Імунобіологічна реактивність телят при застосуванні тимогену і левамізолу. У результаті проведених досліджень встановлено, що вакцинація телят проти колібактеріозу проявляє інгібуючий вплив на гуморальну ланку імунітету, про що свідчить зменшення на 17 % абсолютної кількості В-лімфоцитів у крові, зростання на 16 % рівня ЦІК та зниження на 15,3 % лізоцимної активності сироватки крові. Разом з тим у крові телят після вакцинації зростає вміст продуктів ПОЛ.

Введення телятам тимогену і левамізолу спричиняє збільшення відносної та абсолютної кількості Т-лімфоцитів у крові як після введення імуномодуляторів, так і після вакцинації (р<0,05). Водночас у крові телят підвищується на 8-11 % функціональна активність Т-клітин до бластної трансформації під впливом фітогемаглютиніну в усі періоди дослідження після введення імуномодуляторів (р<0,05). Отримані результати досліджень свідчать, що введення телятам тимогену і левамізолу як окремо, так і в комплексі з вакциною активує Т-клітинну ланку імунітету та підвищує функціональну активність імунокомпетентних клітин, особливо Т-лімфоцитів. Тимоген і левамізол діють, в основному, на Т-клітинну ланку імунної системи, корегують порушену взаємодію між окремими субпопуляціями клітин і контролюють імунорегуляторну активність Т-системи в рецепторну і проліферативну фази імунного процесу.

Проведені дослідження показали, що введення телятам тимогену і левамізолу призводить до підвищення на 8-11 % бактерицидної (р<0,05-0,01) та лізоцимної (р<0,05) активності сироватки крові, рівня ЦІК (р<0,05) та фагоцитарного індексу (р<0,05). При цьому встановлено, що тимоген проявляв імунорегуляторний вплив на БАСК телят раніше, ніж левамізол. Зростання рівня ЦІК у сироватці крові телят, яким вводили тимоген після вакцинації, і швидка їх елімінація з організму після вакцинації свідчить про зменшення імуносупресивного ефекту вакцини і про високий рівень набутого після вакцинації специфічного імунітету.

При оцінці імунобіологічної реактивності тварин важливим питанням є потенційна здатність їх організму в ранньому віці синтезувати специфічні та неспецифічні антитіла у відповідь на антигенну стимуляцію. Встановлено, що до початку імунізації у сироватці крові 30-денних телят виявлено низький титр специфічних антитіл проти колібактеріозу, а IgM та IgG містяться в різній концентрації. Введення телятам тимогену і левамізолу разом з вакциною проявляє стимулювальний вплив на В-систему імунітету, зокрема на продукцію імуноглобулінів G₁, G₂ і М. Рівень IgM (білки, що першими утворюються на антигенні подразнення) у крові телят дослідних груп був вищим (р<0,05), ніж у тварин контрольної групи. На 14-й день після вакцинації титр специфічних антитіл проти колібактеріозу у телят дослідних груп був на 21-38 % (р<0,05) більшим, ніж у телят контрольної групи. Ці дані свідчать, що телята, яким вводили імуномодулятори, мають підвищений гуморальний захист проти колібактеріозу.

Після введення телятам тимогену і левамізолу в усі періоди дослідження вміст ГПЛ і МДА у плазмі крові був менший, ніж у телят контрольної групи, проте вірогідну різницю спостерігали лише після введення тимогену (р<0,05). Ці дані вказують на інгібуючий вплив досліджуваних імуномодуляторів на проміжні та кінцеві стадії пероксидного окиснення ліпідів в організмі телят і про більший інгібуючий вплив тимогену, ніж левамізолу.

У цілому, отримані результати свідчать про коригувальний вплив тимогену і левамізолу на формування Т- і В-клітинної ланки імунітету, імунобіологічної реактивності та інгібуючу дію на процеси пероксидного окиснення ліпідів у телят, а одночасне введення їх з вакциною проти колібактеріозу посилює синтез специфічних антитіл.

Формування імунобіологічної реактивності та системи антиоксидантного захисту в організмі телят при вакцинації проти колібактеріозу та за дії препарату “Антоксан”. У результаті проведених досліджень встановлено стимулювальний вплив комплексного препарату “Антоксан” на формування клітинного компаркменту імунної системи у телят при вакцинації. Введення препарату телятам дослідних груп спричиняє зростання кількості малорецепторної популяції загальних Т-лімфоцитів (р<0,05), середньорецепторних Т-хелперів (р<0,05) та збільшення їх функціональної активності в РБТЛ з ФГА (р<0,05-0,01). При введенні телятам вакцини разом з антоксаном у крові збільшується кількість В-лімфоцитів з середньою і високою щільністю рецепторів (р<0,05). Таким чином, під впливом антоксану в організмі телят прискорюється дозрівання, диференціація та спеціалізація Т- і В-лімфоцитів. Такий висновок узгоджується з результатами досліджень деяких авторів (Roy М. et al., 1994) про підвищення продукції Т- і В-лімфоцитів в організмі тварин при введенні їм селену, що зумовлено посиленим утворенням б- і в-субодиниць високоафінних рецепторів інтерлейкіну-2. При цьому особливе значення при формуванні поствакцинального імунітету має зростання функціональної активності В-лімфоцитів, як попередників плазматичних клітин, які продукують антитіла.

