Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут розведення і генетики тварин

УДК: 636.2.034.06.082 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Селекційно-генетичні та біологічні особливості тварин подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Щербатюк Наталія Володимирівна

Київ - Чубинське, 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Сірацький Йосип Зенонович, Інститут розведення і генетики тварин УААН, завідувач відділу відтворення

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Федорович Єлизавета Іллівна, Інститут біології тварин УААН, завідувач лабораторії біологічних основ генетики і селекції тварин екстер'єрний біохімічний молочний

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Найденко Катерина Андріївна, Національний університет біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України, доцент кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин ім. М.А.Кравченка

Захист дисертації відбудеться „19” травня 2009 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська обл., Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська обл., Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

Автореферат розісланий „15” квітня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.В.Мільченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Формування ринкових відносин у тваринництві України зумовлює необхідність значного підвищення рентабельності та ефективності галузі, зокрема молочного скотарства, що може бути здійснено за рахунок зростання продуктивності худоби за відносного зниження витрат на одержання продукції. Головними чинниками збільшення продуктивності худоби є підвищення генетичного потенціалу тварин засобами селекції і створення їм оптимальних умов вирощування, годівлі і утримання для повної його реалізації. Вирішення проблеми підвищення генетичного потенціалу продуктивності худоби в значній мірі залежить від правильного і своєчасного використання досягнень генетики і селекції та від знання стану порід.

За даними В.П.Бурката (2003), М.Я.Єфіменка (1996, 1991), Є.І.Федорович, Й.З.Сірацького (2004), кожна порода характеризується властивими їй біологічними, селекційно-генетичними та господарськи корисними ознаками, що формуються в певних умовах середовища і зумовлені спадковістю тварин. Породи сільськогосподарських тварин складаються із різнорідних особин зі складною спадковою різноманітністю. Вони відрізняються одна від одної генетичною структурою.

За останні десятиріччя в Україні відбувалися значні зміни в породному складі великої рогатої худоби. У процесі ведення селектогенезу з чорно-рябою худобою створено і затверджено нове селекційне досягнення - українську чорно-рябу молочну породу з центрально-східним, поліським, західним, південним та сумським внутрішньопородними і харківським, київським та подільським заводськими типами. Однак до цього часу не проведено глибоких досліджень з вивчення екстер'єрно-конституційних і селекційно-біологічних особливостей тварин подільського заводського типу. Фрагментарні дані з цих питань не дають можливості всебічно охарактеризувати тварин вищеназваного типу.

Тому дослідження, направлені на комплексне вивчення закономірностей росту й розвитку ремонтних телиць, екстер'єрно-конституційних особливостей, молочної продуктивності, відтворювальної здатності та функціональних ознак вимені корів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи, проведені в конкретних природно-кліматичних та кормових умовах, є актуальними і мають важливе теоретичне і практичне значення для науковців та спеціалістів тваринництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН «Розробити методи підвищення відтворювальної здатності у великої рогатої худоби нових порід і типів у 2005 році» (№ державної реєстрації 01011U003123) і «Консолідувати та підвищити за основними ознаками продуктивний потенціал створених та вивести нові породи і типи молочної худоби» в 2006-2007 роках (№ державної реєстрації 010U1005843).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчити закономірності росту, екстер'єрно-конституційні та фізіолого-біохімічні особливості, молочну продуктивність, відтворювальну здатність та функціональні властивості вимені корів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи.

Для реалізації мети необхідно було вивчити: ріст телиць та корів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи у період їх вирощування; лінійний ріст тварин; індекси будови тіла; молочну продуктивність корів; морфофункціональні властивості вимені; ріст та екстер'єрні особливості тварин різних ліній; молочну продуктивність та відтворювальну здатність корів різних ліній; взаємозв'язок живої маси корів у період вирощування, екстер'єрно-конституційних особливостей, показників відтворювальної здатності та віку першого осіменіння і віку першого отелення з їх молочною продуктивністю; вплив батьків і ліній на формування молочної продуктивності корів; газообмін та використання енергії організмом тварин різних ліній; біохімічні показники крові телиць і корів різних ліній.

Об'єктом досліджень були закономірності росту живої маси, екстер'єрно-конституційні параметри, молочна продуктивність, морфофункціональні властивості вимені, відтворювальна здатність, вплив різних факторів на молочну продуктивність корів, газоенергетичний обмін та біохімічні показники крові тварин.

Предметом досліджень були ремонтні телиці та корови подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи.

