Формування господарськи корисних ознак у тварин подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

На правах рукопису

УДК 636.22/28.082.26

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИ КОРИСНИХ ОЗНАК У ТВАРИН ПОДІЛЬСЬКОГО ЗАВОДСЬКОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ

Франчук Микола Петрович

с. Чубинське - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Буркат Валерій Петрович, директор Інституту розведення і генетики тварин УААН Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Сірацький Йосип Зенонович, завідувач відділу відтворення Інституту розведення і генетики тварин УААН

кандидат сільськогосподарських наук Шуплик Віктор Вікторович, доцент кафедри селекційно-генетичних технологій тваринництва Подільського державного аграрно - технічного університету Міністерства аграрної політики України

Захист відбудеться “10” червня 2009 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська обл., Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий “8” травня 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мільченко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Українська чорно-ряба молочна худоба одна із конкурентоспроможних і найпоширеніших порід в Україні (В.П.Буркат, Ю.Ф.Мельник, М.Я.Єфіменко та ін., 2003). Селекційна робота з нею на даному етапі селекції спрямована на подальше нарощування молочної продуктивності, консолідації за типом і основними господарськи корисними ознаками. Важливим завданням є розширення племінної бази і внутрішньопородної структури (М.В.Зубець, В.П.Буркат, Ю.Ф.Мельник, М.Я.Єфіменко та ін., 1997; 2003). Кожна новостворена порода структурована за внітріпородними типами і лініями, характеризується тільки їй властивими селекційно-генетичними та господарськи корисними ознаками, які формуються у певних умовах середовища й зумовлені спадковістю вихідних порід (М.В.Зубець, Б.О.Агафонов, (1994), М.В.Зубець, В.П.Буркат (2002), М.В.Зубець, В.П.Буркат, Ю.Ф.Мельник та ін., (1997), Ф.Ф.Ейснер, 1981). Оскільки різна маточна основа та методи використання генофонду голштинської породи зумовлюють особливості формування внутріпородних типів, досконале вивчення гено- та фенотипових показників кількісних ознак тварин подільського заводського типу визначає актуальність проведення експериментальних наукових досліджень.

Добір та відтворення молочної худоби бажаного типу вирішується у заводських стадах (В.П.Буркат, Ю.Ф.Мельник та ін., 1997; Ф.Ф.Ейснер, 1994), тому мета наших досліджень полягала у комплексному вивченні впливу селекційно-популяційних факторів на розвиток провідних селекційних ознак з поглибленим вивченням ролі ліній у формуванні високопродуктивного стада з розведення новоствореної української чорно-рябої молочної породи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН, яка виконувалась у 2005 році за темою “Удосконалити українську червоно-рябу молочну породу за рівнем молочної продуктивності, консолідацію за типом, розширення генеалогічної структури в різних екологічних зонах України” (№ держреєстрації 0104U007639) та з 2006 року за темою “Розробити та впровадити систему визначення і використання селекційно-популяційних параметрів при удосконаленні української червоно-рябої молочної породи та моніторингу племінних ресурсів тварин” (№ держреєстрації 0106U005841).

Мета і задачі досліджень. Основна мета досліджень полягала у вивченні особливостей впливу селекційно-популяційних факторів на провідні господарськи корисні ознаки тварин новоствореного подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи у селекційному процесі формування високопродуктивного заводського стада. Досягнення мети здійснювалось через вирішення завдань, основними серед яких були:

- оцінка ремонтних телиць з визначенням впливу спадковості бугаїв-плідників різних генеалогічних формувань на їхній ріст і розвиток;

- визначення рівня успадковуваності та повторюваності показників екстер'єру ремонтного молодняку;

- оцінка молочної продуктивності корів та визначення основних факторів впливу на її фенотипову реалізацію;

- вивчення особливостей провідних господарськи корисних ознак високопродуктивних корів та ефективності їхнього використання;

- оцінка корів за статями будови тіла у віковій динаміці;

- характеристика корів стада за морфологічними та функціональними властивостями вимені; тварина молочний високопродуктивний порода

- оцінка корів-первісток за методикою лінійної класифікації;

- вивчення ефективності лінійного розведення тварин в умовах заводського стада;

- визначення селекційно-популяційних параметрів основних господарськи корисних ознак тварин.

Об'єкт досліджень: ремонтні телиці та корови подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи різного віку.

Предмет досліджень: формування живої маси та екстер'єру молодняку, молочна продуктивність, будова тіла та вимені, лінійна оцінка корів, розведення за лініями, селекційно-популяційні параметри господарськи корисних ознак.

Методи досліджень: порівняння, ретроспективний, статистичний, кореляційний, дисперсійний та генетичний аналізи.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах заводського стада проведена комплексна оцінка молодняку і корів новоствореного подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи на етапі його консолідації за основними господарськи корисними ознаками. За результатами експериментів доведено достовірний вплив гено- та паратипових факторів на розвиток молодняку та рівень показників селекційних ознак які доповнюють існуючі та вносять нові положення у теоретичні й практичні основи селекції тварин української чорно-рябої молочної породи. Вперше за методикою лінійної класифікації оцінено корів подільського заводського типу та визначено середній рівень показників оцінюваних статей, їхні біологічно граничні відхилення, мінливість, успадковуваність, ступінь та спрямованість кореляцій між ознаками екстер'єру і продуктивністю. Виявлено найбільш продуктивні та перспективні генеалогічні формування.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в результаті експериментальних досліджень дані можуть бути використані для створення конкурентоспроможних високопродуктивних стад в умовах інтенсивної технології виробництва молока та застосовані при розробці перспективних планів селекційно-племінної роботи зі стадами з розведення української чорно-рябої молочної породи.

Визначенні найкращі генеалогічні формування та селекційна група високопродуктивних корів дозволять суттєво підвищити ефективність поліпшення заводського стада у напрямку нарощування продуктивного потенціалу тварин.

Особистий внесок здобувача. Автором роботи самостійно зібрана селекційна інформація на піддослідне поголів'я тварин, проведена екстер'єрна оцінка ремонтного молодняку та корів інструментальним методом та лінійна класифікація корів-первісток за новою описовою методикою, створено базу даних на ПЕОМ.

