Специфічна профілактика дерматомікозів собак і котів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 619:615.371:616.5/.992:636.7/.8

16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ДЕРМАТОМІКОЗІВ СОБАК І КОТІВ

Стецюра Леся Григорівна

Київ - 2008



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук Кассіч Володимир Юрійович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри епізоотології та організації і економіки ветеринарної справи

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Галатюк Олександр Євстафійович, Державний вищий навчальний заклад “Державний агроекологічний університет”, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та епізоотології

кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник, членкор УААН Ображей Анатолій Федорович, Інститут ветеринарної медицини УААН, директор

Захист дисертації відбудеться “19” березня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28

Автореферат розісланий “14 ” лютого 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С. В. Міськевич



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дерматомікози - це інфекційні захворювання тварин і людей, які характеризуються ураженням шкіри та її похідних патогенними грибами - дерматофітами. Дерматомікози належать до групи мікозів з глобальним поширенням і є зоонозами (Ханис А.Ю., 2003; Segundo C., 2004 та ін.).

Провідне місце у захворюваності на дерматомікози тварин та людей належить дерматофіту зоофільної групи Microsporum canis, який є збудником мікроспорії в 90-100 % випадків у котів і в 50,0-92,6 % собак. Інші випадки захворювання зумовлені Trichophyton mentagrophytes (Siesenop U., 1996; Pinter L., 1999; Segundo C., 2004 та ін.). У поширенні мікозу важливу роль мають інфіковані коти та собаки (Carlotti D.N., 1998; Волкославская В.Н., 2002; Кравець О.В., 2002; Кутасевич Я.Ф., 2003 та ін.).

В Україні недостатньо вивчені збудники дерматомікозів собак і котів та рівень захворюваності цих тварин на мікози.

Розробка першої живої вакцини проти трихофітії великої рогатої худоби (Саркісов А.Х., Петрович С.В., Нікіфоров Л.І. та ін., 1967) стала початком розвитку ефективної профілактики та терапії дерматомікозів. Впровадження протигрибних вакцин у ветеринарну практику дало можливість практично ліквідувати трихофітію великої рогатої худоби, коней, хутрових звірів та зменшити економічні збитки, зумовлені хворобою (Никифоров Л.И., 1984; Литвинов А.М., 1999; Головина Н.П., 2003).

Проте дерматомікози різних видів тварин все ще зустрічаються досить часто, тому пошук методів отримання високоімуногенних вакцин проти цих інфекцій залишається актуальним питанням (Ханис А.Ю., 2003).

Виробництво біопрепаратів проти дерматомікозів тварин здійснюється в Російській Федерації, Чехії, Польщі, Норвегії та інших країнах світу (Gudding R., 1991; Rybnikar A., 1998; Панин А.Н., Маноян М.Г., Овчинников Р.С., 2004 та ін.). В Україні виготовляється лише вакцина проти трихофітії великої рогатої худоби (Триховак), а виробництво засобів специфічної профілактики та терапії дерматомікозів собак і котів відсутнє.

Вакцини, як засіб етіотропної терапії дерматомікозів тварин, сприяють швидкій елімінації збудника з організму тварин та формуванню напруженого імунітету. При застосуванні з профілактичною метою - попереджують виникнення інфекції та контамінацію грибами довкілля (Саркисов А.Х., 1972; Литвинов А.М., 1999, 2001; Головина Н.П., Колодиев Ч.Б., 1999, 2003; Ханис А.Ю., 2003; Панин А.Н., Маноян М.Г., 2004 та ін.). Профілактичне щеплення собак і котів проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) дає змогу регулювати рівень захворюваності серед цих тварин (Carlotti D.N., 1998).

Виходячи з цього, є актуальними вивчення видового складу збудників і розробка сучасних засобів специфічної профілактики та ефективної терапії дерматомікозів собак і котів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною тематики Сумського національного аграрного університету номер державної реєстрації 0105U007681 - ”Розробити нові принципи діагностики і профілактики заразних хвороб тварин та удосконалити заходи боротьби з ними”.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - розробити засоби специфічної профілактики дерматомікозів собак і котів.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

- вивчити епізоотичну ситуацію щодо дерматомікозів собак і котів у м. Києві;

- виділити і вивчити морфологічні, культуральні та біологічні властивості ізолятів дерматофітів;

- відібрати ізоляти дерматофітів Тrichophyton mentagrophytes і Microsporum canis для виготовлення та контролю вакцини проти дерматомікозів собак і котів;

- розробити технологію виготовлення вакцини проти дерматомікозів собак і котів; дерматофіт ізолят собака вакцина

- провести доклінічні та клінічні випробування розробленої вакцини проти дерматомікозів собак і котів.

Об'єкт дослідження - засоби специфічної профілактики дерматомікозів собак і котів.

Предмет дослідження - епізоотологічні особливості дерматомікозів собак і котів; морфологічні, культуральні і біологічні властивості епізоотичних, вакцинних і контрольних штамів дерматофітів Trichophyton mentagrophytes і Microsporum canis; технологія виготовлення та контроль вакцини проти дерматомікозів собак і котів.

Методи дослідження. Мікологічні (посів, виділення, ідентифікація збудників дерматомікозів), імунобіологічні (визначення патогенності, вірулентності, антигенності штамів дерматофітів та імуногенної активності вакцини), бактеріологічний (визначення стерильності вакцини), епізоотологічний (вивчення епізоотичної ситуації захворювання), клінічні (клінічне обстеження тварин хворих на дерматомікози та експериментально заражених штамами дерматофітів), серологічний (постановка реакції аглютинації), патолого-анатомічний (відбір патологічного матеріалу (зіскрібки шкіри, волосся) та статистичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчена епізоотична ситуація та видовий склад збудників дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) собак і котів на території м. Києва.

Вивчені морфологічні, культуральні й біологічні властивості епізоотичних штамів Trichophyton mentagrophytes і Microsporum canis. Відібрані та депоновані високоімуногенні вакцинні штами Trichophyton mentagrophytes 15 і Microsporum canis 22 та високовірулентні контрольні штами Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К і Microsporum canis 65 К.

Вперше розроблена технологія виробництва вакцини „Фунгіканіфел” інактивованої асоційованої проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) собак і котів (ТУ У 24.4-31112822-004:2005).

Проведені широкомасштабні випробування вакцини при профілактичному і терапевтичному застосуванні та доведена її висока ефективність.

