Економічна та біоенергетична оцінки багаторічних трав та бобово-злакових травосумішок.

У наших дослідженнях для економічної оцінки різних співвідношень компонентів використовували врожай, його вартість і затрати на вирощування лукопасовищних бобових і злакових трав та різночасно достигаючих бобово-злакових травосумішок відповідно до норм і за цінами 2005 р.

Аналіз економічної ефективності основних одновидових посівів лукопасовищних трав показав, що серед злакових трав кращими виявилися грястиця збірна сорту Дрогобичанка, костриця червона сорту Агата і пажитниця багатоукісна сорту Київський, які порівняно з іншими злаковими компонентами забезпечили вищий умовно чистий прибуток, який становив відповідно 1704; 1637 і 1628 грн/га, собівартість 1 кормової одиниці - відповідно 20,1; 20,5 і 20,6 грн. та рівень рентабельності - 124,0, 119,1 і 118,5%.

Найменший умовно чистий дохід (1070 грн/га) отримано на варіанті, де висівали мітлицю велетенську сорту Галичанка.

Сумарний чистий прибуток за роки досліджень із бобових трав найвищим був у люцерни посівної сорту Ярославна і становив 1889 грн/га за собівартості 1 кормової одиниці 15,9 грн та рівня рентабельності 183% порівняно з одновидовими посівами бобових (конюшини повзучої сорту Прикарпатська та конюшини лучної сорту Передкарпатська 33).

Найкращими економічними показниками (1163 грн умовно чистого прибутку, собівартістю 1 корм. од. 26,9 грн та рівнем рентабельності 68%) характеризувався варіант, де висівали середню травосумішку, яка складалася з костриці лучної, мітлиці велетенської, пажитниці багаторічної, люцерни посівної, конюшини лучної і конюшини повзучої. Травосумішка, яка складалася з костриці червоної, мітлиці велетенської, пажитниці багаторічної, люцерни посівної, конюшини лучної, конюшини повзучої, також переважала за виходом умовно чистого прибутку решту варіантів.

Найвищу собівартість корму (30,3 грн. за 1 ц кормових одиниць) і найнижчу його рентабельність (40%) одержано на ранній травосумішці, яка складалася із грястиці збірної, костриці тростинної, пажитниці багаторічної, люцерни посівної, конюшини лучної і конюшини гібридної. На цьому варіанті економічні показники були значно нижчими, ніж на всіх інших варіантах.

Доцільно відзначити, що на площі, де висівали пізні бобово-злакові травосумішки найкращі економічні показники були на варіанті з тимофіївкою лучною, кострицею лучною, пажитницею багаторічною, люцерною посівною, конюшиною лучною, конюшиною повзучою (умовно чистий дохід становив 947 грн/га за собівартості 1 кормової одиниці 29,0 грн та рівня рентабельності 55%).

Виходячи з економічного аналізу даних досліджень, кращими злаковими і бобовими травами та бобово-злаковими травосумішками для створення культурних пасовищ і сіножатей можна вважати кострицю лучну, мітлицю велетенську, пажитницю багаторічну, люцерну посівну, конюшину лучну та конюшину повзучу, які за ефективністю переважають усі інші трави.

В умовах недостанього ресурсного забезпечення сільського господарства найбільш важливим критерієм оцінки рівня ефективності технологічних прийомів створення і використання культурних пасовищ є не величина витраченої енергії, а енергоємність продукції, яка в нашому випадку обумовлена витратами її на 1 ц кормових одиниць, а також енергетичний коефіцієнт і коефіцієнт енергетичної ефективності. Так, як свідчать наші розрахунки, наведені вище енергетичні показники залежали від виду трави, способу використання та удобрення. Визначено, що найбільше енергії на отримання кожного центнера кормових одиниць витрачається на злакові трави (0,388-0,415 ГДж), причому найменші значення були досягнуті на варіанті, де висівали грястицю збірну сорту Агата, а найбільші - на ділянках із мітлицею велетенською сорту Галичанка.

