Особливості вирощування та використання сильфію пронизанолистого в умовах Південного Степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

УДК 633. 2 (477.7)

Особливості вирощування та використання сильфію пронизанолистого в умовах південного Степу України

06.01.09 - рослинництво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Тодорова Людмила Володимирівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Таврійському державному агротехнологічному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Рахметов Джамал Бахлул огли, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, завідувач відділу нових культур

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, Ґудзь Володимир Павлович, Національний аграрний університет, професор кафедри землеробства та гербології

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Архипенко Федір Миколайович, ННЦ «Інститут землеробства УААН», завідувач лабораторії польового кормовиробництва

Захист дисертації відбудеться „ 12 ” „ листопада ” 200 8 р. о „12⁰⁰” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд.65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к.28

Автореферат розісланий „10” жовтня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Рожко

Захист дисертації відбудеться „ ___ ” „ _______ ” 200 р. о „ ___ ” годині

Загальна характеристика роботи

Серед актуальних проблем сучасного рослинництва слід виділити посилення посух, деградацію ґрунтів, підвищення енергоємності технології вирощування сільськогосподарських культур, внаслідок чого знижується врожайність рослин, погіршується якість продукції, зростає її собівартість. Гострим є питання дефіциту білка, незбалансованості корму за перетравним протеїном. Варто також підкреслити нагальну потребу в органічному землеробстві, яке останнім часом набуває у світі значного поширення та підтримки.

Один із шляхів розв'язання вказаних проблем - інтродукція нових нетрадиційних рослин, що характеризуються широкою екологічною пластичністю, стійкістю проти несприятливих погодних умов, бур'янів, шкідників і хвороб, високою продуктивністю, добрими поживними властивостями та іншими господарсько цінними показниками. При цьому перевагу віддають багаторічним видам, до яких належать види роду Silphium L.

Актуальність теми. Перспективною малопоширеною культурою є сильфій пронизанолистий, якому властиві невибагливість до умов вегетації, холодостійкість, а головне - посухостійкість. Інтенсивне відростання ранньою весною й швидкий ріст, висока продуктивність, добра облистяність, високий вміст білка, вітамінів, макро- та мікроелементів дають змогу використовувати його надземну масу не тільки як зелений корм, але й для виготовлення силосу, гранул і трав'яного борошна. Використання сильфію в зеленому конвеєрі забезпечує одержання високих урожаїв зеленої маси з ранньої весни до настання осінніх заморозків. Вирощування сильфію як багаторічної рослини з добре розвинутою кореневою системою, з одного боку, сприяє високій продуктивності орних земель, мінімізації обробітку ґрунту, поліпшує його агрофізичні й агрохімічні властивості, а з другого - потребує менше енерговитрат на виробництво одиниці продукції, ніж це необхідно для вирощування врожаю традиційних однорічних кормових культур. Висока конкурентоспроможність його до бур'янів і стійкість проти шкідників та хвороб повністю виключають пестицидне навантаження на агрофітоценоз. Отавність культури забезпечує одержання щонайменше двох укосів за вегетаційний період, тим самим підвищуючи ефективність використання сонячної енергії.

Проте недостатність наукової інформації, відсутність обґрунтованих рекомендацій щодо технології вирощування та використання сильфію пронизанолистого в незрошуваних умовах стримує широке використання його у рослинництві степової зони України. З метою виявлення потенційних можливостей сильфію і поширення його як польової культури необхідно визначити особливості росту, розвитку та формування надземної маси й насіння цієї рослини в ґрунтово-кліматичних умовах Південного Степу залежно від технологічних заходів вирощування.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у Таврійському державному агротехнологічному університеті (м. Мелітополь Запорізької області) згідно з планом науково-дослідних робіт НДІ механізації землеробства півдня України і є складовою теми «Виробництво, переробка і зберігання продукції рослинництва» (номер держреєстрації 0102U000696).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було визначення особливостей росту, розвитку, біологічної та фактичної продуктивності сильфію пронизанолистого й розробка технології його вирощування в незрошуваних умовах Південного Степу України для одержання максимального врожаю і поліпшення якісних показників цієї культури.

Досягнення вказаної мети передбачало виконання таких завдань, як:

- установлення закономірностей впливу факторів навколишнього середовища на строки настання фаз розвитку сильфію пронизанолистого та тривалості його міжфазних періодів;

- визначення особливостей росту рослини і формування врожаю її надземної маси з урахуванням погодних умов, строків сівби, площ живлення, строків скошування, віку рослин і тривалості використання плантації;

- виявлення залежності врожайності та якісних показників зеленої маси сильфію від строків скошування;

- розробка основних складових технології вирощування сильфію пронизанолистого в незрошуваних умовах Південного Степу;

- проведення економічної й енергетичної оцінки ефективності вирощування сильфію як багаторічної високопродуктивної культури для посушливих умов степової зони України.

Об'єкт дослідження - процес формування продуктивності сильфію пронизанолистого на основі закономірностей росту та розвитку рослин в умовах Південного Степу України.

Предмет дослідження - складові технології вирощування і використання сильфію пронизанолистого, їхня оптимізація врахуванням біологічних властивостей культури.