Практичне значення одержаних результатів. Вперше в Україні розроблений ветеринарний імунобіологічний препарат - вакцина “Фунгіканіфел” інактивована асоційована проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) собак і котів, який впроваджений у промислове виробництво на ТОВ „Алтекс”, ЗАТ НВАП „Новогалещинська біофабрика” та практику ветеринарної медицини.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем проведені дослідження щодо визначення видового складу збудників дерматомікозів собак і котів, вивчені морфологічні, культуральні та біологічні властивості епізоотичних штамів дерматофітів, відібрані й депоновані вакцинні і контрольні штами Trichophyton mentagrophytes, Microsporum canis. Спільно з канд. вет. наук О.М. Літвіновим і канд. мед. наук Т.Г. Нестеренко розроблена технологія виробництва вакцини “Фунгіканіфел”, розроблена й зареєстрована нормативна документація (ТУ У 24.4-31112822-004:2005, РП № 1392-04-0197-05 від 23 листопада 2005 року). Здобувачем проведені доклінічні, клінічні, комісійні випробування вакцини, вивчений імунітет при застосуванні вакцини та проаналізовані й узагальнені одержані результати.

Окремі фрагменти дисертаційної роботи виконані за участю канд. вет. наук В.Г. Скрипника, наукових співробітників О.І. Гордієнко, В.С. Тиндика (Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів), К.В. Швиденко (Київська міська державна лабораторія ветеринарної медицини), Н.В. Дудник, Н.Л. Ковалько (ЗАТ НВАП “Новогалещинська біофабрика”) та лікарів ветеринарної медицини клінік ветеринарної медицини м. Києва, що знайшло відображення у спільних публікаціях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених “Сучасні проблеми діагностики інфекційних хвороб тварин” (м. Харків, 2-3 грудня 2003 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Ветеринарна медицина 2005. Сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва”, до 90-річчя від дня народження академіка І.М. Гладенка (АР Крим, м. Ялта, 30 травня-4 червня 2005 р.); на ІІ Міжнародній науковій конференції “Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (м. Львів, 10-12 жовтня 2007 р.); на засіданнях вченої ради Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів (2003-2004 рр.); на засіданнях вченої ради з атестації аспірантів та здобувачів ННЦ „Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” (2005-2006 рр.); засіданнях вченої ради факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету (2006-2007 рр.).

Публікації. Основний зміст дисертації висвітлений у 7-и статтях, опублікованих у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України та 2-ох тезах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 185 сторінках (основний зміст роботи - 116 с.) комп'ютерного тексту, ілюстрована 14 таблицями та 28 рисунками і складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел і додатків. У списку літератури наведено 235 джерел, у тому числі 144 з далекого зарубіжжя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Дисертаційна робота виконана протягом 2003 - 2007 рр. в Сумському національному аграрному університеті. Дослідження проводились на базі: Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів; ТОВ „Алтекс”; ЗАТ НВАП „Новогалещинська біофабрика”; Київської міської державної лабораторії ветеринарної медицини; клінік ветеринарної медицини м. Києва.

Епізоотичну ситуацію щодо дерматомікозів собак і котів вивчали за результатами мікологічних досліджень, які виконували загальноприйнятими методами, що включали: відбір, мікроскопію і посів патологічного матеріалу (зіскрібки шкіри, волосся) на живильні селективні середовища, виділення та ідентифікацію збудника, вивчення морфологічних, культуральних і біологічних властивостей.

Ідентифікацію чистих культур збудників трихофітії і мікроспорії проводили за морфологічними, культуральними ознаками та з використанням визначників грибів (Саркисов А.Х., Королева В.П., Квашенина Е.С. и др., 1971; Кашкин П.Н., Хохряков М.К., Кашкин А.П., 1979; Sutton D.A., Fothergill A.W., Rinaldi M.G., 1998, 2001). Дерматофіти виділяли з патологічного матеріалу та культивували на агаризованому бульйоні Сабуро, сусло-агарі за температури 27 ±1 0С впродовж 10-14 діб.

Патогенність епізоотичних штамів Trichophyton mentagrophytes і Microsporum canis визначали за методом нашкірного зараження лабораторних тварин (кролів, морських свинок) грибними гомогенатами, які в кількості 0,5 см3 втирали в попередньо депільовану і скарифіковану шкіру в ділянці холки, завбільшки 3 х 3 см. Після інокуляції дерматофітів за тваринами спостерігали впродовж 30-45 діб, враховуючи наявність/відсутність ураження шкіри, його характер, тривалість.

При відборі перспективних вакцинних і контрольних штамів дерматофітів приділяли увагу одержанню однорідних (моноспорових) культур без ознак дисоціації, з наступним виділенням найбільш життєздатних, стабільних і спороутворюючих культур.

При виборі вакцинних штамів дерматофітів враховували імуногенність, а контрольних - вірулентність.

Визначення вірулентності та заражаючої дози штамів дерматофітів проводили шляхом нашкірного зараження морських свинок, кролів грибними гомогенатами із вмістом мікроконідій: 1,0 х 106; 2,5 х 106 та 5,0 х 106. Кількість мікроконідій дерматофітів підраховували в камері Горяєва.

У подальшій роботі використовували відібрані нами вакцинні штами Trichophyton mentagrophytes 15 та Microsporum canis 22, які були виділені від хворих на трихофітію і мікроспорію котів відповідно, контрольні - Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К та Microsporum canis 65 К, ізольовані від хворих на трихофітію і мікроспорію собаки і кота відповідно (депоновані в Державному науково-контрольному інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів).

Розробка технології виробництва вакцини „Фунгіканіфел” інактивованої асоційованої проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) собак і котів складалася із: пошуку і селекційного відбору вакцинних штамів, методу інактивації, визначення нешкідливості та імунізуючої дози, тривалості імунітету й імунобіологічної перебудови організму тварин на введення вакцини та адаптацію виробництва вакцини відповідно до промислових умов.

Визначення імуногенної активності вакцини проводили на лабораторних (кролях, морських свинках) та сприйнятливих (собаках, котах) тваринах. Вакцину вводили тваринам в об'ємі 0,5 та 1,0 см3 внутрішньом'язово в ділянку стегна, спочатку в одну кінцівку, а через 10-14 діб у другу. Через 21-30 діб щеплених і не щеплених (контрольних) тварин заражали нашкірним методом вірулентними штамами Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К і Microsporum canis 65 К. Облік результатів випробувань проводили на 21-25 добу після зараження, враховуючи наявність/відсутність і тривалість ураження шкіри. Підтвердженням захворювання тварин було одержання ретрокультур.

Тривалість імунітету у лабораторних та сприйнятливих тварин при застосуванні вакцини „Фунгіканіфел” визначали через 30 діб, 6 та 12 місяців після щеплення (відповідно до методики визначення імуногенної активності вакцини).

