Формування продуктивності ячменю ярого залежно від технології вирощування в умовах Полісся України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК”

УДК 633.16:631.8:632.9 (477.42)

ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ПОЛІССЯ

Спеціальність 06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

СТОРОЖУК Володимир Васильович

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті сільського господарства Полісся УААН та ННЦ “Інститут землеробства УААН” протягом 2004-2006рр.

Науковий керівник:	кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ВОРОНА Леонтій Іванович, Інститут сільського господарства Полісся УААН, завідувач відділу рослинництва
Офіційні опоненти:	доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник КАМІНСЬКИЙ Віктор Францевич, ННЦ “Інститут землеробства УААН”, заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії інтенсивних технологій зернобобових, круп'яних і олійних культур
	кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Майстер Адам Адамович, Житомирський національний агроекологічний університет Мінагрополітики України, доцент кафедри рослинництва

Захист відбудеться «22» січня 2009 р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при ННЦ “Інститут землеробства УААН”.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: Україна, 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, ННЦ “Інститут землеробства УААН”, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ННЦ “Інститут землеробства УААН”.

Автореферат розісланий «18 » грудня 2008 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради,кандидат сільськогосподарських наук Кравченко Л.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Для вирішення проблеми збільшення і стабілізації виробництва зерна в Україні значна увага приділяється підвищенню врожайності ячменю ярого, оскільки ця культура є стратегічно важливою і за посівними площами посідає друге місце після пшениці озимої. Зерно ячменю широко використовується для продовольчих, фуражних і пивоварних цілей. Така універсальність і визначила особливе місце його в агропромисловому виробництві.

За нинішніх економічних умов вирішення цієї проблеми стримується через неспроможність товаровиробників придбати матеріально-технічні ресурси, засоби хімізації і захисту рослин. Отже, постала проблема пошуку більш раціональних і ефективних методів використання добрив та широке залучення в технологічні процеси природних джерел поживних речовин, зокрема таких, як побічна продукція сільськогосподарських культур.

Актуальність теми. Удосконаленню елементів технології вирощування ячменю ярого в різних зонах України приділено багато уваги в наукових працях В.П. Баштанника, Я.Є. Ломницького, З.Б. Борисоніка, А.Г. Мусатова та інших науковців. Однак, в умовах Полісся до останнього часу ще не повною мірою вирішене питання комплексної дії агротехнічних факторів на формування продуктивності нових високоврожайних сортів ячменю. Тому для цієї зони важливо встановити оптимальні рівні технологічних заходів, які забезпечують отримання стабільної врожайності з урахуванням специфіки грунтово-кліматичних умов та особливостей нових сортів ячменю ярого, що по різному реагують на окремі елементи технології вирощування, зокрема: строки сівби, норми висіву, рівень мінерального живлення рослин, використання побічної продукції попередника та ефективність хімічних засобів захисту посівів від шкідників, хвороб і бур'янів. У зв'язку з цим виникає необхідність оптимізації елементів технології вирощування ячменю ярого для агроформувань різних форм власності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень відділу рослинництва Інституту сільського господарства Полісся УААН та виконана згідно НТП УААН на 2001-2005рр. “Зернові і олійні культури”, завдання 01.04.03 “Розробити ресурсозберігаючі технології вирощування нових сортів зернових колосових, зернобобових, круп'яних і олійних культур, що забезпечать отримання високого врожаю конкурентоспроможного і високоякісного зерна, економічну доцільність і екологічну безпеку агроландшафтів Лісостепу і Полісся України” (номер державної реєстрації 0101U007089).

Мета і задачі дослідження. Мета досліджень - вдосконалити окремі елементи технології вирощування ячменю ярого, зокрема: встановлення оптимальних строків сівби і норм висіву насіння, оптимального рівня мінерального живлення та ефективності систем захисту посівів залежно від біологічних особливостей сорту.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі досліджень:

виявити відношення сортів ячменю ярого до запасів продуктивної вологи та елементів мінерального живлення дерново-підзолистого ґрунту залежно від технології вирощування;

визначити ефективність систем захисту (мінімальної, інтегрованої) в поліпшенні фітосанітарного стану посівів ячменю ярого залежно від системи удобрення та особливостей сорту;

встановити особливості росту, розвитку рослин і формування врожаю сортів ячменю ярого залежно від мінерального удобрення і систем захисту посівів;

встановити оптимальні норми висіву і строки сівби для сортів цієї культури;

визначити рівні продуктивності та якості зерна ячменю ярого залежно від різних технологій вирощування;

встановити параметри дії факторів інтенсифікації (добрив, меліорантів) стосовно до умов Полісся на формування нормативно чистого урожаю ячменю;

дати економічну та енергетичну оцінку досліджуваним факторам.

Об'єкт дослідження - процес формування продуктивності та якісних показників урожаю зерна ячменю ярого залежно від біологічних особливостей сорту, норм висіву насіння, строків сівби, рівня мінерального живлення та систем захисту посівів.

Предмет дослідження: сорти ячменю Аскольд та Вакула, мінеральні добрива, побічна продукція попередника, хімічні засоби захисту.

Методи дослідження. В процесі виконання роботи використовували загальнонаукові та спеціальні методи досліджень.

Серед загальнонаукових методів використовувались: гіпотеза - вибір напрямків наукових досліджень; експеримент - дослідження об'єкту та процесів, що відбуваються в ньому; спостереження - виявлення кращих елементів технології, які сприяють підвищенню врожайності та поліпшенню якості зерна; синтез - встановлення висновків та узагальнень.

Серед спеціальних методів використовували: польовий - виявлення достовір-них різниць між варіантами досліду; вимірювально-ваговий - встановлення біометричних показників росту й розвитку рослин і врожаю ячменю ярого; лабораторний - визначення агрохімічних показників ґрунту, рослин та визначення якості зерна; статистично-математичний - проведення дисперсійного аналізу та статистичної обробки даних для достовірності отриманих результатів досліджень; порівняльно-розрахунковий - визначення енергетичної та економічної оцінки елементів технології вирощування сортів ячменю ярого.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні особливостей росту, розвитку рослин та формування продуктивності сортів ячменю ярого залежно від різних моделей технології вирощування стосовно грунтово-кліматичних умов Полісся. Виявлено реакцію сортів ячменю на рівень забезпеченості рослин вологою і елементами мінерального живлення. Встановлені оптимальні строки сівби і норми висіву насіння ячменю та удосконалено системи удобрення і захисту посівів від бур'янів, шкідників і хвороб, які дають змогу отримати високоякісне зерно сучасних сортів ячменю в умовах регіону. Визначені параметри дії факторів інтенсифікації (добрив, меліорантів), за яких забезпечується формування нормативно чистого урожаю зерна ячменю ярого в умовах радіоактивного забруднення зони Полісся. Визначено економічну і енергетичну ефективність досліджуваних елементів технології вирощування сортів ячменю ярого.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні елементів інтенсивної та ресурсозберігаючої технологій вирощування сортів ячменю ярого та рекомендацій щодо впровадження їх в господарствах зони Полісся з різним рівнем ресурсного та енергетичного забезпечення, які дають змогу одержувати господарствам до 50 ц/га високоякісного зерна.

