Селекційно-генетична оцінка продуктивних ознак корів голштинської породи зарубіжної селекції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

“ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

06.02.01 - розведення та селекція тварин

УДК 636.234.082

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНА ОЦІНКА ПРОДУКТИВНИХ ОЗНАК КОРІВ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ зарубіжної СЕЛЕКЦІЇ

ГАЛУШКО ІРИНА

АНАТОЛІЇВНА

Херсон - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, доцент Гиль Михайло Іванович,

Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі та розведення сільськогосподарських тварин

Офіційний опонент: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Ладика Володимир Іванович, завідувач кафедри спеціальної зоотехнії, Сумський національний аграрний університет

Офіційний опонент: кандидат сільськогосподарських наук, доцент Грінкевич Людмила Зигмундівна, доцент кафедри технології виробництва продуктів тваринництва ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет”

Захист відбудеться „ 4 ” червня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.01 ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” (73006, м.Херсон-6, вул. Рози Люксембург, 23, ХДАУ, головний навчальний корпус).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” за адресою: 73006, м. Херсон-6, вул. Рози Люксембург, 23

Автореферат розісланий „30” квітня 2009 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Д. Карапуз

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У більшості господарств молочного напряму виробництва нашої країни комплектація поголів'я в т.ч. і голштинської худоби здійснюється шляхом завезення тварин чи гамет, ембріонів з зарубіжних країн, що обумовлює необхідність їх порівняльної оцінки.

Для широкого теоретичного обґрунтування та практичного аналізу в селекції та виробничому використанні голштинської худоби в Україні необхідно вивчати особливості тварин різної селекції, комплексу їх екогенотипних відмінностей, а також новітні методики оцінювання мінливості та генетичної детермінованості ознак, що сформовані під тиском різних екологічних та антропогенних факторів (Н.З.Басовський, В.П.Буркат, В.И. Власов и др., 1994, М.І. Гиль 2005).

Не в достатній мірі використовуються сучасні досягнення молекулярної генетики і біохімічні дослідження за проведення порівняльного аналізу біохімічного складу молока та окремих структурних генів, що є винятково важливим у забезпеченні кількісних і якісних параметрів молочної продуктивності сільськогосподарських тварин (Б.Е. Подоба Д.Т. Винничук, М.Я. Ефименко, 1992; В.И. Глазко 1997).

У селекції великої рогатої худоби не повною мірою застосовують онтогенетичні закономірності лактаційних кривих з використанням математичних моделей для описування і прогнозування молочної продуктивності, визначення ступеня реалізації генетичного потенціалу корів (М.І.Гиль, 2007).

Тому доцільним і актуальним є визначення ефективності використання голштинської худоби різних екогенотипів у сучасних технологічних умовах їх утримання в індустріальних молочних комплексах України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з державним замовленням Міністерства аграрної політики України відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт за темою № 6.05.36 «Розроблення та впровадження на рівні сучасних вимог селекційно-генетичних та технологічних методів підвищення виробництва продукції тваринництва та птиці в південному регіоні» (№ державної реєстрації 0105U008479; 2005-2006 рр..) і плану науково-дослідних робіт кафедри годівлі та розведення сільськогосподарських тварин Миколаївського державного аграрного університету.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - обґрунтувати доцільність використання голштинської худоби різних екогенотипів в умовах центрально-південного регіону України, визначити генетико-біологічні закономірності основних ознак селекції, особливості будови тіла та його зв'язку з молочною продуктивністю, дати аналіз поліморфізму окремих структурних генів та біохімічного складу молока тварин і оцінити характер лактаційних кривих корів, можливість їх прогнозування. Для досягнення мети було поставлено наступні завдання: оцінити генетичний потенціал голштинської худоби різних екогенотипів за основними господарсько-корисними ознаками продуктивності та рівень їх розвитку у корів дочірньої генерації; визначити компоненти фенотипової дисперсії кількісних ознак молочної худоби залежно від віку продуктивного використання тварин; установити можливість використання ентропійно-інформаційного аналізу феногенетичних систем ознак молочної продуктивності голштинської худоби різних екогенотипів; провести порівняльне оцінювання фактичних і теоретично розрахованих надоїв з використанням генетико-математичних моделей у корів різних генотипів, оцінити параметри їх нарощування і спаду та можливість прогнозування молочної продуктивності за початковий період лактації, визначити ефективність використання нових індексів оцінювання сталості лактаційних кривих; визначити залежність молочної продуктивності голштинської худоби різних екогенотипів від особливостей будови тіла тварин; проаналізувати диференціацію екогенотипів голштинської худоби за біохімічними параметрами молока і окремими структурними генами, рівнями молочної продуктивності корів, провести їх порівняльний аналіз.

Об'єкт дослідження - стан поліморфних ознак і продуктивність імпортованих корів голштинської породи зарубіжної селекції.

Предмет дослідження - продуктивні якості корів (молочна продуктивність), екстер'єр, біохімічні показники молока, поліморфізм структурних генів, економічна ефективність виробництва молока. Популяційно-генетичні, онтогенетичні, молекулярно-генетичні параметри, рівень генетичного потенціалу та ступінь його реалізації залежно від генерації та віку тварин різних молочних порід.

Методи дослідження: молекулярно-генетичний, онтогенетичний, феногенетичний, генетико-статистичний, біометричний, математико-статистичний (дисперсійний, ентропійний аналізи) методи, метод математичного моделювання та загальноприйняті у зоотехнії методики дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Доведено, що голштинська худоба різної селекції має відмінності в розвитку головних ознак молочної продуктивності. Корови датського екогенотипу вірогідно за надоєм молока переважають ровесниць з Німеччини та Угорщини, але поступаються їм за вмістом у ньому білка і жиру.

Встановлено, що міра організованості основних кількісних ознак в оцінених екогенотипах голштинської худоби є вищою в генераціях матерів батьків та в дочках - у представників датської селекції.

Установлено, що найбільш точно характеризують криву лактації моделі Мак-Неллі та Вуда у представниць німецької та угорської селекції, тим часом як для датської - Т.Бріджеса. Вищі рівні молочної продуктивності у голштинської худоби датської селекції мають високий зв'язок з максимальними значеннями індексів сталості лактації, що запропоновані М.Гиль, А.Калантаром та Є.Бруном.

