Функціональний стан еритроцитів і вміст мікроелементів у внутрішніх органах курей-несучок за впливу речовин гумінової природи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ

ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЕРИТРОЦИТІВ І ВМІСТ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ВНУТРІШНІХ ОРГАНАХ КУРЕЙ-НЕСУЧОК

ЗА ВПЛИВУ РЕЧОВИН ГУМІНОВОЇ ПРИРОДИ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

СКОРИК МАКСИМ ВАЛЕНТИНОВИЧ

Львів-2009

АННОТАЦІЇ

Скорик М.В. Функціональний стан еритроцитів і вміст мікроелементів у внутрішніх органах курей-несучок за впливу речовин гумінової природи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. - Львів, 2009.

У дисертації представлені результати щодо особливостей морфо-функціональних показників крові, стану антиоксидантного захисту еритроцитів та вмісту мікроелементів, що приймають участь у процесі гемопоезу, у внутрішніх органах курей-несучок у фазу фізіологічно обумовленого спаду процесів яйцеутворення та за умови введення до їх раціону кормових біологічно активних добавок гумінового походження «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2».

Встановлено, що у курей-несучок другої фази продуктивності знижується кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну відносно фізіологічної норми, а в еритроцитах прискорюються процеси перекисного окиснення ліпідів на тлі спаду антиоксидантного захисту. За впливу гумінових кормових добавок в курей відбувається поліпшення морфо-функціональних показників крові, в еритроцитах змінюється стан системи глутатіону, що відповідає високому антиоксидантному захисту клітин. Досліджено вміст мікроелементів в тканинах печінки, селезінки та яєчника при використанні в раціоні несучок гідрогумату і гумісолу-Т-2. При цьому змінюється вміст заліза, міді, марганцю та цинку, що вказує на функціональну активність цих органів.

Введення до складу раціону курей-несучок другої фази продуктивності кормових добавок «Гідрогумат» або «Гумісол-Т-2» покращує фізіологічний статус птиці, що дає можливість пролонгувати їх продуктивний період.

Ключові слова: кури-несучки, морфо-функціональні показники крові, антиоксидантний захист еритроцитів, мікроелементи, гідрогумат, гумісол-Т, продуктивність.

Скорик М.В. Функциональное состояние эритроцитов и содержание микроэлементов во внутренних органах курей-несушек под влиянием веществ гуминовой природы. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого. - Львов, 2009.

В диссертации представлены результаты исследования особенностей морфо-функциональных показателей крови, состояния антиоксидантной защиты эритроцитов и содержания микроэлементов, которые принимают участие в процессе гемопоэза, во внутренних органах кур-несушек в фазу физиологически обусловленного снижения процессов яйцеобразования и при введении в их рацион кормовых биологически активных добавок гуминового происхождения «Гидрогумат» и «Гумисол-Т-2».

Установлено, что у кур-несушек во вторую фазу продуктивности снижается количество эритроцитов и содержание гемоглобина относительно физиологической нормы, а непосредственно в эритроцитах ускоряются процессы перекисного окисления липидов на фоне снижения их антиоксидантной защиты. Под влиянием гидрогумата и гумисола-Т-2 в оптимальной концентрации отмечено повышение количества эритроцитов в пределах физиологической нормы на 24,8 (p<0,001) и 4,8 % (p<0,01) и содержания гемоглобина - на 21,5 (p<0,001) и 10,1 % (p<0,01) соответственно. При анализе индексов эритроцитов кур-несушек установлено, что при действии гумисола-Т-2 происходит насыщение клеток гемоглобином в большей степени, а под влиянием гидрогумата выявлено уменьшение их среднего объёма по сравнению с соответствующими показателями птицы контрольной группы. При этом в крови опытной птицы содержание метгемоглобина достоверно не изменялось относительно контроля.

В эритроцитах кур-несушек при введении в их рацион гидрогумата или гумисола-Т-2 выявлено снижение активности глутатионпероксидазы в 1,6 (p<0,001) и 1,7 раза (p<0,001) и глутатион-S-трансферазы - в 2,1 (p<0,001) и 1,9 раза (p<0,001), а также повышение активности глутатионредуктазы в 1,9 (p<0,001) и 1,6 раза (p<0,001) соответственно. При этом содержание восстановленного глутатиона было на 45,8 (p<0,001) и 29,0 % (p<0,001), а ТБК-активных продуктов - в 1,5 раза (p<0,001) меньшим по сравнению с соответствующими показателями у кур контрольной группы, что свидетельствует о снижении интенсивности процессов ПОЛ в эритроцитах кур-несушек, соответствует их высокой антиоксидантной защите и обуславливает повышение осмотической резистентности эритроцитов. Активность гамма-глутамилтранспептидазы в сыворотке крови кур-несушек была на 35,4 % (p<0,001) меньшей при введении в их рацион гидрогумата и на 34,4 % (p<0,001) - при использовании гумисола-Т-2 по сравнению со значениями птицы контрольной группы. Этот факт указывает на стабилизирующее действие гуминовых веществ на структуру мембран клеток внутренних органов, а также на снижение интенсивности процессов ПОЛ в клетках организма птицы.

Введение в рацион кур-несушек гуминовых кормовых добавок «Гидрогумат» или «Гумисол-Т-2» способствовало повышению относительно контрольных показателей содержания в ткани печени меди на 29,8 (p<0,05) и 38,5 % (p<0,01), железа - на 13,2 (p<0,01) и 16,3 % (p<0,05) и цинка - на 25,0 (p<0,05) и 23,7 % (p<0,05) соответственно, что свидетельствует об улучшении депонирующей функции органа. В ткани селезёнки при этих же условиях установлено снижение содержания железа на 21,8 (p<0,05) и 33,6 % (p<0,01) и цинка - на 21,2 (p<0,05) и 52,2 % (p<0,001), а также отмечено повышение содержания меди на 33,2 (p<0,05) и 60,1 % (p<0,001) и марганца - на 15,8 и 19,6 % по сравнению с показателями кур контрольной группы. Такое содержание микроэлементов в ткани селезёнки обусловлено возможным уменьшением интенсивности эритродиэреза в ретикуло-эндотелиальной системе органа и улучшением рециклирования биоэлементов. В ткани яичника кур-несушек под влиянием гидрогумата установлено повышение содержания железа на 28,1 % (p<0,05), цинка - в 3,7 раза (p<0,001) и меди - на 46,4 % (p<0,01), а при действии гумисола-Т-2 отмечено повышение содержания железа и цинка на 32,6 % (p<0,05) и в 3,5 раза (p<0,001) соответственно и снижение содержания меди на 28,6 % (p<0,01), что связано с повышением функциональной активности органа и соответствует тенденции накопления этих элементов в нём в фазу интенсивного яйцеобразования.

