Селекційно-генетична оцінка проміжних генотипів української бурої молочної породи, що створюється

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

06.02.01 - розведення та селекція тварин

УДК 636.22 / 28.082.2 : 237.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Селекційно-генетична оцінка проміжних генотипів української бурої молочної породи, що створюється

Болгова Наталія

Вікторівна

Херсон - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, доцент Бондарчук Лариса Володимирівна, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри біохімії та біотехнології

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, професор Сірацький Йосип Зенонович, завідувач відділу відтворення Інституту розведення і генетики тварин УААН;

- доктор сільськогосподарських наук, професор Підпала Тетяна Василівна, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри зберігання і переробки продукції тваринництва.

Захист дисертації відбудеться 4” червня 2009 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.02 у ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" за адресою: 73006, Херсон - 6, вул. Рози Люксембург, 23, аудиторія 92.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" за адресою: 73006, Херсон - 6, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий 4” травня 2009 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.М. Корбич

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі в результаті використання швіцької породи за відносно короткий період часу в Україні створені високопродуктивні стада, внутрішньопородний тип і створюється нова порода. Українська бура молочна порода створена шляхом простого відтворного схрещування лебединської худоби із швіцькою породою західноєвропейської та північноамериканської селекції. У зв'язку з цим актуальним є дослідження племінних та продуктивних особливостей тварин проміжних генотипів з різною часткою спадковості за швіцькою породою (Й.З. Сірацький та ін., 2001; В.І. Ладика, 2004; В.В. Обливанцов, 2004; В.І. Ладика, Г.П. Котенджи, І.О. Рубцов та ін., 2007).

Розроблені в дисертації методичні підходи щодо залучення швіцької породи різної селекції у поєднанні з впровадженням вірогідних систем оцінки проміжних генотипів тварин за сучасного організаційного забезпечення всього селекційного процесу мають теоретичне і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані у відповідності до тематичного плану науково-дослідних робіт Сумського національного аграрного університету за темою: “Удосконалення селекційних програм і технологій при розведенні сільськогосподарських тварин” (2006-2010 рр., номер державної реєстрації 0199U0011622).

Мета досліджень полягала у встановленні ефективності використання генетичного потенціалу швіцької породи різної селекції для поліпшення продуктивних і технологічних якостей тварин лебединської худоби в умовах племзаводу “Михайлівка” Лебединського району Сумської області.

Для виконання поставленої мети необхідно було дослідити:

- динаміку живої маси телиць проміжних генотипів;

- взаємозв'язок живої маси корів бурої худоби проміжних генотипів з продуктивністю;

- рівень молочної продуктивності корів із різною часткою спадковості за швіцькою породою;

- вплив генотипу тварин на формування лактаційної кривої;

- лінійний ріст та екстер'єрні особливості корів бурої худоби проміжних генотипів;

- відтворювальну здатність корів бурої худоби проміжних генотипів;

- придатність корів-первісток бурої худоби проміжних генотипів до технології машинного доїння;

- ступінь реалізації генетичного потенціалу бугаїв швіцької породи у тварин з різною часткою спадковості;

- продуктивне довголіття високопродуктивних родин бурої худоби;

- селекційно-генетичні аспекти створення високопродуктивного молочного стада української бурої молочної породи;

- економічну ефективність використання української бурої молочної породи, що створюється.

Об'єкт досліджень. Тварини української бурої молочної, що створюється, лебединської, швіцької порід та їх помісі з різною часткою спадковості за поліпшуючою породою.

Предмет досліджень. Продуктивні та біологічні якості тварин української бурої молочної, що створюється, лебединської, швіцької порід та їх помісей з різною часткою умовної кровності за поліпшуючою породою.

Методи досліджень: зоотехнічні (жива маса, лінійні проміри, індекси будови тіла, молочна продуктивність, відтворювальна здатність), біохімічні (показники крові та хімічного складу молока), фізіологічні (клінічні показники крові), морфологічні (проміри вимені та дійок корів-первісток бурої худоби проміжних генотипів), технологічні (інтенсивність молоковиведення, разовий надій, тривалість доїння), математичної статистики (визначення середніх величин та їх похибок, показники вірогідності результатів досліджень, коефіцієнт кореляції та дисперсійний аналіз), економічні (економічна ефективність розведення тварин проміжних генотипів).

Наукова новизна одержаних результатів. Отримані нові дані щодо впливу частки спадковості поліпшуючої швіцької породи на ріст телиць, живу масу корів бурої худоби, їх молочну продуктивність, відтворювальну здатність, екстер'єр, придатність корів до машинного доїння, тривалість господарського використання проміжних генотипів при створенні української бурої молочної породи.

Уперше в роботі комплексно розглянуто методи оцінки якостей родин, які набули подальшого застосування у практичній селекції. Виявлено перспективні та стабілізуючі родини.

У роботі наведено селекційно-генетичні аспекти створення високопродуктивного молочного стада української бурої молочної породи, що створюється.

Визначена економічна ефективність використання корів української бурої молочної породи, що створюється.

Практичне значення одержаних результатів. Проведеними дослідженнями доведена можливість розробки теоретичного і практичного обґрунтування використання селекційного матеріалу швіцької породи різної селекції у загальній системі якісного поліпшення помісної худоби.

Встановлено, що українська бура молочна порода, що створюється має високі показники молочної продуктивності, відтворювальної та адаптаційної здатності, тому це дає підставу зробити висновок про можливості її ефективного використання за умов повноцінної годівлі в господарствах Лісостепу України.

За рахунок додатково одержаної молочної продукції базисної жирності від корів української бурої молочної породи, порівняно з лебединською, за першу, третю та найвищу лактації отримано прибутку 613,1, 700,1 і 136,1 грн. відповідно.

