Формування продуктивності гороху овочевого під впливом мікроелементів та ризоторфіну в умовах зрошення Півдня України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування продуктивності гороху овочевого під впливом мікроелементів та ризоторфіну в умовах зрошення півдня України

Вступ

Важливе значення у теперішній час має забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування дієтичної спрямованості, багатими протеїном. Значна роль у вирішенні цієї актуальної проблеми належить гороху овочевому, виробництво якого в Україні має тенденцію до зростання. Тому виникла потреба розробити елементи ресурсозберігаючої технології його виробництва, із застосуванням невисоких доз добрив синтетичного походження, шляхом стимуляції дії азотофіксуючих бульбочкових бактерій, що є симбіонтами гороху овочевого, з допомогою бактеріальних та мікродобрив, які є значно дешевшими за мінеральні добрива, мало витратні при внесенні, не шкодять довкіллю та завдяки мікродозам є абсолютно безпечними для людей.

Крім збільшення урожайності, такі агроприйоми сприяють підвищенню родючості ґрунту завдяки накопиченню більшої кількості в ньому біологічно чистого азоту після збирання гороху овочевого, порівняно з існуючими технологіями, дозволяють подовжити термін настання технічної стиглості насіння та період його переробки, що в умовах півдня України є дуже важливою і актуальною проблемою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень Херсонського ДАУ, що входять до теми: "Агроекологічне обґрунтування та елементи технології вирощування зернобобових культур в основних і проміжних посівах на зрошуваних землях півдня України» (номер державної реєстрації 0102U003229).

Мета й завдання досліджень. Метою нашої роботи була розробка окремих агротехнічних прийомів вирощування гороху овочевого на зрошуваних землях півдня України для одержання екологічно чистого високого врожаю технологічної сировини, вищого ґатунку якості, подовжити період збирання культури та визначити її вплив на родючість ґрунту. Дослідження включали наступні завдання:

визначити вплив обробки насіння бором, молібденом та ризоторфіном на термін настання основних фаз розвитку та тривалість вегетаційного періоду гороху овочевого;

з'ясувати можливість регулювання терміну настання технічної стиглості насіння гороху овочевого за допомогою ризоторфіну, бору та молібдену при ранньому та пізньому строках сівби;

визначити вплив строку сівби, ризоторфіну та мікроелементів на висоту рослин і кількість складних листків гороху овочевого;

визначити залежність площі асиміляційної поверхні культури від досліджуваних факторів;

розрахувати фотосинтетичний потенціал посіву по варіантах досліду;

визначити накопичення надземної маси гороху овочевого у динаміці під впливом обробки насіння бором, молібденом та ризоторфіном;

дослідити вплив обробки насіння бором, молібденом та ризоторфіном на розвиток бульбочкових бактерій і кореневої системи гороху овочевого та накопичення біологічного азоту в ґрунті;

з'ясувати вплив досліджуваних факторів на водоспоживання культури;

визначити вплив обробки насіння бором, молібденом та ризоторфіном на врожайність і якість гороху овочевого у фазі технічної стиглості насіння за обох строків сівби;

розрахувати енергетичну та економічну ефективність вирощування гороху овочевого під впливом досліджуваних факторів.

Об'єкт досліджень: процеси росту, розвитку та формування врожайності насіння гороху овочевого і його якості при технічній стиглості залежно від агротехнічних прийомів вирощування.

Предмет досліджень: елементи технології вирощування гороху овочевого: обробка насіння ризоторфіном, бором та молібденом, строки сівби, енергетичні та економічні параметри вирощування.

Методи досліджень: польовий - спостереження за ростом і розвитком рослин; лабораторний - визначення маси 1000 насінин, їх діаметру, ступені стиглості насіння (по фінометру), частки спиртонерозчинних речовин; розрахунковий - оцінка енергетичної та економічної ефективності досліджуваних факторів; математично-статистичний - дисперсійна обробка результатів досліджень та визначення кореляційно-регресійних зв'язків між досліджуваними факторами і врожаєм.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для умов півдня України розроблені елементи технології вирощування гороху овочевого, які дозволяють підвищити його продуктивність при мінімальних витратах завдяки застосуванню азотофіксуючих бактерій та мікроелементів без шкоди екологічному стану довкілля. При цьому набуло подальшого розвитку покращеня якості одержуваної сировини для виробництва консервованого зеленого горошку при ранньому та пізньому строках сівби. Вдосконалена для умов півдня України можливість істотно подовжити термін надходження сировини на переробку без погіршення показників якості і дієтичних властивостей. Запропоновані прийоми дозволяють додатково, порівняно з необробленим варіантом, накопичувати в ґрунті до 40?60 кг/га біологічного азоту. Дано енергетичну та економічну оцінки запропонованим агроприйомам.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження у виробництво удосконалених агротехнічних заходів при вирощуванні гороху овочевого в умовах зрошення дозволяє одержувати у фазі технічної стиглості 80 ц/га насіння з високими показниками якості впродовж 14 - 15 днів замість 8 - 10 днів при існуючих технологіях.

