Селекційно-генетичні методи поліпшення продуктивності свиней миргородської породи та використання їх при схрещуванні

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНІ МЕТОДИ ПОЛІПШЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СВИНЕЙ МИРГОРОДСЬКОЇ ПОРОДИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЇХ ПРИ СХРЕЩУВАННІ

06.02.01- розведення та селекція тварин

ВИШНЕВСЬКИЙ ЛЕОНІД ВАСИЛЬОВИЧ

с. Чубинське Київської області - 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

миргородський свиня схрещування продуктивність

Актуальність теми. Основним завданням галузі тваринництва є одержання максимальної кількості продуктів при найменших витратах на їх виробництво. Вирішення даної проблеми у галузі свинарства зумовлено генетичними факторами, умовами годівлі і утримання, методами удосконалення продуктивних якостей тварин та створенням нових генотипів, придатних до інтенсивного використання ( В. П. Рибалко, 2006; М. Д. Березовський, 2006; В. С. Топіха, 2007; В. П. Буркат, Б. Є. Подоба, І. С. Бородай та ін., 2007 ).

Протягом останніх десятиріч в Україні відбулися значні зміни в породному складі свиней за рахунок створення та використання нових генотипів м'ясного напрямку продуктивності. Одночасно з цим різкого скорочення зазнали вітчизняні локальні породи м'ясо-сального напрямку продуктивності, які за рядом господарськи корисних ознак не можуть конкурувати з новостворюваними та зарубіжними високопродуктивними генотипами (Є. М. Агапова, 2006; С. В. Акімов, Л. Г. Перетятько, 2006; М. В. Зубець, В. П. Буркат, Ю. Ф. Мельник та ін., 2001; С. Л. Войтенко, О. І. Метлицька, К. Ф. Почерняєв та ін., 2007).

Проблема збереження місцевих порід сільськогосподарських тварин досить актуальна у світі, де інтенсивно використовують декілька високопродуктивних порід, а решта зазнають різкого скорочення (В. П. Буркат, 2006; В. И. Глазко, 1998; R. G. Beilharz, 1983; Ф. Ф. Эйснер, 1983; O. Sala, S. Chapin, 2000; С. Войтенко, К. Почерняєв, С. Корінний, 2006).

Збереження генофонду вітчизняних локальних порід свиней, згідно з Законом України „Про племінну справу у тваринництві”, є одним з першочергових завдань галузі. У Національній доповіді України про збереження біологічного різноманіття поставлено пріоритетне завдання до 2015 року підвищити роль сільського господарства у підтримці біологічної різноманітності. У вирішенні цього завдання вагоме місце повинна посісти галузь тваринництва, яка покликана забезпечити збереження унікального генетичного матеріалу тваринного світу (М. В. Зубець, В. П. Буркат, Ю. Ф. Мельник та ін., 2007).

Основою концепції збереження місцевих порід свиней є удосконалення господарськи корисних ознак методами внутріпородної селекції та генетики з подальшим інтенсивним використання їх у системі схрещування (І. К. Лядський, К. Ф. Почерняєв, С. Л. Войтенко, 2004).

Тому, вивчення ефективності використання методів комплексної селекції, оцінки свиней за власною продуктивністю і якістю нащадків, визначення генетичної диференціації тварин та взаємозв'язку з відтворною здатністю, схрещування свиней миргородської породи з великою білою, визначення закономірностей росту і розвитку тварин різних генотипів, їх відтворної здатності, відгодівельних та м'ясних якостей є актуальним та має теоретичне і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького УААН за завданням „Розробити методологію збереження, відтворення та раціонального використання генофонду свиней миргородської породи на основі новітніх ДНК-технологій” на 2007-2008 роки (номер державної реєстрації 0106U004214).

Метою досліджень було визначення ефективності використання сучасних селекційно-генетичних методів та схрещування для поліпшення господарськи корисних ознак свиней миргородської породи, а також раціонального використання їх генофонду.

Для досягнення поставленої мети були намічені такі завдання:

проаналізувати генеалогічну структуру миргородської породи в генезисі;

вивчити продуктивність свиноматок та строки їх використання для прогнозування ефективності селекції за відтворною здатністю;

провести порівняльну оцінку свиней миргородської породи за власною продуктивністю та якістю нащадків;

визначити генетичну диференціацію тварин за методом ISSR - PCR маркування та зв'язок з відтворною здатністю;

обґрунтувати ефективність схрещування свиней миргородської та великої білої порід;

визначити економічну ефективність використання свиней різних генотипів.

Об'єкт дослідження: селекційно-генетичне удосконалення племінних якостей і підвищення продуктивності свиней.

Предмет дослідження: аналіз генезису і методи удосконалення свиней миргородської породи, оцінка продуктивності у зв'язку з генетичною диференціацією тварин, відтворна здатність свиноматок, відгодівельні і м'ясні якості молодняку різних генотипів.

Методи досліджень: зоотехнічні - оцінка тварин за розвитком, відтворною здатністю, відгодівельними та м'ясними якостями; генетичні - типування тварин за ISSR - PCR маркерами, оцінка генетичної диференціації тварин; біометричні - визначення середніх величин та їх похибок, коефіцієнтів кореляції, показників вірогідності результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлена можливість використання сучасних методів ДНК-типування тварин для оптимізації селекційного процесу свиней миргородської породи, визначені критерії добору свиноматок за показниками відтворної здатності та ремонтного молодняку за власною продуктивністю, доведена ефективність схрещування свиней миргородської породи з великою білою породою чеської селекції.

Наукова новизна досліджень підтверджена патентом на корисну модель № 34698, МПК (2006), А01К 67/00 „Застосування методу ISSR-типування для оптимізації селекційного процесу у малочисельних породах свиней як засобу індивідуального підбору для підвищення продуктивності та збереження генетичної різноманітності тварин зникаючих популяцій”, зареєстрованому в Державному реєстрі патентів України на винаходи 26.08.2008. Бюл. № 16.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано ефективність використання сучасних методів ДНК-типування та схрещування для підвищення показників відтворних, відгодівельних і м'ясних якостей свиней миргородської породи. Результати досліджень можуть бути використані при розробці програми збереження, відтворення і раціонального використання свиней вітчизняних порід, перспективних планів селекційно-племінної роботи.

