Оцінка ефективності використання чистопорідних і помісних свиноматок універсальних і спеціалізованих порід при різних поєднаннях

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

УДК 636.4.082

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Оцінка ефективності використання чистопорідних і помісних свиноматок універсальних і спеціалізованих порід при різних поєднаннях

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Воловик Максим Євгенович

Херсон - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук.

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, доцент, Церенюк Олександр Миколайович, Інститут тваринництва УААН, старший науковий співробітник лабораторії виробництва свинини.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки та техніки України Агапова Євгенія Михайлівна, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва і переробки продукції тваринництва;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри генетики, селекції та біотехнології, Хохлов Анатолій Михайлович, Харківська державна зооветеринарна академія, кафедра генетики, селекції та біотехнології.

Захист дисертації відбудеться «6» листопада 2008 р. о 10,00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд. 64).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий «29» вересня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Д. Карапуз.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В більшості товарних господарств України на цей час використовується чистопорідне розведення для отримання товарної свинини, натомість в країнах з розвинутим свинарством застосовують трипорідне промислове схрещування та гібридизацію (Сусол Р.Л., 2005, Ващенко П.А., 2005 та ін.). Налагоджена за радянських часів система комплектування товарних господарств двопорідними матками та кнурами заключних батьківських генотипів практично не функціонує. В товарних господарствах за останні роки спостерігають істотне зниження показників продуктивності свинарства. Є вади у відтворенні племінного поголів'я, як правило на низькому рівні вирощування ремонтних свинок. Враховуючи те, що найбільш ефективним методом розведення є трипорідне промислове схрещування (Луник Ю.М., 2006), організація якого не потребує значних витрат, однак сприятиме підвищенню ефективності виробництва у порівнянні з чистопорідним розведенням та простим промисловим схрещуванням, в товарних господарствах слід використовувати можливості для налагодження системи трипорідного схрещування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводились за планом науково-дослідних робіт Інституту тваринництва центральних районів УААН, за завданнями «Вивчити племінні і продуктивні якості свиней різних внутрішньопородних спеціалізованих типів великої білої породи залежно від особливостей їх росту і розвитку в ранній період онтогенезу» - (№ державної реєстрації 0104U004350) та «Розробити науково-обґрунтовані методи схрещування свиней української м'ясної породи з різними генотипами» - (№ державної реєстрації 0107U004517).

Мета і задачі досліджень. Мета наших досліджень полягала у визначенні ефективності методів розведення при вирощуванні двопородних свинок з високим потенціалом продуктивних якостей для подальшого їх використання у системі схрещування з кнурами заключних батьківських форм свиней та можливості отримання у нащадків стабільного ефекту гетерозису за основними ознаками продуктивності.

Відповідно до цього задачами даної роботи було вивчення:

· відтворювальних здатностей свиноматок м'ясних та універсальних генотипів при їх поєднанні з кнурами спеціалізованих порід;

· стресостійкості молодняку різних генотипів;

· закономірностей росту і розвитку чистопорідного та помісного молодняку у різні вікові періоди;

· біологічних особливостей молодняку різних генотипів;

· особливостей розвитку статевих органів чистопорідних та помісних свинок;

· відгодівельних, забійних та м'ясних якостей чистопорідного та помісного молодняку;

· якості м'яса молодняку різних поєднань;

· економічного ефекту від промислового схрещування двопорідних свиноматок з кнурами заключної батьківської форми;

Об'єкт досліджень. Чистопорідні свиноматки та плідники великої білої, полтавської м'ясної порід, помісні свинки, кнури порід українська м'ясна, уельська, дюрок а також помісний молодняк, одержаний за схемою досліджень.

Предмет досліджень. Продуктивність свиноматок, ріст і розвиток чистопородного та помісного молодняку, відгодівельні, забійні і м'ясо-сальні якості, фізико-хімічні показники якості м'яса та сала свиней різних генотипів.

Методи досліджень. Основний метод - експериментальний. У роботі використані зоотехнічні, фізіологічні та біохімічні методики досліджень. При обробці одержаних результатів використовували біометричні та економічні методи із застосуванням обчислювальної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, в умовах товарних господарств Степу України, вивчені поєднання маток м'ясних та універсальних генотипів для отримання двопорідних свиноматок призначених для трипорідного промислового схрещування. Вперше було визначено ефективність моделей перенесення генетичної інформації шляхом комплектування материнським прабатьківським поголів'ям з племінних репродукторів та батьківськими формами з племінних заводів, що дозволяє запобігати інбридингу та підвищує темпи передачі отриманих селекційних досягнень до товарного виробництва. В комплексі було вивчено ефективність вирощування двопорідних свиноматок в умовах товарних господарств з залученням м'ясних генотипів в якості проміжних та заключних батьківських форм в системі трипорідного схрещування. Встановлено, що кращими показниками продуктивності, при використанні в якості першої материнської форми маток полтавської м'ясної породи свиней, характеризується молодняк отриманий від маток при поєднанні полтавської м'ясної з кнурами уельської та української м'ясної порід. Саме ці три породні поєднання забезпечують значний вихід високоякісної м'ясної свинини.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати використовуються в товарних господарствах України, що дозволило збільшити прояв ефекту гетерозису при виробництві товарної свинини. Скорочення строку передачі селекційних досягнень від племінних до товарних господарств дозволяє збільшити виробництво та якість товарної свинини. Система трипорідного схрещування з використанням тварин, що вирощені в умовах товарного господарства впроваджена у виробництво ТОВ „Криворіжхарчоторг”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто. Схему, методику досліджень та уточнення теоретичних положень відпрацьовано спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались, обговорювались та одержали позитивну оцінку на: науково-практичних конференціях молодих вчених біотехнологічного факультету ДДАУ (м. Дніпропетровськ, 2006 - 2007 р.); ХІ міжнародній науково-виробничій конференції „Актуальні проблеми розвитку галузі свинарства”, (м. Одеса, 2005 р.,); Координаційній нараді зі свинарства департаменту науково-технічної політики та освіти МСГ РФ та науково-практичній конференції «Актуальные проблемы производства свинины в Российской Федерации» (м. Бєлгород (Російська Федерація), 2006 р.); ІІ Всеукраїнській конференції молодих вчених та спеціалістів «Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку» (с. Созонівка, 2006 р.); Міжвузівській науковій конференції «Становлення та розвиток м'ясного генофонду свиней в Україні (м. Полтава, 2006 р.); ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції з свинарства «Пути интенсификации отрасли свиноводства в странах СНГ» (м. Жодіно (Білорусь), 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні» (м. Чернівці, 2007 р.).