Методи дослідження: зоотехнічні - жива маса, лінійні проміри статей тіла, індекси будови тіла, молочна продуктивність, тривалість сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів, морфофункціональні властивості вим'я; біохімічні - біохімічні показники крові; фізіологічні - газообмін, баланс енергії; біометричні - середні величини та їх похибки, показники вірогідності результатів досліджень, частка впливу та коефіцієнти кореляції.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в господарсько-кліматичних умовах Поділля проведено всебічне вивчення у порівняльному аспекті росту й розвитку, лінійного росту, екстер'єрно-конституційних особливостей, селекційно-генетичних факторів, молочної продуктивності, морфофункціональних властивостей вимені, відтворної здатності, газоенергетичного обміну, балансу енергії та біохімічних показників крові у тварин різних ліній подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи. Вивчено вплив інтенсивності росту, екстер'єрно-конституційних показників, тривалості сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів, віку першого осіменіння та першого отелення, батьків і лінії на формування молочної продуктивності корів. Розроблено параметри відбору тварин подільського заводського типу за живою масою, промірами статей тіла і показниками відтворної здатності, що сприятиме створенню високопродуктивних стад у конкретних грунтово-кліматичних та виробничих умовах Поділля.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані експериментальні дані можуть бути використані при створенні конкурентоспроможних стад та при розробці довготривалих програм селекції і перспективних планів селекційно-племінної роботи зі стадами української чорно-рябої молочної породи. Вони впроваджені у господарствах різної форми власності Дунаєвецького району Хмельницької області, що підтверджується актом впровадження від 30 грудня 2007 року.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто організовано і проведено науково-господарські та лабораторні дослідження, зібрано дані первинного зоотехнічного обліку, проведено їх статистичну обробку та аналіз. Самостійно описано і узагальнено одержані результати, сформульовано висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень дисертаційної роботи оприлюднені і одержали позитивну оцінку на: щорічних засіданнях відділу відтворення та вченої ради Інституту розведення і генетики тварин УААН у 2004-2007 роках; міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасного тваринництва», присвяченій 85-річчю біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно-технічного університету (Кам'янець-Подільський, жовтень, 2005); IV науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (Чубинське, травень, 2006); науково-теоретичній конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів та магістрів Подільського державного аграрно-технічного університету (Кам'янець-Подільський, березень, 2006); V науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (Чубинське, квітень, 2007); науково-теоретичній конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів та магістрів Подільського державного аграрно-технічного університету (Кам'янець-Подільський, березень, 2007); міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи ведення тваринництва з використанням генофонду високопродуктивних порід та типів тварин» (Кам'янець-Подільський, травень, 2007).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено в журналах «Тваринництво України», «Вісник аграрної науки», міжвідомчих наукових тематичних збірниках та матеріалах конференцій. Всього за темою дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових праць, в тому числі у фахових виданнях - 5.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 189 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 63 таблицями і 1 рисунком. Робота містить вступ, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновки, пропозиції виробництву, список використаних літературних джерел, додатки. Перелік використаної літератури нараховує 381 найменування, з них 55 - іноземною мовою.

матеріал та методи досліджень

Експериментальну частину роботи виконано в Інституті розведення і генетики тварин УААН та в ТОВ «Козацька долина 2006» Дунаєвецького району Хмельницької області за період з 2005 по 2008 роки.

Дослідження проведені згідно схеми (рис. 1) на 1206 телицях та 823 коровах подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи. Для проведення науково-виробничого досліду було сформовано чотири групи повновікових корів по 14 голів у кожній та чотири групи телиць - по 15 голів у групі: перша група (контрольна) - тварини лінії Рефлекшн Соверінга, друга - тварини лінії Айвенхоу, третя - тварини лінії Віс Бек Айдіала і четверта - тварини лінії Монтвік Чіфтейна.

Умови годівлі, догляду і утримання були однаковими для тварин усіх груп. Живу масу ремонтних телиць вивчали за даними зоотехнічного обліку та щомісячних індивідуальних зважувань.

Абсолютний приріст (D) за окремі вікові періоди і за весь період досліджень визначали за формулою: D = W2 - W1, де W2 і W1 - кінцева і початкова жива маса, кг.

Середньодобовий приріст визначали за формулою: ДМ = , де W2 і W1 - кінцева і початкова жива маса, кг; t2 і t1 - вік в кінці і на початку періоду, дні.

Відносний ріст молодняку вираховували за формулою С.Броді (В. Засуха, М.В. Зубець, Й.З. Сірацький та ін., 1999).

Лінійний ріст піддослідного молодняку вивчали у 3-, 6-, 9-, 12-, 15- і 18-місячному віці, а корів (n=238) - на 2-3-му місяцях третьої лактації шляхом взяття основних промірів у всіх тварин та визначення індексів будови тіла. Визначали висоту в холці, висоту в крижах, косу довжину тулуба, глибину і ширину грудей (палкою); обхват грудей за лопатками, обхват п'ястка (стрічкою), ширину в маклаках та сідничних горбах, довжину голови (циркулем). Шляхом співвідношення відповідних промірів вираховували індекси будови тіла тварин (А.И.Чижик, 1979; Й.З.Сірацький та інші, 2001).

Дослідження морфологічних особливостей вимені піддослідних корів визначали шляхом взяття промірів молочної залози на 3-му місяці лактації. Функціональні властивості вимені вивчали за інтенсивністю молоковіддачі (л/хв.) за методикою, розробленою Латвійською сільськогосподарською академією (1970).