Результати науково-дослідної роботи впроваджені у ДП ДГ ім. Декабристів Полтавського ІАПВ, СВК АФ „Перше травня” Сумської та ТОВ „Агрікор” Чернігівської областей, що підтверджено відповідними актами.

Особистий внесок здобувача полягає в організації і проведенні науково-виробничих дослідів, доборі і підборі поголів'я, аналізу зібраних даних оцінки свиноматок, кнурів та ремонтного молодняку за ростом і розвитком, відтворною здатністю, відгодівельними й м'ясними якостями. Самостійно проведено аналіз матеріалів досліджень, статистично проаналізовано, описано та узагальнено результати досліджень, на підставі яких сформульовані висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались й одержа ли позитивну оцінку на засіданні вченої ради Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН у 2007-2008 роках, на ХІV Міжнародній науково-практичній конференції по свинарству „Современные проблеми интенсификации производства свинины” (Ульяновськ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції по свинарству „Новітні технології в свинарстві - сучасний стан і перспективи” (Харків, 2007) та Міжнародній науково-практичній конференції „Аграрний форум -2008” (Суми, 2008), на розширеному засіданні лабораторії технології виробництва свинини Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН (2008).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у 7 наукових працях, з яких 5 у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 148 сторінках, містить 28 таблиць, 26 рисунків. Складається з вступу, огляду літератури, методики і методів досліджень, результатів досліджень, обговорення результатів власних досліджень, висновків, пропозицій виробництву та списку використаних літературних джерел, який налічує 293 найменування, з них 18 - іноземними мовами.

Матеріал і методи досліджень

Науково-виробничі дослідження проведені впродовж 2007-2008 років в умовах дослідного господарства ім. Декабристів Полтавської, товариства з обмеженою відповідальністю „Агрікор” Чернігівської, сільськогосподарського виробничого кооперативу „Агрофірма „Перше травня” Сумської областей та в лабораторіях Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького УААН. Матеріалом досліджень були свині миргородської породи та великої білої чеської селекції.

Загальна схема досліджень наведена на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Загальна схема досліджень

Аналіз генеалогічної структури миргородської породи в процесі генезису (1976-2006 роки) проводили за результатами зведених звітів по бонітуванню свиней миргородської породи та даних Державного племінного реєстру (965 основних кнурів та 7276 основних свиноматок племінних господарств України).

Передбачення можливостей комплексної селекції за відтворною здатністю, а також строків використання свиноматок проводили шляхом визначення зв'язку між багатоплідністю, збереженістю, масою гнізда та середньою масою однієї голови при відлученні у 45 днів за матеріалами племінних записів (форма № 2-св) у стадах двох племзаводів - ім. Декабристів Полтавської (353 гол.) та „Перше травня” Сумської (195 гол.) областей. Для досліджень були взяті свиноматки, що мають не менше, ніж чотири опороси. Вікову мінливість та повторюваність вивчали за допомогою кореляційного аналізу (Г. Ф. Лакин, 1980).

Для порівняння відгодівельних та м'ясних ознак свиней миргородської породи у динаміці проведено обробку результатів контрольної відгодівлі 478 тварин за період 1981-1990 та 2006 років. Оцінка кнурів і свиноматок за якістю нащадків була проведена в умовах станції контрольної відгодівлі Інституту свинарства УААН за загальноприйнятою методикою.

З метою визначення можливостей добору свиней за власною продуктивністю була проведена порівняльна оцінка ремонтного молодняку за фенотипом та генотипом. Для проведення аналізу враховували вік досягнення тваринами живої маси 100 кг, визначений за результатами контрольного вирощування та контрольної відгодівлі, а також коефіцієнт кореляції показнику у сибсів.

Визначення генетичної подібності тварин проводили за допомогою ДНК-типування, а саме із використанням методу аналізу ISSR (Inter Simple Sequence Repeant). Венозну кров для досліджень у свиней брали перед годівлею з вушної вени у кількості 3-5 мл. Виділення ДНК проводили в лабораторії генетики Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького УААН за допомогою сорбентного методу з використанням реагенту Chelex-100, відповідно протоколу фірми Promega [R. Claude, 1997]. ДНК-типування піддослідних тварин проводили шляхом ампліфікації ДНК у полімеразній ланцюговій реакції з використанням ISSR-праймерів S1 - (AGC)₆G та S2 - (AGC)₆G (А. В. Городная, В. И. Глазко, 2003; Р. Т. Гут, М. В. Радченко, Г. Т. Криницкий, 2004).

Для проведення першого досліду в племзаводі ім. Декабристів Полтавської області було відібрано 27 основних свиноматок та 9 основних кнурів миргородської породи, які відносились до 12 родин свиноматок та 5 ліній кнурів заводського стада. Показники розвитку та продуктивності тварин знаходилися на рівні вимог класу еліта та першого. Шкалу поділу тварин за генетичною подібністю розроблено на базі даних, одержаних за результатами ISSR - PCR маркування. За основу взято генетичну подібність від 0,5 до 0,9 з інтервалом градації 0,1 і в цих межах проаналізовано показники багатоплідності, кількості поросят, середньої маси однієї голови та маси гнізда поросят при відлученні у 45 днів. У контрольній групі проводився індивідуальний підбір кнурів і свиноматок без урахування коефіцієнту подібності. Тварин вважали ідентичними при коефіцієнті подібності (К_п), наближеному до 1. Парування свиноматок проводилось відповідно до схеми досліду (табл. 1).

