Вплив спадкових, паратипових факторів і статевого диморфізму на підвищення відтворювальних якостей свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"Херсонський державний аграрний університет"

УДК: 636.4:636.05:636.087

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Вплив спадкових, паратипових факторів і статевого диморфізму на підвищення відтворювальних якостей свиней

Пентилюк Роман Сергійович

Херсон - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет", Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Коваленко Віталій Петрович, ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет", завідувач кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Іванов Володимир Олександрович, ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет", завідувач кафедри морфології і фізіології тварин;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Коваль Ольга Анатоліївна ДВНЗ "Миколаївський державний аграрний університет", кафедра технології виробництва продукції тваринництва.

Захист дисертації відбудеться "02" жовтня 2008 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 у ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" за адресою: 73006, Херсон - 6, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, аудиторія 64.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" за адресою: 73006, Херсон - 6, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий "29" серпня 2008 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Д. Карапуз

Анотації

Пентилюк Р.С. Вплив спадкових, паратипових факторів і статевого диморфізму на підвищення відтворювальних якостей свиней. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Державний вищий навчальний заклад "Херсонський державний аграрний університет", Херсон, 2008.

Дисертація присвячена вивченню роздільного і суміжного впливу генотипових і паратипових чинників та їх взаємодії з рівнем статевого диморфізму на відтворювальні якості свиней при використанні в технології годівлі біологічно активних речовин (БАР).

Проведені дослідження дозволили визначити ступінь і характер впливу згодовування окремих препаратів БАР або їх комбінацій на особливості прояву відтворювальних якостей свиноматок різних генотипів і показники росту їх потомства - чистопорідних і помісних кнурців і свинок. Оцінка статевого диморфізму за показниками росту поросят дозволила встановити, що в більшості випадків на дію кормового чинника більше реагують кнурці і чистопорідні тварини. Застосування БАР сприяє зменшенню відмінностей за показниками росту між поросятами різної статі і генотипу в дослідних групах. диморфізм свиноматка генотип

Ключові слова: свині, продуктивність, генотип, стать, годівля.

Пентилюк Р.С. Влияние наследственных, паратиповых факторов и полового диморфизма на повышение воспроизводительных качеств свиней. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. - Государственное высшее учебное заведение "Херсонский государственный аграрный университет", Херсон, 2008.

Диссертация посвящена изучению раздельного и совместного влияния генотипических и паратипических факторов и их взаимодействия с уровнем полового диморфизма на воспроизводительные качества свиней при использовании в технологии производства свинины биологически активных веществ (БАВ).

Проведенные исследования позволили определить степень и характер влияния скармливания отдельных препаратов БАВ или их комбинаций на особенности проявления воспроизводительных качеств свиноматок разных генотипов и показатели роста их потомства: чистопородных и помесных хрячков и свинок.

Оценка продуктивного действия показала, что применение препаратов Целлобактерин (ферментный пробиотик) или Биомос (антимикробный, широкого спектра действия) обусловило различия между опытными и контрольными животными по репродуктивным качествам свиноматок в пределах 2,1-23,8%, а у поросят по показателям роста - 2,2-24,7%. Наибольшие межгрупповые различия наблюдались после 21-дневного возраста поросят и при использовании препарата Биомос.

Сравнительная оценка продуктивности свиноматок и поросят позволила ранжировать сочетания препаратов: лучшим является Целлобактерин+ Микосорб (адсорбент микотоксинов), далее Целлобактерин+Биомос и завершает комплекс Биомос+ Оллзайм Вегпро (мультиэнзимная композиция).

Оценка полового диморфизма по показателям роста поросят позволила установить, что к воздействию кормового фактора более чувствительные хрячки и только при использовании Целлобактерина - свинки. в опытных группах применение БАВ способствовало уменьшению продуктивных различий между поросятами разного пола. На проявление полового диморфизма более влиятельными являются пробиотик и ферментный комплекс.

Воспроизводительные качества свиноматок разных генотипов опытных групп по некоторым показателям существенно не отличались от контрольных аналогов, хотя по признакам, которые связаны с массой потомства, большей реакцией отличались чистопородные свиноматки. При определении преимущества определенного генотипа по воспроизводительным качествам свиноматок как в контрольных, так и опытных группах не установлено четких различий. Оценка генотипических отличий по показателям роста поросят позволила установить, что применение БАВ способствует уменьшению различий между помесными и чистопородными поросятами, а у чистопородных поросят наблюдается повышение энергии роста.

Расчет экономических показателей выращивания поросят подтверждает целесообразность применения большинства препаратов БАВ.

Ключевые слова: свиньи, продуктивность, генотип, пол, кормление

Pentilyuk R.S. The influence of the ancestral, paratypic factors and sexual dimorphism on the pig's reproductive qualities increasing. - Manuscript.

Dissertation in obtaining of agricultural candidate's degree by the specialty 06.02.04 - State higher educational institution "Kherson State Agricultural University", Kherson, 2008.

Dissertation dedicates studying of divisible and contiguous influence with genotypic and paratypic factors and their interaction with a level of sexual dimorphism on the pig's reproductive qualities when using of biologically active substance in feeding technology (BAS).

Studied researches helped to define the level and character of feeding individual preparation's BAS influence or their combinations on peculiarity of development's reproductive quality on sows of different genotypes and growth's rate of their brood: thoroughbred and mixed boars and pigs. The assessment of sexual dimorphism according to piglets' growth rate made it possible for ascertain, that in most cases on the food factor's action boars and thoroughbred animals react more than the others. The application of BAS promotes decrementing of differences according to growth rate between piglets of the different point and genotype in experimental groups.

