Удосконалення методів селекції цибулі шалот для створення вихідного матеріалу з високою продуктивністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 635:631.527:631.

06.01.05 - селекція рослин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ СЕЛЕКЦІЇ ЦИБУЛІ ШАЛОТ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ З ВИСОКОЮ ПРОДУКТИВНІСТЮ

Залізняк Оксана Любомирівна

Київ - 2008



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Закарпатському інституті агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (2005 - 2007 рр.)

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Савіна Олена Іванівна, Закарпатський інститут АПВ УААН, провідний науковий співробітник лабораторії тютюну

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, Подгаєцький Анатолій Адамович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедрою біотехнології та фітофармакології

кандидат сільськогосподарських наук, Шох Світлана Сергіївна, Білоцерківський національний аграрний університет, асистент кафедри селекції і насінництва

Захист відбудеться 07 жовтня 2008 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.360.01. при Інституті цукрових буряків за адресою: м. Київ-141, вул. Клінічна, 25, корпус 1.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: 03141, м. Київ-141, вул. Клінічна, 25, Інститут цукрових буряків, корпус 1, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25, корпус 2.

Автореферат розісланий 5 вересня 2008 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат с.-г. наук Сторожик Л.І.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Серед овочевих культур цибуля шалот відіграє важливе місце. Хоча площі під цією культурою незначні, але вона характеризується певними смаковими якостями, високою тривалою лежкістю, не примхливою при вирощуванні, морозостійкою, та вирощується у декілька строків з використанням у свіжому вигляді цілорічно. Споживачі вимагають надранніх і ранніх, наявності солодких сортів та таких, що характеризуються інтенсивним відростанням листків на зелену продукцію та форми цибулини придатної для кулінарних потреб. Для виробничого застосування відсутні сорти цибулі шалот із зазначеними параметрами, тому необхідно вивести нові сорти із коротким періодом вегетації та здатністю формувати високий урожай у різні періоди року.

Актуальність. Виконані дослідження спрямовані на виведення нових сортів цибулі шалот із високою продуктивністю зеленого пера, цибулиною великого розміру та високою здатністю до гніздування. Зважаючи на те, що теоретичних і практичних досліджень у цьому напрямі в Україні дуже мало, а у західній її частині селекційний процес цибулі шалот проводився вперше, перспективність та актуальність напряму досліджень не викликає сумніву. Особливе значення при вивченні цієї проблеми відіграє розробка підходів до методів добору форм, удосконалення методики процесу селекції та провокування стрілкування цибулі шалот з метою своєчасного сортооновлення та проведення схрещувань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з державною науково-технічною програмою “Овочівництво і баштанництво”, затвердженою УААН на 2000-2005 рр., є складовою частиною наукових досліджень лабораторії овочівництва та пряно-ароматичних культур Закарпатського інституту АПВ завдання 16.01.03.06. “Створити високопродуктивні сорти малопоширених овочевих культур, забезпечити систему насінництва, технології вирощування та попередньої підготовки для потреб харчової промисловості”, номер державної реєстрації 0100U2523 та НТП 16 “Овочівництво” на 2006-2010 рр. згідно завдання 16.01/11 “Створити конкурентноспроможні лінії мало поширених овочевих рослин на основі розробки сучасних ефективних методик селекції і насінництва”

Мета та завдання досліджень. Створити вихідний матеріал та нові сорти цибулі шалот на основі удосконалення селекційного процесу, визначення залежності морфологічних ознак із продуктивністю та виявлення шляхів підтримання морфологічних ознак нових сортів під час репродукування. цибуля шалот репродукування селекційний

Для реалізації поставленої мети вирішувалися наступні завдання:

встановлення параметрів формування ознак та строків проходження етапів онтогенезу;

проведення комплексної оцінки створеного вихідного матеріалу за морфо-біологічними ознаками;

удосконалення селекційного процесу та методів добору для прискорення одержання сорту;

встановлення фенотипового прояву основних ознак;

виділення перспективних сортів з метою проведення державної експертизи та впровадження їх у виробництво;

визначення особливостей підтримання морфологічних ознак створених сортів цибулі шалот;

економічна ефективність вирощування нових сортів цибулі шалот.

Об'єкт досліджень: селекція цибулі шалот, високопродуктивні форми, морфо-біологічні ознаки, селекційна цінність.

Предмет досліджень: напрями і методи створення стійких вихідних форм, методи маніпулювання генетичною мінливістю, добір селекційного матеріалу, генетичний матеріал (сорти, колекційний матеріал, селекційні зразки гібридних розсадників за 2005-2007 рр.).

Методи дослідження: вимірювально-ваговий - визначення метричних характеристик рослини цибулі шалот; лабораторний - якісний склад продукції; статистичний - виявлення ступеня домінування, варіанси, кореляційних зв'язків між господарсько-цінними ознаками, адаптивної здатності та оцінки достовірності одержаних результатів; генетико-селекційний метод з наступним індивідуальним та родинним добором.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Закарпаття на основі виведення високопродуктивних сортів з високою лежкістю виявлені можливості використання цибулі шалот для одержання зеленого пера тривалий період. Після детального вивчення систематики і таксономії цибулі ріпчастої уніфіковано походження цибулі шалот шляхом виділення груп з білою та червоною шкірочкою. Розроблена кореляційна модель основних кількісних ознак та на її основі оптимізовано добори за ознаками корелюючими із продуктивністю. Виявлено ознаки, що характеризуються значною мінливістю із можливим проявом нових ознак для добору клонів та генетично нових популяцій. Встановлено фенотиповий прояв основних кількісних ознак та визначено коефіцієнти варіації гніздування і форми цибулини залежно від зовнішніх умов вирощування. Встановлено основні фактори, які впливають на розкриття потенціалу сорту та визначено методи підтримання стабільності морфологічних ознак сортів цибулі шалот при культивуванні.

