Лептоспіроз свиней в Україні

Обґрунтування необхідності розробки вітчизняної вакцини проти лептоспірозу свиней та створення пробної версії (варіант suis). Визначення оптимальної імунізуючої дози вакцини та рівня антитіл до серогруп лептоспір у сироватці крові щеплених тварин.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.09.2015
Размер файла 36,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 619:616.98:579.834.115:636.4

ЛЕПТОСПІРОЗ СВИНЕЙ В УКРАЇНІ (ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА, ДІАГНОСТИКА ТА СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА)

16.00.08 - епізоотологія та інфекційні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

УХОВСЬКИЙ ВІТАЛІЙ ВІКТОРОВИЧ

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті ветеринарної медицини УААН

Науковий керівник - кандидат біологічних наук Кучерявенко Олексій Олександрович, Інститут ветеринарної медицини УААН, завідувач лабораторії лептоспірозу сільськогосподарських тварин з музеєм штамів мікроорганізмів

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Литвин Володимир Петрович, Національний аграрний університет, професор кафедри епізоотології та інфекційних хвороб

кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник Гришок Людмила Павлівна, Інститут ветеринарної медицини УААН, провідний науковий співробітник лабораторії сказу

Захист відбудеться “ 15 “ жовтня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус №4, к. 28

Автореферат розісланий “ 9 “ вересня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.В. Міськевич

Уховський В.В. Лептоспіроз свиней в Україні (етіологічна структура, діагностика та специфічна профілактика). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 - епізоотологія та інфекційні хвороби. - Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню епізоотичної ситуації і етіологічної структури лептоспірозу свиней на території України та удосконаленню системи діагностики і профілактики даного захворювання. Визначено епізоотичну ситуацію та етіологічну структуру збудників лептоспірозу свиней. Вперше була складена карта етіологічної структури лептоспірозу свиней всіх областей України та карта напруженості епізоотичної ситуації лептоспірозу свиней на території України. В роботі теоретично обґрунтовано необхідність розробки вітчизняної вакцини проти лептоспірозу свиней та розроблена вакцина проти лептоспірозу тварин (варіант suis). Визначено оптимальну імунізуючу дозу вакцини та рівень антитіл до серогруп лептоспір у сироватці крові щеплених тварин. Проведено дослідження щодо імуногенності створеної вакцини в лабораторних та виробничих умовах. Розроблено нормативну документацію на вакцину та проведено її комісійні випробування. вакцина лептоспіроз сироватка свиня

Ключові слова: лептоспіроз свиней, лептоспіри, серогрупа, сироватка крові, антитіло, реакція мікроаглютинації, вакцина, антигенні властивості, імуногенність.

Уховский В.В. Лептоспироз свиней в Украине (этиологическая структура, диагностика и специфическая профилактика). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.08 - эпизоотология и инфекционные болезни. -Национальный аграрный университет, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению эпизоотической ситуации и этиологической структуры лептоспироза свиней на территории Украины, усовершенствованию системы диагностики и профилактики данного заболевания.

Установлено, что лептоспироз свиней широко распространён на территории Украины, средняя инфицированность поголовья за шесть лет (2001-2006 год) составляет 4,6 % (от 2,3 % - в 2004 г., до 6,7 % - в 2003 г.). По результатам исследований государственных лабораторий ветеринарной медицины доминирующими серогруппами лептоспир, которые циркулируют среди свинопоголовья на территории Украины, являются: Icterohaemorrhagiae (41,6 %), Pomona (14,9 %) и Tarassovi (10,6 %). Другие серогруппы регистрируются в незначительном количестве: Grippotyphosa (2,2 %), Canicola (2,0 %), Hebdomadis (0,6 %), Sejroe (0,5 %) и имеют второстепенную роль в этиологической структуре лептоспироза свиней.

Впервые была составлена карта этиологической структуры лептоспироза свиней всех областей Украины. На данной карте при помощи круговых графиков указано процентное соотношение семи серогрупп лептоспир, которые используются при проведении исследований сывороток крови свиней в реакции микроаглютинации (РМА) лабораториями ветеринарной медицины. В разных областях Украины структура возбудителей лептоспироза имеет свои особенности.

Соискателем составлена карта напряжённости эпизоотической ситуации лептоспироза свиней на территории Украины за шесть последних лет, с указанием четырёх зон: низкой, средней, высокой и очень высокой напряжённости эпизоотической ситуации.

К зоне очень высокой напряжённости эпизоотической ситуации относятся: Сумская, Днепропетровская, Черкасская, Запорожская и Николаевская области. Суммарное количество случаев заболевания свиней в этих областях составляет 53,81 % от общего количества по стране. Для этих областей характерна очень высокая вероятность заболеваемости свинопоголовья лептоспирозом.

К зоне низкой напряжённости эпизоотической ситуации относятся: Полтавская, Хмельницкая, Луганская, Черновицкая, Закарпатская и Ивано-Франковская области. Суммарное количество случаев заболевания свиней в данных областях составляет 2,19 %.

По результатам проведения собственных исследований сывороток крови свиней установлено, что в последние годы произошло изменение этиологической структуры лептоспироза свиней, а именно: кроме троих серогрупп, которые ранее доминировали при исследованиях свиней на лептоспироз (Icterohaemorrhagiae, Pomona, Tarassovi), добавилась серогруппа Australis (серовар bratislava), которая является широко распространённой на территории Украины (из 642 позитивных проб - 325 были вызваны серогруппой Australis, что составляет 50,6 %).

В диссертации обоснована необходимость разработки отечественной инактивированной вакцины против лептоспироза свиней.

С целью определения качества созданной вакцины были проведены исследования трёх последовательно произведённых (за идентичной технологией) серий вакцин, по следующим показателям: концентрация водородных ионов (рН вакцины), стерильность, полнота инактивации, безвредность и остаточное количество инактиватора. По результатам проведенных исследований было установлено, что все три серии вакцин соответствовали необходимым нормативным требованиям.