Результати досліджень впроваджені у 2005-2007 рр. в господарствах Херсонської області, зокрема в СТОВ "Дніпро" Білозерського району в 2005 році на площі 65 га, в 2006 році ? на площі 75 га.

Особистий внесок здобувача. Авторкою разом з науковим керівником розроблені схеми польових та лабораторних дослідів, зроблено аналітичний огляд вітчизняної та зарубіжної літератури. Особисто закладено польові досліди, проведено спостереження й аналізи, оброблено одержані результати досліджень, узагальнено експериментальний матеріал, визначено енергетичну та економічну ефективність досліджуваних факторів, науково обґрунтовано основні положення дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації доповідалися: на наукових конференціях викладачів та аспірантів ДВНЗ "Херсонський ДАУ" у 2004 - 2008 рр.; І?й міжвузівській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Наука, молодь, екологія" (м. Житомир, 9-10 червня 2005 р.); І-му відкритому з'їзді фізіобіологів Херсонщини (м. Херсон, квітень 2006 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Розширене використання у землеробстві біологічного азоту як складової частини концепції продовольчої та енергетичної незалежності України на етапі євроінтеграції» (Київ, Чабани, ІЗ УААН, 6?8 червня 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Аспекти сучасного виробництва в ринкових умовах України" (м. Миколаїв, листопад 2006 р.); 61-й загальноуніверситетській науковій конференції НАУ "Студенти - інноваційним технологіям в АПК" (м. Київ, 26 лютого - 1 березня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стан, проблеми та перспективи адаптивного землеробства в геоінформаційному просторі» (м. Херсон, липень 2007 р.); Причорноморських регіональних науково-практичних конференціях Миколаївського ДАУ (м. Миколаїв, 11-13 квітня 2007 р., 19?21 квітня 2008 р. та 16-18 квітня 2009 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 наукових праць, у т.ч. 5 ? у фахових виданнях, одержано деклараційний патент на корисну модель та авторське свідоцтво на науковий твір.

Основний зміст роботи

У вступі розкрито суть досліджуваної проблеми, актуальність дисертаційної роботи, зв'язок роботи з науковими програмами, мету та завдання, предмет і об'єкт досліджень, наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення.

Огляд літературних джерел

У розділі викладено стан досліджуваних питань щодо впливу строків сівби, мікроелементів та ризоторфіну на формування продуктивності гороху овочевого. Встановлено, що питання вирощування гороху овочевого на зелений горошок при зрошенні на півдні України за обробки насіння цими препаратами до останнього часу не досліджувались. На основі аналізу літературних першоджерел було обґрунтовано доцільність та обрані напрямки проведення досліджень дисертаційної роботи.

Умови та методика проведення досліджень

Польові досліди проводили впродовж 2004?2006 рр. у зрошуваній сівозміні СТОВ «Дніпро» Білозерського району Херсонської області, яке розташоване в південній підзоні Степу України.

Грунт дослідних ділянок ? темно-каштановий середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі ? 2,0?2,2%. Валові запаси елементів живлення складають: загального азоту 0,18%, фосфору ? 0,16%, калію ? 2,7%, у т.ч. рухомих форм, а саме нітратів ? 0,28?1,36; рухомого фосфору (за Мачигіним) ?3,6?4.0, обмінного калію ? 25,4?29,2 мг/100г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН водного витягу 7,0?7,2).

Агрофізичні властивості 0?100 см шару ґрунту характеризуються наступними показниками: щільність складення ? 1,32 г/смі, загальна шпаруватість ? 46%, найменша вологоємність ? 20,5?21,0%, вологість в'янення ? 9,1%.

Клімат зони помірно континентальний, посушливий, з високими сумами активних температур та невеликою кількістю опадів. Роки досліджень за гідротермічним режимом періоду вегетації гороху овочевого істотно різнилися: 2004 р. був вологим, а 2005 і 2006 рр. ? середньосухими.

