Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний лісотехнічний університет України

УДК 630.12:504(477.43)

БІОЕКОЛОГІЧНІ ТА ФІТОМЕЛІОРАТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ

КАРАГАНИ ДЕРЕВОВИДНОЇ (CARAGANA ARBORESCENS LAM.)

І ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ В УМОВАХ

ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОДІЛЛЯ

06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Шевченко Сергій Миколайович

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Хмельницькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Кучерявий Володимир Панасович, Національний лісотехнічний університет України, завідувач кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Левон Федір Михайлович, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, провідний науковий співробітник відділу дендрології та паркознавства;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Мельник Юрій Анатолійович, Національний лісотехнічний університет України, доцент кафедри ботаніки, деревинознавства і недеревних ресурсів лісу.

Захист відбудеться 9 жовтня 2008 р. о 14⁰⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.02 у Національному лісотехнічному університеті України Міністерства освіти і науки України за адресою: 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного лісотехнічного університету України за адресою: 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 101.

Автореферат розісланий “04” вересня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. В. Лавний



АНОТАЦІЯ

Шевченко С. М. Біоекологічні та фітомеліоративні властивості карагани деревовидної (Caragana arborescens Lam.) і перспективи її використання в умовах Центрального Поділля. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація. - Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, 2008. насіння фенологія карагана деревовидний

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню біоекологічних та фітомеліоративних властивостей карагани деревовидної у лісових та фітомеліоративних насадженнях Центрального Поділля.

Для вирішення поставленої проблеми було проведено комплексні дослідження щодо фенології, динаміки росту і розвитку, особливостей плодоношення карагани деревовидної. Висвітлено питання удосконалення способів генеративного і вегетативного розмноження, а також вплив глибини посіву на схожість насіння. Здійснено комплексну оцінку природного насіннєвого і вегетативного поновлення карагани деревовидної під наметом головних порід залежно від рівня освітлення. Вивчено вікову динаміку чисельності та збереженості підліску карагани під наметом головних деревних порід. Проведено дослідження розміщення та взаємодії кореневої системи карагани з деякими деревними породами. Визначено розміщення і кількість бульбочок на корінні карагани деревовидної залежно від складу головної породи. Аргументовано вплив карагани на мінералізацію лісової підстилки, фізико-хімічні властивості ґрунту, зокрема накопичення у ньому азоту, підвищення продуктивності головних деревних порід. Досліджено вміст загального азоту, фосфору і калію у вегетативних частинах карагани. Відмічено ряд корисних фітомеліоративних особливостей рослини Розглянуто перспективи використання декоративних властивостей карагани в озелененні.

За результатами досліджень підготовлено і впроваджено у виробництво рекомендації створення лісових культур за участю в них карагани деревовидної в Хмельницькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

Ключові слова: карагана деревовидна, підлісок, плодоношення, поновлення, лісова підстилка, коренева система, ґрунт.



АННОТАЦИЯ

Шевченко С. Н. Биоэкологические и фитомелиоративные особенности караганы древовидной (Caragana arborescens Lam.) и перспективы ее использования в условиях Центрального Подолья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук за специальностью 06.03.01 - лесные культуры и фитомелиорация. - Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, 2008.

В диссертационной работе представлены теоретические обобщения и анализ экспериментальных данных относительно биоэкологических и фитомелиоративных особенностей караганы древовидной в лесных и фитомелиоративных насаждениях Центрального Подолья.

При исследовании литературного материала было акцентировано внимание на историю изучения, систематику и распространение в Украине рода Caragana Lam.; биологические особенности караганы древовидной и ее форм в озеленении; генеративное и вегетативное размножение растения; развитие караганы на эродированных склонах и под пологом леса; ее влияние на почву и продуктивность главных древесных пород; фитомелиоративную роль и хозяйственную ценность караганы древовидной.

Согласно литературным данным нельзя сделать окончательный вывод о качествах караганы, как компонента лесных насаждений в тех или иных лесных культурах и придорожных защитных фитомелиоративных насаждениях. Анализ показал, что практически отсутствуют в литературе данные о почвообразующей роли караганы, главным образом, как растения из семейства бобовых, которая каким либо образом влияет на азотный баланс почвы под лесным насаждением.

Для решения поставленной проблемы были проведены комплексные исследования относительно фенологии, динамики роста и развития, особенностей плодоношения караганы древовидной. Обобщено отношение растения к условиям среды. Рассмотрен вопрос усовершенствования способов генеративного и вегетативного размножения, а также влияние глубины посева на всхожесть семян кустарника. Осуществлена комплексная оценка естественного семенного и вегетативного возобновления караганы древовидной под пологом главных древесных пород в зависимости от уровня освещения. Проведены исследования размещения и взаимодействия корневой системы караганы с некоторыми древесными породами. Определено размещение и количество клубеньков на корнях растения в зависимости от состава главной породы. Аргументированно влияние карагани на минерализацию лесной подстилки, физико-химические свойства почвы, в частности накопление в ней азота, повышение производительности главных древесных пород. Исследовано содержимое общего азота, фосфора и калия в вегетативных частях растения. Отмечен ряд полезных фитомелиоративных особенностей караганы древовидной (интенсивность транспирации листвой растения, роль насаждений караганы в снегозадержании и снегонакоплении, роль корневой системы в укреплении верхнего слоя почвы, способность осаждать пыль листвы караганы, участие растения в культурфитоценозах защитных лесных полос и лесных насаждений, рассмотрены перспективы использования декоративных свойств караганы в озеленении.

По результатам исследований подготовлены и введены в производство рекомендации по созданию лесных культур с подлеском караганы древовидной в Хмельницком областном управлении лесного и охотничьего хозяйства.

Ключевые слова: карагана древовидная, подлесок, плодоношение, возобновление, лесная подстилка, корневая система, почва.



ANNOTATION

Shevchenko S. M. Bioenvironmental and phytoreclamation properties Siberian acacia (Caragana arborescens Lam.), prospects of its use in the conditions of Central Podolie. - Manuscript.

Dissertation for acguirance of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences by speciality 06.03.01 - Forest plantations phytoreclamation. - National Forestry Engineering University of Ukraine, Lviv, 2008.