Парентеральне введення телятам препарату “Антоксан” при їх вакцинації проти колібактеріозу, сальмонельозу та ентеротоксемії спричиняє збільшення вмісту IgG₂ (р<0,05-0,025) і IgM (р<0,05) та підвищення активності глутатіонпероксидази (р<0,05-0,01), а також зменшення вмісту малонового діальдегіду (р<0,05) в крові, що свідчить про стимулювальний вплив препарату на показники імунної та антиоксидантної систем організму. В сироватці крові телят обох дослідних груп зростає рівень циркулюючих імунних комплексів (р<0,05), підвищується бактерицидна і лізоцимна активність сироватки крові (р<0,05-0,01) та титр специфічних антитіл (р<0,05). Зростання бактерицидної активності сироватки крові телят можна пояснити збільшенням кількості імуноглобулінів, які проявляють опсонізуючу дію на бактерії, зв'язують і активують комплемент (Передерий В.Г. с соавт., 1995), сприяють індукції інтерферону (Земсков А.М. с соавт., 1994) та синтезу лізоциму (Beel J.I., 1998). Отже, антоксан знижує реактогенність вакцини та стимулює природну резистентність організму телят.

Загалом, одержані результати свідчать, що телята, яким вводили антоксан разом з вакциною, мають підвищений потенціал специфічного захисту проти інфекційних захворювань. Введення телятам вакцини й антоксану призводить до посилення антитілоутворення та скорочення індуктивної фази антитілогенезу. Ці властивості можна пояснити здатністю селену, в-каротину та інтерферону, що входять до складу препарату “Антоксан”, стимулювати проліферативні процеси у лімфоїдній тканині.

Підсумовуючи одержані нами результати, можна зробити висновок, що препарат “Антоксан” володіє ад'ювантними та антиоксидантними властивостями, що має важливе значення при застосуванні імунобіологічних препаратів тваринам за умов імунодефіциту.

Імунний статус та метаболічні процеси в організмі поросят раннього віку за дії препарату “Антоксан”. У результаті проведених досліджень встановлено низький рівень імунітету у поросят раннього віку, подібно до того, як це має місце у телят, що зумовлено як недостатньою кількістю лімфоцитів та вмістом імуноглобулінів, так і низькою функціональною активністю імунокомпетентних клітин.

Введення поросятам у ранньому віці антоксану спричиняє збільшення кількості лейкоцитів (р<0,01), Т- і В-лімфоцитів (р<0,05) за рахунок зростання кількості середньо- і високоавідних клітин, тоді як кількість клітин з низькою щільністю рецепторів зменшувалась. Тобто, під впливом компонентів антоксану в імунокомпетентних клітинах, особливо Т-лімфоцитах крові поросят, проходить перебудова (реорганізація) плазматичних мембран у бік збільшення кількості рецепторів, що вказує на розширення “рецепторного поля клітини” і збільшення функціональних можливостей лімфоцитів. Встановлено стимулювальний вплив антоксану на лімфокінсинтезуючу активність Т-лімфоцитів поросят у реакції гальмування міграції лейкоцитів. Показано, що введення поросятам антоксану спричиняє підвищення лізоцимної та бактерицидної активності сироватки крові (р<0,01), а також зростання інтенсивності фагоцитозу в НСТ-тесті (р<0,05), що можна пояснити версифікованим впливом селену, в-каротину та інтерферону на функцію імунної системи.

Антоксан сприяв підвищенню активності ГП (р<0,01; р<0,001) і вмісту відновленого глутатіону в еритроцитах крові (р<0,01), що можна пояснити позитивною дією компонентів препарату на антиоксидантну систему захисту.

Подібні зміни було встановлено у деяких органах і тканинах поросят (рис. 7, 8).

Введення поросятам дослідної групи антоксану призводить до підвищення активності ГП у тканині селезінки і лімфатичних вузлів (р<0,05) і вмісту відновленого глутатіону в тканині селезінки і тимусу (р<0,05-0,01) та зниження вмісту ТБК-активних продуктів в органах поросят, особливо в кістковому мозку (р<0,01). Ці дані свідчать про інгібуючий вплив компонентів антоксану на ПОЛ в органах імунної системи та кровотворення у поросят.

Значне зацікавлення становлять відзначені нами різниці вмісту деяких жирних кислот у загальних ліпідах лімфатичних вузлів, печінки і легень поросят, яким вводили антоксан, порівняно до їх вмісту в загальних ліпідах органів поросят контрольної групи. Зокрема, жирнокислотний склад загальних ліпідів вказаних органів поросят дослідної групи характеризується значно більшим відносним вмістом поліненасичених жирних кислот. Це зумовлено значно більшим вмістом арахідонової кислоти (р<0,01) у загальних ліпідах легень, печінки і лімфовузлів поросят, яким вводили антоксан (рис. 9).

Ці дані заслуговують особливої уваги у зв'язку з тим, що арахідонова кислота є попередником простагландинів, які відіграють важливу роль у регуляції імунних реакцій в організмі тварин (Харази А.И., Пишель И.И., 1990).

У цілому, отримані в цьому досліді результати свідчать про обгрунтованість введення поросятам у ранньому віці препарату “Антоксан” з метою підвищення імунного та антиоксидантного захисту, які відіграють ключову роль у забезпеченні високої життєздатності організму.

Формування імунобіологічної реактивності та метаболічний профіль крові поросят при вакцинації проти колібактеріозу та за дії препаратів “Тимоген” і “Левамізол”. Введення поросятам разом з вакциною проти колібактеріозу як тимогену, так і левамізолу спричиняє збільшення в крові кількості лейкоцитів після другої імунізації (р<0,05). Водночас після вакцинації у крові поросят дослідних груп збільшується кількість загальних та теофілінрезистентних Т-лімфоцитів (р<0,05-0,01), а також підвищується їх функціональна активність у реакції бластної трансформаціїї з фіто-гемаглютиніном (р<0,05), що свідчить про стимулювальний вплив тимогену і левамізолу на активацію Т-системи імунітету.

