Селекційна цінність сучасного генофонду квасолі та створення вихідного матеріалу для селекції в лівобережній частині Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва

Української академії аграрних наук

УДК 635.652/.654:631.527

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Селекційна цінність сучасного генофонду квасолі та створення вихідного матеріалу для селекції в лівобережній частині Лісостепу України

06. 01. 05 - селекція рослин

Силенко Сергій Іванович

Харків 2009

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Незважаючи на важливе значення квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) й традиційність для України, обсяги промислового вирощування цієї культури в країні продовжують залишатись недостатніми. Разом з тим, квасоля звичайна користується значним попитом серед населення та у фермерських господарствах. До Державного реєстру сортів рослин України на 2008 рік занесено тільки 7 сортів, більшість з них характеризується нестабільним проявом урожайності, стійкістю проти ураження хворобами тощо. У вирішенні проблеми створення нових, конкурентоспроможних сортів важливу роль відіграє детально вивчений і адаптований до конкретних умов вихідний матеріал.

Досить гостро постає питання щодо створення нового вихідного матеріалу, вивчення успадкування та мінливості цінних господарських ознак, їх зв'язків. Зібраний колекційний матеріал потребує детального вивчення, аналізу та систематизації, формування на цій основі ознакових колекцій, що свідчить про актуальність теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконано в 2003 - 2007 роках відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт лабораторії зернобобових, круп'яних культур та кукурудзи Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН в рамках НТП УААН "Генетичні ресурси рослин": у 2003 - 2005 рр. - за завданням "Збагачення генетичної різноманітності культурних рослин на основі базових, ознакових та спеціальних колекцій генетичного банку рослин України" (номер державної реєстрації 0101U006142), у 2006 - 2007 рр. - за завданням "Сформувати базові, ознакові та дублетні колекції зернових, круп'яних, зернобобових, технічних, овочевих культур, кукурудзи, картоплі, декоративних дерев'янистих рослин для південного Лісостепу" (номер державної реєстрації 0106U004871).

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень полягає у вивченні особливостей прояву основних морфобіологічних ознак і властивостей колекційних зразків квасолі звичайної в умовах лівобережної частини Лісостепу України, визначенні селекційної цінності досліджуваного генофонду культури, виділенні джерел господарсько цінних ознак та створенні на їх основі нового вихідного матеріалу для селекції сортів зернового напряму використання.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- визначити особливості мінливості тривалості вегетаційного періоду та його міжфазних періодів у колекційних зразків квасолі під впливом контрастних за метеорологічними умовами років вирощування;

- визначити рівень урожайності, продуктивності та її складових елементів залежно від генотипу сорту та умов вирощування;

- виявити поліморфізм досліджуваного генофонду квасолі за якістю зерна (вмістом білка, його амінокислотним складом , технологічними якостями) та залежність рівня їх прояву ознак від кліматичних умов формування зерна ;

- виявити взаємозв'язки між продуктивністю та елементами, що її обумовлюють, урожайністю, тривалістю періоду вегетації, якістю насіння;

- визначити рівень польової стійкості колекційних зразків квасолі до ураження збудниками найбільш розповсюджених в умовах Лісостепу України хвороб та виявити її взаємозв'язки з морфологічними та господарськими ознаками;

- дослідити мінливість та особливості успадкування цінних господарських ознак у міжсортових гібридів квасолі звичайної;

- виділити джерела господарсько цінних ознак (ранньостиглості, високої урожайності та стійкості проти хвороб, підвищеного вмісту білка з поліпшеним амінокислотним складом, високих смакових якостей та швидкого розварювання, придатності до механізованого збирання) та сформувати ознакові колекції;

- на основі виділених джерел створити новий вихідний матеріал для селекції сортів квасолі зернового напряму використання для умов лівобережної частини Лісостепу України.

Об'єкт дослідження: морфобіологічні особливості, біохімічний склад, технологічні якості зерна колекційних зразків та створеного вихідного матеріалу квасолі звичайної.

Предмет дослідження: встановлення мінливості, успадкування, кореляцій цінних господарських ознак сортозразків квасолі та створення на шляхом гібридизації нового вихідного матеріалу, формування ознакових колекцій.

Методи дослідження: польові - для визначення селекційної цінності зразків та створеного вихідного матеріалу; лабораторні - для проведення оцінки сортозразків за біохімічним складом зерна, його технологічними якостями; математично-статистичний - для оцінки статистичної достовірності одержаних результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах лівобережної частини Лісостепу України встановлено особливості прояву основних морфологічних ознак та біологічних властивостей у сучасного генофонду квасолі звичайної, визначено їх мінливість, взаємозв'язки, характер успадкування. Досліджені сортозразки класифіковано за рівнем прояву ознак і властивостей, характером реакції на умови середовища та визначено селекційну цінність різних за походженням сортозразків квасолі звичайної. Виділено найбільш перспективні джерела господарсько цінних ознак зі стабільним їх вираженням, сформовано три ознакові колекції культури. Створено новий вихідний матеріал з комплексом господарсько цінних ознак і властивостей.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі встановлених закономірностей формування, успадкування та мінливості цінних господарських ознак виділено джерела і створено вихідний матеріал для селекції квасолі з високим і стабільним проявом цінних ознак, які доцільно використовувати при селекції нових промислових сортів.

Сформовано три ознакові колекції зразків за основними цінними господарськими ознаками, які зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України. Виділено еталонні зразки, шість з них зареєстровано в НЦГРРУ, на два отримано довідку про включення їх до Національного генбанку України, використання яких в практичній селекції сприятиме ефективній оцінці існуючого матеріалу та створенню нового.

З використанням методу індивідуального добору з гібридних популяцій відібрано десять селекційних ліній, які використовуються в практичній селекції. На Державну кваліфікаційну експертизу в 2008 році передано створений новий сорт квасолі звичайної Отрада.

