Ешерихіоз перепелів (біологічні властивості збудника, діагностика, профілактика)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

«ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ»

УДК 619:616.98:579.842.11:636.59

ЕШЕРИХІоз перепелів

(біологічні властивості збудника, діагностика та профілактика)

16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

ПАНАСЕНКО ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Наукові керівники: доктор ветеринарних наук, професор Панікар Ігор Іванович, Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України;

кандидат ветеринарних наук, Педан Володимир Анатолійович, Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, в. о. доцента кафедри вірусології, патанатомії та хвороб птиці.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Апатенко Володимир Максимович, Харківська державна зооветеринарна академія Міністерства аграрної політики України, професор кафедри мікробіології та імунології;

кандидат ветеринарних наук, доцент Бібен Іван Андрійович, Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, доцент кафедри паразитології та ветсанекспертизи.

Захист відбудеться «29» квітня 2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 у ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» за адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» за адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

Автореферат розісланий «25» березня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор ветеринарних наук, професор А. Ф. Бабкін



Панасенко О. С. Ешерихіоз перепелів (біологічні властивості збудника, діагностика, профілактика). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія. ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», Харків,2008. ешерихіоз перепел антибіотик

Дисертація присвячена вивченню перебігу ешерихіозу перепелів, бактеріальної контамінації пташників, зв'язку E. coli та її кількості в повітрі перепелятників з ензоотіями ешерихіозу перепелів. Вивчено біологічні властивості E. coli, сприйнятливість перепелів до природного і штучного інфікування, чутливість до антибіотиків з метою використання кращих для лікування і профілактики ешерихіозу перепелів.

Встановлено ступінь розповсюдження ешерихіозу на 5 фермах різних областей України, питома вага кількості ешерихій при ензоотіях хвороби, перебіг, динаміка загибелі перепелів від ешерихіозу, що дозволяє вчасно діагностувати хворобу.

Ізольований від перепелів збудник E. coli мав характерні біологічні властивості для даного виду. Був найчутливішим до байтрилу, енроксилу, тетрацикліну.

Запропоновано використання найефективніших антибіотиків на основі вивчення чутливості для лікувально-профілактичних заходів при ешерихіозі перепелів, зокрема, байтрил та енроксил.

Ключові слова: природний та експериментальний ешерихіоз перепелів, біологічні властивості E. coli, лікування та профілактика ешерихіозу перепелів.



Панасенко А. С. Ешерихиоз перепелов (биологические свойства возбудителя, диагностика, профилактика). - Рукопись.

Дисcертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.03 - ветеринарная микробиология и вирусология - ННЦ «Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины», Харьков 2008.

Проблема эшерихиоза птицы, который распространен практически во всех странах мира, продолжает оставаться актуальной. E. coli - одна из доминирующих бактерий среди эпидемиологически опасных микроорганизмов, которые выделяются от птицы.

Дисcертация посвящена изучению ешерихиоза перепелов, выделению возбудителя, изучению биологических свойств возбудителя, а также восприимчивости птицы к естественному и искусственному заражению; изучению чувствительности выделенного возбудителя к антибактериальным препаратам с целью отбора наиболее эффективных из них для лечения и профилактики.

Микробное обсеменение воздуха перепелятников изучено на всех обследованных фермах. Проведено изучение накопления в воздухе перепелятников E. coli и связь со вспышками ешерихиоза.

Микробное загрязнение воздуха перепелятников в четырех областях Украины колебалось от 90 до 608 тыс. м. к. /м³. Вспышки эшерихиоза регистрировались, если в воздухе перепелятников насчитывалось 250-345 тысяч м. к. / м ^3. и при накоплении E. coli в воздухе свыше 5,26 % от общего количества микрофлоры (в среднем 295 ±41,36 тысяч м. к. /м ³ и 6,86 ±0,53 % E. coli). В 100 % исследованых проб воздуха изолировали E. coli, а из трупов перепелов E. coli выделялась в 4,54, 3,33, 9,09, 1,66 % исследованых проб на фермах Сумской, Днепропетровской, Полтавской и Харковской областей, соответственно. Из 5 перепелиных ферм Украины на всех зарегистрированы энзоотии ешерихиоза.

Изучены клинические признаки заболевания и особенности его течения. Заболевание протекало остро и характеризовалось депрессией, септическими явлениями, иногда наблюдали диарею, перикардиты, перитониты. Летальность при энзоотиях колебалась от 76,31 до 97,25 %.

У 13 изолятов E.coli изучены биологические свойства: культурально-биохимические свойства, вирулентность, антибиотикочувствительность и др. Культурам E. coli, выделенных на перепелиных фермах, присущи все основные видовые свойства.

Перепела чувствительны к внутримышечному инфицированию в дозе 0,2 см³ (96 тыс. м. к. для 14- суточных и 126 тыс. м. к. для 30- суточных перепелов), при этом гибнет 30-40 % 30- суточных и 70-80 % 14- суточных, при заражении с водой в дозе 125-250 тыс. м. к. / см³ гибнет 20-30 % и 40-50 % перепелов соответственно.

В эксперименте наиболее патогенным для перепелов был серовариант О78, который вызывал гибель 80-90 % птицы при внутрибрюшинном заражении 14-30 суточных перепелок. Сероварианты О2, О111, вызывали гибель перепелок в пределах 60-80 %.