Продуктивні якості маточного поголів'я оцінювали у розрізі лактацій на 823 коровах за такими показниками: надій, кг; вміст жиру, %; кількість молочного жиру, кг; тривалість лактації, днів; надій 4% молока за 305 днів лактації, кг; надій молока базисної жирності, кг і коефіцієнт молочності. Оцінку молочної продуктивності корів проводили згідно даних зоотехнічного обліку та на основі проведених щомісячно контрольних доїнь протягом лактації. Вміст жиру в молоці визначали за методом Гербера.

Рис. 1. Схема досліджень

Коефіцієнт молочності визначали за формулою, запропонованою Н.П. Погрібною та В.А. Багрієм (1993): КМ = (Х · 100) / ЖМ, де КМ - коефіцієнт молочності, Х - середній надій молока стандартної жирності, кг, ЖМ - середня жива маса корови, кг.

Оцінку відтворювальної здатності корів проводили за тривалістю сервіс-, сухостійного і міжотельного періодів, віком першого осіменіння і першого отелення, тривалістю тільності та коефіцієнтом відтворювальної здатності за загальноприйнятими методиками (П.И.Викторов, 1991). Коефіцієнт відтворної здатності корів визначали за формулою: КВЗ = 365 / МОП, де МОП - міжотельний період, днів (В.І.Костенко та співавт., 1995).

Індекс адаптації визначали за формулою, запропонованою Й.З.Сірацьким та ін. (1994): І = (365 - МОП) / МЖ · 27,40, де І - індекс адаптації, МОП - міжотельний період, днів, 365 - кількість днів у році, МЖ - молочна продуктивність корови за закінчену, скорочену або за 305 днів лактації, виражена у кілограмах молочного жиру.

Біохімічні показники крові визначали у телиць 9- і 15-місячного віку та у корів на 3-му місяці лактації. Для цього було відібрано по три телиці та корови з кожної групи. У піддослідних тварин брали кров з яремної вени через три-чотири години після ранкової годівлі. У крові визначали вміст гемоглобіну, загального білка сироватки крові, кальцію, кількість еритроцитів та лейкоцитів, ШОЕ, вміст альбумінів та глобулінів, глобулінові фракції, сечовину, креатинін, холестерин, загальні ліпіди та глюкозу.

Для отримання сироватки проби крові центрифугували. Загальний білок у крові визначали рефрактометрично, концентрацію гемоглобіну, кількість еритроцитів в 1 ммі - фотоелектричним еритрогемометром моделі 065, кількість лейкоцитів - за загальноприйнятою методикою, креатинін - за кольоровою реакцією з діацетил-монооксином із застосуванням набору хімічних реактивів чешської фірми "Лахема", холестерин - фотометричним методом на фотометрі "Епол-2" з термостатистичним пристроєм і мікрокюветами з використанням набору реактивів фірми "Елітер" виробництва Франція-Бельгія, вміст цукру в крові - за методикою Сомоджи (В.Е.Чумаченко і співавт., 1990; В.С.Козырь и др., 2002), кальцію - за Де-Ваардом, фракції білків - за С.А.Карпюком (1962), сечовину визначали уреазним методом, ШОЕ - за загальноприйнятою методикою.

У ці ж вікові періоди у телиць та у корів у зимовий і літній періоди на трьох тваринах із кожної групи досліджували газообмін в респіраційних дослідах «масковим» методом. Показники газообміну визначали за два суміжні дні, три рази за добу: за годину до ранкової годівлі, через три години після ранкової та після вечірньої годівлі (Инструкция для лабораторий государственной агротехнической службы по анализам кормов, МСХ СССР, 1982; Е.А.Надальяк, В.И.Агафонов, 1986; А.Т.Цвигун, 1993). Дослідження проводили п'ятихвилинними сеансами з урахуванням частоти дихання на другій та четвертій хвилинах досліджень. Вміст вуглекислого газу та кисню в повітрі приміщень та у видихуваному тваринами повітрі визначали за допомогою газоаналізатора ГХП-100. Розрахунки легеневого газообміну проводили за методикою, описаною А.А.Скворцовой, И.И.Хреновым (1961). При проведенні респіраційних досліджень протягом трьох діб визначали температуру тіла та частоту дихання тварин. За співвідношенням між виділеним вуглекислим газом і спожитим киснем розраховували дихальний коефіцієнт і теплопродукцію. Теплопродукцію визначали за формулою: ТП = О2 · 15,988 + 5,144 · (СО2 : О2), де ТП - теплопродукція, МДж, О2 - кисень, л, СО2 - вуглекислий газ, л.