При введении в состав комбикорма кур-несушек кормовых биологически активных добавок «Гидрогумат» в расчёте 1,8 мл/кг корма или «Гумисол-Т-2» в расчёте 60 мл/кг корма двукратно в течение 21-го дня с интервалом в 21 день физиологически обусловленный спад их яичной продуктивности был значительно замедленным по сравнению с птицей контрольной группы, что характеризует улучшение функционального статуса организма кур во второй фазе продуктивности. Средняя яйценоскость курей опытных групп была на 5 % (p<0,05) выше относительно контрольного показателя, а весовая характеристика яиц, которые были получены от кур контрольной и опытных групп, не имела достоверной разницы. Таким образом, введение в рацион кур-несушек гуминовых кормовых добавок позволяет пролонгировать их продуктивный период.

Ключевые слова: куры-несушки, морфо-функциональные показатели крови, антиоксидантная защита эритроцитов, микроэлементы, гидрогумат, гумисол-Т, продуктивность.

Skoryk M.V. Functional Conditions of Erythrocytes and Trace Element Contents in the Internal Organs of Laying Hens under the Influence of Substances of Humic Nature. - The manuscript.

The dissertation paper of the Applicant for the Scientific Degree of the Candidate of Veterinary Sciences in Speciality 03.00.13 - Physiology of Man and Animals. - Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj. - Lviv, 2009.

This dissertation paper presents the results of research into peculiarities of morphological and functional blood indices, antioxidant protection of erythrocytes and trace element contents, which participate in the hemopoese process in the internal organs of laying hens during the phase of physiologically retarded egg-forming processes and under the effects of biologically active additives of huminous nature - “Hydrohumat” and “Humisol-T-2”- introduced into the poultry rations.

It has been revealed that in their second productive phase the laying hens display decreased contents of erythrocytes and hemoglobin as compared to those of physiological standards; and the processes of peroxide oxidation of lipids in erythrocytes are accelerated on the background of decreased antioxidant protection. Due to the effects produced by huminous feed additives in hens, their morpho-functional blood indices improve, and the changes occurring to the condition of the glutathione system in erythrocytes correspond to high antioxidant protection in cells. After the introduction of hydrohumat and humisol-T-2 into the poultry rations, the trace element contents in the tissues of liver, spleen and ovaries in hens were investigated also. The changes occurred to the contents of iron, copper, manganese and zinc are indicative of functional activity of the above mentioned organs.

The introduction of the biologically active additives of huminous nature - “Hydrohumat” and “Humisol-T-2” - into the rations for laying hens in their second productive phase improves physiological condition in poultry and provides the opportunities for prolongation of the productive periods in hens.

Key words: laying hens, morpho-functional blood indices, antioxidant protection of erythrocytes, trace elements, hydrohumat and humisol-T, productivity.

кров еритроцит яйцеутворення гуміновий

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах впливу антропогенних факторів навколишнього середовища на організм курей-несучок нагальним постає питання щодо поліпшення їх фізіологічного статусу та пролонгування інтенсивності яйцеутворення, оскільки інтенсивне використання продуктивної птиці призводить до швидкого виснаження організму, пов'язаного зі зміною регуляції метаболічних реакцій. Введення до раціону курей біологічно активних речовин, що регулюють і корегують метаболічні процеси, найефективніше вирішує це питання (Ніщеменко М.П. та ін., 1997; Іонов І.А. та ін., 2001; Гунчак А.В. та ін., 2007; Стояновський В.Г. та ін., 2007; Papesova L., 2007).

Система еритрону відіграє визначальну роль у забезпеченні транспортної функції крові, що, в свою чергу, позитивно відображається на перебігу метаболічних реакцій організму птиці та її продуктивних якостях. Враховуючи, що еритроцити курей містять ядро, завдяки чому в цих клітинах відбуваються процеси транскрипції білка, то рівень системи антиоксидантного захисту для них має вагоме значення (Гунчак В.М., 2005). Крім того, функціональний стан організму продуктивних тварин залежить від забезпечення їх мінеральними речовинами та специфіки обміну останніх, зокрема катіонних мікроелементів, що приймають участь у процесах кровотворення та відтворювальній функції (Aggett P.J., 1985; Мікулець Ю.І. та ін., 2002; Янович Д.В., 2003; Білецький Є.М., 2005; Кравців Р.Й., 2006).

На часі існує потреба в таких екологічно чистих добавках, що при надходженні до організму одночасно проявляли б адаптогенну, регулюючу, корегуючу та імуномоделюючу дії, а при метаболізмі не чинили негативного впливу і не кумулювались. На сьогодні таким вимогам відповідають речовини гумінової природи. Зроблено чималий вклад у дослідженнях їхньої дії на живі організми, в тому числі й на продуктивну птицю (Христєва Л.А., 1977; Палфій Ф.Ю. та ін., 1994; Грибан В.Г., 1998; Csicsor J. and et., 2000; Panina O., 2000; Степченко Л.М., 2005). Сполуки гумінової природи проявляють синергічну дію з вітамінами та мікроелементами, володіють антиоксидантними властивостями (Степченко Л.М. та ін., 1992; Сотникова В.П. та ін., 1992; Kulikova N.A. and et., 2005). Слід зазначити, що недостатньо вивченим залишається питання щодо впливу гумінових речовин на організм курей-несучок в період фізіологічно обумовленого зниження їх продуктивності.