Визначення антитіл у сироватці крові тварин при експериментальних трихофітії і мікроспорії, викликаних штамами Trichophyton mentagrophytes 15 і Microsporum canis 22 відповідно та щеплених вакциною “Фунгіканіфел” проводили за допомогою реакції аглютинації, яку виконували загальноприйнятими методами, а облік оцінювали в плюсах за трибальною системою.

Клінічні випробування вакцини „Фунгіканіфел” проводили протягом 20 місяців (жовтень 2004-травень 2006 рр.), при цьому з лікувально-профілактичною метою її застосовували 63 собакам і 129 котам, хворих на дерматомікози, з профілактичною - 7 і 18 відповідно.

Комісійні міжвідомчі випробування вакцини „Фунгіканіфел” проводили згідно з наказом Головного Державного інспектора ветеринарної медицини України від 28.01.2005 року № 4 за затвердженою методикою. Дослідження були проведені на базі ЗАТ НВАП „Новогалещинська біофабрика”.

Статистична обробка цифрових даних проведена за методом Ст'юдента у модифікації Р.Б. Стрєлкова, 1986.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Епізоотична ситуація щодо дерматомікозів собак і котів у м. Києві. Епізоотичну ситуацію щодо дерматомікозів собак і котів у м. Києві (2003-2005 рр.) вивчали за результатами мікологічних досліджень патологічного матеріалу від собак і котів з ураженнями шкіри різної етіології. Такий підхід до поглибленого вивчення збудників дерматомікозів собак і котів дає змогу поставити достовірний діагноз на трихофітію і мікроспорію.

Протягом періоду досліджень було встановлено, що у 2003 році дерматомікози у собак і котів становили 30,5 %, у 2004-33,3 % і в 2005- 25,9 % від загальної кількості обстежених тварин. З отриманих результатів мікологічних досліджень за 2003-2005 рр. у собак трихофітія реєструвалась у 64 випадках (41,0 %), мікроспорія - у 92 (59,0 %), у котів - 36 (14,2 %) і 218 (85,8 %) відповідно.

Видовий склад збудників дерматомікозів собак та котів був представлений зоофільними дерматофітами Trichophyton mentagrophytes і Microsporum canis. Трихофітія і мікроспорія собак та котів часто перебігали як асоційований мікоз, тобто водночас виявляли ріст грибів різних таксономічних груп, так званої опортуністичної мікрофлори, яка може виступати як збудниками, так і контамінантами-сапрофітами.

У 156 випадках мікологічних досліджень патологічного матеріалу, одержаного від собак і 254 від котів, у 132 (84,6 %) і 130 (51,2 %) відповідно спостерігали ріст дерматофіта з грибами-опортуністами. Найчастіше відмічали ріст грибів Trichophyton mentagrophytes з дріжджоподібними грибами роду Candida (8,33 %) і феогіфоміцетом Alternaria (8,33 %), а Microsporum canis - з плісеневими грибами родів Aspergillus (15,38 %) і Penicillium (12,83 %).

У прояві трихофітії та мікроспорії собак простежувалась сезонність - найбільша кількість хворих тварин виявлялась в осінньо-зимовий період (від 3 до 5 випадків). При трихофітії котів будь-які ознаки сезонності не відмічались, а при мікроспорії захворюваність зростала в осінньо-зимовий період (від 9 до 15 випадків) зі спадом у весняно-літній період року.

Серед особливостей перебігу дерматомікозів тварин відмічено, що частіше хворіли собаки віком старше 12 місяців (55,8 % від загальної кількості хворих), ніж тварини віком до 12 місяців (44,2 %). Коти хворіли на дерматомікози частіше у віці до 12 місяців (63,4 %), ніж старше 12 місяців (36,6 %).

Морфологічні, культуральні та біологічні властивості епізоотичних штамів дерматофітів Trichophyton mentagrophytes і Microsporum canis. Вивчення морфологічних і культуральних властивостей епізоотичних штамів Trichophyton mentagrophytes (6 штамів) проводили на живильному середовищі сусло-агарі (70 за Баллінгом). Штами Trichophyton mentagrophytes характеризувались швидким ростом на 2-3-ю добу культивування, борошнистою консистенцією, рідше бархатистою, від світло-кремового до жовтого, інколи білого кольору. Колонії культур були з червоно-коричневим реверзумом. Окремі культури Trichophyton mentagrophytes у процесі культивування були схильні до плеоморфізму.

При мікроскопічному дослідженні культур епізоотичних штамів Trichophyton mentagrophytes спостерігали: міцелій тонкий септований з спіралеподібним закінченням гіф. Зустрічались “завитки”, поодинокі сигароподібні макроконідії з 3-5 перетинками, чисельні кулясті, овальні і грушоподібні мікроконідії (алейрії). У старих культурах відмічали наявність термінальних та інтеркаларних хламідоспор.

Морфологічні і культуральні властивості епізоотичних штамів Microsporum canis (51 штам) вивчали на агаризованому бульйоні Сабуро. Епізоотичні штами Microsporum canis за типом росту належали до:

- евгонічних, які характеризувались швидким ростом, характерними макро-, мікроморфологічними ознаками (борошнисто-бархатисті, бархатисті, бархатисто-пухнасті культури) - 96,08 % (n=49);

- дисгонічних, дегенеративних - колонії гриба плоскі, гладенькі, вологі, з тонкими радіальними складками, субстратним міцелієм, жовтим пігментом - 3,92 % (n=2).

Евгонічні епізоотичні штами Microsporum canis вивчали за такими ознаками: консистенція, колір, форма колоній, реверзум і мікроструктура. Отримані штами ми умовно поділили на три групи:

І - борошнисто-бархатисті культури, які становили 61,22 % (n= 30);

ІІ - бархатисті - 24,49 % (n=12);

ІІІ - пухнасто-бархатисті - 14,29 % (n=7).

На рисунках 1 та 2 представлені борошнисто-бархатиста і пухнасто-бархатиста культури Microsporum canis. При мікроскопічному дослідженні культур Microsporum canis відмічали характерні веретеноподібні макроконідії з двоконтурною зубчастою або гладенькою оболонкою з перетинками (5-12), найбільша їх кількість спостерігалась у борошнисто-бархатистих і бархатистих культур (І, ІІ), менше у пухнасто-бархатистих (ІІІ).

Міцелій у всіх штамів був септованим, тонким, рівним, рідше гілчастим. У штамів І і ІІ груп зустрічався бамбукоподібний, ракетоподібний міцелій, “вузлуваті органи”, “гребінці”. У старих культурах спостерігали термінальні та інтеркаларні хламідоспори.