Практичне значення одержаних результатів. Створено вихідний матеріал та проведено оцінку за господарсько-цінними ознаками, зокрема у конкурсному розсаднику. Сорт Оксамит із 9 цибулинами у гнізді, діаметром гнізда 6,5 см, діаметром цибулини 2,5 см, середньою масою цибулини 9,6 г та масою гнізда 78,9 г підготовлений для передачі на державну експертизу. Виявлено перспективні сортозразки АВ 15, АВ 13, КЮ 11 та КЮ 13, які характеризуються високими показниками продуктивності (сортозразок від вихідної форми АВ/13 із 17 цибулинами у гнізді, масою гнізда 153 г і масою цибулинки 9 г). Кращі ознаки продуктивності сформовані у вихідної форми АВ/С з сіянки гніздом із 18 цибулин масою 157 г з середньою масою цибулини 8,7 г. Для забезпечення гніздості цибулі шалот доведено значення величини цибулини вивчених вихідних форм ( АВ 2,6-3 см за діаметром цибулини, КЮ 2-2,5 см, ІЮ більше 3 см, ХЧ 2-2,5 см.).

Особистий внесок здобувача полягає у опрацюванні, узагальненні та систематизації вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, безпосередньому виконанні досліджень, теоретичному узагальненні результатів, їх систематизації, формуванні висновків, публікуванні фахових наукових статей із дольовою участю автора не менше 70%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації висвітлено на засіданнях методичних рад Закарпатського інституту АПВ (2005-2008рр.), вчених радах Закарпатського інституту (2005-2008рр.), на науково-практичній конференції у м. Харків Інституту рослинництва ім. Юр'єва (вересень, 2006р.), міжнародній науковій конференції молодих вчених (Кіровоград, квітень 2007р.).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у 5 наукових працях, серед яких 3 у фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 204 сторінках машинописного тексту (комп'ютерний варіант), включає 31 таблицю та 84 рисунки. Складається з 3 розділів, висновків та пропозицій селекційній практиці і виробництву та додатків. Список використаної літератури нараховує 154 джерела, з яких 15 латинським шрифтом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі ” Значення цибулі шалот та рівень селекції в Україні” на підставі опрацьованої наукової літератури визначено шляхи цілеспрямованого селекційного процесу цибулі шалот з метою створення сорту для забезпечення зеленною продукцією та створення вихідного матеріалу для проведення клонового добору з високими показниками продуктивності. Проаналізовано сучасний стан розвитку селекції цибулі та наведено різні погляди дослідників щодо особливостей формування продуктивності культури, у якої дуже мінливі кількісні ознаки у зв'язку із космополітичним походженням. Основні не вирішені питання формування вихідного матеріалу, вивчення фенотипового прояву основних ознак, підтримання виявлених ознак у нових сортів та відпрацювання основних методів селекційного процесу покладено в основу робочої гіпотези наукових досліджень за темою дисертаційної роботи.

У другому розділі ”Умови, матеріал та методика проведення досліджень” наведено погодні умови, характеристику залученого у селекційний процес матеріалу та основні методики, за якими проводились дослідження. Основні експерименти, виконувались на полях наукової сівозміни Закарпатського інституту АПВ УААН упродовж 2005-2007 років. Ґрунти лучнувато-буроземні, сильно оглеєні, характеризуються важкими водно-фізичними властивостями, тому у період посухи потребують зрошення. Рельєф районів області різноманітний. Це досить теплі райони, де сума активних температур коливалась у межах 2700-3200°С, а річна сума опадів - 300-1100 мм. Середня температура липня складає 21°С. Період із середньодобовою температурою вище 10°С становить 185 днів.

Вихідним матеріалом для селекційної роботи служили колекційні зразки зібрані у населення, вихідні форми добору із сортів стандартів Кущівка місцева та Сюрприз (білошкіра). Проведено добір кращих форм із наступною детальною оцінкою за морфологічними ознаками та господарською продуктивністю.

Фенотипову мінливість вираховували за Бороєвичем. Отримані експериментальні дані обробляли методами математичної статистики використовуючи елементи дисперсійного, кореляційного, регресійного та кластерного аналізів. Достовірність отриманих статистичних параметрів оцінювали за критеріями Стьюдента (t), Фішера (F), Кохрена (G), Пірсона (2) тощо.

Проведено наступні обліки, спостереження та аналізи: фенологічні спостереження дружність сходів, початок масового формування цибулин, початок вилягання листків і дозрівання, співвідношення маси листків і цибулини згідно класифікатора на відмітність, однорідність та стабільність; рівень фенотипової мінливості характеризували згідно статистичних обчислень - середнє арифметичне, середнє квадратичне, дисперсія, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації; параметри стабільності (середній квадрат відхилення від лінії регресії), пластичності (коефіцієнт регресії); аналіз повного амінокислотного складу; визначення білка за К'єльдалем з попереднім осадженням за Бортшейном; статистичний аналіз результатів досліджень проводився з використанням прикладної програми „Statistica 6.0”; економічна ефективність визначалася шляхом складання технологічних карт.

У третьому розділі ”Результати досліджень” підрозділ 3.1 “Оптимізація доборів на основі ознак корелюючих із продуктивністю” викладений основний матеріал проведених досліджень. Завдяки невибагливості до умов вирощування, цибуля шалот має широкий ресурсозберігаючий потенціал і здатна утворювати конвеєр надходження продукції та об'єднувати у собі ранньостиглість, врожайність і тривалий період споживання. Основним у розділі є вивчення мінливості основних морфологічних ознак та встановлення кореляційних зв'язків з метою оптимізації добору форм з високими параметрами продуктивності.

На підставі даних Ігнатьєвої І.П. цибуля шалот утворилась у процесі природного добору у північних районах. Автор вказує на утворення різновидності цибулі шалот: var chinense V, var ascalonicum V.,var majus Don.f. Західний підвид поділяється на 3 екологічні групи: середньоєвропейську, середньоросійську та північноамериканську. Цей підвид включає сорти із одно, середньо та багатозачатковими цибулинами середнього розміру. На думку А.О.Казакової саме шалот відноситься до східного підвиду, яку широко вирощують у всіх північних країнах шляхом вегетативного розмноження та насінням у більш південних районах. Північна екогрупа включає в себе сортотипи Європейської групи та Американської.

На основі детального вивчення систематики та таксономії цибулі ріпчастої удосконалено систематику цибулі шалот, яка відноситься до виду цибулі ріпчастої, європейського сортипу, типу var. ascаlonicum V., який включає сорти з червоною та білою шкірочкою, що є елементом удосконалення схеми походження даної культури (рис.1).

