Фізіологічні особливості травлення у поросят під впливом окремих нетрадиційних кормових добавок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут свинарства імені О.В. Квасницького УААН

УДК 612.3;591.132.636.084/.087

Фізіологічні особливості травлення у поросят під впливом окремих нетрадиційних кормових добавок

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Мироненко Олена Іванівна

Полтава 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії фізіології Інституту свинарства імені О.В. Квасницького Української академії аграрних наук

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор, академік УААН Коваленко Віктор Федорович, Інститут свинарства імені О.В. Квасницького УААН, завідувач лабораторії фізіології

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Цебржинський Олег Ігоревич, Миколаївський державний університет імені В.О. Сухомлинського, МОН України, завідувач кафедри біології;

доктор сільськогосподарських наук, професор Параняк Роман Петрович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнології імені С.З. Ґжицького, МАН України, завідувач кафедри екології

Захист відбудеться «_23_»_жовтня_2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради (К.44.351.01) при Інституті свинарства імені О.В. Квасницького УААН за адресою: 36013, м. Полтава, вул. Шведська Могила, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту свинарства

імені О.В. Квасницького УААН за адресою: 36013, м. Полтава, вул. Шведська Могила, 1.

Автореферат розісланий «_16_»__вересня_2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук О.І. Підтереба

травлення порося мінеральний концентрат

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед основних факторів підвищення продуктивності свиней є забезпечення їх повноцінними кормами. Інтенсифікація свинарства потребує нового наукового пошуку та практичних заходів, спрямованих на забезпечення високих приростів тварин при мінімальних витратах кормів.

Із метою отримання екологічно чистої тваринницької продукції склад раціонів і кормових добавок повинен бути збалансованим не лише за поживністю, енерґією та іншими показниками, але й до певної міри узгоджуватися з фізіологічними процесами травлення, стимулюючи їх. О.В. Квасницький, 1935; А.Д. Синєщоков, 1938; О.М. Бакєєва, 1963; А.А.Алієв, 1974; Д.І. Полівода, 1975; А.А. Поліщук, 1998 та ін.]. В останні роки, узв'язку з посиленням екологічних вимог щодо інґредієнтів різних кормовихдобавок природного й синтетичного походження проблема використанняекологічно чистої продукції набула особливої актуальності.

Не зважаючи на те, що мінеральна годівля тварин енергетичної поживності не має, їй належить важлива роль у забезпеченні обмінних процесів у організмі. Мінеральні добавки суттєво підвищують ефективність використання концентрованих кормів у тваринництві [Г.О. Богданов, 1990; Куликов В.М., В.В. Соломатін, 1993; М.Ф. Кулик, 1995; С.Г. Кузнєцов, 1996;Л.Р. Ноздрюхіна, 1997; Г.Т. Кліценко, 2001; І.Г. Федотов, 2003; Б.Д.Кальницький, 2003; К.Д. Гутіков, 2006].

Оскільки до цього часу недостатньо досліджена проблема впливу природних мінералів, зокрема мінералізованої пластової води (МПВ) у поєднанні з протеїном мікробіологічного походження та стимулюючими рослинними компонентами, що характеризуються здатністю підвищувати резистентність організму тварин, виникла необхідність дослідження фізіологічних особливостей шлунково-кишкового травлення у поросят під дією нетрадиційних кормових біологічно активних добавок.

Таким чином, теоретична і практична значимість вказаної проблеми обумовили вибір даної теми, актуальність та цільове спрямування її для дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є самостійним розділом комплексної теми: “Вивчити фізіологічні і біохімічні особливості харчотравлення та репродукції у свиней, розробити нові способи поліпшення їх репродуктивності”, що виконувалась у лабораторії фізіології відтворення і трансплантації ембріонів Інституту свинарства імені О.В. Квасницького УААН (номер державної реєстрації 0197U3277).

Мета і завдання роботи. Метою дисертаційної роботи було дослідити фізіологічні особливості травлення у відлучених поросят та їх ріст під впливом окремих мінеральних кормових добавок природного походження у поєднанні з ліпротом та ехінацеєю пурпуровою. Для досягнення вказаної мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- розробити спосіб приготування сухого мінерального концентрату (СМК) із мінералізованої пластової води та дослідити його вплив на перетравність та обмін окремих речовин в організмі поросят;

- визначити рівень перетравності поживних речовин, обмін азоту, кальцію, фосфору, калію, натрію і заліза у поросят за дії різних кормових добавок - двокомпонентних композицій (СМК із ліпротом, СМК з ехінацеєю пурпуровою, ліпрот з ехінацеєю пурпуровою) та комплексної (СМК із ліпротом і ехінацеєю пурпуровою);

- визначити методом накладання фістул концентрацію кальцію, фосфору, калію, натрію та заліза у хімусі поросят у взаємозв'язку з різними ділянками їх шлунково-кишкового тракту при введенні до раціону однокомпонентної (СМК), двокомпонентної (ліпрот з ехінацеєю пурпуровою) та комплексної кормової добавки (ККД) - СМК, ліпроту та ехінацеї пурпурової;

- розробити спосіб приготування комплексного біологічно активного препарату (КБАП);

- виявити вплив КБАП на окремі гематологічні показники у поросят;

- здійснити у виробничих умовах зоотехнічну та економічну оцінку застосування КБАП для відлучених поросят.

Об'єкт дослідження: фізіологічні процеси в шлунково-кишковому тракті свині.

Предмет дослідження: фізіологічні особливості травлення у поросят під впливом окремих нетрадиційних кормових добавок.

Методи дослідження: фізіологічні, біохімічні, гематологічні, зоотехнічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено та встановлено позитивний вплив пластової води на функціональний стан молодняку свиней і науково обґрунтовано введення її в необхідній кількості до складу кормової добавки раціону з окремими екологічно безпечними нетрадиційними інґредієнтами.

Встановлено динаміку перетравності поживних речовин, гематологічних показників у організмі поросят та росту і розвитку їх за дії різних кормових добавок.

Вперше застосована методика накладання фістул на різні ділянки шлунково-кишкового тракту (шлунка, порожньої та клубової кишок) для дослідження рівня вмісту кальцію, фосфору, калію, натрію та заліза у хімусі поросят за використання комплексного біологічно активного препарату. На основі зоотехнічної, фізіологічної та економічної оцінок результатів досліджень встановлено, що розроблені кормові добавки стимулюють перетравність поживних речовин раціону, обмін мінеральних елементів, засвоєння азоту в тілі та ріст і розвиток поросят після відлучення.

Одержані результати досліджень поглиблюють рівень вивчення питань мінерального живлення поросят.

