Способи сепарування та методи поліпшення якості насіння кукурудзи в технологіях його передпосівної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ІМ. В.Я. ЮР'ЄВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

СПОСОБИ СЕПАРУВАННЯ ТА МЕТОДИ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ НАСІННЯ КУКУРУДЗИ В ТЕХНОЛОГІЯХ ЙОГО ПЕРЕДПОСІВНОЇ ПІДГОТОВКИ

06.01.14 - насінництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

СКОТАР СВІТЛАНА ОЛЕКСІЇВНА

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті зернового господарства Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Кирпа Микола Якович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії післязбиральної обробки і зберігання зерна.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Васильківський Станіслав Петрович, Білоцерківський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри генетики, селекції і насінництва;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Чупіков Микола Михайлович, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН, завідувач лабораторії селекції і насінництва кукурудзи.

Захист відбудеться « 16 » березня 2010 року о «13» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 при Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН за адресою: 61060, м. Харків, проспект Московський, 142; тел. (057) 392-23-78, факс (057) 779-84-17.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН за адресою: 61060, м. Харків, проспект Московський, 142.

Автореферат розісланий «11» лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В. П. Петренкова.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для виробництва високоякісного насіннєвого матеріалу кукурудзи вкрай актуальною є проблема його передпосівної підготовки, особливо вирішення на новому науково-практичному рівні комплексу важливих процесів, зокрема очищення, сортування, калібрування, хімічної обробки, від яких залежить вихід, якість та товарний вигляд насіннєвого матеріалу. Проте аналіз цих процесів показує, що є суперечливі погляди по ряду важливих наукових питань: залежності між крупністю, фізико-механічними властивостями, розміром та якістю насіння, формування його якості при сепаруванні на різних решетах, особливості хімічної обробки насіння різних фракцій комплексом речовин (протруйник, регулятор росту, мікроелементи), оптимізації страхових надбавок у посівних нормах залежно від різноякісності насіння. Дисертаційна робота спрямована на вирішення цих питань, тож є безперечно актуальною і необхідною з метою створення нових технологій передпосівної підготовки насіння гібридів кукурудзи та підвищення їх якості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційною роботи проводили в 2002-2008 рр. у відділі селекції і насінництва кукурудзи Інституту зернового господарства УААН згідно з державними науково-технічними програмами “Зернові і олійні культури” за завданням “Розробити енергозаощаджуючі способи обробки, сушіння, зберігання, а також нові методи оцінки і підвищення якості насіння кукурудзи та інших культур” (2001-2005 рр., № державної реєстрації 0101U002197), а також згідно НТП “Зернові культури” за завданням “Виявити закономірності, розробити моделі оптимізації процесів, спрямовані на підвищення якості продукції і зниження витрат енергії в системах збирання, обробки та зберігання зерна кукурудзи” (2006-2010 рр., № державної реєстрації 0107U004368).

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень - теоретично обґрунтувати та розробити способи сепарування та методи підвищення якості насіння кукурудзи в технологіях його післязбиральної і передпосівної обробки.

Для досягнення поставленої мети передбачалось вирішення таких завдань:

- визначити фізико-механічні та біологічні властивості насіння гібридів та самозапилених ліній кукурудзи як об'єкту сепарування і передпосівної підготовки;

- встановити закономірності впливу способів сепарування за різними ознаками на вихід і якість насіння, визначити фракційний склад гібридів і ліній кукурудзи;

- виявити особливості процесу сепарування в режимі калібрування насіння на різних решетах;

- встановити особливості проростання насіння, показники росту і розвитку рослин, а також врожай гібридів і ліній кукурудзи залежно від посівних фракцій насіннєвого матеріалу та їх крупності;

- встановити особливості хімічної передпосівної обробки окремих посівних фракцій гібридів і ліній кукурудзи комплексом речовин у складі базового протруйника вітавакс 200 ФФ, регулятора росту та мікроелементів, виявити дію різних доз протруйника на посівні і врожайні властивості насіння;

- визначити оптимальну величину страхової надбавки у нормі висіву насіння різних фракцій та її вплив на виживаність рослин і врожайність;

- провести виробничу перевірку, визначити економічну ефективність нових способів сепарування та передпосівної підготовки насіння гібридів кукурудзи.

Об'єкт дослідження: способи сепарування та передпосівної підготовки насіння гібридів і самозапилених ліній кукурудзи для підвищення їх якості.

Предмет дослідження: сортування і калібрування кукурудзи, посівні фракції і крупність насіння, його посівні якості, фізико-механічні та врожайні властивості, хімічна передпосівна обробка, страхові надбавки на виживаність рослин.

Методи дослідження: лабораторні - визначення фізико-механічних властивостей насіння, оцінка його якості для встановлення посівної придатності насіннєвого матеріалу; польові - облік схожості насіння, у тому числі в динаміці, визначення показників росту і розвитку рослин, врожайності для визначення впливу крупності насіння на його якість; статистично-математичні - кореляційний, довірчий інтервал, дисперсійний аналізи для обрахування достовірності результатів досліджень; виробничі - перевірка результатів досліджень і обрахунок економічної ефективності.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено нові, не виявлені раніше, залежності між крупністю насіння, його фізико-механічними властивостями, розміром та якістю. Обґрунтовано значення показників ширини зернівки та питомої маси, як таких, що в найбільшій мірі корелюють з посівними якостями та врожайними властивостями насіння гібридів і самозапилених ліній кукурудзи. Пояснено формування якості насіння кукурудзи при сепаруванні на різних решетах, розкрито особливості виділення посівних фракцій у режимі сортування і калібрування, виявлено фракції, рівнозначні за якістю та менш повноцінні. Встановлено особливості хімічної передпосівної обробки насіння різних посівних фракцій, доказана можливість зменшення дози протруйника за умови застосування комплексу речовин (протруйник, регулятор росту, мікроелементи). Теоретично обґрунтовано і експериментально доведено необхідність уточнення величини страхової надбавки у нормі висіву насіння гібридів кукурудзи залежно від крупності посівної фракції.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені способи сепарування та прийоми хімічної передпосівної підготовки насіння кукурудзи дозволяють сформувати найбільш високоякісні посівні фракції, знизити рівень їх травмування, зменшити вартість передпосівної обробки. В умовах виробничої перевірки отримано збільшення врожаю гібридів кукурудзи на 0,2-1,4 т/га (2,8-19,2%), прибуток за рахунок впровадження нових способів становив 43,4-183,1 грн./т насіння.

