Фізіологічне обґрунтування використання гомогенізованого корму у годівлі свиней

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Фізіологічне обґрунтування використання гомогенізованого корму у годівлі свиней

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

свинина кормоприготувальний фізіологічний

Актуальність теми. Однією з головних задач галузі тваринництва є подальше збільшення виробництва м'яса і підвищення його якості при найменших затратах на одиницю продукції.

Годівля свиней повинна гармонізувати фізіологічні та зоотехнічні норми, забезпечувати потреби їх організму та розвиток у потрібному напрямку, а також отримання високого рівня продуктивності при економній затраті корму (Богданов Г.О., Мельничук Д.О., Ібатуллін І.І., 2004, Трончук І.С., Фесина Б.Є., 1991).

У сучасному свинарстві використовують кормові суміші різних консистенцій (сухої, вологої та рідкої), однак до цього часу конкретно не визначено, яка частка вологи є оптимальною з фізіологічної, технологічної та економічної точки зору (Бакеєва О.М., 1963, Квасницький О.В., 1951, Пентилюк С.І., Пентилюк Р.С., 2005, Уйбо А.А., 1975, Чертков Д.Д., 1973).

На сьогоднішній день для підвищення поживності корму застосовують принципово новий метод підготовки зерна та сумішей до згодовування тваринам. Суть його полягає у застосуванні спеціальних технологічних аспектів приготування корму, при яких зерно вологістю 14-18 % під дією сил тертя та тиску у воді нагрівається до високої температури та перетворюється на гомогенну пластичну масу з киселеподібною консистенцією (Соляник М.Б., 2007).

Враховуючи те, що до цього часу проведено недостатньо спеціальних досліджень якості корму, а також фізіологічного стану свиней при згодовуванні їм гомогенізованого корму, нами було проведено комплексне порівняння фізіологічних процесів травлення при згодовуванні свиням кормів різної консистенції, у тім числі виготовлених з використанням кормоприготувального агрегату АКГСМ «Мрія»-03.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН «Розкрити фізіолого-біохімічні закономірності дії на організм свині біопрепаратів та нетрадиційних кормових добавок, спрямованих на підвищення конверсії корму» (номер державної реєстрації 0106U004220).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи була порівняльна характеристика фізіологічних закономірностей травлення у молодняку свиней за використання різних технологій приготування корму.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

· визначити хімічні зміни в окремих видах зерна при різних методах його обробки;

· дослідити вплив гомогенізації концентрованих кормів, порівняно з найбільш поширеними методами (подрібнення, зволоження), на фізіологічний стан та продуктивні якості свиней: визначити перетравність поживних речовин, динаміку росту тварин, проаналізувати гематологічні показники, порівняти морфологічні та гістологічні особливості окремих органів травної системи, провести комплексну оцінку забійних якостей та продуктів забою;

· обґрунтувати економічну ефективність використання технології гомогенізації корму.

Об'єкт дослідження: фізіологія травлення у свиней.

Предмет дослідження: фізіологічне обґрунтування використання гомогенізованого корму у годівлі свиней.

Методи дослідження: фізіологічні, біохімічні, гематологічні, гістологічні, зоотехнічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розкрито закономірності перебігу метаболічних процесів, що обумовлюють фізіологічний стан та продуктивні якості молодняку свиней за згодовування корму, гомогенізованого кормоприготувальним агрегатом АКГСМ «Мрія»-03: підвищення перетравності органічної та неорганічної речовин, протеїну, жиру, клітковини, засвоєння азоту, кальцію та фосфору.

Уперше розкрито закономірності морфометричного стану та гістологічної структури органів і тканин шлунково-кишкового тракту свині при згодовуванні гомогенізованого корму.

Уперше подана порівняльна характеристика величин гематологічних показників свиней при застосуванні різних технологій виготовлення кормів.

Уперше експериментально і теоретично обґрунтовано перевагу застосування технології гомогенізації окремих видів зерна у чистому вигляді (ячмінь, пшениця, кукурудза, горох) порівняно з методами подрібнення та зволоження при зменшенні витрат корму на продукцію та віку досягнення поросятами живої маси 100 кг.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі виявлених фізіологічних, гематологічних та біохімічних змін в організмі свиней при згодовуванні гомогенізованих кормів, розроблено спосіб підвищення перетравності кормів, який забезпечує підвищення поживної цінності корму та інтенсифікації продуктивності молодняку свиней. Новизна практичних рекомендацій підтверджена двома патентами: Пат. 39090 Україна, МПК А23К 1/00. Спосіб підвищення перетравності кормів. - пріор. від 10.02.09 і Пат. 39944 Україна, МПК А23К 1/00. Пристрій для варіації гомогенізованого корму. - пріор. від 25.03.09. Матеріали дисертації включено у курс лекцій для студентів факультету технології виробництва та переробки продукції тваринництва Полтавської державної аграрної академії з дисциплін: годівля сільськогосподарських тварин та технологія виробництва продукції свинарства.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано і проаналізовано весь обсяг експериментальних досліджень, здійснена їх статистична обробка, проведено інформаційний пошук з аналізом джерел літератури за темою дисертації. Всі висновки і пропозиції сформульовано особисто автором.

Планування досліджень і обговорення їх результатів здійснено за участю наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи повідомлені і обговорені на: розширених засіданнях вченої ради та конференціях молодих вчених Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН (2004-2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва» (Львів, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Новітні технології в свинарстві - сучасний стан і перспективи» (Харків, 2007); Науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи за 2007 рік (Полтава, 2008).