Представники всіх екогенотипів голштинської худоби за біохімічним складом молока характеризувалися високою його якістю, але найкращими за більшістю показників у І лактацію були корови угорського екогенотипу, а в ІV - датського. В останніх вміст загального казеїну весь період був вищим.

Установлено, що представники всіх екогенотипів голштинської худоби за біохімічним складом молока характеризувалися високою його якістю. За сиропридатністю молоко, одержане від корів німецького та угорського походження, є більш якісне, про що свідчать порівняно вищі значення частот алеля В к-казеїну. Корови німецького походження є унікальним екогенотипом за поєднанням порівняно високих рівнів надоїв молока із значущими частотами алелі L соматотропіну. Голштинська худоба датського походження є найбільш консолідованою порівняно з іншими екогенотипами, про що свідчать значення їх фактичної та очікуваної гетерозиготності.

Використання розроблених узагальнених теоретичних і практичних методів є базою для ефективного використання корів різних екогенотипів голштинської породи.

Практичне значення одержаних результатів. Комплексний селекційно-генетичний аналіз ознак селекції голштинської породи молочної худоби дозволяє більш раціонально використовувати різні екогенотипи.

Розробка і впровадження комплексного селекційно-генетичного оцінювання різних екогенотипів корів голштинської породи забезпечили підвищення продуктивності поголів'я в базових господарствах центрально-південного регіону України на 10-12%. Результати досліджень покладено в основу розробленої стратегії розвитку тваринництва Дніпропетровської області на 2005-2008 роки. Матеріали дисертаційної роботи використані при підготовці Програми селекційно-племінної роботи чорно-рябої голштинської породи АТЗТ «Агро-Союз» Дніпропетровської області на 2005-2008 роки.

Матеріали дисертаційної роботи розглянуто і схвалено на засіданні вченої ради факультету ТВППТ Миколаївського державного аграрного університету (протокол № 3 від 21 листопада 2008 року).

Особистий внесок здобувача. Самостійно підготовлено програму наукових досліджень щодо удосконалення методів селекційно-генетичного аналізу голштинської худоби різного екогенетичного походження, проведено аналіз і зроблено узагальнення результатів досліджень, впроваджено їх у виробництво. Наведений у дисертації матеріал є результатом власних досліджень автора, а його участь у проведенні наукових експериментів і публікаціях задекларована у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і дістали схвалення на щорічних (2005-2009) наукових конференціях Миколаївського державного аграрного університету, міжнародних науково-практичних конференціях Сумського національного аграрного університету (2006), Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З.Гжицького (2007), Харківської державної зооветеринарної академії (2007), Миколаївського державного аграрного університету (2008).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковано у 13 наукових фахових виданнях (із них 9 - одноосібно), затверджених ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із змісту, переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, вступу, основної частини (огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень, загальна методика й основні методи досліджень, експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів досліджень), висновків, додатків і списку використаних джерел. Робота викладена на 185-ти сторінках комп'ютерного тексту і містить 43 таблиці, 4 рисунки і 1 схему, 1 формулу, 5 додатків. У списку використаних джерел - 299 робіт, з яких 61 - іноземних авторів.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Загальна методика й основні методи досліджень

Науково-господарські дослідження проведені впродовж 2005-2008 років в умовах АТЗТ “Агро-Союз” Синельниківського району Дніпропетровської області на високопродуктивному стаді голштинської породи, яке було створене наприкінці 90-х років шляхом завезення чистопородних нетелів з Данії, Німеччини і Угорщини.

Досліджували ознаки екстер'єру, конституції та молочної продуктивності, окремі біохімічні параметри молока корів різних екогенотипів - німецького (HE), датського (DAN) та угорського (HU) з використанням комп'ютерної програми “DAIRY COM-305 та „Орсек”. Усього в досліді було задіяною 250 голів корів. Схему досліджень наведено на рис. 1. Годівля та утримання тварин у всіх групах відповідали нормам ВІТу в межах кожного дослідження. Раціони складали з урахуванням породи, віку, живої маси і фізіологічного стану.

На першому етапі досліджувались ознаки молочної продуктивності корів (Д) та їх жіночих предків - матерів (М), матерів матерів (ММ) та матерів батьків (МБ); виконано порівняльний аналіз. Одночасно було дано характеристику вищеназваних ознак у розрізі генеалогічних ліній голштинської худоби - 1427381.62 Чіфа, 352790.79 Старбака, 1667366.74 Белла, 1650414.73 Валіанта, 1491007.65 Елевейшна. Силу впливу факторів (екогенотип, генеалогічна лінія, їх взаємодії) на ознаки молочної продуктивності визначено з використанням двофакторного дисперсійного аналізу за участю прикладної програми STATISTICA V.5.5. (1999).

Проведено дослідження з ентропійно-інформаційного аналізу (ЕІА). Групи тварин (Д, М, ММ, МБ) було рандомізовано і оцінено за надоєм з розрахунку за 305 днів лактації (першої, другої, третьої і вищої за Д та вищої у М, ММ та МБ), а також за вмістом жиру в молоці (%, кг). Оцінювалася максимально можлива (Нmax) і безумовна (Н) ентропії й її похибка (SEH), абсолютна (О) і відносна (R) організованість систем та міра частоти подій - анентропія (А) за методикою С.С.Крамаренка (2005). Класифікацію систем здійснювали згідно з пропозиціями С.Бира (1964) та Ю.Г.Антомонова (1977). Для встановлення впливу факторів на організацію системи використовували двофакторний дисперсійний аналіз (за Г.Шэффэ, 1963) із зазначенням сили впливу факторів - генотипу та генерацій (чи віку). Проведено порівняння ступеня мінливості ознак за методиками ЕІА та з використанням коефіцієнту варіації (за Н.А. Плохинским, 1969).

Екстер'єрно-конституціональні характеристики корів різних екогенотипів оцінювали за лінійними промірами і індексами будови тулуба. При цьому виконано порівняльний аналіз цих параметрів з ознаками молочної продуктивності та встановлено їх співвідносну мінливість. Досліджено факторіальну обумовленість екстер'єрно-конституціональних параметрів у корів різних екогенотипів та генеалогічних ліній з використанням двофакторного дисперсійного аналізу за Н.А. Плохинским (1969).