Дослідження були спрямовані на з'ясування онтогенетичних особливостей функціонального стану еритроцитів курей-несучок у фазу фізіологічно обумовленого зниження інтенсивності процесів яйцеутворення та механізмів впливу кормових біологічно активних добавок різного гумінового походження «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2» на організм несучок в період закінчення технологічного циклу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом комплексної теми кафедри фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету “Використання біологічно активних речовин і адаптогенів природного походження для нормалізації відтворювальної функції та стимуляції формування біологічної продукції у високопродуктивних тварин”, номер державної реєстрації 0107U007923.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було з'ясування функціонального стану еритроцитів і вмісту катіонних мікроелементів (Fe, Cu, Mn, Zn) в організмі курей-несучок другої фази продуктивності та за впливу кормових біологічно активних добавок гумінового походження «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2».

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

– визначити кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну та метгемоглобіну, показник гематокриту та індекси еритроцитів у крові курей-несучок у фазу фізіологічно обумовленого зниження їх яєчної продуктивності;

– дослідити рівень системи глутатіону в крові та еритроцитах курей-несучок на даному етапі онтогенезу;

– встановити в цей віковий період життєдіяльності продуктивної птиці вплив кормових біологічно активних добавок «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2» на морфо-функціональні показники крові курей та стан антиоксидантного захисту їх еритроцитів;

– визначити вміст заліза, міді, цинку та марганцю у тканинах печінки, селезінки та яєчнику курей-несучок за умови введення до раціону гумінових кормових добавок «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2»;

– встановити оптимальну кількість введення кормової біологічно активної добавки «Гумісол-Т-2» до раціону курей-несучок;

– дослідити динаміку несучості курей при введенні до їх раціону кормових біологічно активних добавок «Гідрогумат» чи «Гумісол-Т-2»;

– науково обґрунтувати доцільність використання в раціонах курей на етапі зниження їх продуктивності кормових біологічно активних добавок гумінового походження «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2» з метою поліпшення функціонального статусу організму птиці та пролонгування процесів яйцеутворення.

Об'єкт дослідження: функціональний стан еритроцитів і вміст мікроелементів у внутрішніх органах курей-несучок другої фази продуктивності.

Предмет дослідження: морфо-функціональні показники крові, стан системи та активність ферментів антиоксидантного захисту еритроцитів, вміст катіонних мікроелементів (Fe, Cu, Mn, Zn) у тканинах печінки, селезінки та яєчнику, рівень несучості курей другої фази продуктивності за впливу кормових біологічно активних добавок гумінового походження «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2».

Методи досліджень: клінічні - огляд і оцінка загального стану організму курей-несучок; фізіологічні - оцінка функціонального стану еритроцитів курей в онтогенезі та за дії кормових добавок гумінового походження, гематологічні - визначення морфо-функціональних показників крові; біохімічні - визначення активності ферментів циклу глутатіону, вмісту глутатіону та його форм, вмісту ТБК-активних продуктів і церулоплазміну, вмісту мікроелементів у тканинах органів; зоотехнічні - визначення рівня несучості курей; математичні - визначення лінійної кореляції між досліджуваними показниками, статистична обробка одержаних результатів, розрахунок економічної ефективності.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено поліпшення функціонального стану еритроцитів у курей-несучок у фазу фізіологічно обумовленого спаду процесів яйцеутворення за рахунок інтенсифікації системи їх антиоксидантного захисту за впливу кормових біологічно активних добавок гумінового походження. Вперше показано, що у курей-несучок другої фази продуктивності за дії гідрогумату або гумісолу-Т-2 відбувається підвищення вмісту заліза, міді та цинку в тканині печінки, заліза та цинку - в тканині яєчника, а в тканині селезінки - зменшення вмісту заліза і цинку, та встановлено корелятивні взаємозв'язки між цими показниками й морфо-функціональним станом еритроцитів.

Одержані результати щодо функціонального стану еритроцитів і тканинного вмісту мікроелементів дозволили теоретично обґрунтувати доцільність застосування у складі раціону курей-несучок, які знаходяться наприкінці продуктивного періоду, кормових біологічно активних добавок гумінового походження «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2» з метою поліпшення фізіологічного статусу організму птиці та пролонгування процесів яйцеутворення.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі одержаних даних експериментальних досліджень розроблені рекомендації з використання кормових добавок гумінової природи в раціоні курей-несучок другої фази продуктивності, що затверджені колегією Дніпропетровського обласного управління ветеринарної медицини. Розроблено схему і визначено оптимальну кількість введення до раціону курей-несучок другої фази продуктивності кормової біологічно активної добавки «Гумісол-Т-2». Розроблені та введені в дію технічні умови України на кормові біологічно активні добавки для сільськогосподарських тварин та птиці «Гідрогумат» (ТУ У 15.7-00493675-001:2007) і «Гумісол-Т» (ТУ У 15.7-19380560-006:2006).

Основні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін «Фізіологія тварин», «Патологічна фізіологія», «Біохімія тварин» та впровадженні в науково-дослідну роботу кафедр Дніпропетровського державного аграрного університету, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Сумського національного аграрного університету, Білоцерківського національного аграрного університету, Харківської державної зооветеринарної академії, Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Кримський агротехнологічний університет”, Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно здійснив пошук і аналіз наукової літератури, організував досліди та провів експериментальні дослідження. Аналіз та інтерпретацію одержаних результатів, викладення висновків і пропозицій автор здійснив за науково-методичною допомогою наукового керівника - кандидата біологічних наук, доцента Л.М. Степченко.

Дослідження вмісту мікроелементів у тканинах внутрішніх органів курей-несучок проведені за методичною допомогою завідувача відділу інструментальних методів контролю Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок, кандидата сільськогосподарських наук Д.В. Яновича.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались, обговорювались і отримали схвальні відгуки на VI Українській конференції по птахівництву з міжнародною участю (19-23 вересня 2005 р., м. Алушта); Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин” (24-25 листопада 2005 р., м. Дніпропетровськ); XVII з'їзді Українського фізіологічного товариства (18-20 травня 2006 р., м. Чернівці); Міжнародній науково-практичній конференції “Біологічні основи продуктивності та здоров'я тварин” (8-9 червня 2006 р., м. Львів); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасність та майбутнє аграрної науки та виробництва” (19-20 жовтня 2006 р., м. Львів); IX Українському біохімічному з'їзді (24-27 жовтня 2006 р., м. Харків); Міжнародній науково-практичній конференції “Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні” (7-9 червня 2007 р., м. Чернівці); Міжнародній науково-практичній конференції “Досягнення та перспективи застосування гумінових речовин у сільському господарстві” (20-22 лютого 2008 р., м. Дніпропетровськ); VII Міжнародному симпозіумі “Биологические механизмы старения” (21-24 травня 2008 р., м. Харків); Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (23-24 жовтня 2008 р., м. Львів); вчених радах Інституту біотехнології та здоров'я тварин Дніпропетровського державного аграрного університету (2004-2006 рр.).