Розроблені способи увійшли до інструкції з ведення технологічного процесу підготовки (післязбиральної обробки) і зберігання насіння сільськогосподарських культур на насіннєвих заводах дослідних станцій Інституту зернового господарства УААН. Результати досліджень включені до науково-практичних рекомендацій по збиранню, обробці і збереженню зерна кукурудзи та у наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. Технологія пофракційного сепарування насіння кукурудзи рекомендована УААН до впровадження у якості нової розробки.

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні наукових даних вітчизняної і зарубіжної літератури за темою дисертації, плануванні і проведенні лабораторних, польових та виробничих дослідів, аналізі експериментальних даних, формуванні висновків і пропозицій виробництву. Авторство в опублікованих зі співавторами працях складає 50-70% (проведення досліджень, аналіз і узагальнення одержаних даних).

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи заслухано та обговорено на щорічних засіданнях науково-методичної ради відділу селекції та насінництва кукурудзи Інституту зернового господарства УААН (2002-2008 рр.), на науково-практичних міжнародних конференціях “Проблеми сучасного землекористування” (Київ-Чабани, 2002 р.), “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений” (Харьков, 2003 г.), “Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв” (Дніпропетровськ, 2006 р.).

Публікації. За темою дисертаційних досліджень опубліковано 10 наукових праць, з яких 6 статей, в т. ч. 5 у фахових наукових виданнях, 3 - тези доповідей, 1 - в науково-практичному збірнику.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 206 сторінках комп'ютерного набору, включає 57 таблиць, 14 рисунків, 16 додатків. Текстова частина містить вступ, 6 розділів, висновки і рекомендації виробництву. Список використаних джерел налічує 237 найменувань, в тому числі 13 праць латиницею.

сепарування кукурудза посівний тріщинуватість

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Значення крупності насіння кукурудзи і способів його передпосівної обробки в технологіях підготовки до сівби (огляд наукової літератури).

Наведено аналіз відомих способів післязбиральної і передпосівної обробки насіння гібридів кукурудзи та їх батьківських форм. Показано значення крупності насіння у формуванні його посівних і врожайних властивостей. На основі огляду літератури виділені ще недостатньо вивчені напрями, до яких належить удосконалення процесу сепарування та хімічної передпосівної обробки залежно від якості і крупності окремих посівних фракцій.

Умови та методика проведення досліджень.

Дослідження за темою дисертації проводили протягом 2002-2008 рр. на базі дослідного господарства “Дніпро” Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук, яке розташоване в центральній частині Дніпропетровської області і відноситься до північної частини Степу України. Клімат помірно-теплий з недостатнім та нестійким зволоженням, відносно сприятливий для вирощування насіння кукурудзи. Найбільш сприятливими для формування насіннєвого матеріалу високої якості були роки 2003, 2005 та 2008, а для високої продуктивності і врожайності - 2003, 2004 рр.

Матеріалом для досліджень слугувало насіння гібридів кукурудзи різної групи стиглості та їх батьківських форм.

Методика досліджень включала лабораторні, польові, виробничі і статистично-розрахункові досліди та базувалась на чинних стандартах, рекомендаціях, інструкціях, вказівках, які є чинні у процесах підготовки насіння кукурудзи до сівби та нормуванні його якості.

У лабораторних дослідах вивчали фізико-механічні властивості та посівні якості насіння за такими методами: лінійний розмір зернівки, питому масу насіння - “Методы оценки качества зерна” (Е. Д. Казаков, 1987), “Оценка качества зерна и семян” (М. К. Фирсова, Е. П. Попова, 1981); масу 1000 насінин, вологість, схожість визначали згідно методики ДСТУ 4138-2002 “Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості” (Держспоживстандарт, 2003); міцність зернівки кукурудзи у статиці визначали за допомогою гідравлічного пресу, обладнаного манометром з ціною поділки 0,1 кгс; травмованість зерна вивчали за методикою розробленою і апробованою в лабораторії післязбиральної обробки і зберігання зерна Інституту зернового господарства УААН, а також інших прийнятих методів - “Травмирование семян и его предупреждение” (И. Г. Строна, 1972); теплову тріщинуватість зерна виявляли шляхом перегляду насіння на діафаноскопі; решетний аналіз за лінійними розмірами проводили на лабораторному розсіві ТЕ-3, укомплектованому набором сит.

У польових дослідах вивчали польову схожість насіння, ріст і розвиток рослин, їх продуктивність і врожайність. Досліди закладали згідно методик проведення польових дослідів з кукурудзою (1980, 2008). Кукурудзу висівали на ділянках, з обліковою площею - 15,7 та 23,5 м2 в чотири разовому повторенні. Розміщали ділянки рендомізовано, спосіб висіву пунктирний з міжряддями 70 см. Строки сівби - оптимальні для зони. Перед висівом насіння обробляли комплексом речовин у складі протруйника вітавакс 200 ФФ різними дозами, регуляторами росту, мікроелементами. Як регулятори росту застосовували речовини - триман-1 дозою 10 г/т та емістим С дозою 20 мл/т. Як мікроелементи використовували препарат міком дозою 2,0 л/т.

У експериментально-виробничих дослідах вивчали параметри процесів передпосівної підготовки насіння - його сепарування в режимі сортування і калібрування, хімічну обробку.

У розрахункових дослідах виконували статистичну обробку отриманих даних на предмет їх достовірності за Б. А. Доспеховым (1985), І. Ю. Лесніковою, Є. М. Харченко (2002). Обробку проводили на персональному комп'ютері із застосуванням програм “STATISTIKA 5” та “Microsoft OFFISE Excel 97”.

Фізико-механічні та фізіологічні властивості насіння гібридів і самозапилених ліній кукурудзи, як об'єктів сепарування.

