Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

МОРФОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГУМАЮ (SORGHUM HALEPENSE (L.) PERS) ТА РОЗРОБКА СИСТЕМИ ЙОГО КОНТРОЛЮВАННЯ В СТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.13 - гербологія

УстІНОВА АЛЬВІНА ФЕДОРІВНА

Київ _ 2008

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Інституті захисту рослин Української академії аграрних наук у відділі карантину рослин

Науковий керівник _ доктор сільськогосподарських наук, професор, членкор УААН Іващенко Олександр Олексійович, Інститут цукрових буряків УААН, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти: _ доктор сільськогосподарських наук, професор, Жеребко Володимир Михайлович

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Задорожний Віктор Сергійович

Інститут кормів УААН, вчений секретар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Карантинні бур'яни займають особливе місце серед великої кількості видів бур'янової рослинності. Занесені з інших ботаніко-географічних областей, вони успішно акліматизуються на нових територіях через відсутність стримуючих факторів, завдаючи більшої шкоди, ніж у місцях їх природного мешкання. Щорічні втрати врожаю сільськогосподарських культур від бур'янів в країнах, які розвиваються, складають 125 млн. т., а потенціальні втрати врожаю різних культур можуть сягати від 6 до 11%. За таких умов, в країнах СНД щорічні витрати на захист бур'янів складають 3,5 млрд. крб.

Серед карантинних бур'янів за рівнем шкідливості виділяється багаторіч-ний кореневищний вид _ гумай (сорго алепське) Sorghum halepense (L.) Pers.

Він заселяє всі поля сівозміни, а отже, посіви різноманітних культур на богарі і зрошенні: озимих і ярих, багаторічних і однорічних кормових трав, технічних культур тощо. Завдяки формуванню великої надземної маси і кореневищної системи гумай висушує і виснажує ґрунт, затіняє і витісняє рослини, як культурні так і дикорослі.

Особливості його розвитку, шкідливості на території України не вивчали, а заходи його знищення тут не розроблені.

Тому вивчення особливостей біології розвитку, розповсюдження в Україні, та розробка ефективної системи заходів захисту посівів і знищення гумаю є досить актуальним завданням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках робочої програми відділу карантину рослин Інституту захисту рослин УААН в 1992-1997 рр. за завданням „Удосконалити методики виявлення карантинних шкідників, хвороб та бур'янів, систему спостережень за ними, способи локалізації та знищення” (номер державної реєстрації 0197U012340) і в 2000-2005 рр. за завданнями „Удосконалити методи виявлення локалізації та ліквідації вогнищ карантинних шкідників, хвороб та бур'янів” (номер державної реєстрації 0101U003711).

Мета і завдання досліджень. Метою проведених досліджень стала розробка системи ефективного контролю гумаю в посівах та насадженнях сільськогосподарських культур на підставі вивчення його морфолого-біологічних особливостей.

Для досягнення поставленої мети були поставлені наступні завдання:

_ дослідити особливості онтогенезу гумаю;

_ визначити репродуктивну здатність гумаю;

_ дослідити рівень засміченості ґрунту насінням гумаю та його здатності до проростання;

_ встановити величину втрат врожаю сільськогосподарських культур за різного ступеня забур'яненості посівів гумаєм;

_ вивчити можливості знищення кореневищ гумаю агротехнічними способами обробітку ґрунту;

_ визначити рівень ефективності дії на рослини гумаю протизлакових гербіцидів;

_ розробити і науково обґрунтувати систему заходів захисту посівів сільськогосподарських культур від гумаю у вогнищах його поширення.

Об'єкт досліджень. Гумай (сорго алепське, Джонсова трава) - Sorghum halepense (L.) Pers, культура, ґрунт, потенціальна засміченість, реальна забур'яненість тощо.

Предмет досліджень. Процеси розвитку гумаю в умовах півдня України. Вдосконалення засобів та способів ліквідації бур'яну у зоні його поширення та розробка ефективної системи захисту культур від присутності карантинного виду.

Методи дослідженень. Маршрутні обстеження сільськогосподарських угідь та необроблюваних земель на засміченість карантинним бур'яном; лабораторний та вегетаційно-польовий метод дослідження; метод польового досліду, статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в південних областях України проведені комплексні дослідження вивчення біологічних особливостей гумаю (Sorghum halepense (L.) Pers) і його негативного впливу на продуктивність і урожайність сільськогосподарських культур.

На основі вивчення специфіки органогенезу виявлені найбільш чутливі фази розвитку рослин гумаю і розроблено систему його ефективного контролювання.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено ефективну комплексну систему механічних і хімічних заходів захисту посівів сільськогосподарських культур від гумаю, що забезпечує зниження рівня забур'яненості посівів на 96%.

Запропоновані практичні рекомендації для сільського виробництва, які впроваджені у ВАТ „Лиманський” Білгород-Дністровського району Одеської області на площі 4 га.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному плануванні, розробці програми та методик досліджень, організації та проведенні польових та лабораторних експериментів, аналізі і теоретичному обґрунтуванні одержаної наукової інформації, проведенні математичного аналізу одержаних даних, а також перевірці експериментальних результатів досліджень у виробничих умовах, підготовці до публікації наукових статей.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи були апробовані і обговорені на Міжнародному симпозіумі „Інтегрований захист плодових культур і винограду” (м. Ужгород, 2000 р.); на 3-ій науково-теоретичній конференції гербологів (м. Київ, 2002 р.); в роботі „Міжнародної організації з біологічної боротьби з шкідливими тваринами і рослинами” (МОБ східнопалеарктична регіональна секція, Чернівці, 2004 р.); на Міжвузівській науково-практичній конференції „Сучасна аграрна наука: напрямки досліджень, стан і перспективи” (м. Вінниця, 2004 р.); на науково-практичній конференції Українського наукового товариства гербологів „Комплексні дослідження рослин-експлерентів і системи захисту орних земель в Україні від бур'янів” (м. Київ, 2006 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми землеробства сухого Степу в сучасних умовах” (м. Херсон, 2006 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції „Інтегрований захист рослин, проблеми та перспективи” (м. Київ, 2006 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 24 наукові праці, з яких 19 у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 163 сторінках комп'ютерного набору, містить 36 таблиць, 10 рисунків, 8 розділів, вступ, висновки, пропозиції виробництву, 6 додатків. Список використаних джерел включає 312 найменування, в тому числі 87 латиницею.

