Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 619:578.822:636.4

ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПРИ ПАРВОВІРУСНІЙ ІНФЕКЦІЇ СВИНЕЙ

16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

СВЄТЛІЧНА ЛЮДМИЛА ІГОРІВНА

КИЇВ 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України, м. Київ

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор Борисевич Борис Володимирович, Національний аграрний університет завідувач кафедри патологічної анатомії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Горальський Леонід Петрович, Державний вищий навчальний заклад “Державний агроекологічний університет” завідувач кафедри анатомії та гістології

кандидат ветеринарних наук, доцент Коренєва Жанна Борисівна, Одеський державний аграрний університет завідувач кафедри нормальної і патологічної анатомії та патофізіології

Провідна установа - Національна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького Міністерства аграрної політики України, кафедра патологічної анатомії і гістології, м.Львів

Захист дисертації відбудеться “20 ” червня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд.65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус №4, к.28

Автореферат разісланий “18 ” травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Міськевич С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед вірусів свиней, які вражають репродуктивну систему, парвовірус є найбільш розповсюдженим. За даними багатьох авторів (Morrison R.B., Joo H.S., 1984; Mengeling W.L., 1986; Орлянкін Б.Г., Сергєєв В.О., 1987; та ін.), він виявляється в 97 % свинарських господарств усіх країн світу. Серологічними дослідженнями парвовірусна інфекція свиней встановлена в США, Великобританії, Австралії, Франції, Ірландії, країнах Балканського півострова, Панамі, Італії, Новій Зеландії та інших країнах (Mengeling W.L., 1981; Орлянкін Б.Г., Сергєєв В.О., 1987; Kirk Clark L., 1996; Gresham A., 2003). В Іспанії, за даними J. Maldonado (2005), парвовірус свиней практично не реєструється.

Із усіх вірусів, що викликають порушення відтворювальної функції свиноматок (парво-, ентеро-, рео-, аденовіруси, віруси хвороби Ауєскі, класичної чуми свиней, грипу, японського енцефаліту), парвовірус свиней є найбільш частим етіологічним фактором синдрому SMEDI (від англ.: Stillbirth - мертвонароджуваність, Mummification - муміфікація, Embrionic death - загибель ембріонів, Infertility - неплідність), який в останні 10 - 15 років поширився у багатьох розвинутих країнах світу, спричиняючи значні економічні збитки. При виникненні парвовірусної інфекції в раніше благополучних господарствах народження поросят на одну свиноматку в рік знижується на 50 - 60 %, а у стаціонарно неблагополучних господарствах - на 10 - 20 % (Орлянкін Б.Г., Сергєєв В.О., 1987).

За даними С.О. Гайтамонової та М.А. Ковальова (1989), при обстеженні 8 свинокомплексів Білорусії в 17,8 % абортованих плодів був виділений парвовірусний антиген. У крові основних свиноматок і кнурів антитіла до парвовірусу знайдені в 100 % тварин, у ремонтних свинок - у 74,8 %, у безмолозивних поросят - у 41,7 %, в абортованих плодів - у 64 %.

В Україні, за даними Л.В. Кошелєвої (1986), у крові 99,1 % обстежених свиноматок виявлені антитіла до парвовірусу. За даними О.Є. Краснобаєвої та А.П. Старчеуса (1990), у 40 обстежених господарствах антитіла до парвовірусу виявили в 74,1 % ремонтних свинок і в 88,9 % основних свиноматок.

У більшості оригінальних робіт головна увага приділялась вивченню властивостей збудника та розробці методів діагностики й профілактики даної хвороби (Mengeling W.L., Paul P.S., 1986; Ануфрієв П.О., Шахов О.Г, 1994; Байбиков Т.З., Ерофеев С.Г и др., 2002; та ін). У доступній літературі нами знайдено досить поверхневі дані щодо патогенезу парвовірусної інфекції, патолого-анатомічних і гістологічних змін у свиноматок, мертвонароджених поросят, плодів, кнурів, в плодових оболонках і, взагалі, не знайдено робіт щодо гістохімічних змін у різних органах і тканинах.

Знання патоморфологічних особливостей та розуміння патогенезу парвовірусноі інфекції свиней вкрай необхідні як для диференціальної діагностики, так і вибору адекватних профілактичних заходів на виробництві.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є підрозділом наукової теми кафедри патологічної анатомії Національного аграрного університету “Розробити патоморфологічну діагностику парвовірусної інфекції тварин”, номер державної реєстрації 0102U006202.

Мета і завдання роботи. Мета роботи - вивчити патоморфологію парвовірусноі інфекції свиней.

Для досягнення мети роботи необхідно було вирішити наступні завдання:

1. Провести клініко-епізоотологічне обстеження свинопоголів'я на предмет виявлення парвовірусної інфекції свиней в СВАТ АК “Калита” Броварського району Київської області.

2. Уточнити патогенез парвовірусної інфекції свиней.

3. Вивчити патолого-анатомічні, гістологічні і гістохімічні зміни в органах і тканинах інфікованих парвовірусом свиноматок, мертвонароджених поросят та в плодових оболонках.

4. Провести морфометричну оцінку патологічних змін на органному, тканинному й клітинному рівнях.

5. Розробити критерії патоморфологічної діагностики парвовірусної інфекції свиней.

Об'єкт дослідження: парвовірусна інфекція свиней.

Предмет дослідження: ступінь поширення хвороби, клінічні ознаки, патогенез хвороби, патолого-анатомічні, гістологічні й гістохімічні зміни в органах і тканинах свиноматок, мертвонароджених поросят, в плодових оболонках, патоморфологічна діагностика парвовірусної хвороби.

Методи досліджень: клінічні (вивчення анамнезу, клінічний огляд), патолого-анатомічні (патолого-анатомічний розтин та вивчення макроскопічних змін в органах і тканинах), гістологічні (вивчення мікроскопічної будови тканин), гістохімічні (визначення вмісту та локалізації нуклеїнових кислот, білків, вуглеводів, глікозаміногліканів у клітинах і тканинах), морфометричні (вимірювання різних морфологічних структур органів і тканин), статистичні (визначення ступеня достовірності різниці цифрових показників). свиня парвовірусний інфекція патологічний

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні проведене детальне вивчення патоморфологічних змін при парвовірусній інфекції свиней різних статево-вікових груп та в плодових оболонках з використанням методів гістології, гістохімії, морфометрії та статистики. В результаті проведених досліджень одержані дані, що значно доповнюють існуючі уявлення про патоморфологію хвороби та її патогенез. Встановлено особливості локалізації збудника хвороби, гістохімічні та морфометричні параметри окремих тканин.