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні наукових даних вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертації, проведенні польових та лабораторних досліджень, створенні нового вихідного матеріалу, формуванні висновків та рекомендацій для практичної селекції, підготовці та написанні наукових праць. Авторство у спільно опублікованих працях складає 10-80%, у переданих до Національного центру генетичних ресурсів рослин України ознакових колекціях - 50%, еталонних зразках - 50%, у переданому на Державне сортовипробування сорті Отрада - 20%.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, основні положення та висновки дисертаційної роботи заслухано та обговорено на науково-практичній конференції "Методи, шляхи та способи поліпшення якості продукції рослинництва" (м. Полтава, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання" (с. Оброшино, Львівської обл., 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Роль селекції і технологій вирощування зернобобових культур в стабілізації виробництва білка" (м. Харків, 2005 р.) та Міжнародній науково-практичній конференції "Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школі (присвяченій 120-річчю з дня народження М.І. Вавилова, м. Полтава, 2008 р.), на селекційних секціях вченої ради Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН (м. Харків, 2003-2008 рр.), а також на науково-технічних радах Устимівської дослідної станції рослинництва (с. Устимівка, Полтавської обл., 2003-2008 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, з яких 6 статей у фахових виданнях, 2 тези доповідей на наукових конференціях.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота містить вступ, 6 розділів, висновки, пропозиції для практичної селекції, список використаних джерел і додатки. Робота викладена на 200 сторінках тексту комп'ютерного набору, в тому числі 141 сторінці основного тексту, ілюстрована 41 таблицею, 24 рисунками і 22 додатками. Список використаних джерел налічує 230 найменувань, з яких 32 латиницею.

Основний зміст роботи

Проблеми та перспективи вивчення морфо-біологічних особливостей та створення генофонду квасолі звичайної (огляд літератури)

У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та закордонних вчених стосовно вивчення, систематизації та створення нового вихідного матеріалу квасолі зернового напряму використання. Показано необхідність та основні напрями вирішення проблем підвищення ефективності селекції даної культури на технологічність, підвищену урожайність, адаптивність до умов Лісостепу України.

Умови, вихідний матеріал і методика проведення досліджень

Дослідження за темою дисертації проводили протягом 2003-2007 років на базі Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Української академії аграрних наук, яка розташована в центральній частині Лівобережної України, безпосередньо між Лісостеповою та Степовою зонами, в південно-східній частині Полтавської області. Кліматичні умови зони Устимівської дослідної станції, як і всієї Полтавської області, за кількістю тепла, світла і вологи є відносно сприятливими для вирощування квасолі.

Аналіз метеорологічних даних впродовж періоду досліджень показав, що 2003 рік був сприятливим для росту і розвитку рослин; у 2004, 2005, 2007 роках погодні умови виявилися несприятливими, в 2006 році - посередніми.

Вихідним матеріалом для досліджень слугували 209 сортозразків квасолі звичайної різного еколого-географічного походження, надані Національним генбанком України, та 110 ліній квасолі, отримані з використанням методів гібридизації та добору.

Підготовка, обробіток ґрунту, посів та догляд за посівом був загальноприйнятим для східної частини Лісостепу України. Посів проводили вручну в оптимальні строки (1-10 травня), з нормою висіву 15 насінин на 1 погонний метр. Спосіб посіву - широкорядний з міжряддям 45 см. Загальна площа ділянки становила 1,35 м², облікова - 1 м². Стандарт розміщували через 10 номерів. Розміщення ділянок стандартне, в 3-х повтореннях.

Структурний аналіз проводили в лабораторних умовах на 30 рослинах колекційних зразків та 120 рослинах кожної отриманої гібридної популяції F2-F4.

Польові досліди закладали згідно з "Методикой изучения коллекции зернобобовых культур" (1968). Спостереження і обліки на дослідних посівах виконували відповідно "Методики польового досліду" Б.А. Доспехова (1979, 1985); "Методики польового селекційного експерименту" П.П. Літуна, М.В. Проскурніна, Т.І. Гопцій (1996); "Методичних вказівок вивчення зразків світової колекції квасолі" В.І. Буданової, Т.В. Буравцевої, Л.В. Лагутіної (1987). Схрещування проводились за методикою T. Buishand (1956).

Вміст білка в насінні визначали за К'єльдалем, вміст крохмалю - поляриметричним методом (метод Еверса) в лабораторії біохімічних аналізів Устимівської дослідної станції і виражали у відсотках до вмісту сухої речовини. Амінокислотний аналіз білка 70 колекційних зразків проведено в лабораторії якості зерна Інституту рослинництва ім. В.Я Юр'єва УААН за методикою А.І. Єрмакова, Н.П. Яроша, Н.Ф. Покровської (1971). Розварюваність зерна визначали згідно методичних вказівок В.І. Комарова, Р.К. Прорешнєвої, В.А. Корнійчука та ін. (1992).

Для характеристики гібридного матеріалу визначали ступінь фенотипового домінування (за формулою B. Griffing, 1950), ступінь і частоту трансгресій (Г.С. Воскрисенської, В.І. Шпоти, 1967).

Експериментальні дані обробляли методами дисперсійного, варіаційного і кореляційного аналізів. Статистичну обробку експериментальних даних проведено на персональному комп'ютері за допомогою ліцензійної програми Excel та програми "ОСГЕ", розробленої в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва.

Поліморфізм та селекційна цінність сучасного генофонду квасолі

Тривалість періоду вегетації та його міжфазних періодів. Встановлено, що зразки квасолі звичайної різняться за тривалістю міжфазних періодів та повним вегетаційним періодом. Так, в умовах лівобережного Лісостепу України мінімальне значення тривалості вегетаційного періоду в 2003 році становило 74 доби, максимальне - 107 діб, у 2004 р. - 67 та 98 діб, у 2005 р. - 71 і 99 діб відповідно. Більшість вивчених за три роки сортозразків (71%) віднесено до середньоранніх та середньостиглих груп (рис. 1):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Розподіл сортозразків квасолі за тривалістю вегетаційного періоду, 2003-2005 роки

Серед досліджуваних сортів і зразків квасолі (в середньому за роки досліджень) до групи середньоранніх віднесено 67 сортозразків (33%), середньостиглих - 78 (38%), середньопізніх - 44 (21%) та пізньостиглих - 16 (8%).

Найбільш стабільними за тривалістю вегетаційного періоду в умовах Лівобережного Лісостепу України виявилися сортозразки: Конкурент-СКВ №230/9 UD0302223 (Україна) - 75 діб; UD0302798 (Україна) - 80 діб; Tapioszelei Cirmos (11-10-1217) UD0302398 (Угорщина) - 76 діб. Дані сортозразки ми рекомендуємо для використання в селекційних програмах зі створення ранньостиглих сортів квасолі.