Рекомендована інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого впровад-жена у агрофірмі «Брусилів» Житомирської області, смт. Брусилів на площі 150 гектарів. Така технологія вирощування ячменю забезпечила урожайність зерна 42,9 ц/га II класу якості, 3351 грн/га чистого прибутку за собівартості зерна 61,9 грн/ц і рентабельності 126 %. Ресурсозберігаючу технологію з елементами біологізації впроваджено у державному підприємстві “Грозинське” Житомирської області Коростенського району, с. Грозино на площі 28 гектарів. В результаті застосування технології одержано 23,6 ц/га зерна III класу якості, 1063 грн/га чистого прибутку за собівартості зерна 81,0 грн/ц.

Особистий внесок здобувача. Вихідною інформацією дисертаційної роботи є експериментальні дані, які автор отримав особисто у польових дослідах. Автору належить постановка завдання, розробка програми і методики пошукових, польових і лабораторних досліджень, організація і безпосередня участь у їх виконанні, статистична обробка результатів, теоретичний аналіз літературних джерел, теоретичні висновки і практичні пропозиції та впровадження їх у сільськогоспо-дарське виробництво.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Особливості ведення зернового господарства України залежно від кон'юнктури ринку” (Чабани, 2004), Науково-практичній конференції молодих вчених “Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур - у виробництво” (Чабани, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Стан земельних угідь та поліпшення їх використання” (Чабани, 2005), Науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів “Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва” (Чабани, 2005), Всеукраїнській науковій конференції “Розширене використання у землеробстві біологічного азоту як складова частина концепції продовольчої та енергетичної незалежності України на етапі євроінтеграції” (Чабани, 2006), ІV міжнародній науковій конференції “Корми і кормовий білок” (Вінниця, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми підвищення адаптивного потенціалу системи рослинництва у зв'язку зі змінами клімату” (Біла Церква, 2008), методичній комісії з питань землеробства і рослинництва ННЦ “Інститут землеробства УААН” (2008р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, в тому числі 5 у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 191 сторінках комп'ютерного набору, включає 25 таблиць, 25 рисунків, 1 фотографію. Складається із вступу, 8 розділів, висновків, практичних рекомендацій та додатків. Список використаних джерел містить 265 найменувань, в тому числі 11 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ ПРИЙОМІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НА ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО (огляд літератури)

Проведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань впливу основних елементів технології на формування врожайності та якісних показників зерна ячменю ярого. Визначено і обґрунтовано перспективні напрями досліджень.

РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили у 2004-2006 роках в тимчасових дослідах відділу рослинництва Інституту сільського господарства Полісся УААН, який розташований у Коростенському районі Житомирської області.

Ґрунт дослідної ділянки - дерново-підзолистий супіщаний, в орному шарі (0-20 см) якого міститься: гумусу - 1,15-1,22 %; азоту, що легко гідролізується, - 5,4-6,6 мг; рухомого фосфору - 10,5-17,2 мг та обмінного калію - 7,4-10,3 мг на 100 г ґрунту; рНсольовий - 5,7-5,9; гідролітична кислотність - 1,6-1,8 мг-екв. на 100 г ґрунту; сума ввібраних основ - 4,7-5,8 мг/100 г ґрунту. Щільність забруднення ґрунтів дослідного поля цезієм-137 від 400 до 600 Бк/кг.

Погодні умови за основними показниками відрізнялись за роками проведення досліджень та мали суттєві відхилення від середніх багаторічних показників. Більш сприятливі умови для посівів ячменю склалися у 2004 і 2006 роках, які характеризувалися не тільки достатнім рівнем опадів за період вегетації, але й їх рівномірним розподілом за періодами органогенезу рослин. Екстремальні умови були у 2005 році, коли на протязі вегетаційного періоду відмічалося нерівномірне випадання опадів. Так, в період найбільшої потреби продуктивної вологи (фаза виходу в трубку і колосіння) сума опадів становила 65 % від середньої багаторічної, що негативно впливало на ріст і розвиток рослин та формування зерна ячменю.

З метою вивчення ефективності доз мінеральних добрив та систем захисту рослин був проведений двохфакторний польовий дослід, закладений методом розщеплених ділянок (табл. 1).

Дослід 1. Формування продуктивності сортів ячменю ярого залежно від рівня інтенсифікації технології вирощування.

Таблиця 1

Схема досліду:

Фактор А (система удобрення, кг/га д.р.)	Фактор В (система захисту)
1. Без добрив - (контроль)	а) мінімальна
2. N30Р90К120 + N30 на III етапі органогенезу	б) інтегрована
3. N30P90K120 + N30 на III етапі органогенезу + вапно 1,5 Hr
4. N30Р45К60
5. N30Р45К60 + побічна продукція попередника - 3 т/га
6. Побічна продукція попередника - 3 т/га

В досліді 1 площа облікової ділянки - 25 м2, повторність - чотириразова.

Ефективність системи удобрення визначали на фоні двох систем захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів: а) мінімальна - протруювання насіння вітаваксом 200 ФФ (2,5 л/т); б) інтегрована - протруювання насіння вітаваксом 200 ФФ (2,5 л/т), обприскування гербіцидом (діален супер - 0,7 л/га) і фунгіцидом (тілт - 0,5 л/га) на III етапі органогенезу та на VI етапі фунгіцидом (тілт - 0,5 л/га) і інсектицидом (фюрі 100 г/га). Фунгіцид та інсектицид вносили з урахуванням економічних порогів шкідливості.

Дослід 2. Вплив норм висіву і строків сівби на продуктивність сортів ячменю ярого.

Таблиця 2

Схема досліду:

Фактор А (норма висіву, млн.шт/га)	Фактор В (строк сівби)
4,0	I строк*
4,5	II строк (через 5 днів)
5,0	III строк (через 10 днів)

Примітка: *I строк сівби - при настанні фізичної стиглості ґрунту, послідуючі строки через 5 і 10 днів після першого.

В досліді 2 площа облікової ділянки - 20 м2, повторність - трьохразова.

Висівали сорти ячменю Аскольд і Вакула. Попередник - пелюшко-вівсяна сумішка.

Добрива вносили згідно схеми досліду у вигляді аміачної селітри (N - 34,4 %), гранульованого суперфосфату (Р2О5 - 19,8 %), калімагнезію (К2О - 28,0 % д.р.). Фосфорні і калійні добрива та вапно вносили під основний обробіток ґрунту, азотні добрива - весною під передпосівну культивацію та у підживлення на III етапі органогенезу.