Изучены иммуногенные свойства экспериментальных серий созданной вакцины на лабораторных животных. По результатам этих исследований установлено, что титры специфических антител, которые образуются в ответ на введение вакцины, существенно превышали требования технических условий данного препарата. Это свидетельствует о том, что серии вакцин, изготовленные по изложенной технологии, являются высокоиммуногенными.

В результате изучения свойств разработанного вакцинного препарата нами определена оптимальная иммунизирующая доза, которая составляет: свиньям в возрасте до одного года - 3 см3, а свиньям старше одного года - 5 см3.

В диссертации изучены иммуногеные свойства вакцины в производственных условиях. С этой целью был проведён опыт на 50 гол. свиней возрастом до одного года (ремонтное стадо) и 50 гол. свиней возрастом старше одного года (основное стадо). По результатам исследований установлено, что поливалентная вакцина против лептоспироза сельскохозяйственных животных (вариант suis) является эффективным иммунобиологическим препаратом, потому что владеет выраженной иммуногенной активностью. У свиней ремонтного и основного стада титр антител достигал максимальных значений на 21 день после вакцинации и составлял: у ремонтного стада - 1:118,2±17,9; у основного стада - 1:132,3±19,8.

В комиссионном исследовании изучена профилактическая эффективность разработанной вакцины, подготовлена и утверждена нормативная документация на вакцину против лептоспироза животных поливалентную (вариант suis).

Рассчитана экономическая эффективность проведения профилактических мероприятий с использованием созданного иммунобиологического препарата, она составляет 49 гривен 32 копейки на 1 гривну затрат на её проведение.

Ключевые слова: лептоспироз свиней, лептоспиры, серогруппа, сыворотка крови, антитело, реакция микроаглютинации (РМА), вакцина, антигенные свойства, иммуногенность.

Ukhovskyy V. Leptospirosis of pigs in Ukraine (etiological structure, diagnostics and specific prophylaxis). - Manuscript.

The dissertation on the a Scientific degree of Candidate of Veterinary Sciences on the speciality 16.00.08 - epizootology and infectious diseases. - National Agricultural University, Kyiv, 2008.

The dissertation is devoted studying of epizootic situation and etiological structures of pigs leptospirosis in territory of Ukraine and to improvement of system of diagnostics and the disease prevention. It is established epizootic situation and etiological structure of patogenes of pigs leptospirosis.

For the first time the map of etiological structures of pigs leptospirosis for all regions and the map of density of cases of sick rate of pigs by leptospirosis on the territory of Ukraine were made up. In the dissertation there was grounded a necessity of development of the native vaccine against pigs leptospirosis and the vaccine against the disease (variant suis) was elaborated.

There were determined the optimum immunity dose of the vaccine and level of antibodies against serogroups of leptospires into blood serum of vaccinated animals. It has been carried out the researches as to an immunogenesity of the created vaccine in the laboratory and industrial conditions. The normative documentation for the vaccine was worked out and its tests were carried out.

Key words: leptospirosis of pigs, leptospires, serogroup, blood serum, microscopic agglutination test, antigenic properties, immunogenecity.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕТРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Епізоотологія лептоспірозу в сучасний період дещо змінюється через інтенсивний вплив людини на вогнища інфекції. Виникає ситуація, яка ставить перед лікарями ветеринарної медицини нові завдання щодо діагностики та профілактики даного захворювання.

В останні роки все частіше відмічається зміна етіологічної структури лептоспірозу сільськогосподарських тварин та свиней зокрема, а саме: виявлення нових (екзотичних) серогруп лептоспір, які раніше не реєструвались в Україні (Нтахоншикіра Ш., 1999; Кучерявенко О.О., 2005; Піотрович В.А., 2005).

Нині на території України для профілактики лептоспірозу свиней використовують вакцини, до складу яких входять лептоспіри серогруп: Icterohaemorrhagiae, Tarassovi, Pomona, Canicola. Через зміну етіологічної структури збудника застосування згаданих вакцин не може повною мірою забезпечити профілактику лептоспірозу серед свинопоголів'я тому, що до складу вакцин, які застосовуються сьогодні, входять лептоспіри не всіх серогруп, що домінують на території нашої країни.

Така ситуація обумовила необхідність вивчення етіологічної структури лептоспірозу свиней на території України, удосконалення системи діагностики і профілактики захворювання та стала науковим завданням дисертаційної роботи, зумовивши її структурну та цільову спрямованість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт лабораторії лептоспірозу сільськогосподарських тварин з музеєм штамів мікроорганізмів Інституту ветеринарної медицини УААН за державними завданнями: на 2001-2005 рр. “Розробити методи діагностики, профілактики та систему заходів боротьби з лептоспірозом” (номер державної реєстрації - 0206U000469); на 2006-2010 рр. “Вивчити біоценотичні зв'язки патогенних лептоспір в навколишньому середовищі, особливості перебігу лептоспірозу в сучасних умовах ведення тваринництва та розробити інтегральну систему захисту тварин від лептоспірозу” (номер державної реєстрації - 0106U000385).

Мета і завдання дослідження. Вивчити розповсюдження і етіологічну структуру лептоспірозу свиней на території України та вдосконалити систему діагностики і профілактики захворювання.

Для досягнення поставленої нами мети необхідно було вирішити такі завдання:

вивчити епізоотичну ситуацію щодо захворювання свиней на лептоспіроз в Україні за 2001-2006 роки;

провести епізоотолого-географічний аналіз щодо лептоспірозу свиней на території України;

встановити етіологічну структуру лептоспірозу свиней ;

підібрати серовари лептоспір для виготовлення полівалентної вакцини проти лептоспірозу свиней;

визначити оптимальну імунізуючу дозу створеної вакцини;

вивчити імуногенність створеної вакцини на лабораторних тваринах та у виробничих умовах.

Об'єкт дослідження - удосконалення способів діагностики та профілактики лептоспірозу свиней.

Предмет дослідження - сироватка крові свиней; результати серологічних досліджень сироваток крові свиней на лептоспіроз; дані ветеринарної звітності Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини (ЦДЛВМ).