На основі газообміну за загальноприйнятими методиками був розрахований баланс енергії в організмі піддослідних тварин, враховуючи валове надходження енергії з кормами, її непродуктивні витрати, а також витрати на теплопродукцію і продукцію у вигляді приросту живої маси і молока. При цьому вираховували: валову енергію раціону згідно рівняння регресії: ВЕ = 23,95 СП + 39,77 СЖ + 20,05СК + 17,46 БЕР, де СП, СЖ, СК, БЕР - відповідно сирі протеїн, жир, клітковина, безазотисті екстрактивні речовини; обмінну енергію - сума теплопродукції та чистої енергії; теплопродукцію - виходячи із показників газообміну; енергію молока - за формулою Gaines (A.F.Carson et al., 2002; W.L.Gaines, O.J.Overman, 1938; Э.В.Овчаренко, 1975): Е мол = (304,8 + 114,1Е)·К, де Е - процент жиру в молоці, К - кількість надоєного молока, кг; енергію підтримки: ЧЕ під = 5,67 + 0,06 М, де М - жива маса тварин; енергію активності: ЧЕ акт = 0,42 кДж/год./кг/М, де М - жива маса тварин; чисту енергію - сума енергії молока (приросту), енергії підтримки та енергії активності; чисту енергію приросту: ЧЕ пр , де ДМ - середньодобовий приріст, кг, М - жива маса тварини, кг; відношення обмінної енергії до валової, теплопродукції та енергії молока до валової і обмінної енергії, які виражені у відсотках.

Біометричну обробку одержаних результатів досліджень проводили за Е.К.Меркурьевой (1983), Н.А.Плохинским (1969, 1970), А.Т.Опрею (1994) з використанням сучасного програмного забезпечення (Microsoft Excel, Statistika).

Результати власних досліджень

Ріст і розвиток телиць. Встановлено, що телички подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи мали добрі показники живої маси. У новонароджених тварин цей показник складав 30,3, у 3 місяці - 76,7, у 6 - 132,5, у 9 - 196,7, у 12 - 267,0, у 15 - 340,7, у 18 -418,4 кг.

У різні вікові періоди у них спостерігалися різні середньодобові прирости (табл. 1). Найвищими ці показники були у теличок у віці 15-18 місяців - 858,3 г. Найбільша відносна швидкість росту у теличок спостерігалася у віці від народження до 3-місячного віку - 86,69 %. Найвищою відносною інтенсивністю росту характеризувалися телички ліній Айвенхоу та В.Б.Айдіала.

Дослідженнями встановлено, що у корів у період вирощування спостерігалася різна жива маса.

Екстер'єрно-конституційні особливості української чорно-рябої молочної худоби. Корови подільського заводського типу були добре розвинені (табл. 2). Однак між тваринами різних ліній існували певні відмінності за екстер'єрно-конституційними ознаками.

Табл. 1. Середньодобові прирости та відносна швидкість росту теличок подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи

У різні вікові періоди ріст телиць у висоту, ширину і глибину відбувався нерівномірно. З віком тварин відбувалося збільшення з невеликими коливаннями індексів масивності, розтягнутості, грудного, тазогрудного і великоваговості та зменшення індексу довгоногості. Найвищими висотними промірами та довжини тулуба характеризувалися корови лінії В.Б.Айдіала, широтними - тварини лінії Айвенхоу, а найнижчі висотні проміри спостерігалися у повновікових корів лінії Р.Соверінга, широтні - у ровесниць М.Чіфтейна та Р.Соверінга.

Табл. 2. Проміри статей тіла корів (n=238) подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи, см (M±m)

Індекси будови тіла повновікових корів свідчать, що тварини подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи були компактними, мали широкий і глибокий тулуб, добре розвинену грудну клітку та добре виповнену задню третину тулуба.

Морфологічні та функціональні властивості вимені корів. Аналіз морфофункціональних властивостей молочної залози показує, що корови подільського заводського типу в основному мали чашо- та ванноподібну форму вимені, яке було добре розвинене у довжину і ширину, частки рівномірно розвинені, дійки циліндричної форми (табл. 3). Форма молочної залози і дійок, їх розміри і розташування свідчать про добру придатність тварин до машинного доїння. За обхватом, довжиною і шириною вим'я тварини ліній Р.Соверінга та М.Чіфтейна поступалися ровесницям ліній Айвенхоу і В.Б.Айдіала.

Найвища швидкість молоковіддачі відмічена у первісток лінії Айвенхоу (1,86±0,07 л/хв.). а найнижчий показник мали корови лінії М.Чіфтейна (1,74±0,07 л/хв.).

Табл. 3. Проміри вимені піддослідних корів, см (M±m)

Молочна продуктивність. У корів різних ліній у розрізі лактацій встановлена різна молочна продуктивність (табл. 4). Найвищою молочною продуктивністю за всі досліджені лактації характеризувалися корови лінії В.Б.Айдіала і Айвенхоу. Частка впливу лінії на надій, залежно від лактації, знаходилася в межах 10,68-32,20, на вміст жиру в молоці - в межах 10,72-22,20 та на кількість молочного жиру - в межах 14,20-20,17 %.