Фізико-механічні властивості насіння посівної групи. У процесі сепарування насіння на кукурудзообробних заводах найперше отримують посівну групу, яка може мати різні фізико-механічні властивості. Аналіз посівної групи показав, що насіння самозапилених ліній було дрібнішим порівняно з гібридами, зокрема лінійні розміри менші на 9,2-15,7%, маса - на 24,2-26,0%. Відрізнялась також будова зернівки - у ліній вона менш щільна (на 6,8-9,0%) та більш м'яка (на 21,4-28,0%) ніж у гібридів. Залежно від розміру, форми, щільності і міцності насіння може мати різний рівень травмування, яке становило в межах 56,2-74,8%. При цьому досить високим було травмування зародка - на рівні 4,5-16,8%. До травмованості насіння відноситься і його внутрішня тріщинуватість. У дослідах встановлено, що теплова тріщинуватість та травмованість негативно впливали на показники якості насіння, його міцність і щільність. При цьому слід враховувати і зворотну залежність, тобто травмування було більшим у насіння із зниженою міцністю і щільністю зернівки.

Фізико-механічні властивості насіння різних посівних фракцій. Посівна група насіння кукурудзи складається з окремих фракцій, різних за розміром і масою 1000 насінин.

При сепаруванні посівної групи в дослідах було отримано три різноякісні фракції (крупну, середню, дрібну), які поділялись за ознакою “ширина зернівки”. Одержані таким чином фракції відрізнялись між собою різними фізико-механічними властивостями (коефіцієнт кореляції між показниками маси, міцності та щільності становив 0,82-0,91). Найменш якісною виявилась дрібна фракція, яка мала нижчу масу, міцність та щільність зернівки порівняно із крупною і середньою фракціями (табл. 1).

Зниження маси 1000 насінин дрібної фракції стосовно посівної групи та крупніших фракцій у гібридів і самозапилених ліній становило відповідно 25,1-38,2% і 26,4-42,6%. Інші показники якості - міцність і щільність пов'язані між собою прямою залежністю (коефіцієнт кореляції був на рівні 0,97-0,98), тобто із ущільненням зернівки підвищується її механічна стійкість і навпаки. В наших дослідах у зерна із щільністю 1,22-1,23 г/см3 міцність становила 1,6-1,8 кгс, тобто збільшувалась із підвищенням щільності. При зниженні щільності на 2,4-4,9% міцність зменшувалась на 11,1-12,5%, таке було зафіксовано у зерна дрібної фракції в порівнянні із посівною групою та крупнішими фракціями.

Таблиця 1. Фізико-механічні властивості зерна різних фракцій гібридів та самозапилених ліній кукурудзи (2002-2007 рр.)

Фракція	Маса 1000 насінин, г	Міцність зернівки, кгс	Щільність, г/см3
	гібриди	лінії	гібриди	лінії	гібриди	лінії
Посівна група	294,8±19,76*	234,9±14,90	1,8±0,06	1,6±0,06	1,23±0,01	1,22±0,01
Крупна	361,3±17,68	301,6±20,46	1,8±0,05	1,6±0,05	1,24±0,01	1,23±0,01
Середня	298,1±17,92	242,8±15,71	1,8±0,05	1,6±0,05	1,24±0,01	1,22±0,01
Дрібна	223,3±18,88	173,0±8,03	1,6±0,05	1,4±0,04	1,20±0,01	1,17±0,01

Примітка: * - довірчий інтервал х?±ts(х?)

Важливе значення для характеристики окремих посівних фракцій насіння кукурудзи мають його лінійні розміри. Найбільший ступінь варіювання відносно лінійних розмірів спостерігався за шириною зернівки, найменший - за її довжиною та товщиною. Тобто ширина зернівки є менш стабільною ознакою, за допомогою якої можна впливати як на процес сепарування, так і на формування фракцій різної якості.

Особливості проростання насіння різних посівних фракцій. Посівні фракції, отримані в результаті сепарування, характеризувались різною енергією проростання і лабораторною схожістю залежно від крупності насіння. Вплив фракції суміщувався також з особливостями генотипу гібрида чи самозапиленої лінії. Так, зниження енергії проростання дрібного насіння гібридів становило до 4%, лабораторної схожості - до 2% у розрізі посівних фракцій. Відповідне зниження для самозапилених ліній складало 4-6%. Суттєвої різниці між показниками проростання насіння крупної та середньої фракції в дослідах не встановлено.

У цілому насіння самозапилених ліній кукурудзи характеризувалось меншою енергією проростання - на 6,8% та лабораторною схожістю - на 2,5% порівняно з гібридами. Також встановлено різний рівень життєздатності насіння посівних фракцій у розрізі батьківських компонентів гібридів. Так, більш життєспроможним було насіння материнських форм, сила росту якого була вищою на 3,14% порівняно із чоловічими.

Вплив способів сепарування насіння кукурудзи на його вихід та якість.

Вплив сортування насіння за лінійними розмірами на його вихід і якість. Основним способом сепарування насіння кукурудзи є сортування за лінійними розмірами зернівки, а саме за її шириною. Для такого способу необхідні сортувальні решета з круглими чарунками діаметром 10-5,5 мм залежно від фізико-механічних особливостей і агроекологічних умов вирощування зерна. Дослідами встановлено типорозмір решет, який поділяє насіння на 3 посівні фракції: крупну, середню, дрібну (рис. 1).

Гібриди Самозапилені лінії

Рис.1. Фракційний склад насіння гібридів та самозапилених ліній кукурудзи, % (2002-2004 рр.)

Крупну фракцію формує схід з решета з чарунками 8-9 мм із вмістом 11,8-24,1% від загальної маси; середню - схід - 6; 7; 8 мм із вмістом 63,7-74,7%; дрібну - схід - 5,5; 6; 7 мм із вмістом 12,1-13,2% залежно від гібридів і ліній кукурудзи. Типорозмір сортувальних решет та вихід фракцій значно залежав від умов вирощування, особливостей підготовки та від генетичної характеристики гібрида чи лінії.

У дослідах виявлені особливості сепарування нових гібридів кукурудзи Дніпровський 181 СВ, Білозірський 295 СВ, Кодацький 442 СВ та уперше встановлено вихід насіння їх батьківських форм (рис. 2).

Чоловіча форма Материнська форма

Рис. 2. Фракційний склад насіння батьківських форм гібридів кукурудзи, % (2005-2007 рр.)