Методи дослідження. Комплексний епізоотологічний (епізоотологічне обстеження господарств і спостереження за ними, порівняльно-географічний опис епізоотичного процесу, статистичне дослідження і епізоотологічний аналіз), серологічний (дослідження сироватки крові в реакції мікроаглютинації та реакції імуноадсорбції), імунологічний (визначення імуногенності вакцини) та клінічний методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено сучасну епізоотичну ситуацію щодо захворювання свиней лептоспірозом на території України та з'ясовано етіологічну структуру захворювання даного виду тварин; вперше створено карту етіологічної структури лептоспірозу свиней в усіх областях України; вперше складено карту напруженості епізоотичної ситуації лептоспірозу свиней в розрізі областей країни, на якій залежно від кількості випадків захворювання свиней усі області країни були поділені на чотири зони: низької, середньої, високої та дуже високої напруженості епізоотичної ситуації; вперше створена вітчизняна інактивована вакцина проти лептоспірозу свиней з урахуванням етіологічної структури захворювання, яка склалась в останній час; вперше обґрунтовано доцільність використання штаму Leptospira interrogans Yez bratislava серогрупа Australis, серовар bratislava для виготовлення інактивованої вакцини проти лептоспірозу тварин та діагностикумів (отримано патент України на корисну модель №22917).

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали наукових досліджень були використані при розробці нормативної документації на “Вакцину проти лептоспірозу тварин полівалентну (варіант suis)”, яка затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини ТУ У 24.4 -05510830-056:2007. На вакцину отримане реєстраційне посвідчення № 2874 -04-0319-07, видане Державним департаментом ветеринарної медицини України 5 жовтня 2007 року.

Проведено вивчення ефективності застосування вакцини проти лептоспірозу тварин полівалентної (варіант suis) та визначено оптимальну імунізуючу дозу даного препарату.

На основі проведених досліджень з розповсюдженості лептоспір серовару bratislava (серогрупа Australis) рекомендовано практичні заходи щодо удосконалення способів діагностики лептоспірозу свиней на території України.

Особистий внесок здобувача. Експериментальні дослідження, аналіз отриманих результатів, їх узагальнення та статистична обробка виконана здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на:

щорічних засіданнях вченої ради Інституту ветеринарної медицини Української академії аграрних наук (ІВМ УААН) у 2004-2006 роках;

конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва (5-6 квітня 2006р., м. Київ);

науково-практичній конференції “Проблеми епізоотології, імунології та біотехнології у ветеринарній медицині” (24-26 травня 2006р., м. Полтава);

Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини в свинарстві” (2-4 жовтня 2006р., м. Київ).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, серед яких 6 статей (із них 3 одноосібних), опублікованих у наукових виданнях, що входять до затвердженого ВАК України переліку; отримано деклараційний патент України № 22917 на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 147 сторінках комп'ютерного тексту і містить вступ, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, додатки, список використаних літературних джерел. Робота ілюстрована 15 рисунками та 17 таблицями. Список використаної літератури налічує 211 джерел, у тому числі 66 зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вибір напрямів досліджень, матеріали і методи виконання роботи

Дослідження виконувались протягом 2004-2007 років у лабораторії лептоспірозу сільськогосподарських тварин з музеєм штамів мікроорганізмів ІВМ УААН. Виробничі та міжвідомчі комісійні випробування вакцини проводили в господарствах Київської та Дніпропетровської областей.

З метою вивчення епізоотології лептоспірозу свиней, особливостей його поширення та територіальної приуроченості спалахів даного захворювання було проаналізовано, піддано картографічному аналізу та проведено статистичні дослідження:

- епізоотичного стану з лептоспірозу свиней в господарствах України;

- результатів лабораторних досліджень обласних лабораторій ветеринарної медицини (за період виконання дисертаційної роботи було піддано аналізу результати досліджень 856679 проб сироваток крові свиней).

З метою вивчення циркуляції L. interrogans, серовару bratislava (серогрупа Australis) серед свинопоголів'я на території України, досліджено в реакції мікроаглютинації (РМА) проби сироватки крові від 1297 голів свиней.

Проведено досліди на 70 білих мишах масою 18-20 г, 35 кролях масою від 3,0 до 3,5 кг, 66 гол. свиней ремонтного стада (віком до 1 року) та 66 гол. свиней основного стада (віком понад 1 рік). Всього вакцина була застосована на 632 гол. свиней.

Дослідження проводили, керуючись принципами гуманного ставлення до тварин відповідно до Міжнародних рекомендацій, з дотриманням біоетичних норм і вимог Міжнародного комітету по науці та вимог статті 26 ,,Закону України про захист тварин від жорстокого поводження (правила поводження з тваринами, що використовуються в наукових експериментах, тестуванні, навчальному процесі та виробництві біопрепаратів)”.

При проведенні досліджень використовували діагностичні та вакцинні штами лептоспір: 493 Poland, Kabura, Perepelicyni, Pomona, Moskva V, Hond Utrecht IV, M 20, Yeћ bratislava, ВГНКИ-2, ВГНКИ-6, ВГНКИ-4.

Розробка технології виробництва вакцини проти лептоспiрозу тварин полівалентної (варіант suis) містила: визначення лептоспір найпоширеніших серогруп, які спричинюють захворюваня свиней; визначення якості створеного препарату за показниками: концентрацією водневих іонів (величина рН), стерильністю, повнотою інактивації, нешкідливістю, залишковою кількістю інактиватора; визначення імунізуючої дози; визначення імуногенності препарату в лабораторних та виробничих умовах.

Концентрацію водневих іонів (величина рН) препарату визначали рН-метром марки ЕВ-74.

Стерильність створених серій вакцин визначали за ДСТУ 4483:2005 “Препарати ветеринарні імунобіологічні. Методи виявлення контамінації бактеріальною та грибковою мікрофлорою”.

Для визначення повноти інактивації вакцини проводили три послідовних пасажі її на середовищі Кортгофа з додаванням 10 % кролячої сироватки. Культивування проводили за температури 27-28°С впродовж 10-14 днів. При цьому використовували по три пробірки на кожний пасаж для проб із кожного флакона, взятого для контролю. Наявність живих лептоспір у полі зору мікроскопа визначали при мікроскопії в темному полі (збільшення 20х10х1,5).

