Формування системи норм і нормативів у рослинництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ НОРМ І НОРМАТИВІВ ПРАЦІ

У РОСЛИННИЦТВІ

НЕЧИПОРУК Анатолій Анатолійович

Житомир - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Вітвіцький Володимир Валентинович

НДІ “Украгропромпродуктивність”,

директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Лотоцький Іван Іванович,

Подільський державний аграрно-технічний університет,

завідувач кафедри економіки підприємств

і соціально-трудових відносин

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Шпикуляк Олександр Григорович,

ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН,

завідувач відділу ціноутворення та кон'юнктури ринку

Захист дисертації відбудеться ___ квітня 2009 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар 7, ауд. 504.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий “___” березня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

доцент В.П. Якобчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Організація нормування праці у сільському господарстві, започаткована ще за часів існування командної економічної системи, не забезпечує адекватного реагування товаровиробників на зміни ринкового середовища, що формується внаслідок кардинальних трансформацій аграрного сектора України. Орієнтація дореформеної системи нормування лише на традиційні технології та адміністративні методи управління не сприяє успішному розвитку рослинництва в умовах плюралізму вибору організаційно-правових форм виробництва і ринкових методів ціноутворення на продукцію та ресурси. У зв'язку з цим виникла потреба у формуванні нової системи норм і нормативів (далі НіН) з її необмеженим доступом до нормативно-інформаційного поля, швидким реагуванням на перманентні зміни середовища та умови здійснення господарської діяльності підприємств.

Виробництво конкурентоспроможної продукції рослинництва, підвищення продуктивності праці та рівня рентабельності є пріоритетним завданням сільськогосподарських підприємств, яке вимагає розробки нового методичного підходу до управління процесом використання трудових та матеріальних ресурсів (тобто живої та уречевленої праці) на основі нормативної собівартості за різних варіантів технології та організації виробництва. Необхідність наукового обґрунтування напрямів розвитку нормування праці у рослинництві з урахуванням сучасних можливостей на основі детального дослідження природних та організаційно-технологічних умов виконання виробничих процесів та їх складових визначило напрям даного дисертаційного дослідження.

Стан вивчення проблеми. Наукові проблеми нормування праці досліджувалися багатьма науковцями: Х.Г. Барамом, В.В. Вітвіцьким, Б.М. Генкіним, Р.А. Коренченком, О.Ф. Лопатіною, Х.Д. Печеним, М.І. Нижнім, В.В. Гаркавим, Т.Д. Куркіною та ін. У їх дослідженнях висвітлено роль нормування праці у сільському господарстві, деталізовано вплив нормоутворюючих чинників, наведено їх характеристику та ступінь впливу на ефективність сільськогосподарського виробництва. Особливу увагу приділено вивченню причин втрат робочого часу, а в сучасних дослідженнях ? нормуванню уречевленої праці, її методичного забезпечення, оцінці впливу кількісних та якісних чинників на процес нормування.

Проте, час вимагає нового погляду на формування норм і нормативів з позиції системного підходу, що набуває особливого значення у галузі рослинництва. В умовах становлення ринкової економіки посилюється роль інформаційного чинника, необхідність врахування інституціонального середовища і технічних можливостей виконання нормувальних робіт, що й обумовило необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського національного агроекологічного університету за темою: “Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора Північно-Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U008697) та Українського НДІ “Украгропромпродуктивність” за темою: “Розробка системно-комплексних норм продуктивності техніки і витрат пального на вирощуванні сільськогосподарських культур” (номер державної реєстрації 0101U003275).

Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних, методичних та науково-прикладних аспектів формування системи норм і нормативів живої та уречевленої праці у рослинництві. Досягнення мети зумовило вирішення таких завдань:

? обґрунтувати необхідність посилення системного характеру норм і нормативів на пореформеному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва, їх зв'язку із соціальною та екологічною системами;

? уточнити понятійний апарат нормування праці з урахуванням зростаючої ролі уречевленої праці та загострення проблеми обмеженості ресурсів;

? доповнити класифікацію норм і нормативів у сільському господарстві класифікаційними групами, які не враховуються існуючими підходами;

? встановити та формалізувати взаємозв'язки та взаємозалежності між структурними елементами системи норм і нормативів у рослинництві, зокрема на ремонтних роботах сільськогосподарської техніки;

? розробити методичний підхід до нормування уречевленої праці у рослинництві шляхом встановлення нормативної собівартості продукції на основі врахування різних організаційно-технологічних варіантів використання ресурсів;

? обґрунтувати необхідність врахування впливу інституціонального середовища на формування системи норм і нормативів у рослинництві;

? визначити перспективи автоматизації процесу розробки системи норм і нормативів праці з розвитком новітніх інформаційних та телекомунікаційних технологій.

Об'єктом дослідження є процес формування системи норм і нормативів живої та уречевленої праці у рослинництві, виявлення системних взаємозв'язків і взаємозалежностей її окремих елементів, що визначають кількісні та якісні зміни у сільськогосподарському виробництві.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні та пракладні аспекти формування системи норм і нормативів у рослинництві на пореформеному етапі розвитку сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Методологія проведеного дисертаційного дослідження базується на діалектичному методі пізнання з використанням системного підхіду до вивчення економічних процесів і явищ.