Публікації. Основні положення дисертації та результати досліджень висвітлені в повному обсязі та опубліковані в 14 друкованих працях, у тому числі 6 - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України; 5 - матеріалах і тезах конференцій; 2 - технічні умови на кормові біологічно активні добавки; 1 - рекомендації з використання кормових добавок гумінової природи.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з наступних розділів «Вступ», «Огляд літератури», «Загальна методика і основні методи досліджень», «Результати власних досліджень», «Аналіз і узагальнення результатів досліджень», «Висновки», «Пропозиції виробництву», «Додатки», «Список використаних джерел». Загальний обсяг роботи 212 сторінок, проілюстрована 30 таблицями та 10 рисунками, містить 23 додатки. Список використаних джерел включає 333 публікації, у тому числі 53 іноземних.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна методика й основні методи досліджень

Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету та Краснопільській птахофабриці ПВФ “Агроцентр” Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Дослідження проведені на промисловому стаді курей-несучок другої фази продуктивності яєчного кросу «Ломанн коричневий» протягом зимово-весняних періодів 2004-2006 рр.

Для вирішення поставлених задач було проведено три науково-господарських експерименти. В рамках кожного експерименту формували контрольну і дослідні групи курей-несучок другої фази продуктивності за принципом аналогічних груп, враховуючи живу масу, фізіологічний стан і середню продуктивність несучок. Кількість птиці в кожній групі становила 55 курей віком 52 тижні на початок кожного експерименту. Проведені експерименти складались з періодів - підготовчого, дослідного і післядії - тривалістю 21 день кожний, протягом яких щоденно вели спостереження за функціональним станом несучок та їх яєчною продуктивністю. Під час підготовчого періоду птиця всіх груп одержувала загальногосподарський раціон. Упродовж дослідного періоду досліджували вплив на організм птиці кормових добавок гумінової природи «Гідрогумат» або «Гумісол-Т-2», що вводили до складу комбікорму шляхом змішування в умовах кормоцеху птахофабрики з розрахунку на 1 кг корму і задавали курям-несучкам щоденно. В період післядії до раціону кормові добавки не вводили. Наприкінці дослідного періоду кожного експерименту у курей контрольної та дослідних груп відбирали біологічний матеріал для подальших фізіологічних досліджень. Усі маніпуляції з птицею, яка була задіяна в експериментах, проводили згідно до положення «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986), «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах», ухвалених Першим Національним конгресом з біоетики (Київ, 2001).

Перший експеримент був направлений на визначення оптимальної кількості кормової біологічно активної гумінової добавки «Гумісол-Т-2» (ТУ У 15.7-19380560-006:2006) у складі комбікорму для курей-несучок другої фази продуктивності і складався з двох послідовних етапів. Для проведення першого етапу було сформовано п'ять груп птиці, для другого - сім, з яких одна була контрольною, інші - дослідними. Курям дослідних груп в першому етапі експерименту задавали гумісол-Т-2 у кількості від 15 до 30 мл/кг корму, в другому - від 30 до 80 мл/кг корму. Ефективність застосування кормової добавки оцінювали за морфо-функціональними показниками крові та середньою продуктивністю курей-несучок кожної групи. В другому і третьому експерименті в порівняльному аспекті досліджували вплив кормових біологічно активних добавок гумінової природи «Гідрогумат» (ТУ У 15.7-00493675-001:2007) і «Гумісол-Т-2» (ТУ У 15.7-19380560-006:2006) за оптимальної їх кількості в раціоні на морфо-функціональні показники крові, стан системи антиоксидантного захисту еритроцитів та вміст мікроелементів у внутрішніх органах курей-несучок другої фази продуктивності. Для проведення експериментів було сформовано три групи птиці - контрольну і дві дослідних.

Фізіологічний стан курей-несучок досліджували у відповідності до загальноприйнятих методик. В крові визначали морфо-функціональні показники: кількість еритроцитів (Меньшиков В.В., 1987); вміст гемоглобіну (Інструкції до діагностичних тест-наборів, 2003); показник гематокриту (Меньшиков В.В., 1987); індекси еритроцитів (кольоровий показник, середній вміст гемоглобіну в еритроциті (МСН), середню концентрацію гемоглобіну в еритроциті (МСНС), середній об'єм еритроцитів (МСV)) (Карпищенко А.И., 1998), а також вміст метгемоглобіну - згідно до методу О.М. Горячковського, К.В. Моїсеєвої (Горячковский А.М., 1994); вміст загального і відновленого глутатіону - згідно до методу Вудварда і Фрі (Петрунькина А.М., 1961), осмотичну резистентність еритроцитів - у суміші з різним вмістом ізотонічних розчинів натрію хлористого і сечовини (Камышников В.С., 2003).

В еритроцитах визначали активність глутатіонпероксидази (ГП, К.Ф. 1.11.1.9) за зміною вмісту відновленого глутатіону з модельним субстратом і розвитком кольорової реакції, глутатіонредуктази (ГР, К.Ф. 1.6.4.2) - за швидкістю NАDPН·Н-залежного перетворення окисненої форми глутатіону на відновлену, глутатіон-S-трансферази (Г-S-Т, К.Ф. 2.5.1.1.8) - за швидкістю реакції відновленого глутатіону з 1-хлор-2,4-дінітробензолом, вміст відновленого глутатіону (GSH) - згідно до методу, що ґрунтується на взаємодії кислоторозчинних тіолових груп з реактивом Елмана (Карпищенко А.И., 1999); вміст ТБК-активних продуктів - згідно до методу, що ґрунтується на утворенні забарвленого комплексу при взаємодії малонового діальдегіду з тіобарбітуровою кислотою (Камышников В.С., 2003). Активність ферментів, вміст відновленого глутатіону та ТБК-активних продуктів в еритроцитах розраховували на 1 г гемоглобіну. В сироватці крові визначали вміст церулоплазміну згідно до методу Равіна та активність гамма-глутамілтранспептидази (ГГТП, К.Ф. 2.3.2.2) - із субстратом L, г-глутаміл-п-нітроанілідом (Інструкції до діагностичних тест-наборів, 2003).

