Підвищення ефективності відтворення і вирощування цьоголітків стерляді (Acipenser ruthenus L.) в умовах півдня України

Аналіз динаміки репродуктивної якості плідників стерляді. Особливості впливу термічного режиму, щільності посадки, характеру годівлі, складу раціону на ефективність штучного відтворення і морфологічні показники личинок, мальків та цьоголітків стерляді.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2015
Размер файла 172,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

підвищення ЕФЕКТИВНоСТі відтворення і ВИРОЩУВАННЯ цьоголітків стерляді ( ACIPENSER RUTHENUS L.) в умовах півдня україни

06.02.03. - рибництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Ігнатов Олександр Володимирович

Київ - 2008

Анотація

Ігнатов О.В. Підвищення ефективності відтворення і вирощування цьоголітків стерляді (Acipenser ruthenus L.) в умовах півдня України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.03. - рибництво. Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2008.

Присвячена підвищенню ефективності відтворення і вивченню впливу еколого-технологічних параметрів на ефективність вирощування молоді стерляді в умовах півдня України.

Наведені рибницько-біологічні дослідження, які дозволили позначити нові напрямки у штучному відтворенні і технології отримання життєстійкої молоді стерляді. Встановлено і обґрунтовано взаємозв'язок між щільністю посадки, впливом характеру годівлі та раціоном на рибничо-біологічні характеристики молоді, які є критеріями життєстійкості. Знайдено особливості впливу технологічних параметрів середовища на ефективність штучного відтворення і морфологічні показники личинок, мальків та цьоголітків стерляді.

Запропоновано принципи оцінки економічної ефективності вирощування життєстійкої молоді.

Основні результати роботи впроваджені у виробництво.

Ключові слова: стерлядь, ремонт, передличинки, термічний режим, щільність посадки, виживаність, середня маса, рибопродуктивність, витрати кормів.

Аннотация

Игнатов А.В. Повышение эффективности воспроизводства и выращивания сеголеток стерляди (Acipenser ruthenus L.) в условиях юга Украины. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.03. - рыбоводство. Институт рыбного хозяйства УААН, Киев, 2008.

Посвящена повышению эффективности воспроизводства и изучению влияния эколого-технологических параметров на эффективность выращивания сеголеток стерляди в условиях юга Украины.

Приведены рыбохозяйственно-биологические исследования, которые позволили определить новые направления в искусственном воспроизводстве и технологии получения жизнестойкой молоди стерляди. Установлена обоснованная взаимосвязь между плотностью посадки, влиянием характера кормления и рациона на рыбохозяйственно-биологические характеристики молоди, которые являются критерием жизнестойкости. Определены особенности влияния технологических параметров среды на эффективность искусственного воспроизводства и морфологические показатели личинок, мальков и сеголеток стерляди.

Таким образом, усовершенствование воспроизводства в соединении с адаптацией существующих технологий выращивания рыбопосадочного материала в условиях юга Украины позволяет существенно дополнить технологию выращивания молоди стерляди, в свою очередь будет способствовать решению проблемы - обеспечение жизнестойким рыбопосадочным материалом стерляди для нужд доместикации, товарного рыбоводства, задач, связанных с её реаклиматизацией.

Впервые предпринята попытка дать оценку экономической эффективности выращивания жизнестойкой молоди.

Анализ выращивания жизнестойкой молоди стерляди показал, что уровень производственных затрат по всем вариантам данного эксперимента зависит напрямую от затрат на корма, которые, в свою очередь, обуславливаются интенсивностью кормления личинок и их средней массой.

Основные результаты работы внедрены в производство.

Ключевые слова: стерлядь, ремонт, личинки, термический режим, плотность посадки, выживаемость, средняя масса, рыбопродуктивность, расход корма.

Abstrakt

Ignatov A.V. Rising of the breeding efficiency and growing of sterlet (Acipenser ruthenus L.) age-o-fish in south Ukraine.

The research work for a candidate degree in agricultural science - 06.02.03. - fish farming. Fish farming Institute UAAS, Kyiv. 2008

This work is devoted to the rising of the breeding- efficiency and studying of the influence of ecology-technological parameters on the growing- efficiency of the sterlets' young fish in conditions in south Ukraine.

Fish-farming and biological investigations are carried out, which gave the opportunity to define new trends in artificial reproduction and technology of receiving life stable young fish.

The connection between staking density, influence of feeding and the fish farming and biological characteristics of young fish are determined. The peculiarities of the influence of technological parameters of environment on the efficiency of artificial reproduction and morphological parameters of sterlets (larwas, young fishes and summer fishes) are defined.

The main result of this work were inculcated in manufacture.

