Формування і розвиток ринку прісноводної риби

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали принципи та методи, що застосовуються для пізнання основних соціально-економічних проблем ринкової економіки, законодавчі та нормативні акти, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем ринкової економіки, аграрної політики, розвитку й ефективності виробництва прісноводної риби.

Основним методом, що використовувався при дослідженні ринку, були діалектичний метод пізнання і системно-комплексний підхід до вивчення економічних процесів при виробництві та реалізації прісноводної риби в умовах ринкового середовища. При цьому застосовувалися відомі загальнонаукові методи та прийоми: аналіз і синтез (для деталізації об'єкта дослідження і вивчення його на рівні окремого підприємства та на рівні регіону); метод порівняння (для порівняння даних за різні роки і виявлення характерних тенденцій на ринку прісноводної риби); монографічний (при вивченні діяльності окремих господарюючих суб'єктів); індексний метод аналізу (для кількісної характеристики відносної зміни кон'юнктури ринку, попиту, пропозиції, цін); економіко-статистичні методи (при оцінці й аналізі масових статистичних даних та обґрунтуванні прогнозних показників); метод анкетування (для вивчення особливостей попиту на аналізований ринковий продукт); ряди динаміки та графічний метод (для виявлення часової залежності між аналізованими показниками); кореляційно-регресійний аналіз (для визначення тісноти зв'язку між показниками та побудови виробничих функцій залежності результативних показників від факторних ознак перевірки наукової гіпотези й оцінки параметрів передбачень).

Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативно-правові акти органів державної влади, дані Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Київській області та м. Києві, Київської облдержрибінспекції, статистичної звітності, бухгалтерського обліку досліджуваних господарств, наукові праці провідних економістів, інформація з комп'ютерної мережі Internet, матеріали особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження одержані такі результати, що мають характер наукової новизни і виносяться на захист:

вперше:

- сформовано концепцію розвитку вітчизняного ринку прісноводної риби, враховуючи можливий попит на цю продукцію та джерела його покриття за рахунок різних напрямів вирощування водних живих ресурсів в існуючих водоймах з характерною для них рибопродуктивністю та можливістю її підвищення до нормативного рівня (С.12);

дістали подальший розвиток:

- процедури дослідження ринку прісноводної риби, які передбачають: визначення проблеми та цілей дослідження; розробку плану дослідження, який враховує специфіку галузі щодо оцінки потенційних запасів риби і можливого співвідношення обсягів споживання прісноводної та морської риби; реалізацію плану дослідження (збирання інформації, враховуючи різнооб'єктність та способи добування риби); обробку та аналіз даних; підготовку звіту та обгрунтування рекомендацій; контроль виконання розроблених пропозицій (С.7);

- напрями державної підтримки формування ринку прісноводної риби, які спрямовані на створення сприятливих умов як для ефективного виробництва прісноводної риби, так і для збереження природних властивостей водної фауни, що в подальшому гарантує отримання високоякісної, екологічно чистої продукції досліджуваної галузі та повного задоволення попиту споживачів на неї (С.12-13);

удосконалено:

- структурно-логічну модель прогнозування ринку риби, яка ґрунтується на системно-функціональному підході та враховує обсяг можливого використання прісноводної риби за його напрямами; обсяг можливої пропозиції, включаючи надходження з інших регіонів, з урахуванням альтернатив розвитку технологій і ринку, зокрема, за умови державної підтримки галузей сільського господарства в цілому та рибного господарства зокрема (С.11);

- методичні підходи до формування регіонального ринку риби, які враховують співвідношення прісноводної і морської риби, наявність водних об'єктів, їх екологічний стан та рибопродуктивність, рівень доходів населення (С.9);

- алгоритм визначення рівня задоволення попиту в рибі з урахуванням різних джерел її надходження, включаючи „тіньовий” сектор та любительське рибальство (С.8).