Тривалість періоду "посів-сходи" значно залежить від кліматичних умов, які складаються у відповідних зонах вирощування. Оптимальна тривалість періоду "посів - сходи" складає 8 - 10 діб. Тривалість цього періоду по сортах змінювалась в залежності від умов року від 7 діб до 20 діб, сортова різниця складала 7-14 діб (2003 р.), 14-19 діб (2004 р.), 16-20 діб (2005 р.).

За періодом "сходи - цвітіння" зразки розподілено на 4 групи: з коротким періодом (30 - 35 діб); середнім (36 - 40 діб); пізнім (41 - 45); дуже пізнім (>46 діб). Найменш реагуючими на зміну умов вирощування були зразки: Триумф, UD0300282 (Росія); UD0302928 (Росія); Brown Beanty, UKR008:02011 (Австралія), у яких середньоквадратичне відхилення показника було на рівні 0,6 і коефіцієнт варіації склав від 1,8 - 1,9 %.

Аналіз тривалості періоду "цвітіння - достигання" колекційних зразків квасолі показав, що в залежності від погодних умов в роки дослідження він змінювався від 26 до 51 доби (2003 р.), від 28 до 49 діб (2004 р.), від 29 до 57 діб (2005 р.). Цей період є досить стабільним, середньоквадратичне відхилення значення показника у даних сортозразків коливалось в межах 0,6 - 7,0 і коефіцієнт варіації склав від 1,3 до 17,9 %.

Урожайність, продуктивність та її складові елементи. Урожайність квасолі звичайної в значному ступені визначається погодними умовами. 2004 та 2005 роки виявилися несприятливими для росту і розвитку рослин квасолі. Рослини були сильно уражені збудниками хвороб, високі температури в період масового цвітіння обумовили зниження продуктивності рослин, тому високий відсоток серед досліджуваних зразків займають зразки з низькою урожайністю: 88% (2004 рік), 69% (2005 рік). Середня урожайність по колекції складала в 2003 році 333 г/м², в 2004 р. - 248 г/м², в 2005 р. - 201 г/м². Максимальні значення даного показника в ці роки становили відповідно 871 г/м², 696 г/м², 596 г/м², а мінімальні - 76 г/м², 51 г/м², 15 г/м². За таких контрастних умов нами виділено цінні джерела за цією ознакою.

Стабільними та високоврожайними виявились сортозразки Jamunada, Gama, UD0302256, FL-24, Tetenyi Kozep, UD0302642, Степная 5, Great Northern (табл. 1).

Особливо виділився зразок з України UD0302642 з середньою врожайністю в роки досліджень 473 г/м² та коефіцієнтом варіації 4,4 %. Даний зразок відзначається стабільністю і рекомендований як джерело високої та стабільної урожайності.

Аналіз формування урожайності сортозразків, в залежності від їх географічного походження показав, що стабільний і високий рівень цієї ознаки формують зразки походженням з Росії, Туреччини та Канади, тому в першу чергу з цих країн доцільно проводити інтродукцію нового матеріалу.

Таблиця 1. Високоврожайні сортозразки квасолі звичайної, 2003 - 2005 роки

№ Національного каталога/№ реєс-трації УДС	Назва сортозразка	Походження	Урожай зерна, г/м2	S	V, %
			2003 р.	2004 р.	2005 р.
UD0300232	Харківська штамбова, St	Україна	370,0	444,0	270,3	361,4±87,2	24,1
UKR008:02590	-	США	574,7	464,4	596,2	545,1*±70,7	13,0
UD0302746	Карамца	Туреччина	574,0	508,9	425,9	502,9*±74,2	14,8
UD0300565	Great Northern	США	556,0	476,3	400,0	477,4±78,0	16,3
UD0300139	Степная 5	Росія	561,0	397,0	470,0	476,0±82,2	17,3
UD0302642	-	Україна	494,0	472,6	452,0	472,9±21,0	4,4
UKR008:01992	Tetenyi Kozep	Угорщина	573,0	418,5	411,0	467,5±91,4	19,6
UKR008:02592	FL-24	Словаччина	465,0	527,0	396,0	462,7±65,5	14,2
UD0302256	Местний	Росія	520,0	396,3	415,0	443,8±66,7	15,0
UD0300856	Gama	Словаччина	501,0	362,2	418,5	427,2±69,8	16,3
UD0302683	Jamunada	Іспанія	470,0	416,3	385,0	423,8±43,0	10,1
НІР0,05						135,2

Примітка: *- різниця істотна на 5% рівні

Кількість бобів на рослині. За результатами досліджень ознаки "кількість бобів на рослині" зразки, що знаходились на вивченні, значно різнилися між собою за роками. Так, середня кількість бобів на рослині по колекції складала: в 2003 році - 15,3 шт., в 2004 р. - 10,5 шт. і в 2005 р. - 11,2 шт. Максимальне значення даної ознаки в ці роки становило відповідно 55,3 шт., 31,8 шт., 36,6 шт., а мінімальне - 5,0 шт., 4,1 шт., 2,4 шт.

Встановлено відмінність між колекційними зразками за ознакою "кількість бобів на рослині". Враховуючи основні показники стабільності, перевагу слід надавати сортам: Kompolti gyongybab (29,6 шт.), Alfa (30,8 шт.), Hareell (30,8 шт.) та C.p.j.8709 "daho refugee" (30,3 шт.).

Кількість продуктивних вузлів на рослині. Середня кількість продуктивних вузлів на рослині складала: в 2003 році - 6,1 шт., в 2004 р. - 4,6 шт., в 2005 р. - 4,9 шт. Коливання по окремих сортозразках було від 1,1 (2004 р.) до 11,4 (2003 р.) штук на рослині.

Для подальшої селекційної роботи в умовах лівобережного Лісостепу України краще використовувати сортозразки зі стабільним та високим проявом ознаки. Серед досліджених сортозразків це: Bela nad cirochon (6,1 шт.), Horoz (6,7 шт.) та UD0302642 (7,4 шт.).

Кількість бобів на продуктивному вузлі. Рівень прояву даної ознаки в роки досліджень в середньому знаходився практично на одному рівні і складав: у 2003 році - 2,4 штук, у 2004 р. - 2,4 шт., у 2005 р. - 2,2 шт.

Для подальшої селекційної роботи найбільш придатними є сортозразки: Alfa (4,8 шт.), UD0300609 (5,1 шт.), UD0300350 (5,5 шт.), Степная 5 (5,6 шт.), Kompolti gyongybab (5,9 шт.), Moleiro (6,2 шт.), UD0301025 (6,2 шт.), Veranic 2 (7,4 шт.).