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень і науково-господарських випробувань доведена доцільність застосування розробленого КБАП, що сприяє нормалізації процесів метаболізму, підвищенню продуктивності та покращанню фізіологічного стану організму молодняку свиней. Новизна практичних рекомендацій підтверджена патентом України № 7699, А23К1/00, пріоритет 16.08.04, опубл. 15.07.05, Бюл. № 7.

Основні положення дисертаційної роботи використовуються у наукових дослідженнях кафедр та в навчальному процесі й ході викладанні дисциплін “Фізіологія тварин”, “Біохімія тварин”, “Годівля тварин” у Полтавській державній аграрній академії.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено інформаційний пошук і аналіз джерел літератури, проаналізовано та узагальнено ввесь обсяг експериментальних досліджень. У проведенні науково- господарського та фізіологічних досліджень надавалася допомога співробітниками лабораторії фізіології, що відображено у співавторстві наукових публікацій і отриманому патенті. За участю наукового керівника доктора біологічних наук, професора, академіка УААН В.Ф. Коваленка проведено обґрунтування та інтерпретацію отриманих результатів. Усі висновки й пропозиції сформульовано особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювалися на засіданнях Вченої ради в Інституті свинарства ім. О.В. Квасницького УААН (2002-2004 рр. та 2007-2008 рр.). На щорічних звітних науково-практичних конференціях професорсько- викладацького складу Полтавської державної аграрної академії (2003-2008 рр.); науково-практичних конференціях, зокрема: “Изучение и использование эхинацеи” (г. Полтава, 1998 г.), “Використання фізіологічних генетико- селекційних та технологічних методів підвищення продуктивності свиней”, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка НАН О.В. Квасницького (м. Кам'янець-Подільський, 2000 р.), “С эхинацеей - в третье тысячелетие” (г. Полтава, 2003 г.), “Прошлое, настоящее и будущее зоотехнической науки. Свиноводство” (г. Дубровицы, 2004 г.), “Екологія. Довкілля. Молодь.” (м. Полтава, 2005 р.)

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 статей у фахових виданнях і 3 тез доповідей, отримано патент.

Структура й обсяг дисертації. Текст загального обсягу дисертації викладено на 112 сторінках комп'ютерного тексту. Вона містить 25 таблиць і 6 рисунків. Робота складається з таких розділів: вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів досліджень, аналізу та узагальнень результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, додатків, списку використаної літератури, що включає 146 вітчизняних та 41 іноземних джерел.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження виконано в лабораторії фізіології відтворення і трансплантації ембріонів, експериментальної бази Інституту свинарства імені О.В. Квасницького УААН та племінного заводу агрофірми “Калита” Броварського району Київської області згідно зі схемою (табл. 1).

Для проведення дослідів використано 88 поросят великої білої породи, аналогів за походженням, віком, статтю, живою масою.

Дослід 1. Використовували мінералізовану пластову воду із Решетняківського родовища Полтавської області, склад якої визначено Державним НДІ нафтової промисловості, Одеським НДІ курортології та медичної реабілітації. МПВ не містять біологічно небезпечних сполук, солей важких металів, радіонуклідів, токсичних речовин для організму людини і теплокровних тварин.

Дослід 2. Обмінні досліди проводили за методикою М.А. Коваленка (1977). Сформовано дві групи тварин-аналогів - дослідну і контрольну; по чотири голови в кожній.

Годівлю поросят здійснювали згідно з кормовими нормами Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН. Раціони для поросят дослідної та контрольної груп були ідентичними за вмістом у них обмінної енерґії, перетравного протеїну та досліджуваних мінеральних елементів. Тварини дослідної групи отримували корм, в якому містилось 2% СМК. У цій групі норми даванки за вмістом перетравного протеїну та обмінної енерґії зменшували за рахунок кількості соняшникового шроту на 2%.

Дослід 3. Дослідження проводили аналогічно другому досліду. Було відібрано 12 трьохмісячних поросят і сформовано три групи (дві дослідні і контрольну) по чотири голови в кожній. Раціон для тварин трьох груп був збалансований за необхідними речовинами. Для першої дослідної групи до раціону додавали 0,6% СМК, 1,4% ліпроту, а другої дослідної - 1,4% СМК, 0,6% ехінацеї пурпурової від основного раціону.

Дослід 4. Було відібрано 12 трьохмісячних поросят і сформовано три групи (дві дослідні та контрольну) по чотири голови в кожній. Дослідження проводили аналогічно другому та третьому дослідам. У раціоні тварин дослідних груп масу комбікорму зменшували на 2% за рахунок відповідної кількості соняшникового шроту. Тварини першої дослідної групи одержували 1,7% ліпроту та 0,3% ехінацеї пурпурової в основному раціоні, який був збалансованим за обмінною енерґією, протеїном і мінеральними речовинами аналогічно з контролем. Друга дослідна група в основному раціоні отримувала 0,5% СМК, 1,25% ліпроту та 0,25% ехінацеї пурпурової.

У пробах кормів, кормових добавках та виділеннях (калу і сечі) піддослідних тварин за загальноприйнятими в зоотехнії методиками визначали такі показники: суху та органічну речовини, сирий протеїн, жир, клітковину, безазотисті екстрактивні речовини (БЕР), кальцій, фосфор, калій, натрій, залізо. Хімічний склад паралельних проб кормів, виділень та хімусу піддослідних тварин визначали за загальноприйнятими в зоотехнії методами [А.Д. Гололобов, В.В. Ковальський, 1969; П.Т. Лебедєв, А.Т. Усович, 1982; І. Хавезова та Д. Цалева у модифікації ІСв УААН, 1985].

Таблиця 1

Схема досліджень фізіологічних особливостей травлення у поросят під впливом окремих нетрадиційних кормових добавок

Серії дослідів	Кількість	Досліджувані показники
	тварин	аналізів
1. Розробка способу приготування сухого мінерального концентрату (СМК) із мінералізованої пластової води
2. Вплив СМК на перетравність поживних речовин, баланс азоту та мінеральних елементів	8	208	суха речовина, органічна речовина, зола, сирий протеїн, сирий жир, сира клітковина, безазотисті екстрактивні речовини, азот, кальцій, фосфор, калій, натрій, залізо
3. Перетравність поживних речовин, обмін азоту та мінеральних елементів за дії СМК в окремому поєднанні з ліпротом або з ехінацеєю пурпуровою	12	384
4. Перетравність поживних речовин, обмін азоту та мінеральних елементів за дії двокомпонентної (ліпроту з ехінацією пурпуровою) та комплексної добавки (СМК із ліпротом та ехінацеєю пурпуровою)	12	384
5. Вміст мінеральних елементів у різних відділах шлунково-кишкового тракту за дії одно-, двокомпонентної та комплексної добавки. Визначити взаємозв'язок між динамікою вмісту окремих мінеральних елементів у хімусі шлунково-кишкового тракту поросят.	8	720	pH, суха речовина,ткальцій, фосфор, калій, натрій, залізо, коефіцієнти кореляції (r)
6. Розробка способу приготування комплексного біологічно активного препарату (КБАП)
7. Вплив КБАП на гематологічні показники молодняку свиней	10	20	гемоглобін, загальний білок, кальцій, фосфор, калій, натрій, залізо, активність АсАТ і АлАТ
8. Зоотехнічна та економічна оцінка використання КБАП у свинарстві	48	48	середньодобові прирости, витрати кормів і собівартість на 1 кг проросту