Опрацьована селекційна інформація з використанням біометричного, кореляційного та дисперсійного аналізів, узагальнені одержані результати, що подані у вигляді дисертації з висновками та пропозиціями виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень доповідалися й одержали позитивну оцінку на щорічних засіданнях координаційно-методичної ради і конференціях молодих вчених і аспірантів Інституту розведення і генетики тварин (2006-2008 рр.), міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” 23-24 жовтня 2008 року у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнології імені С.З.Ґжицького, міжнародній науково-практичній конференції “Аграрний форум-2008” “Новітні технології виробництва та переробки продукції тваринництва” 15-17 жовтня 2008 року в Сумському національному аграрному університеті.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи надруковано чотири наукові праці.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів експериментів, висновків, пропозицій виробництву і списку літератури. Обсяг дисертації становить 218 сторінок комп'ютерного набору, в тому числі містить 43 таблиці та список літератури із 517 наукових джерел, з яких 106 іноземною мовою.



МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-виробничі експериментальні дослідження були проведені у племінному заводі стада ДП ДГ „Пасічна” Старосинявського району Хмельницької області, яке підпорядковано Хмельницькій державній сільськогосподарській дослідній станції УААН на поголів'ї тварин новоствореного подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи в період з 2005 по 2008 рік.

У підконтрольному господарстві є необхідний первинний зоотехнічний та селекційно-племінний облік, який дозволив отримати всю необхідну селекційну інформацію про походження, племінні та продуктивні якості тварин на відповідно достовірному рівні.

Господарство із року в рік забезпечене в достатній кількості кормами з щорічними витратами на 1 ц молока в середньому в межах 1,03-1,08 ц кормових одиниць.

Науково-виробничі експерименти проводились згідно з наведеною на рис. 1. загальною схемою досліджень.

Об'єктом досліджень служили ремонтні телиці, що походять від чотирьох генеалогічних ліній: В.Б.Айдіала 1013415, Елевейшна 1491007, П.Астронавта 1458744 та Старбака 389756.



Рис. 1. Загальна схема досліджень

Динаміку живої маси телиць визначали за систематичним щомісячним зважуванням. Абсолютний приріст живої маси (D) за окремі вікові періоди дослідження визначали за формулою: де Wt і Wo - кінцева і початкова жива маса, кг.

Абсолютний середньодобовий приріст визначали за формулою:

D =

де Wt і Wo - жива маса в кінці і на початку періоду, кг;

t2 і t1 - вік в кінці і на початку періодів, днів.

Відносну інтенсивність росту (К) ремонтних телиць визначали за формулою С.Броді (цитовано за К.Б.Свечином, 1976):

.



Оцінку корів за походженням та господарськи корисними ознаками проводили за матеріалами первинного зоотехнічного та селекційно-племінного обліку (форма № 2 мол).

Екстер'єр у досліджуваних тварин за інструментальною методикою вивчали за розвитком основних статей будови тіла. Проміри у телиць брали у день зважування, а у корів в період 2-5 місяця після отелення за допомогою: мірної палиці - висоту в холці, спині та крижах, глибину та ширину грудей за лопатками; мірного циркуля - ширину в маклаках, кульшах та в сідничних горбах, бічну довжину заду; мірної стрічки - навкісну довжину тулуба, обхват грудей за лопатками та обхват п'ястка.

Індекси будови тіла корів вираховували через співвідношення відповідних промірів (Е.Я.Борисенко, 1967; М.З.Басовський, В.П.Буркат, Д.Т.Вінничук та ін., 2001): довгоногості: (висота в холці - глибина грудей) х 100 / висота в холці; розтягнутості (формату): навскісна довжина тулуба х 100 / висота в холці; тазогрудний: ширина грудей за лопатками х 100 / ширина в маклаках; грудний: ширина грудей х 100 / глибина грудей; збитості: обхват грудей х 100 / навскісна довжина тулуба; перерослості: висота в крижах х 100 / висота в холці; шилозадості: ширина в маклаках х 100 / ширина в сідничних горбах; костистості: обхват п'ястку х 100 / висота в холці; масивності: обхват грудей х 100 / висота в холці; глибокогрудості: глибина грудей х 100 / висота в холці; широкогрудості: ширина грудей х 100 / висота в холці;

Морфологічні властивості вимені корів досліджували за методиками Д.Т.Вінничука (1970) та Ф.Л.Гарькавого (1974). Оцінювали вим'я корів на 2-3 місяці після отелення за 1-1,5 год. до вранішнього доїння візуально та за допомогою вимірюваних пристроїв - мірних стрічки, циркуля, штанген-циркуля та лінійки.

Лінійну класифікацію корів молочних порід за описовими методами проводили за двома системами: А - 9-бальною системою лінійного опису 14 описових ознак екстер'єру; Б - 100-бальною системою класифікації, яка здійснюється візуальним способом з урахуванням чотирьох комплексів екстер'єрних ознак, що характеризують: вираженість молочного типу, розвиток тулуба, стан кінцівок та морфологічні якості вимені.

Кожен екстер'єрний комплекс оцінюється незалежно і має свій ваговий коефіцієнт у загальній оцінці (ЗО) тварини: молочний тип (МТ) - 15%, тулуб (Т) - 20%; кінцівки (К) - 25% та вим'я (В) - 40% (М.Бащенко, Л.Хмельничий, 1998). Загальна оцінка типу визначалася за формулою:

.

Успадковуваність молочної продуктивності визначали двома методами - подвоєного коефіцієнта кореляції “мати-дочка” (h2 = 2rМ-Д) та за показником сили впливу батька в однофакторному дисперсійному комплексі (h2 = ).

Вікову повторюваність молочної продуктивності визначали обчисленням коефіцієнтів кореляції фенотипового прояву ознак за різні за порядком лактації.

Ефективність довічного використання корів оцінювали за наступними показниками: кількість отелень за життя; довічний надій (сума надоїв молока за всі повні лактації, кг); довічний вихід молочного жиру (сума молочного жиру за всі лактації, кг);

Біометричне опрацювання експериментальних даних, кореляційний і дисперсійний аналіз проводили за методиками Н.А.Плохинского (1969) Е.К.Меркурьевой (1977) на ЕОМ типу ІВМ РС/АТ з використанням власного програмного забезпечення.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Особливості росту і розвитку телиць залежно від лінійної належності.