Ґрунтові та рослинні зразки відбирали в основні фази росту і розвитку ячменю ярого, аналіз яких проводили згідно загальноприйнятих методик:

вологість ґрунту термостатно - ваговим методом пошарово через 10 см до 1 м;

вміст гумусу за методом Тюріна;

рН сольової витяжки - потенціометричним методом;

гідролітичну кислотність - методом Каппена;

вміст основ азоту, що легкогідролізуються, за методом Корнфілда;

вміст рухомого фосфору і обмінного калію методом Кірсанова в одній витяжці;

якість зерна та хімічний склад рослин ячменю визначали за методом інфрачервоної спектрометрії на інфрачервоному аналізаторі NIP-4500 Scaner 4250 з комп'ютерним забезпеченням ADIDM-3114;

вміст важких металів у ґрунті та в рослинах визначали на приладі С115-1М за методом атомно-адсорбційної спектроскопії;

активність радіоцезію спектрометричним методом на аналізаторах типу АМА-ОЗФ з детекторами ДГДК-80В.

фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин - згідно “Методики Держсортовипробування сільськогосподарських культур” (2000р.);

визначення забур'яненості за загальноприйнятими методичними рекоменда-ціями;

визначення площі листкової поверхні та чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) за методикою А.А. Ничипоровича.

РОЗДІЛ 3. ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ РОСЛИН ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ВОЛОГОЮ І ЕЛЕМЕНТАМИ ЖИВЛЕННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

Вологозабезпеченість рослин ячменю ярого. Більш сприятливі умови для вологозабезпечення посівів ячменю склалися у 2004 і 2006 роках, доступної вологи у період вегетації було достатньо для формування високих врожаїв ячменю. Менш сприятливі умови склалися у 2005 році, у період колосіння-наливу зерна замість необхідних 60-80 мм продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту її вміст становив 50,1 мм, що в 1,2-1,6 рази менше оптимального, а в орному шарі ґрунту спостерігався мертвий запас вологи, це погіршило умови росту і розвитку рослин.

Дослідженнями встановлено, що у період інтенсивного росту рослин ячменю (кущіння - молочно-воскова стиглість) відмічається зниження запасів продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на 27 % за інтенсивної технології (N60Р90К120 + вапно - 1,5 Hr) та на 14 % за ресурсозберігаючої технології з елементами біологізації (N30Р45К60 + побічна продукція - 3 т/га) порівняно до контролю (без внесення добрив). Це пояснюється інтенсивнішим використанням вологи на формування більшої фітомаси рослин ячменю за цих технологій.

За роки досліджень встановлена висока тіснота зв'язку між запасами продуктивної вологи у ґрунті і врожайністю ячменю, вона була в межах r = 0,88-0,96 у сорту Аскольд і r = 0,95-0,99 у сорту Вакула, залежно від технологій вирощування.

Відповідно до результатів досліджень встановлена закономірність формуван-ня величини врожаю сортів ячменю ярого за різних технологій вирощування від вмісту продуктивної вологи в ґрунті. Так, у середньому за роки досліджень сорти ячменю Аскольд і Вакула формували максимальну врожайність зерна 30,5 і 48,7 ц/га за інтенсивної технології вирощування при запасах продуктивної вологи в орному шарі ґрунту відповідно 19 і 32 мм у період молочно-воскової стиглості.

Забезпеченість ячменю ярого елементами живлення. У середньому за роки досліджень максимальний вміст доступного азоту (56,6-69,9 мг/кг), рухомого фосфору (138-184 мг/кг) та обмінного калію (78-115 мг/кг) відмічено у період сходи-кущіння залежно від технологій вирощування, а мінімальний - у період колосіння-повна стиглість. Порівняно з ранніми періодами онтогенезу (сходи-кущіння) вміст доступного азоту в ґрунті у період колосіння-повна стиглість зменшувався на 6- 17 %, рухомого фосфору - на 2-10 % та обмінного калію - на 15-26 %, що обумовлено використанням їх рослинами.

Встановлено, що врожай ярого ячменю сорту Аскольд на рівні 28,3-30,5 ц/га і сорту Вакула 42,5-48,7 ц/га забезпечується за вмісту рухомого фосфору в ґрунті 163-171 мг у фазі кущіння рослин, 154-164 мг - вихід в трубку та 150-159 мг на 1 кг ґрунту у фазі колосіння, а запаси обмінного калію в ґрунті у фазі кущіння будуть в межах 97-108 мг, вихід в трубку - 81-89 мг та 73-83 мг на 1 кг ґрунту у фазі колосіння.

РОЗДІЛ 4. ФІТОСАНІТАРНИЙ СТАН ПОСІВІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

Фітосанітарний стан посівів ячменю сортів Аскольд і Вакула значно залежав як від застосування гербіциду, так і доз мінеральних добрив. На період збирання врожаю при внесенні мінеральних добрив у дозах N60Р90К120 на фоні вапнування за роздрібного внесення азоту (N30 перед сівбою та N30 в підживлення на III етапі органогенезу) у сорту Аскольд кількість бур'янів, що загинули за внесення гербіциду, становила 85 % проти 55 % на безгербіцидному фоні, тоді як на контролі ці показники були 62 та 26 % відповідно. В посівах сорту Вакула за цих умов дані показники становили 91 % та 60 %, а на контролі 85 % і 55 %. Збільшення відсотка ефективності гербіциду на посівах сорту Вакула пояснюється більшою сформо-ваною фітомасою посівів, яка додатково пригнічувала ріст і розвиток бур'янів.

Обстеження агроценозу ячменю на поширення кореневої гнилі показали, що за мінімальної системи захисту кількість рослин ячменю сорту Вакула, що мали ознаки хвороби, була більшою на 0,9-1,5 %, а сорту Аскольд - на 3,1-3,9 % порівняно з інтегрованою системою захисту. Така тенденція пов'язана зі збільшенням забур'яненості за мінімальної системи захисту, особливо злаковими видами, які є резерваторами первинної інфекції даної хвороби.

РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЦЕНОЗУ СОРТІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

Динаміка наростання вегетативної маси та накопичення сухої речовини у посівах ячменю ярого. За вегетаційний період найбільшу вегетативну масу ячмінь формує у фазі колосіння за інтенсивної технології вирощування (742,7 г/м2 у сорту Аскольд і 984,6 г/м2 у сорту Вакула). Виявлено, що у фазі колосіння за інтенсивної технології вирощування спостерігається збільшення вегетативної маси рослин ячменю сорту Аскольд на 213,1 г/м2, а сорту Вакула на 327,8 г/м2 порівняно з контролем.