Публікація результатів. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових статей у фахових виданнях, які ліцензовані ВАК України, причому 4 з них написані без співавторів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація включає вступ, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, практичні рекомендації, список літератури, що налічує 216 джерел, з них 50 латиницею.

Текст викладено на 146 сторінках комп'ютерного набору, містить 19 таблиць, 25 рисунків.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені відповідно з Міжнародними принципами Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментів та інших наукових цілей (Страсбург, 1985).

Основні дослідження виконано в умовах експериментальної бази ДП ДГ «Надія» і лабораторій фізіології та зоохімічного аналізу Інституту свинарства О.В. Квасницького УААН згідно загальної схеми (табл. 1).

Експерименти проводили у три серії на зерні окремих видів (ячмінь, пшениця, кукурудза, горох) in vitro, свинях полтавської м'ясної (12 голів) та миргородської (42 голови) порід, тварини були аналогами за походженням, масою та віком. У контрольній групі використовували сухий подрібнений корм, у першій дослідній групі - гомогенізовану у цільному вигляді зернову сумішку за допомогою АКГСМ «Мрія»-03 (співвідношення з водою 1:2), у другій - подрібнений вологий корм (співвідношення з водою аналогічне). Склад раціону у групах був однаковий та відповідав нормам ІСв УААН.

Хімічний склад проб корму, калу та сечі визначали за загальноприйнятими в зоотехнії методами: початкову вологість - методом висушування наважки до постійної маси в сушильній шафі при 60-65єС; гігроскопічну вологу - висушуванням повітряно-сухої наважки у сушильній шафі при 105 єС до постійної маси; золу - методом спалювання наважки у муфельній печі при 450-500 єС; загальний азот за методом К'єльдаля (у калі та сечі у натуральних, а у кормі - у висушених зразках); сиру клітковину - методом Геннеберга та Штомана; сирий жир - за методом знежиреного залишку у апараті Сокслета; безазотисті екстрактивні речовини - розрахунковим методом; кальцій - трилонометричним методом; фосфор - колориметричним методом у присутності ванадату та молібдату амонію; сирий протеїн - розрахунковим методом.

Таблиця 1. Загальна схема досліджень

	Досліди	Кількість зразків або тварин	Досліджувані показники
1	Визначення хімічних змін у зерні окремих видів (ячмінь, пшениця, кукурудза, горох та соя) при використанні різних способів приготування до згодовування тваринам	15 зразків	Початкова вологість, гігроскопічна волога, загальний азот, сирий протеїн, жир, клітковина, зола, БЕР, активність уреази сої
2	Дослідження перетравності поживних речовин в організмі свиней при використанні різних способів приготування корму до згодовування	12 голів	Суха речовина, органічна речовина, зола, протеїн, жир, клітковина, БЕР, середньодобовий баланс азоту, кальцію та фосфору
3	Дослідження динаміки росту молодняку свиней при використанні різних способів приготування кормів до згодовування	42 голови	Середньодобові прирости тварин, конверсія корму, вік досягнення живої маси 100 кг
4	Дослідження впливу способу підготовки кормів до згодовування на клінічні та біохімічні показники крові свиней	12 голів	Гемоглобін, концентрація формених елементів крові, лейкоцитарна формула, загальний білок, глюкоза, загальні ліпіди, загальний кальцій, неорганічний фосфор
5	Порівняння морфологічних та гістологічних властивостей органів шлунково-кишкового тракту свиней при вико-ристанні різних методів під-готовки корму до згодовування	12 голів	Морфологічні дослідження: об'єм та довжина шлунку і кишечнику. Морфометрія гістопрепаратів тканин шлунку, дванадцятипалої та товстої кишки
6	Дослідження та порівняння комплексу продуктивних якостей свиней, відгодованих кормами різних методів приготування	12 голів	Довжина туші, товщина шпику, маса туші, площа «м'язового вічка», коефіцієнт м'ясності, забійний вихід, морфологічний склад туші. Оцінка якості м'язової та жирової тканин свиней: у м'язовій тканині: початкова вологість, гігроскопічна волога, вологоутримуюча здатність, ніжність, інтенсивність забарвлення та кислотність; у жировій тканині: температура плавлення та коефіцієнт рефракції. Оцінка смакових якостей свинини
7	Визначення економічної ефективності використання гомогенізованих кормів у свинарстві	28 голів	Собівартість продукції, прибуток, чистий дохід, рівень рентабельності

У зразках крові піддослідних свиней визначали гемоглобін - колориметричним методом у гемометрі Салі; еритроцити підрахунком у 80 малих квадратах камери Горяєва; лейкоцити - підрахунком у 100 великих квадратах камери Горяєва; лейкоцитарну формулу - шляхом візуальної мікроскопії та диференційного підрахунку лейкоцитів у мазках, забарвлених за методикою Романовського-Гімзи; загальний білок - рефрактометричним методом; глюкозу - глюкозооксидазним методом; загальні ліпіди - гравіметричним методом; загальний кальцій сироватки крові - визначений фотометричним методом за допомогою набору для визначення кальцію у біологічних рідинах (кат. №НР013.01); неорганічний фосфор - фотометричним методом за допомогою набору для визначення фосфору у біологічних рідинах без депротеїнування (VIS-варіант) (кат. №НР023.01) (Кондрахін І.П, 1985, Ронін В.С., 1982, Меньшиков В.В., 1987).