Так, вихід середньої фракції насіння гібридів складав 73,5%, ліній - 67,3-72,5%. При цьому фракційний склад материнської форми порівняно з чоловічою був більш вирівняний і включав дві посівні фракції - середню і дрібну.

Спосіб сепарування насіння за ознакою “ширина зернівки” дає можливість отримувати посівні фракції, які є різними не тільки за крупністю, а й за масою (кореляційна залежність між масою та шириною зернівки становить 0,87). При цьому між крупністю фракції і масою 1000 насінин існує прямий зв'язок - із збільшенням крупності фракції підвищується маса 1000 насінин і навпаки.

Наприклад, у дрібній фракції, виділеній на решетах з круглими чарунками, зниження маси 1000 насінин у гібридів складало в межах 14,0-48,4%, у ліній 17,5-44,1% стосовно посівної групи та більш крупних фракцій. Маса 1000 насінин середньої фракції, практично, відображала значення посівної групи. Різниця між ними дорівнювала 0,7-7,3% для гібридів і 2,2-8,9% - для самозапилених ліній.

Вплив сортування насіння за питомою масою на його вихід і якість. Іншою, не менш важливою техніко-технологічною ознакою сепарування є питома маса насіння. Це комплексний показник, який відображає хімічний склад, структуру, виповненість, твердість, міцність зернівки.

Дослідження впливу питомої маси на якість насіння було проведено на прикладі гібрида середньостиглої групи Дніпровський 337 МВ. Для цього посівну групу гібрида розподіляли на три фракції: важку (питома маса > 1,225 г/см3, вихід насіння 48,6%); середньоважку (відповідно 1,195-1,225 та 26,4%); легку (< 1,195 та 25,0%). У результаті такого сепарування у важких фракціях підвищувалась маса 1000 насінин і об'єм зернівки.

Крім того, насіння важких фракцій мало дещо підвищену тріщинуватість, викликану їх більш щільною структурою і швидким вологовипаровуванням при сушінні.

Загальна травмованість була, практично, однаковою для всіх фракцій. Проте насіння легкої фракції містило більше макротравм в зоні зародка - на 12,0-18,5% порівняно з середньоважкою і важкою.

Зміна фізико-механічних показників впливала на схожість насіння різних посівних фракцій. Лабораторна схожість більш важких фракцій підвищувалась на 16%, енергія проростання - на 16-18% порівняно з легкою.

Різна якість посівних фракцій проявлялась також у польових умовах. Важке та середньоважке насіння підвищувало польову схожість на 5-8%, врожайність від нього зростала на 0,66-1,01 т/га.

Між середньоважкою і важкою фракціями різниця показників якості була незначною: за польовою схожістю на рівні 3%, за врожайністю - 0,35 т/га, що знаходиться в межах недостовірності.

Вплив крупності насіння на травмованість та тріщинуватість. Дослідженнями встановлено, що дрібне насіння гібридів відрізнялось меншим ступенем теплової тріщинуватості, порівняно із більш крупним. Це можна пояснити тим, що у дрібного насіння більша площа зовнішньої поверхні відносно до ядра (ендосперму), що позитивно позначається у процесі сушіння. Насіння із відносно великою поверхнею підсихає рівномірно, без виникнення внутрішніх поривів тканин, тобто тріщин.

Поява внутрішніх тріщин в результаті швидкого сушіння послаблює міцність зернівки і збільшує її механічну травмованість.

Таким чином можна вважати, що між крупністю, травмуванням і тріщинуватістю зернівки кукурудзи створюється досить складна залежність, яка визначає її якість. Цим, на наш погляд, можна пояснити різний характер ушкодження та мінливу залежність між посівними фракціями насіння в результаті його сепарування.

Особливості процесу сепарування насіння кукурудзи на різних решетах. Сепарування насіння кукурудзи можливе на решетах різного типорозміру та за певної технологічної схеми.

За першої схеми насіння сепарували на решетах з круглими чарунками та одержували три фракції різні за ознакою “ширина зернівки”. Методом забарвлення, змішування та повторного сепарування насіння на решетах з довгастими чарунками знову одержали три фракції різні за ознакою “товщина зернівки”.

Їх аналіз показав, що вони містять майже однакову кількість фракцій за ознакою “ширина зернівки”, особливо по відношенню до середньої фракції. Наприклад, коливання вмісту цієї фракції гібрида Кадр 267 МВ складало до 3%, Дніпровський 337 МВ - 7,3%, Білозірський 295 СВ - 11,5%, самозапиленої лінії ДК 277-9 СВ - 13,6%.

За другої схеми посівну групу насіння було просіяно на решетах з довгастими чарунками, а потім кожну фракцію (крупну, середню, дрібну) пропущено крізь решета з круглими чарунками. Результати цього досліду підтверджували раніше отримані закономірності, а саме те, що різні фракції, сформовані за ознакою “товщина зернівки” містять, практично, однаковий відсоток середньої фракції, сформованої за ознакою “ширина зернівки”.

Спираючись на одержані дані можна зробити важливий висновок про те, що спосіб сепарування насіння кукурудзи на решетах з круглими чарунками призводить до формування посівних фракцій різної крупності та якості. Спосіб сепарування на решетах з довгастими чарунками теж формує посівні фракції різної крупності, але, практично, однакової якості.

Польова схожість, ріст і розвиток рослин та врожайність зерна кукурудзи залежно від способів передпосівної обробки та крупності насіння

Вплив крупності насіння на його польову схожість. В дослідах він був різний залежно від способів сепарування та крупності посівних фракцій.

Польова схожість насіння крупної і середньої фракції, отриманих при сепаруванні за ознакою “ширина зернівки”, була вище на 8-10%, а врожайність - на 10,1-11,2% (0,74-0,84 т/га) порівняно з дрібною (табл. 2).

Таблиця 2. Оцінка різних способів сепарування та якість насіння гібрида Дніпровський 337 МВ (2003-2005 рр.)

