Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ

АГРАРНИХ НАУК”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Продуктивність сіяних бобово-злакових травостоїв залежно від удобрення та режимів скошування на низинних луках західного Лісостепу

ШЕВЧУК РОМАН ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 633.2.031:631.816.1:631.847:631.821:631.816.3

06.01.12 - кормовиробництво і луківництво

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в лабораторії кормовиробництва Інституту землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук протягом 2004 - 2006 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

ЯРМОЛЮК Михайло Тимофійович,

Інститут землеробства і тваринництва

західного регіону УААН, головний науковий

співробітник лабораторії кормовиробництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

БОГОВІН Анатолій Власович,

ННЦ ”Інститут землеробства УААН”,

головний науковий співробітник лабораторії луківництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

КОЗЯР Олександр Михайлович,

Національний аграрний університет

Кабінету Міністрів України,

доцент кафедри рослинництва та кормовиробництва

Захист дисертації відбудеться “15” жовтня 2008 р. о “12” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при ННЦ “Інститут землеробства УААН”.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ННЦ “Інститут землеробства УААН”.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, ННЦ “Інститут землеробства УААН”, вченому секретареві спеціалізованої вченої ради.

Автореферат розіслано “13” вересня 2008 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Кравченко Л.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур дедалі частіше використовують заміну мінерального азоту симбіотичним. Це дає можливість значно зменшити дози мінеральних добрив без зниження врожайності лучних угідь. Істотним джерелом симбіотичного азоту є лучні бобові трави. Засвоюючи азот повітря за допомогою бульбочкових бактерій, вони не тільки дають можливість підвищити продуктивність сіяних лучних ценозів (у 1,5 - 2 рази), а й є ефективним засобом поліпшення якості корму та підвищення родючості ґрунту.

Актуальність теми. Вивченням даної проблеми в різних регіонах нашої країни займалося багато науковців (А.В. Боговін, В.В. Волкогон, К.П. Ковтун, В.Г. Кургак, П.С. Макаренко, Я.І. Мащак, М.Т. Ярмолюк і ін.). Проте до останнього часу ще недостатньо встановлено закономірності впливу окремих агротехнічних і біологічних факторів (застосування кальцієвмісних матеріалів, і зокрема місцевих природних агроруд, мінеральних добрив та способу їх внесення, частоти скошування, інокуляції насіння новими високопродуктивними штамами азотфіксуючих та фосформобілізуючих мікроорганізмів) на довговічність збереження бобових трав у бобово-злакових ценозах, продуктивність травостоїв, поживність і якість отриманих кормів та ефективність діяльності азотфіксуючого апарату. Дана дисертаційна робота присвячена вивченню зазначених питань, оскільки все перераховане вище потребує подальших ґрунтовних експериментальних і прикладних досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану лабораторії кормовиробництва Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН і виконана у відповідності з НТП УААН “Кормовиробництво”, завданнями “Розробити і теоретично обґрунтувати енергоресурсозберігаючу технологію створення і використання пасовищних і сінокісних травостоїв на природних кормових угіддях і схилових землях продуктивністю 60 - 80 ц/га кормових одиниць та збору 10 - 12 ц/га кормового білка” на 2001 - 2005 рр. (номер державної реєстрації 0101U004005) та „Удосконалити технології створення і використання травостоїв на низинних луках з метою запобігання негативного впливу сільськогосподарської діяльності на їх сталий розвиток” на 2006 - 2010 рр. (номер державної реєстрації 0106U003804).

Мета і завдання досліджень. Мета роботи полягає у виявленні закономірностей формування високопродуктивного сіяного бобово-злакового травостою залежно від рівня інтенсифікації технологій вирощування та розробці ефективних заходів збереження бобових компонентів у травостої як фактора підвищення продуктивності лучних угідь і поліпшення якості трав'яних кормів, використовуючи інокуляцію насіння бобових трав, комплексні мінеральні добрива, кальцієвмісні матеріали місцевих агроруд, способи їх внесення і частоту використання травостоїв за вегетаційний період.

Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання:

порівняти продуктивність двократного і трикратного використання травостою залежно від удобрення;

з'ясувати закономірності формування травостоїв (ботанічний склад, структура врожаю, щільність травостою) залежно від кількості скошування, мінеральних добрив і бактеріальних препаратів;

виявити вплив рівнів інтенсифікації технологій формування травостоїв на симбіотичну продуктивність, а також урожай та якість корму;

оцінити якість та поживність корму за комплексного застосування мінеральних добрив та місцевих агроруд, режимів скошування;

дати економічну та енергетичну оцінку технологічним заходам створення і використання бобово-злакового травостою.

Об'єкт дослідження - процеси росту та формування бобово-злакового травостою, його продуктивності, якості кормів залежно від рівнів інтенсифікації технологій, використання комплексних біологічних добрив, інокуляції насіння трав та раціонального удобрення сінокісних угідь.

Предмет дослідження - бобово-злаковий і злаковий травостої літнього і весняного строків сівби, інокуляція насіння бобових трав, комплексні біологічні рідкі добрива, кальцієвмісні матеріали, продуктивність травостою, технологічні заходи вирощування бобово-злакових травостоїв.

Методи досліджень - польовий - для визначення взаємодії об'єкта досліджень з погодними й агротехнічними факторами; візуальний та ваговий - для встановлення фенологічних фаз росту та розвитку сіяного травостою, його видового складу, структури врожаю, продуктивності; хімічний - для визначення якості корму й агрохімічних властивостей ґрунту; статистичний - для визначення достовірності одержаних результатів; факторіальний - для визначення вірогідності даних, кореляційних залежностей; розрахунково-порівняльний - для визначення економічної та біоенергетичної ефективності розроблених технологічних заходів використання бобово-злакового травостою.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні закономірностей формування сіяних бобово-злакових агрофітоценозів низинних лук західного Лісостепу за прискореного залуження залежно від різних варіантів їх удобрення. Виявлено ефективність та встановлено найкращі умови застосування на луках місцевих агроруд (глауконіту) як джерела макро- і мікроелементів, що дозволяє в досліджуваному регіоні рекомендувати їх для використання з метою поповнення поживного фонду ґрунтів. З'ясовано реакцію бобово-злакових травостоїв на комплексну дію фосфорно-калійних добрив та стартового азоту, мікроелементів, бактеріальних препаратів, кальцієвмісних матеріалів та їх вплив на продуктивність сіяних фітоценозів, якісні показники корму, рівні компенсації азоту мінеральних добрив симбіотичним.