ЗМІСТ РОБОТИ

МОРФОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГУМАЮ (SORGHUM HALEPENSE (L.) PERS) ТА РОЗРОБКА СИСТЕМИ ЙОГО КОНТРОЛЮВАННЯ В СТЕПУ УКРАЇНИ

(огляд літератури)

На території України відомі численні випадки надходження на її територію багатьох видів адвентивних рослин, серед яких є небезпечні карантинні об'єкти, що набули розповсюдження в інших країнах Європи, які межують з нашою країною.

Батьківщиною S. halepense вважають Індію і Пакистан. Після того, як гумай почали вирощувати в XIX та на початку XX століття як фуражну культуру, даний вид набув широкого розповсюдження на півночі Південної Америки, Гавайях, США (у 39 штатах) та усіх інших країнах цього континенту.

В першому розділі наводиться короткий аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем захисту сільськогосподарських культур від карантинного бур'яну _ гумаю. Висвітлене географічне поширення, морфолого-біологічні особливості Sorghum halepense (L.) Pers. Наведені відомості щодо заходів з локалізації та ліквідації його вогнищ. Показана необхідність екологічної оцінки можливостей подальшого поширення гумаю на території України, проведення агротехнічних заходів та вибір сучасних гербіцидів для захисту посівів сільськогосподарських культур від присутності гумаю.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили у лабораторії та на вегетаційних ділянках відділу карантину рослин ІЗР УААН (урочище Китаєво, м. Київ), де досліджували вплив ступеню стиглості насіння на здатність його до проростання; вплив подрібнення кореневищ гумаю на його відростання; вплив глибини загортання насіння і кореневищ гумаю на здатність до відростання. Другу частину дослідів проводили в районі поширення гумаю _ ВАТ „Лиманський” Білгород-Дністровського району Одеської області, тут досліджували потенційну засміченість ґрунту насінням та кореневищами гумаю; негативний вплив гумаю в посівах і насадженнях сільськогосподарських культур; вплив різних способів обробітку ґрунту на ріст і розвиток гумаю в посівах озимої пшениці та кукурудзи на силос; оцінка ефективності застосування протизлакових гербіцидів проти гумаю; розробка системи ліквідації вогнищ гумаю в посівах сільськогосподарських культур протягом 1997-2005 рр.

Погодні умови під час проведення дослідів істотно відрізнялись від середньобагаторічних даних.

Вивчення особливостей біології, шкідливість гумаю та розробку механічних і хімічних заходів проводили у відповідності з існуючими загальноприйнятими методиками з гербології та карантину рослин И.Н. Байдемана, 1974; П. Веллінгтона, 1973; Т. К. Зеленчука, 1983; А.М. Тулікова, 1974; А.В. Соколова, 1964; В.П. Ступакова, 1984; Х.М. Починка, (1976), В.П. Петелько, 1979, О.О. Іващенка, 2001 та ін.

Результати оброблені математично-статистичними методами з використанням пакетів програм ПЕОМ та методів статистичної обробки за Б.О. Доспєховим, 1985.

Вивчення ефективності дії протизлакових гербіцидів проти гумаю на винограднику і в посівах соняшнику застосували їх по вегетуючому бур'яну за висоти 10-15 см. В насадженнях винограднику розмір дослідної ділянки 60 м² повторність 4-х разова. Загальна площа дослідної ділянки у посівах соняшнику 150 м², облікової - 100 м².

Обприскування проводили ручним обприскувачем марки РТР-16 за наступною схемою:

1. Контроль (без обробітку);

2. Раудап , 48% в.р. (еталон) 2,0; 6 л/га;

3. Пантера, 4% к.е. 2,0; 3,5 л/га;

4. Селект 12,5% к.е. 0,8; 1,4 л/га;

5. Тарга Супер 5% к.е. 2,0; 3,5 л/га;

6. Зеллек-Супер 12,5% к.е. 0,8; 2,5 л/га.

Дослідження з розробки системи викорінення вогнищ гумаю в посівах сільськогосподарських культур проводили за загальноприйнятими методиками. Площа облікової ділянки 300 м². Повторність 4-х разова.

Схема досліду:

Система І після озимої пшениці:

1. Лущення стерні на 7-8 см після відростання гумаю на 10-15 см; після відростання гумаю обприскування гербіцидами: Пантера 4% к.е. 3,5 л/га.

2. Полицеве лущення на 10-12 см через два тижні.

3. Оранка на зяб з оборотом пласта на 30-32 см.

4. Наступного року в посівах не злакової культури загальні агротехнічні прийоми.

Схема ІІ після озимої пшениці:

1. Лущення стерні на глибину 7-8 см, через два тижні на 10-12 см.

2. Оранка на зяб з оборотом пласта на 30-32 см.

3. Наступного року в посівах не злакової культури загальні агротехнічні прийоми.

Схема ІІІ обприскування гумаю гербіцидом Пантера 4% к.е 3,5 л/га в посівах соняшнику після його відростання на висоту 10-15 см.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГУМАЮ В ПОСІВАХ І НАСАДЖЕННЯХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

На території України осередки S. halepense (L) Pers. відомі ще з 30-х років ХХ ст. у Дніпропетровській області, куди цей вид був занесений з неочищеним матеріалом. В 50-х роках його вогнища виявляли в деяких районах Одеської області, Молдови. В Білгород-Дністровському та Тарутинському районах Одеської області в 1992 році (ВАТ ''Лиманський'') були виявлені вогнища гумаю.

На 01.01.07 р. забур'янена гумаєм площа під карантином в країні становить 803 га.

Онтогенез рослин гумаю на півдні України співпадає з фазами розвитку основних сільськогосподарських культур, посіви яких він заселяє.

Встановлено, що найбільша потенційна засміченість ріллі насінням гумаю 18 млн. шт./га була виявлена на полі чистого пару після трьох річного використання люцерни і в насадженнях винограднику; на полі багаторічних трав першого року _ 16 млн. шт./га (табл. 1). Крім гумаю, в ґрунті на винограднику і в посівах сільськогосподарських культур було виявлено насіння 65 видів бур'янів.