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в науковому виявлені, аналізі й оцінюванні чинників, які впливають на формування ринку прісноводної риби та на рівень ефективності виробництва продукції прісноводного рибництва. Ці дані можуть бути широко використані рибницькими підприємствами, на різних ієрархічних рівнях управління рибогосподарською діяльністю при прогнозуванні розвитку галузі рибництва.

Окремі результати наукового дослідження використовуються в діяльності Верхньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів (довідка № 171 від 05.04.2007 р.); ВАТ „Київрибгосп” (довідка № 96 від 30.05.2007 р.) та СТОВ „Срібна хвиля” Кагарлицького району Київської області (довідка № 117 від 15.05.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Автором здійснено оцінку ринку риби в контексті поліпшення продовольчого забезпечення населення України, теоретично оцінено тенденції розвитку цього ринку, сформульовано висновки та обґрунтовано пропозиції щодо розвитку ринку прісноводної риби.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались автором на: Всеукраїнській науково-практичній конференції „Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтергація та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 2006 р.); другій міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (м. Рівне, Національний університет водного господарства та природокористування, 2006 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених (м..Умань, Уманський державний аграрний університет, 2007.р.); міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми сталого розвитку сільських територій України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 7 наукових працях загальним обсягом 3,38 друк. арк., в тому числі в 6 статтях (обсягом 3,19 друк. арк.) і 1 тезі наукових конференцій (обсягом 0,19 друк. арк.).

У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, окреслено особистий внесок здобувача у вирішення наукової задачі.

У першому розділі - „Теоретико-методологічні основи дослідження ринку прісноводної риби” - розкривається теза, що рибна галузь є одним із виробників продовольства, а відповідно - однією з важливих ланок агропромислового комплексу, завданням якої є поліпшення харчування населення, підвищення продовольчої безпеки країни. Хоча риба і не є основним продуктом раціону населення України, однак вона має велике значення в їхньому харчуванні. Підвищення цін на м'ясо робить рибу дедалі привабливішим для споживачів продукту.

Фізіологічно обґрунтована норма споживання риби і рибопродуктів в Україні становить 20 кг, в тому числі прісноводної риби - 5-6 кг на рік. Чисельність населення країни перевищує 46 млн. осіб, тому річне споживання риби та рибопродуктів має бути на рівні 1 млн. тонн, у т.ч. прісноводної риби - 260 тис. тонн. За останні роки споживання риби на душу населення зросло до 15,3 кг (2007.р.), проте, порівняно з біологічно обґрунтованою нормою, розмір недоспоживання становить 4,7 кг (рівень індикатора достатності споживання - 0,77). Однак, враховуючи динаміку споживання рибної продукції, за прогнозами цей показник у 2010 р. досягне 17 кг на душу населення.

Сучасний стан ринку риби в Україні характеризується такими особливостями: значним посиленням загальної незбалансованості між попитом і пропозицією рибної продукції; негативними диспропорціями в структурі й асортименті попиту і пропозиції на продукцію рибництва; низьким рівнем відповідності якості продукції вимогам споживачів; прискореним зростанням роздрібних цін на рибу за умови зниження якісних характеристик цієї продукції; недосконалістю нормативно-правової бази, яка регулює діяльність операторів ринку риби.

Зазначені тенденції розвитку ринку риби потребують детального вивчення кількісних та якісних параметрів категорій попиту і пропозиції для з'ясування чинників занепаду прісноводного рибництва й усунення причин кризового стану в даній галузі.

Ефективне виробництво продукції та її реалізація вимагають вивчення й урахування особливостей попиту на кожному сегменті споживчого ринку. При цьому важливим є не тільки забезпечення кількісних показників споживчого попиту, а й оцінка його якісних характеристик, які б задовольнили вимоги та очікування споживачів щодо зовнішнього вигляду продукції і її розфасування.