Dissertation work is devoted research of bioenvironmental and phytoreclamation properties of Siberian acacia in forest and phytoreclamation planting of Central Podolie.

For the decision of the put problem complex researches were conducted in relation to fenologishe, dynamics of growth and development, features of fruiting of Siberian acacia. The question of improvement of methods of genesis and vegetative reproduction, and also influence of depth of sowing, is reflected on the germination of seed. The complex estimation of natural seminal and vegetative renewal of Siberian acacia is carried out treelike under the tent of main breeds in dependence on illumination. The age-old dynamics of quantity and stored is studied to the undergrowth of Siberian acacia under the tent of main arboreal breeds. Research of placing and co-operations of rootage of Siberian acacia is conducted with some arboreal breeds. Certainly placing and amount of bulbils on the root of Siberian acacia of treelike depending on composition main breed. Argued influence of Siberian acacia on: decomposition of the forest bedding, physical and chemical properties of soil, in particular accumulation in him of nitrogen, increase of the productivity of main arboreal breeds. Investigational content of general nitrogen, phosphorus, and to potassium in vegetation parts of Siberian acacia. The row of useful phytoreclamation features of plant is marked the prospects of the use of decorative properties of Siberian acacia are Considered in planting of greenery.

As a result of researches geared-up and applied in industry recommendations of creation of forest cultures are after participation in them Siberian acacia treelike in Khmelnickiy regional management of forest and hunting economy.

Key words: Siberian acacia, underbrush, fruiting, renovation, forest litter, root system, soil.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вирощування стійких і високопродуктивних насаджень значною мірою пов'язане з введенням до їх складу ґрунтопокращуючих порід, зокрема підліскових. Особливий інтерес з огляду на це становлять азотофіксуючі чагарникові види з родини бобових (Fabaceaе L.). Дослідження обміну речовин між деревними рослинами і ґрунтом, виявлення характеру фітомеліоративної дії бобових, зокрема виду карагана деревовидна (Caragana arborescens Lam.) у лісових та захисних насадженнях є надзвичайно актуальним. Більш глибоке вивчення біологічних, екологічних та корисних господарських властивостей цього виду дозволить ефективніше використовувати його у лісових, фітомеліоративних і декоративних насадженнях.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводились протягом 2004-2007 рр. відповідно до науково-дослідної теми “Еколого-ландшафтний аналіз території Технологічного університету Поділля” (номер державної реєстрації 0102U006174) та “Теоретичні основи формування фітомеліорації прибережно-водної рослинності техногенних водойм девастованих ландшафтів” (номер державної реєстрації 0104U010916).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала у з'ясуванні біоекологічних властивостей та фітомеліоративної дії карагани деревовидної у фітоценозах Центрального Поділля.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

- проаналізувати систематичний склад і досвід інтродукції видів роду Caragana Lam.;

- вивчити біоекологічні особливості розвитку карагани деревовидної (сезонний ритм, репродуктивну здатність, ставлення до біотичних та абіотичних факторів);

- з'ясувати особливості онтогенезу карагани деревовидної;

- дослідити особливості росту виду у природних і штучних лісових фітоценозах;

- дослідити здатність карагани деревовидної до генеративного та вегетативного розмноження;

- визначити поновлення карагани деревовидної в штучних лісових фітоценозах та придорожніх захисних насадженнях;

- з'ясувати вплив підліску карагани деревовидної на покращення родючості ґрунту;

- вивчити взаємодію карагани деревовидної з головними деревними породами;

- окреслити перспективи використання декоративних властивостей карагани деревовидної та її форм в озелененні.

Об'єктом дослідження є фітоценози з участю карагани деревовидної.

Предмет дослідження - біоекологічні та фітомеліоративні властивості карагани деревовидної.

Методи дослідження: лісівничо-таксаційні - для закладання пробних площ з метою встановлення таксаційних показників лісових насаджень та вивчення природного насіннєвого і вегетативного поновлення карагани деревовидної, продуктивності лісових насаджень; лабораторно-аналітичні - для визначення фізико-хімічних і агрохімічних властивостей лісових ґрунтів; лісівничо-екологічні - для вивчення лісівничої та типологічної характеристик насаджень; порівняльного аналізу при вивченні лісової підстилки; математико-статистичні - для обробки й аналізу експериментальних матеріалів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в природно-кліматичних умовах лісових і захисних насаджень вздовж автошляхів Центрального Поділля вивчено поширення карагани деревовидної, проведено дослідження генеративного і вегетативного розмноження та поновлення, а також виявлено її вплив на збагачення едафотопу та підвищення фітомеліоративної ефективності захисних лісосмуг автомобільних шляхів.

Вперше показано, що у підстилці з домішкою опаду карагани прискорюються процеси мінералізації. Встановлено, що підлісок карагани у дубових і соснових насадженнях підвищує вміст гумусу, легкогідролізуючого азоту, нітратного азоту, суми ввібраних основ і знижує концентрацію гідролітичної кислотності ґрунту. Виявлено, що основна кількість бульбочок на корінні карагани знаходиться у шарі ґрунту 0-5 см. Підтверджено можливість використання карагани для включення її у придорожні захисні лісові насадження.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що карагана деревовидна, введена у дубові і соснові насадження позитивно впливає на їх продуктивність. Матеріали дисертаційного дослідження використано для розробки рекомендацій зі створення лісових культур з участю карагани деревовидної у лісових господарствах Хмельницького обласного управління лісового і мисливського господарства, а також для введення карагани у придорожні захисні лісові смуги Службою автомобільних доріг у Хмельницький області.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто зібрав увесь експериментальний матеріал, обґрунтував завдання досліджень, обрав методи, здійснив обробку і аналіз експериментального матеріалу. Дослідження вмісту основних елементів живлення у ґрунтах та органах карагани здійснено у лабораторії Хмельницького обласного державного проектно-технічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції (м. Кам'янець-Подільський).

