.М. Лебідь, А.В. Черенков, О.В. Ільєнко та ін. // Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. - К. : Аграр. наука, 2004. - С. 306-308 (авторство складає 10%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

8. Черенков А.В. Технологічні особливості вирощування сільськогосподарських культур / Соя / А.В. Черенков, О.В. Ільєнко, М.І. Дудка та ін. // Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 155-158 (авторство складає 15%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

9. Вплив способів сівби і норм висіву на ріст та розвиток рослин сої різних груп стиглості в умовах північного Степу України / О.В. Ільєнко // Матеріали наук.-техн. конференції [“Проблеми сучасного землекористування”], (Чабани, 26-28 листопада, 2002 р.). Чабани. - 2002. - С. 92-93 (авторство складає 80%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

Размещено на Allbest.ru

...