Нешкідливість експериментальних серій вакцин визначали на білих мишах масою 18-20 г, по 10 мишей на перевірку кожної серії. Щеплення здійснювали підшкірним введенням вакцин за допомогою шприца в дозі по 0,3 см3. Місце введення обробляли 70 %-м етиловим спиртом. Спостерігали за піддослідними тваринами протягом 10 діб для визначення їх загального стану.

Визначення залишкової кількості інактиватора (фенолу) проводили згідно з МУК 4. 1/ 4. 2. 588 - 96.

Імуногенні властивості вакцини в лабораторних умовах визначали на кролях масою 3,0-3,5 кг, по п'ять тварин на перевірку кожної серії вакцини. Вакцину вводили внутрішньовенно в дозі по 0,75 см3 кожній тварині. Через 25 діб у вакцинованих кролів відбирали проби крові, отримували сироватку та досліджували в РМА зі штамами лептоспір відповідних сероварів, що входили до складу випробовуваних серій вакцин.

З метою визначення оптимальної імунізуючої дози створеної інактивованої полівалентної вакцини проти лептоспірозу тварин було проведено дослід на свинях. Для цього піддослідних свиней ремонтного стада (віком 4 місяці) щеплювали вакциною у дозі 1, 3 і 5 см3, а свиней основного стада (віком 14-15 місяців) - 3, 5 і 7 см3. Як контроль використовували полівалентну вакцину ВДНКІ проти лептоспірозу тварин, перший варіант. Оптимальну дозу вакцини визначали за показниками титру антитіл у сироватці крові тварин.

Визначення імуногенності вакцини у виробничих умовах проводили на сприйнятливих тваринах (свинях). Тваринам даного виду від 2-3 - місячного віку до року вакцину вводили внутрішньом'язово в дозі 3,0 см3, а свиням понад один рік та старше - 5,0 см3.

Були проведені комісійні міжвідомчі випробування “Вакцини проти лептоспірозу тварин полівалентної (варіант suis)” згідно з наказом Головного Державного інспектора ветеринарної медицини України №104 від 14 грудня 2006 року за затвердженою методикою.

Показники економічної ефективності ветеринарних заходів при лептоспірозі свиней з використанням вакцини розраховували згідно з “Методики определения экономической эффективности ветеринарных мероприятий”, затвердженої Департаментом ветеринарії МСХ і П РФ 21 лютого 1997 року.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням програми MS Excel на персональному комп'ютері.

Результати експериментальних досліджень та їх аналіз

Епізоотична ситуація щодо захворювання свиней на лептоспіроз в Україні. Епізоотичну ситуацію щодо лептоспірозу свиней на території України вивчали за даними ветеринарної звітності Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини (ЦДЛВМ) за період з 2001 по 2006 роки. За цей період ветеринарними лабораторіями України в РМА було досліджено 856679 проб сироватки крові свиней, з яких 39679 виявились позитивними щодо лептоспірозу, що становить 4,6 % від дослідженого поголів'я.

Інфікованість свиней лептоспірозом за цей період була найвищою у 2001-2003 роках і коливалась в межах 6,4-6,7 %. Але в 2004 р. спостерігалось значне зменшення кількості позитивно реагуючих свиней на лептоспіроз (на 4,4 % порівнянно з 2003 р.) - інфікованість 2,3 %. У 2005 році кількість інфікованих тварин збільшилась на 1,1 % порівнянно з 2004 р. В наступному, 2006 році, показник позитивно реагуючих тварин знову дещо збільшився (на 0,1 % порівнянно з попереднім роком дослідження) і становив 3,5 %.

Домінуючими серологічними групами лептоспір, які циркулювали серед поголів'я свиней на території України, є: Icterohaemorrhagiae (41,6 %), Pomona (14,9 %) та Tarassovi (10,6 %). Інші серологічні групи реєструвалися в незначній кількості: Grippotyphosa (2,2 %), Canicola (2,0 %), Hebdomadis (0,6 %), Sejroe (0,5 %).

Епізоотолого-географічна характеристика лептоспірозу свиней на території України. Для практикуючих спеціалістів ветеринарної медицини, які ведуть боротьбу з лептоспірозом, вкрай важливо знати, які серотипи лептоспір розповсюджені в даній області та які з них найчастіше зустрічаються (домінують) за результатами серологічної діагностики.

З цією метою нами, за даними ЦДЛВМ, була проаналізована етіологічна структура лептоспірозу свиней по всіх областях України за 2001-2006 роки та складена карта етіологічної структури лептоспірозу, на якій показано відсоткове співвідношення семи серогруп лептоспір, що використовуються при проведенні досліджень сироватки крові свиней в РМА лабораторіями ветеринарної медицини (рис. 3).

З даної карти видно, що в різних областях України структура збудників лептоспірозу свиней неоднорідна. Так, наприклад, у Миколаївській області вона представлена всіма серологічними групами лептоспір: Icterohaemorragiae - 21,3 %; Tarassovi - 11,6 %; Pomona - 4,8 %; Canicola - 7,7 %; Grippotyphosa - 4,4 %; Hebdomadis - 3,5 %; Sejrоe - 2,6 %; а також зустрічалися випадки захворюваності, коли виявляються антитіла одразу до декількох серогруп лептоспір - 44,1 %. Подібна ситуація спостерігалась в Чернівецькій, Чернігівській, Херсонській та Сумській областях. Але є області, де етіологічна структура представлена лише декількома серогрупами лептоспір, наприклад, Івано-Франківська, Львівська та Житомирська.

Залежно від кількості випадків захворювання свиней на лептоспіроз усі області країни були поділені на чотири зони: низької, середньої, високої та дуже високої напруженості епізоотичної ситуації.

До зони дуже високої напруженості епізоотичної ситуації належать Сумська, Дніпропетровська, Черкаська, Запорізька та Миколаївська області. Сумарна кількість випадків захворювання свиней в цих областях становить 53,81 % від загальної кількості по країні. Для даних областей характерна дуже висока вірогідність захворюваності свинопоголів'я лептоспірозом.