Key words: starlet, old fishes, young fishes, spawn, larwas, young fishes, summer fishes, repair herd, thermal conditions, density of planting, survival, middle mass, fish productivity, expenditure of forages.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Стерлядь (ACIPENSER RUTHENUS L.), завдяки своїм високим харчовим і дієтичним якостям, завжди була бажаним об'єктом видобутку та споживання. Рибничо-біологічні особливості зробили цей вид бажаним і перспективним об'єктом аквакультури. На жаль стерлядь під впливом антропогенного тиску на природні гідроекосистеми продемонструвала високу вразливість, що призвело до скорочування її загальної чисельності, запасів і поступового зникнення з промислу в ряді регіонів, які складали природний ареал взагалі та в Нижньому Дніпрі зокрема. Одним із шляхів подолання даної ситуації є організація штучного відтворення стерляді в умовах спеціалізованих підприємств, для чого розроблені відповідні технології. Однак, технології культивування виду вимагають доопрацювання у напрямку уточнення технологічних нормативів, які потребують наукового підходу та регламенту проведення робіт. При практичній відсутності на Півдні України природної популяції, яка могла б стати джерелом надходження плідників, це питання в процесі культивування стерляді, набуває виключного значення.

Таким чином, удосконалення відтворення у поєднанні з адаптацією існуючих технологій вирощування рибопосадкового матеріалу до умов Півдня України дозволить доповнити технологію вирощування життєстійкої молоді стерляді, що, в свою чергу буде сприяти вирішенню загальної проблеми - забезпечення життєстійким рибопосадковим матеріалом потреб доместикації, товарного рибництва, задач пов'язаних з реакліматизацією, підтриманням чисельності популяції і формуванням промислових ресурсів стерляді в акваторіях Півдня України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження виконувались відповідно напрямків наступних наукових тем: № 34 - 05 «Надання науково-методичної допомоги у відтворенні осетроподібних на базі Дніпровського виробничо-експериментального осетрового рибничого заводу», № 16/06 - ІРГ «Впровадження технології культивування осетроподібних в умовах господарств регіону» ( № держ. реєстрації 0106U002870 ), № 15/06 - ІРГ «Впровадження синтетичних аналогів гормонів для стимулювання достигання плідників осетроподібних» ( № держ. реєстрації 0106U002869 ), № 922 «Удосконалення технології вирощування молоді стерляді до життєстійких стадій в умовах півдня України», № 16/07 - ІРГ «Впровадження технології культивування осетроподібних в умовах господарств регіону. Формування ремонтно-маточних стад» ( № держ. реєстрації 0106U002870).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення впливу еколого-технологічних параметрів на ефективність штучного відтворення і вирощування молоді стерляді в умовах півдня України. Відповідно до мети досліджень передбачалося виконання наступних завдань:

1. Провести оцінку репродуктивних якостей самиць та самців стерляді, лінійно-масових параметрів плідників, фізіологічно активних препаратів на ефективність відтворення стерляді.

2. Визначити оптимальні терміни та температури води, їх вплив на ембріогенез та ранній постембріогенез в умовах штучного відтворення.

3. Вивчити вплив екологічних чинників і технологічних параметрів середовища на ефективність вирощування молоді стерляді.

4. Визначити шляхи оптимізації технології вирощування життєстійкої молоді стерляді в залежності від цільового її використання.

Предмет дослідження - визначення особливостей впливу еколого-технологічних параметрів на ефективність штучного відтворення і вирощування якісного рибопосадкового матеріалу стерляді.

Об'єкт дослідження - різновікові групи стерляді в штучних умовах утримання, плідники стерляді в умовах заводського відтворення.

Методи дослідження У відповідності з метою і завданням роботи були використані методики, які є загальноприйнятими у рибогосподарських дослідженнях, відповідні експериментальні роботи виконувалися протягом 2005-2007 років і були орієнтовані на вивчення впливу кількісних еколого-технологічних параметрів на ефективність штучного відтворення і вирощування молоді стерляді в умовах півдня України.

Наукова новизна отриманих результатів. В результаті проведених досліджень вперше визначено оптимальні дози різних за походженням стимулюючих препаратів при відтворенні стерляді. Поглиблені і розширені існуючі уявлення щодо впливу параметрів термічного режиму на ефективність штучного відтворення і вирощування личинок стерляді до життєстійких стадій.

Вперше до конкретних умов встановлено взаємозв'язок між щільністю посадки і складом раціону та їх вплив на рибничо-біологічні характеристики молоді стерляді. Визначено і диференційовано дію термічного режиму, щільності посадки, характеру годівлі в процесі вирощування життєстійкої молоді на морфологічні показники личинок, мальків та цьоголітків стерляді.

Практичне значення отриманих результатів. В процесі досліджень визначено домінуючі фактори впливу на ефективність відтворення стерляді в штучних умовах, встановлені доцільні щільності посадки молоді при вирощуванні в басейнах та ставах, запропонована оптимізована технологія вирощування життєстійкої молоді стерляді, що дозволило виявити основні напрямки підвищення рибогосподарських показників. Надана економічна оцінка ефективності вирощування життєстійкої молоді стерляді у зв'язку із впливом еколого-технологічних параметрів. Отримані результати дозволяють суттєво розширити підгрунття про проблематику культивування стерляді і одночасно удосконалити і адаптувати існуючі технології відтворення і вирощування життєстійкої молоді стерляді в умовах Півдня України.

Результати дисертаційних досліджень використовуються у навчальному процесі при викладанні спецкурсу «Осетрівництво» при підготовці фахівців із спеціальності «Водні біоресурси та аквакультура».