На основі статистичного аналізу розроблено рівняння регресії основних кількісних ознак вивчених сортозразків, що свідчить про достовірність одержаного матеріалу. За розробленими рівняннями можливо прогнозувати формування ознак в залежності від різних факторів у поєднанні кореляції тих чи інших ознак. Важливими ознаками при встановленні рівнянь є діаметр гнізда, кількість цибулин у гнізді, маса гнізда, кількість пер і довжина пера (табл.1).

Вдосконалена методика проведення експертизи сортів цибулі шалот на відмітність, однорідність і стабільність шляхом встановлення параметрів виявлення кількісних ознак та визначено сорти-еталони із сортименту вітчизняного походження. Відпрацьований вегетаційний цикл розвитку цибулі шалот від насіння до цибулини, від цибулини до насіння, розвиток цибулі при вегетативному розмноженні із зазначенням фази розвитку та тривалості цього періоду у днях і умови проходження фенофази з метою встановлення тривалості вигонки цибулі шалот за різним призначення.

Проведено детальний аналіз вихідних форм з метою визначення напряму добору для виділення нових сортів з високою продуктивністю. Для кращих вихідних форм розроблена кореляційна модель основних кількісних ознак та на її основі оптимізовано добір за ознаками корелюючими із продуктивністю для проведення більш ефективних доборів на високу продуктивність зеленого пера та цибулин. При доборі з вихідної форми сорту Кущівка місцева (ХЧ) виявлено тісну кореляцію ознаки діаметра гнізда із кількістю цибулин у гнізді (r=0,80±0,21), між шириною пера і діаметром цибулини (r=0,72±0,20). Вихідну форму АВ використовували як основний матеріал для добору на високу продуктивність зеленого пера у зв'язку із тісною кореляцією між ознаками, які відповідають за продуктивність зеленого пера. Для цілеспрямованого добору рослин з вихідної форми ІЮ достатньо провести заміри тих ознак, які тісно корелюють між собою і спрямовані на одержання високої продуктивності: діаметр гнізда і кількості цибулин (r=0,79±0,22), маси гнізда і кількості пер на псевдостеблі (r=0,92±0,14), маси гнізда і довжини пера (r=0,73±0,18), маси гнізда і ширини пера (r=0,87±0,18), довжини пера і кількості пер (r=0,68±0,23), ширини пера і кількості пер (r=0,89±0,16), ширини пера і довжини пера (r=0,87±0,17). З метою цілеспрямованих доборів з вихідної форми КЮ одержано тісні взаємозв'язки діаметра гнізда від кількості цибулин (r=0,86±0,18), діаметра гнізда і кількості пер (r=0,90±0,16), маси гнізда і довжини пера (r=0,76±0,23), маси гнізда і ширини пера (r=0,71±0,25), довжини пера і кількості пер (r=0,81±0,21).

Таблиця 1 - Результати регресійного аналізу основних кількісних ознак

Вихідні	Рівняння регресії	r	Sr	t
ХЧ		0,80	0,21	3,75
АВ		0,81	0,21	3,87
		0,83	0,20	4,42
		0,83	0,20	4,12
		0,73	0,24	3,02
		0,85	0,18	4,65
		0,90	0,15	5,98
ІЮ		0,79	0,22	3,66
		0,92	0,14	6,71
		0,73	0,18	3,06
		0,87	0,18	4,98
		0,68	0,23	2,64
		0,89	0,16	5,64
		0,87	0,17	4,99
КЮ		0,86	0,18	4,84
		0,90	0,16	5,80
		0,76	0,23	3,35
		0,71	0,25	2,86
		0,81	0,21	3,84
КМ		0,65	0,27	2,40
		0,75	0,23	3,19

Примітка: t0,05=2,30; DГ - діаметр гнізда; NЦ - кількість цибулин у гнізді;

МГ - маса гнізда; NП - кількість пер; LП - довжина пера;

ВП - ширина пера; DГ - діаметр гнізда

При оптимізації кількісних ознак визначено, що добори популяцій із вихідної форми КМ із діаметром гнізда не більше 3 см що забезпечить високу кількість цибулин у гнізді (r=0,65±0,27), зростання довжини пера забезпечить оптимальну кількість пер на псевдостеблі (r=0,75±0,23). Отже вихідні форми АВ, КЮ, ІЮ та КМ є основними джерелами цінних ознак для добору нових популяцій.

У підрозділі 3.2. “ Відпрацювання методів ведення селекційного процесу цибулі шалот” відпрацьовано методику селекційного процесу цибулі шалот з викладенням вимог до створюваних сортів, етапів селекційного процесу при класичній селекції та вегетативних доборах, детальний опис методики закладки розсадників, методи добору форм, оцінка селекційного матеріалу у розсадниках, що дасть можливість проводити селекційний процес цибулі шалот на високому рівні з бажаною результативністю.

Основний селекційний матеріал згрупований за параметрами продуктивності у результаті добору 2005-2007 років. Відібрані сортозразки 2005 року характеризувались різним рівнем продуктивності. Шляхом кластерного аналізу матеріал відранжований за рівнем продуктивності, що виражається у площинному розміщенні від 25 до 220 групового діапазону. Встановлено високий рівень продуктивності за вихідними формами АВ та ІЮ. Найбільш ефективні добори із вихідної форми АВ, де величина гнізда та цибулини у оптимальному співвідношенні. Вихідна форма ІЮ характеризується діаметром цибулини до 3,5-4 см, але меншою кількістю цибулин у гнізді (2-5 шт), (рис. 2.).

Не менш ефективною є вихідна форма КЮ, за якою при кластерному аналізі одержано високі показники продуктивності з метою виділення продуктивного клону для забезпечення високого виходу зеленого пера та оптимального забезпечення цибулин для вегетативного розмноження. Тому надалі необхідно орієнтуватись на цілеспрямовані добори із тих вихідних, які характеризуються оптимальними параметрами продуктивних ознак для використання продукції на зелене перо та столового призначення цибулин.

Оцінений і відібраний за 2006 рік селекційний матеріал відранжовано за допомогою кластерного аналізу, та встановлено низький діапазон доборів за продуктивними ознаками у порівнянні зі стандартом. Лише невелика група клонів значно виділилась, яка знаходиться у площині 118 проти всієї групи із розміщенням між 12 і 21. Сюди віднесено КЮ7/9, КЮ 7/7, АВС/18, АВС /8, АВ 13/17 та КЮ8/15, на які слід звернути особливу увагу при подальшій селекційні роботі (рис. 3.). На розкриття рівня продуктивності основного селекційного матеріалу значно вплинули погодні умови року випробування.