Таблиця 1 Потенційна засміченість ґрунту насінням гумаю на посівах сільськогосподарських культур (ВАТ „Лиманський” 1997-1998 рр.)

Культура	Шар ґрунту, см	Насіння бур'янів, шт./м2	%	Насіння гумаю, млн. шт./га
		всього	в тому числі гумаю
Чистий пар після (3-річної люцерни)	0-10 10-20 20-30	910 1400 2078	320 646 828	35 47 40	18
Всього		4388	1812
НІР 05				4
Багаторічні трави першого року використання (ячмінь з підсівом люцерни)	0-10 10-20 20-30	1853 1562 1064	800 568 284	43 36 27	16
Всього		4479	1652
НІР05				4
Виноградник	0-10 10-20 20-30	1425 1247 726	888 568 324	62 46 45	18
Всього		3398	1780
НІР05				4

Насіння гумаю різної стиглості, здатне до проростання, на яке позитивно впливає температурний режим середовища.

Зміна температурного режиму позитивно впливає на здатність насіння до проростання, а непроросле насіння стає потенційним засмічувачем ґрунту. При постійній температурі (+28^оС), через 180 днів після зберігання насіння зібране в молочній, восковій і повній стиглості, його проростання на 30 добу пророщування становило відповідно: 25; 42; 75%, в той час як при зміні температурного режиму (7 діб при температурі +28^оС та 7 діб при температурі 0^о) відповідно: 28; 60; 88% (рис. 1). При цьому проростання насіння досить розтягнуте в часі і залежить від ступеню зрілості та періоду збирання.

Проростання насіння бур'янів - фактор зниження його запасу в ґрунті, а це залежить у першу чергу від його розміщення. Дослідженнями встановлено, що більш активно проростає насіння гумаю з глибини 10 см - 54%, менш активно з глибини 20 см - 28% і з поверхні ґрунту - 13%. З глибини 30 см насіння здатного до проростання не виявлено

Кореневища гумаю - підземні стебла рослини, які необхідні для запасання поживних речовин, вегетативного відновлення і розмноження. У гумаю вони складаються з окремих члеників, міжвузлів і вузлів, несуть зародкові листки, які прикривають піхвові бруньки, що сидять почергово.

Глибина загортання кореневищ гумаю в ґрунті також впливає на їх здатність до відростання. В результаті досліджень встановлено, що найбільший відсоток відростання кореневищ був з глибини 5 см _ 57; при загортанні кореневищ на глибину _ 20-30 см _ 46 і 38%, а з глибини 40 см сходів не виявлено,

що важливо враховувати при проведенні обробітку ґрунту у вогнищах поширення бур'яну.

При проведенні заходів контролювання бур'яну, особливо важливо не запізнюватись з проведенням оранки, адже розвинута фотосинтетична поверхня бур'янів може забезпечити накопичення запасних поживних речовин та утворення і ріст нових кореневищ. Обов'язково необхідно проводити достатньо глибоку заробку подрібнених кореневищ.

Встановлено, що на різних сільськогосподарських угіддях (багаторічні трави першого і третього року використання, перелогові ґрунти, виноградник) головна маса кореневищ (біля 90-92%) знаходиться в орному шарі (0-30 см) і лише незначний відсоток _ в більш глибоких шарах (рис. 2).

Найбільша довжина кореневищ відмічена в насадженнях винограднику _ 40; в посівах багаторічних трав третього року використання _ 39; на перелогових ґрунтах _ 32%.

Подрібнення кореневищ на відрізки від 1 до 10 вузлів стимулює проростання сплячих бруньок на кожному окремому відрізку. Відсоток відновленого росту пагонів залежить від кількості вузлів кореневища і зростає при більшому їх числі Дослідженнями встановлено, що на 22 день від загальної кількості бруньок відросло пагонів: у кореневищ з 1 вузлом _ 50; з 2 вузлами _ 63; 5 вузлами _ 80; 8 вузлами _ 90; 10 вузлами _ 93% (рис. 3).

Формування пагонів гумаю залежить від кількості вузлів на кореневищах. Значний відсоток укорінення дають більш довгі кореневища, але у більшості випадків пагони утворюються з 1-2 вузлів.

НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ГУМАЮ НА РІСТ, РОЗВИТОК І ПРОДУКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

В залежності від щільності забур'янення посівів озимої пшениці гумаєм (60 і 100 стебел шт./м²) кількість продуктивних стебел культури зменшувалась на 45 і 52%, зерен в колосі на 42 і 82%, а їх маса на _ 30 і 47% відповідно, що в цілому знижувало врожайність зерна в 1,5-4 рази. Вміст поживних речовин N, P₂О₅ і K₂О в листках озимої пшениці при різному ступені забур'янення гумаєм відмічена на 1; 0,5 і 2% менше в порівнянні з контролем, що негативно впливало на урожайність культури.

Забур'янення посівів сільськогосподарських культур гумаєм призводить до значного зниження їх продуктивності. При середній і сильній забур'яненості гумаєм у озимої пшениці урожайність зменшується на _ 1,41-2,84 т/га; сіна люцерни на 4,8 і 5,9 т/га; ягід винограду на 4,8 і 9,4 кг з одного куща в порівнянні з контролем.

Зниження кількості продуктивних пагонів виноградної лози при різному ступені забур'яненості гумаєм (60 і 100 стебел шт./м²) становило на 36 і 60% в порівнянні з відсутністю гумаю (контроль). Відповідно зменшилась кількість сформованих і визрілих грон та їх маса. Кількість грон на одному кущі була меншою на 30 і 54% порівнянні з контролем.

Бур'ян засвоює більше поживних речовин, чим погіршує умови зростання основної культури. За відсутності гумаю в листках виноградної лози вміст N, P₂О₅ і K₂О був вищим на _ 3; 1 і 12%, ніж при наявності 100 шт. рослин гумаю на 1 м² _ 2; 0,5 і 4% відповідно.

ВПЛИВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА РІСТ І РОЗВИТОК ГУМАЮ В ПОСІВАХ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА КУКУРУДЗИ НА СИЛОС

Проведення двох лущень ґрунту в двох напрямках і глибоке заорювання кореневищ гумаю (30-32 см) призводило до загибелі гумаю восени на 76; і весною на _ 87%, зниження маси кореневищ до _ 81; і їх довжини на _ 74%.