Внаслідок використання розробленої програми селекції української бурої молочної породи, що створюється, чистий прибуток у розрахунку на одну корову склав 39,8 грн.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертаційної роботи разом з науковим керівником розробив схему досліджень, самостійно виконав ретроспективний аналіз стада племзаводу “Михайлівка” Лебединського району Сумської області. Безпосередньо дисертантом було обґрунтовано використання на сучасному етапі спадковості поліпшуючої швіцької породи при створенні української бурої молочної породи. Дисертантом організовано і проведено науково-виробничі та лабораторні дослідження, зібрано первинні дані та проведено їх статистичну обробку й аналіз, описано й узагальнено одержані результати, сформовано висновки та пропозиції виробництву, які узгоджуються з результатами досліджень.

Апробація результатів досліджень. Основні положення результатів досліджень за темою дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися та одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях Сумського національного аграрного університету (Суми, 2004 - 2008); науково-практичній конференції “Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (Вінниця, 2005); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 30-й річниці заснування Сумського НАУ “Аграрний форум - 2007” (Суми, 2007); V конференції молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (Чубинське, 2007); міжнародній науково-практичній конференції “Аграрний форум - 2008” (Суми, 2008); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 105-річчю з дня народження доктора сільськогосподарських наук, професора, член-кореспондента ВАСГНІЛ і УААН М.І. Книги (Харків, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових статей у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура та об'єм роботи. Дисертація включає такі розділи: вступ, огляд літератури, загальна методика і основні методи досліджень, результати експериментальних досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновки й пропозиції виробництву, додатки, список використаних джерел. Дисертація викладена на 141 сторінці комп'ютерного тексту, містить 60 таблиць, 20 рисунків і 14 додатків. Список літературних джерел налічує 325 найменувань, у тому числі 27 робіт іноземних авторів.

Загальна методика і основні методи досліджень

Науково-господарські дослідження проводили шляхом статистичного, популяційно-генетичного аналізу матеріалів первинного зоотехнічного і племінного обліку. Основні науково-господарські дослідження були проведені в період з 2003 по 2008 роки у виробничих умовах племзаводу „Михайлівка” Лебединського району Сумської області згідно зі схемою, наведеною на рисунку 1.

Дослідження були проведені на чистопородних коровах лебединської - І група (n=89), швіцької - VІ група (n=459) порід і тваринах проміжних генотипів: ІІ група - ј Ш (n= 53), ІІІ група - Ѕ Ш (n=127), ІV група - ѕ Ш (n=233) і V група - 7/8 Ш (n=252).

Годівлю піддослідних тварин здійснювали згідно з “Нормами и рационами кормления сельскохозяйственных животных” (1986), що забезпечувало їх продуктивність відповідно до запланованих параметрів за живою масою молодняку, надоєм, вмістом жиру й білка в молоці корів. Поживність кормів розраховували за даними аналізів Сумської агрохімлабораторії.

Витрати кормів при вирощуванні телиць до 6-місячного віку вираховувалися згідно зі встановленою схемою годівлі. За період вирощування телиць від народження до 6-місячного віку в племзаводі „Михайлівка” витрачалося 8238 МДж обмінної енергії і 91,9 кг перетравного протеїну.

У структурі раціону телиць до 6-місячного віку корми тваринного походження (молоко незбиране) займають 24,6 %, концентровані - 29,3 %, соковиті - 18,5 %, грубі - 10,0 %, зелені - 17,6 %.

Лактуючим коровам за рік згодовувалися корми, в яких містилося 61712 МДж обмінної енергії і 605,0 кг перетравного протеїну. У структурі раціону грубі корми займають 12,0 %, соковиті - 24,1 %, зелені - 30,7 %, концентровані - 33,2 %.

Живу масу піддослідних телиць визначали шляхом індивідуального зважування у наступні вікові періоди: при народженні, у 6, 12 і 18 місяців. На підставі цих даних розраховували середньодобові прирости та відносну швидкість росту живої маси за формулою С. Броді (1945).

У ці строки для оцінки лінійного росту, екстер'єру тварин за допомогою мірної палиці, циркуля та мірної стрічки в телиць брали наступні проміри: висота в холці, глибина й ширина грудей, ширина в маклоках, обхват грудей та п'ястка, коса довжина тулуба. Взяття промірів здійснювали в точках, описаних у посібнику по зоотехнії (І.А. Чіжик, 1979).

Кратність збільшення живої маси і промірів статей тіла визначали шляхом ділення живої маси в 6, 12 і 18-місячному віці на живу масу або проміри новонароджених тварин. Шляхом співвідношення відповідних промірів визначали індекси будови тіла тварин (Й.З. Сірацький та ін., 2001).

Молочну продуктивність оцінювали раз у декаду шляхом добового контролю надоєного молока з наступним його перерахуванням за перші 305 днів лактації або скорочену (не менше 240 днів). Вміст жиру і білка в молоці визначали за допомогою електронного приладу „ЕКОМІЛК”. Доїння корів проводили на вітчизняній установці ДАС - 2Б два рази на добу.

У корів лебединської, швіцької порід та їх помісей проводили аналіз тригліцеридної фракції жирних кислот молока. Зразки молока (10 мкл) наносили на золоту підкладку, підсушували азотом, після чого піддавали мас-спектрометричному аналізу (Б.У. Сундквіст, 1991).

Витрати поживних речовин корму на молоко встановлювали, використовуючи отримані показники надоїв молока і вмісту жиру в корів бурої худоби проміжних генотипів за методикою Ж.В. Буткалюк (2003).

У сироватці крові вивчали загальний білок за біуретовою реакцією, описаною І.П. Кондрахіним та ін. (1985); вміст білкових фракцій - методом електрофорезу на плівках із ацетату целюлози, описаним М.А. Базерновою та ін. (1986); активність аспартат- та аланінамінотрансферази - методом Райтмана-Френкеля (1957).

Відтворювальну здатність тварин оцінювали за тривалістю сервіс-, сухостійного та міжотельного періодів. Для цього використовували дані карток племінного обліку.