Публікації. Основний зміст наукових досліджень дисертації викладено у 9 опублікованих роботах, у тому числі 6 у фахових виданнях з них 2 виконано самостійно.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 158 сторінках комп'ютерного тексту і включає: вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, список використаних джерел літератури, 50 таблиць, 27 рисунків, 6 додатків. Список використаної літератури нараховує 230 джерел, з них 19 іноземною мовою.

Матеріал та методика досліджень

Дослідження були проведені впродовж 2005-2008 років в ТОВ „Криворожхарчоторг” Апостолівського району Дніпропетровської області, в лабораторії гематології міської лікарні №1 м. Кривий Ріг, на кафедрі патологічної анатомії ветеринарного факультету ДДАУ, в лабораторії оцінки якості м'яса та сала Інституту свинарства УААН.

На першому етапі (табл.1) передбачалось отримання двопорідних свиноматок, оцінка їх біологічних особливостей та інтенсивності росту. В другий етап передбачалась оцінка господарсько-корисних якостей у двопорідних свинок та отриманого від них трипорідного молодняку. На першому етапі за принципом аналогів було відібрано 5 груп маток великої білої породи та 5 груп маток полтавської м'ясної породи. За призначенням одна група маток великої білої та одна група маток полтавської м'ясної породи були контрольними і їх парували з кнурами тих же порід. Решта груп були дослідними та призначались для отримання двопорідних свинок від кнурів порід велика біла, полтавська м'ясна, дюрок, уельс та українська м'ясна. кнур свиноматка забійний

На другому етапі (табл. 2) двопорідних свинок спарювали з кнурами порід дюрок для отримання трипорідного молодняку. Чистопорідних свинок покривали кнурами великої білої і полтавської м'ясної відповідно, для отримання чистопорідного молодняку. За призначенням дві перші групи були контрольними, решта груп були дослідними.

Таблиця 1. - Схема першого етапу досліджень

Групи тварин	Призначення піддослідних груп	Свиноматки	Кнури	Породність свинок
		порода	n	порода	n
I	контрольна	ВБ	15	ВБ	3	ВБ (ч/п)
II	контрольна	ПМ	15	ПМ	3	ПМ (ч/п)
III	Дослідна	ВБ	15	Д	3	ВБ (50%) х Д (50%)
IV	Дослідна	ПМ	15	Д	3	ПМ(50%) х Д (50%)
V	Дослідна	ВБ	15	ПМ	3	ВБ (50%) х ПМ (50%)
VI	Дослідна	ВБ	15	УМ	3	ВБ (50%) х УМ (50%)
VII	Дослідна	ВБ	15	У	3	ВБ (50%) х У (50%)
VIII	Дослідна	ПМ	15	ВБ	3	ПМ (50%) х ВБ (50%)
IX	Дослідна	ПМ	15	УМ	3	ПМ (50%) х УМ (50%)
X	Дослідна	ПМ	15	У	3	ПМ (50%) х У (50%)

ВБ - велика біла порода, ПМ - полтавська м'ясна порода, Д - дюрок, УМ - українська м'ясна порода, У - порода свиней уельс.

Таблиця 2. - Схема другого етапу досліджень

Групи тварин	Свиноматки	Призначення груп	Кнури
	породність	n		порода	n
I	ВБ ч/п	7	Контрольна	ВБ	3
II	ПМ ч/п	7	Контрольна	ПМ	3
III	ВБ (50%) х ПМ (50%)	7	Дослідна	Д	3
IV	ВБ (50%) х УМ (50%)	7	Дослідна	Д	3
V	ВБ (50%) х У (50%)	7	Дослідна	Д	3
VI	ПМ (50%) х ВБ (50%)	7	Дослідна	Д	3
VII	ПМ (50%) х УМ (50%)	7	Дослідна	Д	3
VIII	ПМ (50%) х У (50%)	7	Дослідна	Д	3

Для оцінки відтворювальних якостей маток вивчали такі показники: багатоплідність, великоплідність, маса гнізда при народженні, відлученні (45 днів), молочність, збереженість поросят при відлученні. На основі отриманих даних розраховували КПВЯ (за Коваленко В.А., 1986). Стресостійкість оцінювали за методикою «кризи відлучення» в три контрольні дати - на 10, 15 та 20 дні після відлучення.

Ріст та розвиток піддослідного молодняку визначався шляхом індивідуального зважування та взяттям основних промірів. При відгодівлі враховували: живу масу молодняку, середньодобовий приріст, витрати кормів на 1 кг приросту живої маси, вік досягнення живої маси 100 кг.

Забій проводили на м'ясокомбінаті „Магрок”, м. Дніпропетровськ. При забої тварин з живою масою 100 кг з обвалюванням туш користувались загальноприйнятою методикою (ВАСГНІЛ 1987). Обвалювання правих півтуш проводили згідно ДГСТУ 7597-55.

При вивченні розвитку статевих органів свинок - було розраховано: коефіцієнт маси, індекс впливу експериментальних умов, об'єм яєчників. Гістологічні дослідження проводили за загальноприйнятими методиками (Горальський Л.П., Хомич В.Т., Кононський О.І., 2005).