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи та результати досліджень були оприлюднені на Міжнародній науковій конференції “Заповідна справа в Галичині, на Поділлі та Волині” (Львів, 2004), Всеукраїнській науковій конференції “Символ дерева у світовій культурі та художній творчості” (Львів, 2006), міжнародній конференції “Сучасні проблеми біології, екології та хімії” (Запоріжжя, 2007), на III Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів “Молодь та поступ біології” (Львів, 2007), на III Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції “Простір і час сучасної науки” (Київ, 2007), VI Міжнародній науково-практичній конференції “Ресурси природних вод Карпатського регіону” (Львів, 2007), VII Всеукраїнський науковій конференції студентів та аспірантів “Біологічні дослідження молодих учених в Україні” (Київ, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано одинадцять праць, у т.ч. п'ять - у наукових фахових виданнях, шість - у матеріалах і тезах доповідей конференцій, семінарів. Одноосібно написано десять робіт.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків та рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, який включає 310 найменувань. Повний обсяг роботи - 206 сторінок машинописного тексту, 30 рисунків, 35 таблиць та 6 додатків, які містять 9 таблиць та 12 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд наукової літератури

Рід Caragana Lam. належить до родини бобових (Fabaceaе L.) (Пояркова, 1945, Калініченко, 2003). На сьогодні найбільш повним літературним джерелом із систематики, історії та географії роду Caragana Lam. є монографія В. Л. Комарова (1909). Одним з найбільш поширених чагарників з роду Caragana Lam. у лісових культурах та придорожніх захисних насадженнях Центрального Поділля є карагана деревовидна (C. arborescens Lam.) (Кохно, 1986, 2001, 2005, Липа, 1977). У природних насадженнях поширена у південній частині Сибіру, Казахстану, у Забайкаллі, на Алтаї та в Середній Азії (Ісаченко, 1949, 1964, Колпіков, 1954, Шиманюк, 1964). В Україну рослина інтродукована з південної частини Західного та Східного Сибіру (Щепотьєв, 1949). За даними А. В. Альбенського та А. Є. Дьяченка (1949) у культуру карагана деревовидна введена у XVI ст. У вітчизняній і зарубіжній літературі докладно описується насіннєве розмноження рослини, але майже відсутні відомості щодо вегетативного розмноження, а також впливу освітлення на плодоношення карагани деревовидної (Колпіков, 1954, Lindqust, 1960, Єржанов, 1996, Алєксєєв, 1997, Балабушка, 2004).

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури показав, що не можна зробити певного висновку щодо якостей карагани деревовидної як підліскового компоненту лісових культур в тих чи інших лісових і придорожніх захисних фітомеліоративних насадженнях (Юркевич, 1941, Пояркова, 1945, Харитонович, 1948, Гордєєва, 1949, Кучерявих, 1952, Пастернак, 1955, 1960, Грисюк, 1993, Мельничук, 2004, Chernyshov, 2004, Свириденко, 2005). Огляд літературних джерел свідчить, що майже відсутні дані про ґрунтоутворюючу роль карагани деревовидної, головним чином, як рослини з родини бобових, що впливає певним чином на азотний баланс у ґрунті під лісовим наметом. Лісівничі дослідження обмежувалися лише нечисленними згадками про вплив карагани на продуктивність головних деревних порід. Але й ця інформація носить досить суперечливий характер (Михайлов, 1914, Степанов, 1937, Кобранов, 1938, Мако П. Даков, 1950, Гордієнко, 1995, Рибак, 2004). Одночасно з цим є дані про високу конкурентноздатність кореневої системи карагани деревовидної у боротьбі за вологу у ґрунті (Кучерявих, 1952, Рахтеєнко 1952, Ткаченко, 1955, Гордієнко, 2005).

Незважаючи на досить широке висвітлення результатів досліджень, пов'язаних з видом карагана деревовидна, майже відсутня інформація стосовно оптимальної глибини посіву насіння у ґрунт. На території Центрального Поділля не проводились дослідження генеративного та вегетативного розмноження, природного насіннєвого та вегетативного поновлення цього виду у лісових ценозах. Недослідженими залишаються питання впливу намету головних порід на карагану деревовидну, а також її впливу на інші види у лісових фітоценозах. Досить перспективним виглядає впровадження карагани деревовидної, особливо її форм в озеленення населених місць.

Програма, методика та об'єкти досліджень

Для досягнення поставленої мети було передбачено дослідити біоекологічні та фітомеліоративні властивості карагани деревовидної, а саме: особливості фенології та онтогенезу, здатність до генеративного та вегетативного розмноження, динаміку зарощування та природного поновлення в штучних фітоценозах, взаємодію карагани з деревними породами та її роль в укріпленні ґрунтового шару, вплив на процеси ґрунтоутворення під наметом різних за віком, складом і формою деревостанів та накопичення азоту в лісових ґрунтах, нагромадження азоту у вегетативних органах рослини, особливості транспірації листя, пиловловлюючу здатність, роль карагани у снігозатриманні, участь у культурфітоценозах, а також перспективи використання декоративних форм виду в озелененні.

Теоретичні та експериментальні роботи проведено з використанням екологічних, лісівничих, таксаційних, фенологічних, фізіологічних, біохімічних та математичних методик.

Висоту, об'єм і площу проекції крони чагарника визначали за відомими в лісовій таксації методиками (Анучин, 1982). Лісівничо-таксаційні показники (бонітет, тип лісорослинних умов, повноту, склад, вік, продуктивність насаджень та ін.) встановлювали згідно з лісівничими методиками (Білик, Брадіс 1962, Горшенін, Бутейко, 1962, Погребняк, 1968).

Фенологічні спостереження проводили відповідно до основних положень, представлених в роботах F. S. Zanon (1952), А. А. Щеголева (1957), А. П. Шенникова (1958), “Методи…” (1975), Г. Н. Зайцева (1981), І. О. Зайцевої (2003). Спостереження за проходженням караганою окремих фенофаз проводили протягом трьох років за методикою Н. Е. Булигіна (1969, 1979) та І. Н. Бейдеман (1974).

Оцінку плодоношення карагани деревовидної здійснювали за шкалою В.Г. Каппера (1930).

Лабораторну схожість насіння визначали пророщуванням його у чашках Петрі, ґрунтову - посівом у парник (ГОСТ 13056.6-97). Для з'ясування впливу глибини посіву на схожість насіння висівали на глибину 7,0; 5,0; 2,5; 1,0 см та на поверхню ґрунту.