Слід відмітити, що наявність мікроконідій у штамів Microsporum canis є рідкісним явищем, проте в процесі досліджень було виділено штами (13,73 %), в яких відмічались дрібні, грушоподібні, овальні, кулясті мікроконідії (№№ 3, 9, 11, 22, 39, 50, 65). Штами, які мають алейрії, є перспективними штамами в якості вакцинних і контрольних.

Про патогенність дерматофітів свідчить поява ознак захворювання у тварин після експериментального зараження. З цією метою лабораторних тварин (кролів, морських свинок) нашкірним методом заражали епізоотичними штамами Trichophyton mentagrophytes (Со, Th, Т, ТМ-48 К, Тk, 15) та Microsporum canis (штами І групи - №№ 1, 2, 3, 4, 11, 22, 50, 65 К; ІІ - №№ 6, 9, 12, 20, 26, 39; ІІІ - №№ 5, 8, 17, 32).

Епізоотичні штами Trichophyton mentagrophytes в усіх випадках викликали у тварин глибоку інфільтративну форму ураження шкіри, яка характеризувалась гіпсоподібним нашаруванням та тривалістю до 30-40 діб, що наведено на рис. 3.

Важливими біологічними властивостями епізоотичних штамів Microsporum canis є виразна здатність обумовлювати захворювання. Борошнисто-бархатисті і бархатисті культури зумовлювали у тварин глибоке ураження шкіри з тривалим перебігом (до 30-40 діб) (рис. 4), а пухнасто-бархатисті - поверхневе короткотривале (до 25 діб). Високо вірулентними були борошнисто-бархатисті і бархатисті епізоотичні штами Microsporum canis з чисельними макроконідіями, а інколи й мікроконідіями.

За результатами вивчення морфологічних, культуральних і біологічних властивостей дерматофітів для наступних досліджень були відібрані штами Trichophyton mentagrophytes (Со, Th, 15, ТМ-48 К) та Microsporum canis (№№ 11, 22, 39, 50, 65 К). Розробка та випробування вакцини “Фунгіканіфел”. Відбір вакцинних штамів дерматофітів. При виборі вакцинних штамів Trichophyton mentagrophytes і Microsporum canis враховували: відсутність ознак плеоморфізму в Trichophyton mentagrophytes; наявність мікроконідій у Microsporum canis; патогенність, як здатність обумовлювати глибоке довготривале ураження шкіри у тварин і, як наслідок, імунобіологічну відповідь, яка проявлялась несприйнятливістю до наступного зараження та утворенням специфічних антитіл.

Відібрані штами дерматофітів культивували на сусло-агарі в пробірках, чашках Петрі, матрацах за температури 27 ±1 0С протягом 14-15 діб. Моноколонії штамів дерматофітів одержували шляхом послідовних розведень суспензії грибів та пересіву уколом. Для культивування штамів у матрацах проводили посів змивів культур дерматофітів. Результати досліджень наведені в табл. 1.

Таблиця 1 - Характеристика перспективних вакцинних штамів дерматофітів

Вид, назва штаму	Особливості властивостей штамів у процесі культивування	Кількість мікро- конідій у 5-ти матрацах, M±m n= 10*
T.m. Со	Поява ознак плеоморфізму	411,0 ± 4,33 х 106
T.m. Th	Поява ознак плеоморфізму	347,0 ± 8,66 х 106
T.m. 15	Збережені морфологічні, культуральні властивості	467,0 ± 5,41 х 106
M.c. 11	Збережені морфологічні, культуральні властивості, але тонкий ріст міцелію	179,5 ± 4,33 х 106
M.c. 22	Збережені морфологічні, культуральні властивості	372,5 ± 5,41 х 106
M.c. 39	Поява ознак плеоморфізму	63,0 ± 3,25 х 106
M.c. 50	Виражена дисоціація	288,0 ± 6,49 х 106

Примітки: 1. T.m. - Trichophyton mentagrophytes;

2. М. с. - Microsporum canis;

3. * - кількість досліджень.

Як видно з даних табл. 1, у процесі культивування штами Trichophyton mentagrophytes 15 і Microsporum canis 22 мали стабільні морфологічні, культуральні властивості, інтенсивніше накопичували мікроконідії. Штами отримані за допомогою селекційного відбору за ознаками спороутворення та морфологічними і культуральними властивостями. Використовуючи метод відбору швидко ростучих і спороносних моноколоній, вдалося підвищити утворення мікроконідій.

За результатами досліджень, штами Trichophyton mentagrophytes 15 та Microsporum canis 22 були визначені як такі, що найбільш придатні для виготовлення вакцини.

Відбір контрольних штамів дерматофітів. За результатами досліджень було відібрано штами-претенденти для контролю імуногенності вакцини. Дерматофіти Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К та Microsporum canis 65 К отримані за допомогою селекційного відбору за ознакою спороутворення із збереженням вірулентності. З метою підвищення вірулентності штамів дерматофітів були проведені пасажування грибів через організм сприйнятливих тварин (собак, котів) з наступним виділенням чистих ретрокультур, які використовували в наступних дослідженнях.

Для визначення вірулентності та заражаючої дози штамів Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К та Microsporum canis 65 К грибні гомогенати розводили до вмісту мікроконідій в 0,5 см3: 1,0 х 106; 2,5 х 106 і 5,0 х 106 та заражали нашкірним методом кролів, морських свинок. При зараженні лабораторних тварин штамами з кількістю мікроконідій: 1,0 х 106; 2,5 х 106 і 5,0 х 106 у 100 % тварин спостерігали глибоку форму ураження. Було встановлено, що при використані заражаючої дози 1,0 х 106 тривалість ураження шкіри становила від 30,6±0,84 до 34,3±0,84 діб, при заражаючих дозах 2,5 х 106 і 5,0 х 106 - від 36,0±1,2 до 39,2±0,84 (р <0,05).

У результаті проведених досліджень для контролю імуногенності вакцини були відібрані високовірулентні штами Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К і Microsporum canis № 65 К з заражаючою дозою - 2,5 х 106 мікроконідій.

Оптимізація методу інактивації дерматофітів. Наступним етапом при розробці технології виробництва вакцини проти дерматомікозів собак і котів був пошук оптимального методу інактивації дерматофітів Trichophyton mentagrophytes 15 та Microsporum canis 22. Для інактивації дерматоміцетів використовували фізичний спосіб. Для цього готували зразки вакцини із вмістом мікроконідій в 1 см3: 3,0 х 106; 6,0 х 106; 9,0 х 106; 18,0 х 106 і 24,0 х 106. Кожний зразок фасували у флакони об'ємом по 1,0; 2,0 і 5,0 см3 грибного гомогенату та інактивували в термостаті за температури 58 0С протягом трьох діб. Повноту інактивації визначали шляхом посіву зразків вакцини на живильні середовища: Сабуро (тверде, рідке), сусло-агар, МПБ, МПА, МППБ, тіогліколеве та культивували за температури 37 0С і 27 0С протягом 10-14 діб.