Розкрито характер змін видового складу травостою під впливом удобрення та режимів сінокісного використання, встановлено кореляційну залежність між нагромадженням симбіотичного азоту, вмістом у рослинних угрупуваннях бобових трав і погодними умовами, що дозволяє, виходячи із наявного стану видового складу бобово-злакових травостоїв і погодних умов, прогностично судити про азотфіксуючу здатність тих або інших ценозів.

Встановлено вплив біологічних факторів інтенсифікації та застосування місцевих кальцієвмісних матеріалів, умов та способів їх використання на енергетичні й економічні показники виробництва трав'яних кормів в умовах західного Лісостепу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій щодо застосування найкращих режимів скошування бобово-злакового травостою у поєднанні з внесенням мінеральних добрив, в тому числі і місцевих агроруд (глауконіту), які дозволяють одержувати 7,64 т/га кормових одиниць із собівартістю 232 грн за тонну та 0,97 т/га перетравного протеїну при збереженні в рослинному покрові 50 - 55% бобового компоненту і використанням ними на створення урожаю від 110 до 157 кг/га симбіотичного азоту.

Наукові розробки пройшли виробничу перевірку і в 2007 р. впроваджені у ДПДГ ”Тучинське” Гощанського району Рівненської області на загальній площі 24 га.

Особистий внесок здобувача. Опрацьовано вітчизняні та зарубіжні літературні джерела, визначено напрям досліджень, проведено польові та лабораторні дослідження, оброблено та проаналізовано отриманий експериментальний матеріал, сформульовано основні положення, висновки та рекомендації виробництву, здійснено науковий супровід впровадження результатів досліджень у виробництво, підготовлено до друку статті за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення роботи оприлюднено та обговорено на Міжнародній науково-практичній конференції “Молоді вчені у вирішенні проблеми аграрної освіти і практики” (Львів, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні” (Чернівці, 2007 р.), науково-практичній конференції “Вдосконалення систем удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах” (Оброшино, 2007 р.), засіданнях методичної комісії і вченої ради Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (Оброшино, 2004 - 2006 рр.) та методичній комісії з питань землеробства і рослинництва ННЦ ”Інститут землеробства УААН” (Чабани, 2008 р.).

Публікації. За результатами досліджень за темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, з них 6 статей у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури та додатків і викладена на 185 сторінках. Включає 35 таблиць, 10 рисунків, 17 додатків. Список літератури налічує 247 джерел, з яких 20 надруковано латинським шрифтом.

продуктивність травостій удобрення урожай

ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ АГРОТЕХНІЧНИХ І БІОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОЇВ

(огляд літератури)

У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з ефективності використання бобово-злакових травостоїв залежно від удобрення, значення видового складу бобових компонентів та препаратів біологічного і мінерального походження у підвищенні стійкості вказаної групи рослин у фітоценозах, нагромадженні ними симбіотичного азоту та підвищенні продуктивності і якості корму сіяних лук. Показано не вирішені питання, які потребують детального вивчення в умовах низинних лук західного Лісостепу у зв'язку із запитом виробництва на розробку технологій різних рівнів інтенсивності.

РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну роботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН. Виходячи із завдань досліджень, у 2004 - 2006 рр. проведено два польових досліди.

Досліди закладено на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових поверхнево оглеєних ґрунтах низинної луки з дещо різними показниками родючості. Ґрунт досліду з літньою сівбою характеризувався низьким вмістом гумусу (1,8%), слабокислою реакцією ґрунтового розчину (рН 5,5), Нг 1,89 мг-екв/100 г, високою забезпеченістю рухомим фосфором (115 мг/кг) і низьким вмістом обмінного калію (66 мг/кг ґрунту). Ґрунт досліду весняного залуження відзначався високим вмістом гумусу (3,05%), вищою гідролітичною кислотністю (3,51 мг-екв/100 г ґрунту при рН 5,1), а також високим забезпеченням фосфору та низьким - калію.

Розмір посівної ділянки 24 м2, облікової - 20 м2, повторність чотириразова. Фон удобрення Р60К90. На варіант із злаковим травостоєм для встановлення розміру нагромадження симбіотичного азоту додатково внесли азотні добрива в дозі N120.

Для проведення досліджень використовували такі мінеральні добрива: азотні - у вигляді аміачної селітри (34% д. р.), нітроамофоски (17% д. р.); калійні - калійну сіль (40% д. р.); фосфорні - суперфосфат (18,7% д. р.); мікроелементи - мікросол, до якого входять такі елементи, як бор, мідь, молібден, залізо, цинк (1,5 кг/га); вапняк - вапнякове борошно (70% д. р.); агроруду (глауконіт); проводили інокуляцію та обробку насіння бобових трав азотфіксуючими (ризобофітом) та фосформобілізуючими бактеріями (ФМБ), а також комплексним біологічним добривом (КБД) та полімінеральним рідким добривом (ПМРД) - 100 мл на 1 т насіння.

Залуження проведено літньою сівбою 2003 р. (дослід 1) та весняною 2004 р. (дослід 2) травосумішкою, яка складалася із пажитниці багаторічної (сорт Дрогобицька 16) з нормою висіву 10 кг/га, тимофіївки лучної (сорт Підгірнянка 1) - 5 кг/га, костриці лучної (сорт Люлінецька 3) - 8 кг/га, конюшини лучної (сорт Агрос) - 4 кг/га, конюшини повзучої (сорт Дрогобицька 6) - 5 кг/га. Схеми дослідів подані в таблицях.

Погодні умови в роки досліджень в основному були сприятливими для росту і розвитку багаторічних трав.

Облік урожаю, визначення структури, видового, ботанічного складу та щільності травостою проводили за методикою Інституту кормів УААН (1994). Вміст абсолютно сухої речовини у зеленій масі визначали ваговим методом - шляхом висушування у термостаті за температури 100 - 105 єС до постійної ваги.

Визначення хімічного складу корму та агрохімічні дослідження ґрунту проводили за загальноприйнятими методиками (М.М. Городній, М.В. Козлов, М.І. Бідзіля, 1972).

Нагромадження кореневої маси визначали у ґрунтових пробах за методикою А.В. Петербурзького (1968). Накопичення бобовими травами симбіотичного азоту та рівень компенсації ним мінерального азоту визначали методом різниці за методикою ВІК (1971, ч. 2).

Загальну поживність корму розраховували в кормових одиницях, виходячи з даних власних аналізів і з урахуванням коефіцієнтів їх перетравності за методикою А.П. Дмитроченка (1972).

Опрацювання та узагальнення результатів досліджень проводили, використовуючи дисперсійний та кореляційний методи математичної статистики за Б.О. Доспеховим (1979) за допомогою програмних засобів Microsoft Excel.