Розмноження зеленими живцями проводили з урахуванням рекомендацій В. К. Балабушки (1985, 2004) із застосуванням стимуляторів росту (гетероауксин і корневін). При розмноженні способом розкладання пагонів використано методику С. С. П'ятницького (1961).

Природне вегетативне поновлення карагани деревовидної вивчали шляхом садіння чагарників карагани “на пень” з визначенням кількості паростків залежно від освітлення, насіннєве - шляхом підрахунку самосіву. Приріст пагонів вивчали за рекомендаціями О. А. Молчанова, В. В. Смірнова (1967).

Динаміку опаду органічної маси визначали шляхом його збору на 10 рівномірно розташованих облікових площадках розміром 1,0 Ч 1,0 м. Відбір і розподіл зразків лісової підстилки та опаду на фракції виконували за методикою І.І. Смольянінова (1969).

Розповсюдження коріння карагани та деяких інших деревних порід вивчали шляхом розкопування із врахуванням рекомендацій М. І. Калініна, М. М. Гузя та Ю. М. Дебринюка (1998). Для вивчення кількості бульбочок на корінні карагани деревовидної підбирали однакові за віком і породним складом ділянки з підліском карагани деревовидної, а також чисті насадження карагани деревовидної.

У процесі досліджень викопано 226 шурфів, відібрано і виконано фізико-хімічні аналізи у 88 ґрунтових зразках. Хімічний аналіз ґрунтів проводили за методиками: вміст гумусу за Тюріним, гідролітичну кислотність - за Каппеном, pH солевої витяжки - потенціометрично, рухомого фосфору та калію - за методом Чиркова, суму ввібраних основ - за Каппеном, вміст легкогідролізуючого азоту - за методом Корнфілда, нітратний азот - іонометричним методом.

Наявність основних елементів живлення (N, P, K) в зеленій масі та корінні карагани визначали за методиками ГОСТ. Дослідження інтенсивності транспірації карагани проводили за методикою Л. А. Іванова, А. А.Силіної і Ю. Л. Цельникер (1950). Вивчення розподілу снігового покриву проводилось маршрутним методом за допомогою переносних снігомірних рейок (Коптєв, Ляшенко, 1989). Для визначення фільтрувального ефекту було використано методику Л. Г. Любінської (2001). Фітоценотичні дослідження проводили за методиками В. П. Кучерявого (1981, 2003). Декоративність виду оцінювали посезонно за методикою Н. В. Котелової та О. Н. Виноградової (1974). Математичний аналіз експериментальних даних проводився на персональному комп'ютері з використанням програм Statistica 6 та Excel 2003 і методики Б.О. Доспєхова (1979).

Природнокліматичні умови Центрального Поділля. На підставі огляду літератури описано географічне положення, рельєф і ґрунти, клімат, лісову рослинність регіону досліджень.

Об'єктами досліджень були різновікові чисті і мішані соснові та дубові двох- і трьох'ярусні лісостани, у складі підліску яких зростала карагана деревовидна, придорожні захисні лісові смуги за участю карагани та чисті насадження карагани деревовидної.

Експериментальні дослідження проводилися у місті Хмельницькому на території ботанічного саду Хмельницького національного університету, спортивно-оздоровчої бази Хмельницького національного університету, дендропарку “Поділля”, у придорожніх захисних лісосмугах автошляхів регіону досліджень, лісових насадженнях лісгоспів, підпорядкованих Хмельницькому обласному управлінню лісового та мисливського господарства (ДП “Новоушицьке лісове господарство”, ДП “Шепетівське лісове господарство”, ДП “Кам'янець-Подільське лісове господарство”, ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство”, ДП “Ярмолинецьке лісове господарство” та КП “Теофіпольлісгосп”).

Поширення, екологія і розмноження карагани деревовидної на Центральному Поділлі

З понад 70 видів роду Caragana Lam. на території Центрального Поділля зустрічається лише три види: карагана деревовидна (C. arborescens Lam.), карагана кущова (C. frutex (L.) C. Koch.) та карагана м'яка (С. mollis (DC.) Bess.).

Для карагани деревовидної встановлено дати початку і закінчення, а також визначено тривалість основних її фенологічних фаз. Вид протягом усіх років спостережень проходив повний сезонний цикл розвитку. Визначено, що в умовах міста Хмельницького кущі карагани швидше, в середньому до 5 днів, починають вегетаційний період та вступають у фазу цвітіння і плодоношення.

В умовах Центрального Поділля карагана деревовидна при достатній кількості світла плодоносить щорічно і має досить високу схожість насіння. Насіння, замочене на 6 год., проростає на 4-5 день. У наступні 9-11 днів сходить більша частина насіння. Середня схожість насіння в умовах відкритого ґрунту складає 75,3 %, у лабораторних - 88,6 %. У міру збільшення глибини посіву як у польових, так і в лабораторних умовах схожість різко падає. Найбільшу кількість сходів отримано при посіві насіння карагани деревовидної на глибину 1 см (72,7 % в умовах відкритого ґрунту і 79,6 % у лабораторних умовах). Із глибини 5 см сходи з'являлися лише у невеликій кількості (48-63 %). При посіві насіння карагани деревовидної на глибину 7 см сходів взагалі не було. В однорічних сіянців карагани інтенсивно приріст у висоту відмічено протягом першого місяця вегетаційного сезону (15,7-39,8 см).

Застосування стимуляторів росту гетероауксину і корневіну при розмноженні зеленими живцями збільшувало вихід укорінених живців порівняно з контролем (див. рис. 1). Найбільш сприятливим терміном для зеленого живцювання є період із середини серпня до середини вересня.

При розмноженні карагани способом розкладання пагонів від кожного укладеного в землю паростевого пагона отримали по 3-6 нових пагонів, які до кінця другого вегетаційного року досягли висоти 49,3-74,9 см.

Природне поновлення - процес утворення нового покоління рослинних угрупувань природним шляхом, що може відбуватися двома способами - насіннєвим і вегетативним. Насіннєве поновлення карагани найбільш інтенсивне у молодих культурах головних порід або на добре освітлених ділянках. Сходи рослини з'являються майже щорічно у другій-третій декаді квітня (у кількості до 170 шт. на 1 м²), але більша частина гине протягом першого вегетаційного сезону. Основною причиною загибелі сходів є недостатня кількість світла.