Встановлено інгібуючий вплив імунізації на гуморальну ланку імунітету в організмі поросят. При цьому в крові поросят обох груп зростає рівень ЦІК. Введення поросятам разом з вакциною тимогену і левамізолу істотно не впливає на вміст ЦІК, бактерицидну і лізоцимну активність сироватки крові. Водночас застосування поросятам тимогену активує процеси фагоцитозу нейтрофілів крові, про що свідчить збільшення у крові кількості диформазанчутливих фагоцитів у НСТ-тесті (р<0,05). Це пояснюється впливом імуномодулятора на Т-систему імунітету, зокрема збільшенням функціональної активності Т-лімфоцитів та індукцією в них синтезу цитокінів, які у свою чергу сприяють зростанню перетравної та бактерицидної функції як нейтрофілів, так і клітин моноцитарно-макрофагальної системи.

Тимоген і левамізол збільшує синтез імуноглобулінів G i M та специфічних антитіл (р<0,05), сприяє формуванню напруженішого поствакцинального імунітету, що зумовлено підвищенням функціональної активності імунокомпетентних клітин.

З інших результатів, одержаних у цьому досліді, слід відзначити також виявлене нами після першої вакцинації збільшення у плазмі крові поросят всіх досліджуваних груп концентрації продуктів пероксидного окиснення ліпідів. Введення поросятам разом з вакциною тимогену і левамізолу призводило до зменшення утворення продуктів ПОЛ. При цьому досліджувані імуномодулятори у більшій мірі інгібували пероксидне окиснення ліпідів в організмі поросят на стадії утворення гідроперекисів, ніж на стадії утворення ТБК-активних продуктів.

Отже, отримані результати свідчать про стимулювальний вплив тимогену і левамізолу на формування Т- і В-клітинної ланки імунітету, імунобіологічної реактивності поросят та інгібуючий вплив на процеси пероксидного окиснення ліпідів.

Імунний потенціал і антиоксидантний статус поросят після відлучення від свиноматок та за дії препаратів “Антоксан” і “Ліпоген”.

Показано, що відлучення поросят від свиноматок у ранньому віці призводить до посилення пероксидного окиснення ліпідів, зниження показників неспецифічної резистентності та функціональної активності лімфоцитів, збільшення вмісту ЦІК і зменшення перетравної здатності нейтрофілів, що позначається на зниженні інтенсивності росту, виникненні захворювань і загибелі поросят.

Введення поросятам перед відлученням антоксану проявляє стимулювальний вплив на проліферацію, диференціацію та дозрівання Т- і В-лімфоцитів, їх кількісний склад і функціональну активність, що характеризується зростанням кількості високоавідних та зменшенням малодиференційованих у функціональному відношенні лімфоцитів (р<0,05). Збільшення кількості Т-активних та теофілінрезистентних Т-лімфоцитів (р<0,05), В-лімфоцитів (р<0,05-0,01) та величини імунорегуляторного індексу (ІРІ) в крові поросят, яким вводили антоксан, свідчить про мобілізацію гуморальних факторів імунітету в їхньому організмі. У поросят збільшується активність фагоцитозу нейтрофілів, його число та індекс, кілінг мікробів у НСТ-тесті, загальна кількість лейкоцитів та функціональна активність лімфоцитів у РБТЛ в усі періоди дослідження після відлучення (р<0,05-0,01). Водночас у поросят підвищується лізоцимна та бактерицидна активність сироватки крові (р<0,05-0,01) та знижується вміст циркулюючих імунних комплексів впродовж періоду дослідження після відлучення (р<0,05), що свідчить про підвищення активності гуморальної ланки імунітету та зниження антигенного навантаження на організм поросят.

Після введення поросятам препарату “Антоксан” у їх крові збільшується трансформаційна та функціональна активність гематогенних попередників макрофагів (р<0,05-0,01), що вказує на підвищення імунного потенціалу тварин. Водночас у крові поросят дослідної групи знижується вміст малонового діальдегіду (р<0,01) та концентрація ГПЛ (р<0,05), підвищується активність глутатіонової системи антиоксидантного захисту (р<0,05-0,01), що вказує на стимулювальний вплив складників препарату на синтез глутатіонпероксидази та відновленого глутатіону й інгібуючий вплив на утворення продуктів ПОЛ. Згідно сучасних уявлень (Сурай П.В. зі співавт., 1999) посилене пероксидне окиснення ліпідів з накопиченням в організмі пероксидів слід розглядати як універсальний пошкоджувальний чинник, що призводить до виникнення імунодефіциту.

Отже, проведені дослідження показали високу ефективність антоксану при застосуванні його з метою профілактики стресу в поросят після відлучення внаслідок підвищення у них антиоксидантного й імунного захисту.

Враховуючи те, що у поросят після відлучення виникають шлунково-кишкові та респіраторні захворювання з невизначеною етіологією, актуальною є проблема розробки ефективних комплексних препаратів, які б об'єднували антибактеріальні, протизапальні, антитоксичні та інші властивості (Чумаченко В.Ю., 1997).