Спосіб сепарування	Якість насіння
ознака	фракція	польова схожість, %	врожайність, т/га
Ширина зернівки	крупна	61	7,48
	середня	59	7,38
	дрібна	51	6,64
Товщина зернівки	крупна	58	7,13
	середня	58	7,03
	дрібна	59	7,14
Питома маса	важка	65	7,91
	середньоважка	62	7,56
	легка	40	5,79
НІР05, для: ознак сепарування фракцій взаємодії “ознак сепарування - фракцій”	0,36-0,51 0,36-0,51 0,62-0,88
Р, %	3,04-4,69

При сепаруванні лише за ознакою “товщина зернівки” отримували посівні фракції, рівнозначні за якістю. Коливання польової схожості між такими фракціями складало до 1%, врожайності - в межах 0,01-0,11 т/га.

При сепаруванні за ознакою “питома маса” отримували найбільш різноякісні посівні фракції в дослідах - важку, середньоважку і легку.

Польова схожість важкої фракції перевищувала крупну (за шириною зернівки) на 4%, врожайність - на 5,7% (0,43 т/га). Середньоважка і середня (за шириною зернівки) були, практично, рівнозначні.

Легка за вагою фракція виявилась найменш якісною. Порівняно навіть з дрібною (ознака “ширина зернівки”) польова схожість насіння такої фракції знижувалась на 11%, врожайність - на 12,8% (на 0,85 т/га).

Відносно оцінки різних способів сепарування було встановлено, що крупне і середнє насіння, виділене на круглих решетах, та важке і середньоважке, виділене за питомою масою, за якістю рівнозначні між собою. Різниця по схожості між цими фракціями складала відповідно 2 і 3%, врожайності - 0,1 та 0,35 т/га.

Залежність польової схожості насіння від різних фракцій проявлялось також у дослідах з новими гібридами та їх батьківськими формами (табл. 3).

Таблиця 3. Польова схожість насіння нових гібридів кукурудзи та їх батьківських форм залежно від посівних фракцій, %

Гібрид, лінія	Фракція	Роки	Середнє за 2006-2008 рр.
		2006	2007	2008
Ранньостигла група
Дніпровський 181 СВ	середня	95	91	90	92
	дрібна	82	80	80	81
НІР05 для фракцій	6,0	4,18	4,75
Р, %	1,51	1,09	1,24
1.* ДК 277-9 СВ	середня	64	56	36	52
	дрібна	41	42	24	36
НІР05 для фракцій	6,14	5,43	2,39
Р, %	2,59	2,45	1,78
2.** Крос 180 С	середня	96	91	89	92
	дрібна	91	88	63	81
НІР05 для фракцій	4,38	2,90	7,79
Р, %	1,04	0,72	2,28
Середньорання група
Білозірський 295 СВ	середня	86	79	92	86
	дрібна	72	73	72	72
НІР05 для фракцій	6,41	3,53	5,66
Р, %	1,80	1,03	1,53
1. ДК 205/710 СВ	середня	80	38	80	66
	дрібна	65	29	72	55
НІР05 для фракцій	9,75	2,05	6,02
Р, %	2,98	1,37	1,76
2. Крос 220-5 С	середня	90	92	95	92
	дрібна	80	89	90	86
НІР05 для фракцій	4,68	1,59	3,89
Р, %	1,22	0,39	0,94
Середньопізня група
Кодацький 442 СВ	середня	86	80	66	77
	дрібна	78	72	57	69
НІР05 для фракцій	7,23	4,92	6,92
Р, %	1,96	1,43	2,50
1. ДК 411 СВ	середня	86	60	85	77
	дрібна	69	38	73	60
НІР05 для фракцій	8,45	5,03	7,72
Р, %	2,42	2,28	2,18
2. Крос 440 С	середня	80	72	86	79
	дрібна	70	69	69	69
НІР05 для фракцій	7,27	2,90	7,17
Р, %	2,15	0,92	2,06

Примітки: 1.* - чоловіча форма; 2.** - материнська форма

Виявлено, що зниження польової схожості насіння дрібної фракції гібридів і їх батьківських форм складало 8-14% та 6-17%, відповідно.

Ріст і розвиток рослин та врожайність зерна залежно від способів сепарування насіння. Показники росту і розвитку рослин досліджуваних гібридів і самозапилених ліній кукурудзи (висота і площа листкової поверхні) залежали від їх сортових особливостей, умов вирощування та посівних фракцій. За рахунок сівби крупним насінням підвищення висоти рослин складало у гібридів 0,9-10,6 см (0,4-4,1%), у ліній - 2,2-7,1 см (1,0-3,5%). Збільшення площі листкової поверхні становило 3,6-5,6 дм2 (6,7-11,5%) та 1,8-4,0 дм2 (4,5-12,3%) відповідно. У середньому зниження врожаю від насіння дрібної фракції в дослідах 2002-2004 рр. становило у гібридів 14,7-26,6% (0,59-1,53 т/га), у ліній 14,2-46,2% (0,27-1,56 т/га) порівняно із посівною групою та крупнішими фракціями. Від крупної і середньої фракції отримували врожай зерна, практично, одного рівня. Різниця врожаю між цими фракціями становила в середньому лише 0,03-0,29 т/га (гібриди) та 0,08-0,37 т/га (самозапилені лінії) і математично була недоказовою. Дослідами 2006-2008 рр., проведеними з новими гібридами та їх батьківськими формами, також було виявлено зниження врожайності від дрібного насіння у гібридів на 0,37-0,76 т/га, їх батьківських форм на - 0,60-1,64 т/га.

Закономірності впливу посівних фракцій насіння на ростові процеси та врожайні властивості гібридів кукурудзи проявлялись і у разі їх протруєння комплексом речовин (табл. 4). Комплекс містив протруйник - вітавакс 200 ФФ, регулятори росту - триман-1 або емістим С та мікроелементи - міком у рекомендованих дозах.

Таблиця 4. Врожайність зерна нових гібридів кукурудзи залежно від посівних фракцій та їх протруєння, т/га (2006-2008 рр.)