За допомогою абстрактно-логічного методу сформульована робоча гіпотеза дослідження, що полягає у припущенні зростання важливості системи норм і нормативів у рослинництві, визначено її складові, досліджено їх функціональне призначення, доповнено класифікацію її елементів. Для аналізу еволюції становлення нормування праці у рослинництві України застосовувався історико-економічний метод. Аналіз стану організації нормування праці у рослинництві здійснено за допомогою статистико-економічного методу, зокрема його прийомів - групування, порівняння, графічного та ін. Збір емпіричних даних про стан нормування праці у рослинництві здійснено за методом соціометричних опитувань. Монографічний метод, як конкретизоване застосування загальнонаукового методу індукції, дав змогу використати позитивний досвід окремих технологічних процесів для його масового розповсюдження. В розрахунках нормативної собівартості виробництва продукції рослинництва для різних технологій був застосований метод варіантних підходів. Для визначення економічного ефекту локального внесення добрив із застосуванням телекомунікаційної системи використано розрахунково-конструктивний метод дослідження. Метод екстраполяції використано для прогнозування економічного ефекту системної дії норм і нормативів живої та уречевленої праці у рослинництві.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження були Закони України та інші нормативно-правові акти, матеріали Міністерства аграрної політики України, Держкомстату України, аналітичні огляди установ нормативної мережі, дані зведених річних звітів сільськогосподарських підприємств, дані фотохронометражних спостережень, матеріали соціметричних опитувань, літературні джерела, інформація з всесвітньої комп'ютерної мережі Internet, власні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у наступному:

вперше:

? обґрунтовано методологічні засади та науково-прикладні аспекти формування норм і нормативів живої та уречевленої праці у галузі рослинництва сільськогосподарських підприємств як системи, що формується в межах певного інституціонального середовища за умови зростаючої ролі інформаційного та телекомунікаційного забезпечення;

удосконалено:

? визначення поняття “нормування праці”, що на відміну від поширенного тлумачення передбачає його системне застосування як для живої, так й уречевленої праці, та обов'язкову адекватність умовам обмеженої кількості ресурсів;

? класифікацію норм і нормативів для сільського господарства, що на відміну від існуючого підходу передбачає виділення додаткових класифікаційних груп: за умовами праці (нормальні, тяжкі та шкідливі, особливо шкідливі); за тривалістю їх дії (годинні, змінні, добові, місячні, квартальні та річні);

? методичний підхід до нормування праці на одиничних та дрібносерійних ремонтних роботах сільськогосподарської техніки, що у порівнянні з поширеною практикою передбачає встановлення та використання степеневої залежності часу ремонту від фізичних параметрів вузлів та агрегатів;

дістали подальший розвиток:

? теоретичне обґрунтування ролі системи норм і нормативів праці у трасформаційних економічних процесах, зокрема конкретизовано її функціональний зв'язок з екологічною та соціальною системами;

? методичний підхід до розрахунку нормативної собівартості продукції рослинництва, який дозволяє одночасно моделювати різні організаційно-технологічні варіанти використання ресурсів з метою зростання ефективності виробництва продукції;

? обґрунтування необхідності автоматизації нормативних систем у рослинництві шляхом створення автоматизованих робочих місць нормувальників із застосуванням кодифікації виробничих операцій для систематизації безтекстових нормоутворюючих чинників.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень, висвітлені у дисертаційній роботі, спрямовано на вирішення проблем нормативно-інформаційного забезпечення галузі рослинництва сільськогосподарських підприємств у пореформений період, визначення основних методичних напрямів нормування живої та уречевленої праці.

Наукові розробки автора мають методично-прикладне спрямування, серед яких збірники норм виробітку та витрат пального для нової техніки на механізовані польові роботи при основному обробітку ґрунту, догляді за посівами, збиранні сільськогосподарських культур, а також методики з раціонального використання трудових та матеріальних ресурсів, які опубліковані НДІ “Украгропромпродуктивність” і використовуються в усіх областях України (довідка НДІ “Украгропромпродуктивність” від 26.11.2008 р. № 126/01-846).

Дисертантом здійснено також впровадження результатів наукових досліджень у підприємствах АПК Житомирської області, зокрема практичного значення набули нормативно-методичні розробки з нормування живої та уречевленої праці на нову сільськогосподарську техніку (довідка Житомирської облдержадміністрації від 25.11.2008 р. № 2927).

Результати наукових досліджень дисертанта використовуються у навчальному процесі в Житомирському національному агроекологічному університеті при викладанні дисциплін “Економіка праці” та “Організація виробництва” для студентів економічних спеціальностей, а також дисципліни “Економіка і організація сільськогосподарського виробництва” для студентів неекономічних спеціальностей (довідка Житомирського національного агроекологічного університету від 25.11.2008 р. № 1467).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Результати наукових досліджень, узагальнення, висновки та рекомендації одержано особисто автором. Наукові статті підготовлені автором одноосібно і відбивають зміст дисертаційного дослідження.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на Міжнародній науково-теоретичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження професора І.В. Поповича, “Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці” (м. Житомир, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Продуктивність агропромислового виробництва” (м. Київ, 2006 р.); Регіональній науково-практичній конференції з нормування уречевленої праці (м. Житомир, 2006 р.); Всеукраїнському науково-практичному симпозіумі “Стратегія ринкової адаптації галузі хмелярства” (м. Житомир, 2008 р.); міжфакультетських науково-практичних конференціях молодих вчених Державного агроекологічного університету (м. Житомир, 2005 р., 2007 р., 2008 р.).

Публікації. За результатами проведеного дисертаційного дослідження опубліковано 17 наукових праць, з яких 7 одноосібних у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 7,1 д.а., з них у наукових фахових виданнях ? 2,5 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (174 найменування) і 3 додатків. Основний зміст роботи викладено на 167 сторінках комп'ютерного тексту, містить 13 таблиць і 20 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, ступінь вивчення наукової проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення, апробацію та обсяг публікації отриманих наукових результатів.

