Стиглість деревостанів та наукові основи прогнозу використання деревних ресурсів у лісах різного функціонального призначення

Для розрахунку господарської стиглості виникла необхідність проведення попереднього аналізу цін на деревину. Розглядалися як таксові ціни на деревину, яка відпускається на корені, так і ціни франко-нижнього складу та ціни аукціонів. Окремо аналізувалися середньоєвропейські ціни на деревину основних порід.

Ціна деревини основних лісоутворювальних порід, що відпускається в Україні за лісовими таксами на корені, становить 5-10% від її вартості на аукціонах (у Західній Європі, де лісоексплуатація має високу вартість і здійснюється природоохоронними способами 30-40%). Лісові такси необхідно переглянути, що підтверджують розрахунки невиправдано низького віку господарської стиглості деревостанів за цінами на деревину, яка відпускається на корені.

Новий підхід до визначення господарської стиглості полягає у введенні в розрахунок вартості деревини за категоріями грубої ділової деревини, диференціацією розрахунків господарської стиглості за цінами на деревину як всередині країни (відпускається за лісовими таксовими цінами, цінами на нижніх складах та на лісових аукціонах), так і в країнах Західної Європи, а також за двома варіантами структури лісозаготівель: фактичною, коли за провідний сортимент вибирався пиловник, та оптимальною, за максимальним виходом найцінніших сортиментів.

Аналіз показав, що ціни на деревину в цілому зростають, причому найбільше зростання як у абсолютних, так і у відносних величинах відмічається у сортиментів найвищої якості. Вартість деревини на внутрішньому і світовому ринках поступово вирівнюється за виключенням вартості ялини (в Україні вона значно нижча) та низькосортної деревини (її експорт обмежується досить високою вартістю перевезень). Також встановлено, що вік господарської стиглості підвищується із збільшенням різниці між вартістю грубих та дрібних сортиментів. Для високопродуктивних дубових деревостанів, орієнтованих на вирощування грубих сортиментів, вік господарської зрівнявся з віком технічної стиглості.

Результати розрахунків кількісної, технічної та господарської стиглостей деревостанів основних порід наведено в табл. 3, причому для обґрунтування стиглостей модринових насаджень автор використовував дані К.Є. Нікітіна (1966).

Запропонована концепція щодо організації господарств на основі диференціації розрахунків технічної та господарської стиглостей лісу має базуватися на біологічних особливостях деревних порід та відповідних для них лісорослинних умовах. Наприклад, А.В. Цилюрик (1995) орієнтує лісівників на вирощування стійкої проти стовбурових гнилей форми зеленокорої осики, що дозволило б на один клас підвищити вік стиглості осикових деревостанів.

Відмічене багатьма дослідниками (Ткач В.П., 2007 та ін.) значне пошкодження гнилями ялинників на бучинах, деревостанів з переважанням дуба і вільхи порослевого походження, утворення з віком несправжнього ядра у дерев бука, істотно зменшують вік технічної стиглості цих категорій деревостанів.

При встановленні віку стиглості для захисних, рекреаційних і природоохоронних лісів, котрі повинні бути на 1-2 класи вищі за вік стиглості експлуатаційних лісів, враховувалося те, що за межами віку технічної стиглості протягом одного-двох класів віку якість деревини істотно не погіршується. Деякі втрати приросту компенсуються підвищенням вартості деревини та максимальним використанням цільових функцій лісів. Життєздатність і довговічність високобонітетних насаджень зазвичай більша порівняно з низькобонітетними. Тому в захисних, рекреаційних та природоохоронних лісах вік стиглості з підвищенням бонітету повинен також підвищуватися.

Результати досліджень автора втілені у проекті “Вік стиглості деревостанів”, витяг з якого наведено в табл. 4. Крім базового варіанту автором запропоновано уточнений варіант віків стиглостей деревостанів, що дозволить урахувати в перехідному періоді як природоохоронні, так і лісоексплуатаційні інтереси суспільства (основне уточнення проекту полягає в зниженні на один клас віку стиглості соснових деревостанів від І і вище та дубових від ІІ класу бонітету і вище).

Дані проекту є основою для призначення віку рубок головного користування у включених в експлуатацію лісах. Затвердження запропонованих віків стиглості деревостанів сприятиме поліпшенню сортиментної структури деревини від рубок головного користування та рівномірності розподілу насаджень за класами віку.

Розділ 6. Економічна ефективність використання лісових ресурсів та прогнозування розміру розрахункової лісосіки. Довгострокові розрахунки розміру використання лісових ресурсів необхідні для формування виваженої лісової політики держави у сфері їх раціонального використання, обґрунтування напрямів розвитку лісової галузі та вирішення цілої низки не менш важливих завдань.