Дослід 5. Дослідження концентрації мінеральних речовин у різних відділах шлунково-кишкового тракту проводили застосовуючи хірургічні операції відповідно до методики накладання фістули на шлунок за В.О.Басовим (1954), та порожню й клубову кишку - за О.В. Квасницьким (1951), методом періодів, використовуючи вісім трьохмісячних свинок великої білої породи - аналогів за живою масою та віком. Згідно з прийнятою методикою, для проведення фізіологічних досліджень було сформовано три дослідних і контрольну групи по дві голови у кожній. Концентрацію мінеральних речовин у різних відділах шлунково-кишкового тракту визначали за дії одно-, двокомпонентної та ККД. Використовували комбікорм, збалансований за обмінною енерґією, протеїном та іншими інґредієнтами, як для поросят дослідних груп, так і контрольної.

У раціоні тварин дослідних груп масу комбікорму зменшували на 2% за рахунок відповідної кількості соняшникового шроту. Для цих поросят використовували одно,- двокомпонентну та комплексну кормові добавки. У першій дослідній групі вони одержували 2% сухого мінерального концентрату (СМК); у другій - 1,7% ліпроту (Л) і 0,3% - ехінацеї пурпурової (ЕП); у третій - 0,5% СМК і 1,25% ліпроту та 0,25% ехінацеї пурпурової від основного раціону.

Визначення мінеральних речовин у хімусі всіх досліджуваних ділянок шлунково-кишкового тракту проводили за методиками описаними вище. Концентрацію водневих іонів (рН) хімусу шлунка, порожньої та клубової кишки визначали за допомогою рН-метра 340.

Дослід 6. Використовували компоненти природного походження - сухий мінеральний концентрат, ліпрот та ехінацею пурпурову.

Дослід 7. Проби крові для аналізу відбирали за годину до годівлі з вушної вени свинок дослідної (n=5) та контрольної (n=5) груп. Біохімічні та морфологічні показники крові визначали з використанням наступних методів: загальний білок - біуретовим методом [М.А. Базарнова, 1990]; білкові фракції - [В.Г. Колб і В.С. Камишніков, 1976]; кількість еритроцитів та лейкоцитів - підрахунком у камері Горяєва [И.П. Кондрахин и др., 1985]; вміст гемоглобіну - гемоглобінціанідним методом [М.А. Базарнова, 1990]. У сироватці крові та хімусі шлунково-кишкового тракту вміст кальцію визначали за реакцією з окрезолфталеїнкомплексоном, вміст фосфору - за Фіске-Субарроу [Ю.И. Раєцкая и др., 1970]; визначення вмісту заліза проводили методом атомної абсорбційної спектрофотометрії [Б.Д. Кузнєцов и др., 1983]; калію і натрію - методом полум'яної фотометрії [Ю.И. Раєцкая и др., 1970]; активність аланін- та аспартат-амінотрансфераз визначали динітрофенілгідразиновим методом за Райтманом-Френкелем [И.П. Кондрахин и др., 1985].

Дослід 8. Науково-господарський дослід проводили за загальноприйнятою методикою Г.М. Почєрняєвої, 1977. Було відібрано 48 клінічно здорових 45-денних поросят-аналогів великої білої породи після відлучення від шести свиноматок - аналогів за віком (з третім опоросом) живою масою і молочною продуктивністю. Піддослідні тварини Були розподілені на дві групи - контрольну та дослідну - по 24 голови в кожній, у тім числі по 12 кнурців і свинок. Годівля їх здійснювалася згідно з кормовими нормами ІС УААН за прийнятою на племінному заводі технологією й рецептами комбікормів СК-14, СК-17 та СК-22 відповідно до 43-го, 63-го та 105-денного віку.

До складу комплексного біологічно активного препарату, який додавався до комбікорму для поросят, входили сухий мінеральний концентрат, ліпрот і ехінацея пурпурова у масовому співвідношенні 2:5:1.

Раціони для поросят дослідної та контрольної груп були ідентичними за вмістом у них обмінної енерґії, перетравного протеїну та досліджуваних мінеральних елементів. Балансування їх за цими компонентами здійснювали зменшенням на 2% маси даванки комбікорму для тварин дослідної групи й відповідно, внесенням комплексного біологічно активного препарату (у кількості 2%).

Цифрові дані статистично оброблені згідно з програмою Microsoft Excel (2003) за допомогою комп'ютера AMD Atlon у середовищі Windows XP Professional. Визначали стандартні статистичні показники (Н.А. Плохінский, 1969). Ступінь зв'язків між досліджуваними показниками визначали шляхом кореляційного аналізу (Г.Ф. Лакин, 1980).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

1. Розробка способу приготування сухого мінерального концентрату (СМК) з мінералізованої пластової води. Першим етапом досліджень була розробка приготування СМК. Відомо, що пластова вода містить високі концентрації мінеральних елементів, тому для тварин її використовують у відповідному розведенні з урахуванням кормової норми їх мінерального живлення. Нами був розроблений спосіб одержання сухого мінерального концентрату з пластової води.

Сухий мінеральний концентрат (СМК) отримують у результаті змішування мінералізованої (пластової) води і пшеничних висівок у співвідношенні 1:1 із наступним висушуванням до вмісту вологи в ньому 14- 15%.

2. Визначення рівня перетравності поживних речовин раціонів, балансу азоту та мінеральних елементів за дії СМК. Аналіз отриманих даних фізіологічного досліду свідчить про те, що в цілому перетравність поживних речовин кормів поросятами різних груп після відлучення характеризувалася незначними відмінностями.

При використанні експериментального СМК спостерігали тенденцію до покращання перетравності досліджуваних речовин корму.

Поросята дослідної і контрольної груп споживали, виділяли з калом і перетравлювали практично однакову кількість азоту. Засвоєння азоту молодняку свиней дослідної групи підвищилося на 19,4%, хоча віроґідної різниці не було встановлено.