На формування молочної продуктивності корів суттєво впливала жива маса у період їх вирощування (табл. 5). Найвищі надої були отримані від корів, жива маса яких у період вирощування складала: новонароджених - 34 кг і більше, у 6-місячному віці - 160 кг і більше, у 12-місячному - 280-300, у 18-місячному - 390-410 та при першому осіменінні - 390-410 кг.

Встановлено, що частка впливу живої маси корів у період їх вирощування при народженні на надій складала, залежно від лактації, 9,22-30,91, на вміст жиру в молоці - 7,13-9,07, на кількість молочного жиру - 2,22-13,16, у 6-місячному віці - відповідно 11,16-34,94; 4,57-11,66; 4,46-10,94, у 12-місячному - 19,54-32,84, 4,85-10,14, 4,76-8,98, у 18-місячному - 31,32-36,30, 13,99-17,16, 12,08-21,70 та при першому осіменінні - 30,94-38,89, 7,76-19,41, 11,27-15,16%.

Виявлено значну залежність надоїв від промірів статей тіла корів. Найвища молочна продуктивність була у корів з висотою в холці 134-137, глибиною грудей - 72-74, шириною грудей - 49-51, обхватом грудей за лопатками - 186-190, косою довжиною тулуба - 160-170, шириною в маклаках - 53-56 і обхватом п'ястка - 19-20 см.

Табл. 4. Продуктивність корів різних ліній в розрізі лактацій, M±m

Коефіцієнти кореляції між надоєм і висотою в холці, глибиною і шириною грудей, обхватом грудей за лопатками, косою довжиною тулуба, шириною в маклаках та обхватом п'ястка знаходилися в межах 0,103-0,259, а між кількістю молочного жиру та вищеназваними промірами - в межах 0,107-0,265. Частка впливу висоти в холці на надій, залежно від лактації, становила 25,61-34,43, на вміст жиру в молоці - 7,07-12,45 та на кількість молочного жиру - 8,86-18,14 %; глибини грудей - відповідно 23,03-38,73, 6,24-9,53 і 8,34-15,15; ширини грудей - 22,66-34-58, 3,21-3,68 і 5,01-11,88; обхвату грудей за лопатками - 9,64-34,61, 9,80-14,94 і 5,20-15,97; косої довжини тулуба - 23,20-34,12, 6,41-19,65 і 6,68-17,70; ширини в маклаках - 10,60-34,89, 2,19-6,99 і 2,18-9,98 та обхвату п'ястка - 15,22-28,85, 4,17-8,85 і 5,08-9,66 %.

Спостерігалися зміни надою корів з віком. Надій корів за першу лактацію складав 92,70 % від надою за другу лактацію, 98,19 % - від надою за третю лактацію і 96,43 % - від надою за найвищу лактацію, а вміст жиру в молоці - відповідно 99,74, 100 і 100 % та кількість молочного жиру - 97,54, 97,17 і 97,93 %.

На формування молочної продуктивності дочок значно впливали їх батьки. Вплив батьків на надій дочок, залежно від лактації, складав 12,77-34,93, на вміст молочного жиру - 16,55-24,43 і на кількість молочного жиру - 14,53-35,96 %.

Відтворювальна здатність. Встановлено, що тривалість сервіс-періоду за першу лактацію становила 95,7 і міжотельного періоду - 377,7 днів; за другу - відповідно 10,7 і 381,8; за третю - 106,7 і 389,9 та за найвищу - 105,9 і 390,8 днів, а тривалість сухостійного періоду за другу лактацію становила 58,9, за третю - 61,1 і за найвищу - 53,3 дня. Найвищою молочною продуктивністю характеризувалися тварини із тривалістю сухостійного періоду 52-57. сервіс-періоду - 61-80 і міжотельного періоду - 376-385 днів та з віком першого осіменіння 18 місяців і віком першого отелення до 800 днів. Коефіцієнти кореляції між тривалістю сухостійного періоду та надоєм, залежно від лактації, складали 0,131-0,393, між тривалістю сервіс-періоду і надоєм - 0,124-0,332 та тривалістю міжотельного періоду та надоєм - 0,122-0,253.

Спостерігалася різниця за показниками відтворної здатності і між тваринами різних ліній. Коефіцієнти відтворної здатності за першу лактацію, залежно від лінії, коливалися від 0,968±0,09 до 0,984±0,24, за другу - від 0,976±0,03 до 0,984±0,07, за третю - від 0,953±0,01 до 0,981±0,02 і за найвищу - від 0,976±0,01 до 0,984±0,01.

Морфологічні та біохімічні показники крові. У телиць і корів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи в крові досліджували ШОЕ, вміст гемоглобіну, кількість лейкоцитів, еритроцитів, загального білка, альбумінів, глобулінів та їх фракцій б1-, б2-, в- і г-глобулінів, альбуміново-глобулінове співвідношення, вміст сечовини, креатиніну, холестерину, загальних ліпідів, глюкози і кальцію. Результати досліджень показують, що між тваринами різних ліній подільського заводського типу за морфологічними та біохімічними показниками крові вірогідної різниці не спостерігалося. З віком у телиць відбувалося збільшення у крові вмісту загального білка, альбумінів, глюкози і кальцію та зменшення вмісту глобулінів. Між повновіковими коровами різних ліній за морфологічними та біохімічними показниками крові були відмічені певні відмінності, але вони були несуттєвими.