Математичне моделювання лактаційних кривих корів різних екогенотипів залежно від порядку отелення здійснено за допомогою моделей Т.Бріджеса (1986, 1997, 2001), Мак-Міллана (1989, 1997, 2001) та Мак-Неллі (1971, 1997, 2001) у середовищі MatchCad. У роботі використано кореляційний аналіз (rрh±Srрh) з визначенням його детермінації (R2) при залученні прикладних програм MS Office. Також, особливості лактацій тварин було проаналізовано за допомогою моделі Вуда (Wood, 1967). Розрахунки проведено з використанням модуля ”Nonlinear Regression„ пакета прикладних програм STATISTIСA V.5.5. (1999).

Сталість лактації розраховували за індексами М.І.Гиль (2007). А.Калантара і Є.Бруна (цит. за В.М.Макаровим, 1995). У межах сформованої вибірки оцінено онтогенетичні зміни формування, нарощування та реалізації молочної продуктивності за параметрами нарощування кривої лактації, зважаючи на дані їх перетворення в моделі росту. Було розраховано індекси інтенсивності формування лактації (Дt), рівномірності нарощування лактації (Ір), середньодобовий приріст лактації (СП), відносний приріст лактації (ВП) та індекс напруги нарощування лактації (Нр; Н.В.Степаненко, 2001, 2002).

Біохімічний склад молока корів різних лактацій досліджено за допомогою приладу датського виробництва “Combi Foss-6200” за показниками: вміст жиру (%), вміст білка (%), сечовини (мг/л), казеїну (%), лактози (%), лимонної кислоти (%), сухої речовини (%).

Виконано порівняльний аналіз генетичної структури різних екогенотипів голштинської худоби за поліморфізмом генів CSN3 і GH з використанням методу PCR-RFLP (Л.А.Калашникова та ін., 1999). Для ПЛР-ампліфікації фрагмента гена к-казеїну (CSN3) і соматотропіну гормону (GH) використали відповідні праймери. Розрахунок частот алелей поліморфних локусів проводили на основі індексу ідентичності з використанням стандартної комп'ютерної програми BIOSYS-I (D.L.Swofford, R.B.Selander, 1981).

Економічну ефективність використання голштинської худоби різних екогенотипів розраховували згідно з Методикою визначення економічної ефективності використання у сільському господарстві результатів науково- дослідних і дослідно-конструкторських праць, нової техніки, досліджень і раціоналізаторських пропозицій (1980).

Результати досліджень

Порівняльний аналіз молочної продуктивності голштинської худоби зарубіжної генеалогії та селекції. Встановлено, що найвищий рівень продуктивності за надоєм був у матерів корів датської селекції (7999±143 кг). Вони переважали корів німецького походження на 40 кг, на 278 кг - угорського і на 87 кг - середнє по стаду та мали найвищі показники за жирністю і білковомолочністю молока. Серед ММ найвищі показники за надоєм і кількістю молочного білка мали корови угорської селекції, в той час як НЕ - перевищували за вмістом жиру, а датської селекції - за кількістю молочного жиру та вмістом білка. У МБ найвищий показник за надоєм також мали корови угорського екогенотипу, а НЕ селекція мала вищі показники за вмістом жиру, білка і кількістю молочного жиру і білка. За власною продуктивністю корови датської селекції у І і ІІ лактацію мали найвищі рівні молочної продуктивності серед аналогів і переважали за надоєм М і ММ. У ІІІ і вищу лактації найбільше значення надою мали корови угорської селекції (табл. 1).

1. Молочна продуктивність голштинської худоби зарубіжної селекції

Екогенотип	n	Рівень розвитку ознаки та її мінливість і вірогідність
		Надій, кг	Молочний жир, %	Молочний жир, кг
		±S	Cv, %	± S	Cv, %	± S	Cv, %
Перша лактація
HE	121	7509±118	17	3,87±0,01	2,24	290±5	17
DAN	68	8497±146	14	3,68±0,02	4,44	312±5	13
HU	61	6907±132	15	3,92±0,04	8,86	270±5	16
У середньому	250	7631±858	18	3,83±0,01	5,76	291±3	17
Третя лактація
HE	121	8032±176	24	3,95±0,03	8,32	318±7	25
DAN	68	7653±228	25	3,96±0,04	8,27	301±8	23
HU	61	8222±236	22	3,80±0,07	14,83	309±8	21
У середньому	250	7975±120	24	3,92±0,03	10,27	311±5	24

Обстеження власної продуктивності корів у межах наявних генеалогічних ліній свідчить, що найбіліший рівень за надоєм у першу лактацію мали тварини лінії Валіанта (7937±223 кг) і Елевейшна (7834±173 кг), за вмістом жиру - худоба лінії Старбака (3,89±0,02%) і за молочним жиром - Елевейшна (302±6,5кг) з коефіцієнтом варіації ознаки 15%. За даними другої лактації середнє значення за надоєм по стаду становило 7919+96 кг. Порівнюючи результати І-ІІІ, лактації, виявили значні підвищення продуктивності тварин усіх ліній - від 211 кг до 653 кг молока. Найвищим надій був у ІІІ лактацію і належав коровам лінії Елевейшна (8220±314 кг), а найменший - Старбака (7543±2582) кг. За вмістом жиру в І лактацію всім групам дослідження поступаються тварини лінії Чіфа (3,75±0,03%; P>0,99). А за надоями потомство ліній Чіфа, Елевейшна, Белла, Валіанта частково перевищило своїх матерів у ІІ лактацію і повністю - в ІІІ лактацію. Корови лінії Старбака поступалися за надоєм матерям протягом трьох оцінених лактацій. Факторіальна обумовленість ознак молочної продуктивності голштинських корів. У першу та другу лактації майже всі ознаки, що досліджувалися, мали вірогідний переважний вплив з боку екогенотипів, тим часом як у третю - взаємодії «екогенотипЧлінія» (табл. 2). У вищу лактацію встановлено, що надій рівномірно формувався від спадкових, екологічних факторів та їх взаємодії, але найбільш - від умов середовища реалізації генетичної програми ознаки (ЮА2=1,99). За вмістом жиру дисперсійним аналізом встановлено, що експресивність ознаки була під переважним тиском спадковості (ЮВ2=6,07; Р>0,99), в той час як вміст білка залежав від взаємодії «екогенотипЧлінія» (ЮХ(АВ)2=4,08).