Підвищене засвоєння азоту в організмі поросят дослідної групи відбувалося не лише за рахунок кращої перетравності азотистих речовин, а і в зв'язку зі зменшенням виділення його з сечею. Використання прийнятого та засвоєного азоту в дослідній групі зросло відповідно на 8,3% (р?0,05) на 10,4% (р?0,05) порівняно з контролем.

Дані обміну кальцію, фосфору, калію, натрію і заліза свідчать, що баланс цих елементів у тварин обох груп був позитивним.

Слід зауважити, що введення до раціону поросят СМК сприяє кращому засвоєнню досліджуваних мінеральних елементів кормів порівняно з контролем. Тварини дослідної і контрольної груп одержували кальцій і фосфор практично в однаковій кількості. Прийнято калію, натрію та заліза у дослідній групі на 15,16-27,31% більше, ніж у контрольній.

Суттєвої різниці між показниками в дослідній та контрольній группах щодо виділення кальцію, фосфору, калію і натрію з калом не спостерігалось, а виділення заліза було на 20,6 мг більшим. Рівень виділення калію з сечею у дослідній групі, порівняно з контрольною був наполовину нижчим (0,5 г).

3. Рівень перетравності та обміну речовин у поросят за використання СМК в окремому поєднанні з ліпротом або ехінацеєю пурпуровою. У результаті проведеного фізіологічного досліду встановлено, що в раціонах поросят, де включалися кормові добавки, коефіцієнти перетравності поживних речовин були вищими. Так, порівняно з контролем, показник за перетравністю сухої речовини та сирого протеїну у першій і другій дослідній групах був віроґідно більшим.

Водночас простежується тенденція до покращання перетравності органічної речовини та сирого жиру у першій дослідній групі, а в другій - віроґідно підтверджується. Перетравність БЕР у тварин обох дослідних групп зросла, а сирої клітковини - знизилась, хоча в обох випадках віроґідності не встановлено.

Включення різних кормових добавок до складу раціону піддослідних поросят по-різному впливало на баланс азоту в їх організмі. Незважаючи на те, що піддослідні тварини одержували з кормом майже однакову кількість азоту, його виділення з калом та сечею у них зменшувалося, а засвоєння віроґідно збільшувалось.

Коефіцієнт засвоєння азоту від спожитого з кормом у поросят першої та другої дослідних груп знаходився майже на однаковому рівні, а порівняно з контролем - зріс. Засвоєння азоту від перетравленого було віроґідно вищим порівняно з контролем, лише у тварин другої дослідної групи.

Кількість мінеральних елементів у кормах тварин дослідних і контрольної груп відрізнялася не суттєво.

Різниця між вмістом досліджуваних елементів у виділеннях дослідних і контрольних поросят була незначною, хоча концентрація кальцію в сечі тварин другої групи віроґідно зменшилася.

Засвоєння калію значно зросло у тварин обох дослідних груп, а натрію - у першій, з віроґідною різницею.

Стосовно показників засвоєння спожитих мінеральних елементів простежувалася тенденція до підвищення їх у дослідних тварин, а калію - до віроґідного підвищення у другій групі.

4. Визначення рівня перетравності та обміну речовин у поросят за використання двокомпонентної (ліпрот з ехінацеєю пурпуровою) та комплексної добавки (СМК із ліпротом та ехінацеєю пурпуровою). За результатами проведених досліджень були встановлені коефіцієнти перетравлення поживних речовин основного раціону, двохкомпонентної та комплексної добавки у поросят після відлучення.

Додавання ліпроту та ехінацеї пурпурової до основного раціону тваринам першої дослідної групи дозволило, підвищити у них порівняно з контролем, коефіцієнти перетравності сирого жиру на 3,06% (р?0,05). Поросята другої дослідної групи, які отримували корм із комплексною добавкою, перетравлювали сирий протеїн, сирий жир, сиру клітковину майже на тому ж рівні, що й контрольні. Однак, варто зауважити на краще перетравлення ними сухої речовини (на 2,42%), органічної речовини (на 1,97%), БЕР (на 1,76% р?0,05) у порівнянні з контролем.

Баланс азоту в усіх групах був позитивним, однак відмічена різниця в рівні його засвоєння залежно від внесення кормових добавок до основного раціону. Так, поросята дослідних груп засвоювали азот краще, ніж контрольної. Найвищий рівень засвоєння азоту відмічено у поросят другої дослідної групи, які за цим показником віроґідно перевищували контроль на 2,86 г (р?0,01).

Слід вказати, що вищий рівень засвоєння азоту в організмі молодняку дослідних груп відбувалося не лише за рахунок кращої перетравності азотистих речовин, а і завдяки скороченню втрат його з калом і сечею. Використання прийнятого азоту в першій дослідній групі підвищилося на 6,0%, в другій дослідній - на 7,5% (р?0,001) порівняно з контрольною групою. Відсоток засвоєння азоту від перетравленого у тварин контрольної групи становив 63,99%, а в першій та другій дослідній групах був віроґідно більшим на - 6,1% і 7,0% відповідно.

У результаті згодовування тваринам двохкомпонентної та комплексної кормової добавок кількість мінеральних елементів у кормах тварин дослідних і контрольної груп відрізнялася не суттєво.

Виділення всіх досліджуваних елементів із калом і сечею було майже однаковим. Поросята ж другої дослідної групи виділяли фосфору з калом віроґідно менше, ніж поросята контрольної. Рівень виділення заліза з сечею у першій дослідній групі був на 4 мг (р?0,05) меншим ніж у контрольній.

Засвоєння фосфору у поросят другої дослідної групи був віроґідно більшим (р?0,05), ніж у контролі. Простежувалася чітка тенденція до збільшення рівня засвоєння калію в обох дослідних групах, порівняно з контрольною, та натрію - до віроґідного підвищення (р?0,01) у другій дослідній групі.

5. Процеси всмоктування мінеральних речовин у різних відділах шлунково-кишкового тракту за дії одно-, двокомпонентної та комплексної кормових добавок. Рівень pH хімусу в шлунку, порожній та клубовій кишках збільшувався від 2,70 до 3,66; 5,75-7,85 та 5,40-6,78 відповідно (табл. 2).