У першому розділі “Теоретичні аспекти формування системи норм і нормативів праці у рослинництві” узагальнено теоретичні засади ролі норм і нормативів в умовах сучасних аграрно-економічних відносин, визначено їх системний характер та взаємодію з економічною, соціальною та екологічною системами, висвітлено методичне забезпечення нормування праці у рослинництві.

Встановлено, що поняття норми і нормативи є методологічно визначеними. Однак, сучасні умови їх застосування в економічній сфері обумовлені посиленням дії основної суперечності між обмеженими ресурсами і необмеженими потребами. Зважаючи на це та трансформаційні зміни в сільському господарстві, вважаємо, що нормування праці - це процес встановлення оптимального співвідношення затрат живої й уречевленої праці в умовах їх обмеженості з метою виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

Роль норм і нормативів у сучасних економічно-аграрних відносинах проявляється через сукупність важелів та інструментів економічного механізму, складовою якого вони виступають. НіН здійснюють коригуючий вплив на економічну, соціальну та екологічну систему, взаємозв'язки між якими наведено на рис. 1. В економічній сфері НіН запобігають перевитратам ресурсів, є показниками ефективності виробництва, характеризують рівень організації виробничого процесу та прискорюють науково-технічний прогрес. Соціальні НіН, які характеризують умови праці і життя, постійно розвиваються і набувають нових ознак. Значення НіН в екологічній сфері проявляється через систему екологічних стандатртів та нормативів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Норми і нормативи у взаємозв'язках економічної, екологічної та соціальної систем

Кількість та багатогранність норм і нормативів мають всі ознаки стандартів, що вимагає їх систематизації та класифікації. Доцільним вбачається доповнити існуючу систему класифікації НіН в рослинництві групами за такими класифікаційними ознаками: тривалість оперативного часу зміни та умови праці. Також запропоновано в класифікації НіН за рівнем планування виділити групу “міжгалузеві”, а за ступенем деталізації не виділяти “поелементні”.

З'ясовано, що класифікаційні структурні елементи НіН знаходяться у системній залежності від внутрішніх (мікроекономічних) та зовнішніх (макроекономічних, або просторових) чинників. В межах системи НіН та поза нею існують функціональні взаємозв'язки, які можна визначити за допомогою математичних взаємозалежностей, що свідчить про системність НіН у рослинництві. Система НіН у рослинництві є структурною сукупністю елементів, проте вона не може існувати самостійно, її структура може змінюватися, і вона є свідомо керованою, що зумовлює її суб'єктивний характер. Зв'язки такої сукупності мають ієрархічну будову вертикального та горизонтального спрямування.

Система НіН у рослинництві характеризується входом та виходом, що робить її гнучкою та адаптивною до зовнішніх і внутрішніх економічних умов (рис. 2). Вона є дієвим інструментом впливу на економічні відносини в аграрній сфері та взаємообумовлює розвиток соціальної й екологічної системи.

Аналіз методичного забезпечення нормування праці у рослинництві довів необхідність його удосконалення. Обґрунтовано, що в процесі оцінки та прийняття рішення щодо альтернативної технології чи технічного засобу доцільно гармонійно поєднувати енергетичні та вартісні показники. Перевагами енергетичних показників є їх стабільність, довгостроковість, об'єктивність, незалежність від кон'юнктури ринку та порівнянність, а вартісні показники дозволяють виконувати функції стимулювання та розподілу. Водночас, удосконалення потребує підхід до обчислення енергетичних еквівалентів затрат живої праці та формування вихідної інформації для її автоматизованої обробки.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Вплив НіН у рослинництві на соціальну та екологічну системи

У другому розділі “Сучасний стан нормування праці у рослинництві” досліджено організацію нормування праці у рослинництві, проаналізовано її вплив на економічний і соціальний стан суб'єктів господарювання; визначено особливості та ідентифіковано проблеми нормування праці у Поліському регіоні.

Дослідженням виявлено, що питома вага заробітної плати в структурі витрат галузі рослинництва становить близько 17,6 %, що не відповідає галузевим гарантіям дотримання її мінімального рівня. З метою підвищення заробітної плати механізаторам в господарствах дуже часто зменшують норми виробітку (або збільшують норму часу) без належного обґрунтування, що спотворює суть нормування праці як мотиваційного регулятора виробництва. Це призводить до невідповідності між нормами виробітку та нормами витрат пально-мастильних матеріалів на весь об'єм робіт.

Спостерігається неточне і неповне врахування нормоутворюючих чинників, що зумовлює перевитрати фонду оплати праці, пально-мастильних матеріалів, утримання зайвої чисельності працівників та ін. Зокрема, встановлено, що за 2007 р. в підприємствах, де проводилось вивчення організації нормування праці, перевитрати дизельного пального на механізованих польових роботах склали 41,4 тис. л (табл. 1), в т. ч. в розрізі областей: Волинська - 25,2 тис. л, Рівненська - 1,6 тис. л, Чернігівська - 3,3 тис. л, Сумська - 6,7 тис. л, Житомирська - 4,4 тис. л.

Позитивною тенденцією характеризується динаміка рівня виконання норм у галузі рослинництва Поліського регіону за останні роки. Підвищення на 5 % рівня застосування науково обґрунтованих норм (НОН) в галузі та на 7,5 % ? забезпеченості підприємств нормативною літературою сприяло зниженню внутрішньо-змінних втрат робочого часу на 17 %. Однак, в більшості сільськогосподарських підприємств ігнорують порядок ведення документів первинного обліку нормоутворюючих факторів, що призводить до втрати контролю над використанням ресурсів і, як наслідок, перевитрат трудових і енергетичних ресурсів.