2. Мінливість факторіальної залежності основних ознак молочної продуктивності голштинських корів

Показники	Фактори
	екогенотипи (А)	лінія (В)	екогенотипЧ лінія (АxВ)	організовані фактори (X)
Перша лактація
Надій, кг	16,95**	0,67	2,53	20,14***
Вміст жиру, %	14,09*	6,28***	8,28***	28,64***
Кількість молочного жиру, кг	6,26*	2,00	5,54	13,81***
Вміст білка, %	2,22	1,44	3,79	7,44
Кількість молочного білка, кг	15,69**	0,85	3,32	19,86***
Третя лактація
Надій, кг	1,74	3,08	4,58	9,41*
Вміст жиру, %	4,54	4,13*	3,53	12,21**
Кількість молочного жиру, кг	1,43	1,49	3,80	6,73
Вміст білка, %	5,72	1,21	6,40*	13,33**
Кількість молочного білка, кг	0,85	2,46	9,11**	12,42**

Аналіз стану популяції худоби зарубіжних екогенотипів з використанням ентропійно-інформаційних методів аналізу. Встановлено, що за надоєм представлені системи у голштинської худоби в цілому є складно-стохастичими в генераціях М, ММ з невеликою перевагою детермінованості у представників угорської селекції з порівняно високою абсолютною і відносною організованістю (О=0,080…0,097; R=0,024…0,029). У дочок встановлено, що за надоєм представлені системи в цілому є складними-стохастичними (табл. 3). В оціненому онтогенезі дочки датської селекції мали найвищий рівень детермінованості, тим часом як більша хаотичність системи притаманна німецьким ровесницям.

Дисперсійним аналізом також встановлено, що вплив екогенотипів на ознаку дорівнював 29,4%, а віку - 9,3%. За вмістом жиру в молоці молочна худоба німецького екогенотипу у І і ІІІ лактації характеризувалася як складно-вірогіднісна (R=0,077; 0,079), а в інших - була простою-квазідетермінованою.

Корови угорського походження у ІІ і вищу лактації мали найнижчий ступінь організованості (О=0,099 і 0,064, відповідно). Протягом онтогенезу порівняно вища детермінованість ознаки характерна для корів датського екогенотипу (Н=2,846…2,629…2,801). Сила ж впливу генотипів на ознаку вірогідно дорівнювала 24,6%.

3. ЕІА молочної продуктивності дочок корів голштинської породи за надоєм (кг), біт

За кількістю молочного жиру всі дослідні групи корів-дочок протягом онтогенезу дочок оцінені як складно-стохастичні й при цьому корови датської селекції мали найвищий ступінь детермінації системи у І лактацію, а в ІІ і ІІІ були тотожні аналогам німецького походження.

Екогенотип	n	H±SEH	Hmax	O	R	A
Перша лактація
HE	121	3,264±0,026	3,322	0,058	0,017	0,060
DAN	68	3,230±0,042		0,092	0,028	0,098
HU	61	3,250±0,039		0,072	0,022	0,079
У середньому	250	3,303±0,011		0,019	0,006	0,018
Третя лактація
HE	121	3,293±0,018	3,322	0,029	0,009	0,029
DAN	68	3,231±0,045		0,091	0,027	0,088
HU	61	3,142±0,054		0,180	0,054	0,256
У середньому	250	3,299±0,012		0,023	0,007	0,023

Корови угорського екогенотипу мали високий рівень абсолютної організованості у ІІ, ІІІ і вищу лактації (О=0,185; 0,152; 0,251, відповідно). Вірогідність залежності системи достовірно визначена лише від походження - 49,0%. В онтогенезі майже всіх екогенотипів за системою молочного білка встановлено, що всі групи корів були оцінені, як складні-стохастичні, лише аналоги угорського походження у ІІІ лактацію характеризувалися як прості-квазідетерміновані і при цьому О досягнув 0,785 біт при А рівному -0,465.

Характеристика будови тіла корів та їх зв'язок з майбутньою молочною продуктивністю.

Нами досліджено, що німецькі голштини мають вищі значення за такими лінійними промірами як висота в холці, коса довжина тулуба, обхват грудей, ширина в маклаках відповідно 142, 162, 206, 56 см і індекс формату в них - 114%, але найвищий рівень продуктивності даної селекції в ІІІ лактацію - 8032 кг з найменшим вмістом жиру (3,80%). Датські екогенотипи найвищі значення мали за глибиною грудей, шириною грудей і обхватом п'ястка відповідно, 72, 47, 22 см, а індекс костистості в них - 15%, тим часом як за рівнем надою дана худоба мала вищі значення у І і ІІ лактації.

Також слід зазначити, що корови угорської селекції мали найнижчі показники за всіма промірами, але найвищі значення за індексом збитості та м'ясності відповідно 128 і 571%. Рівень надою в них був у І лактацію (6907 кг), але найвищий рівень жиру в дану лактацію - 3,92% (табл. 4).

4. Порівняльний аналіз будови тіла і молочної продуктивності голштинської худоби зарубіжних екогенотипів

Під час вивчення індексу м'ясності (табл. 5) сумарна доля впливу організованих факторів була 15,69%, причому взаємодія ”екогенотипЧлінія” мала найбільшу частку в цьому разі (ЮАВ2=8,27%), а найменшу - вплив екогенотипу (ЮА2=0,02%). Аналіз індексів формату і збитості показав, що взаємодія ”екогенотипЧлінія” також мали найбільшу частку впливу - 4,17% і 3,1%, відповідно. За індексом костистості встановлено найбільший вплив на ознаку спадковості лінії (ЮВ2=4,61%), а найменший - від взаємодії ”екогенотипЧлінія”(ЮАВ2 = 0,88%).