Легеневий газообмін та енергетичні процеси у тварин. Між тваринами різних ліній подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи за показниками газоенергетичного обміну та балансу енергії в організмі встановлені певні відмінності. З віком у телиць вентиляція легенів, споживання кисню, виділення вуглекислого газу та теплопродукція в абсолютних величинах збільшувалася, а у відносних - незначно зменшувалася. Встановлена залежність показників газообміну і балансу енергії в організмі корів від періоду року (табл. 6). У літній період порівняно із зимовим у тварин вищеназвані показники збільшувалися. Середньодобовий баланс енергії в організмі тварин за більшістю показників був вищим у 15-місячних телиць, а у корів - у літній період порівняно із зимовим.

В організмі телиць у 9-місячному віці валова енергія раціону становила 97,97, а у 15-місячному - 139,30 МДж. Обмінна енергія у 9-місячному віці була найнижчою у тварин контрольної групи - 54,49 МДж.

Табл. 6. Показники газообміну корів у зимовий період, M±m

За цим показником вони поступалися ровесникам другої, третьої і четвертої груп. Найвищими показниками теплопродукції від валової та обмінної енергії характеризувалися тварини четвертої групи. Теплопродукція на один МДж енергії приросту мала найменше значення у тварин другої групи (2,87 МДж), а найбільше - у тварин четвертої групи (3,26 МДж), з різницею 13,6 %, а у 15-місячних - третьої (3,71 МДж) і першої (4,40 МДж).

Середньодобовий баланс енергії раціону корів у літній період становив 258,57 МДж, а у зимовий був на 24,73 МДж більше (табл. 7) Непродуктивні витрати корів у зимовий період були вищі, ніж у корів у літній період на 46,1 %. При порівнянні показників обмінної енергії за два періоди встановлено, що в літній період вона була на 6,4 % вищою порівняно із зимовим періодом. Питома вага теплопродукції від валової енергії у літній період була найвищою у корів третьої групи. За цим показником вони переважали тварин контрольної групи на 11 %.

Табл. 7. Середньодобовий баланс енергії в організмі корів

Енергія підтримки та енергія активності як у літній, так і у зимовий період була найвищою у тварин третьої групи - 41,19 і 5,97 МДж. Найбільшою чистою енергією у літній період характеризувалися тварини третьої групи - 99,4 МДж.

Висновки

1. Проведено комплексне вивчення селекційно-генетичних та біологічних особливостей тварин подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи за динамікою живої маси, екстер'єрно-конституційними показниками, молочною продуктивністю, морфологічними та функціональними властивостями вим'я, відтворювальною здатністю, біохімічними показниками крові, показниками легеневого газообміну та факторами впливу на формування молочної продуктивності.

2. Ріст живої маси корів у період їх вирощування відбувався нерівномірно. Середньодобові прирости становили від народження до 3-місячного віку - 503, від 3- до 6-місячного - 606, від 6- до 9-місячного - 698, від 9- до 12-місячного - 761, від 12- до 15-місячного - 813 та від 15- до 18-місячного віку - 858 г. На ріст і розвиток тварин впливали батьки і лінія. Виявлена суттєва вірогідна різниця за живою масою між тваринами різних ліній і дочками різних батьків.

3. На формування молочної продуктивності корів значно впливала інтенсивність їх росту в період вирощування. Встановлено, що для отримання високої молочної продуктивності в період вирощування корови повинні мати живу масу при народженні 34 кг, у 6-місячному віці - 160-170, у 12-місячному - 280-300, у 18-місячному - 390-410 і при першому осіменінні - 370-410 кг. Коефіцієнти кореляції між надоєм та живою масою корів у різні вікові періоди знаходилися в межах 0,114-0,335, а за кількістю молочного жиру - в межах 0,012-0,245. Виявлена значна частка впливу на молочну продуктивність живої маси корів у період їх вирощування, яка, залежно від віку, становила 9,22-38,89, на вміст жиру в молоці - 4,57-17,16 та на кількість молочного жиру - 2,22-21,7 %.

4. На формування молочної продуктивності дочок значно впливали батьки. На надій дочок, залежно від лактації, вплив батьків складав 12,77-34,93, на вміст жиру в молоці - 16,55-24,43 і на кількість молочного жиру - 14,53-35,96 %.