Підвищення віку стиглості деревостанів обов'язково призведе до зменшення розрахункової лісосіки, особливо на найближчий період (останнє положення пов'язане з малою часткою стиглих та перестійних деревостанів у лісовому фонді країни). Так, ВО “Укрдержліспроект” порахував на поточний ревізійний період (2007-2016 рр.) розрахункову лісосіку за чинними і проектними віками стиглості та виявив, що лісокористування, розраховане за проектними віками стиглості, буде орієнтовно на чверть меншим від очікуваного за дійсними віками стиглості (5,9 проти 7,9 млн м3), в основному за рахунок соснових (на 1,9 млн м3) та дубових (на 0,6 млн м3) деревостанів. Збільшення користування в ялинниках (на 0,4 млн м3) пояснюється зниженням віку їх стиглості в похідних деревостанах.

Автор провів довгострокові розрахунки лісовикористання в соснових та дубових деревостанах Полісько-Лісостепової зони в межах обласних управлінь лісового та мисливського господарства, що має ряд переваг порівняно з подібними розрахунками в межах лісогосподарських підприємств (меншу трудоємність, більш ранній вихід на нормальну лісосіку, збільшення розрахункової лісосіки та ін.), однак потребує розрахунку коефіцієнтів системного ефекту, на які необхідно зменшити агреговану по області чи лісорослинній зоні лісосіку.

Триваріантні (1-й варіант - за проектним, 2-й - за уточненим у проекті та 3-й - за чинним віками стиглостей деревостанів) розрахунки лісовикористання з урахуванням системного ефекту показали, що підвищення дійсних до уточнених віків стиглостей супроводжується зменшенням розрахункової лісосіки на поточний період для дуба на 24,8% (0,28 млн м3) та для сосни на 33,3% (1,11 млн м3).

За аналізом розрахункових лісосік по сосні та дубу на 40-річний період, для сосни розрахункова лісосіка за різними варіантами істотно відрізняється лише в 1-му періоді і не перевищує 5-10% в 4-му (для 2-го і 3-го варіантів вони близькі вже в 2-му періоді), тоді як для дуба відмінності між розрахунковими лісосіками за чинними та проектними віками стиглостей відрізняються в 1,5-2 рази на весь 40-річний період (це пов'язано з високими проектними віками стиглості дубових деревостанів насіннєвого походження).

Для виявлення ефекту від лісовикористання в динаміці наведено розрахункові лісосіки за різними віками стиглості дубових насаджень (стиглості) проводилися для Полісько-Лісостепової зони на 160-річний період.

Досягнення максимального обсягу лісовикористання в дубових лісах від запропонованих віків стиглості необхідно не менше 100-120 років.

Однак оцінка лісовикористання лише за загальним запасом є однобічною, оскільки не враховує поліпшення структури лісового фонду (збільшення запасів деревини в лісах) у цілому та лісозаготівель зокрема. Крім того, науково обґрунтоване підвищення віку стиглості у високопродуктивних біологічно стійких деревостанах веде до посилення екологічної, рекреаційної та захисної ролі лісу.

Тому, як свідчать дані табл. 5, економічний ефект заготівель деревини в цінах 2008 р. від рубок головного користування в дубових лісах насіннєвого походження можна очікувати за різними варіантами розрахунків вже через 58-88 років, а з урахуванням корисностей лісу та динаміки цін на деревину - значно швидше.

Оптимізація - це процес модифікації системи з метою покращення її ефективності. Процес модифікації далеко не завжди породжує оптимальну систему, адже знаходження оптимуму - це максимізація (мінімізація) функції за системи деяких обмежень. Автором доведено, що без оцінки у грошовому еквіваленті всієї заготовленої деревини і, особливо, корисностей лісу, оптимізація лісовикористання зводиться до розрахункової лісосіки за мінімальними віками стиглості, адже за підвищених віків стиглості остання неминуче скоротиться. Подібні результати були отримані О.М. Адамовським (2003), Ю.Й. Каганяком (2008) та ін. дослідниками. У той же час, коли корисності лісу не оцінені у грошовому еквіваленті, результати оптимізації лісовикористання за мінімальними віками стиглості є незадовільними, адже біологічна стійкість, екологічна і природоохоронна функція лісів посилюється за рахунок накопичення запасів деревини у лісах, у тому числі й шляхом підвищення чинних віків стиглостей деревостанів.

Оптимізація природокористування передбачає комплекс заходів з раціонального використання природних ресурсів, охорони, оздоровлення та збагачення природного середовища. Автором була запропонована оптимізація лісовикористання та вікової структури соснових деревостанів лісопаркових господарств м. Києва. У зв'язку із значною часткою перестійних сосняків у лісовому фонді господарств, котрі характеризуються низькими значеннями товарної структури, приросту, санітарного стану, природоохоронних функцій та корисностей лісу, а тому потребують термінової рубки, оптимізація здійснювалась на основі триприйомних поступових рубок. Протягом першого періоду (2011-2020 рр.) третім прийомом поступової рубки має бути пройдено 1950 га, а протягом другого періоду - 960 га перестійних соснових деревостанів. Вивільнені від лісової рослинності ділянки проектуються під лісові культури. Вже через 20 років лісовикористання лісові господарства не матимуть перестійних деревостанів, а через 40 років - насаджень І-ІІ класів віку, які характеризуються низькими рекреаційними властивостями.

