Продуктивні якості свиней при згодовуванні кормосумішок, збагачених біологічно активними речовинами

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Продуктивні якості свиней при згодовуванні кормосумішок, збагачених біологічно активними речовинами

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

біологічний комбікорм свиноматка

Актуальність теми. Першочерговим нинішнім завданням є зупинення спаду виробництва свинини в країні і зменшення ринкових цін на неї шляхом створення на перших порах свиноферм середнього розміру (на 50-70 свиноматок), які крім виробництва м'яса за передовими технологіями проводили б також реалізацію молодняку свиней селянам для його відгодівлі у присадибних господарствах.

Науково-технічний прогрес в тваринництві і кормовиробництві зумовлює виробництво нових або ж удосконалення існуючих кормових добавок для оптимізації обмінних процесів в організмі тварин. Використовуючи їх в годівлі свиней, важливо знати не тільки їх вплив на продуктивність, а й на репродуктивну здатність свиноматок та якість м'ясної продукції.

Практичному використанню біологічно активних добавок у вигляді преміксів та інших форм сприяють науково-практичні розробки К.М. Солнцева (1990), М.Т. Ноздріна (1998), Б.С. Орлінського (1999), І.Т. Кішака (2004), А.І.Свєженцова (2000), П.З. Столярчука (2005) та інших дослідників, які теоретично обґрунтували їх фізіологічну роль та доцільність використання у годівлі свиней.

В останні роки найбільшого поширення на свинофермах Західного регіону України набули вітамінно-мінеральні добавки європейської фірми "Йозера". Для годівлі свиноматок використовують Йозера СОУ - 1, 2, а для молодняку свиней в залежності від віку - ФІД - 1, 2 тощо. У господарствах для годівлі відлучених поросят використовується також спеціальний комбікорм фірми "Sano". Це є високоякісні збагачені біологічно активними речовинами сумішки з наповнювачем у вигляді висівок. Проте ціна їх є високою і для свиноферм середніх розмірів є малоприйнятною. Тому відшукуються більш дешеві добавки власного виробництва. До таких біологічно активних добавок слід віднести БАКД⁺, яка містить комплекс мікроелементів та деяких вітамінів, а як наповнювач використовується цеоліт (патент України 60085 А 23 К 1/22, від15.09.2003р.). Цеоліт, як відзначають Т.І. Калачнюк та ін., має здатність адсорбувати гази та шкідливі речовини кишечнику, що є немало важливим в годівлі свиней.

Слід відзначити, що дія БАКД⁺ ще вивчена недостатньо. Тому нами було поставлено завдання розробити способи ефективного використання цього препарату з іншими кормами у годівлі свиноматок та молодняку при вирощуванні на м'ясо.

Дослідження в цьому напрямку є актуальними, направленими на підвищення продуктивності свиней за рахунок використання альтернативних і більш дешевих кормів та преміксів, для збільшення виробництва свинини як у господарстві так і за рахунок реалізації населенню молодняку з наступною його відгодівлею в присадибних господарствах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження авторки є розділом комплексної роботи, яка проводилась на кафедрі годівлі тварин і технології кормів Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького протягом 2000 - 2007 рр., і має назву: “Ефективність використання злаково-бобових сумішок з добавкою ерготропіків при годівлі великої рогатої худоби та свиней”.

Дисертаційна робота виконувалась відповідно до державних планів науково-дослідних робіт: “Відтворювальні та відгодівельні якості племінних свиней при згодовуванні їм кормосумішок, збагачених протеїном та ерготропіками” (Державна реєстрація № 0107U008444).

Мета і завдання дослідження. Експериментально встановити можливість і доцільність використання у раціонах свиней зокрема поросних і підсисних свиноматок та одержаного від них молодняку біологічно активних добавок, а саме: Йозера СОУ-1, 2 та Йозера ФІД-3, 4, а також БАКД⁺ - вітчизняного виробництва та спеціальних комбікормів фірми "Sano". Дати порівняльну оцінку і визначити вплив цих кормових факторів на їх продуктивні якості в умовах господарського використання.