Таблиця 1

Схема досліду 1

Піддослідні групи	Призначення групи	Кількість тварин у групі, гол	Коефіцієнт подібності (Кп)	Показники продуктивності
І	контрольна	7	-	багатоплідність, кількість поросят при відлученні, маса гнізда поросят у віці 45 днів, середня маса 1 гол. при відлученні
ІІ	дослідна	3	0,8-0,89
ІІІ	дослідна	7	0,7-0,79
ІV	дослідна	6	0,6-0,69
V	дослідна	4	0, 5-0,59

Для проведення другого досліду в племзаводі ТОВ „Агрікор” Чернігівської області було відібрано по 16 основних свиноматок миргородської та великої білої порід, аналогів за віком. На протязі проведення досліджень свині піддослідних груп знаходились в аналогічних умовах годівлі та утримання, згідно з прийнятою у господарстві технологією.

Дослідження проводились згідно з схемою 2 (табл. 2).

Таблиця 2

Схема досліду 2

Піддослідні групи	Призначення групи	Генотип тварин	Кількість тварин у групі, гол	Відібрано для відгодівлі, гол
		свиноматки	кнура	свино-матки	кнури
І	Контрольна	М	М	8	2	20
ІІ	Дослідна	ВБЧС	ВБЧС	8	2	20
ІІІ	Дослідна	ВБЧС	М	8	2	20
ІV	Дослідна	М	ВБЧС	8	2	20

Примітки: М - миргородська порода; ВБЧС - велика біла порода чеської селекції.

Відтворні якості свиноматок оцінювали за: кількістю поросят при народженні, масою одного поросяти при народженні, кількістю поросят при відлученні, масою гнізда та одного поросяти при відлученні.

Відлучені для подальшого дослідження тварини (15 свинок і 5 кастратів) були поставлені на дорощування, а при досягненні живої маси 28-30 кг - на відгодівлю в умовах господарства до живої маси 100 кг.

Під час вирощування піддослідний молодняк зважували у віці 2, 4 і 6 місяців, визначали його середньодобові і відносні прирости живої маси. Для характеристики лінійного росту в 6-ти місячному віці у тварин були взяті проміри довжини тулубу. Відгодівельні якості визначали за віком досягнення живої маси 100 кг, середньодобовим приростом та витратами корму на 1 кг приросту (у середньому по групі). При досягненні тваринами живої маси 100 кг проводили контрольний забій по 5 голів свиней з кожної групи. Забій свиней проводили в умовах Київського м'ясокомбінату. Визначали довжину півтуші та товщину шпику.

Отриманий матеріал був статистично оброблений за допомогою методів варіаційної статистики та програм Microsoft Excel і Statistiсa 6.0.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Аналіз генеалогічної структури миргородської породи свиней в генезисі. Порівняльний аналіз миргородської породи свиней у динаміці засвідчив зміни, що відбулися з генотипом протягом 1977 - 2006 років. Найбільш суттєві зміни стосуються кількісного складу ліній, родин та племінних господарств. У 70-х роках ХХ сторіччя порода в числі провідних генотипів інтенсивно використовувалась у різних областях України, за рахунок чого мережа племінних господарств налічувала 24 господарства, серед яких 2 племінних заводи: ім. Декабристів та „Перемога” Полтавської області. Генеалогічна структура популяції налічувала 39 ліній кнурів і 81 родину свиноматок (табл. 3).

Таблиця 3

Аналіз миргородської породи свиней у генезисі

Показники	Роки
	1977	1986	1996	2006
Кількість господарств	24	24	10	8
Кількість ліній	39	26	13	9
Кількість родин	81	56	24	18
Кількість основних кнурів, гол.	391	357	145	72
Кількість основних свиноматок, гол.	3147	2479	1060	590
Багатоплідність, гол	9,8	9,5	9,8	10,0
Кількість поросят при відлученні, гол	9,3	9,2	8,6	9,6
Маса гнізда поросят при відлученні, кг	148,1	140,6	140,4	153,0
Середня маса 1 гол. поросят при відлученні, кг	15,9	15,3	16,1	15,9
Вік досягнення живої маси 100 кг, дні	199	199	-	218
Середньодобовий приріст, г	650	665	-	688
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од	4,11	3,93	-	4,31
Довжина півтуші, см	94,7	97,7	-	90,6
Товщина шпику, мм	30,5	26,0	-	41,8
Площа „м'язового вічка”, см2	26,1	-	-	30,9

У 1986 році мережа племінних господарств залишилася стабільною, проте значно звузилась генеалогічна структура породи. Аналіз стану миргородської породи, проведений у 1996 році свідчить, що кількість племінних господарств зменшилась на 14 племінних ферм (58,3 %) і включала 3 племінних заводи та 7 племінних ферм у Полтавській, Сумській, Житомирській і Хмельницькій областях. Генеалогічна структура породи, у порівнянні з 1977 роком, зменшилась на 26 ліній (66,7 %), а порівняно з 1986 роком - на 13 (50 %) і нараховувала тільки 10 ліній, які відносились до основного миргородського типу. У 1996 році основні свиноматки миргородської породи, налічуючи 1060 особин, відносились до 24 генеалогічних родин що, відповідно, на 57 і 32 родини менше, порівняно з 1977 і 1986 роками. Тобто, поголів'я свиней миргородської породи за період з 1977 по 1996 роки зменшилося на 2087 основних свиноматок, або 66,3 %. Серед 24 родин свиноматок миргородської породи у 1996 році найбільш чисельними були родини Зозулі, Смородини, Журавки, Конвалії, Русалки.

Миргородська порода свиней у 2006 році була представлена 9 лініями кнурів і 18 родинами свиноматок, що утримувались у 3-х племінних заводах Полтавської, Сумської і Чернігівської та 5 племінних фермах Волинської, Київської, Полтавської, Тернопільської і Хмельницької областей. Із дев'яти ліній у породі, вісім належали до так званих формальних ліній основного типу і тільки лінія Муромця представляла собою новостворений генотипи з „прилиттям крові” білоруської чорно-рябої породи. Родини свиноматок мали дещо ширший діапазон мінливості за рахунок присутності родин Матіоли, створеної методом ввідного схрещування з великою чорною породою, та Мальви, що створювалася на основі білоруської чорно-рябої породи.