Закладання польових дослідів і заплановані дослідження проводили з використанням загальноприйнятих методичних рекомендацій, вказівок та ДСТУ з горохом овочевим сорту Альфа за схемою, що наведена в таблицях автореферату. Посів проводили у два строки: ранній ? у ІІІ декаду березня та пізній ? у І декаду квітня. Агротехніка вирощування була загальноприйнята для зони півдня України.

Польові досліди закладали методом розщеплених ділянок. Повторення досліду чотириразове, посівна площа ділянок складала 82 мІ, облікова ? 50 мІ. Спостереження проводили у всіх варіантах досліду у двох несуміжних повтореннях. Вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом, нітрати ? за методом Грандваль-Ляжу, рухомий фосфор - за Мачигіним, обмінний калій - на полуменевому фотометрі, гумус - за Тюріним і Кононовою.

Строки поливів призначали за вологістю активного шару ґрунту 0?70 см на рівні 70% НВ. Вегетаційні поливи проводили дощувальним агрегатом "Фрегат". Сумарне водоспоживання гороху овочевого за вегетаційний період визначали методом водного балансу.

Площу листкової поверхні визначали методом “висічок”, густоту стояння рослин - у період сходів та перед збиранням врожаю. Лінійний приріст визначали на закріплених рослинах у двох несуміжних повтореннях. Аналіз рослинних зразків на вміст NPK проводили в лабораторії Інституту землеробства південного регіону УААН: азот визначали за Починком, фосфор - варіант Мерфі - Рейлі, калій - на полуменевому фотометрі. У зразках насіння визначали вміст загальних цукрів та сухої речовини.

Чисту продуктивність фотосинтезу визначали за формулою Кідда, Веста, Брігса та розраховували фотосинтетичний потенціал посіву.

Масу кореневої системи гороху овочевого у фазі початку дозрівання визначали шляхом відбору ґрунтових монолітів 70х50х10см з подальшим відмиванням коріння на ситах з діаметром отворів 0,25 мм.

У фазі технічної стиглості зерна на ділянках досліду відбирали модельні снопи для визначення структури врожаю та проводили механізований облік урожайності. Результати одержаних експериментальних даних піддавали дисперсійному аналізу із застосуванням ПЕОМ.

Економічну ефективність вирощування гороху овочевого розраховували згідно загальних виробничих норм з обліком усіх витрат, прямих і накладних видатків за існуючими на 01.01.2008 р. розцінками.

Біоенергетичну ефективність розраховували за методикою Медвєдовського.

агротехнічний горох овочевий

1.Вплив обробки насіння бором, молібденом та ризоторфіном на ріст і розвиток рослин гороху овочевого

Визначено, що строки сівби істотно впливали на термін настання фази технічної стиглості гороху овочевого. У найбільш сприятливому 2004 р. різниця складала 6-7 днів відносно варіанту без обробки насіння, а різниця в строках сівби збільшувалась до 15 днів. Найпомітніше на тривалість міжфазного періоду сходи - вусоутворення впливала сумісна обробка насіння бором, молібденом та ризоторфіном, подовжуючи його на 2,3 дні при першому строкові сівби та на 3 дні - при другому.

Від висоти рослин залежала освітленість гороху овочевого та процес фотосинтезу. Найінтенсивніше ріст стебел гороху овочевого відбувався у міжфазний період вусоутворення - бутонізація, а добовий приріст при першому строці сівби у варіанті обробки насіння бором та молібденом складав 1,55 см/добу.

За роки досліджень прихід сонячної інсоляції був достатнім для проходження активного фотосинтезу листками верхнього ярусу посівів гороху овочевого і становив, у середньому, в фазу бобоутворення 37-43 тис. люкс і не залежав від досліджуваних факторів. Освітленість другого (середнього) ярусу посівів мала помітну різницю по варіантах досліду і залежала від висоти рослин та кількості листків на них. Освітлюваність нижнього ярусу була у 1,5-2 рази меншою, ніж у необроблених варіантах, що значно пригнічувало ріст бур'янів та зменшувало їх кількість у 2-3 рази.

Важливим показником, що впливає на величину листкового апарату, є кількість листків на одній рослині. Тенденцію до збільшення їх кількості під дією обробки насіння бором, молібденом та ризоторфіном у різному поєднанні спостерігали в усіх варіантах досліду при обох строках сівби.