Економічну ефективність бобово-злакових травостоїв при застосуванні основних агротехнічних заходів визначали за методикою “Визначення продуктивності, економічної і енергетичної ефективності культурних пасовищ” (М.Т. Ярмолюк, 2003), використовуючи розрахунки за прямими затратами з технологічних карт загальноприйнятої форми. Енергетичну оцінку досліджень здійснювали за методикою, описаною О.К. Медведовським і П.І. Іваненком (1988).

РОЗДІЛ 3. Особливості формування лучних бобово-злакових травостоїв залежно від удобрення та чАстоти скошування

Вплив удобрення та частоти скошування на ботанічний склад урожаю бобово-злакових травостоїв. У наших дослідах ботанічний склад травостою залежав від застосування кальцієвмісних матеріалів, проте в більшій мірі змінювався під впливом погодних умов та інтенсивності використання (табл. 1).

На варіанті без добрив (контроль) як за дво-, так і за трикратного використання основну частку у формуванні врожаю займали злаки. За обох режимів скошування найбільше їх було в першому укосі (60 - 79%). У подальшому із збільшенням кратності використання спостерігалося деяке зменшення їх відсотка: в другому - укосі з 61 до 44%, в третьому - від 60 до 39%.

Таблиця 1

Частка ботаніко-господарських груп рослин у складі бобово-злакового травостою залежно від удобрення та частоти скошування, % від загального урожаю, середнє за 2004 - 2006 рр.

Варіанти удобрення	Кратність викорис-тання	Злаки	Бобові	Різнотрав'я
		І укіс	отава	І укіс	отава	І укіс	отава
Без добрив (контроль)	двократне	79	61	18	35	3	4
	трикратне	79	60	17	37	4	3
Глауконіт (5 т/га) у ґрунт, Р60К90 щорічно	двократне	69	53	25	43	6	4
	трикратне	76	51	21	46	3	3
Р120К240 у ґрунт, Р60К90 щорічно	двократне	60	51	34	45	6	4
	трикратне	73	44	23	52	4	4
Глауконіт (5 т/га) поверхнево, Р60К90 щорічно	двократне	70	44	28	52	2	4
	трикратне	71	39	26	56	3	5
Р120К240 + 1,2 т/га вапняку + мікросол поверхнево, Р60К90 щорічно	двократне	68	45	28	51	4	4
	трикратне	69	39	27	57	4	4
НІР0,5 Фактор А Фактор В Взаємодія АВ	0,9 0,6 0,4	0,8 0,5 0,3	1,4 0,9 0,6	1,0 0,6 0,4	2,1 1,3 1,0	0,7 0,5 0,3

Примітка: у ґрунт добрива вносили під передпосівну культивацію, поверхнево - на сформований травостій.

На тих варіантах, де зменшувалася кількість злаків, зростав відсоток бобових трав і майже не змінювалася частка в ценозах різнотрав'я. Високий вміст бобового компонента спостерігали на варіанті з внесенням вапна, мікроелементів та фосфорно-калійних добрив, причому простежується чітка тенденція до його зростання від перших (27 - 28%) укосів до другого (51%) та третього (57%). Найменша їх частка була на варіанті без добрив (контроль) і становила залежно від способу використання 18 - 35% за двократного та 17 - 35% за трикратного скошування.

Відсоток різнотрав'я у досліді в середньому за 2004 - 2006 рр. був незначним і змінювався залежно від варіанта та інтенсивності використання від 2 до 6%.

У досліді з вивчення продуктивності бобово-злакового травостою, залежно від застосування окремих агротехнічних і біологічних факторів, залуження проводили без покривної культури шляхом сівби двох травосумішок: бобово-злакової та злакової.

Частка бобових трав в урожаї проти варіанта без добрив (контролю) незначно зростала і становила на варіанті з внесенням Р60К90 (фон) 27% в першому укосі і 32% в другому. Найбільший їх відсоток у першому і в другому укосах відзначено як на варіантах з обробкою насіння культурними штамами азотфіксуючих (37 - 59%), так і за спільного застосування їх із фосформобілізуючими бактеріями (37 - 58%). На варіантах з комплексним використанням мінеральних та біологічних препаратів теж виявлено високий відсоток бобових трав у травостої (29 - 55%).

На злаковому травостої, де вносили фосфорно-калійні добрива та вапняк, з 2005 р. почали з'являтися бобові трави, хоча їх частка була невисокою (7 - 26%). Серед варіантів із злаковим травостоєм найбільшу кількість злаків відзначено при внесенні N120 (90 - 97%). Різнотрав'я займало найменший відсоток у травостої (в межах 3 - 17%).

Густота бобово-злакових травостоїв. В середньому за роки досліджень (2004 - 2006) основу бобово-злакового травостою складали злакові трави, їх щільність коливалася залежно від варіанта удобрення, кратності скошування та частки бобових трав у рослинних угрупуваннях. В першому укосі двократного використання кількість злаків коливалася від 1302 до 1521 пагонів на 1 м2, в другому укосі вміст злакових трав у травостої дещо підвищився та знаходився в межах 1173 - 1723 пагонів на 1 м2. Із збільшенням кількості відчужень до трьох разів за сезон також зростала частка злаків у травостої. У першому укосі їх було більше (1879 - 2639 шт. пагонів на 1 м2), а у третьому - 914 - 1402 шт. пагонів на 1 м2.

Щільність бобової групи трав при двох способах використання різнилася і за укосами, і за варіантами удобрення. У перших укосах найбільший вплив на щільність бобових трав мало внесення 5 т/га глауконіту поверхнево (500 - 442 шт. на 1 м2) та Р120К240 у ґрунт (433 - 407 шт. на 1 м2), а при застосуванні Р120К240 + 1,2 т/га вапняку + мікросолу поверхнево вона становила 416 - 438 шт. на 1 м2.

У досліді з вивчення продуктивності бобово-злакового травостою залежно від застосування окремих агротехнічних і біологічних факторів позитивний вплив на вміст сіяних лучних трав у бобово-злаковому травостої мала інтенсифікація режимів удобрення (рис. 1).

Так, внесення під перший укіс N30 на фосфорному і калійному фоні сприяло кущінню злакового компонента, кількість якого була на рівні 2164 шт. на 1 м2, проте в другому укосі, внаслідок відсутності азоту, його частка знижувалася до 1518 шт. на 1 м2. На варіантах, де стартову дозу азоту не вносили, а проводили інокуляцію насіння азотфіксуючими бактеріями, щільність злакових трав за укосами майже не відрізнялася (1591 пагонів на 1 м2 у першому та 1595 пагонів на 1 м2 у другому укосі). Таку саму закономірність спостерігали і на варіанті із спільним застосуванням фосформобілізуючих та азотфіксуючих мікроорганізмів - 1507 пагонів на 1 м2 у першому та 1539 пагонів на 1 м2 у другому укосі. На злаковому травостої отримано найбільшу щільність при внесенні N120. Внесення дози азоту по 60 кг. д. р. сприяло зростанню щільності злаків до 3743 пагонів на 1 м2 у першому та 3464 пагонів на 1 м2 у другому укосі.