Гібрид	Фракція	Насіння оброблене	Насіння без обробки
Дніпровський 181 СВ	середня	6,82	6,30
	дрібна	6,24	5,54
НІР05 для фракцій	0,20-0,24
НІР05 для обробки	0,20-0,24
НІР05 для взаємодії “фракції - обробка”	0,29-0,33
Р, %	1,52-1,61
Білозірський 295 СВ	середня	5,83	5,05
	дрібна	5,50	4,68
НІР05 для фракцій	0,13-0,15
НІР05 для обробки	0,13-0,15
НІР05 для взаємодії “фракції - обробка”	0,19-0,21
Р, %	1,18-1,20
Кодацький 442 СВ	середня	6,49	5,69
	дрібна	5,87	4,96
НІР05 для фракцій	0,13-0,26
НІР05 для обробки	0,13-0,26
НІР05 для взаємодії “фракції - обробка”	0,18-0,37
Р, %	1,03-1,89

За рахунок протруєння насіння середньої фракції врожайність підвищувалась на 0,52-0,80 т/га, дрібної - на 0,70-0,91 т/га порівняно з необробленими варіантами. Проте різниця між фракціями зберігалась в межах 0,33-0,62 т/га на користь крупнішого насіння.

Вплив передпосівної хімічної обробки насіння різних посівних фракцій на його польову схожість і врожайність. У наших дослідах хімічна передпосівна обробка підвищувала польову схожість насіння посівної групи гібридів та самозапилених ліній в середньому на 5-8%. При обробці посівних фракцій підвищення польової схожості насіння становило 3-9% (гібриди) та 5-13% (самозапилені лінії).

У дослідах уточнені також дози протруйника (вітавакс 200 ФФ) при комплексній обробці сумісно з регуляторами росту і мікроелементами (табл. 5). Встановлено, що доза протруйника залежить від крупності посівної фракції, її якості і сортових особливостей насіння. Для насіння крупної та середньої фракції досліджуваних гібридів оптимальною виявилась доза рекомендована для цього препарату (2,7 л/т) та зменшена на 25% (2,0 л/т). Для насіння дрібної фракції кращою була зменшена доза, яка підвищувала врожайність зерна гібридів на 1,40-1,89 та 0,45-0,51 т/га, самозапиленої лінії на 0,55 і 0,19 т/га порівняно відповідно з необробленим насінням та насінням обробленим повною дозою протруйника.

Зменшення дози препарату на 50% (1,4 л/т) знижувало польову схожість насіння посівної групи та окремих фракцій на 3-12%, врожайність - на 0,1-0,99 т/га порівняно з повною дозою. Насіння самозапиленої лінії ДК 437 зМ на відміну від гібридів Дніпровський 337 МВ і Кадр 443 СВ мало найвищу польову схожість та врожайність тільки після обробки комплексом речовин зі зменшеною на 25% дозою протруйника.

Оптимізація величини страхових надбавок та їх вплив на врожайність зерна гібридів кукурудзи залежно від посівних фракцій і якості насіння. У дослідах виявлена досить складна залежність між нормонадбавкою і посівною фракцією насіння, передзбиральною густотою і врожайністю зерна гібридів кукурудзи. Встановлено, що із збільшенням страхової надбавки на кожні 10% передзбиральна густота рослин підвищувалась на 0,3-2,0 тис./га. Зростання врожаю зерна за рахунок збільшення нормонадбавки і збереження густоти рослин складало на посівній групі 0,38-0,39 т/га (6,2-7,2%), на крупній фракції - 0,18-0,44 т/га (2,7-8,0%), на середній - 0,29-0,48 т/га (4,9-7,3%). На дрібній фракції вивчали три нормонадбавки, тому підвищення врожайності від надбавки 30% становило 0,43-0,81 т/га (8,9-14,8%), від надбавки 40% - 0,33-0,83 т/га (7,0-15,1%) порівняно з надбавкою 20% (контроль).

Встановлена також різна реакція у групі досліджуваних гібридів на величину страхової надбавки. Так, гібрид Кадр 267 МВ змінював врожай залежно від надбавок і посівної фракції в однакових межах (7,2-8,9%). Інші гібриди характеризувались меншою зміною врожаю крупніших фракцій (2,7-7,3%), та досить значною - дрібних фракцій (0,4-14,8%).

Таблиця 5. Врожайність зерна кукурудзи залежно від посівної фракції насіння та його хімічної обробки, т/га

Роки	Посівна група	Середня фракція	Дрібна фракція
	В*, 2,7 л/т	В, 2,0 л/т	В, 1,4 л/т	Без обробки	В*, 2,7 л/т	В, 2,0 л/т	В, 1,4 л/т	Без обробки	В*, 2,7 л/т	В, 2,0 л/т	В, 1,4 л/т	Без обробки
Гібрид Дніпровський 337 МВ
2003	6,02	5,86	5,45	5,50	6,23	6,11	5,75	5,96	5,52	6,08	5,19	5,04
2004	6,57	6,74	6,09	5,04	7,26	6,96	6,74	5,31	6,35	6,74	5,43	4,12
2005	8,14	7,98	7,63	7,51	8,15	8,08	7,76	7,91	7,03	7,43	6,96	6,88
Середнє	6,91	6,86	6,39	6,02	7,21	7,05	6,75	6,39	6,30	6,75	5,86	5,35
НІР05 для фракцій - 0,23-0,36; НІР05 для різних доз протруювача - 0,26-0,41; НІР05 для взаємодії “фракції - обробка” - 0,45-0,71; Р, % - 2,79-3,29
Гібрид Кадр 443 СВ
2003	7,16	7,29	7,08	7,04	7,48	7,50	7,26	7,40	7,08	7,51	6,50	5,30
2004	7,02	7,12	5,44	6,01	8,45	8,02	6,58	6,58	6,21	7,05	5,27	5,04
2005	8,56	8,36	7,97	8,26	8,91	8,84	8,03	7,76	7,23	7,48	6,57	6,04
Середнє	7,58	7,59	6,83	7,10	8,28	8,12	7,29	7,25	6,84	7,35	6,11	5,46
НІР05 для фракцій - 0,18-0,30; НІР05 для різних доз протруювача - 0,21-0,35; НІР05 для взаємодії “фракції - обробка” - 0,37-0,60; Р, % - 1,98-3,00
Самозапилена лінія ДК 437 зМ
2003	4,74	4,80	4,14	3,39	4,88	5,38	4,78	4,72	2,81	3,04	2,71	2,25
2004	3,08	3,48	3,37	2,76	3,58	3,76	3,40	3,07	2,11	2,26	2,00	1,96
Середнє	3,91	4,14	3,76	3,08	4,23	4,57	4,09	3,90	2,46	2,65	2,36	2,10
НІР05 для фракцій - 0,17-0,23; НІР05 для різних доз протруювача - 0,20-0,26; НІР05 для взаємодії “фракції - обробка” - 0,35-0,46; Р, % - 4,05-4,22