Гематологічні дослідження проводили за загальноприйнятими методиками (Л.И. Слуцкий, 1974; А.А. Кудрявцев и др., 1974, И.П. Кондрахин и др., 1985). Ступень прояву ефекту гетерозису оцінювали за методикою В.Т. Горина та Н.И. Никитченко (1970), з визначенням індексів справжнього, звичайного, гіпотетичного та специфічного гетерозису.

Визначення фізико-хімічних властивостей м'яса та сала проводились за загальноприйнятими методиками. При цьому оцінювали хімічні, фізичні, кулінарні показники якості м'яса та хімічні і фізичні якості підшкірного жиру. Результати досліджень оброблені за допомогою статистичних методів. Розрахунки проводили за допомогою ПК, в програмі MS Excel 2002.

Результати власних досліджень

Вплив простого промислового схрещування на відтворювальні якості свиноматок. За показниками материнської продуктивності спостерігається різний рівень прояву ефекту гетерозису (рис. 1). Для отримання стабільного ефекту гетерозису, в якості материнської форми доцільно використовувати свиноматок великої білої породи свиней у поєднанні з кнурами порід дюрок та полтавська м'ясна.

Рисунок 1. - Ефект загального гетерозису за показниками багатоплідності

При використанні свиноматок полтавської м'ясної породи в якості материнської форми, кращими є поєднання з кнурами уельської, дюрок та української м'ясної порід. Так за багатоплідністю переважання маток при застосуванні схрещування за різними поєднаннями становить 0,64-13,03% порівняно з чистопорідним розведенням великої білої та 4,67-17,56% порівняно з чистопорідним розведенням полтавської м'ясної породи. Значний рівень спостерігався також за іншими показниками відтворювальних якостей свиноматок.

Стресостійкість молодняку свиней різних генотипів. У тварин різних поєднань спостерігалось два типи реакцій на стрес при відлученні з різною їх напруженістю.

Тварин всіх поєднань умовно можна розподілити на три групи:

- стресстійкі тварини (велика біла порода при чистопорідному розведенні, поєднання маток з кнурами порід дюрок);

- стресчутливі тварини, що швидко реагують на стрес, та швидко відновлюються після впливу стрес-факторів (полтавська м'ясна порода при чистопорідному розведенні, поєднання маток з кнурами породи уельс);

- стресчутливі тварини, що повільно реагують на стрес та повільно відновлюються після впливу стрес-факторів (поєднання маток з кнурами української м'ясної та полтавської м'ясної порід).

Ріст та формування будови тіла молодняку свиней різних генотипів. При поєднанні з матками великої білої породи, кнури породи дюрок сприяють кращому прояву генетичного потенціалу у молодняку за енергією росту на дорощуванні. Аналогічні дані отримані при схрещуванні маток полтавської м'ясної породи з кнурами порід дюрок та уельс.

Враховуючи прирости за весь період, кращими за участю маток великої білої є поєднання з кнурами порід дюрок, полтавської м'ясної та уельської. За участю маток полтавської м'ясної, кращими є поєднання з кнурами уельської, дюрок та української м'ясної порід свиней.

Відгодівельні якості чистопорідного та двопородного молодняку. Застосування промислового схрещування у всіх дослідних групах сприяло зниженню витрат корму на відгодівлі. Особливо суттєве зниження витрат корму спостерігалось порівняно з чистопорідними тваринами великої білої породи. Використання промислового схрещування в умовах товарних господарств з виробництва свинини сприяє скороченню строку відгодівлі, і зменшенню витрат кормів, порівняно з чистопорідним розведенням.

Біологічні особливості молодняку свиней різних генотипів. В результаті гематологічних досліджень нами було виявлено підвищення вмісту в крові помісних тварин гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів та загального білку. За альбуміново-глобуліновим відношенням суттєвих розбіжностей між чистопорідними та двопорідними тваринами не виявлено.

В цілому аналіз показників інтер'єру дозволяє зробити висновок про підвищений обмін речовин у помісних тварин при їх порівнянні з чистопорідними.

Розвиток органів відтворення чистопорідних та помісних свиноматок. Помісні свиноматки в більшості випадків за загальною масою статевих органів не поступаються чистопорідним тваринам великої білої породи (за винятком маток УВБхПМ та ПМхУВБ). Поєднання тварин УВБхУМ та ПМхУ, має показники, що перевершують масу статевих органів чистопорідних тварин великої білої породи (табл. 3.).

Встановлено, що за абсолютними показниками маси статевих органів чистопорідні тварини великої білої суттєво перевершують маток полтавської м'ясної породи. Наші дослідження узгоджуються з даними отриманими іншими авторами (Бабушкин В., Завьялова В., Негреева А., 2005).

Відносно довжини рогів матки за великою кривизною між групами суттєвих відмінностей не спостерігалось, як за правим так і за лівим рогами матки. Відносно розбіжностей між довжиною правого та лівого рогів матки, нами було отримано результати, що співпадають з даними Кудрявцева П.Н., (1948). За малою кривизною спостерігалась приблизно подібна ситуація, однак слід відмітити, що тварини VI-VIII груп, де в якості материнської форми для отримання двопородних маток використовувалась полтавська м'ясна порода свиней, спостерігалась тенденція до менших абсолютних показників розвитку рогів матки, навіть у порівнянні з чистопорідними тваринами полтавської м'ясної породи свиней.