Рис. 1. Щільність бобово-злакового травостою залежно від застосування агротехнічних та біологічних факторів (середнє за 2004 - 2006 рр.): 1 - без добрив (контроль), 2 - Р60К90 (фон), 3 - фон + інокуляція ризобофітом, 4 - фон + інокуляція рибозобофітом + ФМБ, 5 (злаковий травостій) - фон + N30 + 3 т/га вапняку + КБД + мікросол, 6 - фон + N120(60+60)

Бобові компоненти по-різному реагували на внесення мінеральних добрив та біологічних препаратів. На фоновому варіанті (Р60К90) у першому укосі їх було більше ніж у другому (393 проти 257 шт. на 1 м2). Додаткове застосування N30 знизило у першому укосі вміст бобових до 335 шт. на 1 м2.

На щільність як цінних сіяних трав, так і різнотрав'я великий вплив має інтенсивність скошування травостою, види та способи внесення добрив і мінеральних сполук, а на кількість злакових компонентів - наявність або відсутність мінерального азоту. В той час бобові трави в більшості випадків позитивно реагували на застосування фосфорних і калійних, мікродобрив та проведення інокуляції насіннєвого матеріалу біологічними препаратами.

Структура врожаю злакових компонентів травостоїв сінокісного використання. Аналіз структури врожаю злакових трав свідчить, що в першому укосі у відсотковому співвідношенні листя та стебел за дво- і триразового скошування переважали стебла. При двократному використанні відсоток стебел коливався в межах 70 - 75%. Позитивний вплив на ріст вегетативних органів (стебел) мало внесення 5 т/га глауконіту як поверхнево - 74%, так і в ґрунт - 73%. Відсоток листя був обернено пропорційним кількості стебел, а тому найбільше його відзначали на варіанті без добрив (контроль) - 30% та за внесення Р120К240 + 1,2 т/га вапняку і мікроелементів - 28%.

У другому укосі двократного використання кількість листя була більшою і становила 80 - 82% порівняно зі стеблами, яких було 18 - 20%.

За трикратного режиму використання тенденція до зростання кількості листя від першого укосу до третього збереглася. Аналіз структури врожаю злакових компонентів бобово-злакового травостою залежно від застосування окремих агротехнічних та біологічних факторів свідчить, що в першому укосі кількість листя і стебел була майже однаковою. Відсоток листя коливався в межах 51 - 59% і був більшим від кількості стебел (41 - 49%).

Нагромадження кореневої маси бобово-злаковим травостоєм. В середньому за два роки досліджень (2005 - 2006) найбільшу кількість кореневої маси спостерігали на контрольному варіанті за трикратного використання (7,36 т/га), тоді як за двократного цей показник дорівнював 7,09 т/га. Дещо повільніше коріння наростало за двократного скошування на варіанті з внесенням 5 т/га глауконіту - 5,65 т/га та за трикратного - 5,98 т/га. На варіанті з застосуванням фосфорних і калійних добрив, мікроелементів та 1,2 т/га вапняку коріння нагромаджувалося найменше (5,25 т/га за двократного та 5,55 т/га за трикратного відчуження), що є закономірним, оскільки вносилася велика кількість добрив та було одержано вищий урожай. На бобово-злаковому травостої при застосуванні окремих агротехнічних та біологічних факторів нагромаджувалася майже однакова кількість кореневих залишків, за винятком контрольного варіанта.

РОЗДІЛ 4. Продуктивність бобово-злакового травостою залежно від удобрення і частоти скошування

Нашими дослідженнями доведено, що високі врожаї якісного бобово-злакового сіна можна отримувати, зовсім не застосовуючи азоту добрив. Все, що для цього потрібно, - це сприятливі гідротермічні умови, фосфорні і калійні добрива, мікроелементи та оптимальна кислотність ґрунту, завдяки яким можна досягнути високого вмісту бобового компонента у травостоях (табл. 2).

Із внесенням у ґрунт природного мінералу глауконіту, як комплексного макро- і мікродобрива, урожайність сінокосу підвищилася при дворазовому скошуванні на 18,3% та дещо менше при триразовому - на 12,9%.

Застосування фосфору і калію добрив у кількості, пропорційній їх вмісту у глауконіті, з заробкою в ґрунт також сприяло зростанню урожайності сінокосу при двох режимах використання - до 24,5% при двократному та 30,5% при трикратному. За внесення самого глауконіту поверхнево по сформованому травостої досягнуто ще вищих зборів сухого корму як при двократному, так і при трикратному скошуваннях - 8,44 і 9,80 т/га відповідно з приростами 42%. Додаткове застосування, крім фосфорно-калійних добрив, вапна і суміші мікроелементів забезпечило одержання найвищого урожаю (8,87 і 10,66 т/га).

Із внесенням глауконіту у ґрунт збір кормових одиниць з 1 га за три роки досліджень (2004 - 2006) зріс на 15% за двократного та 13% за трикратного відчуження, а збір перетравного протеїну - відповідно на 37% та 25% до контролю.

В середньому за три роки досліджень підтверджено попередньо отримані урожайні дані: найпродуктивнішим виявився варіант, де застосовували комплексний підхід до удобрення бобово-злакового травостою, тобто найвищу врожайність (5,25 т/га) зафіксовано на варіанті з внесенням нітроамофоски як стартового азоту на фоні Р60К90, суміші сухих мікроелементів мікросол та проведенням обробки насіння КБД (табл. 3).

Таблиця 2

Продуктивність бобово-злакового травостою залежно від удобрення та частоти скошування, середнє за 2004 - 2006 рр.

Варіанти удобрення	Суха маса, т/га	Приріст	Збір з 1 га, т
			кормових одиниць	перетравного протеїну
		т/га	%
Без добрив (контроль)	5,94 6,89	-	-	4,69 5,50	0,43 0,56
Глауконіт (5 т/га) у ґрунт, Р60К90 щорічно	7,03 7,78	1,09 0,89	18,3 12,9	5,38 6,22	0,59 0,70
Р120К240 у ґрунт, Р60К90 щорічно	7,40 8,99	1,46 2,10	24,5 30,5	5,75 6,80	0,61 0,86
Глауконіт (5 т/га) поверхнево, Р60К90 щорічно	8,44 9,80	2,50 2,91	42,1 42,2	6,44 7,64	0,71 0,97
Р120К240 + 1,2 т/га вапняку + мікросол поверхнево, Р60К90 щорічно	8,87 10,66	2,93 3,77	49,3 54,7	6,64 8,20	0,76 1,02

НІР0,5, т/га 2004 р. 2005 р. 2006 р.