Основним показником, який характеризує асиміляційний потенціал рослин, є площа листків та їх маса. Обробка насіння гороху овочевого ризоторфіном, бором та молібденом, сприяла збільшенню індексу листкової поверхні в 1,2-1,5 рази. Найменше на цей показник впливав бор, а найбільше - молібден, який перевищував дію бору та ризоторфіну в усі фази розвитку в 1,5-2 рази при обох строках сівби. За обробки насіння сумісно бором, молібденом та ризоторфіном площа листя у фазу 3-х листків збільшилася на 47%, бутонізації на 51, бобоутворення на 38, технічної стиглостінасіння на 45% при першому, та відповідно на 60; 55; 41; 23% при другому строкові сівби (порівняно з необробленим варіантом).

Фотосинтетичний потенціал у всі міжфазні періоди при ранньому строкові сівби був на 5-12% більшим, ніж при другому. Передпосівна обробка насіння ризоторфіном підвищувала цей показник. Максимально він зростав при комплексній обробці насіння гороху овочевого сумішшю ризоторфіну, бору та молібдену у різному поєднанні. Починаючи з ранніх етапів онтогенезу, така обробка насіння гороху овочевого позитивно впливала на приріст надземної зеленої та сухої маси як при ранньому, так і при пізньому строках сівби (рис. 1).

Рис. 1. Вплив обробки насіння гороху овочевого на накопичення сухої надземної маси в фазу технічної стиглості залежно від строку сівби, г/мІ (середнє за 2004?2006 рр.)

Добовий приріст сухої надземної речовини максимальним був у період бутонізація - технічна стиглість, у який при першому строкові сівби найефективнішим виявилася обробка насіння бором (добовий приріст 9,9 г/м2, або +14% до контролю), а при другому - молібденом та ризоторфіном - 11,3г/м2 сухої речовини або 31%, порівняно з сівбою необробленим насінням.

Вже на початковому етапі онтогенезу кількість бульбочкових бактерій на контрольних варіантах сягала, в середньому за роки досліджень, 64 шт. на 10 рослин при першому строкові сівби та 55 шт. при другому. Збільшення їх кількості спостерігали до періоду бобоутворення, після чого, до настання технічної стиглості, вона зменшувалась на 5-16%, що пов'язане зі стадійним старінням гороху овочевого та ущільненням ґрунту.

Найістотніше на кількість та масу бульбочок азотофіксуючих бактерій при обох строках сівби впливала обробка насіння гороху овочевого бором та молібденом сумісно (рис. 2). При цьому спостерігали і найбільший приріст сухої маси коренів гороху овочевого в орному шарі ґрунту.

Рис. 2. Вплив обробки насіння гороху овочевого бором, молібденом та ризоторфіном на кількість бульбочок азотофіксуючих бактерій при різних строках сівби в фазу бутонізації, шт./10 рослин (середнє за 2004?2006 рр.)

За обробки насіння зростало сумарне водоспоживання на 4-10%, при першому строкові сівби і на 3-8% при другому. Коефіцієнт водоспоживання на фоні N30P40 був більшим при пізньому строкові сівби і становив за роки випробувань 608 м3/т, а при першому строкові - 535 м3/т. Така закономірність зберігалась і при обробці насіння гороху овочевого ризоторфіном (559 та 505 м3/т, відповідно), тобто коефіцієнт водоспоживання зменшувався на 30-50 м3/т.

Найбільшим приріст рухомого азоту в орному шарі ґрунту, порівняно з фоном, виявився при обробці насіння гороху овочевого бором, молібденом та ризоторфіном, де його вміст становив 4,28 мг/100 г. Значне накопичення нітратів забезпечував варіант з обробкою насіння молібденом та ризоторфіном, у якому їх вміст становив 4,15 мг/100 г ґрунту. Навіть за вирощування гороху лише на фоні внесення N30P40 без обробки насіння на період збирання гороху овочевого нітратів у 0-30 см шарі ґрунту містилося до 2,91 мг при 3,11 мг у зразку, що відібрали по пару та 2,30 мг/100 г - по ячменю ярому. Це іще раз пересвідчує, що горох, як попередник, практично не поступається паровій ділянці й особливо коли під пар не вносять гній.

На кількість рухомого фосфору і обмінного калію в ґрунті досліджувані фактори впливали меншою мірою. Встановлено чітку залежність між кількістю рухомого азоту в орному шарі ґрунту та вмістом гумусу. Збільшення гумусу від обробки насіння ризоторфіном, у середньому за три роки досліджень, склало 2,16 т/га, бором - 1,44, молібденом - 2,88 т/га. Максимуму цей показник досягає при обробці насіння бором, молібденом та ризоторфіном сумісно, де нагромадження гумусу становило 4,68 т/га, при 1,08 у ґрунті парової ділянки.