Таблиця 1. Перевитрати трудових та енергетичних ресурсів в сільськогосподарських підприємствах Полісся, де вивчалась організація нормування праці

Рік	Втрати трудових та енергетичних ресурсів	Одиниці виміру	Види польових робіт
			основний обробіток ґрунту	посів і садіння с.-г. культур	догляд за с.-г. культурами	збирання с.-г. культур	механізовані польові роботи, разом
2004	нормозмін	люд.-дні.	398	103	86	235	822
		тис.грн.	4,84	1,34	1,10	2,96	10,24
	пального	л	32816	4815	3540	10532	51703
		тис.грн.	93,52	13,72	9,83	30,02	147,10
2005	нормозмін	люд.-дні.	313	89	87	192	681
		тис.грн.	5,97	1,49	1,49	3,36	12,30
	пального	л	38660	6314	6568	23223	74765
		тис.грн.	137,24	22,41	23,32	82,44	265,41
2006	нормозмін	люд.-дні.	366	108	238	249	961
		тис.грн.	9,32	2,45	5,89	6,38	24,00
	пального	л	26141	13293	9660	21759	70853
		тис.грн.	92,80	47,19	34,29	77,24	251,52
2007	нормозмін	люд.-дні.	255	62	110	115	542
		тис.грн.	7,34	1,84	3,06	3,67	15,90
	пального	л	25131	3409	5571	7306	41417
		тис.грн.	115,60	15,68	25,63	33,61	190,52

Норма праці не завжди є мірою контролю чисельності працівників. Зокрема, відсутність пального, запасних частин, несприятливі погодні умови зумовлюють зменшення обсягів виконаних робіт, але чисельність працюючих при цьому залишається незмінною. Для збереження заробітної плати механізаторам в сільськогосподарських підприємствах вдаються до штучного збільшення кількості відпрацьованих мінімальних людино-днів. На основі вибіркових спостережень визначено втрати робочого часу зміни на основних видах сільськогосподарських робіт у рослинництві (табл. 2).

Таблиця 2. Втрати робочого часу зміни у сільгосппідприємствах Полісся, де вивчалась організація нормування праці, % до часу зміни

Рік	Втрати часу та їх причини	Основний обробіток ґрунту	Посів і садіння с.-г. культур	Збирання с.-г. культур	Хімічний захист с.-г. культур	Догляд за с.-г. культурами	Разом на польових роботах
2004	простої, всього	24,4	22,0	31,7	28,6	21,3	25,6
	з них	з тех. причин	62,4	57,9	64,7	30,9	40,8	53,0
		з орг. причин	8,08	33,7	15,6	63,9	51,8	24,4
2005	простої, всього	14,6	12,9	27,1	38,5	22,2	23,2
	з них	з тех. причин	58,0	49,3	40,5	32,1	65,0	52,0
		з орг. причин	18,6	47,3	51,6	56,9	21,5	34,6
2006	простої, всього	33,9	15,9	33,4	25,8	11,7	23,0
	з них	з тех. причин	95,3	42,8	58,8	55,4	72,1	60,0
		з орг. причин	3,9	46,3	27,6	6,2	21,7	27,7
2007	простої, всього	36,2	12,7	15,0	32,9	17,6	18,0
	з них	з тех. причин	88,6	31,1	42,9	41,3	44,9	57,7
		з орг. причин	4,1	58,4	34,5	58,7	47,0	29,5

Аналіз втрат робочого часу зміни в тракторних бригадах вказує, що максимальні відхилення від нормативних режимів роботи агрегатів, наприклад, до 72,1 % при догляді за посівами, виникають з технічних причин. Виявлено, що між втратами робочого часу та рівнем виконання НОН існує обернений зв'язок (рис. 3). Основними причинами втрат робочого часу зміни в тракторних бригадах є відхилення режиму роботи агрегатів від нормативних, зокрема зниження швидкості руху агрегату внаслідок неправильного агрегування, невідрегульованість паливної апаратури, недосконалість налаштування робочих органів відповідно до технологічних параметрів. норма праця рослинництво ресурс

Рис. 3. Залежність рівня виконання НОН виробітку від втрат робочого часу зміни

Аналіз організації нормування праці в рослинництві підтверджує його позитивний вплив на економічний та соціальний стан господарств. При підтриманні нормування праці в належному стані знижується собівартість продукції, заощаджується пальне, зменшується трудомісткість польових робіт в рослинництві, оптимізуються робочі процеси та операції, підтримується мотивація до праці.

Нормування праці залежить від природно-історичних, агротехнічних, біологічних, організаційно-технічних і соціально-економічних груп факторів. Однак, в регіоні Полісся величина чистої годинної продуктивності та час чистої роботи зміни визначаються постійними показниками агробіологічних умов, що зумовлені регіональними особливостями, найважливішими з яких є площа поля і його конфігурація, довжина гону, рельєф, наявність перешкод, механічний склад ґрунту і додаткові витрати на врахування нормоутворюючих чинників. Вони суттєво збільшують витрати пального, відрахування на амортизацію і, як наслідок, собівартість продукції.