Добори у 2007 році проводили за значно збільшеним обсягом матеріалу у порівнянні із минулими роками за рахунок проведених доборів за багатьма вихідними формами та одержання насіння. Добори білошкірої цибулі шалот обмежені формою ІЮ із-за низької гніздості та поганої лежкості. Серед білошкірих форм виділено ІЮ-1 із 5 цибулинами у гнізді, що заслуговує на увагу для подальших доборів. Слід зазначити, що стандарт Кущівка місцева характеризувалась у 2007 році низькими показниками гніздості, а тому форми АВ, КЮ, КМ значно перевищували показники стандарту. Клони АВ 5 та АВ 2 характеризувались високими показниками і заслуговують на подальшу оцінку у селекційному розсаднику з метою виділення кращого сорту для проведення державної експертизи. Завершальною аналітичною роботою при аналізі вихідного матеріалу цибулі шалот є ранжування матеріалу за рівнем прояву ознак, де встановлено, що у 2007 році проведено якісний добір за багатьма кількісними ознаками із встановленням 7 груп прояву ознак (рис.4).

До високопродуктивних форм віднесено ІЮ- 5, АВ- 2, АВ- 5, АВ-3, КЮ-3, КЮ 5, які знаходяться у площині продуктивності від 20 до 40. До групи низькопродуктивних віднесено ХЧ-1, ХЧ-3, ІЮ- 3, ХЧ- 4, ІЮ-1 та ХЧ- 5. Тому високопродуктивну групу слід розглядати як кращий матеріал для опрацювання у конкурсному розсаднику для подальшої державної експертизи та реєстрації сортів для впровадження у виробництво. Виділені популяції за продуктивними ознаками надалі будуть висаджуватись кожна окремо та вивчатись у розсаднику розмноження з метою підготовки матеріалу до експертизи. Слід відмітити, що виділені популяції цибулі шалот з червоною шкіркою характеризуються більшою гніздістю, але нижчою масою гнізда. Із виділених місцевих популяцій зазначено видовжену форму цибулини з 5-7 цибулин у гнізді.

Важливо у селекційному процесі при створенні нових сортів врахувати урожайність стиглої цибулі, яка йде на споживання та наступне розмноження. На основі обліку кількісних ознак за гніздістю, масою гнізда та діаметра цибулини виділено кращі популяції, з якими буде надалі проводитись добір та їх оцінка за клонами. Серед проаналізованого матеріалу виділено кращі сорти для висадки на 2008 рік та формування матеріалу для конкурсного розсадника з метою передачі кращих на державну експертизу. Аналізуючи матеріали встановлено, що великою здатністю до гніздування характеризуються вихідні форми червоного кольору ХЧ/5 та ХЧ/7, з яких відібрані 4 клони із 12 та 15 цибулин з товарним виглядом та високою лежкістю.

Згідно середніх даних за роки випробування встановлено, що заслуговує на увагу та готуються матеріали на проведення державної експертизи сорту Оксамит із 9 цибулин у гнізді, діаметром цибулини 2,6-3 см, діаметром гнізда 6,5 см, середньою масою цибулини 9,6 г та масою гнізда 78,9 г (табл.2).

Для подальшої оцінки сформовано селекційний розсадник, де випробовувались кращі сортозразки, відібрані за період селекційної роботи. За одержаними середніми даними кращими виявились АВ 15, АВ 13, КЮ11 та КЮ 13, які характеризувались високими показниками продуктивності (табл.3).

При доборі популяцій вихідних форм із червоною шкірочкою звертали увагу на ознаки, які характеризуються значною строкатістю та можливістю прояву нових ознак: маса гнізда, кількість цибулин у гнізді, діаметр гнізда, маса 1 рослини.

Таблиця 2 - Характеристика кращих сортів конкурсного розсадника, 2005-2007 р.

Сорти	К-ть цибулин у гнізді, шт	Діаметр гнізда, см	Середня маса цибулини, г	Діаметр цибулини, см	Маса гнізда, г
ХЧ-стандарт	5	4,5	5,0	2,9	23
Оксамит	9	6,5	9,6	2,5	78,9
Ірида	3	5,5	15	3,5	36,4
Кредо	7	6,5	8,5	2,9	56,4
Корал	6	6,0	6,8	2,6	48,3
НІР0,05	-	0,3	2,4	0,2	7,8

Таблиця 3 - Характеристика сортозразків селекційного розсадника (2006-2007 рр.)

Сортозразки	К-ть цибулин у гнізді, шт	Діаметр гнізда, см	Середня маса цибулини, г	Діаметр цибулини, см	Маса гнізда, г
ХЧ-стандарт	6	6,5	2,8	1,5	41
АВ-17	17	7,5	8	2,5	36
АВ-15	15	7,5	10,1	2,5	107
АВ-13	13	8,5	9,9	2,5	84
ІЮ-5	5	7	14	3,5	56
ІЮ-4	3	6	18,9	3,5	52
ІЮ-2	2	5	18,9	3,5	52
ІЮ-3	3	6,5	18,9	4	52
КЮ-11	11	7,5	8,9	2,5	85
КЮ-13	13	7,5	14	2,5	74,5
КМ-10	13	7,5	5,9	2,5	69

Кожний рік добору характеризувався різним рівнем продуктивності, яка залежала від умов вирощування та генетичного потенціалу селекційного матеріалу. При аналізі фенотипового прояву ознаки гніздування встановлено мінливість за роками досліджень. Ця ознака генетично не закріплюється, а залежить у значній мірі від умов зберігання, площі живлення, стану грунту та погодних умов. Перспективними виявились популяції АВ 15, АВ 13, КЮ11 та КЮ 13, які характеризувались високими показниками продуктивності та будуть у подальшому вивчатись детальніше з метою виділення кращих для впровадження у виробництво. Так, вихідна форма ХЧ/5 із 12 цибулин у гнізді має масу гнізда 42,7 г з масою цибулини 3,6 г. Висока продуктивність притаманна сортозразку вихідної форми АВ/13 із 17 цибулинами у гнізді та масою гнізда 153 г і масою цибулини 9 г. Кращі ознаки продуктивності сформовані у вихідної форми АВ/С з сіянки. Гніздо із 18 цибулин має масу 157 г з середньою масою цибулини 8,7 г.