Втрати молока за лактацію у зв'язку з днями неплідності визначали за формулою В.І. Костенка та ін. (1995):

де: ВТм - кількість недоотриманого молока від тривалості днів неплідності і продуктивності корів, кг; Нмд - середньодобовий надій молока за оптимальний МОП, кг; Ндф - середньодобовий надій молока за фактичну тривалість МОП, кг; МОПф - фактична тривалість міжотельного періоду, днів.

Оцінку морфофункціональних властивостей вимені піддослідних корів проводили на 30 - 40 день після отелення за допомогою доїльного апарату для роздільного видоювання окремих часток вимені згідно з методичними рекомендаціями щодо “Оцінки і відбору корів за придатністю до промислової технології виробництва молока” (1985).

Повноцінність лактації (П.П.) розраховували за формулою В.Б.Веселовського (1930):

Оцінку бугаїв за якістю потомства проводили методом порівняння “дочки-ровесниці”, селекційний індекс бугаїв визначали за методикою М.М. Майбороди, С.Г. Германчука (2000) і за походженням оцінювали бугаїв-плідників згідно з методикою М.А. Кравченка (1957).

Економічну ефективність застосування окремих селекційних прийомів і методів підвищення продуктивності тварин визначали на основі витрат та надходжень від реалізації продукції за методикою ВАСХНИЛ (1980).

Повторюваність і залежність між кількісними ознаками визначали за показниками коефіцієнта кореляції (r). Вплив окремих факторів на мінливість результативної ознаки встановлювали однофакторним та двофакторним дисперсійним аналізом для нерівномірних статистичних комплексів.

Величину критерію достовірності визначали при наступних рівнях теоретичної ймовірності: *Р>0,95; **Р>0,99; ***Р>0,999. Біометричну обробку отриманих даних досліджень проводили методом варіаційної статистики за методикою М.О. Плохінського (1969). Математичне опрацювання даних проводили на ПЕОМ з використанням програмного забезпечення фірми “Microsoft”.

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Динаміка росту телиць бурої худоби проміжних генотипів. Вивчаючи динаміку росту молодняку бурої худоби проміжних генотипів у ДПЗ „Михайлівка” (табл. 1), спостерігаємо перевагу швіцьких телиць за живою масою при народженні над аналогами лебединської породи. Різниця становить 8,2 % при Р>0,999.

Таблиця - 1. Жива маса телиць бурої худоби проміжних генотипів (кг),

Порода, генотип	n	Вік, міс.
		ново- народжені	6	9	12	18
Лебединська, ч/п	89	31,9±0,30	167,4±1,15	219,1±1,09	273,8±1,78	373,9±0,98
ј Ш	153	31,2±0,29	156,6±1,30***	211,6±1,68**	266,7±2,16*	361,3±1,88***
Ѕ Ш	127	32,3±0,24	162,3±1,39**	221,6±1,94	271,8±2,17	375,6±2,58
ѕ Ш	233	32,3±0,23	159,9±1,11***	215,4±1,51	267,4±1,72**	369,5±2,30
7/8 Ш	252	32,9±0,22	176,4±0,29***	235,7±0,38**	289,1±0,44**	387,2±1,23***
Швіцька, ч/п	459	34,5±0,18	166,2±0,41	218,9±0,28	269,8±0,40*	366,1±0,12***

Примітка: *Р > 0,95; **Р > 0,99; ***Р > 0,999

В 6-міс. віці телиці генотипу 7/8 спадковості швіця мають перевагу за живою масою над телицями лебединської і швіцької порід та ровесницями проміжних генотипів (ј Ш; Ѕ Ш; ѕ Ш) на 9,0 кг (5,4 %, P>0,999), 10,2 кг (6,1 %, P>0,999), 19,8 кг (12,6 %, P>0,999), 14,1 кг (8,7 %, P>0,999), 16,5 кг (10,3%, P>0,999).

Аналогічна перевага спостерігалася у телиць і в 18-міс. віці. Різниця відповідно становила 13,3 кг (3,6%, P>0,999), 21,1 кг (5,8%, P>0,999), 25,9 кг (7,2%, P>0,999), 11,6 кг (3,1%, P>0,999), 17,7 кг (4,8%, P>0,999).

Встановлено, що найбільший вплив спадкового фактору припадає на живу масу телиць при першому осіменінні (31,2 % - 50,7 %, при P>0,99…P>0,999). Це пояснює той факт, що початок господарського використання телиць співпадає з досягненням такої живої маси, яка складає 70 % від маси повновікових корів.

Жива маса корів бурої худоби проміжних генотипів. Найвища жива маса характерна для корів генотипу 7/8 Ш за всі враховані лактації. Різниця складає від 5,9 кг до 20,9 кг (P>0,999) за першу лактацію; від 8,3 до 32,8 кг (P>0,999) - за другу і від 23,9 кг до 50,3 кг (P>0,999) - за третю, порівняно з коровами лебединської та швіцької порід і їх помісей.

Жива маса корів проміжних генотипів збільшувалася з третьої до першої лактації від 1,10 до 1,19 рази. Це в свою чергу позначилося на зміні живої маси корів, починаючи з першої лактації. Так, у повновікових тварин жива маса вища, порівняно з первістками, на 51,3 - 97,0 кг.

Варіабельність живої маси у корів незалежно від генотипу була низькою і становила за всіма лактаціями від 3,15 % до 9,66 %, що вказує не тільки на консолідацію проміжних генотипів бурої худоби за живою масою, а й на їх вирівняність за цією ознакою. Найвищий показник частки впливу на живу масу корів проміжних генотипів має лактація і складає від 25,3 % до 38,0 % (P>0,999), а вплив генотипу дещо менший (11,1 % - 20,9 %).

Молочна продуктивність корів. Використання бугаїв-плідників швіцької породи західної Європи та Північної Америки вплинуло на показники молочної продуктивності української бурої молочної породи, що створюється (табл. 2).