Метою наших науково-виробничих досліджень було:

· провести аналіз поживної цінності основних кормів раціонів і порівняльний аналіз дії біологічно активних добавок різного виробництва та їх вартість;

· встановити особливості гематологічних змін в організмі піддослідних свиней під впливом досліджуваних факторів;

· провести балансові досліди піддослідних тварин для вивчення перетравності поживних речовин і їх засвоєння;

· проаналізувати репродуктивні якості піддослідних свиноматок;

· визначити інтенсивність росту та м'ясну продуктивність і якісні показники м'яса відгодівельних свиней;

· дати економічну та виробничу оцінку результатів досліджень.

Об'єкт дослідження - об'єктом досліджень є поросні і підсисні свиноматки великої білої породи та одержаний від них молодняк при вирощуванні на м'ясо.

Предмет дослідження - продуктивні якості свиней при включенні в раціон біологічно активних кормових добавок в тому числі БАКД⁺. Вплив добавки на перетравність поживних речовин, баланс азоту, гематологічні показники, з одночасним вивченням продуктивності свиноматок та забійних якостей свиней.

Методи дослідження - поставлені у роботі завдання вирішувалися з використанням зоотехнічних (науково-господарських дослідів на тваринах), хімічних (аналіз кормів, крові, м'яса), та статистичних (біометрична обробка результатів) методів досліджень. Одержаним результатам дана економічна оцінка.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна виконуваної роботи полягала в теоретичному обґрунтуванні та експериментальному визначенні ефективності використання біологічно активних добавок фірми "Йозера", спеціальних комбікормів фірми "Sano" та більш дешевих препаратів вітчизняного виробництва - БАКД⁺ в годівлі свиноматок, а також одержаного від них приплоду, інтенсивність його росту при дорощуванні та відгодівлі і якість одержаної продукції в умовах ферм середнього розміру, які крім прямого призначення виробництва свинини займаються ще й реалізацією поросят населенню для наступної їх подвірної відгодівлі. Після насичення ринку м'ясними продуктами виробництво свинини буде зосереджено на великих автоматизованих комплексах, забезпечених спеціальними збагаченими комбікормами.

Вперше на основі досліджень обґрунтовується доцільність введення в раціони з дешевою добавкою місцевого виробництва БАКД⁺, яка недостатньо забезпечена амінокислотами та вітамінами групи В, ріпакової макухи, що містить необхідну кількість білків, а також органічної сірки. При цьому білок макухи збагачує раціони дефіцитними амінокислотами (лізин, метіонін, треонін), а сірка ріпакової макухи сприяє стимуляції мікробного синтезу у товстому відділі кишечнику, в процесі якого утворюється достатня кількість вітамінів групи В. Це позитивно вплинуло на перетравність та засвоєння поживних речовин, продуктивні і репродуктивні якості свиноматок, інтенсивність росту, м'ясну продуктивність і забійні якості свиней на відгодівлі.

Згодовування свиням рекомендованих добавок біологічно активних речовин в складі розроблених нами кормових сумішок значно підвищило рентабельність виробництва свинини та її якість в умовах свиноферм середнього розміру (50 - 70 свиноматок). Питання в такому аспекті розробляються вперше.

Практичне значення одержаних результатів полягає у порівнянні впливу згодовування раціонів з різними біологічно активними добавками на продуктивність свиноматок та відгодівельні якості молодняку свиней. Застосування вітамінно-мінеральних добавок, зокрема БАКД⁺, в складі спеціальних раціонів при годівлі свиней збільшують середньодобові прирости і якість м'яса у відгодівельних свиней, а також підвищують показники продуктивності свиноматок на 12% і сприяють кращому розвитку та збереженості приплоду.

Особистий внесок здобувача полягає в організації проведення науково-господарських дослідів на тваринах, освоєнні методик, проведенні фізико-хімічних, обмінних та морфологічних досліджень, біометричній обробці і аналізу одержаного матеріалу, написанні дисертації. Розробка програми досліджень та її виконання здійснювались з методичною допомогою наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи обговорювались на міжнародній науково-практичній конференції “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2006); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасність і майбутнє аграрної науки та виробництва” (м. Львів, 2006); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи ведення тваринництва з використанням генофонду високопродуктивних порід та типів тварин” (м. Кам'янець-Подільський, 2007); міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (м. Львів, 2007); міжнародній науково-практичній конференції “Новітні технології в свинарстві - сучасний стан і перспективи” (м. Харків, 2007), міжнародна науково-практична конференція “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м.Біла Церква 2008).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових праць 7 із яких у фахових журналах України. Автором роботи проведено їх обґрунтування, обробку даних і здійснено написання статей. Отримано позитивне рішення на одержання патенту України на винахід.