В результаті дослідження визначено, що сучасні проблеми нормування праці пов'язані зі зміною організації землекористування внаслідок розвитку нових організаційно-правових форм господарювання. Приватизація та активізація орендних відносин в сільському господарстві призвели до неузгодженості між структурою землекористування та нормами і нормативами, що вимагає розробки НіН, адекватних ринковим умовам. Проте, в інституціональному нормативному середовищі спостерігаються деструктивні процеси (скорочення нормувальників, статистичної звітності з праці, усунення економічних служб від виконання функції нормування праці, вилучення з навчальних планів відповідних дисциплін), які стримують проведення наукових досліджень та розробку сучасних методик нормування праці. Посилення інноваційних процесів у сільському господарстві та загострення проблеми раціонального використання ресурсів вимагають розраховувати нормативні витрати всіх статей собівартості, тобто розробки методичного забезпечення нормування живої та уречевленої праці.

У третьому розділі “Напрями і перспективи формування системи норм і нормативів праці у рослинництві“ визначено і обґрунтовано основні напрями та перспективи формування системи норм і нормативів праці у рослинництві.

Обґрунтовано необхідність удосконалення методики нормування живої праці шляхом використання укрупненого нормування при дрібносерійному і одиничному ремонті техніки, що базується на використанні коефіцієнтів, які враховують обсяги ремонтних робіт певного виду. Визначено, що існує функціональна степенева залежність трудомісткості ремонту вузлів і агрегатів сільськогосподарської техніки від маси агрегату та кількості деталей.

Ефективне використання матеріальних ресурсів сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах неможливе без нормування уречевленої праці. Прогнозування залежності продуктивності будь-якої галузі рослинництва від відповідних технологічних та організаційних заходів доцільно розпочинати із розрахунку нормативної собівартості в автоматизованому режимі й імітувати різні рівні обмеження ресурсного забезпечення.

Розрахунок нормативної собівартості для кількох альтернативних технологій на основі автоматизованих карт ресурсного забезпечення дозволить швидко оперувати набором статей витрат для вибору найбільш оптимального варіанту. Для галузі хмелярства такий прогноз наведено у табл. 3.

Таблиця 3. Прогнозування впливу рівня продуктивності на рентабельність галузі хмелярства на основі нормативної собівартості

Показник	Варіант технології
	заощадлива	інтенсивна	прогресивна3
Урожайність, ц/га	15,0	20,0	23,0
Всього витрат на 1 га1, грн.	39891,8	51338,2	56464,0
Нормативна собівартість 1 ц, грн.	2659,5	2566,9	2455,0
Рівень продуктивності2, грн./га	42000,0	56000,0	64400
Прибуток в розрахунку на	1 га, грн.	2108,2	4662,0	7936,0
	1 ц, грн.	140,5	213,1	345,0
Рівень рентабельності, %	5,3	9,1	14,1

Примітка: 1. Розрахунок вартості витрат здійснено в цінах 2007 р.

2. Встановлено грошові надходження від реалізації у розрахунку на 1 га за умов сталої якості шишок хмелю.

3. За результатами досліджень Інституту сільського господарства Полісся УААН.

Запропоновано одночасно з традиційними методами автоматизації (розробка АРМ - автоматизованих робочих місць нормувальника) запровадити новий підхід до збору даних із застосуванням телекомунікаційних систем, що вимагає іншого підходу до нормування праці. Це стосується процесів локальної обробки ґрунту неоднорідного за різними нормоутворюючими факторами або догляду за сільськогосподарськими культурами.

Використання навігаційного диспозиціювання в нормуванні живої та уречевленої праці дозволить диференційовано вносити добрива під майбутній урожай залежно від його обсягу в поточному році. Розрахунок економічного ефекту від впровадження локального внесення добрив на ділянці 100 га з різними площами удобрення наведено у табл. 4. При цьому спостерігається зростання економії коштів, а їх основною складовою є вартість добрив. Проте, існує межа (наближення значень витрат часу на внесення та транспортування добрив), після якої втрачається доцільність застосування цього методу. Економічно виправданим даний метод є також при внесенні органічних добрив, пестицидів, фердигації, поливі, зрошенні, скошуванні, збиранні, посіві сільськогосподарських культур та інших агротехнологічних операціях.

Таблиця 4. Економічний ефект від застосування локального внесення мінеральних добрив

Показник	Питома вага площі, що не удобрюється, %
	10	20	30	40	50	60	70	80	90
Площа внесення добрив, га	90	80	70	60	50	40	30	20	10
Витрати часу на внесення добрив, люд.-год.	15,18	13,49	11,81	10,12	8,43	6,75	5,06	3,37	1,69
Витрати часу на транспортування, люд.-год.	0,67	1,33	2,00	2,67	3,33	4,00	4,67	5,33	6,00
Витрати часу при локальному внесенні добрив, люд.-год.	15,85	14,83	13,81	12,79	11,77	10,75	9,73	8,71	7,69
Економія часу, люд.-год.	1,02	2,04	3,06	4,08	5,10	6,12	7,14	8,16	9,18
Економія витрат міндобрив, ц	20	40	60	80	100	120	140	160	180
Економія витрат пального, л	7,73	15,47	23,20	30,93	38,67	46,40	54,13	61,87	69,60
Економія коштів всього, тис. грн.	5,1	10,1	15,1	20,2	25,2	30,5	35,3	40,4	45,4
в т.ч.	зарплата, грн.	6,39	12,77	19,16	25,54	31,93	38,31	44,70	51,09	57,47
	вартість міндобрив, тис. грн.	5,0	10,0	15,0	20,0	25,0	30,0	35,0	40,0	45,0
	вартість пального, грн.	46,40	92,80	139,20	185,60	232,00	278,40	324,80	371,20	417,60
Норма продуктивності за зміну, га	44,01	46,52	49,03	51,54	54,05	56,56	59,07	61,58	64,09
Виробіток за економію часу, га	6,05	12,10	18,14	24,19	30,24	36,29	42,33	48,38	54,43

Формування системи норм і нормативів у рослинництві відбувається під впливом інституцій - обмежень, що структуризують відносини між людьми та організаціями у процесі їх економічної взаємодії. Сукупність формально-правових і неформальних інституцій становить цілісне інституціональне середовище, яке забезпечить умови для наукового обґрунтування та ефективного впровадження у виробництво новітніх нормативних розробок, без яких неможливий інноваційний розвиток галузі рослинництва.