Методи дослідження. При виконанні роботи використано загальнонаукові методи дослідження: індукцію та дедукцію (аналіз і узагальнення результатів дослідження), аналогії (проведення паралелей з іншими культурами), узагальнення (висновки, пропозиції) та спеціальні: польовий - візуальний (реєстрація фенологічних фаз), морфофізіологічний і вимірювальний (визначення біометричних параметрів рослин, урожайності культури, структури врожаю, площі листкової поверхні); лабораторний (проведення хімічного аналізу та визначення вмісту сухої речовини в зеленій масі); статистичний - дисперсійний (оцінка значущості дії й взаємодії досліджуваних факторів), кореляційний (установлення величини і форми зв'язку факторів), регресійний (визначення кількісної мінливості факторів у вигляді рівнянь); розрахунковий (обчислення фотосинтетичних показників); розрахунково-порівняльний (визначення економічної та біоенергетичної ефективності вирощування та використання сильфію пронизанолистого).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше встановлено закономірності росту, розвитку та продуктивності сильфію пронизанолистого під впливом агрометеорологічних факторів вирощування в незрошуваних умовах Південного Степу України. На підставі коефіцієнтів кореляції виявлено залежність тривалості основних міжфазних періодів від сум позитивних температур і дефіцитів вологості повітря. Встановлено тісну пряму лінійну залежність висоти сильфію від сум опадів, середньої та максимальної температури повітря. Обґрунтовано оптимальні строки скошування цієї культури з метою інтенсивного формування другого врожаю. Визначено вплив різних технологічних заходів (строки сівби, схема розміщення, доза добрив) та віку рослин на фотосинтетичну, біологічну й фактичну продуктивність культури, хімічний склад і поживність зеленої маси. Виявлено тісний кореляційний зв'язок урожайності зеленої маси сильфію з кількістю стебел у рослин та їхньою висотою. Виведено рівняння регресії для експрес-оцінки продуктивності надземної маси культури. На основі проведеного дослідження біологічно й агротехнічно обґрунтовано доцільність використання сильфію пронизанолистого в рослинництві і дано економічну й енергетичну оцінку основних складових технології вирощування цієї культури у посушливих умовах.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дають змогу збільшити кількість польових культур за рахунок уведення високоврожайної поліфункціональної культури багаторічного використання - сильфію пронизанолистого. Розробка основних складових технології вирощування його в незрошуваних умовах Південного Степу України забезпечує одержання додаткового врожаю й прибутку із найменшими витратами. Результати дослідження впроваджували протягом 2004 - 2007 рр. у Запорізькій та Одеській областях, зокрема на полях фермерського господарства „Діалог” с. Розівки Приазовського району Запорізької області та селянського господарства „Мальва” смт. Петрівки Іванівського району Одеської області на площі відповідно 13 і 25 га. Впровадження наукових рекомендацій дало змогу додатково одержати 1172 - 1847 грн/га чистого прибутку, що підтверджено актами виробничих випробувань. Результати дослідження використовують у навчальному процесі в Таврійському державному агротехнологічному університеті при викладанні дисципліни „Рослинництво та кормовиробництво”.

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні літературних даних; розробці гіпотези, програми та методики дослідження; плануванні, закладанні й проведенні польових, лабораторних і виробничих дослідів; розрахунках економічної та енергетичної оцінки; статистичному опрацюванні результатів, їхньому аналізі та підготовці до публікації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на Міжнародному симпозіумі «Новые и нетрадиционные кормовые растения и перспективы их практического использования» (Пущино, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції «Наукові основи сталого розвитку кормо-виробництва в Україні» (Вінниця, 2003), ІІ Міжнародній науковій конференції „Інтродукція рослин на початку XXI століття: історія, досягнення та перспективи” (Київ, 2007), Всеукраїнському науково-технічному семінарі «Новітні технології кормозабезпечення» (Запоріжжя, 2007), науково-практичних конференціях аспірантів і викладачів Таврійського державного агротехнологічного університету (Мелітополь, 2003 - 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано дев'ять наукових праць, у тому числі чотири - у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження викладено на 210 сторінках, з них 122 - основного тексту. Робота складається зі вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел (245 найменувань, у тому числі 21 - латиницею). Дисертація містить 43 таблиці, 17 рисунків, 17 додатків.

сильфій пронизанолистий вирощування степ

Основний зміст роботи

Біологічні та екологічні особливості, господарське значення і технологія вирощування сильфію пронизанолистого в різних агрокліматичних зонах

У розділі аналізуються наукові роботи вітчизняних та зарубіжних авторів, які висвітлюють сучасний стан і перспективи вирощування сильфію пронизанолистого у світі та в Україні. Огляд літератури свідчить, що сильфій має ряд позитивних ознак: високу біологічну продуктивність у різних ґрунтово-кліматичних зонах, широку екологічну пластичність, добру посухо- і зимостійкість, стійкість проти пошкодження шкідниками та ураження хворобами, отавність, продуктивне довголіття, високу поживність, у зв'язку з чим культура є перспективною кормовою, енергетичною, ґрунтозахисною, медоносною, декоративною рослиною. Але технологія вирощування сильфію пронизанолистого в незрошуваних умовах Південного Степу України не розроблена. Нині при економічних, екологічних і енергетичних підходах до господарювання необхідні ресурсозберігаючі та енергоощадні технології, які були б максимально адаптовані до зональних особливостей місця вирощування культури і здатні забезпечити значні прибутки за мінімальних витрат. На основі цього обґрунтовано напрями роботи.

Умови, об'єкти та методика проведення дослідження

Дослідження особливостей росту, розвитку та формування врожаю сильфію пронизанолистого (сорт Канадчанка) в умовах Південного Степу проводили протягом 2003 - 2007 рр. на дослідному полі Таврійського державного агротехнологічного університету (ТДАТУ) в Мелітопольському районі Запорізької області. У виробничих умовах досліди виконано на полях фермерського господарства „Діалог” Приазовського району.

Кліматичні умови зони характеризуються істотними тепловими ресурсами та недостатнім зволоженням. Вегетаційний період Південного Степу відзначається сумами активних температур понад 5 ^оС 3400 - 3600 ^о. Середня тривалість безморозного періоду - 200 - 210 діб. За забезпеченістю теплом у цілому роки дослідження були близькими до середніх багаторічних значень. Опадів за рік випадає близько 475 мм, із них за вегетаційний період - 290 - 320 мм. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) становить 0,8 - 0,9, що свідчить про належність району до посушливої зони. За вегетаційний період у 2003 р. випало 255 мм опадів, 2004 - 463, 2005 - 303, 2006 - 272, 2007 р. - 158 мм. Отже, за умовами зволоження роки, коли проводили експеримент, значною мірою різнилися, що дало змогу об'єктивніше оцінити дію та взаємодію досліджуваних технологічних прийомів вирощування сильфію пронизанолистого.

Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем південний середньопотужний малогумусний на лесовидних суглинках. Реакція сольової витяжки нейтральна (рН 6,0). Забезпеченість орного шару ґрунту (0 - 30 см) легкогідролізуючим азотом низька (3,92 - 5,04 мг/100 г), рухомим фосфором - середня (4,25 - 7,10), обмінним калієм - висока (17,00 - 22,50 мг/100 г). Загалом ґрунтово-кліматичні умови місця розташування дослідної ділянки сприятливі для вирощування сильфію пронизанолистого.