Встановлено вплив лінійної належності на ріст і розвиток ремонтних телиць. Найвищою живою масою при народженні характеризувалось потомство бугаїв-плідників лінії Елевейшна 1491007 з середньою живою масою 31,8 кг з перевищенням ровесниць решти ліній з достовірною різницею від 5,3 (Р<0,01) - лінія В.Б.Айдіала 1013415, до 3,5 кг (Р<0,05) - лінія Старбака 389756, табл. 1. У 18-ти місячному віці нащадки лінії Елевейшна мали живу масу 380 кг, перевищуючи з різницею на 10 кг (P<0,05) ровесниць лінії В.Б.Айдіала і на 14,3 кг (Р<0,05) - нащадків лінії Старбака.

Потомство бугаїв лінії Елевейшна відрізнялося кращими показниками лінійного росту в онтогенезі та молочної продуктивності у віці першої лактації. В процесі вирощування телиць вивчено рівень параметрів успадковуваності та повторюваності статей будови тіла у віковій динаміці. Коефіцієнти успадковуваності становили за: висотою в холці (h2=0,117-0,556) і крижах (h2=0,093-0,556), глибиною (h2=0,139-0,454), шириною (h2=0,096-0,417) та обхватом грудей (h2=0,122-601), шириною в маклаках (h2=0,121-0,485), кульшах (h2=0,149-0,357) і сідничних горбах (h2=0,111-0,433), навскісною довжиною тулуба (h2=0,107-0,544) та обхватом п'ястка (h2=0,109-371). Коефіцієнти повторюваності промірів статей екстер'єру, які варіювали у межах кореляцій 0,191-0,524 у період 3-6 міс., 0,128-0,730 - 6-9 міс., 0,111-0,342 - 9-12 міс., 0,110 - 0,274 - 12 -15 міс. та 0,147 - 0,646 у період 15 - 18 міс. свідчать про



1. Жива маса ремонтних телиць подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи різних ліній у віковій динаміці, кг

Вік, міс.	В.Б.Айдіала (n =21)	Елевейшна (n=22)	П.Астронавта (n=22)	Старбака (n=21)
	M ± m	Cv %	M ± m	Cv %	M ± m	Cv %	M ± m	Cv %
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18	26,5±0,94 47,3±1,01 72,7±1,30 96,0±1,60 116,1±1,92 137,4±2,23 160,7±2,38 180,2±2,63 199,8±2,92 221,4±3,12 239,3±3,32 259,8±3,56 276,4±3,45 292,1±3,58 307,6±3,71 325,0±3,68 340,2±3,84 355,5±3,89 370,0±3,81	16,2 9,73 8,17 7,65 7,56 7,44 6,79 6,70 6,99 6,45 6,36 6,28 5,73 5,62 5,53 5,19 5,18 5,02 4,72	31,8±0,93 55,5±1,07 76,8±1,40 102,6±1,67 123,4±2,21 145,1±2,21 168,5±2,30 188,7±2,50 207,0±2,72 227,3±2,57 245,1±2,73 262,3±2,72 281,5±2,79 297,6±2,77 313,4±2,87 332,4±2,87 346,2±2,89 360,9±2,88 380,0±3,01	13,7 9,04 8,52 7,63 7,47 7,16 6,39 6,22 6,16 5,31 5,22 4,87 4,65 4,37 4,29 4,05 3,91 3,74 3,72	28,6±0,93 51,5±1,12 73,7±1,42 99,8±1,63 119,0±1,88 143,8±2,18 168,0±2,02 187,5±1,65 209,3±1,82 228,8±1.96 247,6±2,10 265,5±2,24 284,0±2,36 300,1±2,40 316,5±2,35 332,2±2,37 347,6±2,43 364,2±2,35 377,6±2,42	14,9 10,2 9,04 7,68 7,40 7,12 5,64 4,14 4,07 4,01 3,99 3,96 3,90 3,75 3,48 3,45 3,28 3,02 3,00	28,3±0,92 51,9±1,12 74,0±1,46 97,6±1,77 119,6±2,15 141,3±2,39 163,5±2,71 182,2±3,00 201,3±3,18 220,8±3,46 238,4±3,62 256,0±3,72 274,1±3,76 289,8±3,74 305,5±3,75 321,7±3,88 337,4±3,66 353,9±3,70 365,7±3,77	15,4 10,1 9,27 8,57 8,41 7,92 7,84 7,69 7,42 7,34 7,12 6,82 6,43 6,06 5,75 5,65 5,08 4,90 4,83

ефективність раннього добору тварин за фенотипом.

Молочна продуктивність корів і фактори впливу на її реалізацію. Корови подільського заводського типу характеризувалися високими показниками величини надою, рівень якого становив відповідно за першу (4289 кг), третю (4780 кг) та кращу (5360 кг) лактації з вмістом жиру у межах 3,74-3,79% і молочним жиром - 160,3-201,3 кг, табл. 2. Найвищий середній надій було одержано від корів стада у віці восьмої лактації (5799 кг) .

2. Молочна продуктивність корів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи, (М ± m)

Лактація	n	Надій, кг	% жиру	кг жиру
Перша	1173	4289±24,0	3,75±0,004	160,3±0,93
Друга	878	4652±30,6	3,74±0,005	174,1±1,19
Третя	620	4780±36,1	3,76±0,005	178,8±1,40
Четверта	359	4936±50,0	3,77±0,008	185,0±1,94
П'ята	211	4874±60,6	3,76±0,009	183,2±2,42
Шоста	115	4953±83,4	3,76±0,011	186,4±3,18
Сьома	52	4885±130,6	3,78±0,015	185,1±5,18
Восьма	23	5799±266,4	3,79±0,021	197,5±7,00
Краща	1173	5360±29,5	3,75±0,004	201,3±1,15

Встановлено вплив генотипової детермінації на показники молочної продуктивності корів подільського заводського типу підконтрольного стада за враховані лактації, ступінь успадковуваності та рівень достовірності яких залежали від методу обчислення. Величини показників успадковуваності ознак за враховані лактації по надою (h2=0,102-0,214), вмісту (h2=0,112-0,184) та кількості жиру (h2=0,115-0,228) корів визначених методом дисперсійного аналізу через силу впливу “батько-дочка” виявились порівняно невисокими проте в усіх випадках достовірними, табл. 3.