Особистий внесок здобувача. Автором розроблена схема та програма досліджень, проведено аналіз спеціальної літератури, власноручно виконано переважний обсяг експериментальних робіт, пов'язаних з відтворенням, вирощуванням личинок та цьоголіток стерляді, зібрана та оброблена головна частина первісних матеріалів, які лягли до основи дисертаційної роботи, сформовані висновки за результатами роботи і підготовлені практичні рекомендації виробництву.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи фрагментарно та в цілому доповідалися на конференціях. І Міжнародна науково-практична конференція. Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології (Канів: 2008); Международная конференция. Генетика, селекция, гибридизация, племенное дело и воспроизводство рыб (Санкт-Петербург:2008); Вторая Международная научная конференция. Современные проблемы гидробиологии. Перспективы, пути и методы решения. Еколого-технологічні складові підвищення ефективності відтворення і вирощування цьоголітків стерляді в умовах півдня України (Херсон:2008); « FishExpo-2008» Проблеми розвитку морської та прісноводної аквакультури (Київ: 2008), та на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського аграрного університету у 2006-2008 рр. де і опубліковані тезиси доповідей.

2. Основний зміст роботи

Огляд літератури за темою. Наведено аналіз наявної, у вітчизняній та зарубіжній фаховій літературі інформації, щодо біології об'єкту досліджень, детально висвітлено технологічні моменти штучного відтворення і вирощування молоді осетроподібних до життєстійких стадій. Особлива увага приділяється аналізу головних технологічних параметрів при вирощуванні рибопосадкового матеріалу стерляді. Критична оцінка джерел літератури показала, що існує об'єктивна прогалина в інформації щодо ефективності відтворення і вирощування молоді стерляді взагалі і в умовах Півдня України зокрема.

Матеріали та методика досліджень Експериментальні роботи виконувалися на базі Виробничо-експериментального Дніпровського осетрового рибничого заводу за визначеною схемою досліджень (рис. 1). Безпосередньо базою експериментальних робіт були басейни для утримання плідників, інкубаційний цех, басейни для вирощування молоді, стави №№ 1, 2, 3, 4, 6, 9, 10, 11. В якості експериментального матеріалу використовували передличинки, личинки, мальки, цьоголітки, ремонтні групи та плідники стерляді.

Рис. 1. Схема головних напрямів проведення експериментальних робіт

Температуру води виміряли за допомогою водного термометру один раз на три години з виведенням середньодобових показників. Контроль кисневого режиму басейнів визначили шестиразово на добу із застосуванням відомих методів (Привезенцев, 1979). Відбір і аналіз гідрохімічних та гідробіологічних проб здійснювали за загальноприйнятими в рибогосподарських дослідженнях рекомендаціями (Алекин, 1970, Жадин, 1960).

Формування дослідних варіантів та контрольних груп експерименту проводили за принципом груп-аналогів із дво- або трикратною повторністю варіантів. Підрахунок молоді при зарибленні басейнів лічинками здійснювали методом еталонів, після завершення експерименту - методом прямого обліку. Середню масу молоді протягом експерименту та по його завершенню визначали зважуванням 30 - 60 екземплярів з кожного варіанту. Для визначення індивідуальної маси молоді використовували торсійні та електронні терези, зважування проводили із точністю до 0,1 мг. Аналіз росту молоді, різновікових груп ремонту і плідників здійснювали під час контрольних ловів загальновідомими методами (Правдин, 1966 ). Дисперсійний та кореляційний аналізи базувалися на широкорозповсюджених принципах за відомими рекомендаціями (Плохинский, 1961). За виявленими залежностями була зроблена і побудована система регресійних емпіричних моделей із використанням стандартних програм, пристосованих для Windows - 2000.

Підрахунок економічної ефективності проведених досліджень виконано за відповідними рекомендаціями (Сысоев, 1989 ), із залученням основних економічних показників діяльності підприємств (Саблук, Маліка, 1997; Шевчук, Яцик, Гринжевський, 1999; Гринжевський, 1999)

Протягом 2006 - 2007 років проводили технологічну перевірку і впровадження результатів проведених досліджень у виробництво, що відображено у відповідних актах.

Формування ремонтно-маточних стад та характеристика плідників. Вирішення завдання по отриманню необхідної кількості якісного посадкового матеріалу стерляді можливе виключно за умов створення високопродуктивних стад плідників, що безумовно тісно пов'язане з наявністю якісного ремонту різних вікових груп і цьому питанню була приділена відповідна увага. Під час відповідних досліджень виявлена тенденція впливу якості плідників стерляді на рибогосподарські показники. Кількість непридатних до відтворення самиць в середньому складала по роках 52,2 % від загальної кількості самиць, відібраних для проведення робіт із штучного відтворення, з коливаннями по окремих роках, в межах від 40,7 до 66,7 % (табл. 1).