Для розв'язання поставлених завдань закладали такі досліди:

дослід 1. Вплив строків сівби на ріст, розвиток та врожайність сильфію пронизанолистого. Сівбу проводили як восени (листопад), так і навесні у два строки нестратифікованим (березень) та стратифікованим (квітень) насінням;

дослід 2. Вплив схеми розміщення рослин на ріст, розвиток, урожайність зеленої маси і насіння сильфію пронизанолистого. Сильфій висівали восени. Схема досліду: 1 - 70 Ч 20 см; 2 - 70 Ч 30; 3 - 70 Ч 50; 4 - 70 Ч 70 см;

дослід 3. Вплив строків скошування на врожайність зеленої маси сильфію пронизанолистого. Надземну масу скошували у фазах стеблування, бутонізації, цвітіння, формування плодів, достигання насіння, а отаву через два та чотири місяці після першого укосу;

дослід 4. Вплив доз мінеральних добрив на біологічну продуктивність сильфію пронизанолистого. Дози визначали балансово-розрахунковим методом, що передбачає обчислення виносу поживних речовин із врожаєм з урахуванням ефективної родючості ґрунту і коефіцієнта використання елементів живлення з мінеральних добрив. Фосфорні та калійні добрива вносили під передпосівну культивацію, азотні - під першу весняну культивацію. Схема досліду: 1 - контроль (без добрив); 2 - N₁₅₀P₅₀K₆₀; 3 - N₁₀₀P₂₅; 4 - N₃₀.

Повторність дослідів - чотириразова, облікова площа - 24 м², розміщення варіантів - систематичне й за схемою розщеплених ділянок.

Польові досліди проводили відповідно до наявних методик: фенологічні спостереження, щільність травостою, динаміка лінійного росту рослин, облік урожайності зеленої маси прямим скошуванням, структура врожаю надземної маси (співвідношення листків, стебел, генеративних органів), облік насіннєвої продуктивності за І.Н. Бейдманом (1974), В.І. Вайнагієм (1974), «Наставлениями гидрометстанциям и постам» (1986), «Методическими указаниями по проведению полевых опытов с кормовыми культурами» (ВНДІ кормів ім. В.Р. Вільямса, 1987).

Хімічний і амінокислотний склад зеленої маси досліджували в біохімічній лабораторії відділу нових культур Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України у 2005 - 2007 рр. Для встановлення поживної цінності корму визначали: абсолютно суху масу - висушуванням; сирий протеїн - за методом К'єльдаля; білок - за Барнштейном; сирий жир (ліпіди) - методом знежиреного залишку за допомогою апарата Сокслета; сиру клітковину - за Геннебергом та Штоманом; золу - спалюванням зразка у муфельній печі (за Лукашиним і Тащіліним); БЕР - відніманням від загальної кількості органічної речовини клітковини, сирого протеїну, золи, ліпідів; фосфор - за В.Г. Куркаєвим; калій - полум'яно-фотометричним методом; кальцій - трилонометричним методом. Поживність зеленої маси розраховували за сумою вмісту протеїну, жиру, клітковини й БЕР, які за допомогою відповідних коефіцієнтів перетравності переводили в кормові та енергетично-кормові одиниці за М.Ф. Томме (1970). Амінокислотний склад зеленої маси встановлювали методом рідинної хроматографії за Х. Якубке, Х. Ешкайтом (1985). Економічну ефективність вирощування сильфію пронизанолистого визначали з урахуванням фактичних витрат, кількості та якості врожаю за цінами 2007 року (Єрін, 1988). Енергетичну ефективність оцінювали за методикою О.К. Медведовського, П.І. Іванченка (1988).

Одержані експериментальні дані були опрацьовані методами дисперсійного та кореляційного аналізу за Б.О. Доспєховим (1985), Є.С. Улановою і В.М. Забєліним (1990) з використанням комп'ютерних програм EXEL та СОSTAT.

Особливості росту і розвитку сильфію пронизанолистого

Особливості розвитку рослин залежно від умов вегетації. Встановлено, що в незрошуваних умовах Південного Степу можна одержати сходи як при сівбі під зиму нестратифікованим насінням, так і при весняній сівбі стратифікованим та нестратифікованим насінням.

Схема розміщення й вік рослин не впливають на строки настання фенологічних фаз сильфію (рис.1).

Рис.1. Феноспектр сильфію пронизанолистого залежно від року життя (дані за 2004 - 2007 рр.).

На темпи розвитку рослин впливають агрометеорологічні умови вегетаційного періоду. Встановлено, що початок відростання сильфію навесні залежить від кількості діб із від'ємними температурами за весняний період. Цей зв'язок характеризується коефіцієнтом кореляції 0,92 ± 0,23 і має вираз у вигляді функції у = 1,7 х + 7,8, де у - кількість діб від дати стійкого переходу через 0 ^оС до дати відновлення вегетації; х - кількість діб із від'ємними температурами. Виявлено тісний прямий зв'язок тривалості основних міжфазних періодів із сумами позитивних температур (парні коефіцієнти кореляції r=0,69 - 0,99), сумами дефіцитів вологості повітря (r=0,54 - 0,93) та комплексом цих факторів (множинні коефіцієнти кореляції R=0,84 - 0,99). Запропоновані рівняння регресії тривалості міжфазних періодів і агрометеорологічних елементів та їхнього комплексу можна використовувати з прогностичною метою.

Особливості росту рослин залежно від умов вегетації. Висота рослин - основний показник темпів вегетативного росту. Вона відображає реакцію рослин на умови зовнішнього середовища, насамперед на лімітуючий на півдні України фактор - умови зволоження. Регресійний аналіз залежності лінійного росту рослин сильфію від сумарних опадів показав досить тісний прямий лінійний зв'язок висоти сильфію із сумою опадів: коефіцієнт кореляції становить 0,86±0,11.

Визначено, що висота рослин не залежить від схеми їх розміщення. Більшу висоту мають відносно молоді травостої. Починаючи з фази бутонізації, рослини другого - четвертого років життя на 30 - 45 см вищі від рослин п'ятого року вегетації (рис.2).