Потреба у проведенні маркетингових досліджень виникає за відсутності необхідної інформації для прийняття найоптимальнішого управлінського рішення. Маркетингові дослідження, що являють собою систематичний збір, оброблення та аналіз даних з метою прийняття обґрунтованих маркетингових рішень, є комплексними і ведуться в трьох напрямах: зовнішнє середовище - макро-, мікросередовище та внутрішнє середовище - суб'єкт господарювання.

За результатами аналізу методик дослідження ринку обгрунтовано оптимальну, яка передбачає виконання основних етапів (табл. 1).

продовольчий ринок прісноводний рибництво

Таблиця 1. Особливості дослідження ринку прісноводної риби

Дослідження ринку прісноводної риби за даною методикою дає змогу розробити заходи для усунення негативних тенденцій в галузі, а саме: покращити слабку матеріально-технічну базу рибницьких підприємств; знизити високу собівартість виробництва продукції рибництва; відновити переробну підгалузь у прісноводному рибництві; поліпшити підготовку висококваліфікованих кадрів для забезпечення наукової та виробничої діяльності в даній галузі; удосконалити законодавчу базу; підвищити платоспроможність населення для купівлі рибопродукції тощо.

У другому розділі - „Аналіз формування і функціонування ринку прісноводної риби” - проаналізовано формування попиту на продукцію прісноводного рибництва, критично оцінено господарську діяльність рибницьких господарств, виявлено проблемні ситуації в галузі.

Фонд внутрішніх водойм України характеризується як значний і становить 1025,5 тис. га. Природно-кліматичні умови на всій території нашої держави сприятливі для вирощування риби. Рибні господарства на внутрішніх водоймах країни забезпечують потреби населення приблизно на 15-30 відсотків. Істотним недоліком їхньої рибної продукції є низька якість риби - невелика маса, низький вміст жирів, наявність техногенного забруднення, недостатня глибина переробки, недосконале фасування, обмежений асортиментний склад.

На сьогодні склалася ситуація, що споживання живої прісноводної риби в Україні, знаходиться на межі 1,0-1,5 кг на рік, в той час як рекомендована нормативна межа становить від 3,5 до 4,0 кг в рік на одну особу. Подібна тенденція забезпечення попиту власними водними живими ресурсами спостерігається і в досліджуваному регіоні (табл. 2).

продовольчий ринок прісноводний рибництво

Таблиця 2. Забезпечення попиту на прісноводну рибу за рахунок власних рибних ресурсів в Київському регіоні

Дані табл. 2 дозволяють зробити висновок, що за рахунок власних обсягів вилову прісноводної риби і реалізації її на території м. Києва та області населення регіону забезпечується в середньому на 4,9 % (2007 р.) від рекомендованої норми. Протягом аналізованого періоду значення показника споживання прісноводної риби власного виробництва в розрахунку на одну особу в рік дещо збільшилося (на 15,0.%).

Для визначення тенденцій і факторів формування попиту на прісноводну рибу проведено анкетне опитування жителів м. Києва та Київської області, зокрема, Бориспільського, Броварського, Вишгородського та Переяслав-Хмельницького районів. Кількість респондентів становила 302 споживачі.

Серед опитаних осіб 58,3 % надають перевагу прісноводній рибі, решта - морській. Пріоритетність прісноводної риби обґрунтовується переважно низькою ціною (обрали 16,2 % респондентів) та високими смаковими властивостями (51,3.%). Опитані респонденти перевагу надають споживанню свіжоприготованої риби - 68,1 відсотка.

Структура видів риб, що купуються споживачами, є такою: 21,3% належать любителям коропа, 18,4 % - карася, 11, 4% і 11,3 % - відповідно, товстолобика і судака. Частка інших видів риб (білого амура, плотви, лина, тарані) не досягає 5,0.відсотків. У святкові дні зростає попит на судака - 20,6 відсотка. Вживання ляща, плотви, лина, окуня й тарані є досить обмеженим.