Таблиця 3. - Розвиток статевих органів свинок при забої (n=5, )

Група	Показник
	середня жива маса тварин, кг	маса статевих органів в цілому, кг	маса рогів матки, г	маса яєчників, г
			лівого	правого	лівого	правого
I	111,8± 4,87	1,98± 0,997	202,8± 4,32	209,0± 6,74	5,4± 0,84	6,8± 0,89
II	111,8± 6,69	1,86± 1,000	195,2± 5,81	197,2± 7,36	5,3± 0,65	6,2± 0,82
III	111,2± 6,02	1,94± 0,996	196,4± 1,34	199,8± 5,94	5,3± 0,74	6,4± 0,45
IV	107,8± 3,96	2,11± 0,993	203,6± 2,07	214,4± 7,20	5,0± 0,71	6,4± 0,57
V	111,8± 6,34	2,01± 0,995	207,2± 2,39	216,4± 6,50	5,2± 0,96	6,3± 0,55
VI	113,4± 4,61	1,96± 0,988	197,6± 1,34	200,8± 1,64	5,7± 0,89	6,6± 0,91
VII	112,4± 5,86	1,99± 1,000	190,2± 2,95	200,6± 1,82	5,6± 0,76	6,2± 0,65
VIII	111,6± 3,29	2,12± 0,998	202,8± 2,17	224,6± 7,78	5,3± 0,89	6,6± 0,91

Кращим розвитком яєчників порівняно з чистопорідними свинками великої білої породи характеризувались тварини ПМхВБ (табл. 4), решта груп тварин дещо їм поступались. Відносно чистопорідних тварин полтавської м'ясної породи кращим розвитком яєчників характеризувались тварини всіх дослідних груп, за виключенням поєднання ВБхУМ.

Відносно об'єму яєчників, всі дослідні групи перевершували показники чистопорідних тварин полтавської м'ясної породи та практично всі показники чистопорідних тварин великої білої.

Відносно питомої маса яєчників (рис.1), спостерігались значні відмінності між групами по відношенню до показників правого та лівого яєчників стосовно тварин великої білої та полтавської м'ясної порід свиней.

Так до груп з більшою питомою вагою лівого яєчника можна віднести чистопорідних тварин полтавської м'ясної та помісних тварин ВБхПМ, ПМхУМ. До груп з більшою питомою вагою правого яєчника можна віднести чистопорідних тварин великої білої та помісних тварин ВБхУМ, ВБхУ, ПМхВБ, ПМхУ. Помісні тварини за розвитком органів відтворення практично не поступаються чистопорідним тваринам великої білої, при цьому перевершуючи показники чистопорідних свинок полтавської м'ясної породи.

Таблиця 4. - Індекс впливу експериментальних умов та об'єм яєчників

Показник	Група тварин
	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI	VII	VIII
Індекс впливу екстремальних умов (до ВБ)	-	-	0,959	0,934	0,943	1,008	0,967	0,975
Індекс впливу екстремальних умов (до ПМ)	-	-	1,017	0,991	1,000	1,070	1,026	1,035
Об'єм яєчників, см3: Лівого	3,016	2,744	2,922	3,079	3,508	3,183	3,173	3,382
Правого	3,571	3,362	3,780	3,686	3,833	3,500	3,519	3,697

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2. - Питома маса яєчників

За переважною більшістю показників, кращим рівнем характеризуються тварини від поєднань маток великої білої з кнурами полтавської м'ясної та маток полтавської м'ясної з кнурами уельської породи.

Гістологічна будова яєчників чистопорідних та помісних маток. У всіх групах яєчники розвинуті у відповідності до особливостей виду. Розбіжності між чистопорідними та помісними тваринами не суттєві та пов'язані з функційним станом статевої системи у окремих тварин.

Відтворювальні якості чистопорідних та помісних свиноматок. Нами було вивчено продуктивність двопорідних свиноматок у порівнянні з чистопорідними, за двома першими опоросами (табл. 5-6).

Незважаючи на переважання помісних маток за більшістю ознак материнської продуктивності, вірогідна різниця спостерігалась за окремими показниками лише по V та ІІІ дослідними групами.

Таблиця 5. - Відтворювальні якості чистопорідних та помісних свиноматок за першим опоросом,

Група тварин	Поєднання	n	Показник
			багатоплідність, гол	маса гнізда при народженні, кг	молочність, кг	збереженість поросят при відлученні в 45 днів, %	маса гнізда при відлученні в 45 днів, кг
I	ВБ х ВБ	6	9,17±0,183	10,30±0,385	51,83±1,080	81,82	109,17±5,618
II	ПМ х ПМ	5	9,20±0,837	10,06±0,409	48,40±1,817	82,61	108,40±5,727
III	ВБхПМ х Д	6	10,33±0,577 *1	11,38±0,845	52,67±1,693	80,65	112,83±3,996
IV	ВБхУМ хД	6	10,17±0,606	11,23±0,458	50,50±3,701	83,61	116,83±4,601
V	ВБхУ х Д	6	10,50±0,548 *1	11,65±0,511 *2	55,17±1080*2	82,54	114,67±4,203
VI	ПМхВБ х Д	6	9,67±1,577	10,48±0,578	49,17±1,663	82,76	112,67±5,663
VII	ПМхУМ х Д	6	9,83±0,606	10,20±0,782	52,17±1,889	84,75	113,50±6,237
VIII	ПМхУ х Д	6	10,67±0,856	11,05±0,861	53,67±1,693	84,38	121,67±4,389

Таблиця 6. - Відтворювальні якості чистопорідних та помісних свиноматок за другим опоросом,

Група тварин	Поєднання	Показник
		n	багатоплідність, гол	маса гнізда при народженні, кг	молочність, кг	збереженість поросят при відлученні в 45 днів, %	маса гнізда при відлученні в 45 днів, кг
I	ВБ х ВБ	6	9,67±0,577	10,43±0,878	53,17±2,523	84,48	110,50±2,775
II	ПМ х ПМ	5	9,60±0,447	10,54±0,130	48,80±1,304	81,25	109,00±3,162
III	ВБхПМ х Д	6	11,17±0,183*1,**2	12,32±0,450 ***2	54,17±1,538	79,10	123,17±3,093
IV	ВБхУМ хД	6	10,83±0,606	11,90±0,494 **2	56,00±1,612	84,62	126,00±3,821
V	ВБхУ х Д	6	11,00±0,775	12,37±0,444 ***2	56,17±1,252*2	83,33	127,83±3,459
VI	ПМхВБ х Д	6	10,00±0,447	10,67±0,403	52,00±2,864	86,67	122,17±5,930
VII	ПМхУМ х Д	6	10,17±0,606	11,42±0,403 *2	55,83±3,157	86,89	123,50±6,205
VIII	ПМхУ х Д	6	10,83±0,183*1	11,96±0,707 *2	54,67±2,017	86,15	129,33±2,769