Выделенные культуры E.coli проявили наибольшую чувствительность к байтрилу, енроксилу, тетрациклину. Эти препараты рекомендованы для профилактики болезни. Дача байтрила или енроксила с питьевой водой на протяжении трех суток перед инфицированием, практически полностью исключала падеж среди экспериментально заражоенных перепелов. Разработаны «Методические рекомендации по эшерихиозу перепелов (диагностика, профилактика и лечение)».

Ключевые слова: ешерихиоз перепелов, биологические свойства E. coli, лечение и профилактика ешерихиоза перепелов, байтрил, енроксил.



Panasenko O. S. Esherihiosis of quails (biological properties, diagnostic, prophylaxis). - Manuscript.

The thesis for Ph. D. Degree (Veterinary Science), speciality 16.00.03 - Veterinary microbiology and virology. NSС «Institute of Experimental and Clinical Vetrinary Medicine», Kharkiv, 2008.

The dissertation considers the peculiarities Esherihiosis of course in quails, bacterial dissemination of poultry houses, the relation of E. coli and its percentages to Esherihiosis outbreaks quails, susceptibility of quails to natural and artificial infection, investigation of biological properties of E. coli and monitoring its sensitivity to antibiotics in order to make use the best drags for treatment and prophylaxis of Esherihiosis in quails.

Studyng and investigating the outbreaks in quails on the 5^th farms in Ukraine, we ascertained the degree of Esherihiosis spread in quails, the specific gravity of microorganisms and the percentage E. coli of in poultry houses, the peculiarities of course, dynamics of quail's death from Esherihiosis, which allowed to diagnose opportunely the case.

On the basis of monitoring the sensitivity to antibiotics, baytril, enroxil, tetraciclin have been suggested as most effective drugs for treatment and prophylaxis of Esherihiosis in quails.

Key worlds: outbreaks of Esherihiosis in quails, biological propеrty of

E. coli, susceptibility of quails to infection, prophylaxis and treatment.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перепелівництво розвивається в усіх країнах світу, що обумовлено високими харчовими і лікувальними властивостями перепелиних яєць і м'яса та можливістю використання ембріонів і культур клітин із них з науковою метою та для виробництва вакцин (Брудно И. А., 1982; Булгакова І. О., 1997; Воронин Е. С., 1986; Гущин В. В., 1995; Мельник М. А., 2004; Пигарева М., 1993; Тикк Х., 1991; Якименко І., 2000;, Nitsan Z., 1992; Paul D. C., 1992).

Розвитку перепелівництва перешкоджають хвороби різної етіології. Про заразні хвороби перепелів є повідомлення в багатьох країнах світу. Найбільше даних існує щодо хвороб бактеріальної етіології, є також повідомлення про хвороби, що викликаються вірусами, гельмінтами та іншими агентами (Панікар І. І.,2005; Arenas A., 1999; Koroglu E., 1996; Lucotte G., 1974, Naveen K. A., 1992; Panda B. K.,1988; Swain P.,1997).

Проблема ешерихіозу птиці, який реєструється майже в усіх країнах світу, залишається актуальною. E. coli - одна з домінуючих бактерій серед епідемічно небезпечних мікроорганізмів, що виділяються від птиці (Колганов О. В., 2000; Куликовский А. Н., 1997; Павлов Е. Г., 1995; Панікар І. І., 2001; Радчук И. А., 1990; Фотіна Т. І., 2001; Dashupta P.,1992; Kumar O. R., 1990; Naveen K. A., 1992; Sanchita-Das, 1992).

У публікаціях в Україні та інших країн є окремі повідомлення про наявність та ознаки цієї хвороби, сприйнятливість перепелів до неї, використання для профілактики різних антибактеріальних препаратів, тощо. (Кривутенко А. И., 1991; Фотіна Т.І., 2000; Dashupta P., 1992; Florou-Panery P., 1991; Kumar O., 1990).

Виникає потреба комплексного вивчення ешерихіозу перепелів, біологічних властивостей збудника та обґрунтування профілактики цього захворювання.

Вищевказане обґрунтувало наші дослідження щодо ешерихіозу перепелів із встановленням факторів, що сприяють спалахам хвороби, біологічних властивостей E. coli, патогенності збудника, чутливості до антибактеріальних препаратів та застосування найефективніших з профілактичною метою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною досліджень, що передбачені тематичним планом кафедри вірусології, патанатомії та хвороб птиці Сумського НАУ, у 2001-2006 рр. за темою: «Впровадження більш досконалих методів діагностики, лікування і профілактики заразних хвороб птиці ряду курячих: кури, індики, перепели» (№ державної реєстрації 0101U003466).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є вивчення поширення та перебігу ешерихіозу перепелів на фермах, дати оцінку факторів, що сприяють прояву хвороби, зокрема: зв'язку колітитру в повітрі приміщень зі спалахами хвороби, біологічними властивостями E. сoli, а також удосконалення діагностики та профілактики ешерихіозу перепелів.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

- вивчити перебіг ешерихіозу перепелів у господарствах Сумської, Полтавської, Харківської, Дніпропетровської областей України;

- визначити бактеріальну забрудненість повітря пташників та наявність E. coli за кількісними показниками і зв'язок цих показників із спалахами ешерихіозу;

- вивчити біологічні властивості збудника ешерихіозу у перепелів;

- провести оцінку та визначити раціональніші засоби лікування і профілактики ешерихіозу перепелів;

- розробити методичні рекомендації щодо ешерихіозу, його лікування та профілактики;

Об'єкт дослідження. Ешерихіоз перепелів.