Фактор А Фактор В Взаємодія АВ	0,44 0,74 1,05	0,44 0,70 0,99	0,20 0,32 0,45

Примітка: у чисельнику - двократне використання, у знаменнику - трикратне.

Так, на фоновому варіанті спостерігали зростання вмісту кормових одиниць до 2,98 т/га та перетравного протеїну до 0,31 т/га порівняно з контролем. На варіантах, де проводили інокуляцію насіння бактеріями, підвищення збору кормових одиниць і перетравного протеїну до контролю було майже однаковим: 3,31 та 0,37 т/га з одинарним застосуванням азотфіксуючих бактерій та 3,46 і 0,38 т/га при об'єднаній інокуляції азотфіксуючими і фосформобілізуючими мікроорганізмами відповідно.

Дещо більше кормових одиниць (3,77 т/га) зібрали внаслідок обробки посівного матеріалу КБД, до якого входять описані вище мікроорганізми. Внесення нітроамофоски підвищувало загальну урожайність травостою, але збір протеїну дещо знижувався (0,37 т/га), що пояснюється зменшенням в ньому частки бобового компоненту. Обробка насіння ПМРД та КБД, внесення нітроамофоски як стартового азоту та вапнування ґрунту підвищили збір кормових одиниць до 4,0 т/га, тоді як при застосуванні фосфорно-калійних добрив і 3 т/га вапняку цей показник дорівнював 3,83 т/га. Збір перетравного протеїну на цих двох варіантах був однаковим (0,46 т/га). Найпродуктивнішим за збором кормових одиниць і перетравного протеїну був варіант, на якому сіяли насіння, оброблене КБД, проводили вапнування ґрунту (3 т/га), вносили мікроелементи та нітроамофоску (4,18 та 0,48 т/га відповідно).

Таблиця 3

Продуктивність бобово-злакового сінокосу залежно від інтенсифікації агротехнічних та біологічних факторів, середнє за 2004 - 2006 рр.

Варіанти удобрення	Суха маса, т/га	Приріст до контролю	Збір з 1 га, т
		т/га	%	кормових одиниць	перетравного протеїну
Бобово-злаковий травостій
Без добрив (контроль)	2,52	-	-	20,8	0,17
Р60К90 - фон	3,82	1,30	51,6	2,98	0,31
N30P60K90	4,29	1,77	70,2	3,31	0,37
Фон + інокуляція ризобофітом	4,41	1,89	75,0	3,46	0,38
Фон + інокуляція ризобофітом + ФМБ	4,80	2,28	94,5	3,71	0,43
N30Р60К90 + КБД	4,52	2,00	79,4	3,77	0,37
N30P60K90 + 3 т/га вапняку	4,98	2,46	97,6	3,83	0,46
N30P60K90 + 3 т/га вапняку + КБД + ПМРД	5,12	2,63	104,4	4,00	0,46
N30P60K90 + 3 т/га вапняку + КБД + мікросол	5,25	2,73	108,3	4,18	0,48
Злаковий травостій
Р60К90	2,57	-	-	2,07	0,17
N120 (60+60) Р60К90	5,86	3,29	128	4,71	0,57
НІР0,5, т/га	2004 р. - 0,42
	2005 р. - 0,26
	2006 р. - 0,39

На злаковому травостої за внесення N120 на фоні Р60К90 зібрали 4,71 т/га кормових одиниць та 0,57 т/га перетравного протеїну.

За три роки досліджень за двократного скошування травостій використав на формування врожаю в середньому від 38,5 до 130,8 кг/га симбіотичного азоту, а за трикратного - 35,3 - 157,6 кг/га (рис. 3).

У середньому на варіантах на формування урожаю бобово-злаковий травостій з трикратним режимом відчуження засвоїв на 16,8 кг/га більше симбіотичного азоту ніж з двократним.

За три роки досліджень тенденція щодо впливу погодних умов і вмісту бобових на фіксацію симбіотичного азоту збереглася за двох режимів використання. При двохукісному режимі множинна кореляційна залежність між нагромадженням симбіотичного азоту, погодними умовами та вмістом бобових трав є досить високою. Судячи із коефіцієнта множинної детермінації (R2y.xz = 0,71), 29% варіації симбіотичного азоту не залежить від впливу двох даних змінних. Рівняння регресії матиме вигляд:

у = 7,7х + 0,1z - 212

За трикратного використання коефіцієнт множинної детермінації є дещо вищим (R2y.xz = 0,96), що свідчить про значний вплив погодних умов та бобових трав на рівень фіксації біологічного азоту, оскільки лише 4% варіації досліджуваного показника залежить від інших змінних. Відповідно рівняння множинної регресії набуває вигляду:

у = 9,7х + 0,1z - 274

Рис. 3. Рівень компенсації азоту мінеральних добрив симбіотичним залежно від застосування кальцієвмісних матеріалів, частоти використання і біологічних та агротехнічних факторів (середнє за 2004 - 2006 рр.): дослід 1: 2 - глауконіт, 5 т/га у ґрунт, Р60К90 щорічно, 3 - Р120К240 у ґрунт, Р60К90 щорічно, 4 - глауконіт, 5 т/га поверхнево, Р60К90 щорічно, 5 - Р120К240 + 1,2 т/га вапняку + мікросол поверхнево, Р60К90 щорічно; дослід 2: 2 - Р60К90 - фон, 3 - N30Р60К90, 4 - фон + інокуляція ризобофітом, 5 - фон + інокуляція ризобофітом + ФМБ, 6 - N30Р60К90 + ФМБ, 7 - N30Р60К90 + 3 т/га вапняку, 8 - N30Р60К90 + 3 т/га вапняку + КБД + ПМРД, 9 - N30Р60К90 + 3 т/га вапняку + КБД + мікросол, 6 варіант (злаковий травостій) - фон + N120(60+60)

Застосування тільки азотфіксуючих бактерій в середньому за три роки досліджень дало можливість використати 73,5 кг/га симбіотичного азоту. Спільне застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій підвищило рівень компенсації до 84,5 кг/га.