Keywords: pigs, productivity, genotype, floor, feeding

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Збільшення виробництва продуктів свинарства найбільш можливе завдяки застосуванню сучасних технологій, що базуються на нових досягненнях наукових розробок у годівлі, утриманні та селекції тварин. Одним із головних напрямів підвищення продуктивності свиней та ефективного використання кормів є повноцінна годівля і використання біологічно активних речовин - каталізаторів обмінних процесів в організмі.

Останнім часом приділяється значна увага дослідженню рівня статевого диморфізму в популяціях сільськогосподарських тварин і птиці. Особливості визначення статевого диморфізму полягають у тому, що це загальнобіологічне явище пов'язане з еволюційною диференціацією статей і визначається у відносно ранньому віці. У свинарстві наявна обмежена кількість досліджень з питань використання рівня статевого диморфізму як критерію інтенсивності подальшого розвитку тварин, енергії їхнього росту й продуктивних якостей. Крім того, практично не з'ясовано, як тварини різної статі можуть реагувати на вплив тих чи інших біологічно активних речовин та специфічних кормових препаратів.

У комплексі заходів по збільшенню виробництва свинини, поряд з покращенням годівлі та умов утримання тварин, особлива увага приділяється удосконаленню існуючих порід свиней, підвищенню їхніх племінних та продуктивних якостей. Подальше удосконалення існуючих генотипів, виявлення ефективних поєднань є важливим завданням науковців і практиків. У галузі свинарства відкритим залишається питання про реактивність свиней різних генотипів до впливу кормових факторів на їх продуктивність, оскільки тварини з різними генетичними властивостями можуть не однаково трансформувати поживні речовини кормів у продукцію.

Унаслідок цього слід уважати актуальними дослідження, спрямовані на визначення впливу кормових, генотипових факторів і статі на формування та прояв продуктивних ознак свиней, що дозволить обґрунтувати закономірності росту і продуктивності тварин при роздільній і сумарній дії цих факторів, що й послужило підставою для обрання теми дисертаційного дослідження "Вплив спадкових, паратипових факторів і статевого диморфізму на підвищення відтворювальних якостей свиней".

Зв'язок роботи з науковими темами і програмами. Робота є складовою частиною науково-дослідних робіт інституту тваринництва УААН "Асканія-Нова" "Розробити рецептуру малокомпонентних комбікормів з урахуванням господарсько-економічних умов південного регіону України і вивчити їх вплив на обмінні процеси та продуктивність тварин" (№ держ.рестрації 0101V007398) та Херсонського державного аграрного університету "Розробка й удосконалення методів селекції основних видів сільськогосподарських тварин і птиці та технологій виробництва продуктів тваринництва в реформованих господарствах південного регіону України" (№ держ.рестрації 0104U10375).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження стала розробка технологічних прийомів підвищення продуктивності свиноматок і енергії росту поросят різних генотипів і статі шляхом використання у їхніх раціонах препаратів біологічно активних речовин.

Для досягнення означеної мети вирішувалися такі завдання:

- оцінити відтворювальні якості чистопорідних і помісних свиноматок залежно від умов годівлі;

- дослідити показники росту поросят різної статі й генотипу при застосуванні кормових добавок;

- установити взаємозв'язок кормового фактора зі статевим диморфізмом поросят за показниками росту;

- з'ясувати відносний вплив кормового, статевого та генотипового факторів на мінливість продуктивних ознак;

- дослідити гематологічні показники піддослідних тварин;

- визначити економічну ефективність отриманих результатів досліджень.

Об'єкт дослідження. Свиноматки й поросята-сисуни різної статі великої білої породи та їх помісі із червоною білопоясою породою.

Предмет досліджень. Формування продуктивних ознак і відтворювальних якостей свиноматок, показники росту їх потомства залежно від впливу кормового, генотипового і статевого факторів.

Методи дослідження. Поставлені в дисертаційній роботі завдання вирішувалися з використанням зоотехнічних, біохімічних методів та біометричної обробки даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлено відмінності за господарсько-корисними ознаками свиней великої білої породи та їх помісей з червонопоясою м'ясною породою при використанні препаратів біологічно активних речовин для покращення продуктивності тварин; З'ясовано, що поросята різної статі не однаково реагують на згодовування добавок біологічно активних речовин, а величина і характер зміни показників їхнього росту залежить від механізму впливу одного препарату або поєднань кількох на організм тварин.

Доведено особливості прояву продуктивності свиней різних генотипів та їх чутливість до дії біологічно активних речовин; визначено характер і ступінь взаємозв'язку між кормовим, статевим і генотиповим факторами при формуванні продуктивних ознак тварин.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено прийоми використання та встановлено оптимальні поєднання препаратів біологічних речовин в умовах кормової бази півдня України. Окремі кормові добавки або їх комплексне застосування дозволяє за певних умов вирівняти показники росту поросят різної статі та генотипу. У більшості випадків при застосуванні Целлобактерину або його поєднання з Біомос чутливіші до впливу кормового фактора кнурці. Натомість до препарату Біомос або його поєднання з ензимним комплексом Оллзайм Вегпро більш чутливі свинки. При впровадженні промислового схрещування слід ураховувати, що помісні поросята менш чутливі до біологічно активних речовин, ніж чистопорідні.

Розроблені технологічні прийоми організації годівлі свиней упроваджено на племпідприємствах та господарствах виробництва свинини Херсонської області. Результати досліджень пройшли перевірку в умовах свинарського комплексу ДП "Фрідом Фарм" Каховського району та СК "Радянська земля" Білозерського району Херсонської області з 2006 року.

Особистий внесок здобувача. Представлений у дисертації матеріал є результатом власних досліджень автора. Методологія і схема досліджень розроблені разом з науковим керівником, член-кореспондентом УААН, доктором сільськогосподарських наук, професором Коваленком В.П..