3. Успадковуваність показників молочної продуктивності корів визначених методом дисперсійного аналізу

Лактація	n	Надій	Вміст жиру	Молочний жир
		h2	F	h2	F	h2	F
Перша	998	0,174	5,18	0,184	5,55	0,177	5,29
Друга	609	0,205	5,19	0,114	2,59	0,204	5,15
Третя	352	0,214	5,54	0,112	2,09	0,228	4,92
Краща	998	0,102	2,18	0,124	2,74	0,115	2,51

Коефіцієнти успадковуваності аналогічних ознак надою (h2=0,028-0,152) та виходу молочного жиру (h2=0,022-166) вирахуваних за методом подвоєння коефіцієнта кореляції “мати - дочка” значно менші та у більшості випадків недостовірні в порівнянні з визначеними коефіцієнтами методом дисперсійного аналізу через силу впливу батька, виключенням стали лише показники за вищу лактацію, табл. 4. Достовірні хоча невисокі коефіцієнти успадковуваності (h2=0,102-0,226) встановлені лише за вмістом жиру в молоці за всіма врахованими лактаціями.

4. Успадковуваність показників молочної продуктивності корів визначених шляхом “мати - дочка” (h2 = 2r М-Д)

Лактація	n	Надій	Вміст жиру	Молочний жир
		h2	F	h2	F	h2	F
Перша	961	0,044	1,35	0,226	7,10	0,050	1,56
Друга	609	0,028	0,72	0,102	2,50	0,022	0,52
Третя	352	0,044	0,84	0,176	3,32	0,032	0,73
Краща	961	0,152	4,16	0,200	5,63	0,166	4,63

Аналіз коефіцієнтів вікової повторюваності селекційних ознак, що характеризують рівень надою та його якісні показники, засвідчив існування кореляційного зв'язку різної величини та ступенів вірогідності за врахованими ознаками, табл. 5.

Повторюваність надою у корів підконтрольного стада за коефіцієнтами кореляцій між першою лактацією і другою (r=0,415), третьою (r=0,263) та четвертою (r=0,134), зменшувався майже у два рази з кожним наступним вирахуваним взаємозв'язком лактацій як за ступенем, так і за достовірністю. Проте самий високий та достовірний рівень вікової повторюваності надою виявлено між першою та вищою лактаціями (r=0,447). Подібна закономірність спостерігалася за повторюваністю молочного жиру між кореляціями першої лактації з другою-четвертою (r=0,401-0,147) та вищою (r=0,472). Показники коефіцієнтів повторюваності за вмістом жиру в молоці у взаємозв'язку

5 - Вікова повторюваність молочної продуктивності корів стада племінного заводу “Пасічна”

Корельовані лактації	n	Надій	Вміст жиру	Молочний жир
		r	tr	r	tr	r	tr
І - ІІ	760	0,415	13,8	0,126	3,53	0,401	13,2
І - ІІІ	583	0,263	6,83	0,194	4,86	0,262	6,79
І - ІУ	359	0,134	2,59	0,248	5,00	0,147	2,84
І - вища	770	0,477	17,2	0,350	11,1	0,472	16,8
ІІ - ІІІ	583	0,323	8,71	0,189	4,72	0,303	8,05
ІІ - ІУ	359	0,190	3,74	0,231	4,23	0,197	3,87
ІІ - вища	751	0,556	22,1	0,452	15,6	0,547	21,4
ІІІ - вища	583	0,562	19,8	0,274	7,14	0,540	18,4

оцінюваних лактацій навпаки зростали починаючи із менших значень з кожною наступною кореляцією між першою-четвертою (r=0,126-0,248) та вищою (r=0,350) лактаціями. Між другою лактацією та третьою і четвертою коефіцієнти повторюваності надою становили 0,323 (ІІ-ІІІ) та 0,190 (ІІ-ІV). Проте найвищими та самими достовірними виявилися коефіцієнти повторюваності в порівняннях другої та третьої лактацій з вищою, які відповідно становили 0,556 та 0,562.

Встановлений тісний позитивний високодостовірний зв'язок між рівнем молочної продуктивності за вищу лактацію та пожиттєвим надоєм (r=0,480) свідчить про необхідність та ефективність добору корів за показниками кращої лактації.

Оцінка корів за екстер'єром. Корови подільського заводського типу характеризувалися відмінною будовою тіла за промірами статей у віці першої, другої, третьої і старше лактацій (висота в холці - 130,0-140,4 см, глибина - 69,6-75,0 см, ширина - 44,1-49,4 см та обхват грудей - 182,8-196,4 см; ширина в маклаках - 52,7-57,5 см; навскісна довжина тулуба - 153,4-166,3 см).

Виявлена тісна і високодостовірна кореляція між усіма промірами статей будови тіла й величиною надою та високі коефіцієнти успадковуваності статей промірів будови тіла за першу лактацію свідчить про вмотивованість добору за екстер'єром у цьому віці.

Самі високі та достовірні коефіцієнти кореляції встановлено у корів-первісток за надоєм і промірами висоти в холці, крижах та глибини грудей, які відповідно становили 0,359; 0,326 і 0,389 (Р<0,001), табл. 6. З віком їхня величина та достовірність істотно знижуються.