Предмет дослідженя.. Поширення, біологічні властивості збудника ешерихіозу перепелів, його патогенність, чутливість до антибактеріальних препаратів, розробка заходів неспецифічної профілактики.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовували загальноприйняті бактеріологічні, серологічні, клінічні, патологоанатомічні, епізоотологічні, біохімічні та статистичні методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено ступінь поширення ешерихіозу перепелів на фермах різних форм власності і потужності Сумської, Дніпропетровської, Харківської і Полтавської областей України.

Визначено контамінацію повітря пташників для перепелів бактеріями, вплив їх на птицю та зв'язок показників мікрофлори перепелятників із спалахами ешерихіозу.

Описано біологічні властивості ешерихій, виділених від перепелів.

На основі антибіотикограм чутливості різних сероваріантів збудника ешерихіозу дана оцінка ефективності засобів профілактики ешерихіозу перепелів, прогноз використання найефективніших антибіотиків.

Практичне значення отриманих результатів. З'ясування зв'язку кількості Е. coli в повітрі перепелятників зі спалахами хвороби дозволяє рекомендувати проведення періодичних бактеріологічних досліджень проб повітря перепелятників з метою контролю епізоотичної ситуації на фермах.

При утриманні перепелів необхідно враховувати, що ешерихіоз проявляється як інфекційна хвороба, що викликається Е. coli як самостійно, так і з іншими збудниками хвороб: ми спостерігали перебіг ешерихіозу одночасно із псевдомонозом, протеєозом, мікоплазмозом (за титрами антитіл) та кокцидіозом, а також на фоні високих титрів противірусних антитіл (ІБ, СЗН, ХМ, ХГ, ІЛТ, реовірусної та аденовірусної інфекцій).

Е. coli резистентна до багатьох протимікробних засобів, тому потрібно встановлювати чутливість ешерихій до антибіотиків з метою прогнозування їх використання.

Результати наших досліджень ввійшли до «Методичних рекомендацій з ешерихіозу перепелів (діагностика, профілактика та лікування)», затверджених Управліннями ветеринарної медицини в Полтавській та Сумській областях (протоколи № 13 від 7 листопада та № 6 від 27 грудня 2006 року).

Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрах епізоотології та організації економіки ветеринарної справи (ОЕВС) Сумського національного аграрного університету (СНАУ), інфекційної патології та біотехнології Полтавської Державної аграрної академії (ПДАУ), паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Дніпропетровського державного аграрного університету (ДДАУ).

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта складається з виконання запланованих експериментальних і виробничих досліджень, зокрема ізоляції збудника і вивчення його біологічних властивостей, експериментального інфікування птиці, проведення моніторингу чутливості ізольованих бактерій до антибіотиків. Узагальнення первинних даних, їх статистична обробка, аналіз, формування висновків і оформлення рукопису здійснені також особисто автором.

Окремі бактеріологічні дослідження проведені за сприяння Сумської і Полтавської обласних державних лабораторій ветеринарної медицини. Серологічні дослідження на вірози проведені зі співробітниками лабораторії вивчення хвороб птиці ННЦ «ІЕКВМ». Серотипізація Е. coli проведена за сприяння співробітників лабораторії ветсанекспертизи Інституту ветеринарної медицини УААН.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були повідомлені та обговорені на засіданнях кафедри вірусології, патанатомії і хвороб птиці СНАУ в 2001-2006 роках., на річних звітах з наукової роботи СНАУ, на наукових конференціях молодих вчених та аспірантів СНАУ в 2001-2006 роках..

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 7 друкованих працях, з них 6 у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 110 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, списку використаної літератури. Роботу ілюстровано 30 таблицями та 5 рисунками. Список використаної літератури включає 205 джерел, в тому числі 93 - іноземних авторів.

Матеріали та методи досліджень

Робота проводились на перепелиних фермах України різних форм власності, в лабораторії кафедри вірусології, патанатомії і хвороб птиці Сумського НАУ.

Дослідження проводили в 2001-2006 роках, під постійним наглядом і вивченням перебували перепелині ферми Сумської, Дніпропетровської, Харківської та Полтавської областей. Із них ферми різних власників: фірми «Демпург», (м. Суми); приватної фірми «Вітіз» (м. Дніпропетровськ); ферма «Укрнафта» (м. Полтава); перепелині ферми: «А. В.» (м. Суми), «М. М.» (м. Харків). Щорічно при виїздах до вказаних ферм клінічно обстежувалось до 30 тисяч перепелів, вибірково відбирались проби сироваток крові для серологічних досліджень та проби повітря на бактеріальне обсіменіння.

При проведенні досліджень використано 1279 голів перепелів різного віку, бактеріологічно досліджено 51 проба повітря перепелятників та 255 трупів птиці. У дослідах зі штучного інфікування різними методами використано 1024 перепелів різного віку.

Поширення ешерихіозу перепелів з'ясовували зі встановленням захворюваності, смертності, а також летальності за методикою І. А. Бакулова (1982).

Матеріалом для бактеріологічного дослідження слугували свіжі трупи птиці і колонії мікрофлори, що виростали в чашках Петрі на м'ясопептонному агарі (МПА) та агарі Ендо з посівів проб повітря приміщень.