Енергоємність 1 ц кормових одиниць основних бобових трав для лукопасовищного корму становила 0,187-0,2005 ГДж. Конюшина повзуча сорту Передкарпатська і конюшина лучна сорту Передкарпатська 33 за цим показником були близькі між собою, але дещо вищим він був у люцерни посівної сорту Ярославна. Така ж закономірність спостерігається і при визначенні витрати сукупної енергії на виробництво 1 ц кормових одиниць.

Біоенергетичну оцінку досліджуваних технологічних прийомів зведено до визначення енергоємності вирощеного пасовищного корму та сіна, а також окупності витраченої енергії валовою і обмінною енергією, тобто засвоєною тваринами.

Коефіцієнт енергетичної ефективності (відношення одержаної енергії корму, вираженої в ГДж, до всіх затрат енергії на одержання врожаю) найвищий був на варіанті, де висівали злакові трави кострицю червону сорту Агата і грястицю збірну сорту Дрогобичанка. У бобових трав коефіцієнт енергетичної ефективності був у 1,5-2 рази більший, ніж на ділянках, де висівали злакові трави.

Найвищий енергетичний коефіцієнт (9,4) і коефіцієнт енергетичної ефективності (5,4) були на варіанті, де висівали середню травосумішку такого складу: костриця лучна, мітлиця велетенська, пажитниця багаторічна, люцерна посівна, конюшина лучна, конюшина повзуча.

Злакові та бобові трави, які було включено до ранньої і пізньої травосумішок, мало різнилися між собою. Енергетичний коефіцієнт ранніх травосумішок (1-3 варіанти) був у межах 8,3-8,6, коефіцієнт енергетичної ефективності становив 4,7-5,0, а вихід валової енергії з урожаю - 97,8-103,1 ГДж. У наших дослідженнях однаковий енергетичний коефіцієнт (8,6) і коефіцієнт енергетичної ефективності (4,9) був на варіантах із ранньою травосумішкою (грястицею збірною, кострицею тростинною, кострицею червоною, пажитницею багаторічною, люцерною посівною, конюшиною лучною і конюшиною повзучою; середньою (кострицею лучною, пажитницею багаторічною, люцерною посівною, конюшиною лучною і конюшиною повзучою); пізньою (тимофіївкою лучною, кострицею лучною, пажитницею багаторічною, люцерною посівною, конюшиною лучною і конюшиною повзучою).

Таким чином, правильне використання лукопасовищних угідь є важливим фактором енергозбереження та підвищення ефективності ведення лучного кормовиробництва.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в удосконаленні структурно-функціональної організації сіяних лучних ценозів, яку вирішено шляхом добору найпродуктивніших видів і сортів багаторічних луко-пасовищних трав та їх сумішок і спрямовано на збільшення виробництва високоякісних трав'янистих кормів - важливих основ рентабельного ведення тваринництва.

1. В умовах Лісостепу західного на темно-сірих опідзолених поверхнево оглеєних середньосуглинкових осушених гончарним дренажем грунтах найбільш продуктивною в одновидових посівах серед злакових багаторічних трав є грястиця збірна Дрогобичанка та тимофіївка лучна Підгірянка, які в середньому за три роки забезпечили збір сухої маси відповідно 7,7 і 7,5 т/га. Збір кормових одиниць становив відповідно 6,8 та 6,6 т/га і сирого протеїну - 1,29 та 1,32 т/га.

2. На бобових багаторічних травах найвищий урожай сухої маси зібрано на пасовищах люцерни посівної сорту Ярославна (7,1 т/га), кормових одиниць - 6,5 т/га та сирого протеїну - 1,63 т/га.

3. Найвищий збір сухої речовини (6,9 т/га) забезпечила середньостигла травосумішка, до складу якої входили костриця лучна (6) + мітлиця велетенська (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна посівна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2), дещо нижчий урожай (6,3 т/га) зібрано на варіанті із травосумішкою, в склад якої входили тимофіївка лучна (6) + костриця лучна (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна посівна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2 кг/га кондиційного насіння).