У відібраних зразках печінки, селезінки і яєчника після попередньої пробопідготовки згідно до методу сухої мінералізації (ГОСТ 26929-94) визначали вміст мікроелементів (міді, марганцю, заліза та цинку) в розчині проб органів у відповідності з методом полум'яної атомно-абсорбційної спектрофотометрії на двопроменевому приладі з дейтерієвим компенсатором фонової абсорбції ААS-3 виробництва KARL ZEISS JENA (ГОСТ 30178-96; Berman E., 1990).

При проведенні дослідів враховували показники продуктивності курей: несучість, масу яєць, масу курей-несучок, збереженість та причини вибраковки.

Між морфо-функціональними показниками крові та активністю ферментів циклу глутатіону і вмістом відновленого глутатіону в еритроцитах, а також вмістом мікроелементів - заліза, міді, марганцю і цинку - в тканинах печінки, селезінки та яєчника визначали коефіцієнт лінійної кореляції, за яким встановлювали наявність зв'язку між цими показниками (Лакин Г.Ф., 1990).

Одержані результати досліджень опрацьовували біометрично з використанням t-критерію Ст'юдента і визначали ступінь вірогідності різниці (p) між досліджуваними показниками птиці контрольної і дослідних груп (Лакин Г.Ф., 1990). Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при p<0,05*, p<0,01**, p<0,001*** порівняно з даними контрольної групи.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

В крові курей-несучок другої фази продуктивності контрольної групи на підставі зменшеної кількості еритроцитів, низького вмісту гемоглобіну, незначно занижених кольорового показника, МСН, МСНС, а також досить високого MCV, відносно фізіологічної норми, встановили анемічний стан їх організму, що є характерним для птиці цього вікового періоду. При введенні до раціону курей-несучок на даному етапі онтогенезу кормових біологічно активних добавок «Гідрогумат» або «Гумісол-Т-2» за оптимальної концентрації відповідно 1,8 чи 60 мл/кг корму кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в крові курей підвищувались однаково на 21,5 % (p<0,001) за впливу гідрогумату, а за дії гумісолу-Т-2 зростав лише вміст гемоглобіну на 10,1 % (p<0,01) у порівнянні з відповідними показниками птиці контрольної групи (табл. 1).

Таблиця 1

Морфо-функціональні показники крові курей-несучок за дії

гумінових кормових добавок (M±m, n=6)

Примітка: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 порівняно з даними контрольної групи

За повторного введення до раціону несучок гідрогумату кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в їх крові були відповідно вищими за контрольні показники на 24,8 (p<0,001) і 16,3 % (p<0,001), а при задаванні гумісолу-Т-2 - на 4,8 (p<0,01) і 9,8 % (p<0,001). При цьому підвищення кількості еритроцитів у крові курей не призводило до вірогідної зміни значення гематокриту відносно контрольного показника. При використанні гідрогумату підвищувалась МСНС на 21,9 % (p<0,01) і зменшувався МСV на 17,9 % (p<0,01), а за умови застосування гумісолу-Т-2 відбувалось підвищення кольорового показника і МСН майже на 12,7 % (p<0,001) та МСНС - на 10,8 % (p<0,05) у порівнянні з відповідними показниками курей контрольної групи. При повторному введенні до раціону птиці кормових добавок «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2» проявлялись подібні до першого їх застосування зміни індексів еритроцитів курей дослідних груп. Отже, за рахунок поліпшення морфо-функціональних показників крові курей-несучок другої фази продуктивності за впливу кормових добавок гумінового походження попереджалось виникнення в їх організмі гіпоксичного стану, що пов'язано з імовірним покращенням процесу кровотворення. Про функціональну стабільність червоного кісткового мозку в курей за цих умов, а також гомеостатичну рівновагу водно-сольового обміну, вказував майже незмінний показник гематокриту. Крім того, застосування в раціоні курей-несучок кормових добавок «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2» в оптимальній кількості не призводило до вірогідної зміни в їх крові вмісту метгемоглобіну в порівнянні з птицею контрольної групи, що свідчить про відсутність токсичної дії чи дії сильнодіючих окисників з боку досліджуваних добавок. Тому вони за визначеного вмісту в складі кормосуміші цілком безпечні для організму птиці.

Функціональний стан еритроцитів курей-несучок оцінювали за системою їх антиоксидантного захисту на підставі визначення активності ферментів циклу глутатіону - глутатіонредуктази, глутатіонпероксидази та глутатіон-S-трансферази (табл. 2).

Таблиця 2

Рівень активності ферментів циклу глутатіону в еритроцитах курей-несучок за дії гумінових речовин, мкмоль/(хв·г Hb), M±m; n=6

Примітка: *** - р<0,001 порівняно з даними контрольної групи

Введення до раціону курей-несучок кормових біологічно активних добавок «Гідрогумат» або «Гумісол-Т-2» призводило до зниження в їх еритроцитах активності глутатіонпероксидази відповідно в 1,6 (p<0,001) і 1,7 рази (p<0,001) і глутатіон-S-трансферази - в 2,1 (p<0,001) і 1,9 рази (p<0,001) та підвищення активності глутатіонредуктази в 1,9 (p<0,001) і 1,6 рази (p<0,001) в порівнянні з відповідними показниками несучок контрольної групи. Вміст відновленого глутатіону в еритроцитах крові курей при застосуванні в їх раціоні гідрогумату був меншим на 45,8 % (p<0,001) і на 29,0 % (p<0,01) - при введенні до раціону гумісолу-Т-2, аніж у контрольної птиці.