Показано, що при патолого-анатомічному розтині мертвонароджених поросят, які загинули від парвовірусної інфекції, патогномонічними змінами є серозний або серозно-геморагічний лімфаденіт, набряклий, часто із крапковими крововиливами в паренхімі тимус, катаральне або катарально-геморагічне запалення шлунка і тонкого відділу кишечнику, набряк головного та спинного мозку. При проведенні гістологічних досліджень реєструється сладж-феномен в судинах мікроциркуляторного русла, зменшення кількості та часткове руйнування лімфоцитів у імунокомпетентних органах. У нирках виявляють серозний гломеруліт з некрозом капілярів частини клубочків, крововиливи в кірковій речовині нирок, зернисту дистрофію епітелію всіх відділів канальців, їх часткове руйнування. В плодових оболонках мертвонароджених поросят мікроскопічно виявляється інфільтрація частини ворсинок еритроцитами, набряк хоріальної пластинки з базофільними вогнищами руйнування тканини та крововиливами в ній. У великих артеріях - руйнування ендотелію, медії й адвентиції. В судинах мікроциркуляторного русла - гіалінові тромби.

В усіх органах мертвонароджених поросят при парвовірусній інфекції реєструються порушення обміну білків, вуглеводів і нуклеїнових кислот.

Одержані нами дані свідчать, що зміни в плодових оболонках зумовлені ураженням парвовірусом, що підтверджується наявністю в багатьох клітинах внутрішньоядерних базофільних тілець-включень.

Також встановлені деякі особливості патогенезу парвовірусної інфекції свиней. Так, ураження всіх імунокомпетентних органів, руйнування частини лімфоцитів і відсутність помітної активації системи гуморального імунітету (трансформації В-лімфоцитів у плазматичні клітини) є морфологічним проявом імуносупресивної дії збудника. Інфільтрація багатьох органів і тканин еозинофілами свідчить про алергізацію організму при парвовірусній інфекції свиней.

На основі одержаних результатів розроблені критерії патоморфологічної діагностики парвовірусної інфекції свиней та опубліковані відповідні методичні рекомендації.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані дані суттєво розширюють і поглиблюють сучасні знання про патоморфологію парвовірусної інфекції свиней. На основі результатів проведених досліджень сформульовано критерії патоморфологічної діагностики цієї хвороби, які слугували основою при написанні “Методичних рекомендацій з патоморфологічної діагностики парвовірусної інфекції свиней” (затверджені науково-методичною радою Департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, протокол № 3 від 20 грудня 2006 р.).

Розроблені критерії діагностики парвовірусної інфекції свиней впроваджено у відділі патоморфології Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини України (акт впровадження від 20 грудня 2006 р.).

Результати досліджень використовуються в навчальному процесі на кафедрі патологічної анатомії Національного аграрного університету.

Результати рекомендується використовувати при діагностиці даної хвороби в практичній діяльності лікарів ветеринарної медицини та при написанні відповідних розділів підручників і навчальних посібників з патологічної анатомії й епізоотології.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором самостійно, за консультативною участю наукового керівника.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи були оприлюднені та обговорені на: науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів за участю науковців УААН “Проблеми ветеринарної медицини в умовах реформування аграрного сектора України” (Київ, 17-18 березня 2003 р.); ІІІ науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва (Київ, 3-4 березня 2004 р.); VI міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми й інновації у тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях”, присвяченій 220-річчю Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицкого (Львів, 21-22 жовтня 2004 р.); ІІІ конференції Всеукраїнського товариства ветеринарних патологів (Харків, 21-23 квітня 2004р.); міжнародній науково-практичній конференції “Епізоотологія і профілактика інфекційних хвороб великої рогатої худоби” Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції тваринництва (Київ, 14-17 березня, 2006 р.); конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів за підсумками науково-дослідних робіт 2006 року Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва (Київ, 15-16 березня 2007 р.)

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано: 3 статті у фахових виданнях згідно переліку ВАК України, 2 тези доповідей на наукових конференціях та методичні рекомендації з патоморфологічної діагностики парвовірусної інфекції свиней.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури та розділів: матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури. Дисертаційна робота викладена на 178 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 62 фотографіями і 23 таблицями. Список літератури включає 267 джерел, з них 195 - з далекого зарубіжжя.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Клініко-епізоотологічні дослідження

Дослідження проводилися протягом 2002-2006 років на базі кафедри патологічної анатомії Національного аграрного університету, в сільськогосподарському відкритому акціонерному товаристві “Агрокомбінат “Калита” Броварського району Київської області (СВАТ АК “Калита”), а також у Броварській районній державній лабораторії ветеринарної медицини та в патоморфологічному відділі Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України.

Клінічний огляд 348 порісних свиноматок і 618 новонароджених поросят проводили загальноприйнятими методами. При цьому звертали увагу на загальний стан свиноматок, характер випорожнень, своєчасність опоросів, кількість поросят у гнізді, відсоток життєздатних, нежиттєздатних і мертвонароджених поросят, наявність муміфікованих плодів, стан та своєчасність відходу посліду, а також довжину, масу тіла, загальний стан новонароджених поросят, ступінь вираженості в них рефлексів. Серед свиноматок, які були обстежені, проводили аналіз на наявність абортів і перегулів. У 19,16% свиноматок в різні строки супоросності зареєстровано підвищення температури тіла до 40,2 - 40,4 ⁰С, часткову відмову від корму та спрагу. В подальшому в них реєстрували аборти або народження мертвих і нежиттєздатних поросят. У 31,31 % випадків у свиноматок виявлялись муміфіковані плоди, які загинули на різних стадіях розвитку. В 10,42 % свиноматок після опоросу спостерігались ендометрити. Відмічено зсув строків опоросу, неодноразове настання охоти у 64,8 % від загального поголів'я свиноматок, а також збільшення числа малоплідних та дрібноплідних гнізд.