У результаті порівняльного аналізу встановлено, що корови швіцької породи за рівнем молочної продуктивності першої, другої, третьої і найвищої лактації переважають ровесниць лебединської породи. Різниця складає 427 кг (P>0,999), 174 кг, 136 кг і 314 кг (P>0,95). При використанні поліпшуючої породи переважаюче значення має визначення бажаних проміжних генотипів.

Серед помісних тварин найкращими показниками за надоєм, вмістом жиру в молоці та його кількістю характеризуються корови генотипу 7/8 Ш. Їх перевага за рівнем продуктивності проявляється за кожну з врахованих лактацій.

Тому, покращання лебединської породи і виведення на її основі української бурої молочної ґрунтується на одержанні та розведенні генотипів із часткою спадковості швіця 7/8.

Встановлено, що вплив фактору генотипу на молочну продуктивність, вміст жиру в молоці та його кількість склав від 2,1 % до 27,6 %. З підвищенням „кровності” за швіцькою породою вплив генотипу на продуктивні ознаки зростав.

Молочна продуктивність тварин пов'язана з інтенсивністю окислювально-відновних процесів. Рівень обмінних процесів та фізіологічний стан організму відображає склад крові тварин. За результатами наших досліджень у крові первісток усіх проміжних генотипів морфологічні та біохімічні показники були в межах фізіологічної норми.

Із збільшенням частки спадковості за швіцькою породою виявлено підвищення в крові кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну.

Аналіз лейкограми корів-первісток проміжних генотипів бурої худоби свідчить про те, що з підвищенням частки спадковості за швіцькою породою вміст нейтрофілів у тварин підвищується до 30,86 %.

Таблиця - 2. Молочна продуктивність корів бурої худоби проміжних генотипів,

Показник	Порода, генотип
	лебединська, ч/п (n=89)	ј Ш (n=153)	Ѕ Ш (n=127)	ѕ Ш (n=233)	7/8 Ш (n=252)	швіцька, ч/п (n=459)
	Перша лактація
Надій за 305 днів лактації, кг	3362±88,0	2940±64,9***	3118±79,3*	3001±68,6**	3687±47,9**	3789±42,2***
Вміст жиру, %	3,82±0,064	3,84±0,050	3,80±0,072	3,82±0,040	3,82±0,051	3,84±0,030
Кількість молочного жиру, кг	128,4±3,34	112,9±2,45***	118,5±3,03*	114,6±2,61**	140,8±1,78**	145,6±1,69***
	Друга лактація
Надій за 305 днів лактації, кг	3675±98,2	3169±106,4***	3331±68,9**	3216±67,1***	3831±51,3	3849±46,9
Вміст жиру, %	3,79±0,080	3,82±0,060	3,80±0,071	3,78±0,056	3,81±0,040	3,81±0,021
Кількість молочного жиру, кг	139,3±3,80	121,1±4,09**	126,6±2,61**	121,6±2,57***	146,0±1,97	146,6±1,85
	Третя лактація
Надій за 305 днів лактації, кг	3879±111,9	3398±117,9**	3614±79,9*	3403±67,4***	4250±40,2**	4015±46,2
Вміст жиру, %	3,78±0,107	3,83±0,080	3,78±0,095	3,78±0,066	3,80±0,053	3,81±0,047
Кількість молочного жиру, кг	146,6±4,40	130,1±4,54**	136,6±3,01	128,6±2,59***	161,5±1,58**	153,0±1,83
	Найвища лактація
Надій за 305 днів лактації, кг	4257±119,7	3679±83,0***	3931±73,1*	3735±69,5***	4330±52,2	4571±46,0*
Вміст жиру, %	3,79±0,095	3,83±0,072	3,78±0,089	3,81±0,056	3,80±0,041	3,83±0,025
Кількість молочного жиру, кг	161,3±4,68	141,6±3,15***	148,6±2,72*	142,3±2,62***	164,5±2,00	175,1±1,85*

Примітка: *Р > 0,95; **Р > 0,99; ***Р > 0,999

Це вказує на зростання фагоцитарної активності крові.

Позитивний кореляційний зв'язок біохімічних показників крові (r = +0,364…+0,903) з молочною продуктивністю корів-первісток проміжних генотипів бурої худоби може бути використаний як показник біохімічних тестів у селекційному процесі.

Відтворювальна здатність піддослідних корів. Одним із важливих показників, що характеризує відтворювальну здатність корів бурої худоби проміжних генотипів, є сервіс-період, який впливає на рівень їх молочної продуктивності (табл. 3). При подовженому сервіс-періоді за перші три лактації недоотримано: ј Ш - 381 кг, Ѕ Ш - 264 кг, 7/8 Ш - 224 кг молока.

Таблиця - 3. Показники відтворювальної здатності корів проміжних генотипів у розрізі лактацій,

Порода, генотип	n	Лактація	Показники
			сервіс-період, днів	сухостійний період, днів	МОП, днів
Лебединська, ч/п	89	І	96 ± 2,4	-	382 ± 5,1
		ІІ	92 ± 3,1	59 ± 2,6	377 ± 9,8
		ІІІ	88 ± 1,3	56 ± 2,8	374 ± 4,9
ј Ш	153	І	98 ± 2,8	-	384 ± 9,4
		ІІ	93 ± 1,9	70 ± 3,5*	379 ± 8,9
		ІІІ	90 ± 2,4	68 ± 3,7**	376 ± 9,3
Ѕ Ш	127	І	93 ± 2,5	-	379 ± 8,1
		ІІ	90 ± 3,9	65 ± 2,5	376 ± 5,9
		ІІІ	88 ± 4,1	61 ± 2,9	374 ± 9,4
ѕ Ш	233	І	94 ± 3,1	-	380 ± 9,7
		ІІ	92 ± 2,9	68 ± 3,7*	378 ± 8,5
		ІІІ	89 ± 2,4	64 ± 2,9*	375 ± 9,6
7/8 Ш	252	І	90 ± 2,4*	-	376 ± 8,4
		ІІ	86 ± 1,8*	66 ± 2,6*	372 ± 7,9
		ІІІ	83 ± 1,4*	60 ± 2,4	369 ± 8,9
Швіцька, ч/п	459	І	106 ± 2,8**	-	393 ± 8,4
		ІІ	97 ± 1,9	72 ± 2,8**	384 ± 7,7
		ІІІ	92 ± 2,1*	68 ± 2,3***	379 ± 8,5

Примітка: *Р > 0,95; **Р > 0,99; ***Р > 0,999

Встановлена різниця за тривалістю сервіс-періоду у корів проміжних генотипів у розрізі лактацій. Найвищий сервіс-період протягом трьох лактацій у чистопородних швіцьких корів. За третю лактацію тривалість сервіс-періоду у всіх групах корів, порівняно з первістками, зменшилася. Різниця склала від 5 до 14 днів.