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на щорічних підсумкових учених радах та конференціях біолого-технологічного факультету Херсонського державного аграрного університету (2004-2007). Результати проведених досліджень пройшли апробацію на Міжнародних конференціях "Пріоритетні напрямки удосконалення технології кормів" (Харків, 2004), "Динаміка наукових досліджень-2005" (Дніпропетровськ, 2005), "Комбікорми-2005" (Фрунзе, АР Крим, 2005), "Сучасні технології сільськогосподарського виробництва" (Гродно,2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 робіт, у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях, де розкрито основний зміст наукових досліджень, за результатами яких отримано 1 патент на корисну модель.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріал і методика досліджень, результатів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій, списку використаних літературних джерел та додатків. Робота викладена на 186 сторінках комп'ютерного тексту, містить 39 таблиць, 33 рисунків, 30 додатків. Список літератури включає 226 джерел, із яких 34 дальнього зарубіжжя.

Загальна методика й основні методи досліджень

Експериментальну та аналітичну частину досліджень проведено впродовж 2004-2005 років в умовах дочірнього підприємства "Фрідом Фарм" (1, 2, 4 дослід) Каховського району та товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський бекон" (3, 5 дослід) Чаплинського району Херсонської області, а також у лабораторіях Інституту тваринництва УААН "Асканія-Нова". Загальну схему досліджень наведено на рисунку 1.

Для досліджень було взято свиноматки і поросята-сисуни великої білої породи та їх помісі з червоною білопоясою м'ясною породою.

Відповідно до державної програми застосування кормових форм біологічно активних речовин у свинарстві, що могли б сприяти поліпшенню відтворювальних якостей та продуктивності тварин, було заплановано дослідження з метою вивчення доцільності їх використання в раціонах свиней різного генотипу і статі.

Целлобактерин представляє собою виділені з рубця жуйних тварин мікроорганізми, що мають целюлозолітичну та молочнокислу активність, і поєднує в собі одночасно ферментний комплекс та пробіотик. Біомос представляє собою антибактеріальний препарат, який блокує колонізацію кишечника патогенною мікрофлорою, підсилює ріст корисної мікрофлори та стимулює імунітет. Препарат Оллзайм Вегпро представляє собою мультиензимний комплекс. Мікосорб являє собою унікальне поєднання етерифікованих глюкоманнанів, що адсорбують мікотоксини в шлунково-кишковому тракті і виводять їх із організму.



Методичний підхід до розробок схем запланованого дослідження базувався на формуванні піддослідних груп, що одержували основний і додатковий раціони. У період експерименту тварини контрольної групи отримували повнораціонні комбікорми. Тваринам дослідних груп додатково до основного раціону згодовували досліджувані препарати як окремо, так і в різній комбінації. Причому кормові добавки змішували з преміксами, а потім із високопротеїновими компонентами раціонів.

У першому експерименті згідно з методикою проведення досліджень відібрано підсисні свиноматки по 16 голів у кожній групі. З них сформовано дві групи тварин-аналогів. Свиноматки дослідної групи отримували комбікорм, до якого додавали ферментно-пробіотичний препарат Целлобактерин у кількості 0,1% за масою протягом підсисного періоду, а поросята - у кількості 0,2% від народження до 2-місячного віку.

У другому експерименті тварини дослідної групи додатково до основного раціону отримували антимікробний препарат Біомос: свиноматки - за 20 днів до опоросу та до відлучення поросят в кількості 0,2%, а поросята - від народження до 2-місячного віку в кількості 0,25% за масою комбікорму.

У третьому експерименті свині дослідної групи додатково до основного раціону отримували антимікробний препарат Біомос: свиноматки 1 групи в кількості 0,1% та 2 групи - 0,2% за масою комбікорму від опоросу до відлучення поросят, а поросята 1 дослідної групи - у кількості 0,1% та 2 групи - 0,2% за масою комбікорму з початку споживання корму до відлучення.

У четвертому експерименті передбачалася оцінка продуктивної дії препарату Біомос у поєднанні з Целлобактерином або мультиензимним комплексом Оллзайм Вегпро. Свиноматки всіх груп (по 16 голів у кожній) і поросята контрольної групи за підсисний період отримували комбікорми за рецептурою ірландської фірми "Райт Френк". У комбікорми поросят дослідних груп уводили білково-мінерально-вітамінну добавку (БМВД), до складу якої включали премікс "Сімекстрейд" з додаванням досліджуваних препаратів. До складу БМВД першої дослідної групи включали препарати Біомос та Целлобактерин, а другої дослідної - Біомос та Оллзайм Вегпро в кількості 0,1% за масою кожного.

У п'ятому експерименті передбачалася оцінка продуктивної дії препарату Целлобактерин у поєднанні з Біомос або антимікотоксиновим препаратом Мікосорб. З цією метою було сформовано три групи свиноматок (по 9 голів у кожній) за 30 днів до опоросу. Свиноматкам і поросятам 1 дослідної групи додатково до складу комбікормів уводили Целлобактерин у кількості 0,1% та Біомос у кількості 0,2% за масою, а 2 групи - Целлобактерин та Мікосорб у кількості відповідно 0,1 та 0,2% за масою.

Для проведення дослідів було розроблено склад раціонів, що відповідали потребі тварин у поживних речовинах для певної технологічної групи свиней, що застосовувався в господарстві. Поживність кормів при розробці раціонів годівлі тварин балансували за даними довідкової літератури та лабораторії масових аналізів Інституту тваринництва "Асканія-Нова".

Оцінка відтворювальної здатності свиней здійснювалася відповідно до загальних методик. Вивчення показників росту молодняку свиней проводили методом індивідуального зважування тварин при народженні, на 21 день життя та у 45- або 60-денному віці. На підставі даних живої маси розраховували середньодобові прирости за окремі періоди.