Для виявлення специфічних антигенів у мертвонароджених і нежиттєздатних поросят та в плацентах використовували метод ІФА з моноклональними антитілами (набори фірми “DiaMed AG”, Нідерланди, реєстраційне посвідчення №1084-02 ІВП від 17.10.2002 року). Зразки крові від свиноматок досліджували методами РТГА та ІФА в Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини згідно настанов, що додаються до діагностичних наборів (експертизи № 2343-2357).

Проведено аналіз раціонів годівлі на забезпеченість поживними речовинами та їх співвідношення. Встановлено, що раціони в цілому відповідають загальноприйнятим нормам.

Патоморфологічні дослідження

Проведено патолого-анатомічний розтин 7 трупів свиноматок, у яких за життя були зареєстровані перегули, випадки народження мертвих поросят і в плодових оболонках яких були виявлені специфічні антитіла. Як контроль використовували трупи 3 клінічно здорових свиноматок, в яких не були виявлені специфічні антитіла до парвовірусу, а також збудники інших інфекційних хвороб.

Проведено патолого-анатомічний розтин 19 трупів мертвонароджених поросят і 5 трупів клінічно здорових поросят, народжених від здорових свиноматок, які знаходились в тих же умовах утримування й годівлі, не мали в крові антитіл до парвовірусу, антигени до парвовірусу не були виявлені в їх плацентах. Розтин проводили методом часткової евісцерації в загальноприйнятій послідовності (Жаков М.С., 1977).

Для проведення гістологічних і гістохімічних досліджень відбирали шматочки кори півкуль великого мозку та мозочка, спинного мозку з попереково-крижового відділу, щитоподібної залози, мигдаликів, шийної та грудної частин тимуса, поверхневих (привушних, нижньощелепних, латеральних заглоткових, поверхневих шийних дорсальних, пахвинних, поверхневих підпахвинних) і глибоких (порожньокишкових, краніальних середостінних і середніх біфуркаційних) лімфовузлів, селезінки, серця, легень, печінки, нирок, надниркових залоз, шлунка (ділянки дна, кардіальної, беззалозистої та пілорічної частин), підшлункової залози, кишечнику (середня частина краніальної й каудальної половини дванадцятипалої, клубової, сліпої й прямої кишок, середня частина краніальної, середньої й каудальної третин порожньої й ободової кишок), сечового міхура, матки, яєчників, яйцепроводів і сім'яників.

Відібрані шматочки фіксували в 10 % нейтральному водному розчині формальдегіду за Р. Ліллі (1969).

Після фіксації шматочки органів промивали, зневоднювали в етанолі зростаючої міцності і через хлороформ заливали в парафін. Зрізи товщиною 5-10 мкм виготовляли за допомогою санного мікротома (Меркулов Г.А., 1969).

Вивчення мікроскопічної будови різних органів і тканин проводили після фарбування зрізів гематоксиліном Караці та еозином.

Для виявлення нуклеїнових кислот, білків, ліпідів, глікогену, глікопротеїдів і протеогліканів використовували гістохімічні методи (Кононский А.И., 1976; Луппа Х., 1980).

Для візуалізації ДНК і РНК зрізи фарбували галоціанін-хромовими галунами за прописом Ейнарсона при pH 1,64 впродовж 48-72 годин. Сумарні білки виявляли розчином амідочорного. Одночасне виявлення основних і кислих білків проводили методом Микель-Кальво. Для виявлення нейтральних ліпідів використовували розчин судану-3. Для виявлення глікогену і глікопротеїдів використовували ШЙК-реакцію за Мак-Манусом. Протеоглікани ідентифікували фарбуванням альціановим синім при рH 1,0 та 2,5.

Морфометричні дослідження проводили за Г.Г. Автандиловим (1990).

Одержані гістопрепарати вивчали за допомогою мікроскопа “Біолам Р-15“ при збільшенні 50х - 1500х та фотографували, використовуючи фотонасадки МФН-10.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Парвовірусна інфекція свиноматок

Клініко-епізоотологічні дослідження

На протязі року встановлено хвилеподібні зміни кількості свиноматок, в яких реєструвалися перегули, повторні приходи в охоту, малоплідність та дрібноплідність, аборти з виходом муміфікованих плодів, мертвонароджені поросята, а також народження слабких і нежиттєздатних поросят. При цьому кількість свиноматок з абортами прямо пропорційно залежала від кількості свиноматок з мертвонародженими поросятами.

Кількість мертвонароджених поросят в однієї свиноматки коливалась від 1 до 6 без якої-небудь помітної закономірності. В 19,16 % від усіх досліджених свиноматок у різний термін супоросності нами було зареєстроване підвищення температури тіла до 40,2 - 40,4 ⁰С, що тривало 1 - 5 діб. У цей період тварини частково відмовлялися від корму й пили багато води. Надалі в таких свиноматок реєстрували аборти або народження мертвих поросят.

При проведенні серологічних досліджень сироваток крові від 313 свиноматок у РТГА і методом ІФА антитіла до парвовірусу свиней були виявлені у 240 свиноматок (76,68 %). З них, в основних свиноматок антитіла до парвовірусу виявлені у 178 з 232 досліджених (76,72 %), а у разових свиноматок - у 62 з 81 дослідженої (76,54 %).

У 25 із 240 серопозитивних на наявність антитіл до парвовірусу свиноматок (10,42 %) після опоросу діагностували ендометрити.

Патолого-анатомічні дослідження

При патолого-анатомічному розтині інфікованих парвовірусом свиноматок не було виявлено будь-яких макроскопічних змін у органах і тканинах, у тому числі в яєчниках, яйцепроводах, матці і піхві.

Гістологічні, гістохімічні та морфометричні дослідження

При дослідженні мигдаликів, тимуса, легень, серця, печінки, селезінки, нирок, підшлункової залози, різних ділянок шлунка й кишечнику, лімфатичних вузлів гістологічні зміни не виявлено.