Таблиця 2

Динаміка рівня концентрації водневих іонів хімусу шлунково- кишкового тракту поросят, pН, (M±m, n=12)

Відбір проб, год.	Групи тварин
	контрольна	дослідні
		1	2	3
Шлунок
До годівлі	2,94±0,12	3,24±0,11	3,42±0,12**	3,66±0,12***
2	2,90±0,12	3,22±0,13	3,36±0,11**	3,58±0,13***
4	2,76±0,12	3,02±0,10	3,24±0,12**	3,42±0,09***
6	2,70±0,12	2,92±0,14	3,18±0,12**	3,34±0,10***
Порожня кишка
До годівлі	5,75±0,32	5,85±0,32	6,56±0,36	6,92±0,31*
2	5,83±0,30	6,46±0,37	6,77±0,26*	7,44±0,48***
4	6,03±0,27	6,68±0,24	6,99±0,26	7,64±0,31***
6	6,30±0,30	6,63±0,36	7,20±0,44	7,85±0,40**
Клубова кишка
До годівлі	5,40±0,29	6,00±0,34	6,20±0,29*	6,41±0,28
2	5,52±0,30	6,08±0,29	6,35±0,39	6,54±0,35**
4	5,69±0,33	6,20±0,22	6,48±0,24	6,65±0,41
6	6,03±0,17	6,32±0,25	6,62±0,23	6,78±0,16**

Примітки: 1. Інтервали відбору проб: 2; 4; 6 - через 2, 4 та 6 годин після прийняття корму. 2. *-р?0,05; **-р?0,01; ***-р?0,001 - різниця віроґідності порівняно з контролем

Стосовно різниці між показниками хімусу шлунка дослідних та контрольної груп, то вона була віроґідна для другої та третьої дослідної груп за ввесь період відбору проб.

Встановлена також різниця між рівнем рН у хімусі порожньої кишки дослідних груп та контрольною: лише віроґідність виявлена для третьої в цілому в усі інтервали взяття проб та для другої - через дві години після годівлі.

Зміна величини показника pH хімусу клубової кишки, порівняно з контрольною групою, була віроґідно більшою для дослідних груп, а у другій до годівлі та у третій - через дві та шість годин після годівлі тварин.

Кількість сухої речовини в хімусі шлунка поросят піддослідних групп знаходилась у межах 13,09-19,56%. Найменшу концентрацію її спостерігали через шість годин після годівлі як у дослідних, так і в контрольній групах, а найвищу - через дві години після прийняття корму. Надалі цей показник поступово знижувався, хоча й не перевищував рівня проби до прийняття корму.

Концентрація сухої речовини в хімусі шлунка віроґідно збільшувалась, порівняно з контрольною, у другій та третій дослідній групах.

Вміст сухої речовини в хімусі порожньої кишки, порівняно зі шлунком, значно зменшувався й дорівнював 5,10-9,86%. Стосовно динаміки кількості досліджуваної речовини, то вона характеризується різким збільшенням її через дві години після годівлі порівняно з пробою за годину до прийняття корму (р?0,001). Упродовж наступних періодів (через чотири та шість годин) концентрація її поступово знижувалася.

Концентрація сухої речовини в хімусі клубової кишки, порівняно з порожньою була вищою (8,33-12,45%). Закономірність зміни вмісту її булла однаковою як у шлунку, так і в досліджуваних відділах кишок. Однак, спостерігалося збільшення рівня сухої речовини в контрольній групі через шість годин після прийняття корму, а в дослідних - зменшення цього показника.

У цілому відмічено значне збільшення спектру варіативності показників між найменшими і найбільшими концентраціями: кальцію, фосфору та заліза - майже удвічі, а калію і натрію - утричі (табл. 3).



Таблиця 3

Динаміка вмісту досліджуваних мінеральних елементів у хімусі шлунково кишкового тракту поросят, (М±m, n=720)

Показники	Групи
	контрольна	дослідні
		перша	друга	третя
Шлунок
Кальцій	129,11±11,71	149,53±13,47	153,00±9,52	162,40±13,51
Фосфор	132,37±10,46	145,02±11,55	144,70±10,17	151,81±10,84
Калій	115,80±10,75	139,26±12,29	137,81±11,26	149,45±8,96*
Натрій	150,47±11,15	180,69±9,87	174,36±9,79	190,31±10,22*
Залізо	774,28±28,52	844,25±22,74	838,90±26,15	895,83±30,64**
Порожня кишка
Кальцій	83,37±5,25**	93,31±6,08	95,13±10,05	100,10±6,52
Фосфор	178,03±6,72**	199,86±8,07*	200,71±8,72	205,33±7,75
Калій	113,49±11,14	130,62±13,34	128,30±14,33	144,10±11,52
Натрій	203,97±19,57**	243,63±16,53	245,66±10,44	273,94±16,52
Залізо	594,54±27,16***	647,87±26,80*	640,65±34,66	672,84±36,09
Клубова кишка
Кальцій	53,83±3,05***	62,09±2,43*	62,41±2,65*	66,69±2,25*
Фосфор	52,32±7,28***	57,36±7,62	57,24±8,94	61,63±9,99
Калій	149,20±12,20*	173,46±6,38	178,42±9,22	199,32±8,12**
Натрій	163,09±13,05*	192,37±18,27	193,39±11,74	219,56±13,48**
Залізо	657,10±24,71**	708,04±34,39	688,53±35,28	738,07±36,51*

Примітки: 1. Одиниці виміру вмісту Ca, P, K, Na - ммоль/л; Fe - мкмоль/л. 2.*-р?0,05; **-р?0,01; ***-р?0,001 - різниця віроґідності між показниками контрольної і дослідних груп у різних відділах шлунково-кишкового тракту

Ми спостерігали таку закономірність: у контрольній групі впродовж дослідного періоду за сумарною концентрацією мінеральних елементів у хімусі між окремими відділами травного тракту встановлена суттєва різниця. Порівняно з показниками хімусу шлунка у порожній кишці вміст кальцію зменшувався на 35,43% (р?0,01), заліза - на 23,21% (р?0,001), а фосфору та натрію збільшувався на 34,49% (р?0,01), 35,55% (р?0,01) відповідно; у клубовій кишці віроґідно знижувалася кількість кальцію 58,31 (р?0,001) та фосфору - 60,47% (р?0,001), а калію зросла до 28,84% (р?0,05).

Порівнюючи концентрацію досліджуваних елементів у хімусі порожньої кишки з клубовою, нами встановлено зменшення кальцію, фосфору та натрію відповідно на 35,43% (р?0,001), 70,61% (р?0,001), 20,04% (р?0,05), й збільшення калію на 31,46% (р?0,05). Характерно, що вміст кальцію знижувався за просторовим інґредієнтом: шлунок>порожня кишка>клубова кишка. При цьому спостерігалася тенденція підвищення вмісту фосфору та натрію в порожній кишці.

Відмічені особливості вмісту мінеральних елементів у травному тракті доповнювали також і рівень процесів обміну їх під впливом різних композиційних кормових добавок у раціоні поросят. У піддослідних тварин різних груп встановлені суттєві відмінності за сумарними показниками концентрації мінеральних речовин. З'ясовано, що в процесі травлення - залежно від складу кормової добавки та співвідношення між його компонентами змінювалася й концентрація досліджуваних мінеральних речовин у хімусі.