Врожайність зерна озимої пшениці сорту Одеська 66, у варіанті з поліпшеним обробітком ґрунту був вищим у порівнянні з контролем на 0,97 т/га.

Аналогічні результати отримали в посівах кукурудзи на силос.

маса кореневищ довжина кореневищ

Лущення ґрунту в двох напрямках і глибока оранка (30-32 см) сприяли загибелі кореневищ гумаю (при весняному обліку) на 87, а при проведенні лущення і оранки на глибину 20-22 см _ 56%; зниженні їх маси на _ 72 і 39%; довжини _ 70 і 37% (на глибині орного шару ґрунту 0-30 см) відповідно (рис. 5). гумай ґрунт гербіцид агротехнічний

Урожайність зеленої маси кукурудзи була вищою на 1,48 і 4,23 т/га в порівнянні з лущенням ґрунту на глибину 7-8 см і оранки на глибину 20-22 см

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОТИЗЛАКОВИХ ГЕРБІЦИДІВ ПРОТИ ГУМАЮ

В умовах Степу України найвищий гербіцидний ефект дії на гумай був отриманий при висоті його рослин 10-15 см. Встановлено високу технічну ефективність на виноградниках гербіцидів Пантера при нормі витрати 3,5 л/га (через місяць після проведення обприскування гумаю) _ 97; Селект (1,4 л/га) _ 96; Тарга Супер (3,5 л/га) _ 96; Зеллек-Супер (2,5 л/га) _ 95%. Рекомендовані норми витрати вищенаведених препаратів показали дещо нижчу ефективність у знищенні гумаю і були на рівні 86, 71, 87 і 77% відповідно. В еталоні зниження щільності гумаю через місяць складала 85%, а в кінці вегетації на - 80%.

В кінці вегетації в результаті появи сходів гумаю з насіння і часткового відростання кореневищ, ефективність препаратів знизилась і становила відповідно від 84 до 88% (табл. 2). Зниження маси і довжини кореневищ гумаю складала _ від 82 до 92%; і від 73% до 88%, відповідно в еталоні 72 і 58% (табл. 3).

Таблиця 2 - Ефективність дії гербіцидів на гумай у винограднику (ВАТ „Лиманський”, 2001-2002 рр.)

Варіанти досліду	Витрата, л/га	Щільність стебел, шт./м2	Зниження щільності, %	Урожай-ність т/га	+ _ до контро-лю
		до об-робки	через місяць	в кінці вегета-ції	через місяць	в кінці вегета-ції
Без гербіцидів	-	90	95	99	-	-	3,50
Раундап, 48 в.р. (еталон)	2,0	90	25	28	80	75	3,10	_0,40
	6,0	89	20	25	85	80	3,50	0
Пантера, 4% к.е.	2,0	91	13	17	86	82	3,80	+0,3
	3,0	88	5	14	94	85	5,04	+1,54
	3,5	89	3	12	97	88	5,30	+1,8
Селект, 12,5% к.е.	0,8	91	27	23	71	70	3,52	+0,02
	1,2	89	18	19	81	80	-
	1,4	90	4	14	96	86	4,74	+1,24
Тарга Супер, 5% к.е.	2,0	90	12	22	87	78	3,60	+0,1
	3,0	89	8	19	91	81	-
	3,5	89	3	15	96	84	4,54	+1,04
Зел лек-Супер, 12,5% к.е.	0,8	89	21	20	77	75	3,74	+0,24
	1,0	89	9	19	90	81	-
	2,5	91	4	15	95	84	-
НІР05		4	4	3			0,13

Залишки гербіцидів в ягодах та листках винограду визначали методами тонкошарової та газорідинної хроматографії за офіційно затвердженими методиками в кінці вегетаційного періоду. Залишкові кількості гербіцидів не виявлено при рівні чутливості методу Тарга Супер _ 0,01-0,5 мг/кг; Пантера _ 0,1-0,5 мг/кг; Селект - 0,1 мг/кг; Зеллек-Супер - 0,05 мг/кг.

Застосування високих норм гербіцидів негативно не впливало на якість врожаю, а одночасно забезпечувало стабільне зниження рівня забур'яненості, сприяло збільшенню маси грон і врожайності винограду.

Таблиця 3 _ Вплив гербіцидів на ріст кореневищ гумаю у винограднику (ВАТ „Лиманський”, 2001-2002 рр.)

Варіанти	Витрата, л/га	Зниження кореневищ, %
		маси	довжини
Без гербіцидів	-	*168	*325
Раундап, 48% в.р. (еталон)	2,0	69	50
	6,0	72	58
Пантера, 4% к.е.	2,0	77	52
	2,5	77	57
	3,5	82	73
Селект, 12,5% к.е.	0,8	69	50
	1,2	77	50
	1,4	88	68
Тарга Супер, 5% к.е.	2,0	84	59
	3,0	89	67
	3,5	92	74
Зеллек-Супер, 12,5% к.е.	0,8	71	53
	1,0	72	61
	2,5	82	77
НІРо5		4	4

*Примітка: У контролі подана середня маса кореневищ в г та їх довжина в см.

Цукристість ягід, зібраних з ділянок де застосували гербіциди була дещо вища, ніж в контролі і складала 17-19%. Збереження урожаю ягід винограду при застосуванні гербіцидів проти гумаю в посадках винограду становило від 6 до 25% (табл. 2).

В посівах соняшника багаторічні бур'яни частіше домінують над іншими групами. Регенераційна їх здатність залежить від кількості опадів в період вегетації.

Встановлено, що застосування гербіцидів (Пантера, 4% к.е. при нормі витрати 3,5 л/га, Селект, 12,5% к.е _ 1,4 л/га; Тарга Супер, 5% к.е. _ 3,5 л/га; Зеллек-Супер, 12,5% к.е _ 2,5 л/га) в посівах соняшника проти гумаю біологічна ефективність через місяць складала - від 89 до 90% відповідно, в еталоні Раундап, 48% в.р. - 6 л/га 75% (табл.4).