Щодо місць купівлі риби склалася така ситуація: 44,9 % опитаних купує рибу на ринку, 34,1 - в магазинах і лише 20,9 % - у спеціалізованих місцях продажу риби.

На забезпечення попиту риби впливає також відстань водних об'єктів від місць її продажу. Більшість респондентів (91,0 %) проживають неподалік від місць рибного промислу, що дає їм можливість отримувати свіжу та якісну рибу цілорічно, а також здійснювати особистий вилов риби для власного споживання.

Попит населення Київського регіону у рибі забезпечують як власні рибницькі господарства, так і підприємства інших областей. До господарств Київського регіону, які займаються вирощуванням і виловом риби, належать ті, що розташовані в басейні Канівського та Київського водосховищ. Водний фонд цього регіону включає: фонд водосховищ - 156,03 тис. га; озерний фонд - 532,15 га; річковий фонд - 9655,5 км, розподілених між 168 річками.

На території Київського регіону кількість підприємств, що здійснюють вирощування та вилов прісноводної риби у 2007 році становила 47 одиниць.

За останнє десятиріччя (1998-2007.рр.) у досліджуваному регіоні спостерігається чітка тенденція до зменшення обсягів вилову риби (відповідно на 1175,0 т, або 46,7 %). Протягом усіх років найбільша частка вилову припадає на ставки та водосховища. У 2007 р. її величина становила в регіоні 89,6 %, що пояснюється більшими розмірами площ цих водойм. Не у всі роки здійснювався вилов рослиноїдної риби, зокрема у 2000, 2001, 2005 та 2006 роках видобування останньої не відбувалося.

Ведення рибного лову на водоймах досліджуваного регіону здійснюють не тільки господарські формування, але й рибалки-любителі. Діяльність останніх регулюється Правилами любительського і спортивного рибальства, Інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства.

За аналізований період лише у 2001 та 2005 роках спостерігалося повне використання отриманих дозволів. На одного рибалку припадало в середньому 3,5-5,0 кг виловлених водних живих ресурсів на рік, при дозволеному добовому обсязі до 3 кілограм.

Видова структура рибних ресурсів та обсяги вилову риби по кожному виду є важливим показником, що характеризує результати господарської діяльності підприємств рибної галузі досліджуваного регіону. Протягом аналізованого періоду видова структура виловленої риби характеризувалась такими змінами: збільшилась частка вилову судака в 5,3 раза, щуки - 3,5 раза. Це відбулося за рахунок зменшення обсягів вилову інших видів риб, зокрема: плітки на 80,4 %, плоскирки - 74,7 %, окуня - на 49,2 %, ляща - на 32,4 %, інших видів риб - на 23,24 відсотка.

Обсяги вилову рибних ресурсів є фізичною характеристикою господарської діяльності рибницьких підприємств. Для з'ясування економічної результативності діяльності господарських суб'єктів аналізують ряд показників, що характеризують ефективність ведення виробничого процесу (табл. 3).

Таблиця 3. Порівняльна характеристика показників економічної ефективності діяльності суб'єктів господарювання у рибництві Київського регіону

Дані таблиці 3 свідчать про збитковість галузі прісноводного рибництва протягом останніх трьох років як по Київському регіону, так і по окремих групах господарств. Серед виділених груп найкритичніша ситуація спостерігається в діяльності сільськогосподарських підприємств, де рівень збитковості протягом досліджуваного періоду коливався в межах від -51,0 до -45,1 відсотка. Інші групи господарств (підприємства об'єднання „Укррибгосп” та інші господарюючі суб'єкти) характеризуються зростанням рівня збитковості, відповідно на 11,9 та 4,8 відсоткових пункти.