У середньому за роки досліджень погодні умови та бобові трави впливали на нагромадження біологічного азоту на 85%, а 15% - це вплив інших змінних. Рівняння регресії можна записати так:

у = 2621 +3,3х + 1425

РОЗДІЛ 5. Хімічний склад корму лучних травостоїв залежно від удобрення та частоти скошування

Дослідження показали, що вміст органічної речовини у кормі зазнавав змін під впливом інтенсивності використання та різних систем удобрення. Вміст сирого протеїну в сухій масі трави був на рівні 10,2 - 16,7% за двократного та 11,9 - 17,1% за трикратного відчуження, жиру 1,8 - 3,2 та 2,3 - 3,4%, безазотистих екстрактивних речовин 39,0 - 49,5 та 38,5 - 48,2%, сирої клітковини 30,3 - 34,5% та 27,6 - 32,0% відповідно (рис. 4).

За мінеральним складом рослинна маса бобово-злакових травостоїв відповідала зоотехнічним нормам годівлі: вміст фосфору 0,18 - 0,37% за двократного та 0,23 - 0,36% за трикратного використання за норми 0,20 - 0,43% на суху речовину, калію - 0,87 - 1,57 за двократного та 0,99 - 2,04% за трикратного за норми 2,5 - 3% і кальцію - 0,37 - 0,66% за двократного та 0,34 - 0,72% за трикратного за норми 0,4 - 0,8%.

Рис. 4. Вміст органічних речовин у кормі бобово-злакового травостою залежно від застосування кальцієвмісних матеріалів та частоти використання, % до сухої маси (середнє за 2004 - 2006 рр.): 1 - без добрив (контроль), 2 - глауконіт, 5 т/га у ґрунт, Р60К90 щорічно, 3 - Р120К240 у ґрунт, Р60К90 щорічно, 4 - глауконіт, 5 т/га поверхнево, Р60К90 щорічно, 5 - Р120К240 + 1,2 т/га вапняку + мікросол у ґрунт, Р60К90 щорічно

Протеїнове відношення, як і відношення кальцію до фосфору, мало змінювалося і знаходилося в широких межах - 1 : 5 - 7 за двократного та 1 : 5 - 6 за трикратного за норми 1 : 6 - 8, а кальцію до фосфору - 1,55 - 2,03 : 1 за двократного та 1,31 - 1,88 : 1 за трикратного відчуження за норми 1,2 : 1. За зазначеного вище хімічного складу рослинної маси кормова одиниця бобово-злакового травостою містила 93 - 115 г перетравного протеїну за двократного та 102 - 128 г за трикратного використання.

Якісні показники корму на бобово-злаковому травостої залежали в основному від удобрення (рис. 5).

Корм, зібраний з бобово-злакового травостою, характеризувався високим рівнем поживних речовин, зокрема: вміст протеїну становив 10,7 - 15,2%, білка 9,7 - 11,5%, сирого жиру 2,5 - 3,4, сирої клітковини 28,6 - 31,5%, безазотистих екстрактивних речовин 42,7 - 49,6%. Вміст мінеральних речовин в отриманому кормі теж знаходився в межах норми. Так, кількість золи була на рівні 7 - 10,9%, фосфору - 0,30 - 0,46%, калію - 0,78 - 1,81%, кальцію - 0,31 - 0,69%, магнію - 0,18 - 0,33%. Вміст натрію був дещо нижчим і коливався в межах 0,04 - 0,08%. Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном була задовільною (82 - 120 г) з вмістом в 1 кг сухого корму 0,77 - 0,83 кормових одиниць.

Рис. 5. Вміст органічних речовин у кормі бобово-злакового травостою залежно від застосування агротехнічних та біологічних факторів, % до сухої маси (середнє за 2004 - 2006 рр.): 1 - без добрив (контроль), 2 - Р60К90 - фон, 3 - фон + інокуляція ризобофітом, 4 - фон + інокуляція ризобофітом + ФМБ, 5 - N30Р60К90 + 3 т/га вапняку + КБД + мікросол, 6 (злаковий травостій) - фон + N120(60+60)

Протеїнове співвідношення знаходилося в широких межах - 5,56 - 8,02, вміст кальцію до фосфору - 1,05 - 1,91, калію до натрію - 16 - 33, калію до кальцію плюс магнію - 1,48 - 2,09.

РОЗДІЛ 6. Економічна й енергетична оцінка використання бобово-злакових травостоїв за різного удобрення та частоти скошування

Найвищу собівартість 1 т кормових одиниць було отримано на варіанті з внесенням 5 т/га глауконіту під передпосівну культивацію за двократного скошування. В грошовому еквіваленті вона становила 308 грн, а за трикратного - 289 грн/га (табл. 4).

За поверхневого внесення глауконіту собівартість 1 т кормових одиниць знизилася і становила за двократного скошування 257 грн та 232 грн за трикратного. Додаткове застосування вапняку та мікродобрив забезпечило найнижчу собівартість 1 т кормових одиниць - 226 і 229 грн. Досить низькою вона була на варіанті без добрив (контроль) - 177 грн за двократного та 172 грн за трикратного відчуження. Внесення фосфорних і калійних добрив (Р120К240) під передпосівну культивацію підвищило собівартість 1 т кормових одиниць до 248 грн при дворазовому скошуванні та до 231 грн при триразовому. Умовно чистий дохід, який отримали від зібраного урожаю, найвищим був при застосуванні фосфорних і калійних добрив, мікроелементів та вапняку - 3138 грн/га за двократного та 3837 грн/га за трикратного використання. Найнижчим цей показник був на варіанті з внесенням глауконіту у ґрунт - 2106 грн при дворазовому скошуванні травостою та 2574 грн при триразовому.

Таблиця 4

Економічна оцінка створення та використання бобово-злакового травостою залежно від застосування кальцієвмісних матеріалів і частоти використання, середнє за 2004 - 2006 рр.

Варіанти удобрення	Виробничі затрати травостою, грн/га	Собівартість 1 т к. о., грн	Умовно чистий дохід, грн/га	Окупність 1 грн затрат, грн	Рівень рентабельності, %
Без добрив (контроль)	831 951	177 172	2451 2898	3,9 4,0	295 304
Глауконіт (5 т/га) у ґрунт, Р60К90 щорічно	1659 1779	308 289	2106 2574	2,3 2,4	127 144
Р120К240 у ґрунт, Р60К90 щорічно	1431 1572	248 231	2593 3187	2,8 3,0	177 202
Глауконіт (5 т/га) поверхнево, Р60К90 щорічно	1659 1779	257 232	2848 3568	2,7 3,0	172 200
Р120К240 + 1,2 т/га вапняку + мікросол поверхнево, Р60К90 щорічно	1503 1867	226 229	3138 3837	3,1 3,1	209 205

Примітка: у чисельнику - двократне використання, у знаменнику - трикратне.

Така ж закономірність простежується і щодо рівня рентабельності: 127% за двократного та 144% за трикратного використання на варіанті з внесенням глауконіту в ґрунт і 209 та 205% відповідно при застосуванні фосфорних і калійних добрив, мікроелементів та вапнякового борошна.