Примітка: * В - протруйник вітавакс 200 ФФ + міком + триман-1

Виробнича перевірка та економічна ефективність нових способів сепарування у технологіях передпосівної підготовки насіння гібридів кукурудзи

У ході виробничої перевірки, проведеної в різних господарствах Дніпропетровської області (2007-2008 рр.), виявлено значний економічний ефект від впровадження нових способів передпосівної підготовки насіння гібридів кукурудзи. За рахунок пофракційного сепарування і виділення високоякісних посівних фракцій в режимах сортування-калібрування врожайність зерна кукурудзи підвищувалась на 0,8-1,4 т/га (13,6-19,2%), додатковий чистий прибуток становив 201,4-373,3 грн./га, рентабельність виробництва товарного зерна зростала на 3,3-6,4 відсоткових пункти. Внаслідок хімічної передпосівної обробки насіння комплексом речовин з оптимально зменшеною дозою протруйника врожайність зерна підвищувалась на 0,2-0,4 т/га (2,8-5,1%), додатковий чистий прибуток складав 191,7-198,3 грн./га, рентабельність виробництва товарного зерна зростала на 4,0-6,4 відсоткових пункти. У виробничих дослідах виявлено також особливості застосування способів сепарування насіння кукурудзи залежно від його стану і якості.

До основного способу сепарування в режимі сортування-калібрування належить сепарування за технологічною ознакою “ширина зернівки”. У разі значної різноякісності насіння, вмісту важковідокремлюваних домішок ефективним є сепарування за ознакою “питома маса зернівки”. Сепарування за ознакою “товщина зернівки” у виробничих умовах було більш доцільним у режимі очищення і калібрування насіння.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання щодо удосконалення технології передпосівної підготовки насіння гібридів та самозапилених ліній кукурудзи шляхом виявлення нових залежностей між крупністю насіння і його якістю та, виходячи з цього, оптимізації способів сепарування і числа посівних фракцій, їх хімічної обробки і величини страхової надбавки на виживаність рослин, що дає можливість підвищити посівні і врожайні властивості насіннєвого матеріалу, досягти економічної ефективності при його виробництві. Результати досліджень мають вагоме практичне значення в насінництві кукурудзи.

1. Охарактеризовані показники крупності насіння гібридів та самозапилених ліній кукурудзи, визначено, що до основних належать лінійний розмір зернівки і її маса. У різних за крупністю фракціях, маса насіння знижувалась до 19,4% (відхилення середньої фракції до крупної), 33,2% (дрібна до середньої), 43,4% (дрібна до крупної).

2. Серед показників лінійного розміру ширина зернівки найбільшою мірою пов'язана з крупністю. Співвідношення фракцій за довжиною зернівки становило 0-11,8%, за товщиною - 0-19,7%, за шириною - 11,2-28,4%, тобто ширина зернівки забезпечувала найбільший ефект сепарування зернових мас.

3. Сепарування за ознакою “ширина зернівки” на решетах з круглими чарунками 10-5,5 мм забезпечувало розподіл насіння гібридів і ліній кукурудзи на три посівні різноякісні фракції (крупну, середню, дрібну). Вихід насіння крупної фракції складав 11,8-24,1%, середньої - 63,7-74,7%, дрібної - 12,1-27,1% залежно від генотипу кукурудзи та умов вирощування.

4. Сепарування за ознакою “питома маса” забезпечувало розподіл насіння на важку, середньоважку і легку посівні різноякісні фракції із значенням показника, відповідно, 1,226 г/см3 і більше, 1,196-1,225 г/см3 та 1,195 г/см3 і менше залежно від гібридів і умов вирощування. Вміст легкої фракції у досліджуваних гібридів складав до 25%.

5. Сепарування за ознакою “товщина зернівки” забезпечувало розподіл насіння на три посівні фракції, практично, однакові за якістю. Доведено, що однакова якість формувалась внаслідок майже рівної кількості насіння середньої фракції з ознакою ширини зернівки, що містилася в усіх трьох посівних фракціях.

6. Посівні фракції, отримані у результаті сепарування за різними ознаками, мали близький рівень загального травмування зерна. Проте дрібне насіння характеризувалось більшим ступенем макротравмування зародка і ендосперму. Порівняно з крупнішим у нього знижувались маса зернівки на 20,9-48,4%, щільність - на 4,0-6,4%, об'єм на 21,1-37,4%.

7. Виявлено значний вплив способів сепарування і крупності насіння на його посівні і врожайні властивості. У насіння гібридів крупної і середньої за розміром фракції підвищувалась польова схожість на 8-20%, врожайність - на 0,83-1,53 т/га (19,2-26,6%) порівняно з насінням дрібної фракції. У насіння самозапилених ліній, віднесеного до крупніших фракцій, була підвищеною схожість на 7-28%, врожайність на 0,34-1,56 т/га (17,2-46,2%) залежно від умов вирощування. Найвища польова схожість і врожайність отримана від важкої за масою посівної фракції. Найвищий вихід кондиційного насіння отримано від сепарування за ознакою “ширина зернівки”.

8. Експериментально доведено, практично, однакові посівні і врожайні властивості фракцій, отриманих за різних способів сепарування, а саме крупної і середньої за розміром, важкої і середньоважкої за питомою масою.

9. Хімічна передпосівна обробка різних посівних фракцій комплексом речовин (протруйник вітавакс 200 ФФ, регулятори росту триман-1 та емістим С, мікроелементи міком) підвищувала польову схожість насіння на 5-13%, виживаність рослин (передзбиральну густоту) на 2,1-5,9 тис./га, врожайність - на 0,44-1,05 т/га (6,5-18,4%) порівняно з необробленим.

10. Уперше виявлено можливість зменшення дози протруйника вітавакс 200 ФФ залежно від крупності посівної фракції. Зменшення дози на 25% (2,0 л/т) від рекомендованої повністю зберігало врожай зерна гібридів на прикладі крупних фракцій і підвищувало його на 0,45-0,51 т/га на дрібній. Підвищення врожаю самозапилених ліній становило 0,55 т/га порівняно з необробленим насінням та 0,19 т/га - з обробкою повною дозою протруйника.