У зв'язку з цим, нами було досліджено вплив препарату “Ліпоген” на імунний та антиоксидантний статус поросят після відлучення від свиноматок. Проведені дослідження показали, що введення поросятам при відлученні від свиноматок комплексного ліпосомального препарату “Ліпоген” спричиняє підвищення активності системи антиоксидантного захисту організму. Внаслідок цього зменшується утворення продуктів пероксидного окиснення ліпідів, що позитивно впливає на імунний гомеостаз в організмі поросят за дії стрес-факторів, якими є відлучення від свиноматок, перегрупування і зміни годівлі. При цьому в крові поросят вірогідно підвищується загальна кількість Т-лімфоцитів і зростає їх авідність (р<0,05), а також збільшується кількість теофілін-резистентних Т-лімфоцитів із низькою щільністю рецепторів (р<0,05), В-лімфоцитів з низьким та високим ступенем авідності (р<0,05-0,01). Водночас ліпоген проявляє стимулювальний вплив на функціональну активність Т-лімфоцитів, про що свідчить збільшення бластної трансформації лімфоцитів крові поросят (р<0,05-0,01).

Нами встановлено також підвищення лізоцимної (р<0,05) та бактерицидної (р<0,05-0,01) активності сироватки крові та зниження рівня циркулюючих імунних комплексів (р<0,05) у крові відлучених поросят, яким вводили ліпоген, що ймовірно зумовлено дією антибіотика гентаміцину, який володіє бактерицидними і бактеріостатичними властивостями, а також корегуючим впливом вітамінів А і Е на вільнорадикальні процеси в організмі поросят.

Введення поросятам перед відлученням від свиноматок ліпогену призводить до збільшення трансформаційної та функціональної активності гематогенних попередників макрофагів (р<0,05-0,01), перетравної здатності фагоцитів та зростання оксидоредуктазного потенціалу фагоцитуючих клітин у НСТ-тесті (р<0,05), що можна пояснити антиоксидантною дією вітамінів А і Е.

У цілому проведені дослідження показали, що введення поросятам у день відлучення комплексного ліпосомального препарату “Ліпоген” зумовлює корекцію прооксидантно-антиоксидантної рівноваги організму, сприяє підвищенню резистентності та енергії їх росту. З цих позицій метаболічна корекція вільнорадикальних процесів в організмі поросят розглядається як новий перспективний напрям підвищення імунного потенціалу тварин.

Результати виробничих апробацій досліджуваних імунотропних препаратів: зниження на 15-23 % захворюваності телят і поросят; зменшення терміну перебігу захворювання телят і поросят на гастроентерити на 10-12 %; зниження частоти респіраторних захворювань телят і поросят на 18-25 %; зменшення терміну перебігу респіраторних захворювань телят і поросят на 14-17 %; збільшення середньодобових приростів маси тіла телят та поросят на 10-16 %.

В И С Н О В К И

Вивчено біохімічні механізми формування імунної та антиоксидантної систем в організмі телят і поросят раннього віку, встановлено депресуючий вплив на їх активність вакцинації, а у поросят - відлучення від свиноматок, розроблено ефективні способи корекції порушень функціонування імунної та антиоксидантної систем шляхом використання розроблених комплексних препаратів.

1. Телята до 20-денного віку характеризуються низьким рівнем імунітету, особливо гуморальної ланки, про що свідчить велика кількість Т₀-лімфоцитів (60 % ) та мала - високоавідних В-лімфоцитів (9 % ).

2. Введення телятам тимогену і левамізолу разом з вакциною проти колібактеріозу спричиняє збільшення кількості Т-лімфоцитів (p<0,05), підвищення їх функціональної активності у реакції бластної трансформації (p<0,05), зростання лізоцимної (p<0,05) та бактерицидної (p<0,05-0,01) активності сироватки крові, титру специфічних антитіл (на 21-38 %; р<0,05) і корегує активність антиоксидантної системи.

3. Застосування телятам у 3-денному віці імуномодулюючого препарату “Антоксан” підвищує функціональну активність імунокомпетентних клітин за рахунок збільшення рецепторної здатності Т- і В-лімфоцитів (p<0,05-0,01), а також призводить до зростання бактерицидної, лізоцимної та фагоцитарної активності крові (p<0,05-0,01), концентрації IgG (p<0,05-0,01), загального білка (p<0,05), загальних ліпідів (p<0,05), активності глутатіонпероксидази (p<0,05) в крові, середньодобових приростів маси тіла (на 16,7 %).

4. Вакцинація телят проти колібактеріозу з одночасним введенням препарату “Антоксан” стимулює формування клітинного компаркменту імунної системи та антиоксидантний захист, що супроводжується збільшенням кількості Т-хелперів (р<0,05), авідності В-лімфоцитів (р<0,05), IgG₂ і IgM (р<0,05-0,001), підвищенням титру специфічних антитіл (р<0,05), бактерицидної та лізоцимної активності (р<0,05-0,01), зменшенням концентрації малонового діальдегіду (р<0,05) в крові.

5. Комплексний препарат “Імукор” стимулює Т-систему імунітету і антиоксидантний захист телят, про що свідчить збільшення в крові відносної кількості активних (р<0,001), теофілінрезистентних Т-лімфоцитів (р<0,01) і В-лімфоцитів (р<0,05), вмісту IgG (р<0,05-0,01) і IgM (р<0,05-0,001), бактерицидної активності сироватки крові (р<0,05-0,001) та фагоцитарної активності нейтрофілів (р<0,05-0,01), зниження вмісту гідроперекисів ліпідів (р<0,01-0,001), малонового діальдегіду (р<0,01), а також зростання середньодобових приростів маси тіла телят на 11,4 %.