Кількість насінин у бобі. Середня кількість насінин у бобі сортозразків квасолі в 2003 році становила 3,3 шт., в 2004 р. 3,4 шт., в 2005 р. 3,0 шт. з коливаннями по окремих сортозразках від 1,0 шт. (2004 р., 2005 р.) до 11,6 шт. (2004 р.).

Для селекції слід використовувати стабільні за роками сортозразки, які мають досить високу кількість насінин у бобі. Серед вивчених сортозразків такими є Kompolti gyongybab (4,0 шт.), Prima (4,1 шт.), Great Northern 1140 (4,4 шт.).

Маса насіння з рослини. За масою насіння з рослини спостерігалася дуже висока мінливість як між зразками, так і в межах колекції та за роками вивчення. У 2003 році максимальна маса насіння з рослини становила 81,9 г, мінімальна - 6,8 г; в 2004 р. - 45,4 г і 3,2 г відповідно; в 2005 р. - 35,6 г і 2,1 г відповідно.

У селекційній практиці доцільно використовувати продуктивні та стабільні сортозразки квасолі: Enorma (30,4 г), C.p.j.8709 "daho refugee" (27,3 г), UD0300479 (16,8 г), Пловдив 19 (19,9 г).

Кількість насінин на рослині. За роки досліджень середня кількість насінин на рослині у колекційних сортозразках коливалась, в залежності від сорту, в межах: від 17,8 до 276,8 шт. в 2003 році, від 8,5 до 179,7 шт. в 2004 р., від 6,5 до 142,3 шт. в 2005 р.

Аналізуючи основні показники стабільності, найбільшу увагу при роботі з вихідним матеріалом необхідно приділяти сортозразкам: C.p.j.8709 "daho refugee" (100 шт.), Prima (89 шт.); Villa Guerrero (111 шт.), Kompolti gyongybab (119 шт.), UD0301025 (108 шт.), Степная 5 (103 шт.).

Маса 1000 насінин. Маса 1000 насінин в середньому за 2003 - 2005 роки коливалась в межах від 364 до 432 г, мінімальне значення 162 - 167 г, максимальне 674 - 795 г. Виділено крупнонасінні сортозразки: UD0301096, маса 1000 насінин якого в середньому за роки вивчення становила 713 г, та UD0302632 з масою 1000 насінин 700 г.

Для подальшої селекційної роботи необхідно підбирати сортозразки з помірно крупним насінням та найвищими показниками стабільності за масою 1000 насінин, а саме: UKR008:01074 (440 г), Polowitsa (557 г), Black valentine (428 г).

Придатність до механізованого збирання. Для оцінки придатності до механізованого збирання ми визначали висоту розташування нижнього ярусу бобів на рослині та висоту рослини.

Висота прикріплення нижнього ярусу бобів на рослині є однією із ознак, яка визначає придатність сортів до механізованого збирання врожаю. В середньому по сортозразках висота прикріплення нижнього ярусу бобів становила 8,6 см (2003 р. та 2004 р.); 9,1 см. (2005 р). Нами виділено сортозразки квасолі звичайної з високим розташуванням нижнього ярусу бобів на рослині: UD0302930 (17,5 см), UD0301781 (17,5 см), UD0301787 (17,5 см), UD0302957 (17,1 см).

Висота рослини. Важливою селекційною ознакою, яка пов'язана з основними морфологічними та біологічними характеристиками квасолі, є висота рослини. Дана ознака в значній мірі залежить від умов вирощування. Коливання середньої висоти рослин у зразків в залежності від умов року було незначним: у 2003 році - 49,3 см, в 2004 р. - 44,7 см, в 2005 р. - 47,6 см; максимальне значення даної ознаки в ці роки становило відповідно 114,3 см; 119,1 см; 121,0 см, а мінімальне - 23,2 см; 18,7 см; 16,1 см, в залежності від сортових особливостей.

Отже, досить перспективними для селекційної роботи є стабільні сортозразки квасолі з оптимальним вираженням даної ознаки за роками вирощування. Це такі сортозразки: Оливкова - 55,2 см, Strogele - 35,7 см, Гурийская цанава - 32,0 см, UD0302143 - 34,9 см.

Стійкість проти ураження збудниками хвороб. Серед хвороб, які є потенційно небезпечними для квасолі звичайної в умовах лівобережного Лісостепу України, ми відмічали такі: звичайна квасолева мозаїка, бактеріальні плямистості та бактеріальні в'янення. Колекційні сортозразки квасолі оцінювали на природному фоні. Велика увага приділена сортозразкам, які мали комплексну стійкість до ураження збудниками хвороб.

Виділено вихідний матеріал квасолі з комплексною стійкістю до ураження збудниками хвороб найбільш поширених в лівобережному Лісостепу України (табл. 2).

селекційний цінність генофонд квасоля

Таблиця 2. Сортозразки квасолі з комплексною стійкістю до ураження збудниками хвороб в умовах лівобережної частини Лісостепу України

№ Національного каталога	Назва сортозразка, походження	Стійкість проти, бал
		вірусу звичайної квасолевої мозаїки	бактеріальних плямистостей	бактеріального в'янення
		2003	2004.	2005	2003	2004	2005	2003	2004	2005
UD0300232	Харківська штамбова, St.	5	1	3	7	7	7	1	1	1
UD0302684	-, Іспанія	1	1	1	3	1	1	1	1	1
UD0301787	-, Португалія	1	1	1	1	3	3	1	1	1
UD0302490	Местная, Ірак	1	1	1	3	1	3	1	1	1
UD0302957	Місцева, Україна	1	1	1	1	5	3	1	1	1
UD0302746	Карамца, Туреччина	1	1	1	5	1	3	1	1	1
UD0301025	Місцевий, Афганістан	1	1	1	5	1	3	1	1	1

Цінність за даною ознакою мають такі зразки: UD0302684 (середній бал ураження збудниками хвороб - 1,2), UD0301787 (середній бал ураження збудниками хвороб - 1,4), UD0302490 (середній бал ураження збудниками хвороб - 1,4), які рекомендовано для залучення до практичної селекції як джерела комплексної стійкості проти найбільш розповсюджених хвороб в даній зоні.