Для подолання недосконалості існуючого нормативно-інформаційного забезпечення у рослинництві запропоновано організаційну структуру інституціонального середовища нормування галузі (рис. 4), що перетворить систему НіН живої і уречевленої праці на вагомий, ресурсоощадливий важіль управління виробничими процесами.

Формування багаторівневої ієрархічної структури інституціонального середовища у рослинництві з використанням сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій посилює системний характер нормування як важливого методу управління виробництвом в сучасних умовах. Функціонування інфраструктури інституціонального середовища системи НіН рослинництва забезпечить досягнення пріоритетів та задоволення ринкових вимог сільськогосподарських товаровиробників.



Рис. 4. Організаційна структура інституціонального середовища системи норм і нормативів у рослинництві

ВИСНОВКИ

1. Теоретично обґрунтовано, що важливість норм і нормативів у сільському господарстві за умов ринкової трансформації зростає. Це зумовлено посиленням впливу конкурентного середовища в аграрному секторі, що робить актуальним його орієнтацією на інноваційний шлях розвитку та технологічне оновлення. У конкурентному середовищі зростає потреба у досконалій організації виробництва, стратегічному і оперативному плануванні, моделюванні ефективних систем мотивації праці та управління тощо. Але це відбувається за умови обмеженості виробничих ресурсів сільськогосподарських підприємств, тому їх раціональне використання стає життєво необхідним, як стратегія адаптації до кардинальних змін економічної системи. Нормування живої та уречевленої праці виконує функцію еталону щодо виміру спроможності підприємств до функціонування в умовах посилення дії зростаючої кількості чинників впливу зовнішнього середовища. Кількість та багатогранність норм і нормативів, вимоги до їх наукової обґрунтованості, їх взаємозалежність і взаємодоповнення дають підстави стверджувати про їх системну дію. Системність норм і нормативів праці, зокрема у рослинництві, є закономірним етапом їх тривалої еволюції та логічним результатом певного напряму вітчизняної економічної думки.

2. Встановлено, що термін “нормування праці”, з огляду на трансформаційні зміни, що відбулися в сільському господарстві, варто визначити як процес встановлення оптимального співвідношення затрат ресурсів живої та уречевленої праці в умовах їх обмеженості для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва. З метою удосконалення існуючої класифікації норм і нормативів її слід доповнити такими класифікаційними групами, як умови праці (нормальні, тяжкі та шкідливі, особливо тяжкі та особливо шкідливі) та за оперативним часом робочої зміни (годинна, змінна, добова, місячна). Із класифікації норм за ступенем деталізації доцільно, навпаки, вилучити один пункт - “по елементні”, оскільки поелементною можна вважати будь-яку деталізацію, починаючи з мікроелементної, а саме - трудовий рух, трудову дію, трудовий прийом, трудову операцію.

3. Запропоновано вважати, що місія системи норм і нормативів у рослинництві визначається не тільки її економічним впливом на виробничі процеси у сільському господарстві. Посилюються її зв'язки із соціальною та екологічною сферами діяльності людини, що опосередковується через норми і нормативи величин соціальних умов життя і нормативів та стандартів охорони довкілля, на основі яких формується директивна нормативна база. В умовах сучасних аграрних відносин економічні, екологічні та соціальні норми і нормативи характеризуються функціональними системними зв'язками між собою, що зумовлює необхідність розглядати їх у нерозривному взаємодоповненні і взаємодії.

4. Аналіз організації нормування праці у рослинництві підтвердив його позитивний вплив на економічний та соціальний стан господарств, охоплених даним дослідженням, що виявляється у зниженні собівартості продукції, заощадженні пального, зменшенні трудомісткості механізованих та ручних польових робіт, оптимізації робочих процесів та операцій, зростанні умотивованості праці. Проте концепція технологічного динамізму, що базується на безперервному використанні інновацій, застосуванні нових машин та механізмів, удосконаленні технологій вирощування сільськогосподарських культур при різних рівнях ресурсного забезпечення, створює потребу у нових нормативних матеріалах та вимагає принципово інших методик їх розробки.

5. Емпірично підтверджено, що агрокліматичні особливості Поліського регіону безпосередньо визначають дію нормоутворюючих чинників. Це позначається на величині чистої годинної продуктивності сільськогосподарської техніки. Постійні індикатори природних умов, що залежать не від агробіологічних та інших чинників, а від регіону, де вони історично знаходяться, ? це розмір полів та їх конфігурація, довжина гону, рельєф, наявність перешкод, механічний склад ґрунту. Вони суттєво збільшують кількість витраченого пального при вирощуванні сільськогосподарських культур та прискорюють фізичний знос сільськогосподарської техніки у порівнянні з іншими природно-кліматичними зонами.

6. Запропоновано вдосконалити методику нормування живої праці на ремонтних роботах у рослинництві шляхом застосування методу укрупненого нормування, оскільки галузь зазнає значних втрат через недостатній технічний ресурс вітчизняної техніки, зношеність машинно-тракторного парку, низьку якість ремонту та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки. Збільшення різноманітності виконуваних робіт сприяє зростанню кількості норм і нормативів праці, що є першопричиною ускладнення та необхідності удосконалення існуючих методик нормування ремонтних робіт. Запропонований методичний підхід базується на встановленні степеневої залежності часу, необхідного для ремонту, від фізичних параметрів вузлів або агрегатів. Формалізацію цієї залежності доцільно здійснювати за допомогою апроксимуючої функції, яка віддзеркалює загальну тенденцію зміни обраного ряду за допомогою алгебраїчних формул.