Високий рівень активності глутатіонпероксидази на тлі високого вмісту відновленого глутатіону в еритроцитах курей контрольної групи у порівнянні з птицею дослідних груп свідчить про інтенсивне знешкодження продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), що є субстратом для ГП, при надмірному їх утворенні, що закономірно у старих клітинах (Kahl R., 2004). Вірогідне зниження активності ГП на тлі низького вмісту GSH в еритроцитах курей дослідних груп обумовлене низьким вмістом метаболітів ПОЛ, що є наслідком зниження інтенсивності цих процесів в клітинах організму птиці за дії гумінових сполук. Тож, подібну активність ГП можна вважати за поліпшення функціонального стану еритроцитів за рахунок їх оновлення при участі червоного кісткового мозку. Про цей факт свідчить також зниження активності Г-S-Т, субстратом для якої є ендогенні токсини і недоокиснені продукти, в еритроцитах курей дослідних груп. При цьому вірогідно висока активність глутатіонредуктази відносно контрольного показника може бути зумовлена наявністю субстрату - окисненого глутатіону (GSSG), що утворюється в клітинах внаслідок детоксикації продуктів ПОЛ за участю GSH, і направлена на підтримку в них високого співвідношення GSH/GSSG. Суттєве переважання цього показника в крові курей дослідних груп над контрольним показником, зокрема на 77,5 % (p<0,001) при застосуванні гідрогумату і на 53,7 % (p<0,01) - гумісолу-Т-2, є свідченням належного окисно-відновного стану еритроцитів, що зумовлено дією гумінових речовин на систему їх антиоксидантного захисту. Крім того, глутатіонредуктаза приймає участь у відновленні дисульфідних зв'язків білків, що відображається на проникливості мембран і процесах окиснювального фосфорилювання (Лук'яненко О.І., 2005). Між рівнем активності ферментів циклу глутатіону або вмістом його відновленої форми в еритроцитах та їх кількістю або вмістом гемоглобіну в крові курей-несучок першої та другої дослідних груп був встановлений зворотний корелятивний зв'язок (r=-0,66…-0,92), що пояснює залежність функціонального стану еритроцитів від системи їх антиоксидантного захисту. На відміну від дослідної птиці в еритроцитах курей контрольної групи зниження активності ГР може свідчити про ймовірний спад рівня антиоксидантного захисту цих клітин, чим зумовлюється інтенсифікація процесів ПОЛ, метаболіти якого чинять негативний вплив на структуру клітинної мембрани, а також знижують активність функціональних білків еритроцитів за рахунок блокування їх дисульфідних зв'язків. Вміст ТБК-активних продуктів в еритроцитах курей-несучок за дії досліджуваних кормових біологічно активних добавок був більш, ніж у 1,5 рази (p<0,001) меншим за такий показник у курей контрольної групи (рис. 1), що свідчить про низьку інтенсивність процесів ПОЛ в еритроцитах дослідної птиці й позитивно відображається на структурі клітинних мембран, забезпечуючи при цьому підвищення осмотичної резистентності еритроцитів (рис. 2). Підтвердженням тому є прояв позитивного корелятивного зв'язку (r=0,59…0,81) між вмістом ТБК-активних продуктів і рівнем активності ГР, ГП або Г-S-Т в еритроцитах курей-несучок, яким до раціону додавали гумінові кормові добавки.

Рис. 1. Вміст ТБК-активних продуктів в еритроцитах крові курей-несучок за дії гумінових речовин, мкмоль/г Hb (M±m; n=6)

Рис. 2. Осмотична резистентність ерит-роцитів курей-несучок

Рівень активності гамма-глутамілтранспептидази, як ключового ферменту обміну глутатіону, в сироватці крові курей-несучок був вірогідно нижчим за контрольний показник на 35,4 % (p<0,001) за впливу гідрогумату і на 34,4 % (p<0,001) - за дії гумісолу-Т-2. Високий рівень активності ГГТП в сироватці крові курей-несучок контрольної групи можна пояснити розвитком деструктивних процесів в організмі птиці, зокрема ушкодженням мембран клітин жовчних протоків печінки і протоків підшлункової залози, системи канальців нирок, що пов'язано з активацією в клітинах процесів ПОЛ. Низький рівень активності ГГТП в сироватці крові курей дослідних груп вказує на те, що досліджувані кормові добавки здійснюють стабілізуючу дію на структуру мембран клітин внутрішніх органів. Одержані результати узгоджується з даними Лотош Т.Д., 2000; Лосєвої Є.О., 2008.

Отже, гумінові речовини кормових біологічно активних добавок «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2» впливають на функціональний стан еритроцитів через поліпшення в них метаболічних реакцій і системи антиоксидантного захисту за рахунок їх оновлення в червоному кістковому мозку, що, в свою чергу, попереджає розвиток оксидативного, а так - і гіпоксичного стресу в організмі продуктивної птиці та позитивно відображається на її фізіологічному статусі в цілому.

За вмістом катіонних мікроелементів - заліза, міді, марганцю і цинку - у таких внутрішніх органах птиці, як печінка і селезінка, можна судити про їх засвоєння організмом та стан процесу кровотворення, в якому вони приймають безпосередню участь. Так, в тканині печінки курей-несучок контрольної групи вміст зазначених елементів становив відповідно 220,96±5,43, 17,94±1,40, 5,00± ±0,56 і 495,33±43,34 мкг/г сухої речовини органу. За умови введення до раціону курей-несучок кормових добавок «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2» в тканині печінки вміст заліза був вищим відповідно на 13,2 (p<0,01) і 16,3 % (p<0,05), міді - на 29,8 (p<0,05) і 38,5 % (p<0,01), цинку - на 25,0 (p<0,05) і 23,7 % (p<0,05) в порівнянні з показниками у курей контрольної групи. Вміст марганцю в цьому органі несучок не зазнавав вірогідної зміни як при застосуванні одної, так і другої кормових добавок. Тож, гідрогумат і гумісол-Т-2 зумовлюють в організмі старіючої птиці ймовірне поліпшення інтенсивності процесів засвоєння мікроелементів з раціону, а також сприяють їх депонуванню в печінці та більш вираженій участі в функції кровотворення. Між морфо-функціональними показниками крові - кількістю еритроцитів і вмістом гемоглобіну - та вмістом досліджуваних мікроелементів у тканині печінки курей-несучок дослідних груп були встановлені прямі та тісні корелятивні зв'язки (r=0,68…0,86).