Весь цикл оптимізації з урахуванням терміну між 1-м та 3-м періодами поступової рубки (20 років) та оборотом рубки (120 років) розрахований на 140 років з виходом на нормальну лісосіку вже в п'ятому 10-річному періоді, після чого буде отримано рівномірний розподіл площ за класами віку (по 1950 га в кожному класі) від ІІІ до ХV включно.

Процес оптимізації лісовикористання (рис. 5) можна описати наступним чином:

1. За наявним розподілом площ та запасів по класах віку розраховується лісовикористання за чинними та проектними віками стиглості, тобто проводиться його оптимізація на даний момент часу.

2. Перегляд наявних категорій захисності на предмет включення в експлуатацію частини вилучених з неї деревостанів (до 70-75% від 2,4 млн га, що забезпечить збільшення розрахункової лісосіки на 3,3-5,4 млн м3 за рік).

3. Оптимізація площ, передбачених для лісовирощування (спочатку 150,9 тис. га невкритих лісовою рослинністю лісових ділянок).

4. Проектування рубок догляду з інтенсивністю вибірки запасу відповідно до цільових програм лісовирощування (у перспективі призведе до підвищення обсягу рубок головного користування за запасом в 1,8-2,2 рази).

Стратегією розвитку лісового господарства України передбачено дотримання лісівниками правил якісного проведення рубок догляду з метою не допустити істотного перевищення по запасу інтенсивності рубок догляду та зниження середніх запасів на 1 га від представлених критеріїв оптимального росту насаджень.

Оптимізацію лісовикористання за площею необхідно проводити в два етапи: перший етап включає перегляд площ виключених з експлуатації лісів, тоді як другий етап, пов'язаний із програмою створення лісів відповідно до їх оптимальної лісистості для регіонів країни, потребує праці багатьох поколінь лісоводів.

Пересуванням площ за класами віку з урахуванням рубки розрахункових лісосік автором було пораховано розподіл площ за класами віку на кінець 40-річного періоду, за яким, а також оптимізованими за цільовими програмами лісовирощування середніми запасами була проведена оптимізація площ та запасів соснових і дубових (табл. 6) деревостанів зони Полісся та Лісостепу України (розрахунки здійснені для включених в експлуатацію лісів: дубових - по 13 і соснових - по 8 обласним управлінням лісового та мисливського господарства Держкомлісгоспу України, в яких зосереджено понад 85% деревостанів з переважанням цих лісоутворювальних деревних порід).

Оптимізація площ здійснювалася шляхом лісовідновлення на невкритих лісовою рослинністю лісових ділянках на землях лісогосподарського призначення Держкомлісгоспу України (150,9 тис. га) та на вкритих лісовою рослинністю ділянках лісового фонду - за рахунок збільшення площі дубових насіннєвих (на 140 тис. га) та соснових (на 83 тис. га) деревостанів.

Зростання площі дубових лісів проектувалося шляхом заміни наступних тимчасових господарських секцій: дубової низькопродуктивної порослевого походження - на 40 тис. га; соснової у вогнищах кореневої губки - на 48 тис. га, осикової - на 8 тис. га та грабової - на 44 тис. га, а сосняків в умовах Полісся - за рахунок похідних березових насаджень.

Площі частково замінених тимчасових господарських секцій (дубова порослевого походження та соснова у вогнищах кореневої губки) розраховувалися під час оптимізації лісовикористання, а грабової, березової та осикової визначалися за аналізом змін у площах цих деревостанів протягом попереднього 40-річного періоду.

Оптимізація запасів здійснювалася на основі розрахунку користування лісом за уточненими віками стиглості. Розрахунок проводився на основі оригінальної методики за попередньо підібраними нормативами ходу росту деревостанів (для сосни оптимальних, а для дуба - скоригованих нормальних).

Результатом оптимізації є прогноз збільшення площ та запасів таких найціннiших деревних порід, як дуб - на 9,3% по площі та 33,4% по запасу і сосни - відповідно на 4,7% та 16,6%. У цілому загальний запас деревини в лісах, підпорядкованих Держкомлісгоспу України, збільшиться на 12,5%, а середній запас деревини на 1 га - на 10%.

Поліпшення структури лісового фонду, підпорядкованого Держкомлісгоспу України, за 40 років господарювання забезпечить можливість додатково накопичити в лісах 174,4 млн м3 стовбурового запасу деревини. Користуючись середніми по Україні даними монографії П.І. Лакиди “Фітомаса лісів України” (2002) щодо щільності деревини та розподілу фітомаси лісів за фракціями, було встановлено, що запропоновані заходи дозволять додатково депонувати майже 78 млн т вуглецю.

У своїх дослідженнях автор не розглядав ліси, підпорядковані іншим відомствам та можливі обсяги лісорозведення на Україні.

таксаційний насадження стиглість лісовий

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та експериментальне обґрунтування стиглостей деревостанів основних лісоутворювальних порід, на основі яких розроблено проект диференційованих за деревною породою, продуктивністю, походженням та іншими показниками віків стиглостей деревостанів у лісах різного функціонального призначення. За організованими по цих критеріях господарських секціях та оцінкою динаміки вікової і товарної структури Українських лісів проведено довгострокові розрахунки лісовикористання та порахована його ефективність.