До зони низької напруженості епізоотичної ситуації належать Полтавська, Хмельницька, Луганська, Чернівецька, Закарпатська та Івано-Франківська області. Сумарна кількість випадків захворювання свиней в цих областях становить 2,19 %.

Вивчення ролі лептоспір серовару bratislava (серогрупа Australis) в етіологічній структурі лептоспірозу свиней на території України. Останнім часом в літературі зустрічаються повідомлення про зміну етіологічної структури лептоспірозу свиней, а саме: окрім трьох серогруп лептоспір, які найчастіше реєструвались за результатами серологічних досліджень (Icterohaemorrhagiae, Pomona, Tarassovi), додалась серогрупа Australis (серовар bratislava).

Для з'ясування реальної етіологічної структури лептоспірозу свиней, яка склалась на території України останнім часом, нами проводились дослідження сироватки крові свиней з використанням 7 діагностичних штамів лептоспір, що є найбільш розповсюдженими на території України (малий діагностичний ряд) в доповненні еталонним штамом Jez-bratislava, серогрупа Australis.

Проби сироватки крові свиней отримували із 10-ти областей України (Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Миколаївська, Сумська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська) та АР Крим. Всього було досліджено 1297 проб сироватки крові свиней з 44 господарств, із яких 642 проби були позитивними, що становить 49,5 %.

У результаті проведених досліджень встановлено, що домінуючою серогрупою лептоспір, які викликають захворювання свиней на лептоспіроз, є Australis (325 позитивних проб сироваток крові свиней, що становить 50,6 % від кількості позитивно реагуючих тварин). Позитивні реакції щодо інших серологічних груп лептоспір, таких як Icterohaemorrhagiae, Pomona та Tarassovi зустрічаються значно рідше і становлять, відповідно, 8,2 %, 3,6 % та 1,5 %. Відмічена незначна кількість тварин, що були інфіковані лептоспірами серогруп Grippotyphosa, Canicola та Sejroe. Їх частка в етіологічній структурі лептоспірозу свиней за результатами наших досліджень становить 1,5 % (по 0,5 % кожної серогрупи). Позитивні реакції до серогрупи патогенних лептоспір Hebdomadis нами не відмічалися. Спостерігалась також велика кількість позитивних реакцій одразу з кількома серогрупами лептоспір - 222 позитивні проби, що становить 34,6 % від загальної кількості позитивно реагуючих тварин.

За аналізом проведених досліджень встановлено, що лептоспіри серогрупи Australis (серовару bratislava) є широко розповсюдженими на території нашої країни та мають провідну роль у виникненні захворювання свиней на лептоспіроз.

Специфічна профілактика лептоспірозу свиней. На сьогодні з метою профілактики лептоспірозу свиней на території України використовують полівалентну вакцину ВДНКІ проти лептоспірозу тварин, перший варіант, яка містить антигени лептоспір серогруп Icterohaemorrhagiae, Tarassovi, Pomona, Canicola.

Етіологічна структура лептоспірозу свиней в Україні сьогодні така, що не дає можливості обмежитись першим варіантом полівалентної вакцини ВДНКІ проти лептоспірозу свиней, в результаті змін етіологічної структури захворювання, а саме: окрім трьох серогруп лептоспір, що раніше часто реєструвались серологічними дослідженнями (Icterohaemorrhagiae, Tarassovi, Pomona), додалась серогрупа Australis (серовар bratislava), яка є широко розповсюдженою на території нашої країни.

З метою вдосконалення засобів специфічної профілактики лептоспірозу свиней нами, спільно з науковими співробітниками лабораторії лептоспірозу Інституту ветеринарної медицини, розроблено та створено 4 валентну інактивовану вакцину проти лептоспірозу свиней з урахуванням змін етіологічної структури лептоспірозу.

Оцінка якості створеної вакцини. З метою визначення якості створеного нами препарату були проведені дослідження трьох послідовно виготовлених (за тотожною технологією) серій вакцини за такими показниками: концентрація водневих іонів (рН), стерильність, повнота інактивації, нешкідливість, залишкова кількість інактиватора. За результатами досліджень встановлено, що всі три серії вакцини відповідали необхідним нормативним вимогам: величина рН усіх серій вакцини була в діапазоні 7,25-7,31, що знаходилось в межах норми (від 7,2 до 7,4); всі виготовлені нами препарати були стерильними; лептоспірозний антиген був повністю інактивований; всі три серії препарату були нешкідливими; залишкова кількість інактиватора (фенолу) не перевищувала 0,5 %.

Вивчення імуногенних властивостей вакцини в лабораторних умовах. При визначенні показників імуногенності вироблених нами препаратів за принципом аналогів було сформовано три групи кролів (по 5 тварин у групі, масою 3,0-3,5 кг), яким одноразово внутрішньовенно вводили вакцину в дозі по 0,75 см3. На 25-ту добу у вакцинованих кролів відбирали з вени кров і досліджували сироватку крові в РМА із штамами відповідних сероварів лептоспір, що входили до складу випробовуваних серій вакцин.

За вимогами нормативно-технічної документації вакцину вважають активною, якщо не менше як у чотирьох із п'яти вакцинованих кролів титри антитіл у сироватці крові до лептоспір серогруп Icterohaemorrhagiae, Pomona, Tarassovi, Australis будуть не нижче 1:100.

У результаті проведених досліджень встановлено, що введення трьох експериментальних серій вакцини піддослідним кролям забезпечувало утворення специфічних протилептоспірозних антитіл. Різниця між титрами антитіл до введення вакцини та після її застосування була значною з високим ступенем достовірності (Р0,001).

Титри антитіл сироватки крові кролів, вакцинованих експериментальними серіями вакцин, суттєво перевищували вимоги технічних умов, що свідчить про їх високу імуногенність.

Визначення оптимальної імунізуючої дози вакцини. Для визначення оптимальної імунізуючої дози створеної інактивованої полівалентної вакцини проти лептоспірозу тварин було проведено дослід на свинях.