В тканині селезінки курей-несучок контрольної групи вміст заліза складав 1025,95±62,20, міді - 22,50±1,65, марганцю - 3,17±0,24 і цинку -937,84±72,27 мкг/г сухої речовини органу. При застосуванні гумінових кормових добавок «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2» в тканині цього органу несучок вміст заліза був нижчим за контрольний показник відповідно на 21,8 (p<0,05) і 33,6 % (p<0,01) та цинку - на 21,2 (p<0,05) і 52,2 % (p<0,001), а вміст міді та марганцю перевищував контроль відповідно на 33,2 (p<0,05) і 15,8 % та 60,1 (p<0,001) і 19,6 %. Високий вміст заліза і цинку в селезінці курей контрольної групи можна розцінювати як посилену руйнацію еритроцитів в ретикуло-ендотеліальній системі цього органу, що можливе за умови зміни структури і форми цих клітин відносно фізіологічної норми. За дії гумінових речовин досліджуваних кормових добавок відбувався зворотний процес, що пов'язано з імовірним підвищенням міцності структури еритроцитарних мембран. Підвищення вмісту міді в селезінці курей-несучок дослідних груп є можливим наслідком інтенсифікації координаційних механізмів у старіючому організмі, що направленні на залучення мікроелементу в процес синтезу гемоглобіну. Поряд з цим, виражених корелятивних зв'язків між морфо-функціональними показниками крові та вмістом мікроелементів у тканині селезінки не виявлено.

В тканині яєчника, функціонування якого відображає стан репродуктивної функції організму, курей-несучок контрольної групи вміст заліза, міді, марганцю й цинку становив відповідно 167,61±14,12, 19,08±1,44, 2,04±0,15 і 107,19±10,30 мкг/г сухої речовини органу. При введенні до раціону курей кормових біологічно активних добавок «Гідрогумат» чи «Гумісол-Т-2» вміст заліза був вищим відповідно на 28,1 (тенденція) і 32,6 % (p<0,05), цинку - в 3,7 (р<0,001) і 3,5 рази (р<0,001), а вміст міді - вищим на 46,4 % (p<0,01) при використанні першої кормової добавки і на 28,6 % (p<0,01) меншим при застосуванні другої в порівнянні з відповідними показниками птиці контрольної групи. Вміст марганцю в цьому органі не зазнавав вірогідних змін як за впливу гідрогумату, так і за дії гумісолу-Т-2. Підвищений вміст досліджуваних мікроелементів в яєчнику курей-несучок дослідних груп зумовлений, на наш погляд, покращенням функціонування органу та відповідає тенденції накопичення цих елементів у фазу інтенсивного яйцеутворення. Між кількістю еритроцитів і вмістом гемоглобіну та вмістом марганцю в яєчнику птиці обох дослідних груп був встановлений тісний позитивний зв'язок (r=0,79…0,90), а також мав місце високий від'ємний зв'язок (r=-0,70…-0,96) між морфо-функціональними показниками крові та вмістом заліза й міді в тканині яєчника несучок, яким до раціону вводили гідрогумат.

За повторного введення кормових біологічно активних добавок гумінового походження «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2» в раціон курей-несучок другої фази продуктивності вміст досліджуваних мікроелементів в тканинах печінки, селезінки та яєчника в порівнянні з контрольними показниками зазнавав подібних змін, як і при першому використанні кормових добавок, хоча був менш виразним. При цьому корелятивні зв'язки між морфо-функціональними показниками крові та вмістом мікроелементів у тканині печінки курей дослідних груп були відсутніми або менш вираженими. Одночасно з цим проявлявся високий від'ємний зв'язок (r=-0,79…-0,94) між вмістом гемоглобіну чи кількістю еритроцитів в крові курей та вмістом міді або цинку в тканині селезінки, а також від'ємний корелятивний зв'язок (r=-0,78… -0,99) між кількістю еритроцитів і вмістом гемоглобіну в крові та вмістом міді й цинку в яєчнику курей, до раціону яких вводили гумісол-Т-2.

Наслідком поліпшення фізіологічного статусу організму птиці є підвищення функції яйцеутворення. Впродовж терміну експерименту відзначали поступове зниження яєчної продуктивності курей-несучок, що є фізіологічно обумовленим наслідком їх вікового періоду, але за умови застосування в складі комбікорму гумінових кормових добавок «Гідрогумат» або «Гумісол-Т-2» такий спад був більш уповільненим (рис. 3).

Рис. 3. Продуктивність курей-несучок за дії гумінових кормових добавок

За умови використання досліджуваних кормових добавок в раціоні курей-несучок на тлі поступового зниження їх яєчної продуктивності відзначили більш високий рівень несучості (в межах 5 % (p<0,05)) дослідної птиці в порівнянні з несучками контрольної групи. Біологічний ефект кормових добавок на організм курей-несучок другої фази продуктивності за оптимального вмісту в їх раціоні проявляється не тільки в період їх застосування, але і впродовж послідуючих тижнів спостереження. При цьому вагова характеристика яєць курей дослідних груп майже не відрізнялась від аналогічного показника контрольної птиці. Економічна ефективність від застосування кормової біологічно активної добавки «Гідрогумат» в раціоні курей-несучок другої фази продуктивності становила 17 грн. на гривню витрат при одержанні на кожну середню несучку на 3,5 яйця більше, ніж в контрольній групі птиці, а при використанні «Гумісол-Т-2» - 0,14 грн. на гривню витрат і одержанні на кожну середню несучку на 3,8 яйця більше в порівнянні з контролем.

ВИСНОВКИ

У дисертації на підставі експериментальних досліджень розкрито особливості морфо-функціональних показників крові та антиоксидантного захисту еритроцитів у курей-несучок у фазу фізіологічно обумовленого спаду процесів яйцеутворення. Доведено вплив кормових біологічно активних добавок гумінового походження «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2» на поліпшення функціонального стану еритроцитів курей-несучок другої фази продуктивності та вміст мікроелементів у печінці, селезінці та яєчнику, а також можливість пролонгування за цих умов продуктивного періоду курей.