Структура та об'єм дисертації. Дисертаційна робота викладена на 180 сторінках друкованого тексту комп'ютерної верстки, загальним обсягом з врахуванням вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій, списку використаної літератури, який містить 265 робіт, серед яких 180 вітчизняних та 85 іноземних авторів, містить 32 таблиці, 3 рисунки і 30 додатків.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконана на кафедрі годівлі тварин і технології кормів львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, досліди проведені на молодняку свиней великої білої породи в умовах приватної агрофірми "Відродження" Радехівського району, Львівської області у 2005-2007 роках.

Було проведено два науково-господарські досліди на поросних свиноматках та отриманому від них молодняку, які були підібрані за методом аналогів, по 14 голів (свиноматки) та 15 голів (відгодівельний молодняк) у кожній групі. У 2008 р. проведена виробнича перевірка на 300 головах відгодівельних свиней.

Таблиця 1 Схема проведення дослідів

Примітка: * - ОР для свиноматок - основний раціон. В чисельнику кількість корму для поросних свиноматок, у знаменнику - для підсисних.

** - ОР для відгодівлі - основний раціон. У чисельнику кількість корму при живій масі підсвинків на відгодівлі - 40 кг, у знаменнику при живій масі підсвинків на заключній відгодівлі - 95 кг.

Тварини першої контрольної групи під час зрівняльного, основного і заключного періоду отримували основний раціон у який було включено 30 % спеціальних комбікормів фірми Sano, та 70 % кормів власного виробництва. Тварини другої дослідної групи отримували раціони збагачені добавкою БАКД⁺ та збалансовані по амінокислотах за допомогою додавання до раціону свиней ріпакової макухи, яка ще й багата органічною сіркою. Третій дослідній групі балансували основний раціон за допомогою добавки фірми "Йозера" (табл. 1).

При складанні раціонів ми користувалися нормами Г.А. Богданова і ін. (1990), М.Т. Ноздріна (1993), І.І. Ібатуліна і ін. (2003). Раціони, складені за деталізованими нормами, їх поживність наведені у табл. 2. Раціони годівлі для всіх статево-вікових груп піддослідних свиней наведені у дисертації.

Таблиця 2 Раціони годівлі поросних свиноматок (середня жива маса 185 - 190кг, 25 - 84 дні поросності)

Годівля тварин проводилась згідно встановлених норм, утримання свиноматок по 4-5 голів у станку, а в період опоросу розділялися окремо, відгодівельний молодняк групами по 15 голів у станку в стандартних приміщеннях для вирощування і утримання свиней. Усіх тварин утримували в однакових кліматичних умовах. Корми згодовували в сухому вигляді, воду свині отримували з поїлок.

Для дорощування відлученого молодняку господарство використовує стартерні комбікорми фірми Sano (Betsy, Piggy тощо), які є в сухому вигляді і містять комплекс необхідних для тварин амінокислот вітамінів та мікроелементів. При сухому типі годівлі свиней необхідно у всі періоди від народження поросят використовувати лише сухі сумішки.

Зоотехнічний аналіз кормів, переїдів та калу проводили за загальноприйнятими методиками (Н.А. Лукашика, В.А. Тащилина, 1965). У крові визначали гемоглобін та кількість еритроцитів на ФЕК - М, а в сироватці - вміст білка, альбумінів - рефрактометрично, амінний азот за Мютінг Діктером. Вміст у кормах мікроелементів та амінокислот брали із довідників.

Інтенсивність росту тварин визначали на основі зважування, яке проводили щомісячно, вранці до годівлі, а також на початку та в кінці дослідного періоду.

З метою визначення забійних якостей піддослідних тварин по закінченню дослідів було проведено контрольний забій тварин по 4 голови з кожної групи, обваловування та хімічний аналіз м'ясного фаршу і дегустацію проводили за загальноприйнятими методиками (М.Ф. Томме, 1976).