Ситуація, що склалася в Київському регіоні стосовно економічної ефективності діяльності підприємств рибної галузі, зумовлена високою собівартістю реалізованої рибної продукції та низьким рівнем цін, що не покривають витрати галузі. У вищенаведених групах господарств хоч і спостерігається деяке зростання цін реалізації продукції (відповідно у підприємствах об'єднання „Укррибгосп” - на 2,1 %, інших господарюючих суб'єктах - 32,5 %), однак випереджаючими темпами підвищувалася собівартість (відповідно на 18,2 і 40,8 %), що призвело до зростання рівня збитковості. Протилежна ситуація склалася в господарській діяльності сільськогосподарських підприємствах, де відбулося значне підвищення ціни реалізації продукції (на 51,7 %), що стало причиною деякого зниження рівня збитковості. Проте одночасно спостерігалося і підвищення собівартості (на 15,5 %).

На величину фінансових результатів має прямий вплив рибопродуктивність, яка в аналізованих господарствах характеризується як низька. Однак в останні роки простежується деяка тенденція до її незначного зростання. По групах рибних господарств ситуація щодо рівня рибопродуктивності така: у підприємствах об'єднання „Укррибгосп” підвищення рибопродуктивності становило 27,7 %, сільськогосподарських підприємствах - 17,2, інших господарюючих суб'єктах - лише на 5,3 відсотка. Серед аналізованих груп господарств найбільший рівень досліджуваного показника склався в сільськогосподарських підприємствах, де він коливається по роках у межах 95,8-107,1 кг/га. Пояснити це можна застосуванням ними системи внесення кормів, що створює умови для утримання на певному рівні та підвищення показника рибопродуктивності. Низький рівень даного показника в господарствах об'єднання „Укррибгосп” (4,6-6,0 кг/га) зумовлений відсутністю коштів на ведення інтенсивного виробництва продукції та специфікою використовуваних водойм. Водні об'єкти, що взяті в оренду даними підприємствами, характеризуються низькою природною рибопродуктивністю та відсутністю можливості створення штучної продуктивності прісноводних риб.

Таким чином, проаналізувавши основні показники економічної ефективності в рибній галузі регіону, можна зробити висновок, що підприємства І групи є найменшзбитковими, при найнижчій рибопродуктивності. Критичний стан відмічається в сільськогосподарських підприємствах, де величина збитку на 1 кг продукції склала в 2007 році 13,0 гривень. Загальна ситуація щодо формування пропозиції прісноводної риби в регіоні є незадовільною. Обсяг попиту забезпечується власними водними живими ресурсами лише на 4,9 відсотка. Тому виникає необхідність створення умов для розширення виробництва даного виду продукції із залученням державного втручання у законотворчій сфері, забезпеченні пільг в оподаткуванні, страхуванні та кредитуванні рибницьких господарств у поєднанні з процесом дотування та збільшенням державних закупівель риби.

У третьому розділі - „Перспективи розвитку ринку прісноводної риби” - запропоновано концепцію розвитку рибної галузі, яка ґрунтується на системно-функціональному підході і зорієнтована на збільшення споживання прісноводної риби та продукції її переробки (рис. 1).

Рис. 1. Системно-функціональний підхід до прогнозу розвитку ринку прісноводної риби.

Суть системно-функціонального підходу передбачає врахування величини пропозиції досліджуваної продукції, одержаної за використання різних напрямів вирощування водних живих ресурсів, тобто існуючих водних об'єктів з характерною для них рибопродуктивністю та можливістю її підвищення до нормативного рівня. Згадана концепція також передбачає залучення, з подальшою його мінімізацією, продукції прісноводного рибництва з інших регіонів.

Прогнозні параметри виробництва і споживання прісноводної риби в Київському регіоні відповідно до розробленої нами концепції розвитку її ринку є такими (табл. 4).

Таблиця 4. Баланс виробництва і споживання прісноводної риби в Київському регіоні, т

Узагальнюючий висновок з обґрунтування концепції розвитку галузі прісноводного рибництва в аналізованому регіоні свідчить, що за будь-яких варіантів прогнозів постає потреба у завезені даного продукту з інших регіонів країни у межах від 25,99 до 23528,12 тонн. За таких обставин жителі м. Києва та області будуть забезпечені рибою з урахуванням їхніх потреб, диференційованих залежно від рівня доходу на душу населення.