*1 - ***1 - різні ступені достовірності до першої контрольної групи, *2 - ***2 - різні ступені достовірності до другої контрольної групи

Вищими показниками багатоплідності за другим опоросом (табл.6), у порівнянні з іншими групами характеризувались тварини поєднань двопорідних маток ВБхПМ, ВБхУ, ПМхУ з кнурами дюрок; за цим показником випереджали чистопорідних маток великої білої породи відповідно на 15,5%, 13,8%, 12,0%. Тварини цих груп також характеризувались більшою масою гнізд у порівнянні з іншими групами. Стосовно молочності, кращими були матки, що були отримані за участю таких порід як українська м'ясна та уельська.

Отримані результати свідчать про доцільність використання поєднань маток великої білої породи з кнурами уельської, української м'ясної та полтавської м'ясної для отримання двопорідних свиноматок з метою їх подальшого схрещування з кнурами породи дюрок для отримання товарного молодняку. При використанні в якості материнської основи породи свиней полтавської м'ясної доцільно використовувати їх у поєднанні з кнурами уельської породи.

Ріст розвиток та стресостійкість трипорідного молодняку. У шестимісячному віці, кращими показниками лінійного розвитку, що сприятимуть отриманню кращих лінійних показників туш характеризуються тварини отримані від помісних маток ПМхУ, ПМхВБ, ВБхУ. При цьому у різні вікові періоди трипорідні тварини характеризуються специфічною інтенсивністю росту та розвитку.

За показниками стресостійкості, кращими є тварини при використанні помісних маток отриманих від поєднань маток полтавської м'ясної з кнурами великої білої, української м'ясної та уельської порід свиней. При використанні в якості материнської форми маток великої білої породи, з метою подальшого схрещування з третьою породою (дюрок), кращою стресостійкістю характеризується молодняк отриманий при використанні як першої батьківської форми кнурів української м'ясної та уельської порід.

Відгодівельні якості трипорідного молодняку. Трипорідний молодняк у порівнянні з чистопородним швидше досягав живої маси 100 кг.

Кращими показниками віку досягнення живої маси 100 кг характеризувався трипородний молодняк отриманий від двопородних маток (ПМхУ, ВБхУ та ПМхУМ). Молодняк цих груп вірогідно переважав чистопорідний молодняк великої білої на 7,71, 7,45 та 6,89 днів та чистопорідний молодняк полтавської м'ясної породи відповідно на 6,11, 5,85 і 5,29 днів (табл. 7).

Покращення відгодівельних якостей у трипорідного молодняка призвело до скорочення періоду відгодівлі по всім дослідним групам на 4,35-8,11 днів порівняно з чистопородним молодняком великої білої породи та на 2,75-6,51 днів порівняно з чистопородним молодняком полтавської м'ясної породи свиней.

Найбільші середньодобові прирости на відгодівлі спостерігались у молодняку отриманого від двопородних маток ПМхУ, ПМхУМ та ВБхУ. Найнижчими середньодобовими приростами характеризувався чистопорідний молодняк великої білої та полтавської м'ясної порід свиней.

Таблиця 7. - Відгодівельні якості чистопорідного та помісного молодняку, n=10,

Група	Вік досягнення живої маси 100 кг, днів	Середньодобовий приріст на відгодівлі, г.	Витрати корму на відгодівлі до досягнення живої маси 100 кг, корм. од.
I	202,12±1,150	723,80±13,508	4,30±0,085
II	200,52±1,069	728,68±6,140	4,24±0,075
III	195,72±0,418 ***1, **2	760,31±5,267 *1, *2	3,93±0,032 *1, *2
IV	196,60±0,442 **1, **2	756,73±4,363 *1, *2	4,00±0,031 *1, *2
V	194,67±0,578 ***1, ***2	763,39±4,148 *1, *2	3,87±0,036 *1, *2
VI	196,77±0,736 *1, *2	745,39±5,963	4,04±0,064 *1
VII	195,23±1,101 *1, *2	774,38±5,862 *1, **2	3,93±0,083 *1, *2
VIII	194,41±0,818 **1, *2	785,33±6,996 *1, **2	3,87±0,067 *1, *2

Кращим за відгодівельними якостями є молодняк отриманий від поєднання двопородних маток ПМхУ, ВБхУ, ПМхУМ з кнурами породи дюрок. Саме молодняк від цих поєднань має найбільші показники скорочення строку відгодівлі та зменшення витрат кормів. За всіма дослідними групами спостерігався суттєвий прояв ефекту загального гетерозису.

Забійні та м'ясні якості трипорідного молодняку. Контрольний забій та обвалка туш свиней різних поєднань довели, що забійні та м'ясні їх якості відповідають рівню і напрямку продуктивності вихідних форм(табл.8).