Таблиця 1 Аналіз динаміки репродуктивної якості плідників стерляді

Стать плідників та рівень придатності до відтворення

Роки спостережень

Середнє багаторічне

2005

2006

2007

Самиці, екз:

придатні

8

16

9

11

не придатні

7

11

18

12

Всього самиць, %

62,5

64,3

75,0

67,7

Самці, %

37,5

35,7

25,0

32,3

Співвідношення статей, самиці:самці

1:0,60

1:0,56

1:0,33

1:0,48

Відносна кількість самиць, що були зрілими та потенційно могли бути використаними в штучному відтворенні в середньому складала 47,8% від кількості плідників, із коливаннями по роках в межах від 33,3 до 59,0%.

При цьому встановлено, що самиці стерляді із індивідуальною масою тіла у межах 1,8-2,0 кг із відносною плодючістю в межах 13,44 - 19,58 тис. ікр./ кг та робочої плодючістю в межах 23,25 - 35,84 тис. ікринок за своїми показниками виявилися найкращими в умовах штучного відтворення (табл. 2).

Таблиця 2 Репродуктивні ознаки самиць стерляді різної середньої маси

Варіант

Середня маса, кг

Плодючість

Запліднення, %

Вихід вільних ембріонів

робоча, тис. ікр

відносна робоча, %

тис. екз.

%

1

1,80

28,71

15,87

69,86

15,5

54,08

2

1,56

15,41

9,86

66,65

7,0

45,74

Від самиць середньою масою 1,8 кг було отримано вільних ембріонів в середньому 54,08% від заплідненої ікри (коливання 43,08-65,84%).Від самиць стерляді меншою середньою масою в 1,56 кг було отримано 45,74% вільних ембріонів (коливання 27,49-47,06%), що на 15,42 % нижче.

Встановлено, що існує принципова можливість ефективного використання альтернативних фізіологічно активних препаратів, які здатні повністю або значною мірою замінити традиційний гонадотропний препарат гіпофізу (табл. 3).

Таблиця 3 Результати отримання статевих продуктів від самиць стерляді

Варіант

Співвідношення витяжка гіпофізу: сурфагон

Отримано ікри

Запліднення, %

Аномалії розвитку, %

Вихід передличинок

кг

тис. екз.

тис. екз.

%

1

0,75 : 0,25

резорбція

-

-

-

-

-

2

0,5 : 0,5

0,50

52,0

88,0

43,9

6,2

11,92

3

0,25 : 0,75

0,30

30,6

72,0

45,7

4,8

15,69

4

0,00 : 1,00

резорбція

-

-

-

-

К

1,00 : 0,00

0,38

39,6

67,5

44,23

8,0

22,54

Відсоток запліднення був найвищим у другому варіанті і дорівнював 88%, у третьому - складав 72%, по контрольній групі К - 67,5%.

Ефективність відтворення істотним чином визначається якістю плідників, яка, в свою чергу, є прямим наслідком якісного формування та вирощування ремонтних груп. В цьому контексті важливість оцінки як плідників, так і ремонту важко переоцінити. За морфометричними показниками ремонт стерляді відповідав нормативним значенням (табл. 4).

Таблиця 4 Морфометричні показники однорічок стерляді (n=21)

Статистичні показники

Морфометричні показники

L, см

l, см

C, см

H, см

h, см

r, см

B, см

O, см

m, кг

M

24,10

20,29

5,53

2,99

0,72

2,84

2,17

8,42

0,08

±m

0,63

0,42

0,12

0,09

0,03

0,09

0,06

0,17

0,01

у

2,90

1,93

0,55

0,43

0,12

0,40

0,29

0,78

0,01

Cv,%

12,02

9,50

9,91

14,30

16,82

14,01

13,32

9,20

14,31

Літнє вирощування плідників і ремонту у 2006 році проводилося в вирощувальних ставах №№1, 2 та 3 в полікультурі із веслоносом різних вікових груп (табл.5).

Вихід з вирощування як ремонту молодших вікових груп, так і плідників стерляді складав 90 - 100%. При цьому двохлітки стерляді досягли середньої маси 240 г.

Таблиця 5 Результати вирощування ремонту та плідників стерляді (2006 рік)

Став, №

Вид риб*, вік

Посаджено

Отримано

Вихід, %

Рибопродуктивність, кг/га

екз

екз/га

сер. маса, г

екз

екз/га

сер. маса, г

1

Вн3+

144

72

3200

144

72

4000

100,0

57,6

Ст плідн

13

6,5

2000

12

6

3833

92,3

11,0

Всього

68,6

2

Вн1+

325

162,5

225

299

149,5

1810

92,0

237,0

Ст.1+

1000

500

35

900

450

240

90,0

92,3

Всього

329,2

3

Вн.1+

300

150

225

288

144

1497

96,0

183,2

Ст.1+

700

350

35

630

315

240

90,0

64,6

Ст плідн

27

13,5

2200

27

13,5

3815

100,0

21,8

Всього

269,6

* Вн - веслоніс, Ст - стерлядь

Після осінньої інвентаризації ремонт і плідники були висаджені на зимівлю. В ході весняного бонітування виконували індивідуальні вимірювання, які характеризували морфометричні показники однорічок стерляді, результати наводяться в таблиці 6.

Таблиця 6 Морфометричні показники дворічок стерляді (n=42)

Статистичні показники

Морфометричні показники

L, см.

l, см.

C, см.