Концепція розвитку галузі прісноводного рибництва передбачає також оцінку перспективної економічної ефективності діяльності рибницьких господарств. На основі прогнозного рівня рибопродуктивності водойм і збільшення величини окремих витрат при деяких видах прогнозів, підвищення рівня цін, розраховано фінансовий результат роботи підприємств досліджуваної галузі. Лише в окремих випадках вони отримують прибуток, зокрема це підприємства об'єднання „Укррибгосп” та інші господарюючі суб'єкти, відповідно, в межах 6,6-7,8 та 4,2.грн/кг. У всіх інших випадках спостерігається зниження рівня збитковості. Найкритичніша ситуація очікується у сільськогосподарських підприємствах, для яких при всіх видах прогнозів рівень збитковості коливається в межах від -55,2 до ..-47,0 відсотка.

Реалізація результатів даної концепції можлива лише за умови організаційно-економічного забезпечення її виконання. Йдеться про заходи з підвищення ефективності функціонування галузі прісноводного рибництва, які передбачають: застосування інтенсивних, ресурсозберігаючих технологій з урахуванням природно-кліматичних особливостей окремого регіону; удосконалення генетично-селекційної роботи та видового складу рибних ресурсів; підвищення ролі зимового лову риби, активізація аматорського рибальства; поєднання господарських процесів у прісноводному рибництві з виробництвом інших видів продукції; створення на підприємствах підсобних господарств з переробки рибних ресурсів; забезпечення рибної галузі висококваліфікованими кадрами; маркетингова діяльність підприємств даної галузі; жорсткий контроль за дотриманням правил ведення рибного промислу, що дасть змогу зменшити обсяги „тіньового” сектору даної галузі; удосконалення механізмів державної підтримки рибництва.

Серед організаційно-економічних заходів можливими є застосування пільг щодо податкових та комунальних платежів, сплати за користування водними об'єктами; підтримки рибних товаровиробників у вигляді разових компенсацій, при веденні господарствами селекційно-племінної роботи; виплати дотацій за кожний кілограм приросту рибопродуктивності порівняно з минулим господарським роком; надання безвідсоткових кредитів на придбання новітніх технічних засобів та обладнання.

На державному рівні система управління рибним господарством України охоплює управління науково-технічним прогресом, маркетинг внутрішніх і зовнішніх ринків рибопродукції, регулювання розвитку методами економічного механізму, інформаційне забезпечення товаровиробників, контрольно-інспекційний моніторинг господарської діяльності у правовому полі, регулювання ресурсного забезпечення товаровиробників.

На розв'язання проблем рибної галузі спрямовано низку рішень на державному рівні, зокрема Верховною Радою України прийнято закони „Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них”, „Про Національну програму будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002-2010 роки” та „Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року”.

Зазначені нормативно-правові документи чітко орієнтують щодо майбутнього рибного господарства: у 2010 р. передбачено збільшити вилов риби і добування інших водних живих ресурсів до 750 тис. тонн, виробництво продовольчої рибної продукції - до 540 тис. тонн, кормового рибного борошна - до 33 тис. тонн, а споживання риби і рибопродуктів на одну особу - до 15 - 20 кг на рік. Обсяг вирощування і вилову товарної риби у ставкових, лиманних, басейнових і садкових господарствах до 2010 року передбачається збільшити до 50 тис. тонн.

Поряд із рекомендаціями на рівні країни, спрямованих на виконання державних заходів у рибній галузі, в роботі запропоновано і ряд пропозицій регулювання рибництва на рівні регіонів з урахуванням їх особливостей, підпорядкованого поліпшенню забезпеченості населення продукцією прісноводного рибництва.