У результаті перевірки зразків вакцини на стерильність встановлено, що у всіх випадках ріст дерматофітів та будь-якої іншої мікрофлори був відсутній. Це свідчило, що виготовлені зразки вакцини були інактивовані та стерильні.

Для визначення нешкідливості зразки вакцини із вмістом мікро конідій в 1 см3: 3,0 х 106; 6,0 х 106; 9,0 х 106; 18,0 х 106 і 24,0 х 106 вводили внутрішньом'язово в ділянку стегна в об'ємі 3,0 см3 кролям і 1,0 см3 морським свинкам. При спостереженні за тваринами протягом 10-14 діб поствакцинальні ускладнення і місцева реакція в ділянці введення не відмічались.

Отримані результати випробувань свідчили, що фізичний метод термічної обробки забезпечує повну інактивацію дерматофітів та їх нешкідливість для лабораторних тварин.

Технологія виробництва та контроль якості вакцини. Технологічний процес виробництва вакцини “Фунгіканіфел” інактивованої асоційованої проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) собак і котів складається з таких стадій: приготування живильного середовища, роздільний посів і культивування культури вакцинних штамів, знімання культури з живильного середовища, гомогенізація грибної біомаси, визначення кількості мікроконідій в грибних гомогенатах та їх стандартизація, змішування грибних гомогенатів штамів у відповідному співвідношенні, підрахунок кількості мікроконідій, визначення рН, фасування вакцини у флакони (ампули), інактивація, маркування, контроль якості.

Контроль якості вакцини передбачає визначення показників: зовнішній вигляд, наявність сторонніх домішок, пластівців, плісняви, тріщин флаконів, порушення закупорювання, відповідність маркування, рН, стерильність, кількість мікроконідій, нешкідливість, імуногенна активність.

Визначення нешкідливості та імунізуючої дози вакцини. Після відбору вакцинних штамів дерматофітів визначали імунізуючу дозу вакцини у співвідношенні 1:2 відповідно штамів Trichophyton mentagrophytes 15 і Microsporum сanis 22. Імунізуючу дозу вакцини титрували на лабораторних тваринах (кролях, морських свинках) шляхом введення зразків вакцини в дозі 1,0 см3 із вмістом мікроконідій: 3,0 х 106/см3; 6,0 х 106/см3; 9,0 х 106/см3; 18,0 х 106/см3 і 24,0 х 106/см3, внутрішньом'язово в ділянку стегна, спочатку в одну кінцівку, а через 10-14 діб у другу. Протективні властивості зразків вакцини визначали шляхом нашкірного зараження вірулентними штамами Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К та Microsporum canis 65 К.

У результаті випробувань встановлено, що протективна здатність проявляється при введенні лабораторним тваринам вакцини, імунізуюча доза якої містить 6,0-24,0 х 106/см3 мікроконідій. Встановлено, що імуногенність вакцини забезпечують мікроконідії дерматофітів, що узгоджується з даними А.Х. Саркісова та ін., 1973.

У процесі розробки вакцини проти дерматомікозів собак і котів були випробувані експериментальні серії вакцини із вмістом мікроконідій: 13,4 х 106/см3; 16,8 х 106/см3; 23,5 х 106/см3 на сприйнятливих тваринах (собаках, котах). Випробування на нешкідливість та імуногенну активність експериментальних серій вакцини проводили на собаках і котах віком до 4 місяців і старше 4 місяців. Тваринам у віці до 4 місяців вакцину вводили в дозі 0,5 см3, старше 4 місяців - 1,0 см3, внутрішньом'язово в ділянку стегна, спочатку в одну кінцівку, а через 10-14 діб у другу. При визначенні нешкідливості експериментальних серій вакцини для собак і котів звертали увагу на загальний стан та місцеву реакцію в ділянці введення. Імуногенну активність визначали шляхом нашкірного зараження вірулентними штамами Trichophyton mentagrophytes TM-48 K та Мicrosporum canis № 65 К щеплених і контрольних (не щеплених) собак і котів. Результати випробувань експериментальних серій вакцини наведені в табл. 2.

Таблиця 2 - Нешкідливість та імуногенна активність експериментальних серій вакцини для сприйнятливих тварин

Вид, вік тварин, n =5 у кожній групі	Доза, см3	Кількість мікроконідій у вакцині, х 106/см3	Результати зараження, захв./заг.к-ті	Ефективність, T. m./ M. c., %	Нешкідливість
			T. m.	M. c.
Собаки до 4 міс.	0,5	13,4	1/5	1/5	80/80	Нешкідлива
Собаки старше 4 міс.	1,0		0/5	1/5	100/80	Нешкідлива
Коти до 4 міс.	0,5		1/5	1/5	80/80	Нешкідлива
Коти старше 4 міс.	1,0		1/5	1/5	80/80	Нешкідлива
Собаки до 4 міс.	0,5	16,8	1/5	1/5	80/80	Нешкідлива
Собаки старше 4 міс.	1,0		0/5	1/5	100/80	Нешкідлива
Коти до 4 міс.	0,5		1/5	1/5	80/80	Нешкідлива
Коти старше 4 міс.	1,0		0/5	0/5	100/100	Нешкідлива
Собаки до 4 міс.	0,5	23,5	1/5	1/5	80/80	Реактогенна
Собаки старше 4 міс.	1,0		0/5	1/5	100/80	Реактогенна
Коти до 4 міс.	0,5		1/5	1/5	80/80	Нешкідлива
Коти старше 4 міс.	1,0		1/5	0/5	80/100	Нешкідлива
Контрольні тварини	-	-	5/5	5/5	-	-

Примітки: 1. T.m. - Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К;

2. М.с. - Microsporum canis 65 К. 