H, см.

h, см.

r, см.

B, см.

O, см.

m, кг

M

39,02

32,79

7,18

4,30

1,54

4,84

3,75

12,04

0,24

±m

0,44

0,33

0,13

0,09

0,03

0,07

0,08

0,25

0,01

у

2,85

2,15

0,85

0,59

0,18

0,44

0,51

1,59

0,04

Cv,%

7,31

6,56

11,90

13,79

11,64

9,08

13,61

13,21

16,72

Результати літнього вирощування ремонтного матеріалу та плідників осетроподібних у 2007 році наводяться в таблиці 7.

Таблиця 7 Результати вирощування плідників та ремонту стерляді (2007 рік)

Став, №

Вид риб*, вікова група

Посаджено

Виловлено

Вихід, %

Рибо продуктивність, кг/га

екз

екз/га

сер. маса, кг

екз

екз/га

сер. маса, кг

1

Вн плідники

57,0

28,5

16,4

57,0

28,5

18,7

100,0

65,6

Ст. плідники

16,0

8,0

1,8

4,0

2,0

2,8

25,0

2,0

Ба 6+

45,0

22,5

2,8

44,0

22,0

4,0

97,8

26,4

Бт 2+

100,0

50,0

1,2

78,0

39,0

2,3

78,0

42,9

Всього

309,0

154,5

135,1

2

Вн 4+

100,0

50,0

3,9

100,0

50,0

6,0

100,0

105

Ст. 1+

862,0

431,0

0,07

862,0

431,0

0,1

100,0

12,9

Ба 5+

7,0

3,5

2,0

7,0

3,5

3,0

100,0

3,5

Бт 2+

100,0

50,0

1,2

84,0

42,0

2,2

84,0

42,0

Всього

1069,0

534,5

163,4

3

Вн 4+

100,0

50,0

3,9

99,0

49,5

6,0

99,0

103,9

Ст. 1+

1425,0

712,5

0,07

1416,0

708,0

0,2

99,4

92,1

Ба 5+

33,0

16,5

2,0

33,0

16,5

2,2

100,0

3,3

Бт 2+

100,0

50,0

1,2

79,0

39,5

1,8

79,0

23,7

Всього

1658,0

829,0

223,0

4

Ст. 2+

527,0

351,3

0,24

478,0

318,7

0,3

90,7

19,1

Вн 3+

115,0

76,7

4,0

50,0

33,3

6,5

43,5

83,3

Бт 2+

100,0

50,0

1,2

83,0

41,5

1,9

83,0

29,1

Всього

742,0

494,7

0,0

131,5

11

Вн 5+

95,0

38,0

6,3

77,0

30,8

8,0

81,1

52,4

Ба 5+

73,0

29,2

2,0

73,0

29,2

2,2

100,0

5,8

Ст. 2+

1727,0

690,8

0,24

1661,0

830,5

0,4

96,2

132,9

Бт 2+

100,0

40,0

1,2

81,0

32,4

2,0

81,0

25,9

Всього

1995,0

798,0

217,0

*Вн - веслоніс, Ст - стерлядь, Ба - білий амур, Бт - білий товстолобик.

Слід відзначити високі виходи з вирощування та середню масу за усіма ремонтними групами, а дослідження, спрямовані на аналіз особливостей вирощування плідників та ремонту стерляді, показали що параметри середньої маси та виходу з вирощування знаходилися в нормативних межах.

Вплив термічного режиму на ефективність вирощування личинок в басейнах. Експериментальна частина досліджень, була виконана протягом 2005 402007 років, яка виконувалася на фоні шестиразової на добу годівлі піддослідного матеріалу виключно живими кормами ( дафнією та олігохетами ) з відносною величиною добового раціону 20 - 30 % від маси тіла молоді. Щільність посадки вільних ембріонів складала 2,0 тис. екз /м2. Середня маса вільних ембріонів при зарибленні басейнів по роках коливалася у межах 10,04-11,16 мг.

У ході досліджень головну увагу звертали на термічний режим та вміст розчиненого у воді кисню. У 2005 році (1 варіант) температура води коливалась від 12,0 - 22,8 0С, при середньому значенні 17,5оС. При цьому концентрація розчиненого у воді кисню знаходилась в межах 6,3 - 7,9 мг О2/ л. В 2006 році (2 варіант) показники температури змінювались від 16,5 до 21,7оС, при середньому значенні 19,3 оС. Вміст розчиненого у воді кисню коливався від 6,0 до 7,9 мг О2/л. Термічний режим у 2007 році (3 варіант) характеризувався мінімальними, порівняно із попередніми роками, значеннями, показники температури води коливалися від 10,3 - 21,2 о С, при середньому значенні 14,2оС, вміст розчиненого у воді кисню становив 6,2-7,9 мгО2/л.

Максимальні показники середньої маси (128,61 мг при коливаннях від 126,50 до 130,76 мг) отриманих личинок були характерні для другого варіанту, із найбільшими по варіантах значеннями середньої температури води у 19,3о С, ( табл.8).