Біометрична обробка даних, одержаних у ході проведення експериментів, проводилася за методикою Н.А. Плохинского (1969, 1980) із використанням комп'ютерної техніки та комп'ютерної програми Statistica 6,0. Різницю між показниками вважали вірогідною при Р<0,05.

Результати власних досліджень

Вплив кормового фактора на продуктивність свиней

За результатами оцінки кормових факторів установлено, що препарат Целлобактерин (дослід 1) не дав суттєвого збільшення продуктивності. Міжгрупова різниця в продуктивності тварин коливалася за відтворними якостями свиноматок у межах 2,1-6,6%, а за показниками росту поросят - 2,2-5,3% (різниця не вірогідна).

Уключення антимікробного препарату Біомос (дослід 2) порівняно з Целлобактерином було більш ефективним на фоні преміксу "Райт Френк", особливо в другу половину підсисного періоду. Його застосування сприяло покращенню відтворювальних якостей свиноматок на 6,1-23,8% та живої маси і приростів поросят - на 5,9-24,7% із вірогідною різницею (Р<0,05-0,001) за більшістю показників. Найбільшу продуктивну дію цього препарату було виявлено після 21-денного віку поросят.

За результатами другого й третього дослідів установлено оптимальну дозу включення препарату Біомос до складу комбікормів свиноматок і поросят у кількості 0,2% за масою корму. Целлобактерин доцільно включати до раціону свиноматок у кількості 0,1%, а поросят - 0,2% за масою.

Порівняльна оцінка комплексного застосування різних препаратів у раціонах поросят порівняно з преміксом, який також містить специфічні кормові добавки, дозволила встановити доцільність комбінацій досліджуваних препаратів (дослід 4). Ураховуючи, що препарати в різних комбінаціях отримували тільки поросята, між свиноматками і поросятами контрольної та дослідних груп не встановлено суттєвої різниці за показниками, що характеризують продуктивні ознаки до 21-денного віку поросят.

Натомість, коли поросята почали поступово збільшувати споживання кормів, а відповідно й комплекси препаратів, було встановлено певну різницю за показниками продуктивності тварин. Найбільш ефективним виявилося поєднання Біомос+Целлобактерин, що дозволило в другий період досліду вірогідно збільшити відтворювальні якості маток на 5,7-11,3% та показники росту поросят на 15,3-25,4% (Р<0,05-0,01) порівняно з контролем. При застосуванні комплексу Біомос+Оллзайм Вегпро ці розбіжності були трохи меншими і складали у свиноматок 2,8-6,0, а в поросят - 6,0-11,0%.

Аналогічна особливість виявлена і при дослідженні іншої комбінації біологічно активних речовин (дослід 5). При вивченні поєднання препарату Целлобактерин з Біомос або з Мікосорб також помічається більш суттєва продуктивна дія цих препаратів у другий період вирощування поросят.

Застосування цих препаратів хоча й сприяло збільшенню молочності свиноматок на 4,1-9,5%, але забезпечило підвищення маси поросят в 21-денному віці (на 7,6%) лише при застосуванні комплексу Целлобактерин+Мікосорб. Тоді як у другу половину підсисного періоду тварини дослідних груп значно переважали контрольних: за середньою живою масою на 9,8-13,9%, масою гнізда при відлученні поросят на 14,3-24,7% (Р<0,05) та величиною їх середньодобових приростів на 10,8-20,6% (Р<0,01-0,001). При цьому найбільша різниця отримана при включенні до складу комбікорму комплексу Целлобактерин+Мікосорб, ніж у застосуванні комплексу Целлобактерин+Біомос. Це дозволяє припустити, що використання інгібітору мікотоксинів Мікосорб ефективніше, ніж антимікробного препарату Біомос.

Вивчення гематологічних показників маток і поросят у дослідах свідчить про нормальний рівень обмінних процесів в організмі тварин усіх груп. Однак у тварин дослідних груп у більшості випадків установлено тенденцію до збільшення загального білка на 2,3-15,6% порівняно з контролем.

Прояв статевого диморфізму поросят залежно від впливу кормового фактора

У постембріональний період розвитку свиней різної статі неоднаково проявляються продуктивні ознаки під впливом факторів зовнішнього середовища. У проведених дослідженнях встановлено особливості реакції кнурців і свинок на дію різних за механізмом впливу на організм препаратів біологічно активних речовин.

При застосуванні ферментно-пробіотичного препарату Целлобактерин у першому експерименті кнурці і свинки дослідної групи однаково переважали своїх контрольних аналогів за показниками росту до 21-денного віку. І тільки в другій половині підсисного періоду різниця між кнурцями дослідної групи порівняно з контролем була більшою (на 6,7-9,0%), ніж між свинками (на 2,1-2,6%). Це дозволяє припустити, що до дії цього препарату чутливіші кнурці. Це певною мірою підтверджується даними продуктивності у співвідношенні кнурців до свинок (рис. 2).

Так, жива маса і приріст кнурців контрольної групи відносно свинок із віком зменшувалася (до -7,0-9,8%). Натомість у дослідній групі під дією кормового фактора відмінності між поросятами різної статі були значно меншими (лише -2,8-3,9%), що дозволяє констатувати: кормовий фактор нівелює статеві розбіжності за показниками росту поросят.



Рис. 2 Процентне співвідношення за показниками росту між кнурцями і свинками різних груп (дослід 1)

Аналогічні відмінності спостерігаються і при використанні іншої кормової добавки в другому досліді. Однак за механізмом дії на організм тварин антимікробний препарат Біомос більше впливав на свинок, ніж на кнурців. Якщо розбіжності між свинками дослідної і контрольної груп за живою масою в різному віці становили 9,2-22,3% та середньодобовим приростом - 9,7-31,3%, то в кнурців ці відмінності були меншими і складали відповідно 2,1-11,5% та 0-18,1% (табл.1).