У слизовій і м'язовій оболонках матки виявлялись вогнищеві набряки й скупчення лімфоцитів, моноцитів, макрофагів, еозинофілів і плазматичних клітин. Зрідка в м'язовій оболонці матки реєстрували мікровогнища коагуляційного ареактивного некрозу.

При проведенні гістохімічних досліджень встановлено, що епітеліоцити слизової оболонки матки, в тому числі келихоподібні клітини, інтенсивно забарвлюються в реакціях на білки, ШЙК-реакцією та в реакціях на ДНК і РНК і досить слабо - в реакціях на глікозаміноглікани. Гладкі м'язові клітини досить інтенсивно зафарбовувались в реакціях на білки, нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК), при постановці ШЙК-реакції і досить слабо - при постановці реакцій на глікозаміноглікани. В розширених кровоносних судинах, які при фарбуванні гематоксиліном Караці та еозином здавались порожніми, виявлялась рідина, яка інтенсивно фарбувалась в реакціях на білки та полісахариди.

При проведенні морфометричних досліджень маток нами встановлено відсутність статистично достовірних відмінностей показників товщини стінки матки та її окремих оболонок, кількості й розмірів маткових залоз, лінійних та об'ємних показників залоз і їх епітелію в інфікованих і контрольних тварин.

Патолого-анатомічні та гістологічні зміни в плодових оболонках

При макроскопічному дослідженні 50% плодових оболонок мертвонароджених поросят видавалися незміненими. В інших виявляли ділянки гіперемії, а також вогнища крапкових і плямистих крововиливів, сильний набряк і гіперемію пупкового канатику.

При гістологічному дослідженні плодових оболонок встановлено, що сполучнотканинна строма їх хоріальної пластинки була набряклою, особливо навколо кровоносних судин.

Ендотелій, медіа й адвентиція частини судин хоріальної пластинки плодових оболонок місцями зруйновані. При цьому гладкі м'язові клітини медії знаходилися в стані зернистої й гідропічної дистрофій. У деяких венулах, капілярах і артеріолах реєстрували гіалінові тромби.

У самій хоріальній пластинці плодових оболонок виявляються вогнища руйнування тканини з інтенсивно вираженою базофілією.

Частина стовбурових і кінцевих ворсинок плодових оболонок була набряклою, частина - зруйнованою. У деяких з них на значному протязі реєстрували субепітеліальні крововиливи. Певна частка ворсинок була повністю інфільтрована великою кількістю ущільнених еритроцитів. Самі ворсинки при цьому помітно потовщені.

Багато клітин епітелію ектодермального походження, у тому числі і гігантські клітини, знаходилися на різних стадіях зернистої і гідропічної дистрофій або руйнування.

У ядрах частини ендотеліальних клітин судин і клітин епітелію ектодермального походження були присутні базофільні тільця-включення.

Морфологічні зміни в мертвонароджених поросят

Патолого-анатомічні зміни в мертвонароджених поросят

Встановлено, що в мертвонароджених поросят у грудній і черевній порожнинах виявляється деяка кількість рідини солом'яно-жовтого або червоного кольору.

В лімфовузлах - серозний або серозно-геморагічний лімфаденіт.

Тимус дещо набряклий, у більшості поросят із крапковими крововиливами в паренхімі. Його відносна маса збільшена (табл.1). У частини тварин на поверхні тимуса відзначаються ділянки рожевого кольору.

У шлунку й тонкому відділі кишечнику - катаральне або катарально-геморагічне запалення. В 6-ти досліджених поросят відзначена гіперемія підшлункової залози.

Печінка неоднакового кольору: з поверхні і на розрізі органа відмічаються ділянки блідо-рожевого, темно-червоного і глинистого кольорів різних розмірів і форми. В частини тварин під капсулою печінки виявляються крапкові й плямисті крововиливи.

Таблиця 1

Відносна маса органів мертвонароджених і здорових поросят, М+m

	Відносна маса, %
Орган	Здорові поросята, n=5	Мертвонароджені поросята, n=19
Головний мозок	2,010+0,112	3,425+1,185*
Щитоподібна залоза	0,023+0,014	0,020+0,010
Тимус	0,610+0,009	0,340+0,140*
Підщелепні лімфовузли	0,032+0,008	0,017+0,013*
Легені	2,610+0,270	2,560+0,340
Серце	1,020+0,230	0,950+0,140
Печінка	2,510+0,250	2,740+0,340
Нирки	0,600+0,170	0,560+0,120
Надниркові залози	0,012+0,008	0,013+0,009
Селезінка	0,150+0,011	0,095+0,015*
Шлунок	1,800+0,973	1,710+1,130
Підшлункова залоза	0,096+0,012	0,101+0,047
Тонкий кишечник	2,582+0,341	3,390+0,380*
Товстий кишечник: сліпа кишка	0,788+0,123	1,120+0,410
ободова кишка	1,122+0,483	1,118+0,410
пряма кишка	1,212+0,395	1,120+0,410
Матка	0,105+0,049	0,110+0,059
Сім'яники	0,064+ 0,002	0,056+ 0,002

Примітка: * - P < 0,05 у порівнянні із відносною масою у здорових поросят

Порожнини серця розширені, його верхівка притуплена. Серцевий м'яз неоднакового кольору, з ділянками блідо-сірого, світло-рожевого та темно-вишневого кольору різних розмірів і форми.

У головному та спинному мозку судини розширені, переповнені кров'ю, сіра й біла мозкова речовини набряклі.

Гістологічні й гістохімічні зміни в органах мертвонароджених поросят

Гістологічні й гістохімічні зміни в імунокомпетентних органах

Кровоносні судини тимуса розширені, переповнені кров'ю. В артеріях і венах, а також у частині артеріол і венул еритроцити склеєні один з одним. Міжчасточкова сполучнотканинна строма набрякла.