11. Встановлено залежність між величиною страхової посівної надбавки на виживаність рослин і крупністю насіння, а також передзбиральною густотою і врожайністю гібридів кукурудзи. Збільшення нормонадбавки до 30% дещо підвищувало врожай зерна при сівбі насінням посівної групи, крупної і середньої фракції (на 2,7-8,0%) та суттєво при сівбі насінням дрібної фракції (на 8,9-14,8%).

12. Впровадження у господарствах нових способів передпосівної підготовки насіння гібридів кукурудзи підвищувало врожайність товарного зерна на 0,2-1,4 т/га, сприяло отриманню чистого прибутку розміром 43,4-183,1 грн./т, збільшувало рентабельність виробництва на 3,3-6,4 відсоткових пункти.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

У процесі передпосівної підготовки насіння гібридів і самозапилених ліній кукурудзи з метою підвищення його посівних якостей пропонуються наступні техніко-технологічні прийоми:

1. Проводити сепарування у режимі сортування-калібрування за ознакою “ширина зернівки” і виділяти три посівні фракції - крупну, середню та дрібну. Допускається об'єднувати крупну і середню фракції, як рівноякісні. Технологічно допустимий відхід дрібної фракції, як менш повноцінної, становить 10-25% для гібридів і 8-15% для самозапилених ліній. Для її відбору використовувати нижні підсівні решета з чарунками 5,5-7,0 мм (гібриди) і 5,0-6,0 мм (лінії).

2. Сепарувати також насіння батьківських компонентів гібридів кукурудзи, як найбільш цінних форм, за ознакою питомої маси, поділяючи на посівні фракції - важку, середньоважку та легку. Вихід найбільш повноцінних фракцій (важкої, середньоважкої) має складати не менш ніж 75%.

3. Проводити хімічну передпосівну обробку посівних фракцій комплексом речовин у складі протруйника, регулятора росту, мікроелементів. При застосуванні протруйника вітавакс 200 ФФ зменшувати його рекомендовану дозу на 25% (2,0 л/т насіння).

4. Встановлювати при розрахунках норми висіву насіння гібридів кукурудзи величину страхової надбавки на виживаність рослин на рівні 20% для крупної і середньої посівної фракції та 30% - для дрібної.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кирпа М. Я. Особливості сепарування та якість зерна кукурудзи / М. Я. Кирпа, С. О. Скотар // Хранение и переработка зерна. - 2005. - № 2 (68). - С. 23-25 (авторство складає 60%: проведення лабораторних і польових досліджень, математичні розрахунки, написання статті).

2. Скотар С. О. Схожість і врожайність насіння гібрида кукурудзи Дніпровський 337 МВ залежно від способів сепарування / С. О. Скотар // Вісник Дніпропетровського ДАУ. - 2006. - № 2. - С. 51-54.

3. Кирпа М. Я. Особливості сепарування зерна кукурудзи / М. Я. Кирпа, С. О. Скотар // Бюлетень Інституту зернового господарства / УААН. - Дніпропетровськ, 2007. - № 30. - С. 127-132 (авторство складає 70%: проведення лабораторних і польових досліджень, математичні розрахунки, написання статті).

4. Кирпа М. Я. Крупність насіння кукурудзи та її агрономічне значення / М. Я. Кирпа, С. О. Скотар // Селекція і насінництво : міжвід. тем. наук. зб. / УААН, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юр'єва. - Х., 2008. - Вип. 96. - С. 331-340 (авторство складає 60%: проведення лабораторних і польових досліджень, математичні розрахунки, написання статті).

5. Кирпа М. Я. Оцінка способів сепарування насіння кукурудзи та їх економічної ефективності / М. Я. Кирпа, С. О. Скотар, О. Ю. Шишкіна // Хранение и переработка зерна. - 2009. - № 9 (123). - С. 25-28 (авторство складає 50%: проведення лабораторних і польових досліджень, математичні розрахунки, написання статті).

6. Скотар С. О. Схожість різноякісного насіння кукурудзи залежно від його передпосівної обробки / С. О. Скотар // Бюлетень Інституту зернового господарства / УААН. - Дніпропетровськ, 2003. - № 20. - С. 71-72.

7. Скотар С. О. Технологічна різноякісність насіння кукурудзи та способи його сепарування / С. О. Скотар // Проблеми сучасного землекористування : матер. наук.-практ. конф. молодих вчених (26-28 листоп. 2002 р.). - К. - Чабани, 2002. - С. 151-152.

8. Скотар С. О. Вплив сепарування за ознакою “крупність зернівки” на схожість насіння кукурудзи / С. О. Скотар // Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений : сб. тез. ІІ межд. конф. молодых ученых (19-23 мая 2003 г.). - Х., 2003. - С. 213-214.

9. Скотар С. О. Способи сепарування насіння кукурудзи / С. О. Скотар // Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв : матер. міжн. наук.-практ. конф. молодих вчених (11-12 квіт. 2006 р.). - Дніпропетровськ, 2006. - С. 54-55.

10. Кирпа М. Я. Технологія пофракційного сепарування насіння кукурудзи М. Я. Кирпа, С. О. Скотар // Аграрна наука - виробництву : наук.-інформ. бюл. завершених наук. розробок УААН. - 2009. - № 2 (48). - С. 27 (авторство складає 70%: проведення досліджень, математичні розрахунки).

АНОТАЦІЇ

Скотар С. О. Способи сепарування та методи поліпшення якості насіння кукурудзи в технологіях його передпосівної підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 - насінництво. - Інститут рослинництва ім. Юр'єва УААН, Харків, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню різних способів сепарування та методів передпосівної обробки, спрямованих на підвищення якості насіння кукурудзи.

На основі лабораторно-польових дослідів встановлено вплив крупності насіння на його посівні і врожайні властивості. Охарактеризовані фізико-механічні і фізіологічні показники насіння, що формує посівну групу та окремі фракції.

Визначені параметри процесу сепарування за такими ознаками як ширина і товщина зернівки, її питома маса. Залежно від способу сепарування виявлено оптимальний розмір, вихід...