При застосуванні препарату Біомос також виявлено зменшення величини статевих розбіжностей. Так, у контрольній групі кнурці переважали свинок за живою масою на 8,7-11,0% та їх приростом у різні періоди росту - на 7,2-14,4%. Під впливом кормового фактора в дослідній групі ці відмінності зменшилися і були на рівні контрольних поросят (рис. 3).

Використання препаратів за різним механізмом впливу на організм поросят як монодобавки показало, що тварини різної статі неоднаково реагують на їх застосування. До згодовування ферментно-пробіотичного препарату Целлобактерин (дослід 1) більш чутливі кнурці, а до включення антимікробної добавки Біомос (дослід 2-3) - свинки. При використанні різних препаратів (дослід 4-5) більш впливовими є пробіотики і мультиензимні комплекси.

Таблиця 1 Динаміка живої маси поросят (дослід 2),

Показник	Контрольна група	Дослідна група
	кнурці	свинки	кнурці	свинки
Жива маса при народженні, кг	1,25 + 0,02	1,26 + 0,02	1,36 + 0,01**	1,35 + 0,01**
Жива маса у 21 день, кг	6,09 + 0,11	5,49 + 0,10	6,21 + 0,11	5,99 + 0,10**
Середньодобовий приріст за період 0-21 день, г	230,3 + 5,1	201,3 + 4,8	231,3 + 5,3	220,8 + 4,6*
Жива маса у 2 місяці, кг	14,72 + 0,33	13,54 + 0,29	16,42 + 0,39**	16,57 + 0,38**
Середньодобовий приріст за період 21-60 день, г	221,6 + 6,31	206,6 + 6,2	261,7 + 9,4**	271,3 + 8,8**
Середньодобовий приріст за підсисний період, г	224,7 + 5,4	204,8 + 4,9	251,1 + 6,5**	253,6 + 6,3**
Примітка: вірогідність	* - Р<0,05	** - Р<0,01

Застосування комплексу Біомос+Целлобактерин як у четвертому, так і в п'ятому дослідах показало, що до кормового фактора чутливіші кнурці, ніж свинки. Порівнюючи ці дані з першим і другим експериментами, де ці препарати використовувалися як монодобавки, можна відзначити більш суттєвий вплив Целлобактерину. Очевидно це пов'язане з більш широким спектром його дії на травні процеси в організмі - одночасно як пробіотика, так і ферментного комплексу.



Рис. 3 Процентне співвідношення за показниками росту між кнурцями і свинками різних груп (дослід 2)

Ураховуючи, що в четвертому досліді цей комплекс отримували тільки поросята, відмінності між дослідними і контрольними тваринами спостерігалися переважно в другий період. Так, розбіжності між кнурцями за показниками росту в дослідній групі складали 16,7-30,4%, а у свинок лише 10,4-17,8% (Р<0,05-0,01). Натомість у п'ятому експерименті, де препарати згодовували і свиноматкам і поросятам, розбіжності між тваринами дослідної і контрольної груп почали спостерігатися з першої половини вирощування, але найбільша різниця була встановлена в другий період, коли поросята почали самостійно споживати корми (табл.2). Різниця між кнурцями за показниками росту складала 12,6-21,0% (Р<0,05-0,01), а у свинок лише 6,8-16,8%.

При вивченні іншого поєднання Біомос+Оллзайм Вегпро в четвертому досліді також виявлено більшу чутливість до кормового фактора кнурців порівняно зі свинками. Порівнюючи ці дані з першим і другим експериментами, можна припустити більший вплив на організм ферментного препарату Оллзайм, ніж антимікробної добавки Біомос. Так, розбіжності між кнурцями за показниками росту в дослідній групі складали 10,4-18,0% (Р<0,05-0,01), а у свинок лише 1,6-4,0%. При оцінці статевого диморфізму, на відміну від попередніх досліджень, як у контрольній, так і в дослідній групах жива маса і приріст кнурців була вищою, ніж у свинок.

При застосуванні комплексу Целлобактерин+Мікосорб у п'ятому експерименті не встановлено суттєвої переваги певної статі в чутливості до кормового фактору. Як кнурці, так і свинки дослідної групи рівномірно переважали контрольних тварин за показниками росту. Так, у кнурців ці відмінності становили 10,5-15,8% (Р<0,05), а у свинок - 4,1-16,6% (Р<0,05-0,01) і тільки середньодобовий приріст свинок у другий період був більшим, ніж у кнурців. Однак під впливом цієї комбінації препаратів спостерігається вирівнювання в дослідній групі продуктивності кнурців і свинок.

Таблиця 2 Динаміка живої маси поросят (дослід 5),

Показник	Контрольна група	1 дослідна група (Целлобактерин +Біомос)	2 дослідна група (Целлобактерин +Мікосорб)
	кнурці	свинки	кнурці	свинки	кнурці	свинки
Жива маса при народженні, кг	1,22 ± 0,02	1,23 ± 0,02	1,24 ± 0,02	1,22 ± 0,02	1,27 ± 0,02	1,24 ± 0,02
Жива маса у 21 день, кг	6,37 ± 0,21	6,80 ± 0,22	6,65 ± 0,22	6,68 ± 0,26	7,04 ± 0,23	7,08 ± 0,23
Середньодобовий приріст за період 0-21 день, г	245,2 ± 9,32	264,9 ± 10,2	257,3 ± 9,63	260,0 ± 11,4	274,9 ± 10,1*	277,9 ± 10,1
Жива маса у 45 днів, кг	12,69 ± 0,43	12,72 ± 0,59	14,29 ± 0,372	13,59 ± 0,46	14,36 ± 0,47*	14,57 ± 0,46*
Середньодобовий приріст за період 21-45 день, г	263,3 ± 13,3	246,7 ± 20,1	318,7 ± 10,7**	288,2 ± 11,4	304,9 ± 12,9*	312,3 ± 12,2**
Середньодобовий приріст за підсисний період, г	254,9 ± 9,45	255,2 ± 13,0	290,0 ± 7,99**	275,0 ± 9,87	290,9 ± 10,2*	296,2 ± 9,96*
Примітка: вірогідність	* - Р<0,05	** - Р<0,01

Оцінка статевого диморфізму за показниками росту поросят дозволила встановити дві особливості формування продуктивності тварин:

- застосування препаратів біологічно активних речовин сприяє зменшенню рівня статевого диморфізму поросят дослідних груп;

- кнурці і свинки по-різному реагують на вплив кормового фактора, а його спрямованість залежить від механізму впливу конкретного препарату на організм поросят.