Спочатку був проведений дослід з метою визначення дози вакцини для свиней ремонтного стада. За принципом аналогів було сформовано чотири групи свиней (по 4 тварини, віком 4 місяці). Піддослідних свиней щепили вациною у дозі 1, 3 і 5 см3. Для контролю використовували полівалентну вакцину ВДНКІ проти лептоспірозу тварин, перший варіант (доза становила - 6 см3).

Наступним етапом досліджень стало визначення оптимальної імунізуючої дози створеної вакцини для свиней основного стада (віком понад 1 рік). За принципом аналогів було сформовано чотири групи свиней основного стада (по 4 тварини у групі, віком 14-15 місяців). Піддослідних свиней щеплювали вациною у дозі 3, 5 і 7 см3. В якості контролю використовували полівалентну вакцину ВДНКІ проти лептоспірозу тварин, перший варіант (доза становила - 10 см3).

У результаті проведених досліджень були визначені оптимальні дози дослідної вакцини проти лептоспірозу, застосування яких сприяє створенню у свиней імунітету максимальної напруженості та тривалості. Вони становлять: для свиней ремонтного стада (віком до 1 року) - 3 см3, для свиней основного стада (віком 1 рік та більше) - 5 см3.

Вивчення імуногенних властивостей вакцини у виробничих умовах. З метою вивчення показників імуногенності вакцини у виробничих умовах було проведено дослід на сприйнятливих тваринах.

Антигенні властивості вакцини визначали на 50 свинях основного стада та 50 свинях ремонтного стада. Тваринам вводили вакцину внутрішньом'язево у дозах, визначених згідно з попередніми дослідженнями: основне стадо - 5 см3, ремонтне стадо - 3 см3.

Після щеплення у свиней ремонтного і основного стада не спостерігались побічні реакції загального (підвищення температури, анафілаксії, поведінки) та місцевого характеру.

Тричі, на 14-, 21- та 60-у доби після щеплення, у піддослідних тварин відбирали проби крові. У сироватці крові імунізованих свиней визначали титри антитіл за допомогою РМА. При постановці реакції використовували чотири вакцинні штами лептоспір, з яких була виготовлена вакцина.

Щеплення свиней експериментальною серією вакцини забезпечувало появу у сироватці крові специфічних антитіл у 92 % свиней основного стада (46 голів) та у 86 % (43 голови) - ремонтного стада.

Аналіз результатів досліджень свідчить про те, що полівалентна вакцина проти лептоспiрозу тварин (варіант suis) є ефективним імунобіологічним препаратом, бо володіє вираженою імуногенною активністю. У свиней ремонтного та основного стада титри антитіл у РМА досягали максимальних показників на 21-у добу після вакцинації - 1:118,2±17,9 та 1:132,3±19,8; на 60-ту добу вони різко знижувались до 1:18,7±2,7 та 1:18,8±2,7 у свиней ремонтного і основного стада відповідно.

Виходячи з досвіду застосування полівалентної вакцини ВГНКИ, відомо, що поствакцинальний імунітет необхідної напруженості до зараження лептоспірами зберігається впродовж 6-7 місяців. Показники титрів антитіл, які утворились в сироватці крові свиней у відповідь на введення вакцини (за період двох місяців після введення препарату) орієнтовно такі ж, як і при застосуванні полівалентної вакцини ВДНКІ, та навіть дещо вищі за деякими серогрупами. Тому на основі наведених показників можна зробити висновок, що тривалість поствакцинального імунітету до створеної вакцини зберігається не менше 6 місяців.

За аналізом результатів проведених досліджень ми можемо стверджувати, що створена на базі лабораторії лептоспірозу сільськогосподарських тварин з музеєм штамів мікроорганізмів ІВМ УААН експериментальна серія полівалентної інактивованої вакцини проти лептоспірозу тварин характеризується високою імуногенною активністю та є ефективним засобом профілактики лептоспірозу свиней.

Комісійні міжвідомчі випробування “Вакцини проти лептоспірозу тварин полівалентної (варіант suis)”. За результатами комісійних міжвідомчих випробувань “Вакцини проти лептоспірозу тварин полівалентної (варіант suis)” на відповідність показникам і вимогам нормативної документації було встановлено, що дана вакцина відповідає вимогам розробленої науково-технічної документації та придатна до використання. Вакцина зареєстрована в Україні за № 2874-04-0319-07 від 5 жовтня 2007 року, впроваджена в промислове виробництво (виробником є Інститут ветеринарної медицини УААН, Сумська державна біологічна фабрика) та практику ветеринарної медицини.

Економічна ефективність профілактичних заходів. Лептоспіроз свиней наносить значні економічні збитки, які складаються з недоотримання приплоду поросят у результаті абортів, перегулів свиноматок, загибелі поросят, зменшення приростів маси тіла у відгодівельного поголівя з хронічним і латентним перебігом даного захворювання та витрат на проведення профілактичних, лікувальних і оздоровчих заходів. Економічна ефективність профілактичних заходів із застосуванням створеної вакцини становить 49,32 грн. на 1 грн. витрат.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у з'ясуванні розповсюдженості лептоспірозу свиней, територіальної приуроченості спалахів захворювання на території України та встановленні основних серогруп лептоспір (етіологічної структури), які викликають захворювання свиней на лептоспіроз. На підставі аналізу отриманих результатів досліджень удосконалена система діагностики та специфічної профілактики лептоспірозу свиней.

2. Встановлено серологічний спектр лептоспір у свиней на території України: Icterohaemorrhagiae - 41,6 %, Pomona - 14,9 %, Tarassovi - 10,6 %, Grippotyphosa - 2,2 %, Canicola - 2,0 %, Hebdomadis - 0,6 %, Sejroe - 0,5 %. У сироватці крові 27,6 % позитивно реагуючих свиней виявлені антитіла до лептоспір декількох серогруп.