Гістологічні препарати органів травної системи свиней виготовляли згідно з загальноприйнятими методиками шляхом парафінцелоїдинової заливки, забарвлення зрізів гематоксиліном з еозином за Ерліхом або Карацею (Єлісєєв В.Г., 1963, Лілі Р., 1969, Кайдашев І.П., Соколенко В.М., 1997).

У м'язовій тканині визначали: вологоутримуючу здатність за методом Грау та Гамм у модифікації В. Воловинської та Б. Кельман; ніжність м'яса на приладі Уорненра-Брацлера; інтенсивність забарвлення м'язової тканини - колориметричним методом Февсона-Кірсамера; активну кислотність м'яса (рН) потенціометричним методом за допомогою портативного прибору рН-150М.

Органолептичну оцінку вареної свинини та бульйону проводили згідно з методикою ГОСТу 9959-91.

Статистичний аналіз цифрового матеріалу, побудову графіків, гістограм та корелограм проводили з використанням спеціальних комп'ютерних програм Microsoft Excel 2003, StatSoft.Statistica.v6.0., Компас-3D-V10 у середовищі Windows XP Professional. Визначення стандартних статистичних показників: середнього арифметичного (М), похибки (m), середньоквадратичного відхилення (у), коефіцієнту варіації (Cv%), достовірності різниці між середніми (р), стандартного відхилення (t) за критерієм Ст'юдента-Фішера та ступеню кореляційних зв'язків між досліджуваними показниками (r) відповідало прийнятим методикам (Плохинский Н.А., 1969, Лакин Г.Ф., 1980).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Хімічні зміни у зерні різних видів при використанні різних способів приготування до згодовування тваринам. Отримані дані репрезентовані у табл. 2 Внаслідок гомогенізації зерна ячменю вміст загального азоту підвищувався у ньому на 7,2 %, а після зволоження подрібненого - на 8,0 %, тоді як при гомогенізації пшениці навпаки - зменшувалась на 0,9 %, при зволоженні - збільшувалась на 10,6 %. Вміст азоту кукурудзи зменшувався при гомогенізації на 17,3 % (р?0,01), при зволоженні - на 22,4 % (р?0,001). При гомогенізації гороху вміст азоту зменшувався на 10,4 % (р?0,01), при зволоженні збільшувався на 2,3 % (р?0,05).

Гомогенізація зерна ячменю сприяє збільшенню кількості сирого жиру на 12,8 % (р?0,05), при зволоженні він збільшувався на 4,7 %. Вміст сирого жиру пшениці навпаки - зменшувався при гомогенізації на 5,8 %, при зволоженні збільшувався на 23,1 %. Гомогенізація кукурудзи призводила до зменшення вмісту цієї речовини на 3,5 %, а зволоження - до збільшення на 7,4 %. Вміст сирого жиру в зерні гороху при гомогенізації збільшувався на 3,9 %, при зволоженні - на 115,8 % (р?0,05).

У результаті гомогенізації та зволоження зерна відбувалось зменшення вмісту сирої клітковини. Так, при гомогенізації ячменю кількість клітковини зменшувалася на 13,7 % (р?0,01), при зволоженні - на 15,3 % (р?0,05); при гомогенізації пшениці вміст клітковини зменшувався на 51,6 % (р?0,001), при зволоженні - на 54,7 % (р?0,001); у зерні кукурудзи при гомогенізації відбувалося зменшення клітковини на 4,4 % та збільшення при зволоженні на 9,6 %; у зерні гороху відповідно зменшення на 10,0 % (р?0,05) та 51,3 % (р?0,05).

Концентрація сирої золи при гомогенізації ячменю збільшувалась на 5,7 %, а при зволоженні на 4,5 %, у решті кормів, відповідно: пшениці - зростання на 1,6 % при гомогенізації, та 3,3 % (р?0,05) при зволоженні; кукурудзи - зменшення на 3,4 % (р?0,05) при гомогенізації та 9,6 % при зволоженні; гороху - вміст золи зменшувався на 27,2 % (р?0,05) за рахунок гомогенізації, при зволоженні зміни не відбувалися.

Вміст безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) при гомогенізації зерна ячменю залишався незмінним, при зволоженні збільшувався на 0,7 %; пшениці - при гомогенізації збільшувався на 0,7 %, а при зволоженні - на 1,4 %. В зерні кукурудзи кількість БЕР при гомогенізації зростала на 3,6 %, при зволоженні на - 4,0 %, гороху - збільшувалася на 7,0 % (р?0,05) при гомогенізації, при зволоженні - на 0,1 %.

Достовірно встановлено, що гомогенізація корму не сприяє знешкодженню рослинних інгібіторів травних ферментів тварин, а навпаки - активує. Так, кількість уреази у сумішці зерна сої (40 %) та пшениці (60 %) у процесі гомогенізації збільшувалася. Очевидно, це відбувалося за рахунок інтенсивної екстракції її з клітин зерна назовні. Це необхідно враховувати при включенні нативної сої до раціонів для свиней.