Таблиця 2

Морфометричні характеристики лімфоцитів тимуса поросят, М+m

Група поросят	Кількість лімфоцитів, клітин/мм2	Кількість тимусних тілець, на 10 мм2	Периметр тимусних тілець, мкм	Площа тимусних тілець, мкм2	Об'єм тимус-них тілець, мкм3
Мертвона-роджені поросята (n=19)	3687,13 + 665,58**	5,92 + 0,76**	46,03 + 20,91*	1663,23 + 269,37**	6375,79 + 20,91***
Здорові поросята (n=5)	7856,17 + 104,24	10,01 + 0,83	74,13 + 20,92	4313,78 + 271, 81	26631,38 + 20,91

Примітка: * P < 0,5, ** P < 0,05, *** P < 0,01, у порівнянні із показниками здорових поросят

У часточках кіркова й мозкова речовини диференціюються нечітко, лімфоцити розташовані розріджено, що обумовлено як набряком часточок, так і статистично достовірним зменшенням у них загальної кількості лімфоцитів. Кількість тимусних тілець, їхні розміри, площа й об'єм також зменшуються (табл.2). Частина тимусних тілець мають ознаки зернистої дистрофії.

При проведенні гістохімічних досліджень встановлено, що лімфоцити мертвонароджених поросят менш інтенсивно фарбуються в реакціях на білки й нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК), в їх ядрах чітко диференціюються тільця-включення.

У кірковій й мозковій речовинах лімфатичних вузлів кількість лімфоцитів статистично вірогідно зменшується (табл.3). Деякі лімфоцити руйнуються, ознаки некрозу при цьому не виявляються. В частини тварин у деяких лімфатичних вузлах, у випадку їх серозно-геморагічного запалення, кіркова й мозкова речовини інфільтровані еритроцитами. В інших випадках реєструються невеликі крововиливи в лімфоїдну тканину та помітна кількість еозинофілів між лімфоцитами.

Таблиця 3

Морфометричні характеристики лімфовузлів і селезінки поросят, М+m

	Щільність розташування лімфоцитів у лімфовузлах на 1 мм2	Морфометричні характеристики селезінки
Група поросят	кіркова речовина	мозкова речовина	лімфа-тичні вузлики	щіль-ність розта-шування клітин червоної пульпи на 1 мм2	площа білої пульпи відносно загаль-ної площі селезін-ки, %	щільність розташу-вання лімфоци-тів у лімфатич-них вузликах на 1 мм2
Мертвона-роджені поросята (n=19)	1042,54 + 327,13*	861,18 + 220,41**	1460,33 + 425,09***	1762,95 + 107,10**	5,88 + 2,06**	1607,34 + 78,30***
Здорові поросята (n=5)	1668,57 + 101,77	1723,48 + 124,33	3354,86 + 158,79	3673,50 + 75,35	17, 52 + 2,29	3016,50 + 88,35

У лімфоцитах лімфовузлів, у ендотеліоцитах стінок кровоносних судин, у фіброцитах і гладких м'язових клітинах строми виявляються внутрішньоядерні базофільні тільця-включення, які чітко виявляються в реакціях на білки й нуклеїнові кислоти.

У багатьох судинах селезінки мертвонароджених поросят еритроцити склеєні один з одним (сладж-феномен). Кількість клітин червоної пульпи, площа білої пульпи статистично вірогідно зменшуються (табл. 3). При цьому на місці лімфатичних вузликів селезінки виявляються тільки невеликі скупчення рідко розташованих лімфоцитів, макрофагів і еритроцитів навколо центральних артерій. В ендотеліоцитах стінки судин, лімфоцитах, ретикулярних клітинах і макрофагах виявляються внутрішньоядерні базофільні тільця-включення.

Зміни в мигдаликах аналогічні таким в інших імунокомпетентних органах.

Гістологічні та гістохімічні зміни шлунково-кишкового тракту поросят

У шлунково-кишковому тракті мертвонароджених поросят встановлені мікроскопічні зміни, характерні для катарального або катарально-геморагічного запалення різної інтенсивності. Характерною є наявність базофільних тілець-включень у ядрах частини клітин ендотелію судин, гладких м'язових клітин стінки шлунка та кишечнику, а також у частині епітеліальних клітин.

Результати проведених нами досліджень шлунка, тонкого та товстого відділів кишечнику мертвонароджених поросят свідчать, що при проведенні реакцій на білки, нуклеїнові кислоти, постановці ШЙК-реакції та зафарбовуванні альціановим синім при різних рН всі клітинні й тканинні елементи стінки шлунково-кишкового тракту фарбуються менш інтенсивно, ніж у контрольних поросят.

При проведенні морфометричних досліджень встановлено статистично достовірне потовщення слизової оболонки та збільшення товщини стінки ободової кишки внаслідок набряку й клітинної інфільтрації. При цьому статистично достовірно збільшувалась кількість лімфоцитів і еритроцитів.

Гістологічні та гістохімічні зміни центральної нервової системи поросят

Біла й сіра речовини головного мозку дифузно набряклі, інфільтровані невеликою кількістю еозинофілів. Навколо деяких судин реєструються виражені лімфоцитарні муфти. У сірій речовині виявляються ділянки інтенсивної дифузної інфільтрації лімфоцитами. Частина нервових клітин знаходиться в стані зернистої дистрофії, базофілії на різних стадіях руйнування. В ядрах частини дистрофічно змінених нервових клітин виявляються базофільні тільця-включення. В спинному мозку, крім того, виявляються крапчасті крововиливи в білій речовині.

При проведенні гістохімічних досліджень встановлено, що тканина мозку мертвонароджених поросят, у порівнянні з контрольними тваринами, менш інтенсивно зафарбовується в реакціях на білки, нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК) і при постановці ШЙК-реакції. При цьому більш інтенсивно в реакціях на білки й нуклеїнові кислоти зафарбовуються нервові клітини та лімфоцити, що інфільтрують тканину мозку. Характер зафарбовування внутрішньоядерних тілець-включень такий же, як і в інших органах.

Гістологічні та гістохімічні зміни в паренхіматозних органах поросят

У печінці мертвонароджених поросят виявляється серозно-геморагічний гепатит. Більшість гепатоцитів знаходиться в стані зернистої дистрофії. Частина таких клітин руйнується, в результаті чого кількість гепатоцитів статистично вірогідно зменшується (табл.4). Міжчасточкова сполучна тканина у багатьох ділянках розростається, що призводить до статистично вірогідного її потовщення та збільшення відношення площі сполучної тканини до площі паренхіми. В ядрах частини гепатоцитів і лімфоцитів, які інфільтрують паренхіму печінки, виявляються базофільні тільця-включення. При проведенні гістохімічних досліджень встановлено зменшення кількості білків, нуклеїнових кислот і полісахаридів у гепатоцитах мертвонароджених поросят.