Таблиця 4 _ Ефективність дії гербіцидів на гумай в посівах соняшнику (ВАТ „Лиманський”, 2001-2005 рр.)

Варіанти	Ви-тра-та, л/га	Щільність стебел, шт./м2	Зниження щільності, %	Уро-жай-ність, т/га	+ _ до контролю т/га
		до об-робки	через місяць	в кінці веге-тації	через місяць	в кінці веге-тації
Без гербіцидів	-	68	76	84	-	-	1,07	-
Раундап, 48% в.р. (еталон)	2,0	70	18	25	70	65	1,0	_ 0,07
	6,0	68	10	19	75	69	1,15	+ 0,08
Пантера, 4% к.е.	2,0	70	16	23	80	73	1,19	+ 0,12
	3,5	66	7	15	91	82	1,33	+ 0,26
Селект, 12,5% к.е.	0,8	69	19	25	75	71	1,16	+ 0,09
	1,4	66	8	16	89	80	1,26	+ 0,19
Тарга Супер, 5% к.е.	2,0	71	15	21	81	76	1,21	+ 0,14
	3,5	65	6	14	92,8	82	1,34	+ 0,27
Зел лек-Супер, 12,5% к.е.	0,8	68	17	22	78	74	1,18	+ 0,11
	2,5	67	8	16	89	81	1,29	+ 0,22
НІР05		8	4	8			0,05

Таблиця 5 _ Вплив гербіцидів на ріст кореневищ гумаю в посівах соняшнику (ВАТ „Лиманський”, 2001-2005 рр.)

Варіанти	Витрата, л/га	Зниження, %
		Маси	довжини
Без гербіцидів	-	*208	*263
Раундап 48%, в.р. (еталон)	2,0	62	50
	6,0	66	55
Пантера, 4% к.е.	2,0	70	58
	3,5	81	74
Селект, 12,5% к.е.	0,8	69	58
	1,4	80	74
Тарга Супер, 5% к.е.	2,0	71	61
	3,5	82	76
Зеллек-Супер, 12,5% к.е.	0,8	69	58
	2,5	82	74
НІР05		8	5,6

*Примітка: У контролі подана середня маса кореневищ в г та їх довжина в см.

В кінці вегетації за рахунок відростання нових рослин гумаю з насіння, а також від неушкоджених кореневищ, ефективність захисної дії знизилась до рівня _ від 80 до 82% і 69% відповідно.

Зниження маси і довжини кореневищ рослин гумаю від _ 73 до 82% відповідно, в еталоні - 72 і 58% (табл. 5).

Збережений врожай насіння соняшнику при застосуванні вказаних гербіцидів становив від 10 до 25% (табл.4).

РОЗРОБКА СИСТЕМИ ЛІКВІДАЦІЇ ВОГНИЩ ГУМАЮ В ПОСІВАХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Окреме використання агротехнічних або хімічних заходів не призводить до 100% викорінення кореневищ гумаю. Тому було проведене вивчення ефективності системи комплексного застосування агротехнічних і хімічних заходів знищення гумаю.

Встановлено, що система з викорінення гумаю в посівах сільськогосподарських культур (дворазове лущення ґрунту, обробка гербіцидом після відростання гумаю і глибока оранка на глибину на 30-32 см) має переваги, забезпечуючи загибель на 96%, що було на _ 10% більше, ніж проведення лише механічних заходів і на 12% _ ніж застосування гербіциду.

Поєднання подрібнення кореневищ гумаю з глибокою оранкою дає можливість різко знизити забур'яненість поля від запасу їх в ґрунті. Поглиблення орного шару до 30-32 см затримує відростання гумаю.

При цьому молоді паростки повністю гинуть, а забур'яненість поля кореневищами зменшується.

Збережений врожай насіння соняшнику становив 0,49 т/га або 41% до контролю, тоді як при проведенні тільки агротехнічних заходів _ на рівні 30% і проведення лише хімічного обприскування _ 23% (рис. 6).

Висока ефективність розробленої комплексної системи по викоріненню гумаю в посівах сільськогосподарських культур полягає в тому, що при проведенні агротехнічних заходів різко пригнічується пагоноутворення кореневищ гумаю, а наступна хімічна обробка послаблює кореневу систему бур'яну, що не дає йому можливості формувати репродуктивні органи.

Проведені дослідження показали, що успіх у захисті від бур'яну залежить від правильного поєднання дії гербіцидів з агротехнічними заходами, при цьому необхідно враховувати не тільки кратність обробок, але і своєчасність та якість їх проведення.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ПОСІВІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД ГУМАЮ

За вимог державного фітосанітарного контролю про необхідність ліквідації вогнищ карантинних організмів економічна обґрунтованість цих заходів не завжди окупна протягом 1-2 років на конкретному полі. Вартість і трудомісткість таких заходів значно зростають, проте вони є виправданими, якщо не призводять до значного зниження врожайності і рентабельності вирощування сільськогосподарських культур.

Варіанти основного обробітку ґрунту під посів пшениці і соняшнику, які забезпечують суттєве зменшення забур'яненості гумаєм, за оцінкою прямих витрат і є в 1,5-2 рази витратнішими за рахунок проведення додаткових агрозаходів: лущення чи глибокої оранки.

Запропонована комплексна система заходів з використання поліпшених варіантів обробітку ґрунту і дворазового (осіннього і весняного) застосування гербіциду, Пантера, 4% к.е. (3,5 л/га) на посівах соняшнику підвищила вартість заходів майже в 7 разів (з 80 грн./га в контролі до 545 грн./га) і трудо-затрати майже в 3 рази (з 0,8 до 2,2 люд. год./га).

Тобто, система заходів максимального зниження рівня забур'яненості гумаєм, яка відповідає загальній концепції фітосанітарного контролю _ винищення (ліквідація) карантинного об'єкта є досить затратною. Проте вона дає можливість не зменшувати врожайність сільськогосподарських культур і не відмовлятись від наступного їх вирощування. При цьому запропоновані поліпшені системи обробітку ґрунту і з використанням гербіцидів дозволяють підвищити врожайність і мати прибуткове та рентабельне виробництво озимої пшениці і соняшника.

Затрати на агротехнічні заходи в різних схемах основного обробітку ґрунту направлені на знищення гумаю і займають від 7 до 14% загальних витрат на вирощування культури.