5. Ступінь впливу (за Н.А. Плохинским) факторів екогенотипу та лінії на індекси будови тіла корів голштинської породи (n = 250)

Індекси будови тіла	Фактори
	екогенотипи (А)	лінії (В)	екогенотип Ч лінія (АxВ)	організовані фактори (X)
Формату	1,25	0,10	4,17	5,52
Збитості	0,39	0,87	3,10	4,36
Костистості	3,51	4,61*	0,88	9,01
М'ясності	0,02	7,39***	8,27**	15,69***

Проведений кореляційний аналіз між екстер'єрно-конституціональними ознаками і ознаками молочної продуктивності у голштинів господарства встановив, що співвідносна мінливість надою та індексів будови тіла змінювалася протягом онтогенезу тварин, а також мала різну характеристику в розрізі екогенотипів. Найвища позитивна кореляція між надоєм та індексом формату встановлена у корів датського походження у другу і третю лактації (rph =16,7%, 12,0%).

Математичне моделювання молочної продуктивності голштинської худоби. На підставі використання генетико-математичних моделей Мак-Міллана, Мак-Неллі та Т.Бріджеса (табл. 6) для оцінки лактаційних кривих нами доведено, що найнижча кінетична швидкість нарощування надоїв (е) для всіх екогенотипів голштинських корів за моделлю Мак-Міллана є характерною для четвертої лактації, тим часом як за моделлю Мак-Неллі вона низька у четверту лактацію у DAN і HU та у ІІІ лактацію - в представниць HE.

6. Співвідносна мінливість параметрів моделей лактаційних кривих та рівнів надою корів зарубіжних екогенотипів (rр±Srр/R2)

Екогенотип

n

Надій за 305 дн. лактації, кг (± S)

Параметри моделей

Мак-Міллана

Мак-Неллі

Т.Бріджеса

е

л

е/л

е

л

е/л

л

м

л/м

Перша лактація

HE

121

7509±118

-0,74±0,03/1

0,28±0,06/1

-0,92±0,01/1

-0,59±0,04/1

-0,41±0,05/1

-0,30±0,06/1

-0,75±0,03/1

0,86±0,02/1

-0,79±0,02/1

DAN

68

8497±146

HU

61

6907±132

Третя лактація

HE

121

7955±79

-0,97±0,00/1

-0,38±0,05/1

-0,94±0,01/1

0,61±0,04/1

0,54±0,04/1

0,56±0,04/1

0,34±0,06/1

-0,29±0,06/1

0,42±0,05/1

DAN

68

8376±172

HU

61

8567±152

За моделлю Т.Бріджеса л є малою - у ІІ (HE і HU) і ІІІ (DAN) лактації, хоча найменший надій за 305 днів лактації був у корів HE селекції у ІІ лактацію, у DAN - в ІІІ і в голштинів HU - у І лактацію. Низький показник л щомісячних надоїв за моделлю Мак-Міллана мала худоба всіх оцінених екогенотипів у І лактацію. За моделлю Мак-Неллі встановлено, що експоненційна константа є найнижчою для корів DAN і HU селекції в І лактацію, а для HE у ІІІ лактацію. При використанні моделі Т.Бріджеса найнижчі показники щомісячних надоїв (м) у HE і HU були в І лактацію, а у датської селекції - ІІ.

Слід зазначити, що в усіх моделях і екогенотипах низька експоненційна константа спостерігалася на початку молочної продуктивності і з віком швидкість спаду щомісячних надоїв посилювалася. Кінетичний ріст надоїв, як правило, має більший рівень по І - ІІ лактаціям, далі значення зменшуються, але це не впливає на загальну молочну продуктивність голштинів, навпаки - корови значно додають з лактаціями за кількістю утвореного молока. Характеризуючи модель Т. Бріджеса, можна зазначити, що максимальні й мінімальні значення л та м були характерні в одній і тій же лактації, що вказує на компенсаторні характеристики організму при утворенні молока. Кореляційні залежності параметрів моделей з надоєм корів за 305 днів лактації є значущими, достовірними, і специфічними залежно від констант. Відома ж у країнах Євросоюзу та США модель Вуда найбільш адекватною була для лактаційної кривої корів німецької селекції (коефіцієнти детермінації у всіх випадках перевищували 97%, табл. 7). Вона характеризувалася найбільш стабільними значеннями лактаційних кривих незалежно від віку. Для цих тварин пікове значення надоїв молока було на ІІ-ІІІ місяці лактації (за винятком ІІ-ІІІ місяців у І лактацію) і, як правило, рівень молочної продуктивності на самому піку лактації у цього екогенотипу був найвищим. ген молоко корова лактаційний

7. Значення коефіцієнтів моделі Вуда лактаційних кривих корів зарубіжних екогенотипів

Екогенотип	Коефіцієнти	R,%
	а±SEa	в±SEb	С±SEc
Перша лактація
HE (n=121)	780,02±12,54	0,499±0,030	0,1627±0,0073	99,20
DAN (n=68)	1071,99±102,94	0,005±0,183	0,0423±0,0453	63,27
HU (n=61)	826,17±17,93	0,110±0,041	0,0615±0,0097	95,06
У середньому (n=250)	874,97±26,23	0,149±0,057	0,0750±0,0137	92,69
Третя лактація
HE (n=121)	1089,79±26,42	0,128±0,051	0,1185±0,0136	98,26
DAN (n=68)	1038,55±102,68	0,019±0,199	0,0533±0,0501	55,63
HU (n=61)	1092,95±22,63	0,346±0,040	0,1461±0,0103	98,69
У середньому (n=250)	1074,99±42,01	0,180±0,078	0,1083±0,0202	94,19

Прогнозування і моделювання сталості лактаційних кривих голштинів зарубіжних екогенотипів. встановлено, що згідно InG1 найбільш сталою під час опису/прогнозування щомісячних надоїв за допомогою моделі Мак-Міллана у корів всіх екогенотипів є І лактація. InG2, InG3 й InKal вказали на тотожну високу характеристику сталості лактаційної кривої у HE і HU у І лактацію, а у DAN - ІІ (фактична і прогнозована криві) лактацію. Аналіз лактацій за допомогою InBr майже скрізь вказував на високу сталість щомісячних надоїв у корів HE та HU селекції у першу лактацію у DAN - другу.