3. У різних областях України етіологічна структура збудників лептоспірозу свиней неоднорідна. В Миколаївській, Чернівецькій, Чернігівській, Херсонській та Сумській областях вона представлена лептоспірами майже всіх серогруп. Є області, де етіологічна структура одноманітна й представлена лептоспірами лише кількох серогруп, наприклад: Івано-Франківська, Львівська, Житомирська. Вперше була складена карта етіологічної структури лептоспірозу свиней всіх областей України.

4. Епізоотична ситуація щодо лептоспірозу свиней в різних областях України має свої особливості. Вперше була складена карта напруженості епізоотичної ситуації лептоспірозу свиней на території України за останні шість років (2001-2006).

5. За результатами серологічних досліджень сироватки крові свиней РМА з'ясовано, що серовар bratislava (серогрупа Australis) є широко розповсюдженим на території України та має провідну роль у захворюванні свиней на лептоспіроз (із 642 позитивних проб - 325 були викликані серогрупою Australis, що становить 50,6 % від кількості позитивно реагуючих тварин).

6. Доведена роль лептоспір серогрупи Australis, як етіологічного чинника лептоспірозу свиней в реакції імуноадсорбції.

7. Розроблена технологія виготовлення вакцини інактивованої проти лептоспірозу свиней дозволяє отримувати стерильний, нешкідливий та антигенно активний препарат.

8. Створена вакцина характеризується високою імуногенністю для лабораторних тварин (введення вакцини забезпечує високі аглютинаційні титри в сироваткці крові щеплених кролів).

9. Оптимальні імунізуючі дози вакцини проти лептоспірозу тварин полівалентної (варіант suis) становлять: для свиней віком до одного року - 3 см3, свиням віком старше одного року - 5 см3.

10. Імунізація свиней створеною вакциною зумовлює виражену індукцію лептоспірозних антитіл до серогруп лептоспір, які входять до складу вакцини. У свиней ремонтного та основного стада титри антитіл в РМА досягали максимальних показників на 21-у добу після вакцинації - 1:118,2±17,9 та 1:132,3±19,8; на 60-ту добу вони різко знижувались до 1:18,7±2,7 та 1:18,8±2,7 у свиней ремонтного і основного стада відповідно.

11. Економічна ефективність профілактичних заходів із застосуванням створеної вакцини становить 49,32 грн. на 1 грн. витрат.

Пропозиції Виробництву

Розроблено, затверджено та впроваджено у виробництво:

1. ,,Вакцина проти лептоспiрозу тварин полівалентна (варіант suis)“ ТУ У 24.4 - 05510830 - 056: 2007, РП від 5 жовтня 2007 року № 2874-04-0319-07.

2. Інструкція з виготовлення і контролю ,,Вакцини проти лептоспiрозу тварин полівалентної (варіант suis)“.

3. Листівка-вкладка на імунобіологічний препарат ,,Вакцина проти лептоспiрозу тварин полівалентна (варіант suis)“.

У результаті встановлення ролі серовару bratislava (серогрупи Australis), як етіологічного чинника лептоспірозу свиней на території України, з метою підвищення ефективності діагностики лептоспірозу ми пропонуємо ввести штам Yez bratislava (серовар Bratislava, серогрупа Australis) до переліку діагностичних штамів малого діагностичного ряду при проведенні досліджень на лептоспіроз сироваток крові тварин в обласних, міжрайонних та районних лабораторіях ветеринарної медицини України.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кучерявенко О. О. Етіологічна структура лептоспірозу у свинарських господарствах України / О. О. Кучерявенко, В. В. Уховський, Г. Б. Алексєєва // Ветеринарна біотехнологія. - 2005. - № 6. - С. 98-102. (Здобувач особисто провів статистичну оброку результатів серологічних досліджень свиней на лептоспіроз та визначив етіологічну структуру захворювання серед поголів'я свиней на території України).

2. L. interrogans серовар bratislava серологічний аналіз циркуляції збудника на території України / Піотрович В. А., Кучерявенко О-р О., Кучерявенко О-й О., Уховський В. В. // Ветеринарна медицина України. 2005. - № 6. - С. 19-21. (Здобувачем проведено дослідження сироваток крові свиней в РМА на наявність антитіл до лептоспір).

3. Уховський В. В. Епізоотолого-географічна характеристика лептоспірозу свиней на території України / В. В. Уховський // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2005. - № 4. - С. 168-170.

4. Уховський В. В. Експериментальне дослідження нової концентрованої полівалентної вакцини проти лептоспірозу тварин (варіант «suis») у виробничих умовах / В. В. Уховський // Ветеринарна біотехнологія. - 2006. -№ 8. - С. 289-295.

5. Піотрович В. А. Обґрунтування доцільності розширення набору діагностичних штамів лептоспір при діагностиці лептоспірозу свиней у реакції мікроаглютинації і лізису / В. А. Піотрович, В. В. Уховський, Г. Б. Алексєєва // Ветеринарна біотехнологія. - 2006. - № 9. - С. 213-219. (Здобувач особисто провів статистичну оброку результатів серологічних досліджень свиней на лептоспіроз, визначив етіологічну структуру даного захворювання серед поголів'я свиней на території України та провів дослідження сироваток крові свиней в РМА на наявність антитіл до лептоспір).

6. Уховський В. В. Вивчення імуногенності експериментальних серій полівалентної вакцини проти лептоспірозу тварин «варіант suis» в лабораторних умовах / В. В. Уховський // Ветеринарна біотехнологія. - 2008. - № 12. - С. 269-275.

7. Деклараційний патент України на корисну модель 22917. Україна, МПК А61К39/02. Штам бактерій Leptospira interrogans Yez bratislava серогрупа Australis, серовар bratislava для виготовлення інактивованої вакцини проти лептоспірозу тварин та діагностикумів / О-й О. Кучерявенко, О-р О. Кучерявенко, В. А. Піотрович, В. О. Волинець, В. В. Уховський, Г. В. Дяченко, Т. О. Дяченко, Г. К. Майорова, М. М. Піотрович (Україна). / Інститут ветеринарної медицини УААН - № 200700569; заявл. 22.01.2007; опубл. 25.04.2007; бюл. № 5. - 3 с. (Здобувачем проведено експериментальні дослідження та оформлено заявку на патент).