У середньому за роки досліджень у період кущіння-вихід в трубку приріст сухої речовини був у межах 0,2-0,4 ц/га за добу у сорту Аскольд і 0,6-1,3 ц/га у сорту Вакула, залежно від технологій вирощування. Максимальний приріст сухої біомаси за добу спостерігався у період вихід в трубку-колосіння, у сорту Аскольд він був у межах 1,1-1,7 ц/га, а у сорту Вакула - 1,8-2,9 ц/га, що на 82-76 і 67-55 % більше порівняно з періодом кущіння-вихід в трубку. Від фази колосіння до молочно-воскової стиглості залежно від сортів приріст сухої біомаси за добу різко зменшувався і був у межах 0,1-0,3 ц/га, що пояснюється утворенням репро-дуктивних органів. Інтенсивність наростання сухої біомаси за вегетаційний період сортів ячменю ярого була вища у сорту Вакула, що пояснюється біологічними особливостями сорту.

Встановлено, що максимальна кількість сухої біомаси в посівах ячменю спостерігалась у фазі молочно-воскової стиглості за інтенсивної технології вирощування: 54,9 ц/га сорту Аскольд та 73,3 ц/га сорту Вакула, переважаючи в 1,1 рази інтенсивну базову технологію, в 1,3 і 1,2 рази ресурсозберігаючу та в 1,6 і 1,8 рази контроль.

За величиною коефіцієнта кореляції між рівнем врожаю і величиною накопичення сухої біомаси ячменю ярого тіснота зв'язку була досить високою, у фазі молочно-воскової стиглості вона становила r = 0,95 сорту Аскольд і r = 0,93 сорту Вакула.

Формування площі листкової поверхні та фотосинтетичний потенціал посіву ячменю ярого. Найбільша площа листкової поверхні сортів Аскольд і Вакула (37,8 і 51,6 тис.м2/га) формується у фазі колосіння за інтенсивної технології вирощування, якою передбачається внесення мінеральних добрив у дозах N60Р90К120 на фоні вапнування за роздрібного внесення азоту (N30 перед сівбою та N30 в підживлення на III етапі органогенезу), що на 6 і 12 % більше порівняно з базовою (N60Р90К120), 11 і 17 % з ресурсозберігаючою (N30Р45К60 + побічна продукція - 3 т/га) і на 32 і 35 % з контролем (без внесення добрив). У фазі молочно-воскової стиглості зерна відбулося зменшення площі листкової поверхні (табл. 3).

Таблиця 3

Формування площі листкової поверхні ячменю ярого залежно від технологій вирощування, тис.м2/га, середнє 2004-2006 рр.

Технологія вирощування	Фаза розвитку
	кущіння	вихід в трубку	колосіння	молочно-воскова стиглість
1.Без добрив - (контроль)	5,6* / 7,0	12,3 / 16,3	25,6 / 33,7	3,8 / 4,6
2.N30Р90К120 + N30 (III)	7,9 / 10,3	18,4 / 24,8	35,4 / 46,2	5,4 / 7,1
3.N30Р90К120 + N30 (III) + вапно - 1,5 Hr	8,6 / 11,4	20,5 / 28,2	37,8 / 51,6	5,9 / 7,8
4.N30Р45К60	6,8 / 8,3	15,2 / 20,1	30,7 / 38,3	4,5 / 5,6
5.N30Р45К60 + побічна продукція - 3 т/га	7,7 / 9,1	17,7 / 22,7	33,9 / 42,9	5,0 / 6,4
6.Побічна продукція - 3 т/га	6,2 / 7,5	13,6 / 18,5	27,8 / 36,4	4,1 / 4,9

Примітка: *в чисельнику сорт Аскольд, в знаменнику сорт Вакула

Протягом вегетації ячменю інтенсивність формування площі листкової поверхні у сорту Вакула за всіх технологій вирощування була значно більшою порівняно до сорту Аскольд. Так, за період вихід в трубку-колосіння площа листкової поверхні посіву сорту Вакула перевищувала в 1,2-1,4 рази цей показник у сорту Аскольд. Дана особливість сорту Вакула найбільшою мірою проявляється на удобрених фонах, що підтверджує його належність до інтенсивного типу.

Встановлено, що у період інтенсивного росту та розвитку ячменю (кущіння-колосіня) показники чистої продуктивності фотосинтезу за технологій вирощування знаходились в межах 4,22-4,75 у сорту Аскольд, та 5,74-6,40 г/м2 Ч діб у сорту Вакула (табл. 4). Найвища чиста продуктивності фотосинтезу відмічена у період вихід в трубку-колосіння, у сорту Аскольд вони були в межах 5,52-6,02 та 6,94- 7,28 г/м2 Ч діб у сорту Вакула. Це є свідченням того, що саме в даний період розвитку інтенсивність утворення органічних речовин є найвищою.

Показник ЧПФ значно залежав від досліджуваних моделей технології вирощування. Вищі значення цього показника забезпечила інтенсивна технологія вирощування. У період кущіння-колосіння інтенсивна технологія вирощування забезпечила ЧПФ сорту Аскольд 4,75 г/м2 Ч діб органічної речовини, а сорту Вакула - 6,40 г/м2 Ч діб. Сорт Аскольд за цим показником впродовж вегетації значно поступався сорту Вакула, що свідчить про наявність сортових особливостей щодо величини формування продуктивного потенціалу культури.

Таблиця 4

Чиста продуктивність фотосинтезу залежно від технологій вирощування, г/м2 Ч діб, середнє 2004-2006 рр.

Технологія вирощування	Період розвитку
	кущіння - вихід в трубку	вихід в трубку - колосіння	кущіння - колосіння
1.Без добрив - (контроль)	2,52* / 5,25	5,85 / 7,01	4,15 / 5,55
2.N30Р90К120 + N30 (III)	3,60 / 6,52	6,00 / 7,17	4,70 / 6,31
3.N30Р90К120 + N30 (III) + вапно - 1,5 Hr	3,98 / 6,59	5,75 / 7,18	4,75 / 6,40
4.N30Р45К60	3,16 / 6,22	6,02 / 7,03	4,48 / 6,07
5.N30Р45К60 + побічна продукція - 3 т/га	3,12 / 6,47	5,52 / 7,28	4,26 / 6,33
6.Побічна продукція - 3 т/га	2,86 / 5,56	5,78 / 6,94	4,22 / 5,74

Примітка: *в чисельнику сорт Аскольд, в знаменнику сорт Вакула

Найвищі значення ФП у період кущіння-колосіння обох сортів ячменю забезпечила інтенсивна технологія вирощування, якою передбачається внесення мінеральних добрив в дозах N60Р90К120 на фоні вапнування при роздрібному внесенні азоту (N30 перед сівбою та N30 в підживлення на III етапі органогенезу). За такої технології вирощування його значення становлять 0,96 для сорту Аскольд і 1,77 млн. м2/га Ч діб для сорту Вакула, що відповідно на 31 та 34 % вище порівняно з контролем (без добрив).

Встановлено, що чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) та фотосинтетич-ний потенціал (ФП) посівів ячменю позитивно впливають на величину врожаю (коефіцієнт кореляції у період кущіння-колосіння становив у сорту Аскольд r = 0,84 та r = 0,97, а у сорту Вакула r = 0,90 та r = 0,95). За результатами кореляційно - регресійного аналізу залежність урожаю від величини чистої продуктивності фотосинтезу (х) та фотосинтетичного потенціалу (у) посівів описується рівняннями, які представлені на рисунку 1.