При використанні моделі Мак-Неллі (табл. 8) максимальні показники InG1 збіглися за фактичну та теоретичну лактаційну криву в І лактацію у корів німецької та угорської селекції та в VI - у корів датської селекції.

8. Характеристика постійності та співвідносної мінливості лактаційних кривих корів зарубіжних екогенотипів за моделлю Мак-Неллі

Екогено-тип	Лакта-ція	Надій за 305 дн. лактації, кг	Параметри постійності лактації за даними фактичної лактаційної кривої
			InG1	InG2	InG3	InKal	InBr
HE (n = 121)	1	7509±118	103,02	0,839	9,225	3,269	137,8
	2	7384±123	55,80	0,604	6,640	2,333	258,1
	3	8032±176	62,57	0,741	8,154	2,835	199,0
	4	7955±79	66,35	0,675	7,421	2,748	220,0
DAN (n = 68)	1	8497±146	30,42	0,688	7,573	2,847	157,1
	2	8622 ±153	56,53	0,820	9,019	3,184	135,7
	3	7653± 228	62,64	0,699	7,684	2,638	248,6
	4	8376±172	64,93	0,702	7,720	2,811	183,0
HU (n = 61)	1	6907± 132	80,08	0,766	8,423	2,924	87,9
	2	8397±201	67,97	0,696	7,655	2,723	179,0
	3	8222±236	79,79	0,702	7,720	2,749	192,9
	4	8567±152	74,26	0,737	8,105	2,860	144,2
rph±Srph надій-параметри/RІ	-0,40±0,05/ 0,1658	0,02±0,06/ 0,1255	0,02±0,06/ 0,1269	0,16±0,06/ 0,1651	-0,02±0,06/ 0,7009
rph±Srph фактичні-теоретичні/RІ	0,100±0,06/ 0,9997	0,96±0,005/ 0,9223	0,96±0,005/ 0,9239	0,100±0,06/ 0,9957	0,93±0,009/ 0,8715

InG2, InG3 й InKal знову вказували на високу сталість продукування молока у корів HE і HU у І лактацію, а у DAN - ІІ лактацію, а мінімальні показники були у корів HE і HU у ІІ лактацію та в DAN - за І лактацію. InBr, як правило, був протилежним за проявом по відношенню до InG1, що пояснюється методиками їх визначення й сутністю самих індексів. Аналіз сталості щомісячних надоїв під час опису й прогнозування молочної продуктивності корів за допомогою моделі Т.Бріджеса дозволив встановити max значення InG1 у HE у першу лактацію (факт, теорія, прогноз). InKal та InBr мали максимальні показники у корів датської селекції у ІІ лактацію, відповідно 3,184; 3,167 і 3,161. Коровам угорської селекції найвища сталість надоїв за InG1 та InKal була характерна у першу лактацію.

Установлено, що корови датської селекції переважають своїх аналогів майже за всіма показниками у І лактацію, а відносний приріст у дану лактацію мав найвище значення у корів німецького екогенотипу (табл. 9).

9. Порівняння параметрів лактаційних кривих корів зарубіжних екогенотипів в онтогенезі

Екоге-нотип	n	Надій за 305 дн. лактації	Параметри лактаційної кривої
			Дt	Ip	СП	ВП	Нр
Перша лактація
HE	121	7509±118	0,314	20,443	26,867	1,095	7,709
DAN	68	8497±146	0,381	24,516	33,867	1,032	12,516
HU	61	6907±132	0,304	20,474	26,7	1,026	7,911
rph±Srph надій-параметри/R2	0,96± 0,005/1	0,92± 0,009/1	0,93± 0,009/1	-0,06± 0,06/1	0,91± 0,01/1
Третя лактація
HE	121	8032±176	0,306	24,146	31,533	1,003	9,622
DAN	68	7653±228	0,278	25,768	32,933	1,033	8,867
HU	61	8222±236	0,329	25,730	34,183	1,044	10,763
rph±Srph надій-параметри/R2	0,99± 0,001/1	-0,21± 0,06/1	0,30± 0,06/1	0,07± 0,06/1	0,95± 0,006/1

У ІІ лактацію датська худоба за вищих надоїв (8622±153) зменшила Дt і при цьому мала нижчі (до аналогів) значення Ip, Нр та СП, хоча відносний приріст надоїв залишився значущим (1,038). У наступну ІІІ лактацію надої молока в датських голштинів знизилися, що пояснюється і мінімальними показниками Дt й Нр (0,278 та 8,867). Для корів датської і угорської селекції для всіх лактацій спостерігається прямий взаємозв'язок між найбільшим надоєм і трьома параметрами лактації (Дt, Нр, СП). Для корів німецької селекції показники Дt й Нр безпосередньо характеризують високий рівень надою, тим часом як показник Ip коливається. Доцільність запропонованих індексів у селекції названих екогенотипів молочної худоби було нами визначено на підставі значень кореляційного зв'язку з рівнями надоїв за облікову лактацію. Високу позитивну пряму кореляцію встановлено за перші три лактації між надоєм та Дt (rph±Srph = 0,96±0,005…0,63±0,04; 0,99±0,001; R2 = 1,0…1,0…1,0), а у четверту лактацію навпаки спостерігався від'ємний зв'язок між ними (rph±Srph = -0,88±0,01; R2 =1,0). Ip, СП, ВП та Нр мали криволінійний тип залежності з надоєм у розрізі оцінених лактацій.

Характеристика складу молока голштинської худоби зарубіжних екогенотипів та його вплив на якість молока. Встановлено, що за вмістом жиру, білка, сухої речовини, сечовини, лимонної кислоти і активною кислотністю у І лактацію достовірно переважали корови угорського екогенотипу (табл. 10) відповідно 4,09; 3,55; 13,03; 32,02; 0,13; 6,58, тим часом як найменші значення майже за всіми показниками встановлено у корів датської селекції, але за вмістом казеїну і лактози вони вірогідно переважали інші екогенотипи, відповідно - 4,66 (P>0,95) і 2,81 (P>0,999).