Таблиця 2. Показники хімічного аналізу окремих видів зерна різних способів приготування (у перерахунку на суху речовину), % (M±m, n=3)

Види зерна	Контроль	Дослідні групи	Порівняно з контролем, %
		І	ІІ	І	ІІ
Азот
Ячмінь	1,38±0,06	1,48±0,02	1,49±0,04	107,2	108,0
Пшениця	1,13±0,06	1,12±0,01•	1,25±0,03	99,1	110,6
Кукурудза	0,98±0,01	0,81±0,02**	0,76±0,02***	82,7**	77,6***
Горох	3,09±0,06	2,77±0,03**••	3,16±0,06	89,6**	102,3
Жир
Ячмінь	1,49±0,03	1,68±0,05*	1,56±0,14	112,8*	104,7
Пшениця	1,04±0,02	0,98±0,07•	1,28±0,04**	94,2	123,1**
Кукурудза	2,56±0,15	2,47±0,07	2,75±0,10	96,5	107,4
Горох	0,76±0,01	0,79±0,08••	1,64±0,14**	103,9	215,8**
Клітковина
Ячмінь	6,48±0,14	5,59±0,01**	5,45±0,20*	86,3**	84,1*
Пшениця	6,38±0,25	3,09±0,06***	2,89±0,14***	48,4***	45,3***
Кукурудза	4,78±0,25	4,57±0,05•	5,24±0,15	95,6	109,6
Горох	4,19±0,06	3,77±0,07*•••	2,04±0,18***	90,0*	48,7***
Сира зола
Ячмінь	3,14±0,05	3,32±0,25	3,28±0,06	105,7	104,5
Пшениця	1,82±0,01	1,85±0,02	1,88±0,01*	101,6	103,3*
Кукурудза	1,47±0,01	1,42±0,01*	1,24±0,24	96,6*	83,4
Горох	2,94±0,25	2,14±0,08*•••	2,94±0,02	72,8*	100,0
БЕР
Ячмінь	69,77±3,03	69,77±0,94	70,29±1,89	100,0	100,7
Пшениця	73,90±3,92	74,40±0,66	74,97±1,80	100,7	101,4
Кукурудза	74,11±0,76	76,80±1,16	77,08±2,03	103,6	104,0
Горох	63,51±1,23	67,93±0,74*	63,56±1,21	107,0*	100,1

Примітки:

1. * - p ? 0,05; ** - p ? 0,01; *** - p ? 0,001 порівняно з контролем;

2. • - p ? 0,05; •• - p ? 0,01; ••• - p ? 0,001 І дослідна група порівняно з ІІ.

Отже, кінцевий результат представляє собою гомогенну кормову пасту з подрібненого зерна з частково екстрагованими із нього поживними речовинами та зменшеною кількістю клітковини.

Дослідження фізіологічного стану та продуктивності свиней при використанні різних методів підготовки кормів до згодовування.

Перетравність поживних речовин. Дані проведеного фізіологічно-балансового досліду свідчать про те, що найвищі коефіцієнти перетравності були у свиней І дослідної групи, яким згодовували гомогенізований корм (табл. 3). Так, гомогенізація цільної зернової сумішки покращувала перетравність сухої речовини на 5,1 % (р?0,05), водночас зволоження подрібненої зернової сумішки ідентичного складу (ІІ дослідна група) підвищувало цей показник лише на 3,5 %. Аналогічна тенденція існує і за перетравністю решти поживних речовин.

Таблиця 3. Коефіцієнт перетравності окремих поживних речовин корму, приготовленого за різними способами, % (M±m; n=4)

Показник	Контроль	Дослідні групи	Порівняно з контролем, %
		І	ІІ	І	ІІ
Суха речовина	79,0±1,0	83,0±0,8*	81,8±1,7	105,1*	103,5
Зола	23,0±3,5	38,0±3,1*••	23,3±1,7	165,2*	101,3
Органічна речовина	81,4±1,0	85,0±0,8*	83,2±0,8	104,4*	102,2
Сирий протеїн	71,8±0,7	77,9±2,3*	74,5±3,0	108,5*	103,8
Сирий жир	58,9±2,2	77,8±0,9***••	69,7±1,4**	132,1***	118,3**
Сира клітковина	34,7±3,3	43,1±3,8	37,4±2,7	124,2	107,8
БЕР	90,0±0,9	91,4±0,4	90,3±0,9	101,6	100,3
Засвоєно: азоту	74,5±0,4	78,0±2,3	74,6±3,0	104,7	100,1
кальцію	60,64,1	62,04,5	61,84,1	102,3	102,0
фосфору	58,52,8	64,24,5	63,92,8	109,7	109,2

Примітки:

1. * - p ? 0,05; ** - p ?0,01; *** - p ? 0,001 порівняно з контролем;

2. •• - p ? 0,01 І дослідна група порівняно з ІІ.

При гомогенізації збільшувався коефіцієнт засвоєння неорганічної речовини корму на 65,2 % (р?0,05), органічної речовини на 4,4 % (р?0,05), сирого протеїну на 8,5 % (р?0,05), сирого жиру на 32,1 % (р?0,001), сирої клітковини на 24,2 %, БЕР на 1,6 %, загального азоту на 4,7 %, кальцію на 2,3 % та фосфору на 9,7 %. Згодовування свиням попередньо подрібненої вологої зернової сумішки сприяло також покращенню перетравності неорганічної речовини на 1,3 %, органічної речовини на 2,2 %, сирого протеїну на 3,8 %, сирого жиру на 18,3 % (р?0,01), сирої клітковини та БЕР відповідно на 7,8 % та 0,3 %, засвоєння загального азоту на 0,1 %, кальцію на 2,0 % та фосфору на 9,2 %.

Отже, порівняння методів підготовки корму до згодовування вказує на те, що саме метод гомогенізації зумовлює кращу перетравність поживних речовин в організмі свиней.