РОЗДІЛ 6. ВРОЖАЙНІСТЬ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ СОРТУ І ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

Вплив норм висіву і строків сівби на врожайність зерна ячменю ярого. У середньому за три роки досліджень найбільший урожай зерна ячменю сорту Аскольд був отриманий за норми висіву 4,5 млн. схожих насінин на один гектар. В порівнянні з нормою висіву 4,0 млн/га приріст зерна був істотним за всіх строків сівби і становив 5,8, 4,4 і 2,1 ц/га, а при збільшенні норми висіву до 5,0 млн/га урожайність була в межах істотної різниці. При запізненні із сівбою на 10 днів доцільно збільшувати норму висіву сорту Аскольд до 5,0 млн/га, оскільки ця норма висіву забезпечує вищу врожайність зерна (табл. 5).

Встановлено, що оптимальною нормою висіву сорту Вакула є 4,0 млн. схожих насінин на один гектар, яка за різних строків сівби забезпечила приріст зерна 3,2, 2,0 і 1,7 ц/га порівняно з нормою висіву 4,5 млн/га. При збільшенні норми висіву до 5,0 млн/га урожайність знижується на 5,7-5,9 ц/га (13-17 %) за всіх строків сівби.

Таблиця 5

Урожайність сортів ячменю ярого залежно від норм висіву та строків сівби, ц/га

Строк сівби	Норма висіву, млн/га	Рік	Середнє за 3 роки
		2004	2005	2006
Сорт Аскольд
I строк*	4,0	28,5	27,0	29,2	28,2
	4,5	34,6	32,3	35,1	34,0
	5,0	31,9	30,3	37,2	33,1
II строк (через 5 днів)	4,0	24,7	23,8	25,3	24,6
	4,5	29,1	28,4	29,4	29,0
	5,0	28,3	27,9	30,9	29,0
III строк (через 10 днів)	4,0	20,6	22,9	21,2	21,6
	4,5	21,7	25,5	23,9	23,7
	5,0	23,9	25,1	24,7	24,6
	НІР05 для норм, ц/га	1,4	1,3	1,3	1,1
	НІР05 для строків, ц/га	1,1	1,5	1,6	3,2
Сорт Вакула
I строк	4,0	43,1	37,0	48,1	42,7
	4,5	40,0	34,3	44,2	39,5
	5,0	38,2	31,2	41,7	37,0
II строк (через 5 днів)	4,0	35,8	31,3	43,3	36,8
	4,5	33,9	29,7	40,7	34,8
	5,0	30,5	25,7	36,5	30,9
III строк (через 10 днів)	4,0	32,3	25,6	40,5	32,8
	4,5	30,5	24,3	38,5	31,1
	5,0	26,8	20,8	33,6	27,1
	НІР05 для норм, ц/га	1,6	1,1	1,0	0,5
	НІР05 для строків, ц/га	1,9	1,5	2,2	2,6

Примітка: *I строк сівби - при настанні фізичної стиглості ґрунту, послідуючі строки через 5 і 10 днів після першого.

При вивченні строків сівби ячменю ярого встановлено, що максимальний урожай зерна сорти Аскольд (34,0 ц/га) та Вакула (42,7 ц/га) формують за сівби при настанні фізичної стиглості ґрунту. Запізнення з сівбою ячменю ярого на 5 і 10 днів за оптимальних норм висіву призводить до зниження урожаю зерна сорту Аскольд на 5,0 і 10,3 ц/га, а сорту Вакула відповідно на 5,9 і 9,9 ц/га. Отже, оптимальним строком сівби ячменю ярого є перший, який проведено при настанні фізичної стиглості ґрунту, що відповідає першій декаді квітня. При запізненні з сівбою на 10 днів урожай сорту Аскольд знижується на 30 %, а сорту Вакула на 23 %.

Основні показники структури врожаю ячменю ярого залежно від впливу факторів інтенсифікації. Найкращі умови росту і розвитку рослин, а також утворення репродуктивних органів ячменю забезпечила інтенсивна технологія вирощування, яка передбачає внесення мінеральних добрив у дозах N60P90K120 на фоні вапнування за роздрібного внесення азоту (N30 перед сівбою та N30 в підживлення на III етапі органогенезу) за інтегрованої системи захисту посівів. Ця технологія дає можливість формувати оптимальне співвідношення основних показників структури посіву і забезпечує найвищий рівень урожайності зерна сорту Аскольд 30,5 ц/га та сорту Вакула 48,7 ц/га.

Встановлено, що у сорту Аскольд із 90,3 % коливання врожайності за показниками структури 44,9 % пояснюється варіацією щільності його продукти-вного стеблостою, 24,7 % - кількістю зерен в колосі та 20,7 % масою 1000 зерен. У посівах сорту Вакула найвпливовішим фактором є кількість зерен в колосі 58,3 % із 96,2 % коливання врожайності за показниками структури, це ймовірно пов'язано із структурою будови колосу (рис. 2).

За результатами багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу залежність урожаю сортів ячменю від кількості продуктивних стебел, кількості зерен в колосі і маси 1000 зерен описується рівняннями:

У=-44,23+0,07498*Х1+0,44665*Х2+0,57646*Х3, для сорту Аскольд

У=-70,40+0,08476*Х1+1,32047*Х2+0,78926*Х3, для сорту Вакула

Із збільшенням кількості продуктивних стебел на 1 шт/м2 величина врожаю у сортів ячменю Аскольд і Вакула відповідно підвищується на 0,07498 і 0,08476 ц/га, а при збільшенні кількості зерен в колосі на 1 штуку приріст врожаю складає 0,44665 і 1,32047 ц/га. Щодо маси 1000 зерен, то приріст врожаю збільшується у сорту Аскольд на 0,57646 ц/га, а у сорту Вакула на 0,78926 ц/га при підвищенні маси на 1 г.

Урожайність зерна ячменю ярого залежно від особливостей сорту та технології вирощування. У середньому за 3 роки на варіантах досліду урожайність зерна ячменю сорту Аскольд була в межах 16,2-30,5 та 16,4-48,7 ц/га сорту Вакула залежно від поєднання агротехнічних прийомів, кожен з яких значно впливав на продуктивність рослин (табл. 6).

Встановлено, що найвищий рівень реалізації потенціалу продуктивності ячменю забезпечила інтенсивна технологія вирощування, яка передбачає внесення мінеральних добрив у дозах N60P90K120 на фоні вапнування за роздрібного внесення азоту (N30 перед сівбою та N30 в підживлення на III етапі органогенезу) за інтегрованої системи захисту посівів від шкідників, хвороб і бур'янів. Ця технологія вирощування забезпечила урожайність зерна сорту Аскольд 30,5 і 48,7 ц/га сорту Вакула, що на 14,3 і 31,4 ц/га вище, ніж без застосування засобів хімізації.