1. Цілісна система регулювання лісових ресурсів та їх комплексного використання неможлива без обґрунтування віків стиглостей деревостанів, оптимізації розміру та якісної структури лісозаготівель.

2. У зв'язку з посиленням природоохоронної та екологічної ролі лісів у країнах з інтенсивним веденням лісового господарства існує тенденція до підвищення віку рубок головного користування та накопичення запасів деревини на одиницю лісової площі.

3. Нормативи динаміки товарної структури деревостанів повинні враховувати необхідність розподілу грубої ділової деревини дубових та соснових насаджень за категоріями крупності; ув'язування сортиментних таблиць та ділової частки насаджень для стиглих і перестійних деревостанів та інші індивідуальні особливості деревних порід.

4. Розцінки за деревину основних лісоутворюючих порід, що відпускається на корені, необхідно переглянути у напрямі їх збільшення, про що свідчать розрахунки віку господарської стиглості деревостанів.

5. Із метою поліпшення організації лісового господарства та підвищення точності обліку лісовикористання, господарські секції мають бути більш однорідними та диференційованими за віком стиглості деревостанів, лісорослинними районами, деревною породою, походженням, продуктивністю насаджень та деякими іншими показниками.

6. Для вирощування деревини найбільш цінної в умовах України деревної породи як дуб насіннєвого походження, потрібно створювати господарські секції з насаджень найвищої продуктивності (І клас бонітету і вище) з високим віком головної рубки, розрахованим за технічною стиглістю на грубу ділову деревину з діаметром у верхньому відрізі від 36 см і більше, метою яких було б вирощування крупномірної та якісної деревини на експорт.

7. У захисних, рекреаційно-оздоровчих та природоохоронних лісах вік стиглості деревостанів з підвищенням бонітету повинен також підвищуватися, оскільки довговічність високобонітетних насаджень зазвичай більша у порівнянні з низькобонітетними. В цілому ж для цих категорій лісів віки стиглості деревостанів повинні бути на 1-2 класи вищі за відповідні віки стиглості насаджень в експлуатаційних лісах.

8. Розроблений за участю автора проект віків стиглостей деревостанів слугує основою для організації відповідних господарств. Така організація лісогосподарського виробництва сприятиме поліпшенню сортиментної структури деревини від рубок головного користування, рівномірності розподілу насаджень за класами віку та накопиченню запасів деревини в лісах України. З метою врахування як природоохоронної функції лісів, так і вимог лісоексплуатації, перехід лісового господарства до розроблених у проекті віків стиглості деревостанів має здійснюватися поетапно через так звані уточнені віки стиглостей насаджень.

9. Довгострокові прогнозні розрахунки лісокористування показали, що запроектоване підвищення віків рубок головного користування протягом першого 10-річного періоду навіть за уточнених віків стиглостей деревостанів супроводжується зменшенням річної розрахункової лісосіки по дубу на 24,8% (або 282,6 тис. м3), та по сосні на 33,3% (на 1111 тис. м3), однак у подальшому спостерігається її істотне зростання. Так, у соснових лісах вже з 2-го періоду розрахункова лісосіка за уточнених віків становить 92,5% від лісосіки, порахованої за чинними віками стиглості деревостанів, а в дубових лісах насіннєвого походження таке зближення розрахункових лісосік спостерігається з шостого 10-річного періоду (тоді запропонована автором розрахункова лісосіка вже складає понад 87% лісосіки за загальним запасом, порахованої за чинними віками стиглості деревостанів).

10. Економічний ефект (більш високий прибуток, порахований в цінах 2008 року) від поліпшення сортиментної структури деревини, заготовленої під час проведення рубок головного користування, отриманий за рахунок організації господарств за уточненими порівняно з чинними віками стиглості дубових деревостанів насіннєвого походження, можна очікувати: за фактичної сортиментної структури лісозаготівель через 65 років та за оптимальної їх структури - через 58 років.

11. Оптимізацію природокористування в рекреаційно-оздоровчих, захисних і природоохоронних лісах пропонується здійснювати на принципах безперервно-продукуючого лісу через проведення рубок переформування в межах поточного приросту деревини, а в перестійних одновікових рекреаційних лісах - триприйомними насіннєво-лісосічними рубками, спрямованими на формування різновікової структури деревостанів.

12. За оптимальної вікової структури соснових деревостанів лісопаркових господарств КО “Київзеленбуд”, їхній загальний запас збільшиться на 1,05 млн м3 (або на 13%), поточний приріст - майже удвічі (до 171,3 тис. м3·рік-1), а рекреаційне використання площі господарської секції з 73,2% до 100%. Весь цикл оптимізації вікової структури сосняків розрахований на 140 років, після чого буде отримано рівномірний розподіл площ за класами віку. Одночасне проведення оптимізації лісовикористання дозволить уже в п'ятому 10-річному періоді перейти до нормальної розрахункової лісосіки.