Біохімічні та технологічні якості зерна квасолі. В селекції квасолі особлива увага приділяється поліпшенню якості її зерна. Квасоля - одна з важливих зернобобових культур, її харчова цінність визначається високим вмістом білка (22 - 29%), відмінними смаковими якостями і добрим засвоюванням організмом людини.

Вміст білка в насінні за роки вивчення коливався в межах: в 2003 році - від 19,1 до 26,6%; 2004 р. - 18,0 - 27,3%; 2005 р. - 20,8 - 30,0%. Виділено сортозразки зі стабільним та високим проявом даної ознаки (табл. 3).

Серед сортозразків, наведених в табл. 3, найбільшим вмістом білка характеризувались: №101 з Болгарії UD0302866 (26,9%), Strogele (i. v. t.) з Нідерландів UD0302737 (26,6%), Flageolet wax з Німеччини UD0302889 (26,3%), Сідуха-29 з України UD0302807 (26,1%), які доцільно використовувати в селекційній роботі як джерела високого вмісту білка.

Таблиця 3. Сортозразки квасолі з високим вмістом білка та крохмалю

№ Національного каталога	Назва сортозразка, походження	Вміст у насінні, %
		білка	крохмалю	середнє
		2003	2004	2005	2003	2004	2005	білок	крохмаль
UD0300232	Харківська штамбова,St.	24,9	21,7	24,9	44,9	51,1	44,5	23,8	46,8
UD0302866	№101, Болгарія	26,6	26,6	27,5	36,1	44,2	42,3	26,9	40,9
UD0302737	Strogele, Нідерланди	25,8	26,5	27,4	46,2	46,8	44,2	26,6	45,7
UD0302889	Flageolet wax, Німеччина	25,7	25,1	28,0	36,8	42,1	42,1	26,3	40,3
UD0302807	Сідуха-29, Україна	25,3	25,1	27,9	42,6	47,7	42,3	26,1	44,2
UD0302812	Strindless Qreen pod, США	25,6	25,7	26,8	47,3	47,5	40,8	26,0	45,2
UD0302656	Crayon, Франція	26,2	24,8	26,9	43,8	44,9	38,1	26,0	42,3
НІР0,05								2,2	6,5

Біологічна цінність білка квасолі обумовлена вмістом в ньому майже всіх незамінних амінокислот. За результатами досліджень було виділено сортозразки квасолі з високим вмістом незамінних амінокислот.

Високий вміст декількох амінокислот мають зразки UD0301803, Satisfaction, UD0301025, які доцільно залучати в якості батьківських форм у гібридизацію.

Квасоля, яка вирощується на зерно, ціниться за розварюваністю, що є сортовою ознакою, але на її формування значно впливають метеорологічні умови року. Нами виділено сортозразки із задовільною розварюваністю, серед них: Biata Wybrowa - розварюваність зерна становить 120 хвилин, Степная 5 - 141 хв., Tui - 141 хв.

Рівень мінливості основних цінних господарських ознак у сортозразків квасолі звичайної. Аналіз мінливості кількісних та якісних цінних господарських ознак у сортозразків квасолі звичайної в умовах лівобережної частини Лісостепу України показав, що найбільшою мінливістю характеризуються ознаки (V ? 20%): кількість бобів на рослині, кількість продуктивних вузлів, кількість бобів на продуктивний вузол, кількість насінин у бобі, кількість насінин на рослині, маса насіння з однієї рослини, маса 1000 насінин, маса насіння з 1 м², висота рослини та висота розміщення нижнього ярусу бобів на рослині. Середньомінливі ознаки (V ? 10%, але нижче 20%): тривалість міжфазного періоду "цвітіння-достигання" та розварюваність насіння. Ознаки, що мало варіюють (V < 10%): тривалість міжфазних періодів "посів-сходи" та "сходи-достигання", вміст білка та крохмалю.

На основі отриманих результатів дослідження особливостей прояву основних господарсько-біологічних ознак і властивостей квасолі звичайної виділено джерела господарсько цінних ознак та сформовано три ознакові колекції, які зареєстровано в Центрі генетичних ресурсів рослин України (№№ свідоцтв 28, 29, 30).

Особливості кореляцій основних кількісних та якісних ознак квасолі

Аналіз кореляцій основних кількісних та якісних ознак квасолі показав значний їх розмах: встановлено, що коефіцієнт кореляції між урожайністю, продуктивністю та її складовими елементами коливався в межах від 0,03 до 0,79 (рис. 2). Найбільш тісна позитивна залежність урожайності насіння відмічена з "масою насіння з рослини" ( r = 0,79), "висотою рослини" (r = 0,68), дещо слабший зв'язок - з "кількістю продуктивних вузлів" (r = 0,59), "кількістю бобів на рослині" (r = 0,58), "кількістю насінин на рослині" (r = 0,59).

Рис. 2. Кореляції між урожайністю та її складовими елементами продуктивності: 1 - маса насіння з рослини; 2 - маса 1000 насінин; 3 - кількість продуктивних вузлів; 4 - кількість насінин на рослині; 5 - кількість бобів на рослині; 6 - кількість бобів на продуктивний вузол; 7 - висота рослини; 8 - висота розташування нижнього ярусу бобів на рослині

Одержані дані свідчать про те, що при створенні сортів квасолі з високою врожайністю слід, перш за все, добирати вихідний матеріал з високою масою насіння з рослини. Проте, досить високий позитивний зв'язок з іншими складовими урожайності дає підставу для багатоваріантного комбінування ознак урожайності в селекційній роботі. Виявлені кореляції між ознаками квасолі дають можливість раціонально добирати вихідний матеріал для селекції нових сортів з комплексом цінних господарських ознак.

Успадкування та мінливість цінних господарських ознак у гібридів квасолі звичайної

Встановлено, що у гібридів F1 успадкування тривалості вегетаційного періоду та його міжфазних періодів проходить за різними типами, але переважають комбінації схрещувань з успадкуванням цих ознак за типами позитивного домінування та позитивного наддомінування. В успадкуванні ознак продуктивності, таких як "кількість бобів на рослині", "кількість насінин на рослині", "кількість насінин у бобі", "маса насіння з рослини", "маса 1000 насінин", в першому поколінні переважає наддомінування (hp - від +1,4 до +33,0). Гібриди F1 успадковували висоту рослин за трьома типами: позитивного домінування, проміжного типу успадкування, негативного наддомінування. Успадкування висоти прикріплення нижнього ярусу бобів над рівнем ґрунту в першому поколінні, в більшості випадків, відбувається за типом позитивного наддомінування.