Як видно з даних табл. 2, застосування вакцини у дозі 0,5 та 1,0 см3 із вмістом мікроконідій 13,4-16,8 х 106/см3 не викликало у собак і котів віком до 4 місяців і старше 4 місяців поствакцинальних ускладнень та місцевої реакції в ділянці введення. Тобто експериментальні серії вакцини були нешкідливими. Проте при введенні вакцини у дозі 0,5 та 1,0 см3 із вмістом мікроконідій 23,5 х 106/см3 собакам віком до 4 місяців і старше 4 місяців спостерігалась місцева реакція у 2 і 3 тварин відповідно, тобто проявлялась реактогенність вакцини. Місцева реакція з'являлась на 3-7-у добу після щеплення й характеризувалась незначним набряком, болючістю, у однієї тварини при введені 1,0 см3 вакцини відмічалось утворення абсцесу. Введення вакцини у дозі 0,5 та 1,0 см3 із вмістом мікроконідій 23,5 х 106/см3 котам віком до 4 місяців і старше 4 місяців не викликало поствакцинальних ускладнень та запалення в ділянці введення, тобто вакцина була нешкідливою.

Дворазове введення вакцини з інтервалом 10-14 діб, у дозі 0,5 та 1,0 см3 з кількістю мікроконідій від 13,4 до 23,5 х 106/см3 викликало формування напруженого імунітету і захист собак та котів від контрольного зараження вірулентними культурами Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К, Microsporum canis 65 К. Контрольні (не щеплені) тварини захворіли з характерними клінічними ознаками трихофітії і мікроспорії. Проте при застосуванні собакам вакцини з кількістю мікроконідій 23,5 х 106/см3 відмічалась її реактогенність, тому ця кількість мікроконідій була неприйнятною для виробництва вакцини.

Враховуючи проведенні випробування щодо нешкідливості та імуногенної активності експериментальних серій вакцини на сприйнятливих тваринах, встановлено, що при застосуванні вакцини у дозі 0,5 та 1,0 см3 з кількістю мікроконідій 13,4-16,8 х 106/см3 собакам і котам віком до 4 місяців і старше 4 місяців відмічались нешкідливість та протективна здатність.

Отже, кількість мікроконідій у вакцині “Фунгіканіфел” інактивованій асоційованій проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) собак і котів становить 13,0-17,0 х 106/см3. Тобто для одержання імуногенного препарату гомогенат Trichophyton mentagrophytes 15 повинен містити 9,0-11,0 х 106/см3 мікроконідій, а Microsporum canis 22 - 18,0-22,0 х 106/см3.

Визначення тривалості та напруженості імунітету при застосуванні вакцини “Фунгіканіфел”. Критерієм наявності імунітету при щеплені тварин вакцинами проти дерматомікозів є стійкість до нашкірного зараження.

Для визначення тривалості імунітету при застосуванні вакцини “Фунгіканіфел” щеплених тварин заражали вірулентними штамами Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К і Microsporum canis 65 К з періодичністю: через 30 діб, 6 та 12 місяців після щеплення. Одночасно з щепленими заражали контрольних (не щеплених) тварин.

При зараженні штамом Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К щеплених кролів, морських свинок, собак і котів через 30 діб, 6 і 12 місяців після щеплення, тварини не захворіли на трихофітію. При зараженні штамом Microsporum canis 65 К щеплених кролів, морських свинок, собак і котів через 30 діб і 6 місяців після щеплення не спостерігалось захворювання на мікроспорію, лише через 12 місяців після щеплення у одного кроля, морської свинки та кота відмічали короткотривале захворювання зі слабо вираженими клінічними ознаками. Всі контрольні тварини при зараженні штамами Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К і Microsporum canis 65 К захворіли на трихофітію і мікроспорію, з наступним виділенням ретрокультур. Імунітет у собак і котів, щеплених вакциною „Фунгіканіфел”, триває не менше 12 місяців.

У наших дослідженнях титри антитіл у сироватці крові тварин визначали за допомогою реакції аглютинації. Встановлено, що при експериментальних трихофітії і мікроспорії, викликаних штамами Trichophyton mentagrophytes 15 і Microsporum canis 22 титри антитіл у сироватці крові з антигеном Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К становили 1:128 ± 17,17, а з антигеном Microsporum canis 65 К - 1:96 ± 17,17 відповідно (до захворювання 1:10, р<0,001). У щеплених тварин вакциною „Фунгіканіфел” з антигеном Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К титри антитіл у сироватці крові становили 1:192 ± 34,33, а з антигеном Microsporum canis 65 К - 1:144 ± 17,17 (до щеплення 1:10, р<0,001). Титри антитіл у РА щеплених тварин вакциною „Фунгіканіфел” порівняно з титрами експериментально інфікованих штамами Trichophyton mentagrophytes 15 і Microsporum canis 22 до обох антигенів були статистично вищими (р <0,05).

Результати проведених досліджень свідчать, що введення (нашкірно, внутрішньом'язово) антигенів Тrichophyton mentagrophytes 15 і Microsporum canis 22 характеризується утворенням специфічних антитіл.

Клінічні випробування вакцини „Фунгіканіфел”. Клінічні випробування вакцини „Фунгіканіфел” проводили протягом 20 місяців (жовтень 2004 - травень 2006 рр.) у Центрі ветеринарної медицини „Друг”, клініках ветеринарної медицини „Неовет”, „Медісан”, „Зооветсервіс”, „Велика ведмедиця” і „Швидка допомога” (м. Київ). Вакцину застосовували відповідно до листівки-вкладки (собаки, коти віком 1-4 міс. - 0,5 см3; старше 4 міс.-1,0 см3, внутрішьом'язово або підшкірно). З лікувально-профілактичною метою вакцину вводили 63 собакам і 129 котам різного віку, породи та з профілактичною - 7 і 18 відповідно.

При застосуванні вакцини „Фунгіканіфел” у собак і котів не спостерігали поствакцинальних ускладнень. Проте у 4,3 % (n=3) собак породи такса в ділянці введення вакцини розвивалась місцева реакція у вигляді набряку, болючості, яка через 7-10 діб зникла. Виникнення такої реакції пов'язуємо з підвищеною чутливістю собак породи такса до розробленої вакцини, оскільки у собак інших порід реакція в ділянці введення була відсутня. При введенні вакцини котам місцева реакція не спостерігалася.

За результатами клінічних випробувань вакцини „Фунгіканіфел” при дерматомікозах собак і котів встановлено, що після першого щеплення одужало 27,0 % (n=17) собак і 34,1 % (n=44) котів, хворих на дерматомікози; через 7-14 діб після другого щеплення - 84,1 % (n=53) і 93,0 % (n=120) відповідно.

Після дворазової вакцинотерапії одужали 96,8 % тварин, лише 3,2 % (n=6) тварин, хворих на мікроспорію, застосовували вакцину тричі. Слід відмітити, що період одужання залежав від наявності як первинних, так і вторинних дерматологічних хвороб (інфекційні, паразитарні, незаразні) та природної резистентності організму. Впродовж періоду спостереження (20 місяців) у тварин, щеплених з лікувально-профілактичною метою, рецидиви дерматомікозів не реєструвались, а з профілактичною - захворювання не відмічались.