13. Усі ліси України виконують захисні, рекреаційні та природоохоронні функції, а також мають й відповідне господарське значення. Введення частини виключених з експлуатації лісів в екологічно безпечну експлуатацію (групово-вибіркові та поступові рубки) дозволить додатково отримувати до 5,4 млн м3 деревини на рік.

14. Оптимізація структури лісового фонду Держкомлісгоспу України за 40 років господарювання дасть можливість додатково накопичити в лісах країни 174 млн 385 тис. м3 стовбурового запасу деревини, тобто депонувати майже 78 млн т вуглецю, що в разі реального втілення в життя рішень Кіотського протоколу дозволить Україні додатково отримати кошти в розмірі 1 млрд 950 млн доларів, або близько 49 млн доларів за рік, котрі можна було б інвестувати в лісове господарство.

15. Практично всі без винятку екологічні проекти потребують значних капіталовкладень, котрі найближчим часом не будуть повернуті державі, однак забезпечать значну користь для всього суспільства.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для практичного використання запропоновано нові методичні підходи щодо обґрунтування віків стиглостей деревостанів основних лісоутворювальних порід у лісах України, диференціації господарських секцій та організації господарств, прогнозні розрахунки лісовикористання та наступну нормативно-довідкову базу для матеріально-грошової оцінки товарної структури насаджень:

1. Нормативи товарності деревостанів основних лісоутворювальних порід України.

2. Сортиментні таблиці для матеріальної оцінки перестиглих соснових деревостанів лісів населених пунктів і зелених зон.

3. Товарні таблиці для оцінки перестиглих соснових деревостанів рекреаційних лісів України.

4. Математичні моделі й таблиці уточнення нормативів розподілу об'єму грубої деревини ділових стовбурів сосни та дуба за розмірно-якісними категоріями.

5. Нормативи динаміки товарної структури деревостанів основних лісоутворювальних деревних порід України.

6. Оптимізація лісовикористання та вікової структури соснових деревостанів для лісопаркових господарств КО „Київзеленбуд”.

7. Довгострокові прогнозні розрахунки лісовикористання в соснових та дубових лісах України.

8. Вік стиглості деревостанів (проект).

Окремі результати досліджень впроваджено у виробництво Державним комітетом лісового господарства України, виробничим об'єднанням „Укрдержліспроект” та комунальним об'єднанням „Київзеленбуд”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у журналах та збірниках наукових праць

1. Гирс А. А. Товарность фаутных осиновых древостоев Украины / А. А. Гирс // Лесовыращивание и защитное лесоразведение : сб. науч. тр./ - К.: УСХА, 1992. - С. 104-106.

2. Гірс О. А. Нормативи товарності для березових деревостанів України / О. А. Гірс // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 1999. - Вип. 17. - С. 327-329.

3. Гірс О. А. Нормативи динаміки товарної структури оптимальних соснових деревостанів / О. А. Гірс // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2000. - Вип. 27. - С. 324-331.

4. Гірс О. А. Стиглість лісу та обґрунтування віку головної рубки основних лісоутворювальних порід України / О. А. Гірс // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2001. - Вип. 46. - С. 270-278.

5. Гірс О. А. Оптимальний вік головної рубки основних лісоутворювальних порід України та його обґрунтування / О. А. Гірс // Лісівництво і агролісомеліорація. - 2002. - Вип. 101. - С. 110-115.

6. Гірс О. А. Обґрунтування віку головної рубки букових деревостанів в умовах Українських Карпат / О. А. Гірс // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2004. - Вип. 71. - С. 148-154.

7. Гірс О. А. Динаміка товарності мішаних березово-соснових та грабово- ясенево-дубових насаджень / О. А. Гірс // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2004. - Вип. 72. - С. 255-261.

8. Гірс О. А. Фактори оптимізації головного користування лісом в Україні та їхній аналіз / О. А. Гірс // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2006. - Вип. 96. - С. 126-131.

9. Гірс О. А. Щодо віку головних рубок у дубових насіннєвих експлуатаційних лісах України / О. А. Гірс // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2006. - Вип. 103. - С. 112-117.

10. Гірс О. А. Організація ялинових господарств в експлуатаційних лісах України / О. А. Гірс, П. І. Лакида // Аграрна освіта і наука. - 2006. - Т. 7, Вип. 5-6. - С. 81-87. (Здійснено постановку проблеми, аналітичне опрацювання та висновки).

11. Гірс О. А. До питання організації тимчасових господарських секцій в грабових експлуатаційних лісах України / О. А. Гірс // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2007. - Вип. 106. - С. 167-174.

12. Гірс О. А. Оптимізація лісокористування в рекреаційних лісах / О. А. Гірс // Аграрна освіта і наука. - 2007. - Т. 8, Вип. 3-4. - С. 95-101.

13. Гірс О. А. Обґрунтування віку стиглості для основних деревних порід в лісах України / О. А. Гірс, П. І. Лакида // Аграрна освіта і наука. - 2007. - Т. 8, Вип. 5-6. - С. 103-109. (Здійснено постановку проблеми, аналітичне опрацювання та висновки).