Результати аналізу гібридних поколінь F2 показали, що ступінь трансгресій за тривалістю вегетаційного періоду та його міжфазних періодів був незначним. Частота ж трансгресивних форм була значно вищою і варіювала від 11,1 до 55,6%. Високий ступінь трансгресії спостерігався також за кількістю насінин у бобі (24,3%). В середньому ж по комбінаціях схрещувань частота трансгресивних форм за ознаками продуктивності змінювалась від 1,2% (кількість бобів на рослині) до 16,8% (кількість насінин у бобі).

Встановлено, що тривалість вегетаційного періоду в F2 варіювала в межах 0,9 - 1,9%, F3 - 3,9 - 15,7%, F4 - 1,2 - 3,6%. Гібриди F2 - F4 поколінь мають значний діапазон мінливості за ознаками: кількість бобів на рослині (4,7 - 62,0%), кількість насінин у бобі (1,6 - 24,4%), кількість насінин з рослини (6,5 - 58,7%), маса насіння з рослини (16,8 - 63,1%), маса 1000 насінин (10,1 - 38,6%). Мінливість висоти рослин гібридів F2 - F4 поколінь є маломінливою ознакою (6,5 - 21,3%). Висота розташування нижнього ярусу бобів на рослинах гібридів F2 - F4 є досить високо мінливою (16,0 - 50,5%). В F2 встановлено високу мінливість ознаки ураження рослин збудниками хвороб (бактеріальною плямистістю - 24,1-63,9%, бактеріальним в'яненням - 12,8-85,9%), жовтою мозаїкою - 44,9-55,1%). В F3 - F4 спостерігається зменшення мінливості ураження рослин збудниками хвороб (бактеріальною плямистістю - 17,1-35,8% та бактеріальним в'яненням - 0,001-0,5%). Мінливість ознаки ураження рослин жовтою мозаїкою в F3 - F4 спостерігалась на високому рівні (21,3 - 60,9%).

Встановлені закономірності характеру успадкування та мінливості господарсько цінних ознак мають важливе значення для селекційної практики при створенні нових технологічних сортів квасолі звичайної.

Морфо-біологічна характеристика створеного перспективного селекційного матеріалу

За результатами досліджень виділено 10 номерів, які характеризуються високою урожайністю, продуктивністю, комплексною стійкістю до ураження збудниками хвороб та придатністю до механізованого збирання (табл. 4). Індивідуальні добори кращих рослин були проведені із гібридних популяцій F3.

Таблиця 4. Характеристика кращих селекційних номерів, 2007 рік

Селекційний номер	Гібридна комбінація	Урожайність насіння, г/м2	Розташування нижнього ярусу бобів, см	Тривалість вегетаційного періоду, діб	Стійкість до хвороб, бал
					бактеріальних плямистостей	бактеріальних в'янень	жовтої мозаїки
	Харківська штамбова, (st)	309	14,2	78	3	3	3
172	Порумбеца / Poroto "Groporo"	456*	15,0	75	3	1	3
167	Порумбеца / Poroto "Groporo"	325	10,3	76	1	1	1
161	Poroto "Groporo" / Отбор с Измаильской местной	768*	14,0	86	1	1	1
151	Отбор с Измаильской местной / Порумбеца	415	18,0	82	3	1	3
155	Порумбеца / Отбор с Измаильской местной	588*	13,5	88	3	1	3
178	Poroto "Groporo" / Мавка	650*	7,5	93	3	1	3
175	Poroto "Groporo" / Мавка	580*	20,0*	75	1	1	1
176	Poroto "Groporo" / Мавка	375	8,1	75	1	1	1
174	Порумбеца / Poroto "Groporo"	250	21,3*	92	1	1	1
177	Poroto "Groporo" / Мавка	580*	20,8*	75	1	3	1
НІР0,05	121,2	3,9	5,6

Примітка: *- різниця істотна на 5% рівні

Не дивлячись на високу ефективність застосування методу гібридизації при створенні сортів квасолі, індивідуальний добір із сортів залишається найбільш поширеним в селекційній роботі з цією культурою. Ефективність добору можна підтвердити такими створеними сортами, як: Білонасінна фрунзенська, Київська 5, Станіславська строката, Харківська 4, Харківська штамбова. Всі вони були створені в Україні методом індивідуального добору із сортозразків чи гібридних популяцій, деякі з них і до цього часу залишаються в Реєстрі сортів України.

В результаті індивідуального добору із сорту Харківська штамбова нами створено новий сорт квасолі звичайної зернового напряму використання для Лісостепової та Степової зон України Отрада (табл. 5).

Таблиця 5. Характеристика нового сорту квасолі Отрада за господарсько-цінними ознаками, 2006-2007 роки

Господарсько-цінні властивості	Рівень вираження ознаки
	Харківська штабова (стандарт)	Отрада
Тривалість вегетаційного періоду, діб	85	82
Тип куща	кущовий з виткою верхівкою	кущовий
Розташування нижнього ярусу бобів на рослині, см	12	13
Посухостійкість, бал	7	7
Стійкість до вилягання, бал	5	7
Стійкість до осипання, бал	7	7
Ураження бактеріозом, %	60	10
Ураження вірусною мозаїкою, %	20	20
Ураження зернівкою, %	5	5
Урожайність зерна, т/га	1,6	3,0

Новий сорт Отрада характеризується високою технологічністю (кущовий тип куща, середній рівень розташування нижнього ярусу бобів над рівнем ґрунту), урожайністю та високою стійкістю до ураження збудниками бактеріального в'янення, найбільш шкодочинної хвороби на квасолі.

Висновки

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення важливого наукового завдання щодо встановленя особливостей прояву основних морфологічних ознак та біологічних властивостей у сучасного генофонду квасолі звичайної, визначення їх мінливості, взаємозв'язків, особливостей успадкування, класифікації досліджених сортозразків за рівнем прояву ознак і властивостей та характером реакції на умови середовища, визначенню селекційної цінності різних за походженням сортозразків квасолі звичайної; формуванню ознакових колекцій культури.