5. Найвищі надої були у корів з висотою в холці 134,1-137,0, глибиною грудей - 72,1-74,0, шириною грудей - 49,1-51,0, обхватом грудей за лопатками - 186,1 і більше, косою довжиною тулуба - 160,1 і більше, шириною в маклаках - 53,1-56,0 і обхватом п'ястка - 19,1-20,0 см. Встановлено, що коефіцієнти кореляції між надоєм та промірами: висотою в холці, глибиною грудей, шириною грудей, обхватом грудей за лопатками, косою довжиною тулуба, шириною в маклаках та обхватом п'ястка знаходилися в межах 0,103-0,259, а між кількістю молочного жиру та вищеназваними промірами - межах 0,107-0,265. Частка впливу промірів статей тіла корів на надій становила 9,64-38,73, а на кількість молочного жиру - 2,98-18,14%.

6. Найвищі надої спостерігалися у корів, вік першого отелення яких становив до 800 днів. Встановлено, що коефіцієнти кореляції між віком першого отелення корів і надоєм складали 0,104-0,152, між віком першого отелення та вмістом жиру в молоці - 0,024-0,113, а між віком першого отелення і кількістю молочного жиру - 0,111-0,136. Частка впливу віку першого отелення тварин на їх надій залежно від лактації становила 21,35-36,74, на вміст жиру в молоці - 4,35-13,73 та на кількість молочного жиру - 3,69-13,29 %.

7. Найвища швидкість молоковіддачі була у тварин лінії Айвенхоу (1,89±0,07), а найнижча - у корів лінії Монтвік Чіфтейна (1,74±0,07). Корови різних ліній неістотно відрізнялися за показниками властивостей вимені.

8. Встановлено, що у корів української чорно-рябої молочної породи за першу лактацію сервіс-період складав 95,7, міжотельний період - 371,7 днів, за другу лактацію - відповідно 100,7, 381,8, за третю - 106,7, 389,9 і за найвищу - 105,9 і 390,8 дня, а тривалість сухостійного періоду за другу лактацію становила 58,9, за третю - 61,1 і за найвищу - 53,3 дня. Коефіцієнти кореляції між надоєм і тривалістю сухостійного періоду у корів, залежно від лактації, складали 0,131-0,392, між надоєм і тривалістю сервіс-періоду - 0,124-0,282 та між надоєм і тривалістю міжотельного періоду - 0,122-0,253 %.

9. Між тваринами різних ліній подільського заводського типу вірогідної різниці за морфологічними та біохімічними показниками крові не спостерігалося. З віком у телиць відбувалося збільшення вмісту загального білка, альбумінів, глюкози і кальцію та зменшення вмісту глобулінів. Між повновіковими коровами різних ліній за морфологічними і біохімічними показниками крові були відмічені певні відмінності, але вони були несуттєвими.

10. З віком у телиць вентиляція легенів, споживання кисню, виділення вуглекислого газу та теплопродукція в абсолютних величинах збільшувалися, а у відносних - незначно зменшувалися

11. Валова енергія раціону у 9-місячних телиць становила 97,97 і у 15-місячних - 139,30 МДж. Обмінна енергія у 9- і 15-місячних тварин найнижчою була у ровесниць контрольної групи (54,69 і 94,89 МДж відповідно). Найвищою питомою вагою теплопродукції від валової та обмінної енергії у 9- і 15-місячному віці характеризувалися тварини четвертої групи.

12. Середньодобовий баланс валової енергії раціону у корів у літній період становив 258,57 МДж, а в зимовий - на 24,73 МДж більше. Непродуктивні витрати корів у зимовий період були вищі, ніж у літній період на 46,1%. Обмінна енергія в літній період була вищою від енергії в зимовий період на 6,4 %. Питома вага теплопродукції від валової енергії у літній період порівняно із зимовим була найвищою у корів третьої групи. За цим показником вони переважали тварин контрольної групи на 11,0 %. Енергія підтримки, енергія активності як у літній, так і у зимовий період була найвищою у тварин третьої групи - 41,19 і 5,97 МДж відповідно. Найбільшою чистою енергією у літній період характеризувалися тварини третьої групи - 99,43 МДж.

Пропозиції виробництву

1. Для отримання високої молочної продуктивності корови подільського заводського типу в період вирощування повинні мати живу масу при народженні 34 кг, 6-місячному віці - 160-170, у 12-місячному - 280-300, у 18-місячному - 390-410, при першому осіменінні - 370-410 кг, висоту в холці - 134-137, глибину грудей - 72-74, ширину грудей - 49-51, обхват грудей за лопатками - 186-190, косу довжину тулуба - 160-170, ширину в маклаках - 53-56 та обхват п'ястка - 19-20 см.

2. Тривалість сухостійного періоду у них повинна складати 52-57, сервіс-періоду - 61-80 і міжотельного періоду - 376-385 днів, вік першого отелення має становити до 800 днів, а перше осіменіння телиць потрібно проводити у віці 18 місяців.

3. Оскільки частка впливу батьків на надій дочок складає 12,8-34,9 %, то при штучному осіменінні тварин особливу увагу необхідно звертати на підбір бугаїв-плідників.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Романенко О.А. Покращення генетичного потенціалу чорно-рябої породи шляхом використання бугаїв голштинської породи у ВАТ «Колос» / О.А.Романенко, В.С.Кушнір, Ю.М.Костриба, Н.В.Щербатюк // Збірник наукових праць. - 2005. - № 13. - С. 154-158. (Дисертант провів експериментальну частину статистичну обробку даних і їх аналіз).