У зімкнутих насадженнях насіннєве поновлення відсутнє або має епізодичний характер і приурочене до відкритих місць (просіки, узбіччя доріг, вікна у наметі деревостану тощо). Зона розповсюдження самосіву обмежується декількома метрами від насіннєвих кущів. При цьому успішність поновлення тісно корелює зі зімкнутістю материнського намету. У 70-річних культурах дуба звичайного, Струзького лісництва ДП “Новоушицьке лісове господарство”, створених в умовах свіжої грабової діброви (повнота 0,7-0,8), з наявністю 212-785 плодоносних кущів карагани на 1 га було 248-997 рослин природного насіннєвого походження. Більшість самосіву (26,2, 30,2 та 31,4 %) мали вік понад 11 років. Найбільшу висоту (44,4, 45,6 та 46,7 %) мали також рослини природного насіннєвого походження (1,5 м і вище). В умовах свіжого дубово-соснового субору поновлення карагани деревовидної було інтенсивнішим. У культурах ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство” в 40-річних культурах сосни звичайної (повнота 0,7-0,8), з наявністю 318-987 плодоносних кущів карагани деревовидної, насіннєвого походження було 745-6819 особин на гектарі. Найбільше серед них було 10-річних рослин (43,2, 53,7 та 69,1 %). Незважаючи на те, що всі рослини насіннєвого походження вступили у фазу зрілості, плодоносні рослини серед них зустрічалася поодиноко, що пов'язано з вибагливістю карагани до світла.

Утворення парості у чагарників карагани проходить найчастіше протягом усього життя, але інтенсивність цього процесу різко збільшується після посадки “на пень”.

При освітленні 80-90 % на зрубаних пнях відбувається інтенсивний ріст пагонів. Протягом першого року на місці одного зрубаного куща утворюється до 89 пагонів. Їх середня висота коливається в межах 74-99 см. На другий рік спостережень кількість пагонів дещо збільшується і складає на 1-12 шт. більше на кожному з кущів. Найкраще розвинуті пагони першого року сягають 1,67 м, другого - 2,27 м.

При посадці “на пень” з освітленням 50-70 % в перший рік кількість пагонів досягає 76 шт., на другій рік їх кількість збільшується до 83.

Висота пагонів наприкінці другого вегетаційного року коливалася у межах 30,46-74,15 см. У посаджених “на пень” кущах, що знаходились під наметом деревостану з освітленням 20-40 %, природне поновлення проходило вкрай незадовільно (8-27 шт.). Зазнаючи конкуренції з боку намету головних порід, інших підліскових порід та трав'яного покриву, рослини погано розвивалися і більшість з них всихала до кінця першого-другого року. Тому омолоджувати відмираючі кущі під наметом деревостану посадкою їх “на пень” не варто.

Роль підліску карагани деревовидної у підвищенні родючості ґрунтів та продуктивності лісових насаджень

Фітомеліоративна ефективність карагани деревовидної полягає не лише у здатності виду досить швидко зарощувати різні ділянки земної поверхні, але й впливати на поліпшення родючості едафотопу.

У чистих заростях карагани суцільний шар підстилки формується відразу після опадання листя. У нашому випадку це відбувалося у третій декаді жовтня. Якщо листя опадало в суху погоду, підстилка була пухкою. Проте через півтора тижні навіть за умов незначних дощів при температурі вище 10 °С від опалого листя залишалося лише жилкування. Навесні після розростання трав'яної рослинності підстилка у насадженнях карагани зустрічалася лише плямами, які до осені майже повністю зникали. У цілому дані фракційного аналізу свідчили про те, що як у чистих насадженнях дуба звичайного і сосни звичайної, так і у насадженнях з цих порід з підліском карагани загальна маса підстилки зростала.

Однак збільшення її загального запасу у чистих культурах дуба звичайного і сосни звичайної зумовлено не більшою масою фракції свіжого опаду, а меншою інтенсивністю мінералізації підстилки. У підстилці з домішкою опаду карагани ці процеси значно прискорюються, охоплюючи грубу і навіть свіжу фракції. Це в свою чергу сприяє збільшенню запасів поживних речовин у ґрунті.

Дослідження взаємодії кореневих систем дуба звичайного (Quercus robur L.) і карагани деревовидної на темно-сірих лісових ґрунтах Струзького лісництва ДП “Новоушицьке лісове господарство” показали, що карагана у цьому насадженні має досить розвинену поверхневу кореневу систему, 62,9 % дрібних активних корінців знаходиться у верхньому (0-10 см) шарі ґрунту, тоді як у дуба звичайного у цьому горизонті знаходилося лише 30,2 %. У міру заглиблення їх кількість як у карагани, так і у дуба звичайного різко зменшується. Співвідношення корінців карагани деревовидної до корінців дуба звичайного пропорційно змінюється, починаючи з горизонту ґрунту 10-20 см. Розміщення активних корінців у чистих насадженнях карагани дещо зміщується у бік збільшення їх маси порівняно з насадженнями у культурах дуба звичайного, хоча вік чистих насаджень карагани менший. Водночас коренева система карагани має більш поверхневий характер у культурах із дубом звичайним, порівнюючи з чистими насадженнями карагани.

Дослідження кореневих систем карагани деревовидної з іншими деревними породами у придорожніх захисних насадженнях свідчать, що дуб звичайний, ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), карагана деревовидна, гледичія звичайна (Gledнtsia triacбnthos L.) у змішуванні зберігають свої основні особливості розміщення активних корінців у ґрунтовому профілі.

У верхніх горизонтах перевага належить дрібним корінцям ясена звичайного, у нижніх горизонтах - корінцям дуба. Коренева система карагани досить розвинена, але менше, ніж у ясена звичайного, водночас розподіл її за горизонтами ґрунту більш рівномірний, ніж у ясена. Найменше розвинена коренева система гледичії звичайної. Але це, напевно, пояснюється нерівномірним розподілом рослин гледичії у просторі, що не дає можливості провести облік корінців всіх порід на однаковій відстані від стовбурів. Найближче до стовбура гледичії звичайної була відстань 2,3 м, тоді як до стовбурів інших порід вона становила 0,85 м.

