Технологічні заходи вирощування гібридів кукурудзи в умовах західного Лісостепу

4. В умовах достатнього вологозабезпечення зони західного Лісостепу гібриди кукурудзи різних груп стиглості проявляли індивідуальні особливості водоспоживання. Найменше вологи на створення одиниці продукції споживав ранньостиглий гібрид Дніпровський 181 СВ, найбільше - середньостиглий Солонянський 298 СВ. На фоні покриття ґрунту рослинними рештками попередника спостерігали зниження витрат вологи за період вегетації кукурудзи. Гібриди різних груп стиглості більше вологи споживали в першу половину вегетації і особливо за ранньої сівби, менші її втрати були на фоні з рослинними рештками попередника.

5. В ювенільний період розвитку гібридів у рослин, які вирощувались на фоні покриття ґрунту рослинними залишками, формувалось на 0,3-0,6 листків менше, ніж у тих, які виростали на чистому фоні, що пов'язано з негативним впливом продуктів розкладу рослинних решток. Рослини більш пізньостиглих гібридів (Кремінь 200 СВ, Солонянський 298 СВ) відзначалися тривалим періодом функціонування зелених листків протягом вегетації. Максимальна площа асиміляційної поверхні у гібридів формувалась за сівби 30 квітня на чистому від рослинних залишків фоні - 37-52 дм². На фоні з покриттям ґрунту вона зменшувалась на 1,8-4,7 дм², а найбільше - у середньостиглого Солонянський 298 СВ, що позначилось на процесах засвоєння активної сонячної радіації і темпах накопичення органічної речовини.

6. Кращі умови для формування індивідуальної продуктивності та структурних показників урожайності гібридів кукурудзи створювались за сівби в оптимальний строк (30 квітня) та при розташуванні посівів на чистих від рослинних залишків фонах. Виявлено індивідуальні особливості реакції гібридів на строки сівби - середньоранній Кремінь 200 СВ найбільше знижував показники за сівби в ранні строки, середньостиглий Солонянський 298 СВ - в пізні.

7. В умовах західного Лісостепу найбільш урожайним (7,13-7,55 т/га) з найнижчими показниками вологості зерна (30-32%) виявився ранньостиглий гібрид Дніпровський 181 СВ. Найвища урожайність зерна гібридів була сформована за сівби в оптимальні строки - 30 квітня. Ранньостиглий гібрид Дніпровський 181 СВ і середньостиглий Солонянський 298 СВ найменше знижували показники за ранньої сівби (20 квітня), а середньоранній Кремінь 200 СВ - за пізньої (10 травня). Мульчування ґрунту соломою озимої пшениці призводить до подовження періоду вегетації гібридів, підвищення вологості зерна і зниження урожайності на 0,24-0,60 т/га. За даними зернової продуктивності і економічної ефективності технологічних заходів оптимальною для вирощування скоростиглих гібридів Дніпровський 181 СВ і Кремінь 200 СВ є сівба в третю декаду квітня, а для середньостиглого Солонянський 298 СВ - не пізніше 25 квітня.

8. Ранні строки сівби і розсівання рослинних залишків попередника призводять до збільшення кількості бур'янів на 11-13%. Найбільш надійний захист посівів кукурудзи від бур'янів забезпечує комплексне застосування ґрунтових та післясходових гербіцидів незалежно від рівня мульчування ґрунту соломою попередника та строків сівби. Післясходовий препарат майсТер за технічною ефективністю (87-90%) переважав ґрунтові гербіциди при їх окремому застосуванні і має пріоритет у виборі засобів захисту рослин в умовах західного Лісостепу.

9. Ріст рослин і динаміка функціонування листового апарату кукурудзи зумовлювалась заходами боротьби з бур'янами, строками сівби, рівнем покриття ґрунту рослинними рештками попередника та відповідно до них гідротермічним режимом довкілля, що позначилось на темпах формування асиміляційної поверхні і фотосинтетичної діяльності рослин. Кращі умови для росту і розвитку рослин кукурудзи складалися при умові очищення посівів від бур'янів, чому сприяло застосування ґрунтових і післясходових гербіцидів на чистому від рослинних залишків фоні - по мірі зниження рівня забур'яненості під впливом гербіцидів харнес, майсТер або комплексного їх поєднання підвищувались біометричні показники, подовжувалась тривалість функціонування листового апарату, збільшувалась площа асиміляційної поверхні в 1,5-1,8 рази.

10. Індивідуальна продуктивність рослин кукурудзи (кількість і маса качанів) та структурні елементи урожайності (довжина, діаметр качанів, кількість і маса зерна на них, маса 1000 зерен) в основному залежала від заходів боротьби з бур'янами та покриття ґрунту соломою озимої пшениці, меншою мірою вони змінювались під впливом строків сівби. Найбільша кількість качанів формувалась у варіантах, де застосовували ґрунтовий гербіцид харнес з послідуючим обприскуванням страховим препаратом майсТер на чистому від рослинних залишків фоні. Післясходовий гербіцид в більшій мірі пригнічував бур'яни порівняно з ґрунтовими, що позначилось на підвищенні показників індивідуальної продуктивності культурних рослин.