Сироватки крові перепелів досліджувались за допомогою РНГА. Реакцію ставили за такою схемою: до двократних розведень досліджуваної сироватки додавали еритроцитарний діагностикум. Результат реакції оцінювали за титром антитіл (найвище розведення сироватки, яке викликає гемаглютинацію не менше, ніж на два «хрести»).

Бактеріальна забрудненість повітря пташників визначалась методом седиментації в чашках Петрі з агаром (експозиція 5 хвилин). Підраховувалась кількість колоній, що виростали за 24 години в термостаті за температури + 37,0 ^оС.

Для культивування мікроорганізмів, ізольованих з повітря і трупів птиці, використовувались різні поживні середовища. Первинні висіви робились із крові серця, печінки, селезінки, кісткового та головного мозку на м'ясопептонному бульйоні (МПБ), МПА, агар Ендо.

Морфологічні та тинкторіальні властивості вивчали при мікроскопії мазків з печінки, кісткового та головного мозку, у тому числі властивість негативно фарбуватись за Грамом та ін.

На другу добу проводили пересівання на щільні диференціально-діагностичні середовища (Ендо, Плоскірєва, Левіна) в чашках Петрі. Через 24-48 годин культивування в термостаті за температури +37 ⁰С характерні для ешерихій колонії висівали для вивчення сахаролітичних властивостей, серотипування та вивчення інших властивостей.

Рухливість E. сoli визначали методом висячої краплі та шляхом культивування в 0,5 % - му напіврідкому МПА.

Біохімічні властивості досліджували за допомогою наборів поживних середовищ з вуглеводами (глюкоза, лактоза, сахароза), багатоатомними спиртами (манніт, дульцит, інозит), та індикатором Андреде; висівали на середовище Сімонса; цитратно-амонієвого середовища; м'ясопептонної желатини (МПЖ), у середовищах з сечовиною. Здатність виділяти індол визначали методом індикаторних папірців, оброблених 12 %-м розчином щавлевої кислоти, сірководнем на агарі з глюкозою та сірчанокислим залізом.

Для дослідження антигенних властивостей ешерихій були використані специфічні аглютинуючі сироватки (для серотипізації - О E. сoli аглютинуючі сироватки, виробництва ФГУП «Армавірська біофабрика»,ТУ 46-21-799-80).

Патогенні властивості ізольованих ешерихій визначали за допомогою біопроби на перепеленятах. У лабораторії для дослідження використовували внутрішні органи трупів птиці: печінку, селезінку, жовчний міхур, трубчасту кістку, головний мозок, кров.

Для подальшого вивчення відбирались культури E. coli, ізольовані на перепелиних фермах одночасно з повітря та трупів загиблої птиці під час спалахів.

Адгезивні властивості вивчали за допомогою реакції аглютинації (РА) з використанням відповідних адгезивних сироваток: антиадгезивні аглютинуючі сироватки виробництва ПП «Біоресурс плюс», ТУУ 244.32068709.689-2003). Клініко-епізоотологічний і патологоанатомічний діагноз підтверджували виділенням серологічно-типованих ешерихій з відповідними культурально-біохімічними властивостями.

Чутливість Е. соlі до антибіотиків визначали на твердих поживних середовищах (МПА) методом дифузії в агар з використанням дисків, які містять антибіотики. Із тих причин, що метод дифузії в агар порівняно простий, його широко застосовують на практиці (Сидоров М. А. и др., 1995; Bergey's Mannual of Systematic Bacteriology, 1997). У дослідах на антибіотикочутливість використовували диски з такими антибактеріальними препаратами: амоксицилін, байтрил, енроксил, левоміцетин, неоміцин, пеніцилін, поліміксин, стрептоміцин, тетрациклін та цефазолін. За вивченням антибіотикограм встановлена чутливість культур ешерихій, ізольованих з повітря та трупів перепелів на фермах у різних областях України. Проводились досліди штучного інфікування перепеленят патогенними ешерихіями, ізольованими на фермі «Демпург», з використанням різних методів зараження (з питною водою, внутрішньом'язово). Контрольні та дослідні групи перепелів формувались із птиці, що завозилась із благополучної щодо інфекційних захворювань фірми «Поіск АГ».

Кожний випадок ешерихіозу перепелів вивчався зі встановленням захворюваності, загибелі та смертності птиці. Захворюваність визначалась за формулою:

,

де А - кількість перепеленят, що захворіли,

В - загальна кількість сприйнятливої птиці.

Смертність за формулою:

,

де П - кількість перепелів, що загинули від інфекції, В - загальна кількість сприйнятливої птиці.

Летальність за формулою:

,

де П - кількість перепелів, що загинули від інфекції, А - кількість перепеленят, що захворіли.

Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методом Стьюдента.

Результати власних досліджень

Поширення бактеріальних хвороб перепелів. Широке поширення на птахофермах усіх країн світу має ешерихіоз (колібактеріоз). Статистичні матеріали Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України свідчать про те, що ешерихіоз реєструвався серед птиці ряду курячих щорічно.

Встановлено, що на окремих перепелиних фермах усіх форм власності спостерігались спалахи сальмонельозу (2 випадки), ешерихіозу (12 випадків), стафілококозу (1 випадок), псевдомонозу (1 випадок) та протеєозу (1 випадок). Захворювання проявлялись клінічно з характерними патологоанатомічними змінами, були також виділені збудники вищевказаних хвороб.