Таблиця 4

Морфометричні характеристики печінки поросят, М+m

Група поросят	Щільність розташування гепатоцитів у часточках (кількість клітин на 1 мм2)	Товщина прошарків міжчасточкової сполучної тканини, мкм	Співвідношення площі сполучної тканини до площі паренхіми
Мертвонароджені поросята (n=19)	863 + 27*	23,02 + 6,28**	1: 15,26 + 2,04**
Здорові поросята (n=5)	1254 + 39	6,11 + 0,96	1: 34,56 + 7,12

У нирках мертвонароджених поросят кровоносні судини розширені, переповнені кров'ю. У частині клітин ендотелію виявляються внутрішньоядерні базофільні тільця-включення. В стромі нирок, переважно в кірковій речовині, виявляються крововиливи різних розмірів і форми. В усіх відділах канальців виникає зерниста дистрофія епітелію, вогнищева дезорганізація та руйнування канальців, а кількість канальців на одиницю площі нирок статистично вірогідно зменшується (табл.5).

У клубочках виявляються серозний гломеруліт з некрозом окремих їх капілярів. Частина клубочків руйнується, в результаті чого їх кількість на одиницю площі зменшується (табл.5). Базофільні тільця-включення виявляються в ядрах частини клітин ендотелію судин і епітелію канальців нирок.

При проведенні гістохімічних досліджень встановлено, що всі структурні компоненти нирок слабо зафарбовуються в реакціях на нуклеїнові кислоти, ШЙК-реакцією та альціановим синім при різних рН.

У підшлунковій залозі секреторні клітини екзокринної частини та панкреатичних острівців знаходяться в стані зернистої дистрофії або руйнуються.

Таблиця 5

Морфометричні показники нирок поросят, М+m

Група поросят	Діаметр судин строми, мкм	Кількість клубочків на 10 мм2 площі зрізу нирок	Кількість звивистих канальців на 10 мм2 площі зрі-зу нирок	Кількість прямих канальців на 10 мм2 площі зрізу нирок
	артері-оли	венули
Мертвонародже-ні поросята (n=19)	24,44 + 8,82*	92,06 + 31,78***	16,17 + 0,87**	2,82 + 0,56***	3,21 + 0,65*
Здорові поросята (n=5)	9,35 + 1,84	15,78 + 3,29	28,65 + 1,20	8,05 + 1,66	5,56 + 0,14

У наднирковій залозі в кірковій і мозковій речовинах реєструється набряк, незначна інфільтрація еритроцитами, зерниста дистрофія й руйнування частини клітин. При постановці всіх гістохімічних реакцій клітини всіх зон надниркової залози зафарбовуються блідо. Внутрішньоядерні тільця-включення реєструються тільки в частині клітин ендотелію судин.

Ендотеліоцити ендокарда знаходяться в стані зернистої або гідропічної дистрофій. В деяких з них виявляються внутрішньоядерні базофільні тільця-включення. Порожнини серця заповнені кров'ю. Еритроцити склеєні між собою. Кардіоміоцити знаходяться в стані зернистої дистрофії. Частина клітин руйнується, внаслідок чого виникають розриви м'язових волокон. В ядрах деяких клітин ендотелію судин і в ядрах частини кардіоміоцитів виявляються базофільні тільця-включення. При постановці гістохімічних реакцій встановлено, що кардіоміоцити нерівномірно фарбуються в реакціях на білки, слабо - на нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК) та ШЙК-реакцією та майже не фарбуються альціановим синім при різних рН.

У легенях кровоносні судини, включаючи капіляри міжальвеолярних перегородок, розширені, переповнені кров'ю. На одних ділянках легень міжчасточкова й перибронхіальна сполучна тканина розростається, на інших вона сильно набрякла.

Міжальвеолярні перегородки на одних ділянках потовщені за рахунок інфільтрації клітинами крові й розширення кровоносних капілярів. При цьому респіраторний епітелій на багатьох ділянках злущений у просвіт альвеол або руйнується, не відокремлюючись від базальної мембрани. На інших ділянках міжальвеолярні перегородки розірвані.

У головних і часткових бронхах відзначається розростання сполучної тканини в підслизовій основі, руйнування гладких м'язових клітин м'язової пластинки слизової оболонки, інфільтрація останньої клітинами крові. Епітеліальні клітини знаходяться в стані зернистої дистрофії, частина з них руйнується й злущується в просвіт бронхів. У частини бронхів і бронхіол стінки інфільтровані еритроцитами. В просвіті багатьох бронхів виявляється клітинний детрит та еритроцити.

Внутрішньоядерні базофільні тільця-включення виявляються в клітинах ендотелію судин, епітелію бронхів, епітелію альвеол і гладких м'язових клітинах стінки бронхів. При постановці гістохімічних реакцій встановлено, що всі клітинні елементи легень слабо фарбуються в реакціях на білки та ШЙК-реакцією. Більш інтенсивне зафарбовування реєструється в реакціях на білки.

У статевих органах, щитоподібній і слинних залозах гістологічні зміни нами не виявлені. Проте в частині ендотеліальних клітин судин зареєстровано внутрішньоядерні базофільні тільця-включення.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі на основі результатів епізоотологічних, клінічних, патолого-анатомічних, гістологічних, гістохімічних і морфометричних досліджень проведено теоретичне узагальнення й експериментальне обґрунтування патоморфологічних змін при парвовірусній інфекції свиней, на основі чого розроблені критерії патоморфологічної діагностики цієї хвороби.

2. На свинокомплексі СВАТ АК “Калита” протягом усього року реєструються перегули, аборти у свиноматок, малоплідність, дрібноплідність, народження муміфікованих, повністю сформованих мертвих та нежиттєздатних слабких поросят. У 10,42% свиноматок після опоросу реєструються ендометрити.