Стан гематологічних показників. Патологічних відхилень від фізіологічної норми за показниками кількості гемоглобіну, еритроцитів та лейкоцитів у крові свиней не встановлено. Це свідчить про цілком задовільний клінічний стан піддослідних тварин (табл. 4), а також вказує на активне транспортування продуктів живлення до усіх органів та тканин організму, що сприяє формуванню потрібних господарсько-корисних ознак у свиней.

При застосуванні гомогенізованого корму концентрація загального білку та глюкози у крові свиней збільшувалася на 9,3 % та 17,8 % відповідно, вологого - на 7,1 % та 16,1 %. За вмістом загальних ліпідів крові у піддослідних свиней спостерігалися зменшення на 4,0 % при гомогенізованому та на 7,5 % при вологому кормах. Вміст загального кальцію у сироватці крові піддослідних тварин збільшувався на 8,4 % при гомогенізації, а при зволоженні - 3,3 %. Концентрація неорганічного фосфору при гомогенізованому кормі збільшувалася на 4,3 %, а при вологому знижувалася на 4,3 %.

Таблиця 4. Динаміка гематологічних показників піддослідних свиней (M±m, n=4)

Показники	Контроль	Дослідні групи	Порівняно з контролем
		І	ІІ	І	ІІ
Гемоглобін, г/л	123±2,4	117±5,5	108±4,2*	95,1	87,8*
Еритроцити, (1012/л)	6,5±0,92	6,7±0,70	6,4±0,44	103,1	98,5
Лейкоцити, (109/л)	9,4±1,21	10,8±1,06	10,0±0,47	114,9	106,4
Загальний білок, г/л	53,5±2,1	58,5±3,8	57,3±1,8	109,3	107,1
Глюкоза, ммоль/л	4,16±0,11	4,90±0,66	4,83±0,42	117,8	116,1
Загальні ліпіди, г/л	2,53±0,16	2,43±0,77	2,34±0,14	96,0	92,5
Кальцій, ммоль/л	2,15±0,07	2,33±0,11	2,22±0,06	108,4	103,3
Фосфор, ммоль/л	2,08±0,06	2,17±0,09	1,99±0,03	104,3	95,7
Лейкоцитарна формула
Базофіли, %	0,25±0,14	0,25±0,14	0,63±0,47	100,0	252,0
Лімфоцити, %	48,13±1,13	47,25±1,76	49,38±1,43	98,2	102,6
Еозинофіли, %	8,63±1,48	10,5±1,10	7,38±1,73	121,7	85,5
Паличкоядерні, %	4,63±0,43	4,88±0,63	6,38±0,83	105,4	137,8
Сегментоядерні,%	34,25±1,44	32,75±1,79	32,13±1,55	95,6	93,8
Моноцити, %	2,38±0,63	3,25±0,66	3,75±0,32	136,6	157,6
Юні, %	0,75±0,32	1,13±0,43	0,38±0,24	150,7	50,7

Примітка.

* - p ? 0,05 порівняно з контролем.

Більшість вказаних змін були недостовірні та знаходилися у межах норми, що вказує на відсутність патологічного ефекту гомогенізованого та зволоженого кормів.

Морфометричні та гістологічні показники органів шлунково-кишкового тракту. Встановлено, що зовнішній вигляд, розмір та вигляд тканин внутрішніх органів забитих свиней були в нормі. Форма і розміри паренхіматозних органів також були без наявних відхилень від норми. У шлунку та кишечнику не зафіксовано запальних процесів слизової оболонки.

Найменший об'єм шлунку був притаманний тваринам контрольної групи, яким згодовували корм у сухому вигляді, при згодовуванні гомогенізованого корму (І) об'єм шлунку збільшувався на 3,6 %, вологого - на 44,8 % (табл. 5). Найменший за розмірами кишечник мали свині контрольної групи. У І дослідної групи тонкий кишечник був на 11,5 % більшим за об'ємом та 12,8 % за довжиною, у ІІ на 12,5 % та 11,6 % відповідно. Товстий - на 14 % (p?0,05) у І та 10,7 % (p?0,05) у ІІ дослідних груп.

Таблиця 5 Об'єм та розміри органів шлунково-кишкового тракту піддослідних тварин

Групи	Результат вимірювання внутрішніх органів (M±m, n=4)
	шлунок	тонкий відділ	товстий відділ
	V, л	V, л	l, м	V, л
Контроль	3,35±0,29	17,10±1,01	11,90±0,56	17,98±0,60
І дослідна	3,47±0,26	19,07±0,42	13,42±0,51	20,50±0,63*
ІІ дослідна	4,85±0,74	19,23±0,53	13,88±0,70	19,90±0,29*
Порівняно з контролем, %: І	103,6	111,5	112,8	114,0*
ІІ	144,8	112,5	116,6	110,7*

Примітка.

* - p ? 0,05 порівняно з контролем.

За даними гістологічного аналізу встановлено, що при згодовувані свиням гомогенізованого та вологого кормів найбільше змінюються показники висоти слизової оболонки тонкого та товстого кишечників свиней (табл. 6).

Таблиця 6. Мікроморфометрія слизової оболонки шлунку та кишечнику свиней (M±m, n=4), мкм

Ділянка травної системи	Контроль	Дослідні групи	Порівняно з контролем, %
		І	ІІ	І	ІІ
Фундальна зона шлунку	437,5±23,3	454,7±27,3	434,4±14,7	103,9	99,3
Тонкий кишечник (12-пала кишка)	197,0±11,6	260,1±14,6* ••	162,5±12,0	132,0*	82,5
Товстий кишечник	113,8±9,0	125,8±4,1	122,8±6,3	110,5	107,9

Примітки:

1. * - р?0,05 порівняно з контролем;

2. •• - p ? 0,01 І дослідна група порівняно з ІІ.