Спалахи ешерихіозу перепелів. Спалахи зареєстровано на перепелиних фермах Сумщини: на фермі фірми «Демпург» у січні і травні 2002 року; березні та жовтні 2003 року, а також на фермі «А. В.» у липні 2001 року. На перепелиній фермі Полтавщини: у січні та березні 2001 року, травні та червні 2002 року, січні 2003 року. На перепелиній фермі фірми «Вітіз» (м. Дніпропетровськ) - в січні 2002 року; на фермі «М. М.» (м. Харків) - в вересні та листопаді 2004 року. Ензоотії ешерихіозу продовжувались 2-3 тижні; летальність серед перепелів при гострому перебігу хвороби коливалась від 77,27 до 97,31 %.

Ешерихіоз мав гострий перебіг і характеризувався наступними ознаками: перепеленята ставали малорухливими та пригніченими, відмовлялися від корму, але відчували спрагу, важко дихали, фекалії були рідкими, білуватого кольору та неспецифічного запаху. Після кількох діб у дорослої птиці ознаки хвороби зникали, а через 1,5-2 тижні відновлювалася продуктивність. Були характерні такі патологоанатомічні зміни, як збільшення об'єму серця, тьмяний перикард з плівками фібрину, серозно-фібринозний ексудат у перикардіальній порожнині, крововиливи на ендокарді, набряклі, яскраво-червоні легені. Гіперемійована, набрякла слизова оболонка тонкого та товстого відділів кишечника. Збільшена печінка з тьмяною поверхнею та капсулою з нальотом фібрину.

Ензоотії ешерихіозу тривали 14-15 діб і характеризувались наявністю трьох піків максимальної загибелі перепелів на третю, п'яту-шосту та восьму-дев'яту добу спалаху. При розтині трупів перепеленят, які загинули без клінічного прояву захворювання, виявляли зміни характерні для сепсису.

Вивчення мікрофлори повітря перепелятників та її видовий склад.

На обстежених фермах був вивчений склад мікрофлори повітря перепелятників, наявність E. сoli в пробах повітря та трупів перепелів. Установлена кореляція між бактеріальним обсіменінням та ізоляцією E. coli з повітря ферм і трупів перепелів зі спалахами ешерихіозу на перепелиних фермах.

Установлено, що на перепелиній фермі «АВ» при кількості 108 тис. м. к./ м³ повітря та від 206 до 608 тисяч на інших фермах. Від перепелів, що загинули, було ізольовано E. coli та спостерігали спалахи ешерихіозу.

Середня бактеріальна контамінація при спалахах хвороби на фермі «А. В.» з незначним поголів'ям становила 69,5±24,24 тис. м. к. /м³ та 252,87±27,56 тис. м. к. /м³ - на крупних перепелиних фермах «Демпург», «Укрнафта» та «М. М.». У повітрі приміщень, де утримували перепелів, кількість мікроорганізмів в м³ коливалась від 24 до 608 тис. м. к. /м³ . Спалахи ешерихіозу не реєструвались при забрудненості повітря 56,67±24,42 тис. м. к. /м³ на фермі «А. В.» та 183,21±31,26 тис. м. к. /м³ на потужних перепелиних фермах.

Під час мікробіологічного дослідження проб повітря перепелятників було виявлено мікроорганізми таких родів: Escherichia, Proteus, Pseudomonas, Staphylococcus, Bacillus, Clostridium, Streptococcus, Enterococcus, Vibrio, Candida, Mucor, Aspergillus, Penicillium та інших. Домінували на перепелиних фермах такі роди мікроорганізмів, як Escherichia, Pseudomonas, Staphylococcus, Proteus.

Збудники паразитарних хвороб-Eimeria tenella, Eimeria necatrix-виявлені тільки на перепелиній фермі «Демпург». На цій же фермі в сироватці крові виявляли антитіла проти Micoplasma gallisepticum. Ешерихії та кокові форми бактерій були виділені від загиблих перепелів на фермах Сумської, Дніпропетровської, Полтавської та Харківської областей.

Визначення колітитру повітря, як умови виникнення ешерихіозу перепелів.

Визначено кореляцію бактеріального обсіменіння, колітитру із загальною кількістю мікробних клітин у повітрі пташників зі спалахами ешерихіозу.

Дані таблиці 1 свідчать про те, що при загальному бактеріальному забрудненні від 108 до 608 тис. м. к./ м³ (у середньому 296±41,36 тис.), наявності ешерихій у межах 8,3-18,0 тис. м. к./ м³ повітря (у середньому 15,35±1,92 тис.) та частки їх 5,26-8,64% (у середньому 6,86±0,53 %) виникали спалахи ешерихіозу. А при меншій загальній кількості мікробних клітин - 22,5-286 тис. м. к/ м³ (у середньому 183,21±3,26 тис. м. к. / м³ ), та ешерихій в межах 2,7-12 тис. м. к. / м³ повітря та їх частки 2,14-5,07 % (у середньому 6,19±0,87 тис. м. к. / м³ та 3,54±0,45 % відповідно) спалахів ешерихіозу не спостерігалось.