Результатом аналізу хімічного складу зеленого пера є низький вміст нітратів (218 проти 600 мг/кг допустимої норми), низький вміст вітаміну С (14,1 проти 60 мг/кг норми). Спостерігається мінливість вмісту хімічних елементів в залежності від умов вирощування.

Узагальнюючи матеріали хімічного складу зеленого пера та цибулини сорту Оксамит встановлено, що вміст сухої речовини у цибулині значно вищий ніж у зеленому пері (12 проти 16%) (рис.5). Вміст вітаміну С значно вищий у зеленому пері (16%), у цибулині відмічено лише 11%. Сума цукрів у зеленому пері склала лише 3%, цибулина ж містила 7%. Аналізуючи вміст нітратів також встановлено вищий вміст у цибулині (260 мг/кг) проти зеленого пера - лише 160 мг/кг.

У підрозділі 3.3.”Особливості підтримання стабільності морфологічних ознак сортів цибулі шалот” розкрито шляхи підтримання виділених морфологічних ознак нових сортів цибулі шалот. Встановлено вплив розміру цибулин, способів підготовки садивного матеріалу, елементів технологічного процесу, способів зберігання на розкриття потенціалу сорту. При вивченні формування зеленого пера у вихідних форм встановлено їх потенціал з метою наступних доборів за ознаками. Кращими для вигонки зеленого пера є вихідні форми АВ (12,9 кг/м2), КЮ (12,3 кг/м2), ІЮ (13 кг/м2).

Формування морфологічних ознак, корелюючих з продуктивністю краще реалізується при встановленні оптимальних строків висадки. Високе забезпечення продуктивності при підзимньому закладанні посадок та ранніх весняних з одержанням урожаю у короткі строки високої якості відмічено у оцінених сортах. Високий ефект забезпечує вигонка зеленого пера у плівковій теплиці без додаткового обігріву, що дозволяє упродовж 20-25 днів одержати зелене перо високої якості при мінімальних затратах на вирощування із формуванням висоти пера та їх кількості основних сортозразків.

Для прискорення вигонки зеленого пера ефективне замочування цибулин у воді на дві доби, що прискорює проростання у середньому на 30 % та збільшує масу гнізда перспективних сортозразків у порівнянні із контролем АВ на 11%, КЮ - 41%, ІЮ-35%, ХЧ-73%.

При відновленні матеріалу цибулі шалот через насіння встановлено можливість провокування насіннєвого розмноження. Такі форми як КЮ та КМ слабо стріл кують при вегетативному розмноженні, тому добори досить обмежені. Ці форми можуть використовуватись у напрямі створення вихідного матеріалу лише вегетативним розмноженням. Найбільш ефективним є підзимня висадка матеріалу з метою одержання високого відсотка стрілкуючих гнізд. За роки випробування сортозразки не відрізнялись за основними ознаками, які характеризують сіянку (відсоток гнізд, величина цибулин, гетерозисні форми за гніздістю). З метою одержання стрілок необхідно висаджувати цибулини великого розміру, а при сильній гніздості проріджувати залишаючи мінімум. Високий відсоток більшості зразків стрілкуючих рослин забезпечила висадка цибулинами діаметром більше 3 см.

При встановленні впливу густоти висадки на розкриття потенціалу сорту цибулі шалот встановлено, що густота висадки не значно впливає на ріст і розвиток рослин. При статистичній обробці матеріалу встановлено важливість клону на формування гніздості (44%) та інших факторів (49,2%). Така ж залежність відмічена при встановленні впливу схеми висадки на діаметр гнізда (клон - 59,4%, інші фактори 32,6%), на формування максимального діаметра цибулини схема висадки вплинула лише на 1,1%, клон - 45,4%, інші фактори 48%.

З метою реалізації потенціалу нових сортів за тривалий період вивчались строки висадки та виявлено доцільність проводити підзимні висадки цибулі шалот з метою одержання високих показників продуктивності без ризику на вимерзання чи проведення додаткового укривання гряд у боротьбі із підмерзанням. Таким чином нами одержано високі показники продуктивності перспективних сортозразків (перевага підзимньої висадки за масою гнізда складає 135% проти ранніх весняних) за рахунок збільшення маси однієї рослини до 82,2%, діаметра стебла 52%, діаметра пера 48,6%. Відмічено низькі показники довжини пера у підзимніх висадках, але це не вплинуло на загальну продуктивність зеленого пера цього періоду висадки. За масою рослини досить високі показники одержано у варіанті із висадкою цибулин у теплиці (45,2 г), рання весняна висадка сприяла забезпеченню маси однієї рослини лише до 32,6 г, що вплинуло на слабший розвиток інших органів. Таким чином пропонується найбільш оптимальний варіант висадки цибулі шалот під зиму з метою забезпечення раннього урожаю зеленого пера для більш ефективного розкриття потенціалу нових сортів.

Проведено оптимізацію розміру цибулини для вегетативного розмноження кращих вихідних форм з метою одержання гніздості та великих за розміром цибулин. Для забезпечення гніздості цибулі шалот рекомендується висаджувати цибулини наступного розміру основних вихідних форм: АВ - діаметром цибулини 2,6-3 см , КЮ 2-3 см, ІЮ більше 3 см, ХЧ 2-2,5 см (табл.4).

Таблиця 4 - Розгалуження гнізда в залежності від розміру висаджених цибулин

Вихідні форми	Розмір цибулин, см
	більше 3 см	2,6-3 см	2-2,5 см	менше 2 см
	цибулин у гнізді, шт	маса гнізда, г	цибулин у гнізді, шт	маса гнізда, г	цибулин у гнізді, шт	маса гнізда, г	цибулин у гнізді, шт	маса гнізда, г
АВ	10	100	9	107	9	85	11	98
КЮ	8	68	7	79	11	89	9	80
ІЮ	4	108	3	85	5	75	5	68
ХЧ	9	90	7	63	8	82	11	65

Аналізуючи матеріали табл.4. встановлено ефективність висадки форм АВ з діаметром цибулин 2,6-3 см з метою одержання великого гнізда (107 г), КЮ найбільш оптимальною величиною діаметром 2-3 см, ІЮ характеризується генетично великим розміром цибулин, то кращі результати одержано при висадці цибулин діаметром більше 3 см. ХЧ характеризується досить малим розміром цибулини, тому доцільно висаджувати цибулини діаметром 2-2,5 см для одержання оптимальних результатів продуктивності. Лише у вихідної форми АВ дрібні цибулини забезпечують високу продуктивність за рахунок великої гніздості.