Незважаючи на те, що в раціоні поросят першої дослідної групи було 2% СМК, все ж за кількістю мінеральних елементів у хімусі, порівняно з другою дослідною групою, суттєвої різниці не встановлено.

Однак, під дією комплексної кормової добавки, яку отримували тварини третьої дослідної групи, простежується достовірне збільшення концентрації мінеральних елементів у досліджуваних відділах шлунково-кишкового тракту.Водночас не встановлено значних змін за кількістю кальцію та фосфору в хімусі шлунка, калію - у порожній кишці та фосфору - в клубовій.

6. Розробити спосіб приготування комплексного біологічно активного препарату (КБАП). Пропонується комплексний біологічно активний препарат (до складу якого входить сухий мінеральний концентрат, ліпрот та ехінацея пурпурова) використання якого сприяє повному забезпеченню потреби тварин в макро- і мікроелементах, незамінній амінокислоті - лізині, посиленню імунного захисту організму та підвищенню інтенсивності росту поросят.

У результаті проведеного пошуку та досліджень знайдено оптимальне співвідношення вказаних вище складових комплексного біологічно активного препарату, а саме 2:5:1 в пропорції за масою, що сприяло зміцненню здоров'я, підвищенню інтенсивності росту та покращанню гематологічних показників.

7. Вплив комплексного біологічно активного препарату на біохімічні та морфологічні показники крові. Дані досліджень показали, що гематологічні показники крові у тварин, як дослідної так і контрольної груп на початку облікового періоду знаходились у межах фізіологічної норми й Були статистично рівноцінними.

Згодовування молодняку свиней запропонованого препарату сприяло підвищенню концентрації фосфору на 19,68 % (p<0,05), калію на 25,62 % (p<0,05), натрію на 17,72 % (p<0,05), а заліза - на 74,86% (p<0,01). Така зміна складу крові, очевидно, обумовлена передусім наявністю у комплексному препараті ехінацеї пурпурової, оскільки її надземна частина містить значну кількість мікроелементів, особливо заліза, яке бере участь в утворенні крові ферментів, обміні жирів, вуглеводів, азотистих сполучень, необхідних для росту і розвитку тварин.

За дії КБАП активність АлАТ і АсАТ у сироватці крові збільшувалася і в середньому складала 0,48-0,63 нкат/л, 0,57-0,80 нкат/л відповідно; в контролі спостерігалася подібна тенденція.

Вміст загального білку в організмі збільшився за ввесь період досліду на 39,1% у дослідній і на 26,1% - у контрольній групах.

У 45-денному віці концентрація альбумінів і ґлобулінів в обох группах була майже однаковою. Після двомісячного згодовування КБАП у тварин дослідної групи спостерігалося збільшення кількості альбумінів на 58,8%, ґлобулінів - на 28,1%, а в контролі - на 51,7% і на 12,8% відповідно.

Збільшився рівень гемоґлобіну у крові підсвинків дослідної групи на 18,6% (p<0,05), еритроцитів та лейкоцитів - на 11-12%, порівняно з контролем.

8. Зоотехнічна та економічна оцінка використання КБАП у свинарстві. Результати досліджень показали, що середня жива маса поросяти на початку досліду складала в контрольній та дослідній групі по 11,73 та 11,56 кг відповідно.

У процесі згодовування КБАП поросятам відмічено позитивну дію препарату на їх ріст і розвиток. Динаміка середньодобових приростів молодняку була неоднаковою: в перші 15 днів від початку випробування значення цього показника було на 6,9% вищим у дослідній групі; в наступний період зріс - на 24,5% (р?0,001), після чого знаходився в межах 13,6% і 17,7%. Різниця між тваринами дослідної та контрольної груп у 75-денному та 105- денному віці була статистично віроґідною (р?0,001).

За весь період досліду поросята дослідної групи були важчими на 3,55 кг; у цілому середньодобовий приріст їх був вищим на 16,2% (444 г проти 382 г), хоча витрати кормів на 1 кг приросту також були більшими (на 2,88%). З розрахунку на 1 голову прибуток додаткового приросту склав 15,83 грн., а з вирахуванням вартості КБАП - 13,95 гривень. За рахунок додаткових витрат на придбання препарату збільшення доходу на 1 витрачену гривню досягло 7,42 гривні.

Економічна оцінка отриманих результатів засвідчила високу ефективність застосування в оптимальних співвідношеннях одно-, двокомпонентної та комплексної кормових добавок у раціонах поросят на дорощуванні.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі проведеного комплексу фізіологічних, хірургічних, біохімічних, технологічних та науково-господарських досліджень розроблено спосіб приготування комплексного біологічно активного препарату; вивчені особливості травлення у поросят після відлучення; обґрунтовано використання окремих нетрадиційних кормових добавок у раціонах поросят на дорощуванні. Результати проведених досліджень дають підстави сформулювати наступні основні висновки:

1. У процесі використання мінералізованої пластової води розроблено спосіб приготування сухого мінерального концентрату, введення якого у кількості 2%, замість еквівалентної за вмістом перетравного протеїну та обмінної енерґії кількості соняшникового шроту до раціону поросят забезпечило, порівняно з контролем, підвищення коефіцієнтів засвоєння азоту (від спожитого та від перетравленого р?0,05).

2. Включення СМК із ліпротом до складу раціону піддослідних поросят позитивно впливало на перетравність поживних речовин корму, порівняно з контролем: сухої речовини (р?0,05), сирого протеїну (р?0,01), більше засвоювалося азоту, натрію (р?0,05), а за дії СМК - і ехінацеї пурпурової зростали: коефіцієнти перетравності сухої та органічної речовини, сирого протеїну й жиру, збільшувалося засвоєння азоту, порівняно з тваринами контрольної групи.

При додаванні ліпроту та ехінацеї пурпурової до основного раціону підвищувався коефіцієнт перетравності сирого жиру на 3,1% (р?0,05), засвоєння азоту в організмі - на 14,9% (р?0,01), відсоток від спожитого - на 6,0% (р?0,05) і від засвоєного - на 6,1% (р?0,01), порівняно з контролем. За дії комплексної добавки зростали на 2,4% (р?0,05) коефіцієнти перетравності сухої речовини органічної речовини - на 2,0% (р?0,05), БЕР - на 1,8% (р?0,05), засвоєння в тілі азоту - на 19,2% (р?0,01), відсоток від прийнятого - на 7,5% (р?0,05) і від засвоєного - на 7,0% (р?0,01). Засвоєння фосфору було більше на 10,4% (р?0,05), натрію - на 21,6% (р?0,01).