Таблиця 8. - Вміст тканин у тушах тварин (забійна кондиція 100 кг, n=5, )

Показник	Одиниці виміру	Група
		I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII
Вміст у туші м'язової тканини	кг	38,8±0,56	40,4±1,14	40,6±0,89	42,2±1,09 *1	41,6±1,14	40,6±0,45 *1	42,0±1,41	41,2±1,09
	%	58,43	61,58	61,15	60,98	61,36	60,96	62,31	61,68
Вміст у туші жирової тканини	кг	20,2±0,45	18,4±1,14	19,0±0,71	19,6±0,84	18,6±0,84	19,0±0,35	18,0±0,71 *1	18,6±0,45 *1
	%	30,42	28,05	28,61	28,32	27,43	28,53	26,71	27,84
Вміст у туші кісток	кг	7,4± 0,84	6,8± 0,55	6,8± 0,45	7,4± 0,84	7,6± 0,84	7,0± 0,71	7,4± 0,84	7,0± 0,61
	%	11,15	10,37	10,24	10,70	11,21	10,51	10,98	10,48

Вищі показники забійного виходу були у помісного молодняку отриманого при використанні в якості всіх батьківських форм м'ясних порід свиней. При цьому кращим за цим показником був молодняк отриманий від двопорідних маток ПМхУМ та ПМхУ. В цілому тварини отримані від поєднання м'ясних генотипів відзначались кращими показниками забійних та м'ясних якостей.

За довжиною туші тварини отримані від плідників м'ясних порід характеризувались кращими показниками довжини туші порівняно з тваринами отриманими від першої материнської форми - великої білої породи свиней. Найбільшим вмістом м'яса відзначались тварини від поєднань маток ПМхУМ, ПМхУ з кнурами породи дюрок, та чистопорідних тварин полтавської м'ясної породи.

Трипорідний молодняк за більшістю м'ясних якостей перевершує ознаки чистопорідних тварин. Це пов?язано з суттєвим впливом заключної батьківської форми - кнурів породи дюрок. Однак вивчені поєднання генотипів характеризуються різним рівнем прояву м'ясних якостей. Вплив маток на м'ясність молодняку є не менш значимим у порівнянні з батьківською формою. При цьому кращими за показниками забійних якостей та м'ясністю є поєднання двопорідних маток ПМхУМ та ПМхУ з кнурами породи дюрок.

Фізико-хімічні властивості м'яса та сала. В результаті вивчення фізико-хімічних властивостей м'яса та сала досліджуваних тварин нами не було встановлено вірогідних розбіжностей за основними показниками, однак при цьому за такими цінними якостями як ніжність, інтенсивність забарвлення, вміст сухої речовини та енергетична цінність м'яса, спостерігалось певне переважання інших груп тваринами трипорідного поєднання ВБхУхД (табл. 9).

Таблиця 9. - Результати фізико-хімічного аналізу м'яса,n=3,

Група тварин	рН	Ніжність, сек	Вологоутримна здатність, %	Інтенсивність забарвлення, од. екст. х 1000	Втрати при термічній обробці, %
ВБ	5,58±1,000	6,02±0,946	60,36±2,005	64,67±5,686	20,91±0,930
ПМ	5,54±1,000	5,71±0,986	58,49±2,758	61,67±4,830	21,40±0,626
ВБхПМ х Д	5,61±0,998	5,83±0,979	60,82±1,356	69,33±7,024	21,70±0,500
ВБхУМ хД	5,69±1,000	6,06±0,996	59,74±1,563	58,00±13,191	20,27±0,952
ВБхУ х Д	5,73±1,000	5,55±0,996	58,20±1,563	72,00±13,191	21,17±0,952
ПМхВБ х Д	5,67±0,999	5,84±0,771	60,15±1,335	64,67±4,041	20,89±1,784
ПМхУМ х Д	5,70±0,998	6,25±0,904	59,82±2,697	64,67±9,815	22,46±2,286
ПМхУ х Д	5,85±1,000	5,94±0,968	62,14±1,081	69,67±3,367	18,31±2,662

Відносно показників активної кислотності, які відіграють значну роль при збереженні м'яса та характеризують рівень біохімічних процесів в м'язовій тканині після забою, всі генотипи не мали великих розбіжностей - цей показник коливався в межах 5,54 - 5,85. При цьому, найбільшими показниками рН характеризувалось м'ясо від трипорідного молодняку поєднань ПМхУхД, ВБхУхД та ПМхУМхД, найменшими - м'ясо від чистопорідних тварин полтавської м'ясної та великої білої порід свиней.

Кращими вологоутримуючими властивостями та відповідно меншими втратами при термічній обробці відзначались тварини трипорідного поєднання ПМхУхД. При цьому за показниками якості підшкірного сала між всіма групами суттєвих розбіжностей не спостерігалось.

Оцінка ефективності використання двопорідних свинок в умовах товарних господарств. Вищими показниками в наших дослідженнях відзначались поєднання двопородних маток ПМхВБ, ВБхПМ та ПМхУМ з кнурами породи дюрок. Практично на рівні з ними є поєднання маток ВБхУ та ПМхУ з кнурами породи дюрок. Саме матки останніх поєднань характеризуються максимальними показниками економічного ефекту від отримання додаткової продукції. Відносно економічної оцінки ефективності відгодівлі до живої маси 100 кг безперечними лідерами є групи молодняку отриманого від поєднання двопородних свиноматок ВБхУ, ПМхУ та ПМхУМ з кнурами породи дюрок, які характеризуються нижчою собівартість порівняно з чистопорідними тваринами великої білої породи на 25,90 - 30,10 грн та порівняно з чистопорідними тваринами полтавської м?ясної на 21,7 - 25,90 грн відповідно. Порівняно з чистопорідним розведенням свиней великої білої породи рентабельність по дослідним групам підвищується на 5,93-8,65% та порівняно з чистопорідним розведенням полтавської м?ясної породи свиней на 4,54 - 7,26 % відповідно.

Висновки

Отримані результати досліджень, їх аналіз та статистична обробка дозволили зробити наступні висновки:

1. Проведеними комплексними дослідженнями відтворювальних, відгодівельних, м?ясо-сальних якостей та інтер?єрних ознак чистопорідних і помісних свиней обгрунтована ефективність використання трипорідного схрещування універсальних і м?ясних порід свиней. Вирощування двопородних свинок в системі схрещування з кнурами заключних батьківських форм дає можливість в умовах товарного господарства одержувати стабільний ефект гетерозису за основними господарсько-корисними ознаками, що сприяє підвищенню ефективності виробництва свинини.