Проте, за однакового вмісту вологи у цих кормах висота слизової оболонки 12-палої кишки та товстого кишечнику у тварин І дослідної групи збільшувалися на 32,0 % (р?0,05) та 10,5 % відповідно, а у ІІ навпаки -12-палої зменшувалася на 17,5 %, товстого кишечнику збільшувалася на 7,9 %. Слід відмітити, що більшість процесів перетравлення проходить у 12-палій кишці, там же всмоктується біля 80 % хімусу.

Продуктивність свиней та якість продукції. Найвищі середньодобові прирости живої маси свиней фіксували у групі гомогенізованого корму, у групах сухого та вологого кормів вони були меншими відповідно на 72 та 52 г. Згодовування тваринам гомогенізованого корму також сприяло зменшенню віку досягнення живої маси 100 кг відповідно на 16 і 13 діб та зменшенню витрат корму на кілограм приросту на 0,35 та 0,24 кормових одиниць (табл. 7).

Таблиця 7 Динаміка росту піддослідних свиней та витрати корму на одиницю приросту (M±m, n=14)

Групи	Середньодобовий приріст, г	Вік досягнення живої маси 100 кг, діб	Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. Од.
	M±m	CV	M±m	CV	M±m	CV
Контроль	594±22	13,69	236,0±3,4	5,36	4,62±0,13	10,61
І дослідна	665±13** ••	7,71	220±2,3*** ••	3,98	4,27±0,06* ••	5,39
ІІ дослідна	613±7	4,24	233,0±3,4	5,39	4,51±0,03	2,88
Порівняно з контролем, % І	112,0**	-	93,2***	-	92,4*	-
ІІ	103,2	-	98,7	-	97,6	-

Примітки:

1. * - p?0,05; ** - p?0,01; *** - p?0,001 порівняно з контролем;

2. •• - p ? 0,01 І дослідна група порівняно з ІІ.

Забійні якості свиней не залежали від способу приготування корму (рис. 1).

Рис. 1. Післязабійні показники продуктивності свиней

Примітки:

1. * - p?0,05 порівняно з контролем;

2. •• - p ? 0,01 І дослідна група порівняно з ІІ.

Існує тенденція до підвищення маси парної туші, що збільшувалася на 3,3 % у тварин І дослідної групи порівняно з контролем. Довжина туші у піддослідних свиней І групи збільшувалася на 0,9 %, ІІ - зменшувалася на 2,0 % відносно контролю. Годівля тварин гомогенізованим кормом сприяла збільшенню середньої площі «м'язового вічка» свиней на 21,4 % (р?0,05), а годівля зволоженим кормом - до зменшення на 6,6 %. Товщина шпику піддослідного молодняку свиней усіх груп практично не змінювалася, проте, найменшою вона була у тварин І групи.

При використанні гомогенізованого корму у тварин І дослідної групи забійний вихід збільшувався відносно контролю на 3,3 %, у групі вологого корму зміни не відбувалися.

Різниця у морфологічному складі туш свиней при згодовуванні кормів різних способів приготування практично відсутня (рис. 2)

.

Рис. 2. Морфологічний склад туш піддослідних свиней

Фізико-технологічні властивості свинини, отриманої за годівлі свиней кормами різних методів приготування до згодовування, залишаються практично незмінними (табл. 8). Показник кислотності м'яса у дослідних групах в цілому перебував у межах норми, але при використанні гомогенізованого корму відбулося зниження на 0,9 %, вологого - на 1,0 %. Показник ніжності м'яса у контролі становив 5,4±0,3 сек., у І та ІІ дослідних групах він збільшувався на 1,1% та 3,0 %. Кращою вологоутримуючою здатністю м'язової тканини відрізнялися тварини І дослідної групи, яким згодовували гомогенізований корм.

У ході визначення втрат під час кулінарної обробки встановлено, що при варінні зразків м'яса тварин І групи відбулося зменшення маси на 27,3 % (p?0,05) порівняно з контролем, ІІ - практично без змін. Очевидно, втрати при кулінарній обробці зумовлені, у першу чергу, змінами хімічної структури та виварювання поживних речовин із м'яса у бульйон. А також мала місце денатурація білків та послаблення вологоутримуючої здатності м'яса і вода виходила назовні.

У тварин контрольної групи абсолютна величина показника вологоутримуючої здатності була найбільша, у ІІ дослідній групі вона зменшувалася на 7,8 %, у ІІ - на 15,8 %, але ці зміни недостовірні.

Таблиця 8 Фізико-технологічні показники м'яса піддослідних тварин (n=4; M±m)

Показники	Контроль	Дослідні групи	Порівняно з контролем, %
		І	ІІ	І	ІІ
Активна кислотність, од. рН	5,48±0,03	5,43±0,02	5,42±0,02	99,1	99,0
Ніжність, с	5,38±0,25	5,44±0,12	5,54±0,18	101,1	103,0
Вологоутримуюча здатність, %	49,58±1,45	50,81±0,92	49,08±0,29	102,5	99,0
Втрати при кулінарній обробці, %	20,9±1,4	26,6±2,4*	21,0±1,3	127,3*	100,5
Інтенсивність забарвлення, од.	62,65±4,61	57,75±3,47	52,75±2,29	92,2	84,2

Примітка.

* - p?0,05 порівняно з контролем.