Аналіз показників господарськи корисних ознак показує, що у 1977 році свині миргородської породи мали відгодівельні і м'ясні якості вище вимог класу еліта. За показником довжини півтуші, який складав 94,7 см, вони могли конкурувати з тваринами новостворюваних та завезених м'ясних генотипів.

У 1986 році в породі відбувається зниження багатоплідності на 0,3 голови, а також маси гнізда поросят та середньої маси 1 голови при відлученні у 2 місяці, відповідно на 7,5 і 0,6 кг, порівняно з 1977 роком, за одночасного підвищення середньодобового приросту на 15 г, витрат корму на 1 кг приросту - 0,18 кормової одиниці, довжини півтуші - 3 см та зменшенні товщини шпику на 4,5 мм. Проте високі показники продуктивності були притаманні тільки тваринам провідних селекційних стад.

На сучасному етапі розвитку породи багатоплідність маток складає 10,3-10,1 голови, маса гнізда поросят при відлученні у 2 місяці - 153 кг. У оцінених за генотипом у 2006 році свиней миргородської породи, порівняно з 1986 роком, збільшилися вік досягнення живої маси 100 кг на 19 днів, витрата корму на 1 кг приросту - 0,38 кормової одиниці, товщина шпику - 15,8 мм та зменшилася довжина півтуші на 7,1 см.

Оцінка продуктивності та строків використання свиноматок. У стаді племзаводу ім. Декабристів найвища багатоплідність характерна для свиноматок з другим та третім опоросами. Основні свиноматки, які мають два, три і чотири опороси, відповідно, на 1,1, 0,4 та 0,3 голови перевищують показники багатоплідності свиноматок - першоопоросок. У маток, які мають п'ять і вісім опоросів, показник багатоплідності знаходився на рівні свиноматок з одним опоросом, а за шостим, сьомим і дев'ятим опоросами цей показник знизився на 3,9-4,9 %. Вік свиноматок не впливає на кількість поросят при відлученні. За цим показником не встановлено вірогідної різниці, крім свиноматок за п'ятим опоросом. Вірогідна різниця за масою гнізда поросят при відлучені встановлена для всіх опоросів (другий-дев'ятий), крім першого. Вірогідні зв'язки одержано між показниками багатоплідності та збереженості тільки у свиноматок з другим, четвертим та п'ятим опоросами, відповідно, r = +0,29, 0,35 і 0,32. Взаємозв'язок інших ознак - багатоплідності і маси гнізда поросят не мав єдиної закономірності і змінювався у межах r = +0,53… -0,02.

Одночасно у племзаводі „Перше травня” Сумської області багатоплідність свиноматок з першого по п'ятий опорос знаходилась в межах 9,8-8,8 поросят на опорос. Найвищим даний показник був у маток-першоопоросок та маток з четвертим опоросом - 9,8 поросят. Продовження використання свиноматок у стаді супроводжується зниженням показника багатоплідності на 0,4-1,0 голови у порівнянні з матками, що мають один опорос. Виключенням є свиноматки з чотирма опоросами. Досить низьким у даному стаді є показник збереженості поросят при відлученні - 76 % у свиноматок з одним опоросом і, відповідно, 77,6-85,0 % з двома-п'ятьма. Значного відхилення від першоопоросок зазнає маса гнізда поросят у свиноматок за третім-п'ятим опоросами при вірогідній різниці показника. Коефіцієнти кореляції між багатоплідністю та збереженістю у даному стаді збільшуються від r = +0,49 у першоопоросок до r = +0,75 - +0,82 у маток з двома-п'ятьма опоросами. Високий позитивний взаємозв'язок встановлено між багатоплідністю та масою гнізда поросят r = +0,35 - +0,74.

Оцінка свиней миргородської породи за власною продуктивністю та якістю нащадків. Результати оцінки свиноматок родин Ласкавої, Сойки, Сороки, Русалки і Цитрини за якістю нащадків за період 1982-1990 років вказують на значно вищі показники віку досягнення живої маси 100 кг, витрат корму на 1 кг приросту, довжини півтуші і товщини шпику у порівнянні з сучасними тваринами. За час, що минув з попередніх випробовувань, у представників перелічених родин збільшилися вік досягнення живої маси 100 кг у середньому на 18 днів, витрата корму на 1кг приросту на 0,25-0,85 корм. од., товщина шпику на 12,6-19,3 мм, знизилася довжина півтуші на 2-7 см при вищих показниках середньодобових приростів та площі „м'язового вічка”. Аналіз кореляційних зв'язків між віком досягнення живої маси 100 кг і середньодобовим приростом тварин у 1981-1990 роках підтверджує успішність селекційної роботи з родинами Ласкавої, Сороки, Сойки, Русалки і Цитрини, коефіцієнт кореляції між даними показниками у яких r = -0,40… -0,73.

Оцінка кнурів ліній Веселого і Ловчика вказує на перевагу за відгодівельними і м'ясними ознаками тварин лінії Веселого. Кореляційні зв'язки між показниками відгодівельних і м'ясних ознак засвідчили, що тварини різних генотипів по-різному реагують на зміну того чи іншого показника. Так, у нащадків лінії Веселого вік досягнення живої маси 100 кг взаємоузгоджується з середньодобовим приростом (r=+0,49), а нащадки лінії Ловчика мають протилежне значення коефіцієнту кореляції між цими показниками (r=-0,16). Протилежна тенденція встановлена у нащадків ліній за коефіцієнтом кореляції між віком досягнення живої маси 100 кг та довжиною півтуші, відповідно, r=+0,26 і r=-0,19, віком досягнення живої маси 100 кг та площею „м'язового вічка” r=-0,20 і r=+0,24, середньодобовим приростом та довжиною півтуші r=+0,91 і r=-0,06.