Продуктивні якості свиней різних генотипів при застосуванні біопрепаратів

У проведених експериментах було досліджено продуктивність та реакцію свиней різного генотипу на умови годівлі. Оцінка відтворювальних якостей свиноматок у першому і другому дослідах показала, що за кількісними показниками не встановлено суттєвих генотипових відмінностей між дослідними і контрольними тваринами. Натомість за показниками відтворювальних якостей, пов'язаними з масою потомства, більш чутливими виявилися чистопорідні свиноматки. При визначенні переваги певного генотипу за відтворювальними якостями свиноматок як у контрольних, так і дослідних групах не встановлено суттєвої різниці (табл.3).

Таблиця 3 Відтворювальні якості свиноматок

	Чистопорідні	Помісні
Показник	контрольна група	дослідна група	контрольна група	дослідна група
Дослід 1 (Целлобактерин)
Багатоплідність, гол	10,33 ± 0,37	10,33 ± 0,29	10,57 ± 0,37	10,86 ± 0,55
Умовна молочність, кг	59,6 ± 3,83	60,9 ± 1,88	64,3 ± 1,68	65,5 ± 2,37
Кількість поросят у 2 місяці, гол	9,67 ± 0,47	10,00 ± 0,17	10,00 ± 0,58	10,14 ±,40
Маса гнізда у 2 місяці, кг	162,1 ± 9,24	178,3 ± 5,18*	174,7 ± 9,17	179,0 ± 7,61
Комплексний показник відтворювальних якостей, балів	117,9 ± 5,43	125,1 ± 2,52	125,1 ± 5,30	127,7 ± 4,23
Дослід 2 (Біомос)
Багатоплідність, гол	9,83 ± 0,41	9,79 ± 0,50	9,50 ± 0,55	9,88 ± 0,42
Умовна молочність, кг	53,2 ± 2,96	60,00 ± 1,78	56,2 ± 3,20	59,1 ± 3,56
Кількість поросят у 2 місяці, гол	9,33 ± 0,14	9,79 ± 0,38	9,00 ± 0,18	9,44 ± 0,29
Маса гнізда у 2 місяці, кг	131,5 ± 5,29	165,2 ± 8,88**	125,1 ± 4,21	152,4 ± 10,1*
Комплексний показник відтворювальних якостей, балів	103,6 ± 3,24	118,9 ± 4,74	100,8 ± 2,30	113,1 ± 4,50
Примітка: вірогідність	* - Р<0,05	** - Р<0,01

Більш чіткий вплив генотипу спостерігався в поросят. При застосуванні ферментного пробіотика Целлобактерин (дослід 1) у годівлі поросят до 21-денного віку не встановлено суттєвих розбіжностей між дослідними і контрольними тваринами різних генотипів, хоча невелика перевага була в помісних поросят. Натомість у другий період чистопорідні тварини дослідної групи переважали своїх контрольних аналогів за живою масою в 60-деннову віці на 5,8%, а за середньодобовим приростом - на 6,7-8,5%. У дослідних помісних поросят ці відмінності були на рівні контрольних.

При згодовуванні антимікробного препарату Біомос генотипові розбіжності почали спостерігатися з першого періоду утримання. Так, чистопорідні поросята дослідної групи перевищували своїх контрольних аналогів за живою масою у 21-денному віці на 9,1% (Р<0,05), у 60-денному - на 19,8%(Р<0,01) та середньодобовими приростами - на 10,3-26,7% (Р<0,05-0,01). У помісних тварин ці розбіжності були меншими і складали 3,6-14,5% з вірогідною різницею (Р<0,05-0,01) за середньодобовими приростами.

В обох експериментах як у контрольних, так і у дослідних групах за живою масою при народженні переважали чистопорідні поросята. У подальшому кращими показниками росту почали відрізнятися помісні тварини.

Так, у першому досліді помісні поросята контрольної групи переважали чистопорідних за показниками росту упродовж підсосного періоду на 3,5-6,4%. Натомість у дослідній групі перевага помісних поросят спостерігалася лише за живою масою в 21-денному віці та приростом за перший період утримання (на 6,2-8,9%). У подальшому вони поступилися чистопорідним тваринам, які вирівнялися з ними за живою масою у 60-денному віці та почали їх переважати за приростом у другий період (рис. 4).

Рис. 4 Процентне співвідношення за показниками росту між помісними і чистопорідними поросятами різних груп (дослід 1)

У другому досліді помісні поросята контрольної групи переважали чистопорідних лише за живою масою в 21-денному віці і приростом за другий період (на 7,0-10,7%), а за живою масою в 60-денному віці та приростом за підсисний період вирівнялися з чистопорідними. В дослідній групі при згодовуванні препарату Біомос не встановлено розбіжностей між поросятами різних генотипів за живою масою при народженні, в 21-денному віці та приростом за другий період. Натомість за живою масою в 60-денному віці та приростом за підсисний період помісні поросята поступалися чистопорідним на 4,3-4,6% (рис. 5).