Тобто виявилась позитивна кореляція між кількістю мікробних тіл в 1 м³ повітря перепелятників, відсотку E. coli по відношенню до загальної кількості мікробних клітин та спалахами ешерихіозу перепелів. Спалахи ешерихіозу виникали на перепелиних фермах при наявності в 1м³ повітря E. сoli 5,26 % і більше.

Вивчення біологічних властивостей культур E. сoli, ізольованих від перепелів. У 2001- 2006 роках досліджено 13 ізолятів E. сoli, які виділені із повітря та одночасно із трупів, і встановлено серотип та продукування адгезинів. Серологічну належність визначено у 8 ізолятів (61,53 %). Найчастіше ізолювали серотип О78 -чотири; О111 - три; О2 - один; нетиповані - 5 ізолятів E. Сoli.

Частіше на перепелиних фермах у досліджених областях України ізолювали E. coli серотип 078 і 0111. Із 13-ти ізолятів ешерихій 8 (61,53 %) продукували адгезивні антигени: К88ав - 2, К88ас - 1, К99 - 3, 987Р - 1, та F41 - 1.

Ешерихії в абсолютній більшості випадків мають типові для даних мікроорганізмів властивості: ферментують лактозу, глюкозу, сахарозу, мальтозу, утворюють іддол, не утворюють сірководень, не розщеплюють сечовину, дають негативну реакцію з метил ротом. Усі сероваріанти є рухливими. Відмінності є лише у сероваріанта О78, який не ферментує сахарозу та мальтозу.

Вивчення патогенності культур ешерихій, ізольованих від перепелів. Для дослідження патогенних властивостей культур, ізольованих із трупів перепелів та ізольованих з повітря перепелятників, були сформовані групи птиці 14- та 30-добового віку (по 10 голів), яких інфікували внутрішньочеревно в дозі 1 млрд. м. к. /см³, у контрольних групах використовували внутрішньочеревно 1 см³ фізіологічного розчину.

Ізольовані з трупів перепелів культури ешерихій сероваріантів О2, О111, О78 викликали загибель 70-90 % 14-добових перепелів та 60-70 % 30-добових перепелів. Найменшу загибель (40-50 %) викликали культури, серологічну належність яких не було визначено. У контрольних групах загибелі не спостерігалась.

Ізольовані з повітря перепелятників культури ешерихій сероваріантів О2, О111, О78 викликали загибель 70-90 % 14-добових перепелів та 60-80 % для 30-добових перепелів. Культури ешерихій, серологічну належність яких не було визначено, викликали загибель 40 % дослідної птиці. У контрольних групах загибелі не відбувалось.

Чутливість E. coli до антибактеріальних препаратів. Вивчалась чутливість культур E. coli, ізольованих одночасно з повітря та трупів.

Ешерихії, що були виділені на фермах усіх обстежених областей України, були більш чутливішими до байтрилу, енроксилу та тетрацикліну (у середньому 25,21±4,6, 26,07±3,8, 20,92±1,14 мм затримки росту відповідно). Середньою була чутливість до левоміцетину, неоміцину, поліміксину (19,38±1,54, 18,38±2,03, 17±2,51 мм затримки росту відповідно).

Малочутливими ешерихії виявились до цефазоліну, амоксициліну та пеніциліну (13,67±1,74, 14,67±0,37, 14,43±0,42 мм затримки росту відповідно).

Експериментальне відтворення ешерихіозу. В дослідах зі штучного інфікування ешерихіями застосували інфікування з питною водою та внутрішньом'язове зараження перепелів 14- та 30-добового віку. Дослідні і контрольні групи птиці формувались за принципом аналогів. Усі групи перепелів утримувались роздільно в однакових умовах годівлі, температурно-вологісного режиму.

Перед інфікуванням перепеленят визначали LD₅₀ E. coli для перепелів при внутрішньом'язовому інфікуванні, яка складала для 14-добових перепеленят 240,8 тис. м. к. /см³, а для 30-добових - 314,09 тис. м. к. см³. У дослідах використовували культуру E. сoli серовару О78, яку вирощували на МПА та змивали фізіологічним розчином.

За стандартом мутності встановлювали кількість мікробних тіл в 1 см³. Кожним розведенням ешерихій інфікували 10 голів птиці.

Досліди проведено у двох повторностях. Для інфікування при внурішньом'язовому зараженні використовували агарову культуру E. coli в дозі 0,2 см^з, що вміщувала 96 тис. м. к. для 14-добових і 126 тис. м. к. для 30- добових перепелів. Птиці контрольних груп (14- і 30-добовим перепеленятам) уводили внутрішньом'язово стерильний фізіологічний розчин в дозах 0,2 см^з .

Результати внутрішньом'язового інфікування, які наведені в таблиці 5, свідчать, що перепеленята чутливі до інфікування E. coli у 14- та 30- добовому віці. Загибель коливалась у межах 70-80 % для 14-добових та 30-40 % для 30-добових перепеленят. Серед птиці контрольної групи загибелі не було зареєстровано. Із трупів загиблих перепеленят було реізольовано ешерихії, властивості якї збігались із властивостями E. coli серовару О78, що використовувався для інфікування. У дослідах щодо інфікування перепелів з питною водою, було використано 400 см^з води для 14- добових перепеленят та 800 см^з води для 30-добових з концентрацією ешерихій 250-125 тис. м. к. /см^з .