6. При застосуванні комплексного ліпосомального препарату “Ліпоген” у крові телят вірогідно збільшується кількість Т-лімфоцитів, у тому числі теофілінрезистентних Т-хелперів (р<0,05), В-лімфоцитів (р<0,05-0,01), підвищується бактерицидна (р<0,05) і лізоцимна (р<0,01) активність сироватки крові, вміст загального білка (р<0,01), вітаміну С і HS-груп (р<0,05-0,01), зменшується концентрація гідроперекисів ліпідів (р<0,05-0,01) і малонового діальдегіду (р<0,05-0,01), на 15,8 % підвищуються середньодобові прирости.

7. У поросят до 30-денного віку виявлено низький рівень резистентності, зокрема зменшення кількості лейкоцитів, Т-активних лімфоцитів та значну кількість малодиференційованих клітин (То-лімфоцитів), малу функціональну активність нейтрофільних гранулоцитів, В-лімфоцитів та низьку концентрацію окремих класів імуноглобулінів.

8. Одноразове введення поросятам комплексного препарату “Антоксан” у перший місяць життя стимулює лейкопоез, продукцію Т- і В-лімфоцитів, активність глутатіонової ланки антиоксидантної системи, підвищує бактерицидну та лізоцимну активність сироватки крові (р<0,01), інтенсивність фагоцитозу (р<0,05). У сироватці крові поросят вірогідно зростає кількість вільних амінокислот, у ліпідах легень, печінки і лімфовузлів - вміст арахідонової кислоти (р<0,05); середньодобові прирости маси тіла поросят підвищуються на 18,9 %. біохімічний гуморальний метаболізм

9. Застосування поросятам тимогену і левамізолу одночасно з вакциною проти колібактеріозу призводить до підвищення поствакцинального імунітету. У крові поросят збільшується загальна кількість лейкоцитів (р<0,05-0,01), моноцитів (р<0,05), загальних Т-лімфоцитів (р<0,05), у тому числі теофілінрезистентних клітин (р<0,01-0,001), В-лімфоцитів (р<0,05), підвищується функціональна активність Т-лімфоцитів у РБТЛ (р<0,05), вміст IgG (р<0,05) і IgM (р<0,05) та зменшується вміст гідроперекисів ліпідів (р<0,05).

10. Імуномодулюючий препарат “Антоксан” введений поросятам за день до відлучення знижує у них стресову реакцію і зменшує пероксидне окиснення ліпідів і підвищує показники клітинних і гуморальних факторів захисту організму. При цьому зростає проліферація, диференціація і дозрівання Т- і В-лімфоцитів та їх функціональна активність (р<0,05-0,01), збільшується бактерицидна і лізоцимна активність сироватки крові (р<0,05-0,01) та фагоцитоз нейтрофілів крові (р<0,05-0,01), знижується концентрація гідроперекисів ліпідів (р<0,05) і збільшується середньодобовий приріст їх маси тіла на 27,7 %.

11. Введення поросятам перед відлученням від свиноматок препарату “Ліпоген” призводить до вірогідного підвищення рецепторної здатності Т- і В-лімфоцитів (р<0,05-0,01), бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові (р<0,05-0,01), а також до зменшення концентрації гідроперекисів ліпідів (р<0,01), підвищення на 20 % середньодобових приростів маси їх тіла.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При розробці ефективних способів лікування та профілактики захворювань телят і поросят у ранньому віці рекомендується проводити комплексний моніторинг імунного статусу тварин. Для цього одночасно з проведенням морфологічних і біохімічних досліджень крові слід визначати показники клітинної та гуморальної ланок імунітету тварин.

2. Для підвищення резистентності, антиоксидантного захисту в поросят і телят раннього віку, а також відлученні поросят від свиноматок рекомендується застосовувати розроблені нами нові ефективні комплексні препарати “Імукор”, “Ліпоген” і “Антоксан” згідно настанови. Для підвищення напруженості поствакцинального імунітету та мінімізації реактогенних властивостей вакцин при імунізації телят і поросят слід вводити препарати “Антоксан”, “Тимоген” і “Левамізол” згідно настанов.

3. Для лікування і профілактики захворювань тварин з метою корекції окисно-відновних процесів та імунного захисту в організмі рекомендується внутрішньом'язово вводити препарат “Ліпоген” у дозі 0,2 мл/кг маси тіла з інтервалом 24 години. Курс лікування 2-3 ін'єкції. З профілактичною метою - одноразово в указаній дозі. Препарат “Антоксан” внутрішньом'язово вводять через день (профілактично) або щоденно (лікувально) впродовж 6-8 днів у дозі 1 мл на 10 кг маси тіла. Препарат “Імукор” внутрішньом'язово вводять телятам з профілактичною метою у дозі 10 мл одноразово, а з лікувальною метою у дозі 10-15 мл дворазово з інтервалом 48 годин; поросятам з профілактичною метою у дозі 1 мл, з лікувальною - у дозі 2 мл дворазово з інтервалом 48 годин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині: Довідник / Л.В. Андреєва, П.І. Вербицький, О.І. Віщур та ін. - Львів, 2004. - 399 с. (Автор брав участь у розробленні, впорядкуванні та редагуванні довідника та підготовці до друку 5, 8, 9 розділів).

2. Віщур О.І. Глутатіонова антиоксидантна система і клітинний імунітет у поросят за дії антоксану // Біологія тварин. - 2003. - Т. 5, № 1-2. - С. 43-47.