7. В процесі дослідження обґрунтовано методичний підхід до нормування живої та уречевленої праці у рослинництві шляхом визначення нормативної собівартості продукції із розробкою автоматизованих технологічних карт ресурсного забезпечення виробництва рослинницької продукції. Метод дозволяє за короткий термін моделювати різні за ресурсомісткістю технології вирощування сільськогосподарських культур, підібрати оптимальний склад машинно-тракторного парку, планувати витрати, розраховувати прибуток, а отже, обґрунтувати управлінське рішення, що забезпечує високий рівень рентабельності виробництва. Автоматизовані карти ресурсного забезпечення можна розробляти для різних за рівнем інтенсивності технологій з визначенням основних показників економічної ефективність виробництва продукції.

8. Доведено, що недосконалість існуючого нормативно-інформаційного середовища у рослинництві зумовлена недостатнім урахуванням впливу інституціонального середовища, яке потенційно спроможне за допомогою системної підпорядкованості перетворити нормування живої і уречевленої праці на вагомий ресурсозаощадливий важіль управлінння виробничими процесами. Формування інституціонального середовища системи норм і нормативів у рослинництві забезпечить синергійну взаємодію економічних, соціальних та екологічних чинників усталеного розвитку аграрного сектора. Для успішного функціонування системи нормування праці у рослинництві запропоновано створити на базі регіональних науково-дослідних центрів продуктивності АПК інформаційно-консалтингову службу нормування праці у сільськогосподарських підприємствах з функцією навчання та перепідготовки кадрів, відновити статистичну звітність по праці. Це можливе лише на основі взаємодії наукових установ, вищих аграрних навчальних закладів, дорадчих служб, громадських та екологічних організацій.

9. Запропоновано одночасно з традиційними методами автоматизації (створення автоматизованих робочих місць з використанням нових програмних методик для нормування живої та уречевленої праці) застосовувати інноваційний підхід до автоматизації збору даних, який діє на базі сучасних телекомунікаційних систем. Це дозволить перейти на безтекстову технологію автоматизованого накопичення та систематизації необхідної інформації. Дослідження дозволили визнати доцільним та ефективним використання таких систем для визначення неоднорідних за різними нормоутворюючими чинниками ділянок поля, що спонукає до локальної їх обробки. Агрозаходи, пов'язані з локалізацією окремих технологічних процесів, позитивно впливають на екологічний стан довкілля, що особливо суттєво при внесенні отрутохімікатів та мінеральних добрив. Але вони, в свою чергу, вимагають принципового переосмислення основ науково-технічного нормування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

У наукових фахових виданнях:

1. Нечипорук А.А. Формування системи норм і нормативів в рослинництві / А.А. Нечипорук // Вісн. ДАУ. - 2006. - №1. - С. 245-253.

2. Нечипорук А.А. Основні засади формування укрупнених нормативів часу на ремонт сільськогосподарської техніки / А.А. Нечипорук // Вісн. ДАУ. - 2006. - №2. - С. 172-181.

3. Нечипорук А.А. Сучасний стан нормування праці в рослинництві: регіональний аспект / А.А. Нечипорук // Продуктивність агропромислового виробництва. - 2006.- №4. - С. 264-274.

4. Нечипорук А.А. Засади формування підсистеми укрупнених нормативів часу на ремонтні роботи сільськогосподарської техніки / А.А. Нечипорук // Продуктивність агропромислового виробництва. - 2006. - №5. - С. 105-112.

5. Нечипорук А.А. Нормування праці в сільськогосподарських виробничих кооперативах / А.А. Нечипорук // Продуктивність агропромислового виробництва. - 2007. - № 8. - С.73-78.

6. Нечипорук А.А. Регіональні особливості організації нормування праці в рослинництві / А.А. Нечипорук // Вісн. ДАУ. - 2007. - №1. - С. 390-397.

7. Нечипорук А.А. Нормативне використання ресурсів у хмелярстві / А.А. Нечипорук // Вісн. ЖНАУ. - 2008. - №2. - С. 274-282.

В інших виданнях:

8. Нечипорук А.А. Методичні засади формування системи норм і нормативів в рослинництві / А.А. Нечипорук // Методичні основи сучасного дослідження в агарній економіці: доп. учасників Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю з дня народження професора І. В. Поповича, (3-5 березня 2005 р.). - Житомир: Вид-во “Державний агроекологічний університет”, 2005. - Ч. 3: Сучасні тенденції еволюції методики дослідження. - С. 130-133.

9. Нечипорук А.А. Суть поняття системності в нормуванні праці / А.А. Нечипорук // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: матеріали міжфакультетської наук.-практ. конф. молодих вчених (12 травня 2005 р.). - Житомир: Вид-во “Державний агроекологічний університет”, 2005. - С. 195-198.

10. Нечипорук А.А. Характеристика та завдання нормування праці в сучасних умовах. / А.А. Нечипорук // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: матеріали міжфакультетської наук.-практ. конф. молодих вчених (24 травня 2007 р.). - Житомир: Вид-во “Державний вищий навчальний заклад “Державний агроекологічний університет””, 2007. - С. 54-59.