Отримані дані свідчать про те, що перепеленята були чутливими до зараження E. coli з питною водою як у 14- так і в 30- добовому віці, але в меншій мірі, ніж при внутрішньом'язовому інфікуванні. Загибель коливалась у межах 40-50% для 14-добових та 20-30% для 30-добових перепеленят. Серед неінфікованої (контрольної) птиці загибель не реєстрували. Із трупів загиблих перепеленят було реізольовано вихідний штам E. coli серовару О78.

Використання антибактеріальних препаратів для профілактики ешерихіозу перепелів. Для лікувально-профілактичних обробок перепелів при бактеріозах, на основі даних літератури та наших дослідів, було відібрано препарат байтрил фірми «Байєр» (Німеччина) та енроксил «КРКА» (Словаччина).

Вивчали профілактичну дію байтрилу та енроксилу при штучному інфікуванні перепелів ешерихіями. Для досліду використовували перепелів 14- та 30-добового віку. Препарати задавали впродовж трьох діб з питною водою і на 4-ту добу перепелів інфікували внутрішньом'язово ешерихіями в дозі 0,2 см³/гол. (96 тис. м. к. в 0,2 см³ для перепеленят 14-добового віку та 126 тис. м. к. - для 30- добового віку).

Контрольна група птиці препарати не одержувала і була інфікована тією ж дозою.

Високу ефективність байтрилу для профілактики ешерихіозу перепелів при штучному інфікуванні. Так, серед перепеленят, що одержували байтрил, загибелі не було або загинуло до 10 %; в контрольних групах птиці загинуло до 70-90 % перепелів. У повторному досліді ми використали енроксил та одержали майже ідентичні результати - загибель у дослідних групах перепелів не спостерігалась, або не перевищувала 10 %, а в контрольних групах загинуло 40-80 % птиці.

Ці антибактеріальні препарати за нашими рекомендаціями були використані з лікувально-профілактичною метою при спалахах ешерихіозу перепелів на фермах Сумщини, Харківщини, Дніпропетровщини та Полтавщини.



ВИСНОВКИ

1. Встановлено поширення та перебіг ешерихіозу перепелів на фермах різної потужності Сумської, Дніпропетровської, Полтавської і Харківської областей України; обгрунтовано зв'язок колітитру в повітрі приміщень зі спалахами ешерихіозу перепелів; вивчено основні біологічні властивості E. сoli, виділеної від перепелів; встановлено ступінь чутливості E. сoli до антибактеріальних препаратів, дана оцінка їх ефективності. Доведена доцільність використання байтрилу та енроксилу з профілактичною метою у перепелівництві.

2. Мікробна забрудненість повітря перепелятників на різних за потужністю і власністю фермах чотирьох областей України коливається від 90 до 608 тис. м. к. / м³. Спалахи ешерихіозу реєструються, якщо в повітрі перепелятників нараховується 250-345 тисяч м. т. /м³ , кількість E. coli становить понад 5,26 % від загального бактеріального обсіменіння (у середньому 296±41,36 тис. м. к. / м³ та 6,86±0,53 % відповідно).

3. Із повітря перепелиних ферм найчастіше ізолюються E. coli, Salmonella, Staphylococcus, Streptococcus, Proteus, Mucor та ін. У 100 % досліджених проб повітря всіх обстежених ферм ізолювали E. coli, а із трупів перепелів E. coli виділяється у 4,54 ; 3,33 ; 9,09 ; 1,66 % досліджених проб на фермах Сумської, Дніпропетровської Полтавської і Харківської областей відповідно.

4. Ешерихіоз перепелів має гострий перебіг, проявляється характерними ознаками для цієї хвороби птиці ряду курячих. Спостерігаються три піки максимальної загибелі перепелів на 3-ту, 5-6-ту та 9-у добу ензоотії. Летальність коливалась від 77,27 до 97,25 %.

5. Усі ізоляти ешерихій рухливі, за Грамом забарвлювались негативно; не утворюють уреазу, фенілаланіндезаміназу та сірководень на середовищах із хлоридом заліза, ферментують лактозу з утворенням молочної кислоти. Сероваріант О 78 не ферментує мальтозу і сахарозу.

6. Із 13 ізолятів E. coli, виділених у період 2001-2006 років з повітря і одночасно з трупів перепелів, типовано 8 (61,53 %). Ізольовані патогенні

E. coli представлені такими серотипами: О78 - 30,76 %; О2 - 7,69 %; О111 - 23,07 % та нетиповані - 38,46 %. Ешерихії, ізольовані на фермах Сумської області продукують адгезини К88ав, К88ас, 987Р, Харківської - К99, Полтавської - К99, К88ав, F41, Дніпропетровської - К99.

7. Сероваріант E. coli О78 при внутрішньом'язовому інфікуванні та з питною водою є патогенним для 14-30-добової птиці і викликає захворювання в гострій формі з явищами септицемії і загибеллю перепелів від 20 до 80 %.

8. Виділені нами від перепелів ізоляти E. coli найбільше чутливі до байтрилу, енроксилу, тетрацикліну: зона затримки росту в середньому становить 25,21±4,6, 26,07±3,8, 20,92±1,14 мм відповідно. Чутливість збудника до енрофлоксацинів істотно не змінюється при регулярному їх застосуванні впродовж 5 років.