Порівняльна оцінка тварин за фено- та генотипом. Порівняльна оцінка кнурів-плідників за якістю нащадків методом контрольної відгодівлі і контрольного вирощування показала, що коефіцієнт кореляції за віком досягнення живої маси 100 кг, носив як прямий, так і зворотний характер, і змінювався від r=+0,74 до r=-0,87. Згідно з одержаними результатами, високий рівень позитивних кореляційних зв'язків між нащадками Веселого 915 за фенотипом і генотипом (r=+0,74) дозволяє проводити добір більш продуктивних тварин не тільки за генотипом, але і за власною продуктивністю. Одночасно порівняння нащадків кнурів лінії Ловчика за показниками контрольного вирощування і контрольної відгодівлі показало, що коефіцієнт кореляції показника віку досягнення живої маси 100 кг у нащадків кнура Ловчика 159 носив високий, але негативний характер (r=-0,87), а у Ловчика 333, навпаки, позитивний, але низький (r=+0,26). Тобто, нащадків кнурів Ловчика 159 і Ловчика 333 нераціонально добирати тільки за власною продуктивністю.

Використання генетичних методів поліпшення продуктивності тварин. Розведення тварин закритою популяцією, що має місце в племзаводі ім. Декабристів, звужує різноманітність особин за генотипом. Підтвердженням чого слугує наявність серед 126 проаналізованих тварин 41,3 % свиней, коефіцієнт подібності яких К_п= 0,7 і більше (табл. 4).

Таблиця 4

Розподіл тварин за коефіцієнтом подібності

Коефіцієнт подібності (Кп)	Кількість поєднань, гол.	Питома вага, %
Більше 0,800	4	3,2
0,701 -0,799	48	38,1
0,601- 0,699	37	29,4
0,501- 0,599	32	25,4
Менше 0,500	5	3,9

Використання гомогенного підбору батьківських пар свідчить, що висока генетична подібність між поєднуваними тваринами (ІІ група) знижує багатоплідність на 1,4 голови у порівнянні з підбором кнурів і свиноматок, у яких не враховувався коефіцієнт подібності (І група), та на 1,4-2,4 голови у порівнянні з дослідними групами, що мали менший коефіцієнт подібності (табл. 5). Негативний вплив високої генетичної подібності при поєднанні кнурів і свиноматок проявляється у зменшенні кількості поросят до відлучення на 1,8-2,5 голів у порівнянні з тваринами ІІІ-V дослідних груп і у відповідному зменшенні живої маси гнізда поросят при відлученні на 17,6-36,4 кг. Тварини контрольної групи, підбір яких відбувався за традиційно прийнятих селекційних методів, без урахування генетичної подібності, переважали за багатоплідністю, кількістю поросят та масою гнізда поросят при відлученні тільки тварин ІІ дослідної групи.

Таблиця 5

Відтворна здатність свиноматок у залежності від коефіцієнта подібності за результатами ISSR - PCR маркування

Піддослідні групи	Коефіцієнт подібності (Кп)	К-сть тварин, гол.	Багатоплідність, гол.	Кількість поросят у віці 45 днів, гол.	Маса гнізда поросят у віці 45 днів, кг	Середня маса 1 гол. при відлученні, кг
І	-	7	9,7± 0,76	9,1±0,38	84,6±10,77	9,2±1,18
ІІ	0,8-0,89	3	8,3±0,57	7,3±0,58	71,8±3,40	9,8±1,16
ІІІ	0,7-0,79	7	9,7±0,76	9,1±0,90	89,4±10,30	9,8±0,85
ІV	0,6-0,69	6	10,7±2,58	9,8±1,72	108,2±19,93**	11,0±0,74*
V	0,5-0,59	4	10,3±1,26	9,3±0,50	92,8±21,16	10,0±1,71

Примітки: * - Р >0,95; ** - Р > 0,99.

Поєднання тварин з коефіцієнтом подібності К_п= 0,6-0,69 дало змогу одержати на 0,4-2,4 голів більше поросят при народженні у порівнянні з тваринами контрольної та решти дослідних груп і, відповідно, зберегти більше на 0,6-2,5 голів до відлучення. При підборі кнурів і свиноматок з таким коефіцієнтом подібності підвищувалася маса гнізда та однієї голови при відлученні, у порівнянні з іншими варіантами підбору, відповідно, на 15,4-36,4 кг та 0,8-1,0 кг. Дещо нижчий, але позитивний результат, на підвищення показників відтворної здатності можливо одержати при використанні підбору кнурів і свиноматок з коефіцієнтом подібності К_п= 0,5-0,59. Дослідженнями встановлено, що підбір тварин з коефіцієнтом подібності К_п= 0,5-0,79 взаємоузгоджує багатоплідність з кількістю поросят та масою гнізда при відлученні в одному напрямку r = +0,81- +0,93 та r = +0,71 - +0,77.

Відтворна здатність свиноматок при схрещуванні. Дослідженнями встановлена перевага за показниками відтворної здатності при поєднанні свиноматок великої білої з кнурами миргородської порід. Такий підбір забезпечує підвищення багатоплідності, у порівнянні з контрольною групою, на 1,2 голови, на 1,3 голови (Р>0,95) - кращу збереженість поросят та на 9,0 кг (Р>0,95) - масу гнізда поросят при відлученні. Перевага цієї групи над поєднанням свиноматок миргородської з кнурами великої білої порід (ІV група) за відповідними показниками становила - 0,4 голови, 0,6 голови та 5,3 кг. Характеризуючи зміни в процесі росту піддослідних тварин, необхідно зазначити, що при незначній різниці за живою масою у 2-х місячному віці, у подальшому молодняк різних генотипів проявив себе неоднаково. За період з 2-х до 4-х місячного віку вищою інтенсивністю росту характеризувались тварини ІІ та ІV дослідних груп, що узгоджувалось з використанням кнурів великої білої породи. У 4-х місячному віці піддослідний молодняк від реципрокних варіантів схрещування переважав тварин контрольної групи, відповідно, на 3,1-6,6 кг, проте значно поступався за показником живої маси чистопородному молодняку великої білої породи.

Відгодівельні якості піддослідних тварин. Схрещування свиней миргородської та великої білої порід забезпечує у нащадків зменшення віку досягнення живої маси 100 кг на відгодівлі на 7,2 дні, або 3,5 % (P>0,999) у порівнянні з показниками чистопородних свиней миргородської породи (табл. 6).