11. Нечипорук А.А. Нормативне витрачання трудових та енергетичних ресурсів - шлях до підвищення ефективності виробництва продукції хмелярства / А.А. Нечипорук // Стратегія ринкової адаптації галузі хмелярства: матеріали Всеукраїнського наук.-практ. симпозіуму (1 липня 2008 р.). - Житомир: Вид-во “Державний вищий навчальний заклад “Державний агроекологічний університет””, 2008. - С. 130-133.

12. Нечипорук А.А. Впровадження норм на підприємствах / А.А. Нечипорук // Типові норми продуктивності і витрат палива на сівбі, садінні та догляді за посівами / В.В. Вітвіцький, І.М. Демчак, В.С. Пивовар, А.Є. Величко, А.А. Нечипорук, Є.М. Нуждін, В.П. Засуха, Л.В. Кукса, Г.П. Гнатюк. - К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2005. - С. 18-20.

13. Типові норми продуктивності машин і витрати палива на збиранні сільськогосподарських культур / В.В. Вітвіцький, І.М. Демчак, В.С. Пивовар, А.Є. Величко, А.А. Нечипорук [та ін.]. - К.: НДІ “Украгропром-продуктивність”, 2005. - 544 с. (Б-ка спеціаліста АПК “Економічні нормативи”). Особистий внесок автора: розділи 3, 4, С.30-38.

14. Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / В.В. Вітвіцький, М.Ф. Кисляченко, І.В. Лобастов, А.А. Нечипорук. - К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2006. - 107 с. (Б-ка спеціаліста АПК “Економічні нормативи”). Особистий внесок автора: С. 28-46 (додаток А-Щ).

15. Науково-організаційні основи формування підсистем нормативів часу на технічне обслуговування сільськогосподарської техніки / В.В. Вітвіцький, М.С. Лосина, А.А. Нечипорук [та ін.]. - К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2006. - 106 с. (Б-ка спеціаліста АПК “Економічні нормативи”). Особистий внесок автора: розділ 2, С. 12-15; розділ 6, С. 32-35.

16. Норми продуктивності машин, витрати палива на механізовані та ручні роботи в хмелярстві / В.В. Вітвіцький, А.А. Нечипорук, М.Ф. Кисляченко [та ін.]. - К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2007. - 144 с. (Б-ка спеціаліста АПК “Економічні нормативи”). Особистий внесок автора: С. 5-23.

17. Методика розробки та типові норми часу на ремонт і технічне обслуговування машин для вирощування та збирання овочевих і технічних культур / В.В. Вітвіцький, І.Л. Роговський, М.С. Лосина, О.М. Весна, А.А. Нечипорук [та ін.]. - К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2008. - 337 с. (Б-ка спеціаліста АПК “Економічні нормативи”). Особистий внесок автора: розділ 1, С. 17-27; розділ 6, С. 137-197.

АНОТАЦІЯ

Нечипорук А.А. Формування системи норм і нормативів у рослинництві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, Житомир, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методичних та практичних аспектів нормування праці у рослинництві. Обґрунтовано необхідність посилення системного характеру НіН на пореформеному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва. Проаналізовано організацію нормування праці галузі рослинництва у сільськогосподарських підприємствах зони Полісся. Виявлено основні чинники, що дозволяють локалізувати та суттєво зменшити втрати живої й уречевленої праці при вирощуванні сільськогосподарських культур. Доведено, що система НіН живої та уречевленої праці у галузі рослинництва формується в межах певного інституціонального середовища і визначає синергетичну дію економічних, соціальних та екологічних чинників усталеного розвитку аграрного сектора.

Запропоновано методичне забезпечення нормування уречевленої праці шляхом моделювання на основі автоматизованих карт ресурсного забезпечення у рослинництві, зокрема, у хмелярстві. Розроблено принципово новий підхід до автоматизації збору даних на базі сучасних телекомунікаційних систем, що дозволить перейти на безтекстову обробку інформації. Визначено доцільним та ефективним використання системи навігаційного диспозиціювання для локалізації окремих технологічних процесів.

Ключові слова: норми, нормативи, жива і уречевлена праця, рослинництво, інституції.

SUMMARY

Nechyporuk A.A. The formation of the system of norms and standards in crop production. - Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in Economics, in speciality 08.00.07 - Economics and Management of Enterprises (in accordance with the types of economics activities).- Zhytomyr National Agroecological University of the Ministry of Agrarian Policy of Ukraine,Zhytomyr,2009.The theses covers the investigations into the theoretical, methodical and practical aspects of norm-setting in crop production. The paper substantiates the necessity of intensifying the systems character of NLS at the post-reform stage of agricultural production development.

It also analyzes the organization of norm-setting in crop production at Pollissya agricultural enterprises. The author reveals the main factors which make it possible to localize and considerably reduce losses in living and materialized labour under the conditions of farm crop production. It has been proved that the system of NLS in living and materialized labour in the sphere.

Of crop production is formed within the limits of the definite institutional surrounding. The above system also determines the synergetic effects of economic, social and ecological factors of the fixed development of the agricultural sector.The thesis presents the methodical supply of the materialized labour norm-setting through modeling on the basis of the resource supply automated maps in crop production, in general, and in hop-growing, in particular. The author has developed a fundamentally new approach to automatizing the data acquisition on the basis of up-to-date telecommunication systems which will make it possible to pass on to the non-text data processing. The paper also proves the expediency and efficiency of using the system of navigation dispositioning for localizing separate technological processes.

Key words: norms, standards, living and materialized labour, crop production, institions.

АННОТАЦИЯ

Нечипорук А.А. Формирование системы норм и нормативов в растениеводстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08. 00. 04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Житоми...