Сильфій пронизанолистий характеризується високим середньодобовим приростом, особливо в період утворення генеративних пагонів. Найрівномірніший середньодобовий приріст протягом усього періоду росту виявлено у рослин другого року вегетації (від 2,1 см на добу під час стеблування - бутонізації до 1,2 - у період цвітіння - плодоношення). Максимальну інтенсивність приросту висоти виявлено у рослин третього року життя. Із подальшим збільшенням їхнього віку інтенсивність приросту знижується. Мінімальним середньодобовим приростом (1,1 - 1,8 см за добу) відзначаються п'ятирічні рослини.

Темпи відростання та росту отави залежать від строку першого скошування: чим воно пізніше, тим гірше утворюються пагони і меншої висоти досягає отава. Так, при скошуванні в фазу стеблування не менше 85% рослин формують стебла, висота яких на кінець вегетації становить 140 см. За вітчудження надземної маси сильфію у фазу бутонізації динаміка росту рослин нижча, висота отави на кінець вегетації не перевищує 80 см. Після скошування в фазу цвітіння стебла утворюються лише у 40 - 50 % рослин, досягаючи висоти в середньому 30 - 50 см. Якщо основне скошування проводять у фазу плодоношення, то лише поодинокі рослини утворюють стебла і висота їх не перевищує 27 см.

Регресійний аналіз зв'язку темпів лінійного росту отави і метеорологічних факторів дав змогу виявити значну пряму залежність між висотою рослин сильфію, що відростали після укосу, та сумою опадів (r=0,96±0,10). Коефіцієнти множинної кореляції висоти рослин, температурних умов (середня й максимальна температура за період) і умов зволоження (сумарні опади від дати поновлення вегетації) відповідно становлять 0,89±0,04 та 0,92±0,03.

Таким чином, у посушливих умовах Південного Степу темпи лінійного росту та середньодобового приросту залежать більшою мірою від погодних умов, меншою - від фази розвитку і віку рослин.

Формування врожайності зеленої маси та насіння сильфію пронизанолистого залежно від технологічних заходів вирощування

Урожайність зеленої маси залежно від схеми розміщення рослин. У середньому за чотири роки використання посіву сильфію пронизанолистого максимальний урожай зеленої маси у фазу масового цвітіння формувався за площі живлення 2100 см², тобто за схеми розміщення рослин 70 х 30 см (табл. 1). Причому на другий рік вегетації загущеними посівами (за схем розміщення 70 Ч 20 - 30 см) формувався врожай на 12 - 23 % вищий, ніж за схем розміщення 70 Ч 50 - 70 см. На третій рік життя тенденція зберігається, але різниця за врожайностями цих варіантів зменшилася до 6 - 10 %.

Таблиця 1

Залежність урожайності зеленої маси сильфію пронизанолистого у фазу масового цвітіння від схеми розміщення та року життя (дані за 2004 - 2007 рр.), т/га

Схема розміщення, см	Площа живлення, см2	Урожайність залежно від року життя рослин
		другий	третій	четвертий	п'ятий	середня за чотири роки вегетації
70 Ч 20	1400	44,2	70,3	47,9	31,9	48,6
70 Ч 30	2100	43,2	72,1	53,6	42,5	52,8
70 Ч 50	3500	38,1	65,0	53,9	41,2	49,5
70 Ч 70	4900	34,2	66,4	59,1	35,7	48,8
НІР05	4,4	6,0	6,8	3,1	2,5

У незрошуваних умовах Південного Степу не виявлено залежності кількості стебел від площі живлення, проте доведено, що маса стебел і рослин збільшувалася при розширенні площі живлення.

Урожайність зеленої маси сильфію залежно від строків скошування. Найбільша врожайність зеленої маси була при скошуванні в фазу масового цвітіння: він на 54 % більше, ніж за укосу в період стеблування (табл. 2). Істотної різниці між урожаєм зеленої маси в фазу бутонізації та цвітіння не виявлено. У період плодоношення - достигання насіння врожайність надземної маси знижується в 1,3 -1,5 раза внаслідок відмирання нижніх листків. Час проведення укосу також впливає на структуру врожаю: облистяність рослин зменшується від 58 % при проведенні укосу в фазу стеблування до 35 % - у період масового цвітіння.

Таблиця 2

Вплив строків скошування на врожайність зеленої маси сильфію пронизанолистого (середнє за 2005 - 2007 рр.)

Перший укіс	Другий укіс	Сумарна врожай-ність за два укоси, т/га
строк скошування	урожай-ність, т/га	строк скошування	врожай-ність, т/га
фаза	період		вік отави, місяці	період
Стеблу-вання	3-тя декада травня	24,1	два	3-тя декада липня	30,0	54,1
			чотири	3-тя декада вересня	26,7	50,9
Бутонізація	3-тя декада червня	39,7	два	3-тя декада серпня	20,6	60,3
Цвітіння	2-га декада липня	44,8	два	2-га декада вересня	25,6	70,4
Плодоно-шення	2-га декада серпня	34,5	-	-	-	34,5
Достигання насіння	2-га декада вересня	30,4	-	-	-	30,4
НІР05	3,5	-	-	4,6	5,8

Урожайність отави в незрошуваних умовах Південного Степу становить 20,6 - 30,0 т/га. Найвища сумарна врожайність була отримана при першому скошуванні в фазу масового цвітіння (друга декада липня) й укосі отави через два місяці (вересень). При проведенні першого укосу в фазу бутонізації та скошуванні отави через два місяці сумарна врожайність сильфію пронизанолистого нижча на 14 %.

Статистичне опрацювання біометричних показників рослин сильфію дало змогу встановити залежність маси рослин від їхньої висоти і кількості стебел у період стеблування - цвітіння. Одержане рівняння регресії, що має вигляд Y = 0,58 x + 0,42 z - 29,84, де Y - урожайність зеленої маси сильфію, т/га; х - висота рослини, см; z - середня кількість стебел у рослині, шт., може бути використане при проведенні експрес-оцінки врожайності культури як з науковою, так і з виробничою метою.