Базова технологія (N30Р90К120 + N30 у підживлення посівів на IIІ етапі органогенезу) забезпечила дещо нижчу врожайність: сорту Аскольд - 28,3 ц/га та сорту Вакула - 42,5 ц/га. Ресурсозберігаюча технологія за ефективністю впливу на врожай поступалася інтенсивній на 4,8 і 4,5 ц/га сорту Аскольд та 12,4 і 17,1 ц/га сорту Вакула.

Внесення побічної продукції попередника (солома пелюшко-вівсяної сумішки у дозі 3 т/га) за внесенням помірної дози добрив N30P45K60 з інтегрованою системою захисту забезпечило збільшення врожайності ячменю досліджуваних сортів на 1,1 і 0,4 ц/га порівняно з ресурсозберігаючою технологією (N30Р45К60). Зокрема, за показниками урожайності ресурсозберігаюча технологія з елементами біологізації перевищує контроль в 1,5 рази сорту Аскольд та в 1,7 рази сорту Вакула.

Система захисту посівів забезпечила істотний приріст урожаю зерна ячменю. Так, за ресурсозберігаючої технології з елементами біологізації (N30Р45К60 + побічна продукція - 3 т/га) приріст зерна сорту Аскольд становив 3,5 ц/га (НІР05 3,3 ц/га), а сорту Вакула за інтенсивної технології вирощування (N60Р90К120 + вапно - 1,5 Hr) 6,5 ц/га (НІР05 1,4 ц/га).

РОЗДІЛ 7. ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ЗЕРНА СОРТІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

Фізичні та хімічні показники якості зерна ячменю ярого. За роки проведення досліджень найменший вміст білка в зерні сортів Аскольд і Вакула був відмічений на варіанті без внесення мінеральних добрив та за альтернативної технології вирощування (солома пелюшко-вівсяної сумішки - 3 т/га). За ресурсозберігаючої технології з елементами біологізації (N30Р45К60 + побічна продукція - 3 т/га) вміст білка збільшився відповідно сортам на 0,54 і 0,61 абс. % порівняно з альтернативною технологією вирощування та на 1,09 і 0,76 абс. % - з контрольним варіантом. При збільшенні дози добрив вдвічі (N60Р90К120) вміст білка збільшується відповідно на 2,52 і 3,02 абс. % порівняно з контролем (без добрив).

Встановлено, що вміст крохмалю знаходиться в оберненій залежності до вмісту білка в зерні ячменю ярого (відповідно r = - 0,29 і r = - 0,37). У 2006 році було отримано найбільший вміст крохмалю в зерні ячменю сорту Аскольд (48,71- 54,36 %) та сорту Вакула (50,83-57,23 %), а вміст білка відповідно був найменшим (10,66-13,63 і 8,32-12,04 %).

Виявлено, що із збільшенням норм внесення мінеральних добрив знижується вміст клітковини в зерні сортів ячменю. При внесенні мінеральних добрив (N30-60 P45-90K60-120) за інтегрованої системи захисту вміст клітковини в зерні сортів Аскольд і Вакула зменшується на 0,58-0,75 та 0,43-0,87 абс. % порівняно з неудобреним варіантом (табл. 7).

Максимальні значення натури зерна як у сорту Аскольд так і у сорту Вакула забезпечила альтернативна технологія вирощування та контрольний варіант: 639 і 642 г/л та 626 і 630 г/л, а мінімальні - при внесенні N60Р90К120 на фоні вапна за інтегрованої системи захисту: 627 та 614 г/л, що на 15 і 16 г нижче, ніж на контролі. Отже, з покращенням мінерального живлення ячменю натура зерна зменшується на 2-3 %, так як цей показник якості знаходиться в оберненій залежності до маси зернівки, коефіцієнт кореляції становить для сорту Аскольд r = - 0,90 та для сорту Вакула - r = - 0,97.

Встановлено, що зерно ячменю ярого сорту Аскольд придатне для використання на фураж та у виробництві спирту, а зерно сорту Вакула за ресурсозберігаючої та альтернативної технологій вирощування придатне на пивоварні цілі завдяки низькому вмісту білка (9,70-10,31 %).

Вміст шкідливих сполук у ґрунті та транслокація їх в зерно ячменю ярого. В дерново-підзолистому супіщаному ґрунті фоновий вміст рухомих форм важких металів був значно нижче гранично-допустимих концентрацій: міді - 0,88-0,96; свинцю - 3,8-4,6; кадмію - 0,10-0,14; цинку - 1,8-2,2 мг/кг ґрунту (ГДК: Cu-3,0; Pb-20,0; Cd-0,70; Zn-23,0 мг/кг). За внесення мінеральних добрив (N30-60P45-90K60-120) їх вміст у ґрунті за вегетаційний період відповідно підвищився на 0,09-0,23; 0,4-1,0; 0,04-0,09; 0,6-1,6 мг/кг ґрунту порівняно до контролю. Незважаючи на підвищення вмісту важких металів концентрація їх була нижча від гранично-допустимих рівнів. За такої концентрації важкі метали виступали як мікроелементи і негативного впливу на ріст і розвиток ячменю не мали.

Відмічено тенденцію до підвищення вмісту важких металів в зерні ячменю за базової (N60Р90К120) та ресурсозберігаючої (N30Р45К60) технології вирощування відповідно - міді в 1,3 і 1,0; свинцю - 1,1 і 1,0; кадмію - 3,5 і 2,0; цинку - 1,3 і 1,1 рази порівняно з контрольним варіантом (без добрив), а за інтенсивної технології, якою передбачається внесення мінеральних добрив у дозах N60P90K120 на фоні вапнування ці показники були на рівні контролю.

Встановлено, що значного зниження вмісту радіоцезію в зерні ячменю можна досягти за рахунок застосування інтенсивної технології вирощування. При активності радіоцезію в ґрунті (590 Бк/кг) за внесення мінеральних добрив у дозах N60P90K120 + вапно активність Cs137 у зерні ячменю знижується на 25 і 38 % відповідно сортам. Це доводить ефективність вапна та підвищених доз фосфорних і калійних добрив, як засобу для зменшення накопичення цезію-137 рослинами.

РОЗДІЛ 8. ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО

Аналіз економічної та енергетичної ефективності вирощування ячменю ярого показав, що ефективнішою для сорту Вакула була інтенсивна технологія, яка передбачає сівбу в оптимальні строки із застосуванням мінеральних добрив у дозах N60Р90К120 на фоні вапнування з роздрібним внесенням азоту (N30 перед сівбою та N30 в підживлення на III етапі органогенезу), за інтегрованого захисту посівів від бур'янів, хвороб і шкідників. Ця технологія забезпечує отримання 48,7 ц/га зерна II класу якості, 4163 грн/га умовно чистого прибутку за собівартості зерна - 54,5 грн/ц, рентабельності - 157 % та коефіцієнті енергетичної ефективності - 3,9. Застосування половинної дози мінеральних добрив (N30Р45К60) з внесенням побічної продукції попередника зменшує витрати на 815 грн/га. При цьому умовно чистий прибуток становить 2192 грн/га, собівартість продукції - 57,5 грн/ц, а рівень рентабельності знижується до 119 %.