11. В умовах західного Лісостепу застосування механізованого догляду за посівами дозволяє підвищити врожайність зерна на 1,32-1,64 т/га порівняно з фоном природної забур'яненості. Ґрунтові гербіциди фронт'єр і харнес забезпечують приріст урожайності 1,32-2,12 т/га, а післясходовий майсТер - 1,77-2,35 т/га. Найвища зернова продуктивність зафіксована у варіантах з комплексним застосовуванням ґрунтового та страхового гербіцидів на фоні без рослинних решток попередника за оптимальних строків сівби - 6,98 т/га. Застосування механізованих прийомів знищення бур'янів в технології вирощування кукурудзи забезпечує отримання прибутку 383-501 грн./га з рівнем рентабельності 11-16%, а інтенсивної моделі технології з використанням базового і страхового гербіцидів - 892-1086 грн./га та 26-30% відповідно

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Оптимальним прийомом сортової технології вирощування кукурудзи в умовах західного Лісостепу України є сівба гібридів Дніпровський 181 СВ і Кремінь 200 СВ в третю декаду квітня, а середньостиглого Солонянський 298 СВ - не пізніше 25 квітня. При здійсненні сівби в першій декаді травня доцільно використовувати середньоранній гібрид Кремінь 200 СВ, який поряд з високою продуктивністю найменше підвищує вологість зерна.

2. З метою стабілізації виробництва зерна кукурудзи в регіоні доцільно вирощувати ранньостиглий гібрид Дніпровський 181 СВ, який відзначається найменшою вологістю зерна (30-32%), високими показниками урожайності (7,13-7,55 т/га) і адаптивністю до енерго- та ресурсозбережних технологій.

3. В умовах західного Лісостепу солому озимої пшениці доцільно використовувати в якості удобрення і заорювати на глибину орного шару. На полях з розсіванням післяжнивних решток попередника доцільно застосовувати більш пізні строки сівби кукурудзи і використовувати високоефективні ґрунтові (харнес, 2,5 л/га) та страхові (майсТер, 150 г/га) гербіциди. За умови використання в системі догляду за посівами лише одного із препаратів з метою ресурсозбереження перевагу слід надавати післясходовому гербіциду майсТер.

4. Найвищу прибутковість забезпечує технологія вирощування кукурудзи з відчуженням рослинної біомаси попередника і комплексним використанням високоефективних базових і страхових гербіцидів. Менш витратною, але з достатньо високим прибутком є технологія із застосуванням післясходового гербіциду майсТер, 150 г/га. Господарствам з обмеженим ресурсним забезпеченням рекомендована маловитратна технологія механізованого догляду за посівами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Солян М.Я. Роль строків сівби та покриття ґрунту рослинними рештками попередника при вирощуванні гібридів кукурудзи в умовах західного Лісостепу / М.Я. Солян // Вісн. Львівського держ. аграр. ун-ту. - 2008. - №12. - С. 180-184.

2. Солян М.Я. Забур'яненість та продуктивність кукурудзи в залежності від строків сівби та мульчування ґрунту рослинними рештками попередника в умовах західного Лісостепу / Ю.М. Пащенко, М.Я. Солян // Корми і кормовиробництво : Міжвід. темат. наук. зб. - Вінниця, 2008. - Вип. 63. - С. 258-264. (80% авторства, отримання експериментальних даних, їх аналіз і трактування).

3. Солян М.Я. Ефективність заходів захисту посівів кукурудзи від бур'янів залежно від строків сівби та покриття ґрунту рослинними рештками попередника / Ю.М. Пащенко, М.Я. Солян // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. - Дніпропетровськ, 2009. - № 36. - С. 91-95. (60% авторства, отримання експериментальних даних, їх аналіз і трактування).

4. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України / Редкол. : М.В. Зубець та ін. - К. : Аграрна наука, 2004. - 776 с. (5% авторства у розд. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. Зернові колосові культури і кукурудза).

5. Солян М.Я. Вплив строків сівби та покриття ґрунту рослинними рештками озимої пшениці на продуктивність гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах західного Лісостепу / М.Я. Солян // Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку : ІІІ Всеукраїнська наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів : матеріали. - Вісник Степу : наук. зб. - Вип. 4. - Кіровоград, Кіровоградський ІАПВ УААН, 2007. - С. 28-31.

6. Солян М.Я. Продуктивність гібридів кукурудзи різних груп стиглості в залежності від строків сівби та покриття ґрунту рослинними рештками в умовах західного Лісостепу / М.Я. Солян // Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство : міжнар. наук.-практ. конф. : тези. - Тернопіль : ТНЕУ, 2007. - С. 146-149.

7. Солян М.Я. Продуктивний потенціал нових гібридів кукурудзи / М.Я. Солян // Невідкладні заходи із завершення реформування АПК і зростання його ефективності шляхом трансферу інновацій : Всеукраїнська наук.-практ. конф. : зб. тез. - Тернопіль : ТНЕУ, 2008. - С. 94-97.

8. Солян М.Я. Особливості вирощування кукурудзи на зерно в умовах Тернопільської області / М.Я. Солян // АгроЗахід : інф. щомісячник. - Львів, 2008. - №6. - С. 26-27.

Размещено на Allbest.ru