Таблиця 8 Вплив термічного режиму басейнів на ефективність вирощування личинок

Варіант

Термічний режим, оС (коливання/ середнє)

Посаджено вільних ембріонів

Отримано личинок

Вихід, %

Рибо продуктивність, г/м2

тис. екз / м2

середня маса, мг

тис. екз / м2

середня маса, мг

1

2,0

10,04

1,515

123,56

75,78

172,06

2

2,0

10,60

1,523

128,61

76,15

179,73

3

2,0

11,16

1,482

116,10

74,14

155,59

Найбільш високі показники виживаності личинок від вільних ембріонів (76,15%) та показники рибопродуктивності (179,73 г/м2). При середній температурі води у 19,3 оС личинки продемонстрували найбільш високий темп росту маси тіла. Швидкість їх росту перебільшувала ріст личинок за іншими варіантами на 13,1-19,0 та 1,3 - 6,4 % відповідно.

Термічний режим басейнів суттєво впливав на реалізацію личинками потенції росту в окремі періоди вирощування. До моменту повного переходу на зовнішнє живлення передличинки в залежності від варіанту реалізували у середньому від 35,89 до 22,42 % приросту маси тіла. При середній температурі вирощування у 14,2 оС передличинки реалізували до переходу на активне живлення 35,89 % росту. Підвищення середньої температури води у басейнах при вирощуванні до 17 і 19 оС призводило до суттєвого зростання реалізації росту личинками у період активного живлення, об'єми реалізації потенції росту маси тіла складали 68,27 і 77,58 % відповідно. Натомість, мінімально витрачували корми на ріст личинки із дослідних груп, яких вирощували при мінімальній середній температурі води у 14,2 оС. Витрати кормів в даних басейнах коливалися у межах 2,76 - 3,23 і в середньому по варіанту складали 2,96. В інших варіантах, із ростом середніх показників температури води витрати кормів зростали.

При цьому було встановлено, що найбільш тісний зв'язок існував між температурою води та темпом росту маси личинок і, як результат, між температурою і рибопродуктивністю: коефіцієнти кореляції між даними показниками коливалися у межах 0,890 - 0,936. Найкраще залежності росту маси тіла (у) від термічного режиму вирощування (х) описувалися експоненціальними рівняннями, на користь чого свідчили коефіцієнти апроксимації, які коливалися в межах 0,9707-0,9962 (табл. 9).

Таблиця 9 Залежності росту маси тіла личинок стерляді від термічного режиму басейнів

Варіант

Термічний режим, оС (lim / середнє)

Показники залежності

Рівняння зв'язку

Коефіцієнт апроксимації, R2

1

у=7,6149 е0,4145х

0,9852

2

у=8,9954 е0,3998х

0,9707

3

у=7,9829 е0,3885х

0,9962

Аналіз фактичних матеріалів дозволив визначити, що ефективність вирощування личинок стерляді, за наявності інших рівних факторів, залежить від термічного режиму, що необхідно враховувати при роботах відповідних підприємств.

Вплив співвідношення компонентів кормів на ефективність вирощування личинок в басейнах. Для експерименту було сформовано три варіанти із різним складом компонентів корму, в якості контролю було використано басейни, в яких застосовувався раціон, традиційно прийнятий на підприємстві (рис. 2).

Середня маса вільних ембріонів при зарибленні басейнів коливалася в межах 10,60 0,27 мг, щільність посадки складала 1,0 тис.екз/м2, термін вирощування становив 20 діб. В якості штучних кормів використовував комбікорм «Perla larva», гранули якого подрібнювалися у відповідності до розмірів молоді стерляді, об'єм добового раціону складав 25-30% від маси тіла молоді.

В процесі експерименту температура води коливалася в межах від 15,3 до 23,00С, вміст розчиненого в воді кисню та водневий показник - від 5,5 до 7,9 мг О2/л та від 7,3 до 7,9 відповідно.

Рис. 2. Співвідношення кормових компонентів у раціоні личинок стерляді при вирощуванні в басейнах

Таблиця 10. Вплив співвідношення компонентів кормів на результати вирощування личинок стерляді

Вар.

Посаджено вільних ембріонів

Виловлено личинок

Вихід, %

Рибо продуктивність, г /м2

тис.екз / м2

середня маса, мг

тис.екз / м2

середня маса, мг

1

1,0

10,60

0,505

77,83

50,5

33,75

2

1,0

10,60

0,686

94,77

68,6

57,47

3

1,0

10,60

0,467

87,54

46,7

35,74

К

1,0

10,60

0,507

88,03

50,7

39,05

Проведені дослідження показали, що найменша середня маса отриманих личинок, яка коливалася в межах 75,01 - 81,12 мг при середньому значенні 77,83 мг, була характерна для першого варіанту, в якому молодь годували виключно штучними кормами. При цьому виживаність личинок та рибопродуктивність, які відповідно коливалась в межах 50,7 - 68,6% та 39,05 - 57,47 г/м2, були найбільш високими в дослідних групах із мінімальним вмістом штучних кормів в раціоні ( табл. 10 ).

При цьому швидкість росту маси тіла личинок у варіантах із мінімальним вмістом штучних кормів у раціоні була на 12 - 18 % більшою за темп росту інших варіантів на фоні більш високих витрат кормів (4,3 - 5,2).