Рис. 5 Процентне співвідношення за показниками росту між помісними і чистопорідними поросятами різних груп (дослід 2)

Оцінка генотипових відмінностей за показниками росту поросят також дозволила встановити дві особливості формування продуктивності тварин:

- застосування препаратів біологічно активних речовин сприяє зменшенню розбіжностей між помісними і чистопорідними поросятами в дослідних групах, хоч і дещо меншому порівняно зі статевим диморфізмом;

- чистопорідні тварини чутливіші до впливу кормового фактора порівняно з помісними, особливо це помічається в поросят.

Дисперсійний аналіз мінливості продуктивних ознак свиней

Двофакторним дисперсійним аналізом установлено роздільний і суміжний вплив генотипу, умов годівлі та статевого диморфізму на мінливість господарсько-корисних ознак свиней. Застосування дисперсійного аналізу взаємозв'язку між досліджуваними факторами дозволила встановити їх вагомість у факторіальній дисперсії. При аналізі взаємодії цих факторів у більшості випадків, особливо після 21-денного віку поросят більш впливовим виявився кормовий фактор (18,1-99,2% в факторній дисперсії, Р<0,05-0,001). Вплив факторів стать*корм та генотип*корм був не стабільним і в різні періоди вирощування коливався в межах 0,1-87,9%.

Економічна ефективність упровадження результатів досліджень

Розрахунок економічних показників вирощування поросят засвідчив доцільність застосування більшості препаратів БАР. Ураховуючи, що дослідження проводилися в різні роки, коли не було стабільних цін на тваринницьку продукцію, за основу було взято найкращі ціни 2005 року. Уключення до складу раціонів свиней препаратів біологічно активних речовин сприяло збільшенню вартості кормів на 3,8-18,8%. Однак покращення показників росту поросят дозволило отримати додатковий чистий прибуток при застосуванні Целлобактерину у розмірі 63 грн., а добавки Біомос - 182-189 грн. на одну свиноматку. При поєднанні препаратів Біомос з Целлобактерином або Мікосорбом величина такого прибутку становила 63-148 грн.

Висновки

1. На основі проведених досліджень розроблено технологічні прийоми підвищення продуктивності свиноматок й енергії росту поросят різних генотипів і статі при використанні в технології годівлі біологічно активних речовин.

2. Порівняльна оцінка продуктивної дії різних добавок на фоні премікса, збагаченого БАР, показала, що застосування ферментно-пробіотичного препарату Целлобактерин зумовило різницю між дослідними та контрольними тваринами за молочністю, масою гнізда у 2 місяці та індексними показниками свиноматок у межах 2,1-6,6%, а в поросят за живою масою і приростом - 2,2-5,3%. Включення до такого раціону антимікробного препарату Біомос було більш ефективним і сприяло покращенню відтворювальних якостей свиноматок на 6,1-23,8% (Р<0,05-0,001) та показників росту потомства - на 5,9-24,7% (Р<0,01). Найбільша міжгрупова різниця спостерігалася після 21-денного віку поросят.

3. Одночасне використання препаратів Біомос+Целлобактерин (дослід 4, 5) в раціонах поросят сприяло підвищенню показників росту в другий період вирощування, що дозволило вірогідно (Р<0,05-0,01) збільшити масу гнізда при відлученні та індексні показники маток на 5,7-14,3%, а живу масу і приріст поросят після 21-денного віку на 14,5-25,4% порівняно з контролем.

При використанні комплексу Біомос+Оллзайм Вегпро ці відмінності між дослідними і контрольними тваринами були меншими і складали у свиноматок 2,8-6,0, а в поросят - 6,0-11,0% (різниця не вірогідна).

Застосування поєднання Целлобактерин з адсорбентом мікотоксинів Мікосорб (5 дослід) у раціонах маток і поросят сприяло вірогідному (Р<0,05) збільшенню молочності свиноматок на 17,7% і маси гнізда при відлученні на 24,7%. У другу половину підсисного періоду за живою масою і приростом поросята дослідної групи переважали контрольних на 13,9-15,2% (Р<0,001).

4. Оцінка статевого диморфізму за продуктивними ознаками поросят дозволила встановити дві особливості формування продуктивності тварин: кнурці і свинки по-різному реагують на вплив кормового фактора, застосування препаратів БАР сприяє зменшенню прояву статевого диморфізму у поросят дослідних груп.

5. Тварини різної статі неоднаково реагують на використання препаратів за різним механізмом впливу на організм поросят як монодобавок. До згодовування ферментно-пробіотичного препарату Целлобактерин (дослід 1) більш чутливі кнурці дослідної групи, які переважали контрольних аналогів за живою масою і приростом за підсисний період на 6,7-7,7% проти 2,1-2,6% різниці у свинок. Натомість до включення антимікробної добавки Біомос (дослід 2-3) чутливішими були дослідні свинки, розбіжності яких за живою масою в кінці вирощування порівняно з контролем складали 22,3-28,4% (Р<0,001) проти 11,5-18,0% (Р<0,001) у кнурців.

У проведених дослідах не встановлено чіткої переваги чистопорідних або помісних тварин за показниками росту як у контрольних так і в дослідних групах під впливом кормового фактору.

6. Оцінка генотипових відмінностей за показниками росту поросят дозволила встановити, що застосування препаратів біологічно активних речовин сприяє зменшенню розбіжностей між помісними і чистопорідними поросятами та підвищенню енергії росту чистопорідних поросят.