Важливим у селекційній роботі провокувати селекційний матеріал на одержання насіння з метою налагодження селекційного процесу шляхом схрещування та своєчасного сортооновлення. Слід відмітити, що не всі популяції здатні давати насіння після 5-6 року доборів. Також матеріали дуже різняться за розщепленням цибулин на ріпчасті та гніздні. Із сортозразка ІЮ/С-1 при облікованих 15 гнізд висаджених на 6 рік доборів одержано стрілки з 10 гнізд із різною кількістю стрілок. Даний матеріал характеризується високою здатністю відновлюватись через насіння. Навіть одне гніздо нараховувало 13 стрілок із виповненим суцвіттям та одержанням повноцінного насіння. Уже у перший рік проведено добори за рівнем гніздості, що складали 7, 9 та 13 цибулин. Гніздість відмічена у 75% цибулин, значна частина з яких мала 2-3 цибулини у гнізді.

Серед проаналізованого матеріалу виявлено значне розщеплення за кількістю цибулин у гнізді та поява стрілок уже у перший рік вирощування. Вихідні форми місцевого походження дають стрілки при ранній висадці у грунт. Добори за величиною гнізда можливо проводити не у всіх зразків. Так, ІЮ/С вибраковано із-за одержання сіянки дуже малого розміру та відсутності гнізд із великою кількістю цибулин. ХЧ стрілкує до 26% лише при підзимній висадці. Нами залучалось до селекційного процесу ряд форм із різними параметрами цибулини видовженої форми, різної кількості цибулин у гнізді шляхом одержання їх через насіння, але ознаки не закріплювались у наступних поколіннях.

Одним із важливих елементів підтримання морфобіологічних ознак є встановлення схеми висадки цибулин з метою ефективного використання садивного матеріалу для одержання максимального урожаю. Нами випробувано розріджену схему висадки із різною густотою висадки на 10, 15 та 20 см між рослинами з метою застосування механізованого обробітку. Для вивчення взято найбільш перспективні і високопродуктивні форми ІЮ 3, АВ6, КЮ 10, ХЧ 5. Результати дисперсійного аналізу засвідчують, що вивчена схема садіння не суттєво впливає на кількість стеблин у гнізді, оскільки р=0,392>0,05. Значущим виявився вплив клону та взаємодія двох факторів клону-схеми. Тому надалі важливо вивчити вплив саме тих факторів, які впливають на підтримання та формування продуктивних ознак.

У підрозділі 3.4 “Енергетична цінність запропонованих сортів цибулі шалот” наводяться основні результати досліджень селекційного процесу, рекомендації щодо вирощування нових сортів цибулі шалот на зелене перо та економічна ефективність результатів досліджень, виробнича перевірка яких проходила у ПСП “Кантрі” та дослідному господарстві Закарпатського інституту АПВ. При впровадженні сортів цибулі шалот у виробництво важливим є одержувати продуктивність з високою окупністю витрат та одержання коштів для відновлення виробництва. У розділі проведено економічну оцінку застосування кращих сортів, використовуючи основні найбільш ефективні елементи технології вирощування. Виробнича перевірка нового сорту цибулі шалот Оксамит у ПСП “Кантрі” наведено у табл.6.

Таблиця 6 - Виробнича перевірка нового сорту цибулі шалот Оксамит у ПСП “Кантрі” Ужгородського району Закарпатської області

Показники	Оксамит новий сорт	Кущівка місцева (стандарт)
Площа висадки, га	0,4	0,1
Урожайність, ц/га	237	112
Валовий збір, ц	94,8	11,2
Реалізовано всього, ц	90	9,6
Частка товарної цибулі, %	96,5	86,0
Виручка від реалізації, тис.грн.	54,0	5,8
Затрати на виробництво і реалізацію, тис.грн.	42,5	5,6
Чистий прибуток, тис.грн.	11,5	-0,2
Рівень рентабельності, %	27,1	-3,6

Випробування нового сорту проведено на фоні контролю Кущівка місцева. Таким чином одержано 237 ц/га зеленого пера сорту Оксамит та 112 ц/га зеленої цибулі сорту кущівка місцева. У результаті оцінки економічної ефективності встановлено рентабельність на рівні 27,1% сорту Оксамит та - 3,6 % сорту Кущівка місцева, що виражається у збитках за рахунок низької урожайності та значних втрат при реалізації зеленого пера. При закладанні виробничої перевірки нами вивчено вплив схеми висадки та сорту на розкриття продуктивності. Нові сорти для досліджень затребувані навчальними закладами при підготовці дипломних робіт. 

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у обґрунтуванні методів добору за ознаками корелюючими із продуктивністю, відпрацюванні методики селекційного процесу з метою створення вихідного матеріалу цибулі шалот та сортів для забезпечення зеленим пером тривалий період, виявленні ознак, що характеризуються значною мінливістю із можливим проявом нових ознак для добору клонів та генетично нових популяцій, встановленні фенотипового прояву основних кількісних ознак та визначено коефіцієнти варіації гніздування і форми цибулини залежно від зовнішніх умов вирощування, встановленні основних факторів, які впливають на розкриття потенціалу сорту та визначено методи підтримання стабільності морфологічних ознак сортів цибулі шалот при культивуванні.

Доповнено систематику цибулі шалот шляхом виділення груп сортів з червоною та білою шкірочкою, які характеризуються відмінностями за кольором шкірочки, розміром цибулин, лежкістю та здатністю до стрілкування.

Для кращих вихідних форм розроблена кореляційна модель основних кількісних ознак та на її основі оптимізовано добори за ознаками, корелюючими із продуктивністю. При доборі клонів вихідних форм із червоною шкірочкою виявлено значну модифікаційну мінливість за масою гнізда, кількістю цибулин у гнізді, діаметром гнізда та масою 1 рослини.