Тривалість сухостійного періоду у всіх корів бурої худоби була у межах від 59 до 72 днів, що обґрунтовано як з фізіологічної, так і економічної точки зору. корова генотип лактаційний молочний

Міжотельний період залежить від тривалості сервіс-періоду і складає у корів бурої худоби проміжних генотипів 369 - 393 дні. З віком у корів відбувається скорочення міжотельного періоду.

Характеристика морфологічних ознак та функціональних властивостей вимені корів бурої худоби проміжних генотипів. Важливими показниками, які характеризують якість вимені, є його форма та величина. Вони визначаються за його контуром та співвідношеннями промірів довжини, ширини й глибини. Найкращим вважається вим'я ванноподібної форми.

Показники промірів, які наведено в таблиці 4, характеризують розвиток морфологічних ознак вимені корів і підвищують об'єктивність його оцінки.

Таблиця - 4. Морфофункціональні властивості вимені корів-первісток бурих порід,

Показники	Порода
	лебединська, n=50	УБМ, n=50	швіцька, n=50
Морфологічні ознаки вимені
Обхват вимені, см	102 ± 2,0	120 ± 2,4***	116 ± 2,3***
Довжина вимені, см	33 ± 0,7	37 ± 0,7***	35 ± 0,7*
Ширина вимені, см	30 ± 0,6	35 ± 0,7***	33 ± 0,7**
Глибина передніх часток, см	24 ± 0,5	27 ± 0,5***	26 ± 0,5**
Умовний об'єм вимені, см3	2149 ± 43,0	2894 ± 57,9***	2739 ± 54,8***
Відстань між дійками:
передніми	12,6 ± 0,09	14,9 ± 0,11***	13,3 ± 0,12***
задніми	7,3 ± 0,05	8,9 ± 0,06***	7,9 ± 0,08***
збоку	6,8 ± 0,06	8,2 ± 0,07***	7,1 ± 0,07***
Довжина дійок, см:
передніх	6,61 ± 0,036	6,55 ± 0,051	6,38 ± 0,033***
задніх	6,10 ± 0,047	5,80 ± 0,039	5,70 ± 0,055
Діаметр дійок, см:
передніх	2,60 ± 0,021	2,49 ± 0,020***	2,32 ± 0,027***
задніх	2,83 ± 0,020	2,61 ± 0,020***	2,47 ± 0,029***
Функціональні властивості вимені
Разовий надій, кг	15,2 ± 0,25	17,6 ± 0,28***	16,9 ± 0,31***
Тривалість доїння, хв.	9,50 ± 0,064	10,10 ± 0,081*	10,00 ± 0,071**
Інтенсивність молоковиведення, кг/хв.	1,546 ± 0,0409	1,731 ± 0,0525**	1,689 ± 0,0440*
Індекс вимені, %	45,8 ± 0,92	47,3 ± 0,97	46,9 ± 0,95

Примітка: *Р > 0,95; **Р > 0,99; ***Р > 0,999

Встановлено, що корови-первістки української бурої молочної породи, що створюється за промірами вимені перевищують ровесниць інших генотипів. Основним проміром, який характеризує величину вимені, є його обхват. Різниця за показниками обхвату вимені з чистопородними швіцькими ровесницями склала 3,4 %, з лебединськими - 17,6 % (P>0,999).

Аналогічно встановлена перевага тварин новоствореної породи й за іншими промірами молочної залози. Так, різниця була достовірною за довжиною вимені 5,7% (P>0,95) і 12,1 % (P>0,999); шириною вимені - 6,1 % (P> 0,95) і 16,7 % (P>0,999); глибиною передніх часток - 3,8 % і 12,5 % (P>0,999) і умовним об'ємом вимені - 5,7 % і 34,7 % (P>0,999) відповідно.

Отже, корови-первістки української бурої молочної породи, що створюється достовірно переважають ровесниць лебединської породи за промірами вимені.

Важливе значення при оцінці вимені корів-первісток мають відстань між дійками та їх величина. Ці проміри характеризують не лише морфологічні особливості будови вимені, а і його придатність до машинного доїння. У піддослідних корів-первісток бурої худоби розміри дійок задовольняють вимоги машинного доїння.

Встановлено, що кращими за функціональними властивостями молочної залози є корови української бурої молочної породи, що створюється (табл. 4). Перевага спостерігається за всіма функціональними показниками, порівняно з вихідними лебединською і швіцькою породами. Одним із основних показників технологічності є інтенсивність молоковиведення. Цей показник у корів української бурої молочної породи, що створюється склав 1,731 кг/хв., що на 0,185 кг/хв. (P>0,99) та 0,042 кг/хв. (P>0,95) відповідно більше, ніж у лебединських та швіцьких ровесниць.

Оцінка бугаїв-плідників бурої худоби за якістю нащадків. Характеристикою цінності маточного поголів'я тієї чи іншої лінії є рівень молочної продуктивності. У таблиці 5 наведено дані продуктивності корів, які належать до різних ліній української бурої молочної породи, що створюється. У результаті порівняльного аналізу встановлено, що перевагу за величиною надою мають первістки лінії Стретча 143612, Елеганта 148551 і Лайласана 131528. Аналогічно від них одержано і більшу кількість молочного жиру.