8. Біопрепарат „Вакцина проти лептоспірозу тварин полівалентна (варіант suis)”: ТУУ 24.4 - 05510830-056: 2007; Чинна від 26.10.2007: Термін до 26.10.2012. - Київ, 2007. - 20 с. (Здобувач брав участь у проведенні експериментальних досліджень та оформленні нормативної документації).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Симптоми мікотоксикозу. Характеристика мікотоксикозів свиней, які викликаються грибами видів Fusarium, Aspergillus, Penicillium. Загальні принципи діагностики, лікування і профілактики. Біохімічні зміни в сироватці крові свиней при фузаріотоксикозі.

    курсовая работа [72,8 K], добавлен 23.05.2016

  • Особливості визначення епізоотичної ситуації та аналіз динаміки рівня антитіл у курей АТЗТ "Лисичанська птахофабрика" після щеплення інактивованою вакциною проти МПВІ на фоні циркуляції епізоотичного штаму вірусу. Обґрунтування необхідності вакцинації.

    доклад [220,7 K], добавлен 01.02.2010

  • Збудник лептоспірозу, етіологія, сприйнятливість різних видів сільськогосподарських тварин. Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Заходи щодо охорони людей від зараження лептоспірозом. Акт епізоотичного обстеження господарства, план щодо ліквідації хвороби.

    курсовая работа [75,5 K], добавлен 10.05.2015

  • Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.

    статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017

  • Попереднє знайомство з твариною. Фізіологічні властивості шкіри. Дослідження серцево-судинної системи, дихання, органів травлення, сечової та нервової систем. Отримання сироватки крові. Визначення каротину в сироватці крові і його клінічне значення.

    курсовая работа [42,9 K], добавлен 11.02.2013

  • Копроовоскопічний стандартизований метод Котельникова-Хренова. Лікування свиней за аскарозу, трихурозу, езофагостомозу та змішаної iнвазiї. Застосування антигельмінтиків для лікування тварин. Визначення лікувальної ефективності антигельмінтних препаратів.

    дипломная работа [121,3 K], добавлен 20.01.2013

  • Сущность аскаридоза свиней, его этиология, патогенез, клинические признаки, патологические изменения, диагностика, профилактика и методика лечения. Общая характеристика дегельминтизации свиней. Анализ особенностей иммунизации свиней антигеном из аскарид.

    реферат [48,7 K], добавлен 24.12.2010

  • Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.

    курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011

  • Биологические особенности свиней. Кормление и содержание свиноматок разного физиологического состояния, хряков-производителей, ремонтного молодняка, взрослых выбракованных свиней. Рационы и техника кормления. План случек, опоросов и реализации свиней.

    курсовая работа [31,0 K], добавлен 21.05.2014

  • Изучение особенностей роста и развития свиней. Современные методы их кормления. Состав полноценного протеинового питания. Использование хлореллы в кормлении свиней. Обобщение основных видов и преимуществ минеральных кормов. Корма, вредные для свиней.

    курсовая работа [118,1 K], добавлен 23.11.2012

  • Рассмотрение биологических особенностей свиней. Изучение качественных показателей свиного мяса. Оценка общего вида животного, пропорциональности его телосложения, развития костяка и мускулатуры. История выведения туклинской породы свиней П. Кудрявцевым.

    реферат [621,1 K], добавлен 21.01.2012

  • Преимущество селекции и скрещивания для улучшения мясных качеств свиней. Морфологический состав туш. Мясная продуктивность помесных свиней, полученных на основе скрещивания пород СМ–1 и Ландрас. Мясные, откормочные и убойные качества чистопородных свиней.

    курсовая работа [43,6 K], добавлен 25.01.2015

  • Историческая справка, распространение, степень опасности гриппа свиней. Клиническое проявление болезни. Патологоанатомические признаки гриппа свиней. Особенности дифференциальной диагностики болезни. Основа профилактики, средства лечения гриппа свиней.

    реферат [18,7 K], добавлен 24.09.2009

  • Епізоотологія глистних інвазій свиней, їх вплив на організм господаря. Біологія деяких збудників гельмінтозів свиней, їх діагностування та лікування. Ефективність препарату інтермектин при асоціативних нематодозах свиней, мутагенний вплив на організм.

    дипломная работа [101,1 K], добавлен 25.10.2009

  • Види і породи забійних тварин Велика рогата худоба. Історія одомашнення. Створення порід. Основні породи корів, свиней. Вівці, кози, коні, кролі, свійська птиця, кури, качки, гуски, індики. Характеристика м’яса забійних тварин.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 04.06.2008

  • Характеристика технологий выращивания, кормления и систем содержания свиней. Анализ преимуществ и недостатков новой технологии содержания откормочных свиней, влияния условий выращивания, уровня механизации на эффективность откорма молодняка свиней.

    дипломная работа [73,3 K], добавлен 22.04.2011

  • Характеристика микроклимата помещений для содержания свиней. Клинические проявления инфекционных и незаразных болезней свиней и поросят, оказание помощи и профилактика. План мероприятий по профилактике и ликвидации болезней свиней на разных участках.

    курсовая работа [103,8 K], добавлен 29.03.2014

  • Разработка плана воспроизводства свиней, помесного оборота стада, плана постановки и снятия свиней с откорма. Система содержания свиней. Рационы кормления свиней различных групп и расчет потребности в кормах для комплекса. Племенная работа на малой ферме.

    курсовая работа [60,7 K], добавлен 17.11.2011

  • Симптоми, клінічна картина та перебіг дизентерії у свиней. Аналіз ветеринарно-санітарних свиней протиепізоотичних заходів з ліквідації та зменшення випадків захворювання шляхом лікування і профілактики хвороби. Визначення їх економічної ефективності.

    курсовая работа [40,6 K], добавлен 27.05.2014

  • Клиническая характеристика свиного стоматита, авитаминоза, солевого отравления, закупорки пищевода и заболевания легких как незаразных болезней свиней. Организация планирования и проведения ветеринарных мероприятий при незаразных заболеваниях свиней.

    курсовая работа [38,5 K], добавлен 10.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.