Таблиця 6

Відгодівельні якості піддослідних свиней (n=20 гол)

Показники	Піддослідні групи
	І	ІІ	ІІІ	IV
Вік досягнення живої маси 100 кг, дн.	205,6±3,27	191,9±5,21***	200,6±4,06***	198,4±3,60***
Середньодобовий приріст, г	613,9±15,94	678,5±33,66***	628,9±14,53**	641,4±23,13**
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	6,18±,78	4,27±1,22	5,78±0,67	4,83±0,59

Примітки: ** - P>0,99; *** - P>0,999.

Зворотне схрещування свиноматок великої білої породи з кнурами миргородської породи дозволило нащадкам на відгодівлі швидше на 5 днів (P>0,99) досягти живої маси 100 кг у порівнянні з тваринами контрольної групи. Чистопородний молодняк миргородської породи поступався за середньодобовим приростом на 15 г (P>0,999) - 65 г (P>0,99) представникам дослідних груп, причому більш відчутно тваринам ІІ і IV дослідних груп, де використані кнури великої білої породи. Представники миргородської породи витрачали на 0,4-1,91 кормову одиницю більше корму на 1 кг приросту у порівнянні з тваринами дослідних груп.

М'ясні якості піддослідного молодняку. Аналіз півтуш свиней різних генотипів після забою вказує на вплив фактору породи у формуванні м'язової тканини. Молодняк свиней ІІ-IV дослідних груп за основними показниками м'ясних ознак, а саме довжиною півтуші і товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців мав перевагу над тваринами контрольної групи. Чистопородні свині миргородської породи за довжиною півтуші на 2-3 см поступалися молодняку від реципрокних варіантів схрещування (табл. 7).

Таблиця 7

М'ясні якості піддослідних свиней (n=5 гол.)

Показники	Піддослідні групи
	І	ІІ	ІІІ	IV
Довжина півтуші, см	92,4±1,67	96,8±1,09**	94,4±0,89*	95,4±1,14***
Товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, мм	31,4±1,14	23,8±1,30***	27,4±2,41*	26,4±1,14***

Примітки: * - P>0,95; ** - P>0,99; *** - P>0,999.

Серед помісного молодняку більш відчутний вплив великої білої породи за даним показником встановлено у тварин IV дослідної групи. Схрещування позитивно вплинуло на зменшення товщини шпику на 4 мм (P>0,95) - 5 мм (P>0,999) у помісного молодняку.

Економічна ефективність використання свиней різних генотипів. Дослідженнями встановлено, що виробництво валової продукції більш ефективне у тварин другої та четвертої дослідних груп, перевага яких над тваринами контрольної групи складала, відповідно, 81 кг та 18 кг. Серед помісного молодняку краща собівартість була у тварин, одержаних при схрещуванні свиноматок миргородської з кнурами великої білої порід. Собівартість 1 т продукції у даного генотипу була нижчою на 507 грн. у порівнянні з чистопородним молодняком миргородської породи та на 48 грн. - з помісним молодняком зворотного варіанту схрещування. Таке поєднання порід забезпечує збільшення чистого прибутку, у порівнянні з молодняком контрольної групи, на 1475 грн. та рівня рентабельності на 18,5 %.

ВИСНОВКИ

Використання у практичній селекційно-племінній роботі сучасних методів ДНК-типування сприяє збереженню біологічних особливостей свиней миргородської породи та підвищенню відтворної здатності свиноматок, а схрещування з тваринами великої білої породи чеської селекції - одержанню високопродуктивного молодняку для відгодівлі.

Встановлено, що генеалогічна структура миргородської породи свиней в генезисі зазнала значних змін, проте і на сучасному етапі популяція представлена лініями та родинами, які характеризували її під час інтенсивного використання.

Визначено, що показники відтворної здатності свиноматок у селекційному стаді ім. Декабристів Полтавської області збільшуються або є стабільними з першого по п'ятий опороси і знижуються при подальшому використанні тварин, а у племзаводі „Перше травня” Сумської області найвищою відтворною здатністю характеризуються свиноматки з одним та чотирма опоросами.

Встановлено, що раннє прогнозування продуктивності тварин можливе тільки за високого коефіцієнту кореляції (r = +0,74) віку досягнення живої маси 100 кг між тваринами, оціненими за власною продуктивністю (фенотипом) та якістю нащадків (генотипом).

Встановлено, що підбір тварин з коефіцієнтом подібності К_п= 0,8-0,89, визначеним за методом ISSR - PCR маркування, приводить до зниження багатоплідності на 1,4 голови у порівнянні з тваринами контрольної та на 1,4-2,4 голови з дослідними групами, що мають менший коефіцієнт подібності. Негативний вплив поєднання тварин з високим коефіцієнтом генетичної подібності проявляється також у зменшенні кількості поросят до відлучення на 1,8-2,5 голови та живої маси гнізда поросят при відлученні на 17,6-36,4 кг.

Визначено, що найбільш оптимальним варіантом підбору тварин слід вважати такий, коли коефіцієнт подібності становить К_п = 0,5-0,69. Не бажано використовувати підбір тварин з коефіцієнтом подібності К_п= 0,7-0,79 і слід вважати таким, що негативно впливає на відтворну здатність, підбір тварин з К_п= 0,8-0,89. При реципрокному схрещуванні свиней миргородської породи та великої білої породи чеської селекції у свиноматок підвищилися показники багатоплідності на 12,5-8,3 %, кількості поросят на 15,5-8,3 % та маси гнізда поросят при відлученні на 14,9-6,1 %.