Застосування гербіцидів восени і в посівах соняшника на фоні традиційного обробітку ґрунту (контроль) збільшують частку витрат на знищення гумаю майже на 30%, а в комплексній системі обробітку грунту і застосування гербіцидів _ до 43%.

Запропоновані системи основного обробітку грунту і застосування гербіцидів направлені на знищення гумаю в посівах дозволяють підвищити врожайність озимої пшениці на 0,5-1,0 т/га у порівнянні з контролем і соняшника _ на 0,23 і 0,49 т/га. Собівартість отриманої продукції була меншою, ніж на контролі, а вартість продукції, була значно вищою в цінах.

Рентабельності вирощування озимої пшениці і соняшнику при забур'яненості 100 екз./м² із щільністю гумаєм становить лише 4,8, 1,9 % відповідно.

Глибокий зяблевий обробіток ґрунту забезпечував рентабельність вирощування озимої пшениці відповідно 23 і 38%, а соняшнику _ 28%, що більше ніж застосування лише гербіцидів _ 23%. При застосуванні комплексної системи знищення щільності гумаю рентабельність вирощування соняшнику зростає до 42% .

ВИСНОВКИ

В результаті проведених досліджень та вивчення біологічних особливостей росту і розвитку гумаю (Sorghum halepense (L.) Pers) в умовах півдня України і розробки раціональної системи захисту сільськогосподарських культур від його присутності необхідно зробити такі висновки:

1. На виноградниках і в посівах сільськогосподарських культур Одеської області вегетують 65 видів бур'янів, серед яких до класу дводольних (Dycotilenodoles) належить 56% та класу однодольних (Monocotilenodoles) _ 44% видів. З них багаторічні кореневищні види бур'янів представлені: Sorghum halepense (L). Pers, Agropyrum repens (L.) Beauv, Cynadon dactylon (L.). Pers, Achillea millefolium L, Cynanchum acutum L.

2. Найбільші запаси насіння гумаю в ґрунті сформовані на орних землях після 3-х років вирощування люцерни та в насадженнях винограднику _ 18; в посівах багаторічних трав першого року вегетації _ 16 млн. шт./га.

3. Онтогенез гумаю в умовах півдня України співпадає з фазами розвитку основних сільськогосподарських культур посіви, які він заселяє.

4. Сезонні коливання температур сприяють проростанню насіння гумаю. За 30 днів пророщування насіння бур'яну зібраного у молочній, восковій і повній стиглості проростало на 25; 42 і 76%, а при зміні температурного режиму на 28; 60 і 88% відповідно.

5. Основна маса кореневищ гумаю (90-92%) розміщена у шарі ґрунту 0-30 см. З глибини 5 см. відростає 57% кореневищ, а з глибини 40 см _ відростання відсутнє. Із зменшенням числа вузлів відростання кореневищ послаблюється і не перевищує 50% їх відростання, якщо кореневища мають лише 1 вузол.

6. Масове забур'янення сільськогосподарських культур гумаєм призводить до значного зниження їх продуктивності. На посівах озимої пшениці втрати зерна становлять 1,41; 2,84 т/га зерна, сіна люцерни _ 4,88; 5,32 т/га, а ягід винограду сорту Молдова _ 46,5; 50,6 кг. з одного куща.

7. Проведення системи обробітку ґрунту яка включає: дворазове лущення на 10-12 см та оранку на 20-22 см або на 30-32 см забезпечує відмирання кореневищ гумаю на 70-80%.

8. Експериментально доведена висока біологічна ефективність гербіцидів Пантера, 4% к.е. з витратою 3,5 л/га; Селекту, 12,5% к.е. у нормі 1,4 л/га; Тарга Супер, 5% к.е. _3,5 л/га; Зеллек-Супер, 12,5% к.е. _ 2,5 л/га, які в насадженнях винограду знищували гумай на 96-84%, а в посівах соняшнику _ на 89-92% відповідно. Високі норми витрати гербіцидів є доцільними, так як їх застосовують проти гумаю, особливо небезпечного карантинного об'єкту.

9. Проведення двох послідовних обприскувань з половинними нормами витрати гербіцидів виявилось недостатньо ефективне.

10. Система основного обробітку ґрунту, що включає проведення дворазового лущення на 7-8 см і 10-12 см та оранку на 20-22 та 30-32 см забезпечує рентабельність вирощування озимої пшениці на рівні 23 і 38% та соняшнику на 28, а комплексна система обробітку ґрунту із застосуванням гербіцидів _ на 42%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Враховуючи карантинне значення і значну шкідливість гумаю в посівах сільськогосподарських культур необхідно застосовувати розроблену систему його контролювання.

Після збирання урожаю сільськогосподарських культур, засмічених гумаєм, слід проводити:

_ обробіток ґрунту дисковими лущильниками на глибину 7-8 см;

_ після відростання гумаю провести обприскування гербіцидом Пантера 5% к.е. при нормі витрати 2,0 л/га (або Селекту, 12,5% к.е. _ 1,4 л/га, Тарга Супер, 5% к.е. _ 2,0 л/га; Зеллек-Супер, 12,5% к.е. _ 0 ,8 л/га).

_ після відростання гумаю лущення на глибину 10-12 см лемішними лущильниками;

_ оранка на глибину 30-32 см.

В наступному році проводять всі необхідні агротехнічні заходи згідно технології вирощування культури.

У посівах соняшнику після відростання гумаю на висоту 10-15 см проводять обприскування одним із вищеозначених гербіцидів.

_ у весняно-літній період виконують обробіток ґрунту;

_ після відростання гумаю на висоту 10-15 см обприскують рослини бур'яну Раудапом 48% в.р. при нормі витрати 6 л/га;

_ наступні агротехнічні заходи згідно технології вирощування культури.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Устинов И.Д, Кудина Ж.Д., Мовчан А.Н., Омелюта В.П., Шевера М.В., Устинова А.Ф. Краткий справочник по вредителям, болезням растений и сорнякам, имеющих карантинное значение в Украине - Полтава, ИИА «Астрея», 1994. _ С. 128-189. (Узагальнення матеріалу: „Карантинні бур'яни”).

2. Устінова А.Ф. Гумай //Захист рослин. _ 1997. _ №7. _ С. 31.