Незважаючи на порівняно потужну кореневу систему, яка розвивається у верхніх шарах ґрунту, карагана не створює умов для погіршення росту головних деревних порід, а навпаки, може бути надійним джерелом живлення головних порід, зокрема дуба звичайного. З'ясуванню причини такого явища багато в чому допомагають дослідження А. Ф. Тюліна та ін. (1953), згідно з якими, інтенсивний розвиток кореневої системи карагани є потужним джерелом постачання поживних речовин до деревних рослин. Встановлено, що відтік поживних речовин у ґрунт, в основному загального азоту, у карагани деревовидної проходить у більш ранній термін, ніж у дуба звичайного, що сприяє кращому живленню останнього.

Оскільки, як відомо, фіксація атмосферного азоту здійснюється бактеріями, що знаходяться всередині бульбочок, розміщення і кількість їх на корінні карагани, як з'ясувалося, залежить від умов зростання. Основна кількість бульбочок на корінні карагани, як показали дослідження, знаходиться у шарі ґрунту 0-5 см. У міру заглиблення кількість бульбочок різко зменшується, а в горизонтах 30-40, 40-50 см у деяких насадженнях вони навіть відсутні.

У соснових насадженнях карагана деревовидна розвиває порівняно слабку кореневу систему, проте вона володіє високою здатністю до утворення бульбочок (6073-6480 шт. на 1 чагарнику). Аналогічне явище спостерігаємо у насадженнях дуба звичайного (3436-6680 шт. на 1 чагарнику). У насадженні дуба червоного кількість бульбочок є значно меншою (2112 шт. на 1 чагарнику) - що пояснюється конкуруючою здатністю потужної поверхневої кореневої системи дуба, яка пригнічує коріння карагани.

Як відомо, найважливішою складовою ґрунту і показником його родючості є органічна речовина, яка на 85-90 % представлена гумусом (Д. М. Мельничук, 2004). Наші дослідження показали, що найбільше гумусу акумулюється у верхньому 0-5-сантиметровому шарі ґрунту. У числовому відношенні це становить близько 4,3-7,0 % під чистими культурами сосни звичайної, і 5,2-8,2 % - під культурами дуба звичайного з підліском карагани. У чистих культурах дуба звичайного запас гумусу в середньому протягом року становив 5,0 %, тоді як у заростях карагани - 6,9 %. У культурах дуба з підліском карагани деревовидної він становить 7,39 %. На нашу думку, на утворення гумусу у згаданому шарі ґрунту позитивно впливають опад та життєдіяльність бульбочкових бактерій. У наступних горизонтах кількість гумусу, порівняно з попереднім горизонтом, зменшується в 2-4 рази.

Однією з найважливіших ланок у складному ланцюзі факторів, що визначають родючість ґрунту, є забезпеченість рослинності засвоюваними формами азоту. Оцінюючи дані дворічних спостережень динаміки накопичення легкогідролізованого та нітратного азоту в ґрунті під культурами дуба звичайного і сосни звичайної з підліском карагани, можна пересвідчитися, що в усіх насадженнях з підліском карагани вміст легкодоступних форм азоту та нітратного азоту вищий, ніж у ґрунтах, де карагана була відсутня (табл. 3). Найпомітніше збільшення вмісту азоту в відмічено в шарі ґрунті 0-5 см. Можливо, у цьому випадку на накопичення азоту впливає не лише коріння карагани, але і кількість її опаду. У наступних шарах ґрунту кількість азоту зменшується приблизно у 2-3 рази. За вмістом легкогідролізованого та нітратного азоту карагана виступає важливим фактором збагачення ґрунту на азот. Стосовно калію і фосфору виявлено, що із заглибленням у нижчі горизонту ґрунту кількість фосфору і калію зменшується. Найбільше цих елементів, як і азоту, міститься у верхньому горизонті (0-5 см).

Констатуючи позитивний вплив карагани на вміст азоту в ґрунті, ми поставили перед собою завдання з'ясувати, як її окремі органи і якою мірою впливають на накопичення у ґрунті загального азоту. За нашими даними, зі всіх частин рослини найбільше загального азоту міститься в бульбочках (5,04-6,88 %), та насінні (5,22-5,99 %), менше - у листі (2,96-3,53 %) та корінні (1,93-2,70 %) і найменше - в пагонах (1,34-1,49 %).

Карагана деревовидна, як виявилось, урухомлює не лише азот, але і фосфор та калій. Найбільший вміст фосфору в насінні і листі (0,38-0,50 %), найменше його міститься в пагонах (0,12-0,17 %). Найбільший вміст загального калію також відзначено в листі й насінні, тоді як в пагонах його міститься найменше.

Така фізико-хімічна активність карагани деревовидної сприяє підвищенню продуктивності дубових і соснових фітоценозів.

У насадженнях з підліском карагани середній діаметр дуба склав 22,25 см, середня висота - 19,95 м, тимчасом як у таких же насадженнях з грабом звичайним середній діаметр його був 20,3 см, середня висота - 19,05 м. Однією з причин доброго росту дуба в цьому насадженні є, безперечно, наявність підліску з карагани деревовидної.

Слід підкреслити, що ріст сосни звичайної з підліском карагани відзначається також більшою енергією росту як у висоту, так і в діаметрі.

Фітомеліоративна роль карагани деревовидної у захисних лісових смугах вздовж автошляхів

Як відомо з літературних джерел, у повоєнні роки XX ст. карагана деревовидна активно використовувалась як фітомеліоративна культура. На жаль, сьогодні ця культура випала з поля зору як лісівників, так і лісомеліораторів та озеленювачів.

У придорожніх захисних насадженнях, на відміну від лісових, більш виразно простежується ускладнення просторової та видової структури. Значна різноманітність та кількісне представництво характерне і для ценопопуляцій трав'яного ярусу. Такі структурні особливості вертикальної будови фітоценозів за участю карагани деревовидної заслуговують на увагу з практичного погляду: вони створюють певний декоративний ефект, позитивно впливаючи на естетичний вигляд придорожніх захисних смуг.