Найкраще залежності росту маси тіла (у) від раціону годівлі (х) описувалися поліноміальними рівняннями, на користь чого свідчили коефіцієнти апроксимації, які коливалися в межах 0,9901-0,9969 ( табл. 11 ).

Таблиця 11 Залежності росту маси тіла личинок стерляді від співвідношення компонентів кормів у раціоні годівлі

Варіант

Показники залежності

Рівняння зв'язку

Коефіцієнт апроксимації, R2

1

у = 2,2673х2 - 2,5961х + 11,087

0,9969

2

у = 3,7975х2 - 10,638х + 19,15

0,9901

3

у = 3,12642 - 7,0407х + 15,52

0,9943

контроль

у = 3,1459х2 - 7,081х + 15,55

0,9939

Вплив щільності посадки на ефективність вирощування мальків в басейнах. У процесі постановки експерименту було сформовано два варіанти з щільностями посадки 2,0 та 2,25 тис екз /м2. Контролем виступили виробничі басейни з щільністю посадки 2,0 тис екз /м2, прийнятою на виробництві. Середня маса вільних ембріонів при зариблені складала 10,0±0,07 мг, вирощування здійснювалось протягом 30 діб, в якості корму використовували дафнію із добовим раціоном у 40% від маси тіла, кратність годівлі складала 6 разів на добу.

В процесі експерименту температура води коливалася в межах від 12,0 до 21,20С, вміст розчиненого в воді кисню та водневий показник коливались від 5,9 до 7,9 О2/л та від 7,8 до 8,1 відповідно.

В результаті вирощування з експериментальних басейнів були отримані мальки середньою масою від 261,50 до 306,70 мг із значними розбіжностями у масі тіла (табл. 12).

Таблиця 12 Вплив щільності посадки на рибогосподарські показники вирощування мальків стерляді

Вар.

Посаджено вільних ембріонів

Виловлено мальків

Вихід, %

Рибопродуктивність, г/м2

тис екз / м2

середня маса, мг

тис екз / м2

середня маса, мг

1

2,00

10,0

1,52

306,70

75,79

464,94

2

2,25

10,0

1,41

261,50

62,50

368,12

контроль

2,00

10,0

1,47

286,10

73,27

419,04

Найкращі рибогосподарські показники були отримані в першому варіанті із мінімальною щільністю посадки в 2,0 тис. екз / м2. В середньому маса тіла отриманих мальків в даних варіантах складала 306,7 мг при коливаннях від 300,6 до 314,5 мг, виживаності в середньому дорівнювала 75,79% при коливаннях по окремих басейнах від 75,39% до 76,11 %. При цьому личинки першого та другого варіантів, реалізували в період годівлі відповідно 86,0 -86,2% потенції росту, в контролі в зазначений період - 84,42%. Найкраще залежності росту маси тіла (у) від щільності посадки (х) описувалися експоненціальними рівняннями, на користь чого свідчили коефіцієнти апроксимації, які коливалися в межах 0,9968-0,9981 ( табл. 13 ).

Таблиця 13 Залежності росту маси тіла мальків стерляді від щільності посадки при вирощуванні в басейнах

Вар.

Щільність посадки, тис. екз / м2

Показники залежності

Рівняння зв'язку

Коефіцієнт апроксимації, R2

1

2,00

у=6,8141 е0,3926х

0,9972

2

2,25

у=6,7724 е0,374х

0,9981

контроль

2,00

у=6,5791 е0,3884х

0,9968

Вплив кратності годівлі та величини раціону на ефективність вирощування мальків в басейнах. Експеримент передбачав чотири варіанти із різною відносної величиною добового раціону ( 30, 40, 50, 60% від маси тіла). За контроль виступали виробничі басейни з відносної величиною добового раціону в 20%. Для проведення експерименту було використано підрощених личинок стерляді середньою масою 116,0±15,4 мг.

Підготовчий період складав 20 діб, розрахунковий - 9 діб. Під час підготовчого періоду вирощування проводилось із однаковою щільністю посадки вільних ембріонів у 2,0 тис.екз/м2, годівля личинок та мальків здійснювалася живими кормами (дафнією та олігохетами) із розрахунку 40 - 50% від маси тіла. Щільність посадки підрощених личинок складала 2,0 тис.екз/м2. Температура води змінювалась в межах середньодобових значень в 19,7 - 21,90С, вміст розчиненого в воді кисню становив 5,9 - 7,2 мг О2 /л, водневий показник - 7,6 - 7,8. У результаті проведених досліджень були отримані мальки із середньою індивідуальною масою від 220,64 до 289,07 мг (табл. 14).

Таблиця 14 Вплив добового раціону на результати вирощування мальків стерляді в басейнах

Вар.