Найвищий рівень рентабельності був на контрольному варіанті без внесення добрив (295% за двократного та 304% за трикратного скошування).

Найвищий збір валової енергії 170 ГДж та коефіцієнт енергетичної ефективності 3,9 отримано за трикратного використання при внесенні фосфорно-калійних добрив у грунт.

Енергетичну оцінку бобово-злакового травостою другого досліду наведено в табл. 5.

За нашими підрахунками, затрати енергії збільшувалися за рахунок внесення мінеральних добрив та препаратів біологічного і мінерального складу - з 20,3 до 36,6 ГДж на бобово-злаковому травостої та з 21,8 до 31,7 ГДж на злаковому.

Коефіцієнт енергетичної ефективності на бобово-злаковому травостої був найменшим (1,3) на контрольному варіанті. Проведення інокуляції посівного матеріалу азотфіксуючими бактеріями збільшує його до 2,1, а спільна інокуляція азотфіксуючими та фосформобілізуючими мікроорганізмами підвищує цей показник до 2,3, енергетичний коефіцієнт при цьому є також найвищим і становить 3,8 та 4,1 відповідно.

На злаковому травостої найнижчий коефіцієнт енергетичної ефективності (1,2) зафіксовано на варіанті з внесенням фосфорно-калійних добрив. Найвищим (2,0) цей показник був на варіанті із застосуванням N120 на фосфорно-калійному фоні. Енергетичний коефіцієнт при цьому становив відповідно 2,2 і 3,4.

Таблиця 5

Енергетична оцінка бобово-злакового травостою залежно від застосування окремих біологічних та агротехнічних заходів,середнє за 2004 - 2006 рр.

Варіанти удобрення	Всього затрат енергії, ГДж	Вихід валової енергії, ГДж	Вихід обмінної енергії урожаю, ГДж	Енергетичний коефіцієнт	Коефіцієнт енергетичної ефективності
Бобово-злаковий травостій
Без добрив (контроль)	20,3	47,6	27,3	2,3	1,3
Р60К90 - фон	21,8	72,2	41,4	3,3	1,9
N30P60K90	24,4	81,1	46,5	3,3	1,9
Фон + інокуляція ризобофітом	21,8	83,3	47,8	3,8	2,1
Фон + інокуляція ризобофітом + ФМБ	21,8	90,7	52,1	4,1	2,3
N30Р60К90 + КБД	23,9	85,4	49,0	3,5	2,0
N30P60K90 + 3 т/га вапняку	36,5	94,1	54,0	2,5	1,4
N30P60K90 + 3 т/га вапняку + КБД + ПМРД	36,6	96,8	55,5	2,6	1,5
N30P60K90 + 3 т/га вапняку + КБД + мікросол	36,6	99,2	56,9	2,7	1,5
Злаковий травостій
Р60К90	21,8	48,5	27,8	2,2	1,2
N120(60+60)Р60К90	31,7	110,8	63,6	3,4	2,0

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальнено експериментальні дані і наведено нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні закономірностей формування бобово-злакових травостоїв, їх продуктивності залежно від внесення як природних кальцієвмісних матеріалів, так і традиційних мінеральних добрив, мікроелементів, нових біопрепаратів, частоти скошування та розробці рекомендацій щодо підвищення їх продуктивного довголіття і рівномірного надходження за вегетаційний період високоякісних трав'яних кормів при економії енергозатрат.

1. На темно-сірих опідзолених середньосуглинкових ґрунтах бобово-злаковий травостій літньої сівби за внесення глауконіту, як джерела макро- і мікроелементів, у дозі 5 т/га забезпечує одержання 7,03 - 9,80 т/га сухої маси, а застосування еквівалентної кількості мінеральних фосфорних і калійних добрив (Р120К240), мікроелементів та вапняку підвищує урожайність до 7,40 - 10,66 т/га.

2. При збільшенні кількості скошувань з двох до трьох разів за сезон продуктивність бобово-злакового травостою зростає з 4,69 - 6,64 до 5,50 - 8,20 т/га к. од., при цьому збір перетравного протеїну підвищується на 0,13 - 0,26 т/га.

3. Комплексне застосування мінеральних добрив, вапнякового борошна, мікроелементів та біологічних препаратів дозволяє отримати урожайність на рівні 4,41 - 5,25 т/га сухого корму.

4. Використання фосфорних і калійних добрив на бобово-злаковому травостої забезпечує приріст сухого корму на 51,6%. Проведення інокуляції насіння бобових трав азотфіксуючими та фосформобілізуючими бактеріями на фоні цих же добрив підвищує його на 94,5% порівняно з варіантом без добрив. Найвищий приріст сухої речовини (108,3% або 2,73 т/га) дає додаткове застосування стартового азоту, вапна, мікроелементів та КБД.

5. За трикратного використання травостою у шарі 0 - 20 см нагромаджується від 5,55 до 7,36 т/га кореневих залишків, за двократного дещо менше - 5,25 - 7,09 т/га.

6. Внесення фосфорних і калійних добрив та стартового азоту у поєднанні з біопрепаратами при створенні та використанні бобово-злакових травостоїв сприяє збереженню в них цінних видів бобових (57 - 39% конюшини лучної, 10 - 13% конюшини повзучої) та злакових (8 - 12% костриці лучної, 16% пажитниці багаторічної, 3 - 11% тимофіївки лучної) із низьким вмістом самосійних (1 - 4%) трав.

7. Триразове скошування бобово-злакового травостою підвищує щільність бобових компонентів з 351 до 684 пагонів на 1 м2 і одночасно зменшує кількість злакових трав (з 2639 до 914 пагонів на 1 м2). При цьому спостерігається незначна кількість різнотрав'я.

8. Застосування кальцієвмісних матеріалів сприяє збереженню високої частки бобових компонентів у травостої і дає можливість засвоїти бобово-злаковою травосумішкою в середньому за три роки досліджень від 38,5 до 130,8 кг/га симбіотичного азоту за двократного та від 35,3 до 157,6 кг/га за трикратного використання. Інокуляція насіння конюшини культурними штамами азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій дозволяє істотно підвищити нагромадження бобовими травами азоту біологічної фіксації і замінити ним 84,5 кг азоту мінеральних добрив. Додаткове вапнування ґрунту, внесення мікроелементів (мікросолу) і біологічних препаратів (КБД) забезпечує зростання цього показника до 98,9 кг/га.