2. Щербатюк Н.В. Ремонтні телиці кращих поєднань - як виявити їх за показниками газообміну / Щербатюк Н.В. // Тваринництво України. - 2007. - № 5-6. - С. 24-26.

3. Щербатюк Н.В. Як зростає маса ремонтних телиць різних ліній подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи / Щербатюк Н.В. // Тваринництво України. - 2007. - № 7. - С. 22-23.

4. Щербатюк Н.В. Продуктивність корів різних ліній подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи / Щербатюк Н.В. // Вісник аграрної науки. - 2008. - № 2. - С. 78-79.

5. Щербатюк Н.В. Динаміка приростів живої маси різних ліній ремонтних телиць подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи / Щербатюк Н.В. // Розведення і генетика тварин. Міжвідомч. темат. наук. збірник. - 2008. - № 42. - С. 345-350.

6. Щербатюк Н.В. Формування продуктивних якостей у помісних первісток різних генотипів української чорно-рябої молочної породи / Щербатюк Н.В. // Мат. міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми сучасного тваринництва», присвяченої 85-річчю біотехнологічного факультету Подільського ДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2005. - С. 31-32.

7. Щербатюк Н.В. Динаміка росту ремонтних телиць різних ліній подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи / Щербатюк Н.В. // Мат. конф. молодих вчених та аспірантів. - К.: Аграрна наука, 2006. - С. 94-96.

8. Щербатюк Н.В. Продуктивні якості корів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи / Щербатюк Н.В. // Мат. міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми і перспективи ведення тваринництва з використанням генофонду високопродуктивних порід та типів тварин». - К.-Подільський, 2007. - С. 75-76.

9. Щербатюк Н.В. Молочна продуктивність корів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи / Щербатюк Н.В. // Мат. V конф. молодих вчених та аспірантів. - К.: Аграрна наука, 2007. - С. 109-110.

Анотації

Щербатюк Н.В Селекційно-генетичні та біологічні особливості тварин подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН. - Київ-Чубинське, 2009.

У дисертаційній роботі викладені результати вперше проведених комплексних досліджень в господарсько-кліматичних умовах Поділля України з вивчення росту й розвитку, лінійного росту та екстер'єрних особливостей, молочної продуктивності, відтворювальної здатності корів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи. Проведено вивчення морфологічних та функціональних властивостей вимені, морфологічних та біохімічних показників крові, легеневого газообміну та балансу енергії корів і телиць різної лінійної належності. Вивчено вплив інтенсивності росту, екстер'єрно-конституційних ознак, тривалості сухостійного, сервіс- та міжотельного періодів на формування молочної продуктивності корів. Встановлено частку впливу батьків та лінії на формування молочної продуктивності тварин.

Розроблено параметри відбору тварин за живою масою, промірами статей тіла і показниками відтворювальної здатності, що сприятиме створенню високопродуктивних стад у конкретних грунтово-кліматичних та виробничих умовах Поділля.

Ключові слова: лінія, жива маса, проміри статей тіла, молочна продуктивність, відтворювальна здатність, кров, газоенергетичний обмін, середньодобовий баланс енергії, білок, альбуміни, глобуліни, кисень, вуглекислий газ.

Щербатюк Н.В. Селекционно-генетические и биологические особенности животных подольского заводского типа украинской черно-пестрой молочной породы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных УААН. - Киев-Чубинское. - 2009.

В диссертационной работе изложены результаты впервые проведенных комплексных исследований в хозяйственно-климатических условиях Подолья Украины по изучению роста и развития, линейного роста и экстерьерных особенностей, молочной продуктивности, воспроизводительной способности коров подольского заводского типа украинской черно-пестрой молочной породы. Проведены исследования морфологических и функциональных особенностей вымени, морфологических и биохимических показателей крови, легочного газообмена и баланса энергии у коров и телок разной линейной принадлежности. Изучено влияние интенсивности роста, экстерьерно-конституционных показателей, продолжительности сухостойного, сервис- и межотельного периодов на формирование молочной продуктивности. Установлена сила влияния интенсивности роста, экстерьерных признаков, продолжительности сухостойного, сервис- и межотельного периодов на формирование молочной продуктивности коров. Выявлено влияние отцов и линий на формирование молочной продуктивности животных. Разработаны параметры отбора животных по живой массе, промерам статей тела и показателям воспроизводительной способности, которые способствуют созданию высокопродуктивных стад в конкретных почвенно-климатических и производственных условиях Подолья.

Рост живой массы коров в период их выращивания проходил неравномерно. Среднесуточные приросты от рождения до 3-месячного возраста составляли 503, с 3- до 6-месячного - 606, с 6- до 9-месячного - 698, с 9- до 12-месячного - 751, с 12-...