9. Позитивний профілактичний ефект байтрилу і енроксилу проявляється при застосуванні в дозі 10 мг/кг живої маси з питною водою. Дача з питною водою байтрилу або енроксилу протягом 3-5 діб, як в експерименті, так і у виробничих умовах обстежених ферм, запобігає виникненню захворювання і загибелі птиці.

Практичні пропозиції

1. Результати наших досліджень ввійшли до «Методичних рекомендацій з ешерихіозу перепелів (діагностика, профілактика та лікування)», затверджених Управліннями ветеринарної медицини в Полтавській та Сумській областях (протоколи № 13 від 7 листопада та № 6 від 27 грудня 2006 року).

2. Доцільно проводити моніторинг мікробного забруднення повітря перепелятників із визначенням кількості E. coli з метою контролю ризику виникнення ешерихіозу. В разі, коли питома вага E. coli перевищує 5,26 % від загальної кількості мікроорганізмів існує ризик виникнення спалахів ешерихіозу.

3. Із лікувально-профілактичною метою на перепелиних фермах рекомендується використовувати байтрил або енроксил з питною водою в дозі 10 мг/кг живої маси, до яких, за нашими спостереженнями протягом п'яти років, не розвивалась резистентність у E. coli, а при необхідності вивчати чутливість і до інших антибактеріальних препаратів.

4. Матеріали дисертації щодо ешерихіозу перепелів, біологічних властивостей збудника, діагностики та профілактики хвороби використовуються в навчальному процесі на кафедрах епізоотології і ОЕВС Сумського НАУ, кафедрах інфекційної патології і біотехнології Полтавської ДАА, кафедрі паразитології та вет. сан експертизи Дніпропетровського ДАУ. Також вищевказані дані доцільно використовувати при підготовці спеціалістів на інших факультетах ветеринарної медицини, а також фахівцям ветеринарної медицини при лабораторно-практичній роботі.



ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Колібактеріоз і сальмонельоз птиці: інфікування курчат і перепеленят в виробничих умовах і при штучному зараженні [Текст] / І. І. Панікар, О. С. Панасенко, Іг. Іг. Панікар, С. А. Семеняченко, Р. М. Урдзик // Вісник Сумського нац. аграр. ун_та : наук.-метод. журн. Серія «Ветеринарна медицина». - Суми, 2002. - Вип. 8. - С. 68-70. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку даних та підготовку статті до публікації).

2. Асоціації мікроорганізмів повітря пташників та спалахи бактеріальних хвороб перепелів [Текст] / І. І. Панікар, О. І. Решетило, В. В. Гаркава, І. О. Булгакова, В. А. Педан, В. І. Рисований, О. В. Данілов, О. С. Панасенко // Зб. наук. праць Луганського нац. аграр. ун_та. - Луганськ, 2003. - № 31/43 : Ветеринарні науки. - С. 104-105. (Дисертантом проведено дослідження мікрофлори повітря перепелятників).

3. Показники епізоотичного процесу при інфекційних хворобах перепелів на фермах України [Текст] / І. І. Панікар, О. І. Решетило, В. В. Гаркава, В. О. Лемещенко, О. С. Панасенко, О. М. Манжос, Іг. Іг. Панікар, Г. І. Гарагуля // Вісник Сумського нац. аграр. ун_та : наук.-метод. журн. Серія «Ветеринарна медицина». - Суми, 2004. - Вип. 7 (12). - С. 124-127. (Дисертант особисто провів дослідження епізоотичного процесу щодо ешерихіозу).

4. Хвороби перепелів, що викликані асоціаціями різних збудників [Текст] / І. І. Панікар, В. А. Педан, О. С. Панасенко, В. О. Лемещенко, Г. І. Гарагуля // Вісник Сумського нац. аграр. ун_та : наук.-метод. журн. Серія «Ветеринарна медицина». - Суми, 2005. - Вип. 1-2 (13-14). - С. 241-244. (Дисертантом проведено дослідження асоціацій E. coli з іншими збудниками хвороб перепелів).

5. Панікар, І. І. Спалахи хвороб перепелів, що викликані асоціаціями різних збудників та безсимптомним перебігом вірусних хвороб [Текст] / І. І. Панікар, О. С. Панасенко, Г. І. Гарагуля // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини : зб. наук. праць Харк. держ. зоовет. акад. - Х., 2006. - Вип. 13 (38), ч. 3. - С. 231-235. (Дисертант приймав участь у проведенні досліджень та статистичній обробці даних).

6. Панасенко, О. С. Перебіг заразних хвороб перепелів на фермах Україні в порівняльному аспекті з описаним за кордоном [Текст] / О. С. Панасенко // Вісник Сумського нац. аграр. ун_та : наук.-метод. журн. Серія «Ветеринарна медицина». - Суми, 2006. - Вип. 1-2 (15-16). - С. 145-147.

7. Епізоотична ситуація по заразних хворобах на перепелиних фермах Сумщини [Текст] / О. В. Молчанова, О. П. Титаренко, О. С. Панасенко, В. О. Лемещенко, І. І. Панікар // Матеріали наук.-практ. конф. викладачів, аспірантів та студентів Сумського нац. аграр. ун_та (Суми, 5-21 квітня 2005 р.). - Суми : ВТД «Університетська книга», 2005. - С. 134. (Дисертантом проведено дослідження мікрофлори повітря перепелятників Сумщини, обробка даних та написання роботи).

Размещено на Allbest.ru

...