При вирощуванні сорту Аскольд економічно виправдане застосування ресурсозберігаючої технології з елементами біологізації, яка забезпечує високий рівень економічної ефективності виробництва. За практично однакового урожаю зерна вона знижує собівартість 1 ц зерна до 17,1 грн., підвищує окупність затрат до 94 грн. порівняно з високо затратною інтенсивною технологією, а також має найвищу окупність добрив врожаєм 6,8 кг зерна на 1 кг діючої речовини.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі підвищення продуктивності сортів ячменю ярого залежно від основних елементів технології вирощування, шляхом визначення оптимальних строків сівби і норм висіву, встановлення оптимального рівня мінерального живлення та вдосконалення системи захисту посівів від шкідників, хвороб і бур'янів з урахуванням грунтово-кліматичних умов регіону.

1. В умовах Полісся на дерново-підзолистому супіщаному ґрунті визначені оптимальні параметри запасів продуктивної вологи і елементів мінерального живлення для забезпечення реалізації біологічного потенціалу сортів ячменю ярого.

2. Найбільш стабільний ефект у зменшенні забур'яненості посівів ячменю забезпечує інтегрована система захисту, яка передбачає обприскування посівів гербіцидом Діален супер з розрахунку 0,7 л/га у фазу кущіння. За внесення гербіциду на не удобреному фоні кількість бур'янів у посіві сорту Аскольд зменшується на 62 %, а сорту Вакула - на 85 %. Ефективність дії гербіциду підвищується при внесенні мінеральних добрив у дозах N60P90K120 відповідно на 85 і 91 %.

3. В умовах проведення дослідів за мінімальної системи захисту ураженість посівів сорту Вакула кореневими гнилями збільшується на 0,9-1,5 %, а сорту Аскольд - на 3,1-3,9 % порівняно з інтегрованою системою захисту.

4. Між величиною накопичення сухої біомаси та урожаєм виявлено тісний кореляційний зв'язок (r = 0,95 для сорту Аскольд, r = 0,93 для сорту Вакула). Найвища врожайність зерна ячменю 30,5 ц/га сорту Аскольд і 48,7 ц/га сорту Вакула формується за максимальної величини сухої біомаси у фазі молочно-воскової стиглості відповідно: 54,9 і 73,3 ц/га за інтенсивної технології вирощування.

5. Оптимальна площа листкової поверхні 37,8 тис.м2/га ячменю сорту Аскольд та 51,6 тис.м2/га сорту Вакула формується у фазі колосіння за інтенсивної технології вирощування, якою передбачається внесення мінеральних добрив у дозах N60Р90К120 на фоні вапнування при роздрібному внесенні азоту (N30 перед сівбою та N30 в підживлення на III етапі органогенезу) за інтегрованої системи захисту посівів від бур'янів, хвороб і шкідників.

6. Встановлено, що в зоні Полісся оптимальною нормою висіву сорту Аскольд є 4,5, а сорту Вакула 4,0 млн. схожих зерен на один гектар. Оптимальним строком сівби для обох сортів ячменю є перша декада квітня. При запізненні з сівбою на 10 днів урожай зерна сорту Аскольд знижується на 10,3 ц/га (30 %), а сорту Вакула - на 9,9 ц/га (23 %) за оптимальних норм висіву.

7. Найвищий рівень реалізації потенціалу продуктивності ячменю отримано у сорту Аскольд 30,5 ц/га, сорту Вакула 48,7 ц/га за рахунок оптимального співвідношення основних показників структури посіву на варіанті з внесенням мінеральних добрив у дозах N60Р90К120 на фоні вапнування за інтегрованого захисту посівів, що на 14,3 і 31,4 ц/га вище, ніж без застосування засобів хімізації.

8. Приріст урожаю зерна від внесення побічної продукції зростає на 6,9- 12,4 ц/га (29-39 %) на фоні мінеральних добрив у дозах N30P45K60 порівняно з альтернативною технологією вирощування (солома пелюшко-вівсяної сумішки у дозі 3 т/га).

9. Встановлено, що зерно сорту Вакула за ресурсозберігаючої та альтернативної технологій вирощування придатне на пивоварні цілі завдяки низькому вмісту білка (9,70-10,79 %), а сорту Аскольд - для використання на фураж та виробництва спирту.

10. На дерново-підзолистому супіщаному ґрунті за внесення мінеральних добрив у дозах N60P90K120 в поєднанні з вапняковими матеріалами (1,5 Hr) знижує активність цезію-137 в зерні сорту Аскольд на 25 %, а сорту Вакула - на 38 % порівняно із неудобреним варіантом, що значно нижче гранично допустимого рівня.

11. При вирощуванні ячменю ярого сорту Вакула з економічної і енергетичної точки зору доцільною є інтенсивна технологія, що забезпечує умовно чистий прибуток 4163 грн/га за собівартості зерна 54,5 грн/ц, Кее - 3,9. При вирощуванні сорту Аскольд ефективнішою є ресурсозберігаюча технологія з елементами біологізації з відповідними показниками: 1504 грн/га, 70,5 грн/ц, 2,3.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах Полісся на дерново-підзолистому супіщаному ґрунті для господарств з достатнім рівнем матеріально-технічного забезпечення рекоменду-ється вирощувати ячмінь ярий сорту Вакула за інтенсивною технологією, яка передбачає розміщення після пелюшко-вівсяної сумішки, оранку на 18-20 см., сівбу в оптимальні строки (I декада квітня) з нормою висіву 4,0 млн. схожих насінин на один гектар із застосуванням мінеральних добрив у дозах N60Р90К120 на фоні вапнування (1,5 Hr) з роздрібним внесенням азоту (N30 перед сівбою та N30 в підживлення на III етапі органогенезу), за інтегрованої системи захисту посівів від бур'янів, хвороб і шкідників. Така технологія вирощування ячменю ярого забезпечує урожайність зерна 48,7 ц/га II класу якості.

Для господарств з обмеженим ресурсним забезпеченням рекомендується ресурсозберігаюча технологія з елементами біологізації, яка базується на внесенні помірних доз мінеральних добрив - N30P45K60 і побічної продукції попередника за системи інтегрованого захисту посівів від бур'янів, хвороб і шкідників. При вирощуванні сорту Аскольд з нормою висіву 4,5 млн. схожих насінин на один гектар, ця технологія дає можливість отримати нормативно чисту продукцію з урожайністю зерна 27,1 ц/га.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сторожук В.В. Продуктивність ячменю ярого за різних технологій вирощування в Поліссі / В.В. Сторожук // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., 2004. - Спецвипуск. - С. 104-107.