Залежність урожайності зеленої маси від рівня мінерального живлення. Існує тенденція вірогідного зростання врожайності з внесенням азотних, фосфорних та калійних мінеральних добрив (табл. 3). На третій рік життя сильфій пронизанолистий формував максимальну врожайність у всіх варіантах досліду порівняно з іншими роками. В середньому за весь період дослідження найбільший приріст врожаю зеленої маси (12,0 т/га) проти контролю встановлено у варіанті з внесенням комплексних мінеральних добрив дозою N₁₅₀P₅₀K₆₀. Мінімальна продуктивність культури - у варіанті без внесення добрив (контроль).

Таблиця 3

Урожайність зеленої маси сильфію пронизанолистого залежно від рівня мінерального живлення та віку рослин, т/га (дані за 2004 - 2007 рр.)

Ва-ріант	Доза добрив, кг д.р./га	Урожайність зеленої маси в рік життя рослин
		другий	третій	четвертий	п'ятий	сума за чотири роки	середня за чотири роки
1	Контроль	43,2	72,1	53,6	42,5	210,4	52,8
2	N150P50K60	44,5	84,1	63,1	50,6	242,3	60,6
3	N100P25	49,7	78,1	63,9	42,9	234,6	58,6
4	N30	48,0	73,7	62,4	44,8	228,9	57,2
НІР05	4,4	5,6	5,1	4,7	-	3,7

У результаті аналізу співвідношення листків, стебел та суцвіть виявлено, що без внесення добрив у фазу масового цвітіння облистяність рослин істотно нижча (на 4 - 6 %), ніж в інших варіантах. Максимальний цей показник (40 %) за умови внесення лише азотних добрив. Облистяність рослин в інших варіантах не істотно менше (на 1 - 2 %).

Площа листкової поверхні та чиста продуктивність фотосинтезу. Встановлено, що зменшення площі живлення призводить до зменшення розміру асиміляційної поверхні рослин. Максимальна площа листкової поверхні на рослині (в середньому 1,59 м²) протягом усього періоду дослідження формувалася за схеми розміщення 70 Ч 70 см. Скорочення відстані між рослинами в ряду від 70 до 20 см спричинило зменшення площі листкового апарату рослини у 3,5 раза. Незважаючи на це, площа листків на 1 га виявилася більшою на ущільнених посівах. Так, за схем розміщення 70 х 20 і 70 х 30 см на другий рік вегетації формувалася листкова поверхня (відповідно 37,4 та 35,9 тис. м²/га), що істотно більше, ніж за схеми 70 х 70 см (28,3 тис. м²/га). Максимальна листкова поверхня утворювалася на третій рік життя і становила 37,2 - 43,8 тис. м²/га залежно від схеми розміщення рослин.

Відповідно до фази розвитку рослин зміна площі листкової поверхні має таку тенденцію: в третій декаді травня (фаза стеблування) цей показник у середньому дорівнював 20,3 тис. м²/га; в період бутонізація - цвітіння площа листкової поверхні травостою досягала максимуму, а її приріст був 12,4 - 17,4 тис. м²/га; у наступні фази розвитку площа асиміляційної поверхні листків зменшилася на 12,4 - 15,4 тис. м²/га. Найбільша площа листкової поверхні отави формувалася через два місяці після основного укосу в фази стеблування та цвітіння (відповідно 11,2 та 12,8 тис. м²/га).

Найістотніший вплив на приріст площі листкової поверхні сильфію виявлено за внесення N₁₅₀P₅₀K₆₀, у результаті чого цей показник у фазу цвітіння становив 44,0 тис. м²/га, що на 11,2 тис. м²/га більше, ніж на контролі. Азотні добрива та поєднання їх із фосфорними зумовили менший, але також значний вплив - площа листкової поверхні при цьому відповідно зросла на 5,3 і 8,4 тис. м²/га порівняно з контролем.

У рослин сильфію пронизанолистого в ранні фази розвитку (стеблування, бутонізація) інтенсивно наростала суха маса, яка досягала максимуму в період цвітіння (10,2 т/га). У фазу плодоношення валова кількість сухої речовини в надземній масі рослин зменшувалася (на 1,0 т/га), що пов'язано з відтоком пластичних речовин у запасаючі органи (кореневища) та опаданням листків.

Нагромадження сухої речовини в органах рослини має таку закономірність: до фази бутонізації суха маса листків дещо переважає суху масу стебел. У пізніших фазах, навпаки, часткова участь сухої речовини стебел переважає в надземній частині рослини. Наприклад, у фазі плодоношення кількість сухої речовини в стеблах становить 68 %.

Рівень чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) сильфію пронизанолистого досить високий і у період стеблування - цвітіння досягає максимуму - в середньому 4,5 - 4,6 г/м² за добу.

Насіннєва продуктивність сильфію пронизанолистого. Схема розміщення рослин значною мірою впливає на формування насіння. Із збільшенням площі живлення від 1400 см² до 4900 см² насіннєва продуктивність середньої рослини підвищується майже у 4,4 раза (табл. 4). Проте зменшення кількості рослин на одиниці площі позначається на загальній урожайності культури. Так, максимальний урожай насіння був отриманий за схеми розміщення рослин 70 х 30 см. Різниця за врожайністю насіння у варіантах зі схемами 70 х 50 і 70 х 70 см неістотна. Мінімальна продуктивність виявилася на загущених посівах (площа живлення 1400 см²). Отже, із збільшенням щільності травостою загальна урожайність насіння сильфію знижується.

Таблиця 4

Насіннєва продуктивність сильфію пронизанолистого залежно від площі живлення рослин (середнє за 2005 - 2007 рр.)

Варі-ант	Схема розміщення, см	Площа живлення, см2	Маса насіння з рослини, г	Урожайність насіння, кг/га
1	70 х 20	1400	11	766
2	70 х 30	2100	26	1217
3	70 х 50	3500	28	802
4	70 х 70	4900	42	849
НІР05	-	2	54

На якісні показники насіння суттєво впливають і строки збирання врожаю. Насіння з кращою вирівняністю (79,5±5,7 %) та більшою масою 1000 шт. (24,3±0,5 г) одержано в третій декаді серпня. У цей час достигає лише 18 % насіння загального врожаю культури. В наступний період (перша декада вересня) зібране насіння мало нижчу якість, але його було більше (284,2 кг). Максимальну кількість насіннєвого матеріалу сильфію одержано у другій декаді вересня (301,4 кг), але його вирівняність становила лише 45,0 %, а маса 1000 шт. зменшилася до 18,8 г.