Одержані в дослідах результати були оброблені статистично за методикою Н.А. Плохінського (1969). Вірогідну різницю позначали: *Р<0,05, ** Р<0,01, *** Р<0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕННЬ

Продуктивність свиноматок. Показники репродуктивних якостей свиноматок наведені у табл. 3.

Аналіз одержаних результатів показав, що оптимізація живлення поросних свиноматок у період поросності та в підсисний період мала прямий вплив на їх здоров'я та продуктивність, а також на здоров'я та інтенсивність росту приплоду.

У кінці досліду одержано дещо більший вихід поросят від однієї свиноматки за опорос, у ІІ та ІІІ групах - 10,3 та 11,2 відповідно, проти - 10,0 голів у контрольній групі. Багатоплідність свиноматок була статистично вірогідною, лише в третій групі, яким згодовували високоякісні, але дорогі добавки фірми Йозера СОУ - 1, 2.

Таблиця 3 Показники репродуктивних якостей піддослідних свиноматок M ± m, (n=14)

Примітка: ^*Р>0,05; ^** Р>0,01

Середня маса гнізда у 21-денному віці (молочність) була вищою у ІІ та ІІІ групах на 15,1 - 16,7%. Крім того в цих групах була вищою збереженість поросят11,2 - 10,3%, тоді як у контрольній загибель становила 18,5%. Цінним показником є час приходу свиноматок в охоту після відлучки від них поросят у 35 денному віці (5 тижнів). Як видно з даних табл. 3 свиноматки приходили в охоту швидко (9 - 10 днів) і між групами різниця невірогідна. Отже, у підсисний період вони незначно втратили живу масу.

Інтенсивність росту відгодівельного молодняку. У другому досліді, після дорощування відлучених поросят, було відібрано молодняк свиней одержаних від дослідних свиноматок і поставлено їх на контрольну відгодівлю.

Одержані результати наближаються до показників планової технології (табл. 4). Поросята при відлучці в 35-денному віці мали живу масу 13,5кг, а при постановці на відгодівлю - 35кг. Правда, в останньому випадку, прийшлося дещо продовжити період дорощування з 40 до 44 днів. Це ж відноситься до часу заключної відгодівлі для одержання живої маси свиней перед забоєм 100 - 110кг.

Таблиця 4 Порівняльні показники інтенсивності росту молодняку піддослідних свиней до планової технології

Тривалість відгодівлі в господарстві складає 120 днів замість 115днів, передбачених технологією. Дещо меншими виявились і середньодобові прирости молодняку при його відгодівлі - 630г проти 652г запланованих. Загальний цикл вирощування поросят і відгодівля підсвинків зріс до 199 днів в порівнянні з прийнятою плановою технологією, яка передбачає реалізацією відгодованих підсвинків у віці 190 днів. Проте, враховуючи високу рентабельність виробництва свинини ця різниця не суттєва.

Показники обміну речовин та гематологічні показники. Нами було проведено балансові досліди, де вивчалися показники засвоєння азоту, морфологічний та хімічний склад крові (табл.5 і 6).

Із таблиці гематологічних даних бачимо, що вміст еритроцитів та гемоглобіну у тварин дослідної групи, яким згодовували в складі раціону біологічно-активні добавки, з вірогідною різницею переважав показники тварин контрольної групи відповідно.

Таблиця 5 Показники крові свиней піддослідних груп (M ± m, n=4)

В проведеному досліді баланс азоту у тварин дослідних груп був позитивним і чітко відрізнявся від аналогів контрольної групи (табл. 6). Аналізуючи баланс азоту слід відмітити, що тварини трьох груп споживали майже однакову його кількість.

М'ясна продуктивність відгодівельного молодняку. Як видно з даних табл. 7 включення до раціонів біологічно активних добавок, а також ріпакової макухи у ІІ групі забезпечили високі результати в кінці досліду, і позитивно вплинули на здоров'я тварин та їх забійні показники.

Після досягнення тваринами середньої живої маси 105-110 кг було проведено контрольний забій, результати якого наведені у табл. 7. Також ми досліджували м'ясні якості свиней, для визначення впливу годівлі на смак одержаної свинини, а також на хімічні показники.

Таблиця 7 Результати контрольного забою піддослідних тварин (M ± m, n=4)