Таблиця - 5. Молочна продуктивність корів-первісток різних ліній української бурої молочної породи,

Лінія	Кількість, гол	Надій, кг	Жир, %	Жир, кг
	бугаїв	дочок
Дістінкшна 159523	3	61	4204,8 ± 113,18	3,82 ± 0,016	160,6 ± 4,68
Елеганта 148551	3	280	4455,9 ± 55,43	3,84 ± 0,007	171,1 ± 2,24
Концентрата 106157	3	68	4165,7 ± 105,56	3,79 ± 0,009	157,8 ± 4,02
Лайласана 131528	3	80	4417,3 ± 107,74	3,82 ± 0,010	168,7 ± 4,15
Орегона 86356	3	50	4235,2 ± 113,81	3,81 ± 0,009	161,6 ± 4,44
Пейвейна 136140	5	173	3883,8 ± 71,72	3,81 ± 0,007	147,9 ± 2,71
Стретча 143612	3	233	4488,7 ± 70,52	3,83 ± 0,007	171,9 ± 2,75

Продуктивність матерів бугаїв різних ліній коливається від 6358 кг до 9575 кг. Найбільший надій за найвищу лактацію у матерів бугаїв ліній Елеганта 148551 - 9575 кг, Стретча 143612 - 8974 кг, Лайласана 131528 - 8951 кг.

Формування високопродуктивних родин бурої худоби. У племзаводі „Михайлівка” створено 15 провідних родин (табл. 6). Середній надій представниць родин племзаводу “Михайлівка” склав 5353 кг молока з вмістом жиру - 3,96 %. Із 204 представниць 15 досліджених родин більшість (58 %) мали надій понад 5500 кг молока, а у 45 % тварин вміст жиру в молоці склав понад 4,0 %. Частка впливу родини на надій корів досліджуваного стада становить 28,9 %, на вміст жиру в молоці - 31,1 %, на кількість молочного жиру - 30,1 %, на живу масу - 29,9 %.

Таблиця - 6. Характеристика кращих родин племзаводу “Михайлівка” за молочною продуктивністю,

Кличка і номер родоначальниці	n	Надій, кг	Вміст жиру, %	Кількість молочного жиру, кг
Лента 3671	8	5165±602,6	4,00±0,044	206,6±18,43
Луна 7320	18	5803±664,9	3,85±0,031	223,4±26,23
Лаврина 5566	14	5857±831,0	3,95±0,035	231,4±33,52
Тундра 16164	14	5948±598,9	4,03±0,037	239,7±21,98
Зоря 17	13	5618±517,3	3,94±0,040	221,3±19,44
Гілка 99020	9	5835±741,2	3,99±0,054	232,8±29,72
Японка 366	15	5957±583,5	3,97±0,051	236,5±21,74
Мила 3169	11	5503±582,1	4,01±0,133	220,7±18,58
Адрена 18887	6	5515±294,5	4,06±0,043	223,9±9,40
Билка 3088	13	5426±590,9	3,81±0,116	206,7±19,21
Альфа 3253	18	5803±664,9	3,92±0,034	227,5±21,15
Зойка 364	19	4864±365,0	3,90±0,040	189,7±11,62
Забава 755	11	4513±777,3	4,04±0,033	182,3±29,79
Балушка 4006	12	4433±307,0	4,09±0,128	181,3±10,38
Найдена 10	23	4444±596,8	4,05±0,045	180,0±27,31

Збільшення в родоводі кількості корів-рекордисток є однією із важливих умов отримання цінного генетичного потенціалу.

Надій корів-рекордисток коливається від 8242 кг до 9543 кг із збереженням високої жирномолочності. Аналіз родоводів корів-рекордисток показав, що вони одержані в результаті аутбредного підбору проміжних генотипів (табл. 7).

Більшою перевагою за рівнем надою, порівняно з матерями, характеризуються рекордистки, які одержані в результаті топ-кросу і бот-кросу. Використання інбредних тварин у підборі сприяє як підвищенню молочної продуктивності, так і її консолідації у нащадків.

Таблиця - 7. Молочна продуктивність корів-рекордисток при різних типах підбору,

Тип підбору	Кількість корів-рекордисток	Продуктивність дочок за найвищу лактацію	Різниця дочки - матері
		надій, кг	жир, %	надій, кг	жир, %
Аутбредний: - аут-крос	8	9269 ± 790,1	3,91 ± 0,042	+930***	-0,06
- топ-крос	4	7535 ± 810,0	3,88 ± 0,039	+1422***	+0,03
- бот-крос	6	7539 ± 895,5	3,88 ± 0,040	+1475***	-0,19

Примітка: *** Р > 0,999

Селекційна програма високопродуктивного молочного стада української бурої молочної породи, що створюється. Використання у селекційній практиці бугаїв-лідерів сприяє підвищенню продуктивності великої рогатої худоби. Враховуючи показники продуктивності, які досягнуті у племзаводі за минулий час, розроблені параметри подальшого селекційного вдосконалення стада щодо продуктивних і племінних якостей української бурої молочної породи (табл. 8).

Таблиця - 8. Параметри добору корів у племядро племзаводу “Михайлівка” при створенні стада з надоєм повновікових корів 6000 кг молока

Показники	Лактація
	І	ІІ	ІІІ
Надій за 305 дн., кг	5300	5900	6500
Вміст жиру в молоці, %	4,0	4,0	4,0
Вміст білка в молоці, %	3,4	3,5	3,5
Інтенсивність молоковиведення, кг/хв.	1,6	1,8	1,9
Жива маса, кг	550	600	650
Висота в холці, см	138	140	145
Коса довжина тулуба, см	158	160	162
Обмускуленість, балів	6,0	6,5	6,5
Об'єм тіла, балів	6,5	7,5	8,0
Форма тулуба, балів	7,0	8,0	8,0
Вим'я, балів	7,0	8,0	9,0

При цілеспрямованій селекції на молочну продуктивність важливим є формування у тварин молочного типу будови тіла при збереженні доброї м'ясної продуктивності. Тому, слід здійснювати добір молодняку без вад екстер'єру, з міцною конституцією, що є важливою передумовою здоров'я та значного продуктивного довголіття.