3. Омелюта В.П., Устінова А.Ф., Устінов І.Д. Карантинні об'єкти. Ймовірність шкодочинності в умовах нинішнього року //Захист рослин. - 1997._ № 3._ С. 4-5. (Узагальнення матеріалу, формування статті „Карантинні бур'яни”).

4. Устінова А.Ф. Контроль карантинних бур'янів //Захист рослин. - 1997 _ № 11. _ С. 24-25.

5. Устінова А.Ф. Сизовенко Л.Є. Кореневища гумаю. Деякі біологічні особливості та заходи боротьби //Захист рослин. _ 1999. _ № 3. _ С. 27. (Проведення аналізу отриманих даних, узагальнення матеріалу, формування статті).

6. Мовчан О.М., Омелюта В.П., Устінов І.Д., Устінова А.Ф. Карантинні об'єкти. Розвиток шкідників, хвороб, бур'янів 2000 року //Захист рослин. - 2000. _ № 3. _ С. 3-4. (Узагальнення матеріалу і формування статті: „Карантинні бур'яни”).

7. Устінова А.Ф. Шкодочинність гумаю //Захист рослин. _ 2000. _ № 6. _ С. 25.

8. Мовчан О.М., Омелюта В.П., Устінов І.Д., Устінова А.Ф. Шкодочинні об'єкти. Ймовірність поширення в умовах нинішнього року //Захист рослин. - 2001. _ № 4. _ С. 23-24. (Узагальнення матеріалу, формування статті: „Карантинні бур'яни”).

9. Устинова А.Ф. Вредоносность гумая в насаждениях винограда //Міжнародний симпозіум. „Інтегрований захист плодових культур і винограду”. - Ужгород, 2000. - С 129-130.

10. Устінова А.Ф. Схожість насіння гумаю //Захист рослин. _ 2001. _ № 4. _ С. 28.

11. Омелюта В.П., Мовчан О.М., Устінов І.Д., Устінова А.Ф. та ін. Карантин рослин. Методи гербологічної експертизи підкарантинних матеріалів ДСТУ 4009 _ 2001. Видання офіційне. - К., Держстандарт України, 2001. _ 30 с. (Узагальнення методик гербологічної експертизи, написання стандарту).

12. Мовчан О.М., Устінов І.Д., Омелюта В.П., Устінова А.Ф. Що обіцяє прогноз //Захист рослин. _ 2002. _ № 3. _ С. 23-25. (Аналіз отриманих даних, узагальнення матеріалу, формування статті).

13. Устінова А.Ф. Сизовенко Л.Є. Зниження шкодочинності гумаю агротехнічними заходами на півдні України //Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. _ К., 2003. _ № 48. _ С. 218-223. (Розробка і проведення досліджень, написання статті).

14. Устінова А.Ф. Шкодочинність гумаю в посівах і посадках сільськогосподарських культур. Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. вип. 49. _ К., 2003. _ С.291-300.

15. Устинов И.Д., Устинова А.Ф., Сизовенко Л.Е. Экспансия карантинных сорняков на территории Украины и меры борьбы с ними //Информационный бюллетень ВПРС МОББ. - Черновцы, 2004. _ № 34. С. 212-218. (Проведення аналізу отриманих даних, узагальнення матеріалу, формування статті).

16. Устінова А.Ф., Сизовенко Л.Є. Вплив різної стиглості насіння та температурного режиму на схожість гумаю //Збірник матеріалів четвертої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів. „Сучасна аграрна наука: Напрямки досліджень, стан і перспективи.” (5-7 квітня 2004 р.). - Вінниця, 2004. _ С. 48-49. (Розробка і проведення досліджень, виконання статистичної обробки, аналіз отриманих результатів досліджень).

17. Бабич С.М. Марков І.Л., Устінов І.Д., Устінова А.Ф та ін.. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2004 р. _ К., 2004. _ С. 104-105. (Аналіз отриманих даних, узагальнення матеріалу, формування статті: „Карантинні бур'яни”).

18. Устінова А.Ф., Сизовенко Л.Є. Особливості розвитку гумаю //Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. _ 2004. _ № 50. _ 2004. _ С. 215-220. (Планування і проведення досліджень, аналіз отриманих даних, та узагальнення матеріалу, формування статті).

19. Бабич С.М. Марков І.Л., Устінов І.Д., Устінова А.Ф та ін.. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2005 році - К., 2005. _ С. 114-117. (Аналіз отриманих даних, узагальнення матеріалу, формування статті: „Карантинні бур'яни”).

20. Устінова А.Ф. Сизовенко Л.Є. Система захисту сільськогосподарських культур від гумаю Захист і карантин рослин //Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. _ К., 2006. _ № 52. _ С. 299-307. (Розробка і проведення досліджень, виконання статистичної обробки, аналіз отриманих результатів, формування статті).

21. Устінова А.Ф. Гербіциди для захисту соняшника від гумаю. Зрошувальне землеробство: Міжвідомчий тематичний збірник. - Херсон, ''Айлант,' 2006. _ № 46. _ С.171-174.

22. Устінова А.Ф., Сизовенко Л.Є. Система ліквідації вогнищ гумаю в посівах сільськогосподарських культур //5-та науково-теоретична конференція гербологів (17-18 березня 2006 р.). „Комплексні дослідження рослин - експрелентів і системи захисту орних земель в Україні від бур'янів”. _ К., 2006. _ С. 125-137. (Планування і проведення досліджень, аналіз отриманих даних та узагальнення матеріалу, формування статті).

23 Устінова А.Ф., Сизовенко Л.Е. Карантинные сорняки на Украине //Защита и карантин растений. - 2006._ № 9. _ С. 27-29. (Проведення аналізу отриманих даних, узагальнення матеріалу, формування статті).

24. Устинова А.Ф., Сизовенко Л.Е. Борьба с гумаем на Украине //Защита и карантин растений. - 2006. _ №10. _ С. 32-33. ( Виконання статистичної обробки, аналіз отриманих результатів досліджень, формування статті).

АНОТАЦІЯ

Устінова А.Ф. Морфолого-біологічні особливості гумаю (Sorghum halepense (L.) Pers) і розробка системи його контролювання в Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальність 06.01.13 - гербологія. -Інститут захисту рослин УААН. - Київ, 2007.