За результатами відгодівлі тварин різних генотипів встановлено, що помісний молодняк швидше на 2,4-3,5 % (P>0,999) досягав живої маси 100 кг, мав на 2,4-4,5 % (P>0,99) вищі середньодобові прирости та менше на 6,5-21,8 % витрачав корму на 1 кг продукції у порівнянні з чистопородними тваринами. Схрещування позитивно вплинуло на збільшення довжини півтуші у помісних тварин на 2,2 % (P>0,95) і 3,2 % (P>0,999) при зменшенні товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців на 12,7 % (P>0,95) і 15,9 % (P>0,999) у порівнянні з чистопородним розведенням свиней.

Чистий прибуток від реалізації додатково одержаної продукції на одну голову становив 63,8-73,7 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою збереження генетичної різноманітності та підвищення продуктивності свиней миргородської породи за чистопородного розведення доцільно проводити підбір тварин з використанням методу ISSR - PCR маркування. При цьому у селекційному процесі не бажано здійснювати підбір тварин з коефіцієнтом подібності вищим, ніж К_п = 0,700.

Для одержання високопродуктивного молодняку для відгодівлі рекомендуємо проводити реципрокне схрещування свиней миргородської породи з великою білою породою чеської селекції, що забезпечує зниження віку досягнення живої маси 100 кг на 5 -7,2 днів, витрат корму на 1 кг приросту на 0,4 -1,35 кормової одиниці, товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців на 4-5 мм.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Войтенко С. Л. Використання ДНК-технологій для оптимізації селекційного процесу в малочислених популяціях свиней / С. Л. Войтенко, О. І. Метлицька, Л. В. Вишневський [та ін.] // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 2. - С. 92-95. (Дисертант виконав експериментальну частину та аналіз результатів досліджень).

Вишневський Л. В. Добір свиней за власною продуктивністю та якістю нащадків / Л. В. Вишневський, С. Л. Войтенко, В. М. Гиря [та ін.] // Свинарство. - 2008. - № 56. - С. 25-28. (Дисертант виконав експериментальну частину досліджень, статистичну обробку та аналіз результатів досліджень).

Войтенко С. Л. Використання свиней миргородської породи при чистопородному розведенні та схрещуванні / С. Л. Войтенко, Л. В. Вишневський // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини : зб. наук. праць Харківської державної зооветеринарної академії. - Х., 2008. - Вип. 16 (41). - Ч. 1. - С. 221-224. (Дисертант виконав експериментальну частину досліджень, їх статистичну обробку та аналіз результатів досліджень).

Вишневський Л. Селекція свиней за відтворювальною здатністю / Л. Вишневський, С. Петренко, С. Войтенко // Тваринництво України. - 2008. -№ 9. - С. 13-15.

Патент на корисну модель № 34698 Україна, МПК (2006) А01К67/00. Застосування методу ISSR-типування для оптимізації селекційного процесу у малочисельних породах свиней як засобу індивідуального підбору для підвищення продуктивності та збереження генетичної різноманітності тварин зникаючих популяцій / Войтенко С. Л., Метлицька О. І., Вишневський Л. В. [та ін.]
(ІС УААН). - u 2007 15045 ; заявл. 29.12. 2007 ; опубл. 26.08. 2008, Бюл. № 16.

Вишневский Л. В. Целесообразность комплексной селекции / Л. В. Вишневский, С. Л. Войтенко, В. Г. Цибенко // Современные проблемы интенсификации производства свинины : междунар. науч.-практ. конф.,
11-13 июля 2007 г. : тезисы докл. - Ульяновск, 2007. - Т. 1. - С. 139-141. (Дисертант виконав експериментальну частину досліджень, їх статистичну обробку та аналіз результатів досліджень).

Методы сохранения и использования малочисленных пород свиней в Украине / Войтенко С. Л., Метлицкая Е. И., Вишневский Л. В. [и др.] // Современные проблемы интенсификации производства свинины : междунар. науч.-практ. конф., 11-13 июля 2007 г. : тезисы докл. - Ульяновск, 2007. - Т. 1. - С. 142-145 (Дисертант виконав експериментальну частину досліджень, їх статистичну обробку та аналіз результатів досліджень).

АНОТАЦІЇ

Вишневський Л. В. Селекційно-генетичні методи поліпшення продуктивності свиней миргородської породи та використання їх при схрещуванні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.0.1 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське Київської області, 2008.

У дисертаційній роботі вперше вивчено генеалогічну структуру миргородської породи в генезисі, визначені строки використання свиноматок та критерії їх добору за показниками відтворної здатності. Визначено відгодівельні і м'ясні якості свиноматок на сучасному етапі розвитку породи та встановлено зв'язок з показниками даних родин у динаміці. Встановлено взаємозв'язок показнику віку досягнення живої маси 100 кг при оцінці молодняку за власною продуктивністю та якістю нащадків для визначення ефективності добору селекційного матеріалу за однією з ознак. Виявлено вплив генетичної подібності тварин, визначеної за методом ISSR - PCR маркування, на показники відтворної здатності свиноматок. Визначено ефективність схрещування свиней миргородської породи з великою білою породою чеської селекції на підвищення показників відтворної здатності, відгодівельних і м'ясних якостей; виявлені закономірності росту і розвитку чистопорідних та помісних тварин. Встановлена економічна ефективність відгодівлі чистопородних та помісних свиней.

Ключові слова: генетичні методи, селекція, схрещування, оцінка за фено- та генотипом, порода, продуктивність свиней.

Вишневский Л. В. Селекционно-генетические методы улучшения продуктивности свиней миргородской породы и использование ее при скрещивании. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных УААН, с. Чубинское Киевской области, 2008.