У ІІ лактацію голштинська худоба датської селекції, навпаки, достовірно мала найвищі значення за вмістом жиру - 4,23, білка - 3,61, сухої речовини - 13,31, сечовини - 32,93, казеїну - 2,84. Але за вмістом лактози і лимонної кислоти поступалася тваринам німецького походження, відповідно 4,65 (P>0,95) і 0,12 (P>0,99). У ІІІ лактацію ми встановили, що німецькі екогенотипи голштинської породи вірогідно переважати інші групи дослідження і середнє значення по стаду за вмістом жиру (4,44%), сухою речовиною (13,27%), активною кислотністю (рН 6,60). За вмістом білка, лактози, лимонної кислоти в дану лактацію вищі значення мали угорські голштини, а за вмістом сухої речовини, сечовини, казеїну - датські ровесниці. У четверту лактацію для корів даного господарства характерною є перевага корів датської селекції над аналогами з Угорщини і Німеччини та середнім значенням стада за вмістом жиру, відповідно на 0,41%; 0,14 і 0,25%, за вмістом білка - 0,07%; 0,03 і 0,05%; у них встановлено найвищий показник за кількістю сухої речовини, казеїну, активною кислотністю, тим часом угорські голштини переважали за вмістом лактози (4,60%), лимонної кислоти (0,12%; P>0,999) і сечовини 31,47 мг/г (P>0,95).

Особливості поліморфізму к-казеїну і соматотропіну та їх зв'язок з господарсько-корисними ознаками голштинської худоби. Встановлено, що за капа-казеїном частота бажаного алеля В є низькою в породі (0,122), що було очікуваною характеристикою, тим часом як у представників німецького і угорського екогенотипів (відповідно 0,222 та 0,231) порівняно до датського ці значення вищі (табл. 11). Особливо звертає увагу той факт, що за відносно близьких значень рівнів надою у датських та німецьких голштинів молоко більш сиропридатне в останніх.

Оцінювання частот алелей соматотропіну знов таки виявило унікальність німецьких екогенотипів голштинської худоби, оскільки за високої частоти алеля L (0,729), що має функцію контролю підвищеного вмісту жиру та білка в молоці, у підсумку в цих корів з фактично високим рівнем надою одержується більший порівняно з іншими екогенотипами вихід молочного жиру та молочного білка.

Також нами встановлено, що представники датської селекції в голштинській породі мають вищий ступінь консолідації генотипів, що підтверджується порівняно найменшими значеннями фактичної та очікуваної гетерозиготності, відповідно 0,153 і 0,207, а також максимальним значенням коефіцієнта інбридингу (F=0,261).

10. Хімічний склад молока голштинської худоби зарубіжних екогенотипів за першу лактацію

Екогенотип	Рівень розвитку ознаки, його достовірність і вірогідність
	±S	у	Cv, %	d± Sd	td
Вміст жиру, %
HE	3,72±0,08	0,84	22,50	-0,17±0,09	1,89
DAN	3,70±0,07	0,74	20,00	-0,19±0,08	2,38*
HU	4,09±0,06	0,92	22,58	0,20±0,07	2,86**
У середньому	3,89±0,04	0,88	22,51	-	-
Вміст білка, %
HE	3,37±0,04	0,40	11,80	-0,08±0,04	2,00*
DAN	3,31±0,03	0,34	10,31	-0,14±0,04	3,50***
HU	3,55±0,03	0,52	14,62	0,10±0,04	2,50*
У середньому	3,45±0,02	0,46	13,44	-	-
Лактоза, %
HE	4,58±0,02	0,24	5,26	-0,03±0,02	1,50
DAN	4,66±0,02	0,21	4,52	0,05±0,02	2,50*
HU	4,60±0,02	0,29	6,34	-0,01±0,02	0,50
У середньому	4,61±0,01	0,26	5,69	-	-
Суха речовина, %
HE	12,53±0,09	0,96	7,68	-0,24±0,10	2,40*
DAN	12,50±0,08	0,84	6,71	-0,27±0,09	3,00**
HU	13,03±0,09	1,41	10,83	0,26±0,10	2,60**
У середньому	12,77±0,05	1,21	9,47	-	-
Сечовина, мг/г
HE	28,13±1,04	11,55	41,05	-2,78±1,18	2,36*
DAN	31,50±1,02	11,35	36,03	0,59±1,18	0,50
HU	32,02±0,91	14,20	44,34	1,11±1,08	1,03
У середньому	30,91±0,59	12,97	41,96	-	-
Лимонна кислота, %
HE	0,12±0,002	0,02	17,13	0,00±0,002	0
DAN	0,11±0,001	0,03	27,61	-0,01±0,001	10,00***
HU	0,13±0,02	0,03	20,60	0,01±0,02	0,50
В середньому	0,12±0,001	0,02	24,30	-	-
Казеїн, %
HE	2,61±0,03	0,31	11,92	-0,08±0,04	2,00*
DAN	2,81±0,03	0,4...

Подобные документы

• Молочна продуктивність голштинських корів залежно від типу формування їх організму

  Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
  
  статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017
  

• Господарсько-корисні ознаки корів української чорно-рябої молочної породи в ПСП "Правда" Млинівського району Рівненської області

  Продуктивні якості корів української чорно-рябої молочної породи. Характеристика господарсько-корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи. Технологічні особливості вим’я корів. Оцінка корів за придатністю їх до машинного доїння.
  
  дипломная работа [68,5 K], добавлен 28.11.2010
  

• Особливості екстер’єрного типу корів-первісток української чорно-рябої молочної породи Сумського регіону

  Класифікації молочної худоби. Будова та структура вимені. Вимоги до екстер’єру корів бажаного (модельного) типу. Оцінка корів-первісток української чорно-рябої молочної породи за екстер’єром у ТОВ "Владана" та ТОВ АФ "Косівщинська" Сумського району.
  
  статья [30,1 K], добавлен 02.07.2016
  

• Основи наукових досліджень у молочному виробництві

  Вивчення впливу годівлі корів на їх молочну продуктивність. Утворення молока і молоковіддача. Характеристика молочної продуктивності. Хімічний склад молока. Дози і правила годівлі корів коренеплодами. Вимоги ГОСТ, які пред'являються до молочної продукції.
  