14. Гірс О. А. Обґрунтування віку стиглості та організація господарських секцій в соснових лісах України / О. А. Гірс // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2007. - Вип. 113. - С. 172-181.

15. Гірс О. А. Пропозиції щодо обґрунтування віку головних рубок у вільхових лісах України / О. А. Гірс // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. - 2007. - Вип. 17.1. - С. 46-51.

16. Гірс О. А. Динаміка розміру рубок головного користування лісом в дубових деревостанах України / О. А. Гірс, М. М. Рековець // Аграрна освіта і наука. - 2008. - Т. 9, Вип. 5-6. - С. 125-131. (Здійснено обґрунтування предмета дослідження, аналітичне опрацювання та висновки).

17. Гірс О. А. Нормативи товарної структури перестійних соснових деревостанів рекреаційних лісів України, їх розробка та аналіз / О. А. Гірс // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. - 2008. - Вип. 18.8. - С. 47-52.

18. Гірс О. А. Динаміка головного користування в соснових деревостанах на основі чинних та запропонованих віків стиглості в лісах України / О. А. Гірс, М. М. Рековець // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. - 2008. - Вип. 18.9. - С. 12-19. (Здійснено обґрунтування предмета дослідження, аналітичне опрацювання та висновки).

19. Гірс О. А. Нормативи динаміки товарної структури ясеневих деревостанів та обґрунтування віку головних рубок в ясеневих експлуатаційних лісах України / О. А. Гірс // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2008. - Вип. 126. - С. 271-276.

20. Гірс О. А. Оптимізація та економічна ефективність лісокористування в Україні на довгостроковий період / О. А. Гірс // Наукові доповіді Національного аграрного університету [електронний журнал] - К., 2008. - № 12. - 13 с. - Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-Journals/nd/2008-4/08goaltp.pdf.

21. Гірс О. А. Прогноз розміру та економічна ефективність використання деревних ресурсів в дубових насіннєвих лісах Полісся та Лісостепу України / О. А. Гірс, С. М. Кашпор // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2009. - Вип. 132. - С. 235-242. (Здійснено постановку проблеми, аналітичне опрацювання та висновки).

22. Строчинский А. А. Товарная структура спелых и перестойных древостоев в лесах первой группы / А. А. Строчинский, А. А. Гирс // Лесовыращивание и защитное лесоразведение : сб. науч. тр. - К.: УСХА, 1992. - С. 93-96. (Здійснено збір експериментального матеріалу та його аналітичне опрацювання).

23. Строчинський А. А. Нові нормативи для матеріальної оцінки перестиглих соснових деревостанів лісів населених пунктів і зелених зон / А. А. Строчинський, В. В. Миронюк, В. А. Свинчук, О. А. Гірс // Аграрна освіта і наука. - 2008. - Т. 9, Вип. 1-2. - С. 73-78. (Здійснено збір експериментального матеріалу та аналітичне його опрацювання, висновки).

Матеріали та тези конференцій

24. Гірс О. А. До питання про розрахунок лісокористування при добровільно-вибіркових рубках в гірських лісах Українських Карпат / О. А. Гірс // Наук. конф. професорсько-викладацького складу та аспірантів НАУ, 8-9 квітня 1994 р. : тези доп. - К.: НАУ, 1994. - С. 57.

25. Гірс О. А. Пропозиції щодо встановлення віку головної рубки для основних лісоутворюючих порід в експлуатаційних лісах України / О. А. Гірс Конф. наук.-педагог. працівників, наук. спів роб. і асп. та 60-та ювіл. студент. наук.-вироб. конф. ННІ ЛіСПГ, 11-12 квітня 2006 р. : тези доп. - К.: НАУ, 2006. - С. 74-75.

26. Гірс О. А. Обґрунтування оптимальної вікової структури рекреаційних лісів м. Києва / О. А. Гірс // Конф. наук.-педагог. працівників, наук. співроб. і асп. та 61-а студент. наук. конф. ННІ ЛіСПГ, 4-5 квітня 2007 р. : тези доп. - К.: НАУ, 2007. - С. 77-78.

Підручники та довідкові матеріали

27. Гірс О. А. Лісовпорядкування / Гірс О. А., Новак Б. І., Кашпор С. М. - К.: Арістей, 2005. - 380 с.

28. Нормативи товарності деревостанів основних лісоутворювальних порід України / [Строчинський А. А., Кашпор С. М., Гірс О. А., Березівський Л. М.]. - К.: Видавничий центр НАУ, 2004. - 28 с.

29. Сортиментні таблиці для матеріальної оцінки перестиглих соснових деревостанів лісів населених пунктів і зелених зон / [Строчинський А. А., Гірс О. А., Миронюк В. В. та ін.] - К.: НАУ, 2007. - 12 с.