Комісійні міжвідомчі випробування вакцини “Фунгіканіфел”. Результати комісійних міжвідомчих випробувань вакцини “Фунгіканіфел” на відповідність показникам і вимогам нормативної документації показали, що вакцина нешкідлива та імуногенна для лабораторних та сприйнятливих тварин. Вакцина зареєстрована в Україні за № 1392-04-0197-05 від 23 листопада 2005 року, впроваджена в промислове виробництво (виробником є ТОВ “Алтекс”, ЗАТ НВАП “Новогалещинська біофабрика”) та практику ветеринарної медицини.



ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведені результати вивчення епізоотичної ситуації та видового складу збудників дерматомікозів собак і котів, морфологічних, культуральних і біологічних властивостей епізоотичних ізолятів, відібраних вакцинних і контрольних штамів Тrichophyton mentagrophytes і Microsporum canis; розроблена вакцина „Фунгіканіфел” інактивована асоційована проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) собак і котів та вивчені її імуногенні властивості.

2. Збудниками дерматомікозів собак і котів є Тrichophyton mentagrophytes і Microsporum canis; ураження перебігають у вигляді: 1) моноінфекції - у 15,4 % хворих собак та у 48,8 % котів; 2) асоційованого дерматомікозу - 84,6 % собак та 51,2 % котів, викликаного дерматофітами Тrichophyton mentagrophytes з умовно-патогенними грибами родів Candida (8,33 %) і Alternaria (8,33 %) та Microsporum canis - з плісеневими грибами родів Aspergillus (15,38 %) і Penicillium (12,83 %).

У м. Києві трихофітія реєструється у 41,0 % собак і 14,2 % котів, мікроспорія - 59,0 % і 85,8 % відповідно.

3. Епізоотичні штами Trichophyton mentagrophytes характеризуються появою росту на 2-3-ю добу культивування, борошнистою консистенцією, рідше бархатистою з червоно-коричневим реверзумом, чисельними мікроконідіями і викликають глибоку інфільтративну форму ураження шкіри тварин.

4. Епізоотичні штами дерматофіта Microsporum canis за типом росту належать до евгонічних (96,08 %) та дисгонічних (3,92 %). Для евгонічних культур характерний ріст борошнисто-бархатистих, бархатистих та пухнасто-бархатистих колоній. Дисгонічні культури, як дегенеративна форма гриба, диференціації не підлягають.

Мікроструктура епізоотичних штамів Microsporum canis представлена чисельними веретеноподібними макроконідіями і лише у 13,73 % штамів формувались мікроконідії.

Епізоотичні штами Microsporum canis при експериментальному зараженні тварин викликають глибоку і поверхневу форми ураження шкіри.

5. При експериментальних трихофітії і мікроспорії, викликаних Trichophyton mentagrophytes 15 і Microsporum canis 22 та застосуванні вакцини у тварин формується несприйнятливість до наступного зараження, а титри антитіл у сироватці крові в РА становлять: при захворюванні - 1:12817,17 і 1:9617,17 відповідно, при щеплені - 1:19234,33 і 1:14417,17 відповідно (до захворювання/щеплення - 1:10, р<0,001).

6. Експериментально встановлено, що для виробництва високоімуногенної вакцини необхідно використовувати штами Trichophyton mentagrophytes 15 та Microsporum canis 22, імунізуюча доза яких становить 9,0-11,0 х 106/см3 і 18,0-22,0 х 106/см3 мікроконідій відповідно. Для контролю вакцини необхідно використовувати високовірулентні штами Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К та Microsporum canis 65 К, заражаюча доза яких становить 2,5 х 106 мікроконідій.

7. Інактивація дерматофітів Trichophyton mentagrophytes 15 та Microsporum canis 22 за температури 58 0С впродовж 3 діб призводить до втрати вірулентності та реактогенності при збереженні імуногенної активності, що слугує основою промислового виробництва вакцини „Фунгіканіфел”.

8. Розроблена та впроваджена у виробництво вакцина „Фунгіканіфел” інактивована асоційована проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) собак і котів, яка забезпечує формування імунітету на 21-30 добу після щеплення тривалістю до 12 місяців. Профілактична ефективність препарату становить 80-100 %, а лікувальна, при дворазовому введенні, - 96, 8 %.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Розроблено, затверджено та впроваджено у виробництво і практику ветеринарної медицини:

1. „Вакцина „Фунгіканіфел” інактивована асоційована проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) собак і котів” ТУ У 24.4 - 31112822 - 004:2005, РП від 23 листопада 2005 року № 1392-04-0197-05.

2. Технологічний регламент „Вакцина „Фунгіканіфел” інактивована асоційована проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) собак і котів”.

3. Листівка-вкладка на імунобіологічний препарат „Вакцина „Фунгіканіфел” інактивована асоційована проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) собак і котів”.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стецюра Л.Г. Культуральні властивості епізоотичних штамів Microsporum canis, виділених від кішок і собак // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий науковий тематичний збірник. - Харків. - 2004. - № 83. - С. 249-252.

2. Головко А., Скрипник В., Чумаченко В., Тиндик В., Гордієнко О., Стецюра Л. Створення комплексного середовища для культивування збудників мікозів // Ветеринарна медицина України. - 2004. - № 3. - С. 15- 16. (Здобувач брала участь у дослідженні морфологічних і культуральних властивостей дерматофітів на експериментальному середовищі).

3. Скрипник В.Г., Стецюра Л.Г. Проблеми дерматомікозів дрібних тварин // Матеріали ІІ Міжнародного Конгресу спеціалістів ветеринарної медицини, 3 - 4 серпня 2004 р. - Київ, 2004. - С. 7-8.

4. Стецюра Л.Г., Нестеренко О.Ю., Мовенко І.М., Стрельченко О.А., Литвиненко Д.Ю., Снежневський О.О., Швиденко К.В. Застосування вакцини „Фунгіканіфел” проти дерматомікозів собак і котів // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий науковий тематичний збірник. - Харків. - 2005. - № 85. - Т. ІІ - С. 1047-1050. (Здобувач проводила доклінічні випробування вакцини „Фунгіканіфел”, брала участь у клінічних випробуваннях та аналізувала отримані результати).

5. Скрипник В., Стецюра Л., Волков М., Яненко В. Культурально-морфологічні властивості трихофітонів, виділених на території України // Ветеринарна медицина України. - 2005. - № 8. - С. 39- 41. (Здобувач вивчала морфологічні, культуральні, біологічні властивості Trichophyton mentagrophytes).