6. Зв'язок промірів будови тіла корів підконтрольного стада з величиною надоїв

Назва проміру	Перша лактація	Друга лактація	Третя і ст. лактація
	r	tr	r	tr	r	tr
Кількість пар	101	120	321
Висота в: холці	0,359***	3,94	0,137	1,53	0,030	0,44
крижах	0,326***	3,79	0,136	1,52	0,032	0,47
Глибина грудей	0,389***	4,67	0,278***	3,30	0,157*	2,36
Ширина грудей	0,202*	2,30	0,231**	2,67	0,110	1,63
Ширина в: маклаках	0,188*	2,11	0,147	1,64	0,106	1,58
кульшах	0,201*	2,28	0,212*	2,44	0,138*	2,07
сідничних горбах	0,212*	2,38	0,116	1,29	0,082	1,21
Навскісна довжина: заду	0,195*	2,24	0,055	0,60	0,009	0,13
тулуба	0,175*	2,03	0,148	1,66	0,096	1,42
Обхват: грудей	0,221**	2,60	0,100	1,11	0,148*	2,22
п'ястка	0,146	1,76	0,180*	2,04	0,002	0,03

При визначенні коефіцієнтів успадковуваності встановлено, що проміри усіх статей будови тіла корів стада за даними першої лактації були достовірними та варіювали в межах від h2 = 0,328 (Р<0,001) - за ознакою ширини сідничних горбів, до h2 = 0,190 (Р<0,01) - за висотою у крижах.

Вим'я корів за оцінкою промірів у динаміці першої, другої, третьої і старше лактацій, було достатньо великим за об'ємом у межах усіх вікових груп і становило в середньому відповідно в обхваті 129,5 см, 131,4 і 132,6 см, за довжиною - 40,3; 40,4 і 41,2 см та за шириною - 31,3; 31,5 і 32,2 см. Відстань між дном вимені та підлогою була на рівні 63,9 см у корів-первісток, 61,7 см - у віці другої лактації, дещо опустившись до рівня 58,2 см у повновікових тварин, забезпечуючи найвищі технологічні вимоги.

Інтенсивність молоковіддачі становила 1,80 кг/хв у корів-первісток, 1,78 - у віці другої лактації та 1,95 - у повновікових тварин. За індексом вимені, середній показник якого коливався у межах 44,2-44,9 %, істотної вікової різниці не було виявлено, а його варіативний рівень засвідчив про достатньо рівномірний розвиток молочної залози у корів підконтрольного стада.

Достовірні додатні коефіцієнти кореляцій у віковій динаміці встановлено між надоєм та морфологічними статями вимені: обхватом (r=0,111-0,363), довжиною (r=0,149-311) і шириною (r=0,154-298) та функціональними властивостями, які становили за тривалістю доїння в межах 0,280-0,450, інтенсивністю доїння - 0,284-300 та індексом вимені - 0,121-306. Встановлений достовірний вплив спадковості на мінливість морфологічних та функціональних властивостей вимені корів у віці першої лактації підтверджує можливість ефективної селекції досліджуваної молочної худоби за ними, а одержані низькі коефіцієнти успадковуваності аналогічних ознак вимені корів у віці третьої і старше лактацій свідчать про те, що вік та інші паратипові фактори чинять істотний вплив на їхній розвиток збільшуючи рівень мінливості, табл. 7.

7. Коефіцієнти успадковуваності морфологічних та функціональних ознак вимені корів у динаміці врахованих лактації

Ознака	Лактація
	перша (n=101)	друга (n=120)	третя і ст.(n=321)
Проміри: обхват вимені	0,322***	0,257***	0,098
довжина вимені	0,304***	0,231***	0,107
ширина вимені	0,206**	0,238***	0,114*
глибина передньої чверті	0,493***	0,315***	0,110
відстань від дна до землі	0,412***	0,279***	0,101
довжина дійок: передніх	0,236**	0,152*	0,103
задніх	0,266***	0,162**	0,108
діаметр дійок: передніх	0,251***	0,239***	0,169***
задніх	0,268***	0,237***	0,156**
Тривалість доїння	0,402***	0,364***	0,088
Інтенсивність доїння	0,333***	0,061	0,068
Індекс вимені	0,362***	0,324***	0,092



Лінійна оцінка корів-первісток за типом. За показниками лінійної класифікації встановлено рівень розвитку та мінливості статей екстер'єрного типу корів-первісток подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи. За груповими ознаками, що характеризують молочний тип, середня оцінка становила на рівні 80,1 бала, а за класифікацією комплексів ознак тулуба, кінцівок та вимені оцінка відповідно становила - 81,7; 81,2 та 81,6 бала. Загальна оцінка корів-первісток за тип будови тіла склала 81,4 бала.

Рівень оцінки описових ознак екстер'єру за дев'ятибальною шкалою в середньому становив: за висотою в крижах - 5,3 бала, глибиною тулуба - 7,2, положенням заду - 4,9, шириною заду - 6,1 бала, кутом скакального суглоба - 4,6 і станом ратиць - 5,2 бала. За морфологічними ознаками вимені, первістки подільського заводського типу відрізнялися в переважній більшості добрими показниками. Оцінка за прикріплення передніх часток вимені становила 7,2 бала, за глибиною - 6,5, вираженістю центральної зв'язки - 5,5 бала. За статями екстер'єру, що характеризують міцність будови тіла та вираженість молочного типу корови-первістки характеризувалися достатньо добре з оцінками відповідно 6,4 та 6,3 бала.

Виявлено достовірний додатний кореляційний зв'язок за групами ознак, що характеризують вираженість молочного типу (r=0,455), розвиток тулуба (r=0,368), вимені (r=0,375) та надоєм за 305 днів першої лактації. Із описових ознак екстер'єру корелюють з надоєм: висота (r=0,267), глибина тулуба (r=0,311), ширина заду (r = 0,245), міцність (r= 0,257) та молочний характер будови тіла (r=0,396).

Достатній рівень успадковуваності встановлено за екстер'єрними комплексами, що характеризують молочний тип корів (h2=0,275), тулуб (h2 =0,364) і вим'я (h2=0,243). Серед описових статей на достовірному рівні за критерієм Фішера вирізняються: висота (h2=0,262), глибина тулуба (h2=0,404), ширина заду (h2=0,269), прикріплення передньої частини вимені (h2=0,197), висота задніх часток вимені (h2=0,113), міцність (h2=0,232) і молочний характер (h2=0,311). Формування генеалогічної структури стада. Оцінка генеалогічних формувань дозволила оптимізувати лінійну структуру заводського стада з визначенням трьох найбільш перспективних до яких слід віднести споріднену групу Монтфреча 91779, лінії Валіанта 1650414 та Старбака 389756. Доведено, що лінійна належність бугаїв-плідників чинить достовірний вплив на величину молочної продуктивності корів. Кращими виявились нащадки спорідненої групи Монтфреча 91779, у яких надій за даними 305 днів першої лактації становив 4706 кг молока з вмістом жиру 3,70 %, перевершивши одновікових представниць усіх досліджуваних ліній на 137-907 кг з достовірною різницею (td=2,47-8,25) в усіх порівняннях за виключенням ліній Валіанта і Старбака (td=0,92-0,53).