Впервые изучено генеалогическую структуру миргородской породы в генезисе, определен период использования свиноматок и критерии их отбора по воспроизводительной способности. Установлена корреляционная связь возраста достижения живой массы 100 кг при оценке животных по фено- и генотипу, связь показателей воспроизводительной способности свиноматок с коэффициентом генетической подобности животных, определенному с использованием метода ISSR - PCR маркирования. Определена эффективность скрещивания свиней миргородской породы с крупной белой чешской селекции. Изучена экономическая эффективность откорма животных разных генотипов. Установлено, что на протяжении 1977-2006 годов с миргородской породой свиней произошли существенные изменения, касающиеся как количества генеалогических линий и семейств, так и сети племенных хозяйств. В 1977 году генеалогическая структура породы насчитывала 39 линий хряков и 81 семейство свиноматок, которые содержались в 24 племенных хозяйствах Украины. Животные относились к кролевецкому, подольскому, приднепровскому и миргородскому (основному) типам породы. Наиболее распространенными были линии Ловчика, Швыдкого, Камыша, Веселого, Каштана и Грозного. Интенсивно использовались линии мясного направления продуктивности - Гранита и Переможца. Среди генеалогических семейств наиболее многочисленными были семейства Чумизы, Зозули, Говорухи, Смородины, Конвалии, Сороки, Ягоды, Квитки и Лободы. В 1986 году количество племенных хозяйств было прежним, но при существенном сокращении линий - до 26 и семейств - до 56. Анализ состояния породы в 1996 году свидетельствует о сокращении ее генеалогической структуры, соответственно, на 26 линий и 57 семейств по сравнению с 1977 годом. Среди 24 семейств свиноматок наиболее многочисленными были семейства Зозули, Смородины, Журавки, Конвалии, Русалки. Миргородская порода в 2006 году была представлена 9 генеалогическими линиями и 18 генеалогическими семействами свиноматок, которые содержались в 8 племенных хозяйствах Украины. Среди девяти линий хряков восемь относились к формальным генеалогическим линиям и только линия Муромца представляла генотип, созданный с „прилитием крови” белорусской черно-пестрой породы. Семейства свиноматок имели более широкий диапазон изменчивости генотипа за счет семейства Матиолы, созданной вводным скрещиванием с крупной черной породой и Мальвы - с белорусской черно-пестрой.

Свиноматки миргородской породы имеют разную продуктивность, которая не зависит от номера опороса. В селекционном стаде племзавода им. Декабристов Полтавской области наиболее высокое многоплодие характерно для маток с двумя - тремя опоросами. Возраст свиноматок не влияет на количество поросят при отъеме. Достоверная взаимосвязь установлена между показателями многоплодия и сохранности только у маток со вторым, четвертым и пятым опоросами, соответственно, r=+0,285, +0,352 и +0,323. Зависимость между другими показателями, многоплодием и массой гнезда поросят, не имела единой закономерности и изменялась от r = +0,527 к r =-0,023. В стаде свиней племзавода „Перше травня” Сумской области наиболее высокое многоплодие характерно для свиноматок первоопоросок и с четырьмя опоросами. Продолжение использования свиноматок в данном стаде сопровождается снижением показателя многоплодия на 0,4-1,0 головы по сравнению с матками - первоопоросками, исключение - матки с четырьмя опоросами. Коэффициенты корреляции между многоплодием и сохранностью в данном стаде увеличиваются от r = +0,493 у первоопоросок к r = +0,746+0,824 у маток с двумя - пятью опоросами.

Сравнительная оценка животных по фено- и генотипу указывает, что коэффициент корреляции между возрастом достижения живой массы 100 кг носил как прямой, так и обратный характер и изменялся от r = +0,74 к r = -0,87 утверждая, что молодняк нецелесообразно отбирать только по результатам оценки в раннем возрасте.

Сочетание животных, имеющих высокий коэффициент подобности К_п = 0,8-0,89, приводит к снижению показателя многоплодия на 1,4 головы по сравнению с животными контрольной группы и на 1,4-2,4 голов - с опытными группами, имеющими меньший коэффициент подобности. Отрицательное влияние высокого коэффициента генетической подобности проявилось также в снижении количества поросят при отъеме на 1,8-2,5 голов и живой массы гнезда поросят при отъеме на 17,6-36,4 кг. Наиболее оптимальным вариантом подбора кнуров и свиноматок нужно считать такой, когда коэффициент генетической подобности составляет К_п = 0,5-0,69. Не желательно использовать подбор животных с показателем коэффициента подобности К_п = 0,7-0,79 и считать таким, что отрицательно влияет на воспроизводительную способность, вариант подбора животных с коэффициентом подобности К_п = 0,8-0,89.

Реципрокное скрещивание свиней миргородской породы и крупной белой чешской селекции способствовало увеличению многоплодия на 12,5-8,3 %, количества поросят при отъеме - 15,5-8,3 %, массы гнезда поросят при отъеме -14,9-6,1 %. Помесный молодняк во время откорма на 2,4-3,5 % быстрее достигал живой массы 100 кг, характеризовался более высокими на 2,4-4,5 % среднесуточными приростами и лучшей на 6,5-21,8 % оплатой кормом продукции. Скрещивание способствовало увеличению в помесных животных длины полутуши на 2,2-3,2 % и снижению толщины шпика на 12,7-15,9 %.

Ключевые слова: генетические методы, селекция, скрещивание, оценка по фено- и генотипу, порода, продуктивность свиней.

Vishnevskiy L. V. Selection and genetic methods of Myrgorodska pig breed improvement productivity and crossing use. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree of agriculture sciences on a specialty 06.02.01 - breeding and selection animals. - Institute of Animal Breeding and Genetics UAAS, v. Chubinske, Kyiv Region, 2008.

In dissertation work genealogical structure of Myrgorodska pig breed first in genesis had been studied. Terms of sows use and their criteria selection on reproduced ability indexes had been sure. Fattening and meat sow's quality on modern stage of breed development are sure and intercommunication is set with in year's dynamics indexes of families. Intercommunication is set to age success living mass 100 kg index at evaluation to individual productivity sapling and genotype for determination of efficiency one signs selection plant-breeding material had been sure. It had established influence of paternal pair programmable selection on changing productivity indexes. Efficiency of Myrgorodska pig breed with Czech selection large white breed crossing on changing of reproduced ability indexes, fattening and meat qualities had been studied. It had been identification conformities of growth and development of pure breed and cross animals. Economic efficiency of pure breed and cross pigs fattening is identified.

Key words: genetic methods, selection, crossing, phenotype and genotype evaluation, breed, productivity pig.

Размещено на Allbest.ru

...