Біохімічна оцінка зеленої маси сильфію пронизанолистого

Біохімічний склад зеленої маси сильфію пронизанолистого за основними показниками відповідає зоотехнічним вимогам (табл. 5). Хімічний склад рослин змінюється протягом вегетації. До кінця розвитку значно знижується вміст протеїну, жиру та золи, а кількість сирої клітковини, крохмалю і цукрів збільшується.

Таблиця 5

Біохімічна характеристика зеленої маси сильфію пронизанолистого залежно від фази розвитку, г/кг (середнє за 2005 - 2007 рр.)

Показник	Фаза розвитку	Отава
	стеблу-вання	бутоні-зація	початок цвітіння	масове цвітіння	плодо-ношення
Суха речовина	129	158	170	213	247	187
Сирий протеїн,	19,0	20,3	19,9	24,4	25,3	32,8
у тому числі перетравний	12,9	12,8	11,3	12,7	12,1	20,7
БЕР,	58,6	74,5	79,9	98,4	116,7	80,6
у тому числі цукри	8,1	15,2	16,7	19,5	28,6	16,4
Клітковина	29,2	38,6	45,0	59,7	71,0	39,5
Ліпіди	4,2	4,5	4,8	5,9	6,0	5,6

За вмістом незамінних амінокислот - треоніну (5,8 г/100 г білка), валіну (5,4), метіоніну (6,3) та ізолейцину (4,6) білок сильфію збалансованіший, ніж у кукурудзи, що містить відповідно 3,4; 4,8; 3,2; 3,6 г/100 г білка. Кількість лейцину в рослинах сильфію (7,0 г/100 г білка) також відповідає еталону FAO.

Поживність зеленої маси сильфію пронизанолистого. Поживність зеленої маси сильфію з розвитком рослин зростає від 0,11 к.од. у фазу стеблування до 0,19 - в період плодоношення. Отава також має високу поживність - 0,15 к.од. Концентрація енергії залишається незмінною протягом усього періоду вегетації й становить 0,8 к.од., тобто знаходиться в межах норми. Цукрово-протеїнове відношення зеленої маси сильфію у фазу бутонізації та в отаві є оптимальним для великої рогатої худоби - відповідно 1,2 та 0,8.

Вміст мінеральних речовин у надземній масі. Особливістю зеленої маси сильфію є високий вміст кальцію, рівень якого змінюється залежно від фази розвитку від 28,3 г/к.од. (стеблування) до 22,2 (плодоношення). В біомасі сильфію є велика кількість азоту (21,2 - 27,3 г/к.од.), калію (19,9 - 39,6) та магнію (13,4 - 15,4), але недостатньо фосфору (2,2 - 3,2 г/к.од.). Суха речовина містить достатню кількість сірки (2,4 - 2,9 г/к.од), міді (11,0 - 12,6 мг/к.од.) і кобальту (0,5 - 0,6), дещо менше від норми йоду (0,5 мг/к.од.). Зелена маса сильфію за кількістю макро- та мікроелементів не поступається кукурудзі у фазу молочно-воскової стиглості.

Із надземною масою сильфій пронизанолистий залежно від строку проведення укосу виносить азоту 73,1 - 189,1 кг/га, калію - 105,9 - 164,1, кальцію - 75,7 - 202,1, фосфору - 8,6 - 18,1, магнію - 37,4 - 110,5 і сірки - 7,8 - 23,9 кг/га.

Економічна та енергетична ефективність вирощування сильфію пронизанолистого

Економічна оцінка. Економічна ефективність вирощування сильфію пронизанолистого значною мірою визначається роком життя рослин, строком скошування, площею живлення, дозою добрив і використанням урожаю отави. У перший рік травостій використовувати недоцільно. На другий рік вегетації (в перший рік використання) за умови скошування зеленої маси у фазу бутонізації й пізніше рівень рентабельності становить 9 - 43 % залежно від строку укосу. На другий рік використання цей показник з урахуванням фази розвитку сягає 69 - 123 %. Рівень рентабельності підвищується на 40 - 46 % за проведення укосу отави (табл. 6).

Таблиця 6

Економічна ефективність вирощування сильфію пронизанолистого на зелену масу за дворазового скошування залежно від строку проведення першого укосу на другий рік життя

Показник	Строк першого укосу (фаза)
	стеблу-вання	бутоні-зація	цвітіння	плодо-ношення
Витрати на 1 га за два роки вегетації, грн	3915	3961	4002	3815
Вихід з 1 га, т:
зеленої маси	50,0	71,2	74,3	60,4
сухої речовини	7,9	12,0	15,1	11,3
кормових одиниць	6,5	10,2	12,2	9,4
Собівартість, грн/т:
зеленої маси	78	56	54	63
сухої речовини	493	329	264	338
кормової одиниці	600	388	327	407
Вартість валового врожаю з 1 га, грн	3912	6132	7332	5625
Умовно чистий прибуток, грн	-	2171	3330	1810
Рівень рентабельності, %	-	55	83	47

Загальні витрати при вирощуванні сильфію пронизанолистого за різними площами живлення залежать від норми висіву насіння. Найнижчий рівень рентабельності за схеми розміщення рослин 70 Ч 20 см, що становить 37 %, найвищий (54 %) - у варіанті 70 Ч 30 см.

Застосування мінеральних добрив є економічно доцільним і обов'язковим елементом технології вирощування для забезпечення стабільних урожаїв культури й збереження родючості ґрунту. Внесення добрив у дозах N₃₀, N₁₀₀P₂₅ та N₁₅₀P₅₀K₆₀ забезпечує рівень рентабельності в перший рік використання відповідно 53, 28 і 0 %, а на другий - 99, 83 та 47 %. Подовження тривалості використання травостою сильфію пронизанолистого на третій і четвертий роки підвищує рівень рентабельності на 27 - 50 % порівняно з попередніми роками.