3. Віщур О.І. Функціональна активність та резистентність поросят при застосуванні імуномодулюючого препарату “Антоксан” // Ветеринарна біотехнологія: Бюл. ІВМ УААН. - Київ, 2004. - № 4. - С. 23-30.

4. Віщур О.І. Розеткоутворюючі клітини крові телят при вакцинації та застосуванні препарату “Антоксан” // Ветеринарна біотехнологія: Бюл. ІВМ УААН. - Київ, 2004. - № 5. - С. 9-15.

5. Віщур О.І. Вплив препарату “Антоксан” на жирнокислотний склад ліпідів тканин поросят // Біологія тварин. - 2004. - Т. 6, № 1-2. - С. 87-91.

6. Віщур О.І. Ефективність дії препарату “Антоксан” на резистентність організму поросят після відлучення від свиноматок // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. - Львів, 2004. - Вип. 5, № 1-2. - С. 156-160.

7. Віщур О.І. Вплив препарату “Антоксан” на перекисне окиснення ліпідів і активність антиоксидантної системи організму телят при вакцинації // Біологія тварин. - 2005. - Т. 7, № 1-2. - С. 72-76.

8. Віщур О.І. Вплив тимогену і левамізолу на формування клітинного імунітету поросят при вакцинації // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин УААН і ДНДКІ ветпреп. та корм. добавок. - Львів, 2005. - Вип. 6, № 1. - С. 12-15.

9. Віщур О.І. Ефективність дії препарату “Антоксан” на резистентність поросят після відлучення від свиноматок // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біології тварин УААН і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2006. - Вип. 7, № 1-2. - С. 156-160.

10. Віщур О.І. Вплив препарату “Антоксан” на показники Т- і В-клітинного імунітету в крові поросят після відлучення від свиноматок // Біологія тварин. - 2006. - Т. 8, № 1-2. - С. 241-246.

11. Віщур О.І. Вплив препарату “Імукор” на вміст розеткоутворювальних клітин крові телят // Ветеринарна біотехнологія: Бюл. ІВМ УААН. - Київ, 2006. - № 8. - С. 23-30.

12. Віщур О.І. Вплив препарату “Антоксан” на процеси перекисного окиснення ліпідів та глутатіонову систему антиоксидантного захисту поросят після відлучення від свиноматок // Ветеринарна біотехнологія: Бюл. ІВМ УААН. - Київ, 2006. - № 9. - С. 32-37.

13. Віщур О.І. Вплив препарату “Імукор” на показники природної резистентності організму телят у ранньому віці // Біологія тварин. - 2007. - Т. 9, № 1-2. - С. 183-185.

14. Віщур О.І. Вплив препарату “Ліпоген” на метаболічний профіль крові у телят у ранньому віці // Ветеринарна біотехнологія: Бюл. ІВМ УААН. - Київ, 2007. - № 11. - С. 8-12.

15. Кичун І.В., Віщур О.І., Луцик-Кордовський М.Д. Імунонефелометричний метод визначення концентрації імуноглобулінів G і A у сироватці крові свиней // Біологія тварин. - 1999. - Т. 1, Вип. 2. - С. 161-164. (Автор брав участь у розробленні програми досліджень, аналізі отриманих даних, формуванні висновків та написанні статті).

16. Ярема Н.О., Снітинський В.В., Віщур О.І. Вплив тималіну на клітинний і гуморальний імунітет у поросят // Науково-технічний бюлетень Інституту землеробства і біології тварин. - Львів, 1999. - Вип. 1(3). - С. 198-201. (Дисертант брав участь у плануванні і проведенні досліду, провів аналіз результатів і сформолював висновки).

17. Кичун І.В., Віщур О.І., Скорохід І.В. Застосування антоксану для профілактики імунодефіцитів у телят // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. - Львів, 2000. - № 2. - С. 53-57. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, опрацювання робочої схеми експерименту, аналіз результатів та написання статті; участь в отриманні матеріалу та виконанні експериментальних робіт).

18. Кичун І.В., Віщур О.І., Скорохід І.В. Метод визначення концентрації імуноглобулінів у біологічних рідинах // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2000. - Т. 2(2), Ч. 2. - С. 114-117. (Автор брав участь у розробленні програми досліджень, аналізі отриманих даних, формуванні висновків та написанні статті).

19. Віщур О.І., Кичун І.В., Скорохід І.В. Вплив тимогену і левамізолу на імунобіологічну реактивність у телят // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. - Львів, 2001. - Вип. 1-2. - С. 281-286. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, визначення вмісту IgM та IgG у сироватці крові телят, аналіз результатів, написання статті).

20. Імунобіологічна реактивність у поросят при застосуванні тимогену і левамізолу / О.І. Віщур, І.В. Кичун, І.В. Скорохід, Я.Я. Ковальчук // Передгірcьке та гірське землер. і твар-во. - Львів-Оброшино, 2001. - Вип. 43. - С. 22-28. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, участь в експерименті, визначенні показників гуморальної ланки імунітету, аналіз результатів, написання статті).

21. Імунодефіцити у тварин та їхня профілактика / І.В. Кичун, О.І. Віщур, І.В. Скорохід, В.Г. Квачов // Тваринництво України. - 2001. - № 9-10. - С. 18-19. (Дисертант сформолював концепцію і розробив схему досліджень, провів аналіз отриманих результатів, підготував статтю до публікації).

22. Салига Н.О., Віщур О.І. Формування Т- і В-системи клітинного імунітету поросят під впливом імуномодулятора тималіну // Вісн. Львів. ун-ту. - 2002. - Вип. 29. - С. 165-170. (Автор брав участь у розробленні програми досліджень, аналізі отриманих даних, формуванні висновків та написанні статті).