Проведені дослідження щодо інтенсивності транспірації карагани деревовидної показали, що рослина у другій половині вегетаційного періоду значно знижує її ефективність (рис. 3). Тому вона є бажаною рослиною при введенні у підлісок до насаджень головних порід при створенні захисних смуг. Адже зменшуючи інтенсивність транспірації, карагана дає змогу більше використати вологи головним деревним породам. Результати досліджень щодо інтенсивності транспірації карагани деревовидної цілком збігаються з результатами досліджень М. М. Грисюка та О. М. Царенка (1991), проведеними у дендропарку “Олександрія”.

Деревна рослинність відіграє істотну роль у скріпленні ґрунту і підґрунтя своєю кореневою системою, що сприяє запобіганню подальшому його руйнуванню. Згідно з нашими даними, у насадженнях, де присутня карагана, кількість вимоїн менша, ніж на відкритій місцевості (від 7-19 шт·м^-2 у насадженнях, проти 32 шт·м^-2 на відкритій місцевості). Це пояснюється перед усім здатністю карагани розвивати потужну поверхневу мичкувату кореневу систему.

Істотну снігозатримуючу дію в умовах Центрального Поділля мають смуги ажурно-продувних конструкцій за участю в них карагани деревовидної, яка сприяє збільшенню запасів продуктивної вологи та підвищенню вологості ґрунту. Встановлено, що найбільша висота снігового покриву біля лісосмуги з підліском карагани деревовидної із завітряного боку знаходиться на відстані 4 H і становить 35,3 см. Висота снігового покриву на цій же відстані контрольної ділянки становила 28,8 см, що на 22 % менше, ніж біля лісосмуги з підліском карагани деревовидної. Окрім того, було відмічено накопичення снігу і з навітряного боку. Тут відкладення снігу було більш рівномірним, максимальна висота снігового покриву знаходилась на відстані 2 H і становила біля лісосмуги з підліском карагани деревовидної 25,6 см (на контрольній ділянці - 26,5 см), що лише на 4 % більше, ніж біля лісосмуги з підліском карагани. Це можна пояснити більшою щільністю вертикального профілю лісосмуг з підліском карагани деревовидної.

Особливо показовими є фільтрувальні властивості карагани. Як показали результати досліджень, маса пилу на листі карагани з початком вегетаційного періоду збільшується до середини серпня, у серпні спостерігається найбільша кількість пилу на 1 м² (105,90-140,23 мг·м^-2). У вересні коли листя карагани поступово опадає, а кількість атмосферних опадів збільшується, цей показник зменшується на 10-20 % порівняно з серпнем (85,36-112,36 мг·м^-2).

В останні роки в озелененні практично не зустрічаємо карагани деревовидної та її форм, яка характеризується досить високими естетичними якостями. Насадження, у яких присутня карагана, як правило, застарілі, а тому їхній естетичний вигляд низький. Дуже рідко використовують сьогодні карагану і у живоплотах. Слід зазначити, що декоративність карагани досить висока у весняно-літній період, під осінь вона дещо спадає. Особливо декоративними є її плакучі і кулясті форми.



ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

У дисертаційній роботі представлено теоретичні узагальнення й аналіз експериментальних даних, які характеризують біоекологічні та фітомеліоративні властивості карагани деревовидної у лісових і фітомеліоративних насадженнях Центрального Поділля. Виявлено характер розміщення кореневої системи карагани у грунтовому профілі, а також кількісні показники азотофіксуючих бульбочок. На основі проведених досліджень встановлено вплив карагани на мінералізацію лісової підстилки, фізико-хімічні властивості грунту, накопичення у ньому азоту і ріст головних деревних порід. Відмічено деякі корисні фітомеліоративні властивості рослини. Основні висновки, що випливають із проведених досліджень наступні:

1. Із більше, ніж 70 видів роду Caragana Lam. на території Центрального Поділля трапляється 3 види: карагана деревовидна (C. arborescens Lam.), карагана кущова (C. frutex (L.) C. Koch.) та карагана м'яка (С. mollis (DC.) Bess.). Карагана деревовидна є природним лісовим чагарником, поширеним на всій території регіону досліджень, інші два види характерні лише для півдня регіону.

2. Для карагани деревовидної встановлено дати початку і закінчення фенофаз, а також визначено їх тривалість. Початок вегетаційного періоду коливається в межах 9, а кінець - 8 днів. В умовах міста карагана швидше, в середньому до 5 днів, починає вегетаційний період, швидше вступає у період цвітіння і плодоношення, ніж за межами міста.

3. В умовах Центрального Поділля карагана деревовидна при достатній кількості світла плодоносить щорічно і має досить високу схожість. Середня схожість насіння в умовах відкритого грунту становить 75,3 %, у лабораторних, відповідно - 88,6 %. Оптимальною для посіву насіння встановлено глибину близько 1 см.

4. Насіннєве поновлення карагани найбільш інтенсивно відбувається в молодих культурах при достатній кількості світла. При змиканні намету карагана цвіте і плодоносить вкрай незадовільно. Ще гірше протікає природне поновлення під наметом головних порід, коли більшість рослин всихає вже до кінця першого-другого року. У зв'язку з цим омолоджувати згасаючі кущі карагани деревовидної під наметом деревостану шляхом посадки їх “на пень” не доцільно.

5. Карагана деревовидна утворює як стеблову, так і кореневу парость, а тому її слід обрізувати, залишаючи пеньки заввишки 10-15 см або ж усуваючи їх до основи. Посадку “на пень” варто проводити у зовнішніх рядах захисних смуг уздовж автомобільних шляхів і залізниць. Не можна допускати розростання рясної парості, а для цього потрібно своєчасно, в перший же вегетаційний період після обрізування посаджених “на пень” особин, прорідити новоутворену як кореневу, так і стеблову парость, залишаючи 3-5 краще розвинених пагонів для подальшого розвитку.

6. У підстилці з домішкою опаду карагани деревовидної прискорюються процеси мінералізації. Зі щорічним опадом листя, насіння, дрібних гілочок, з відмираючими бульбочками та дрібним корінням карагани у верхні шари ґрунту попадає значна кількість азоту, фосфору і калію. Найбільшу участь у накопиченні азоту в ґрунті бере листя, що містить в період осіннього листопаду від 2,67 до 3,53 % азоту, створюючи значну органічну масу.