Економічна ефективність досліджень. Ефективність використання бугаїв-плідників швіцької породи різних селекцій при створенні української бурої молочної породи визначається рівнем підвищення молочної продуктивності. За вартістю додаткової молочної продукції базисної жирності від корів української бурої молочної породи за першу, третю і найвищу лактації одержано грошових надходжень у фактичних цінах 2008 року відповідно: 613,1 грн., 700,1 грн., 136,1 грн.

Внаслідок використання розробленої програми селекції української бурої молочної породи чистий прибуток на одну корову склав 39,8 грн.

ВИСНОВКИ

1. Проведеними комплексними дослідженнями продуктивних, технологічних, екстер'єрних та інтер'єрних ознак тварин проміжних генотипів встановлена доцільність використання бугаїв-плідників швіцької породи західноєвропейської та північноамериканської селекції при створенні української бурої молочної породи.

2. Встановлено, що жива маса телиць збільшується при підвищенні частки крові за швіцькою породою до 7/8. У віці 6 місяців різниця склала 5,4 - 12,6 %, у віці 12 місяців - 5,6 - 8,4 %, у віці 18 місяців - 3,1 - 7,2 % порівняно з живою масою ровесниць інших проміжних генотипів. Частка впливу породи на динаміку живої маси телиць проміжних генотипів залежно від віку найвища у тварин з часткою спадковості швіців ј та 7/8 і склала від 29,3 % (P>0,99) до 63,9 % (P>0,99).

3. Рівень молочної продуктивності помісних корів за всіма лактаціями підвищується зі збільшенням частки спадковості швіцької породи. Надій корів з часткою крові швіцької породи 7/8 за першу лактацію склав 3687 кг, другу - 3831 кг, третю - 4250 кг і за найвищу - 4330 кг. Різниця з ровесницями лебединської породи склала 633 - 852 кг. Частка впливу генотипу корів бурої худоби на їх надій залежно від лактації склала від 2,1 % до 27,6 %, на вміст жиру в молоці - 0,3 % - 23,2 % і кількість молочного жиру - 2,2 % - 29,3 %, відповідно.

4. У піддослідних корів проміжних генотипів найвищі надої за першу, другу, третю і найвищу лактації були на другому місяці лактаційного періоду. Пластичність помісячних надоїв корів проміжних генотипів коливається від 0,73 до 0,82, що свідчить про їх середню пластичність. У корів-рекордисток коефіцієнт повноцінності лактації був у межах від 75,6 % до 87,1%.

5. Морфологічні та біохімічні показники крові корів-первісток проміжних генотипів бурої худоби характеризуються межами фізіологічної норми. Позитивний кореляційний зв'язок показників крові з молочною продуктивністю первісток проміжних генотипів бурої худоби може бути використаний як показник біохімічних тестів у селекційному процесі.

6. Встановлено, що найвищі показники відтворювальної здатності протягом трьох лактацій були у чистопородних швіцьких корів. З віком відбувається скорочення сервіс-періоду на 5 - 14 днів, сухостійного періоду - на 2 - 6 дні, міжотельного періоду - на 2 - 14 днів порівняно з первістками.

7. Проміри вимені та дійок корів-первісток проміжних генотипів бурої худоби характеризують розвиток молочної залози. Первістки української бурої молочної породи, що створюється перевищують ровесниць швіцької та лебединської порід за обхватом вимені - на 13,7 % - 17,6 % (P>0,999), довжиною вимені - на 5,7 % (P>0, 99) і на 12,1 % (P>0,99), умовним об'ємом вимені - на 5,7 % (P>0,99) і на 34,7 % (P>0,999).

8. За проявом молочної продуктивності у дочок визнано кращими бугаїв-плідників ліній Стретча 143612 (СІ + 453), Лайласана 131528 (СІ + 385) і Елеганта 148551 (СІ + 590), які використовувалися у селекційному процесі при створенні української бурої молочної породи. Продуктивність матерів бугаїв різних ліній коливається від 6358 кг до 9575 кг. Найбільший надій за найвищу лактацію у матерів бугаїв ліній Елеганта 148551 - 9575 кг, Стретча 143612 - 8974 кг, Лайласана 131528 - 8951 кг.

9. В українській бурій молочній породі, що створюється сформовано та досліджено за комплексом ознак 15 високопродуктивних родин, які впливають на генетичне удосконалення бурої худоби і отримання препотентних бугаїв-плідників. Найбільш цінними є родини Тундри 16164 (2-6215-3,9), Адрени 88818 (4-5970-3,9), Ленти 3671 (3-5497-3,9), Японки 366 (1-5230-3,9), Альфи 3253 (3-5490-4,3).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. У племінних господарствах, незалежно від форм власності, з розведення української бурої молочної породи, що створюється добір корів проводити відповідно до параметрів бажаного типу: надій за першу лактацію 4200 кг, третю лактацію - 5300 кг, вміст жиру та білка в молоці - не нижче стандарту породи, інтенсивність молоковиведення - 1,60 - 1,80 кг/хв.

2. Для подальшого удосконалення української бурої молочної породи, що створюється селекційну роботу доцільно проводити з перспективними лініями: Елеганта 148551, Стретча 143612, Дістінкшна 159523, Лайласана 131528, Орегона 86356 через бугаїв-лідерів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Болгова Н. В. Загальна характеристика і особливості бурої худоби / Н. В. Болгова // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. “Тваринництво”. - Суми, 2005. - Вип. 9 - 10 (9 - 10). - С. 13 - 16.

2. Болгова Н. В. Мас-спектрометричне вивчення тригліцеридної фракції ліпідів молочного жиру корів різних порід / Н. В. Болгова, В. Д. Чіванов // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. “Тваринництво”. - Суми, 2007. - Вип. 9 (13). - С. 10 - 12. (дисертант приймала участь у постановці експериментальних дослідів, провела аналіз експериментальних даних).