Встановлено залежність молочної продуктивності корів стада від їхньої спорідненості з батьком та лінією. Сила впливу батька на показники молочної продуктивності була достатньо високою та достовірною у загальній фенотиповій мінливості надоїв за першу (з=0,174), третю (з=0,214) і кращу (з=0,098) лактації (Р< 0,001), за вмістом жиру в молоці відповідно - 0,184; 0,112 і 0,115 (Р< 0,001) та виходом молочного жиру - 0,177; 0,228 і 0,108 (Р< 0,001). Дисперсійний аналіз даних показав, що частка сили впливу спадковості плідників у загальній фенотиповій мінливості рівня надою, вмісту та кількості жиру за даними першої лактації перевищує у 2,07-2,14, а кращої - у 1,92-2,33 рази частку сили впливу ліній батька.

Бугаї-плідники чинили істотний та достовірний вплив на вік першого отелення корів (з=0,219), довічний надій (з=0,271), кількість продуктивних лактацій (з=0,321) та тривалість господарського використання корів у стаді (з=0,288). Достовірний вплив на ці ж показники встановлено і за лініями зі сторони батька та матері, проте їхній рівень впливу значно нижче і відповідно становив 8,0 та 1,5 % за довічним надоєм молока, 11,0 і 1,6 % за кількістю використаних пожиттєвих лактацій та 11,8 і 2,2 % за тривалістю господарського використання. 

ВИСНОВКИ

1. За результатами комплексного дослідження тварин подільського заводського типу новоствореної української чорно-рябої молочної породи встановлено, що ремонтний молодняк характеризувався інтенсивним ростом та розвитком, а корови високими показниками молочної продуктивності, екстер'єрні ознаки будови тіла та вимені корів характерні для тварин молочному типу, структурованість генеалогічних формувань забезпечує їхню міжлінійну диференціацію за продуктивністю, а рівень генетично-популяційних параметрів дозволяє вести пряму і опосередковану селекцію тварин за провідними господарськи корисними ознаками.

2. Встановлено вплив лінійної спадковості на розвиток ремонтних телиць за живою масою. Дочки бугаїв-плідників лінії Елевейшна 1491007 перевищували ровесниць решти ліній за приростом живої маси з достовірною різницею на їхню користь у 18-ти місячному віці на 10-14,3 кг. Перевищення нащадків лінії Елевейшна 1491007 збереглось за молочною продуктивністю у віці першої лактації.

3. Використання лінійних промірів для оцінки екстер'єру ремонтних телиць дозволило встановити закономірності онтогенетичного формування будови тіла у динаміці лінійного росту та приросту живої маси, які можуть слугувати показниками контрою інтенсивності розвитку тварин в процесі вирощування. Встановлено достовірну перевагу нащадків лінії Елевейшна 1491007 за всіма промірами будови тіла в порівнянні з ровесницями ліній В.Б.Айдіала 1013415 і Старбака 389756.

4. Встановлені достовірні коефіцієнти впливу генеалогічних формувань на показники екстер'єру ремонтного молодняку свідчать про можливість ефективності селекції екстер'єру за лініями, а високодостовірні коефіцієнти вікової повторюваності промірів будови тіла теличок - про ефективність раннього добору тварин за фенотипом.

5. Рівень молочної продуктивності корів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи провідного племінного заводу на рівні 4289 кг молока за першу, 4780 кг - за третю та 5360 кг - за кращу лактації свідчить про сформований молочний заводський тип тварин.

6. Величини промірів статей, які визначають будову тіла корів-первісток та у віці другої, третьої і старше лактацій (висота в холці - 130,0-140,4 см, глибина - 69,6-75,0 см, ширина - 44,1-49,4 см та обхват грудей - 182,8-196,4 см; ширина в маклаках - 52,7-57,5 см; навскісна довжина тулуба - 153,4-166,3 см) характеризують відмінні якості екстер'єру тварин подільського заводського типу новоствореної породи.

7. Оцінка морфофункціональних властивостей вимені у віковій динаміці за показниками бажаної форми (ванноподібна - 68,4-78,4 %), обхвату (129,5-132,6 см), довжини (40,3-41,2 см), ширини (31,1-32,2 см), відстані дна від підлоги (58,2-63,9 см), довжини передніх і задніх дійок (5,8-6,3 і 5,3-6,4 см), інтенсивності молоковіддачі (1,78-1,95 кг/хв) та індексу вимені (44,2-44,9) свідчать про достатню консолідованість корів подільського заводського типу за якісними показниками вимені та про їхню придатність до машинного доїння.

8. Встановлений позитивний достовірний зв'язок величини надою врахованих лактацій з оцінкою морфологічних статей вимені - обхватом (r=0,238-0,725), довжиною (r=0,259-0,632), шириною (r=0,221-0,485) і функціональними - тривалістю (r=0,259-0,632) та інтенсивністю доїння (r=0,283-0,600) й індексом вимені (r=0,366-0,571) підтверджує можливість та доцільність ефективності селекції тварин за ознаками вимені, яка опосередковано буде впливати на величину надою.

9. Виявлене у корів-первісток існування достатньо високих та достовірних коефіцієнтів успадковуваності за оцінкою промірів статей будови тіла (h2=0,190-0,328) і морфофункціональних властивостей вимені (h2=0,206-0,493), свідчать про ефективність оцінки та добору тварин за екстер'єром у віці першої лактації.

10. Використання методики лінійної класифікації дозволило об'єктивно визначати особливості та мінливість екстер'єрних ознак тварин подільського заводського типу. Установлені на достовірному рівні коефіцієнти успадковуваності статей екстер'єру групових (h2=0,234-0,364) та окремих описових ознак (h2=0,113-0,404) в системі лінійної класифікації, будуть забезпечувати ефективність селекції досліджуваної породи за типом.