Величина добового раціону, у % від маси тіла

Посаджено підрощених личинок

Виловлено мальків

Вихід, %

Рибопродуктивність, г/м2

тис.екз/ м2

середня маса, мг

тис.екз/ м2

середня маса, мг

1

30

2,0

116,0

1,884

224,2

94,20

203,84

2

40

2,0

116,0

1,890

233,60

94,50

222,26

3

50

2,0

116,0

1,889

244,8

94,45

243,30

4

60

2,0

116,0

1,843

239,16

94,65

226,98

К

20

2,0

116,0

1,780

220,91

89,00

186,74

Найвищі показники середньої маси (233,60 - 244,80 мг) та виходу (94,45 -94,50%) були характерні для варіантів експерименту, в яких вирощування відбувалося із відносним об'ємом добового раціону у 40 - 50% від маси тіла. Рибопродуктивність при цьому планомірно зростала відповідно збільшенню об'єму добового раціону від 186,74 г/м2 (у контролі) до 243,30 г/м2 (3 варіант). Подальше збільшення відносного об'єму добового раціону до 60 % від маси тіла (4 варіант) призводило до значних втрат кормів і, як наслідок, до зменшення показників рибопродуктивності, які коливалися від 215,89 до 250,67 г/м2 і в середньому складали 226,98 г/м2. Найменші витрати кормів спостерігались в контролі та першому варіанті і складали 2,14 - 2,80 та 2,01 - 2,67 відповідно. При збільшенні величини відносного об'єму добового раціону до 40 - 60% витрати кормів підвищувались до 3,20 - 4,02.

Встановлені залежності між відносним об'ємом добового раціону та величиною середньої маси молоді найкраще описувались експоненціальними рівняннями, на користь чого виступили високі рівні коефіцієнту апроксимації у межах 0,960 - 0,978 ( табл. 15 ).

Таблиця 15 Залежності росту маси тіла мальків стерляді від відносного об'єму добового раціону годівлі при вирощуванні в басейнах

Величина добового раціону, у % від маси тіла

Показники залежності

Рівняння зв'язку

Коефіцієнт апроксимації, R2

30

у = 105,19 е 0,1571 х

0,960

40

у = 103,29 е 0,1663 х

0,973

50

у = 1102,06 е 0,1775 х

0,978

60

у = 102,74 е 0,1720 х

0,976

20

у = 105,65е 0,1526 х

0,962

При визначенні оптимальної кратності годівлі було сформовано чотири варіанти досліду з кратністю годівлі 6, 8, 10 та 16 разів на добу. За контроль виступали виробничі басейни, в яких застосовувалась нормативна трикратна годівля.

Для проведення експерименту було використано попередньо вирощених личинок до життєстійких стадій середньою масою 116,0±15,4 мг. Підготовчий період складав 20 діб, розрахунковий - 9 діб. Годівля здійснювалася живими кормами, а саме дафніями та олігохетами. Розмір раціону дорівнював 20 - 30% від середньої маси тіла. Щільність складала 2,0 тис.екз/м2. Температура води змінювалась від 18,2 до 22,30С, вміст розчиненого в воді кисню становив 5,9 - 7,2 мг О2 /л, водневий показник - 7,6 - 7,8. Найбільш висока середня маса мальків в 239,12 мг була отримана за десятиразової годівлі, що на 12,18% перебільшувало аналогічні показники контролю (табл. 16).

Таблиця 16 Вплив кратності годівлі на результати вирощування мальків стерляді в басейнах

Вар.

Кратність годівлі, раз

Посаджено личинок

Виловлено мальків

Вихід, %

Рибопродуктивність, г/м2

тис.екз /м2

середня маса, мг

тис.екз/ м2

середня маса, мг

1

6

2,0

116,0

1,850

222,01

92,50

196,12

2

8

2,0

116,0

1,859

227,6

92,95

210,23

3

10

2,0

116,0

1,855

239,12

92,75

228,39

4

16

2,0

116,0

1,872

229,30

93,60

212,09

К

3

2,0

116,0

1,780

220,91

89,00

186,74

При цьому експериментальні варіанти відрізнялися вищим рівнем виходу мальків та рибопродуктивності, які коливалися в межах від 92,50 до 93,60 % і від 196,12 до 228,39 г/м2 відповідно. Найбільша реалізація потенції росту в період годівлі була притаманна третьому та четвертому варіантам експерименту, де годівлю здійснювали із кратністю в 10-16 разів на добу. В останні три доби вирощування об'єм реалізації потенції росту в цих групах складав 29,68 - 30,80%, що на 11,2 - 17,4% перебільшувало ріст молоді інших варіантів. При цьому найбільші витрати кормів (в межах 3,19 - 3,21) були характерні для басейнів контрольного варіанту, в яких годівля проводилася триразово на добу.

Найкраще залежності росту маси тіла (у) від кратності годівлі (х) описувалися поліноміальними рівняннями, на користь чого свідчили коефіцієнти апроксимації, які коливалися в межах 0,9914 до 0,9979 (табл. 17).

Таблиця 17 Залежності росту маси тіла мальків стерляді від кратності годівлі при вирощуванні в басейнах

Кратність годівлі, %

Показники залежності

Рівняння зв'язку

Коефіцієнт апроксимації, R2

6

у = -2,997х2 + 41,58х + 78,84

0,9979

8

у = -3,023х2 + 42,65х + 78,85

0,9954

10

у = -2,547х2 + 41,18х + 81,20...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.