3. Болгова Н. В. Оцінка бугаїв-плідників бурої худоби за продуктивними та технологічними ознаками їх дочок в залежності від походження і лінійної належності / Н. В. Болгова // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. “Тваринництво”. - Суми, 2008. - Вип. 7 (15). - С. 13 - 23.

4. Болгова Н. В. Оцінка відтворювальних якостей корів бурої худоби різних генотипів / Н. В. Болгова // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. “Тваринництво”. - Суми, 2008.

5. Болгова Н. В. Оцінка корів бурої породи різних генотипів за живою масою / Н. В. Болгова // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології імені С.З. Гжицького. - Львів, 2008. -Т. 10, № 2 (37). - Ч. 3. - С. 17 - 22.

6. Болгова Н. В. Оцінка корів бурої худоби різних генотипів за молочною продуктивністю / Н. В. Болгова // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. Сер. “Сільськогосподарські науки”. - Луганськ, 2008. - Вип. 93. - С. 132 - 143.

7. Болгова Н. В. Ріст і розвиток молодняку різних генотипів / Н. В. Болгова // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Сер. “Сільськогосподарські науки”. - Луганськ, 2008. - Вип. 86. - С. 303 - 310.

АНОТАЦІЯ

Болгова Н.В. Селекційно-генетична оцінка проміжних генотипів української бурої молочної породи, що створюється. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Державний вищий навчальний заклад “Херсонський державний аграрний університет”, Херсон, 2009.

У роботі викладені результати досліджень щодо формування живої маси, екстер'єру, молочної продуктивності, характеру лактаційної діяльності, морфологічних і функціональних властивостей вим'я, відтворної здатності, ролі основних селекційних формувань у генетичному поліпшенні української бурої молочної породи.

Встановили, що найбільше значення частки впливу на живу масу корів проміжних генотипів має лактація (25,3 % - 38,0 %; P>0,999), а вплив генотипу дещо менший (11,1 % - 20,9 %).

Вплив генотипу на молочну продуктивність, вміст жиру в молоці і його кількість у корів проміжних генотипів склав 2,1 % - 27,6 %. Отже, із збільшенням спадковості швіцької породи вплив генотипу на продуктивні показники збільшується.

Істотно поліпшуються фенотипові ознаки вимені у тварин зі спадковістю 7/8 швіцької породи. Різниця за показниками обхвату вимені з чистопородними швіцькими ровесницями склала 3,4 %, з лебединськими - 17,6 % (P>0,999), за довжиною вимені 5,7% (P>0,95) і 12,1 % (P>0,999); шириною вимені - 6,1 % (P> 0,95) і 16,7 % (P>0,999); глибиною передніх часток - 3,8 % і 12,5 % (P>0,999) і умовного об'єму вимені - 5,7 % і 34,7 % (P>0,999) відповідно.

Визначено вплив селекційно-генетичних факторів на прояв господарськи корисних ознак у корів. Встановлено, що тварини української бурої молочної породи, що створюється у усі вікові періоди переважали чистопородних ровесниць за всіма показниками, які характеризуються високими селекційно-генетичними параметрами і біологічними властивостями.

В економічному відношенні для виробництва молока доцільно розводити корів генотипу 7/8 спадковості швіцької породи. При цьому від тварин бажаного генотипу отримано додатково за першу, третю і найвищу лактації 613,1 грн., 700,1 грн., 136,1 грн. відповідно.

Ключові слова: корова, генотип, порода, телиця, молочна продуктивність, лінія, родина, ріст тварини.

Болгова Н.В. Селекционно-генетическая оценка промежуточных генотипов украинской бурой молочной породы, которая создается. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Государственное высшее учебное заведение “Херсонский государственный аграрный университет”, Херсон, 2009.

Наблюдается тенденция улучшения показателей роста с увеличением доли швицкой породы. С 6 месяцев превышение живой массы телок генотипа 7/8 наследственности швица над животными лебединской и швицкой породы, а также сверстницами промежуточных генотипов составило 5,4 %, 6,1 %, 19,8 %, 14,1 %, 16,5 %. Установлено, что наибольшее влияние наследственного фактора приходится на живую массу телочек при первом осеменении (31,2% - 50,7 %; P>0,99…0,999).

Превышение живой массы коров украинской бурой молочной породы прослеживается за все учтенные лактации. Разница по первой лактации составила 5,9 - 20,9 кг, по второй - 8,3 - 32,8 кг, по третей - 23,9 - 50,3 кг в сравнении с коровами лебединской, швицкой пород и их помесями.

С увеличением наследственности швицкой породы у помесных животных увеличивается живая масса.

С помощью однофакторного дисперсионного анализа определили силу влияния фактора генотипа и лактации на живую массу коров. Установили, что наибольшее значение силы влияния на живую массу коров промежуточных генотипов имеет лактация (25,3 % - 38,0 %; P>0,999), а влияние генотипа незначительное (11,1 % - 20,9 %).

Повышение доли наследственности швицкой породы выше ѕ привело к росту молочной продуктивности по третьей лактации на 145 кг в сравнении со швицкими коровами, а животных лебединской породы превосходят по всем учтенным лактациям на 73 - 371 кг молока.

Влияние генотипа на молочную продуктивность, содержание жира в молоке и его количество у коров промежуточных генотипов составляет 2,1 - 27,6 %. Таким образом, с увеличением наследственности швицкой породы влияние генотипа на продуктивные показатели возрастает.

Существенно улучшаются морфофункциональные признаки вымени у животных с 7/8 наследственности швицкой породы. По показателям обхвата вымени коровы-первотелки превышали чистопородных швицких и лебединских животных на 3,4 % и 17,6 % соответственно, по длине вымени - на 5,7 % и 12,1 %, ширине вымени - 6,1 % и 16,7 %, глубине...