11. Встановлена наявність достовірного позитивного кореляційного зв'язку між груповими (r=0,368-0,455) та окремими описовими ознаками (r=0,144-0,396) лінійної оцінки і величиною надою, підтверджує можливість та необхідність селекції за екстер'єрним типом, що одночасно сприятиме зростанню молочної продуктивності в стаді.

12. Оцінка генеалогічних формувань тварин подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи підконтрольного стада за молочною продуктивністю виявила кращі, серед яких споріднена група Монтфреча 91779, лінії Валіанта 1650414 та Старбака 389756. За результатами власної оцінки бугаїв доцільно використати в повторному підборі поліпшувачів: Солов'я 6568 лінії Валіанта 1650414, Бовака 664899 та Вардена 5341 лінії Елевейшна 1491007, Келмаса 6529 спорідненої групи Монтфреча 91779 та Бригадира 384590 лінії Старбака 389756.

13. Встановлено, що серед генотипових факторів найбільший вплив на розвиток провідних господарськи корисних ознак чинять бугаї-плідники. Їхньою спадковістю на 21,9 % детермінується вік першого отелення корів, на 17,4; 21,4 і 9,8 % надої за першу, третю і кращу лактації, на 27,1; 32,1 і 28,8 % показники довічного надою, кількості продуктивних лактацій та тривалості господарського використання відповідно. Цей факт підтверджує, що в умовах великомасштабної селекції новостворені українські молочні породи найефективніше поліпшуються за інтенсивного використання у відтворенні бугаїв-поліпшувачів.

Пропозиції виробництву

1. У базових селекційних стадах з розведення подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи в процесі її подальшого удосконалення використовувати встановлені закономірності впливу генотипових та паратипових факторів на розвиток провідних господарськи корисних ознак.

2. Для ефективної селекції тварин стада й породи у напрямку їхньої консолідації за молочною продуктивністю і екстер'єрним типом необхідно періодично проводити моніторинг генеалогічних формувань за селекційними ознаками з добором та підбором тварин бажаного типу.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вербич І.В., Хмельничий Л.М., Франчук М.П. Морфофункціональні особливості вимені корів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи // Вісник Черкаського інституту агропромислового виробництва. - Черкаси. - 2004. - Вип. 4. - С. 41- 45.

2. Франчук М.П. Лінійна оцінка корів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи / Франчук М.П. // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. “Тваринництво”. Вип. № 10 (15) - Суми, 2008. - С. 114-117.

3. Франчук М.П. Міжлінійні особливості росту ремонтного молодняку подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи / Франчук М.П. // Науковий вісник Львівської нац. академії вет. медицини ім. С.З.Гжицького. Т. (№). - Львів, 2008. - С.

4. Франчук М.П. Характеристика корів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи за морфофункціональними властивостями вимені // Матеріали ІV конференції молодих вчених та аспірантів. - Чубинське, 2006. - С. 82-53.

5. Франчук М.П. Особливості морфологічних та функціональних ознак вимені первісток різних ліній подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи // Матеріали V конференції молодих вчених та аспірантів. - Чубинське, 2007. - С. 101-102.

6. Франчук М.П. Характеристика корів-первісток подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи за екстер'єрним типом // Матеріали VІ конференції молодих вчених та аспірантів / За редакцією В.П.Бурката. - К.: Аграрна наука. - 2008 - С. 93-95.

7. Франчук М.П. Вплив ліній на ріст і розвиток телиць української чорно-рябої молочної породи / Франчук М.П. // Матеріали Міжнародної конференції “Аграрний форум-2008” 15-18 жовтня 2008 р. - Суми - 2008. - С. 12.

Франчук М.П. Формування господарськи корисних ознак у тварин подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське, 2009.

У дисертаційній роботі викладені результати досліджень з вивчення онтогенетичного росту і розвитку ремонтних телиць подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи за показниками приросту живої маси та екстер'єру під впливом генеалогічних формувань. Визначено ступінь успадковуваності та повторюваності статей промірів будови тіла ремонтних телиць у віковій динаміці онтогенетичного розвитку.

Оцінено корів стада за показниками молочної продуктивності з визначенням ступеня впливу на їхній прояв популяційно-генетичних параметрів, вивчено особливості розвитку провідних господарськи корисних ознак високопродуктивних корів і ефективність їхнього використання. Проведена оцінка корів різних вікових груп за промірами статей будови тіла та морфофункціональними властивостями вимені у їхньому зв'язку з молочною продуктивністю за враховані лактації з визначенням селекційно-генетичних показників. Визначено рівень розвитку та мінливості групових і описових ознак екстер'єрного типу корів, оцінених за новою методикою лінійної класифікації. Доведено селекційну значущість лінійного розведення у заводському стаді в процесі поліпшення новоствореної породи, встановлено силу впливу бугаїв-плідників і ліній на показники молочної продуктивності, відтворної здатності та ознак довічного використання корів.

Ключові слова: подільський заводський тип, українська чорно-ряба молочна порода, лінія, телиці, жива маса, екстер'єр, проміри, молочна продуктивність, кореляція, успадковуваність, повторюваність, лінійна класифікація

Франчук М.П. Формирование хозяйственно полезных признаков у животных подольского заводского типа украинской черно-пестрой молочной породы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных УААН, с. Чубинское, 2009.

В работе изложены результаты исследований по изучению роста и развития ремонтных телок подольского заводского типа украинской черно-пестрой молочной породы по показателям прироста живой массы и экстерьера под воздействием генеалогических формирований. Определена степень наследуемости и повторяемости статей промеров телосложения ремонтных телок в возрастной динамике онтогенетического развития.

Оценены коровы стада по показателям молочной продуктивности с определением степени влияния на их проявление популяционно-генетичних параметров, изучены особенности развития ведущих хозяйственно полезных признаков высокопродуктивных коров и эффективность их использования. Проведена оценка коров разных возрастных групп по промерам статей телосложения и морфофункциональным свойствам вымени в их связи с молочной продуктивностью за учтенные лактации с определением селекционно-генетических показателей. Определен уровень развития и изменчивости групповых и описательных признаков экстерьерного типа коров, оцененных за новой методикой линейной классификации.