1. Встановлено значний поліморфізм за проявом цінних господарських ознак в умовах Лівобережної частини Лісостепу України у колекційного матеріалу квасолі звичайної різного еколого - географічного походження. Серед сортового різноманіття квасолі звичайної виділено найбільш перспективний для подальшої селекційної роботи вихідний матеріал:

– з комплексом господарсько цінних ознак ознак: Alfa, Степная 5, Tenderlang Resistant, UD0301025, Moleiro, Kompolti gyongybab, UD0300835;

– для селекції на якість: 22 сортозразка із стабільно підвищеним вмістом трьох і більше амінокислот та 32 зразка з високим вмістом у білку окремих незамінних амінокислот: лізину ( >6,1%) - 7 зразків; метіоніну ( >1,1%) - 6 зразків; триптофану (>1,1%) - 19 зразків;

– для створення толерантних сортів до бактеріального в'янення: 145 зразків.

2. Визначено рівень мінливості кількісних та якісних ознак у досліджуваних зразків в залежності від умов уроку. Найбільш мінливі ознаки: урожайність та її складові елементи (V=20,4-69,1%), ураження рослин бактеріальними плямистостями (V=46,5-56,9%) та ураження рослин бактеріальним в'яненням (V=69,8-93,7%). Середньомінливі ознаки: складові елементи тривалості вегетаційного періоду (V=9,6-15,9%) та розварюваність насіння (V=7,1-12,1%). Відносно стабільні ознаки: тривалість вегетаційного періоду (V=6,0-7,8%), вміст в насінні білка (V=6,8-7,8%) та крохмалю (V=6,4-8,4%).

3. Встановлено існування позитивного зв'язку між тривалістю вегетаційного періоду і міжфазними періодами у зразків квасолі (r = до 0,74). Відмічено високу позитивну кореляцію між вегетаційним періодом і періодами "сходи-цвітіння" (r =0,74) та "цвітіння-достигання" (r =0,56).

4. Урожайність насіння найбільше корелює з "масою насіння з рослини" (r = 0,79), "висотою рослини" (r =0,68), дещо слабший зв'язок з "кількістю продуктивних вузлів" (r = 0,59), "кількістю бобів на рослині" (r = 0,58), "кількістю насінин на рослині " (r =0,59).

5. Найбільш високий ступінь прояву ефекту гетерозису у міжсортових гібридів F1 квасолі звичайної виявлено за ознаками елементів структури продуктивності - урожайність насіння з м², кількість насінин з рослини, маса насіння з рослини.

6. Незначний ступінь і частоту трансгресій у міжсортових гібридів F2 квасолі звичайної виявлено за ознаками елементів структури продуктивності. Високий ступінь і частоту трансгресій за трьома показниками продуктивності встановлено по комбінації "Poroto Groporo" / Мавка, з якої в подальшому виділено найбільшу кількість цінних форм.

7. Гібриди F1 успадковували висоту рослин за трьома типами: позитивного домінування, проміжного успадкування, негативного наддомінування. Успадкування висоти прикріплення нижнього ярусу бобів над рівнем ґрунту в першому поколінні, в більшості випадків, проходить за типом позитивного наддомінування. У гібридних поколіннях F2 - F4 успадкування висоти рослин гібридів F3 визначалося в межах обох батьківських форм, тоді як по висоті прикріплення нижнього ярусу бобів на рослині над рівнем грунту спостерігалось наддомінування.

8. Визначено незначний діапазон мінливості тривалості вегетаційного періоду (V=0,9-15,7%) та висоти рослин (V=6,5 - 21,3%) в гібридних популяціях F2 - F4. Значний діапазон мінливості визначено за ознаками: продуктивність та її складові елементи (V=1,6-63,12%), висота розташування нижнього ярусу бобів на рослині (V=16,0 - 50,5%), стійкість до ураження збудниками хвороб (бактеріальні плямистості - V=24,1-63,9%, бактеріальне в'янення - V=12,8-85,9%, жовта мозаїка - V=44,9-55,1%).

9. Встановлено ефективність добору за фенотиповим проявом кількісних ознак у гібридних популяціях квасолі: за скоростиглістю - за рахунок скорочення тривалості міжфазних періодів "сходи - цвітіння" та "цвітіння - достигання"; за високою урожайністю - за рахунок підвищеної кількості бобів на рослині, кількості насіння на рослині, маси насіння з рослини; за придатністю до механізованого збирання - за рахунок високого розміщення нижнього ярусу бобів на рослині та детермінантного типу росту стебла.

10. Шляхом внутрішньовидової гібридизації та спрямованим добором створено новий вихідний матеріал, який перевищив стандартний сорт Харківська штамбова за урожайністю (на 5-149%), продуктивністю рослин (на 0,4-18,1 г з рослини), за висотою розміщення нижнього ярусу бобів на рослині (на 0,8-7,1 см).

11. Методом індивідуального добору створено високоврожайний, технологічний, стійкий до ураження хворобами сорт квасолі звичайної Отрада, який проходить державну кваліфікаційну експертизу з 2008 року.

12. Вперше в Україні сформовано та зареєстровано в Центрі генетичних ресурсів рослин України ознакові колекції квасолі звичайної за такими цінними ознаками: за урожайністю та стійкістю до хвороб - в складі 81 зразка, які походять з 22 країн світу; за придатністю до механізованого збирання та ранньостиглістю - 57 зразків із 17 країн світу; за хімічним складом насіння - 58 зразків, що походять з 22 країн світу.

Рекомендації для практичної селекції

1. Для підвищення ефективності селекції квасолі зі створення адаптованих до умов Лісостепу України сортів нового покоління з високими господарськими характеристиками пропонується як цінний вихідний матеріал наступні високостабільні генетичні джерела господарсько важливих ознак:

? за тривалістю вегетаційного періоду та її складових - з коротким періодом вегетації (до 80 діб): Конкурент-СКВ, UD0302798, Tapioszelei Cirmos; з коротким періодом "сходи - цвітіння" (до 31 доби): Триумф, UD0302928, UD0302805, Yellow podded german black; з коротким періодом "цвітіння - достигання" (до 44 діб): Оран, UKR008:00686, Ultima, FL-24, Tapioszelei Cirmos, UD0302580, Crayon;