1. У курей в період фізіологічно обумовленого спаду інтенсивності яйцекладки в периферичній крові відбувається зменшення кількості еритроцитів (до 2,42 Т/л) і вмісту гемоглобіну (до 78,89 г/л), що пов'язано з уповільненням метаболічних процесів і зумовлено зниженням регенераторної здатності червоного кісткового мозку.

2. В еритроцитах несучок другої фази продуктивності встановлено високий вміст ТБК-активних продуктів (0,38 мкмоль/г Hb), підвищення активності глутатіонпероксидази (859,42 мкмоль/(хв·г Hb)) і глутатіон-S-трансферази (10,95 мкмоль/(хв·г Hb)) та зниження активності глутатіон-редуктази (3,18 мкмоль/(хв·г Hb)), що вказує на інтенсифікацію процесів перекисного окиснення ліпідів на тлі спаду антиоксидантного захисту в цих клітинах крові.

3. При введенні до раціону курей-несучок кормових біологічно активних добавок «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2» за оптимальної концентрації відзначено підвищення кількості еритроцитів в межах фізіологічної норми відповідно на 24,8 (p<0,001) і 4,8 % (p<0,01) та вмісту гемоглобіну - на 21,5 (p<0,001) і 10,1 % (p<0,01). За індексами еритроцитів курей встановлено, що за дії гумісолу-Т-2 відбувається краще насичення клітин гемоглобіном, а за впливу гідрогумату - зменшення їх середнього об'єму. Вміст метгемоглобіну в крові дослідної птиці не зазнавав вірогідної зміни відносно такого показника у курей контрольної групи.

4. За введення до раціону курей гідрогумату в еритроцитах виявлено зниження активності глутатіонпероксидази та глутатіон-S-трансферази відповідно в 1,6 (p<0,001) і 2,1 рази (p<0,001), а при застосуванні гумісолу-Т-2 - в 1,7 (p<0,001) і 1,9 рази (p<0,001). Водночас, за дії досліджуваних кормових добавок встановлено відповідне підвищення активності глутатіонредуктази в 1,9 (p<0,001) і 1,6 рази (p<0,001), тоді як вміст відновленого глутатіону при цьому був на 45,8 (p<0,001) і 29,0 % (p<0,001), а вміст ТБК-активних продуктів - у 1,5 рази (p<0,001) меншим порівняно з несучками контрольної групи, що впливало на підвищення осмотичної резистентності еритроцитів.

5. В сироватці крові курей-несучок активність гамма-глутамілтранспептидази була нижчою на 35,4 % (p<0,001) при введенні до раціону гідрогумату і на 34,4 % (p<0,001) за впливу гумісолу-Т-2, що вказує на стабілізуючу дію гумінових речовин на структуру мембран клітин внутрішніх органів, а також зниження інтенсивності процесів ПОЛ в клітинах організму птиці.

6. Використання в раціоні курей кормових біологічно активних добавок гумінової природи «Гідрогумат» чи «Гумісол-Т-2» сприяло підвищенню вмісту в тканині печінки міді відповідно на 29,8 (p<0,05) і 38,5 % (p<0,01), заліза - на 13,2 (p<0,01) і 16,3 % (p<0,05) та цинку - на 25,0 (p<0,05) і 23,7 % (p<0,05). В тканині селезінки за цих умов виявлено зниження вмісту заліза на 21,8 (p<0,05) і 33,6 % (p<0,01) та цинку на 21,2 (p<0,05) і 52,2 % (p<0,001), і підвищення вмісту міді на 33,2 (p<0,05) і 60,1 % (p<0,001) та марганцю на 15,8 і 19,6 % відповідно в порівнянні з показниками курей контрольної групи. В тканині яєчника несучок за впливу гідрогумату встановлено підвищення вмісту заліза на 28,1 % (p<0,05), міді - на 46,4 % (p<0,01) та цинку - в 3,7 рази (p<0,001); за дії гумісолу-Т-2 - підвищення вмісту заліза і цинку відповідно на 32,6 % (p<0,05) і в 3,5 рази (p<0,001) та зниження вмісту міді на 28,6 % (p<0,01).

7. При застосуванні в складі комбікорму курей-несучок гумінових кормових добавок «Гідрогумат» і «Гумісол-Т-2» фізіологічно обумовлений спад їх яєчної продуктивності був значно сповільненим порівняно з птицею контрольної групи, що зумовлено поліпшенням функціонального статусу організму курей другої фази продуктивності. При цьому середня несучість курей дослідних груп була на 5 % (p<0,05) вищою за контрольний показник, а вагова характеристика яєць, що були одержані від несучок контрольної та дослідних груп, не мала вірогідної різниці. Економічний ефект при застосуванні гідрогумату в раціоні птиці становив 17 грн. на гривню витрат, а при введенні до раціону курей гумісолу-Т-2 - 0,14 грн. на гривню витрат.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою поліпшення функціональних можливостей курей-несучок в період вікового зниження їх продуктивних якостей і пролонгування інтенсивності яйцекладки рекомендовано застосовувати в складі загальногосподарських раціонів кормові біологічно активні добавки гумінової природи «Гідрогумат» з розрахунку 1,8 мл/кг корму або «Гумісол-Т-2» з розрахунку 60 мл/кг корму дворазово впродовж 21-го дня з інтервалом у 21 день згідно рекомендацій, що затверджені колегією Дніпропетровського обласного управління ветеринарної медицини.

2. Одержані результати щодо морфо-функціональних показників крові, рівня антиоксидантного захисту еритроцитів, вмісту мікроелементів у тканинах внутрішніх органів курей-несучок другої фази продуктивності, а також взаємозв'язки цих показників рекомендовано використовувати в курсі лекцій з фізіології, біохімії та патологічної фізіології сільськогосподарських тварин для студентів аграрних вузів ІІІ-ІV рівня акредитації.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Степченко Л.М. Ефективність застосування в раціоні курей-несучок гумісолу-супер як кормової добавки / Л.М. Степченко, М.В. Скорик, В.К. Перебийніс // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. / ІП УААН. - Харків, 2005. - Вип. 57. - C. 251-255. (Дисертант брав участь у проведенні експериментальних досліджень, провів узагальнення одержаних результатів, підготував до друку статтю).