Доказана селекционная значимость линейного разведения в заводском стаде в процессе улучшения вновь созданной породы, установлена сила влияния быков-производителей и линий на показатели молочной продуктивности, воспроизводительной способности и признаков пожизненного использования коров.

Исследованиями установлено влияние линейной наследственности на развитие ремонтных телок по живой массе и экстерьерными статями. Дочери быков-производителей линии Елевейшна 1491007 превышали ровесниц остальных линий по приросту живой массы с достоверной разницей в их пользу в 18-ти месячном возрасте на 10-14,3 кг. Использование линейных промеров для оценки экстерьера ремонтных телок позволило установить закономерности формирования телосложения в динамике линейного роста и прироста живой массы, которые могут служить показателями контролю интенсивности развития животных в процессе выращивания.

Установлены достоверные коэффициенты влияния генеалогических формирований на показатели экстерьера ремонтного молодняка свидетельствуют о возможности эффективной селекции по экстерьеру при разведении по линиям, а высокодостоверные коэффициенты возрастной повторяемости промеров телосложения телочек, которые варьировали в пределах корреляций 0,110-0,646 в трехмесячной динамике выращивания, об эффективности раннего отбора животных по фенотипу.

Определен уровень молочной продуктивности коров вновь созданного подольского заводского типа украинской черно-пестрой молочной породы ведущего племенного завода на уровне 4289 кг молока по первой, 4780 кг - по третьей и 5360 кг - по лучшей лактации свидетельствует о сформированном молочном заводском типе животных.

Экстерьерная оценка коров по промерам статей, которые определяют телосложение коров-первотелок и животных в возрасте второй, третьей и старше лактаций (высота в холке - 130,0-140,4 см, глубина - 69,6-75,0 см, ширина - 44,1-49,4 см и обхват груди - 182,8-196,4 см; ширина в маклоках - 52,7-57,5 см; косая длина туловища - 153,4-166,3 см) свидетельствуют об отличных качествах экстерьерного типа животных вновь созданной породы. Оценка морфофункциональных свойств вымени в возрастной динамике по показателям желаемой формы (ваннообразная - 68,4-78,4 %), обхвата (129,5-132,6 см), длины (40,3-41,2 см), ширины (31,1-32,2 см), расстояния дна от пола (58,2-63,9 см), длины передних и задних сосков (5,8-6,3 и 5,3-6,4 см), интенсивности молокоотдачи (17,8-1,95 кг/хв) и индекса вымени (44,2-44,9) убедительно свидетельствуют о достаточной консолидации коров подольского заводского типа по качественным показателям вымени и об их пригодности к машинному доению.

Установлена положительная и достоверная корреляция между величиной надоя учтенных лактаций с оценкой морфологических статей вымени - обхватом (r=0,238-0,725), длиной (r=0,259-0,632), шириной (r=0,221-0,485) и функциональными - продолжительностью (r=0,259-0,632) и интенсивностью доения (r=0,283-0,600) и индексом вымени (r=0,366-0,571). Обнаруженное у коров-первотелок существование достаточно высоких и достоверных коэффициентов наследуемости промеров статей телосложения (h2=0,190-0,328) и морфофункциональных свойств вымени (h2=0,206-0,493).

Линейная классификация позволила объективно определять особенности и изменчивость экстерьерных признаков животных подольского заводского типа. Установлены на достоверном уровне коэффициенты наследуемости статей экстерьера групповых (h2=0,234-0,364) и отдельных описательных признаков (h2=0,113-0,404) и наличие достоверной положительной корреляционной связи между групповыми (r=0,368-0,455) и описательными признаками (r=0,144-0,396).

При углубленной оценке генеалогических формирований животных подольского заводского типа украинской черно-пестрой молочной породы подконтрольного стада по молочной продуктивнсти обнаружено лучшие, среди которых родственна группа Монтфреча 91779, линии Валианта 1650414 и Старбака 389756. Установлено, что среди генотипических факторов, на развитие ведущих хозяйственно полезных признаков наибольшее влияние оказывают быки-производители. Их наследственностью на 21,9 % детерминируется возраст первого отела коров, на 17,4; 21,4 и 9,8 % - надои по первой, третьей и лучшей лактациях, на 27,1; 32,1 и 28,8 % - показатели пожизненного надоя, количества использованых лактаций и длительности хозяйственного использования соответственно.

Ключевые слова: подольский заводской тип, украинская черно-пестрая молочная порода, линия, телки, живая масса, экстерьер, промеры, молочная продуктивность, корреляция, наследуемость, повторяемость, линейная классификация.



Franchuk N.P. Forming is economic useful signs at animals of podilskiy factory type of the Ukrainian black-and-white dairy breed. - Manuscript.

Thesis on reception of a scientific degree of the candidate of the agricultural science on a speciality 06.02.01 - animal breeding and selection. - Institute of animal breeding and genetics of UAAS, v. Chubinsky, 2009.

In dissertation work the results of researches are expounded on the study of ontogenetic growth and development of repair heifers of podilskiy factory type of the Ukrainian black-and-white dairy breed on the indexes of increase of living mass and exterior under act of the genealogical farming's. The degree of charitableness and repetition of reasons of body measurement of build of repair heifers is certain in the age-dependent dynamics of growing.

The cows of herd are appraised on the indexes of the suckling productivity with determination of degree of influence on their display of population-genetics parameters, the features of development of anchorwomen are studied economic useful signs of highly productive cows and efficiency of their use. The estimation of cows of different age-dependent groups is conducted after of body measurement of reasons of build and by the productivity properties of udder in their connection with suckling продуктивностью for the taken into account lactations with determination of plant-breeding-genetic indexes. The level of development and changeability of group and descriptive signs of exterior type of cows, appraised after the new method of linear classification is certain.

Plant-breeding meaningfulness of the linear breeding is well-proven in a factory herd in the process of improvement of the accrued breed, force of influence of bulls-producers and lines is set on the indexes of the suckling productivity, reproductive ability and signs of the lifelong use of cows.

Keywords: podilskiy factory type, Ukrainian black-and-white dairy breed, line, heifers, living mass, exterior, of body measurement, suckling productivity, correlation, heritableness, repetition, linear classification.

Размещено на Allbest.ru

...