2.Урожайність, структура та показники якості гороху овочевого під впливом досліджуваних факторів

Приріст урожайності в наших дослідах відбувався за рахунок кількості бобів на одній рослині, яка за обробки насіння бором та молібденом складала при першому строкові сівби 13,5 штук, (на контролі 7,9). При першому строкові сівби за обробки насіння гороху овочевого бором та молібденом отримали максимальний рівень урожаю?83,0 ц/га. За другого строку сівби передпосівна обробка насіння молібденом та ризоторфіном дозволяє отримати врожайність насіння технічної стиглості при волозі 68% на рівні 78,1 ц/га (табл. 1).

Максимальна врожайність у перерахунку на суху речовину при ранньому строкові сівби ?26,5 ц/га отримали за обробки насіння бором та молібденом, при другому -24,9 молібденом та ризоторфіном, при 20,5 та 18,7ц/га у контролі.

Таблиця. Урожайність гороху овочевого при натуральній вологості та в абсолютно сухій речовині залежно від досліджуваних факторів, ц/га

Чинним показником, що впливає на врожай і якість гороху овочевого є вихід зеленого горошку від маси бобів. Для сорту Альфа він коливається в межах 41-59%. У варіантах обробки насіння бором і молібденом при першому строкові сівби та молібденом і ризоторфіном при другому, які сформували найвищу врожайність, вихід насіння склав 53,1% та 59,5, що перевищувало контроль на 1,9 та 2,8%, відповідно.

Одним із завдань наших досліджень було визначити якість продукції та термін настання технічної стиглості насіння під дією досліджуваних факторів при двох строках сівби. Обробка насіння бором і молібденом при першому строкові сівби знижувала масу 1000 зерен до 294,6 г (порівняно до контролю), а діаметр зерен складав у середньому 5,8 мм.

При другому строкові сівби за обробки насіння бором та молібденом сумісно знижується маса 1000 насінин до 277 г, а діаметр зерен становить 5,5 мм. Ці показники відповідають вимогам ДСТУ, що ставляться до вищого та першого класу технологічної сировини для виробництва консервів «зеленого горошку». Ступінь стиглості насіння у наведених варіантах відповідав вимогам вищого класу ДСТУ, на що вказує i вміст масової частини спиртонерозчинних сполук 12-14%.

На основі узагальнення результатів досліджень була побудована математична модель програмування врожаю гороху овочевого на принципі зв'язків між окремими факторами, які впливають на культуру та формування її продуктивності.

Аналіз множинного коефіцієнту кореляції свідчить, що фактори впливу при комплексній взаємодії мають сумісно сильний, майже цілісний зв'язок з урожаєм культури. Так, збільшення суми активних температур (>5єС) на 90є за вегетацію збільшує приріст урожаю на 1,38 ц/га; підвищення температури ґрунту при сівбі на 2,5єС - на 0,27 ц/га; збільшення дози мінеральних добрив на 40 кг/га д.р. - 2,32 ц/га; водоспоживання на 60 мі/га - 1,43 ц/га.

Статистичний аналіз результатів урожайності свідчить, що 90% залежної варіації зумовлюється фактором фону живлення (фактор А), 6% ? фактором строку сівби (фактор В), сумісна ж взаємодія цих факторів (АВ) впливає на врожайність на 3%, залишкове варіювання склало 1% (рис. 3).

Рис.3.Частка впливу факторів на формування врожаю гороху овочевого,%

3.Економічна ефективність та енергетична оцінка вирощування гороху овочевого на Півдні України

При першому строкові сівби максимальний прибуток 4650 грн./га отримано за продукцію вищого ґатунку у варіанті N30P40 з обробкою насіння бором та молібденом, що на 2484 грн./га більше від фону, в якому прибуток склав 2166 грн./га. Збитку в жодному із варіантів досліду не було.

Найбільший чистий прибуток по другому строкові сівби ? 4230 грн./га отримали у варіанті N30P40 з обробкою насіння бором, молібденом та ризоторфіном, що на 2422 грн. більше контролю, в якому прибуток склав

1808 грн./га. За обробки насіння лише бором прибуток склав 1296 грн./га внаслідок зниження якості продукції до рівня другого ґатунку через збільшення діаметру насіння вище допустимого рівня.

Найбільш суттєво на рівень рентабельності при ранньому строці сівби впливала обробка насіння гороху овочевого бором та молібденом сумісно, де він становив 127,4 %. За пізнього строку сівби найвищим рівень рентабельності - 118,2 % виявився за обробки насіння молібденом та ризоторфіном сумісно.