4. Найсприятливіші умови для формування щільності травостою виявлено на травосумішці, що складалася з костриці лучної (6) + мітлиці велетенської (4) + пажитниці багаторічної (8) + люцерни (2) + конюшини лучної (2) + конюшини повзучої (2), в даному випадку вона становила в першому укосі 1526 пагонів на м², а в третьому - 1478 пагонів на м².

5. За ботанічним складом найбільше бобових було відзначено в ранньостиглих травосумішках: у першому циклі - 40,1 та 41,4%, а в третьому - 43,2 та 43,3%.

6. Різні травосумішки по-різному нагромаджували як сирий протеїн, так і білок. Найбільший вміст сирого протеїну в сухій масі виявлено на середньодостигаючих травосумішках (17,7-18,2%), а білка 12,4-12,8%, в даному випадку збір перетравного протеїну становив 0,82-0,96 т/га.

7. Різні травосумішки суттєво не порушують цукрово-протеїнове співвідношення, яке складало 0,94-1,03.

8. Поживність корму залежала від складу травосумішки. Найкраще протеїнове співвідношення відзначено на пізніх травосумішках (4,3-4,4). У даному випадку співвідношення К:Na та К: (Ca+Ng) і становило відповідно 38-39 та 4,8-5,2.

9. За вмістом клітковини та жиру травосумішки різняться незначно. Їх концентрація в кормі знаходиться в межах норм годівлі ВРХ. Вміст кальцію в кормі залежав також від складу травосумішки, більше його було в бобових багаторічних травах порівняно із злаковими.

10. Кормова маса бобово-злакових травостоїв характеризується високою якістю: в 1 кг абсолютно сухої речовини міститься 0,92-0,94 кормових одиниць із забезпеченням кожної 136-151 г перетравного протеїну. Співвідношення між мінеральними елементами (Са:Р), перетравним протеїном і безазотистими органічними сполуками знаходяться в оптимальних межах.

11. Найбільш економічно вигідним є вирощування бобових багаторічних трав, де собівартість 1 т корм. од. становила 159 грн, тоді коли на злакових травах - 201-253 грн, і відповідно зростав рівень рентабельності, а також був найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності.

Пропозиції виробництву

1. Для створення бобово-злакових високопродуктивних культурних пасовищ, з метою досягнення оптимальних умов росту, розвитку та раціонального використання компонентів травосумішок доцільно висівати ранньо-, середньо- та пізньостиглі багаторічні трави, що забезпечить конвеєрне надходження зеленого корму з кормових угідь.

2. За відсутності азотних добрив слід широко застосовувати бобово-злакові сумішки з включенням наступних трав - грястиці збірної, тимофіївки лучної, люцерни посівної, конюшини лучної та конюшини повзучої.

Публікації за темою дисертації

1. Мащак Я.І., Тимчишин С.М., Панахид К.М. Видовження пасовищного періоду за рахунок підбору різночаснодостигаючих травосумішок // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. - Львів. 2005. - Т. 7. - № 2. - Ч. 3. - С. 193-196 (частка авторства 85% - проведення дослідів, аналіз даних, оформлення статті).

2. Мащак Я.І., Тимчишин С.М. Продуктивність основних видів багаторічних луко-пасовищних трав // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. - Львів. 2005. - Т. 7. - Ч. 3. - № 26. - С. 83-86 (частка авторства 90% - проведення дослідів, аналіз даних, оформлення статті).

3. Тимчишин С.М., Мащак Я.І. Продуктивність і поживність різночаснодостигаючих травосумішок // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - 2006. - Вип. 48. - Ч. 1. - С. 128-135 (частка авторства 90% - проведення дослідів, аналіз даних, оформлення статті).

4. Тимчишин С.М. Продуктивність та якість зеленої маси багаторічних лукопасовищних трав // Корми і кормовиробництво - Вінниця, 2006 - Вип. 58. - С. 51-60.

5. Мащак Я.І., Тимчишин С.М., Сметана С.І., Іршак Р.К. Резерви природних лук Карпат // Проблеми агропромислового комплексу Карпат. - 2007. - № 15-16. - С. 18-21 (частка авторства 50% - аналіз даних, оформлення статті).