6. Стецюра Л.Г., Мовенко І.М., Швиденко К.В. Доцільність мікологічного дослідження при діагностиці поверхневих мікозів собак і котів // Матеріали ІІІ Міжнародного Конгресу спеціалістів ветеринарної медицини, 4 - 7 жовтня 2005 р. - Київ, 2005. - С. 171-174.

7. Мартинюк О.Г., Стецюра Л.Г., Гусаков В.В., Мартиненко Д.Л. Визначення ефективності лікування дерматомікозів у котів // Науковий вісник НАУ. - 2005. - № 91. - С. 184-187. (Здобувач розробила вакцину проти дерматомікозів „Фунгіканіфел”, брала участь у визначенні лікувальних властивостей вакцини при мікроспорії котів).

8. Стецюра Л., Швиденко К. Залежність вірулентності епізоотичних штамів Microsporum canis від їх культурально-морфологічних особливостей // Ветеринарна медицина України. - 2006. - № 4. - С. 32-34. (Здобувач вивчала морфологічні, культуральні і біологічні властивості епізоотичних штамів дерматофіта Microsporum canis та встановила залежність вірулентності від їх морфологічних і культуральних властивостей).

9. Стецюра Л., Кассіч В. Розробка засобів специфічної профілактики та терапії дерматомікозів собак і котів // Ветеринарна медицина України. - 2007. - № 6. - С. 44-46. (Здобувач розробила та випробовувала вакцину проти дерматомікозів собак і котів „Фунгіканіфел”, під керівництвом наукового керівника узагальнила отримані результати випробувань).



АНОТАЦІЇ

Стецюра Л.Г. Специфічна профілактика дерматомікозів собак і котів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню збудників трихофітії й мікроспорії собак і котів та розробці засобу специфічної профілактики дерматомікозів.

У результаті виконання досліджень встановлений видовий склад збудників дерматомікозів собак і котів, вивчені морфологічні, культуральні та біологічні властивості епізоотичних штамів Trichopyton mentagrophytes і Microsporum canis. Отримані й депоновані вакцинні і контрольні штами, розроблена та адаптована до промислових умов технологія виготовлення вакцини “Фунгіканіфел” інактивованої асоційованої проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) собак і котів.

Досліджений імунітет у тварин при експериментальних трихофітії та мікроспорії, викликаних Trichophyton mentagrophytes і Microsporum canis та при щеплені розробленою вакциною. Доведено, що в організмі тварин відбувається імунобіологічна перебудова, яка характеризується утворенням специфічних антитіл, проте критерієм наявності напруженого імунітету є стійкість до зараження дерматофітами.

Проведені доклінічні, клінічні та комісійні випробування вакцини “Фунгіканіфел”, за результатами чого встановлено, що вакцина нешкідлива, імуногенна, профілактична ефективність її становить 80-100 %, а лікувальна, при дворазовому введенні, - 96, 8 %.

Ключові слова: дерматомікози, собаки, коти, дерматофіти Trichopyton mentagrophytes і Microsporum canis, вакцина, імунопрофілактика.



Стецюра Л.Г. Специфическая профилактика дерматомикозов собак и кошек. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.03 - ветеринарная микробиология и вирусология. - Национальный аграрный университет, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению возбудителей трихофитии, микроспории собак и кошек и разработке средства специфической профилактики дерматомикозов.

Дерматомикозы у собак и кошек - широко распространенные заболевания. Микологическими исследованиями патологического материала от больных дерматомикозами собак и кошек установлено, что видовой состав возбудителей представлен зоофильными дерматофитами Trichopyton mentagrophytes и Microsporum canis. Трихофития регистрируется у 41,0 % собак и 14,2 % кошек, микроспория - у 59,0 % и 85,8 % соответственно. Проведенный анализ свидетельствует, что дерматомикозы проявляются в виде: 1) моноинфекции - у 15,4 % больных собак и у 48,8 % кошек; 2) ассоциированного дерматомикоза - 84,6 % собак и 51,2 % кошек, вызванного дерматофитами Trichopyton mentagrophytes с условно-патогенными грибами родов Candida (8,33 %) и Alternaria (8,33 %) и Microsporum canis - с плесневыми грибами родов Aspergillus (15,38 %) и Penicillium (12,83 %).

Изучены морфологические, культуральные и биологические свойства эпизоотических штаммов Trichopyton mentagrophytes характеризуются ростом на 2-3-и сутки культивирования, мучнистой консистенцией, реже бархатистой с красно-коричневым реверзумом, многочисленными микроконидиями. При экспериментальном заражении животных вызывают глубокую инфильтративную форму поражения кожи длительностью до 30-40 суток.

Эпизоотические штаммы Microsporum canis по типу роста представлены эвгоническими (96,08 %) и дисгоническими культурами (3,92 %). Эвгонические культуры дифференцировали на мучнисто-бархатистые (61,22 %), бархатистые (24,29 %) и пушисто-бархатистые (14,29 %). Дисгонические культуры, как дегенеративная форма гриба, дифференциации не подлежали. Микроструктура эпизоотических штаммов Microsporum canis представлена многочисленными веретенообразными макроконидиями и только у 13,73 % штаммов формировались микроконидии.

Установлено, что мучнисто-бархатистые и бархатистые культуры Microsporum canis при экспериментальном заражении животных вызывают глубокую форму поражения кожи длительностью до 30-40 суток, а пушисто-бархатистые - поверхностную длительностью до 25 суток.

По результатам исследований отобраны и депонированы высокоиммуногенные вакцинные штаммы Trichophyton mentagrophytes 15, Microsporum canis 22 и высоковирулентные контрольные - Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К, Microsporum canis 65 К.

Оптимальный подбор, соотношение и инактивация штаммов Trichophyton mentagrophytes и Microsporum canis дали возможность разработать и адаптировать к промышленным условиям технологию производства ветеринарного иммунобиологического препарата - вакцины “Фунгиканифел” инактивированной ассоциированной против дерматомикозов (трихофитии, микроспории) собак и кошек.

Технология промышленного производства вакцины „Фунгиканифел” характеризуется технологичностью этапов получения вакцинного сырья с максимальным накоплением и высокой антигенной активностью, позволяющей создавать высокоактивный препарат, который обеспечивает защиту собак и кошек от инфицирования дерматофитами Trichophyton mentagrophytes и Microsporum canis.

При изучении иммунитета установлено, что титры антител в сыворотке крови вакцинированных животных были более высокими по сравнению с титрами экспериментально инфицированных. В организме животных происходит иммунобиологическая перестройка, которая обусловлена образованием специфических антител, но критерием наличия напряженного иммунитета является стойкость к заражению дерматофитами.

...