7. Основна маса дрібного коріння карагани на всіх досліджуваних ділянках зосереджена у горизонті 0-20 см. У міру заглиблення в ґрунт кількість дрібного коріння різко зменшується. Кількість бульбочок на корінні карагани залежить від ґрунтових умов та змішування з деревними породами. Добрий розвиток бульбочок на корінцях карагани відмічено у насадженнях дуба звичайного, сосни звичайної та ясена звичайного. Проте дуб червоний потужною поверхневою кореневою системою негативно впливає на утворення бульбочок на корінцях карагани.

8. Введення карагани деревовидної у культури головних порід підвищує вміст гумусу, легкогідролізуючого азоту, нітратного азоту, суму ввібраних основ і знижує концентрацію гідролітичної кислотності ґрунту. У ґрунті з підліском карагани дещо знижується вміст фосфору і калію. Підлісок карагани позитивно впливає на продуктивність культур дуба звичайного і сосни звичайної.

9. Карагана деревовидна в екстремальних умовах посухи знижує транспірацію, що дає змогу ефективніше використовувати вологу головним деревним породам.

10. Маса затриманого пилу на листі карагани з початком вегетаційного періоду збільшується до середини серпня (105,90-140,23 мг·м^-2). У вересні в середньому ці показники є на 10-20 % меншими порівняно із серпнем.

11. Рекомендується створювати мішані фітоценози шляхом введення під намет молодих лісових культур і фітомеліоративних насаджень карагану деревовидну, не порушуючи при цьому цілісності лісового ценозу, що дозволить за короткий проміжок часу посилити інтенсивність біологічного кругообігу поживних речовин і ростових процесів у деревостанах. Враховуючи здатність карагани давати паростеве поновлення, її можна використовувати і в наступній генерації при формуванні мішаних ценозів з достатнім рівнем освітлення піднаметового простору.

12. Слід ширше вводити карагану деревовидну у придорожні захисні лісові смуги з метою підвищення затримання снігу, що сприятиме більшому накопиченню вологи в ґрунті. Варто ширше використовувати карагану у ґрунтозахисних та ґрунтополіпшуючих посадках парків, лісопарків, садів і скверів міст і селищ.

13. Рекомендуємо карагану деревовидну для використання у лісових розсадниках при масовому розмноженні садивного матеріалу способом зеленого живцювання з використанням гетероауксину у концентрації 0,01 г/л при обробці протягом 24 годин. Вказаний препарат збільшує вихід вкорінених живців, масу і довжину їх коренів. Найбільш сприятливим терміном для цього є період із середини серпня до середини вересня. При розмноженні чагарників способом розкладки пагонів від кожного укладеного в землю паростевого пагона отримали по 3-6 нових пагонів.

14. Беручи до уваги декоративні особливості карагани деревовидної та її форм, зокрема архітектоніку стовбура та крони, забарвлення квітів, зовнішній вигляд та колір листя, її слід ширше використовувати в ландшафтному будівництві, особливо для створення живоплотів Окрему увагу слід приділяти використанню декоративних форм - плакучих, кулястих, а також із різною формою листя і квітів.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Шевченко С. М. Інтродукція та поширення представників роду Caragana Lam. в Україні // Науковий вісник УкрДЛТУ: Заповідна справа в Галичині, на Поділлі та Волині. - Львів: УкрДЛТУ, 2004. - Вип. 14.8. - С. 315-320.

2. Шевченко С. М. Карагана деревовидна у фітомеліоративних насадженнях захисних лісосмуг деяких автошляхів Хмельниччини // Науковий вісник НЛТУ України: Символ дерева у світовій культурі та художній творчості. - Львів: НЛТУ України, 2006. - Вип. 16.4. - С. 271-275.

3. Шевченко С. М. Розмноження карагани деревовидної (Caragana arborescens Lam.) зеленим живцюванням // Науковий вісник НЛТУ України: Зб. наук.-техн. пр. - Львів: НЛТУ України, 2007. - Вип. 17.1. - С. 68-72.

4. Шевченко С. М. Насіннєве розмноження та вплив глибини посіву на схожість насіння карагани деревовидної // Науковий вісник НЛТУ України: Зб. наук.-техн. пр. - Львів: НЛТУ України, 2007. - Вип. 17.6. - С. 44-48.

5. Шевченко С. М. Вплив карагани деревовидної на накопичення азоту в лісових ґрунтах // Збірник наукових праць. - Кам'янець-Подільський: Вид-во ПДАТУ, 2007. - Вип. 15. - С. 358-361.

Статті, тези та матеріали конференцій

6. Шевченко С. М. Карагана деревовидна (Caragana arborescens Lam.). в захисному лісорозведенні // Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук. - Хмельницький: ХНУ, 2005. - С. 151-152.

7. Кучерявий В. П., Шевченко С. М. Особливості використання карагани деревовидної в протиерозійних насадженнях / Збірник тез VI Міжнародної науково-практичної конференції “Ресурси природних вод Карпатського регіону”. - Львів, 2007. - С. 236-238. (Проведення польових досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів).

8. Шевченко С. М. Взаємодія кореневих систем карагани деревовидної та дуба звичайного // Збірник тез III Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Молодь та поступ біології”. - Львів: Вид-во Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2007. - С. 146-147.

9. Шевченко С. М. Вміст загального азоту у різних частинах карагани деревовидної // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції “Простір і час сучасної науки”. - К.: ТОВ “ТК Меганом”, 2007. - С. 29-30.

10. Шевченко С. М. Вплив карагани деревовидної на мінералізацію лісової підстилки у дубових та соснових фітоценозах // Збірник тез VII Всеукраїнської конференції студентів та аспірантів “Біологічні дослідження молодих вчених України”. - К.: “Київський університет”, 2007. - С. 33-36.

11. Шевченко С. М. Перспективи використання карагани деревовидної та її форм у садово-парковому будівництві // Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук. - Хмельницький: ХНУ, 2007. - С. 155-157.

Размещено на Allbest.ru

...