3. У хімусі порожньої кишки зменшилася концентрація кальцію (р?0,05), заліза (р?0,001), а фосфору та натрію збільшилася (р?0,01), порівняно з показниками хімусу шлунка; у клубовій кишці віроґідно знизилася кількість кальцію та фосфору (р?0,001), а калію підвищилась (р?0,05). Порівняно з контрольною групою, у тварин, у раціоні яких булла комплексна добавка, калію в хімусі шлунку було більше на 29,0%, натрію - на 26,5% (р?0,05), заліза - на 11,0% (р?0,01). Вміст кальцію у хімусі порожньої кишки перевищував на 20,1% (р?0,05), фосфору - на 15,3% (р?0,01), натрію -на 34,0% (р?0,01), заліза - на 13,2% (р?0,01). Концентрація кальцію у клубовій кишці, зросла на 23,9% (р?0,05), калію - на 33,6% (р?0,01), натрію - на 34,6% (р?0,01), заліза - на 12,3% (р?0,05).

Показники коефіцієнтів кореляції в контрольній групі між вмістом кальцію, фосфором, калієм, натрієм та залізом у шлунку, в порожній та клубовій кишках відповідають середньому і сильному зв'язку. У поросят, у раціоні яких була комплексна добавка, такі зв'язки зростали ще більше.

Найменша концентрація сухої речовини в шлунку спостерігалася через шість годин після годівлі, найбільша - через дві години після прийняття корму. Вміст сухої речовини в хімусі порожньої кишки, порівняно зі шлунком, значно зменшувався й характеризувався різким збільшенням його, порівняно з пробою до годівлі через дві години після неї (р?0,001).

Рівень pH хімусу змінювався від кислого (в шлунку) і до лужного - (в порожній та клубовій кишках). Різниця між показниками в хімусі шлунка піддослідних груп була віроґідною для тварин у пробі до годівлі, у раціоні яких був СМК (р?0,05) та комплексна добавка (р?0,001).

Динаміка показника рН хімусу клубової кишки порівняно з контролем, була вищою для другої дослідної групи в пробі до прийняття корму (р?0,05) і у третій через дві та шість годин (р?0,01) після годівлі тварин.

4. На підставі проведених дослідів із різними варіантами поєднань (СМК; СМК із ліпротом; СМК з ехінацеєю пурпуровою; ліпрот з ехінацеєю пурпуровою) розроблено комплексний біологічно активний препарат, який включає СМК, ліпрот, ехінацею пурпурову у пропорції за масою 2:5:1; його застосування сприяло покращанню травлення, підвищенню резистентності організму, морфо-функціональних показників крові та росту й розвитку поросят.

5. Застосування КБАП позитивно відобразилося на мінеральному складі крові дослідних поросят на дорощуванні: зросла концентрація фосфору - на 19,7%, калію - на 25,6%, натрію - на 17,7% (р?0,05), заліза - на 74,9% (р?0,01); вміст ґемоглобіну був більшим на 18,63% (р?0,05), еритроцитів та лейкоцитів - на 11 і 12 % відповідно.

6. Внесення КБАП до складу раціону поросят після відлучення сприяє підвищенню їх середньодобових приростів, у середньому на 17,7% (р?0,001).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою покращання ефективності використання кормів, їх економії, сукупних витрат енерґії, пропонуємо до складу раціонів поросятам на дорощуванні вводити КБАП у кількості 2% (за вмістом перетравного протеїну та обмінної енерґії) замість еквівалентної частини соняшникового шроту.

2. Одержані результати дисертаційних досліджень щодо фізіологічних особливостей шлунково-кишкового травлення та морфо-функціональних показників крові за дії різних біологічно активних добавок до основного раціону доцільно використовувати в лекціях із питань фізіології, біохімії та годівлі сільськогосподарських тварин для студентів вищих аграрнихнавчальних закладів.

3. Експериментальні дані виконаної роботи можуть використовуватися також як довідковий матеріал у діяльності науково-дослідних та виробничих лабораторій.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мироненко Е.И. Использование эхинацеи пурпурной в животноводстве / Е.И. Мироненко // Изучение и использование эхинацеи: матер. международ. науч.-практ. конф. - Полтава, 21-24 сентяб., 1998. - С. 138- 140. (Особисто дисертантом проведено аналіз наукової літератури та обговорення актуальності даної проблеми).

2. Мироненко О.І. Використання мінералізованих пластових вод у раціонах поросят / О.І. Мироненко, Л.І.Яценко, А.Н. Оксинюк // Вісник Полтавської ДАА. - Полтава, 2002. - № 4. - С. 61-62.

3. Мироненко Е.И. Влияние кормовой добавки с эхинацеей пурпурной на физиологическое состояние организма поросят / Е.И. Мироненко // С эхинацеей - в третье тысячелетие: матер. межународ. науч.-практ. конф. - Полтава, 7-11 июля, 2003. - С. 245-247. (Особисто дисертантом проведено огляд наукової літератури та обговорення впливу кормової добавки з ехінацеєю пурпуровою).

4. Мироненко Е.И. Влияние комплексного препарата на биохимический состав крови растущих поросят / Е.И. Мироненко // Прошлое, настоящее и будущее зоотехнической науки: сб. науч. тр. ВИЖа. - Дубровицы, 7-10 сентября, 2004. - Вып. 62. - Т. 2. - С. 133-136.

5. Деклараційний патент України на корисну модель UA № 7699 U 7 А23К1/00. Комплексний біологічно активний препарат / В.Ф. Коваленко, О.І. Мироненко, Л.І. Яценко, О.В. Бородай; заявник і патентовласник інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН. - пріоритет 16.08.04, опубл. 15.07.05, Бюл. № 7. (Дисертанту належить розробка способу, описаного в патенті).

6. Мироненко О.І. Використання в аграрному секторі відходів нафто-газовидобування / О.І. Мироненко // Екологія. Довкілля. Молодь: матер. міжн. наук. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. - Полтава, 19-20 травня,2005. - Полтавськ. нац. техн. ун-т, 2005. - 100 с. (Особисто диссертантом проведено аналіз наукової літератури та обговорення даної проблеми).

7. Мироненко О.І. Використання комплексного біологічно активного препарату у свинарстві / О.І. Мироненко, В.Ф. Коваленко, Л.І. Яценко, О.В. Бородай // Аграрний вісник Причорномор'я. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса, 2005. - Вип. 31. - С. 146-147.

8. Мироненко О.І. Перетравність поживних речовин в організмі відлучених поросят під впливом сухого мінерального концентрату / О.І. Мироненко // Таврійський наук. вісник. - Херсон, 2008. - Вип. 58. - Ч. 2. - С. 332-335. (Безпосередньо дисертанту належить спосіб приготування добавки, визначення показників перетравності та написання змісту та оформлення тексту статті).