9. Застосування фосфорних і калійних добрив разом з препаратами мінерального і біологічного складу дає можливість отримати якісний корм, що містить: 10,7 - 15,2% сирого протеїну, 9,5 - 11,5% білка, 2,7 - 3,4% жиру та 28,7 - 31,4% клітковини. Внесення глауконіту (поверхнево) забезпечує найвищі показники якості корму за трикратного скошування: протеїну 14,0 - 17,6%, білка 10,7 - 13,3%, жиру 3,3 - 3,4% та клітковини 27,6 - 29,1%.

10. Участь бобових компонентів у бобово-злакових травостоях сприяє покращанню мінерального складу корму і забезпечує вміст фосфору в межах 0,23 - 0,36% за трикратного та 0,18 - 0,37% за двократного використання, калію - 0,99 - 2,04% та 0,87 - 1,57% відповідно. Відсоток кальцію зростає із внесенням кальцієвмісних матеріалів з 0,34 до 0,72% за трикратного та з 0,37 до 0,66% за двократного відчуження.

11. За двократного скошування 1 кг сухого корму містить 0,74 - 0,78 кормових одиниць з насиченням їх перетравним протеїном на рівні 93 - 115 г, за трикратного - 0,76 - 0,80 кормових одиниць, забезпечення кормової одиниці перетравним протеїном зростає до 102 - 128 г.

12. Бобово-злаковий травостій при застосуванні макро-, мікродобрив та вапняку за трикратного використання дає найвищий умовно чистий дохід (3837 грн) з рентабельністю 205%. Поверхневе внесення глауконіту забезпечує рентабельність 200 та 172% за собівартості 1 т кормових одиниць 232 та 257 грн за трикратного і двократного використання відповідно.

13. Найвищий вихід валової енергії (99,2 ГДж) при Кее 1,5 відзначено при застосуванні фосфорних і калійних добрив, мікроелементів та вапняку. Проведення інокуляції азотфіксуючими та фосформобілізуючими бактеріями сприяє зростанню коефіцієнта енергетичної ефективності до 2,3. Вихід валової енергії при цьому становить 90,7 ГДж.

Рекомендації виробництву

1. В умовах західного Лісостепу для отримання на низинних бобово-злакових луках 8,20 т/га кормових одиниць при собівартості 229 грн за тонну необхідно застосовувати трикратне скошування та вносити в першому році користування фосфорні і калійні добрива в нормі Р120К240 + 1,2 т/га вапняку + мікроелементи (мікросол), а в наступні роки Р60К90.

Для одержання продуктивності на рівні 7,64 т/га кормових одиниць із собівартістю 232 грн можна обмежитися внесенням в період створення сіяного травостою лише глауконіту з розрахунку 5 т/га та щорічно Р60К90.

2. Скошувати бобово-злакові травостої потрібно три рази за період вегетації, що сприяє більш рівномірному надходженню корму, покращенню його якості та зростанню економічної й енергетичної ефективності виробництва порівняно з двократним використанням.

3. При обмежених матеріальних можливостях з метою отримання на бобово-злаковому травостої 5,25 т/га сухого корму, перед залуженням доцільно проводити інокуляцію насіння бобових трав високоефективними штамами азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій, а також щорічно вносити стартову дозу азоту (30 кг/га д. р.) в комплексі з фосфорними і калійними добривами (Р60К90) та мікроелементами (кобальт, цинк, мідь та ін.).

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Шевчук Р. В. Продуктивність бобово-злакових лучних травостоїв залежно від застосування окремих агротехнічних заходів в умовах західного Лісостепу / Р. В. Шевчук // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - 2005. - Вип. 47. - С. 143 - 148.

Шевчук Р. В. Продуктивність бобово-злакового травостою низинної луки залежно від удобрення / Р. В. Шевчук, М. Т. Ярмолюк // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - 2006. - Вип. 48, Ч. 1. - С. 144 - 148.

Ярмолюк М. Т. Продуктивність бобово-злакового травостою залежно від застосування кальцієвмісних матеріалів і частоти використання / М. Ярмолюк, Р. Шевчук // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія. - 2006. - № 10. - С. 176 - 179.

Шевчук Р. В. Вплив окремих агротехнічних і біологічних факторів на кормову продуктивність та якість бобово-злакового травостою / Р. В. Шевчук // Збірник наукових праць ННЦ „Інституту землеробства УААН.” - 2007. - Вип. 3/4. - С. 116 - 120.

Шевчук Р. В. Вплив удобрення і частоти використання на якість корму бобово-злакового травостою / Р. В. Шевчук, М. Т. Ярмолюк // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - 2007. - Вип. 49, Ч. 1. - С. 180 - 185.

Шевчук Р. В. Формування бобово-злакового травостою за різних режимів використання і удобрення / Р. В. Шевчук, М. Т. Ярмолюк // Наук. вісн. Львів. нац. акад. вет. медицини імені С. З. Ґжицького. - 2006. - Т. 8, № 2 (29), Ч. 3. - С. 222 - 225.

Шевчук Р. В. Ефективність використання бобово-злаковим травостоєм біологічного азоту залежно від внесення різних видів добрив / Р. В. Шевчук, М. Т. Ярмолюк // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. ”Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні” (м. Чернівці, 7 - 9 черв. 2007 р.) / УААН, Ін-т землеробства і тваринництва західного регіону, Буковинський ін-т АПВ, Ін-т біології тварин. - Оброшино, 2007. - С. 172 - 177.

АНОТАЦІЯ

Шевчук Р.В. продуктивність сіяних бобово-злакових травостоїв залежно від удобрення та режимів скошування на низинних луках західного Лісостепу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю: 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. - ННЦ ”Інститут землеробства УААН”. Київ, 2008 р.

У дисертації викладено результати трирічних досліджень, проведених у західному Лісостепу, з вивчення закономірностей формування високопродуктивних бобово-злакових травостоїв залежно від рівня інтенсифікації технологічних заходів для подовження довголіття бобових компонентів як фактора підвищення продуктивності лучних угідь та поліпшення якості трав'яних кормів.

На темно-сірих опідзолених ґрунтах бобово-злаковий травостій літнього строку сівби за внесення одного глауконіту, як джерела макро- і мікроелементів, у дозі 5 т/га забезпечив одержання 7,03 - 9,80 т/га сухої маси, при застосуванні еквівалентної кількості фосфорних і калійних добрив, мікроелементів та вапняку досягнуто вищої продуктивності (від 7,40 до 10,66 т/га сухого корму). На бобово-злаковому травостої весняного строку сівби найвищий приріст сухого корму (51,6%) одержано від внесення фосфорно-калійних добрив. Інокуляція азотфіксуючими та фосформобілізуючими бактеріями насіння бобових трав дозволила збільшити приріст сухої маси на 8,8% проти фосфорних і калійних добрив. Додаткове внесення суміші мікроелементів та вапняку зумовило зростання урожаю сухої маси на 5,4%. Застосува...