Встановлено мінливість ознаки діаметра гнізда у вихідних форм цибулі шалот, коефіцієнт варіації яких склав від 15,2% до 19,8%. ХЧ характеризується високою строкатістю. За діаметром цибулини досить вирівняною (V=14,4%) є форма АВ, що складає у середньому 3,2 мм.

Форма цибулини у білошкірого вихідного матеріалу досить мінлива і залежить від багатьох факторів, але переважаючою є овальна, за якою і доцільно проводити добори. Переважаючою формою цибулини вихідних червоношкірих форм є : АВ, КЮ - еліптична, КМ - еліптична та ромбічна, ХЧ еліптична та округла.

Серед вивченого матеріалу конкурсного розсадника виділився сорт Оксамит із 9 цибулин у гнізді, діаметром цибулини 2,5 см, діаметром гнізда 6,5 см, середньою масою цибулини 9,6 г та масою гнізда 78,9 г готується для передачі на державну експертизу.

Виділено перспективні сортозразки АВ 15, АВ 13, КЮ11 та КЮ 13, які характеризувались високими показниками продуктивності та будуть у подальшому вивчатись детальніше з метою виділення кращих для впровадження у виробництво. Кращою за основними ознаками є сортозразок АВ/13 із 17 цибулинами у гнізді, масою гнізда 153 г і масою цибулини 9 г.

Доведено вплив сорту на забезпечення висоти пера та їх кількості на псевдостеблі при вигонці зеленого пера. Кращими формами для вигонки зеленого пера є клони вихідних форм АВ (12,9 кг/м2), КЮ (12,3 кг/м2), ІЮ (13 кг/м2).

Відмічено вплив розміру цибулини на оптимальний вихід товарних та висадкових цибулин. Велику гніздість забезпечує наступний діаметр цибулин при вегетативному розмноженні: АВ - 2,5-3 см, КЮ - 2-3 см, ІЮ більше 3 см, ХЧ - 2-2,5 см.

Для провокування максимального стрілкування ефективним є підзимня висадка матеріалу, що дає можливість стрілкуватись до 26% рослин для забезпечення сортооновлення та схрещування відібраних форм.

При культивуванні цибулі шалот різних сортозразків розріджена густота висадки не значно впливає на ріст і розвиток рослин. При статистичній обробці матеріалу встановлено важливість клону на формування гніздості (44%) та інших факторів (49,2%). Така ж залежність відмічена при встановленні впливу схеми висадки на діаметр гнізда (клон - 59,4%, інші фактори 32,6%), на формування діаметра цибулини схема висадки вплинула лише на 1,1%, клон - 45,4%, інші фактори 48%.

За результатами виробничого випробування сорт Оксамит забезпечив урожайність 237 ц/га із рентабельністю виробництва зеленого пера у весняний період 27,1% проти сорту Кущівка місцева 112 ц/га із збитками 3,6%.

Пропозиції для селекційної практики і виробництва

Відпрацьовану методику селекційного процесу цибулі шалот використовувати для виведення нових сортів із застосуванням добору за основними ознаками.

Для більшої реалізації продуктивності перспективних сортозразків висадковий матеріал замочувати у воді на дві доби, що прискорює проростання у середньому на 30% та збільшує масу гнізда вихідних форм у порівнянні із контролем: АВ на 11%, КЮ - 41%, ІЮ-35%, ХЧ-73%.

З метою одержання стрілок необхідно висаджувати цибулини великого розміру, а при сильній гніздості проріджувати залишаючи мінімум. Високий відсоток стрілкуючих рослин забезпечує висадка цибулинами діаметром більше 3 см.

Для вигонки зеленого пера рекомендується новий сорт Оксамит за схемою висадки 45х15 см, із діаметром цибулини 2,6-3 см для забезпечення високої гніздості.



СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Залізняк О.Л. Результати створення селекційного матеріалу цибулі шалот / Залізняк О.Л., Кормош С.М.- Кіровоград.- 2007.- С. 105-108.- (Вісник степу. Науковий збірник).

2. Залізняк О.Л. Створення конвеєра зеленого пера цибулі шалот / Залізняк О.Л., Кормош С.М.-Київ.- Вип.2.- 2007.- С.113-118. - (Збірник наукових праць Національного наукового центру “Інститут землеробства УААН”).

3. Залізняк О.Л. Створення вихідного матеріалу цибулі шалот / Залізняк О.Л. - 2007.- С.35-37.- Міжвідомчий тематичний науковий збірник Інституту рослинництва ім.В.Я.Юрєва.

4. Залізняк О.Л. Потенціал вихідного матеріалу цибулі шалот / Залізняк О.Л.- №4.-2008.-С.-82-83 (Вісник аграрної науки).

5. Залізняк О.Л. Вплив густоти висадки на формування продуктивних ознак цибулі шалот / Залізняк О.Л.-№ 6.-2008.-С.- 81-82 (Вісник аграрної науки).

6. Залізняк О.Л. Методика селекційного процесу цибулі шалот / Залізняк О.Л., Савіна О.І. Бакта.- 2007.- 12с.

7. Залізняк О.Л. Рекомендації щодо вирощування цибулі шалот на зелене перо у Закарпатській області / Залізняк О.Л.- Бакта.- 2008.- 10с.



АНОТАЦІЯ

Залізняк О.Л. Удосконалення методів селекції цибулі шалот для створення вихідного матеріалу з високою продуктивністю - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин. Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2008.

У дисертаційній роботі наведено поглиблені дослідження і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у обґрунтуванні методів добору за корелюючими ознаками, удосконаленні селекційного процесу з метою створення вихідного матеріалу цибулі шалот та сортів для забезпечення зеленим пером тривалий період.

Вперше в умовах Закарпаття розкрито можливості використання цибулі шалот для одержання зеленого пера тривалий період на основі виведення високопродуктивних сортів з високою лежкістю. На основі детального вивчення систематики і таксономії цибулі ріпчастої уніфіковано схему походження цибулі шалот. Розроблена кореляційна модель основних кількісних ознак та на її основі оптимізовано добори за ознаками корелюючими із продуктивністю. Виявлені ознаки, що характеризуються значною мінливістю із можливим проявом нових ознак для добору клонів. Вивчено успадкування основних кількісних ознак та встановлено коефіцієнти варіювання ознаки гніздування і форми цибулини в залежності від умов вирощування.