2. Визначено, що за різними показниками материнської продуктивності спостерігається різний рівень прояву ефекту гетерозису. Такі показники як молочність та маса гнізда при народженні при товарному виробництві свинини є показниками, на які припадає найбільший вплив паратипових факторів, тому прояв ефекту гетерозису за цими показниками спостерігається не за всіма поєднаннями.

3. Встановлено, що для отримання стабільного ефекту гетерозису при двопородному схрещуванні, в якості материнської форми краще використовувати свиноматок великої білої породи свиней у поєднанні з кнурами порід дюрок та полтавської м'ясної. При використанні свиноматок полтавської м'ясної породи в якості материнської форми, кращими є поєднання з кнурами уельської, дюрок та української м'ясної порід.

4. Виявлено, що помісні тварини за розвитком органів відтворення практично не поступаються чистопорідним тваринам великої білої, при цьому перевершуючи показники чистопорідних свинок полтавської м'ясної породи. За переважною більшістю показників, кращим рівнем характеризуються тварини від поєднань маток великої білої з кнурами полтавської м'ясної та маток полтавської м'ясної з кнурами уельської породи.

5. Відмічено суттєве покращення відгодівельних якостей товарного поголів?я яких отримано в умовах товарного господарства при застосуванні трипородного промислового схрещування кнурів. При цьому молодняк отриманий від поєднання двопородних маток ПМхУ, ВБхУ та ПМхУМ характеризується меншим періодом відгодівлі на 7,71, 7,45 і 6,89 днів порівняно з чистопородним молодняком ВБ та на 6,11, 5,85 і 5,29 днів порівняно з чистопородним молодняком ПМ відповідно.

6. Встановлено переважання ознак чистопородних тварин за більшістю м'ясних якостей трипорідним молодняком, що отриманий при використанні двопородних маток. Молодняк від схрещування з кнурами дюрок маток ПМхУМ та ПМхУ характеризується на 0,43-2,43% та на 0,22-2,21% довшою напівтушою і на 1,22-26,92% та 2,45 - 28,46% більшою площею «м'язового вічка» порівняно з іншими поєднаннями генотипів відповідно.

7. За основними показниками фізико-хімічних властивостей м'яса та сала досліджуваних тварин не встановлено вірогідних розбіжностей, однак при цьому за такими цінними якостями як ніжність, інтенсивність забарвлення, вміст сухої речовини та енергетична цінність м'яса, спостерігалось певне переважання інших груп тваринами трипорідного поєднання ВБхУхД. Кращими вологоутримуючими властивостями та відповідно меншими втратами при термічній обробці відповідно відзначались тварини трипорідного поєднання ПМхУхД. При цьому за показниками якості підшкірного сала між всіма групами суттєвих відмінностей не спостерігалось.

8. Встановлено, що ефект гетерозису, як при двопородному так і при трипородному схрещуванні, має вищий рівень прояву за відтворювальними якостями свиноматок, середній рівень прояву за відгодівельними якостями, за забійними та м'ясними якостями спостерігається незначний прояв ефекту гетерозису, що пов?язано з рівнем генетичної обумовленості вивчених ознак.

9. Визначені кращі поєднання, що дозволяють ефективніше використовувати робочу силу, приміщення та корми є групи від поєднання двопородних свиноматок ВБхУ, ПМхУ та ПМхУМ з кнурами породи дюрок.

Пропозиції виробництву

1. З метою підвищення ефективності виробництва свинини в товарних господарствах Степу України слід впроваджувати трипорідне промислове схрещування на основі двопородних свинок у поєднанні їх з заключною батьківською формою - кнурами породи дюрок. З метою покращення якості продукції свинарства, доцільно поряд з матками великої білої використовувати маток полтавської м'ясної породи.

2. Маток великої білої породи доцільно поєднувати з кнурами уельської, української м'ясної та полтавської м'ясної для отримання двопорідних свиноматок з метою їх подальшого схрещування з кнурами породи дюрок для отримання товарного молодняку. Свиней полтавської м'ясної доцільно поєднувати з кнурами уельської породи, з метою подальшого використання двопорідних маток у поєднанні з кнурами дюрок. Саме це поєднання дозволяє при використанні тварин м'ясних генотипів отримувати показники материнських якостей на рівні поєднань, де в якості першої материнської форми виступають тварини великої білої породи свиней.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Воловик М.Є. Продуктивність свиноматок різних поєднань м'ясних генотипів/ Церенюк О.М., Воловик М.Є. //Кроки науки назустріч виробництву: Матеріали XVIII (XXIX) Міжнародної науково-практичної конференції/ ІТ ЦР УААН.- Дніпропетровськ, 2006.- С.-175-180. (дисертант провів експериментальні дослідження, провів обробку та аналіз даних).

2. Воловик М.Є. Відтворні якості свиноматок за різних поєднань/Церенюк О.М., Воловик М.Є. // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету.- №2.- 2006.-С.- 123-125. (дисертант приймав участь в проведенні експериментальних досліджень, провів обробку та аналіз даних).

3. Воловик М.Є. Відгодівельні якості молодняку свиней різних генотипів в умовах товарного господарства/ Церенюк О.М., Воловик М.Є.// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні».-БІ АПВ.- Оброшино, 2007.-С. 273-277. (дисертант приймав участь в проведенні експериментальних досліджень, провів обробку та аналіз даних).

4. Воловик М.Є. Гетерозисний ефект різних генотипів свиней/ Воловик М.Є.// Таврійський науковий вісник.- № 53.-Херсон, 2007.- С. 176-181.

5. Воловик М.Є. Ефект гетерозису різних поєднань м'ясних генотипів свиней /Воловик М.Є. // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету.- №2.- 2007.-С.- 117-120.