9. Мироненко О.І. Економічна ефективність використання комплексного біологічно активного препарату в раціонах поросят / О.І. Мироненко // Вісник Полтавської ДАА. - Полтава, 2008. - №1. - С. 167-168.

10. Мироненко О.І. Динаміка обміну окремих мінеральних речовин у молодняку свиней / О.І. Мироненко // Вісник Полтавської ДАА. - Полтава, 2008. - №3. - С. 128-130.

11. Коваленко В.Ф. Вплив мінеральних добавок на стан хімусу в різних відділах травного тракту поросят / В.Ф. Коваленко, О.І. Мироненко // Вісник Полтавської ДАА. - Полтава, 2009. - №1. - С. 49-52. (Дисертанту належить взяття проб зі шлунково-кишкового тракту; аналіз статистичного матеріалу та написання тексту статті).

АНОТАЦІЇ

Мироненко О.І. Фізіологічні особливості травлення у поросят під впливом окремих нетрадиційних кормових добавок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. Інститут свинарства імені О. В. Квасницького УААН, м. Полтава, 2009 рік.

Наведено результати досліджень щодо розробки способу приготування сухого мінерального концентрату (СМК) та ефективності його використання у раціонах поросят після відлучення, а також комплексного біологічно активного препарату (КБАП) - СМК, ліпрот та ехінацея пурпурова відповідно 2:5:1 в пропорції за масою.

У роботі викладено експериментальний матеріал зі встановленого впливу оптимальних співвідношень компонентів одно-, двокомпонентної та комплексної кормових добавок до раціонів поросят на їх фізіологічний стан на дорощуванні. Досліджено рівень перетравності поживних речовин раціону, обмін азоту та мінеральних елементів. Визначено динаміку вмісту кальцію, фосфору, калію, натрію та заліза у хімусі шлунково-кишкового тракту поросят.

Показано, що кількість сухої речовини та концентрація водневих іонів у хімусі шлунка, порожній та клубовій кишках змінюється в залежності від складу кормової добавки, співвідношення між компонентами його та тривалості часу від початку годівлі. КБАП сприяє покращанню гематологічних показників.

Базуючись на одержаних даних і розрахунках економічної ефективності застосування комплексного біологічно активного препарату у раціонах молодняку свиней, встановлена доцільність його використання як кормової добавки в свинарстві. Доведено, що ефективною кількістю КБАП є 2% за масою комбікорму.

Ключові слова: поросята, коефіцієнти перетравності, обмін азоту, кальцію, фосфору, калію, натрію, заліза, кормові добавки, раціон, хімус, шлунок, тонкий кишечник, концентрація, pH, суха речовина.

Мироненко Е. И. Физиологические особенности пищеварения у поросят под влиянием отдельных нетрадиционных кормовых добавок. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. Институт свиноводства имени А. В. Квасницкого УААН, г. Полтава, 2009 год.

Диссертационная работа посвящена изучению физиологических особенностей пищеварения у поросят после отъёма под влиянием оптимальных сочетаний в рационах сухого минерального концентрата (СМК), липрота и эхинацеи пурпурной. Приведены результаты исследований по разработке способа и по эффективности использования в рационах молодняка свиней комплексного биологически активного препарата КБАП (СМК, липрот и эхинацея пурпурная в пропорции по массе 2:5:1 соответственно).

В диссертации изложен теоретический и практический материал по изучению переваримости питательных веществ, обмена азота и отдельных минеральных элементов (кальций, фосфор, калий, натрий, железо) в кормлении поросят различными нетрадиционными кормовыми добавками. Применение СМК в количестве 2% по массе корма обеспечивало увеличение по сравнению с контролем коэффициентов усвоения азота на 8,3-10,4% (р?0,05).

В результате введения СМК с липротом и СМК с эхинацеей пурпурной в рацион подопытных животных показатель переваримости сухого вещества стал достоверно выше, чем в контрольной группе на 5,3% и 5,6% (р?0,05), сырого протеина - на 8,2% (р?0,01) и 3,6% (р?0,05) соответственно. Одновременно существенно улучшалась переваримость органического вещества и сырого жира (р?0,05). В опытных группах повышается усвоение азота, в среднем, на 14% (р?0,05), а в группе, в рационе которой были СМК и липрот натрия, - на 0,5 г (р?0,05) по отношению к контролю. Использование СМК с эхинацеей пурпурной увеличивало усвоение калия на 11,6% (р?0,05) в сравнении с контролем.

Добавка к основному рациону липрота и эхинацеи пурпурной позволила, сравнительно с контролем, повысить переваримость сырого жира на 3,06% (р?0,05).

При внесении комплексной кормовой добавки в рацион повышались, по сравнению с контролем показатели переваримости сухого вещества на 2,4%, органического вещества - на 2,0% и БЭВ - на 1,8% (р?0,05).

Введение липрота и эхинацеи пурпурной в рацион животных увеличивало усвоение азота на 14,9% (р?0,05), повышало проценты переваривания и усвоения азота в среднем на 6% (р?0,05), также способствовало большему всасыванию кальция - на 8,1% (р?0,01) в сравнении с контролем. Использование комплексной добавки повысило усвоение азота на 19,2% (р?0,05) и коэффициенты его переваривания и усвоения. Всасывание кальция -на 5,7%, натрия - на 19,7% (р?0,05), фосфора - на 11,7% (р?0,05). Фосфора же усвоилось на 10,4% (р?0,05) больше и натрия на 21,6% (р?0,01), чем в контрольной группе.

Установлено, что количество сухого вещества, водородных ионов, минеральных элементов в химусе желудка, тощей и подвздошной кишки изменяется в зависимости от состава кормовой добавки, соотношения между её компонентами, а также от промежутка времени принятия корма и через два, четыре и шесть часов после. Под действием комплексной кормовой добавки количество исследуемых минеральных элементов в химусе изучаемых участков желудочно-кишечного тракта опытных животных достоверно увеличивается.

По сравнению с изменением показателей химуса желудка, в тощей кишке уменьшалось количество кальция на 35,4% (р?0,01), железа - на 23,2% (р?0,001), а фосфора и натрия наоборот увеличивалось на 34,5%, 35,5% (р?0,01) соответственно. В подвздошной кишке происходило снижение концентрации кальция на 58,3% и фосфора - на 60,5% (р?0,001), а калий увеличивался на 28,8% (р?0,05).

В рационе с комплексной добавкой концентрация калия в содержимом желудка была на 29,0% больше, натрия - на 26,5% (р?0,05), железа - на 11,0% (р?0,01), чем в контрольной.

...