Основою енергетичного аналізу є пошук і планування методів виробництва, що забезпечують раціональне використання невідновлювальної енергії. Метою оцінки біоенергетичної ефективності технології є встановлення окупності витрат загальної енергії, накопиченої в урожаї культури та визначити енергоємність отриманої продукції.

Встановлено, що за вирощування гороху овочевого І строку сівби на фоні N30P40 та обробки насіння бором і молібденом, коефіцієнт ефективності становив 3,37, що вище контролю на 0,63. При другому строкові сівби коефіцієнт ефективності найвищим виявився у варіанті N30P40 та обробки насіння молібденом - 3,19, що на 0,77 перевищує контроль.

Висновки

агротехнічний горох овочевий

Дослідження, проведені впродовж 2004?2006 рр., з вивчення впливу строків сівби та обробки насіння гороху овочевого сорту Альфа мікроелементами та ризоторфіном за вирощування на темно ? каштановому ґрунті в умовах зрошення півдня України на врожайність, якість продукції та тривалість періоду її переробки дозволили зробити наступні висновки:

1. Обробка насіння гороху овочевого перед сівбою ризоторфіном, бором та молібденом як сумісно, так і в різних комбінаціях, сприяла подовженню вегетаційного періоду та затримувала настання фази технічної стиглості насіння на 4?6 днів, порівняно з контролем ? фоном N30P40. Застосування двох строків сівби з інтервалом у 10 днів дозволяє завантажити консервний цех для переробки впродовж 14-15 днів.

2. Максимальний ріст рослин гороху овочевого у висоту відбувається від сходів до бобоутворення, а в подальшому до технічної стиглості насіння істотно уповільнюється. Найбільшою висотою вирізнялися рослини обох строків сівби за комплексної обробки насіння ризоторфіном, бором та молібденом. На період збирання врожаю рослини цього варіанту першого строку сівби досягли висоти 92 см, другого строку ? 89, а при контролі ? 63 та 61 см відповідно. Середньодобові прирости лінійної висоти рослин гороху збільшувались на 0,2-0,3 см, порівняно з контролем.

3. Освітленість верхнього та середнього ярусів посіву гороху овочевого незалежно від обробки насіння збільшувала продуктивність фотосинтезу, а нижнього ярусу ? була у 1,5?2,0 рази меншою, ніж у контрольних, що значно пригнічувало ріст бур'янів і зменшувало їх кількість у 2?3 рази.

4. Обробка насіння гороху овочевого ризоторфіном, бором та молібденом як сумісно, так і в різних комбінаціях, призводила до збільшення кількості складних непарноперистих листків у рослин при обох строках сівби на 10?24%, як і індексу листкової поверхні гороху овочевого. Найефективніше на збільшення останнього показника при обох строках сівби впливала обробка насіння сумішшю бору, молібдену та ризоторфіну, а з окремих компонентів ? молібденом. Найінтенсивніше маса листків наростала у міжфазний період утворення 3?х листків ? бутонізація.

5. Фотосинтетичний потенціал посіву гороху овочевого при ранньому строкові сівби порівняно з другим на 5?12% був більшим. Обробка насіння бором підвищувала його на 12?21, а молібденом на 36% за обох строків сівби. Максимальний приріст фотосинтетичного потенціалу гороху овочевого (44%) забезпечила обробка насіння ризоторфіном, бором та молібденом сумісно як при першому, так і другому строках сівби.

Аналогічно під впливом обробки насіння змінювалася інтенсивність наростання надземної маси гороху овочевого. Наведені показники тісно корелюють з урожайністю культури.

6. Обробки насіння ризоторфіном, бором та молібденом впливала на кількість та масу бульбочкових азотофіксуючих бактерій на коренях гороху овочевого. При першому строкові сівби за обробки насіння їх сумішшю у фазу бутонізації кількість бульбочок на 10 рослинах складала 200, а при другому ? 186 шт., що значно перевищувало контроль.

Маса бульбочкових бактерій істотніше збільшувалася за обробки насіння молібденом, порівняно з ризоторфіном та бором, а максимальною була за обробки насіння бором та молібденом. При цьому найістотніше збільшувалася маса коренів у орному шарі ґрунту за обох строків сівби ? до 60%, тоді як за обробки насіння ризоторфіном ? на 22?23%. Встановлено тісний кореляційний зв'язок між надземною масою рослин та масою коренів гороху овочевого.

7. На формування врожаю гороху овочевого без обробки насіння за першого строку сівби витрачалося вологи 535, а за другого ? 608 мі/ т. За обробки ж насіння коефіцієнт водоспоживання на 30?50 мі/т зменшувався, що свідчить про більш ефективне використання рослинами вологи.

8. Найбільшим вміст рухомого азоту в орному шарі ґрунту порівняно з контролем, виявився за обробки насіння гороху овочевого бором, молібденом та ризоторфіном ? 4,28 мг/100 г, у варіанті із застосуванням для обробки насіння молібдену та ризоторфіну він становив 4,15 мг/100 г ґрунту. Після збирання гороху овочевого в орному шарі ґрунту найбільше гумусу містилося за обробки насіння бором, молібденом та ризоторфіном - 2,26%.

9. Обробка насіння гороху овочевого ризоторфіном, бором та молібденом за першого строку сівби та ризоторфіном і молібденом за другого в 1,5?1,7 разів, порівняно з контролем збільшує кількість бобів на одній рослині. Маса 1000 насінин та діаметр насіння гороху овочевого, навпаки, зменшуються, що підвищує його технологічну цінність.

10. Максимальна врожайність гороху овочевого в перерахунку на суху речовину при першому строці сівби сформована на фоні N30P40 за обробки насіння бором і молібденом ? 26,5, а другому ? 24,9 ц/га молібденом й ризоторфіном при 20,5 та 18,7 ц/га у контролі. При натуральній вологості у наведених варіантах відповідно зібрали 83,0; 78,1; 63,7 та 58,6 ц/га насіння.

При першому строці сівби за обробки насіння гороху овочевого ризоторфіном, бором та молібденом отримали 25,7 ц/га (80,7 ц/га), а лише молібденом ? 25,8 ц/га (81,1 ц/га), тобто рівні врожайності виявилися однаковими. Практично такими ж рівні врожайності сформувалися й за другого строку сівби - за обробки насіння бором і молібденом вихід сухої речовини насіння гороху овочевого склав 25,4, при натуральній вологості 80,3 ц/га, а бором, молібденом і ризоторфіном ? відповідно 24,5 та 76,6 ц/га.

Вихід насіння з бобів гороху овочевого у варіантах з найвищою врожайністю за першого строку сівби склав 53,1, а другого 59,5%, що перевищувало контроль відповідно на 1,9 та 2,8%.

11. Маса 1000 насінин гороху овочевого за обробки насіння бором, молібденом та ризоторфіном за першого строку сівби зменшилася до 294,6, а другого до 277 г проти 355 і 385 г у контролі. Середній діаметр насінини у наведених варіантах відповідно склав 5,5; 5,4; 6,7 та 6,5 мм, тобто за обробки насіння воно відповідало вимогам вищого ґатунку. При цьому оптимальним був рівень стиглості визначений на фінометрі ? 32?38є, порівняно з 50?53є, у контролі, що також відповідає стандарту вищого ґатунку.

Спиртонерозчинних сполук у насінні гороху овочевого при застосуванні досліджуваних препаратів містилося 12?14% (при 21?22% на контролі), що свідчить про високий вміст у сировині загальних цукрів.

12. Множинний коефіцієнт кореляції 0,955 свідчить про сумісно сильну взаємодію усіх досліджуваних факторів з урожайністю насіння гороху овочевого: підвищення суми активних температур більше 5єС за вегетацію забезпечує приріст урожайності на 1,38 ц/га, температури ґрунту на період сівби ? на 0,27 ц/га, збільшення норми мінеральних добрив на 1 кг/га д. р. на 2,32 ц/га, сумарного водоспоживання ? на 1,43 ц/га.

За даними коефіцієнтів регресії та вільного члена побудовано математичну модель урожаю насіння гороху овочевого, за яким можна програмувати рівень його врожайності у зоні півдня України.

13. Визначенням економічної ефективності вирощування гороху овочевого встановлено, що найбільший чистий прибуток за першого строку сівби отримано на рівні 4,65 тис./га за внесення N30P40 і обробки насіння бором та молібденом, а за другого ? 4,23 тис./га на цьому ж фоні за обробки насіння молібденом та ризоторфіном. Рівні рентабельності при цьому були найвищими ? 127,4 та 118,2%, а собівартість вирощування найнижчою ? 44,0 і 45,8 грн./ц, відповідно.