3. В органах і тканинах свиноматок-вірусоносіїв виражені макроскопічні зміни відсутні. При гістологічних дослідженнях у слизовій і м'язовій оболонках матки реєструються вогнища набряку та скупчення лімфоцитів, окремих моноцитів, макрофагів, еозинофілів і плазматичних клітин, а в м'язовій оболонці, крім того, - розриви частини пучків міоцитів і мікровогнища коагуляційного ареактивного некрозу.

4. У плодових оболонках виявляються інфільтрація частини ворсинок еритроцитами, набряк хоріальної пластинки з базофільними вогнищами руйнування тканини та вогнища крововиливів. У великих артеріях - руйнування ендотелію, медії й адвентиції. В судинах мікроциркуляторного русла - гіалінові тромби.

5. На розтині мертвонароджених поросят, що загинули від парвовірусної інфекції, виявляють серозний або серозно-геморагічний лімфаденіт, набряк тимуса з крапковими крововиливами в паренхімі. В шлунку й тонкому відділі кишечнику - катаральне або катарально-геморагічне запалення, в печінці - вогнищеві крововиливи, а в головному та спинному мозку - гіперемію, набряк сірої й білої мозкової речовин. Виявлені мікроскопічні зміни є статистично достовірними.

6. На основі проведених досліджень встановлено комплекс патогномонічних для парвовірусної інфекції свиней гістологічних змін в органах і тканинах мертвонароджених поросят і вперше в Україні сформульовані критерії патоморфологічної діагностики парвовірусної інфекції свиней, які слугували основою при написанні “Методичних рекомендацій з патоморфологічної діагностики парвовірусної інфекції свиней”.

7. Встановлена імуносупресивна дія парвовіруса, яка морфологічно проявляється статистично достовірним зменшенням кількості лімфоцитів, ураженням всіх імунокомпетентних органів та відсутністю помітної трансформації В-лімфоцитів у плазматичні клітини. Інфільтрація різних органів і тканин еозинофілами свідчить про алергізацію організму. Морфологічні зміни в плодових оболонках зумовлені реплікацією в її тканинах парвовірусу, що підтверджується наявністю в її клітинах внутрішньоядерних базофільних тілець-включень.

8. В усіх органах і тканинах мертвонароджених поросят при парвовірусній інфекції гістохімічними методами встановлені порушення обміну білків, вуглеводів і нуклеїнових кислот.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для встановлення патоморфологічного діагнозу на парвовірусну інфекцію свиней доцільно використовувати “Методичні рекомендації з патоморфологічної діагностики парвовірусної інфекції свиней” (затверджені науково-методичною радою Департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, протокол № 3 від 20 грудня 2006 р.).

2. Результати дисертаційної роботи доцільно використовувати в науково-дослідній роботі, в навчальному процесі при викладанні дисциплін “Патологічна анатомія, розтин і судова ветеринарія”, а також при написанні відповідних розділів підручників, навчальних посібників і монографій з патолого-анатомічної діагностики парвовірусної інфекції свиней.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Борисевич Б.В., Мазуркевич Л.И. Патоморфологические изменения в иммунокомпетентных органах новорожденных поросят, погибших от парвовирусной инфекции // Наукові праці Кримського державного агротехнологічного університету. Серія: Ветеринарні науки. Актуальні проблеми ветеринарної медицини. Сімферополь. 2004. Вип.85. С. 17-21 (автор провела гістологічні дослідження, підготувала статтю до друку).

2. Борисевич Б.В., Мазуркевич Л.И. Гистологические изменения в желудочно-кишечном тракте у мёртворожденных поросят, инфицированных парвовирусом // Науковий вісник Національного аграрного університету. Київ. 2004. Вип.75. С. 24-27 (автор провела гістологічні дослідження, підготувала статтю до друку).

3. Мазуркевич Л.И., Борисевич Б.В. Патоморфологические изменения в центральной нервной системе у мёртворожденных поросят и в матке свиноматок, инфицированных парвовирусом свиней // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. Львів. 2004.Т. 6 (№3). Ч. 2. С. 49-53 (автор провела гістологічні дослідження, підготувала статтю до друку).

4. Методичні рекомендації з патоморфологічної діагностики парвовірусної інфекції свиней: Затв. наук.метод. радою Департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 20.12.2006 / Уклад. Б.В.Борисевич, М.К.Потоцький, В.В.Лісова, Я.К.Сердюков, С.Є.Гаркуша, М.М.Омеляненко, Л.І.Свєтлічна. К., 2006. 13 с. (автор провела гістологічні дослідження, підготувала розділи- С. 7-11).

5. Борисевич Б.В., Мазуркевич Л.И. Гистологические изменения в некоторых органах у поросят, инфицированных парвовирусом свиней // Тези доповіді Міжнародної науково-практичної конференції “Епізоотологія і профілактика інфекційних хвороб великої рогатої худоби” Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції тваринництва. Київ, 2006. С. 9-10.

6. Борисевич Б.В., Мазуркевич Л.І. Патологоанатомічні зміни у інфікованих парвовірусом поросят, які загинули відразу після народження // ІІІ конференція всеукраїнського товариства ветеринарних патологів. Харків. 2004. Ч. І. С. 68-69.

АНОТАЦІЯ

Свєтлічна Л.І. Патоморфологичні зміни при парвовірусній інфекції свиней. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин. - Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена вивченню патоморфологичніх змін у тканинах свиней при парвовірусній інфекції. Проведено клініко-епізоотологічне обстеження господарства, вивчені патолого-анатомічні, гістологічні і гістохімічні зміни в органах інфікованих парвовірусом свиноматок, макроскопічні і гістологічні зміни в плодових оболонках поросят, що загинули внутрішньоутробно від парвовірусної інфекції, а також патолого-анатомічні, гістологічні і гістохімічні зміни в тканинах мертвонароджених поросят, інфікованих парвовірусом.