Енергетична оцінка. Аналіз витрат в енергетичному еквіваленті свідчить, що технологія вирощування сильфію менш енергоємна, ніж кукурудзи. Для одержання врожаю зеленої маси культури за два роки вегетації витрачається 18 - 19 ГДж/га енергії, що в 1,7 раза менше, ніж необхідно для одержання врожаю кукурудзи (32 ГДж). Більша частина сукупної енергії на 1 га посіву витрачається у перший рік вирощування сильфію пронизанолистого, що становить 61 % загальних витрат. Енергоємними є основний обробіток ґрунту та внесення добрив (7,6 ГДж). Догляд за посівами на другий і в наступні роки потребує близько 1,8 ГДж. Значна частина енергетичних витрат (30 %) припадає на збирання і транспортування врожаю зеленої маси.

Енергетична оцінка схем розміщення рослин показала, що всі варіанти характеризуються високим коефіцієнтом енергетичної ефективності (Кее) - у межах 4,6 - 5,0. Максимальні значення Кее (5,0) та збільшення валової енергії на одиницю площі (141,8 ГДж) забезпечуються за схеми 70 Ч 30 см (табл. 7).

Таблиця 7

Енергетична ефективність вирощування сильфію пронизанолистого для одержання зеленої маси залежно від схеми розміщення

Показник	Схема розміщення, см
	70 Ч 20	70 Ч 30	70 Ч 50	70 Ч 70
Витрати сукупної енергії на 1 га, ГДж	19,2	19,1	18,8	18,7
Вихід з 1 га:
продукції (сухої речовини), т	10,4	11,2	10,5	10,4
кормових одиниць, т	8,3	9,0	8,4	8,3
валової енергії, ГДж	148,1	160,9	150,9	148,7
обмінної енергії, ГДж	88,6	96,3	90,3	89,0
Енергоємність 1 т, ГДж
продукції (сухої речовини)	1,8	1,7	1,8	1,8
кормових одиниць	2,3	2,1	2,2	2,3
Енергетичний коефіцієнт	7,7	8,4	8,0	8,0
Коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва зеленої маси	4,6	5,0	4,8	4,8
Збільшення валової енергії на 1 га, ГДж	128,9	141,8	132,1	130,0

Залежно від строку укосу Кее змінюється від 1,4 до 4,6 (найнижчий показник у фазу стеблування, найвищий - у період цвітіння). За двоукісного використання травостою сильфію Кее виробництва зеленої маси зростає і становить 2,9 - 5,2.

Внесення мінеральних добрив підвищує енергоємність продукції в 1,5 - 2,5 раза з врахуванням дози й знижує Кее порівняно з контролем. Проте у всіх варіантах з добривами Кее досить високий і знаходиться в межах 2,5 - 4,2, найвищий - при застосуванні азотних добрив.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у розробці технології вирощування сильфію пронизанолистого в Південному Степу України. Визначенні особливості росту, розвитку, продуктивності, біохімічної, енергетичної й економічної ефективності використання культури.

1. Строки настання фенологічних фаз сильфію пронизанолистого та їхня тривалість залежать від агрометеорологічних умов і, починаючи з другого року життя, не пов'язані з віком рослин. Тривалість основних міжфазних періодів сильфію найтісніше корелює із сумами позитивних температур (r=0,69 - 0,99) та дефіцитів вологості повітря (r=0,54 - 0,98). Комплексна дія агрометеорологічних факторів характеризується високими множинними коефіцієнтами кореляції (R=0,85 - 0,99).

2. Темпи лінійного росту сильфію більшою мірою залежать від погодних умов і меншою - від фази розвитку й віку рослин та зовсім не пов'язані з площею їхнього живлення. В сприятливі за зволоженням роки рослини мають максимальну висоту (180 - 200 см). Травостої другого - четвертого років вегетації на 30 - 45 см вищі від рослин п'ятого року, причому темпи приросту перших переважають, особливо у період формування генеративних органів (відповідно 2,1 см/добу проти 1,8). Виявлено тісний прямий лінійний зв'язок висоти сильфію із сумою опадів, середньою та максимальною температурою повітря (коефіцієнти кореляції 0,86 - 0,96).

3. Виявлено тісну кореляційну залежність урожайності зеленої маси сильфію пронизанолистого з кількістю стебел у рослин та їхньою висотою (множинний коефіцієнт кореляції становить 0,87±0,02). Рівняння регресії має вигляд Y = 0,58 x + 0,42 z - 29,84 і може бути використане при проведенні експрес-оцінки врожайності надземної маси сильфію як з науковою, так і з виробничою метою.

4. В умовах Південного Степу максимальна врожайність зеленої маси (52,8 т/га) та площа листкової поверхні (37,1 тис. м²/га) формуються за cхеми розміщення рослин 70 Ч 30 см. Скорочення відстані між рослинами в ряду до 20 см призводить до зниження врожайності на 4,2 т/га та зменшення площі листкового апарата на 4,2 тис. м²/га.

5. Найвищу врожайність надземної маси сильфію пронизанолистого в умовах Південного Степу забезпечує двоукісне використання його травостою (74,0 т/га): перший укіс у період цвітіння (липень), другий - укіс отави через два місяці (вересень). За два укоси було одержано 12,4 т/га сухої речовини, 10,1 т/га к.од., 134,1 ГДж/га обмінної енергії.

6. Поліпшення умов мінерального живлення сприяє формуванню врожаю біомаси культури. Повне мінеральне добриво дозою N₁₅₀P₅₀K₆₀ підвищує врожайність зеленої маси у середньому на 13 % порівняно з контролем (без внесення добрив) і сягає 60,6 т/га. За внесення N₃₀ врожайність становить 57,2 т/га.

7. Сильфій пронизанолистий відзначається високим рівнем фізіологічного функціонування листкового апарата. Максимальна площа листкової поверхні (37,7 тис. м²/га) формувалася в період цвітіння за схеми розміщення рослин 70 х 30 см. Внесення азотних добрив підвищило цей показник на 2,5 тис. м²/га. При застосуванні повного мінерального добрива площа листкової поверхні була найбільшою - 44,0 тис. м²/га. Чиста продуктивність фотосинтезу рослин в період стеблування - цвітіння становить у середньому 4,5 - 4,6 г/м² за добу.