2. Сторожук В.В. Продуктивність ярого ячменю за різних рівнів удобрення в Поліссі / В.В. Сторожук // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., 2005. - Вип. 3. - С. 70-74.

3. Сторожук В.В. Вплив меліорантів на вміст важких металів в продукції ярого ячменю на радіоактивно забруднених ґрунтах зони Полісся / В.В. Сторожук // Корми і кормовиробництво. - Вінниця, 2006. - Вип. 57. - С. 124-129.

4. Ворона Л.І. Забур'яненість посівів ярого ячменю залежно від технології вирощування / Л.І. Ворона, Г.М. Кочик, В.В. Сторожук // Зб. наук. праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”. - К., 2006. - Вип. 1-2. - С. 23-26.

5. Ворона Л.І. Біоенергетична й економічна оцінка технологій вирощування сортів ячменю ярого / Л.І. Ворона, В.В. Сторожук, Т.С. Сторожук, Г.М. Кочик, В.Н. Гуменюк // Зб. наук. праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”. - К., 2007. - Вип. 2. - С. 57-63.

6. Програма «Зерно Житомирщини 2006-2010» / Р.І. Рудик, П.О. Момот, В.І. Герасимчук, Є.М. Данкевич, А.В. Голубенко, В.К. Славінський, Ю.І. Савченко, Л.І. Ворона, В.В. Гулковський, Н.В. Вождай, В.В. Сторожук. - Житомир, 2005. - 19 с.

7. Особливості проведення комплексу весняно-польових робіт та рекомендації з вирощування ярих зернових культур в агроформуваннях Житомирської області в умовах 2006 року / В.І. Герасимчук, Є.М. Данкевич, В.К. Славінський, А.Д. Мазур, Л.П. Остапенко, Ю.І. Савченко, І.Ю. Ратошнюк, Л.І. Ворона, В.В. Сторожук. - Житомир, 2006. - С. 9-11.

8. Науково-практичні рекомендації з питань контролю шкодочинності бур'янів у агроценозах Житомирської області / В.М. Янович, Є.М. Данкевич, А.М. Данкевич, Ю.І. Савченко, І.Ю. Ратошнюк, Л.І. Ворона, Г.М. Кочик, Ю.А. Нетреба, В.П. Ткачук, В.В. Сторожук, В.М. Венгер, О.В. Венгер, Л.П. Пасічник. - Житомир, 2007. - С. 34-37.

9. Ворона Л.І. Особливості технології вирощування ярих зернових культур у зоні Полісся / Л.І. Ворона, В.В. Сторожук // Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених : “Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур - у виробництво” (Чабани, 23-25 листопада 2004 р.). - К., 2004. - С. 48-49.

10. Сторожук В.В. Особливості формування продуктивності ячменю ярого в Поліссі / В.В. Сторожук, Т.Л. Клімова, С.В. Журавльова // Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів : “Новітні технології виробництва конкуренто-спроможної продукції рослинництва” (Чабани, 29-30 листопада 2005 р.). - К., 2005. - С. 46-47.

11. Ворона Л.І. Вплив добрив на фотосинтетичну діяльність ячменю ярого / Л.І. Ворона, В.В. Сторожук, Т.С. Сторожук, С.В. Журавльова, Т.Л. Клімова // Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів : “Інноваційний розвиток систем землеробства та агротехнологій в Україні” (Чабани, 10-12 грудня 2007 р.). - К., 2007. - С. 20-22.

АНОТАЦІЯ

ячмінь ярий вирощування технологія

Сторожук В.В. Формування продуктивності ячменю ярого залежно від технології вирощування в умовах Полісся України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. ННЦ “Інститут землеробства УААН”, Київ, 2008 р.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особливостей формування продуктивності сортів ячменю ярого залежно від елементів технології вирощування: системи удобрення, системи захисту рослин, норми висіву та строків сівби.

Виявлено реакцію сортів ячменю ярого на рівень забезпеченості рослин вологою і елементами мінерального живлення та встановлено особливості їх росту і розвитку залежно від різних моделей технології вирощування. Визначені параметри дії факторів інтенсифікації (добрив, меліорантів), за яких забезпечується формуван-ня нормативно чистого урожаю зерна ячменю ярого в умовах радіоактивного забруднення зони Полісся. Визначено економічну і енергетичну ефективність досліджуваних елементів технології вирощування сортів ячменю ярого.

Пропонуються для впровадження кращі моделі технологій вирощування ячменю ярого, диференційовані відносно сорту, для колективних та фермерських господарств з різним рівнем забезпечення засобами хімізації.

Ключові слова: ячмінь ярий, сорт, система удобрення, система захисту, технологія, норма висіву, строк сівби, продуктивність та якість зерна, економічна та енергетична ефективність.

АННОТАЦИЯ

Сторожук В.В. Формирование и продуктивность ячменя ярового в зависимости от технологии выращивания в условиях Полесья Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. ННЦ “Институт земледелия УААН”, Киев, 2008 г.

Диссертация посвящена проблеме исследований по вопросам особенностей формирования продуктивности сортов ячменя ярового в зависимости от элементов технологии выращивания: системы удобрения, системы защиты растений, нормы высева и сроков сева.

В работе установлена реакция сортов ячменя ярового на уровень обеспеченности растений влагой и элементами минерального питания, а также особенности их роста и развития в зависимости от разных моделей технологии выращивания.

Более стабильный эффект для уменьшения засоренности посевов ячменя обеспечает интенсивная технология выращивания, которая предусматривает внесение минеральных удобрений в дозах N60P90K120 на фоне известкования с орошением посевов гербицидом Диален супер из расчета 0,7 л/га. При такой технологии выращивания количество бурьянов в посеве сорта Аскольд уменьшается на 85%, а сорта Вакула - на 91%.

Установлено, что между величиной накопления сухой биомассы и урожаем обнаружена тесная корреляционная связь (r = 0,95 для сорта Аскольд, r = 0,93 для сорта Вакула). Наиболее высокая урожайность зерна ячменя 30,5 ц/га сорта Аскольд и 48,7 ц/га сорта Вакула обеспечается при максимальной величине сухой биомассы в фазе молочно-восковой спелости относительно: 54,9 и 73,3 ц/га.

При интенсивной технологии возделывания для ячменя ярового сорта Вакула лучшей нормой высева было 4,0 млн. всхожих семян на 1 га. В ресурсосберегающей технологии оптимальная норма высева ячменя ярового сора Аскольд составляет 4,5 млн. всхожих семян на 1 га.

Применение интенсивной технологии выращивания обеспечивает получение урожая зерна сорта Аскольд - 30,5 ц/га, а сорта Вакула - 48,7 ц/га. Возделывание ячменя ярового по ресурсосберегающей технологии с элементами биологизации увеличивает урожай практически до уровня интенсивной базовой технологии и составляет 27,1 ц/га у сорта Аскольд и 32,0 ц/га у сорта Вакула, что обеспечивается в основном высокой плотностью продуктивного стеблестоя.

...