Годівля свиней гомогенізованим кормом сприяла збільшенню сухої речовини у м'ясі на 13,6 %, вологого - на 5,1 % (табл. 9).

Таблиця 9Хімічний склад м'яса піддослідних тварин (n=4; M±m)

Показники	Контроль	Дослідні групи	По відношенню до контролю, %
		І	ІІ	І	ІІ
Загальна волога, %	76,5±1,2	73,3±0,8	75,3±2,3	95,8	98,4
Суха речовина, %	23,5±1,2	26,7±0,8	24,7±2,3	113,6	105,1
Неорганічний залишок, %	1,1±0,04	1,1±0,02	1,0±0,05	100,0	91,0
Протеїн, %	20,0±1,03	21,8±0,02••	19,1±0,61	109,0	95,5
Жир, %	2,5±0,2	3,8±0,1**••	2,9±0,2	152,0**	116,0
Кальцій, %	0,04±0,002	0,05±0,005	0,04±0,002	125,0	100,0
Фосфор, %	0,2±0,02	0,2±0,01	0,2±0,02	100,0	100,0
Енерг. цінність, ккал/100г	113,1±6,0	133,2±8,02	128,7±18,6	117,8	113,8

Примітки:

1. * - р?0,05; **- р?0,01; ***- р?0,001 порівняно з контролем;

2. •• - p ? 0,01 І дослідна група порівняно з ІІ.

Концентрація протеїну та неорганічної речовини у зразках м'язової тканини не залежала від консистенції спожитого корму. Так, вміст неорганічного залишку у м'язовій тканині тварин дослідних груп знаходився на рівні 1,0-1,1 %. Вміст протеїну збільшувався при використанні гомогенізованого корму на 9,0 % та зменшувався на 4,5 % при використанні вологого в порівнянні з величинами контрольної групи.

Кількість жиру у м'ясі тварин І групи збільшувалася на 52,0 % (р?0,01), ІІ - на 16,0 %.

Використання різних методів приготування корму до згодовування тваринам не відображалося на показниках вмісту у свинині кальцію та фосфору.

Об'єктивним показником поживності свинини є енергетична її цінність, яка найвищою була у м'ясі свиней І дослідної групи і перевищувала контроль на 17,8 %, у ІІ вона біла більшою на 13,8 %.

Члени дегустаційної комісії оцінювали м'ясо свиней, відгодованих гомогенізованим та традиційним сухим кормами. Визначили, що у першому випадку м'ясу були притаманні кращі зовнішній вигляд, запах, смак, консистенція та соковитість.

Таким чином, годівля гомогенізованими кормовими сумішками поліпшує смакові якості свинини.

Економічна ефективність використання гомогенізованого корму. Проведенням спеціальних економічних розрахунків встановлено, що відгодівля свиней гомогенізованим кормом може гарантувати додаткове отримання 24,67 грн. чистого прибутку від кожної тварини (табл. 10).

Таблиця 10 Економічна ефективність проведених досліджень (станом на 2007 рік)

Показники	Згодовуваний корм
	сухий	гомогенізований	вологий
Кількість голів	14	14	14
Тривалість досліджень, днів	115	115	115
Середньодобовий приріст, г	594,4	665,4	612,7
Валова продукція за весь період відгодівлі, ц	9,57	10,71	9,87
Витрати корму на 1 кг приросту, кг	3,85	3,56	3,75
Витрати корму на валовий приріст, кг	3684,45	3812,76	3701,25
Собівартість 1 кг корму, грн.*	1,10	1,17	1,13
Собівартість 1 кг приросту, грн.	6,52	6,41	6,54
Собівартість валової продукції, грн.	6241,46	6865,11	6454,98
Закупівельна ціна одиниці продукції, грн.	850	850	850
Виручка від валової продукції, грн.	8134,50	9103,50	8384,80
Чистий прибуток, грн.	1893,04	2238,39	1929,82
Чистий прибуток у розрахунку на одну тварину, грн.	135,22	159,89	137,84
Вартість додатково одержаної продукції від однієї тварини у порівнянні з контрольною групою, грн.	-	24,67	2,62
Рівень рентабельності, %	23,3	32,6	29,9

Примітка.

* - розрахунки проведено без урахування води у складі гомогенізованого та вологого кормів

У наших дослідженнях відгодівля свиней сухим комбікормом забезпечувала 23,3 % рентабельності, використання вологого корму збільшувало цей показник на 6,6 %, а гомогенізованого - на 9,3 %.

Отже, при відгодівлі свиней в аналогічних умовах утримання і за однакових виробничих витрат (кормів, людської праці, енергоресурсів та ін.) істотно збільшити рівень рентабельності можна за рахунок використання технології гомогенізації кормів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення проблеми інтенсифікації фізіологічних процесів в організмі свиней за згодовування їм кормів різних методів приготування: подрібнення, зволоження та гомогенізація. На підставі розкритих закономірностей балансу поживних речовин, клінічних та біохімічних показників крові, морфологічної та гістологічної структури органів шлунково-кишкового тракту, загального функціонального стану піддослідних свиней та комплексу їх продуктивних якостей, доведено перевагу використання методу гомогенізації.

1. Порівняно з традиційними методами підготовки зернових кормів (подрібнення та зволоження), гомогенізація сприяє підвищенню (p?0,05…р?0,001) в них рівня окремих поживних речовин і зменшує кількість клітковини незалежно від виду зерна.