Анотації

Тимчишин С.М. Оптимізація структури травосумішок багаторічних трав для пасовищного використання в умовах Лісостепу західного. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. - Вінницький державний аграрний університет, Інститут кормів. - Вінниця, 2007 р. сіяний травостій сорт продуктивність

У дисертації викладено результати досліджень щодо підбору багаторічних лукопасовищних трав та різночасно достигаючих травосумішок нових селекційних сортів для безперебійного надходження зеленої маси з пасовищ, отримання стабільних урожаїв корму при високому вмісті протеїну, оптимальному цукрово-протеїновому співвідношенні та зменшенні енергетичних витрат. Вивчено залежність поживності корму від зміни видового складу травостою за роками його використання. Проведено економічну та енергетичну оцінку створення і використання травостоїв. Рекомендовано вирощувати на темно-сірих опідзолених осушених гончарним дренажем грунтах нові сорти лукопасовищних трав та їх травосумішки, які забезпечують в умовах атмосферного зволоження отримання 6,0-6,8 т/га сухої маси, або 5,68-6,41 т/га кормових одиниць та 0,77-0,96 т/га перетравного протеїну, із собівартістю 266-303 грн/га кормових одиниць.

Ключові слова: багаторічні трави, травосумішки, грунт, суха маса, урожайність, поживність, економічна і енергетична ефективність.

Тымчишин С.М. Оптимизация структуры травосмесей многолетних трав для пастбищного использования в условиях Лесостепи западной. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. - Винницкий государственный аграрный университет, Институт кормов, Винница, 2007 г.

В диссертации изложены результаты исследований по подбору многолетних луго-пастбищных трав и разновременно созревающих травосмесей новых селекционных сортов с целью бесперебойного поступления зеленой массы из пастбищ, получения стабильных урожаев корма при высокой концентрации протеина, оптимальном сахаро-протеиновом соотношении и уменьшении энергетических затрат. Изучена зависимость питательности корма от изменения видового состава травостоя по годам его использования. Проведена экономическая и энергетическая оценка создания и использования травостоев.

Рекомендовано выращивать на темно-серых оподзоленных осушенных гончарным дренажем почвах новые сорта лугопастбищных трав и их травосмеси, которые обеспечивают в условиях атмосферного увлажнения получение 6,04-6,89 т/га сухого вещества, или 5,68-6,41 т/га кормовых единиц, 0,77-0,96 т/га переваримого протеина, при себестоимости 266-303 грн/га кормовых единиц.

Кормовая масса бобово-злаковых травостоев характеризуется высоким качеством в 1 кг абсолютно сухого вещества содералось 0,92 - 0,94 кормовых единиц из обеспечением каждой 136 - 151 г. переваримого протеина.

Ключевые слова: многолетние травы, травосмеси, почва, сухое вещество, урожайность, питательность, экономическая и энергетическая эффективность.

Tymchyshyn S.M. Optimization of stucture mixtures long-term grasses for pasturable use in conditions of western Forest-Steppe western. - Manuscript.

Thesis for obtaining scientific degree of a candidate of agricultural sciences on speciality 06.01.12 - forage production and grazing. - Vinnytskiy State Agrarian University, Vinnytsya, 2007.

Тhe results of researeches on selection of perennial meadow-pasture grasses and various time riped grass mixtures of new breeding varieties with a view of uninterrupted receipt of herbage mass from pastures, receiving of stable yields of fodder at high content of protein, optimal scientific-protein correlation and reduction of energetic expenses are summarized in dissertation. The dependence of grass stand specific composition over years its use is studied. The new warieties of meadow-pasture grasses and its grass mixtures which are secured at conditions of atmosperic wetting the obtaining 6,0-6,8 t/ha of dry mass or 5,68-6,41 t/ha of fodder units and 0,77-0,96 t/ha of digestible protein with prime cost 26,6-30,3 grn/ha of fodder units are recommended to growing on dark-grey podzilic drained with tile drainage soils.

Key words: perennial grasses, grass mixtures, soil, dry mass, yield, nutritive value, economic and energetic efficacy.

Размещено на Allbest.ru