23. Салига Н.О., Снітинський В.В., Віщур О.І. Застосування імуномодуляторів для імунокорекції у поросят раннього віку // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2002. - Т. 4, № 2. - С. 135-140. (Дисертант брав участь у плануванні і проведенні досліду, формуванні висновків та написанні статті).

24. Vishcur O., Kychun I., Salyha N. Application of brand-new preparations for correctio of animal's immune functions // Біологія тварин. - 2002. - Т. 4, № 1-2. - С. 145-148. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, участь в експерименті, аналіз результатів, написання статті).

25. Віщур О.І., Брода Н.А., Огородник Н.З. Вплив імуностимулюючих препаратів на показники Т- і В-клітинного імунітету телят // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2003. - Т. 5, № 2. - С. 3-8. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, опрацювання робочої схеми експерименту, аналіз результатів та написання статті; участь в отриманні матеріалу та виконанні експериментальних робіт).

26. Лешовська Н.М., Віщур О.І. Роль селену і вітамінів А, D₃, Е в імунній функції людини і тварини // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. - Львів, 2004. - Вип. 5, № 1-2. - С. 148-153. (Дисертант опрацював літературні дані і власні результати, йому належить участь у їх аналізі і написанні статті).

27. Огородник Н.З., Віщур О.І., Котляров А.І. Вплив антоксану на вміст вільних амінокислот у плазмі крові поросят // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. - Львів, 2004. - Вип. 5, № 1-2. - С. 120-123. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, участь в експерименті, аналіз результатів, написання статті).

28. Віщур О.І., Кичун І.В., Скорохід І.В. Неспецифічна резистентність та функціональна активність імунокомпетентних клітин крові телят при застосуванні препарату “Антоксан” // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. - Львів, 2004. - Вип. 5, № 3. - С. 256-259. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, участь в експерименті, визначенні показників гуморальної ланки імунітету, аналіз результатів, написання статті).

29. Нові ефективні препарати для профілактики і лікування захворювань у тварин / В.В. Влізло, О.І. Віщур, І.В. Кичун, Р.С. Ясниський // Вет. мед.: Міжвід. темат. наук. збірн. Інституту експерим. і клін. вет. мед. УААН. - Харків, 2004. - № 9. - С. 169-173. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, участь в експерименті, аналіз результатів, написання статті).

30. Віщур О.І., Кичун І.В. Вплив препарату “Ліпоген” на показники клітинного імунітету поросят після відлучення // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів і кормових добавок УААН. - Львів, 2005. - Вип. 6, № 3-4. - С. 77-80. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, участь в експерименті, аналіз результатів, написання статті).

31. Кичун І.В., Віщур О.І. Вплив нового комплексного препарату “Ліпоген” на гематологічний профіль крові та резистентність поросят після відлучення // Ветеринарна біотехнологія: Бюл. ІВМ УААН. - Київ, 2005. - № 7. - С. 54-58. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, участь в експерименті, визначенні показників гуморальної ланки імунітету, аналіз результатів, написання статті).

32. Віщур О.І., Влізло В.В. Ефективність дії ліпогену на систему антиоксидантного захисту та клітинний імунітет у телят // Вісник аграрної науки. - 2006. - № 11. - С. 44-48. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, участь в експерименті, визначенні показників клітинного імунітету, аналіз результатів, написання статті).

33. Віщур О.І., Соловодзінська І.Є., Сокирко Т.О. Вплив тимогену і левамізолу на формування імунобіологічної реактивності та вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у крові телят при вакцинації // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біол. тварин та ДНДКІ вет. преп. та корм. доб. - Львів, 2007 - Вип. 8, - № 3-4. - С. 37-40. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, участь в експерименті, визначенні показників гуморальної ланки імунітету, аналіз результатів, написання статті).

34. Віщур О.І., Квачов В.Г., Сокирко Т.О. “Антоксан” - імуномодулюючий препарат з антиоксидантними властивостями // Наук.-інформ. бюл. завершених наукових розробок “Аграрна наука виробництву”. - Київ, 2004. - № 4. - С. 26. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу наукової розробки, планування та постановка експериментів, участь в експериментах, аналіз результатів, написання статті).

35. Деклараційний патент на винахід, №55976. Препарат протизапальної дії для лікування тварин “Ліпоген” / І.В. Кичун, О.І. Віщур, Т.Я. Чорненький - опубл. 15.04.03. - Бюл. №4 - 5 с. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень і оформленні деклараційного патенту на винахід)

36. Технічні умови, №244.30995014.001-2003. Імуномодулюючий препарат “Антоксан” / В.Г. Квачов, Т.О. Сокирко, О.Я. Карась, В.В. Влізло, О.І. Віщур, І.Б. Ратич, Ю.М. Косенко, П.П. Фукс - від 15.04.03. - 16 с. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень і оформленні технічних умов)

37. Технічні умови, № 24.4.30995014.002-2003. Препарат протизапальної дії для лікування тварин “Ліпоген” / В.В. Влізло, І.В. Кичун, О.І. Віщур, П.Є. Андрійчук, Р.С. Ясниський. - від 17.07.03. - 30 с. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень і оформленні технічних умов).

38. Патент на винахід, №61937. Спосіб визначення концентрації окремих класів імуноглобулінів у біологічних рідинах / І.В. Кичун, О.І. Віщур - опубл. 15.12.03. Бюл. №12 - 4 с. (Дисертант розробив програму і проводив дослідження, брав участь в узагальненні отриманих результатів і оформленні матеріалів заявки).