? за врожайністю та її елементами - високоврожайні (>425 г/м²): UD0302642, Jamunada; з великою кількістю бобів на рослині (>30 шт.): C.p.j.8709 "daho refugee"; з великою кількістю бобів на продуктивному вузлі (>4 шт.) Alfa; з підвищеною кількістю продуктивних вузлів на рослині (>6 шт.): Bela nad cirochon, Horoz, UD0302642; з великою кількістю насінин у бобі (>4 шт.): Kompolti gyongybab, Prima, Great Northern; з великою кількістю насінин на рослині (>100 шт.): C.p.j.8709 "daho refugee", Prima, Villa Guerrero з Мексики, Kompolti gyongybab, UD0301025, Степная 5; з високою масою насіння з рослини (>20 г): C.p.j.8709"daho refugee", Пловдив 19; з високою масою 1000 насінин (>400 г): UKR008:01074, Polowitsa, Tenderlang Resistant, Black valentine; за складовими показника придатності до механізованого вирощування - з високим прикріпленням нижнього ярусу бобів на рослині (>14 см): Gama, Cotondemdio, Wagenerova, UD0302957, UD0302930, UD0302547; низькорослі (з висотою рослин до 60 см): Оливкова, Strogele, Гурийская цанава, UD0302143, UKR008:02398;

? за комплексною стійкістю до ураження збудниками хвороб (жовтої мозаїки, бактеріальних плямистостей, бактеріальних в'янень) - Hareell, UD0302684, UD0301787, UD0302490; за технологічним показником - розварюваність насіння (<142 хв.): Biata Wybrowa, Степная 5, Tui;

? за вмістом білка з покращеним амінокислотним складом - вміст білка (>26%): UD0302866, Strogele, Flageolet wax, Сідуха-29, Strindless Qreen pod, Crayon, UD0301803, Спаржевая.

2. Використовувати в селекційних програмах сформовані ознакові колекції, де згруповані зразки за рівнем прояву та мінливості основних цінних ознак.

3. Як цінний вихідний матеріал для подальшої селекційної роботи по створенню технологічних сортів квасолі звичайної на зерно використовувати нові лінії: 151, 155, 161, 167, 172, 174, 175, 176, 177, 178 і сорт Отрада.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Адаптивність квасолі до умов довколишнього середовища / О. М. Безугла, І. С. Лучна, Т. В. Сокол [та ін.] // Селекція і насінництво: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Х., 2004. - Вип. 88. - С. 83-90 (авторство складає 10%, включає аналіз літературних та експериментальних даних).

2. Колотілов В. В. Генетичні ресурси зернобобових культур Устимівської дослідної станції рослинництва, результати та перспективи розвитку / В. В. Колотілов, С. І. Силенко // Селекція і насінництво: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Х., 2005. - Вип. 90. - С. 331-338 (авторство складає 50%, включає аналіз літературних даних і узагальнення експериментальних результатів).

3. Колотілов В. В. Створення базової, робочої та учбової колекції квасолі та чини на Устимівській дослідній станції рослинництва / В. В. Колотілов, С. І. Силенко // Генетичні ресурси рослин. - 2005. - №2. - С. 92-97 (авторство складає 50%, включає аналіз літературних даних, проведення досліджень та аналіз одержаних результатів).

4. Колотілов В. В. Вихідний матеріал для селекції квасолі на стійкість до хвороб / В. В. Колотілов, С. І. Силенко // Наукові праці Полтавської держаної аграрної академії. - Полтава, 2005. - Т. 4 (23) - С. 43-47 (авторство складає 50%, включає аналіз літературних даних, проведення польової оцінки зразків до ураження збудниками хвороб та аналіз даних).

5. Колекція квасолі - джерело цінних господарських ознак для перспективних напрямків селекції / В. В. Колотілов, Л. Н. Кобизєва, С. І. Силенко [та ін.] // Генетичні ресурси рослин. - 2006. - №3. - С. 61-67 (авторство складає 40%, включає аналіз літературних даних, проведення досліджень та аналіз одержаних результатів).

6. Амінокислотний склад білка насіння квасолі / В. Г. Матвієць, С. І. Силенко, Л. Н. Кобизєва [та ін.] // Генетичні ресурси рослин. - 2008. - №5. - С. 106-113 (авторство складає 20%, включає аналіз літературних даних).

7. Колотілов В. В. Принципи та методи створення базової, ознакової та учбової колекцій квасолі та чини / В. В. Колотілов, С. І. Силенко // Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Оброшино, 2005. - С. 45-46 (авторство складає 50%, включає аналіз літературних даних).

8. Колотілов В. В. Генофонд зернобобових культур Устимівської дослідної станції рослинництва: стан та використання в навчальному процесі вищої школи / В. В. Колотілов, С. І. Силенко // Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школі (присвячується 120-річчю з дня народження М. І. Вавилова): матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава, 2008. - С. 77-79 (авторство складає 50%, включає аналіз літературних даних).

Анотація

Силенко С.І. Селекційна цінність сучасного генофонду квасолі та створення вихідного матеріалу для селекції в лівобережній частині Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин. - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, Харків, 2009.

Дисертація присвячена теоретичному узагальненню та вирішенню нового завдання щодо визначення селекційної цінності господарських ознак сучасного генофонду квасолі звичайної в мінливих кліматичних умовах.

Розглянуто питання про успадкування та мінливість гібридного матеріалу ранніх поколінь. Проведено комплексне вивчення закономірностей прояву та мінливості цінних господарських ознак у сучасного генофонду, встановлено їх взаємозв'язки в залежності від метеорологічних умов вирощування.

Вивчено поліморфізм господарсько цінних ознак та на основі проведених досліджень виділено нові джерела цінних господарських ознак, які представляють значний інтерес для селекційної практики. Проведена ідентифікація сучасного генофонду за морфо-біологічними ознаками і на цій основі сформовано три ознакові колекції з поєднанням: урожайності зі стійкістю до хвороб; придатності до механізованого збирання з ранньостиглістю; покращеного амінокислотного складу з високим вмістом білка і розварюваністю насіння.

Створено новий селекційний матеріал квасолі звичайної, який поєднує ознаки адаптивності з цінними господарськими ознаками. Новий сорт Отрада проходить Державне сортовипробування з 2008 року.

Ключові слова: квасоля звичайна, адаптивність, джерела, мінливість, сортозразок, цінні господарські ознаки, гібридизація, селекція, успадкування.

Аннотация

Силенко С.И. Селекционная ценность современного генофонда фасоли и создание исходного материала для селекции в левобережной части Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция растений. - Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева УААН, Харьков, 2009.

Работа посвящена теоретическому обоснованию и практическому использованию принципов оценки и создания высокопродуктивного селекционного материала фасоли обыкновенной, адаптированного к условиям левобережной части Лесостепи Украины.

В результате исследований изучено и выделено источники хозяйственно ценных пр...