Сформований комплекс патогномонічних для парвовірусної інфекції свиней гістологічних змін в органах і тканинах мертвонароджених поросят. Він включає: сладж-феномен; зменшення кількості й часткове руйнування лімфоцитів у всіх імунокомпетентних органах; катарально-геморагічне запалення в шлунково-кишковому тракті; серозно-геморагічний гепатит; зернисту дистрофію і руйнування клітин панкреатичних острівців у підшлунковій залозі; серозний гломеруліт; розростання і набряк міжчасточкової й перибронхіальної сполучної тканини в легенях; розростання сполучної тканини в підслизовій основі і руйнування гладких м'язових клітин у бронхах; ділянки інтенсивної дифузної інфільтрації сірої речовини головного і спинного мозку лімфоцитами. Характерна також наявність у клітинах більшості органів і тканин, особливо в ендотеліоцитах судин і лімфоцитах, базофільних внутрішньоядерних тілець-включень, які являють собою віропласт і складаються з білка й нуклеїнової кислоти.

В усіх органах мертвонароджених поросят при парвовірусній інфекції спостерігається порушення обміну білків, вуглеводів і нуклеїнових кислот.

У роботі представлені таблиці, що містять результати морфометричних досліджень різних органів і тканин інфікованих парвовірусом свиноматок і мертвонароджених поросят.

Ключові слова: парвовірусна інфекція свиней, мертвонароджені поросята, свиноматки, плацента, діагностика, патолого-анатомічні зміни, гістологічні зміни, морфометрія.

АННОТАЦИЯ

Светличная Л.И. Патоморфологические изменения при парвовирусной инфекции свиней. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.02 - патология, онкология и морфология животных. - Национальный аграрный университет, Киев, 2007.

Диссертационная робота посвящена изучению патоморфологических изменений у свиней при парвовирусной инфекции. Проведено клинико-эпизоотологическое обследование хозяйства, изучены патолого-анатомические, гистологические и гистохимические изменения у инфицированных парвовирусом свиноматок, в плодных оболочках поросят, погибших внутриутробно от парвовирусной инфекции, и в органах мертворожденных инфицированных парвовирусом поросят. Проведены морфометрические и статистические исследования.

При клинико-эпизоотологическом обследовании свинокомплекса “Калита” установлено, что на протяжении всего года, без выраженной сезонности, у свиноматок регистрируются перегулы, аборты, малоплодие, мелкоплодие, рождение мумифицированных, полностью сформированных мертвых и нежизнеспособных слабых поросят. У 10,42 % исследованных свиноматок после опороса наблюдались эндометриты. Отмечено смещение ожидаемых сроков опоросов, а 64,8 % от общего поголовья свиноматок неоднократно приходили в охоту. В 31,31 % случаев у свиноматок выявлялись мумифицированные плоды, погибшие на разных стадиях своего развития.

В сыворотке крови 76,7% исследованных свиноматок выявлены антитела к парвовирусу свиней.

У свиноматок-вирусоносителей при патолого-анатомическом вскрытии макроскопических изменений в органах и тканях не было обнаружено.

При гистологических исследованиях в слизистой и мышечной оболочках матки регистрируются крупные очаги отека и появление клеточных инфильтратов, состоящих из лимфоцитов, отдельных моноцитов, макрофагов, эозинофилов и плазматических клеток. Возникают разрывы отдельных мышечных пучков миоцитов и микроочаги коагуляционного ареактивного некроза.

В плодных оболочках мертворожденных поросят при макроскопическом исследовании в 50% случаев обнаруживают обширные кровоизлияния, отёк ткани, утолщения, гиперемию и отёк пупочного канатика.

При гистологических исследованиях обнаруживается инфильтрация части ворсинок эритроцитами, отек хориальной пластинки с интенсивно базофильными очагами разрушения ткани и очаговыми кровоизлияниями в ней. В крупных артериях - разрушение эндотелия, медии и адвентиции. В микроциркуляторном русле - гиалиновые тромбы, сладж-феномен.

При вскрытии мертворожденных поросят в лимфоузлах обнаруживают серозный или серозно-геморрагический лимфаденит. Тимус отёчный, с точечными кровоизлияниями в паренхиме. В желудке и тонком отделе кишечника - катаральное или катарально-геморрагическое воспаление разной степени интенсивности. Печень, сердечная мышца окрашены неравномерно, с участками бледно-серого, светло-розового и темно-вишневого цвета, с участками мелких кровоизлияний. В головном и спинном мозге сосуды расширены, серое и белое мозговое вещество в состоянии диффузного отека, гиперемировано.

Впервые в Украине разработаны критерии патоморфологической диагностики, которые послужили основой при написании “Методических рекомендаций по патоморфологической диагностике парвовирусной инфекции свиней”.

Установлен комплекс патогномоничных для парвовирусной инфекции гистологических изменений в органах и тканях мертворожденных поросят.

Он включает: сладж-феномен; уменьшение количества и очаговое разрушение лимфоцитов во всех иммунокомпетентных органах и тканях; катаральное или катарально-геморрагическое воспаление в желудочно-кишечном тракте; серозно-геморрагический гепатит с разростанием междольковой соединительной ткани; зернистую дистрофию и разрушение всех секреторных клеток в поджелудочной железе; серозный гломерулит и кровоизлияния в корковом веществе почек, зернистую дистрофию эпителия канальцев; разрывы мышечных волокон и зернистую дистрофию кардиомиоцитов в сердце; разрастание и отек междольковой и перибронхиальной соединительной ткани в легких; разрастание соединительной ткани в подслизистой основе и разрушение гладкомышечных клеток мышечной пластинки слизистой оболочки в бронхах; в головном и спинном мозге - участки интенсивной диффузной инфильтрации серого вещества лимфоцитами. Характерным является наличие в клетках большинства органов и тканей, особенно в эндотелиоцитах сосудов и в лимфоцитах, базофильных внутриядерных телец-включений, представляющих собой виропласт и состоящих из белка и нуклеиновой кислоты.

При проведении гистохимических исследований, во всех органах мертворожденных поросят при парвовирусной инфекции регистрируется нарушение обмена белков, углеводов и нуклеиновых кислот.

Среди изученных аспектов патогенеза важным является обнаруженное иммуносупрессивное действие парвовируса на организм, вызывающее значительные нарушения строения и общее недоразвитие всех иммунокомпетентных органов, что приводит к невозможности полноценного иммунного ответа. Статистически достоверно уменьшается общее количество лимфоцитов, что является морфологическим маркером иммунодефицитного состояния. Присутствие небольшого количества плазматических клеток также свидетельствует о нарушении гуморального ответа.

...