39. Деклараційний патент на винахід, №67102. Препарат для підвищення імунного потенціалу і антиоксидантного захисту у сільськогосподарських тварин “Антоксан” / О.І. Віщур, В.Г. Квачов - опубл. 15.06.04. Бюл. №6 - 5 с. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень і оформленні деклараційного патенту на винахід).

40. Патент на винахід, №75933. Профілактично-лікувальний ветеринарний препарат. / І.В. Кичун, О.І. Віщур, Т.Я. Чорненький, Р.С. Ясниський - опубл. 15.06.06. Бюл. №6 - 4 с. (Дисертантом особисто розроблено програму і схему досліджень, аналіз отриманих результатів, підготовлено заявку).

41. Деклараційний патент на корисну модель, №16638. Спосіб функціональної оцінки макрофагальної трансформації мононуклеарів / О.І. Віщур, Л.М. Кандяк, Н.З. Огородник. - опубл. 15.08.06. Бюл. №8 - 3 с. (Дисертант розробив схему досліджень, провів аналіз отримах результатів, оформив заявку на винахід).

42. Патент на корисну модель, №29206. Спосіб для підвищення імунобіологічного статусу організму поросят у період раннього постнатального онтогенезу / Н.О. Салига, Р.Я. Іскра, О.І. Віщур. - опубл. 10.01.08. Бюл. №1 - 6 с. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень і оформленні деклараційного патенту на винахід).

43. Віщур О.І., Огородник Н.З. Лешовська Н.М. Велика рогата худоба. Метод визначення Т-клітинного імунітету: СОУ 1.42-37-668:2007. - Чинний від 2008-02-01. - К.: Украгростандартсертифікація, 2008. - 16 с. (Стандарт організацій України).

44. Віщур О.І., Влізло В.В. Мамчук Н.А. Ветеринарна медицина. Біологічні рідини. Нефелометричний метод визначення вмісту імуноглобулінів СОУ 85.20-37-667:2007. - Чинний від 2008-02-01. - К.: Украгростандарт-сертифікація, 2008. - 12 с. (Стандарт організацій України).

45. Сокирко Т.О., Синицин В.А., Долецький С.П., Віщур О.І. Інтегральний метод оцінки рівня ендогенної інтоксикації за концентрацією в сироватці крові тварин сполук з низькою та середньою молекулярною масою. Методичні рекомендації. - Київ, 2008. - 18с. (Дисертант узагальнив результати експериментальних досліджень, зібрав і провів аналіз даних літератури та описав їх, особисто підготував і написав рекомендації).

46. Immunothrop remedies in the preventive measures of immunodeficites in pigs and calves / O. Vishchur, I. Kytchun, I. Skorohid, N. Salyha, N. Janovych, J. Kovalchuk, V. Kvachov, T. Sokyrko // III Sympos. “Ukraine-Цsterreich Landwirtschaft und Praxis”. - Tschernivci, 2000. - Р. 141. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу тез, планування та постановка експерименту, участь в експерименті, аналіз результатів. Написав тези і виступив з доповіддю на конференції).

47. Квачов В.Г., Сокирко Т.О., Віщур О.І. Новий клас імунопротекторних та ад'ювантних препаратів для профілактики хвороб продуктивних тварин // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2001. - Т. 3, № 2. - С. 64-65. (Автор брав участь у розробленні програми досліджень, аналізі отриманих даних, формуванні висновків та написанні тез).

48. Застосування імунотропних засобів у профілактиці хвороб тварин / Н.О. Салига, О.І. Віщур, І.В. Кичун, Я.Я. Ковальчук // Матер. Міжнар. конф. присвяч. пам'яті проф. Шостаковської І.В. - Львів, 2002. - С. 93. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу тез, планування та постановка експерименту, участь в експерименті, аналіз результатів та написання тез).

49. Вміст вітамінів А і Е у плазмі крові поросят раннього віку при введенні імуномодулятора тималіну / Н.О. Салига, О.І. Віщур, Р.М. Яремко, Ю.Т. Салига // Матер. наук-практ. конф.: “Сучасні ветеринарні та технологічні аспекти свинарства”. - 2002. - С. 46. (Здобувач спланував та поставив експеримент, брав участь в експерименті, провів аналіз отриманих результатів).

50. Сокирко Т.О., Віщур О.І. Вплив нового комплексного препарату антоксан на біохімічні показники організму тварин // Матер. наук-практ. конф.: “Біотехнологія у ветеринарній медицині”. - Київ, 2002. - С. 6. (Автор розробив програму і схему досліджень, провів лабораторні дослідження та аналіз результатів, узагальнив і описав їх).

51. Vishcur O., Kychun I., Salyha N. The immune response in animals by means of immunotrope preparations // 4 Parnas Conference. - 2002. - P. 80. (Дисертант розробив схему досліджень, брав участь у експерименті, проаналізував результати досліджень і описав їх).

52. Імунобіологічна реактивність та біохімічні показники крові поросят при застосуванні імуномодулюючого препарату “Антоксан” / О.І. Віщур, Н.З. Огородник Н.А, Брода, І.В. Кичун // Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції: “Стан та розвиток агропромислового виробництва в межах єврорегіону “Верхній Прут”. - Чернівці, 2003. - С. 77-78. (Здобувач спланував експериментальну частину досліджень, проаналізував отримані результати і описав їх).

Размещено на Allbest.ru