8. Із збільшенням щільності травостою насіннєва продуктивність культури знижується. Максимальний урожай насіння (1217 кг/га) формувався за схеми розміщення 70 Ч 30 см. Оптимальні строки його збирання в Південному Степу - перша - друга декади вересня.

9. За біохімічним складом зелена маса сильфію не поступається кукурудзі у фазу молочно-воскової стиглості. Білок сильфію в період цвітіння за кількістю та концентрацією незамінних амінокислот треоніну (5,8 г/100 г білка), валіну (5,4), метіоніну (6,3) та ізолейцину (4,6 г/100 г білка) збалансованіший, ніж у кукурудзи.

10. Найвищий рівень рентабельності виробництва зеленої маси забезпечується за скошування культури у фазу цвітіння: в перший і другий роки використання зазначений показник становить відповідно 43 та 123 %. При внесенні мінеральних добрив (N₃₀) забезпечується найвища рентабельність - на рівні 53 - 99 %. Економічна ефективність за дворазового скошування зеленої маси сильфію пронизанолистого зростає на 40 - 46 % порівняно з одноукісним використанням травостою.

11. На вирощування сильфію за два роки вегетації витрачається сукупної енергії в 1,7 раза менше, ніж на кукурудзу (32,3 ГДж/га). З урожаєм зеленої маси сильфію вихід обмінної енергії залежно від фази скошування підвищується від 28,1 (стеблування) до 89,9 ГДж/га (цвітіння), а валової - відповідно від 41,0 до 150,3 ГДж/га. При скошуванні зеленої маси у фазу бутонізації й пізніше коефіцієнт енергетичної ефективності сягає 3,5. Використання врожаю отави дає змогу додатково одержати майже 65,7 ГДж валової та 44,2 ГДж обмінної енергії. Ці показники свідчать про енергетичну виправданість вирощування сильфію пронизанолистого в Південному Степу.

Рекомендації виробництву

Для вирощування сильфію пронизанолистого - багаторічної інтенсивної польової культури з широким діапазоном використання - у Південному Степу рекомендується:

- висівати сухим насінням восени (в жовтні - листопаді) за схемою 70 Ч 30 см і нормою висіву 8 кг/га;

- вносити на чорноземах південних під першу весняну культивацію економічно та енергетично обґрунтовану дозу 30 кг/га діючої речовини азотних добрив;

- проводити дворазовий укіс: перший - у період бутонізації - цвітіння (червень - липень), другий - через два місяці;

- використовувати плантації сильфію не менше п'яти років.

Список основних праць, опублікованих за темою дисертації

1. Тодорова Л.В. Використання сильфії пронизанолистої в інтенсивному кормовиробництві на півдні України / Л.В. Тодорова // Корми і кормовиробництво.- Вінниця. 2003. Вип.51. С. 174 - 176.

2. Тодорова Л.В. Продуктивность сильфии пронзеннолистной на юге Украины в зависимости от площади питания / Л.В. Тодорова // Вісн. Сум. НАУ.- 2004. Вип. 6(9). С. 96 - 98.

3. Тодорова Л.В. Особливості росту і розвитку сильфію пронизанолистого залежно від агрометеорологічних умов в степовій зоні України / Л.В. Тодорова // Наук. вісн. НАУ. 2007. Вип. 109. С. 66 - 69.

4. Тодорова Л.В. Формування врожаю зеленої маси сильфію пронизанолистого в богарних умовах степової зони України / Л.В. Тодорова // Наукові доповіді НАУ. 2007. Вип.3(8).http: www.nbuv.gov.ua/e-Journals/nd/2007-3/07tlvzou.pdf.

5. Тодорова Л.В. Сильфия пронзеннолистная - перспективная кормовая культура на юге Украины / Л.В. Тодорова // Вісн. аграр. науки. Одеса. 2000.Спецвипуск. С. 87.

6. Варламова К.А Сильфия пронзеннолистная в интенсивном кормо-производстве на юге Украины / К.А. Варламова, Л.В. Тодорова // Нетрадиционные природные ресурсы, инновационные технологии и продукты: сб. науч. трудов Рос. акад. естетств. наук. М.: РАЕН. 2003. Вып.8. С. 68 - 74.

7. Тодорова Л.В. Интродукция сильфии пронзеннолистной в условиях cтепной зоны Украины / Л.В. Тодорова: матеріали IV міжнар. наук. конф. молодих дослідників [“Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”], (Київ, 20 - 23 травня 2004 р.) / Рада бот. садів України, Дендролог. парк „Тростянець” НАНУ, Нац. бот. сад ім. М.М. Гришка, Укр. бот. товариство. К.: Фітосоціоцентр. 2004. С. 200 - 201.

8. Варламова К.А. Сильфия пронзеннолистная в условиях Причерноморья / К.А. Варламова, Л.В. Тодорова: материалы Второго междунар. симп. [„Новые и нетрадиционные растения и перспективы их практического использования”], (Пущино, 16-20 июня 1997 г.) / Рос. акад. с.-х. наук, РАН, М-во науки РФ. Пущино. 1997. Т.5. С. 606-608.

9. Тодорова Л.В. Влияние погодных условий на скорость развития и продуктивность сильфии пронзеннолистной на юге Украины /Л.В. Тодорова : материалы IX междунар. симп. по новым кормовым растениям [„Эколого-популяционный анализ кормовых растений естественной флоры, интродукция и использование”]. Сыктывкар: Коми науч. Центр Урал. отд. Российской АН. 1999. С. 212 - 214.

АНОТАЦІЯ

Тодорова Л.В. Особливості вирощування та використання сильфію пронизанолистого в умовах Південного Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Національний аграрний університет, Київ, 2008.

У дисертаційній роботі викладено результати дослідження з питань особливостей формування продуктивності сильфію пронизанолистого при вирощуванні в посушливих умовах Південного Степу залежно від складових технології вирощування: строків сівби та схеми розміщення рослин, строків укосу, віку рослин і тривалості використання плантації. Встановлено залежність росту, розвитку й...