АНОТАЦІЇ

Гірс О.А. Стиглість деревостанів та наукові основи прогнозу використання деревних ресурсів у лісах різного функціонального призначення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.02 - лісовпорядкування та лісова таксація. - Національний університет біоресурсів і природокористування України. - Київ, 2009.

Результати досліджень полягають у розробці теоретичних основ та нових методичних підходів щодо обґрунтування віків стиглостей деревостанів основних лісоутворювальних порід у лісах України, диференціації господарських секцій та організації господарств, прогнозу лісовикористання та розробці нормативно-довідкової бази для матеріально-грошової оцінки товарної структури насаджень.

Обґрунтовано концепцію організації високопродуктивних господарських секцій з високим віком стиглості в дубових деревостанах насіннєвого походження, призначених для вирощування високоякісних сортиментів найвищої вартості.

Розроблено проект віків стиглостей деревостанів основних лісоутворювальних порід у лісах різного функціонального призначення.

Вік стиглості у господарствах пропонується встановлювати на основі диференціації розрахунків технічної та господарської стиглостей лісу з урахуванням продуктивності деревостанів, біологічних особливостей деревних порід та відповідних для них лісорослинних умов.

Лісовикористання із збереженням та посиленням природоохоронних функцій лісів на основі запропонованих віків стиглості деревостанів передбачає науково обґрунтовану розрахункову лісосіку, накопичення запасів деревини у лісах України, формування насаджень за цільовими програмами лісовирощування, поліпшення санітарного стану лісів, у т. ч. за рахунок залучення в рубку перестійних насаджень рекреаційних та інших категорій вилучених з експлуатації лісів.

Довгострокові розрахунки лісовикористання показали, що запроектоване підвищення віків стиглостей деревостанів протягом першого 10-річного періоду супроводжується значним зменшенням річної розрахункової лісосіки в дубових та соснових насадженнях, однак у подальшому спостерігається її істотне зростання. Економічний ефект від лісовикористання за уточненими порівняно з чинними віками стиглості дубових деревостанів насіннєвого походження, можна очікувати: за фактичної сортиментної структури лісозаготівель через 65 та за оптимальної їх структури - через 58 років. При цьому розрахунки не враховували збільшення корисних функцій лісу, які не оцінені у грошовому еквіваленті.

Запропонована організація господарства у лісах Держкомлісгоспу України протягом 40 років господарювання дозволить на 12,5% збільшити стовбуровий запас деревини у лісах, що в разі реального втілення в життя рішень Кіотського протоколу дозволить Україні додатково отримати близько двох млрд доларів.

Природоохоронна організація господарства, у т.ч. лісовикористання, потребує значних додаткових витрат, котрі найближчим часом не будуть повернуті державі, однак матиме важливе значення для всього суспільства.

Ключові слова: стиглість лісу, господарська секція, ціна деревини, продуктивність, оптимізація лісокористування, моделювання, вікова структура насаджень, економічний ефект, нормативи.

Гирс А.А. Спелость древостоев и научные основы прогноза использования древесных ресурсов в лесах разного функционального назначения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.02 - лесоустройство и лесная таксация. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины. - Киев, 2009.

Результаты исследований заключаются в разработке теоретических основ и новых методических подходов относительно обоснования возрастов спелости древостоев основных лесообразующих древесных пород в лесах Украины, дифференциации хозяйственных секций и организации хозяйств на природоохранной основе, прогноза лесопользования, а также разработке нормативно-справочной базы для материально-денежной оценки товарной структуры насаждений.

Автором обоснована необходимость разработки нормативов размерно-качественной структуры деревьев основных древесных пород за группами возраста, а для перестойных деревьев и древостоев сосны в рекреационных лесах разработана нормативная база для оценки их товарной структуры. Уточнена нормативная база товарной структуры деревьев и древостоев с преобладанием сосны и дуба данными выхода категорий крупной деловой древесины. Данные нормативы после соответствующего их утверждения предлагается использовать в лесохозяйственной практике. Разработаны нормативы динамики товарной структуры древостоев основных лесообразующих пород.

Обоснована концепция организации высокопроизводительных хозяйственных секций с высоким возрастом спелости в дубовых древостоях семенного происхождения, предназначенных для выращивания высококачественных сортиментов наивысшей стоимости.

Возраст спелости в хозяйствах предлагается устанавливать на основе дифференциации расчетов технической и хозяйственной спелостей леса с учетом производительности древостоев, биологических особенностей древесных пород и соответствующих для них лесорастительных условий. На основе данных подходов разработан проект возрастов спелостей древостоев основных лесообразующих пород в лесах разного функционального назначения. Переход от действительных к оптимальным возрастам спелости древостоев предлагается осуществлять постепенно, что позволит учесть в переходном периоде как природоохранные, так и лесоэксплуатационные интересы общества.

Из расчета рубок главного пользования лесом исключено 2,4 млн га лесов, в т. ч. 0,6 млн га спелых и перестойных, часть которых с каждым годом возрастает. Значительная часть этих лесов должна быть включена в эксплуатацию путем проведения в них семенно-лесосечных или выборочно-лесосечных рубок. Последние формируют разновозрастные древостои, являющиеся целью хозяйствования в рекреационно-оздоровительных лесах. Прогнозные расчеты показали, что за счет включения в эксплуатацию некоторых исключенных категорий лесов в течение 30-летнего периода можно увеличить лесопользование от 3,3 до 5,4 млн м3 древесины в год.