2. Гомогенізація корму порівняно з подрібненням та зволоженням підвищує його перетравність: органічної речовини на 4,4 % (p?0,05) і 2,2 %, неорганічної речовини на 65,2 % (p?0,05) і 63,1 % (p?0,01), протеїну на 8,5 % (p?0,05) і 4,6 %, жиру на 32,1 % (p?0,001) і 11,6 % (p?0,01), клітковини на 24,2 % і 15,2 %, засвоєння азоту на 4,7 % і 4,6 %, кальцію на 2,3 % і 0,3 % та фосфору на 9,7 % і 0,5 %, відповідно.

3. Годівля свиней кормами досліджених методів приготування забезпечує підтримання фізіологічної норми роботи всіх систем організму, про що свідчать клінічні та біохімічні показники їх крові. Характерно, у тварин групи гомогенізованого корму (порівняно з сухим та вологим) у крові збільшувалася (p?0,05) концентрація загального білку на 9,3 % і 2,1 %, глюкози на 17,8 % і 1,4 %, загального кальцію 8,4 % і 5,0 % та неорганічного фосфору на 4,3 % і 9,0 % відповідно.

4. Згодовування тваринам гомогенізованого та вологого кормів призводить до збільшення розмірів органів травного тракту (порівняно з групою сухого корму): об'єму шлунку на 3,6 % і 44,8 %, об'єму тонкого кишечника на 11,5 % і 12,5 % та його довжина на 10,9 % і 16,6 %, об'єму товстого на 14,0 % (p?0,05) та 10,7 % (p?0,05) відповідно. Під впливом згодовування кормів однакової вологості, товщина слизової оболонки фундальної зони шлунка, тонкого та товстого кишечника збільшувалась при використанні гомогенізованого корму та зменшувалась при використанні вологого корму порівняно з сухим.

5. В результаті згодовування свиням гомогенізованих кормів (порівняно з сухими та вологими) покращувалися їх продуктивні якості: середньодобовий приріст збільшувався на 71 г (p?0,01) і 52 г (p?0,01), зменшувалися витрати корму на продукцію на 7,6 % (p?0,05) і 5,3 % (p?0,01) та віку досягнення живої маси 100 кг на 6,8 % (p?0,001) і 5,6 % (p?0,01). Згодовування кормів різних методів приготування та консистенції не впливало на показники довжини туші та товщини шпику свиней.

6. Виявлено тенденцію покращення під впливом згодовування гомогенізованого корму тваринам фізико-хімічних та технологічних властивостей свинини: кислотність та ніжність м'яса зменшуються, підвищуються вологоутримуюча здатність, енергетична цінність, відсоток вмісту сухої речовини, протеїну та жиру, а також покращується комплекс органолептичних показників м'яса свиней з поліпшенням його зовнішнього вигляду, запаху, смаку, консистенції та соковитості.

7. Використання гомогенізованих кормів на відгодівлі свиней сприяє підвищенню рівня рентабельності виробництва на 9,3 %.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою ефективного приготування концентрованих кормів до згодовування, покращення їх перетравності, стабілізації фізіологічного стану та збільшення продуктивності свиней пропонується використання методу гомогенізації зернових сумішок на виробництві.

2. Матеріали представленої науково-дослідної роботи можуть бути використані як довідковий матеріал для науково-дослідних установ та виробничих підприємств.

3. Одержані результати щодо взаємозв'язку метаболічних процесів, функціональних показників крові, шлунково-кишкового тракту та продуктивних якостей свиней можуть бути включені до лекційного курсу навчальних програм вищих навчальних закладів аграрного профілю при вивченні таких дисциплін як фізіологія сільськогосподарських тварин, годівля сільськогосподарських тварин, біохімія, гістологія та кормовиробництво.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коваленко В.Ф. Використання ефективної новітньої технології у кормоприготуванні / [В.Ф.Коваленко, А.М.Шостя, О.А.Біндюг, О.О.Держговський, М.Б.Соляник] // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2005. - № 31. - С. 118-120.

2. Держговський О.О. Вплив гомогенізації на зміни біохімічного складу зерна різних видів / О.О.Держговський // Вісник ПДАА. - 2007. - № 1. - С. 156-160.

3. Держговський О.О. Вплив гомогенізації на збільшення поживної цінності кормів / О.О.Держговський // Свинарство. - 2007. - №55. - С. 76-80.

4. Держговський О.О. Динаміка окремих морфологічних та біохімічних показників крові свиней при годівлі гомогенізованим кормом / О.О.Держговський // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С. З. Гжицького. - 2007. - Том 9. № 3 (34). - Частина 2. - С. 64-68.

5. Держговський О.О. Фізико-хімічні властивості свинини при використанні гомогенізованого корму / О.О.Держговський // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - 2008 - № 16 (41). - Частина 1 - С. 206-210.

6. Пат. 39090 Україна, МПК А23К 1/00. Спосіб підвищення перетравності кормів / Коваленко В.Ф., Держговський О.О., Соляник М.Б., Біндюг О.А., Зінов'єв С.Г., Чирков О.Г.; Заявник і власник Інститут свинарства ім. О.В.Квасницького УААН; заявл. 20.05.08, опубл. 10.02.09, Бюл. №3, 2009 р.

7. Пат. 39944 Україна, МПК А23К 1/00. Пристрій для варіації гомогенізованого корму / Коваленко В.Ф., Держговський О.О., Соляник М.Б.; Заявник і власник Інститут свинарства ім. О.В.Квасницького УААН; заявл. 9.07.08, опубл. 25.03.09, Бюл. № 6, 2009р.

Размещено на Allbest.ru

...