  реферат [20,7 K], добавлен 26.04.2011
  

• Червона степова порода великої рогатої худоби

  Характеристика червоної степової породи корів як породи молочної продуктивності. Основні характерні ознаки і якості тварин, фактори поширення. Жирність молока і продуктивність його виробництва. Оцінка витрат на утримання худоби, рентабельності розведення.
  
  презентация [167,3 K], добавлен 26.12.2013
  

• Продуктивні та відтворні якості чорно-рябої молочної та червоно-рябої молочної породи корів

  Основи ведення господарства та охорона праці. Молочна продуктивність корів. Фактори, які впливають на неї: тривалість сухостійного та сервіс-періоду у корів; морфологічні та функціональні властивості вим'я; вплив віку та живої маси при першому осіменінні.
  
  курсовая работа [234,8 K], добавлен 01.12.2013
  

• Статистичне вивчення продуктивності корів

  Система показників статистики тваринництва. Оцінка індексів продукції тваринництва та чинників, що на неї впливають. Ряди розподілу, їх графічне зображення. Кореляційний аналіз продуктивності корів і чинників, що її формують. Поняття рангової кореляції.
  
  курсовая работа [321,4 K], добавлен 15.03.2014
  

• Удосконалення технології виробництва молока в умовах ФГ "Щербич" с. Багринівці Літинського району з подальшою його переробкою на ВАТ "Літинський молокозавод"

  Технологічні властивості, склад та якість молока корів української чорно-рябої молочної породи. Проектна технологія виробництва молока в господарстві. Напрямки збільшення продуктивності молочного скотарства. Розрахунок посівних площ під кормові культури.
  
  дипломная работа [138,2 K], добавлен 17.03.2013
  

• Дисковий подрібнювач кормів для молочної ферми на 400 корів

  Розробка параметрів дискового подрібнювача кормів для молочної ферми з поголів'ям у 400 корів. Заходи з охорони праці при приготуванні кормів на фермі. Аналіз економічної ефективності проектних рішень. Річний план-графік технічного обслуговування машин.
  
  курсовая работа [324,7 K], добавлен 12.01.2012
  

• Вміст жирних кислот в еритроцитах та відтворна здатність корів різної молочної продуктивності за впливу екстракту алое

  Забезпечення високої репродуктивної здатності корів і тривалого продуктивного використання як проблеми молочного скотарства. Зв’язок між продуктивністю, репродуктивною функцією, підвищення резистентності тварин до акушерських, гінекологічних захворювань.
  
  статья [39,5 K], добавлен 18.08.2013
  

• Економічна ефективність виробництва молока і шляхи її підвищення (по матеріалах СТОВ а./фірма "Маяк" м. Полонного, Полонського району, Хмельницької області)

  Показники економічної ефективності виробництва молока та методика їх визначення. Виробничі ресурси господарства та їх використання. Динаміка поголів'я корів, їх продуктивності та валового виробництва молока. Перспективи розвитку молочного скотарства.
  
  курсовая работа [71,3 K], добавлен 22.04.2014
  

• Проектування удосконалення стада великої рогатої худоби, технології виробництва молока та яловичини

  Характеристика навчального стада за селекційними ознаками. Шляхи і методи удосконалення м'ясної та молочної продуктивності стада худоби симентальської породи. Вибір оптимального способу утримання корів. Розрахунок потоково-цехового виробництва молока.
  
  курсовая работа [90,0 K], добавлен 01.04.2014
  

• Стан та економічна ефективність виробництва молока

  Показники економічної ефективності виробництва молока та методика їх визначення. Динаміка поголів’я корів, їх продуктивності та валового виробництва молока. Інтенсифікація молочного скотарства. Організація праці в тваринництві, її нормування і оплата.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 27.07.2015
  

• Ефективність використання міжпородних поєднань для підвищення продуктивних якостей свиней

  Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.
  
  статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017
  

• Ефективність лінійного розведення української бурої молочної породи племінного заводу "Михайлівка"

  Важливість структурних елементів в системі селекції молочної худоби. Роль лінійного способу розведення племінної худоби в удосконаленні порід та стад. Первинна обробка молока, його очищення, теплова обробка, охолодження, зберігання та транспортування.
  
  дипломная работа [1,4 M], добавлен 03.01.2014
  

• Технологія виробництва молока

  Характеристика молочних порід корів. Особливості відтворення поголів'я. Технологія виробництва молока у спеціалізованих господарствах. Складання раціонів годівлі корів на зимовий та літній періоди. Визначення потреби в кормах на періоди годівлі.
  
  курсовая работа [74,8 K], добавлен 25.11.2015
  

• Аналіз технології виробництва молока

  Сучасні підходи до технології виробництва молока в реформованих сільськогосподарських підприємствах. Особливості годівлі дійних корів. Характеристика способів утримання молочної худоби. Прогресивні технології виробництва молока. Економічна ефективність.
  
  курсовая работа [81,1 K], добавлен 09.08.2013
  

• Удосконалення технології роздоювання корів за умов прив’язного утримання

  Організація годівлі корів, корми, їх підготовка до згодовування, засоби роздавання. Водопостачання і поїння тварин. Доїння корів та обробка молока. Видалення гною на фермі. Вирощування ремонтного молодняку. Розрахунок потреби в кормах для поголів’я.
  
  курсовая работа [69,8 K], добавлен 18.03.2014
  

• Статистичний аналіз продуктивності та валового приросту молодняку великої рогатої худоби та тварин на відгодівлі

  Аналіз рівня факторів продуктивності корів і валового виробництва молока методами аналітичного групування. Динаміка показників продуктивності молодняку методом укрупнення періодів, ковзної середньої, абсолютному приросту і способом найменших квадратів.
  
  курсовая работа [633,5 K], добавлен 18.04.2011
  

• Годівля та утримання корів

  Технологія ведення м'ясного скотарства. Районовані породи великої рогатої худоби. Осемінення корів і телиць, визначення тільності. Приміщення для утримання худоби. Осемінення шприцом-катетером через піхвове дзеркала. Мано-цервікальний метод осемінення.
  
  курсовая работа [41,1 K], добавлен 14.10.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам