Оптимізація структури травосумішок багаторічних трав для пасовищного використання в умовах Лісостепу західного

Роль сортів у підвищенні продуктивності сіяних травостоїв, їх стійкості до проникнення спонтанних видів рослин. Вплив видового і сортового складу травостоїв на ботанічний склад урожаю та якість корму. Біоенергетична і економічна оцінка сіяним травостоям.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.09.2015
Размер файла 111,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Вінницький державний аграрний університет

Українська академія аграрних наук

Інститут кормів

УДК 633.2.033:477.8

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Спеціальність 06.01.12 - Кормовиробництво і луківництво

Оптимізація структури травосумішок багаторічних трав для пасовищного використання в умовах лісостепу західного

Тимчишин Степан Михайлович

Вінниця 2007

Дисертація є рукописом

Роботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Мащак Ярослав Іванович, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, головний науковий співробітник лабораторії кормовиробництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Демидась Григорій Ілліч, Національний аграрний університет Кабінету міністрів України, декан агрономічного факультетудоктор сільськогосподарських наук, Ковтун Катерина Петрівна, Інститут кормів УААН, головний науковий співробітник

Захист відбудеться „21” червня 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті і Інституту кормів УААН за адресою: 21008, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного аграрного університету за адресою: 21008, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3 і Інституту кормів УААН за адресою: 21100, м. Вінниця, проспект Юності 16.

Автореферат розіслано „19” травня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук П.В. Материнський.

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Важливими факторами, які ще відсутні при доборі травосумішок, поряд з визначенням урожаю є кормова цінність нових сортів, їх отавність, ценотична активність та продуктивне довголіття створених травостоїв. У багатьох економічно розвинутих країнах Європи (Англії, Швейцарії, Нідерландах, Німеччині та ін.) дослідження з вивчення новостворених сортів і їх сортосумішок набули досить широкого розвитку і часто такі травостої стали традиційними в практичному луківництві. У нашій країні дослідів з вивчення впливу сортових особливостей багаторічних трав і сортосумішок на формування сіяних ценозів, їх продуктивності та якості корму майже не проводилося, особливо в західному регіоні.

Все це суттєво знижує ефективність розробки наукових основ створення господарсько найбільш цінних сіяних травостоїв та найсучасніших енергозберігаючих екологічно обгрунтованих технологій стабільного виробництва високоякісних трав'яних кормів різного господарського призначення. На вирішення цих проблем і спрямована тема нашої дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною тематичного плану Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН щодо виконання НТП УААН на 2001-2005 рр. „Кормовиробництво” „Провести підбір сортів основних лукопасовищних трав для залуження пасовищ” (2001-2005 рр.) (номер державної реєстрації 0101U004005).

Мета та завдання досліджень полягали в тому, щоб виявити найкращі види та їх новостворені травосумішки для створення високопродуктивних лучних травостоїв пасовищного типу використання на осушених гончарним дренажем темно-сірих опідзолених поверхнево оглеєних грунтах Лісостепу західного.

У зв'язку з цим передбачалося вирішити такі завдання:

- встановити продуктивність різних видів і сортів багаторічних трав та їх сумішок на темно-сірих опідзолених поверхнево оглеєних грунтах при пасовищному використанні;

- визначити роль сортів у підвищенні продуктивності сіяних травостоїв та їх стійкості до проникнення спонтанних видів рослин;

- виявити вплив видового та сортового складу травостоїв на ботанічний склад урожаю та якість корму;

- визначити розміри нагромадження симбіотичного азоту бобовими травами та заміни ним на луках азоту мінеральних добрив;

- встановити оптимальні строки настання збиральної стиглості різних видів, сортів, їх травосумішок як основи організації сировинного конвеєра з багаторічних трав та подовження періоду їх використання;

- дати біоенергетичну та економічну оцінку сіяним травостоям з різним видовим та сортовим складом за комбінованого їх використання.

Об'єкт досліджень - процес трансформації та закономірності формування господарсько й екологічно цінної видової структури агроценозів з багаторічних трав, їх продуктивності та якості корму, прояву впливу різної частоти використання травостою на подовження періоду продуктивного довголіття рослинної маси протягом сезону.

Предмет дослідження - види та новорайоновані і перспективні сорти бобових і злакових багаторічних трав, їх різні господарсько цінні поєднання в травосумішках для посіву на низинних луках, осушених гончарним дренажем, в умовах Лісостепу західного. Продуктивність і якісні показники зеленої маси, економічна та енергетична доцільність створення різних за видовим складом та різночасно дозріваючих сіяних травостоїв.

Методи дослідження. Візуальний та вимірювально-ваговий для встановлення ботанічного складу, продуктивності, біохімічного аналізу, для визначення в кормі вмісту органічних поживних речовин та основних мінеральних елементів, а також отримання даних для енергетичної характеристики корму; хімічний для визначення агрохімічних і фізико-хімічних властивостей ґрунтів; математично-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень; розрахунково-порівняльний - для встановлення економічної та енергетичної ефективності технології створення сіяних агрофітоценозів на основі посіву різних видів і сортів багаторічних бобових і злакових трав та їх траво- і сортосумішок.

Наукова новизна досліджень. В умовах Лісостепу західного виявлено найкращі види злакових і бобових трав, їх сорти, травосумішки для створення високопродуктивних різнодостигаючих лучних травостоїв пасовищного використання. Встановлено чітку залежність продуктивності агрофітоценозів і якісних показників корму від їх видового та сортового складу. Вперше в умовах Лісостепу західного доведено позитивну взаємодоповнюючу роль різних видів і сортів при створенні сіяних травостоїв на основі одновидових посівів багаторічних трав та бобово-злакових травосумішок, що дозволяє більш ефективно використати біокліматичні ресурси регіону та отримати на 15% вищі врожаї порівняно з одновидовими посівами. Встановлено розміри нагромадження біологічного азоту різними видами бобових трав у сумішках та його вплив на продуктивність і розміри економії на сіяних луках азоту мінеральних добрив. Для різних видів і сортів багаторічних бобових і злакових трав визначено строки їх стиглості як основи розробки лучних конвеєрів для безперервного надходження високоякісної зеленої маси протягом сезону.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій щодо добору злакових і бобово-злакових травосумішок для створення лучних травостоїв на осушених гончарним дренажем землях в умовах Лісостепу західного, які дозволяють отримувати на них 5,8-6,8 т/га к. од. на одновидових посівах багаторічних трав, а на травосумішках - 6,04-6,89 т/га і відповідно перетравного протеїну 0,78-1,08 та 0,77-0,96 т/га.

Основні результати досліджень у 2005-2006 рр. пройшли виробничу перевірку і впроваджені на площі 60 га в державному підприємстві дослідному господарстві „Радехівське” та на площі 40 га в державному підприємстві дослідному господарстві „Грусятичі” Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН.

Особистий внесок здобувача у розробку наукових результатів. Дисертаційна робота є самостійним здобутком здобувача. Автор розробив програму, провів польові дослідження та аналіз і узагальнення фактичного матеріалу в дисертації та авторефераті. У наукових публікаціях, виданнях у співавторстві права співавторів не порушено, частка творчого вкладу в написанні статей становить 80-85%.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені й обговорені на міжнародних конференціях: конференції „Технології лучного і польового кормовиробництва в умовах сучасних соціально-економічних відносин на селі” (Нижні Ворота, 28-29 липня 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (Львів, 20-21 жовтня 2005 р.), IV Міжнародній науковій конференції „Корми і кормовий білок” (Вінниця, 26-27 червня 2006 р.).

Публікації за результатами матеріалів досліджень за темою дисертації опубліковано самостійно та в співавторстві у 5 наукових працях, з них. 4 у фахових виданнях, затверджених ВАКом України.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, п'яти розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури і викладена на 171 сторінках загального тексту. Включає 18 таблиць, 4 рисунки. Список літератури налічує 259 джерел, з яких 21 надруковано латинським шрифтом.

Основний зміст роботи

Добір багаторічних трав та їх сумішок для створення сіяних лучних угідь

На підставі аналізу даних літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів всебічно висвітлено роль бобових трав у підвищенні продуктивності лучних угідь і поліпшенні якості корму та основні шляхи створення високопродуктивних бобово-злакових травостоїв. Розглянуто принципи добору новостворених сортів, створення сіяних ценозів, особливості їх удобрення та використання. Висвітлено не вирішені питання та обґрунтовано вибір теми дисертації.

Умови та методика проведення досліджень

Експериментальну роботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН. Виходячи із завдань досліджень, у 2002-2005 рр. проведено два польових досліди (схему дослідів подано в табличному матеріалі).

Ґрунт дослідних ділянок темно-сірий опідзолений легкосуглинковий поверхнево оглеєний, осушений гончарним дренажем, характеризується такими агрохімічними показниками: рН сольове 5,3-5,5, вміст гумусу - 2,9-3,1%, рухомого фосфору (за Кірсановим) - 5,6-6,2 мг, обмінного калію (за Масловою) - 8,8-9,2 мг на 100 г ґрунту.

Погодні умови в роки проведення досліджень були сприятливими для росту та розвитку багаторічних трав, за винятком зимового періоду 2002-2003 рр., коли дещо зрідженими вийшли із зими посіви конюшини повзучої (рис.1, 2) внаслідок відсутності снігового покриву та сильних морозів.

Рис. 1. Середньомісячна температура повітря (2002-2005 рр.)

Рис. 2. Сума опадів (2002-2005 р.)

Загальний розмір дослідної ділянки 36 м2, облікової - 20 м2, повторність - чотирикратна. Ділянки розміщені рендомізовано. Перед першим і третім циклами використання травостою визначали його ботанічний склад.Хімічний склад корму досліджували за загальноприйнятою методикою (А.В. Петербургський). Агрохімічні дослідження грунту проводили перед закладкою дослідів і після їх закінчення. Поживність корму вираховували в кормових одиницях, виходячи з вмісту білка, жиру, клітковини і БЕР з урахуванням коефіцієнтів їх перетравності. Економічну ефективність вираховували за методикою ВНДІК імені В.Р.Вільямса (1985), енергетичну оцінку досліджень розраховували за методикою О.К. Медведовського і П.І. Іваненка (1988). Математичну обробку результатів польових дослідів проводили методом дисперсійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1985).

Продуктивність деяких видів лукопасовищних трав

Вирішальну роль у підвищенні продуктивності травостою культурних пасовищ відіграє склад травосумішок, тому при підборі видів і сортів важливим є врахування їх екологічної пристосованості і реакції на заданий режим використання. В умовах Лісостепу західного до складу багаторічних бобово-злакових пасовищних травосумішок потрібно включати конюшину повзучу, пажитницю багаторічну та кострицю червону. При формуванні травосумішок важливо, щоб бобові трави характеризувалися високою врожайністю в змішаному травостої, а злакові компоненти сприяли утворенню міцної дернини і збалансуванню корму, не пригнічували бобові багаторічні трави.

Протягом 2002-2005 рр. ми проводили дослідження з вивчення продуктивності одновидових посівів багаторічних трав. За умовний контроль приймали посіви пажитниці багаторічної - найбільш поширеної злакової трави на сіяних пасовищах (табл.1). Проведені дослідження щодо вивчення продуктивності новостворених сортів лукопасовищних багаторічних трав показали, що в сприятливих умовах місцезростання, де екологічні фактори не є лімітуючими в житті рослин, всі види багаторічних трав забезпечили досить високу врожайність, яка коливалася в межах 6,01-7,35 т/га сухої речовини як у середньому за три роки, так і за роками. Найбільший збір сухої речовини в одновидових посівах забезпечила тимофіївка лучна (7,35 т/га) і грястиця збірна (7,27 т/га). Протягом трьох років за врожайністю дещо поступилися костриця багатоукісна (7,17 т/га сухої маси) та люцерна посівна (7,13 т/га сухого корму). В цілому бобові багаторічні трави забезпечили менший урожай від злакових. Це пояснюється різним рівнем азотного живлення. Для синтезу однакової кількості сухої речовини на злакові трави витрачали додатково N120, тобто бобові багаторічні трави симбіотично фіксували з повітря майже 120 кг/га азоту.

У наших дослідженнях на наступний рік життя трави почали інтенсивно розвиватися і створили міцну дернину, тому що умови для росту і розвитку були досить сприятливі. Між видами багаторічних трав спостерігали різницю у строках відростання навесні та тривалість вегетаційного періоду, що мало важливе практичне значення в забезпеченні тварин зеленим пасовищним кормом протягом літнього й осіннього періодів. На посівах пажитниці багатоукісної травостій досягав фази пасовищної стиглості на 7-8 днів раніше, а травостій грястиці збірної - на 4-5 днів, ніж пажитниці багаторічної.

Із досліджуваних трьох видів бобових багаторічних трав найвищий урожай сухої маси було зібрано на посівах люцерни посівної сорту Ярославна. Конюшина повзуча сорту Передкарпатська і конюшина лучна сорту Передкарпатська 33 забезпечили меншу урожайність відповідно на 0,35 т/га та 0,44 т/га.

Таблиця 1 Урожайність одновидових посівів лукопасовищних трав

Схема досліду

Сорт

Урожай сухої маси, т/га

Середнє

Приріст до контролю

2002 р.

2003 р.

2004 р.

т/га

%

Пажитниця багаторічна

Дрогобицька-16

6,1

6,3

6,3

6,2

-

-

Костриця лучна

Люлинецька-3

6,0

6,1

6,9

6,3

0,1

1,0

Грястиця збірна

Дрогобичанка

7,1

7,7

7,1

7,3

1,10

11,7

Костриця червона

Агата

6,0

6,1

5,9

6,0

-0,2

-4

Тимофіївка лучна

Підгірянка

7,2

7,4

8,0

7,5

1.5

12,0

Мітлиця велетенська

Галичанка

6,1

5,9

6,1

6,1

-0,1

-2

Пажитниця багатоукісна

Київський

7,2

6,7

7,7

7,2

1,0

11,6

Конюшина повзуча

Передкарпатська

6,7

7,0

5,6

6,4

0,20

10,3

Конюшина лучна

Передкарпатська-33

6,6

6,9

6,6

6,7

0,50

10,8

Люцерна посівна

Ярославна

7,0

7,4

7,0

7,1

0,90

11,4

НІР05, т/га

0,22

0,21

0,30

Незважаючи на те, що в середньому за роки досліджень максимальний вихід сухої речовини забезпечили названі вище багаторічні трави, за окремими роками різні види мали свій максимум і мінімум нагромадження сухої маси. Так, урожай сухої маси тимофіївки лучної та костриці лучної знаходився в максимальній межі на другий і третій рік користування, а грястиці збірної та конюшини лучної - на перший і другий рік. Помітність коливання величини урожаю за роками, видами та сортами багаторічних трав пов'язана з їх біологічними властивостями, пластичністю, пристосованістю до умов місцезростання, різним ритмом росту та розвитку як у малому, так і великому циклі життя. В більшості випадків бобові багаторічні трави відзначалися рівномірнішим розподілом урожайності за циклами використання порівняно зі злаковими травами.

Багаторічні трави після відчуження надземної маси мають властивість вегетативного відновлення, що дає можливість повторно використовувати їх декілька разів протягом вегетаційного періоду.

Конвеєрне виробництво кормів передбачає багаторазове використання травостоїв, за якого трави вітчужують у більш ранні фази росту і розвитку, коли зелена маса має вищий вміст поживних речовин і кращу перетравність.

Вмісту перетравного протеїну в сухій масі відповідав і його збір з 1 га. Так, на варіантах, де висівали грястицю збірну, його було зібрано 1,05 т, а на посівах костриці червоної - 0,98 т/га (табл.2).

Таким чином, рослинна маса одновидових посівів досить добре забезпечена сирим протеїном та іншими елементами живлення тварин.

Суха маса одновидових посівів злакових трав була добре забезпечена перетравним протеїном. В середньому за три роки, найбільша його кількість на одну кормову одиницю припадала у грястиці збірної 154 г, в незначній мірі її поступалася костриця червона 146 г.

Протеїнове співвідношення в наших дослідах було досить вузьким і становило 2,5-3,9.Співвідношення Са:Р було оптимальним для годівлі високопродуктивних дійних корів, а співвідношення К:Na майже відповідало нормам годівлі. Надлишок калію негативно впливає на здоров'я і продуктивність тварин, тому його слід вносити дрібно, а також стежити за співвідношенням К : (Са + Mg). В одному кілограмі сухого корму містилося від 0,88 до 0,93 к. од., а концентрація перетравного протеїну становила 142-177 г на 1 к. од. Збір кормових одиниць був досить високим (5,4-6,8 т/га), а перетравного протеїну - 0,78-1,08 т/га.

Таблиця 2 Поживність корму деяких видів багаторічних трав

Схема досліду

Сорт

Міститься

Збір, т/га

Співвідношення

в 1 кг сухого корму, к. од

в 1 кг к. од перетравного протеїну, г

Кормових одиниць

перетравного протеїну

протеїнове

Са:Р

К:Na

К Са+Мg

Пажитниця багаторічна

Дрогобицька-16

0,92

145

5,9

0,85

3,8

1,07

36

3,4

Костриця лучна

Люлинецька-3

0,92

142

5,8

0,82

3,9

0,82

30

3,7

Грястиця збірна

Дрогобичанка

0,93

154

6,8

1,05

3,8

0,79

36

4,1

Костриця червона

Агата

0,93

146

6,7

0,98

3,9

0,98

24

3,1

Тимофіївка лучна

Підгірянка

0,93

142

5,6

0,79

3,6

0,82

25

3,8

Мітлиця велетенська

Галичанка

0,89

143

5,4

0,78

3,9

0,96

26

3,2

Пажитниця багатоукісна

Київський

0,93

145

6,7

0,97

3,8

1,00

22

3,0

Конюшина повзуча

Передкарпатська

0,88

169

6,0

1,01

3,1

1,07

20

2,4

Конюшина лучна

Передкарпатська-33

0,90

177

6,0

1,06

2,9

1,26

20

2,3

Люцерна посівна

Ярославна

0,91

167

6,5

1,08

2,5

1,19

18

2,2

У наших дослідах співвідношення вказаних елементів дещо змінювалося і кращим було в кормі травостоїв, в яких містилося більше бобових багаторічних трав. Основною причиною високого співвідношення Са:К і К:Nа було те, що травостій на корми використовували у ранні фази їх росту.

Продуктивність різночасно достигаючих травостоїв.

Основним принципом при доборі видів і сортів для штучно створеного травостою є відповідність компонентів комплексу фізичних абіотичних умов середовища (рівню зволоження, кліматичних і ґрунтових умов), конкурентним властивостям видів, із яких складається певне угруповання (вони повинні характеризуватися приблизно однаковою ценотичною активністю), та антропогенним факторам (режиму використання, системі удобрення й догляду).

Збільшення видів трав в агроценозах підсилює в часі та просторі загальний позитивний фітоценотичний ефект у використанні життєвих ресурсів навколишнього середовища та формуванні врожайності, підвищує стабільність сіяних травостоїв.

Вивчення різночасно дозріваючих травосумішок дало можливість зробити висновок, що найвищий урожай сухої маси забезпечують середньостиглі травосумішки (табл. 3). В середньому за три роки урожайність як на п'ятикомпонентній, так і на шестикомпонентній були в цілому вищі, ніж на ранньо- та пізньостиглих травостоях. Хоча в цілому на шестикомпонентних травосумішках спостерігали тенденцію до підвищення урожайності.

На урожайність травосумішок впливала не кількість видів трав, а видовий склад і наявність бобових компонентів у ботанічному складі.

Нашими дослідженнями встановлено, що сіяні бобово-злакові різночасно достигаючі травосумішки щорічно забезпечували досить високі врожаї, які в середньому за 4 роки на всіх варіантах досліду становили 6,04-6,89 т/га сухої речовини при удобренні Р60К90. В цілому дещо нижчий урожай сухої маси зібрано на варіантах, де висівали ранні травосумішки. Найвищий урожай (6,25-6,89 т/га сухої речовини) було зібрано на середньодостигаючих травосумішках, дещо нижчий урожай сухого корму - на пізньодостигаючій травосумішці (5,09-6,31 т/га).

Урожайність бобово-злакового травостою залежала від видового складу. Урожай травосумішки із костриці лучної, мітлиці велетенської, пажитниці багаторічної, люцерни посівної, конюшини лучної та повзучої за три роки забезпечив найвищий збір сухої речовини (6,37 т/га).

При заміні в травосумішці костриці лучної на кострицю червону зібрано нижчий урожай на 0,25 т/га. Ранні травосумішки досягли пасовищної стиглості на 7-10 днів раніше від середніх і на 12-15 днів - від пізніх за рахунок таких ранньостиглих трав, як грястиця збірна та костриця східна.

Таблиця 3.Урожайність різночасно достигаючих травосумішок (середнє за 2002-2005 рр.)

Схема досліду

Суха маса, т/га

Середнє за 4 роки, т/га

Приріст до контролю

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

ц/га

%

Ранньостиглі травосумішки

Грястиця збірна (6) + костриця східна (6) + пажитниця багаторічна (6) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

7,61

5,60

3,76

7,19

6,04

-

-

Костриця східна (12) + пажитниця багаторічна (6) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

8,82

5,61

3,97

7,08

6,37

0,33

+5,5

Грястиця збірна (6) + костриця східна (4) + костриця червона (2) + пажитниця багаторічна (6) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

8,26

5,66

4,24

7,05

6,30

0,26

+4,3

Середньостиглі травосумішки

Костриця лучна (8) + пажитниця багаторічна (10) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

8,30

5,54

4,34

6,85

6,25

0,21

+3,4

Костриця лучна (6) + мітлиця біла (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

9,15

5,92

4,64

7,85

6,89

0,85

+14,1

Костриця червона (6) + мітлиця велетенська (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

7,58

6,71

4,67

6,81

6,44

0,40

+6,6

Пізньостиглі травосумішки

Тимофіївка лучна (6) + костриця лучна (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

8,41

5,61

4,11

7,12

6,31

0,27

+4,5

Тимофіївка лучна (6) + костриця червона (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

7,65

5,83

4,21

6,65

6,09

0,05

+0,1

Тимофіївка лучна (6) + мітлиця біла (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

7,78

5,67

4,24

6,94

6,16

0,12

+1,9

НІР0,5, ц/га

0,27

0,24

0,21

0,17

Одержані результати свідчать про те, що з кожним наступним циклом використання урожайність сухої маси знижувалася на всіх варіантах досліду. Залежно від складу травосумішки, рівня родючості ґрунту, інтенсивності відчуження надземної маси змінюється швидкість і напрям ботанічного складу сіяної луки.

Кожна популяція, яка входить до складу травостою, складається із гено-фітоценотично різноякісних компонентів, має свій оптимум, максимум і мінімум умов для нагромадження органічної маси, тобто свою пластичність (пристосованість до зміни умов). Водночас кожна популяція у змішаному угрупованні служить умовою життя інших, має досить різну агресивність, проявляє взаємогальмуючий або ж взаємодоповнюючий вплив одних компонентів на інші.

Наші дослідження показали, що частка висіяних трав була досить високою і змінювалася за роками користування травостоєм залежно від видів, що входили до складу травосумішок.

Різнотрав'я, хоч і з'являлося протягом розвитку агроценозу, але було пригнічене сіяними травами і в урожаї займало незначну частку, особливо в перших два роки досліджень. Включені в травосумішки злакові трави виконували роль „буфера”, тобто виступали гальмуючим фактором для проникнення в сіяний ценоз дикорослих рослин. Проте доцільно відзначити, що в міру розростання грястиці збірної конюшина лучна, повзуча і люцерна на третій рік життя частково випали із травостою.

Тривалість життя бобових видів трав у бобово-злакових травостоях значно менша порівняно із злаковими травами.

Таким чином, багаторічні трави, маючи різний генетичний та фітоценотичний потенціал, перебуваючи в однакових екологічних умовах, беруть різну участь у формуванні травостою залежно від складу сумішки.

Найбільш екологічно та фітоценотично стійкими в шестикомпонентній бобово-злаковій травосумішці виявилися грястиця збірна, костриця лучна та тимофіївка лучна.

Створюючи штучні агроценози багаторазового використання для заміни малопродуктивних багаторічних трав новоствореними сортами інтенсивного типу як утворювачами у майбутньому основи стабільного угруповання, доцільно включати до їх складу пажитницю багаторічну, грястицю збірну, тимофіївку лучну та люцерну посівну.

Важливе значення для годівлі худоби має не тільки підвищення урожайності сіяних лучних угідь, але і якість корму, одержаного з цих травостоїв.

Хімічний склад і поживна цінність у певній мірі обумовлені також сортовим складом компонентів агрофітоценозу.

Таким чином, різноманітний видовий та сортовий потенціал багаторічних трав у системі лучного кормовиробництва є потужним фактором впливу не тільки продуктивною здатністю ценозів як кормовиробничих об'єктів, а й якістю кормів та їх продуктивною дією на вихід тваринницької продукції.

Результати проведених досліджень щодо впливу складу травосумішок на вміст сирого протеїну в травостої показують (рис. 3), що цей показник змінювався і залежав від складу травосумішки. Найбільшу концентрацію сирого протеїну (17,7-18,2%) спостерігали в середньодостигаючій травосумішці.

Ранньостиглі травосумішки

Середньостиглі травосумішки

Пізньостиглі травосумішки

Грястиця збірна (6) + костриця східна (6) + пажитниця багаторічна (6) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

Костриця лучна (8) + пажитниця багаторічна (10) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

Тимофіївка лучна (6) + костриця лучна (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

Костриця східна (12) + пажитниця багаторічна (6) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

Костриця лучна (6) + мітлиця велетенська (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

Тимофіївка лучна (6) + костриця червона (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

Грястиця збірна (6) + костриця східна (4) + костриця червона (2) + пажитниця багаторічна (6) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

Костриця червона (6) + мітлиця велетенська (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

Тимофіївка лучна (6) + мітлиця велетенська (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

Виявлено пряму залежність якості корму від вмісту в ценозах бобових трав. У перші роки користування за наявності в травостоях значної кількості бобових біомаса більше містила сирого протеїну, білка та жиру. Кількість жиру в сухому кормі коливалася в межах 3,4-3,6%. У цілому його дещо вищу концентрацію на 0,1-0,2% в сухому кормі відзначено в середньодостигаючих травосумішках.

Не виявлено чіткої залежності щодо концентрації сирої золи, в кормі її містилося в усіх травосумішках від 9,3 до 9,9%.

Калій, хоча не входить у склад органічної маси, проте сприяє синтезу амінокислот, вуглеводів і мінеральних форм азоту.

Кількість хімічних речовин у біомасі бобово-злакових ценозів в основному відповідала зоотехнічним нормам, калію і кальцію у деяких варіантах накопичувалося навіть більше.

Концентрація калію у рослинній масі, залежно від складу ценозу та укосу травосумішок, знаходилася в межах 2,98-3,82% на суху масу. Доцільно відзначити, що зелена маса першого укосу відрізнялася підвищеним вмістом даного елементу порівняно з наступними укосами.

Кальцій виконує найважливішу функцію у формуванні протоплазмових структур клітин у рослин. У наших дослідах його містилося 0,37-0,53%. Дещо більше кальцію було відзначено в середньостиглих травосумішках. У цілому в більшості варіантів його вміст у трав'яному кормі відповідав зоотехнічним нормам годівлі тварин.

Вміст магнію мало змінюється залежно від складу травосумішок, хоча спостерігається тенденція до збільшення його в пасовищному кормі із збільшенням бобових трав у травостої. Натрію містилася в кормі майже однакова кількість у всіх досліджуваних травосумішках.

Інтегральним показником якості корму є концентрація в ньому поживних речовин. Якість зеленої маси, одержаної на пасовищі, залежить від багатьох факторів, зокрема таких, як типи травостоїв, способи їх використання, удобрення, види та сорти багаторічних трав. Корм з лучних угідь повинен бути високопоживним і відповідати зоотехнічним нормам годівлі ВРХ.

Рівень білкового живлення характеризує протеїнове співвідношення. Найменше воно було на варіанті, де висівали травосумішку, в склад якої вводили грястицю збірну та кострицю східну (136 г), а найбільше (151 г) - в травосумішці, де злаків було лише три компоненти. Найбільший збір кормових одиниць (6,41 т/га) був на середньостиглій травосумішці в цьому ж випадку і перетравного протеїну (0,96 т/га) також найбільше було зібрано на даному варіанті.

Цукрово-протеїнове співвідношення на всіх варіантах досліду було оптимальним (1:1.03).

Протеїнове співвідношення на всіх варіантах досліду було вузьке (1:4.22-1:5.07), хоча за вмістом протеїну середньодостигаючі травосумішки виявилися дещо кращими. При внесенні фосфорно-калійних добрив протеїнове відношення звужувалось до допустимого.

В табл. 4 наведено поживність корму різночасно достигаючих травосумішок.

Таблиця 4 Поживність корму різночаснодостигаючих травосумішок

Схема досліду

Міститься

Збір, т/га

Співвідношення

в 1 кг сухого корму, к. од

в 1 кг перетравного протеїну, г

кормових одиниць

перетравного протеїну

протеїнове

Са:Р

К:Na

К Са+Мg

Ранньостиглі травосумішки

Грястиця збірна (6) + костриця східна (6) + пажитниця багаторічна (6) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

0,94

136

5,68

0,77

4,5

0,57

29

5,2

Костриця східна (12) + пажитниця багаторічна (6) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

0,92

148

5,86

0,87

4,2

0,49

33

6,3

Грястиця збірна (6) + костриця східна (4)+ костриця червона (2) + пажитниця багаторічна (6) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

0,93

146

5,85

0,86

4,2

0,56

32

4,4

Середньостиглі травосумішки

Костриця лучна (8) + пажитниця багаторічна (10) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

0,93

149

5,81

0,87

4,1

0,57

33

4,0

Костриця лучна (6) + мітлиця велетенська (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

0,93

151

6,41

0,96

4,0

0,73

31

4,1

Костриця червона (6) + мітлиця велетенська (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

0,63

146

6,33

0,82

4,1

0,54

38

5,6

Пізньостиглі травосумішки

Тимофіївка лучна (6) + костриця лучна (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

0,94

138

5,93

0,82

4,4

0,53

39

5,2

Тимофіївка лучна (6) + костриця червона (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

0,94

142

5,72

0,81

4,3

0,59

33

4,5

Тимофіївка лучна (6) + мітлиця велетенська (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2)

0,94

141

5,79

0,82

4,3

0,60

38

4,8

Економічна та біоенергетична оцінки багаторічних трав та бобово-злакових травосумішок.

У наших дослідженнях для економічної оцінки різних співвідношень компонентів використовували врожай, його вартість і затрати на вирощування лукопасовищних бобових і злакових трав та різночасно достигаючих бобово-злакових травосумішок відповідно до норм і за цінами 2005 р.

Аналіз економічної ефективності основних одновидових посівів лукопасовищних трав показав, що серед злакових трав кращими виявилися грястиця збірна сорту Дрогобичанка, костриця червона сорту Агата і пажитниця багатоукісна сорту Київський, які порівняно з іншими злаковими компонентами забезпечили вищий умовно чистий прибуток, який становив відповідно 1704; 1637 і 1628 грн/га, собівартість 1 кормової одиниці - відповідно 20,1; 20,5 і 20,6 грн. та рівень рентабельності - 124,0, 119,1 і 118,5%.

Найменший умовно чистий дохід (1070 грн/га) отримано на варіанті, де висівали мітлицю велетенську сорту Галичанка.

Сумарний чистий прибуток за роки досліджень із бобових трав найвищим був у люцерни посівної сорту Ярославна і становив 1889 грн/га за собівартості 1 кормової одиниці 15,9 грн та рівня рентабельності 183% порівняно з одновидовими посівами бобових (конюшини повзучої сорту Прикарпатська та конюшини лучної сорту Передкарпатська 33).

Найкращими економічними показниками (1163 грн умовно чистого прибутку, собівартістю 1 корм. од. 26,9 грн та рівнем рентабельності 68%) характеризувався варіант, де висівали середню травосумішку, яка складалася з костриці лучної, мітлиці велетенської, пажитниці багаторічної, люцерни посівної, конюшини лучної і конюшини повзучої. Травосумішка, яка складалася з костриці червоної, мітлиці велетенської, пажитниці багаторічної, люцерни посівної, конюшини лучної, конюшини повзучої, також переважала за виходом умовно чистого прибутку решту варіантів.

Найвищу собівартість корму (30,3 грн. за 1 ц кормових одиниць) і найнижчу його рентабельність (40%) одержано на ранній травосумішці, яка складалася із грястиці збірної, костриці тростинної, пажитниці багаторічної, люцерни посівної, конюшини лучної і конюшини гібридної. На цьому варіанті економічні показники були значно нижчими, ніж на всіх інших варіантах.

Доцільно відзначити, що на площі, де висівали пізні бобово-злакові травосумішки найкращі економічні показники були на варіанті з тимофіївкою лучною, кострицею лучною, пажитницею багаторічною, люцерною посівною, конюшиною лучною, конюшиною повзучою (умовно чистий дохід становив 947 грн/га за собівартості 1 кормової одиниці 29,0 грн та рівня рентабельності 55%).

Виходячи з економічного аналізу даних досліджень, кращими злаковими і бобовими травами та бобово-злаковими травосумішками для створення культурних пасовищ і сіножатей можна вважати кострицю лучну, мітлицю велетенську, пажитницю багаторічну, люцерну посівну, конюшину лучну та конюшину повзучу, які за ефективністю переважають усі інші трави.

В умовах недостанього ресурсного забезпечення сільського господарства найбільш важливим критерієм оцінки рівня ефективності технологічних прийомів створення і використання культурних пасовищ є не величина витраченої енергії, а енергоємність продукції, яка в нашому випадку обумовлена витратами її на 1 ц кормових одиниць, а також енергетичний коефіцієнт і коефіцієнт енергетичної ефективності. Так, як свідчать наші розрахунки, наведені вище енергетичні показники залежали від виду трави, способу використання та удобрення. Визначено, що найбільше енергії на отримання кожного центнера кормових одиниць витрачається на злакові трави (0,388-0,415 ГДж), причому найменші значення були досягнуті на варіанті, де висівали грястицю збірну сорту Агата, а найбільші - на ділянках із мітлицею велетенською сорту Галичанка.

Енергоємність 1 ц кормових одиниць основних бобових трав для лукопасовищного корму становила 0,187-0,2005 ГДж. Конюшина повзуча сорту Передкарпатська і конюшина лучна сорту Передкарпатська 33 за цим показником були близькі між собою, але дещо вищим він був у люцерни посівної сорту Ярославна. Така ж закономірність спостерігається і при визначенні витрати сукупної енергії на виробництво 1 ц кормових одиниць.

Біоенергетичну оцінку досліджуваних технологічних прийомів зведено до визначення енергоємності вирощеного пасовищного корму та сіна, а також окупності витраченої енергії валовою і обмінною енергією, тобто засвоєною тваринами.

Коефіцієнт енергетичної ефективності (відношення одержаної енергії корму, вираженої в ГДж, до всіх затрат енергії на одержання врожаю) найвищий був на варіанті, де висівали злакові трави кострицю червону сорту Агата і грястицю збірну сорту Дрогобичанка. У бобових трав коефіцієнт енергетичної ефективності був у 1,5-2 рази більший, ніж на ділянках, де висівали злакові трави.

Найвищий енергетичний коефіцієнт (9,4) і коефіцієнт енергетичної ефективності (5,4) були на варіанті, де висівали середню травосумішку такого складу: костриця лучна, мітлиця велетенська, пажитниця багаторічна, люцерна посівна, конюшина лучна, конюшина повзуча.

Злакові та бобові трави, які було включено до ранньої і пізньої травосумішок, мало різнилися між собою. Енергетичний коефіцієнт ранніх травосумішок (1-3 варіанти) був у межах 8,3-8,6, коефіцієнт енергетичної ефективності становив 4,7-5,0, а вихід валової енергії з урожаю - 97,8-103,1 ГДж. У наших дослідженнях однаковий енергетичний коефіцієнт (8,6) і коефіцієнт енергетичної ефективності (4,9) був на варіантах із ранньою травосумішкою (грястицею збірною, кострицею тростинною, кострицею червоною, пажитницею багаторічною, люцерною посівною, конюшиною лучною і конюшиною повзучою; середньою (кострицею лучною, пажитницею багаторічною, люцерною посівною, конюшиною лучною і конюшиною повзучою); пізньою (тимофіївкою лучною, кострицею лучною, пажитницею багаторічною, люцерною посівною, конюшиною лучною і конюшиною повзучою).

Таким чином, правильне використання лукопасовищних угідь є важливим фактором енергозбереження та підвищення ефективності ведення лучного кормовиробництва.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в удосконаленні структурно-функціональної організації сіяних лучних ценозів, яку вирішено шляхом добору найпродуктивніших видів і сортів багаторічних луко-пасовищних трав та їх сумішок і спрямовано на збільшення виробництва високоякісних трав'янистих кормів - важливих основ рентабельного ведення тваринництва.

1. В умовах Лісостепу західного на темно-сірих опідзолених поверхнево оглеєних середньосуглинкових осушених гончарним дренажем грунтах найбільш продуктивною в одновидових посівах серед злакових багаторічних трав є грястиця збірна Дрогобичанка та тимофіївка лучна Підгірянка, які в середньому за три роки забезпечили збір сухої маси відповідно 7,7 і 7,5 т/га. Збір кормових одиниць становив відповідно 6,8 та 6,6 т/га і сирого протеїну - 1,29 та 1,32 т/га.

2. На бобових багаторічних травах найвищий урожай сухої маси зібрано на пасовищах люцерни посівної сорту Ярославна (7,1 т/га), кормових одиниць - 6,5 т/га та сирого протеїну - 1,63 т/га.

3. Найвищий збір сухої речовини (6,9 т/га) забезпечила середньостигла травосумішка, до складу якої входили костриця лучна (6) + мітлиця велетенська (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна посівна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2), дещо нижчий урожай (6,3 т/га) зібрано на варіанті із травосумішкою, в склад якої входили тимофіївка лучна (6) + костриця лучна (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна посівна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2 кг/га кондиційного насіння).

4. Найсприятливіші умови для формування щільності травостою виявлено на травосумішці, що складалася з костриці лучної (6) + мітлиці велетенської (4) + пажитниці багаторічної (8) + люцерни (2) + конюшини лучної (2) + конюшини повзучої (2), в даному випадку вона становила в першому укосі 1526 пагонів на м2, а в третьому - 1478 пагонів на м2.

5. За ботанічним складом найбільше бобових було відзначено в ранньостиглих травосумішках: у першому циклі - 40,1 та 41,4%, а в третьому - 43,2 та 43,3%.

6. Різні травосумішки по-різному нагромаджували як сирий протеїн, так і білок. Найбільший вміст сирого протеїну в сухій масі виявлено на середньодостигаючих травосумішках (17,7-18,2%), а білка 12,4-12,8%, в даному випадку збір перетравного протеїну становив 0,82-0,96 т/га.

7. Різні травосумішки суттєво не порушують цукрово-протеїнове співвідношення, яке складало 0,94-1,03.

8. Поживність корму залежала від складу травосумішки. Найкраще протеїнове співвідношення відзначено на пізніх травосумішках (4,3-4,4). У даному випадку співвідношення К:Na та К: (Ca+Ng) і становило відповідно 38-39 та 4,8-5,2.

9. За вмістом клітковини та жиру травосумішки різняться незначно. Їх концентрація в кормі знаходиться в межах норм годівлі ВРХ. Вміст кальцію в кормі залежав також від складу травосумішки, більше його було в бобових багаторічних травах порівняно із злаковими.

10. Кормова маса бобово-злакових травостоїв характеризується високою якістю: в 1 кг абсолютно сухої речовини міститься 0,92-0,94 кормових одиниць із забезпеченням кожної 136-151 г перетравного протеїну. Співвідношення між мінеральними елементами (Са:Р), перетравним протеїном і безазотистими органічними сполуками знаходяться в оптимальних межах.

11. Найбільш економічно вигідним є вирощування бобових багаторічних трав, де собівартість 1 т корм. од. становила 159 грн, тоді коли на злакових травах - 201-253 грн, і відповідно зростав рівень рентабельності, а також був найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності.

Пропозиції виробництву

1. Для створення бобово-злакових високопродуктивних культурних пасовищ, з метою досягнення оптимальних умов росту, розвитку та раціонального використання компонентів травосумішок доцільно висівати ранньо-, середньо- та пізньостиглі багаторічні трави, що забезпечить конвеєрне надходження зеленого корму з кормових угідь.

2. За відсутності азотних добрив слід широко застосовувати бобово-злакові сумішки з включенням наступних трав - грястиці збірної, тимофіївки лучної, люцерни посівної, конюшини лучної та конюшини повзучої.

Публікації за темою дисертації

1. Мащак Я.І., Тимчишин С.М., Панахид К.М. Видовження пасовищного періоду за рахунок підбору різночаснодостигаючих травосумішок // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. - Львів. 2005. - Т. 7. - № 2. - Ч. 3. - С. 193-196 (частка авторства 85% - проведення дослідів, аналіз даних, оформлення статті).

2. Мащак Я.І., Тимчишин С.М. Продуктивність основних видів багаторічних луко-пасовищних трав // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. - Львів. 2005. - Т. 7. - Ч. 3. - № 26. - С. 83-86 (частка авторства 90% - проведення дослідів, аналіз даних, оформлення статті).

3. Тимчишин С.М., Мащак Я.І. Продуктивність і поживність різночаснодостигаючих травосумішок // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - 2006. - Вип. 48. - Ч. 1. - С. 128-135 (частка авторства 90% - проведення дослідів, аналіз даних, оформлення статті).

4. Тимчишин С.М. Продуктивність та якість зеленої маси багаторічних лукопасовищних трав // Корми і кормовиробництво - Вінниця, 2006 - Вип. 58. - С. 51-60.

5. Мащак Я.І., Тимчишин С.М., Сметана С.І., Іршак Р.К. Резерви природних лук Карпат // Проблеми агропромислового комплексу Карпат. - 2007. - № 15-16. - С. 18-21 (частка авторства 50% - аналіз даних, оформлення статті).

Анотації

Тимчишин С.М. Оптимізація структури травосумішок багаторічних трав для пасовищного використання в умовах Лісостепу західного. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. - Вінницький державний аграрний університет, Інститут кормів. - Вінниця, 2007 р. сіяний травостій сорт продуктивність

У дисертації викладено результати досліджень щодо підбору багаторічних лукопасовищних трав та різночасно достигаючих травосумішок нових селекційних сортів для безперебійного надходження зеленої маси з пасовищ, отримання стабільних урожаїв корму при високому вмісті протеїну, оптимальному цукрово-протеїновому співвідношенні та зменшенні енергетичних витрат. Вивчено залежність поживності корму від зміни видового складу травостою за роками його використання. Проведено економічну та енергетичну оцінку створення і використання травостоїв. Рекомендовано вирощувати на темно-сірих опідзолених осушених гончарним дренажем грунтах нові сорти лукопасовищних трав та їх травосумішки, які забезпечують в умовах атмосферного зволоження отримання 6,0-6,8 т/га сухої маси, або 5,68-6,41 т/га кормових одиниць та 0,77-0,96 т/га перетравного протеїну, із собівартістю 266-303 грн/га кормових одиниць.

Ключові слова: багаторічні трави, травосумішки, грунт, суха маса, урожайність, поживність, економічна і енергетична ефективність.

Тымчишин С.М. Оптимизация структуры травосмесей многолетних трав для пастбищного использования в условиях Лесостепи западной. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. - Винницкий государственный аграрный университет, Институт кормов, Винница, 2007 г.

В диссертации изложены результаты исследований по подбору многолетних луго-пастбищных трав и разновременно созревающих травосмесей новых селекционных сортов с целью бесперебойного поступления зеленой массы из пастбищ, получения стабильных урожаев корма при высокой концентрации протеина, оптимальном сахаро-протеиновом соотношении и уменьшении энергетических затрат. Изучена зависимость питательности корма от изменения видового состава травостоя по годам его использования. Проведена экономическая и энергетическая оценка создания и использования травостоев.

Рекомендовано выращивать на темно-серых оподзоленных осушенных гончарным дренажем почвах новые сорта лугопастбищных трав и их травосмеси, которые обеспечивают в условиях атмосферного увлажнения получение 6,04-6,89 т/га сухого вещества, или 5,68-6,41 т/га кормовых единиц, 0,77-0,96 т/га переваримого протеина, при себестоимости 266-303 грн/га кормовых единиц.

Кормовая масса бобово-злаковых травостоев характеризуется высоким качеством в 1 кг абсолютно сухого вещества содералось 0,92 - 0,94 кормовых единиц из обеспечением каждой 136 - 151 г. переваримого протеина.

Ключевые слова: многолетние травы, травосмеси, почва, сухое вещество, урожайность, питательность, экономическая и энергетическая эффективность.

Tymchyshyn S.M. Optimization of stucture mixtures long-term grasses for pasturable use in conditions of western Forest-Steppe western. - Manuscript.

Thesis for obtaining scientific degree of a candidate of agricultural sciences on speciality 06.01.12 - forage production and grazing. - Vinnytskiy State Agrarian University, Vinnytsya, 2007.

Тhe results of researeches on selection of perennial meadow-pasture grasses and various time riped grass mixtures of new breeding varieties with a view of uninterrupted receipt of herbage mass from pastures, receiving of stable yields of fodder at high content of protein, optimal scientific-protein correlation and reduction of energetic expenses are summarized in dissertation. The dependence of grass stand specific composition over years its use is studied. The new warieties of meadow-pasture grasses and its grass mixtures which are secured at conditions of atmosperic wetting the obtaining 6,0-6,8 t/ha of dry mass or 5,68-6,41 t/ha of fodder units and 0,77-0,96 t/ha of digestible protein with prime cost 26,6-30,3 grn/ha of fodder units are recommended to growing on dark-grey podzilic drained with tile drainage soils.

Key words: perennial grasses, grass mixtures, soil, dry mass, yield, nutritive value, economic and energetic efficacy.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.