7. Відтворювальні якості свиноматок різних генотипів дослідних груп (дослід 1 і 2) за багатоплідністю не відрізнялися від контрольних аналогів. При застосуванні препарату Целлобактерин чистопорідні свиноматки дослідної групи перевищували контрольних за масою гнізда після відлучення та індексними показниками на 6,0-10,0% (Р<0,05), натомість у помісних тварин такої різниці не встановлено. При використанні препарату Біомос різниця за цими показниками у свиноматок різних генотипів була менш виразливишею і становила у чистопорідних - 14,8-25,6% (Р<0,01), а у помісних - 11,9-21,8% (Р<0,05).

8. Більш чіткий розподіл за генотиповим відмінностями спостерігався в поросят. При застосуванні ферментного пробіотика Целлобактерин (дослід 1) у годівлі поросят до 21-денного віку не встановлено суттєвих розбіжностей між дослідними і контрольними тваринами різних генотипів, хоча й невелика перевага була в помісних поросят. Натомість у другий період чистопорідні тварини дослідної групи переважали своїх контрольних аналогів за живою масою і приростами після 21-денного віку на 5,8-8,5%, тоді як у дослідних помісних поросят ці розбіжності були на рівні контрольних.

9. При згодовуванні антимікробного препарату Біомос (дослід 2) генотипові відмінності спостерігалися з першого періоду вирощування. Якщо чистопородні поросята дослідної групи вірогідно (Р<0,01-0,001) перевищували своїх контрольних аналогів за живою масою на 9,1-26,7%, то в помісних тварин ці розбіжності були меншими і складали 3,6-14,5%.

10. Розрахунок економічних показників вирощування поросят засвідчив, що включення до складу раціонів свиней препарату Целлобактерин дозволяє отримувати умовний додатковий прибуток у розмірі 63 грн., а добавки Біомос - 182-189 грн. на одну свиноматку. При поєднанні препарату Біомос з Целлобактерином або Мікосорбом величина прибутку становить 63-148 грн.

Пропозиції виробництву

Пропонується включати до складу комбікормів свиноматок і поросят антимікробний препарат Біомос та інгібітор мікотоксинів Мікосорб у кількості 0,2% за масою корму, ферментативний пробіотик Целлобактерин та мультиензимний комплекс Оллзайм Вегпро і включати до раціону свиноматок у кількості 0,1%, а поросят - 0,2% за масою. При одночасному використанні препаратів БАР їх дозу згодовування можна зменшувати до 0,1%. В організації годівлі свиней, розробці раціонів і виборі кормових препаратів необхідно враховувати вплив генотипу та статевого диморфізму, оскільки тварини різної статі і генотипу не однаково реагують на кормові фактори.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Пентилюк Р.С. Оптимальні сполучення сучасних біопрепаратів у годівлі свиней // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. - Херсон, 2005. - Вип. 38. - С. 99-103.

2. Пентилюк С.І., Пентилюк Р.С., Скрепець В.І., Деменська Н.М. Сучасний біостимулятор біомос - як альтернатива антибіотикам // Тваринництво України. - 2005. - №3. - с.27-29. (Експериментальна частина, обробка і аналіз даних)

3. Пентилюк С.І., Пентилюк Р.С., Скрепець В.І., Деменська Н.М. Сучасні кормові біопрепарати // Аграрний вісник Причорномор'я Зб. наук. праць. - Одеса, 2005 .- вип. 31. - с. 125-127.. (Експериментальна частина, обробка і аналіз даних)

4. Коваленко В.П. Пентилюк Р.С. Показники росту кнурців і свинок у залежності від впливу кормових факторів // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. - Херсон, 2005. - Вип. 39. - Ч.1. - С. 154-160. (Експериментальна частина, обробка і аналіз даних)

5. Пентилюк Р.С. Двофакторний аналіз взаємозв'язку статі та продуктивної дії біопрепаратів // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. - Херсон, 2005. - Вип. 40. - С. 145-151.

6. Пентилюк Р.С. Генотипічні особливості продуктивності свиней при використанні в їх раціонах антимікробного препарату // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. - Херсон, 2006.- Вип. 47. - С. 88-93.

7. Пентилюк Р.С. Продуктивні ознаки свиней при комплексному застосуванні препаратів БАР // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. - Херсон, 2008.- Вип. 58. - С.158-161.

8. Пентилюк С.І., Пентилюк Р.С., В.І., Деменська Н.М. Сучасні кормові препарати біологічно активних речовин // Проблеми зооінженерної та ветеринарної медицини / Зб.допов.наук-прак.конф. Харків, 9-10 груд. 2004. - Харків,2005. - вип.12 (37). - ч.4. - с. 289-292. (Експериментальна частина, обробка і аналіз даних)

9 Пентилюк Р.С. Розбіжності росту кнурців і свинок під впливом кормових факторів // Динаміка наукових досліджень-2005 / Мат. ІУ міжн. конф. Дніпропетровськ, 20-30 черв. 2005. - Дніпропетровськ: Наука і освіта., 2005.- Т.45. - С.9-11.

10 Пентилюк С.І., Пентилюк Р.С., Деменська Н.М. Сучасні біопрепарати в раціонах свиней // Комбікорми-2005. /Зб.допов.міжн.конф. Фрунзе, АР Крим, 30 трав.-3 черв. 2005. - Київ, 2005. С.45-53... (Експериментальна частина, обробка і аналіз даних)

11 Пентилюк Р.С. Продуктивность свиней разных генотипов при использовании в их рационах Целлобактерина // Сучасні технології сільськогосподарського виробництва. / Сб. тез. ХІ межд. науч.-прак. конф. Гродно, 10-11 апреля 2008. - Гродно,2008.- С.183-184.

12. Спосіб комплексного використання препаратів целлобактерин і мікосорб у годівлі свиней. Патент на корисну модель.. u200612903 UA, МПК (2006) А 23К 1/22 / С.І.Пентилюк та ін. - № 23122. Заявл. 06.12.2006, Опубл. 10.05.2007, Бюл. №6. - 3с.

Размещено на Allbest.ru

...