Найбільш високим додатковий прихід енергії також виявився у вищенаведених варіантах і складав 13,6 тис. МДж /га за першого строку сівби та 13,1 тис. МДж/га за другого, а енергетичні коефіцієнти склали 3,37 та 3,14 при показниках на фоні N30P40 ? 2,74 і 2,42 відповідно.

14. Для отримання високої врожайності насіння зеленого горошку на рівні 80 ц/га в умовах зрошення півдня України та подовження терміну зберігання і переробки сировини до 15 днів сівбу необхідно проводити у два строки: ІІІ декада березня та через 10 діб після першого. За внесення N30P40 насіння перед сівбою доцільно обробляти ризоторфіном (200 г на гектарну норму насіння) та мікроелементами ? бором і молібденом (75 та 60 г/т відповідно). При цьому формується насіння вищого та першого ґатунку, вихід якого становить 65?82%, забезпечується висока економічна та енергетична ефективність вирощування, в ґрунті накопичується до 90 кг/га біологічного азоту.

Список наукових праць

Алмашова В.С. Вплив мікроелементів на розвиток бульбочкових бактерій на коренях овочевого гороху / В.С. Алмашова, В.І. Жарінов, С.О. Онищенко // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 2005.- Вип.36.- С. 51- 54. (Проведення польових дослідів та обробка їх результатів)

Гамаюнова В.В. Вплив мікроелементів та ризоторфіну на продуктивність гороху овочевого в умовах Херсонської області/ В.В. Гамаюнова, В.С. Алмашова, С.О. Онищенко // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 2006.- Вип. 49.- С. 18-21. (Проведення дослідів та статистична обробка даних)

Гамаюнова В.В. Агроекологічне обґрунтування вирощування гороху овочевого на півдні України в зрошуваних умовах / В.В. Гамаюнова, В.С. Алмашова // Вісник Причорномор'я. - Миколаїв, 2006.- С.10-12. (Статистична обробка та аналіз отриманих результатів)

Алмашова В.С. Вплив бактеріальних добрив та мікроелементів на врожайність гороху овочевого./ В.С. Алмашова // Зб. наук. праць «Інституту землеробства УААН» - К., 2006. - С. 238-241.

Гамаюнова В.В. Економічна та енергетична ефективність застосування бору, молібдену та ризоторфіну при вирощуванні гороху овочевого на півдні України. / В.В. Гамаюнова., В.С. Алмашова // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. -Херсон: Айлант, 2008. - Вип. 59. - С. - 29-34. (Статистична обробка отриманих даних)

Алмашова В.С. Екологічне обґрунтування вирощування овочевого гороху на півдні України / В. С. Алмашова, В.І. Жарінов // Наука, молодь, екологія: матеріали міжвузівської наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених (9-10 червня 2005 року ).- Житомир, 2005.- С. 124.

Гамаюнова В.В. Вплив обробки насіння бором, молібденом та ризоторфіном на фізіологічні показники гороху овочевого. /В.В. Гамаюнова, В.С. Алмашова, Онищенко С.О. // Матер. доп. Причорноморської наук.- практ. конференції. - Миколаїв, 2008.- С.52-57.

Алмашова В.С. Агроекологічне обґрунтування вирощування гороху овочевого на півдні України. / В.С. Алмашова // 1-й відкритий з'їзд фізіобіологів Херсонщини: Зб. тез доповідей /- Херсон: Айлант, 2006.- С.6.

Гамаюнова В.В. Вплив обробки насіння мікроелементами на урожайність гороху овочевого сорту Альфа / В.В. Гамаюнова, В.С. Алмашова // Перспектива - 5.- Херсон: РВЦ „Колос”, 2006.- С. 96-98. (Аналіз отриманих результатів)

Гамаюнова В.В. Агроекологічні аспекти окремих прийомів вирощування гороху овочевого на півдні України. / В.В. Гамаюнова, В.С. Алмашова // Перспектива 6. Херсон, РВЦ «Колос», 2007. - С. 52-53. (Формування висновків на основі отриманих результатів)

Патент на корисну модель. Алмашова В.С., Гамаюнова В.В., Жарінов В.І., Онищенко С.О. Спосіб подовження тривалості періоду технічної стиглості гороху овочевого та збільшення його урожайності на півдні України / № 26992 від 10 жовтня 2007р.

Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір. Підвищення продуктивності гороху овочевого та родючості ґрунту з допомогою ризоторфіну та мікроелементів / Гамаюнова В.В., Алмашова В.С., Онищенко С.О., Онищенко Т.С. №21839 опубл. 28.08.2007р.

Размещено на Allbest.ru