Створений вихідний матеріал та кращі форми оцінені за господарсько-цінними ознаками у конкурсному розсаднику. Кращий сорт Оксамит із 9 цибулинами у гнізді, діаметром гнізда 6,5 см, діаметром цибулини 2,5 см, середньою масою цибулини 9,6 г та масою гнізда 78,9 г готується для передачі на державну експертизу. Перспективними виявились сортозразки АВ- 15, АВ- 13, КЮ-11 та КЮ 13, які характеризувались високими показниками продуктивності та будуть у подальшому вивчатись з метою виділення кращих для впровадження у виробництво. Виділено клон від вихідної АВ/13 із 17 цибулинами у гнізді та масою гнізда 153 г і масою цибулини 9 г. Кращі ознаки продуктивності сформовані у вихідної форми АВ/С з сіянки. Кущ із 18 цибулин мав масу 157 г з середньою масою цибулини 8,7 г. Кращими формами для вигонки зеленого пера є клони іх вихідних АВ (12,9 кг/м2), КЮ (12,3 кг/м2), ІЮ (13 кг/м2). Для забезпечення гніздості цибулі шалот доведено значення величини цибулини вивчених клонів ( АВ 2,6-3 см за діаметром цибулини, КЮ 2-3 см, ІЮ більше 3 см, ХЧ 2-3 см.).

Ключові слова: цибуля шалот, кореляція, кількісні ознаки, селекційний процес, продуктивність



АННОТАЦИЯ

Зализняк О.Л. - Усовершенствование методов селекции лука шалот для создания исходного материала с высокой продуктивностью - рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция растений. Институт сахарной свеклы УААН, Киев, 2008.

В диссертации приведено теоретическое обобщение и новое решение научной задачи, которая состоит в обосновании методов отбора за корелирующими признаками, усовершенствовании селекционного процесса с целью создания исходного материала лука шалот и сортов для обеспечения зеленым пером продолжительный период.

При анализе расщепления признака гнездования установлено, что этот признак генетически не закрепляется, а зависит в значительной степени от площади питания, состояния почвы и погодных условий. Диаметр гнезда у изученных клонов признак средне пестрый, коэффициент вариации составил от 15,2% до 19,8%, а в производной ХЧ характеризуется высокой пестротой. За диаметром луковицы довольно выравненный (v=14,4%) сортообразец АВ, что составляет в среднему 3,2 г.

Форма луковицы в белокожей производной довольно непостоянная и зависит от многих факторов, но преобладает овальная, за которой и целесообразно проводить отборы. Целесообразно проводить отборы с производных краснокожих форм: АВ, КЮ по эллиптической форме луковицы, КМ за эллиптической и ромбической формой, ХЧ эллиптической и округлой формой, которые преобладали при изучение наследование формы луковицы.

Лучним сортом при изучении в конкурсном питомнике выявлен сорт Оксамит из 9 луковиц в гнезде, диаметром луковицы 2,5 см, диаметром гнезда 6,5 см, средней массой луковицы 9,6 г и массой гнезда 78,9 г, готовится для передачи на государственную экспертизу.

Перспективными оказались сортообразцы АВ 15, АВ 13, КЮ11 и КЮ 13, которые характеризовались высокими показателями продуктивности и будут в дальнейшем изучаться с целью выделения лучших для внедрения в производство. Высокая продуктивность присуща клону от производной АВ/13 из 17 луковицами в гнезде, массой гнезда 153 г и массой луковицы 9 г. Лучшие признаки производительности сформированы в производной клона АВ/С из сеянки.

При восстановлении материала лука шалот через семена отработано возможность провоцирования семенного размножения. Наиболее эффективным есть подзимня посадка материала с целью получения высокого процента стрелок. За годы испытания изученные производные не отличались за основными признаками, которые характеризуют сеянку.

Ключевые слова: лук шалот, корреляция, количественные признаки, селекционный процесс, продуктивность.



SUMMARY

Zaliznyak O.L. Perfection of methods of shallot breeding for development of initial material with high productivity - a manuscript

A Thesis for oftaining a screntihic degree of Candidate of agricultural sciences for speciality 06.01.05 - plant breeding.Institute for Sugar Beet of UAAS, Kyiv, 2008.

Thesis deals with advanced research and a new solution of scientific task which consists in groinding methods of selection for correlating characters, perfection of breeding process with the aim of development of initial material of shallot and its varieties for production green tips for a long period.

For the first time under conditions of Zacarpattia, there are opened possibilities for production of green tips for a long period on the basis of development of high-producing varieties with preservation capacity. On the basis of detailed studies on systematics and taxonomy of bulb onion, the scheme of shallot origin was unified. A correlation matrix of principal guantitative characters was worked ont and on its basis selections for traits correlative nsith productivity were optimized. There weredetected characters which were characterized with significant variability with a possible manifestation of new characters for selection of clones. Inheritance of principal juantitative characters was studied and coefficients of variation of the character of hill formation and bulb shape depending on environment factors were determined.

The produced derivative material and the best forms were evaluated for agronomic characteristics a competitive morsery. The best variety clone Ocsamit with 9 bulbs per hill, hill diameter of 6,5 cm, bulb diameter of 2,5 cm, average bulb mass of 9,6 g and hill mass of 78,9 g isprepared to be transmitted to state examination. The clones AB 15, AB 13, KY 11 and KY13 proved perspective. They were characterized with high indexas of productivity and will be studied further with the aim of finding the best ones for introduction into production. Heterosis ability was found in the clone-derivative of AB 13 with 17 bulbs per hill and hill mass of 153 g and bulb mass of 9 g. The best characters of productivity were formed in a derivative of AB C clone from seeds. A bush with 18 bulbs had the mass of 157 g with average bulb mass of 8,7 g. The best forms for forcing green tips were clones derivatives:AB (12,9 kg/m2), KY (12,3 kg/m2), IY (13 kg/m2). To ensure high number of bulbs per hill of shallot, the importance of bulb size of the clones studied (AB With buld diameter of 4-5 cm, KY with 2-3 cm, IY with more than 5 cm, KHCY with 2-3 cm was proved.).

Key words: shallot, correlation, juantitive characters, breeding process, productivity.

Размещено на Allbest.ru

...