Лесопользование на основе предложенных возрастов спелости древостоев предусматривает научно обоснованную расчетную лесосеку, накопление запасов древесины в лесах Украины, формирование насаждений за целевыми программами лесовыращивания, улучшение санитарного состояния лесов, в т. ч. за счет привлечения в рубку перестойных насаждений рекреационных и других категорий изъятых из эксплуатации лесов.

Предложена оптимизация лесопользования и возрастной структуры сосновых древостоев для лесопарковых хозяйств КО „Киевзеленстрой” с 140-летним оборотом рубки и выходом на нормальную лесосеку уже в пятом 10-летнем периоде.

В сосновых и дубовых лесах Полесья и Лесостепи Украины за действующими и проектными возрастами спелости по областным управлениям лесного и охотничьего хозяйства на 40-летний период осуществлен расчет лесопользования, который показал, что запроектированное повышение возрастов рубок главного пользования на протяжении первого 10-летнего периода сопровождается значительным уменьшением годовой расчетной лесосеки в дубовых и сосновых древостоях, однако в дальнейшем наблюдается ее существенный рост.

Для дубовых лесов семенного происхождения, учитывая значительное проектное повышение их возраста спелости, такие расчеты проводились для Полесско-Лесостепной зоны в целом на 160-летний период. Экономический эффект от лесопользования за уточненными по сравнению с действующими возрастами спелости дубовых древостоев семенного происхождения, можно ожидать: при фактической сортиментной структуре лесозаготовок через 65 и при оптимальной их структуре - через 58 лет. При этом расчеты не учитывали увеличения полезных функций леса, которые имеют огромное общественное значение, однако на данное время не имеют оценки в денежном эквиваленте.

Предложенная организация хозяйства в лесах Госкомлесхоза Украины на протяжении сорока лет хозяйствования позволит на 12,5% увеличить стволовой запас древесины в лесах, что в случае реального воплощения у жизнь решений Киотского протокола даст возможность Украине за это время дополнительно получить около двух млрд долларов.

Природоохранная организация хозяйства, в т.ч. лесопользования, нуждается в значительных дополнительных затратах, которые в ближайшее время не будут возвращенны государству, однако будет иметь важное значение для всего общества.

Ключевые слова: спелость леса, хозяйственная секция, цена древесины, продуктивность, оптимизация лесопользования, моделирование, возрастная структура насаждений, экономический эффект, нормативы.

Girs O.A. Ripeness of forest stands and scientific bases of the prediction of the use of arboreal resources in the forests of different purpose. - The Manuscript.

The dissertation for awarding a scientific degree of doctor of agricultural sciences on speciality 06.03.02 - forest inventory and forest measurement. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

The results of the research work are directed on the developing of theoretical bases and new methodological approaches for justification ages of ripeness of forest stands. New approaches are also directed on differentiation of economic sections and organization of economies based on environmental protection, the prediction of forest exploitation, and the development of normatively certificate base for material and monetary estimation of commodity structure of plantings.

At work is grounded the conception of organization of highly productive economic sections with the high age of ripeness in oak forest stands of seminal origin that are intended for growing high-quality sortiments of the greatest cost.

It is proposed to set age of ripeness in economies on the basis of calculations based on differentiation of technical and economic forest's ripeness taking into account the productivity of forest stands, biological features of arboreal breeds, and relevant for them forest's plantings conditions.

Environmental forest exploitation based on the offered ages of ripeness of forest stands foresees the scientifically grounded calculation cutting area, accumulation of wood supplies in the forests of Ukraine, formation the plantings on special purpose programs of forest use, improvement of the sanitary state of forests, including different categories of the forests withdrawn from exploitation.

The long-term calculations of forest use showed that planned increase of ages of deck-houses of the main use during the first 10-years-old period is accompanied by a significant decrease of annual calculating cutting area in oak and pine forest stands, however in subsequent is observed its significant growth. Economic effect from the forest use by specified ages of ripeness of the oak forest stands of seminal origin comes: at the actual sortiment's structure of logging-offs in 65 years and at their optimum structure - in 58 years. But calculations have not taken into account the increase of useful functions of the forest, which are not evaluated in money equivalent.

The proposed organization of economy in the forests of Derzhkomlisgosp of Ukraine during forty years of managing will increase the barrel supply of wood in the forests to 12,5 %, that in the case of real implementation of decisions of the Kyoto Protocol will allow Ukraine to receive additionally about two milliards of dollars.

The environmental management organization, including forest exploitation, requires significant additional costs, which in the near time will not be returned to the state, however from them wins the whole society.

Key woods: ripeness of forest stands, the economic section, cost of the woods, productivity, optimization of harvesting, modelling, age structure of forest stands, еconomic effect, specifications.

Размещено на Allbest.ur