6. Воловик М.Є. Ефект гетерозису за відтворними якостями свиноматок / Церенюк О.М., Мірошниченко І.П., Воловик М.Є. //Materialy II Miкzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji “Perspektywiszne opracowania nauki i techniki-2007”.- Tym 12.:Przemyњl. Nauka i studia.-2007.- С.- 56-58. (дисертант приймав участь в проведенні експериментальних досліджень, провів обробку та аналіз даних).

7. Воловик М.Є. Ефект гетерозису за відгодівельними якостями різних генотипів в умовах товарного господарства /Церенюк О.М. Воловик М.Є. // Вісник інституту тваринництва центральних районів УААН.-Вип. 2.-Дніпропетровськ: Деліта.-2007.-С.-123-128. (дисертант приймав участь в проведенні експериментальних досліджень, провів обробку та аналіз даних).

8. Воловик М.Є. Прояв ефекту гетерозису в умовах товарного свинарського господарства / Церенюк О.М., Воловик М.Є. // Науковий вісник НАУ.-Вип. 114.- Київ.- 2007.- С. 208-215. (дисертант приймав участь в проведенні експериментальних досліджень, провів обробку та аналіз даних).

9. Воловик М.Є. Відгодівельні якості трипорідного молодняку в умовах товарного господарства Степу України /Шаталін Б.Д., Церенюк О.М., Воловик М.Є. // Збірник наукових праць ВДАУ.- Випуск 34.- Т.2.-Вінниця.- 2008.-С. 192-196. (дисертант приймав участь в проведенні експериментальних досліджень, провів обробку та аналіз даних).

Анотації

Воловик М.Є. Оцінка ефективності використання чистопорідних і помісних свиноматок універсальних і спеціалізованих порід при різних поєднаннях.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. Херсонський державний аграрний університет. Херсон. 2008.

Дисертацію присвячено визначенню можливості вирощування двопородних свиноматок в умовах товарних господарств з метою подальшого їх використання в системі трипорідного схрещування і отриманням помісних тварин з високою м'ясністю.

Одержані дані за продуктивними якостями свиноматок при різних двопородних та трипородних поєднаннях у порівнянні з чистопородним розведенням. Вивчено ріст і розвиток чистопородних та помісних свинок. Оцінено продуктивність чистопородного та помісного молодняку за відгодівельними, забійними та м'ясо-сальними якостями.

Встановлено, що при промислововму схрещуванні спостергіалось суттєве покращення продуктивності свиноматок, трипородний молодняк швидше досягав живої маси 100 кг на 6,89-7,71 днів, порівняно з чистопородним молодняком ВБ та на 5,29-6,11 порівняно з чистопородним молодняком ПМ днів, відповідно. При цьому спостерігалась краща м'ясність у трипорідного молодняку від різних поєднань, порівняно з чистопорідним молодняком.

Ключові слова: свині, генотипи, промислове схрещування, поєднання генотипів, ефект гетерозису, відтворювальні якості, продуктивність, м'ясні генотипи, чистопорідне розведення.

Воловик М.Е. Оценка эффективности использования чистопородных и помесных свиноматок универсальных и специализированных пород при разных сочетаниях.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. Херсонский государственный аграрный университет. Херсон. 2008. Диссертация посвящена определению возможности выращивания двухпородных свиноматок в условиях товарных хозяйств с целью дальнейшего их использования в системе трехпородного скрещивания и получением помесных животных с высокой мясностью.

Полученные данные по продуктивным качествам свиноматок при разных двухпородных и трехпородных сочетаниях по сравнению с чистопородным разведением. Изучен рост и развитие чистопородных и помесных свинок. Оценена продуктивность чистопородного и помесного молодняка по откормочным, убойным и мясосальным качествам.

Установлено, что при промышленном скрещивании наблюдалось существенное улучшение продуктивности свиноматок, трехпородный молодняк быстрее достигал живой массы 100 кг на 6,89-7,71 дня по сравнению с чистопородным молодняком крупной белой и на 5,29-6,11 дней по сравнению с чистопородным молодняком полтавской мясной породы свиней. При этом наблюдалась лучшая мясность у трехпородного молодняка от разных сочетаний, по сравнению с чистопородным молодняком. Относительно физико-химических качеств мяса и сала между опытными и контрольными группами различий не наблюдалось.

Относительно экономической оценки эффективности откорма до живой массы 100 кг лучшими показателями характеризуется молодняк полученный от сочетания двухпородных маток КбхУ, ПМхУ и ПмхУМ с хряками породы дюрок, которые характеризуются низшей себестоимостью по сравнению с чистопородными животными крупной белой породы на 25,90 - 30,10 грн и по сравнению с чистопородными животными полтавской мясной на 21,7 - 25,90 грн соответственно. По сравнению с чистопородным разведением свиней крупной белой породы рентабельность по опытным группам повышается на 5,93-8,65% и по сравнению с чистопородным разведением полтавской мясной породы свиней на 4,54 - 7,26 % соответственно.

Ключевые слова: свиньи, генотипы, промышленное скрещивание, сочетание генотипов, эффект гетерозиса, воспроизводительные качества, продуктивность, мясные генотипы, чистопородное разведение.

Volovik M.E. Evaluation of using efficiency of purebred and crossbred sows of universal and special breed on different combinations.- The manuscript.

The dissertation on obtaining a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a specialty 06.02.01 - breeding and selection of animals. - the Kherson state agrarian university. Kherson. 2008.

The thesis is dedicated to determination of the possibility growing crossbreed sows in economy farms housing for the reason to use them in future in system threebreed crossing and reception crossed animals with high succulence.

Received information of productive quality of the sows at different: twobreed and threebreed combination in comparison with purebreeding. Acquaint growing and development purebred and crossbred pigs. Evaluated productivity purebred and crossbred piglets on fatten, slaughtered and meat-fat quality.

It is installed that by economy crossing was observed improvement production of the sows, threebreed piglets quicker reached the alive mass 100 kgs on 6,89-7,71 da...