Проведений аналіз поточного стану поширення Sorghum halepense (L.) Pers. в Україні. Онтогенез гумаю в умовах півдня України співпадає з фазами органогенезу рослин основних сільськогосподарських культур, посіви яких він заселяє.

Виявлені запаси насіння гумаю та його кореневищ на різних сільськогосподарських угіддях.

Оцінений негативний вплив різного рівня забур'яненості культур гумаєм на їх продуктивність. Зменшення врожайності зерна озимої пшениці на 1,41 т/га; сіна люцерни _ на 4,8 і 5,9 т/га; ягід винограду _ 4,8 і 9,4 кг з одного куща. Встановлена висока біологічна ефективність дії проти гумаю гербіцидів Пантера (3,5 л/га) _ 97; Селект (1,4 л/га) _ 96; Тарга Супер (3,5 л/га) _ 96; Зеллек-Супер (2,5 л/га) _ 95%.

Запропоновані схеми основного обробітку грунту забезпечували рентабельність вирощування озимої пшениці відповідно 23 і 37%, а соняшника 28%, що більше ніж тільки застосування гербіцидів _ 23%. При застосуванні комплексної системи знищення щільності гумаю рентабельність вирощування соняшника зростала до 42% .

Ключові слова: гумай, фенологія, шкідливість, система обробітку ґрунту, гербіциди.

Устинова А.Ф. Морфолого-биологические особенности гумая (Sorghum halepense (L.) Pers) и разработка системи его контролирования в Степи Украины. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.13 _ гербология. _ Институт защиты растений УААН. _ Киев, 2007.

Проведенный анализ текущего состояния распространения Sorghum halepense (L.) Pers. в Украине. Онтогенез гумая в условиях юга Украины совпадает с фазами органогенеза растений основных сельскохозяйственных культур посевы, которых он засоряет.

Выявлены запасы семян гумая и его корневищ на разных сельскохозяйственных угодьях.

Проведена оценка отрицательного влияния различного уровня засоренности культур гумаем на их продуктивность. Снижение урожайности зерна озимой пшеницы _ на 1,41 т/га; сена люцерны _ на 4,8 и 5,9 т/га; ягод винограда _ на 4,8 и 9,4 кг с одного куста.

Установлена высокая биологическая эффективность действия против гумая гербицидов Пантера, (3,5 л/га) _ 97%; Селект, (1,4 л/га) _ 96%; Тарга Супер (3,5 л/га) _ 96%; Зеллек-Супер (2,5 л/га) _ 95%.

Разработанная система защиты сельскохозяйственных культур от массовой засоренности гумаем дает возможность снизить засоренность посевов сельскохозяйственных культур на 96%, что на 9% больше чем проведение лишь одних агротехнических приемов и _ на 13% при обработке гербицидами. При этом сохраненный урожай семян подсолнечника составляет 0,49 т/га, или 41% к контролю, проведение одной химической обработки _ 23%.

Рекомендованные схемы основной обработки почвы обеспечили рентабельность выращивания озимой пшеницы до 23 и 37%, подсолнечника _ 28%, что больше чем применение только гербицидов _ 23%. Применение комплексной системы дает возможность уменьшить плотность засоренности посевов гумаем, рентабельность выращивания подсолнечника при этом составляет _ 42% .

Ключевые слова: гумай, фенология, вредоносность, система обработки почвы, гербициды.

Ustinova A.F. Morphological and biological characteristics of the rootstock weed Sorghum halepense (L.) Pers and development of the system for its control in the Steppe in Ukraine.

Dissertation for recipience of a degree Candidate of Agricultural Sciences in speciality 06.01.13 - herbology. The Institute of Plant Protection UAAS. Kyiv, 2007.

It has been made a careful analysis of current state of the S. halepense in Ukraine. It has been ascertained that ontogenesis of the S. halepense plants in conditions of the South of Ukraine coincides with the phases of organogenesis of plants of the basic agricultural crops that this weed infests. It has been stated that the highest weed infestation of soil by the weed's seeds was on the fields of bare fallow after the _ 3 year usage of alfalfa and plantations of grape vegetation _ 18 millions of seeds per ha, on the fields of the perennial grasses of the 1^st year - 17 millions of seeds per ha.

The negative effect of diverse degree of infestation of agricultural crops by plants of the S. halepense on crops' productivity and crop capacity was confirmed. Decreasing of winter wheat's crop capacity made up 1,4 ton per ha, alfalfa hay - 4,8-5,9 ton per ha, grape barries - 4,8-9,4 kg per a bush. A content of the nutrient substances NPK into winter wheat's leaves was less on 1,0; 0,5; 2,3% in comparison with a check.. It influenced negatively on crop capacity and grain's quality. It has been stated a high effectiveness of treatment from a number of herbicides against plants of the S. halepense. So, effectiveness of preparations was following: Panthera, 4% e.c. pesticide (dose 3,5 l per ha) - 97; Select, 12,5% e.c. (1,4 l per ha) - 96; Targa-Super, 5% e.c. (3,5 l per ha) - 96; Zelec-Super, 12,5% e.c. (2,5 l per ha) - 95%.

The developed system of protection of agricultural crops against a mass S. halepense's infestation of fields (as twofold shallow plowing, treatment with herbicide after growing longer of S. halepense plants and deep plowing to 30-32 cm) gives an opportunity to decrease infestation of agricultural crops' fields by the above mentioned weed on 96%. It is 10% more, than carring out the agrotechnical measures only and 12% more, than treatments by herbicides only. In so doing, the preserved yield of sunflower seeds was 0,49 ton per ha (or on 41% higher, than in a check), but making of chemical treatment provided yield's increasing on 23%. Double stubbling in depth 7-8 cm and 10-12 cm and deep plowing in depth 20-22 cm after preceding crop harvesting guarantee the probitability of the winter wheat growing up to 38%, sunflower-28%, that is more than application of herbicides-23%. At usage of complex system for controlling density of Sorghum halepense (soil treatment+herbicides) the profitability of sunflower growing increases up to 42%.

Key words: Sorghum halepense, phenology, harmfulness, system of soil treatment, herbicides.

Размещено на Allbest.ru

...